Кількість абзаців - 298 Розмітка (ліва колонка)


ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ ''ПРО ОХОРОНУ ПРАВ НА ВИНАХОДИ І КОРИСНІ МОДЕЛІ (Друге читання)

0. ЗАКОН УКРАЇНИ "ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО ОХОРОНУ ПРАВ НА ВИНАХОДИ І КОРИСНІ МОДЕЛІ""  
1. Верховна Рада України постановляє:  
2. I. Внести до Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., №7, ст. 32) такі зміни і доповнення, виклавши його у такій редакції:  
3. ЗАКОН УКРАЇНИ "ПРО ОХОРОНУ ПРАВ НА ВИНАХОДИ І КОРИСНІ МОДЕЛІ"  
4. Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ  
5. Стаття 1. Визначення  
6. У цьому Законі нижченаведене вживається у такому значенні:  
7. Відомство - спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань інтелектуальної власності;  
8. винахід (корисна модель) - результат творчої діяльності людини у будь-якій галузі технології;  
9. винахідник - людина, творчою працею якої створено винахід (корисну модель);  
10. патент - патент України на винахід (корисну модель);  
11. особа - громадянин або юридична особа;  
12. заявка - сукупність документів, необхідних для видачі патенту;  
13. заявник - особа, яка подала заявку, або її правонаступник;  
14. пріоритет заявки (пріоритет) - першість у поданні заявки; дата пріоритету - дата подання заявки до Відомства чи до відповідного органу держави - учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, за якою заявлено пріоритет;  
15. роботодавець - особа, яка найняла працівника за трудовим договором (контрактом);  
16. міжнародна заявка - заявка, подана згідно з Договором про патентну кооперацію;  
17. Реєстр - Державний реєстр патентів України на винаходи або Державний реєстр патентів України на корисні моделі.  
18. Стаття 2. Відомство  
19. 1. Відомство забезпечує реалізацію державної політики у сфері правової охорони винаходів (корисних моделей), приймає до розгляду заявки, проводить їх експертизу та державну реєстрацію патентів на винаходи (корисні моделі), публікує офіційні відомості, видає патенти, а також виконує інші функції згідно з Положенням про нього.  
20. 2. На договірних засадах Відомство може надавати будь-якій особі інформацію про рівень техніки та інші послуги стосовно інформації і документації у визначеному ним порядку.  
21. 3. Фінансування діяльності Відомства провадиться за рахунок коштів державного бюджету.  
22. Стаття 3. Міжнародні договори  
23. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про винаходи (корисні моделі), то застосовуються правила міжнародного договору.  
24. Стаття 4. Права іноземних та інших осіб  
25. 1. Іноземні особи та особи без громадянства мають рівні з особами України права, передбачені цим Законом, відповідно до міжнародних договорів України чи на основі принципу взаємності.  
26. 2. Іноземні та інші особи, що проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, у відносинах з Відомством реалізують свої права через представників, зареєстрованих згідно з Положенням про представників у справах інтелектуальної власності, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.  
27. Розділ II  
28. ПРАВОВА ОХОРОНА ВИНАХОДІВ (КОРИСНИХ МОДЕЛЕЙ)  
29. Стаття 5. Умови надання правової охорони  
30. 1. Правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоспроможності.  
31. 2. Об'єктом винаходу може бути:  
32. продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини);  
33. спосіб.  
34. Об'єктом корисної моделі може бути конструктивне виконання пристрою.  
35. 3. Згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону:  
36. відкриття, наукові теорії та математичні методи;  
37. методи організації та управління господарством;  
38. плани, умовні позначення, розклади, правила;  
39. методи виконання розумових операцій;  
40. програми для обчислювальних машин;  
41. результати художнього конструювання;  
42. топографії інтегральних мікросхем;  
43. Сорти рослин і породи тварин тощо.  
44. 4. Особливості охорони прав на віднесені до державної таємниці винаходи (корисні моделі) визначаються спеціальним законодавством.  
45. 5. Право власності на винахід (корисну модель) засвідчується патентом.  
46. Строк дії патенту на винахід, який видається з проведенням експертизи заявки по суті, становить 20 років від дати подання заявки до Відомства.  
47. Строк дії патенту на винахід, який видається без проведення експертизи заявки по суті, становить 6 років від дати подання заявки до Відомства.  
48. Строк дії патенту на винахід, об`єктом якого є лікарський засіб або засіб захисту тварин, використання якого потребує відповідного дозволу, може бути продовжено за клопотанням власника патенту на строк, що дорівнює періоду між датою подання заявки й датою одержання такого дозволу, але не більше ніж на 5 років. Порядок подання клопотання та продовження строку дії патенту визначається Відомством.  
49. Строк дії патенту на корисну модель становить п`ять років від дати подання заявки до Відомства і продовжується Відомством за клопотанням власника патенту, але не більше ніж на три роки.  
50. Дія патенту припиняється достроково за умов, викладених у статті 27 цього Закону.  
51. 6. Обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою винаходу (корисної моделі). Тлумачення формули повинно здійснюватися в межах опису винаходу (корисної моделі) та відповідних креслень.  
52. 7. Дія патенту, виданого на спосіб одержання продукту, поширюється і на продукт, безпосередньо одержаний цим способом.  
53. Стаття 6. Умови патентоспроможності винаходу  
54. 1. Винахід відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним.  
55. 2. Винахід визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об'єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу можуть враховуватися лише окремо.  
56. 3. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Відомства або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.  
57. 4. Рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на видачу патенту України та міжнародної заявки, в якій зазначена Україна, в тій редакції, в якій її було подано спочатку, за умови, що ця заявка або виданий за нею патент згодом будуть опубліковані у встановленому порядку і що дата подання такої заявки або, якщо заявлено пріоритет, дата її пріоритету передує відповідній даті, зазначеній у пункті 3 цієї статті.  
58. 5. На визнання винаходу патентоспроможним не впливає розкриття інформації про нього винахідником або особою, яка одержала від винахідника прямо чи опосередковано таку інформацію, протягом 12 місяців до дати подання заявки до Відомства або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов'язок доведення обставин розкриття інформації покладається на особу, заінтересовану у застосуванні цього пункту.  
59. 6. Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не випливає з рівня техніки. При оцінці винахідницького рівня зміст заявок, зазначених у пункті 4 цієї статті, до уваги не береться.  
60. 7. Винахід визнається промислово придатним, якщо його може бути використано у промисловості або в іншій сфері діяльності.  
61. Стаття 7. Умови патентоспроможності корисної моделі  
62. 1. Корисна модель відповідає умовам патентоспроможності, якщо вона є новою і промислово придатною.  
63. 2. Корисна модель визнається новою, якщо вона не є частиною рівня техніки. Конструкції, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни можуть враховуватися лише окремо.  
64. 3. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними в світі до дати подання заявки до Відомства або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.  
65. 4. Рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на видачу патенту України та міжнародної заявки, в якій зазначена Україна, в тій редакції, в якій її було подано спочатку, за умови, що ця заявка або виданий за нею патент згодом будуть опубліковані у встановленому порядку і що дата подання такої заявки або, якщо заявлено пріоритет, дата її пріоритету передує відповідній даті, зазначеній у пункті 3 цієї статті.  
66. 5. На визнання корисної моделі патентоспроможною не впливає розкриття інформації про неї винахідником або особою, яка одержала від винахідника прямо чи опосередковано таку інформацію, протягом 12 місяців до дати подання заявки до Відомства або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов'язок доведення обставин розкриття інформації покладається на особу, заінтересовану у застосуванні цього пункту.  
67. 6. Корисна модель визнається промислово придатною, якщо її може бути використано у промисловості або в іншій сфері діяльності.  
68. Розділ III  
69. ПРАВО НА ОДЕРЖАННЯ ПАТЕНТУ  
70. Стаття 8. Право винахідника  
71. 1. Право на одержання патенту має винахідник або його спадкоємець, якщо інше не передбачено цим Законом.  
72. 2. Винахідники, які створили винахід (корисну модель) спільною працею, мають рівні права на одержання патенту, якщо інше не передбачено угодою між ними.  
73. 3. У разі перегляду умов угоди щодо складу винахідників Відомство за спільним клопотанням осіб, зазначених у заявці як винахідники, а також винахідників, не зазначених у заявці як такі, вносить зміни до відповідних документів у порядку, що встановлюється Відомством.  
74. 4. Винахіднику належить право авторства, яке є невідчужуваним особистим правом і охороняється безстроково.  
75. Стаття 9. Право роботодавця  
76. 1. Право на одержання патенту має роботодавець, якщо винахід (корисну модель) створено у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи доручення роботодавця, за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачено інше. Роботодавець повинен укласти письмовий договір з винахідником і згідно з його умовами видати винагороду винахіднику або його спадкоємцю відповідну до економічної цінності винаходу (корисної моделі) та іншої вигоди, одержаної роботодавцем від винаходу (корисної моделі).  
77. Спори щодо умов одержання винагороди та її розміру розв'язуються у судовому порядку.  
78. 2. Винахідник подає роботодавцю письмове повідомлення про створений ним винахід (корисну модель) з описом, що розкриває суть винаходу (корисної моделі) досить ясно і повно.  
79. Якщо роботодавець протягом чотирьох місяців від дати одержання цього повідомлення не подасть заявки до Відомства, то право на одержання патенту переходить до винахідника або його спадкоємця.  
80. Стаття 10. Право правонаступника  
81. Право на одержання патенту має відповідно правонаступник винахідника або роботодавця.  
82. Винахідник може передати належне йому право на одержання патенту Фонду винаходів України, який здійснює від імені держави та в її інтересах права власника патенту, надані цим Законом. Фонд винаходів України діє на підставі положення, яке затверджується Відомством.  
83. Стаття 11. Право першого заявника  
84. Право на одержання патенту на винахід (корисну модель), створений роздільною працею, належить заявнику, заявка якого має більш ранню дату подання до Відомства або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за якою не прийнято рішення про відмову у видачі патенту.  
85. Розділ IV  
86. ПОРЯДОК ОДЕРЖАННЯ ПАТЕНТУ  
87. Стаття 12. Заявка  
88. 1. Особа, яка бажає одержати патент і має на це право, подає до Відомства заявку.  
89. 2. За дорученням заявника заявку може бути подано через представника у справах інтелектуальної власності або іншу довірену особу.  
90. 3. Заявка на винахід повинна стосуватися одного або групи винаходів, пов'язаних єдиним винахідницьким задумом (вимога єдності винаходу).  
91. Заявка на корисну модель повинна стосуватися однієї корисної моделі (вимога єдності корисної моделі).  
92. 4. Заявка складається українською мовою і повинна містити:  
93. заяву про видачу патенту України на винахід (корисну модель) ;  
94. опис винаходу (корисної моделі);  
95. формулу винаходу (корисної моделі);  
96. креслення (якщо на них є посилання в описі);  
97. реферат.  
98. 5. У заяві про видачу патенту необхідно вказати заявника (заявників) і його адресу, а також винахідника (винахідників).  
99. Винахідник має право вимагати, щоб його не згадували як такого в будь-якій публікації Відомства, зокрема у відомостях про заявку чи патент.  
100. 6. Опис винаходу (корисної моделі) повинен викладатися у визначеному порядку і розкривати суть винаходу (корисної моделі) настільки ясно і повно, щоб його зміг здійснити фахівець у зазначеній галузі.  
101. 7. Формула винаходу (корисної моделі) повинна виражати його суть, базуватися на описі і викладатися у визначеному порядку ясно і стисло.  
102. 8. Реферат складається лише для інформаційних цілей. Він не може братися до уваги з іншою метою, зокрема для тлумачення формули винаходу (корисної моделі) і визначення рівня техніки.  
103. 9. Інші вимоги до документів заявки визначаються Відомством.  
104. 10. За подання заявки сплачується збір. Документ про сплату збору повинен надійти до Відомства разом з заявкою або протягом двох місяців від дати подання заявки.  
105. Зазначений строк може бути продовжений, але не більше ніж на шість місяців. За продовження строку сплачується збір.  
106. Стаття 13. Дата подання заявки  
107. Датою подання заявки є дата одержання Відомством матеріалів, що містять принаймні: клопотання у довільній формі про видачу патенту, викладену українською мовою; відомості про заявника та його адресу, викладені українською мовою;  
108. частину, яка зовнішньо нагадує опис винаходу (корисної моделі), викладений українською або іншою мовою. В останньому випадку для збереження дати подання заявки переклад опису українською мовою повинен надійти до Відомства протягом двох місяців від дати подання заявки.  
109. 2. Якщо Відомство вважає, що на момент одержання матеріали заявки не відповідають вимогам пункту 1 цієї статті, то воно повідомляє про це заявника.  
110. Для внесення змін до матеріалів надається два місяці від дати одержання заявником повідомлення Відомства. Якщо у цей строк невідповідність буде усунуто, то датою подання заявки буде дата одержання Відомством виправлених матеріалів. У противному разі заявка вважається неподаною, про що заявникові надсилається повідомлення.  
111. 3. Якщо в заявці, що містить матеріали, зазначені в пункті 1 цієї статті, є посилання на креслення, але таке креслення не надійшло до Відомства на дату одержання ним заявки, Відомство повідомляє про це заявника і пропонує на його вибір надіслати креслення чи виключити посилання на нього у заявці.  
112. Якщо протягом двох місяців від дати одержання заявником повідомлення Відомства креслення надійде до Відомства, то датою подання заявки буде дата одержання його Відомством. Якщо у цей же строк заявник не зробить запропонованого йому вибору, то заявка вважається неподаною, про що заявникові надсилається повідомлення.  
113. 4. Рішення про встановлення дати подання заявки Відомство надсилає заявнику після надходження згідно з пунктом 10 статті 12 цього Закону документа про сплату збору за подання заявки. Якщо ж було порушення вимог пункту 10 статті 12 цього Закону, то зазначене рішення не надсилається, а заявка вважається відкликаною.  
114. Стаття 13-1. Міжнародна заявка  
115. Міжнародна заявка приймається до розгляду за національною процедурою за умови надходження до Відомства перекладу міжнародної заявки українською мовою та документа про сплату збору не пізніше 21, а у разі проведення міжнародної попередньої експертизи - не пізніше 31 місяця від дати пріоритету. Зазначені у цьому пункті строки можуть бути продовжені, але не більше ніж на шість місяців. За продовження строку сплачується збір.  
116. 2. Відомство надсилає заявнику повідомлення про прийняття міжнародної заявки до розгляду за умови виконання вимог пункту 1 цієї статті.  
117. 3. Якщо принаймні одну із зазначених у пункті 1 цієї статті умов не виконано в установлений строк, заявка не приймається до розгляду, про що заявнику надсилається повідомлення.  
118. 4. Відомство публікує в своєму офіційному бюлетені визначені ним відомості про міжнародну заявку, прийняту до розгляду.  
119. Стаття 14. Пріоритет  
120. 1. Заявник має право на пріоритет попередньої заявки на такий же винахід (корисну модель) протягом 12 місяців від дати подання попередньої заявки до Відомства чи до відповідного органу держави - учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, якщо на попередню заявку не заявлено пріоритет.  
121. 2. Заявник, який бажає скористатися правом пріоритету, протягом трьох місяців від дати подання заявки до Відомства подає заяву про пріоритет з посиланням на дату подання і номер попередньої заявки та її копію, якщо ця заявка була подана в іноземній державі - учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, з перекладом на українську мову. У межах цього строку зазначені матеріали можуть бути змінені. Якщо ці матеріали подано несвоєчасно, право на пріоритет заявки вважається втраченим, про що заявнику надсилається повідомлення.  
122. 3. Щодо заявки в цілому чи окремого пункту формули винаходу (корисної моделі) може бути заявлено пріоритет кількох попередніх заявок. При цьому строки, початковою датою яких є дата пріоритету, обчислюються від найбільш ранньої дати пріоритету.  
123. 4. Пріоритет поширюється лише на ті ознаки винаходу (корисної моделі), які зазначені в попередній заявці, пріоритет якої заявлено.  
124. 5. Якщо деякі ознаки винаходу (корисної моделі) відсутні у формулі винаходу (корисної моделі), що викладена у попередній заявці, то для надання права пріоритету достатньо, щоб в описі попередньої заявки були точно вказані ці ознаки.  
125. 6. Якщо за попередньою заявкою діловодство у Відомстві не завершено, то з надходженням заяви про пріоритет згідно з пунктом 2 цієї статті попередня заявка вважається відкликаною в частині, на яку заявлено пріоритет.  
126. 7. Пріоритет заявки, що може бути виділена з попередньої на пропозицію Відомства або за ініціативою заявника до прийняття рішення про можливість видачі патенту або рішення про відмову у видачі патенту (виділена заявка), заявляється за датою подання до Відомства попередньої заявки за умови, що суть винаходу виділеної заявки розкрито в попередній заявці. Якщо попередня заявка має більш ранній пріоритет, пріоритет виділеної заявки заявляється з урахуванням такого пріоритету.  
127. Стаття 15. Експертиза заявки  
128. 1. Експертиза заявки проводиться Відомством відповідно до цього Закону і встановлених на його основі правил.  
129. 2. Заявник має право з власної ініціативи чи на запрошення Відомства особисто або через свого представника брати участь у розгляді питань, що виникли під час проведення експертизи. Порядок участі заявника або його представника у розгляді зазначених питань визначається Відомством.  
130. 3. Заявник має право з власної ініціативи вносити до заявки виправлення і уточнення. Ці виправлення і уточнення не враховуються, якщо вони надійшли до Відомства після дати одержання заявником рішення про можливість видачі патенту або рішення про відмову у видачі патенту.  
131. При публікації відомостей про заявку на видачу патенту на винахід строком дії 20 років зазначені виправлення та уточнення враховуються, якщо вони надійшли до Відомства за шість місяців до дати публікації.  
132. 4. Якщо заявником подано додаткові матеріали, то в процесі експертизи з'ясовується, чи не виходять вони за межі розкритої у поданій заявці суті винаходу (корисної моделі).  
133. Додаткові матеріали виходять за межі розкритої у поданій заявці суті винаходу (корисної моделі), якщо вони містять ознаки, які необхідно включити до формули винаходу (корисної моделі).  
134. Додаткові матеріали в частині, що виходить за межі розкритої у поданій заявці суті винаходу (корисної моделі), не враховуються під час розгляду заявки і можуть бути оформлені заявником як самостійна заявка.  
135. 5.. Після встановлення дати подання заявки та сплати збору за подання заявки Відомство проводить експертизу заявки за формальними ознаками, під час якої:  
136. визначається, чи належить об'єкт, що заявляється, до об'єктів, зазначених у пункті 2 статті 5 цього Закону;  
137. заявка перевіряється на відповідність вимогам статті 12 цього Закону.  
138. 6. Якщо заявка не відповідає вимогам статті 12 цього Закону або документ про сплату збору за подання заявки не надійшов, то Відомство повідомляє про це заявника. При порушенні вимоги єдності винаходу (корисної моделі) заявнику пропонується повідомити який винахід (корисну модель) слід розглядати і у разі необхідності внести уточнення до заявки. При цьому інші винаходи (корисні моделі) можуть бути оформлені окремими заявками.  
139. Для внесення змін до матеріалів надається два місяці від дати одержання заявником повідомлення Відомства. Якщо за цей строк вимогу єдності не буде виконано, Відомство проводить експертизу винаходу (корисної моделі), зазначеного у формулі першим. Якщо за цей же строк не будуть усунуті інші невідповідності і заявник не подасть мотивованого клопотання про його продовження, Відомство надсилає заявнику рішення про відмову у видачі патенту.  
140. 7. Якщо заявка відповідає вимогам статті 12 цього Закону, Відомство за наявності документа про сплату збору за подання заявки:  
141. за заявкою на видачу патенту на винахід строком дії 20 років надсилає заявнику повідомлення про можливість проведення експертизи заявки по суті;  
142. за заявкою на видачу патенту на винахід строком дії 6 років надсилає заявнику рішення про можливість видачі патенту;  
143. за заявкою на видачу патенту на корисну модель надсилає заявнику рішення про можливість видачі патенту.  
144. 8. По закінченню 18 місяців від дати подання заявки на видачу патенту на винахід строком дії 20 років, а якщо заявлено пріоритет - від дати її пріоритету Відомство публікує у своєму офіційному бюлетені визначені ним відомості про заявку за умови, що вона не відкликана, не вважається відкликаною або за нею не прийнято рішення про відмову у видачі патенту.  
145. За клопотанням заявника Відомство публікує відомості про заявку раніше зазначеного строку.  
146. На вимогу винахідника він не згадується у відомостях про заявку, що публікуються.  
147. Після публікації відомостей про заявку будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки у порядку, що визначається Відомством.  
148. У разі виявлення в опублікованих відомостях очевидних помилок заявник має право звернутися до Відомства з клопотанням про їх виправлення.  
149. 9. За клопотанням будь-якої особи та за наявності документа про сплату збору за проведення експертизи заявки на винахід по суті Відомство проводить зазначену експертизу, під час якої перевіряється відповідність заявленого винаходу умовам патентоспроможності.  
150. Заявник може подати зазначене клопотання протягом трьох років від дати подання заявки. Інша особа може подати зазначене клопотання після публікації відомостей про заявку на винахід, але не пізніше трьох років від дати подання заявки. При цьому вона не бере участі у вирішенні питань щодо заявки. Якщо зазначені у цьому пункті документи не надійшли до Відомства у встановлений строк, то заявка вважається відкликаною.  
151. 10. Під час експертизи заявки на винахід по суті Відомство має право зажадати від заявника додаткові матеріали, без яких проведення експертизи неможливе, а також запропонувати змінити формулу винаходу.  
152. Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним запиту Відомства затребувати у нього копії патентних матеріалів, що протиставлені заявці.  
153. Додаткові матеріали мають бути подані заявником протягом двох місяців від дати одержання ним запиту або копій патентних матеріалів, що протиставлені заявці.  
154. Якщо заявник у встановлений строк не подасть матеріали на запит Відомства або мотивоване клопотання щодо продовження цього строку, заявка вважається відкликаною.  
155. 11. На додаткові матеріали в частині, що виходить за межі розкритої у поданій заявці суті винаходу, поширюється порядок, визначений пунктом 4 цієї статті.  
156. Якщо порушення вимоги єдності винаходу було встановлено на стадії експертизи заявки по суті, експертиза проводиться у порядку, встановленому пунктом 6 цієї статті.  
157. 12. Якщо за результатами експертизи заявки по суті буде визначено, що винахід, суть якого виражено у запропонованій заявником формулі, відповідає умовам патентоспроможності, Відомство надсилає заявнику рішення про можливість видачі патенту. У противному разі заявнику надсилається попереднє рішення про відмову у його видачі.  
158. Протягом двох місяців від дати одержання попереднього рішення про відмову у видачі патенту заявник може внести зміни до матеріалів заявки, подати додаткові матеріали, які не виходять за межі розкритої в заявці суті винаходу.  
159. З урахуванням змін і додаткових матеріалів, поданих у зв'язку з одержанням заявником попереднього рішення про відмову у видачі патенту, Відомство готує остаточний висновок про відповідність заявленого об'єкта вимогам статті 6 цього Закону і приймає рішення про можливість видачі або про відмову у видачі патенту.  
160. Якщо протягом двох місяців від дати одержання попереднього рішення про неможливість видачі патенту заявник не вніс зміни і не подав додаткові матеріали, Відомство приймає рішення про відмову у видачі патенту. Рішення про можливість видачі або про відмову у видачі патенту надсилається заявнику.  
161. 13. Заявник має право ознайомитися з усіма матеріалами, зазначеними в запиті або рішенні Відомства. Копії патентних матеріалів, затребуваних заявником, Відомство надсилає протягом місяця.  
162. 14. Строки, передбачені цією статтею для заявників, можуть бути продовжені Відомством, але не більше ніж на шість місяців. За продовження строку сплачується збір.  
163. Стаття 16. Відкликання заявки  
164. Заявник має право відкликати заявку в будь-який час до дати одержання ним рішення про можливість видачі патенту.  
165. Стаття 17. Заміна заявок  
166. Заявник має право замінити:  
167. заявку на видачу патенту на винахід строком дії 20 років на заявку на видачу патенту на винахід строком дії 6 років і навпаки в будь-який час до одержання ним рішення про можливість видачі патенту або рішення про відмову у видачі патенту;  
168. заявку на видачу патенту на винахід на заявку на видачу патенту на корисну модель і навпаки в будь-який час до одержання ним рішення про можливість видачі патенту або рішення про відмову у видачі патенту.  
169. У цьому разі зберігається встановлена дата подання заявки, а якщо заявлено пріоритет - дата її пріоритету.  
170. Стаття 17-1. Конфіденційність заявки  
171. З дати надходження заявки до Відомства до публікації відомостей про заявку або публікації відомостей про видачу патенту матеріали заявки вважаються конфіденційною інформацією. Доступ третьої особи до матеріалів заявки забороняється, за винятком випадків, коли такий доступ здійснюється за особистим дозволом заявника або за рішенням компетентного органу.  
172. Стаття 17-2. Зміна заявника  
173. Зміна заявника може бути здійснена внаслідок передачі права на одержання патенту на підставі договору або застосування закону чи виконання рішення суду, внаслідок реорганізації чи ліквідації юридичної особи тощо. Заявник або особа, яка набула такі права, подає до Відомства клопотання, до якого додається документ чи засвідчена копія документа, що є підставою для такої зміни. Якщо відбувається зміна не всіх заявників, клопотання повинно бути підписано всіма заявниками, які подали заявку.  
174. Стаття 18. Тимчасова правова охорона  
175. 1. Опубліковані згідно з пунктом 8 статті 15 цього Закону відомості про заявку на винахід надають заявнику тимчасову правову охорону в обсязі формули винаходу, з урахуванням якої вони опубліковані.  
176. 2. Дія тимчасової правової охорони полягає в тому, що заявник має право на одержання компенсації за завдані йому після публікації відомостей про заявку збитки від особи, яка дійсно знала чи одержала письмове повідомлення українською мовою з зазначенням номера заявки про те, що відомості про заявку на винахід, який нею використовується без дозволу заявника, опубліковані.  
177. 3. Дія тимчасової правової охорони припиняється від дати публікації в офіційному бюлетені відомостей про видачу патенту чи повідомлення про припинення діловодства щодо заявки.  
178. 4. Дія тимчасової правової охорони за міжнародною заявкою починається від дати її публікації Відомством на умовах, викладених у пункті 2 цієї статті.  
179. Стаття 19. Реєстрація патенту  
180. 1. На підставі рішення про можливість видачі патенту на винахід (корисну модель) та за наявності документа про сплату збору за видачу патенту Відомство приймає рішення про видачу патенту і здійснює державну реєстрацію патенту на винахід (корисну модель), для чого вносить до Реєстру відповідні відомості. Форма Реєстру та порядок його ведення визначаються Відомством.  
181. Документ про сплату збору повинен надійти до Відомства протягом трьох місяців від дати надходження до заявника рішення про можливість видачі патенту.  
182. Зазначений строк може бути продовжений, але не більше ніж на шість місяців. За продовження строку сплачується збір.  
183. Якщо в зазначений строк документ про сплату збору за видачу патенту не надійшов до Відомства, реєстрація не провадиться, а заявка вважається відкликаною.  
184. 2. Після внесення до Реєстру відомостей будь-яка особа має право ознайомитися з ними у порядку, що визначається Відомством.  
185. Стаття 20. Публікації про видачу патенту  
186. 1. На підставі рішення про видачу патенту на винахід (корисну модель) Відомство публікує у своєму офіційному бюлетені визначені ним відомості про видачу патенту.  
187. 2. Одночасно з публікацією відомостей про видачу патенту Відомство публікує опис до патенту на винахід (корисну модель), що містить формулу та опис винаходу (корисної моделі), а також креслення, на яке є посилання в описі винаходу (корисної моделі).  
188. 3. Після публікації відомостей про видачу патенту будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки у порядку, що визначається Відомством.  
189. Перенесену статтю 22 подати у такій редакції:  
190. Стаття 21. Видача патенту  
191. 1. Видача патенту здійснюється Відомством у місячний строк після державної реєстрації патенту. Патент видається особі, яка має право на одержання патенту. Якщо право на одержання патенту мають кілька осіб, їм видається один патент.  
192. Патент на винахід строком дії 6 років та патент на корисну модель видається під відповідальність його власника за відповідність умовам патентоспроможності.  
193. 2. Форма патенту і зміст зазначених у ньому відомостей визначаються Відомством.  
194. 3. До виданого патенту на вимогу його власника Відомство вносить виправлення очевидних помилок з наступним повідомленням про це в офіційному бюлетені.  
195. Стаття 21-1. Зміна патенту  
196. Власник патенту строком дії 6 років або його правонаступник може подати клопотання про проведення експертизи заявки по суті з метою отримання патенту строком дії 20 років. Таке клопотання подається з дотриманням вимог пункту 9 статті 15 цього Закону.  
197. Якщо за заявкою прийнято рішення про видачу патенту строком дії 20 років, дія патенту, виданого без проведення експертизи заявки по суті, припиняється від дати публікації відомостей про видачу патенту строком дії 20 років. Відомство публікує відомості про припинення дії патенту в офіційному бюлетені.  
198. Якщо в результаті проведення експертизи заявки по суті прийнято рішення про відмову у видачі патенту, патент строком дії 6 років вважається таким, що не набрав чинності від дати публікації відомостей про його видачу, про що Відомство публікує відомості в офіційному бюлетені.  
199. Стаття 22. Оскарження рішення стосовно заявки  
200. Заявник може оскаржити будь-яке рішення Відомства стосовно заявки до Апеляційної ради Відомства (далі - Апеляційна рада) протягом трьох місяців від дати одержання рішення Відомства чи копій затребуваних патентних матеріалів. Зазначений строк може бути продовжений, але не більше ніж на шість місяців. Вимоги щодо подання заперечення та порядок продовження строку встановлюються Відомством  
201. Заперечення проти рішення Відомства стосовно заявки має бути розглянуто Апеляційною радою протягом чотирьох місяців від дати його надходження в межах мотивів, викладених у запереченні.  
202. Заявник може оскаржити рішення Апеляційної ради у судовому порядку протягом шести місяців від дати одержання рішення.  
203. Розділ V  
204. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ, ЩО ВИПЛИВАЮТЬ З ПАТЕНТУ  
205. Стаття 23. Права, що випливають з патенту  
206. 1. Права, що випливають з патенту, діють від дати публікації відомостей про його видачу за умови сплати річного збору за підтримання чинності патенту.  
207. 2. Патент надає його власнику виключне право використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.  
208. Взаємовідносини при використанні винаходу (корисної моделі), патент на який належить кільком особам, визначаються угодою між ними. У разі відсутності такої угоди кожний власник патенту може використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, але жоден з них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі) та передавати право власності на винахід (корисну модель) іншій особі без згоди решти власників патенту.  
209. Використанням винаходу (корисної моделі) визнається:  
210. виготовлення, пропонування для продажу, введення в господарський оборот, застосування або ввезення чи зберігання в зазначених цілях продукту, що охороняється патентом;  
211. застосування способу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей спосіб, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним;  
212. пропонування для продажу, введення в господарський оборот, застосування або ввезення чи зберігання в зазначених цілях продукту, виготовленого безпосередньо способом, що охороняється патентом.  
213. Продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй.  
214. Спосіб, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.  
215. 3. Патент надає його власнику право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав власника патенту.  
216. 4. Власник патенту може передавати на підставі договору право власності на винахід (корисну модель) будь-якій особі, яка стає правонаступником власника патенту.  
217. 5. Власник патенту має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі) на підставі ліцензійного договору.  
218. 6. Договір про передачу права власності на винахід (корисну модель) і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони складені у письмовій формі і підписані сторонами. Зазначені договори набирають чинності стосовно будь-якої іншої особи лише після їх реєстрації у Відомстві.  
219. 7. Власник патенту має право подати до Відомства для офіційної публікації заяву про надання будь-якій особі дозволу на використання запатентованого винаходу (корисної моделі). У цьому разі річний збір за підтримання чинності патенту зменшується на 50 відсотків починаючи з року, наступного за роком публікації такої заяви.  
220. Особа, яка виявила бажання скористатися зазначеним дозволом, зобов'язана укласти з власником патенту договір про платежі. Спори, що виникають під час укладання та виконання цього договору, розв'язуються у судовому порядку.  
221. Якщо жодна особа не заявила власнику патенту про свої наміри щодо використання винаходу (корисної моделі), він може подати до Відомства письмове клопотання про відкликання своєї заяви. У цьому разі річний збір за підтримання чинності патенту сплачується у повному розмірі починаючи з року, наступного за роком публікації такого клопотання.  
222. 8. Права, що випливають з патенту, не зачіпають будь-які інші особисті майнові чи немайнові права винахідника, що регулюються іншим законодавством України.  
223. Стаття 24. Примусове відчуження прав  
224. Виходячи із суспільних інтересів та інтересів національної безпеки Кабінет Міністрів України має право дозволити використання винаходу (корисної моделі) без згоди власника патенту, але з виплатою йому відповідної компенсації.  
225. Спори щодо умов видачі дозволу і виплати компенсації та її розміру розв'язуються у судовому порядку.  
226. Стаття 25. Дії, які не визнаються порушенням прав  
227. 1. Будь-яка особа, яка до дати подання до Відомства заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету в інтересах своєї діяльності добросовісно використала в Україні заявлений винахід (корисну модель) чи здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, зберігає право на безоплатне продовження цього використання або на використання винаходу (корисної моделі), як це передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користування).  
228. Право попереднього користування може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом з підприємством чи діловою практикою або тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було використано заявлений винахід (корисну модель) чи здійснено значну і серйозну підготовку для такого використання.  
229. 2. Не визнається порушенням прав, що надаються патентом, використання запатентованого винаходу (корисної моделі):  
230. в конструкції чи при експлуатації транспортного засобу іноземної держави, який тимчасово або випадково знаходиться у водах, повітряному просторі чи на території України, за умови, що винахід (корисна модель) використовується виключно для потреб зазначеного засобу;  
231. без комерційної мети;  
232. з науковою метою або в порядку експерименту;  
233. за надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастрофа, епідемія тощо);  
234. при разовому виготовленні ліків в аптеках за рецептом лікаря.  
235. 3. Не визнається порушенням прав, що надаються патентом, введення в господарський оборот продукту, виготовленого із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), після введення цього продукту в господарський оборот власником патенту чи з його спеціального дозволу.  
236. Стаття 26. Обов'язки, що випливають з патенту  
237. 1. Власник патенту повинен добросовісно користуватися виключним правом, що випливає з патенту.  
238. Якщо винахід (корисна модель) не використовується або недостатньо використовується в Україні протягом трьох років, починаючи від дати публікації відомостей про видачу патенту або від дати, коли використання винаходу (корисної моделі) було припинено, то будь-яка особа, яка має бажання і виявляє готовність використовувати винахід (корисну модель), у разі відмови власника патенту від укладання ліцензійного договору, може звернутися до суду (арбітражного суду) із заявою про надання їй дозволу на використання винаходу (корисної моделі).  
239. Якщо власник патенту не доведе, що факт невикористання винаходу (корисної моделі) зумовлений поважними причинами, суд (арбітражний суд) виносить рішення про надання дозволу заінтересованій особі на використання винаходу (корисної моделі) з визначенням обсягу його використання, строку дії дозволу, розміру та порядку виплати винагороди власнику патенту.  
240. 2. Власник патенту зобов'язаний дати дозвіл (видати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі) власнику пізніше виданого патенту, якщо винахід (корисна модель) останнього призначений для досягнення іншої мети або має значні техніко-економічні переваги і не може використовуватись без порушення прав першого власника. При цьому надання такого дозволу може бути обумовлено відповідним дозволом власника пізніше виданого патенту, який зобов'язаний дати дозвіл, якщо його винахід (корисна модель) удосконалює винахід (корисну модель) власника раніше виданого патенту або призначений для досягнення тієї ж мети. Дозвіл дається в обсязі, необхідному для використання винаходу (корисної моделі) власником патенту, який такий дозвіл затребував.  
241. Спори щодо ліцензій розв'язуються у судовому порядку.  
242. Розділ VI  
243. ПРИПИНЕННЯ ДІЇ ПАТЕНТУ ТА ВИЗНАННЯ ЙОГО НЕДІЙСНИМ  
244. Стаття 27. Припинення дії патенту  
245. 1. Власник патенту в будь-який час може відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до Відомства. Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації відомостей про це в офіційному бюлетені Відомства.  
246. Не допускається повна або часткова відмова від патенту без згоди особи, якій надано право на використання винаходу за ліцензійним договором, зареєстрованим у Відомстві, а також у разі накладення арешту на майно, описане за борги, якщо до його складу входять права, що засвідчуються патентом.  
247. 2. Дія патенту на винахід (корисну модель) припиняється у разі несплати у встановлений строк річного збору за підтримання його чинності.  
248. Річний збір сплачується за кожний рік дії патенту, починаючи від дати подання заявки. Документ про першу сплату зазначеного збору має надійти до Відомства одночасно з документом про сплату збору за видачу патенту. Документ про сплату збору за кожний наступний рік має надійти до Відомства до кінця поточного року за умови сплати збору протягом двох останніх його місяців.  
249. Річний збір за підтримання чинності патенту може бути сплачений протягом дванадцяти місяців після закінчення встановленого строку. У цьому разі розмір річного збору збільшується на 50 відсотків.  
250. Дія патенту припиняється з першого дня року, за який збір не сплачено.  
251. Стаття 28. Визнання патенту недійсним  
252. 1. Патент може бути визнано недійсним повністю або частково у разі:  
253. невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоспроможності, визначеним цим Законом;  
254. наявності у формулі винаходу (корисної моделі) ознак, яких не було у поданій заявці;  
255. Порушення вимог пункту 2 статті 32 цього Закону.  
256. 2. Будь-яка особа протягом шести місяців від дати публікації відомостей про видачу патенту може подати до Апеляційної ради заперечення проти видачі патенту. Воно має бути розглянуто Апеляційною радою протягом шести місяців від дати його надходження. Власник патенту повинен бути ознайомлений із запереченням. Апеляційна рада розглядає заперечення в межах мотивів, викладених у ньому. Особа, яка подала заперечення, а також власник патенту можуть брати участь у його розгляді. Рішення Апеляційної ради може бути оскаржено у судовому порядку.  
257. Строк подання заперечення проти видачі патенту може бути продовжений, але не більше ніж на шість місяців. За продовження строку подання сплачується збір.  
258. Вимоги щодо подання заперечення та порядок продовження строку встановлюються Відомством.  
259. Якщо заперечення проти видачі патенту не надійшло до Апеляційної ради у встановлений строк, то патент може бути визнано недійсним тільки у судовому порядку.  
260. Розгляд справ про визнання недійсним патенту на винахід строком дії 6 років та патенту на корисну модель у разі невідповідності запатентованого винаходу або корисної моделі умовам патентоспроможності здійснюється після надходження до Апеляційної ради чи суду результатів експертизи по суті, проведеної Відомством на замовлення особи, яка заперечує проти видачі патенту.  
261. Патент або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про видачу патенту.  
262. Розділ VII  
263. ЗАХИСТ ПРАВ  
264. Стаття 29. Порушення прав власника патенту  
265. 1. Будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені статтею 23 цього Закону, вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.  
266. 2. Власник патенту може вимагати:  
267. припинення дій, що порушують або створюють загрозу порушення його права і відновлення становища, що існувало до порушення права;  
268. відшкодування збитків, включаючи неодержані доходи;  
269. стягнення прибутку, одержаного порушником прав власника патенту, замість відшкодування збитків;  
270. вжиття інших передбачених законодавчими актами заходів, пов'язаних із захистом прав власника патенту.  
271. Власник патенту, права якого порушуються, може звернутися до суду з позовом про припинення порушення, відшкодування заподіяних йому збитків або виплати компенсації замість відшкодування збитків, чи стягнення прибутку у розмірі, який визначається судом.  
272. Вимагати поновлення порушених прав власника патенту може також особа, яка має право на використання винаходу (корисної моделі) за ліцензійним договором, якщо інше не передбачено цим договором.  
273. Стаття 30. Спори, що розв'язуються у судовому порядку  
274. 1. Спори, пов'язані із застосуванням цього Закону, розв'язуються судом, арбітражним або третейським судом у порядку, встановленому чинним законодавством України.  
275. 2. Суди відповідно до їх компетенції розглядають спори про:  
276. авторство на винахід (корисну модель);  
277. встановлення власника патенту;  
278. порушення майнових прав власника патенту;  
279. укладання та виконання ліцензійних договорів;  
280. право попереднього користування;  
281. винагороду винахіднику;  
282. компенсації.  
283. Суди розглядають також інші спори, пов'язані з охороною прав, що надаються цим Законом.  
284. Розділ VIII  
285. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ  
286. Стаття 31. Збори  
287. За подання заявки та видачу патенту, підтримання його чинності, продовження строку дії патенту тощо сплачуються збори. Перелік зборів, розміри, строки і порядок їх сплати визначаються Кабінетом Міністрів України. Кошти, одержані від зборів та за надані послуги, використовуються Відомством для розвитку державної системи охорони інтелектуальної власності. Відомство щорічно публікує звіт про витрачання зазначених коштів.  
288. Стаття 32. Патентування винаходу (корисної моделі) в іноземних державах  
289. 1. Будь-яка особа має право запатентувати винахід (корисну модель) в іноземних державах.  
290. 2. До подання заявки на одержання охоронного документа на винахід (корисну модель) в орган іноземної держави заявник зобов'язаний подати заявку до Відомства і повідомити його про наміри здійснити таке патентування.  
291. У разі відсутності заборони протягом трьох місяців від дати надходження цього повідомлення до Відомства заявку на одержання патенту на винахід (корисну модель) може бути подано в орган іноземної держави.  
292. Відомство може в необхідних випадках дозволити запатентувати винахід (корисну модель) в іноземних державах раніше зазначеного строку.  
293. 3. Якщо патентування винаходу провадиться за процедурою Договору про патентну кооперацію, міжнародна заявка подається до Відомства.  
294. 4. Витрати, пов'язані з патентуванням винаходу (корисної моделі) в іноземних державах, несе заявник або за його згодою інша особа.  
295. Стаття 33. Державне стимулювання створення та використання винаходів (корисних моделей)  
296. Держава стимулює створення і використання винаходів (корисних моделей), встановлює винахідникам і особам, які використовують їх, пільгові умови оподаткування та кредитування, надає їм інші пільги відповідно до чинного законодавства України.  
297. II. Цей Закон набирає чинності через два місяці з дня його офіційного опублікування.