Кількість абзаців - 412 Розмітка (ліва колонка)


Про Кабінет Міністрів України (Друге читання)

0. Проект  
1. ЗАКОН УКРАЇНИ  
2. Про Кабінет Міністрів України  
3. Цей Закон відповідно до Конституції України визначає основні завдання, принципи та організацію діяльності Кабінету Міністрів України як Уряду України, його склад і порядок формування, місце в системі органів державної влади, а також повноваження щодо здійснення виконавчої влади.  
4. Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ  
5. Стаття 1. Кабінет Міністрів України у системі органів державної влади України  
6. Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Систему органів виконавчої влади складають Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, до яких належать міністерства та державні комітети (державні служби), а також органи виконавчої влади зі спеціальним статусом та місцеві органи виконавчої влади.  
7. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через центральні і місцеві органи виконавчої влади, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.  
8. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України.  
9. Стаття 2. Основні завдання Кабінету Міністрів України  
10. Основними завданнями Кабінету Міністрів України є:  
11. 1) забезпечення державного суверенітету та економічної самостійності України;  
12. 2) вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина, створення сприятливих умов для вільного і гармонійного розвитку особистості;  
13. 3) виконання Конституції і законів України, актів Президента України; розробка і здійснення заходів щодо впровадження законів у життя;  
14. 4) здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави в інтересах Українського народу;  
15. 5) вироблення і проведення державної політики у сферах економічного, соціального, науково-технічного та культурного розвитку, охорони довкілля;  
16. 6) розробка проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України;  
17. 7) здійснення управління об'єктами державної власності відповідно до закону;  
18. 8) спрямування та координація роботи міністерств, інших органів виконавчої влади.  
19. Стаття 3. Принципи діяльності Кабінету Міністрів України  
20. Діяльність Кабінету Міністрів України грунтується на принципах верховенства права, законності, поділу державної влади, колегіальності, науковості та гласності.  
21. Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.  
22. Кабінет Міністрів України у своїй діяльності додержується вимог утвердження та гарантування прав і свобод людини, відповідальності держави перед громадянами за забезпечення їм гідних умов життя.  
23. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу в межах, установлених Конституцією та законами України, незалежно від органів законодавчої та судової влади. Неправомірне втручання будь-яких органів, посадових осіб, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян у вирішення питань, віднесених до відання Кабінету Міністрів України, не допускається.  
24. Кабінет Міністрів України є колегіальним органом, який приймає рішення після обговорення питань на своїх засіданнях.  
25. Кабінет Міністрів України у своїй діяльності спирається на наукове обгрунтування здійснюваної ним державної політики, активно використовує прогресивні організаційно-технічні засоби та інформаційні технології.  
26. Кабінет Міністрів України регулярно інформує громадськість про свою діяльність. Прийняття таємних рішень можливе виключно у зв'язку з вимогами національної безпеки України у випадках, визначених законом.  
27. Стаття 4. Законодавство про Кабінет Міністрів України  
28. Організація, повноваження, функції і порядок діяльності Кабінету Міністрів України визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України.  
29. Функції Кабінету Міністрів України, а також його склад в межах повноважень, встановлених Конституцією та законами України, визначаються також актами Президента України.  
30. Окремі питання діяльності Кабінету Міністрів України відповідно до Конституції та законів України можуть визначатися також постановами Кабінету Міністрів України.  
31. Стаття 5. Місцезнаходження та атрибути Кабінету Міністрів України  
32. Кабінет Міністрів України знаходиться в столиці України - місті Києві.  
33. На будинку Кабінету Міністрів України кріпиться Державний Герб України та вивішується Державний Прапор України.  
34. Державний Герб України та Державний Прапор України є атрибутами залу засідань Кабінету Міністрів України.  
35. Розділ ІІ. СКЛАД І ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ  
36. Стаття 6. Склад та строк формування Кабінету Міністрів України  
37. До складу Кабінету Міністрів України входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, три віце-прем'єр-міністри України, Міністр закордонних справ України, Міністр юстиції України, Міністр фінансів України, Міністр оборони України, Міністр внутрішніх справ України та інші міністри України.  
38. За поданням Прем'єр-міністра України Президент України, крім керівників міністерств, може призначати міністрами осіб, членство яких у Кабінеті Міністрів України не пов'язане з очолюванням міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади України, але не більше двох.  
39. Кабінет Міністрів України формується не більш як у шістдесяти денний строк від дня вступу Президента України на посаду або відставки попереднього складу Кабінету Міністрів України.  
40. Посади членів Кабінету Міністрів України за характером повноважень та діяльності призначених на них осіб належать до державних політичних посад, на них не поширюється законодавство про державну службу.  
41. Статус членів Кабінету Міністрів України визначається Конституцією України, цим Законом та іншими законами України. Не допускається прирівняння будь-яких посад в органах виконавчої влади за статусом до членів Кабінету Міністрів України.  
42. Стаття 7. Внесення кандидатури на посаду Прем'єр-міністра України  
43. Президент України не пізніш як на десятий день після вступу на пост або припинення повноважень Кабінету Міністрів України, після консультацій з Головою Верховної Ради України та керівниками депутатських груп і фракцій вносить на розгляд Верховної Ради України кандидатуру на посаду Прем'єр-міністра України.  
44. У разі відхилення Верховною Радою України кандидатури на посаду Прем'єр-міністра України Президент України після консультацій з Головою Верховної Ради України та керівниками депутатських груп і фракцій у семиденний строк вносить на розгляд Верховної Ради України нову кандидатуру на цю посаду.  
45. Президент України має право внести повторно ту саму кандидатуру за умови згоди голів депутатських груп і фракцій, які спільно об'єднують більшість від конституційного складу Верховної Ради України.  
46. Стаття 8. Розгляд Верховною Радою України кандидатури на посаду Прем'єр-міністра України  
47. Верховна Рада України розглядає внесену Президентом України кандидатуру на посаду Прем'єр-міністра України не пізніш як у десятиденний строк з дня внесення.  
48. Одночасно з внесенням кандидатури на посаду Прем'єр-міністра України до Верховної Ради України подаються матеріали про кандидата, зазначені в законі про регламент Верховної Ради України.  
49. Депутатські групи та фракції мають право перед розглядом питання на пленарному засіданні Верховної Ради України зустрітись із кандидатом на посаду Прем'єр-міністра України та отримати відповіді на поставлені запитання.  
50. Президент України представляє внесену ним кандидатуру на пленарному засіданні Верховної Ради України. Кандидат на посаду Прем'єр-міністра України виступає з програмною заявою та відповідає на запитання народних депутатів України. Представники всіх депутатських груп і фракцій висловлюють позицію своїх депутатських об'єднань.  
51. Голосування постанови Верховної Ради України про згоду на призначення Прем'єр-міністром України кандидатури, внесеної Президентом України, відбувається в поіменному режимі. Рішення приймається більшістю голосів депутатів від конституційного складу Верховної Ради України.  
52. Стаття 9. Призначення членів Кабінету Міністрів України  
53. Прем'єр-міністр України призначається указом Президента України в триденний строк після одержання згоди Верховної Ради України.  
54. Прем'єр-міністр України протягом чотирнадцяти днів з дня свого призначення на посаду після консультацій з Головою Верховної Ради України та керівниками депутатських груп і фракцій вносить Президентові України подання щодо загальної чисельності, посадового і персонального складу Кабінету Міністрів України та одночасно інформує про них Верховну Раду України. На кожну посаду вноситься одна кандидатура. В разі відхилення Президентом України кандидатури члена Кабінету Міністрів України Прем'єр-міністр України вносить Президентові України іншу кандидатуру на посаду члена Кабінету Міністрів України.  
55. На підставі подання Прем'єр-міністра України Президент України видає укази про затвердження загальної чисельності членів Кабінету Міністрів України та про призначення членів Кабінету Міністрів України.  
56. Пропозиції щодо призначення на вакантні посади в складі Кабінету Міністрів України Прем'єр-міністр України вносить Президенту України протягом чотирнадцяти днів після утворення такої вакансії.  
57. Указ Президента України про призначення на посади членів Кабінету Міністрів України, крім Прем'єр-міністра України, скріплюється підписом Прем'єр-міністра України.  
58. Стаття 10. Присяга членів Кабінету Міністрів України та набуття ними повноважень  
59. Члени Кабінету Міністрів України складають присягу Українському народові такого змісту:  
60. "Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь додержуватися Конституції України, законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, всіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, обстоювати права і свободи людини та громадянина, дбати про добробут Українського народу, зміцнення та сталий демократичний розвиток Української держави".  
61. Присяга складається на пленарному засіданні Верховної Ради України не пізніш як через п'ять днів після сформування Кабінету Міністрів України або призначення нового члена Кабінету Міністрів України.  
62. Присяга членів новопризначеного Кабінету Міністрів України оголошується Прем'єр-міністром України і підписується кожним членом Кабінету Міністрів України. Наступні новопризначені члени Кабінету Міністрів України оголошують присягу особисто і підписують її.  
63. Про прийняття присяги робиться запис у трудовій книжці члена Кабінету Міністрів України. Підписаний текст присяги зберігається в особовій справі члена Кабінету Міністрів України.  
64. Відмова члена Кабінету Міністрів України скласти присягу має наслідком звільнення його з посади.  
65. Новосформований Кабінет Міністрів України набуває повноважень з моменту складення присяги не менш як двома третинами від загальної чисельності членів Кабінету Міністрів України. Новопризначені члени Кабінету Міністрів України набувають повноважень з моменту складення ними присяги.  
66. Стаття 11. Програма діяльності Кабінету Міністрів України  
67. Новосформований Кабінет Міністрів України не пізніш як у місячний строк після набуття повноважень подає на розгляд Верховної Ради України Програму діяльності Кабінету Міністрів України на строк своїх повноважень.  
68. Програма діяльності Кабінету Міністрів України повинна містити концептуальне викладення стратегії діяльності, засобів та строків виконання завдань Кабінету Міністрів України. До Програми діяльності Кабінету Міністрів України додаються структура виконавчої влади та інформація про членів Кабінету Міністрів України.  
69. Програма діяльності Кабінету Міністрів України розглядається Верховною Радою України не пізніш як у десятиденний строк з дня її подання.  
70. Прем'єр-міністр України представляє Програму діяльності Кабінету Міністрів України на пленарному засіданні Верховної Ради України та відповідає на запитання народних депутатів України.  
71. Верховна Рада України може надати Кабінету Міністрів України можливість протягом тридцяти днів доопрацювати Програму діяльності Кабінету Міністрів України на основі вивчення пропозицій і зауважень, висловлених при обговоренні її у комітетах та на пленарному засіданні Верховної Ради України.  
72. Голосування за постанову Верховної Ради України про Програму діяльності Кабінету Міністрів України відбувається в поіменному режимі. Програма діяльності Кабінету Міністрів України вважається схваленою, якщо за це проголосувала більшість від конституційного складу Верховної Ради України.  
73. У разі відхилення Верховною Радою України Програми діяльності Кабінету Міністрів України Верховна Рада України може розглянути питання про недовіру Кабінету Міністрів України відповідно до Конституції України.  
74. Стаття 12. Припинення повноважень членів Кабінету Міністрів України  
75. Повноваження члена Кабінету Міністрів України можуть бути припинені Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України або за заявою члена Кабінету Міністрів України.  
76. Член Кабінету Міністрів України з політичних чи особистих мотивів вправі заявити Президентові України про свою відставку.  
77. Про намір подати заяву про відставку член Кабінету Міністрів України попередньо повідомляє Прем'єр-міністра України.  
78. Члени Кабінету Міністрів України, відставка яких прийнята, за дорученням Президента України та їх згодою продовжують виконувати свої повноваження до набуття повноважень новими членами Кабінету Міністрів України.  
79. Стаття 13. Вимоги до осіб, які входять до складу Кабінету Міністрів України  
80. До складу Кабінету Міністрів України можуть бути призначені громадяни України, які мають вищу освіту та володіють державною мовою.  
81. Члени Кабінету Міністрів України не можуть мати представницький мандат, крім мандата народного депутата України, вони не мають права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, крім викладацької, наукової та творчої у позаробочий час, входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства чи іншої організації, що має на меті одержання прибутку або створеної з метою надання торгово-промислових чи фінансових послуг іншим підприємствам, організаціям або фізичним особам.  
82. Розділ ІІІ. ПРИПИНЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ  
83. Стаття 14. Строк повноважень Кабінету Міністрів України  
84. Кабінет Міністрів України утворюється на строк повноважень Президента України.  
85. Повноваження Кабінету Міністрів України припиняються достроково у разі:  
86. 1) прийняття Президентом України рішення про припинення повноважень Прем'єр-міністра України, чи про відставку Кабінету Міністрів України;  
87. 2) прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінету Міністрів України;  
88. 3) відставки або смерті Прем'єр-міністра України;  
89. 4) відставки більше, ніж однієї третини від загальної чисельності членів Кабінету Міністрів України.  
90. Стаття 15. Припинення повноважень Кабінету Міністрів України у зв'язку з обранням нового Президента України  
91. Прем'єр-міністр України подає заяву про відставку Кабінету Міністрів України новообраному Президентові України на церемонії його вступу на посаду (інавгурації) після складення Президентом України присяги.  
92. Стаття 16. Припинення повноважень Кабінету Міністрів України за рішенням Президента України  
93. Президент України вправі прийняти рішення про припинення повноважень Прем'єр-міністра України. У зв'язку з цим він видає указ про припинення повноважень Прем'єр-міністра України з відповідним мотивуванням.  
94. Прем'єр-міністр України зобов'язаний подати Президентові України заяву про відставку Кабінету Міністрів України за рішенням Президента України.  
95. Стаття 17. Припинення повноважень Кабінету Міністрів України у зв'язку з прийняттям Верховною Радою України резолюції недовіри  
96. Верховна Рада України за пропозицією не менш як однієї третини народних депутатів України від її конституційного складу може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри Кабінету Міністрів України.  
97. Це питання розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України через десять днів після внесення пропозиції з обов'язковим запрошенням всього складу Кабінету Міністрів України.  
98. Постанова Верховної Ради України про недовіру Кабінету Міністрів України (резолюція недовіри) голосується в поіменному режимі. Рішення приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.  
99. Прем'єр-міністр України, отримавши підписану Головою Верховної Ради України постанову Верховної Ради України про недовіру Кабінету Міністрів України, невідкладно подає Президентові України заяву про відставку Кабінету Міністрів України.  
100. Прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінетові Міністрів України має наслідком відставку Кабінету Міністрів України.  
101. Питання про відповідальність Кабінету Міністрів України не може розглядатися Верховною Радою України більше одного разу протягом однієї чергової сесії, а також протягом року після схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України.  
102. Стаття 18. Припинення повноважень Кабінету Міністрів України у зв'язку з відставкою або смертю Прем'єр-міністра України  
103. Прем'єр-міністр України вправі заявити Президентові України про свою відставку.  
104. Президент України протягом десяти днів з дня отримання відповідної заяви приймає рішення про відставку Прем'єр-міністра України або про неприйняття відставки Прем'єр-міністра України.  
105. Відставка Прем'єр-міністра України або його смерть має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України.  
106. Стаття 19. Припинення повноважень Кабінету Міністрів України у зв'язку з відставкою більше, ніж однієї третини від загальної чисельності членів Кабінету Міністрів України  
107. У разі одночасної відставки більше, ніж однієї третини від загальної чисельності членів Кабінету Міністрів України Прем'єр-міністр України зобов'язаний подати Президенту України заяву про відставку Кабінету Міністрів України.  
108. Стаття 20. Виконання повноважень Кабінетом Міністрів України після його відставки  
109. Прем'єр-міністр України та очолюваний ним Кабінет Міністрів України, відставку якого прийнято Президентом України, за дорученням Президента України продовжують виконувати свої повноваження до набуття повноважень новосформованим Кабінетом Міністрів України, але не довше ніж шістдесят днів. Таке доручення дається у формі указу Президента України.  
110. Розділ ІV. КОМПЕТЕНЦІЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ  
111. Стаття 21. Загальні питання компетенції Кабінету Міністрів України  
112. Діяльність Кабінету Міністрів України згідно з його компетенцією спрямована на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції і законів України, актів Президента України та реалізацію Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, охорони здоров'я, освіти, науки, культури, спорту, охорони довкілля, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, зовнішньої політики, національної безпеки та обороноздатності.  
113. Кабінет Міністрів України здійснює постійний контроль за виконанням органами виконавчої влади Конституції та актів законодавства України, вживає заходів до усунення недоліків у роботі цих органів.  
114. Стаття 22. Основні функції та повноваження Кабінету Міністрів України  
115. Кабінет Міністрів України:  
116. 1) у сферах економіки та фінансів:  
117. а) забезпечує проведення державної економічної політики, здійснює прогнозування та державне регулювання економіки України;  
118. б) організовує підготовку та реалізацію загальнодержавних економічних і соціальних програм;  
119. в) здійснює відповідно до закону управління об'єктами державної власності, делегує в установленому порядку окремі повноваження щодо управління зазначеними об'єктами міністерствам, іншим центральним органами виконавчої влади, урядовим органам, місцевим державним адміністраціям та відповідним суб'єктам господарювання; розробляє та забезпечує виконання державних програм приватизації;  
120. г) сприяє розвитку підприємництва на засадах рівності перед законом усіх форм власності та забезпеченню соціальної спрямованості економіки, здійснює заходи щодо демонополізації та антимонопольного регулювання економіки, розвитку конкуренції та ринкової інфраструктури;  
121. д) забезпечує розроблення і виконання програм структурної перебудови в галузях національної економіки, здійснює заходи, пов'язані з реструктуризацією та санацією підприємств і організацій, розробляє і здійснює державну промислову політику, визначає пріоритетні галузі промисловості для прискореного їх розвитку; забезпечує захист та підтримку національного товаровиробника;  
122. е) реалізує державну інвестиційну політику, регулює інвестиційну діяльність, створює сприятливі умови для залучення інвестицій в економіку України;  
123. є) визначає обсяги продукції (робіт, послуг) для державних потреб, порядок формування та розміщення замовлень на її виробництво, вирішує відповідно до законодавства інші питання щодо задоволення державних потреб у продукції (роботах, послугах); утворює відповідно до законів державні резервні фонди фінансових і матеріально-технічних ресурсів;  
124. ж) забезпечує реалізацію державної аграрної політики, задоволення продовольчих потреб населення, проведення земельної реформи;  
125. з) реалізує державну фінансову та податкову політику, сприяє стабільності грошової одиниці України, організовує діяльність податкової служби;  
126. и) розробляє кожного року проект закону про Державний бюджет України та забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України;  
127. і) приймає рішення про використання коштів резервного фонду Кабінету Міністрів України;  
128. ї) здійснює контроль за обслуговуванням державного боргу України, приймає рішення про випуск державних внутрішніх позик, проведення грошово-речових лотерей;  
129. й) організовує державне страхування;  
130. к) забезпечує реалізацію державної політики цін, державне регулювання ціноутворення;  
131. л) організовує проведення зовнішньоекономічної політики України, здійснює в межах, визначених законом, регулювання зовнішньоекономічної діяльності;  
132. м) організовує митну справу;  
133. н) організовує складання платіжного балансу і зведеного валютного плану України, забезпечує раціональне використання державних валютних коштів;  
134. о) виступає гарантом щодо кредитів, які у визначених законом про Державний бюджет України межах надаються іноземними державами, банками, фінансовими міжнародними організаціями, в тому числі відповідно до міжнародних договорів України;  
135. 2) у сферах соціальної політики, охорони здоров'я, освіти, науки, культури, спорту, охорони довкілля:  
136. а) проводить державну соціальну політику, вживає заходів до підвищення реальних доходів населення та забезпечує соціальний захист громадян;  
137. б) розробляє та здійснює державні програми соціальної допомоги, вживає заходів для зміцнення матеріально-технічної бази закладів соціального захисту інвалідів, пенсіонерів та інших непрацездатних і малозабезпечених верств населення;  
138. в) забезпечує реалізацію державної політики зайнятості населення, розробляє і здійснює відповідні державні програми, зокрема щодо створення нових робочих місць та соціальної адаптації молоді, вирішує питання профорієнтації, підготовки та перепідготовки кадрів, регулює міграційні процеси;  
139. г) забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров'я, освіти, фізичної культури, забезпечує доступність для громадян медичних, освітніх та фізкультурно-оздоровчих закладів;  
140. д) забезпечує реалізацію державної політики у сфері культури, етнонаціонального розвитку України і міжнаціональних відносин, охорону історичної та культурної спадщини, всебічний розвиток і функціонування державної мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, створює умови для вільного розвитку мов корінних народів і національних меншин України, сприяє задоволенню національно-культурних потреб української діаспори;  
141. е) розробляє і здійснює заходи щодо створення матеріально-технічної бази та інших умов, необхідних для розвитку охорони здоров'я, освіти, культури та спорту, туристичного та рекреаційного господарства;  
142. є) проводить державну політику в сфері інформатизації, сприяє становленню єдиного інформаційного простору на території України;  
143. ж) розробляє та забезпечує реалізацію науково-технічної політики, розвиток і зміцнення науково-технічного потенціалу України, розробляє та реалізує загальнодержавні науково-технічні програми;  
144. з) вживає заходів для вдосконалення державного регулювання у науково-технічній сфері, щодо стимулювання інноваційної діяльності підприємств, установ та організацій;  
145. и) визначає порядок формування та використання фондів для науково-технічної діяльності;  
146. і) забезпечує проведення державної політики у сфері охорони природи, екологічної безпеки та раціонального використання природних ресурсів;  
147. ї) розробляє державні та міждержавні екологічні програми, забезпечує їх виконання;  
148. й) здійснює в межах своїх повноважень державне управління у сфері охорони та раціонального використання землі, її надр, водних ресурсів, рослинного і тваринного світу, інших природних ресурсів;  
149. к) приймає відповідно до закону рішення щодо обмеження, тимчасової заборони (зупинення) або припинення діяльності підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища;  
150. л) забезпечує проведення заходів, передбачених програмою ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, приймає рішення з питань ліквідації шкідливих наслідків інших аварій, катастроф, стихійного лиха;  
151. 3) у сферах правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина:  
152. а) розробляє та проводить державну правову політику, організовує роботу, спрямовану на вдосконалення правового регулювання відносин у сфері державного будівництва, господарській і соціально-культурній сферах;  
153. б) здійснює контроль за додержанням законодавства органами виконавчої влади, їх посадовими особами, а також органами місцевого самоврядування з питань виконання ними делегованих повноважень органів виконавчої влади;  
154. в) вживає заходів для забезпечення та захисту прав і свобод людини та громадянина, забезпечує охорону власності та громадського порядку, боротьбу зі злочинністю;  
155. г) здійснює заходи щодо забезпечення виконання судових рішень міністерствами, іншими органами виконавчої влади та їх керівниками;  
156. д) створює умови для вільного розвитку і функціонування системи правничих послуг населенню;  
157. е) забезпечує фінансування видатків на утримання судів у межах, визначених законом про Державний бюджет України, та створення належних умов для функціонування судів та діяльності суддів;  
158. є) вживає заходів щодо фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності правоохоронних органів, а також щодо соціального захисту працівників цих органів та членів їх сімей;  
159. 4) у сферах зовнішньої політики, національної безпеки та обороноздатності:  
160. а) забезпечує в межах своїх повноважень зовнішньополітичну діяльність України та представництво України в іноземних державах і міжнародних організаціях;  
161. б) вирішує відповідно до закону про міжнародні договори питання щодо проведення переговорів і підписання міжнародних договорів України;  
162. в) вживає заходів для забезпечення виконання міжнародних договорів України;  
163. г) забезпечує охорону та захист державного кордону і території України;  
164. д) реалізує заходи для зміцнення національної безпеки України;  
165. е) бере участь у забезпеченні боєздатності Збройних Сил України, визначає в межах бюджетних асигнувань на оборону чисельність громадян України, які підлягають призову на строкову військову службу і навчальні збори;  
166. є) вживає заходів для забезпечення обороноздатності України, оснащення Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, всім необхідним для виконання покладених на них завдань;  
167. ж) вирішує питання соціальних і правових гарантій для військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей;  
168. з) здійснює керівництво цивільною обороною України, мобілізаційною підготовкою народного господарства та переведенням його на режим роботи в умовах надзвичайного чи воєнного стану.  
169. Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України вирішує також інші питання державного управління.  
170. Стаття 23. Делегування функцій і повноважень Кабінету Міністрів України  
171. Кабінет Міністрів України в разі необхідності може передавати для тимчасового чи безстрокового виконання окремі функції та повноваження міністерствам, іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади, якщо законом не передбачено заборони такого делегування, з одночасною передачею їм фінансових і матеріальних ресурсів, необхідних для належного виконання цих функцій та повноважень.  
172. Кабінет Міністрів України забезпечує нагляд і контроль за виконанням делегованих ним функцій і повноважень, несе відповідальність за результати їх виконання.  
173. Розділ V. ПОВНОВАЖЕННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ЩОДО КЕРІВНИЦТВА СИСТЕМОЮ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ  
174. Стаття 24. Повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади  
175. Кабінет Міністрів України спрямовує, координує і контролює діяльність міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які забезпечують проведення державної політики у відповідних сферах і галузях суспільного та державного життя країни, виконання в цих сферах і галузях Конституції та законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, додержання прав і свобод людини і громадянина.  
176. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади підвідомчі Кабінету Міністрів України, підзвітні та підконтрольні йому. Питання центральних органів виконавчої влади в Кабінеті Міністрів України представляють ті члени Кабінету Міністрів України, яким безпосередньо підпорядковані ці органи.  
177. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади утворюються, реорганізовуються та ліквідовуються Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України. Таке подання повинно містити пропозиції щодо правового статусу, функцій та повноважень новостворюваного або реорганізовуваного органу, а також щодо штатної чисельності та розміру асигнувань на його утримання або аргументи на користь ліквідації органу.  
178. Кабінет Міністрів України затверджує граничну штатну чисельність працівників апарату і розмір асигнувань на утримання міністерств та інших центральних органів виконавчої влади в межах виділених на це коштів Державного бюджету України.  
179. Кабінет Міністрів України має право скасовувати акти центральних органів виконавчої влади, крім міністерств, повністю чи в окремій частині, а у випадку безпосередньої підпорядкованості центрального органу виконавчої влади певному міністру таке право належить відповідному міністру.  
180. Кабінет Міністрів України розглядає подання Прем'єр-міністра України Президентові України щодо призначення на посади керівників центральних органів виконавчої влади, крім міністерств, а також пропозиції про звільнення з цих посад. Прем'єр-міністр України одноособово вирішує питання щодо кандидатур для призначення Президентом України на посади міністрів, а також щодо внесення подання про їх звільнення з цих посад.  
181. Кабінет Міністрів України призначає на посади та звільняє з посад заступників керівників центральних органів виконавчої влади, в тому числі перших. Кабінет Міністрів України заслуховує звіти керівників центральних органів виконавчої влади.  
182. Кабінет Міністрів України може притягнути керівників центральних органів виконавчої влади (крім міністерств) до дисциплінарної відповідальності, крім звільнення з посади керівників цих органів.  
183. Особливості відносин Кабінету Міністрів України з органами виконавчої влади з особливим статусом визначаються відповідними законами.  
184. Стаття 25. Повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з урядовими органами  
185. Кабінет Міністрів України в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади, може утворювати урядові органи (департаменти, служби, інспекції) в системі відповідних міністерств. Урядові органи здійснюють: управління окремими підгалузями або сферами діяльності; контрольно-наглядові функції; регулятивні та дозвільно-реєстраційні функції щодо фізичних і юридичних осіб.  
186. Кабінет Міністрів України призначає на посади та звільняє з посад керівників урядових органів за поданням відповідного міністра, та затверджує положення про кожен урядовий орган, в якому визначаються його завдання, функції, підпорядкованість, звітність та інші питання.  
187. Стаття 26. Повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з Радою міністрів Автономної Республіки Крим і підвідомчими їй органами  
188. Кабінет Міністрів України спрямовує, координує та контролює діяльність Ради міністрів Автономної Республіки Крим щодо виконання Конституції та законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України на території Автономної Республіки Крим як невід'ємної складової частини України. Кабінет Міністрів України має право одержувати від уряду Автономної Республіки Крим інформацію з питань здійснення цієї діяльності.  
189. Кабінет Міністрів України визначає порядок участі Ради міністрів Автономної Республіки Крим та підвідомчих їй органів у виконанні загальнодержавних програм, інших заходів загальнодержавного значення та контролює додержання відповідності програм Автономної Республіки Крим з питань соціально-економічного та культурного розвитку, раціонального природокористування, охорони природи загальнодержавним програмам.  
190. Кабінет Міністрів України забезпечує необхідну для ефективної реалізації національного законодавства взаємодію Ради міністрів Автономної Республіки Крим з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади України.  
191. У разі прийняття Радою міністрів Автономної Республіки Крим рішень, що суперечать Конституції України, законам України та іншим актам законодавства, Кабінет Міністрів України зупиняє дію такого рішення з одночасним зверненням до Президента України з поданням про його скасування. Якщо Президент України протягом десяти днів не скасовує рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, рішення Кабінету Міністрів України про зупинення його дії втрачає чинність.  
192. Кабінет Міністрів України має право скасовувати акти підвідомчих уряду Автономної Республіки Крим органів.  
193. Кабінет Міністрів України може взяти на себе, за ініціативою Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи Ради міністрів Автономної Республіки Крим, виконання окремих повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим.  
194. Стаття 27. Повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з місцевими державними адміністраціями  
195. Кабінет Міністрів України спрямовує, координує і контролює діяльність місцевих державних адміністрацій щодо виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня, здійснення на відповідній території інших наданих цим державним адміністраціям повноважень.  
196. Кабінет Міністрів України на своєму засіданні розглядає кандидатури на посади голів місцевих державних адміністрацій і приймає рішення про подання їх Президенту України для призначення. Члени Кабінету Міністрів України у випадках і в порядку, визначених законом, погоджують кандидатури відповідних посадових осіб обласних державних адміністрацій перед їх призначенням.  
197. Прем'єр-міністр України вносить Президентові України подання про звільнення з посад голів місцевих державних адміністрацій.  
198. Кабінету Міністрів України підзвітні та підконтрольні місцеві державні адміністрації, голови яких при здійсненні своїх повноважень також відповідальні перед ним. Підзвітність і підконтрольність Кабінету Міністрів України обласних і районних державних адміністрацій не поширюються на ту частину повноважень, що делегована їм відповідними радами.  
199. Кабінет Міністрів України одержує від місцевих державних адміністрацій інформацію про їх діяльність, регулярно заслуховує звіти голів державних адміністрацій з визначених Кабінетом Міністрів України питань. У разі неналежного виконання головою місцевої державної адміністрації покладених на нього повноважень Кабінет Міністрів України має право притягнути його до дисциплінарної відповідальності, крім звільнення з посади, або звернутися до Президента України з поданням про звільнення його з посади.  
200. Кабінет Міністрів України затверджує Примірний перелік управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій та типові положення про них, визначає граничну чисельність працівників місцевих державних адміністрацій та витрати на їх утримання.  
201. Проекти найважливіших актів Кабінету Міністрів України, що стосуються питань розвитку конкретних регіонів і населених пунктів, попередньо надсилаються відповідним місцевим державним адміністраціям. Кабінет Міністрів України перед прийняттям цих актів вивчає зауваження та пропозиції, подані місцевими державними адміністраціями до них.  
202. Кабінет Міністрів України розглядає пропозиції обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань, що потребують вирішення Кабінетом Міністрів України.  
203. Кабінет Міністрів України скасовує розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України, а також рішенням Конституційного Суду України.  
204. Стаття 28. Повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з підвідомчими йому установами та організаціями  
205. Кабінет Міністрів України в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, може утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати підвідомчі йому державні установи та організації, в тому числі для здійснення окремих функцій з управління державним майном. Кабінет Міністрів України затверджує положення про ці установи та організації, граничну штатну чисельність працівників і розмір асигнувань на їх утримання, призначає на посади керівників та заступників керівників цих установ та організацій, застосовує до них заходи дисциплінарної відповідальності та звільняє з посад.  
206. Кабінет Міністрів України у передбачених законодавством межах координує та контролює діяльність цих, установ та організацій, а також господарюючих суб'єктів, яким в установленому порядку делеговані функції з управління державним майном.  
207. Керівники державних установ та організацій, утворених Кабінетом Міністрів України, а також господарюючих суб'єктів, яким делеговані функції з управління державним майном, несуть відповідальність перед Кабінетом Міністрів України за законне та ефективне використання державного майна, добір і розстановку кадрів на державних підприємствах, що належать до сфери їх управління, а також за виконання інших покладених на них функцій.  
208. Розділ VІ. ПОВНОВАЖЕННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ У ВІДНОСИНАХ З ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ ТА ОРГАНАМИ, СТВОРЮВАНИМИ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ  
209. Стаття 29. Участь Кабінету Міністрів України у забезпеченні здійснення Президентом України своїх повноважень  
210. Кабінет Міністрів України спрямовує та координує діяльність органів виконавчої влади з метою забезпечення здійснення Президентом України повноважень щодо виконання Конституції та законів України, додержання прав та свобод людини і громадянина, реалізації внутрішньої політики, керівництва зовнішньополітичною діяльністю держави, забезпечення державного суверенітету, економічної самостійності, національної безпеки та обороноздатності, утворення та реорганізації органів виконавчої влади, а також з інших питань, визначених Конституцією України.  
211. Акти Президента України з питань, передбачених частиною четвертою статті 106 Конституції України, скріплюються підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за підготовку акта та його виконання.  
212. Стаття 30. Підготовка Кабінетом Міністрів України пропозицій з питань, що належать до повноважень Президента України  
213. Кабінет Міністрів України здійснює за дорученням Президента України чи за власною ініціативою підготовку пропозицій з питань, віднесених до компетенції Президента України, та підготовку проектів відповідних законів, указів Президента України.  
214. У разі підготовки Кабінетом Міністрів України законопроекту за власною ініціативою цей законопроект після схвалення на засіданні Кабінету Міністрів України може бути переданий Президентові України із вмотивованим обгрунтуванням необхідності внесення його в порядку законодавчої ініціативи Президента України для невідкладного розгляду Верховною Радою України.  
215. Відповідно до Конституції України Прем'єр-міністр України здійснює подання Президентові України кандидатур для призначення членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, голів місцевих державних адміністрацій, а також подання щодо утворення, реорганізації та ліквідації міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.  
216. Стаття 31. Відносини Кабінету Міністрів України з Радою національної безпеки і оборони України, апаратом Президента України, консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами і службами, утворюваними Президентом України Кабінет Міністрів України взаємодіє з Радою національної безпеки і оборони України, апаратом Президента України, консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами і службами, створюваними Президентом України.  
217. Посадові особи апарату Президента України, консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб при Президентові України не мають права давати доручення Кабінету Міністрів України та окремим членам Кабінету Міністрів України.  
218. Порядок здійснення відносин Кабінету Міністрів України з Радою національної безпеки і оборони України, апаратом Президента України, консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами і службами при Президентові України визначаються цим та іншими законами України, а також указами Президента України.  
219. Розділ VІІ. ПОВНОВАЖЕННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ У ВІДНОСИНАХ З ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ ТА ЇЇ ОРГАНАМИ  
220. Стаття 32. Здійснення Кабінетом Міністрів України права законодавчої ініціативи  
221. Кабінет Міністрів України відповідно до Конституції України має право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України.  
222. Кабінет Міністрів України вносить законопроекти на розгляд Верховної Ради України відповідно до вимог закону про регламент Верховної Ради України.  
223. Прем'єр-міністр України визначає одного з членів Кабінету Міністрів України або іншого доповідача для представлення у Верховній Раді України внесеного Кабінетом Міністрів України законопроекту.  
224. Кабінет Міністрів України має право відкликати внесений ним на розгляд Верховної Ради України законопроект у строки, визначені законом.  
225. Новосформований Кабінет Міністрів України вправі відкликати до прийняття у першому читанні законопроекти, внесені на розгляд Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України, повноваження якого припинено.  
226. Рішення Верховної Ради України щодо законодавчої ініціативи Кабінету Міністрів України надсилаються йому у триденний строк після їх підписання Головою Верховної Ради України.  
227. Стаття 33. Повноваження Кабінету Міністрів України у процесі розгляду питань Верховною Радою України  
228. Кабінет Міністрів України за дорученням Верховної Ради України або за власною ініціативою дає висновки щодо повноти фінансового обгрунтування і забезпечення законодавчих пропозицій і законопроектів, реалізація яких потребує матеріальних та інших витрат за рахунок державного чи місцевих бюджетів. Кабінет Міністрів України одержує від Верховної Ради України для ознайомлення усі законопроекти, внесені на її розгляд іншими суб'єктами права законодавчої ініціативи.  
229. Члени Кабінету Міністрів України мають право давати висновки щодо всіх проектів законів. Ці висновки надсилаються до Верховної Ради України, додаються до висновку головного комітету Верховної Ради України з опрацювання відповідного законопроекту.  
230. Прем'єр-міністр України, інші члени Кабінету Міністрів України мають право бути присутніми на засіданнях Верховної Ради України і виступати з питань, що обговорюються, відповідно до закону про регламент Верховної Ради України.  
231. У разі коли народні депутати України порушують питання, що стосуються діяльності Кабінету Міністрів України або його членів, Прем'єр-міністр України має право на одержання необхідних роз'яснень з цих питань.  
232. Члени Кабінету Міністрів України або за їх дорученням посадові особи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади України, Секретаріату Кабінету Міністрів України беруть участь у засіданнях комітетів, тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України на їх запрошення з питань, що стосуються повноважень Кабінету Міністрів України чи підвідомчих йому органів та організацій.  
233. Стаття 34. Повноваження Кабінету Міністрів України у зв'язку із затвердженням і виконанням Державного бюджету України  
234. Кабінет Міністрів України розробляє і не пізніше 15 вересня кожного року подає до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет України на наступний рік. Разом із проектом закону подається доповідь про хід виконання Державного бюджету України поточного року.  
235. Проект закону про Державний бюджет України повинен бути розроблений із врахуванням основних напрямів бюджетної політики на наступний рік (бюджетної резолюції), затверджених Верховною Радою України. Відхилення від зазначених основних напрямів зазначаються окремо і вмотивовуються.  
236. З доповіддю про проект закону про Державний бюджет України виступає Міністр фінансів України або особа, яка виконує його обов'язки.  
237. Порядок участі Кабінету Міністрів України в процесі розгляду Верховною Радою України проекту закону про Державний бюджет України визначаються законом про регламент Верховної Ради України.  
238. Кабінет Міністрів України не пізніше 1 березня подає до Верховної Ради України та оприлюднює звіт про виконання Державного бюджету України за минулий рік, який розглядається не раніш як через десять робочих днів після його одержання.  
239. Стаття 35. Повноваження Кабінету Міністрів України у зв'язку із підготовкою, затвердженням і виконанням загальнодержавних програм  
240. Кабінет Міністрів України розробляє і вносить на розгляд Верховної Ради України проекти загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку України, охорони довкілля.  
241. Кабінет Міністрів України одночасно із звітом про виконання Державного бюджету України за минулий рік подає до Верховної Ради України звіти про хід виконання загальнодержавних програм.  
242. Стаття 36. Відносини Кабінету Міністрів України з Рахунковою палатою  
243. Кабінет Міністрів України на вимогу Рахункової палати надає статистичну, фінансову, бухгалтерську та іншу інформацію і документацію, необхідну їй для виконання завдань, функцій та повноважень, встановлених чинним законодавством України.  
244. Кабінет Міністрів України одержує від Рахункової палати відомості про результати перевірок, ревізій та обстежень, а також клопотання про притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, винних у заподіянні матеріальної шкоди державі, розглядає ці матеріали та клопотання, вживає в межах своєї компетенції необхідних заходів та інформує про них Рахункову палату.  
245. Стаття 37. Відносини Кабінету Міністрів України з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини  
246. Діяльність Кабінету Міністрів України, пов'язана з додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина, перебуває під парламентським контролем з боку Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.  
247. Кабінет Міністрів України в межах, установлених законом, забезпечує Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини доступ до всіх документів Кабінету Міністрів України, підвідомчих йому органів, установ та організацій.  
248. Стаття 38. Відповіді Кабінету Міністрів України, його членів на депутатські звернення та запити  
249. Кабінет Міністрів України або його члени, яким адресовано депутатське звернення чи до яких на сесії Верховної Ради України заявлено запит народного депутата України, зобов'язані надіслати відповідно народному депутату та Голові Верховної Ради України офіційну письмову відповідь у встановлений законом строк.  
250. У разі обговорення відповіді на депутатський запит на пленарному засіданні Верховної Ради України на нього повинні бути запрошені члени Кабінету Міністрів України, до яких було заявлено запит.  
251. Члени Кабінету Міністрів України зобов'язані невідкладно приймати народних депутатів України, за їх зверненнями, з питань депутатської діяльності.  
252. Стаття 39. Розгляд звернень комітетів і комісій Верховної Ради України  
253. Кабінет Міністрів України розглядає звернення комітетів і тимчасових комісій Верховної Ради України з питань діяльності Кабінету Міністрів України. Про результати розгляду і вжиті заходи Кабінет Міністрів України повідомляє відповідним комітетам і комісіям у встановлений законом строк.  
254. Стаття 40. Інформування Верховної Ради України про роботу Кабінету Міністрів України  
255. З метою регулярного інформування Верховної Ради України про діяльність Кабінету Міністрів України, але не частіше одного разу на місяць, Верховна Рада України може проводити заслуховування відповідних інформацій членів Кабінету Міністрів України - "Днів Уряду України".  
256. Кабінет Міністрів України може ініціювати розгляд на "Дні Уряду України" конкретних проблем.  
257. Дата проведення "Дня Уряду України" та його тематика визначаються Верховною Радою України в порядку, передбаченому законом, але не пізніш як за десять днів до його проведення.  
258. Кабінет Міністрів України надає Верховній Раді України аналітичні та довідкові матеріали з питань, що розглядатимуться на "Дні Уряду України", не пізніш як за три дні до його проведення.  
259. Запитання на "Дні Уряду України" подаються згідно з визначеною тематикою і не можуть виходити за межі компетенції Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади.  
260. Член Кабінету Міністрів України відповідає на всі запитання за визначеною тематикою, що надійшли до Кабінету Міністрів України від комітетів Верховної Ради України, депутатських фракцій і груп, народних депутатів України. У разі необхідності його відповіді можуть бути доповнені іншими членами Кабінету Міністрів України.  
261. Верховна Рада України бере до відома інформацію, надану під час "Дня Уряду", і використовує її у своїй роботі.  
262. Розділ VІІІ. ВІДНОСИНИ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ З ІНШИМИ ДЕРЖАВНИМИ ОРГАНАМИ, ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ОБ'ЄДНАННЯМИ ГРОМАДЯН  
263. Стаття 41. Звернення Кабінету Міністрів України до Конституційного Суду України  
264. Кабінет Міністрів України має право звернутися до Конституційного Суду України для одержання висновків про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість, а також для одержання офіційного тлумачення Конституції та законів України.  
265. Стаття 42. Відносини Кабінету Міністрів України з Національним банком України  
266. Кабінет Міністрів України взаємодіє з Національним банком України з питань, що належать до його компетенції відповідно до законів України.  
267. Стаття 43. Відносини Кабінету Міністрів України з органами місцевого самоврядування  
268. Кабінет Міністрів України спрямовує діяльність системи органів виконавчої влади на сприяння ефективному функціонуванню та розвитку місцевого самоврядування, додержання визначених законом прав органів місцевого самоврядування, забезпечує взаємодію центральних і місцевих органів виконавчої влади з органами місцевого самоврядування у вирішенні питань місцевого значення, реалізації завдань соціально-економічного та культурного розвитку населених пунктів і регіонів.  
269. Проекти актів Кабінету Міністрів України, які безпосередньо стосуються функціонування місцевого самоврядування конкретних територіальних громад, попередньо направляються відповідним органам місцевого самоврядування. Для участі в засіданнях Кабінету Міністрів України з розгляду цих питань запрошуються представники заінтересованих органів місцевого самоврядування.  
270. Кабінет Міністрів України повинен компенсувати органам місцевого самоврядування витрати, що виникли внаслідок рішень Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади, за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України.  
271. Кабінет Міністрів України може вносити на розгляд Верховної Ради України законопроекти щодо делегування органам місцевого самоврядування окремих повноважень органів виконавчої влади. Одночасно Кабінет Міністрів України подає пропозиції щодо фінансування здійснення цих повноважень за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету окремих загальнодержавних податків, а також передачі органам місцевого самоврядування відповідних об'єктів державної власності.  
272. Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні Кабінету Міністрів України. Рішення органів місцевого самоврядування з питань цих повноважень, що суперечать Конституції та законам України, актам Президента України, Кабінету Міністрів України, іншим актам законодавства України, можуть бути скасовані Кабінетом Міністрів України або за його дорученням відповідним органом виконавчої влади.  
273. Кабінет Міністрів України має право зупиняти дію актів органів місцевого самоврядування з питань, віднесених до власної компетенції місцевого самоврядування, що не відповідають Конституції чи законам України, з одночасним зверненням до суду щодо законності цих актів.  
274. Стаття 44. Повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з об'єднаннями громадян  
275. Кабінет Міністрів України, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади забезпечують реалізацію передбачених законом прав об'єднань громадян, сприяють їм у виконанні статутних завдань у межах, визначених законом.  
276. Кабінет Міністрів України розглядає пропозиції всеукраїнських та міжнародних об'єднань громадян з питань їх статутної діяльності, що потребують вирішення Кабінетом Міністрів України.  
277. Розділ ІХ. ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ  
278. Стаття 45. Форми реалізації функцій та повноважень Кабінету Міністрів України  
279. Кабінет Міністрів України реалізує свої функції та повноваження шляхом: 1) проведення засідань Кабінету Міністрів України; 2) роботи урядових комітетів; 3) роботи членів Кабінету Міністрів України.  
280. Стаття 46. Прем'єр-міністр України Прем'єр-міністр України:  
281. 1) керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, та інших завдань, покладених на Кабінет Міністрів України, здійснює загальне керівництво Секретаріатом Кабінету Міністрів України;  
282. 2) спрямовує, координує та контролює діяльність віце-прем'єр-міністрів і міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, дає доручення, обов'язкові до виконання цими посадовими особами;  
283. 3) входить із поданням до Президента України про створення, реорганізацію та ліквідацію міністерств, інших центральних органів виконавчої влади;  
284. 4) представляє Президентові України кандидатури до складу Кабінету Міністрів України та вносить подання про звільнення з посад членів Кабінету Міністрів України;  
285. 5) вносить на розгляд Кабінету Міністрів України кандидатури на посади керівників центральних органів виконавчої влади (крім міністерств), голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;  
286. 6) подає Президентові України схвалені Кабінетом Міністрів України кандидатури для призначення на посади керівників центральних органів виконавчої влади (крім міністерств), голів місцевих державних адміністрацій і пропозиції щодо їх звільнення з цих посад;  
287. 7) вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо переліку, функціональних завдань та персонального складу урядових комітетів та призначає їх голів;  
288. 8) організовує засідання Кабінету Міністрів України та головує на них;  
289. 9) підписує акти Кабінету Міністрів України;  
290. 10) у випадках, передбачених частиною четвертою статті 106 Конституції України, скріплює підписом укази Президента України;  
291. 11) вступає в зносини з урядами іноземних держав, веде переговори і підписує міжнародні договори України відповідно до закону;  
292. 12) визначає обов'язки та забезпечує взаємодію членів Кабінету Міністрів України;  
293. 13) вживає заходів дисциплінарної відповідальності, крім звільнення з посади, до керівників центральних органів виконавчої влади (крім міністрів) та їх заступників, керівників урядових органів та їх заступників, а також керівників інших підвідомчих Кабінету Міністрів України органів, установ та організацій.  
294. Прем'єр-міністр України за посадою входить до складу Ради національної безпеки і оборони України.  
295. У випадках і в межах, визначених статтею 112 Конституції України, Прем'єр-міністр України виконує обов'язки Президента України у разі дострокового припинення його повноважень.  
296. Стаття 47. Перший віце-прем'єр-міністр України, віце-прем'єр-міністри України  
297. Перший віце-прем'єр-міністр України та віце-прем'єр-міністри України згідно з розподілом повноважень між ними:  
298. 1) забезпечують виконання положень Конституції України, законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України, реалізацію компетенції Кабінету Міністрів України у відповідних напрямах діяльності;  
299. 2) спрямовують, координують та контролюють роботу міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, дають в оперативному порядку доручення, обов'язкові до виконання цими органами;  
300. 3) очолюють урядові комітети, організовують їх роботу та роботу підрозділів Секретаріату Кабінету Міністрів України, які закріплені за очолюваними ними урядовими комітетами;  
301. 4) здійснюють підготовку питань для розгляду на засіданнях Кабінету Міністрів України, попередньо розглядають і погоджують проекти законів України, актів Президента України, що готуються Кабінетом Міністрів України, та проекти відповідних актів Кабінету Міністрів України, вживають заходів для усунення розбіжностей щодо них серед членів Кабінету Міністрів України; вносять пропозиції щодо порядку денного та черговості проведення засідань Кабінету Міністрів України;  
302. 5) забезпечують згідно з розподілом повноважень взаємодію Кабінету Міністрів України з Президентом України та Верховною Радою України в процесі підготовки, прийняття і реалізації нормативних актів, а також поточної діяльності Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади;  
303. 6) беруть участь у розгляді питань на засіданнях Кабінету Міністрів України, в роботі Верховної Ради України та її комітетів з питань, що належать до компетенції Кабінету Міністрів України, у роботі відповідних колегіальних органів, що утворюються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, колегій міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, у засіданнях Ради міністрів Автономної Республіки Крим, у роботі місцевих державних адміністрацій;  
304. 7) очолюють за дорученням Президента України або Прем'єр-міністра України відповідні колегіальні консультативно-дорадчі органи (ради, комісії тощо);  
305. 8) вносять Прем'єр-міністрові України пропозиції щодо призначення керівників відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності;  
306. 9) за дорученням Прем'єр-міністра України представляють Кабінет Міністрів України у відносинах з іншими органами, організаціями в Україні та за її межами;  
307. 10) за повноваженнями, наданими в установленому порядку, ведуть переговори і підписують міжнародні договори України.  
308. Перший віце-прем'єр-міністр України, крім того заміщує Прем'єр-міністра України у разі його відсутності чи неможливості виконувати обов'язки, діючи в межах, визначених окремими дорученнями Прем'єр-міністра України, координує діяльність віце-прем'єр-міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади.  
309. Стаття 48. Міністри  
310. Міністри як члени Кабінету Міністрів України:  
311. 1) забезпечують розроблення та реалізацію державної політики у доручених їм сферах;  
312. 2) здійснюють керівництво відповідними міністерствами та сферами державного управління, спрямовують та координують від імені Кабінету Міністрів України у встановленому порядку діяльність інших центральних органів виконавчої влади;  
313. 3) вносять на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо утворення в системі міністерства урядових органів, затвердження положень про них, призначення на посаду та звільнення з посади керівників таких органів та їх заступників;  
314. 4) за власною ініціативою чи за дорученням Кабінету Міністрів України, Прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністра України готують питання на розгляд Кабінету Міністрів України;  
315. 5) беруть участь у розгляді питань на засіданнях Кабінету Міністрів України та вносять пропозиції щодо порядку денного цих засідань;  
316. 6) беруть участь у засіданнях урядових комітетів;  
317. 7) за дорученням Прем'єр-міністра України представляють Кабінет Міністрів України у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами;  
318. 8) за повноваженнями, наданими в установленому порядку, ведуть переговори і підписують міжнародні договори України;  
319. 9) здійснюють за рішенням Президента України або Кабінету Міністрів України керівництво відповідними дорадчими та іншими колегіальними органами (радами, комісіями тощо);  
320. 10) подають на розгляд Кабінету Міністрів України проект положення про відповідне міністерство;  
321. 11) затверджують за погодженням з Прем'єр-міністром України структуру відповідного міністерства;  
322. 12) затверджують за погодженням з Міністерством фінансів України штатний розпис та кошторис видатків міністерства у межах, визначених Державним бюджетом України та відповідним рішенням Кабінету Міністрів України;  
323. 13) призначають на посаду та звільняють з посади в установленому порядку керівників територіальних органів міністерства.  
324. Стаття 49. Інші функції та повноваження членів Кабінету Міністрів України, їх відповідальність  
325. Члени Кабінету Міністрів України, крім визначених цим Законом, можуть мати й інші повноваження, передбачені законами України, а також здійснювати інші функції відповідно до актів Президента України та Кабінету Міністрів України.  
326. Члени Кабінету Міністрів України несуть відповідальність за стан справ у доручених їм сферах державного управління та за діяльність Кабінету Міністрів України в цілому.  
327. Стаття 50. Засідання Кабінету Міністрів України  
328. Основною формою роботи Кабінету Міністрів України є його засідання. На засіданні Кабінету Міністрів України вирішуються питання щодо прийняття актів Кабінету Міністрів України, реалізації права законодавчої ініціативи Кабінету Міністрів України, обговорення найважливіших питань суспільного життя, а також діяльності самого Кабінету Міністрів України та заслуховування звітів членів Кабінету Міністрів України і керівників органів виконавчої влади.  
329. Засідання Кабінету Міністрів України скликаються Прем'єр-міністром України з власної ініціативи або за ініціативою Президента України чи не менше однієї п'ятої від загальної чисельності членів Кабінету Міністрів України. Періодичність проведення засідань Кабінету Міністрів України визначається Прем'єр-міністром України з урахуванням пропозицій інших членів Кабінету Міністрів України.  
330. Засідання Кабінету Міністрів України є повноважним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини від загальної чисельності членів Кабінету Міністрів України.  
331. У разі неможливості міністра взяти участь у засіданні Кабінету Міністрів України його заміщає з правом дорадчого голосу перший заступник міністра, а у виняткових випадках - один із заступників міністра.  
332. Кабінет Міністрів України за пропозиціями членів Кабінету Міністрів України затверджує перелік осіб, які мають право постійно брати участь у його засіданнях з правом дорадчого голосу.  
333. На засіданнях Кабінету Міністрів України головує Прем'єр-міністр України.  
334. Порядок денний засідань Кабінету Міністрів України затверджує Кабінет Міністрів України. Проект порядку денного вноситься Прем'єр-міністром України з урахуванням пропозицій інших членів Кабінету Міністрів України.  
335. Засідання Кабінету Міністрів України протоколюється і стенографується. Протокол і стенограма засідання Кабінету Міністрів України є офіційними документами, що підтверджують процес обговорення і прийняття рішення Кабінетом Міністрів України.  
336. Президент України в разі необхідності бере участь у засіданнях Кабінету Міністрів України з розгляду найбільш важливих питань загальнодержавного значення.  
337. Порядок проведення засідань Кабінету Міністрів України, ведення протоколу і стенограми засідань, підготовки та прийняття рішень, інші процедурні питання діяльності Кабінету Міністрів України відповідно до цього Закону визначаються його Регламентом, який затверджується постановою Кабінету Міністрів України.  
338. Стаття 51. Урядові комітети  
339. Урядові комітети утворюються для координації роботи членів Кабінету Міністрів України, узгодження та підготовки питань, для розгляду на засіданні Кабінету Міністрів України, а також для усунення розбіжностей між членами Кабінету Міністрів України.  
340. До складу урядових комітетів входять члени Кабінету Міністрів України. Очолюють урядові комітети, як правило, віце-прем'єр-міністри України.  
341. Перелік урядових комітетів та їх персональний склад затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України. За результатами обговорення питань на засіданнях урядового комітету приймається рішення, яке оформлюється протоколом, і є офіційним документом обов'язковим для розгляду на засіданні Кабінету Міністрів України. Порядок проведення засідань урядових комітетів встановлюється регламентом Кабінету Міністрів України.  
342. Стаття 52. Основні функції та повноваження урядових комітетів  
343. Урядові комітети попередньо розглядають проекти законів, постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, внесених на розгляд Кабінету Міністрів України і приймають рішення про попереднє схвалення чи відхилення цих проектів, повернення на доопрацювання органу, відповідальному за підготовку проекту. У випадку недосягнення узгодженого рішення на засіданні урядового комітету, остаточне рішення приймається Кабінетом Міністрів України. Урядові комітети відповідно до покладених на них завдань і повноважень мають право: 1) запрошувати та заслуховувати на своїх засіданнях керівників органів виконавчої влади, підвідомчих Кабінету Міністрів України, а також інших фахівців з питань, що розглядаються комітетом; 2) одержувати в установленому законодавством порядку інформацію, документи, матеріали від Президента України, органів законодавчої, виконавчої, судової влади і прокуратури з питань, що належать по їх повноважень; 3) вносити пропозиції щодо першочергового розгляду питань на засіданні Кабінету Міністрів України; 4) попередньо розглядати кандидатури для призначення їх на посади керівників центральних органів виконавчої влади, крім міністерств, їх заступників, а також подавати пропозиції Кабінету Міністрів України про звільнення їх з посад.  
344. Стаття 53. Акти Кабінету Міністрів України  
345. Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України видає у межах своєї компетенції постанови і розпорядження, обов'язкові для виконання на території України.  
346. Акти, що мають нормативний характер, найбільш важливе або загальне значення, видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.  
347. Акти з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України.  
348. Кабінет Міністрів України організовує та контролює виконання своїх актів безпосередньо або через центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації та інші підвідомчі йому органи.  
349. Акти Кабінету Міністрів України можуть бути скасовані Президентом України.  
350. Акти Кабінету Міністрів України в повному обсязі або їх окремі положення можуть бути визнані Конституційним Судом України неконституційними. Такі акти або їх окремі положення втрачають чинність з дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  
351. Акти Кабінету Міністрів України або їх окремі положення за зверненнями фізичних чи юридичних осіб можуть бути визнані судом недійсними, якщо вони не відповідають законам України або указам Президента України.  
352. Стаття 54. Підготовка проектів актів Кабінету Міністрів України  
353. Право виступати з ініціативою прийняття актів у Кабінеті Міністрів України мають члени Кабінету Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, голови обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.  
354. Підготовка проектів постанов Кабінету Міністрів України здійснюється міністерствами, а в разі потреби - за участю інших центральних органів виконавчої влади, а також народних депутатів України, науковців, інших фахівців за їх згодою.  
355. Для оплати праці фахівців, залучених до робочих груп з підготовки проектів актів законодавства, можуть виділятися кошти, передбачені на діяльність Кабінету Міністрів України, а також залучатися кошти недержавних фондів та громадських організацій.  
356. Стаття 55. Експертиза та попереднє обговорення проектів нормативних актів у Кабінеті Міністрів України  
357. Усі проекти нормативних актів, підготовлені для розгляду Кабінетом Міністрів України, направляються до одного з урядових комітетів згідно з розподілом компетенції між ними для попереднього обговорення, погодження та дачі висновку.  
358. У разі необхідності доопрацювання проекту, він разом з рішенням урядового комітету направляється головою відповідного комітету його ініціатору у десятиденний строк. У разі схвалення урядовим комітетом отриманого проекту нормативного акта голова відповідного комітету направляє його на експертизу Міністерству юстиції України та відповідним центральним органам виконавчої влади.  
359. За рішенням голови урядового комітету проект нормативного акта може бути направлений на експертизу або для дачі висновків у наукові установи, місцевим державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування, об'єднанням громадян та іншим організаціям чи окремим фахівцям, а також опублікований для обговорення та збору пропозицій.  
360. За рішенням урядового комітету проект нормативного акта разом з висновками експертизи передається на розгляд Кабінету Міністрів України.  
361. Стаття 56. Розгляд питань та прийняття рішень на засіданнях Кабінету Міністрів України  
362. Рішення у формі постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України приймаються шляхом голосування на засіданнях Кабінету Міністрів України.  
363. Постанови Кабінету Міністрів України приймаються більшістю голосів від загальної чисельності членів Кабінету Міністрів України. Розпорядження Кабінету Міністрів України приймаються більшістю голосів членів Кабінету Міністрів України, присутніх на засіданні. За рівної кількості голосів голос Прем'єр-міністра України є вирішальним.  
364. У разі непідтримання проекту рішення Кабінету Міністрів України Прем'єр-міністром України таке рішення не може бути прийнято.  
365. У разі потреби прийняти термінове рішення у формі розпорядження Кабінету Міністрів України за рішенням Прем'єр-міністра України може бути прийняте шляхом письмового опитування членів Кабінету Міністрів України. Проект такого розпорядження надсилається всім членам Кабінету Міністрів України.  
366. Стаття 57. Офіційне оприлюднення, набрання чинності та реєстрація актів Кабінету Міністрів України  
367. Постанови Кабінету Міністрів України, які мають нормативний характер, після підписання Прем'єр-міністром України направляються Міністерству юстиції України для включення їх в установленому порядку до Єдиного державного реєстру нормативних актів та опублікування в газеті "Урядовий кур'єр" та Офіційному віснику України.  
368. Постанови Кабінету Міністрів України нормативного характеру набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо ними не встановлено більш пізній строк набрання чинності. У випадках, передбачених законом, постанови Кабінету Міністрів України або їх окремі положення, що містять інформацію з обмеженим доступом, не підлягають опублікуванню і набирають чинності з моменту доведення до відома виконавців, якщо ними не встановлено більш пізній строк набрання чинності.  
369. Постанови Кабінету Міністрів України ненормативного характеру і розпорядження Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо ними не встановлено інше, але не раніше дня їх прийняття.  
370. Розпорядження Кабінету Міністрів України доводяться до відома їх виконавців апаратом Кабінету Міністрів України, а в разі необхідності оприлюднюються іншим чином.  
371. Стаття 58. Постійні і тимчасові органи Кабінету Міністрів України  
372. Кабінет Міністрів України для забезпечення ефективної реалізації своїх повноважень може утворювати постійні консультативно-дорадчі колегіальні органи (ради, комісії тощо).  
373. Для підготовки пропозицій щодо вирішення окремих питань державного управління, розроблення проектів законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, а також для виконання окремих доручень Кабінет Міністрів України може утворювати тимчасові комісії, інші робочі та консультативні органи.  
374. До участі в постійних та тимчасових органах Кабінету Міністрів України можуть залучатися народні депутати України, державні службовці, науковці та інші фахівці на громадських засадах.  
375. Працівники не підвідомчих Кабінету Міністрів України органів та організацій залучаються за їх згодою.  
376. У разі необхідності таким органам Кабінету Міністрів України для роботи надаються приміщення, оргтехніка та допоміжний персонал з числа працівників відповідних центральних органів виконавчої влади чи спеціально найняті для цього особи.  
377. Права, функції та персональний склад цих органів визначаються Кабінетом Міністрів України.  
378. Стаття 59. Секретаріат Кабінету Міністрів України  
379. Організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України здійснює Секретаріат Кабінету Міністрів України.  
380. Секретаріат Кабінету Міністрів України забезпечує проведення засідань Кабінету Міністрів України, роботу урядових комітетів та діяльність членів Кабінету Міністрів України. Секретаріат несе відповідальність за своєчасне подання проектів законів, актів Кабінету Міністрів України, інших документів, які розглядаються на засіданнях Кабінету Міністрів України та комітетів.  
381. Секретаріат Кабінету Міністрів України очолює Урядовий секретар, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України, в порядку визначеному законодавством про державну службу. Урядовий Секретар організовує діяльність Секретаріату Кабінету Міністрів України, координує та спрямовує роботу керівного органу управління державною службою.  
382. Урядовий Секретар має до трьох заступників, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Урядового Секретаря.  
383. Керівники підрозділів Секретаріату Кабінету Міністрів України призначаються на посаду та звільняються з посади рішенням Кабінету Міністрів України за поданням Урядового секретаря.  
384. Члени Кабінету Міністрів України мають право на патронатні служби.  
385. Патронатні служби формуються самими членами Кабінету Міністрів України і підпорядковані їм. Патронатні служби Прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністрів України та міністрів, які не очолюють міністерств, створюються в штаті Секретаріату Кабінету Міністрів України, але не підпорядковуються Урядовому Секретарю. Патронатні служби міністрів, які очолюють міністерства, створюються в штатах відповідних міністерств України.  
386. Посадові особи Секретаріату Кабінету Міністрів України не мають права давати доручення міністерствам України.  
387. Права, обов'язки і відповідальність та умови оплати праці працівників Секретаріату Кабінету Міністрів України визначаються законодавством України "Про державну службу" і Положенням про Секретаріат Кабінету Міністрів України, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.  
388. Припинення повноважень Кабінету Міністрів України не є підставою для розірвання трудового договору з працівниками Секретаріату Кабінету Міністрів України.  
389. Структура, чисельність Секретаріату Кабінету Міністрів України та повноваження його служб і посадових осіб визначаються Положенням про Секретаріат Кабінету Міністрів України. Витрати на утримання Секретаріату Кабінету Міністрів України затверджуються Кабінетом Міністрів України у межах бюджетних асигнувань на утримання Кабінету Міністрів України.  
390. Розділ Х. СОЦІАЛЬНЕ ТА ІНШЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЧЛЕНІВ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ  
391. Стаття 60. Умови оплати праці та відпустки членів Кабінету Міністрів України  
392. Умови оплати праці членів Кабінету Міністрів України, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються відповідно до цього та інших законів.  
393. Членам Кабінету Міністрів України мають право на щорічну відпустку тривалістю сорок п'ять календарних днів з виплатою допомоги для оздоровлення в розмірі подвійної місячної заробітної плати.  
394. Стаття 61. Матеріально-побутове забезпечення членів Кабінету Міністрів України  
395. Член Кабінету Міністрів України забезпечується персональним службовим автомобілем з правом цілодобового використання.  
396. У разі потреби член Кабінету Міністрів України забезпечується службовим житлом і зв'язком у порядку, визначеному законом.  
397. Член Кабінету Міністрів України має право на позачергове отримання в установленому порядку проїзних квитків на всі види міжміського транспорту в межах території України.  
398. Медичне обслуговування членів Кабінету Міністрів України та забезпечення їх санаторно-курортними путівками здійснюється в установленому порядку.  
399. Життя і здоров'я члена Кабінету Міністрів України підлягають обов'язковому державному страхуванню на суму його десятирічного грошового утримання. Умови страхування встановлюються відповідно до законів України.  
400. Стаття 62. Соціальні гарантії в разі припинення повноважень Прем'єр-міністра України  
401. У разі звільнення Прем'єр-міністра України у зв'язку із закінченням строку його повноважень або дострокового припинення повноважень Прем'єр-міністра України через незалежні від нього обставини (дострокове припинення повноважень Президента України) за ним на період працевлаштування зберігається заробітна плата, яку отримує діючий Прем'єр-міністр України, але не більше одного року.  
402. В разі необхідності відповідно до законодавства забезпечується особиста охорона колишнього Прем'єр-міністра України та членів його сім'є.  
403. Установлені цим Законом соціальні гарантії не поширюються на колишнього Прем'єр-міністра України, щодо якого набрав законної сили обвинувальний вирок суду за вчинення ним умисного злочину.  
404. Стаття 63. Соціальні гарантії в разі припинення повноважень інших членів Кабінету Міністрів України  
405. У разі звільнення члена Кабінету Міністрів України у зв'язку із змінами у складі Кабінету Міністрів України, закінченням строку повноважень Кабінету Міністрів України або достроковим припиненням повноважень Кабінету Міністрів України через незалежні від нього обставини (дострокове припинення повноважень Президента України, смерть чи відставка Прем'єр-міністра України) за ним на період працевлаштування зберігається заробітна плата, яку отримує відповідний діючий член Кабінету Міністрів України, але не більше одного року.  
406. Установлені цим Законом соціальні гарантії не поширюються на колишнього члена Кабінету Міністрів України, щодо якого набрав законної сили обвинувальний вирок суду за вчинення ним умисного злочину.  
407. Стаття 64. Пенсійне та інше забезпечення колишніх членів Кабінету Міністрів України  
408. У разі виходу на пенсію члена Кабінету Міністрів України, а також у разі досягнення пенсійного віку колишнім членом Кабінету Міністрів України, повноваження якого були припинені на підставах, визначених у частині першій статті 63 цього Закону, йому призначається пенсія та здійснюються інші виплати у порядку і розмірах, що визначаються законодавством.  
409. Колишні члени Кабінету Міністрів України пенсійного віку обслуговуються державними закладами охорони здоров'я і забезпечуються санаторно-курортним лікуванням у порядку, визначеному законодавством.  
410. Розділ ХІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ  
411. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування.