Кількість абзаців - 168 Розмітка (ліва колонка)


про державні соціальні стандарти та соціальні гарантії (Друге читання)

0. Проект (04.06.99) ЗАКОН УКРАЇНИ Про державнi соцiальнi стандарти та соцiальнi гарантiї Цей Закон має на метi правове забезпечення реалiзацiї закрiплених Конституцiєю України соцiальних гарантiй на основi державних соцiальних стандартiв.  
1. Роздiл 1. Загальнi положення  
2. Стаття 1. Основнi визначення  
3. У цьому законi термiни вживаються у такому значеннi:  
4. державнi соцiальнi стандарти - комплекс встановлених законами, iншими нормативно-правовими актами соцiальних норм i нормативiв, на базi яких визначаються рiвнi державних соцiальних гарантiй;  
5. державнi соцiальнi гарантiї - встановленi законом розмiри грошових виплат, що здiйснюються державою, органами мiсцевого самоврядування, фондами соцiального страхування, iншими юридичними та фiзичними особами, а також показники мiнiмально необхiдного споживання, забезпеченостi та обслуговування, що здiйснюються закладами соцiально-культурного та комунально-побутового обслуговування вiдповiдно до державних соцiальних стандартiв та нормативiв;  
6. фiзiологiчний мiнiмум споживання - набiр продуктiв харчування та непродовольчих товарiв та послуг, якi необхiднi людини для пiдтримання життєдiяльностi без урахування соцiальних потреб;  
7. прожитковий мiнiмум - вартiсна величина набору товарiв та послуг, що забезпечує задоволення основних фiзiологiчних i соцiально-культурних потреб людини;  
8. соцiальнi норми i нормативи - показники споживання а також матерiально-технiчного, кадрового, фiнансового та iнших видiв забезпечення населення освiтнiми, медичними, житлово-комунальними, соцiально-культурними та iншими видами послуг;  
9. нормативи витрат (фiнансування) - показники поточних та капiтальних витрат з бюджетiв всiх рiвнiв на забезпечення задоволення потреб на рiвнi соцiальних стандартiв та нормативiв.  
10. Стаття 2. Призначення державних соцiальних стандартiв  
11. Державнi соцiальнi нормативи та стандарти встановлюються з метою:  
12. формування механiзмiв забезпечення конституцiйних прав та соцiальних гарантiй громадянам;  
13. визначення прiоритетiв державної соцiальної полiтики щодо забезпечення потреб людини в матерiальних благах i послугах та ресурсiв для їх реалiзацiї;  
14. обгрунтування видаткiв державного та мiсцевих бюджетiв, фондiв соцiального страхування на соцiальний захист та утримання соцiальної сфери;  
15. розроблення програм економiчного i соцiального розвитку.  
16. На основi соцiальних стандартiв визначаються розмiри основних соцiальних гарантiй: мiнiмальних розмiрiв заробiтної плати, пенсiї та соцiальної допомоги, а також доходу на члена сiм'ї, що надає право на отримання соцiальної допомоги.  
17. Стаття 3. Принципи формування державних соцiальних стандартiв та нормативiв  
18. Визначення соцiальних стандартiв та нормативiв здiйснюється виходячи з таких принципiв:  
19. забезпечення визначених Конституцiєю України гарантiй достатнього життєвого рiвня для кожного;  
20. наукової обгрунтованостi норм споживання та забезпечення;  
21. участi профспiлок та iнших об'єднань трудящих у їх визначеннi;  
22. урахування вимог мiжнародних договорiв України у сферi соцiально-трудових вiдносин;  
23. гласностi та громадського контролю при їх визначеннi та застосуваннi;  
24. диференцiйованого за соцiально-демографiчним та територiальними ознаками пiдходу до визначення нормативiв;  
25. законодавчого встановлення найважливiших соцiальних стандартiв та нормативiв.  
26. Стаття 4. Система i класифiкацiя соцiальних нормативiв  
27. З метою визначення характеру задоволення соцiальних потреб використовуються:  
28. 1) нормативи споживання - розмiри споживання в натуральному виразi за певний промiжок часу (як правило за рiк або за день) продовольчих та непродовольчих товарiв поточного споживання та деяких видiв послуг;  
29. 2) нормативи забезпеченостi - визначена кiлькiсть наявних в особистому споживаннi предметiв довгострокового користування, а також забезпечення певної територiї мережею закладiв соцiальних та житлово-комунальних послуг;  
30. 3) нормативи доходу - розмiр особистого доходу громадянина або сiм'ї, який гарантує їм певний рiвень задоволення потреб, що обраховується на основi визначення вартiсної величини певного набору нормативiв споживання та забезпечення.  
31. З метою визначення рiвня задоволення потреб i способу їх визначення використовуються:  
32. 1) нормативи рацiонального споживання - рiвень, що гарантує оптимальне задоволення потреби;  
33. 2) нормативи мiнiмального споживання - соцiально прийнятний рiвень споживання матерiальних благ та послуг, виходячи з соцiальних або фiзiологiчних вимог;  
34. 3) статистичнi нормативи - норми, що визначаються на основi показникiв фактичного споживання або забезпеченостi для всього населення або його окремих соцiально-демографiчних груп.  
35. Стаття 5. Основнi соцiальнi стандарти  
36. Базовим соцiальним стандартом прожитковий мiнiмум, на основi якого визначаються державнi соцiальнi гарантiї та стандарти обслуговування та забезпечення у галузях охорони здоров'я, освiти, соцiального обслуговування та iнших.  
37. Роздiл 2. Сфери застосування соцiальних стандартiв та нормативiв  
38. Стаття 6. Державнi соцiальнi стандарти у сферi доходiв та виплат населенню  
39. Державнi соцiальнi стандарти у сферi доходiв та виплат населенню встановлюються з метою визначення розмiрiв державних соцiальних гарантiй у сферi оплати працi, виплат соцiального страхування, передусiм пенсiйних виплат, права на отримання та розмiрiв надання державної соцiальної допомоги, а також визначення прiоритетностi напрямiв державної соцiальної полiтики.  
40. До їх числа вiдносяться прожитковий мiнiмум доходiв населення.  
41. Стаття 7. Соцiальнi нормативи у сферi соцiального обслуговування  
42. Державнi соцiальнi нормативи у сферi соцiального обслуговування встановлюються для визначення розмiрiв державних гарантiй соцiальної пiдтримки iнвалiдiв, осiб похилого вiку, дiтей, якi залишились без пiклування батькiв, та iнших осiб, якi потребують соцiальної пiдтримки. З цiєю метою визначаються:  
43. перелiк послуг, якi надаються закладами соцiального обслуговування i забезпечуються асигнуваннями з державного та мiсцевих бюджетiв та фондiв соцiального страхування;  
44. норми соцiального обслуговування пенсiонерiв та дiтей, якi перебувають на утриманнi держави;  
45. норми харчування та забезпеченостi непродовольчими товарами в державних та комунальних закладах соцiального обслуговування.  
46. Стаття 8. Соцiальнi нормативи у сферi житлово-комунального обслуговування  
47. Державнi соцiальнi нормативи у сферi житлово-комунального обслуговування встановлюються з метою визначення державних гарантiй щодо надання житлово-комунальних послуг та розмiрiв плати за нього, якi забезпечують реалiзацiю конституцiйного права громадянина на житло. До їх числа вiдносяться:  
48. перелiк житлово-комунальних послуг, щодо оплати яких надаються дотацiї з державного та мiсцевих бюджетiв;  
49. норма оплати населенням житлово-комунальних послуг по вiдношенню до отримуваного доходу;  
50. соцiальна норма житлової площi, вiдповiдно до якої здiйснюється надання субсидiй на оплату житлово-комунальних послуг.  
51. Стаття 9. Соцiальнi нормативи у сферi транспортного обслуговування та зв'язку  
52. Державнi соцiальнi нормативи у сферi транспортного обслуговування та зв'язку включають:  
53. показники забезпеченостi комунальним транспортом; норми надання транспортних послуг громадянам, яким встановлено вiдповiднi пiльги;  
54. норми забезпеченостi населення послугами пiдприємств зв'язку.  
55. Стаття 10. Соцiальнi нормативи у сферi охорони здоров'я  
56. До державних соцiальних нормативiв у сферi охорони здоров'я включаються:  
57. перелiк та обсяг гарантованого рiвня медичної допомоги громадянам, яка надається безоплатно у державних та комунальних закладах охорони здоров'я;  
58. стандарти надання медичної допомоги, що включають обсяг дiагностичних лікувальних та профiлактичних процедур, а також вимоги до результатiв та якостi лiкування;  
59. норми пiльгового забезпечення населення окремих категорiй населення лiкарськими засобами та iншими спецiальними засобами;  
60. нормативи потреби у стацiонарнiй медичнiй допомозi;  
61. обов'язковий для закладiв охорони здоров'я перелiк медикаментiв;  
62. Стаття 11. Соцiальнi нормативи у сферi обслуговування навчальними закладами  
63. До державних соцiальних нормативiв у сферi обслуговування навчальними закладами включаються:  
64. перелiк та обсяг послуг дошкiльної, повної загальної середньої, професiйно-технiчної та вищої освiти, що надаються безоплатно державними i комунальними навчальними закладами;  
65. нормативи граничної наповнюваностi класiв, груп та спiввiдношення вихованцiв i вихователiв, учнiв i вчителiв, студентiв i викладачiв у навчальних закладах;  
66. норми матерiального забезпечення учнiв.  
67. Стаття 12. Соцiальнi нормативи у сферi обслуговування закладами культури  
68. До державних соцiальних нормативiв у сферi обслуговування закладами культури включаються:  
69. перелiк та обсяг безоплатних послуг, якi надаються населенню закладами культури;  
70. нормативи забезпечення клубними закладами;  
71. нормативи забезпечення публiчними бiблiотеками.  
72. Стаття 13. Соцiальнi нормативи у сферi обслуговування закладами фiзичної культури та спорту  
73. До державних соцiальних стандартiв у сферi обслуговування закладами фiзичної культури та спорту включаються:  
74. перелiк та обсяг безоплатних послуг, якi надаються населенню закладами фiзичної культури, спорту та дитячими оздоровчими закладами;  
75. нормативи забезпечення населення спортивними закладами, спортивним iнвентарем та обладнанням.  
76. Стаття 14. Соцiальнi нормативи у сферi побутового обслуговування, торгiвлi та громадського харчування  
77. До соцiальних нормативiв у сферi побутового обслуговування, торгiвлi та громадського харчування включаються:  
78. нормативи забезпеченостi населення побутовими послугами;  
79. показники якостi надання побутових послуг;  
80. нормативи забезпеченостi торговельною площею та мiсцями у закладах громадського харчування на 1000 жителiв  
81. показники якостi споживчих товарiв та продукцiї громадського харчування.  
82. Роздiл 3. Основнi соцiальнi гарантiї, порядок їх визначення та затвердження  
83. Стаття 15. Порядок розроблення i затвердження державних соцiальних стандартiв i нормативiв  
84. Державнi соцiальнi стандарти i нормативи розроблюються уповноваженими Кабiнетом Мiнiстрiв України центральними органами виконавчої влади за участю та погодженням з iншими сторонами соцiального партнерства.  
85. Державнi соцiальнi стандарти, а у визначених законами випадках i нормативи, затверджуються Верховною Радою України.  
86. Соцiальнi нормативи затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.  
87. Стаття 16. Базовi державнi соцiальнi гарантiї та порядок обгрунтування їх розмiрiв на основi соцiальних стандартiв  
88. Базовi державнi соцiальнi гарантiї встановлюються з метою забезпечення конституцiйного права громадян на достатнiй життєвий рiвень.  
89. Розмiри базових державних соцiальних гарантiй визначаються, виходячи з встановленого законом соцiального стандарту-прожиткового мiнiмуму i мають бути не нижчими за нього.  
90. До числа базових державних соцiальних гарантiй включаються: мiнiмальний розмiр заробiтної плати;  
91. мiнiмальний розмiр пенсiйного забезпечення у зв'язку зi старiстю, iнвалiднiстю та iнших випадках, передбачених законодавством;  
92. розмiр середнього сукупного доходу на кожного члена сiм'ї, який надає право на отримання державної соцiальної допомоги.  
93. Виходячи з встановленого законом соцiального стандарту визначаються також розмiри неоподатковуваного мiнiмуму доходiв громадян, державних стипендiй учням професiйно-технiчних та вищих навчальних закладiв, а також розмiри допомоги та iнших соцiальних виплат.  
94. За наявностi вiдповiдних соцiально-економiчних умов органи мiсцевого самоврядування можуть використовувати як базовий соцiальний стандарт рiвень соцiального мiнiмуму.  
95. Стаття 17. Iншi державнi соцiальнi гарантiї  
96. Законами України з метою надання соцiальної пiдтримки населенню України в цiлому та окремим категорiям громадян встановлюються державнi гарантiї щодо:  
97. рiвнiв оплати працi рiзної квалiфiкацiї в установах та органiзацiях, якi фiнансуються з бюджетiв всiх рiвнiв;  
98. пiдтримання соцiально-прийнятного життєвого рiвня населення та купiвельної спроможностi його грошових доходiв в умовах зростання цiн;  
99. надання гарантованих обсягiв соцiально-культурного та комунально-побутового обслуговування;  
100. забезпечення пiльгових умов задоволення потреб у товарах та послугах окремим категорiям громадян.  
101. Забезпечення встановлених законами гарантiй досягається шляхом здiйснення вiдповiдних заходiв органами державної виконавчої влади та органами мiсцевого самоврядування за сприянням держави.  
102. Стаття 18. Порядок затвердження та застосування соцiальних гарантiй в реалiзацiї державної соцiально-економiчної полiтики  
103. Виключно законами України визначаються:  
104. мiнiмальний розмiр заробiтної плати;  
105. мiнiмальний розмiр пенсiї за вiком та соцiальної пенсiї;  
106. неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян;  
107. величина порогу iндексацiї грошових доходiв громадян;  
108. надання пiльг та субсидiй щодо оплати житлово-комунальних, транспортних та послуг зв'язку.  
109. Державнi соцiальнi гарантiї є обов'язковими для додержання центральними i мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування та пiдприємствами, установами i органiзацiями, iншими суб'єктами пiдприємницької дiяльностi.  
110. Органи мiсцевого самоврядування при розробцi та реалiзацiї мiсцевих соцiально-економiчних програм можуть передбачати додатковi соцiальнi гарантiї за рахунок власних коштiв.  
111. Стаття 19. Гарантiї забезпечення основних потреб соцiального та комунально-побутового обслуговування  
112. Основнi потреби населення щодо соцiально-культурного та комунально-побутового обслуговування мають задовольнятись на рiвнi, який визначається такими соцiальними нормативами:  
113. забезпеченостi мережею закладiв соцiальної сфери;  
114. норм матерiального забезпечення продуктами харчування та iнвентарем;  
115. професiйно-технологiчних стандартiв обслуговування.  
116. Стаття 20. Порядок затвердження i застосування гарантiй забезпечення основних потреб соцiально-культурного та комунально-побутового обслуговування  
117. Система нормативiв та гарантiй забезпечення вiдповiдно до них основних потреб у послугах закладiв соцiального, освiтньо-культурного, медичного та комунально-побутового обслуговування визначається вiдповiдно до кiлькостi, демографiчного складу та територiального розташування населення вiдповiдного регiону або територiальної громади, якi розробляються i затверджуються вiдповiдними центральними органами виконавчої влади, а у разi законодавчого надання вiдповiдних повноважень - органами мiсцевого самоврядування.  
118. Роздiл 4. Фiнансове забезпечення дотримання соцiальних гарантiй  
119. Стаття 21. Основнi засади фiнансового забезпечення дотримання соцiальних гарантiй  
120. Реалiзацiя державних соцiальних гарантiй та нормативiв здiйснюється за рахунок бюджетiв всiх рiвнiв та фондiв соцiального страхування з розрахунку на одного мешканця на засадах адресностi та цiльового використання.  
121. Державні соціальні гарантії та соціальні нормативи є основою для розрахунку нормативів витрат і на їх основі формування бюджетів різних рівнів та фондів соціального страхування, міжбюджетних відносин, розроблення програм економічного і соціального розвитку.  
122. Розрахунки і обгрунтування до показників видатків на соціальні цілі у проекті Державного та місцевого бюджетів України здійснюються на підставі державних соціальних стандартів, визначених у відповідності до цього Закону.  
123. Розробка та виконання всіх бюджетів здійснюється, виходячи з пріоритетності фінансування видатків, що здійснюються з метою забезпечення державних соціальних гарантій та нормативів.  
124. Стаття 22. Нормативи соціального забезпечення соціальних гарантій  
125. З метою забезпечення дотримання соціальних гарантій, виходячи з розмірів соціальних нормативів, обраховуються такі види нормативів витрат (фінансування):  
126. нормативи фінансування поточних витрат на одного мешканця та для окремих видів соціальних послуг - на одну особу, що належить до контингенту, який підлягає даному виду обслуговування;  
127. нормативи фінансування поточних витрат на утримання мережі закладів соціально-культурного та комунально-побутового обслуговування;  
128. нормативи питомих капітальних витрат на будівництво закладів соціально-культурного та комунально-побутового обслуговування.  
129. Окремо визначаються нормативи бюджетних коштів, що спрямовуються на покриття витрат підприємств, організацій та закладів соціально-культурного та комунально-побутового обслуговування, що не покриваються виплатами населення.  
130. Виходячи з розмiрiв соцiальних гарантiй та нормативiв визначаються обсяги видаткiв на оплату працi та здiйснення виплат соцiального страхування.  
131. Нормативи фiнансування встановлюються при прийняттi закону про Державний бюджет, а також при формуваннi бюджетiв фондiв загальнообов'язкового державного соцiального страхування.  
132. Стаття 23. Основнi принципи формування статей видатків на соцiальнi цiлi державного та мiсцевих бюджетiв  
133. При формуваннi проекту бюджету визначення загальної суми бюджетного фiнансування на соцiальний захист населення та соцiально-культурну сферу здiйснюється на основi нормативiв фiнансування на реалiзацiю державних соцiальних гарантiй та нормативiв, а також державних та комунальних програм.  
134. Залучення установами соцiальної сфери додаткових джерел фiнансування не є пiдставою до зменшення бюджетного фiнансування за нормативами.  
135. Стаття 24. Розмежування повноважень органiв державної виконавчої влади та органiв мiсцевого самоврядування щодо фiнансового забезпечення дотримання соцiальних гарантiй та нормативiв  
136. Повноваження органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування у сферi формування та застосування нормативiв фiнансування визначаються у вiдповiдностi до розмежування мiж ними функцiй та повноважень вiдповiдно до Конституцiї та законiв України.  
137. Загальну координацiю дiяльностi по застосуванню соцiальних нормативiв та нормативiв фінансування здiйснюють спецiально уповноваженi центральнi органи державної виконавчої влади, що вiдповiдають за реалiзацiю державної полiтики у сферi фiнансiв та соцiальних питань.  
138. Стаття 25. Гарантiї державної пiдтримки мiсцевих бюджетiв  
139. З метою вирiвнювання бюджетної забезпеченостi та рiвнiв дотримання соцiальних гарантiй та нормативiв у регiонах та територiальних громадах держава здiйснює фiнансову пiдтримку реалiзацiї державних соцiальних гарантiй та нормативiв на основi застосування нормативiв витрат (фiнансування).  
140. Державнi соцiальнi гарантiї, соцiальнi нормативи та нормативи витрат (фiнансування) є основою для визначення мiнiмального розмiру мiсцевого бюджету - розрахункового мiнiмально допустимого обсягу його доходiв та видаткiв. Виходячи з цього розмiру, здiйснюється надання субвенцiй та дотацiй обласним та районним бюджетам для наступного розподiлу у формi цiльових дотацiй мiсцевим бюджетам.  
141. Стаття 26. Цiльова державна пiдтримка забезпечення соцiальних гарантiй  
142. Цiльова державна пiдтримка здiйснюється з метою вирiвнювання можливостей окремих територiальних громад щодо забезпечення соцiальних стандартiв.  
143. Основою для надання цiльової пiдтримки є iнвестицiйна програма, яка розроблюється органами мiсцевого самоврядування на основi розрахункiв обсягу капiтальних вкладень, необхiдних для розвитку системи закладiв соцiально-культурного та комунально-побутового обслуговування для створення власного потенцiалу забезпечення соцiальних гарантiй та нормативiв.  
144. При прийняттi Державного бюджету обсяг державних дотацiй та субвенцiй визначається з урахуванням коштiв, необхiдних для реалiзацiї прийнятих iнвестицiйних програм.  
145. Надання державної пiдтримки здiйснюється за умови, що питома вага коштiв державного бюджету не повинна перевищувати 50 вiдсоткiв загальної суми витрат.  
146. Роздiл 5. Заключнi положення  
147. Стаття 27. Державний монiторинг застосування державних соцiальних стандартiв та нормативiв  
148. З метою дотримання державних соцiальних гарантiй, оцiнки ефективностi соцiальної полiтики, її впливу на рiвень та якiсть життя в Українi здiйснюється постiйний державний монiторинг у сферi застосування та фiнансового забезпечення державних соцiальних стандартiв та нормативiв.  
149. Основними засобами здiйснення монiторингу є:  
150. щомiсячна оцiнка вартiсної величини основних соцiальних стандартiв;  
151. ведення державної статистики дiяльностi установ соцiальної iнфраструктури та соцiального захисту щодо дотримання соцiальних нормативiв;  
152. поточне коригування вартiсних величин соцiальних нормативiв та нормативiв фiнансування в залежностi вiд змiни цiн та iнших умов їх формування.  
153. За результатами монiторингу здiйснюється перегляд розмiрiв державних соцiальних гарантiй в порядку, що визначається законами, якими вони встановлюються.  
154. Порядок проведення монiторингу застосування та фiнансового забезпечення державних соцiальних стандартiв та нормативiв визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.  
155. Вiдомостi про розмiри державних соцiальних стандартiв та соцiальних нормативiв, а також про результати їх моніторингу пiдлягають регулярнiй публiкацiї в офiцiйних виданнях.  
156. Стаття 28. Контроль за дотриманням законодавства про державнi соцiальнi стандарти  
157. Контроль за дотриманням державних соцiальних стандартiв, нормативiв та гарантiй здiйснюється органами державної влади та мiсцевого самоврядування iз залученням громадських органiзацiй та незалежних експертiв на засадах гласностi.  
158. Об'єднання профспiлок мають право самостiйного проведення контролю за дотриманням державних соцiальних стандартiв, нормативiв та гарантiй здiйснюється органами державної влади.  
159. Його результати пiдлягають обов'язковому розгляду органами державної влади та мiсцевого самоврядування.  
160. Стаття 29. Вiдповiдальнiсть за недотримання державних соцiальних стандартiв  
161. Посадовi особи, виннi у порушеннi законодавства про державнi соцiальнi стандарти, несуть дисциплiнарну та адмiнiстративну вiдповiдальнiсть у встановленому порядку.  
162. Роздiл 6. Прикiнцевi положення  
163. 1. Цей Закон набирає чинностi з дня його офiцiйного опублiкування.  
164. Кабiнету Мiнiстрiв України:  
165. подати у шестимiсячний термiн пiсля набрання чинностi цим законом проекти законодавчих актiв щодо встановлення державних соцiальних гарантiй;  
166. привести свої нормативнi акти у вiдповiднiсть з даним законом;  
167. розробити i затвердити Державний класифiкатор соцiальних норм i нормативiв.