Кількість абзаців - 163 Розмітка (ліва колонка)


Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії (Повторне вето Президента України)

1. Проект Закон України  
2. Про державнi соцiальнi стандарти та державнi соцiальнi гарантiї  
3. Цей Закон визначає правовi засади формування та застосування державних соцiальних стандартiв i нормативiв, спрямованих на реалiзацiю закрiплених Конституцiєю України та законами України основних соцiальних гарантiй.  
4. Роздiл I. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ  
5. Стаття 1. Визначення основних термiнiв i понять  
6. У цьому Законi термiни i поняття вживаються у такому значеннi:  
7. державнi соцiальнi стандарти - встановленi законами, iншими нормативно-правовими актами соцiальнi норми i нормативи або їх комплекс, на базi яких визначаються рiвнi основних державних соцiальних гарантiй;  
8. державнi соцiальнi гарантiї - встановленi законами мiнiмальнi розмiри оплати працi, доходiв громадян, пенсiйного забезпечення, соцiальної допомоги, розмiри iнших видiв соцiальних виплат, встановленi законами та iншими нормативно-правовими актами, якi забезпечують рiвень життя не нижчий вiд прожиткового мiнiмуму;  
9. прожитковий мiнiмум - вартiсна величина достатнього для забезпечення нормального функцiонування органiзму людини, збереження його здоров'я набору продуктiв харчування, а також мiнiмального набору непродовольчих товарiв та мiнiмального набору послуг, необхiдних для задоволення основних соцiальних i культурних потреб особистостi;  
10. соцiальнi норми i нормативи - показники необхiдного споживання продуктiв харчування, непродовольчих товарiв i послуг та забезпечення освiтнiми, медичними, житлово-комунальними, соцiально-культурними послугами;  
11. нормативи витрат (фiнансування) - показники поточних i капiтальних витрат з бюджетiв усiх рiвнiв на забезпечення задоволення потреб на рiвнi, не нижчому вiд державних соцiальних стандартiв i нормативiв.  
12. Стаття 2. Мета встановлення державних соцiальних стандартiв i нормативiв  
13. Державнi соцiальнi стандарти i нормативи встановлюються з метою:  
14. визначення механiзму реалiзацiї соцiальних прав та державних соцiальних гарантiй громадян, визначених Конституцiєю України;  
15. визначення прiоритетiв державної соцiальної полiтики щодо забезпечення потреб людини в матерiальних благах i послугах та фiнансових ресурсiв для їх реалiзацiї;  
16. визначення та обгрунтування розмiрiв видаткiв Державного бюджету України, бюджету Автономної Республiки Крим та мiсцевих бюджетiв, соцiальних фондiв на соцiальний захист i забезпечення населення та утримання соцiальної сфери.  
17. На основi соцiальних стандартiв визначаються розмiри основних соцiальних гарантiй: мiнiмальних розмiрiв заробiтної плати та пенсiї за вiком, iнших видiв соцiальних виплат i допомоги.  
18. Державнi соцiальнi стандарти обов'язково враховуються при розробцi програм економiчного i соцiального розвитку.  
19. Стаття 3. Принципи формування державних соцiальних стандартiв i нормативiв  
20. Формування державних соцiальних стандартiв i нормативiв здiйснюється за такими принципами:  
21. забезпечення визначених Конституцiєю України соцiальних прав та державних соцiальних гарантiй достатнього життєвого рiвня для кожного;  
22. законодавчого встановлення найважливiших державних соцiальних стандартiв i нормативiв;  
23. диференцiйованого за соцiально-демографiчними ознаками пiдходу до визначення нормативiв;  
24. наукової обгрунтованостi норм споживання та забезпечення;  
25. соцiального партнерства;  
26. гласностi та громадського контролю при їх визначеннi та застосуваннi;  
27. урахування вимог норм мiжнародних договорiв України у сферi соцiального захисту та трудових вiдносин.  
28. Стаття 4. Система i класифiкацiя соцiальних нормативiв  
29. За характером задоволення соцiальних потреб соцiальнi нормативи подiляються на:  
30. нормативи споживання - розмiри споживання в натуральному виразi за певний промiжок часу (за рiк, за мiсяць, за день) продуктiв харчування, непродовольчих товарiв поточного споживання та деяких видiв послуг;  
31. нормативи забезпечення - визначена кiлькiсть наявних в особистому споживаннi предметiв довгострокового користування, а також забезпечення певної територiї мережею закладiв охорони здоров'я, освiти, пiдприємств, установ, органiзацiй соцiально-культурного, побутового, транспортного обслуговування та житлово-комунальних послуг;  
32. нормативи доходу - розмiр особистого доходу громадянина або сiм'ї, який гарантує їм достатнiй рiвень задоволення потреб, що обраховується на основi визначення вартiсної величини набору нормативiв споживання та забезпечення.  
33. За рiвнем задоволення соцiальних потреб соцiальнi нормативи подiляються на:  
34. нормативи рацiонального споживання - рiвень, що гарантує оптимальне задоволення потреб;  
35. нормативи мiнiмального споживання - соцiально прийнятний рiвень споживання продуктiв харчування, непродовольчих товарiв та послуг виходячи з соцiальних або фiзiологiчних потреб;  
36. статистичнi нормативи - нормативи, що визначаються на основi показникiв фактичного споживання або забезпеченостi для всього населення чи його окремих соцiально-демографiчних груп.  
37. Стаття 5. Порядок формування, встановлення та затвердження державних соцiальних стандартiв i нормативiв  
38. Державнi соцiальнi стандарти i нормативи формуються, встановлюються та затверджуються у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України за участю та погодженням з iншими сторонами соцiального партнерства, якщо iнше не передбачено Конституцiєю України та законами України.  
39. Стаття 6. Базовий державний соцiальний стандарт  
40. Базовим державним соцiальним стандартом є прожитковий мiнiмум, встановлений законом, на основi якого визначаються державнi соцiальнi гарантiї та стандарти у сферах доходiв населення, житлово-комунального, побутового, соцiальнокультурного обслуговування, охорони здоров'я та освiти.  
41. Роздiл II. СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ДЕРЖАВНИХ СОЦIАЛЬНИХ СТАНДАРТIВ I НОРМАТИВIВ ТА ГАРАНТIЇ ЇХ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ  
42. Стаття 7. Державнi соцiальнi стандарти у сферi доходiв населення  
43. Державнi соцiальнi стандарти у сферi доходiв населення встановлюються з метою визначення розмiрiв державних соцiальних гарантiй у сферi оплати працi, виплат за обов'язковим державним соцiальним страхуванням, права на отримання iнших видiв соцiальних виплат i державної соцiальної допомоги та їх розмiрiв, а також визначення прiоритетностi напрямiв державної соцiальної полiтики.  
44. Стаття 8. Державнi соцiальнi нормативи у сферi соцiального обслуговування  
45. Державнi соцiальнi нормативи у сферi соцiального обслуговування встановлюються для визначення розмiрiв державних гарантiй соцiальної пiдтримки iнвалiдiв, осiб похилого вiку, дiтей, якi залишилися без пiклування батькiв, та iнших осiб, якi потребують соцiальної пiдтримки.  
46. З цiєю метою визначаються:  
47. перелiк послуг, якi надаються закладами соцiального обслуговування i фiнансуються за рахунок державного та мiсцевих бюджетiв i соцiальних фондiв;  
48. норми соцiального обслуговування пенсiонерiв, iнвалiдiв та дiтей, якi перебувають на утриманнi держави;  
49. норми харчування та забезпечення непродовольчими товарами у державних i комунальних закладах соцiального обслуговування.  
50. Стаття 9. Державнi соцiальнi нормативи у сферi житловокомунального обслуговування  
51. Державнi соцiальнi нормативи у сферi житлово-комунального обслуговування встановлюються з метою визначення державних гарантiй щодо надання житлово-комунальних послуг та розмiрiв плати за житло i житлово-комунальнi послуги, якi забезпечують реалiзацiю конституцiйного права громадянина на житло.  
52. До їх числа вiдносяться:  
53. гранична норма оплати послуг з утримання житла, житлово-комунальних послуг залежно вiд отримуваного доходу;  
54. соцiальна норма житла та нормативи користування житлово-комунальними послугами, щодо оплати яких держава надає пiльги та встановлює субсидiї малозабезпеченим громадянам;  
55. показники якостi надання житлово-комунальних послуг.  
56. Стаття 10. Державнi соцiальнi нормативи у сферi транспортного обслуговування та зв'язку  
57. Державнi соцiальнi нормативи у сферi транспортного обслуговування та зв'язку включають:  
58. норми забезпечення транспортом загального користування;  
59. показники якостi транспортного обслуговування;  
60. норми забезпеченостi населення послугами зв'язку.  
61. Стаття 11. Державнi соцiальнi нормативи у сферi охорони здоров'я  
62. До державних соцiальних нормативiв у сферi охорони здоров'я включаються:  
63. перелiк та обсяг гарантованого рiвня медичної допомоги громадянам у державних i комунальних закладах охорони здоров'я;  
64. нормативи надання медичної допомоги, що включають обсяг дiагностичних, лiкувальних та профiлактичних процедур;  
65. показники якостi надання медичної допомоги;  
66. нормативи пiльгового забезпечення окремих категорiй населення лiкарськими засобами та iншими спецiальними засобами;  
67. нормативи забезпечення стацiонарною медичною допомогою;  
68. нормативи забезпечення медикаментами державних i комунальних закладiв охорони здоров'я;  
69. нормативи санаторно-курортного забезпечення;  
70. нормативи забезпечення харчуванням у державних i комунальних закладах охорони здоров'я.  
71. Стаття 12. Державнi соцiальнi нормативи у сферi забезпечення навчальними закладами  
72. До державних соцiальних нормативiв у сферi забезпечення навчальними закладами включаються:  
73. перелiк та обсяг послуг, що надаються державними i комунальними закладами дошкiльної, загальної середньої, професiйно-технiчної та вищої освiти;  
74. нормативи граничного наповнювання класiв, груп та спiввiдношення вихованцiв, учнiв, студентiв i педагогiчних працiвникiв у навчальних закладах;  
75. норми матерiального забезпечення навчальних закладiв та додаткових видiв соцiального i матерiального забезпечення учнiв.  
76. Стаття 13. Державнi соцiальнi нормативи у сферi обслуговування закладами культури  
77. До державних соцiальних нормативiв у сферi обслуговування закладами культури включаються:  
78. перелiк та обсяг безоплатних послуг, якi надаються населенню закладами, пiдприємствами, органiзацiями та установами культури;  
79. показники якостi надання населенню послуг закладами, пiдприємствами, органiзацiями та установами культури;  
80. нормативи забезпечення населення закладами, пiдприємствами, органiзацiями та установами культури.  
81. Стаття 14. Державнi соцiальнi нормативи у сферi обслуговування закладами фiзичної культури та спорту  
82. До державних соцiальних нормативiв у сферi обслуговування закладами фiзичної культури та спорту включаються:  
83. перелiк та обсяг безоплатних послуг, якi надаються населенню закладами фiзичної культури, спорту, а також дитячо-юнацькими спортивними школами;  
84. нормативи забезпечення населення закладами фiзичної культури та спорту.  
85. Стаття 15. Державнi соцiальнi нормативи у сферi побутового обслуговування, торгiвлi та громадського харчування  
86. До державних соцiальних нормативiв у сферi побутового обслуговування, торгiвлi та громадського харчування включаються:  
87. нормативи забезпечення населення побутовими послугами;  
88. показники якостi надання побутових послуг;  
89. нормативи забезпечення торговельною площею та мiсцями у закладах громадського харчування;  
90. показники якостi та безпеки товарiв i послуг пiдприємств громадського харчування.  
91. Стаття 16. Гарантiї забезпечення державних соцiальних стандартiв i нормативiв  
92. Держава гарантує забезпечення основних потреб громадян на рiвнi встановлених законом державних соцiальних стандартiв i нормативiв.  
93. Роздiл III. ОСНОВНI ДЕРЖАВНI СОЦIАЛЬНI ГАРАНТIЇ, ПОРЯДОК ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ  
94. Стаття 17. Основнi державнi соцiальнi гарантiї та порядок визначення їх розмiрiв  
95. Основнi державнi соцiальнi гарантiї встановлюються законами з метою забезпечення конституцiйного права громадян на достатнiй життєвий рiвень.  
96. До числа основних державних соцiальних гарантiй включаються:  
97. мiнiмальний розмiр заробiтної плати;  
98. мiнiмальний розмiр пенсiї за вiком;  
99. неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян;  
100. розмiри державної соцiальної допомоги та iнших соцiальних виплат.  
101. Розмiри основних державних соцiальних гарантiй не можуть бути нижчими вiд прожиткового мiнiмуму.  
102. Стаття 18. Iншi державнi соцiальнi гарантiї  
103. Законами України з метою надання соцiальної пiдтримки населенню України в цiлому та окремим категорiям громадян встановлюються державнi гарантiї щодо:  
104. рiвня життя населення, що постраждало внаслiдок аварiї на Чорнобильськiй АЕС;  
105. рiвнiв оплати працi працiвникiв рiзної квалiфiкацiї в установах та органiзацiях, якi фiнансуються з бюджетiв усiх рiвнiв;  
106. стипендiй учням професiйно-технiчних та студентам вищих державних навчальних закладiв;  
107. iндексацiї доходiв населення з метою пiдтримання достатнього життєвого рiвня громадян та купiвельної спроможностi їх грошових доходiв в умовах зростання цiн;  
108. надання гарантованих обсягiв соцiально-культурного, житлово-комунального, транспортного, побутового обслуговування та обслуговування у сферi освiти, охорони здоров'я, фiзичної культури та спорту, торгiвлi та громадського харчування;  
109. забезпечення пiльгових умов задоволення потреб у товарах та послугах окремим категорiям громадян, якi потребують соцiальної пiдтримки.  
110. Стаття 19. Порядок визначення та застосування державних соцiальних гарантiй в реалiзацiї державної соцiально-економiчної полiтики  
111. Виключно законами України визначаються:  
112. мiнiмальний розмiр заробiтної плати;  
113. мiнiмальний розмiр пенсiї за вiком;  
114. неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян;  
115. величина порогу iндексацiї грошових доходiв громадян;  
116. пiльги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг i послуг зв'язку та критерiї їх надання.  
117. Державнi соцiальнi гарантiї є обов'язковими для всiх державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ i органiзацiй незалежно вiд форми власностi.  
118. Органи мiсцевого самоврядування при розробцi та реалiзацiї мiсцевих соцiально-економiчних програм можуть передбачати додатковi соцiальнi гарантiї за рахунок коштiв мiсцевих бюджетiв.  
119. Роздiл IV. ФIНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАДАННЯ ДЕРЖАВНИХ СОЦIАЛЬНИХ ГАРАНТIЙ  
120. Стаття 20. Основнi засади фiнансового забезпечення надання державних соцiальних гарантiй  
121. Надання державних соцiальних гарантiй здiйснюється за рахунок бюджетiв усiх рiвнiв та соцiальних фондiв iз розрахунку на одного мешканця на засадах адресностi та цiльового використання.  
122. Державнi соцiальнi гарантiї та державнi соцiальнi стандарти i нормативи є основою для розрахунку видаткiв на соцiальнi цiлi та формування на їх основi бюджетiв усiх рiвнiв та соцiальних фондiв, мiжбюджетних вiдносин, розробки загальнодержавних i мiсцевих програм економiчного i соцiального розвитку.  
123. Розрахунки i обгрунтування до показникiв видаткiв на соцiальнi цiлi у проектах Державного бюджету України, бюджету Автономної Республiки Крим та мiсцевих бюджетiв здiйснюються на пiдставi державних соцiальних стандартiв, визначених вiдповiдно до цього Закону.  
124. Розробка та виконання Державного бюджету України, бюджету Автономної Республiки Крим та мiсцевих бюджетiв здiйснюються на основi прiоритетностi фiнансування видаткiв для забезпечення надання державних соцiальних гарантiй.  
125. Залучення пiдприємствами, установами, органiзацiями соцiально-культурного, житлово-комунального, побутового обслуговування, закладами охорони здоров`я та освiти коштiв з додаткових джерел фiнансування, не заборонених законом, не є пiдставою для зменшення бюджетного фiнансування вiдповiдно до нормативiв.  
126. Стаття 21. Нормативи фiнансового забезпечення державних соцiальних гарантiй  
127. З метою забезпечення надання державних соцiальних гарантiй обраховуються такi види нормативiв витрат (фiнансування):  
128. нормативи фiнансування поточних витрат на одного мешканця, а для окремих видiв соцiальних послуг - на одну особу, яка пiдлягає даному виду обслуговування;  
129. нормативи фiнансування поточних витрат на утримання мережi закладiв охорони здоров'я, освiти, пiдприємств, органiзацiй, установ соцiально-культурного, житлово-комунального та побутового обслуговування;  
130. нормативи державних капiтальних вкладень на будiвництво закладiв охорони здоров'я, освiти, пiдприємств, органiзацiй, установ соцiально-культурного, житлово-комунального та побутового обслуговування.  
131. Окремо визначаються нормативи коштiв Державного бюджету України та мiсцевих бюджетiв, що спрямовуються на покриття витрат пiдприємств, установ i органiзацiй соцiально-культурного, житлово-комунального та побутового обслуговування, якi не покриваються виплатами населення.  
132. Нормативи фiнансування встановлюються пiд час прийняття Закону України про Державний бюджет України на поточний рiк, а також пiд час формування бюджетiв соцiальних фондiв.  
133. Стаття 22. Розмежування повноважень органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування щодо фiнансового забезпечення надання державних соцiальних гарантiй  
134. Розмежування повноважень органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування у сферi формування та застосування нормативiв фiнансового забезпечення надання державних соцiальних гарантiй визначається вiдповiдно до Конституцiї України та законiв України.  
135. Координацiю дiяльностi органiв виконавчої влади та органiв мiсцевого самоврядування щодо застосування державних соцiальних стандартiв i нормативiв та нормативiв фiнансового забезпечення надання державних соцiальних гарантiй здiйснюють спецiально уповноваженi центральнi органи виконавчої влади, що вiдповiдають за реалiзацiю державної полiтики у сферi фiнансiв та соцiального захисту.  
136. Стаття 23. Державна пiдтримка забезпечення надання державних соцiальних гарантiй  
137. Держава здiйснює фiнансову пiдтримку мiсцевого самоврядування з метою забезпечення надання державних соцiальних гарантiй на основi нормативiв витрат (фiнансування).  
138. Цiльова державна пiдтримка здiйснюється з метою вирiвнювання можливостей окремих територiальних громад щодо забезпечення надання державних соцiальних гарантiй.  
139. Державнi соцiальнi гарантiї, державнi соцiальнi стандарти i нормативи та нормативи витрат (фiнансування) є основою для визначення мiнiмального розмiру мiсцевого бюджету - розрахункового мiнiмально допустимого обсягу його доходiв та видаткiв. Виходячи з цього розмiру здiйснюється надання дотацiй та субвенцiй з Державного бюджету України обласним та районним бюджетам для наступного розподiлу у формi цiльових дотацiй мiсцевим бюджетам.  
140. Основою для надання державної цiльової пiдтримки є iнвестицiйна програма, яка розробляється органами мiсцевого самоврядування на основi розрахункiв обсягу капiтальних вкладень, необхiдних для розвитку вiдповiдних адмiнiстративно-територiальних одиниць iз дотриманням державних соцiальних стандартiв i нормативiв.  
141. Пiд час прийняття Закону України про Державний бюджет України на поточний рiк обсяг державних дотацiй та субвенцiй визначається окремою статтею з урахуванням коштiв, необхiдних для реалiзацiї прийнятих на пiдставi договорiв iнвестицiйних програм.  
142. Надання державної пiдтримки здiйснюється за умови, що питома вага коштiв з Державного бюджету України не перевищуватиме 50 вiдсоткiв загальної суми витрат вiдповiдного мiсцевого бюджету.  
143. Роздiл V. ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ  
144. Стаття 24. Державний монiторинг застосування державних соцiальних стандартiв i нормативiв  
145. З метою дотримання державних соцiальних гарантiй, оцiнки ефективностi державної соцiальної полiтики, її впливу на рiвень та якiсть життя в Українi здiйснюється постiйний державний монiторинг у сферi застосування та фiнансового забезпечення державних соцiальних стандартiв i нормативiв.  
146. Основними засобами здiйснення монiторингу є:  
147. щомiсячна оцiнка вартiсної величини основних державних соцiальних стандартiв;  
148. ведення державного статистичного облiку щодо дотримання державних соцiальних стандартiв i нормативiв;  
149. поточне коригування вартiсних величин державних соцiальних нормативiв та нормативiв витрат (фiнансування) залежно вiд змiни цiн та iнших умов їх формування.  
150. За результатами монiторингу здiйснюється перегляд розмiрiв державних соцiальних гарантiй в порядку, що визначається законами.  
151. Порядок проведення монiторингу застосування державних соцiальних стандартiв i нормативiв та його фiнансового забезпечення визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.  
152. Вiдомостi про розмiри державних соцiальних стандартiв i нормативiв, а також щодо результатiв монiторингу їх застосування пiдлягають публiкацiї в офiцiйних виданнях.  
153. Стаття 25. Контроль за дотриманням законодавства про державнi соцiальнi стандарти i нормативи та державнi соцiальнi гарантiї  
154. Контроль за дотриманням законодавства про державнi соцiальнi стандарти i нормативи та державнi соцiальнi гарантiї здiйснюється органами державної влади та органами мiсцевого самоврядування iз залученням громадських органiзацiй та незалежних експертiв на засадах гласностi.  
155. Об'єднання профспiлок вiдповiдно до їх повноважень можуть проводити перевiрки дотримання державних соцiальних стандартiв i нормативiв та державних соцiальних гарантiй, з результатами яких вони ознайомлюють органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування.  
156. Стаття 26. Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про державнi соцiальнi стандарти та державнi соцiальнi гарантiї  
157. Посадовi особи, виннi у порушеннi законодавства про державнi соцiальнi стандарти та державнi соцiальнi гарантiї, несуть вiдповiдальнiсть у порядку, передбаченому законодавством.  
158. Стаття 27. Порядок введення Закону в дiю  
159. 1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.  
160. 2. Кабiнету Мiнiстрiв України у шестимiсячний термiн пiсля набрання чинностi цим Законом:  
161. подати проекти законiв щодо встановлення державних соцiальних гарантiй;  
162. привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;  
163. розробити та затвердити державний класифiкатор соцiальних стандартiв i нормативiв.