Кількість абзаців - 27 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до деяких законів України щодо реформування системи управління Єдиною газотранспортною системою України (Друге читання)

0. ПРОЕКТ
 
1. ЗАКОН УКРАЇНИ
 
2. Про внесення змін до деяких законів України щодо реформування системи управління Єдиною газотранспортною системою України
 
3. З метою приведення функціонування газотранспортної системи України у відповідність з узятими Україною зобов’язаннями згідно з Договором про заснування Енергетичного Співтовариства, зокрема щодо вимог Директиви 2009/73/ЄС Європейського Парламенту та Ради стосовно спільних правил для внутрішнього ринку природного газу та Регламенту 715/2009 Європейського Парламенту та Ради про умови доступу до мереж передачі природного газу,
 
4. Верховна Рада України постановляє:
 
5. І. Внести зміни до таких законів України:
 
6. 1. Частину другу статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 15, ст. 99; 1998 р., № 49, ст. 301; 2004 р., № 50, ст. 539; 2006 р., № 8, ст. 89; 2009 р., № 8, ст. 105; 2011 р., № 4, ст. 22, № 44, ст. 458; 2013 р., № 7, ст. 65, № 41, ст. 550; 2014 р., № 20—21, ст. 717) доповнити абзацом такого змісту:
 
7. «Обмеження, встановлені цією статтею не поширюються на передачу в оренду магістральних газопроводів та підземних сховищ газу, що входять до Єдиної газотранспортної системи України підприємству або підприємствам на строковій платній основі без права відчуження для здійснення функцій оператора Єдиної газотранспортної системи України та/або оператора підземного сховища газу. Зазначена передача майна в оренду може здійснюватися виключно з метою та на виконання зобов’язань, взятих Україною відповідно до Закону України «Про ратифікацію Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства» на підставі договору і на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, з урахування принципів додержання економічної безпеки держави.».
 
8. 2. Статтю 7 Закону України «Про трубопровідний транспорт» (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 29, ст. 139; 2013 р., № 8, ст. 67, № 41, ст. 551) після частини шостої доповнити новою частиною такого змісту:
 
9. «Дія частини шостої цієї статті не поширюється на передачу майна, що перебуває у державній власності, у складі магістральних мереж та підземних сховищ газу в управління та/або концесію чи оренду на строковій платній основі без права відчуження для здійснення функцій оператора Єдиної газотранспортної системи України. Зазначена передача майна здійснюється виключно з метою та на виконання зобов’язань, взятих Україною відповідно до Закону України «Про ратифікацію Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства» на підставі договору і на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, з урахування принципів додержання економічної безпеки держави. Для здійснення функцій оператора підземного сховища газу на умовах, встановлених в цій статті, можуть передаватися лише підземні сховища газу (одне або декілька).».
 
10. У зв’язку з цим частини сьому — дев’яту вважати відповідно частинами восьмою — десятою.
 
11. 3. У статті 44 Закону «Про нафту і газ» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 50, ст. 262; 2014 р., № 2—3, ст. 41) викласти в такій редакції:
 
12. «Функції диспетчерського (оперативно-технологічного) управління Єдиною газотранспортною системою України виконує оператор Єдиної газотранспортної системи України, який визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому комплексі.»;
 
13. частину четверту виключити;
 
14. у частині сьомій та частині дев’ятій слова «державне підприємство» в усіх відмінках замінити словами «оператор Єдиної газотранспортної системи України» у відповідному відмінку.
 
15. 4. У частині першій статті 1 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 48, ст. 566; 2012 р., № 5, ст. 30, № 7, ст. 53; 2013 р., № 22, ст. 214, № 41, ст. 551; 2014 р., № 2—3, ст. 41):
 
16. 1) пункт 14 доповнити абзацом такого змісту:
 
17. «14) функції оператора Єдиної газотранспортної системи України можуть бути закріплені за суб’єктом господарювання, засновником та власником якого може виступати виключно держава або держава (володіння не менше 51% корпоративних прав) та юридична особа (юридичні особи), що належить та контролюється резидентами країн Європейського Союзу, США або Європейського Енергетичного співтовариства і є оператором системи транспортування газу або членом Європейської мережі операторів системи транспортування газу, сертифікованим відповідно до вимог статті 10 Директиви 2009/73/ЄС Європейського Парламенту та Ради стосовно спільних правил для внутрішнього ринку природного газу, статті 3 Регламенту 715/2009 Європейського Парламенту та Ради про умови доступу до мереж передачі природного газу. Відповідно до рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в нафтогазовому комплексі, функції оператора підземного сховища газу може бути відокремлено та покладено на окреме підприємство — оператора підземного сховища газу;»;
 
18. 2) доповнити частину 1 пунктом 14-1:
 
19. «14-1) оператор підземного сховища газу — газозберігаюче підприємство, на яке рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в нафтогазовому комплексі, покладено функції зі зберігання природного газу з метою забезпечення безперебійної та безаварійної експлуатації підземного сховища газу.
 
20. Засновником та власником суб’єкта господарювання, що створюється для виконання функцій оператора підземного сховища газу може виступати виключно держава самостійно або держава (володіння не менше 51 % корпоративних прав) та юридична особа (юридичні особи), що належить та контролюється резидентами країн Європейського Союзу, США або Європейського Енергетичного співтовариства;».
 
21. ІІ. Прикінцеві положення
 
22. 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
 
23. 2. Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
 
24. 3. Кабінетові Міністрів України:
 
25. привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
26. забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.