Кількість абзаців - 54 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про охорону прав на сорти рослин" (Друге читання)

0. Проект Закон України Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"  
1. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є: Внести до Закону України "Про охорону прав на сорти рослин" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N21, ст. 218) зміни і доповнення, виклавши його у такій редакції:  
2. ЗАКОН УКРАЇНИ Про охорону прав на сорти рослин Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з набуттям і здійсненням прав авторства та власності на cорти рослин і визнанням сортів рослин придатними для використання в Україні.  
3. Р о з д і л I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ  
4. Стаття 1. Основні поняття У цьому Законі використовуються такі основні поняття: Комісія - Державна сортова комісія України (Держкомсорт); Союз - Міжнародний союз з охорони нових сортів рослин, членом якого є Україна; ботанічний таксон - сукупність рослин з спільними ознаками та вл астивостями, які є підставою для віднесення цих рослин до певної класифікаційної одиниці, наприклад, виду, роду; сорт рослин (сорт) - сукупність рослин у межах відокремленого ботанічного таксона найнижчої з відомих класифікаційних одиниць, що може: бути визначена рівнем прояву ознак, які є результатом реалізації певного генотипу чи певної комбінації генотипів; бути відрізнена від будь-якої іншої сукупності рослин рівнем прояву щонайменше однієї з цих ознак; розглядатися як єдине ціле з точки зору її здатності до відтворення у незмінному вигляді. Сорт може бути представлений матеріалом, який дає можливість відтворити цілісні рослини сорту. Категоріями сорту за цим Законом є клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція; розмноження - як відтворення, так і розмноження сорту; насіннєвий матеріал - будь-який матеріал рослин, що застосовується для розмноження; вирослий матеріал - матеріал цілісних рослин та їх частин; патент - патент України на сорт; автор сорту - людина, творчою працею якої створено або виявлено і поліпшено сорт; заявка - заявка на сорт рослин; заявник - особа, яка подала заявку; пріоритет - першість у поданні заявки; дата пріоритету - дата подання першої заявки до відповідного органу держави-члена Союзу або іншої міжнародної організації, пріоритет якої заявлено до Комісії; Реєстр - Державний реєстр сортів рослин України; Реєстр заявок - Державний реєстр заявок на сорти рослин; використання сорту - будь-яка дія, що потребує дозволу держателя патенту.  
5. Стаття 2. Органи, що забезпечують виконання цього Закону 1. Центральний орган виконавчої влади, уповноважений з питань сільського господарства і продовольства, організовує роботу державної служби з з випробування та охорони сортів рослин, проводить науково-технічну політику з визначення ознак, властивостей та господарської цінності сортів рослин При центральному органі виконавчої влади, уповноваженому з питань сільського господарства і продовольства, діє Рада з прав на сорти рослин, до якої входять представники державних і недержавних організацій, заінтересованих в охороні прав на сорти рослин. Рада дає пропозиції з питань охорони прав на сорти рослин центральному органу виконавчої влади, уповноваженому з питань сільського господарства і продовольства, допомагає Комісії консультаціями з питань виконання цього Закону та вирішення інших завдань. 2. Комісія проводить державну політику щодо використання сортів рослин та охорони прав на них, розробляє і затверджує в установленому порядку нормативні акти, що належать згідно з цим Законом до її компетенції, приймає до розгляду заявки, проводить їх експертизу, веде Реєстри, публікує офіційні відомості, у тому числі каталоги і бюлетені, видає патенти та свідоцтва про авторство, проводить перевірку збереженості сортів або їх вихідних компонентів, а також виконує інші функції, встановлені цим Законом та Положенням про неї. Комісії підпорядковуються державні територіальні інспекції з випробування та охорони сортів рослин, державні сортовипробувальні станції, державні сортовипробувальні дільниці, Державний центр з оцінки якості сортів рослин, інші установи, організації та підприємства, які разом з нею становлять єдину державну службу з випробування та охорони сортів рослин. Комісії надається право в межах законодавства укладати угоди з компетентними органами інших держав з об`єднання зусиль для проведення експертної Фінансування діяльності єдиної державної служби з випробування та охорони сортів рослин провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів, одержаних від встановлених цим Законом платежів, коштів за надані послуги та з інших незаборонених законодавством джерел. 3. Центральний орган виконавчої влади, уповноважений з питань правової охорони промислової власності бере участь у забезпеченні проведення у життя державної політики щодо охорони прав на сорти рослин та в роботі відповідних органів міжнародних організацій, встановлює загальні вимоги до нормативного забезпечення охорони прав на сорти рослин відповідно до міжнародних договорів України з питань інтелектуальної власності та торгівлі, вирішує разом з Комісією питання поєднання найменувань сортів рослин із знаками для товарів і послуг та географічними зазначеннями. 4. Центральний орган виконавчої влади, уповноважений з питань статистики, забезпечує збір та оброблення відомостей про сортові посіви і надає їх центральному органу виконавчої влади, уповноваженому з питань сільського господарства і продовольства, Комісії та Українській академії аграрних наук для використання під час формування Реєстру, припинення правопорушень та здійснення інших завдань, що випливають з цього Закону. 5. Національна академія наук України та Українська академія аграрних наук відповідно до своїх повноважень можуть залучатися до виконання цього Закону для забезпечення науково-методичного обгрунтування експертизи сортів рослин на придатність їх до правової охорони та використання в Україні.  
6. Стаття 3. Рівність у здійсненні відносин 1. Громадянам і юридичним особам України та інших держав, а також особам без громадянства надаються рівні можливості щодо здійснення відносин, врегульованих цим Законом. 2. Кореспондування Комісії з громадянами і юридичними особами України та інших держав, а також особами без громадянства щодо відносин, врегульованих цим Законом, провадиться за адресою в Україні.  
7. Р о з д і л II СОРТ ЯК ОБ'ЄКТ ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ  
8. Стаття 4. Придатність сорту до правової охорони 1. Сорт вважається придатним до правової охорони, якщо він відмінний, однорідний і стабільний. 2. Сорт вважається відмінним, якщо він чітко відрізняється від будь-якого іншого сорту, загальновідомого до дати подання заявки до Комісії або до дати пріоритету заявки. Сорт може визнаватися загальновідомим за такими факторами, як його широке використання, надання права власності на сорт, наявність відомостей про сорт в офіційних каталогах, внесення сорту до колекції зразків або наявність точного опису сорту в публікації тощо. Зокрема, сорт вважається загальновідомим з дати подання заявки, відповідно до якої він став офіційно визнаним. 3. Сорт вважається однорідним, якщо з урахуванням особливостей його розмноження рослини цього сорту достатньо схожі за своїми основними ознаками. 4. Сорт вважається стабільним, якщо його основні ознаки залишаються незмінними після неодноразового розмноження, а у разі особливого циклу розмноження - в кінці кожного циклу.  
9. Стаття 5. Придатність сорту до державної реєстрації Сорт вважається придатним до державної реєстрації, якщо він придатний до правової охорони та йому надано найменування згідно з вимогами цього Закону.  
10. Стаття 6. Вимоги до найменування сорту 1. Найменування сорту складається з зазначення відповідного ботанічного таксона та назви сорту. Найменування повинно давати можливість ідентифікувати сорт. 2. Назва сорту може бути представлена будь-яким словом, комбінацією слів, комбінацією слів і цифр або комбінацією літер і цифр. Назва сорту не повинна: суперечити суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі; бути ідентичною або настільки подібною, щоб її можна було сплутати з назвою сорту того ж або близького до нього ботанічного таксона на території України чи іншої держави-члена Союзу, крім випадків, коли сорт більше не використовується і його назва не має особливого значення; складатися виключно з позначень якості, кількості, призначення, цінності, місця і часу виробництва, а також позначень, які стали звичними в ужитку або для усталеної практики виробництва сортів і насіння; вводити в оману або давати хибне уявлення про властивості, значення, географічне походження сорту, про автора сорту чи заявника; включати елемент, який може перешкоджати її вільному використанню. 3. Групи близьких ботанічних таксонів встановлюються Комісією.  
11. Стаття 7. Вимоги до сорту як об'єкта права власності Сорт може бути об'єктом права власності, якщо він новий та придатний до державної реєстрації.  
12. Стаття 8. Новизна сорту Сорт вважається новим, якщо до дати подання заявки до Комісії з вимогою видати патент або до дати пріоритету, будь-який матеріал сорту не збувався, зокрема не продавався, іншим особам заявником або його правопопередником чи за їхньою згодою з метою комерційного використання сорту на території: України - понад один рік; іншої держави - понад чотири роки, а щодо дерев та винограду - понад шість років. Новизна сорту не втрачається, якщо збут будьякого матеріалу сорту іншим особам здійснено: із зловживанням на шкоду заявнику; на виконання договору про передачу права на одержання патенту; на виконання договору, за яким третя сторона проводить додаткові поставки матеріалу для розмноження сорту за згодою заявника за умови, що такі поставки здійснюються під контролем заявника; на виконання договору, за яким третя сторона проводить польові випробування, лабораторні дослідження або незначні контрольні випробування для оцінки сорту; на виконання договору, за яким третя сторона проводить польові випробування, лабораторні дослідження або незначні контрольні випробування для оцінки сорту; на виконання зобов`язань, визначених законами України, актами Президента України або Кабінету Міністрів України. Новизна сорту не втрачається також, якщо предметом зазначеного збуту є побічний чи додатковий рослинний матеріал, одержаний у процесі створення та виведення сорту або провадження дій на виконання зазначених у цій статті договорів і зобов`язань за умови, що цей матеріал зрештою збувався для споживання і без посилань на сорт.  
13. Стаття 9. Придатність сорту до використання в Україні Сорт вважається придатним до використання в Україні, якщо він має біологічну, господарську чи споживчу цінність і є придатним до державної реєстрації. Сорт вважається таким, що має біологічну та господарську цінність, якщо він відповідає вимогам, встановленим Комісією. Комісія визначає перелік родів і видів рослин, сорти яких визнаються придатними до використання в Україні на підставі інформації та документів, наданих заявником.  
14. Розділ III НАБУТТЯ ПРАВ НА СОРТ РОСЛИН  
15. Стаття 10. Порядок набуття прав на сорт рослин Набуття прав на сорт здійснюється через подання до Комісії заявки на сорт рослин, експертизи її відповідно до вимог цього Закону та подальшої державної реєстрації сорту.  
16. Стаття 11. Посвідчення прав на сорт рослин 1. Право авторства на сорт посвідчується Реєстром, офіційним бюлетенем Комісії та свідоцтвом про авторство на сорт рослин. 2. Право власності на сорт посвідчується Реєстром, офіційним бюлетенем Комісії та патентом. 3. Визнання сорту придатним до використання в Україні посвідчується Реєстром та Каталогом сортів рослин, дозволених до використання в Україні. 4. Форма Реєстру, офіційного бюлетеня Комісії, патенту та зазначеного Каталогу і зміст зазначених у них відомостей визначаються Комісією з урахуванням вимог цього Закону. 5. Обсяг правової охорони, що надається, визначається описом сорту, опублікованим Комісією.  
17. 12. Стаття Право на подання заявки 1. Право на подання заявки до Комісії мають автори чи їхні правонаступники; власники підприємств, установ, організацій чи уповноважені ними органи або фізичні особи, з якими укладено відповідний договір (надалі - роботодавці). 2. Автори сорту, який є результатом їх спільної творчої праці, мають рівні права на подання заявки, якщо інше не передбачено угодою між ними. 3. У разі перегляду умов угоди стосовно складу авторів сорту Комісія за спільним клопотанням осіб, зазначених у заявці як автори, а також авторів, не зазначених у заявці, вносить зміни до відповідних документів у порядку, що встановлюється Комісією. 4. Право на подання заявки може бути передано повністю або частково автором іншій особі за договором, що укладається у письмовій формі. 5. Роботодавець набуває право на подання заявки за умови укладання з працівником письмового договору, яким працівник передає роботодавцю право на подання заявки, а роботодавець бере на себе зобов'язання видати йому винагороду відповідно до економічної цінності сорту та іншої вигоди роботодавця від використання сорту і виконати інші умови договору. Автор подає роботодавцю письмове повідомлення про сорт з описом цього сорту, у якому досить ясно і повно розкриваються його особливості. Якщо роботодавець протягом чотирьох місяців від дати одержання цього повідомлення не подав заявки до Комісії або суттєво порушив умови договору, право на подання заявки повертається до автора. 6. Спори, пов'язані з набуттям і здійсненням права на подання заявки, вирішуються у судовому порядку.  
18. Стаття 13. Вимоги до заявки на сорт рослин 1. Заявка на сорт рослин подається до Комісії заявником або через його представника. 2. Заявка повинна стосуватися тільки одного сорту. 3. Заявка на сорт складається українською мовою і повинна містити: заяву на реєстрацію сорту; опис сорту; показники господарської цінності (якщо необхідно). 4. За подання заявки вноситься платіж. Документ про внесення платежу повинен надійти до Комісії разом із заявкою або протягом двох місяців від дати подання заявки. 5. У заяві на реєстрацію сорту необхідно зазначити заявника (заявників), його (їх) адресу, адресу для листування в Україні, автора (авторів), а також запропонувати назву сорту. У заяві необхідно зазначити конкретну мету заявки: зареєструвати сорт, одержати патент, визнати сорт придатним до використання в Україні. Автор має право вимагати, щоб його не згадували як такого в будь-якій публікації Комісії, зокрема у відомостях про заявку чи патент. Якщо заявка на сорт подавалася в інші держави, запропонована назва сорту повинна бути такою, як у цих державах. 6. Опис сорту повинен викладатися у визначеному порядку і розкривати ознаки сорту та його властивості з повнотою, необхідною для визначення сорту. 7. Інші вимоги до документів заявки визначаються Комісією.  
19. Стаття 14. Дата подання заявки 1. Датою подання заявки є дата одержання Комісією матеріалів, що містять : відомості про заявника, викладені українською мовою; зазначення ботанічного таксона (латинське та українське позначення); запропоновану заявником назву або тимчасове позначення сорту; якщо заявляється пріоритет - назву держави, в якій подано першу заявку, та дату пріоритету; опис сорту, який дає змогу ідентифікувати сорт, викладений українською або іншою мовою. В такому разі для збереження дати подання заявки переклад опису сорту українською мовою повинен надійти до Комісії протягом двох місяців від дати подання заявки. 2. Якщо Комісія вважає, що на момент одержання матеріали заявки не відповідають вимогам пункту 1 цієї статті, вона повідомляє про це заявника. Для внесення змін до матеріалів надається двомісячний термін від дати одержання заявником повідомлення Комісії. Якщо за цей час невідповідність буде усунуто, датою подання заявки вважатиметься дата одержання Комісією виправлених матеріалів. У протилежному разі заявка вважається неподаною, про що заявнику надсилається повідомлення. 3. Рішення про встановлення дати подання заявки Комісія надсилає заявникові після надходження документа про внесення платежу за подання заявки. У разі невнесення або несвоєчасного внесення цього платежу рішення не надсилається, а заявка вважається відкликаною.  
20. Стаття 15. Пріоритет 1. Заявник може скористатися правом пріоритету першої заявки, яка була подана на цей же сорт ним або його правопопередником до відповідного органу держави-члена Союзу чи іншої міжнародної організації, протягом 12 місяців від дати подання першої заявки. День подання першої заявки не включається в цей період. 2. Заявник, який бажає скористатися правом пріоритету, подає протягом трьох місяців від дати подання заявки до Комісії заяву про пріоритет з посиланням на дату подання і номер першої заявки, копії документів цієї заявки, завірені органом, до якого вона була подана, та їх переклад українською мовою. Якщо зазначені матеріали подано несвоєчасно, право на пріоритет заявки вважається втраченим, про що заявнику надсилається повідомлення. 3. Пріоритет щодо умов для надання сортові правової охорони означає, що заявка вважається поданою на дату подання першої заявки. 4. Заявник має право вимагати відкладення експертизи заявки на термін до трьох років від дати пріоритету або, якщо пріоритет не заявлявся, від дати подання заявки до Комісії. Проте, якщо першу заявку відхилено або відкликано, Комісія має право розпочати експертизу заявки до дати, визначеної заявником. У такому разі Комісія встановлює заявнику певний час для подання інформації, документів або матеріалів, необхідних для проведення експертизи.  
21. Стаття 16. Експертиза заявки 1. Експертиза заявки проводиться Комісією відповідно до цього Закону і встановлених на його основі правил. 2. Заявник має право з власної ініціативи чи на пропозицію Комісії особисто або через свого представника брати участь у розгляді питань, що виникли під час проведення експертизи. Порядок участі заявника або його представника у розгляді зазначених питань визначається Комісією. 3. Заявник має право з власної ініціативи вносити до заявки виправлення і уточнення, які не змінюють значень розкритих в описі ознак і властивостей сорту. Ці виправлення і уточнення не враховуються, якщо вони надійшли до Комісії після дати одержання заявником рішення про реєстрацію сорту або про відхилення заявки. Під час публікування відомостей про заявку на сорт зазначені виправлення та уточнення враховуються у разі, коли вони надійшли до Комісії за шість місяців до дати опублікування. 4. Після встановлення дати подання заявки та за наявності документа про внесення платежу за подання заявки Комісія проводить попередню експертизу заявки за формальними ознаками, під час якої перевіряється: заявка на відповідність вимогам цього Закону; документ про внесення платежу за подання заявки на відповідність установленим вимогам. 5. Якщо заявка не відповідає вимогам цього Закону або документ про внесення платежу за подання заявки не відповідає установленим вимогам, Комісія повідомляє про це заявника. Для внесення змін до матеріалів заявки надається двомісячний термін від дати одержання заявником повідомлення Комісії. Якщо за цей час не буде усунуто невідповідності і заявник не подасть мотивованого клопотання щодо продовження цього терміну, Комісія надсилає заявникові рішення про відхилення заявки. 6. Якщо заявка відповідає вимогам цього Закону і документ про внесення платежу за подання заявки оформлено правильно, відомості про неї вносяться до Реєстру заявок. Форма Реєстру заявок та порядок його ведення визначаються Комісією. Комісія надсилає заявнику повідомлення про можливість проведення експертизи по суті і публікує у своєму офіційному бюлетені визначені ним відомості про заявку, якщо протягом двох місяців від дати одержання цього повідомлення заявник не подав заперечення. Після опублікування відомостей про заявку будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки у порядку, що визначається Комісією. У разі виявлення в опублікованих відомостях очевидних помилок заявник має право звернутися до Комісії з клопотанням про їх виправлення. 7. Протягом шести місяців після опублікування відомостей про заявку будь-яка особа може подати до Комісії обгрунтоване та підтверджене документами заперечення в письмовій формі проти надання сортові правової охорони. Заперечення подається тільки на підставі невідповідності сорту вимогам для надання йому правової охорони, визначеним в цьому Законі. Комісія доводить заперечення до відома заявника. Заявник зобов`язаний викласти своє ставлення до заперечення і повідомити протягом трьох місяців про свої наміри - залишити заявку, внести до неї зміни або відкликати її. Зазначений термін може бути продовжено на підставі обгрунтованого клопотання заявника. У разі коли заявник не відповів у встановлений час, заявка вважається відкликаною. Якщо він відповів і залишив заявку з змінами або без них, відповідь заявника доводиться до відома особи, яка подала заперечення. Їй надається місячний термін для повідомлення про свої наміри - залишити заперечення чи зняти його. За запереченням, яке не було зняте, Комісія приймає рішення і повідомляє про нього заінтересовану особу. 8. Комісія проводить експертизу заявки по суті, під час якої сорт перевіряється на відповідність меті, зазначеній у заяві на реєстрацію сорту. 9. Під час проведення експертизи заявки на сорт по суті Комісія може зажадати від заявника подання додаткових матеріалів (інформації, документів, зразків тощо), без яких проведення експертизи неможливе. Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним запиту Комісії вимагати копії матеріалів, що протиставлені заявці. Додаткові матеріали мають бути подані заявником безоплатно протягом двох місяців від дати одержання ним запиту або копій матеріалів, що протиставлені заявці. Якщо заявник на запит Комісії у встановлений термін не подасть матеріали або вмотивоване клопотання про його продовження, заявка вважається відкликаною. 10. Якщо під час проведення експертизи встановлено, що назва сорту не відповідає встановленим вимогам, Комісія надсилає заявникові письмове повідомлення про необхідність запропонувати нову назву. Якщо заявник не запропонував нову назву протягом місяця від дати одержання повідомлення, заявка вважається відхиленою. Прийняту назву сорту, Комісія публікує в офіційному бюлетені та повідомляє про це компетентні органи держав-членів Союзу. Будь-яка заінтересована особа протягом трьох місяців від дати опублікування назви сорту може подати вмотивоване заперечення щодо неї. Органи держав-членів Союзу можуть подати свої зауваження з цього приводу. Про ці заперечення і зауваження повідомляється заявникові, який зобов`язаний відповісти на них протягом місяця. Заявник може подати нову пропозицію щодо назви сорту. Нова пропозиція розглядається і публікується згідно з процедурою, передбаченою цією статтею. Вмотивоване рішення Комісії стосовно заперечень і зауважень повідомляється заінтересованим сторонам. Рішення Комісії про відхилення запропонованої назви надсилається заявнику з обгрунтуванням підстав відхилення. 11. За клопотанням заявника назва сорту може бути змінена за умови, що клопотання надійшло до прийняття рішення про реєстрацію сорту. 12. Назва сорту реєструється одночасно із внесенням сорту до Реєстру. 13. Комісія затверджує переліки родів і видів рослин, сорти яких підлягають агробіологічній перевірці на придатність до: правової охорони; використання в Україні. Агробіологічна перевірка проводиться під контролем Комісії, на її умовах та з попереднім внесенням відповідного платежу. Під час перевірки Комісія може випробовувати сорт, висувати вимоги щодо його вирощування чи проведення інших необхідних випробувань або використовувати результати вже проведених офіційних випробувань. Якщо вирощування чи інші необхідні випробування були проведені або проводяться компетентним органом іншої держави чи міжнародної організації-члена Союзу і результати цих випробувань можуть бути передані Комісії та перенесені на агрономічні умови України, експертиза може грунтуватись на зазначених результатах. Якщо експертиза не грунтується на таких результатах, вона проводиться на основі результатів випробувань, проведених Комісією або від її імені іншою установою чи заявником. 14. Якщо за результатами експертизи заявки по суті буде визначено, що сорт відповідає меті, зазначеній у заяві на реєстрацію сорту, Комісія надсилає заявнику рішення про реєстрацію сорту. У протилежному разі заявнику надсилається рішення про відхилення заявки. 15. Заявник має право ознайомитися з усіма матеріалами, зазначеними в запиті або рішенні Комісії. Копії матеріалів, затребуваних заявником, Комісія надсилає протягом місяця. 16. Передбачені цією статтею терміни, крім визначених пунктом 9, не дотримані заявником з поважних причин, можуть бути поновлені Комісією. Клопотання про поновлення терміну має надійти до Комісії протягом шести місяців від дати закінчення пропущеного терміну.  
22. Стаття 17. Відкликання заявки Заявник має право відкликати заявку в будь-який час до дати одержання ним рішення про реєстрацію сорту.  
23. Стаття 18. Реєстрація сорту 1. На підставі рішення про реєстрацію сорту та за наявності документа про внесення платежу за реєстрацію сорту Комісія здійснює державну реєстрацію сорту, для чого вносить до Реєстру відповідні відомості, зокрема щодо авторства, права власності та придатності сорту до використання в Україні. Якщо протягом трьох місяців від дати надходження до заявника рішення про реєстрацію сорту документ про внесення платежу за реєстрацію сорту до Комісії не надійшов, сорт не реєструється, а заявка вважається відкликаною. 2. Після внесення до Реєстру відомостей будь-яка особа має право ознайомитися з ними у порядку, що визначається Комісією.  
24. Стаття 19. Публікування внесених до Реєстру відомостей 1. Внесені до Реєстру відомості Комісія публікує у своєму офіційному бюлетені. 2. Одночасно з публікуванням відомостей щодо реєстрації сорту Комісія публікує його опис. 3. Після опублікування відомостей щодо реєстрації сорту будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки у порядку, що визначається Комісією.  
25. Стаття 20. Видача патенту 1. Видача патенту здійснюється Комісією у місячний термін після державної реєстрації сорту за наявності документа про внесення платежу за видачу патенту. Якщо право на одержання патенту мають кілька осіб, патент видається особі, яка зазначена у заявці першою, за умови, що договором між заявниками не передбачено інше. Патент на сорт, що не підлягає агробіологічній перевірці на придатність до правової охорони, видається під відповідальність власника права на сорт без гарантії чинності патенту. 2. На вимогу власника права на сорт Комісія вносить до виданого патенту виправлення очевидних помилок з наступним повідомленням про це в офіційному бюлетені.  
26. Стаття 21. Оскарження рішення стосовно заявки Будь-яке рішення Комісії стосовно заявки може бути оскаржене до неї, а також до суду протягом шести місяців від дати одержання рішення заявником.  
27. Стаття 22. Набуття прав на сорт в іноземних державах 1. Набуття прав на сорт в іноземних державах не залежить від факту подання заявки в Україні. 2. Витрати, пов`язані з набуттям прав на сорт в іноземних державах, несе заявник або інша особа за його згодою.  
28. Розділ IV ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ, ПОВ'ЯЗАНІ З СОРТОМ РОСЛИН  
29. Стаття 23. Права автора сорту 1. Визнання людини автором сорту (право авторства) провадиться на підставі державної реєстрації сорту. Право авторства не відчужується, не передається і діє безстроково. 2. Автор сорту має право за своєю вимогою до Комісії одержати свідоцтво про авторство на сорт рослин. 3. Автор сорту має право запропонувати назву сорту, якщо укладеним ним договором не передбачено інше. 4. Автори сорту, який є результатом їх спільної творчої праці, мають рівні права за цим Законом, якщо інше не передбачено угодою між ними.  
30. Стаття 24. Право на використання сорту в Україні Право на використання сорту в Україні діє на підставі державної реєстрації сорту та підтримання чинності цього права. За підтримання чинності права на використання сорту в Україні вносяться платежі в порядку та на умовах, що визначаються Кабінетом Міністрів України. Комісія регулярно видає Каталог сортів рослин, дозволених до використання в Україні. Забороняється використання в Україні сортів, не внесених до зазначеного Каталогу, за винятком, встановленим пунктом 3 статті 28 цього Закону. Право на використання сорту в Україні не може здійснюватись з порушенням права власності на сорт. Право на використання в Україні сорту, на який не поширюється право власності, здійснюється будь-якою особою добросовісно без спеціального на те дозволу.  
31. Стаття 25. Право власності на сорт 1. Право власності на сорт діє з дати внесення відомостей про сорт до Реєстру за умови внесення платежу за підтримання чинності патенту. Чинність права власності на сорт припиняється через двадцять календарних років, відраховуючи з року, наступного за роком внесення відомостей про сорт до Реєстру, а відносно дерев та винограду тривалість дії зазначеного права становить двадцять п`ять років. Цей термін може бути продовжено Комісією за клопотанням заявника, але не більше ніж на п(ять років. 2. Право власності на сорт здійснюється держателем патенту на свій розсуд, якщо при цьому не порушуються права держателів інших патентів. Взаємовідносини під час здійснення права власності на сорт, патент на який належить кільком особам, визначаються угодою між ними. У разі відсутності такої угоди кожний держатель патенту може здійснювати надане право на свій розсуд, але жоден з них не має права давати дозвіл на використання сорту та передавати право власності на сорт іншій особі без згоди на те решти власників прав згідно з патентом. 3. Виробництво або відтворення насіннєвого матеріалу сорту, що охороняється правом власності, доведення цього матеріалу до кондиції з метою розмноження, пропонування до комерційного збуту (продажу), комерційний збут (продаж), експорт з України, імпорт в Україну, а також зберігання для будь-якої із зазначених цілей потребує дозволу держателя патенту. Якщо держатель патенту не мав практичної можливості дати зазначений дозвіл, його дозволу потребують такі ж дії щодо вирослого матеріалу цього сорту. Якщо держатель патенту не мав практичної можливості дати дозвіл, зазначений у частині другій цього пункту, його дозволу потребують дії, зазначені у першій частині цього пункту, щодо продукції, одержаної безпосередньо із вирослого матеріалу цього сорту. Держатель патенту може обумовити надання цих дозволів певними умовами та обмеженнями, що не суперечать чинним законам. 4. Умови, передбачені пунктом 3 цієї статті, застосовуються також до: сортів, які є суттєво похідними від сорту, що охороняється, якщо останній сам не є сортом, що є суттєво похідним від іншого сорту; сортів, які відрізняються не чітко від сорту, що охороняється як відмінний; сортів, які потребують під час їх виробництва багаторазового використання сорту, що охороняється. Сорт визнається суттєво похідним від іншого сорту (вихідного сорту), якщо він: створений переважно з вихідного сорту або із сорту, що сам створений переважно з вихідного сорту і зберігає прояв основних ознак, які є результатом реалізації генотипу чи комбінації генотипів вихідного сорту; чітко відрізняється від вихідного сорту; за винятком відмінностей, зумовлених методом його створення, відповідає вихідному сорту за проявом основних ознак, які є результатом реалізації генотипу чи комбінації генотипів цього вихідного сорту. 5. Патент надає його держателю право забороняти іншим особам використовувати сорт без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав держателя патенту. 6. Держатель патенту на підставі договору може передавати право власності на сорт будь-якій особі, яка стає правонаступником держателя патенту. 7. Держатель патенту має право надати будь-якій особі дозвіл на використання сорту на підставі ліцензійного договору. 8. Договір про передачу права власності на сорт і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони складені у письмовій формі і підписані сторонами. Зазначені договори набирають чинності стосовно будь-якої іншої особи лише після їх реєстрації у Комісії. Ліцензійний договір, підставою для якого є заявка з метою одержати патент, втрачає силу, якщо ця заявка відкликана або відхилена. У цьому разі сплачені ліцензіатом платежі залишаються у ліцензіара за умови, що ліцензіат мав вигоду від одержаного дозволу. Ліцензіат має право на справедливу компенсацію за здійснені марно заходи, сподіваючись використати сорт за ліцензійним договором. Він також має право на відшкодування збитків, завданих недотриманням ліцензіаром умов договору. 9. Держатель патенту має право подати до Комісії для офіційної публікації заяву про надання будь-якій особі дозволу на використання сорту. У цьому разі платіж за підтримання чинності патенту зменшується на 50 відсотків, починаючи з року, наступного за роком опублікування такої заяви. Особа, яка виявила бажання скористатися зазначеним дозволом, зобов'язана укласти з держателем патенту відповідний договір. Спори, що виникають під час укладання та виконання цього договору, розв'язуються у судовому порядку. Якщо жодна особа не заявила держателю патенту про свої наміри щодо використання сорту, він може подати до Комісії письмове клопотання про відкликання своєї заяви. У цьому разі платіж за підтримання чинності патенту вноситься у повному розмірі, починаючи з року, наступного за роком опублікування такого клопотання.  
32. Стаття 26. Обмеження прав держателя патенту З мотивів суспільної необхідності, але не більше ніж для задоволення потреб внутрішнього ринку України, центральний орган виконавчої влади, уповноважений з питань сільського господарства і продовольства, має право надати дозвіл (ліцензію) на використання сорту без дозволу держателя патенту. Така ліцензія видається у разі, коли: заява на видачу ліцензії надійшла після трьох років від дати внесення сорту до Реєстру; держатель патенту відмовив у видачі дозволу особі, яка подала зазначену заяву, або не готовий видати дозвіл на прийнятних умовах; відсутні поважні причини, що перешкоджають держателю патенту видати дозвіл на умовах особи, яка подала зазначену заяву; особа, яка подала зазначену заяву, навела докази того, що вона у фінансовому і в усіх інших відношеннях у змозі компетентно та ефективно здійснювати права, надані ліцензією; внесено платіж за видачу ліцензії. Ліцензія не позбавляє держателя патенту права видавати дозволи. Центральний орган виконавчої влади, уповноважений з питань сільського господарства і продовольства, встановлює вартість відчуження сорту, яку держатель ліцензії зобов`язаний попередньо і повно відшкодувати держателю патенту. Центральний орган виконавчої влади, уповноважений з питань сільського господарства і продовольства, може вимагати від держателя патенту надати на прийнятних фінансових умовах у розпорядження держателя ліцензії матеріал для розмноження сорту в обсягах, достатніх для належного здійснення прав, наданих ліцензією. Термін дії ліцензії встановлюється до чотирьох років. Цей термін може бути продовжено, якщо умови, на підставі яких було видано таку ліцензію, не змінилися, або скорочено, якщо умови, на підставі яких було видано таку ліцензію, змінилися. Якщо держатель ліцензії порушує умови, на яких вона була видана, центральний орган виконавчої влади, уповноважений з питань сільського господарства, може скасувати рішення про її видачу. Рішення центрального органу виконавчої влади, уповноваженого з питань сільського господарства і продовольства, стосовно ліцензії може бути оскаржено в судовому порядку.  
33. Стаття 27. Винятки з прав держателя патенту 1. Права держателя патенту не поширюються на дії, здійснені: в особистих некомерційних цілях; в експериментальних цілях; з метою створення інших сортів та щодо цих створених сортів, крім випадків, коли застосовуються положення, передбачені пунктом 4 статті 25 цього Закону. 2. Права держателя патенту не поширюються на дії щодо будь-якого матеріалу сорту, що охороняється, сортів, зазначених у пункті 4 статті 25 цього Закону, та будь-якої продукції, одержаної безпосередньо з матеріалу сорту, збутих на території України держателем патенту чи за його згодою, або будь-якого матеріалу, одержаного із зазначених матеріалу та продукції, якщо такі дії: не спрямовані на подальше розмноження сорту; не пов`язані з вивезенням матеріалу для відтворення сорту до країни, де сорти роду чи виду рослин, до якого належить зазначений сорт, не охороняються, крім випадків, коли вивезення спрямоване на споживання.  
34. Стаття 28. Тимчасова правова охорона 1. Внесені до Реєстру заявок відомості про сорт з метою видати патент надають заявнику право на тимчасову правову охорону в межах опису сорту з дати подання заявки. 2. Тимчасова правова охорона полягає в тому, що заявник користується усіма правами, наданими цим Законом держателю патенту. Ці права застосовуються до особи, яка достовірно знала, що відомості про заявку внесено до Реєстру заявок. 3. Під час чинності тимчасової правової охорони дозволяється використовувати сорти лише тих родів і видів рослин, які не підлягають агробіологічній перевірці на придатність до використання в Україні. 4. Чинність тимчасової правової охорони припиняється з дати внесення до Реєстру відомостей про сорт або з дати внесення до Реєстру заявок відомостей про прийняття остаточного рішення щодо заявки.  
35. Стаття 29. Обов'язки, пов'язані з сортом 1. Будь-яка особа, яка пропонує до збуту (продажу) чи збуває (продає) матеріал для відтворення чи розмноження сорту, внесеного до Реєстру, зобов`язана використовувати найменування цього сорту як під час дії правової охорони, так і після її закінчення, якщо цьому не перешкоджають раніше придбані права інших осіб. Зазначений обов`язок стосується також сортів, які не чітко відрізняються від сорту, що охороняється як відмінний. Під час реалізації угод дозволяється поєднувати знаки для товарів та послуг, комерційні назви та інші аналогічні позначення з назвами сортів, внесених до Реєстру, за умови, що назви сортів легко розпізнаються. Протягом усього часу використання сорту забороняється використовувати його назву або назву, подібну до його назви настільки, що її можна сплутати, до інших сортів того ж або близького до нього ботанічного таксона. Щодо сорту, назва якого набула особливого значення, це правило застосовується і з припиненням його використання. 2. Особа, яка виробляє, відтворює або розмножує сорти, зобов'язана подавати до органів статистики звіти про сортові посіви згідно з вимогами, встановленими центральним органом виконавчої влади, уповноваженим з питань статистики. 3. Держатель патенту повинен добросовісно користуватися правом власності на сорт. 4. Держатель патенту зобов`язаний зберігати сорт або його вихідні компоненти протягом усього терміну чинності патенту. На запит Комісії держатель патенту зобов`язаний надати в установлений термін Комісії або органу, визначеному Комісією, інформацію, документи, матеріал, зразки сорту, що охороняється, чи його вихідні компоненти з метою : перевірки збереженості сорту; визначення та оновлення офіційного зразка сорту; проведення порівняльної експертизи між сортами. 5. Комісія може зобов`язати держателя патенту зберігати офіційний зразок. 6. Держатель патенту зобов`язаний вносити вчасно платіж за підтримання чинності патенту. Названий платіж вноситься за кожний календарний рік дії патенту в січні, починаючи з року, наступного за роком внесення відомостей про сорт до Реєстру. Документ про внесення зазначеного платежу повинен надійти до Комісії до 1 березня року внесення платежу. Платіж за підтримання чинності патенту може бути внесено, а документ, що підтверджує це, може надійти до Комісії протягом шести місяців після закінчення встановлених термінів. У цьому разі розмір платежу збільшується на 50 відсотків.  
36. Стаття 30. Платежі За подання заявки, агробіологічну перевірку та державну реєстрацію сорту, видачу патенту, підтримання його чинності та інше вносяться платежі. Перелік платежів, розміри, терміни і порядок їх внесення визначаються Кабінетом Міністрів України. Кошти, одержані від встановлених платежів та за надані послуги, використовуються Комісією для розвитку державної системи випробування та охорони прав на сорти рослин. Комісія щорічно публікує звіт про витрати зазначених коштів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.  
37. Стаття 31. Державне стимулювання створення та використання сортів Держава стимулює створення і використання сортів авторами і особами, які використовують їх.  
38. Розділ V ПРИПИНЕННЯ ЧИННОСТІ ПАТЕНТУ ТА ВИЗНАННЯ ЙОГО НЕДІЙСНИМ  
39. Стаття 32. Припинення чинності патенту 1. Держатель патенту в будь-який час може відмовитися від нього на підставі заяви, поданої до Комісії. Зазначена відмова набирає чинності від дати внесення відомостей про це до Реєстру. 2. Комісія припиняє чинність патенту, якщо буде встановлено, що: держатель патенту не виконав обов`язки, встановлені цим Законом, внаслідок чого сорт став неоднорідним чи нестабільним; держатель патенту не надав вчасно Комісії інформацію, документи або матеріал, необхідний для перевірки збереженості сорту; держатель патенту не подав вчасно на вимогу Комісії нову назву сорту; держатель патенту не вніс вчасно платіж за підтримання чинності патенту. Чинність патенту припиняється з першого дня року, за який не внесено платіж.  
40. Стаття 33. Визнання патенту недійсним Патент визнається судом недійсним у разі, коли: сорт не був відмінним чи новим на дату подання заявки або на дату пріоритету; за умови прийняття рішення про видачу патенту, головним чином на підставі інформації та документів, наданих заявником, сорт не був однорідним чи стабільним на дату подання заявки або на дату пріоритету; патент видано особі, яка не має на це право, за умови, що патент не передається особі, яка має на це право.  
41. Розділ VI ЗАХИСТ ПРАВ  
42. Стаття 34. Порушення цього Закону Відчуження, зокрема привласнення авторства, подання заявки неправомочною особою, виробництво, відтворення чи розмноження сорту, недозволеного до використання в Україні або без дозволу держателя патенту, недотримання вимог щодо використання назви сорту та інших вимог є порушенням цього Закону, що тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.  
43. Стаття 35. Способи захисту прав 1. Особи, яким належать права за цим Законом, мають право вимагати від порушника: відновлення становища, яке існувало до порушення права, і припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; визнання прав; відшкодування збитків, включаючи втрачену вигоду; стягнення доходу, одержаного порушником внаслідок порушення прав, замість відшкодування збитків; 2. Вимагати поновлення порушених прав держателя патенту може також особа, яка отримала дозвіл на використання сорту, якщо інше не передбачено ліцензійним договором. 3. Під час визначення розмірів збитків суд зобов'язаний виходити із суті порушення, майнової і моральної шкоди, завданої особі, а також можливого доходу, який могла б одержати ця особа за умови правомірного використання сорту. 4. Суд має право винести рішення про конфіскацію насіння та іншого матеріалу сорту, незаконно одержаного відповідачем. Конфіскації не підлягають насіння та інший матеріал сорту, добросовісно набуті іншими особами. 5. Комісія має право на відбір зразків насіння та іншого матеріалу сорту у підприємців усіх форм власності для визначення додержання ними вимог цього Закону щодо використання сорту і його назви, а також на звернення до суду з метою припинення виявлених правопорушень.  
44. Стаття 36.Розв'язання спорів Спори з будь-яких питань щодо відносин, врегульованих цим Законом, можуть розв'язуватися судами. Зокрема, суди відповідно до їх компетенції розглядають справи про: авторство на сорт; винагороду автору; укладання та виконання договорів; визначення держателя патенту; порушення майнових прав держателя патенту; визнання сорту придатним для використання в Україні.  
45. Р о з д і л VII ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ  
46. Стаття 37. Охорона відомих сортів 1. Право власності на сорт, що пройшов державне випробування і на цій підставі до набуття чинності цим Законом був дозволений до використання на території України, надається без дотримання вимог, зазначених у статті 9 цього Закону. Тривалість дії права власності на такий сорт скорочується на період між роком, коли він був дозволений до використання, і роком внесення сорту до Реєстру. 2. Автор(и) і заявник(и) сорту рослин, що охороняється авторським свідоцтвом колишнього СРСР чи авторським свідоцтвом України, а також сорту, заявка на який не розглянута до набуття чинності цим Законом, можуть подати заявку з вимогою видати патент на цей сорт тільки за взаємною згодою. Спори з питань подання такої заявки розв'язуються у судовому порядку. 3. Дата пріоритету заявки про видачу патенту на такий сорт встановлюється Комісією без спеціальної заяви заявника за датою подання заявки на державне випробування сорту.  
47. Стаття 38. Правовий статус виданих патентів Чинні патенти України на сорти рослин, видані відповідно до законодавства, що діяло до введення в дію цього Закону, прирівнюються за правовим статусом до патентів, виданих згідно з цим Законом.  
48. Стаття 39. Чинність авторських свідоцтв 1. Видані відповідно до законодавства авторські свідоцтва колишнього СРСР на сорти рослин та авторські свідоцтва України на сорти рослин є чинними в Україні. 2. Авторське свідоцтво на сорт рослин може бути визнано недійсним у порядку, встановленому цим Законом для визнання недійсними патенту, у разі невідповідності сорту умовам для видачі свідоцтва, визначеним законодавством, що діяло на дату подання заявки.  
49. Стаття 40. Винагорода за використання сорту, що охороняється авторським свідоцтвом Авторське свідоцтво колишнього СРСР та авторське свідоцтво України на сорт рослин посвідчують право автора на винагороду за використання сорту протягом двадцяти років з року, коли сорт був дозволений для використання на території України. Умови виплати винагороди визначаються угодою автора з заявником сорту. Це право автора припиняється з дати подання заявки з метою видати патент на сорт, що охороняється авторським свідоцтвом, і не поновлюється.  
50. Стаття 41. Видача авторського свідоцтва з набранням чинності цим Законом З набранням чинності цим Законом авторське свідоцтво України на сорт рослин, на який заявка подана згідно з пунктом 2 статті 37 цього Закону, може бути видано за умови, що: сорт не входив до переліку родів і видів рослин, на сорти яких видавались патенти; заявка на визнання цього сорту подана до набрання чинності цим Законом; на момент державної реєстрації сорту не подана заявка з вимогою видати патент на цей сорт.  
51. Стаття 42. Розгляд заявки про видачу патенту Заявка про видачу патенту України на сорт рослин, розгляд якої не завершено до набрання чинності цим Законом, розглядається у порядку, встановленому цим Законом. У цьому разі відповідність сорту умовам правової охорони визначається згідно з законодавством, що діяло на дату подання заявки, а платіж за агробіологічну перевірку сорту не сплачується.  
52. Розділ VIIІ ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ  
53. Стаття 43. Набрання Законом чинності Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. Акти законодавства до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечить його положенням.