Кількість абзаців - 808 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змiн i доповнень до Закону України ''Про нотарiат'' (доопрацьований варіант) (Друге читання)

0. Проект ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін i доповнень до Закону України "Про нотаріат"  
1. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:  
2. З метою приведення Закону України "Про нотарiат" у відповідність до Конституції України та міжнародних норм, удосконалення законодавства про нотарiат внести зміни i доповнення до Закону України від 2 вересня 1993 року "Про нотарiат", виклавши його в такій редакції:  
3. ЗАКОН УКРАЇНИ Про нотарiат  
4. Цей Закон визначає поняття нотарiату та принципи нотаріальної діяльності в Українi, порядок правового регулювання професійної дiяльностi, дисциплінарної та іншої відповідальності нотаріусів, а також вимоги до вчинення нотаріальних дій.  
5. Розділ I. Загальні положення  
6. Стаття 1. Поняття нотаріату  
7. Нотаріат - це публiчно-правовий інститут, який є системою позасудового правового забезпечення охорони та захисту прав i законних інтересів України, громадян, підприємств, установ та організацій, заснований на єдиних принципах, формах та методах організації i здійснення нотарiальної дiяльностi, а також державного контролю за цією діяльністю.  
8. Стаття 2. Поняття нотарiальної дiяльностi  
9. Нотаріальна діяльність спрямована на попередження виникнення спору i здійснюється уповноваженою державою особою та полягає у посвідченні безспірних правовідносин, а також у вчиненні інших дiй, що мають юридичне значення i спрямовані на реалізацію громадянами, підприємствами, установами та організаціями їх прав та законних iнтересiв. Нотаріус як юридичний радник надає юридичну допомогу громадянам, підприємствам, установам та організаціям в межах, що не суперечать цьому закону.  
10. Нотарiальна дiяльнiсть здiйснюється вiд імені держави i підлягає особливому контролю за дотриманням законності при її здійсненні з боку органів державної влади та професійних об'єднань нотарiусiв в межах наданих їм цим Законом повноважень. Така дiяльнiсть не є підприємницькою i не має на меті отримання прибутку.  
11. Нотарiальна дiяльнiсть здiйснюється нотаріусами. Вчинення окремих нотаріальних дій, посвідчення заповітів i доручень, прирівняних до нотарiальних, може здійснюватись особами, зазначеними в статті 4 цього Закону лише у випадках та в порядку, визначених цим Законом.  
12. Нотарiус та особи, зазначені в статтi 4 цього Закону, не можуть безпідставно відмовити у вчиненнi нотарiальної дії чи наданні професійної послуги. Така відмова може бути оскаржена до суду.  
13. Нотарiальна дiяльнiсть здiйснюється лише за наявності у нотаріуса нотаріального бюро (контори) та за умови страхування ризику професiйної відповідальності нотарiуса.  
14. Здійснення нотаріальної діяльності за відсутності визначених цим Законом умов не допускається.  
15. Стаття 3. Нотаріус  
16. Нотаріусом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту i отримав квалiфiкацiйно-освiтнiй рівень спеціаліста або магістра, пройшов професійне стажування, отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю та у встановленому чинним законодавством порядку був затверджений на посаду нотарiуса. Не може бути нотарiусом особа, яка має непогашену чи незняту в установленому законом порядку судимість або мала судимiсть за корисливі злочини.  
17. Нотарiус не може перебувати у штаті інших державних, приватних та громадських підприємств, установ i організацій, займатися підприємницькою i посередницькою дiяльнiстю, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової, творчої та роботи у Радi Української нотарiальної палати i в громадських організаціях нотаріусів місцевого, регіонального, всеукраїнського та міжнародних рівнів.  
18. Трудова книжка та особова справа нотарiуса зберігаються i ведуться у Головному управлінні юстиції міністерства юстицiї в Автономній Республіці Крим, обласному, Київському чи Севастопольському міському управлiннi юстицiї.  
19. Міністерство юстицiї України веде Єдиний реєстр нотарiусiв України.  
20. Стаття 4. Вчинення нотаріальних дій іншими посадовими особами  
21. Архіваріуси державних нотарiальних архівів мають право вчиняти нотаріальні дії, передбачені статтею 65 по справах, якi передані до державних нотарiальних архiвiв.  
22. Вчинення нотарiальних дiй, передбачених статтею 66 цього Закону, за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на дипломатичні представництва України.  
23. Заповіти i доручення, прирівняні до нотарiальних, оформляються особами, вказаними в статті 67 цього Закону.  
24. Стаття 5. Принципи організації нотаріальної діяльності  
25. Нотаріальна діяльність здійснюється на таких принципах:  
26. 1) законності;  
27. 2) незалежності та неупередженості нотаріуса при виконанні своїх професійних обов'язків;  
28. 3) повної організаційної та економічної самостійності;  
29. 4) оплатностi;  
30. 5) повної майнової відповідальності нотарiуса за наслідки своєї нотарiальної дiяльностi;  
31. 6) державного контролю за організацією та здійсненням нотаріусом нотарiальної дiяльностi.  
32. Стаття 6. Правова основа нотарiальної дiяльностi  
33. Нотаріуси у своїй дiяльностi керуються Конституцією України, законами України, Указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, наказами та методичними роз'ясненнями Міністерства юстиції, а на території Автономної Республіки Крим, крім того, - нормативно-правовими актами Автономної Республiки Крим, виданими на основі цього Закону.  
34. Нотарiуси у встановленому порядку в межах своєї компетенції вирішують питання, що випливають з норм міжнародного права, а також міжнародних угод визнаних або укладених Україною у встановленому законом порядку.  
35. Стаття 7. Обмеження у праві вчинення нотаріальних дій  
36. Нотарiуси та особи, перелічені у частинах першій i другій статтi 4 цього Закону, не вправі вчиняти нотаріальні дії на своє ім'я i від свого імені, на iм'я i вiд iменi свого чоловіка чи своєї дружини, своїх та його чи її близьких родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), а також відносно осіб, які знаходяться під його опікою (піклуванням).  
37. У зазначених випадках нотарiальнi дiї вчиняються у будь-якого іншого нотаріуса чи осiб, перелічених у частинах першiй i другiй статтi 4 цього Закону. Вчинення у такому випадку нотарiальних дiй за кордоном може здійснюватись у порядку, передбаченому місцевим законодавством, якщо це не суперечить нормам законодавства України.  
38. Посадові особи, перелiченi у статті 67 цього Закону, не вправі посвідчувати заповіти та доручення на своє ім'я i від свого імені, на iм'я i вiд iменi свого чоловіка або своєї дружини, своїх та його чи її родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), а також відносно осіб, які знаходяться під їх опікою (піклуванням).  
39. Нотаріальні дії та посвідчення заповітів i доручень, прирівняних до нотаріальних, вчинені з порушенням встановлених цією статтею правил, є недійсними.  
40. Стаття 8. Дотримання таємниці вчинюваних нотарiальних дій  
41. Нотаріус, помічник та стажист нотаріуса, посадові особи, зазначені у статтi 4 цього Закону, зобов'язані дотримуватися таємницi вчинюваних нотарiальних дiй, навіть якщо їх діяльність обмежується наданням правових послуг чи ознайомленням зі справою, i сама нотаріальна дія не вчинюється.  
42. Довідки про вчиненi нотаріальні дiї та документи видаються виключно громадянам та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотарiальнi дiї. У випадку смерті особи чи визнання її померлою такі довідки видаються спадкоємцям померлого. В разі визнання особи безвісно відсутньою опікун, призначений для охорони майна безвiсно відсутнього, має право отримувати довiдки про вчиненi нотарiальнi дiї, якщо це необхідно для збереження майна, над яким встановлена опіка.  
43. На обгрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів дізнання i слідства довiдки про вчиненi нотарiальнi дiї, витяги з професійних інформаційних баз даних та документи видаються у зв'язку з кримінальними та цивільними справами або господарськими спорами, що знаходяться в їх провадженні. Зазначені вимоги органiв дiзнання i слiдства мають бути санкціоновані прокурором області, міста Києва чи Севастополя, Автономної Республіки Крим.  
44. На письмову вимогу державної податкової адміністрації видаються необхідні довiдки, документи та виписки i копії з них, якi стосуються виключно фінансових питань i необхiднi для визначення правильності оподаткування нотаріальної діяльності.  
45. Довiдки про заповіти видаються тільки після смертi заповідача.  
46. Обов'язок дотримання таємницi вчинюваних нотаріальних дiй поширюється також на осіб, яким про вчинені нотарiальнi дії стало відомо у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків.  
47. Забороняється допитувати нотаріуса в якості свідка у кримінальній справі по відомостях, що становлять таємницю вчинюваних нотарiальних дiй, якщо такi дiї не були визнані незаконними у встановленому законодавством порядку.  
48. Вказані в частинах першій та шостій цієї статті особи, якi винні в порушенні таємницi вчинюваних нотарiальних дiй, несуть відповідальність у порядку, встановленому цим Законом та іншими законодавчими актами України.  
49. Стаття 9. Гарантії нотарiальної дiяльностi  
50. Будь-яке не передбачене законом втручання в діяльність нотарiуса з метою перешкодити виконанню ним професійних обов'язкiв або вчинення неправомірних дiй, зокрема, вимагання від нього, його помічників, стажистів, технічних працівників нотаріального бюро (контори) відомостей, що становлять таємницю нотарiальних дiй, забороняється i тягне за собою вiдповiдальнiсть згідно з чинним законодавством.  
51. Проникнення до нотарiального бюро (контори) та проведення там огляду, обшуку чи виїмки документів нотарiального діловодства та архіву у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осiб, які підозрюються у вчиненні злочину, можуть провадитись тiльки з санкції Генерального прокурора України, його заступників, прокурорів Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. В усіх інших випадках такі дії проводяться виключно за рішенням суду. Органи, якi проводять такi дiї негайно повідомляють про це відповідного начальника Головного управління юстиції міністерства юстицiї в Автономній Республіці Крим, начальників обласних, Київського чи Севастопольського міських управлінь юстицiї та Голову вiдповiдного регіонального відділення Української нотаріальної палати.  
52. Кримінальна справа щодо нотаріуса може бути порушена тільки Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами Автономної Республiки Крим, областей, міст Києва чи Севастополя.  
53. Вилучення реєстрів нотаріальних дій, документiв, що передані нотаріусу на зберігання не допускається. Такі документи можуть бути надані на вимогу суду тiльки для огляду.  
54. Стаття 10. Об'єднання нотаріусів  
55. Загальнодержавним професійним об'єднанням та органом самоврядування нотарiусiв є Українська нотаріальна палата.  
56. Нотаріуси мають право створювати місцеві, регіональні, всеукраїнські та міжнародні об'єднання, які не можуть підміняти Українську нотаріальну палату й її регiональнi вiддiлення та виконувати функції цих органiв.  
57. Зазначенi об'єднання дiють вiдповiдно до цього Закону, законодавства України про об'єднання громадян, iнших актів законодавства України та своїх статутів, якi не повинні суперечити чинному законодавству.  
58. Розділ II. Організація нотарiальної діяльності  
59. Стаття 11. Нотаріальний округ  
60. Нотарiальний округ - це територіальна одиниця, де нотаріус здійснює нотарiальну діяльність i має своє робоче місце.  
61. Нотаріальні округи визначаються з урахуванням адміністративно-територіального устрою України. В містах, в тому числі з районним поділом, округом дiяльностi нотарiуса є територія цілого міста.  
62. Міністерство юстиції за погодженням з Українською нотаріальною палатою на підставі пропозицій територіальних управлінь юстицiї та відділень Української нотаріальної палати затверджує кількість та межі нотаріальних округів в Автономній Республіці Крим, областях, мiстах Києві та Севастополі, а також кiлькiсть посад нотаріусів у них.  
63. Нотаріус не вправі працювати за межами свого нотаріального округу, за винятком випадків заміщення інших нотарiусiв та випадкiв, передбачених в статті 7 цього Закону. Порушення цього правила тягне за собою недійсність нотарiальної дії.  
64. Рішення про зміну кількості посад нотарiусiв в нотарiальному окрузi або про змiну кiлькостi нотарiальних округiв є підставою для оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади нотарiуса або для скорочення вільної посади нотарiуса.  
65. Скороченню можуть підлягати виключно вакантні посади нотарiуса.  
66. Стаття 12. Нотаріальне бюро та нотаріальна контора  
67. Нотарiальне бюро - це організаційна форма індивідуальної діяльності нотарiуса, яка забезпечує виконання всіх вимог даного Закону, в тому числi пов'язаних з забезпеченням населення нотаріальними послугами в необхідному обсязі i на належному рівні, зокрема вільний доступ осіб на прийом до нотарiуса, збереження таємниці нотарiальної дiї, збереження документів нотарiального діловодства та архіву тощо.  
68. Нотаріальна контора - це встановлена цим Законом спільна форма здійснення на єдиній організаційній основі двома i більше нотаріусами нотаріальної дiяльностi без утворення юридичної особи. Нотарiальна контора створюється на строк, встановлений її членами.  
69. Для здiйснення нотарiальної дiяльностi нотаріус зобов'язаний створити нотаріальне бюро (контору), без утворення юридичної особи. Нотарiус не може мати два i бiльше нотаріальних бюро. Члени нотарiальної контори не можуть мати iнших нотарiальних бюро чи бути членами iнших нотарiальних контор.  
70. Об'єднання у нотаріальну контору не змінює та не припиняє встановлених цим Законом повноважень та обов'язків кожного з нотаріусів. Використання одним членом контори професійного статусу іншого не допускається.  
71. Членами нотарiальної контори можуть бути лише особи, затверджені на посади нотарiусiв у встановленому цим Законом порядку та в межах одного нотаріального округу.  
72. Обов'язки членів нотарiальної контори щодо здiйснення нотарiальної дiяльностi, порядок користування спільним майном, а також інші обов'язки нотарiального партнерства, за винятком обов'язкiв встановлених цим Законом, визначаються договором.  
73. Діяльність нотарiальної контори припиняється при відсутності у членiв необхідного приміщення та в інших випадках, встановлених цим Законом.  
74. Стаття 13. Приміщення нотарiального бюро (контори)  
75. Примiщення нотарiального бюро (контори) має знаходитись в межах нотарiального округу, в якому особа затверджена на посаду нотарiуса.  
76. Примiщення нотарiального бюро (контори) має складатися з двох чи бiльше кімнат, бути захищеним від несанкціонованого проникнення, забезпечене сейфом для зберігання печаток, штампів із посвiдчувальними написами та спеціальних бланків нотарiальних документів, металевою(ими) шафою(ами) для зберiгання архіву нотарiуса.  
77. Нотаріальна контора повинна розташовуватись у приміщенні, що дозволяє кожному нотаріусу одночасно та незалежно вiд iншого здійснювати нотарiальну діяльність, а також відповідати всім іншим встановленим цим Законом вимогам до примiщення нотарiального бюро (контори).  
78. У разі початку нотаріальної діяльності, зміни адреси розташування бюро (контори) нотаріуса обов'язково проводиться перевірка відповідності примiщення нотарiального бюро (контори) вимогам законодавства. Результати проведення перевірки можуть бути протягом місяця оскаржені нотаріусом у судовому порядку.  
79. У разi припинення права користування приміщенням нотарiального бюро (контори), повноваження нотарiуса зупиняються. Нотаріус зобов'язаний не пізніше ніж за тиждень до припинення права на користування примiщенням та при вiдсутностi права користування iншим примiщенням для нотарiального бюро (контори) подати заяву до відповідного Головного управління юстиції Міністерства юстицiї в Автономній Республіці Крим, обласного, Київського чи Севастопольського міського управлiння юстицiї про зупинення своїх повноважень, а його копію надіслати до регіонального відділення Української нотарiальної палати.  
80. Про зміну адреси нотаріального бюро (контори) нотаріус зобов'язаний повідомити Головне управлiння юстицiї Мiнiстерства юстицiї в Автономнiй Республiцi Крим, обласне, Київське чи Севастопольське міське управлiння юстицiї у 10-денний термін до проведення такої змiни та надiслати копiю повідомлення до регiонального вiддiлення Української нотарiальної палати.  
81. Нотарiальна дiяльнiсть вважається відновленою з моменту внесення змін до Єдиного реєстру нотаріусів щодо нового місця знаходження нотарiального бюро (контори) нотарiуса.  
82. Міністерством юстицiї за поданням Української нотарiальної палати затверджуються положення про вимоги до приміщення нотарiального бюро (контори) та про порядок проведення перевiрки нотарiального бюро (контори).  
83. Стаття 14. Фінансове забезпечення нотарiальної дiяльностi  
84. Фiнансове забезпечення нотарiальної дiяльностi здійснюється на основі самофінансування та державного регулювання мінімальних розмірів оплати нотаріальних дій.  
85. Самофінансування нотаріальної дiяльностi складається з повного та самостійного фінансування нотаріусом витрат, пов'язаних з утриманням та матеріально-технічним забезпеченням нотарiального бюро (контори), страхуванням ризику професійної дiяльностi, оплатою праці та соціальним забезпеченням помічників нотаріуса та інших осіб, які працюють в нотаріальній конторі (бюро), забезпеченням вчинення нотарiальної дії, виконанням членських обов'язків в Українській нотарiальнiй палаті, підвищенням професiйної кваліфікації, відшкодуванням шкоди, заподіяної незаконними діями або недбалістю нотарiуса, іншими затратами, пов'язаними з організацією та забезпеченням нотарiальної дiяльностi.  
86. Самофiнансування нотарiальної дiяльностi забезпечується за рахунок грошових коштів, отриманих нотарiусом від нотарiальної та іншої дiяльностi, що не заборонена цим Законом, вiд використання та розпорядження належним нотаріусу майном.  
87. Стаття 15. Службове страхування ризику професiйної дiяльностi нотарiуса  
88. Службове страхування ризику професiйної дiяльностi нотарiуса є обов'язковим i проводиться на строк займання ним посади нотарiуса. Воно поширюється виключно на страхові випадки, що виникли внаслідок неправомірного або неналежного вчинення нотарiальної дiї за цей період.  
89. Держава та її органи не несуть відповідальності за шкоду, заподіяну особі внаслiдок незаконних або недбалих дiй нотарiуса. Нотаріус не відповідає по зобов'язаннях держави або її органів.  
90. Для забезпечення відшкодування заподiяної шкоди протягом строку, встановленого статтею 41 цього Закону, нотаріус зобов'язаний укласти з органом страхування відповідний договір або внести на спеціальний рахунок у банківську установу страхову заставу.  
91. Мінімальний розмір страхової суми або страхової застави встановлюється на рівні ста мінімальних розмірів заробітної плати.  
92. Шкода, заподіяна особi внаслiдок незаконних дій або недбалості нотаріуса, відшкодовується у повному розмірі. Розмір заподіяної шкоди визначається за згодою сторін або в судовому порядку.  
93. Відшкодування шкоди проводиться за рахунок страхових внесків або страхової застави, а також за рахунок належного на праві власності нотаріусу майна. При неможливості вiдшкодування шкоди за рахунок страхових сум та іншого майна нотарiуса, погашення заборгованості по відшкодуванню шкоди може проводитись Українською нотаріальною палатою з утвореного нею Фонду відшкодування.  
94. У разі витрати мінімуму страхової застави на вiдшкодування заподiяної шкоди нотаріус зобов'язаний протягом трьох місяців поповнити страхову заставу до встановленого розміру.  
95. Договір страхування нотаріальної діяльності повинен поновлюватися чи переукладатися не пізніше ніж з наступного дня після закінчення дії попереднього договору.  
96. Додаткове страхування ризику нотарiальної дiяльностi забезпечується за рахунок створення Фонду вiдшкодування Української нотарiальної палати.  
97. Порядок утворення та використання коштів Фонду вiдшкодування встановлюється Конференцією нотаріусів з урахуванням пропозицій Міністерства юстиції.  
98. Стаття 16. Державний контроль за здійсненням нотарiальної дiяльностi  
99. Державний контроль за здiйсненням нотарiальної дiяльностi складається з контролю за законністю нотарiальної дiяльностi, з встановлених цим Законом порядків визначення та затвердження кількості посад нотарiусiв в нотаріальному окрузі, затвердження на посаду нотаріуса, зупинення нотаріальної діяльності, видачі та анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, перевірки нотаріального бюро (контори) i з встановлення правил вчинення нотаріальних дій та мінімального розміру їх оплати.  
100. Державний контроль за законнiстю нотарiальної дiяльностi покладається на Міністерство юстиції та його територіальні органи i проводиться в межах, встановлених цим Законом.  
101. Перевірка законності нотарiальної дiяльностi обов'язково проводиться у випадку порушення щодо нотарiуса кримінальної справи, вчиненням нотаріусом протягом року трьох i більше дисциплінарних проступків, обгрунтованого подання Української нотарiальної палати або за рішенням органів суду. Про результати перевiрки повідомляються Українська нотаріальна палата та всі зацікавлені особи.  
102. Стаття 17. Державні гарантії забезпечення населення послугами нотаріату  
103. З метою забезпечення населення нотаріальними послугами в нотаріальних округах з великою кількістю населення i обмеженими будівничими фондами держава у співпраці з органами місцевого самоврядування здійснює бронювання приміщень для нотарiальних бюро (контор).  
104. Бронювання полягає в визначенні i закріпленні за відповідним управлінням юстицiї примiщення, яке б відповідало мінімальним вимогам, які ставляться до примiщення нотаріального бюро (контори). Зазначені примiщення можуть використовуватися лише для розміщення в них нотарiальних бюро (контор) i надаються нотаріусам в оренду (суборенду).  
105. Данні повноваження можуть бути делеговані відповідним регіональним відділенням Української нотаріальної палати за їх згодою.  
106. Порядок, норми бронювання, розміри та порядок сплати орендної плати визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням Української нотарiальної палати.  
107. Стаття 18. Нотаріальне діловодство i звітність  
108. Правила ведення нотаріального діловодства затверджуються Міністерством юстиції за погодженням з Головним архівним управлінням.  
109. Нотаріуси ведуть i подають Міністерству юстицiї, Головному управлінню юстицiї Мiнiстерства юстицiї в Автономній Республіці Крим, обласному, Київському чи Севастопольському міському управлiнням юстицiї встановлену чинним законодавством статистичну та фінансову звiтнiсть.  
110. Нотарiуси, відповідно до чинного законодавства, подають податковим органам відомості та інші документи, пов'язані з нарахуванням та сплатою ними податків та iнших обов'язкових платежів.  
111. Нотаріус зобов'язаний забезпечити збереження матеріалів та документів нотаріального діловодства, ведення нотарiального архіву i відповідних реєстрів протягом всього строку перебування на посаді. Порядок зберігання документiв, пов'язаних з нарахуванням та сплатою нотаріусами податкiв та iнших обов'язкових платежiв, визначається податковим законодавством.  
112. Документи i матеріали нотарiального дiловодства та нотарiального архiву є власністю держави i знаходяться в управлінні нотаріуса в силу виконання ним повноважень встановлених цим Законом.  
113. При зміщенні з посади матерiали та документи нотарiального дiловодства i нотарiального архiву передаються до відповідного державного нотарiального архiву, в порядку встановленому чинним законодавством.  
114. Стаття 19. Державні нотаріальні архіви  
115. Метою діяльності державних нотаріальних архівів є зберiгання, переданих їм у встановленому порядку, нотарiальних документів i реєстрів.  
116. У випадках, передбачених законодавством про нотаріат, державні нотарiальнi архiви здійснюють ведення відповідних реєстрiв у порядку, який встановлюється Міністерством юстиції.  
117. Державнi нотарiальнi архiви створюються в обласних центрах, містах Києві, Сімферополі та Севастополі, вони є складовою частиною Національного архівного фонду  
118. Державний нотаріальний архів є юридичною особою i має печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням.  
119. Фінансування державних нотарiальних архiвiв здійснюється за рахунок Державного бюджету i плати, що справляється за вчинення нотарiальних дій та надання додаткових послуг архіваріусами державних нотаріальних архівів.  
120. Питання організації діяльності, компетенції державних нотарiальних архiвiв, порядку та термінів зберігання нотарiальних документів та реєстрів визначаються відповідним положенням, що затверджується Міністерством юстиції за погодженням з Головним архівним управлінням України.  
121. Стаття 20. Архіваріуси державних нотарiальних архiвiв  
122. Архiварiуси державних нотарiальних архiвiв видають дублікати i засвідчують вірність копій i виписок з документiв, які зберігаються в справах цих архiвiв та з вiдповiдних реєстрiв, що ведуться державними нотаріальними архівами.  
123. Питання органiзацiї дiяльностi архіваріуса державного нотаріального архіву регулюються цим Законом, законодавством про працю та положенням про державні нотаріальні архіви. За виконання своїх обов'язків архiварiуси державних нотарiальних архiвiв отримують заробітну плату.  
124. Плата за вчинення архіваріусами державних нотарiальних архiвiв нотарiальних дій справляється на загальних підставах. За надання архiварiусами державних нотарiальних архiвiв додаткових послуг правового, а також технічного характеру справляється окрема плата у розмірах, що встановлюються Міністерством юстиції.  
125. Стаття 21. Мова нотарiального діловодства  
126. Мова нотарiального дiловодства визначається законодавством про мови. Якщо особа, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії, не володіє мовою, якою ведеться діловодство, тексти оформлюваних документів мають бути перекладені їй нотаріусом або перекладачем.  
127. Тексти нотаріальних документiв, печаток, штампів, а також вивісок на нотарiальних бюро (конторах) мають бути виконані державною мовою.  
128. Розділ III. Нотаріус  
129. Глава 1. Статус нотаріуса  
130. Стаття 22. Посада нотарiуса.  
131. Особа, що займає посаду нотарiуса, забезпечує встановлення від імені держави безспірних юридичних правовідносин для громадян, підприємств, установ i організацій, а також реалізацію та захист їх прав i законних інтересів.  
132. Затвердження на посаду нотарiуса, зупинення повноважень нотарiуса або зміщення особи з посади нотарiуса проводиться в порядку та на умовах, передбачених цим Законом.  
133. Стаття 23. Права нотарiуса  
134. Нотарiус має право:  
135. 1) вчиняти нотаріальні дії;  
136. 2) складати проекти угод i заяв, виготовляти копії документів та виписки з них, а також давати роз'яснення з питань вчинення нотаріальних дій i консультації правового характеру;  
137. 3) одержувати плату за виконання своїх професійних обов'язків;  
138. 4) мати помічників нотаріуса;  
139. 5) витребовувати вiд пiдприємств, установ, органiзацiй i громадян відомості та документи, необхідні для здійснення нотаріальної діяльності;  
140. 6) користуватися у встановленому цим Законом порядку, Фондом відшкодування;  
141. 7) укладати з громадянами та підприємствами, установами i організаціями відповідні трудові та цивільно-правові угоди, пов'язані з забезпеченням нотарiальної дiяльностi;  
142. 8) відкривати в кредитних установах поточні та інші рахунки;  
143. 9) користуватися у встановленому законодавством порядку соціальним та медичним забезпеченням;  
144. 10) мати інші, передбачені чинним законодавством, права.  
145. Стаття 24. Обов'язки нотаріуса  
146. Нотаріус при здійсненні нотаріальної діяльності повинен бути неупередженим та зобов'язаний :  
147. 1) здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього Закону та принесеної присяги;  
148. 2) дотримувати правил професiйної етики поведінки нотаріуса;  
149. 3) сприяти громадянам, підприємствам, установам та організаціям у здiйсненнi їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права i обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду;  
150. 4) зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з вчиненням нотаріальної дії;  
151. 5) відмовити у вчиненні нотарiальної дiї в разі її невідповідності законодавству України;  
152. 6) проходити не рідше ніж один раз на п'ять років підвищення професійної кваліфікації;  
153. 7) сплачувати у встановленому порядку членські внески до Української нотарiальної палати, що відносяться на затрати від здійснення нотарiальної діяльності та виконувати інші обов'язки члена Палати;  
154. 8) сплачувати у встановленому порядку податки та iншi обов'язкові платежі передбачені чинним законодавством;  
155. 9) виконувати iншi обов'язки, передбаченi цим Законом та іншими нормативними актами.  
156. Стаття 25. Печатка нотаріуса  
157. Кожен нотаріус має особисту печатку з зображенням Державного герба України, зазначенням посади, свого імені та прізвища i нотаріального округу, в якому він затверджений на посаду нотарiуса.  
158. Особиста печатка нотарiуса виготовляється за єдиним зразком в порядку, встановленому Міністерством юстиції за рахунок коштів особи, затвердженої на посаду нотарiуса.  
159. Відбиток печатки та зразок підпису нотарiуса подається до Ради Української нотаріальної палати та до Міністерства юстицiї для занесення до Єдиного реєстру нотаріусів та приєднання до особової справи нотарiуса.  
160. Стаття 26. Помічник нотарiуса  
161. Нотаріус вправі мати одного або кількох помічників. Помічником нотарiуса може бути особа, яка має закінчену або неповну вищу юридичну освіту. Не може бути помічником нотарiуса особа, яка має, непогашену чи незняту в установленому законом порядку, судимість або судимiсть за корисливі злочини.  
162. Помiчник нотарiуса виконує допоміжну i технічну роботу за винятком тієї, яка відноситься до виключної компетенції нотарiуса. Помiчник нотарiуса не вправi підписувати за нотарiуса нотаріальні документи та прикладати його печатку.  
163. Нотаріус несе повну відповідальність за дії помічника, пов'язані з виконанням вимог цього Закону.  
164. Повноваження помiчника нотарiуса та його обов'язки встановлюються договором мiж нотарiусом та відповідною особою відповідно до вимог цього Закону та законодавства України про працю.  
165. Стаття 27. Заміщення нотарiуса іншим нотарiусом  
166. Якщо нотаріус має намір припинити виконання своїх обов'язків на строк більше одного тижня, він зобов'язаний повідомити про це регіональне відділення Української нотаріальної палати та Головне управління юстиції Міністерства юстицiї в Автономній Республіці Крим, обласне, Київське чи Севастопольське міське управлiння юстицiї.  
167. Замiщення нотарiуса iншим нотаріусом здійснюється у випадках:  
168. 1) зупинення повноважень нотарiуса;  
169. 2) припинення виконання нотарiусом своїх обов'язкiв на строк бiльше одного тижня.  
170. З дозволу голови регіонального вiддiлення Української нотарiальної палати нотарiус повинен укласти угоду з іншим нотарiусом за своїм вибором про тимчасове замiщення. В разі, коли нотаріус, якого необхідно замістити, не зміг домовитись про своє замiщення або коли голова регiонального відділення Української нотаріальної палати відмовився дати згоду на замiщення саме цим кандидатом, нотарiус вправі ставити питання перед регіональним відділенням Української нотарiальної палати про призначення йому замісника.  
171. Якщо нотарiус з поважних причин не може виконувати свої обов'язки більше двох місяців, питання про його замiщення вирiшується Радою Української нотарiальної палати за погодженням з Міністерством юстиції України.  
172. Заміщення нотарiуса іншим нотарiусом проводиться до припинення обставин, з якими пов'язане замiщення.  
173. Нотарiус не вправі виконувати свої професійні обов'язки в період їх виконання особою, яка тимчасово його заміщує. У разі його дострокового повернення до виконання своїх обов'язків повноваження нотарiуса, який його замiщує, припиняються.  
174. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусом, який замiщує відсутнього нотарiуса, встановлюється Радою Української нотарiальної палати за погодженням з Міністерством юстиції України.  
175. У випадках, передбачених статтею 45 цього Закону, питання про замiщення вiдсутнього нотарiуса вирішується Радою Української нотарiальної палати.  
176. Органи Української нотарiальної палати протягом трьох днів надсилають повідомлення про замiщення нотарiуса до Головного управління юстицiї Міністерства юстицiї в Автономній Республіці Крим, обласного, Київського чи Севастопольського міського управлiння юстицiї.  
177. Нотарiус, який заміщує іншого нотарiуса, здійснює нотаріальну діяльність від свого імені з дня укладення угоди (прийняття рішення) про замiщення.  
178. Стаття 28. Методологічні перевірки здійснення нотарiальної діяльності  
179. Методологічна перевірка здiйснення нотарiальної дiяльностi - це перевiрка, що здійснюється з метою надання методологічної допомоги нотаріусам по здійсненню ними нотарiальної дiяльностi.  
180. Методологiчнi перевiрки за ініціативою нотаріуса проводяться територіальною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією за участю визначених нею фахівців.  
181. Підставою для здійснення методологічної перевірки є подання нотарiуса.  
182. Положення про проведення методологiчної перевiрки здiйснення нотаріальної дiяльностi затверджується Міністерством юстиції за погодженням з Українською нотаріальною палатою.  
183. Стаття 29. Оплата дiяльностi нотарiуса  
184. Нотаріуси за вчинення нотаріальних дій стягують плату, мінімальний розмір якої затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з Українською нотарiальною палатою.  
185. Оплата додаткових послуг нотарiусiв, пов'язаних із здійсненням нотарiальної діяльності, проводиться за домовленiстю сторін.  
186. У разі звільнення державою певної категорії громадян від оплати нотарiальних дiй, компенсація неотриманих доходів нотаріусу здійснюється на його вибір за рахунок коштів державного бюджету або шляхом зменшення на відповідну суму податкових та інших обов'язкових платежів нотаріуса до державного бюджету.  
187. У разi, коли особа, яка звертається до нотарiуса є неплатоспроможною, нотарiус може за власним бажанням вчиняти нотаріальні дії безкоштовно або зменшувати розмір плати за їх вчинення. В такому випадку розмiр доходу нотарiуса, що підлягає оподаткуванню, збільшується на суму плати нестягнутої за вчинення цих нотарiальних дiй.  
188. Всі платежі, пов'язані з оплатою послуг нотарiуса, приймаються особисто нотаріусом або працівниками нотаріального бюро (контори) i відображаються нотарiусом у реєстрі нотарiальних дiй, де клієнт ставить свій підпис, про що йому видається довідка з зазначенням вартості наданих послуг.  
189. Стаття 30. Оподаткування доходу нотарiуса  
190. Порядок оподаткування доходів нотаріусів визначається податковим законодавством України.  
191. Дохід нотаріуса складається з сум, що надійшли за вчинення нотаріальних дій i надання додаткових послуг, за винятком витрат, пов'язаних зі здійсненням нотарiальних дiй та наданням зазначених послуг, а також витрат, які несе нотаріус для організації i утримання робочого місця. Конкретний перелік витрат, що не включаються до оподаткованого доходу нотарiуса затверджується Кабінетом міністрів України за погодженням з Українською нотаріальною палатою.  
192. Кабінет Мiнiстрiв України встановлює перелік та обсяг документації, яка може надаватися нотаріусами на вимогу органів Державної податкової адміністрації для визначення правильності оподаткування нотаріальної діяльності.  
193. Стаття 31. Соціальне та пенсійне забезпечення нотаріусів  
194. Нотаріуси у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, досягнення пенсійного віку та в інших випадках, передбачених законодавством України мають право на соціальне та пенсiйне забезпечення.  
195. Глава 2. Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії нотаріату  
196. Стаття 32. Територіальні кваліфікаційно-дисциплінарні комiсiї нотарiату  
197. Територiальнi квалiфiкацiйно-дисциплiнарнi комiсiї утворюються та діють при Головному управлінні юстиції Міністерства юстицiї в Автономній Республіці Крим, обласних, Київських та Севастопольських міських управліннях юстицiї.  
198. До складу кваліфікаційної комiсiї нотарiату входять два представники від територіального управління юстицiї та три представники нотарiусiв, які обираються загальними зборами відповідного регіонального відділення Української нотаріальної палати. Склад територіальної кваліфікаційно-дисциплінарної комiсiї затверджується наказом Міністра юстицiї України.  
199. Термін повноважень територiальної квалiфiкацiйної-дисциплiнарної комiсiї становить п'ять років, починаючи з дня першого її засідання.  
200. Утримання територіальних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій нотаріату здійснюється за рахунок коштів, передбачених в Державному бюджеті на фінансування відповідних управлінь юстиції, одержаних вiд проведення методологічних перевірок, видавничої діяльності, добровільних внесків та інших надходжень, незаборонених законодавством.  
201. Положення про територіальну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію нотарiату затверджується Міністерством юстицiї за поданням Української нотаріальної палати.  
202. Стаття 33. Повноваження територiальних квалiфiкацiйно-дисциплiнарних комiсiй нотарiату  
203. Територiальнi квалiфiкацiйно-дисциплiнарнi комiсiї нотарiату:  
204. 1) здійснюють методологічні перевірки;  
205. 2) розглядають справи про притягнення нотаріусів до дисциплінарної відповідальності.  
206. Стаття 34. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія нотарiату  
207. Вища квалiфiкацiйно-дисциплiнарна комiсiя нотарiату утворюється та діє при Міністерстві юстиції.  
208. До складу Вищої квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї нотарiату входять по одному представнику від кожної територiальної квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї нотарiату, Міністерства юстицiї України, Ради Української нотаріальної палати. Склад Вищої квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї затверджується наказом Міністра юстицiї України.  
209. Термін повноважень Вищої квалiфiкацiйної-дисциплiнарної комiсiї становить п'ять років, починаючи з дня першого її засідання.  
210. Утримання Вищої квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї нотарiату здійснюється за рахунок коштів, передбачених в Державному бюджеті на фінансування Мiнюсту, одержаних від проведення кваліфікаційних іспитів, проведення методологічних перевірок, проведення конкурсів на зайняття вакантної посади нотаріуса, видавничої діяльності, добровільних внесків та інших надходжень, незаборонених законодавством.  
211. Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію затверджується Міністерством юстицiї.  
212. Стаття 35. Повноваження Вищої квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї нотаріату  
213. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія нотарiату:  
214. 1) приймає кваліфікаційні іспити;  
215. 2) оголошує та проводить конкурс на зайняття вакантної посади нотаріуса;  
216. 3) розглядає скарги на рiшення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій нотарiату;  
217. 4) розглядають справи про притягнення нотаріусів до дисциплінарної відповідальності.  
218. Глава 3. Порядок зайняття посади нотаріуса  
219. Стаття 36. Порядок та умови проходження професійного стажування  
220. Професійне стажування проводиться з метою підготовки особи, що має намір займати посаду нотарiуса, для здійснення нею нотаріальної діяльності та складання кваліфікаційного iспиту.  
221. Стажистом нотарiуса може бути особа, що відповідає вимогам статті 3 цього Закону.  
222. Строк професiйного стажування становить два роки i проводиться у нотарiуса, який має стаж робити нотаріусом не менше п'яти років. Нотаріус забезпечує підготовку стажиста до нотарiальної дiяльностi.  
223. Нотарiус самостійно приймає рішення щодо обрання стажистів та їх кількості.  
224. Українська нотаріальна палата та її регіональні відділення мають право надавати нотаріусам рекомендації щодо обрання стажистiв.  
225. Умови та порядок проходження професiйного стажування затверджуються Міністерством юстицiї.  
226. Стаття 37. Порядок та умови складання кваліфікаційних іспитів  
227. Особа, яка в установленому порядку пройшла професійне стажування має право на складання кваліфікаційного iспиту. Строки i місце проведення квалiфiкацiйних iспитiв визначаються Вищою Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією нотарiату за погодженням з Мiнiстерством юстицiї України.  
228. Повідомлення про мiсце та строки проведення iспитiв не менш ніж за 30 днів до їх початку надсилається особі, яка подала заяву про намір складати кваліфікаційний іспит.  
229. Кваліфікаційні іспити проводяться в міру необхідності за наявності вакантних посад нотаріусів.  
230. Квалiфiкацiйнi iспити мають бути письмовими та усними i складатися з теоретичної та практичної частин. Особи, які успішно склали письмові iспити, допускаються до складання усного iспиту.  
231. Письмові роботи є анонімними. При передачі їх членам комісії роботам присвоюється порядковий номер, вони вкладаються в конверт, заклеюються, підписуються головою Комісії i опечатуються. Члени Комiсiї під час перевірки робіт не повинні знати, ким виконана та чи інша робота.  
232. Особи, якi успiшно склали квалiфiкацiйний iспит Міністерством юстицiї видається свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю.  
233. Особи, якi не склали квалiфiкацiйний iспит допускаються до його повторного складання не раніше нiж через один рік.  
234. За складання кваліфікаційних іспитів справляється плата, розмір якої встановлюється Мiнiстерством юстицiї України.  
235. Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комiсiї є остаточним.  
236. Порядок та умови складання кваліфікаційного iспиту та видачi свiдоцтва про право на зайняття нотарiальною дiяльнiстю затверджуються Міністерством юстиції.  
237. Стаття 38. Проведення конкурсу на зайняття посади нотарiуса  
238. Конкурс на зайняття вакантної посади нотарiуса проводиться Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією нотаріату централізовано по кожному нотаріальному округу.  
239. До участі в засіданні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії при проведенні конкурсу на зайняття вакантної посади нотарiуса, залучаються по одному представнику від Головного управління юстицiї Міністерства юстицiї в Автономній Республіці Крим, обласного, Київського та Севастопольського міського управлiння юстицiї по нотаріальних округах якого проводиться конкурс.  
240. Учасником конкурсу може бути особа, яка має свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю i подала заяву та інші необхідні документи у встановленому чинним законодавством порядку до Вищої квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї, а також здійснила оплату за право взяти участь у конкурсі у розмірі, встановленому Міністерством юстицiї.  
241. Переваги при призначенні на посаду нотарiуса при дотриманні всіх інших вимог, встановлених цим Законом, надаються особам, які проходили стажування або працювали помічником нотарiуса не менше шести місяців в нотарiальному бюро (конторі) цього округу не раніше ніж за рік до проведення конкурсу.  
242. За наслідками проведення конкурсу приймається рішення, що є підставою для видачі реєстраційного свідоцтва особі, яка перемогла у конкурсi на зайняття посади нотарiуса. Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії є остаточним.  
243. Порядок та умови проведення конкурсу затверджуються Міністерством юстицiї.  
244. Стаття 39. Затвердження на посаду нотарiуса  
245. Затвердження на посаду нотарiуса здійснюється Мiнiстерством юстиції за заявою особи, яка має свiдоцтво про право на зайняття нотарiальною дiяльнiстю та визнана переможцем конкурсу на зайняття цієї посади.  
246. Затвердження на посаду нотарiуса здiйснюється шляхом внесення Мiнiстерством юстицiї особи до Єдиного реєстру нотаріусів та видачi реєстрацiйного посвiдчення.  
247. Стаття 40. Присяга нотарiуса  
248. Особа, яку вперше затверджено на посаду нотарiуса в урочистій обстановці складає присягу такого змісту:  
249. "Урочисто присягаю виконувати обов'язки нотарiуса чесно, сумлінно i неупереджено з суворим дотриманням закону та Кодексу професійної етики нотарiуса".  
250. Присяга нотарiуса складається в приміщенні Головного управління юстицiї Міністерства юстицiї в Автономній Республіці Крим, обласного, Київського чи Севастопольського міського управлiння юстицiї в присутності начальника відповідного управлiння юстицiї та керівника вiдповiдного регіонального відділення Української нотаріальної палати.  
251. Підписана нотаріусом присяга зберігається в його особовій справі. Про складання присяги робиться відповідний запис у трудовій книжці нотаріуса.  
252. Стаття 41. Початок нотарiальної діяльності  
253. Після отримання реєстрацiйного посвідчення Мiнiстерства юстицiї України нотаріус зобов'язаний у двомісячний термін розпочати нотаріальну діяльність.  
254. Для того, щоб розпочати нотарiальну дiяльнiсть нотарiус в той же термiн зобов'язаний подати до Головного управлiння юстицiї Мiнiстерства юстицiї в Автономнiй Республiцi Крим, обласного, Київського чи Севастопольського мiського управлiння юстицiї документи, що підтверджують страхування нотарiусом ризику професiйної дiяльностi та його права на приміщення для нотаріального бюро (контори). Неподання до органу юстицiї відповідних документів в зазначений термiн тягне за собою зміщення такої особи з посади нотарiуса, оголошення цiєї посади вакантною та проведення нового конкурсу.  
255. Нотаріус не вправі розпочинати свою дiяльнiсть до затвердження на посаду та подання встановлених цією статтею документiв.  
256. Якщо протягом двомісячного строку нотарiус без поважних причин не розпочне нотарiальну дiяльнiсть, реєстраційне посвідчення Мiнiстерства юстиції України вважається скасованим.  
257. За наявності поважних причин, які мають бути документально підтверджені нотарiусом, строк початку нотаріальної дiяльностi може бути продовжений Міністерством юстицiї України, але лише один раз i не більше ніж на два місяці.  
258. Глава 4. Дисциплінарна відповідальність нотаріусів  
259. Стаття 42. Підстави притягнення нотаріуса до дисциплінарної відповідальності  
260. Підставами для притягнення нотарiуса до дисциплiнарної вiдповiдальностi є вчинення дисциплінарного проступку:  
261. 1) невиконання або неналежне виконання нотарiусом своїх професійних обов'язків, в тому числі стягнення плати, що не відповідає встановленому розміру;  
262. 2) невиконання або неналежне виконання вимог цього Закону щодо організації та здійснення нотарiальної дiяльностi;  
263. 3) негідна поведінка, тобто поведiнка, яка не вiдповiдає вимогам Кодексу професійної етики нотарiуса.  
264. Стаття 43. Порядок притягнення нотарiуса до дисциплiнарної вiдповiдальностi  
265. Притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi проводиться на підставі рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії нотаріату або рiшення відповідної територіальної квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї нотарiату.  
266. Підставами для порушення дисциплінарного провадження є наслідки здiйснення державного контролю за нотаріальною діяльністю Міністерством юстиції або його територіальним органом, подання Української нотарiальної палати, скарги, або інші відомості про те що нотаріусом вчинено дисциплінарний проступок.  
267. Порядок дисциплiнарного провадження затверджується Мiнiстерством юстицiї за погодженням з Українською нотарiальною палатою.  
268. Стаття 44. Дисциплінарні стягнення, що застосовуються до нотарiуса  
269. Внаслідок притягнення нотарiуса до дисциплiнарної вiдповiдальностi до нього застосовуються такі заходи стягнення :  
270. 1) догана ;  
271. 2) штраф;  
272. 3) зупинення повноважень на строк до шести місяців, з наступним примусовим проходженням за власний рахунок підвищення професійної кваліфікації;  
273. 4) анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.  
274. Порядок накладення дисциплінарних стягнень та розмір штрафів встановлюються Міністерством юстиції за погодженням з Українською нотарiальною палатою.  
275. Суми отриманні від стягнення штрафiв направляються до Фонду відшкодування Палати.  
276. Глава 5. Припинення повноважень нотаріуса  
277. Стаття 45. Зупинення повноважень нотаріуса  
278. Зупинення повноважень нотарiуса є тимчасовим припиненням його повноважень по здійсненню нотаріальної діяльності на час дії обставин, встановлених цією статтею.  
279. Повноваження нотарiуса зупиняються у випадках:  
280. 1) відсутності у нотарiуса приміщення для нотаріального бюро (контори);  
281. 2) вiдсутностi страхової застави або неукладення договору про страхування ризику професійної відповідальності чи недостатнього їх розміру;  
282. 3) направлення на розгляд Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;  
283. 4) перебування нотаріуса під слідством або слухання щодо нього кримінальної справи в суді - до вирішення питання по суті;  
284. 5) винесенні судом рішення про визнання нотарiуса безвісно відсутнім;  
285. 6) обрання або призначення нотарiуса на посаду, зайняття якої не сумісне зі здійсненням ним нотаріальної діяльності;  
286. 7) винесення рiшення про усунення виявлених недоліків при вчиненні нотаріальних дій;  
287. 8) порушення дисциплінарного провадження щодо нотаріуса;  
288. 9) застосування дисциплiнарного стягнення, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 44 цього Закону.  
289. Крім того, за рішенням Конференції Української нотарiальної палати на час виконання обов'язків Президента Української нотарiальної палати можуть зупинятись повноваження нотарiуса, обраного на цю посаду.  
290. Зупинення повноважень нотарiуса проводиться відповідною територіальною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією нотаріату на підставі належних документів. Відомості про зупинення повноважень нотарiуса заносяться до Єдиного реєстру нотарiусiв.  
291. Рішення про зупинення нотаріальної діяльності може бути оскаржено нотаріусом у місячний строк з дня його одержання до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії.  
292. При зупиненні повноважень нотаріус зобов'язаний негайно передати до відповідного державного архіву особисту печатку.  
293. Нотаріус, діяльність якого зупинена, не вправі займатися нотаріальною діяльністю в цей період. Вчинені ним в цей перiод нотаріальні дії є недійсними.  
294. Стаття 46. Підстави зміщення з посади нотаріуса.  
295. Зміщення з посади проводиться за власним бажанням нотарiуса, а також у випадках:  
296. 1) анулювання свідоцтва про право на зайняття нотарiальною дiяльнiстю;  
297. 2) відсутності у нотарiуса приміщення для нотаріальної контори або договору про страхування ризику (страхової застави) професійної відповідальності по закінченні тримісячного строку з дня зупинення його повноважень відповідно до статті 45 цього Закону;  
298. 3) невiдповiдностi особи, яка займає посаду нотарiуса займаній посаді внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає здійсненню нотарiальної дiяльностi.  
299. Стаття 47. Порядок зміщення з посади нотаріуса  
300. Зміщення з посади нотарiуса проводиться наказом Міністерства юстиції за поданням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії нотаріату, відповідної територіальної квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї нотарiату або за власним бажанням нотарiуса. Наказ про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю означає також змiщення особи з посади нотарiуса.  
301. Особа, яку зміщено з посади нотарiуса зобов'язана в місячний термін передати до відповідного державного нотаріального архіву за описом всі матеріали нотарiального діловодства та архiву. В випадку, коли цей термiн є недостатнім, він може бути подовжений за рішенням Головного управління юстицiї Мiнiстерства юстицiї в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського чи Севастопольського міських управлінь юстицiї, але лише один раз i не більше ніж на місяць. Особиста печатка передається нотаріусом до Головного управлiння юстиції Міністерства юстицiї в Автономнiй Республiцi Крим, обласних, Київського чи Севастопольського мiських управлiнь юстицiї негайно, які зобов'язані її знищити.  
302. У разі, коли нотаріус не може особисто здійснити таку передачу, цей обов'язок покладається на регіональне відділення Української нотаріальної палати, до складу якого входив зазначений нотарiус.  
303. Наказ Мiнiстерства юстицiї про зміщення з посади нотарiуса є підставою для виключення такої особи з Єдиного реєстру нотаріусів.  
304. Наказ Мiнiстерства юстицiї про змiщення з посади нотарiуса є пiдставою для оголошення посади вакантною i проведення конкурсу для її заміщення, крім випадків, коли зазначена посада підлягає скороченню.  
305. Наказ про змiщення з посади нотарiуса може бути оскаржено до суду в місячний термін з дня його одержання.  
306. Стаття 48. Підстави анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю  
307. Анулювання свiдоцтва про право на зайняття нотарiальною дiяльнiстю проводиться за власним бажанням нотарiуса, а також у випадках:  
308. 1) смерті особи, яка займає посаду нотарiуса або оголошення такої особи померлою, в порядку передбаченому чинним законодавством;  
309. 2) досягненням особою, яка займає посаду нотарiуса 65 - річного віку;  
310. 3) припинення громадянства України або виїзду за межі України на постійне місце проживання;  
311. 4) винесення щодо особи, яка займає посаду нотарiуса обвинувального вироку суду, який набрав чинності;  
312. 5) винесення судом ухвали про застосування щодо особи, яка займає посаду нотарiуса примусових заходів медичного характеру, що набрала законної сили;  
313. 6) винесення за згодою нотарiуса постанови про припинення кримінальної справи щодо нього з нереабілітуючих підстав;  
314. 7) винесення рiшення суду, що набрало законної сили, про обмеження дієздатності особи, яка займає посаду нотарiуса;  
315. 8) неодноразового порушення нотаріусом чинного законодавства при здійсненні нотаріальної діяльності або одноразового грубого порушення закону, яке завдало значної шкоди інтересам держави, громадян, підприємств, установ, організацій.  
316. Рада Української нотарiальної палати за поданням відповідного регіонального відділення Палати вирішує питання про продовження права на зайняття нотарiальною дiяльнiстю пiсля досягнення нотаріусом 65-рiчного віку.  
317. Стаття 49. Порядок анулювання свiдоцтва про право на зайняття нотарiальною дiяльнiстю  
318. Анулювання свiдоцтва про право на зайняття нотарiальною дiяльнiстю проводиться наказом Міністерства юстиції за поданням Вищої квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї нотарiату, вiдповiдної територiальної квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї нотарiату, за рішенням суду або за власним бажанням нотарiуса.  
319. Наказ про анулювання свідоцтва на право зайняття нотаріальною діяльністю може бути оскарженим до суду в місячний строк з дня його одержання.  
320. Розділ IV. Українська Нотаріальна палата  
321. Глава 1. Статус Української нотаріальної палати  
322. Стаття 50. Українська нотаріальна палата, її завдання та структура  
323. Українська нотарiальна палата є загальнодержавним професійним об'єднанням та органом самоврядування нотаріусів України. Створення альтернативних нотаріальних палат не допускається.  
324. Палата є юридичною особою i організує свою діяльністю на принципах самоуправління.  
325. Основними завданнями Палати є об'єднання на професійній основі зусиль нотарiусiв по виконанню покладених на них цим Законом завдань i обов'язків. Діяльність Палати не має на меті отримання прибутку i здійснюється відповідно до законодавства України та Статуту Палати.  
326. Для вирішення практичних завдань, проведення організаційної та іншої роботи по забезпеченню основних напрямків діяльності Палати в Автономній Республіці Крим, областях та мiстї Києві та Севастополі створюються її регіональні відділення, які є структурними підрозділами Палати. Регіональні вiддiлення Палати є юридичними особами. Питання організації дiяльностi та компетенції Палати визначаються цим Законом та її Статутом, який не може суперечити Закону.  
327. Для виконання покладених на неї завдань Палата у встановленому порядку може створювати госпрозрахункові підприємства, установи i органiзацiї зі статусом юридичної особи чи входити до них співзасновником.  
328. Статут та символіка Палати затверджується Конференцією представників членів Палати i реєструються Міністерством юстиції України.  
329. Міністерство юстицiї здійснює нагляд за діяльністю Палати в межах, встановлених цим Законом.  
330. Стаття 51. Повноваження Української нотаріальної палати  
331. Українська нотаріальна палата :  
332. 1) здiйснює координацію діяльності відділень нотарiальної Палати;  
333. 2) бере участь у проведенні експертиз проектів законів, пов'язаних з організацією дiяльностi нотарiусiв;  
334. 3) розробляє та надає на затвердження Міністерства юстиції документи, пов'язані з реалізацією положень цього Закону;  
335. 4) організує та проводить роботу з підвищення професійної кваліфікації нотаріусів та їх помічників;  
336. 5) здійснює інші повноваження, встановлені цим Законом та її Статутом.  
337. Стаття 52. Членство в Українській нотаріальній палаті  
338. Українська нотарiальна палата створюється на основі індивідуального членства.  
339. Членами Палати є всі особи, затверджені на посаду нотаріуса. Анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю тягне за собою виключення з членів Палати.  
340. Члени Палати сплачують внески, розмір яких встановлюється рішенням Конференції представників відділень Палати.  
341. Стаття 53. Права членiв Української нотаріальної палати  
342. Кожен член Української нотарiальної палати має право:  
343. 1) брати участь у роботі Палати та управлінні її справами;  
344. 2) обирати та бути обраним до органів управління i контролю Палати всіх ланок;  
345. 3) вносити на розгляд Палати пропозиції з питань її діяльності;  
346. 4) одержувати інформацію, що є в розпорядженні будь-якого органу Палати;  
347. 5) брати участь у роботi будь - якого органу Палати з правом дорадчого голосу;  
348. 6) користуватися допомогою Палати в захисті своїх професійних, соціальних та інших прав;  
349. 7) брати участь в обговоренні будь-яких питань, що стосуються його прав i обов'язків, подавати скарги та заперечення відповідним органам Палати;  
350. 8) мати інші права, встановлені Статутом Палати.  
351. Стаття 54. Обов'язки членів Української нотаріальної палати  
352. Кожен член Української нотарiальної палати зобов'язаний :  
353. 1) дотримуватися Статуту Палати;  
354. 2) виконувати рішення Конференції, виборних органiв управлiння та контролю;  
355. 3) виконувати свої обов'язки перед Палатою, пов'язані з участю в її дiяльностi;  
356. 4) виконувати iншi обов'язки члена Палати, встановленi її Статутом.  
357. Стаття 55. Членські внески  
358. Кожен нотаріус зобов'язаний сплачувати до Української нотарiальної палати членські внески, які збираються регіональними відділеннями Палати.  
359. Кошти отримані в результаті сплати членських внесків пропорційно розподіляються між регiональними вiддiленнями Палати та Палатою, відповідно до рішень Конференцiї представників членiв Палати.  
360. Палата при необхідності може надавати своїм регіональним відділенням фінансову допомогу на вiдплатнiй чи безвідплатній основі, в межах сум спрямованих на її утримання.  
361. Розмір, порядок сплати та використання внескiв визначається Конференцією представникiв членів Палати.  
362. Глава 2. Органи Української нотаріальної палати  
363. Стаття 56. Центральні органи Української нотарiальної палати  
364. Центральними органами Української нотарiальної палати є:  
365. 1) Конференція представникiв членiв Палати;  
366. 2) Рада Палати;  
367. 3) Президент Палати;  
368. 4) Ревізійна комісія Палати.  
369. Стаття 57. Конференцiя представників членiв Української нотарiальної палати  
370. Конференцiя представникiв членiв Української нотарiальної палати є вищим керівним органом Палати.  
371. До виключної компетенції Конференції представникiв членiв Української нотарiальної палати належать:  
372. 1) затвердження Статуту Палати, внесення змін i доповнень до нього;  
373. 2) обрання членів Ради, Президента та Ревізійної комісії Палати;  
374. 3) затвердження віце-президента Палати за поданням Президента Палати;  
375. 4) затвердження Кодексу професійної етики нотаріуса;  
376. 5) затвердження щорічного бюджету Палати;  
377. 6) ухвалення рішень з найважливіших поточних i перспективних питань діяльності нотаріату i Палати;  
378. 7) заслуховування звітів Ради Палати та Ревiзiйної комiсiї, ухвалення рiшень по цих звітах;  
379. 8) встановлення розміру та порядку сплати членських внесків.  
380. Чинним законодавством та рішенням Конференції до її виключної компетенції можуть бути віднесені й інші питання, якщо це не суперечить цьому Закону.  
381. Конференція скликається не рідше одного разу на рік i правомочна вирішувати будь-які питання діяльності Палати.  
382. Норми представництва i порядок обрання делегатів на Конференцію встановлюються Радою Палати. Делегати можуть обиратися лише зі складу членів Палати. Конференцiя вважається правомочною, якщо в її роботі бере участь не менше двох третин обраних делегатiв. Рішення Конференцiї приймаються більшістю голосів присутніх делегатiв.  
383. Стаття 58. Рада Української нотаріальної палати  
384. До складу Ради Української нотарiальної палати входить по одному представнику відділень Палати в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які обираються на загальних зборах регіональних вiддiлень, а також члени Ради, обрані Конференцією, Президент i віце-президент Палати.  
385. Раду Палати очолює Президент Палати.  
386. Строк повноважень членів Ради складає три роки. Повноваження Ради продовжуються до початку роботи нової Ради.  
387. Якщо нотаріус, який є членом Палати, припиняє свою професійну діяльність у регіоні, де його обрано, у зв'язку із смертю, переїздом в іншу місцевість, припиненням нотаріальної діяльності тощо, нотаріуси цього регіону проводять додаткові вибори члена Ради Палати. Новообраний член Ради буде здійснювати функції до закінчення повноважень даної Ради. У разі, якщо більше половини членiв Ради припинить свою дiяльнiсть, у місячний строк проводяться нові вибори повного складу Ради .  
388. Засідання Ради проводяться в міру необхідності, але не рідше одного разу на два місяці. Рада правомочна вирішувати питання, якщо на засіданні присутня більш ніж половина її складу. Рішення Ради приймаються більшістю голосів її членiв i вносяться до протоколу.  
389. Рада Української нотарiальної палати:  
390. 1) в разi необхiдностi в перервах між скликаннями Конференції за поданням Президента Палати затверджує тимчасового виконуючого обов'язки віце-президента;  
391. 2) за поданням відповідного регіонального відділення Палати вирішує питання про продовження права на зайняття нотаріальною діяльністю після досягнення нотаріусом 65-рiчного віку.  
392. 3) координує діяльність регіональних відділень Палати, керує ними та контролює їх роботу;  
393. 4) призначає свого представника до складу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії нотаріату;  
394. 5) готує пропозиції щодо річного бюджету Палати та подає їх на затвердження Конференції;  
395. 6) затверджує положення про регіональні відділення;  
396. 7) здійснює нагляд за діяльністю нотаріусів; захищає i представляє інтереси нотарiату та кожного нотаріуса України в усіх державних i судових органах: в разі порушення вимог цього Закону та суміжних положень проти одного або декількох нотарiусiв (які вправі захищати свої права особисто) Рада Палати має всі повноваження виступати в суді самостійно або вступати в справу, розпочату нотаріусом на правах третьої особи;  
397. 8) розглядає скарги та інші звернення щодо діяльності нотарiусiв, при необхідності готує подання від імені Палати відповідній територіальній кваліфікаційно-дисциплінарній комісії нотарiату;  
398. 9) у випадках передбачених статтею 27 цього Закону вирішує питання щодо заміщення нотарiусiв;  
399. 10) затверджує плани основних заходів i штатний розклад адміністративно-господарського апарату, забезпечує їх виконання;  
400. 11) приймає рішення щодо розпорядження майном Палати, встановлює права Президента щодо управління i розпорядження майном Палати;  
401. 12) здійснює інші повноваження покладені на неї Статутом Палати.  
402. Чинним законодавством i рішенням Конференції представників членів Палати Радi Палати можуть бути надані й iншi повноваження в межах, що не суперечать закону та Статуту Палати.  
403. Стаття 59. Президент Української нотаріальної палати  
404. Президент Української нотарiальної палати обирається Конференцією представникiв членiв Палати з числа делегатів зазначеної Конференцiї строком на три роки.  
405. Президент Української нотарiальної палати:  
406. 1) очолює Раду Палати, керує її роботою;  
407. 2) в межах своїх повноважень видає обов'язкові до виконання розпорядження;  
408. 3) здійснює управління i розпорядження майном Палати у межах наданих Статутом та рiшенням Конференцiї;  
409. 4) організує виконання рішень Конференцiї та Ради Палати; представляє Палату у зносинах з державними, громадськими, міжнародними та іншими організаціями;  
410. 5) представляє на затвердження Радою Палати кандидатуру віцепрезидента;  
411. 6) приймає на роботу та звільняє з роботи керівника адміністративно-господарського апарату Палати;  
412. 7) організує узагальнення статистичної i бухгалтерської звітності.  
413. Рішеннями Конференції та Ради Палати Президенту можуть бути надані й інші права та обов'язки, якщо це не суперечитиме цьому Закону.  
414. В разі відсутності Президента Палати його обов'язки виконує віце-президент.  
415. На час виконання обов'язків Президента нотаріальна діяльність особи, що займає цю посаду, може зупинятись за її згодою рішенням Конференцiї.  
416. Стаття 60. Ревізійна комісія Української нотаріальної палати  
417. Ревiзiйна комiсiя Української нотарiальної палати обирається Конференцією представників членів Палати у складі п'яти нотаріусів строком на три роки.  
418. Ревiзiйна комiсiя:  
419. 1) контролює виконання Статуту Палати, рішень Конференції, Ради Палати та планів основних заходів Палати;  
420. 2) здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю Палати, перевіряє правильність виконання бюджету Палати та штатного розкладу адміністративно-господарського апарату.  
421. Голова ревізійної комісії за участю членiв комiсiї готує щорічний письмовий висновок щодо діяльності Палати, який разом з річним бухгалтерським звітом подається Радi Палати i затверджується на Конференцiї.  
422. Стаття 61. Регіональне відділення Української нотарiальної палати  
423. Регiональне вiддiлення Української нотарiальної палати є структурним підрозділом Палати, основним завданням якого є проведення організаційної та іншої роботи, пов'язаної з реалізацією статутних вимог Палати.  
424. Регіональні вiддiлення є самостійними юридичними особами i створюються на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. До складу регіонального вiддiлення Палати входять нотаріуси, які працюють на відповідній територiї.  
425. Відділення у своїй дiяльностi керується Положенням про регіональне вiддiлення, яке приймається загальними зборами відповідного вiддiлення, затверджується Радою Палати i не повинно суперечити нормам чинного законодавства та Статуту Палати.  
426. Стаття 62. Органи регiонального вiддiлення Української нотаріальної палати  
427. Органами регiонального вiддiлення Української нотарiальної палати є загальні збори, рада та голова вiддiлення, його заступник, скарбник. За рішенням загальних зборів рада регiонального вiддiлення може не утворюватись.  
428. Загальні збори регiонального вiддiлення Палати скликаються не рідше одного разу на рік i правомочні вирішувати будь-які питання, що відносяться до повноважень вiддiлення Палати. Збори вважаються правомочними, якщо в них беруть участь не менше половини нотаріусів регіону. Рішення зборiв приймаються більшістю голосів присутніх.  
429. Голова регiонального вiддiлення Палати, його заступник, рада i скарбник обираються загальними зборами з числа нотарiусiв регiону строком на три роки.  
430. Голова регiонального вiддiлення Палати несе відповідальність за виконання вимог Статуту Палати i Положення про регiональне вiддiлення Палати, рішень Ради Палати, загальних зборiв та ради вiддiлення.  
431. У разі відсутності голови регiонального вiддiлення Палати його обов'язки виконує заступник.  
432. Скарбник регiонального вiддiлення Палати здійснює контроль за своєчасністю та правильністю сплати нотаріусами членських внесків та внескiв на формування фондів Палати, несе вiдповiдальнiсть за своєчасне перерахування їх до Палати.  
433. У разi необхідності, з власної ініціативи або на прохання нотаріуса, голова регiонального вiддiлення Палати може призначати представника вiддiлення для участі в перевірці роботи нотарiуса. Органи та посадові особи, що здійснюють таку перевірку не мають права відмовити представнику вiддiлення Палати в участi у перевiрцi.  
434. Розділ V. Правила вчиненя нотаріальних дій  
435. Глава 1. Повноваження щодо вчинення нотарiальних дiй  
436. Стаття 63. Нотаріальна дія  
437. Нотарiальна дiя - це посвідчення у встановленому цим Законом порядку прав та фактів, що мають юридичне значення, та здійснення інших заходів спрямованих на забезпечення реалізації прав або виконання зобов'язань осіб, які звернулися до нотарiуса.  
438. Вчинення нотарiальних дiй нотаріусами здійснюється з дотриманням технологічних вимог, що ставляться до нотарiальних документів, якi встановлюються Міністерством юстиції за погодженням з Українською нотаріальною палатою.  
439. Складання текстів угод та iнших документiв в інтересах осiб, якi звернулися за вчиненням нотаріальної дії належить до компетенції нотаріуса. У випадку дотримання всіх вимог встановлених цим Законом, іншими актами законодавства України та за згодою всiх зацікавлених осiб, нотаріус приймає тексти угод подані особами, якi звернулися за вчиненням нотаріальних дій, попередньо перевіривши поданi тексти на предмет їх відповідності діючому законодавству та дотримання інтересів усіх зацiкавлених осiб.  
440. Вчинена нотаріальна дія визнається фактом, що не потребує додаткового доказування в суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, а також на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності.  
441. Вчинена нотарiальна дiя повинна бути негайно внесена нотаріусом до реєстру нотаріальних дій.  
442. Стаття 64. Види нотарiальних дiй  
443. Нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії :  
444. 1) посвідчення угод (договори, заповіти, доручення, шлюбні контракти та iн.);  
445. 2) вжиття заходів до охорони спадкового майна;  
446. 3) видача свідоцтва про право на спадщину;  
447. 4) видача свідоцтв про право власностi на частку в спільному майні подружжя;  
448. 5) видача свiдоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів);  
449. 6) видача дублікатів документів, що зберігаються у справах нотаріальної контори;  
450. 7) накладення заборони відчуження рухомого, нерухомого майна та земельних ділянок;  
451. 8) засвідчення вірності копій документiв i виписок з них;  
452. 9) засвiдчення справжності підпису на документах;  
453. 10) засвiдчення вiрностi перекладу документiв з однієї мови на іншу;  
454. 11) складання протоколу загальних зборів;  
455. 12) посвідчення факту, що громадянин є живим;  
456. 13) посвiдчення факту перебування громадянина в певному місці;  
457. 14) посвiдчення тотожності громадянина з особою, зображеною на фотокартці;  
458. 15) посвiдчення часу пред'явлення документiв;  
459. 16) передача заяв фізичних та юридичних осіб іншим фізичним та юридичним особам;  
460. 17) прийняття у депозит грошових сум та цінних паперів;  
461. 18) вчинення виконавчих написів;  
462. 19) вчинення протестів векселів;  
463. 20) пред'явлення чеків до платежу i посвiдчення неоплати чекiв;  
464. 21) вчинення морських протестiв;  
465. 22) прийняття на зберігання документів.  
466. Законодавством України на нотаріусів може бути покладено вчинення й інших нотаріальних дій.  
467. Стаття 65. Нотаріальні дії, що вчиняються архіваріусами державних нотарiальних архівів  
468. Архіваріуси державних нотарiальних архiвiв мають право вчиняти нотаріальні дiї лише по справах, які були передані до державних нотарiальних архiвiв.  
469. Архiварiуси державних нотарiальних архiвiв можуть вчиняти такі нотарiальнi дiї:  
470. 1) вжиття заходів до охорони спадкового майна;  
471. 2) видача свідоцтва про право на спадщину;  
472. 3) видача дублiкатiв документiв, що зберiгаються у справах нотарiального архiву.  
473. Стаття 66. Нотарiальнi дiї, що вчиняються консульськими установами України  
474. Консульські установи України вчиняють такi нотарiальнi дiї:  
475. 1) посвідчення угод (договори, заповіти, доручення та iн.), крім договорів про відчуження та заставу нерухомого майна та земельних ділянок, що знаходиться в Українi;  
476. 2) вжиття заходiв до охорони спадкового майна;  
477. 3) видача свідоцтв про право на спадщину;  
478. 4) видача свiдоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя;  
479. 5) засвідчення вірності копій документів i виписок з них;  
480. 6) засвiдчення справжності підпису на документах;  
481. 7) засвiдчення вiрностi перекладу документiв з однієї мови на іншу;  
482. 8) посвiдчення факту, що громадянин є живим;  
483. 9) посвiдчення факту перебування громадянина в певному місці;  
484. 10) посвiдчення тотожності громадянина з особою, зображеною на фотокартці;  
485. 11) посвiдчення часу пред'явлення документiв;  
486. 12) прийняття у депозит грошових сум та цінних паперів;  
487. 13) вчинення виконавчих написів;  
488. 14) прийняття на зберігання документiв;  
489. 15) вчинення морських протестів.  
490. Законодавством України можуть бути передбачені й інші нотаріальні дії, що вчиняються консульськими установами України.  
491. Стаття 67. Заповіти i доручення, прирівнювані до нотаріально посвідчених  
492. До нотарiально посвiдчених документів прирівнюються:  
493. 1) заповіти громадян, які перебувають на лікуванні в лікарнях, інших стаціонарних лікувально-профілактичних закладах, санаторіях або проживають у будинках для престарілих та інвалідів, посвідчені головними лікарями, їх заступниками по медичній частині або черговими лiкарями цих лікарень, лікувальних закладів, санаторіїв, а також директорами i головними лiкарями зазначених будинків для престарiлих та iнвалiдiв;  
494. 2) заповiти громадян, якi перебувають під час плавання на морських суднах або суднах внутрішнього плавання, що плавають пiд прапором України, посвiдченi капітанами цих суден;  
495. 3) заповiти громадян, якi перебувають у розвідувальних, арктичних та iнших подібних до них експедиціях, посвiдченi начальниками цих експедицій;  
496. 4) заповiти та доручення військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з'єднань, установ i вiйськовонавчальних закладiв, де немає нотаріусів та посадових осіб, що вчиняють нотаріальні дії - також заповiти робітників i службовців, членів їх сімей i членiв сiмей вiйськовослужбовцiв, посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з'єднань, установ i закладів;  
497. 5) заповiти та доручення осiб, якi перебувають у мiсцях позбавлення волі, посвiдченi начальниками місць позбавлення волi.  
498. Посадові особи, перелічені в цій статті, зобов'язані негайно передати по одному примірнику посвідчених ними заповітів у державний нотаріальний архів за постійним місцем проживання заповідача.  
499. Капітани морських суден зобов'язанi передати по одному примiрнику посвiдчених ними заповiтiв начальникові порту України або консулові України в іноземному порту для наступного направлення їх у державний нотарiальний архiв за постiйним мiсцем проживання заповiдача.  
500. Державний нотарiальний архiв залишає в себе одержаний ним примірник заповіту на зберiгання, з повiдомленням про це заповiдача та посадової особи, яка посвiдчила заповiт.  
501. Коли заповiдач не мав постiйного мiсця проживання в Українi або коли мiсце проживання заповiдача невiдоме, заповiт направляється в держаний нотарiальний архiв мiста Києва.  
502. Завiдуючий державним нотарiальним архiвом зобов'язаний перевiрити законнiсть заповiту, що надiйшов на зберiгання, i в разi встановлення невiдповiдностi його законовi повiдомити про це заповiдача i посадову особу, яка посвiдчила заповiт.  
503. Посвiдчення заповiтiв i доручень посадовими особами, зазначеними у цiй статтi, проводиться з дотриманням вимог чинного законодавства в порядку, який визначається Мiнiстерством юстицiї.  
504. Глава 2. Загальні правила вчинення нотаріальних дій  
505. Стаття 68. Строки вчинення нотарiальних дiй  
506. Нотарiальнi дiї вчиняються в день подачi всiх необхiдних документiв.  
507. Вчинення нотарiальної дiї може бути вiдкладене в разi необхiдностi витребування додаткових вiдомостей або документiв вiд громадян, посадових осiб пiдприємств, установ i органiзацiй або направлення документiв на експертизу, а також якщо вiдповiдно до закону нотарiус повинен впевнитись у вiдсутностi у заiнтересованих осiб заперечень проти вчинення цiєї дiї.  
508. Строк, на який вiдкладається вчинення нотарiальної дiї у цих випадках, не може перевищувати одного мiсяця.  
509. За заявою зацiкавленої особи, яка бажає звернутися до суду для оспорювання права або факту, про посвiдчення якого просить iнша зацiкавлена особа, вчинення нотарiальної дiї повинно бути вiдкладене на строк не бiльше десяти днiв. Якщо за цей строк вiд суду не буде одержано повiдомлення про надходження заяви, нотарiальна дiя повинна бути вчинена.  
510. У разi одержання вiд суду повiдомлення про надходження заяви зацiкавленої особи, яка оспорює право або факт, про посвiдчення якого просить iнша зацiкавлена особа, вчинення нотарiальної дiї зупиняється до вирiшення справи судом.  
511. Законодавством України можуть бути встановленi й iншi пiдстави для вiдкладення i зупинення нотарiальних дiй.  
512. Стаття 69. Правила вчинення нотарiальної дiї  
513. Основними правилами вчинення нотарiальної дiї є:  
514. 1) встановлення особи, що звернулася за вчиненням нотарiальної дiї;  
515. 2) встановлення дiєздатностi фiзичної особи;  
516. 3) встановлення правоздатностi юридичної особи;  
517. 4) встановлення повноважень представника фiзичної та юридичної особи;  
518. 5) встановлення вiдповiдностi змiсту угоди, яка укладається, вимогам закону;  
519. 6) встановлення дiйсних намiрiв осiб на укладання угоди.  
520. Нотарiальна дiя не може бути вчинена за вiдсутностi особи, яка є стороною угоди, крiм випадкiв встановлених цим Законом.  
521. Стаття 70. Встановлення особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотарiальної дiї  
522. При вчиненнi нотарiальних дiй нотарiуси встановлюють особу громадянина, його представника або представника пiдприємства, установи, органiзацiї, що звернулися за вчиненням нотарiальних дiй.  
523. Встановлення особи здiйснюється за паспортом або iншими документами, якi виключають будь-якi сумнiви щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотарiальної дiї.  
524. У випадках, коли поданий нотарiусу з метою встановлення особи документ викликає сумнiв i не дає можливостi зробити нотарiусу безумовний висновок щодо особи громадянина, нотарiус має право запросити свiдкiв на пiдтвердження особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотарiальної дiї. Залучення свiдкiв провадиться в порядку встановленому статтею 75 цього Закону.  
525. При неможливостi залучення свiдкiв або у разi необхiдностi перевiрки дiйсностi поданого документу, даних, що в ньому мiстяться, законностi перебування громадянина на територiї України нотарiус має право направити вiдповiдний запит до органiв слiдства та прокуратури, податкової адмiнiстрацiї або до iнших компетентних органiв.  
526. Про спосiб встановлення особи нотарiусом робиться вiдповiдний запис у реєстрi нотарiальних дiй.  
527. Стаття 71. Перевiрка дiєздатностi громадян  
528. Встановлення дiєздатностi громадян, якi звернулися за вчиненням нотарiальної дiї, провадиться шляхом встановлення вiдсутностi у особи законних обмежень у дiєздатностi.  
529. Встановлення вiдсутностi законних обмежень у дiєздатностi особи здiйснюється за документами, якi посвiдчують її особу, а також за даними єдиного реєстру недiєздатних та обмежено дiєздатних осiб, формування якого здiйснюється на пiдставi судових рiшень про визнання особи недiєздатною або обмежено дiєздатною.  
530. Порядок створення та ведення цього реєстру, а також користування ним встановлюється Мiнiстерством юстицiї України.  
531. Про спосiб встановлення дiєздатностi громадян нотарiусом робиться вiдповiдний запис у реєстрi нотарiальних дiй.  
532. Стаття 72. Перевiрка правоздатностi органiзацiй  
533. При перевiрцi правоздатностi пiдприємств, установ чи органiзацiй, якi звернулися за вчиненням нотарiальної дiї, нотарiус зобов'язаний ознайомитись зi статутом (установчим договором, положенням про органiзацiю, структурний пiдроздiл, тощо) пiдприємства, установи чи органiзацiї i перевiрити, чи вiдповiдає нотарiальна дiя, яка вчиняється, обсягу правоздатностi, яким надiлено юридичну особу вiдповiдно до установчих документiв.  
534. При наявностi у нотарiуса сумнiвiв щодо поданих документiв, ним може бути витребувано вiд власника, органiв, якi проводять реєстрацiю вiдповiдних суб'єктiв, державної податкової адмiнiстрацiї, iнших компетентних органiв, установ та осiб додаткових вiдомостей або документiв в порядку частини другої статтi 68 цього Закону. Про спосiб встановлення правоздатностi, який був вжитий нотарiусом зазначається у реєстрi нотарiальних дiй.  
535. Положення цього Закону розповсюджуються i на органiзацiї, якi не мають статусу юридичної особи, а також фiлiали та представництва.  
536. Стаття 73. Встановлення повноважень представника фiзичної або юридичної особи  
537. Нотарiус при посвiдченнi угоди за участю представника встановлює законнiсть його повноважень.  
538. Нотарiусом встановлюється особа представника, а також перевiряється дiєздатнiсть представника вiдповiдно до вимог статтi 71 цього Закону.  
539. Доручення чи посвiдчення особи, яке надає повноваження представниковi, подається нотарiусу. Дiйснiсть доручень на право користування та розпорядження майном перевiряється нотарiусом за допомогою Ґдиного реєстру доручень.  
540. Якщо вiд iменi юридичної особи дiє колегiальний орган, нотарiусу подається документ, в якому закрiплено повноваження даного органу та їх розподiл мiж членами органу.  
541. За наявностi сумнiвiв щодо особи чи органу, що виступають у якостi представника, а також дiєздатностi особи чи правосуб'єктностi органу, нотарiус має право зробити запит до компетентного органу, установи чи особи.  
542. Про спосiб встановлення особи чи органу, якi виступають в якостi представника, а також їх правосуб'єктностi, що був вжитий нотарiусом зазначається у реєстрi нотарiальних дiй.  
543. Стаття 74. Встановлення дiйсних намiрiв сторiн на укладення угоди  
544. Нотарiус зобов'язаний встановити дiйснi намiри сторiн щодо укладення угоди, яку вiн посвiдчує, а також вiдсутнiсть у сторiн заперечень щодо кожної умови угоди.  
545. Встановлення дiйсних намiрiв кожного з учасникiв угоди здiйснюється шляхом встановлення нотарiусом однакового розумiння сторонами значення, умов угоди та її правових наслiдкiв для кожної з сторiн.  
546. Встановлення дiйсних намiрiв однiєї з сторiн угоди може бути здiйснено нотарiусом при вiдсутностi iншої сторони з метою виключення можливостi стороннього впливу на її волевиявлення.  
547. Встановлення дiйсних намiрiв сторiн щодо угоди, яка укладається та згоди її учасникiв з кожною умовою угоди вiдображається нотарiусом у посвiдчувальному написi.  
548. Стаття 75. Порядок залучення свiдкiв для вчинення нотарiальної дiї.  
549. Нотарiус має право, якщо iнше не передбачено цим Законом, при вчиненнi нотарiальної дiї залучати свiдкiв у випадках передбачених цим Законом.  
550. Не можуть бути залученi у якостi свiдкiв при вчиненнi нотарiальної дiї:  
551. 1) особи з обмеженою дiєздатнiстю;  
552. 2) особи, на користь яких укладається угода;  
553. 3) особи, якi знаходяться у родинних вiдносинах з особою, якою або на користь якої укладається угода або є їх опiкунами (пiклувальниками).  
554. У випадку залучення свiдкiв для вчинення нотарiальної дiї нотарiус зазначає про це в текстi оформлюваного ним документу з зазначенням прiзвища, iм'я та по батьковi кожного свiдка, мiсця його проживання та паспортнi данi. Свiдки зобов'язанi розписатися в зазначеному документi  
555. Особа, яку залучено у якостi свiдка, несе вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну ним внаслiдок розголошення вiдомостей, що стали йому вiдомi у зв'язку з його участю при вчиненнi нотарiальної дiї, в порядку встановленому чинним законодавством.  
556. В разi залучення свiдкiв для вчинення нотарiальної дiї нотарiус робить вiдповiдний запис у реєстрi нотарiальних дiй.  
557. Стаття 76. Пiдписання нотарiально посвiдчуваних угод, заяв та iнших документiв  
558. При посвiдченнi угод i вчиненнi iнших нотарiальних дiй у випадках, передбачених законодавством України, перевiряється справжнiсть пiдписiв учасникiв угод та iнших осiб, якi звернулись за вчиненням нотарiальної дiї.  
559. Нотарiально посвiдчуванi угоди, а також заяви та iншi документи пiдписуються у присутностi нотарiуса чи iншої посадової особи, яка вчиняє нотарiальну дiю. Якщо угода, заява чи iнший документ пiдписаний за вiдсутностi цих посадових осiб, громадянин повинен особисто пiдтвердити, що документ пiдписаний ним.  
560. Якщо громадянин внаслiдок фiзичної вади, хвороби або з iнших поважних причин не може власноручно пiдписати угоду, заяву чи iнший документ, за його дорученням i в його присутностi та в присутностi нотарiуса або iншої посадової особи, яка вчиняє нотарiальнi дiї, угоду, заяву чи iнший документ може пiдписати iнший громадянин. Про причини, з яких громадянин, заiнтересований у вчиненнi нотарiальної дiї, не мiг пiдписати документ, зазначається у посвiдчувальному написi. Угоду за такого громадянина не може пiдписувати особа, на користь або за участю якої її посвiдчено.  
561. У разi, якщо документ викладено на двох i бiльше аркушах, а його характер не допускає застосування жодного способу скрiплення, передбаченого частиною четвертою статтi 78 цього Закону, учасники нотарiальної дiї пiдписують кожен аркуш. Пiдписання здiйснюється на полях першої сторiнки кожного промiжного аркуша шляхом проставлення пiдпису, прiзвища й iнiцiалiв учасникiв нотарiальної дiї i нотарiуса.  
562. Якщо учасникiв нотарiальної дiї бiльше шести осiб, пiдписання документу здiйснюється ним за загальними правилами, але пiдписання промiжних аркушiв документу, у випадку передбаченому частиною четвертою цiєї статтi, вони можуть делегувати двом особам з числа сторiн.  
563. Нотарiус чи iнша посадова особа, яка вчиняє нотарiальнi дiї, можуть не вимагати кожного разу з'явлення вiдомих їм посадових осiб пiдприємств, установ i органiзацiй, якщо вони мають зразки пiдписiв цих посадових осiб, одержанi при особистому зверненнi, а справжнiсть їх пiдписiв не викликає сумнiву.  
564. Стаття 77. Витребування вiдомостей i документiв, необхiдних для вчинення нотарiальних дiй  
565. Нотарiуси та iншi посадовi особи, якi вчиняють нотарiальнi дiї, вправi витребувати вiд громадян пiдприємств, установ i органiзацiй вiдомостi та документи, необхiднi для вчинення нотарiальних дiй.  
566. Вiдповiднi вiдомостi i документи повиннi бути поданi в строк, вказаний нотарiусом або iншою посадовою особою, яка вчиняє нотарiальну дiю. Цей строк не може перевищувати одного мiсяця.  
567. Стаття 78. Вимоги до документiв, що подаються для вчинення нотарiальних дiй  
568. Не приймаються для вчинення нотарiальних дiй документи, що мають пiдчистки або дописки, закресленi слова чи iншi незастереженi виправлення, документи, текст яких неможливо прочитати внаслiдок пошкодження, а також написанi олiвцем.  
569. Тексти нотарiально посвiдчуваних угод, засвiдчуваних копiй документiв i виписок з них, тексти перекладiв та заяв повиннi бути написанi ясно i чiтко; числа i строки, що стосуються змiсту посвiдчуваних угод, мають бути позначенi хоча б один раз словами, а назви юридичних осiб - без скорочень i з зазначенням їх юридичних адрес.  
570. Прiзвища, iмена та по батьковi громадян повиннi бути написанi повнiстю iз зазначенням мiсць їх проживання.  
571. Документи, викладенi на двох i бiльше окремих аркушах, повиннi бути прошитi, а аркушi пронумерованi i скрiпленi печаткою нотарiуса. Мiнiстерством юстицiї України може бути встановлений i iнший порядок скрiплення таких документiв, який забезпечує неможливiсть роз'єднання аркушiв документу без втрати ним чинностi.  
572. Стаття 79. Порядок ведення спадкових справ  
573. При веденнi спадкових справ дiють загальнi правила статтi 11 цього Закону.  
574. У випадку, коли спадщина вiдкривається в окрузi, де дiють два чи бiльше нотарiуси, то таку спадкову справу має вести нотарiус, який першим висловив згоду на це, якщо iнше не випливає з заповiту.  
575. Нотарiус зобов'язаний негайно подати вiдомостi про вiдкриття спадкової справи до вiдповiдного державного нотарiального архiву для внесення їх у Єдиний державний реєстр спадкових справ.  
576. Стаття 80. Вчинення посвiдчувальних написiв та видача свiдоцтв  
577. При посвiдченнi угод, засвiдченнi вiрностi копiй документiв i виписок з них, справжностi пiдпису на документах, вiрностi перекладу документiв з однiєї мови на iншу, а також при посвiдченнi часу пред'явлення документа на вiдповiдних документах вчиняються посвiдчувальнi написи.  
578. У посвiдчувальному написi нотарiус зобов'язаний вказати дату вчинення нотарiальної дiї, номер за реєстром, своє прiзвище, iм'я та по батьковi, нотарiальний округ, розмiр стягнутої оплати, поставити власноручний пiдпис з прикладенням своєї печатки.  
579. На пiдтвердження права на спадщину, права власностi, посвiдчення фактiв, що громадянин є живим, про перебування його у певному мiсцi, тотожностi громадянина з особою, зображеною на фотокартцi, про прийняття на збереження документiв видаються вiдповiднi свiдоцтва.  
580. Стаття 81. Вiдмова у вчиненнi нотарiальних дiй  
581. Нотарiус чи iнша посадова особа, яка вчиняє нотарiальнi дiї, вiдмовляють у вчиненнi нотарiальної дiї, якщо:  
582. 1) вчинення такої дiї суперечить законовi;  
583. 2) дiї пiдлягають вчиненню iншим нотарiусом чи iншою посадовою особою;  
584. 3) з проханням про вчинення нотарiальної дiї звернулась недiєздатна особа або представник, який не має необхiдних повноважень;  
585. 4) угода, що укладається вiд iменi пiдприємства, установи, органiзацiї, суперечить цiлям, вказаним в їх статутi чи положеннi.  
586. Нотарiус чи iнша посадова особа, яка вчиняє нотарiальнi дiї, не приймають для вчинення нотарiальних дiй документи, якщо вони не вiдповiдають вимогам законодавства або мiстять вiдомостi, що порочать честь i гiднiсть громадян.  
587. Нотарiус чи iнша посадова особа, що вчиняє нотарiальнi дiї, на прохання особи, якiй вiдмовлено у вчиненнi нотарiальної дiї, повиннi викласти причини вiдмови в письмовiй формi i роз'яснити порядок її оскарження. У разi коли у вчиненнi нотарiальної дiї вiдмовляє нотарiус, вiн не пiзнiш як у триденний строк виносить постанову про таку вiдмову.  
588. Стаття 82. Оскарження нотарiальних дiй або вiдмови у їх вчиненнi  
589. Заiнтересована особа, яка вважає неправильною вчинену нотарiальну дiю або вiдмову у вчиненнi нотарiальної дiї, вправi подати про це скаргу до районного (мiського) суду за мiсцем знаходження нотарiальної контори (бюро), державного нотарiального архiву.  
590. Скарги на неправильне вчинення нотарiальної дiї або вiдмову у її вчиненнi консульською установою розглядаються в порядку, встановленому Консульським статутом України.  
591. Скарги на неправильне посвiдчення заповiтiв i доручень або на вiдмову в їх посвiдченнi посадовими особами, зазначеними у статтi 67 цього Закону, подаються до суду за мiсцем знаходження лiкарнi, iншого стацiонарного лiкувально-профiлактичного закладу, санаторiю, будинку для престарiлих та iнвалiдiв, експедицiї, госпiталю, вiйськово-лiкувального закладу, вiйськової частини, з'єднання, установи, вiйськово-навчального закладу, мiсця позбавлення волi.  
592. Скарги на неправильне посвiдчення заповiту або на вiдмову в його посвiдченнi капiтаном морського судна або судна внутрiшнього плавання, що плаває пiд прапором України, подаються до суду за мiсцем порту приписки судна.  
593. Розгляд таких скарг проводиться районним (мiським) судом у порядку, встановленому цивiльним процесуальним законодавством України.  
594. Нотарiуси та iншi посадовi особи, якi вчиняють нотарiальнi дiї, можуть брати участь у справах за скаргами на нотарiальнi дiї або вiдмову в їх вчиненнi як заiнтересованi особи. При цьому вони мають права i несуть обов'язки осiб, що беруть участь у справi, в тому числi мають право оскаржувати рiшення та ухвали суду.  
595. Спiр про право, оснований на вчиненiй нотарiальнiй дiї, розглядається судом або арбiтражним судом у порядку позовного провадження.  
596. Стаття 83. Заходи, що вживаються нотарiусами та iншими посадовими особами, якi вчиняють нотарiальнi дiї, при виявленнi порушення закону  
597. Нотарiуси та iншi посадовi особи, якi вчиняють нотарiальнi дiї, виявивши при вчиненнi нотарiальних дiй порушення закону громадянами або окремими посадовими особами, повiдомляють про це для вжиття необхiдних заходiв вiдповiднi пiдприємства, установи, органiзацiї та, в разi необхiдностi, слiдчi органи.  
598. Якщо справжнiсть поданого документа викликає сумнiв, нотарiуси та iншi посадовi особи, якi вчиняють нотарiальнi дiї, вправi затримати цей документ i направити його на експертизу.  
599. Стаття 84. Реєстрацiя нотарiальних дiй  
600. Усi нотарiальнi дiї, вчиненi нотарiусами чи архiварiусами державних нотарiальних архiвiв, реєструються в реєстрах нотарiальних дiй.  
601. Форми реєстрiв для реєстрацiї нотарiальних дiй, нотарiальних свiдоцтв, посвiдчувальних написiв на угодах i засвiдчуваних документах встановлюються Мiнiстерством юстицiї України.  
602. Стаття 85. Видача дублiката нотарiально посвiдченого документа  
603. У разi втрати документа, посвiдченого або виданого нотарiусом, за письмовою заявою осiб, перелiчених у частинi другiй статтi 8 цього Закону, видається дублiкат втраченого документа.  
604. Видача дублiката втраченого документа здiйснюється державним нотарiальним архiвом. До передачi в архiв примiрникiв документiв, посвiдчених або виданих нотарiусом, дублiкат втраченого документа видається самим нотарiусом.  
605. Державний нотарiальний архiв видає також дублiкати заповiтiв, якi надiйшли на зберiгання вiд посадових осiб, зазначених у статтi 67 цього Закону.  
606. Глава 3. Посвідчення угод  
607. Стаття 86. Угоди, що посвiдчуються у нотарiальному порядку  
608. Нотарiуси та iншi посадовi особи, якi вчиняють нотарiальнi дiї, посвiдчують угоди, щодо яких законодавством встановлено обов'язкову нотарiальну форму, а також за бажанням сторiн й iншi угоди.  
609. Нотарiуси та iншi посадовi особи, якi вчиняють нотарiальнi дiї, перевiряють, чи вiдповiдає змiст посвiдчуваної ними угоди вимогам закону i дiйсним намiрам сторiн.  
610. Стаття 87. Посвiдчення угод про вiдчуження та заставу майна  
611. Угоди про вiдчуження та заставу майна, що пiдлягає реєстрацiї, посвiдчуються за умови подання документiв, якi пiдтверджують право власностi на майно, що вiдчужується або заставляється.  
612. При посвiдченнi угод про вiдчуження або заставу житлового будинку, квартири, дачi, садового будинку, гаража, земельної дiлянки, iншого нерухомого майна перевiряється вiдсутнiсть заборони вiдчуження або арешту майна.  
613. В разi наявностi заборони угода про вiдчуження майна, обтяженого боргом, посвiдчується лише у разi згоди кредитора i набувача на переведення боргу на набувача.  
614. Посвiдчення угод про вiдчуження або заставу житлового будинку, квартири, дачi, садового будинку, гаража, земельної дiлянки, iншого нерухомого майна проводиться за мiсцем знаходження такого майна.  
615. Стаття 88. Посвiдчення заповiтiв  
616. Нотарiуси та iншi посадовi особи, якi вчиняють нотарiальнi дiї, посвiдчують заповiти дiєздатних громадян, складенi вiдповiдно до вимог законодавства України i особисто поданi ними нотарiусу чи iншiй посадовiй особi, яка вчиняє нотарiальнi дiї.  
617. Посвiдчення заповiту через представника, а також одного заповiту вiд iменi кiлькох осiб не допускається.  
618. При посвiдченнi заповiту вiд заповiдача не вимагається подання доказiв, якi пiдтверджують його право на майно, що заповiдається.  
619. Стаття 89. Порядок змiни i скасування заповiтiв  
620. Нотарiус, завiдуючий державним нотарiальним архiвом, при одержаннi заяви про скасування чи змiну заповiту, а також при наявностi нового заповiту, який скасовує чи змiнює ранiше складений заповiт, роблять про це вiдмiтку на примiрнику заповiту, що зберiгається у нотарiуса, в державному нотарiальному архiвi та в реєстрi для реєстрацiї нотарiальних дiй.  
621. Нотарiус надсилає вiдповiдне повiдомлення до державного нотарiального архiву для внесення змiн до реєстру спадкових прав.  
622. Справжнiсть пiдпису на заявi про скасування або змiну заповiту повинна бути нотарiально засвiдчена.  
623. Нотарiус якому в ходi посвiдчення заповiту стало вiдомо про наявнiсть ранiше складеного заповiту, повiдомляють про вчинену нотарiальну дiю державний нотарiальний архiв чи нотарiуса, в яких зберiгається примiрник ранiше посвiдченого заповiту. Викладене стосується i нотарiуса, який одержав на зберiгання заповiт, посвiдчений однiєю iз посадових осiб, перелiчених у статтi 67 цього Закону.  
624. Стаття 90. Посвiдчення доручень. Припинення дiї доручень  
625. Нотарiуси та iншi посадовi особи, якi вчиняють нотарiальнi дiї, посвiдчують доручення, складенi вiд iменi однiєї або кiлькох осiб, на iм'я однiєї особи або кiлькох осiб.  
626. Строк, на який може бути видано доручення, визначається цивiльним законодавством України.  
627. Доручення, видане в порядку передоручення, пiдлягає нотарiальному посвiдченню пiсля подання основного документа, в якому застережено право на передоручення, або пiсля подання доказiв того, що представник за основним дорученням примушений до цього обставинами для охорони iнтересiв особи, яка видала доручення.  
628. Припинення дiї доручення проводиться в порядку, передбаченому чинним законодавством України.  
629. Стаття 91. Кiлькiсть примiрникiв документiв, в яких викладено змiст угод  
630. Документи, в яких викладено змiст угод, що посвiдчуються в нотарiальному порядку, подаються нотарiусу або iншiй посадовiй особi, яка вчиняє нотарiальнi дiї, не менш нiж у двох примiрниках, один з яких залишається у справах нотарiуса або передається до вiдповiдного нотарiального архiву.  
631. Глава 4. Вжиття заходів до охорони майна  
632. Стаття 92. Охорона спадкового майна  
633. Нотарiус за мiсцем вiдкриття спадщини за повiдомленням пiдприємств, установ, органiзацiй, громадян або за своєю iнiцiативою вживає заходiв до охорони спадкового майна, коли це потрiбно в iнтересах спадкоємцiв, вiдказоодержувачiв, кредиторiв або держави. Цi заходи вживаються ним безпосередньо або шляхом доручення нотарiусам за мiсцем знаходження майна.  
634. Нотарiуси за мiсцем знаходження майна повiдомляють нотарiуса за мiсцем вiдкриття спадщини про вжитi заходи щодо охорони спадкового майна.  
635. За повiдомленням громадян, пiдприємств, установ, органiзацiй заходи щодо охорони спадкового майна можуть вживатися нотарiусами за мiсцем знаходження цього майна з повiдомленням про вжитi заходи нотарiуса за мiсцем вiдкриття спадщини.  
636. Стаття 93. Опис спадкового майна i передача його на зберiгання  
637. Для охорони спадкового майна нотарiуси проводять опис майна i передають його на зберiгання спадкоємцям або iншим особам.  
638. Якщо у складi спадщини є майно, що потребує управлiння, а також у разi подання позову кредиторами спадкодавця до прийняття спадщини спадкоємцями нотарiус призначає зберiгача майна.  
639. Зберiгачi, опiкуни та iншi особи, яким передано на зберiгання спадкове майно, попереджаються про вiдповiдальнiсть за розтрату або приховування спадкового майна, а також про матерiальну вiдповiдальнiсть за заподiянi збитки.  
640. Стаття 94. Винагорода за зберiгання спадкового майна  
641. Зберiгачi, опiкуни та iншi особи, яким передано на зберiгання спадкове майно, якщо вони не є спадкоємцями, мають право одержати вiд спадкоємцiв винагороду за зберiгання спадкового майна в розмiрi, передбаченому чинним законодавством України.  
642. Вказанi особи також мають право на вiдшкодування необхiдних витрат по зберiганню i управлiнню спадковим майном, за вирахуванням фактично одержаної вигоди вiд використання цього майна.  
643. Стаття 95. Повiдомлення спадкоємцiв про вiдкриття спадщини  
644. Нотарiус, який одержав вiд спадкоємцiв повiдомлення про вiдкриття спадщини, зобов'язаний повiдомити про це тих спадкоємцiв, мiсце проживання або роботи яких йому вiдоме.  
645. Нотарiус може також зробити виклик спадкоємцiв шляхом публiчного оголошення або повiдомлення про це у пресi.  
646. Стаття 96. Видача грошових сум iз спадкового майна  
647. Нотарiус до прийняття спадщини одним чи всiма спадкоємцями, а якщо спадщина переходить до держави, то до видачi державi свiдоцтва про право на спадщину дає розпорядження про видачу iз спадкового майна грошових сум на покриття витрат:  
648. 1) по догляду за спадкодавцем пiд час його хвороби, а також на його поховання;  
649. 2) на утримання осiб, якi перебували на утриманнi спадкодавця;  
650. 3) на задоволення претензiй, зумовлених законодавством про працю, та iнших претензiй, прирiвняних до них;  
651. 4) на охорону спадкового майна i управлiння ним, а також витрат, пов'язаних iз повiдомленням спадкоємцiв про вiдкриття спадщини.  
652. За заявою громадської органiзацiї за мiсцем останньої роботи або проживання спадкодавця, родичiв чи iнших близьких осiб померлого, у якого не залишилось спадкоємцiв, про встановлення йому надгробка, нотарiус в разi наявностi грошового вкладу на iм'я померлого дає розпорядження банкiвськiй установi про переказ пiдприємству або органiзацiї, що встановлює надгробок, його вартостi.  
653. В разi вiдсутностi у складi спадкового майна грошових сум нотарiус дає розпорядження про видачу iз спадкового майна речей, вартiсть яких не повинна перевищувати суми фактично зроблених витрат на потреби, зазначенi у частинах першiй та другiй цiєї статтi.  
654. Стаття 97. Припинення охорони спадкового майна  
655. Охорона спадкового майна триває до прийняття спадщини всiма спадкоємцями, а якщо її не прийнято - до закiнчення строку, встановленого цивiльним законодавством України для прийняття спадщини.  
656. Про припинення охорони спадкового майна нотарiус за мiсцем вiдкриття спадщини попередньо повiдомляє спадкоємцiв, а в разi переходу майна за правом спадкоємства до держави - вiдповiднi фiнансовi органи.  
657. Стаття 98. Накладання заборони на вiдчуження нерухомого майна  
658. Нотарiус за мiсцем знаходження житлового будинку, квартири, дачi, садового будинку, гаража, iншого нерухомого майна чи мiсцем розташування земельної дiлянки накладає заборону на їх вiдчуження:  
659. 1) за повiдомленням установи банку, пiдприємства чи органiзацiї про видачу громадянину позички на будiвництво, капiтальний ремонт чи купiвлю житлового будинку;  
660. 2) при посвiдченнi договору довiчного утримання;  
661. 3) при посвiдченнi договору про заставу житлового будинку, квартири, дачi, садового будинку, гаража, земельної дiлянки, iншого нерухомого майна;  
662. 4) в усiх iнших випадках, передбачених законом.  
663. Стаття 99. Зняття заборони на вiдчуження нерухомого майна  
664. Одержавши повiдомлення установи банку, пiдприємства чи органiзацiї про погашення позики, повiдомлення про припинення договору застави, а також припинення чи розiрвання договору довiчного утримання, нотарiус знiмає заборону на вiдчуження житлового будинку, квартири, дачi, садового будинку, гаража, земельної дiлянки, iншого нерухомого майна.  
665. Глава 5. Видача свідоцтв  
666. Стаття 100. Свiдоцтво про право на спадщину та строки його видачi  
667. На майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємцiв або держави, нотарiусом за мiсцем вiдкриття спадщини видається свiдоцтво про право на спадщину.  
668. Видача свiдоцтва проводиться у строки, встановленi цивiльним законодавством України.  
669. Стаття 101. Порядок видачi свiдоцтва про право на спадщину  
670. Свiдоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємцiв, якi прийняли спадщину в порядку, встановленому цивiльним законодавством, на iм'я всiх спадкоємцiв або за їх бажанням кожному з них окремо.  
671. Спадкоємцi, якi пропустили строк для прийняття спадщини, можуть бути за згодою всiх iнших спадкоємцiв, якi прийняли спадщину, включенi до свiдоцтва про право на спадщину як такi, що прийняли спадщину. Така згода спадкоємцiв повинна бути викладена у письмовiй формi i подана нотарiусу до видачi свiдоцтва про право на спадщину.  
672. Про видачу свiдоцтва про право на спадщину на iм'я неповнолiтнього чи недiєздатного спадкоємця нотарiус повiдомляє органи опiки та пiклування за мiсцем проживання спадкоємця для охорони його майнових iнтересiв.  
673. При переходi спадкового майна до держави свiдоцтво про право на спадщину видається вiдповiдному фiнансовому органовi.  
674. Стаття 102. Видача свiдоцтва про право на спадщину за законом  
675. Нотарiус при видачi свiдоцтва про право на спадщину за законом перевiряє факт смертi спадкодавця, час i мiсце вiдкриття спадщини, наявнiсть пiдстав для закликання до спадкоємства за законом осiб, якi подали заяву про видачу свiдоцтва, та склад спадкового майна.  
676. Спадкоємцi за законом, якi позбавленi можливостi подати документи, що пiдтверджують наявнiсть пiдстав для закликання до спадкоємства, можуть бути за письмовою згодою всiх iнших спадкоємцiв, якi прийняли спадщину i подали докази родинних, шлюбних чи iнших вiдносин iз спадкодавцем, включенi до свiдоцтва про право на спадщину.  
677. Стаття 103. Видача свiдоцтва про право на спадщину за заповiтом  
678. Нотарiус при видачi свiдоцтва про право на спадщину за заповiтом перевiряє факт смертi спадкодавця, наявнiсть заповiту, час i мiсце вiдкриття спадщини, склад спадкового майна.  
679. Нотарiус також перевiряє коло осiб, якi мають право на обов'язкову частку в спадщинi.  
680. Стаття 104. Єдиний реєстр спадкових справ  
681. Державними нотарiальними архiвами ведеться Єдиний реєстр спадкових справ.  
682. Порядок подання нотарiусами iнформацiї про вiдкриття спадкових справ, видачу свiдоцтв про право на спадщину та довiдок щодо цих справ встановлюється Мiнiстерством юстицiї за погодженням з Українською нотарiальною палатою  
683. Стаття 105. Видача свiдоцтв на пiдставi спiльної заяви  
684. Нотарiус на пiдставi спiльної письмової заяви подружжя видає одному або кожному з них свiдоцтво про право власностi на частку в спiльному майнi подружжя, набутому ним за час шлюбу.  
685. Таке свiдоцтво може бути видано кожному з подружжя як пiд час перебування у шлюбi, так i пiсля розiрвання шлюбу.  
686. Свiдоцтво про право власностi на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, земельну дiлянку та iнше нерухоме майно видається нотарiусом за мiсцем знаходження цього майна.  
687. Стаття 106. Видача свiдоцтва в разi смертi одного з подружжя  
688. У разi смертi одного з подружжя свiдоцтво про право власностi на частку в їх спiльному майнi видається нотарiусом на пiдставi письмової заяви другого з подружжя з наступним повiдомленням спадкоємцiв померлого, якi прийняли спадщину. Таке свiдоцтво може бути видано на половину спiльного майна.  
689. На пiдставi письмової заяви спадкоємцiв, якi прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя, що є живим, у свiдоцтвi про право власностi може бути визначена i частка померлого у спiльнiй власностi.  
690. Свiдоцтво про право власностi на частку в спiльному майнi подружжя в разi смертi одного з них видається нотарiусом за мiсцем вiдкриття спадщини.  
691. Стаття 107. Видача свiдоцтва про придбання майна з прилюдних торгiв (аукцiону)  
692. Придбання майна з прилюдних торгiв (аукцiону) оформлюється нотарiусом за мiсцем знаходження майна шляхом видачi набувачу свiдоцтва про придбання майна. Якщо торги не вiдбулися, свiдоцтво про придбання майна видається стягувачевi. Такi свiдоцтва видаються на пiдставi вiдповiдно копiї акта про продаж майна з прилюдних торгiв (аукцiону) чи копiї акта про те, що майно залишено за стягувачем у зв'язку з тим, що торги не вiдбулися.  
693. Глава 6. Посвідчення  
694. Стаття 108. Засвiдчення вiрностi копiй документiв  
695. Нотарiуси, посадовi особи, якi вчиняють нотарiальнi дiї, засвiдчують вiрнiсть копiй документiв, виданих пiдприємствами, установами i органiзацiями за умови, що цi документи не суперечать законовi, мають юридичне значення i засвiдчення вiрностi їх копiй не заборонено законом.  
696. Вiрнiсть копiї документа, виданого громадянином, засвiдчується у тих випадках, коли справжнiсть пiдпису громадянина на оригiналi цього документа засвiдчена нотарiусом або посадовою особою чи пiдприємством, установою, органiзацiєю за мiсцем роботи, навчання, проживання чи лiкування громадянина.  
697. Стаття 109. Засвiдчення вiрностi копiї з копiї документа  
698. Вiрнiсть копiї з копiї документа може бути засвiдчена нотарiусом, посадовою особою, якщо вiрнiсть копiї засвiдчена в нотарiальному порядку або якщо ця копiя видана пiдприємством, установою, органiзацiєю, що видала оригiнал документа. В останньому випадку копiя документа повинна бути викладена на бланку даного пiдприємства, установи, органiзацiї з прикладенням печатки i з вiдмiткою про те, що оригiнал документа знаходиться на даному пiдприємствi, в установi, органiзацiї.  
699. Стаття 110. Засвiдчення вiрностi виписки з документа  
700. Вiрнiсть виписки може бути засвiдчена лише у тому разi, коли її зроблено з документа, в якому мiститься рiшення кiлькох не зв'язаних мiж собою питань. Виписка повинна вiдтворювати повний текст частини документа з певного питання.  
701. Засвiдчення вiрностi виписки з документа здiйснюється за правилами, передбаченими статтями 108, 109 цього Закону.  
702. Стаття 111. Засвiдчення справжностi пiдпису на документах  
703. Нотарiус, посадова особа засвiдчують справжнiсть пiдпису на документах, змiст яких не суперечить законовi i якi не мають характеру угод та не мiстять у собi вiдомостей, що порочать честь i гiднiсть людини.  
704. Нотарiус, посадова особа, засвiдчуючи справжнiсть пiдпису, не посвiдчують факти, викладенi у документi, а лише пiдтверджують, що пiдпис зроблено певною особою.  
705. Стаття 112. Засвiдчення вiрностi перекладу  
706. Нотарiус засвiдчує вiрнiсть перекладу документа з однiєї мови на iншу, якщо вiн знає вiдповiднi мови.  
707. Якщо нотарiус не знає вiдповiдних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжнiсть пiдпису якого засвiдчує нотарiус.  
708. Стаття 113. Складання протоколу загальних зборiв  
709. Якщо нотарiуса викликано для засвiдчення проходження загальних зборiв або засiдання iншого органу пiдприємства, установи, органiзацiї чи будь-якого iншого засiдання, то нотарiус в протоколi записує мiсце i час проведення засiдання. На розсуд учасникiв зборiв (засiдання) до протоколу заносяться будь-якi iншi факти, що стосуються даних зборiв (засiдання).  
710. Нотарiус зобов'язаний занести до протоколу окрему думку будь-кого з учасникiв зборiв (засiдання) з будь-якого питання, якщо учасник наполягає на цьому.  
711. Протокол пiдписується головою зборiв (засiдання) i нотарiусом.  
712. Нотарiус зазначає в актi особу голови зборiв (засiдання) i на його прохання вносить до протоколу вiдомостi щодо осiб iнших учасникiв зборiв (засiдання). У цьому разi згаданi особи повиннi пiдписати протокол.  
713. Стаття 114. Посвiдчення факту, що громадянин є живим  
714. Нотарiус на прохання громадянина посвiдчує факт, що громадянин є живим.  
715. Посвiдчення факту, що неповнолiтнiй є живим, проводиться на прохання його законних представникiв (батькiв, усиновителiв, опiкуна або пiклувальника).  
716. На пiдтвердження зазначеної обставини нотарiус видає заiнтересованим особам свiдоцтво.  
717. Стаття 115. Посвiдчення факту перебування громадянина в певному мiсцi  
718. Нотарiус на прохання громадянина посвiдчує факт перебування його в певному мiсцi.  
719. Посвiдчення факту перебування в певному мiсцi неповнолiтнього проводиться на прохання його законних представникiв (батькiв, усиновителiв, опiкуна або пiклувальника).  
720. На пiдтвердження зазначеної обставини нотарiус видає заiнтересованим особам свiдоцтво.  
721. Стаття 116. Посвiдчення тотожностi громадянина з особою, зображеною на фотокартцi  
722. Нотарiус на прохання громадянина посвiдчує його тотожнiсть з особою, зображеною на поданiй громадянином фотокартцi.  
723. На пiдтвердження зазначеної обставини нотарiус видає цьому громадяниновi свiдоцтво.  
724. Стаття 117. Посвiдчення часу пред'явлення документа  
725. Нотарiус посвiдчує час пред'явлення йому документа. На пiдтвердження цiєї обставини нотарiус робить посвiдчувальний напис на документi з зазначенням особи, що його пред'явила.  
726. Стаття 118. Передача заяв громадян, пiдприємств, установ та органiзацiй  
727. Нотарiус передає заяви громадян, пiдприємств, установ та органiзацiй iншим громадянам, пiдприємствам, установам i органiзацiям, якщо вони не суперечать закону та не мiстять вiдомостей, що порочать честь i гiднiсть людини. Заяви передаються поштою iз зворотним повiдомленням або особисто адресатам пiд розписку. Заяви можуть передаватися також з використанням технiчних засобiв.  
728. На прохання особи, що подала заяву, їй видається свiдоцтво про передачу заяви.  
729. Глава 7. Прийняття на зберігання та для передачі  
730. Стаття 119. Зберiгання документiв нотарiусами  
731. Нотарiуси приймають на зберiгання документи за описом. Один примiрник опису залишається у нотарiуса, а другий - видається особi, яка здала документи на зберiгання.  
732. На прохання особи нотарiус може прийняти документи без опису, якщо вони належним чином упакованi в присутностi нотарiуса. Упаковка повинна бути скрiплена печаткою нотарiуса, його пiдписом i пiдписом особи, яка здала документи на зберiгання.  
733. Особi, яка здала документи на зберiгання, видається свiдоцтво за встановленою формою.  
734. Стаття 120. Повернення прийнятих на зберiгання документiв  
735. Прийнятi на зберiгання документи повертаються на вимогу особи, яка здала їх на зберiгання, або на вимогу уповноваженої нею особи при пред'явленнi свiдоцтва i примiрника опису чи за рiшенням суду.  
736. Стаття 121. Прийняття в депозит грошових сум i цiнних паперiв  
737. Нотарiус у передбачених законодавством України випадках приймає вiд боржника в депозит грошовi суми i цiннi папери для передачi їх кредитору.  
738. Про надходження грошових сум i цiнних паперiв нотарiус повiдомляє кредитора i на його вимогу видає йому грошовi суми i цiннi папери.  
739. Прийняття нотарiусом грошових сум i цiнних паперiв проводиться за мiсцем виконання зобов'язання.  
740. Стаття 122. Повернення прийнятих у депозит грошових сум i цiнних паперiв  
741. Повернення грошових сум i цiнних паперiв особi, яка внесла їх у депозит (дебiтору), допускається лише за письмовою згодою на те особи, на користь якої було зроблено внесок (кредитора), або за рiшенням суду.  
742. Глава 8. Пред'явлення чеків, вчинення виконавчих написів, протестів  
743. Стаття 123. Прийняття чекiв для пред'явлення до платежу i посвiдчення неоплати чекiв  
744. Нотарiуси за мiсцем знаходження платника приймають для пред'явлення до платежу чеки, поданi пiсля закiнчення десяти днiв, а iноземнi чеки - пiсля закiнчення шести мiсяцiв з дня видачi чека, але не пiзнiше 12-ої години наступного пiсля цього строку дня.  
745. У разi неоплати чека нотарiус посвiдчує неоплату шляхом напису на ньому за встановленою формою i робить про це вiдмiтку в реєстрi. Одночасно з написом на чеку нотарiус надсилає повiдомлення чекодавцевi про неоплату його чека банком i вчинення напису на чеку.  
746. На прохання чекоутримувача нотарiус у разi неоплати чека вчиняє виконавчий напис.  
747. Стаття 124. Стягнення грошових сум або витребування майна за виконавчим написом  
748. Для стягнення грошових сум або витребування вiд боржника майна нотарiуси вчиняють виконавчi написи на документах, що встановлюють заборгованiсть.  
749. Перелiк документiв, за якими стягнення заборгованостi проводиться у безспiрному порядку на пiдставi виконавчих написiв, встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.  
750. Стаття 125. Умови вчинення виконавчих написiв  
751. Нотарiус вчиняє виконавчi написи, якщо поданi документи пiдтверджують безспiрнiсть заборгованостi або iншої вiдповiдальностi боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не бiльше трьох рокiв, а у вiдносинах мiж пiдприємствами, установами та органiзацiями - не бiльше одного року.  
752. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено iнший строк давностi, виконавчий напис видається у межах цього строку.  
753. Стаття 126. Змiст виконавчого напису  
754. Виконавчий напис повинен мiстити:  
755. 1) посаду, прiзвище та iнiцiали нотарiуса, який вчиняє виконавчий напис;  
756. 2) найменування та адресу стягувача;  
757. 3) найменування та адресу боржника;  
758. 4) зазначення строку, за який проводиться стягнення;  
759. 5) зазначення сум, що пiдлягають стягненню, або предметiв, якi пiдлягають витребуванню, в тому числi пенi, процентiв, якщо такi належать;  
760. 6) зазначення розмiру плати за вчинення виконавчого напису, яку повинен сплатити стягувач чи боржник;  
761. 7) дату (рiк, мiсяць, число) вчинення виконавчого напису;  
762. 8) номер, пiд яким виконавчий напис зареєстровано в реєстрi;  
763. 9) пiдпис нотарiуса, який вчинив виконавчий напис, печатку.  
764. Стаття 127. Порядок стягнення за виконавчим написом  
765. Стягнення за виконавчим написом проводиться в порядку, встановленому цивiльним процесуальним законодавством України для виконання судових рiшень.  
766. Стаття 128. Строк пред'явлення виконавчого напису  
767. Виконавчий напис, за яким стягувачем або боржником є громадянин, може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох рокiв, а з усiх iнших вимог - протягом одного року з моменту вчинення виконавчого напису, якщо законодавством України не встановлено iнших строкiв.  
768. Поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого напису проводиться вiдповiдно до цивiльного процесуального законодавства України.  
769. Стаття 129. Вчинення протестiв векселiв  
770. Протест векселiв про неоплату, неакцепт або недатування акцепту проводиться нотарiусами вiдповiдно до законодавства України про переказний i простий вексель.  
771. Векселi, опротестованi нотарiусами у встановленому законом порядку, є виконавчими документами.  
772. Стаття 130. Заява про морський протест  
773. Нотарiус приймає заяву капiтана судна про морський протест, якщо в перiод плавання або стоянки судна мала мiсце подiя, що може стати пiдставою для пред'явлення до судновласника майнових вимог.  
774. Заява про морський протест має бути подана нотарiусу в порту України в строки, встановленi чинним законодавством України.  
775. На пiдтвердження обставин, викладених у заявi про морський протест, нотарiусу в межах строкiв, установлених чинним законодавством, повинно бути подано на огляд судновий журнал i засвiдчену капiтаном виписку з суднового журналу.  
776. Стаття 131. Складання акта про морський протест  
777. Нотарiус на пiдставi заяви капiтана, даних суднового журналу, а також опиту самого капiтана i, по можливостi, не менше чотирьох свiдкiв з числа членiв суднової команди, в тому числi двох, що належать до осiб командного складу, складає акт про морський протест i засвiдчує його своїм пiдписом i печаткою. Примiрник акта видається капiтановi або уповноваженiй ним особi.  
778. Роздiл VI. Застосування права іноземних держав.  
779. Міжнародні договори  
780. Стаття 132. Застосування iноземного права  
781. Нотарiуси вiдповiдно до законодавства України застосовують норми iноземного права.  
782. Нотарiуси приймають документи, складенi вiдповiдно до вимог iноземного права, а також вчиняють посвiдчувальнi написи за формою, передбаченою iноземним законодавством, якщо це не суперечить законодавству України.  
783. Стаття 133. Застосування права при охоронi спадкового майна та при видачi свiдоцтва про право на спадщину  
784. Дiї, пов'язанi з охороною майна, що залишилося пiсля смертi iноземного громадянина на територiї України, або майна, яке належить одержати iноземному громадянину пiсля смертi громадянина України, а також з видачею свiдоцтва про право на спадщину щодо такого майна, здiйснюються вiдповiдно до законодавства України.  
785. Стаття 134. Прийняття нотарiусами документiв, складених за кордоном  
786. Документи, якi складено за кордоном з участю iноземних властей або якi вiд них виходять, приймаються нотарiусами за умови їх легалiзацiї органами Мiнiстерства закордонних справ України.  
787. Без легалiзацiї такi документи приймаються нотарiусами у тих випадках, коли це передбачено законодавством України.  
788. Стаття 135. Зносини нотарiусiв з iноземними органами юстицiї  
789. Порядок зносин нотарiусiв з iноземними органами юстицiї визначається законодавством України, мiжнародними договорами.  
790. Стаття 136. Забезпечення доказiв, необхiдних для ведення справ в органах iноземних держав  
791. Нотарiуси забезпечують докази, необхiднi для ведення справ в органах iноземних держав.  
792. Дiї для забезпечення доказiв проводяться вiдповiдно до цивiльного процесуального законодавства України.  
793. Стаття 137. Нотарiальнi дiї передбаченi мiжнародними договорами  
794. Якщо мiжнародний договiр вiдносить до компетенцiї нотарiусiв вчинення нотарiальної дiї, не передбаченої законодавством України, нотарiуси вчиняють цю нотарiальну дiю в порядку, встановлюваному Мiнiстерством юстицiї України.  
795. Роздiл VII. Прикiнцевi та перехiднi положення  
796. 1. Нова редакцiя Закону України "Про нотарiат" набирає чинностi через шiсть мiсяцiв з дня її офiцiйного опублiкування. Нормативнi акти виданi до вступу в силу цього Закону дiють у частинi, що не суперечить йому.  
797. 2. До моменту затвердження Кабiнетом Мiнiстрiв України розмiрiв оплати нотарiальних дiй дiє iснуючий порядок оплати.  
798. 3. Всi дiючi нотарiуси затверджуються на своїх посадах з дня набрання чинностi даним Законом.  
799. 4. Державнi нотарiуси мають переважне право на оренду та приватизацiю майна, що знаходиться на правi оперативного управлiння в дiючих органiв державного нотарiату.  
800. 5. Кабiнету Мiнiстрiв України:  
801. подати на розгляд Верховної Ради України пропозицiї про внесення змiн до законiв України, що випливають з цього Закону;  
802. протягом трьох мiсяцiв пiсля пiдписання цього Закону затвердити розмiри оплати нотарiальних дiй;  
803. привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть до цього Закону;  
804. забезпечити перегляд мiнiстерствами та вiдомствами їх нормативно-правових актiв.  
805. 6. Мiнiстерству юстицiї України та Українськiй нотарiальнiй палатi:  
806. розробити порядок реформування системи державних нотарiальних контор вiдповiдно до вимог цього Закону;  
807. до моменту набрання чинностi цим Законом прийняти рiшення, пов'язанi з виконанням цього Закону".