Кількість абзаців - 259 Розмітка (ліва колонка)


Про управління об'єктами державної власності (Третє читання)

0. Проект  
1. ЗАКОН УКРАЇНИ  
2. Про управління об'єктами права державної власності  
3. Цей Закон відповідно до Конституції України визначає правові основи управління об'єктами права державної власності.  
4. РОЗДІЛ I  
5. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ  
6. Стаття 1. Поняття управління об'єктами права державної власності  
7. Управління об'єктами права державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами виконавчої влади, іншими суб'єктами, визначеними законами, повноважень щодо реалізації прав держави як власника цих об'єктів, пов'язаних з їх ефективним використанням та розпорядженням відповідно до законодавства України з метою задоволення державних та суспільних потреб.  
8. Управління державним майном, яке використовується для підприємницької діяльності, повинно здійснюватися з метою отримання стабільних доходів бюджету.  
9. Стаття 2. Законодавство України про управління об'єктами права державної власності  
10. 1. Законодавство України про управління об'єктами права державної власності складається з цього Закону, інших законів України, якими можуть бути встановлені особливості управління окремими об'єктами права державної власності або їх видами, нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та органів виконавчої влади, виданих на виконання законів.  
11. 2. Дія цього Закону не поширюється:  
12. на управління діяльністю підприємств, організацій та установ, які фінансуються з Державного бюджету України чи місцевих бюджетів;  
13. на управління об'єктами права власності Українського народу, визначеними частиною першою статті 13 Конституції України;  
14. на управління державним майном, яке забезпечує діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, судових органів, і управління яким здійснюють відповідні органи згідно з законодавством;  
15. на управління державним житловим фондом.  
16. 3. Управління об'єктами права державної власності, щодо яких ведеться судова процедура банкрутства, здійснюється відповідно до законодавства про банкрутство, з урахуванням обмежень щодо об'єктів права державної власності, на які не може бути звернено стягнення.  
17. Стаття 3. Об'єкти управління  
18. Об'єктами права державної власності, управління якими здійснюється відповідно до цього Закону, є:  
19. майно державних підприємств, установ, організацій, закріплене за ними на праві повного господарського відання або оперативного управління;  
20. майно підприємств, які перебувають у процесі приватизації;  
21. державне майно, що передано у користування самоврядним організаціям;  
22. державне майно, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації чи корпоратизації;  
23. акції (частки, паї), що належать державі у статутних фондах господарських товариств (далі - державні корпоративні права);  
24. інше майно та майнові права, що належать державі.  
25. Стаття 4. Суб'єкти управління об'єктами права державної власності  
26. Суб'єктами управління об'єктами права державної власності є:  
27. Кабінет Міністрів України та інші уповноважені ним органи;  
28. Фонд державного майна України;  
29. Національна академія наук України, Українська академія аграрних наук України, інші аналогічні самоврядні організації (далі - самоврядні організації);  
30. уповноважені особи - юридичні особи, які здійснюють функції з управління державними корпоративними правами у порядку, визначеному цим Законом.  
31. Стаття 5. Реалізація функцій управління об'єктами права державної власності  
32. 1. Кабінет Міністрів України здійснює управління об'єктами права державної власності безпосередньо або шляхом делегування повноважень з управління:  
33. об'єктами права державної власності, щодо яких прийнято рішення про приватизацію (крім державних корпоративних прав) або переданими в оренду, майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, - Фонду державного майна України;  
34. державними корпоративними правами - Національному агентству України з управління державними корпоративними правами;  
35. іншими об'єктами права державної власності - органам виконавчої влади;  
36. об'єктами права державної власності, необхідними для виконання функцій, передбачених статутами самоврядних організацій, - цим організаціям.  
37. 2. Фонд державного майна України здійснює управління об'єктами права державної власності в межах повноважень, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України.  
38. 3. Національне агентство України з управління державними корпоративними правами здійснює управління державними корпоративними правами безпосередньо або шляхом передачі функцій з управління органам виконавчої влади або уповноваженим особам у межах повноважень, визначених цим Законом.  
39. 4. Інші органи виконавчої влади здійснюють управління об'єктами права державної власності в межах повноважень, визначених цим Законом та Кабінетом Міністрів України.  
40. 5. Самоврядні організації безпосередньо здійснюють управління об'єктами права державної власності в межах повноважень, визначених цим Законом та Кабінетом Міністрів України, а також їх статутами.  
41. 6. Уповноважені особи безпосередньо здійснюють управління державними корпоративними правами згідно з цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.  
42. Стаття 6. Повноваження суб'єктів управління щодо управління об'єктами права державної власності (на третє читання)  
43. 1. Здійснюючи управління об'єктами права державної власності, Кабінет Міністрів України:  
44. приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію підприємств, установ і організацій, заснованих на державній власності;  
45. затверджує статути (положення) державних підприємств, установ, організацій, здійснює контроль за їх дотриманням та приймає рішення у зв'язку з порушенням статутів (положень);  
46. призначає на посади та звільняє з посад керівників державних підприємств, установ, організацій;  
47. визначає органи, уповноважені управляти об'єктами права державної власності, передає до сфери їх управління відповідні об'єкти права державної власності;  
48. приймає рішення про передачу об'єктів права державної власності у комунальну власність, дає згоду на передачу об'єктів із комунальної у державну власність відповідно до законодавства України;  
49. приймає рішення про передачу цілісних майнових комплексів підприємств, установ, організацій, їхніх структурних підрозділів у користування самоврядним організаціям;  
50. відповідно до законодавства України погоджує умови приватизації державного майна, приймає рішення про закріплення у державній власності пакетів акцій акціонерних товариств, створених на базі державного майна, що приватизується, про терміни закріплення таких пакетів акцій у державній власності;  
51. за поданням Національного агентства України з управління державними корпоративними правами приймає рішення про відчуження державних корпоративних прав або придбання державою відповідних пакетів акцій у інших власників;  
52. визначає порядок управління державними корпоративними правами та порядок виплати винагороди уповноваженим особам;  
53. приймає нормативно-правові акти з питань управління об'єктами права державної власності;  
54. здійснює інші, передбачені законами України, повноваження щодо управління об'єктами права державної власності.  
55. 2. Органи виконавчої влади в межах повноважень, наданих цим Законом та Кабінетом Міністрів України:  
56. приймають рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ, організацій, заснованих на державній власності;  
57. затверджують статути (положення) державних підприємств, установ, організацій, здійснюють контроль за їх дотриманням та приймають рішення у зв'язку з порушенням статутів (положень);  
58. укладають і розривають контракти з керівниками державних підприємств, установ, організацій;  
59. здійснюють управління казенними підприємствами відповідно до законодавства;  
60. здійснюють в межах та у порядку, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, управління державними корпоративними правами;  
61. ведуть облік об'єктів права державної власності, що належать до сфери їх управління, здійснюють контроль за ефективністю використання та збереженням таких об'єктів;  
62. дають згоду Фонду державного майна України на передачу об'єктів права державної власності (крім державних корпоративних прав) до статутних фондів господарських товариств, що створюються за участю держави;  
63. погоджують пропозиції щодо передачі об'єктів права державної власності до сфери управління інших органів, уповноважених управляти державним майном, у комунальну власність та передачу об'єктів комунальної власності у державну власність, а у випадках, передбачених законодавством України, приймають рішення про передачу окремого індивідуально визначеного майна у комунальну власність, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій;  
64. закріплюють передані до сфери їх управління об'єкти права державної власності за підприємствами, установами, організаціями, що належать до сфери їх управління, на праві повного господарського відання або оперативного управління;  
65. готують пропозиції Кабінету Міністрів України про подальше використання майна, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, а у випадках, передбачених законами України, приймають рішення щодо використання такого майна;  
66. беруть участь у встановленому порядку у підготовці та укладенні міжнародних договорів України щодо об'єктів права державної власності України;  
67. здійснюють інші, передбачені законами України, повноваження щодо управління об'єктами права державної власності.  
68. 3. Фонд державного майна України здійснює такі функції з управління об'єктами права державної власності:  
69. здійснює право розпорядження державним майном у процесі приватизації, крім повноважень з управління державними корпоративними правами;  
70. змінює організаційно-правову форму державних підприємств у процесі приватизації;  
71. приймає рішення щодо подальшого використання державного майна, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств в процесі приватизації чи корпоратизації;  
72. вносить Кабінету Міністрів України пропозиції про закріплення у державній власності пакета акцій відкритих акціонерних товариств, створених в процесі приватизації;  
73. з моменту прийняття рішення про приватизацію до виникнення державних корпоративних прав здійснює функції з управління об'єктами права державної власності;  
74. після виникнення державних корпоративних прав передає функції з управління державними корпоративними правами до Національного агентства України з управління державними корпоративними правами у порядку, визначеному нормативно-правовими актами;  
75. здійснює приватизацію об'єктів права державної власності, в тому числі державних корпоративних прав, у порядку, визначеному законодавством;  
76. відповідно до законодавства виступає орендодавцем майна, що перебуває у державній власності;  
77. погоджує пропозиції щодо передачі об'єктів права державної власності до сфери управління центральних і місцевих органів виконавчої влади, у комунальну власність та передачу об'єктів комунальної власності у державну власність відповідно до законодавства;  
78. виступає від імені держави засновником господарських товариств, крім випадків, коли до статутних фондів господарських товариств передаються державні корпоративні права;  
79. бере участь у підготовці та укладенні міжнародних договорів України з питань державної власності та її використання;  
80. забезпечує захист майнових прав держави на території України та за її межами;  
81. здійснює інші, визначені законодавством України, функції щодо управління об'єктами права державної власності.  
82. 4. Національне агентство України з управління державними корпоративними правами:  
83. здійснює повноваження з управління належними державі пакетами акцій акціонерних товариств, холдингових компаній, державних акціонерних товариств і державними частками, паями у статутних фондах господарських товариств;  
84. передає функції з управління державними корпоративними правами уповноваженим особам, укладає з ними договори доручення та здійснює контроль за ефективністю їх роботи;  
85. передає функції з управління державними корпоративними правами органам виконавчої влади та здійснює контроль за ефективністю їх виконання;  
86. здійснює управління державними корпоративними правами шляхом участі своїх представників у роботі органів управління відповідних господарських товариств;  
87. за рішенням Кабінету Міністрів України виступає від імені держави засновником господарських товариств, до статутних фондів яких передаються державні корпоративні права;  
88. веде реєстр та облік державних корпоративних прав, здійснює їх оцінку;  
89. визначає умови, організовує та проводить конкурси з призначення уповноважених осіб;  
90. подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо джерел і порядку виплати винагороди уповноваженим особам;  
91. бере участь у визначенні напрямків розподілу прибутку господарських товариств, у статутному фонді яких є державна частка, через уповноважених осіб та органи виконавчої влади, яким передано повноваження з управління державними корпоративними правами;  
92. призначає перевірки ефективності управління державними корпоративними правами органами виконавчої влади та уповноваженими особами, у разі потреби залучає до перевірок працівників інших державних органів, а також фахівців та експертів на договірних засадах;  
93. подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо доцільності відчуження державних корпоративних прав або придбання державою відповідних пакетів акцій у інших власників;  
94. погоджує пропозиції щодо закріплення у державній власності пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації;  
95. вносить Кабінету Міністрів України пропозиції щодо передачі державних корпоративних прав у комунальну власність, погоджує пропозиції щодо передачі до державної власності акцій (часток, паїв), що перебувають у комунальній власності;  
96. здійснює інші функції, що випливають із покладених на нього завдань.  
97. 5. Об'єкти права державної власності за рішенням Кабінету Міністрів України передаються самоврядним організаціям у безстрокове безоплатне користування без права зміни форми власності.  
98. Самоврядні організації здійснюють щодо переданого їм майна повноваження, передбачені абзацами другим - четвертим, шостим - дев'ятим, одинадцятим, дванадцятим частини другої цієї статті.  
99. Р О З Д І Л ІІ  
100. ПОРЯДОК І СПОСОБИ ПЕРЕДАЧІ ФУНКЦІЙ З УПРАВЛІННЯ ОБ'ЄКТАМИ ПРАВА ДЕРЖАВНОЇ ВЛАСНОСТІ  
101. Стаття 7. Способи передачі функцій з управління об'єктами права державної власності  
102. 1. Визначення суб'єкта управління об'єктами права державної власності здійснюється Кабінетом Міністрів України або органами виконавчої влади, уповноваженими управляти державним майном.  
103. Передача об'єктів в управління оформляється актом приймання-передачі за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України.  
104. Право на управління об'єктом передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.  
105. 2. Національне агентство України з управління державними корпоративними правами може передати функції з управління державними корпоративними правами органам виконавчої влади або уповноваженим особам.  
106. У разі передачі Національним агентством України з управління державними корпоративними правами функцій з управління іншим органам виконавчої влади Національне агентство затверджує завдання та умови здійснення функцій з управління державними корпоративними правами, які є обов'язковими до виконання відповідними органами виконавчої влади. Невиконання цих умов та завдань є підставою для відкликання повноважень з управління державними корпоративними правами.  
107. Національне агентство України з управління державними корпоративними правами та інші органи виконавчої влади, яким передані функції з управління державними корпоративними правами, визначають представника, відповідального за управління державними корпоративними правами, з числа працівників їх центральних апаратів або підвідомчих їм органів.  
108. Національне агентство України з управління державними корпоративними правами затверджує завдання та умови управління державними корпоративними правами уповноваженим особам на підставі пропозицій, запропонованих переможцем конкурсу.  
109. Контроль за виконанням умов і завдань з управління державними корпоративними правами органами виконавчої влади та уповноваженими особами здійснює Національне агентство з управління державними корпоративними правами.  
110. Стаття 8. Визначення уповноважених осіб  
111. 1. Визначення уповноважених осіб провадиться за конкурсом і полягає у визначенні особи, яка запропонувала найкращі умови здійснення функцій з управління державними корпоративними правами.  
112. 2. Ініціатива щодо проведення конкурсу може виходити від Кабінету Міністрів України, Національного агентства України з управління державними корпоративними правами, а також юридичних осіб, які можуть претендувати на здійснення функцій з управління державними корпоративними правами.  
113. 3. Рішення про проведення конкурсу приймається Національним агентством з управління державними корпоративними правами.  
114. Стаття 9. Порядок та умови проведення конкурсу  
115. 1. Відбір за конкурсом уповноважених осіб здійснюють конкурсні комісії, що створюються Національним агентством України з управління державними корпоративними правами.  
116. Порядок створення та роботи конкурсних комісій, а також їх склад визначаються Національним агентством України з управління державними корпоративними правами.  
117. Делегування представників до складу конкурсної комісії є обов'язковим для керівництва органів виконавчої влади, державних організацій та установ. На час роботи у складі конкурсної комісії за її членами зберігається основне місце роботи та виплачується середній заробіток згідно з законодавством про працю.  
118. Конкурсна комісія визначає умови і термін проведення конкурсу та оприлюднює інформацію про об'єкт управління та умови конкурсу.  
119. 2. Інформація про об'єкт управління повинна містити такі відомості:  
120. реквізити господарського товариства та його місцезнаходження;  
121. характеристику державних корпоративних прав (вид, розмір пакету акцій (часток, паїв);  
122. обсяг та основну номенклатуру продукції (робіт, послуг) господарського товариства за останній звітний рік та період, що передує даті проведення конкурсу;  
123. кількість та склад робочих місць господарського товариства;  
124. основні фінансові показники господарського товариства за останній звітний рік;  
125. умови конкурсу;  
126. розмір реєстраційного внеску;  
127. кінцевий термін прийняття заяви на участь в конкурсі;  
128. час та місце проведення конкурсу;  
129. адресу, номер телефону, час роботи служби по організації конкурсу;  
130. іншу інформацію, яку визначає Національне агентство України з управління державними корпоративними правами.  
131. Зазначена інформація публікується не пізніш як за 30 календарних днів до дати проведення конкурсу в інформаційних бюлетенях державних органів приватизації, місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених Національним агентством України з управління державними корпоративними правами.  
132. 3. До умов конкурсу включаються:  
133. зобов'язання уповноваженої особи щодо здійснення заходів для забезпечення прибуткової роботи господарського товариства, акції (частка, пай) якого передаються в управління;  
134. порядок звітності уповноваженої особи;  
135. розмір штрафних санкцій за невиконання завдань з управління державними корпоративними правами;  
136. розмір та порядок виплати винагороди уповноваженій особі.  
137. До умов конкурсу також можуть включатися зобов'язання особи щодо:  
138. проведення ефективної інвестиційної політики, в тому числі програм технічного переоснащення виробництва господарського товариства;  
139. забезпечення виконання встановлених для підприємства мобілізаційних завдань;  
140. сприяння створенню безпечних або нешкідливих умов праці;  
141. умов утримання об'єктів соціально-культурного призначення;  
142. інших умов, визначених Національним агентством України з управління державними корпоративними правами.  
143. Умови та порядок проведення конкурсу затверджує Національне агентство України з управління державними корпоративними правами.  
144. 4. Особи, які бажають взяти участь у конкурсі, можуть ознайомитися з конфіденційною інформацією щодо об'єкта управління у встановленому порядку, який затверджується Національним агентством України з управління державними корпоративними правами за погодженням із Службою безпеки України і Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.  
145. 5. Особи, які претендують на право здійснення функцій з управління державними корпоративними правами, повинні мати відповідний сертифікат, порядок видачі якого визначається Національним агентством України з управління державними корпоративними правами.  
146. 6. Для участі у конкурсі особи, які претендують на право здійснення функцій з управління державними корпоративними правами, сплачують реєстраційний внесок у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.  
147. Грошові кошти, що складають реєстраційний внесок, вносяться шляхом безготівкового перерахування до позабюджетного фонду Національного агентства України з управління державними корпоративними правами, не підлягають вилученню до Державного бюджету України та місцевих бюджетів та використовуються на покриття витрат, пов'язаних із проведенням конкурсу .  
148. 7. Для участі в конкурсі особи, які претендують на право здійснення функцій з управління державними корпоративними правами, подають до конкурсної комісії:  
149. документ, що посвідчує представника юридичної особи та його повноваження;  
150. документ, що підтверджує сплату реєстраційного внеску;  
151. копію сертифіката про відповідну кваліфікацію, порядок видачі якого визначається Національним агентством України з управління державними корпоративними правами;  
152. нотаріально посвідчені копії установчих документів;  
153. пропозиції щодо управління державними корпоративними правами, які повинні включати назву та відомості про місцезнаходження господарського товариства, зобов'язання щодо виконання умов конкурсу, розмір винагороди за управління державними корпоративними правами та інші пропозиції щодо умов та результатів управління.  
154. 8. Відомості про кожного учасника конкурсу заносяться до книги реєстрації і повинні містити:  
155. порядковий номер учасника конкурсу (відповідно до реєстрації);  
156. реквізити юридичної особи;  
157. прізвище, ім'я, по батькові учасника конкурсу - представника юридичної особи;  
158. реквізити документів, що підтверджують сплату реєстраційного внеску.  
159. Відомості про учасників конкурсу, їх кількість і пропозиції щодо умов конкурсу не підлягають розголошенню до визначення остаточного переможця конкурсу.  
160. 9. Кінцевий термін прийняття заяв на участь у конкурсі - три дні до початку проведення конкурсу.  
161. 10. Визначення уповноваженої особи за конкурсом здійснюється за наявності не менш як двох претендентів, які у встановленому порядку подали заяви до конкурсної комісії.  
162. У разі наявності тільки одного претендента на право здійснення функцій з управління державними корпоративними правами конкурсна комісія приймає рішення про визначення його уповноваженою особою, якщо умови, запропоновані ним у конкурсних пропозиціях, відповідають умовам конкурсу. В цьому випадку конкурс не проводиться.  
163. 11. За наявності більш як одного претендента на право здійснення функцій з управління державними корпоративними правами конкурс проводиться в два етапи. На першому етапі оголошується попередній переможець конкурсу. Інформація про пропозиції попереднього переможця конкурсу доводиться до відома всіх учасників конкурсу. Якщо протягом п'яти робочих днів від них не надійдуть додаткові пропозиції, то попередній переможець конкурсу оголошується остаточним переможцем. За наявності інших пропозицій проводиться додаткове засідання конкурсної комісії, на якому розглядаються додаткові пропозиції учасників конкурсу та визначається остаточний переможець.  
164. 12. Засідання конкурсної комісії є закритими. Засідання комісії вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менш як 2/3 членів комісії. Рішення щодо визначення попереднього та остаточного переможця конкурсу приймається 3/4 голосів присутніх членів комісії.  
165. 13. Після закінчення засідання конкурсною комісією складається протокол, в якому зазначаються такі відомості:  
166. відомості про учасників конкурсу;  
167. умови конкурсу;  
168. пропозиції учасників конкурсу;  
169. обгрунтування вибору переможця конкурсу.  
170. Протокол підписується всіма членами конкурсної комісії та в триденний термін з дня проведення конкурсу надсилається на затвердження до Національного агентства України з управління державними корпоративними правами.  
171. Результати конкурсу затверджує Національне агентство України з управління державними корпоративними правами.  
172. 14. У тижневий термін після затвердження результатів конкурсу Національне агентство України з управління державними корпоративними правами укладає з переможцем конкурсу договір доручення відповідно до статті 17 цього Закону.  
173. Стаття 10. Державне акціонерне товариство  
174. 1. Державне акціонерне товариство - відкрите акціонерне товариство, не менше 75 відсотків акцій якого належать державі.  
175. При проведенні додаткової емісії та визначенні її розміру у державній власності повинен залишатися пакет акцій у розмірі не менше 75 відсотків акцій товариства.  
176. Державне акціонерне товариство створюється шляхом перетворення державних підприємств, які відповідно до законодавства України не підлягають приватизації, шляхом заснування державного акціонерного товариства, а також придбання державою відповідних пакетів акцій у інших власників.  
177. Від імені держави засновником державного акціонерного товариства є визначений Кабінетом Міністрів України орган виконавчої влади.  
178. Функції з управління акціями державних акціонерних товариств здійснює Національне агентство України з управління державними корпоративними правами або інший орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України.  
179. 2. Діяльність державного акціонерного товариства регулюється Законом України "Про господарські товариства" та іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.  
180. Повноваження загальних зборів державного акціонерного товариства здійснює Національне агентство України з управління державними корпоративними правами або інший орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України.  
181. 3. Розпорядження майном, яке було передане державою для формування статутного фонду державного акціонерного товариства, провадиться за погодженням з Фондом державного майна України відповідно до законодавства про приватизацію.  
182. Стаття 11. Порядок передачі державних корпоративних прав до статутних фондів державних холдингових компаній та об'єднань  
183. 1. Передача державних корпоративних прав до статутних фондів державних холдингових компаній та об'єднань здійснюється Національним агентством України з управління державними корпоративними правами за рішенням Кабінету Міністрів України  
184. 2. Рішення про участь у холдингових компаніях, об'єднаннях підприємств та фінансово-промислових групах та про внески до статутних фондів інших господарюючих суб'єктів приймаються господарськими товариствами з державною часткою власності відповідно до Закону України "Про господарські товариства" та цього Закону.  
185. Стаття 12. Порядок здійснення уповноваженою особою функцій з управління  
186. 1. Уповноважена особа здійснює функції з управління державними корпоративними правами шляхом реалізації прав акціонера (учасника) господарського товариства в межах повноважень, які надають зазначені державні корпоративні права, що передані цій особі в управління на підставі договору доручення.  
187. Уповноважені особи зобов'язані погоджувати з Національним агентством України з управління державними корпоративними правами позицію при розгляді загальними зборами питань щодо розподілу прибутку господарського товариства, реорганізації та ліквідації господарського товариства, внесення змін і доповнень до установчих документів, створення дочірніх підприємств, укладання господарським товариством договорів про створення інших підприємств, розпорядження майном товариства (відчуження, застава, оренда), якщо балансова вартість майна перевищує 10 відсотків чистих активів товариства, емісії цінних паперів товариства та інші питання, визначені договором дорученням.  
188. 2. Відповідно до цього Закону та договору доручення уповноваженій особі надаються такі повноваження з управління державними корпоративними правами, які реалізуються з урахуванням вимог Закону України "Про господарські товариства":  
189. володіння та користування державними корпоративними правами з урахуванням особливостей, визначених цим Законом;  
190. контроль за дотриманням законодавства та статуту господарського товариства;  
191. участь у вирішенні питань реорганізації та ліквідації господарського товариства, створення господарським товариством дочірніх підприємств, філій та представництв;  
192. контроль за укладанням договорів про створення інших господарських товариств, у тому числі підприємств з іноземними інвестиціями;  
193. контроль за ефективністю використання і збереженням майна господарського товариства та державного майна, яке використовується або зберігається товариством;  
194. контроль за діями органів управління господарського товариства щодо управління товариством, реалізації інвестиційної, технічної та цінової політики, дотримання номенклатури товарів та послуг;  
195. вирішення питань емісійної діяльності господарського товариства;  
196. контроль за укладанням господарським товариством договорів застави та оренди майна товариства;  
197. контроль за дотриманням законодавства під час проведення загальних зборів господарського товариства;  
198. контроль за розпорядженням нерухомим майном товариства;  
199. інші функції, передбачені договором доручення.  
200. 3. Уповноважені особи реалізують свої повноваження з урахуванням вимог Закону України "Про господарські товариства:  
201. беруть участь у загальних зборах акціонерів (учасників) в межах повноважень, наданих цим Законом, та представляють інтереси держави;  
202. розробляють та подають Національному агентству України з управління державними корпоративними правами відповідні пропозиції на підставі аналізу фінансового стану діяльності господарського товариства;  
203. надають інформацію про фінансовий та майновий стан господарського товариства в обсягах та у терміни, визначені Національним агентством України з управління державними корпоративними правами;  
204. оперативно інформують Національне агентство України з управління державними корпоративними правами щодо діяльності господарського товариства, яка може завдати шкоди державним інтересам;  
205. у межах наданих повноважень та відповідно до Закону України "Про господарські товариства" беруть участь у формуванні та роботі органів управління господарським товариством (спостережної ради, ревізійної комісії та інших органів господарського товариства);  
206. у разі необхідності у порядку, встановленому Законом України "Про господарські товариства", вимагають від виконавчих органів господарського товариства скликання позачергових загальних зборів акціонерів (учасників) або скликають їх самі.  
207. 4. Уповноважена особа голосує на загальних зборах акціонерів (учасників) товариства в межах повноважень, визначених частиною другою цієї статті та договором доручення.  
208. Стаття 13. Обмеження щодо розпорядження державними корпоративними правами  
209. 1. Державні корпоративні права не можуть передаватися будь-яким органам, підприємствам, організаціям для формування їхніх статутних фондів, крім передачі до статутних фондів державних холдингових компаній та об'єднань відповідно до цього Закону.  
210. 2. Державні корпоративні права, що передані в управління уповноваженій особі, не можуть бути відчужені уповноваженою особою з державної власності, на них не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями уповноваженої особи, щодо них уповноваженою особою не можуть вчинятись дії, наслідком яких може відбутися відчуження з державної власності цих корпоративних прав.  
211. Р О З Д І Л IІІ  
212. ФІНАНСОВІ ВІДНОСИНИ  
213. Стаття 14. Визначення вартості об'єкта управління  
214. Вартість об'єктів управління визначається відповідно до законодавства про оцінку майна та на підставі методики, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.  
215. Стаття 15. Використання дивідендів  
216. 1. Частина прибутку (дивіденди), яка нарахована на державні корпоративні права, перераховується до позабюджетного фонду Національного агентства України з управління державними корпоративними правами.  
217. 2. Дев'яносто відсотків коштів, отриманих від дивідендів, перераховуються Національним агентством України з управління державними корпоративними правами до Державного бюджету України, решта використовуються Національним агентством для здійснення функцій управління державними корпоративними правами та виплати винагороди уповноваженим особам в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  
218. Стаття 16. Страхування ризиків  
219. Уповноважені особи зобов'язані застрахувати на користь держави відповідальність за заподіяння шкоди державі у період здійснення ними функцій з управління державними корпоративними правами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.  
220. Р О З Д І Л ІV  
221. ДОГОВІРНІ ВІДНОСИНИ  
222. Стаття 17. Оформлення договорів доручення  
223. 1. При передачі функцій з управління державними корпоративними правами уповноваженій особі між Національним агентством України з управління державними корпоративними правами і уповноваженою особою укладається договір доручення.  
224. Істотними умовами договору є:  
225. предмет договору (склад і вартість державних корпоративних прав);  
226. термін дії договору;  
227. права та обов'язки сторін;  
228. відповідальність сторін;  
229. санкції за невиконання або неналежне виконання зобов'язань;  
230. зобов'язання щодо страхування об'єкта договору уповноваженою особою на користь держави;  
231. перелік питань, визначених абзацом другим частини першої статті 12 цього Закону;  
232. розмір і порядок виплати винагороди уповноваженій особі;  
233. наслідки припинення частково виконаного договору;  
234. порядок продовження договору після закінчення терміну його дії.  
235. У договорі повинні бути зазначені зобов'язання сторін, які були визначені умовами конкурсу.  
236. 2. На вимогу однієї із сторін договір доручення може бути розірвано в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених цим договором, а також з інших підстав припинення договорів відповідно до Цивільного кодексу України.  
237. Стаття 18. Контроль за виконанням функцій управління об'єктами права державної власності, ефективним використанням державного майна  
238. 1. Контроль за виконанням функцій управління об'єктами права державної власності здійснює Кабінет Міністрів України або уповноважений ним орган.  
239. 2. Контроль за виконанням функцій з управління державними корпоративними правами органами виконавчої влади та уповноваженими особами здійснює Національне агентство України з управління державними корпоративними правами.  
240. 3. Органи виконавчої влади, уповноважені особи, які здійснюють функції з управління державними корпоративними правами, в порядку та у терміни, визначені Національним агентством України з управління державними корпоративними правами, подають Національному агентству звіти про виконання ними функцій з управління державними корпоративними правами.  
241. 4. На підставі контролю Національне агентство України з управління державними корпоративними правами здійснює оцінку ефективності виконання функцій з управління державними корпоративними правами та готує пропозиції щодо удосконалення цього управління.  
242. Стаття 19. Відповідальність за невиконання законодавства про управління об'єктами права державної власності  
243. 1. За невиконання законодавства України з питань управління об'єктами права державної власності до винних осіб застосовується адміністративна, дисциплінарна, кримінальна та цивільно-правова відповідальність відповідно до законодавства України.  
244. 2. Відповідальність за неефективне управління державними підприємствами, установами, організаціями покладається на керівника органу виконавчої влади, до сфери управління якого передані зазначені об'єкти, в межах повноважень такого керівника.  
245. 3. За невиконання умов договору доручення або недбале здійснення функцій з управління державними корпоративними правами, а також інші дії, які завдають шкоди державі, уповноважені особи, які здійснюють функції з управління державними корпоративними правами, несуть цивільно-правову та кримінальну відповідальність відповідно до законодавства України.  
246. 4. Кабінет Міністрів України в окремому розділі програми діяльності Кабінету Міністрів України визначає заходи щодо використання державного майна, яке передано в управління органів виконавчої влади, та заходи щодо забезпечення ефективної роботи державних підприємств, у тому числі таких, що фінансуються з Державного бюджету України чи місцевих бюджетів, а у звіті про виконання програми діяльності Кабінету Міністрів України в окремому розділі надає показники фінансово-господарської діяльності підпорядкованих йому суб'єктів господарювання.  
247. Стаття 20. Спори, що виникають у процесі виконання функцій з управління об'єктами права державної власності  
248. Спори, що виникають у процесі виконання функцій з управління об'єктами права державної власності, вирішуються судом або арбітражним судом у встановленому порядку відповідно до їх компетенції.  
249. Стаття 21. Прикінцеві положення  
250. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.  
251. 2. Визнати таким, що втратив чинність, Декрет Кабінету Міністрів України №8-92 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності".  
252. 3. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом нормативно-правові акти України застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.  
253. 4. Кабінету Міністрів України у двомісячний термін з дня набрання чинності цим Законом:  
254. подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність з цим Законом;  
255. привести рішення Кабінету Міністрів України у відповідність з цим Законом;  
256. забезпечити перегляд і скасування органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів, що не відповідають цьому Закону;  
257. відповідно до компетенції забезпечити прийняття органами виконавчої влади нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.  
258. 5. Рекомендувати Президенту України привести Укази Президента України у відповідність з цим Законом.