Кількість абзаців - 389 Розмітка (ліва колонка)


Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування на випадок безробiття (Друге читання)

0. Проект ЗАКОН УКРАЇНИ Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування на випадок безробiття  
1. Цей Закон, розроблений вiдповiдно до Конституцiї України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування, визначає правовi, фiнансовi та органiзацiйнi засади загальнообов'язкового державного соцiального страхування на випадок безробiття.  
2. Роздiл I. Загальнi положення  
3. Стаття 1. Визначення термiнiв  
4. У цьому Законi термiни вживаються в такому значеннi:  
5. 1) загальнообов'язкове державне соцiальне страхування на випадок безробiття (далi - страхування на випадок безробiття) - система прав, обов'язкiв i гарантiй, яка передбачає матерiальне забезпечення на випадок безробiття з незалежних вiд застрахованих осiб обставин та соцiальнi послуги за рахунок коштiв Фонду загальнообов'язкового державного соцiального страхування України на випадок безробiття;  
6. 2) суб'єкти страхування на випадок безробiття - застрахованi особи, а у випадках, передбачених цим Законом, також члени їх сiмей та iншi особи, страхувальники та страховик;  
7. 3) застрахованi особи - найманi працiвники, а у випадках, передбачених цим Законом, також iншi особи (громадяни України, iноземцi, особи без громадянства, якi постiйно проживають в Українi, якщо iнше не передбачено мiжнародним договором України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України), на користь яких здiйснюється страхування на випадок безробiття. Представниками застрахованих осiб є профспiлки або їх об'єднання чи iншi уповноваженi найманими працiвниками органи (представники).  
8. 4) страхувальники - роботодавцi та застрахованi особи, якi вiдповiдно до цього Закону сплачують страховi внески;  
9. 5) страховик - Фонд загальнообов'язкового державного соцiального страхування України на випадок безробiття;  
10. 6) об'єкт страхування на випадок безробiття - страховий випадок, iз настанням якого у застрахованої особи (члена її сiм'ї, iншої особи) виникає право на отримання матерiального забезпечення на випадок безробiття та надання соцiальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону;  
11. 7) часткове безробiття - вимушене тимчасове скорочення нормальної або встановленої законодавством України тривалостi робочого часу, перерва в одержаннi заробiтку або скорочення його розмiру через тимчасове припинення виробництва без припинення трудових вiдносин з причин економiчного, технологiчного, структурного характеру;  
12. 8) страховий випадок - це подiя, через яку:  
13. - застрахованi особи втратили заробiтну плату або iншi передбаченi законодавством України доходи внаслiдок втрати роботи з незалежних вiд них обставин, якi зареєстрованi в установленому порядку як безробiтнi, готовi та здатнi приступити до пiдходящої роботи i дiйсно шукають роботу;  
14. - застрахованi особи опинилися в станi часткового безробiття;  
15. 9) втрата роботи з незалежних вiд застрахованих осiб обставин - припинення трудового договору вiдповiдно до статтi 36 (пункти 1, 2, 3), статтi 38 (у разi неможливостi продовження роботи, а також невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про охорону працi, умов колективного договору з питань охорони працi), статтi 39, статтi 40 (пункти 1, 2, 5, 6) Кодексу законiв про працю України;  
16. 10) роботодавець:  
17. власник пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноважений ним орган та фiзичнi особи, якi використовують найману працю;  
18. власник розташованого в Українi iноземного пiдприємства, установи, органiзацiї (в тому числi мiжнародної), фiлiї та представництва, який використовує працю найманих працiвникiв, якщо iнше не передбачено мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.  
19. Представниками роботодавцiв є - об'єднання та спiлки роботодавцiв чи iншi уповноваженi роботодавцями органи (представники);  
20. 11) найманий працiвник - фiзична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на пiдприємствi, в установi i органiзацiї, в їх об'єднаннях або у фiзичних осiб, якi використовують найману працю;  
21. 12) страховий стаж - перiод (строк), протягом якого особа пiдлягає страхуванню на випадок безробiття та за який сплачено страховi внески (нею, роботодавцем).  
22. Стаття 2. Принципи страхування на випадок безробiття  
23. Страхування на випадок безробiття здiйснюється за принципами: державних гарантiй реалiзацiї застрахованими особами своїх прав;  
24. обов'язковостi страхування на випадок безробiття всiх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на iнших пiдставах, передбачених законодавством про працю;  
25. надання права участi у страхуваннi на випадок безробiття особам, якi забезпечують себе роботою самостiйно (члени творчих спiлок, творчi працiвники, якi не є членами творчих спiлок), а також громадянам - суб'єктам пiдприємницької дiяльностi;  
26. цiльового використання коштiв страхування на випадок безробiття; солiдарностi та субсидування;  
27. обов'язковостi фiнансування Фондом загальнообов'язкового державного соцiального страхування України на випадок безробiття витрат, пов'язаних з наданням матерiального забезпечення на випадок безробiття та соцiальних послугу обсягах, передбачених цим Законом;  
28. паритетностi в управлiннi страхуванням на випадок безробiття держави i суб'єктiв страхування;  
29. диференцiацiї розмiрiв виплати допомоги по безробiттю залежно вiд страхового стажу та тривалостi безробiття;  
30. надання на рiвнi не нижче за прожитковий мiнiмум, встановлений законом, допомоги по безробiттю та матерiальної допомоги у перiод професiйної пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї;  
31. законодавчого визначення умов i порядку здiйснення страхування на випадок безробiття.  
32. Стаття 3. Законодавство про страхування на випадок безробiття  
33. 1. Законодавство про страхування на випадок безробiття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування, цього Закону, Закону України "Про зайнятiсть населення" та iнших нормативно-правових актiв, що регулюють вiдносини у сферi страхування на випадок безробiття.  
34. 2. Якщо мiжнародним договором України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, встановлено iншi норми, нiж тi, що передбаченi законодавством України про страхування на випадок безробiття, застосовуються норми мiжнародного договору.  
35. Стаття 4. Особи, якi пiдлягають страхуванню на випадок безробiття  
36. 1. Страхуванню на випадок безробiття пiдлягають особи, якi працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, якi проходять альтернативну (невiйськову) службу, а також тих, якi працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на iнших пiдставах, передбачених законодавством про працю:  
37. а) на пiдприємствах, установах та органiзацiях усiх форм власностi;  
38. б) у фiзичних осiб.  
39. 2. Особа набуває статусу застрахованої особи з дня вступу у трудовi вiдносини з роботодавцем, з цього дня починається сплата страхових внескiв. Сплата страхових внескiв припиняється з дня припинення трудових вiдносин з роботодавцем.  
40. Роботодавець набуває статусу платника страхових внескiв до Фонду загальнообов'язкового державного соцiального страхування України на випадок безробiття з дня реєстрацiї вiдповiдно до пункту 1 частини 2 статтi 36 цього Закону.  
41. Стаття 5. Особи, якi не пiдлягають страхуванню на випадок безробiття  
42. Страхуванню на випадок безробiття не пiдлягають:  
43. а) працюючi особи, якi набули право на пенсiю за вiком вiдповiдно до законодавства України;  
44. б) iноземцi та особи без громадянства, якi тимчасово працюють за наймом в Українi, якщо iнше не передбачено мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.  
45. Стаття 6. Право на матерiальне забезпечення на випадок безробiття та соцiальнi послуги  
46. 1. Право на матерiальне забезпечення на випадок безробiття (далi - забезпечення) та соцiальнi послуги мають застрахованi особи.  
47. 2. Право на забезпечення та соцiальнi послуги за цим Законом мають також незастрахованi особи - вiйськовослужбовцi, звiльненi з вiйськової служби у зв'язку iз скороченням чисельностi або штату без права на пенсiю, якi проходили вiйськову службу у Збройних Силах України, Нацiональнiй гвардiї України, Службi безпеки України, Прикордонних вiйськах України, вiйськах внутрiшньої та конвойної охорони i Цивiльної оборони, органах внутрiшнiх справ України, iнших вiйськових формуваннях, утворених вiдповiдно до законiв України (далi - вiйськовослужбовцi), та особи, якi вперше шукають роботу, iншi незастрахованi особи у разi їх реєстрацiї в установленому порядку як безробiтних.  
48. 3. Громадяни України, якi працюють за межами територiї України та не застрахованi в системi соцiального страхування на випадок безробiття країни, в якiй вони перебувають, мають право на забезпечення за цим Законом за умови сплати страховиковi страхових внескiв, якщо iнше не передбачено мiжнародним договором України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України.  
49. 4. Особи, якi забезпечують себе роботою самостiйно (члени творчих спiлок, творчi працiвники, якi не є членами творчих спiлок), фiзичнi особи - суб'єкти пiдприємницької дiяльностi мають право на забезпечення за цим Законом за умови сплати страховиковi страхових внескiв.  
50. Стаття 7. Види забезпечення та соцiальнi послуги  
51. 1. Видами забезпечення за цим Законом є:  
52. а) допомога по безробiттю, в тому числi одноразова її виплата для органiзацiї безробiтним пiдприємницької дiяльностi;  
53. б) допомога по частковому безробiттю;  
54. в) матерiальна допомога у перiод професiйної пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї безробiтного;  
55. г) матерiальна допомога по безробiттю, одноразова матерiальна допомога безробiтному та непрацездатним особам, якi перебувають на його утриманнi;  
56. ґ) допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні;  
57. 2. Вiдповiдно до Закону України "Про зайнятiсть населення" та цього Закону надаються такi соцiальнi послуги:  
58. а) професiйна пiдготовка або перепiдготовка, пiдвищення квалiфiкацiї та профорiєнтацiя;  
59. б) пошук пiдходящої роботи i сприяння у працевлаштуваннi, у тому числi шляхом надання роботодавцю дотацiї на створення додаткових робочих мiсць для працевлаштування безробiтних та фiнансування органiзацiї оплачуваних громадських робiт для безробiтних;  
60. в) iнформацiйнi та консультацiйнi послуги, пов'язанi з працевлаштуванням.  
61. Роздiл II. Управлiння страхуванням на випадок безробiття  
62. Стаття 8. Страховий фонд  
63. 1. Фонд загальнообов'язкового державного соцiального страхування України на випадок безробiття (далi - Фонд) утворюється для управлiння страхуванням на випадок безробiття, провадження збору i акумуляцiї страхових внескiв, контролю за використанням коштiв, виплати забезпечення та надання соцiальних послуг, iнших функцiй згiдно iз цим Законом i статутом Фонду.  
64. Фонд є некомерцiйною самоврядною органiзацiєю, що пiдзвiтна державi. Держава є гарантом матерiального забезпечення на випадок безробiття та надання соцiальних послуг, що здiйснюються Фондом, стабiльної дiяльностi Фонду.  
65. Фонд є цiльовим централiзованим страховим фондом, не може займатись iншою дiяльнiстю, крiм тiєї, для якої його створено, та використовувати свої кошти на цiлi, не пов'язанi з цiєю дiяльнiстю.  
66. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України.  
67. Дiяльнiсть Фонду регулюється Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування, Законом України "Про зайнятiсть населення", цим Законом та статутом Фонду, який затверджується правлiнням Фонду.  
68. 2. Усi застрахованi особи є членами Фонду.  
69. Стаття 9. Статут Фонду  
70. У статутi Фонду повинно бути зазначено:  
71. 1) найменування та мiсцезнаходження Фонду;  
72. 2) дiяльнiсть Фонду;  
73. 3) права, обов'язки i вiдповiдальнiсть Фонду;  
74. 4) органи управлiння Фондом, їх права, обов'язки i вiдповiдальнiсть;  
75. 5) порядок прийняття рiшень правлiнням Фонду; перелiк питань, рiшення з яких приймаються правлiнням Фонду двома третинами вiд загальної кiлькостi голосiв та обов'язковою бiльшiстю голосiв вiд кожної сторони;  
76. 6) порядок обрання, повноваження i вiдповiдальнiсть голови правлiння Фонду та його заступникiв, пiдстави та порядок позбавлення їх повноважень;  
77. 7) права, обов'язки та вiдповiдальнiсть членiв правлiння Фонду, порядок їх обрання (делегування), пiдстави i порядок позбавлення їх повноважень та вiдкликання;  
78. 8) функцiї виконавчої дирекцiї Фонду та її робочих органiв;  
79. 9) порядок здiйснення правлiнням Фонду контролю за дiяльнiстю виконавчої дирекцiї Фонду;  
80. 10) напрями використання коштiв Фонду;  
81. 11) порядок створення резерву Фонду;  
82. 12) порядок фiнансування витрат, пов'язаних з виконанням функцiй виконавчої дирекцiї Фонду, управлiнням Фондом, розвитком матерiальної та iнформацiйної бази;  
83. 1З) порядок внесення змiн i доповнень до статуту Фонду;  
84. 14) iншi положення, якi не суперечать законодавству України.  
85. Стаття 10. Управлiння Фондом  
86. 1. Управлiння Фондом здiйснюється на паритетнiй основi державою, суб'єктами страхування на випадок безробiття, якi формують Фонд.  
87. 2. Управлiння Фондом здiйснюють правлiння Фонду та виконавча дирекцiя Фонду. До складу правлiння Фонду входять представники органiв виконавчої влади, суб'єктiв страхування, що формують Фонд, по 11 чоловiк вiд кожної сторони, якi виконують свої обов'язки на громадських засадах. Порядок обрання (делегування) цих представникiв визначається сторонами самостiйно.  
88. 3. Не може представляти сторону особа у разi вiдсутностi у неї громадянства України, наявностi судимостi за вчинення умисного злочину, якщо ця судимiсть не погашена i не знята в установленому законом порядку, а також у разi звiльнення її з останнього мiсця роботи з пiдстав, передбачених статтею 37, пунктами 3,4,7,8 статтi 40 i статтями 41, 45 Кодексу законiв про працю України.  
89. 4. Строк повноважень членiв правлiння Фонду становить три роки i закiнчується в день першого засiдання нового складу правлiння Фонду.  
90. Правлiння Фонду очолює голова, який обирається з членiв правлiння Фонду строком на один рiк почергово вiд представникiв кожної сторони. Голова правлiння Фонду має двох заступникiв, якi разом з головою представляють сторони.  
91. 5. Правлiння. Фонду проводить свої засiдання вiдповiдно до затвердженого плану, але не рiдше нiж один раз на квартал.  
92. Засiдання правлiння Фонду є правомочним, якщо на ньому присутнi вiд кожної сторони не менше нiж двi третини її представникiв.  
93. Рiшення правлiння Фонду вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала бiльшiсть загальної чисельностi членiв правлiння.  
94. Стаття 11. Повноваження правлiння Фонду  
95. 1. Правлiння Фонду:  
96. 1) спрямовує та контролює дiяльнiсть виконавчої дирекцiї Фонду та її робочих органiв;  
97. 2) затверджує документи, що регламентують внутрiшню дiяльнiсть Фонду, в тому числi виконавчої дирекцiї Фонду;  
98. 3) обирає голову правлiння Фонду та затверджує його заступникiв;  
99. 4) розглядає кандидатури на посади керiвника виконавчої дирекцiї Фонду та його заступникiв та дає згоду на їх призначення в установленому порядку;  
100. 5) дає згоду на звiльнення в установленому порядку керiвника виконавчої дирекцiї Фонду та його заступникiв, у разi виявлення порушень стосовно дiяльностi виконавчої дирекцiї iнiцiює їх звiльнення з представленням обгрунтованого подання;  
101. 6) затверджує проект рiчного бюджету Фонду i внесення змiн до нього та звiт про його виконання i подає Кабiнетовi Мiнiстрiв України;  
102. 7) затверджує порядок використання коштiв з окремих видаткiв бюджету Фонду;  
103. 8) вирiшує питання в установленому законодавством України порядку щодо створення резерву коштiв Фонду;  
104. 9) подає в установленому порядку пропозицiї щодо визначення розмiрiв страхових внескiв;  
105. 10) вирiшує iншi питання дiяльностi Фонду вiдповiдно до його статуту.  
106. 2. Документи нормативного характеру, якi стосуються прав i обов'язкiв громадян, пiдлягають державнiй реєстрацiї в порядку, встановленому для реєстрацiї нормативних актiв органiв виконавчої влади.  
107. Стаття 12. Виконавча дирекцiя Фонду  
108. 1. Виконавча дирекцiя Фонду є виконавчим органом правлiння Фонду, який забезпечує виконання рiшень правлiння. Функцiї виконавчої дирекцiї Фонду покладаються на органи державної служби зайнятостi. Директор Державного центру зайнятостi центрального органу виконавчої влади у сферi працi та соцiальної полiтики за посадою виконує функцiї керiвника виконавчої дирекцiї Фонду.  
109. Керiвник виконавчої дирекцiї Фонду входить до складу правлiння Фонду з правом дорадчого голосу.  
110. Виконавча дирекцiя Фонду органiзовує та забезпечує дотримання законодавства України про страхування на випадок безробiття та рiшень правлiння Фонду, дiє вiд iменi Фонду та пiдзвiтна йому в межах та порядку, передбачених статутом Фонду.  
111. 2. Виконавча дирекцiя Фонду та її робочi органи:  
112. 1) веде реєстр платникiв страхових внескiв;  
113. 2) провадить збiр страхових внескiв;  
114. 3) здiйснює оперативне розпорядження фiнансовими ресурсами Фонду в межах затвердженого бюджету;  
115. 4) виплачує забезпечення та надає соцiальнi послуги, передбаченi цим Законом;  
116. 5) контролює правильнiсть нарахування, своєчаснiсть сплати страхових внескiв, а також витрати за страхуванням на випадок безробiття;  
117. 6) представляє iнтереси Фонду в судових та iнших органах;  
118. 7) представляє Фонд у взаємовiдносинах з державними, громадськими та iншими органiзацiями України з питань соцiального захисту громадян, а також органами соцiального страхування на випадок безробiття зарубiжних країн, мiжнародними органiзацiями, дiяльнiсть яких пов'язана iз захистом соцiальних прав людини;  
119. 8) готує та подає на розгляд правлiння Фонду:  
120. пропозицiї щодо розмiру страхових внескiв на наступний рiк;  
121. проект бюджету та звiт про виконання бюджету Фонду;  
122. пропозицiї щодо розмiру резерву коштiв Фонду;  
123. звiт про виконання покладених на нього функцiй.  
124. 3.Функцiї робочих органiв виконавчої дирекцiї Фонду покладаються на центр зайнятостi Автономної Республiки Крим, обласнi, Київський i Севастопольський мiськi, районнi, мiськрайоннi, мiськi та районнi у мiстах центри зайнятостi.  
125. Роздiл III. Нагляд у сферi страхування на випадок безробiття  
126. Стаття 13. Наглядова рада  
127. 1. Нагляд за дiяльнiстю Фонду здiйснює наглядова рада.  
128. Наглядова рада контролює виконання статутних завдань та цiльове використання коштiв Фондом.  
129. 2. Наглядова рада складається з 15 чоловiк; до неї входять у рiвнiй кiлькостi представники органiв виконавчої влади, застрахованих осiб i роботодавцiв. Делегування цих представникiв здiйснюється у. порядку, визначеному сторонами самостiйно.  
130. До складу наглядової ради не може бути делегована особа за наявностi пiдстав, передбачених частиною 3 статтi 10 цього Закону.  
131. Наглядова рада дiє на громадських засадах, до її складу не можуть входити члени правлiння Фонду та працiвники виконавчих та робочих органiв Фонду. Строк повноважень членiв наглядової ради становить три роки.  
132. Наглядову раду очолює голова, який обирається строком на один рiк iз складу членiв наглядової ради почергово вiд представникiв кожної сторони i не може представляти ту сторону, вiд якої обрано голову правлiння Фонду.  
133. 3. Наглядова рада:  
134. 1) обирає голову наглядової ради та затверджує двох його заступникiв, якi разом з головою представляють сторони;  
135. 2) заслуховує звiти правлiння Фонду та виконавчої дирекцiї Фонду з питань виконання статутних завдань Фонду та цiльового використання коштiв Фонду;  
136. 3) у разi потреби вимагає вiд правлiння Фонду проведення аудиторської перевiрки дiяльностi Фонду;  
137. 4) ставить питання про вiдповiдальнiсть посадових осiб виконавчих органiв Фонду за виявленi порушення;  
138. 5) одержує необхiдну iнформацiю про роботу органiв Фонду.  
139. 4. Порядок роботи наглядової ради визначається регламентом, який, як правило, затверджується на її першому засiданнi.  
140. Наглядова рада проводить свої засiдання вiдповiдно до плану, але не рiдше нiж один раз на квартал. У разi потреби позачерговi засiдання скликаються головою наглядової ради, а також на вимогу однiєї третини її членiв.  
141. Засiдання наглядової ради є правомочним, якщо на ньому присутнi не менше нiж двi третини її складу. Рiшення приймаються бiльшiстю голосiв присутнiх членiв.  
142. 5. У засiданнi наглядової ради з правом дорадчого голосу беруть участь голова правлiння Фонду, директор Державного центру зайнятостi центрального органу виконавчої влади у сферi працi, та соцiальної, полiтики або їх заступники.  
143. 6. Члени наглядової ради можуть брати участь у засiданнi правлiння Фонду з правом дорадчого голосу.  
144. Стаття 14. Державний нагляд у сферi страхування на випадок безробiття  
145. 1. Державний нагляд у сферi страхування на випадок безробiття - контроль за дотриманням законiв та iнших нормативно-правових актiв, що регулюють вiдносини у сферi страхування на випадок безробiття, здiйснює спецiально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сферi працi та соцiальної полiтики.  
146. 2. Страхувальники та страховик зобов'язанi надавати посадовим особам органу державного нагляду документи i довiдки, необхiднi для здiйснення ними функцiй контролю.  
147. Стаття 15. Засоби нагляду  
148. 1. Якщо в результатi дiй з боку страхувальника, страховика сталося порушення законодавства, орган державного нагляду .в сферi страхування на випадок безробiття вказує на допущенi порушення, встановлює термiн для їх усунення. У разi коли протягом цього строку страховик або страхувальник не усуне порушення, незаконне рiшення скасовується спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сферi працi та соцiальної полiтики з наступним вiдшкодуванням збиткiв за рахунок страховика або страхувальника, якi допустили порушення. У двотижневий строк вони можуть оскаржити рiшення органу державного нагляду до суду.  
149. Орган державного нагляду може вимагати скликання засiдання правлiння Фонду. Якщо ця вимога не виконується, орган державного нагляду може сам скликати та провести засiдання правлiння Фонду.  
150. За невиконання своїх обов'язкiв за рiшенням органу державного нагляду члени правлiння Фонду можуть бути позбавленi своїх повноважень у порядку, передбаченому законодавством України i статутом Фонду.  
151. Орган державного нагляду має право розпуску наглядової ради. Формування її нового складу здiйснюється у порядку, передбаченому цим Законом.  
152. 2. З iнiцiативи органу державного нагляду може призначатися проведення аудиторської перевiрки дiяльностi Фонду.  
153. Роздiл IV. Кошти страхування на випадок безробiття  
154. Стаття 16. Джерела коштiв та їх використання  
155. 1. Джерелами формування коштiв Фонду є:  
156. а) страховi внески страхувальникiв - роботодавцiв, застрахованих осiб, що сплачуються на умовах i в порядку, передбаченому цим Законом та iншими актами законодавства;  
157. б) асигнування державного бюджету;  
158. в) кошти служби зайнятостi, отриманi вiд наданих платних послуг пiдприємствам та органiзацiям, i визначена статутом Фонду частина прибутку пiдприємств, установ та органiзацiй, що створюються державною службою зайнятостi;  
159. г) суми фiнансових санкцiй, застосованих вiдповiдно до цього Закону та Закону України "Про зайнятiсть населення", iнших актiв законодавства до пiдприємств, установ, органiзацiй та фiзичних осiб за порушення встановленого порядку сплати страхових внескiв та використання коштiв Фонду, недотримання законодавства про зайнятiсть, а також суми адмiнiстративних стягнень, накладених вiдповiдно до законодавства на посадових осiб та громадян за такi порушення;  
160. г) благодiйнi внески пiдприємств, установ, органiзацiй та фiзичних осiб;  
161. д) iншi надходження вiдповiдно до законодавства України.  
162. 2. Кошти Фонду використовуються на:  
163. а) виплату забезпечення та надання соцiальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону;  
164. б) вiдшкодування Пенсiйному фонду України витрат, пов'язаних iз достроковим виходом на пенсiю осiб, зазначених у частинi 2 статтi 20 цього Закону;  
165. в) фiнансування витрат на утримання та забезпечення дiяльностi виконавчої дирекцiї Фонду та її робочих органiв, управлiнням Фондом, розвитком його матерiальної та iнформацiйної бази;  
166. г) створення резерву коштiв Фонду.  
167. 3. Видатки бюджету Фонду щодо забезпечення виплати допомоги по безробiттю є захищеними. Фiнансування цих видаткiв проводиться у першочерговому порядку.  
168. 4. З метою забезпечення фiнансової стабiльностi утворюється резерв коштiв Фонду, який не може перевищувати суму, необхiдну для виплати допомоги по безробiттю у розрахунку на мiсяць.  
169. Резерв коштiв Фонду використовується за цiльовим призначенням за рiшенням правлiння Фонду.  
170. Стаття 17. Розмiр та порядок сплати страхових внескiв  
171. 1. Розмiри страхових внескiв визначаються виходячи з того, що вони повиннi забезпечувати:  
172. а) виплату застрахованим особам забезпечення та надання соцiальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону;  
173. б) створення резерву коштiв Фонду;  
174. в) покриття витрат Фонду у зв'язку iз:  
175. вiдшкодуванням Пенсiйному фонду України витрат, пов'язаних iз достроковим виходом на пенсiю осiб, зазначених у частинi 2 статтi 20 цього Закону;  
176. фiнансуванням витрат на утримання та забезпечення дiяльностi виконавчої дирекцiї Фонду та її робочих органiв, управлiнням Фондом, розвитком його матерiальної та iнформацiйної бази;  
177. 2. Розмiр страхових внескiв щорiчно за поданням Кабiнету Мiнiстрiв України встановлюється Верховною Радою України вiдповiдно для роботодавцiв та застрахованих осiб одночасно iз затвердженням Державного бюджету України.  
178. Роботодавцi та застрахованi особи сплачують страховi внески один раз на мiсяць в день одержання роботодавцями в установах банку коштiв на оплату працi.  
179. Страховi внески, сплаченi в iноземнiй валютi, пiдлягають перерахуванню на рахунок Фонду у валютi України за офiцiйним курсом Нацiонального банку України на день сплати страхових внескiв.  
180. У разi нестачi у роботодавцiв коштiв для виплати заробiтної плати (доходу) та сплати страхових внескiв у повному обсязi нарахування їх на заробiтну плату (дохiд) i перерахування страхових внескiв до Фонду провадиться у пропорцiйних сумах.  
181. У разi незабезпечення банкiвськими установами перерахування страхових внескiв до Фонду пiд час видачi коштiв на виплату заробiтної плати (доходу) цi банкiвськi установи сплачують за рахунок власних коштiв до Фонду суму, яка дорiвнює сумi несплачених страхових внескiв.  
182. Якщо роботодавцi несвоєчасно чи не в повному обсязi сплачують страховi внески, до них застосовуються санкцiї, передбаченi статтею 38 цього Закону.  
183. У разi лiквiдацiї або реорганiзацiї юридичної особи роботодавець зобов'язаний провести повний розрахунок щодо сплати страхових внескiв до Фонду по день лiквiдацiї або реорганiзацiї i звернутися за мiсцем його реєстрацiї як платника страхових внескiв для зняття з облiку.  
184. 4. Особи, зазначенi у частинах 3, 4 статтi 6 цього Закону, сплачують страховi внески в повному розмiрi в строки, в якi здiйснюється сплата податку з фiзичних осiб.  
185. Стаття 18. Звiльнення вiд сплати страхових внескiв Вiд сплати страхових внескiв звiльняються:  
186. а) застрахованi особи, на перiод вiдпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку та вiдпустки по догляду за дитиною до досягнення нею шестирiчного вiку за медичним висновком;  
187. б) застрахованi особи в частинi отриманої допомоги по частковому безробiттю.  
188. Стаття 19. Суми коштiв, що враховуються пiд час обчислення страхових внескiв  
189. 1. Розмiри страхових внескiв установлюються на календарний рiк:  
190. а) для роботодавця - у вiдсотках сум фактичних витрат на оплату працi найманих працiвникiв, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробiтної плати, iнших заохочувальних i компенсацiйних виплат, у тому числi в натуральнiй формi, що визначаються згiдно з нормативно-правовими актами, прийнятими вiдповiдно до Закону України "Про оплату працi", якi пiдлягають обкладенню прибутковим податком з громадян;  
191. б) для застрахованих осiб - у вiдсотках сум оплати працi, якi включають основну i додаткову заробiтну плату, а також iншi заохочувальнi та компенсацiйнi виплати, iншi виплати (у тому числi в натуральнiй формi), що вiдповiдно до Закону України "Про оплату працi" та прийнятих згiдно з ним iнших актiв законодавства, включаються до витрат на оплату працi незалежно вiд джерел фiнансування та порядку оподаткування цих виплат;  
192. винагороди, що виплачуються (у тому числi в натуральнiй формi) за виконання робiт (надання послуг) за договорами цивiльно-правового характеру - незалежно вiд джерел фiнансування та порядку оподаткування цих виплат;  
193. будь-якi iншi виплати працiвникам або громадянам, що виконують роботи (надають послуги) за угодами цивiльно-правового характеру або виконують оплачувану роботу на iнших пiдставах - за умови, що такi виплати не належать до виплат, зазначених у абзацах першому i другому цього пiдпункту та пiдлягають оподаткуванню податком на доходи фiзичних осiб;  
194. в) для осiб, зазначених у частинах 3, 4 статтi 6 цього Закону, - у вiдсотках сум оподатковуваного доходу (прибутку).  
195. 2. Якщо страхувальник отримує (виплачує застрахованiй особi) одночасно кiлька видiв виплат, зазначених у цiй статтi, страховi внески нараховуються на суми усiх цих виплат.  
196. 3. Перелiк видiв оплати працi та iнших виплат, на якi не нараховуються страховi внески та якi не враховуються пiд час обчислення середньої заробiтної плати (доходу), затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.  
197. 4. Страховi внески нараховуються на зазначенi у цiй статтi фактичнi виплати (доходи), що не перевищують максимальної величини фактичних витрат суб'єктiв господарювання на оплату працi працiвникiв i заробiтку (доходу) фiзичних осiб, з якої справляються внески (збори) до Фонду, визначеної Кабiнетом Мiнiстрiв України.  
198. 5. Роботодавцi - суб'єкти пiдприємницької дiяльностi вiдносять страховi внески на валовi витрати.  
199. Роботодавцi, дiяльнiсть яких фiнансується за рахунок державного та/або мiсцевих бюджетiв, сплачують страховi внески з коштiв, передбачених на цi цiлi.  
200. Стаття 20. Вiдносини з iншими цiльовими страховими фондами  
201. 1. Фонд у своїй дiяльностi спiвпрацює з iншими страховими фондами, що здiйснюють загальнообов'язкове державне соцiальне страхування, у виконаннi функцiй збору страхових внескiв i контролю за їх сплатою, формування та ведення iнформацiйної системи платникiв страхових внескiв, у проведеннi заходiв, пов'язаних з виплатою забезпечення та наданням соцiальних послуг, i має право у кожному конкретному випадку приймати спiльнi рiшення щодо фiнансування цих заходiв.  
202. 2. Виплата пенсiй особам, якi достроково вийшли на пенсiю вiдповiдно до Закону України "Про зайнятiсть населення", у перiод до досягнення ними пенсiйного вiку здiйснюється в установленому законодавством України порядку Пенсiйним фондом України за рахунок коштiв, що вiдшкодовуються Фондом.  
203. Роздiл V. Матерiальне забезпечення на випадок безробiття  
204. Стаття 21. Обчислення страхового стажу  
205. 1. Страховий стаж обчислюється як сума перiодiв, протягом яких особа пiдлягала страхуванню на випадок безробiття та сплачувала (особисто, роботодавець) страховi внески.  
206. 2. Перiод, протягом якого застрахована особа була звiльнена вiдповiдно до цього Закону вiд сплати страхових внескiв, включається до страхового стажу.  
207. 3. До страхового стажу прирiвнюється трудовий стаж, набутий особою пiд час перебування у трудових вiдносинах з роботодавцем на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинностi цим Законом.  
208. Стаття 22. Умови та тривалiсть виплати допомоги по безробiттю  
209. 1. Застрахованi особи, визнанi у встановленому, порядку безробiтними, якi протягом 12 мiсяцiв, що передували початку безробiття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнiв та сплачували страховi внески, мають право на допомогу по безробiттю.  
210. 2. Особи, визнанi в установленому порядку безробiтними, якi протягом 12 мiсяцiв, що передували початку безробiття, працювали менше 26 календарних тижнiв, а також особи, якi бажають вiдновити трудову дiяльнiсть пiсля тривалої (бiльше 6 мiсяцiв) перерви, та застрахованi особи, звiльненi з останнього мiсця роботи з пiдстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статтi 40 i статтями 41, 45 Кодексу законiв про працю України, мають право на допомогу по безробiттю без урахування страхового стажу.  
211. 3. Право на допомогу по безробiттю зберiгається у разi настання перерви страхового стажу з поважних причин, якщо особа протягом мiсяця пiсля закiнчення цiєї перерви зареєструвалась в установленому порядку в державнiй службi зайнятостi як безробiтна. Поважними причинами є:  
212. навчання у вищих закладах освiти з денною формою навчання та в професiйно-технiчних закладах освiти, клiнiчнiй ординатурi, аспiрантурi, докторантурi;  
213. строкова вiйськова служба;  
214. здiйснення догляду непрацюючою працездатною особою за iнвалiдом першої групи або дитиною-iнвалiдом вiком до 16 рокiв, а також за пенсiонером, який за експертним медичним висновком потребує постiйного стороннього догляду;  
215. iншi поважнi причини, передбаченi законодавством України.  
216. 4. Допомога по безробiттю виплачується з 8 дня пiсля реєстрацiї застрахованої особи в установленому порядку в державнiй службi зайнятостi.  
217. 5. Загальна тривалiсть виплати допомоги по безробiттю не може перевищувати 360 календарних днiв протягом двох рокiв.  
218. Для осiб передпенсiйного вiку (за 2 роки до настання права на пенсiю) допомога по безробiттю не може перевищувати 720 календарних днiв.  
219. 6. У разi чергового визнання в установленому, порядку застрахованої особи безробiтною у межах двох рокiв, протягом яких виплачується допомога по безробiттю, тривалiсть її виплати враховується сумарно.  
220. 7. У разi змiни застрахованою особою мiсця постiйного проживання виплата допомоги по безробiттю продовжується пiсля реєстрацiї її в установленому порядку за новим мiсцем проживання та за неможливостi працевлаштування.  
221. 8. Допомога по безробiттю може виплачуватись одноразово для органiзацiї безробiтним пiдприємницької дiяльностi, якi не можуть бути працевлаштованi у зв'язку з вiдсутнiстю на ринку працi пiдходящої роботи. Ця допомога виплачується особам не молодше 18 рокiв за їх бажанням.  
222. Стаття 23. Розмiр допомоги по безробiттю  
223. 1. Застрахованим особам, зазначеним у частинi 1 статтi 22 цього Закону, розмiр допомоги по безробiттю визначається у вiдсотках до їх середньої заробiтної плати, визначеної вiдповiдно до законодавства України, залежно вiд страхового стажу:  
224. до 2 рокiв - 50 вiдсоткiв;  
225. вiд 2 до 6 рокiв - 55 вiдсоткiв;  
226. вiд 6 до 10 рокiв - 60 вiдсоткiв;  
227. понад 10 рокiв - 70 вiдсоткiв.  
228. Допомога по безробiттю виплачується залежно вiд тривалостi безробiття у вiдсотках до визначеного розмiру:  
229. а) першi 90 календарних днiв - 100 вiдсоткiв;  
230. б) протягом наступних 90 календарних днiв - 80 вiдсоткiв;  
231. в) у подальшому - 70 вiдсоткiв.  
232. 2. Допомога по безробiттю особам, зазначеним у частинi 2 статтi 22 цього Закону, визначається у розмiрi прожиткового мiнiмуму, встановленого законом.  
233. Застрахованим особам, звiльненим з останнього мiсця роботи з пiдстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статтi 40 i статтями 41, 45 Кодексу законiв про працю України, загальна тривалiсть виплати допомоги по безробiттю скорочується, виплата починається з 91 календарного дня.  
234. 3. Допомога по безробiттю особам, якi звiльнились з останнього мiсця роботи за власним бажанням без поважних причин, визначається вiдповiдно до частин 1 i 2 цiєї статтi, загальна тривалiсть їх виплати скорочується, виплата починається з 91 календарного дня.  
235. 4. Допомога по безробiттю не може бути вищою за середню заробiтну плату, що склалася в галузях нацiональної економiки вiдповiдної областi за минулий мiсяць, i нижчою вiд прожиткового мiнiмуму, встановленого законом.  
236. 5. Одноразова виплата допомоги по безробiттю для органiзацiї безробiтним пiдприємницької дiяльностi здiйснюється у розмiрi допомоги по безробiттю, нарахованої вiдповiдно до цiєї статтi, у розрахунку на рiк.  
237. 6. Порядок надання допомоги по безробiттю, в тому числi одноразової її виплати для органiзацiї безробiтним пiдприємницької дiяльностi, встановлюється спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сферi працi та соцiальної полiтики за поданням правлiння Фонду.  
238. Стаття 24. Умови надання допомоги по частковому безробiттю  
239. 1. Допомога по частковому безробiттю надається застрахованим особам у разi втрати ними частини заробiтної плати внаслiдок вимушеного тимчасового скорочення нормальної чи встановленої пiдприємством вiдповiдно до законодавства України тривалостi робочого часу i (або) перерви в отриманнi заробiтної плати чи скороченнi її розмiрiв у зв'язку з тимчасовим припиненням виробництва без переривання трудових вiдносин з причин економiчного, технологiчного, структурного характеру.  
240. 2. Умовами надання допомоги по частковому безробiттю є:  
241. простiй на пiдприємствi або в цеху, дiльницi iз замкнутим циклом виробництва (далi - цеху, дiльницi), що має невiдворотний та тимчасовий характер, що триває не менше одного мiсяця, не перевищує шести мiсяцiв i не залежить вiд працiвника та роботодавця;  
242. простiй протягом мiсяця, що охопив не менш як 30 вiдсоткiв чисельностi працiвникiв пiдприємства або цеху, дiльницi, в яких простої становлять 20 i бiльше вiдсоткiв робочого часу.  
243. Про можливий простiй роботодавець зобов'язаний повiдомляти державну службу зайнятостi.  
244. 3. У разi коли простiй носить сезонний характер або виникає виключно з органiзацiйно-виробничих причин, а також у разi можливостi працевлаштування працiвникiв на iнших дiльницях, цехах, пiдприємствах, допомога по частковому безробiттю не надається.  
245. 4. Перелiк причин тимчасового припинення виробництва, зазначених у частинi 1 цiєї статтi, встановлюється спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сферi працi та соцiальної полiтики за поданням правлiння Фонду.  
246. Стаття 25. Право на допомогу по частковому безробiттю  
247. 1. Право на допомогу по частковому безробiттю мають застрахованi особи, якi протягом 12 мiсяцiв, що передували мiсяцю, в якому почався простiй, працювали не менше 26 календарних тижнiв, сплачували страховi внески та в яких цi простої становлять 20 i бiльше вiдсоткiв робочого часу.  
248. 2. Допомога по частковому безробiттю не надається у разi, коли працiвник:  
249. вiдмовився вiд пiдходящої роботи на цьому або iншому пiдприємствi з повним робочим днем (тижнем);  
250. працює на даному пiдприємствi за сумiсництвом; проходить альтернативну {невiйськову) службу.  
251. Стаття 26. Розмiр та тривалiсть виплати допомоги по частковому безробiттю  
252. 1. Допомога по частковому безробiттю працiвнику встановлюється за кожну годину простою, вiдповiдно до умов частини 2 статтi 24 цього Закону, iз розрахунку двох третин тарифної ставки встановленого працiвниковi розряду (окладу) i її розмiр не може перевищувати прожитковий мiнiмум, установлений законом.  
253. 2. Допомога по частковому безробiттю надається з першого дня простою, але тривалiсть її виплати не може перевищувати 180 календарних днiв протягом року.  
254. 3. Виплата допомоги по частковому безробiттю здiйснюється пiдприємством за рахунок коштiв Фонду.  
255. 4. Пiдприємство не може звернутися за наступним одержанням з Фонду коштiв для виплати працiвникам допомоги по частковому безробiттю ранiше, нiж через рiк пiсля закiнчення термiну виплати допомоги по частковому безробiттю.  
256. 5. Порядок фiнансування виплат по частковому безробiттю та надання допомоги по частковому безробiттю встановлюється спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сферi працi та соцiальної полiтики за поданням правлiння Фонду.  
257. Стаття 27. Матерiальна допомога у перiод професiйної пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї  
258. 1. Застрахованим особам у перiод професiйної пiдготовки., перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї за направленням державної служби зайнятостi виплачується матерiальна допомога у перiод професiйної пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї безробiтного вiдповiдно до умов надання допомоги по безробiттю та у її розмiрах згiдно iз статтями 22 i 23 цього Закону i не пiдлягає зменшенню.  
259. 2. Виплата цiєї матерiальної допомоги здiйснюється з першого дня навчання. Тривалiсть виплати матерiальної допомоги зараховується до загальної тривалостi виплати допомоги по безробiттю i не може її перевищувати.  
260. 3. Порядок надання матерiальної допомоги у перiод професiйної пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї безробiтного встановлюється спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сферi працi та соцiальної полiтики за поданням правлiння Фонду.  
261. Стаття 28. Матерiальна допомога по безробiттю, одноразова матерiальна допомога  
262. 1. Безробiтним, у яких закiнчився строк виплати допомоги по безробiттю, надається матерiальна допомога по безробiттю за умови, що середньомiсячний сукупний дохiд на члена сiм'ї не перевищує прожиткового мiнiмуму, встановленого законом.  
263. Матерiальна допомога по безробiттю надається протягом 180 календарних днiв у розмiрi 75 вiдсоткiв прожиткового мiнiмуму, встановленого законом.  
264. 2. Безробiтним, у яких закiнчився строк виплати матерiальної допомоги по безробiттю, або непрацездатним особам, якi перебувають на їх утриманнi, за умов, передбачених частиною 1 цiєї статтi, може надаватися одноразова матерiальна допомога безробiтному та непрацездатним особам, якi перебувають на його утриманнi у розмiрi 50 вiдсоткiв прожиткового мiнiмуму, встановленого законом.  
265. 3. Порядок надання матерiальної допомоги по безробiттю, одноразової матерiальної допомоги безробiтному та непрацездатним особам, якi перебувають на його утриманнi, встановлюється спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сферi працi та соцiальної полiтики за поданням правлiння Фонду.  
266. Стаття 29. Допомога на поховання  
267. Допомога на поховання у разi смертi безробiтного або особи, яка перебувала на його утриманнi, виплачується особам, якi здiйснювали поховання, у розмiрi, встановленому законодавством України.  
268. Стаття 30. Дотацiя роботодавцю на створення додаткових робочих мiсць  
269. Пiдприємствам, установам та органiзацiям Фондом може надаватись дотацiя на створення додаткових робочих мiсць для працевлаштування безробiтних у розмiрi витрат на заробiтну плату прийнятих за направленням державної служби зайнятостi осiб (але не вище за середнiй рiвень у галузях нацiональної економiки вiдповiдної областi) у розрахунку на рiк.  
270. Можливостi та обсяги надання дотацiй визначаються правлiнням виходячи з фiнансового стану Фонду.  
271. Порядок надання роботодавцю дотацiї на створення додаткових робочих мiсць для працевлаштування безробiтних встановлюється спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сферi працi та соцiальної полiтики за поданням правлiння Фонду.  
272. Стаття З1. Припинення, вiдкладення виплат матерiального забезпечення на випадок безробiття та скорочення їх тривалостi  
273. 1. Виплата допомоги по безробiттю та матерiальної допомоги по безробiттю припиняється у разi:  
274. а) працевлаштування безробiтного;  
275. б) поновлення безробiтного на роботi за рiшенням суду;  
276. в) вступу до навчального закладу на навчання з вiдривом вiд виробництва;  
277. г) проходження професiйної пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї за направленням державної служби зайнятостi;  
278. ґ) призову на строкову вiйськову, альтернативну (невiйськову) службу;  
279. д) набрання законної сили вироком суду про позбавлення волi або направлення за рiшенням суду на примусове лiкування;  
280. е) отримання права на пенсiю вiдповiдно до законодавства України;  
281. є) призначення виплати на пiдставi документiв, що мiстять неправдивi вiдомостi;  
282. ж) подання письмової заяви про бажання здiйснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку;  
283. з) подання письмової заяви про вiдмову вiд послуг державної служби зайнятостi;  
284. й) переїзду на постiйне мiсце проживання в iншу мiсцевiсть;  
285. i) закiнчення строку їх виплати;  
286. ї) зняття з облiку за невiдвiдування державної служби зайнятостi 30 i бiльше календарних днiв;  
287. й) смертi безробiтного.  
288. 2. Виплата матерiальної допомоги у перiод професiйної пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї безробiтного припиняється з причин, передбачених частиною 1 цiєї статтi, та у разi виключення iз навчального закладу за неуспiшнiсть та порушення дисциплiни.  
289. 3. Виплата допомоги по безробiттю, матерiальної допомоги у перiод професiйної пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї безробiтного, матерiальної допомоги по безробiттю припиняється на перiод захворювання безробiтного понад 14 календарних днiв, на перiод непрацездатностi по вагiтностi та пологах безробiтної жiнки та на перiод догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку.  
290. 4. Виплата, допомоги по безробiттю та матерiальної допомоги у перiод професiйної пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї безробiтного вiдкладається на строк до трьох мiсяцiв у разi надання застрахованiй особi вiдповiдно до законодавства України вихiдної допомоги та iнших виплат пiд час звiльнення з пiдприємств, установ i органiзацiй, що забезпечують часткову компенсацiю тимчасово втраченого заробiтку, крiм державної допомоги сiм'ям з дiтьми та допомоги, що виплачується з громадських фондiв.  
291. 5. Тривалiсть виплати допомоги по безробiттю, матерiальної допомоги у перiод професiйної пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї безробiтного та матерiальної допомоги по безробiттю скорочується на строк до 90 календарних днiв у разi:  
292. а) звiльнення з останнього мiсця роботи за власним бажанням без поважних причин (на 90 календарних днiв);  
293. б) вiдмови безробiтного вiд двох пропозицiй пiдходящої роботи або професiйної пiдготовки, перепiдготовки, пiдвищення квалiфiкацiї;  
294. в) приховування вiдомостей про працевлаштування на тимчасову роботу в перiод одержання допомоги по безробiттю;  
295. г) порушення умов i строку реєстрацiї та перереєстрацiї як безробiтного, а також недотримання рекомендацiй щодо сприяння працевлаштуванню;  
296. ґ) перереєстрацiї безробiтного, який був знятий з облiку за невiдвiдування державної служби зайнятостi бiльше 30 календарних днiв без поважних причин та не сприяв своєму працевлаштуванню;  
297. д) вiдмови вiд роботи за спецiальнiстю, професiєю, набутою пiсля професiйної пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї .за направленням державної служби зайнятостi;  
298. е) припинення без поважних причин навчання у навчальних закладах, на пiдприємствах, в органiзацiях i установах за направленням державної служби зайнятостi.  
299. Роздiл VI. Забезпечення незастрахованих осiб  
300. Стаття 32. Виплати вiйськовослужбовцям, звiльненим з вiйськової служби у зв'язку iз скороченням чисельностi або штату без права на пенсiю  
301. 1. Вiйськовослужбовцям, звiльненим з вiйськової служби у зв'язку iз скороченням чисельностi або штату без права на пенсiю, здiйснюється виплата допомоги по безробiттю, в тому числi одноразова її виплата для органiзацiї безробiтним пiдприємницької дiяльностi, вiдповiдно до частин 2, 4, 5, 6, 7, 8 статтi 22 та частин 1, 2, 4, 5 статтi 23 цього Закону за умови їх реєстрацiї в установленому порядку в державнiй службi зайнятостi протягом мiсяця з дня поставлення на облiку вiйськовому комiсарiатi.  
302. Строк проходження вiйськової служби прирiвнюється до страхового стажу.  
303. 2. Матерiальна допомога у перiод професiйної пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї безробiтного виплачується у розмiрi допомоги по безробiттю i не пiдлягає зменшенню. Тривалiсть виплати цiєї матерiальної допомоги зараховується до загальної тривалостi виплати допомоги по безробiттю та не може її перевищувати.  
304. 3. Матерiальна допомога по безробiттю, одноразова матерiальна допомога безробiтному та непрацездатним особам, якi перебувають на його утриманнi, допомога на поховання у разi смертi безробiтного або особи, яка перебувала на його утриманнi виплачуються на умовах i в розмiрах, передбачених статтями 28, 29 цього Закону.  
305. 4. У разi порушення строку реєстрацiї в установленому порядку в державнiй службi зайнятостi всi види забезпечення здiйснюються вiдповiдно до статтi 33 цього Закону.  
306. 5. Виплата допомоги по безробiттю, матерiальної допомоги у перiод професiйної пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї безробiтного та матерiальної допомоги по безробiттю припиняється, вiдкладається або скорочується її тривалiсть вiдповiдно до статтi З1 цього Закону.  
307. Стаття 33. Виплати забезпечення незастрахованим особам, якi шукають роботу вперше  
308. 1. Незастрахованим особам, якi шукають роботу вперше i в установленому порядку визнанi безробiтними, допомога по безробiттю встановлюється у розмiрi прожиткового мiнiмуму, встановленого законом.  
309. Допомога по безробiттю виплачується з 8 дня пiсля реєстрацiї особи в установленому порядку в державнiй службi зайнятостi. Тривалiсть виплати допомоги по безробiттю не перевищує 180 календарних днiв.  
310. 2. Матерiальна допомога у перiод професiйної пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї безробiтного незастрахованим особам, зареєстрованим в установленому порядку в державнiй службi зайнятостi, виплачується у розмiрi допомоги по безробiттю. Тривалiсть виплати цiєї матерiальної допомоги зараховується до загальної тривалостi виплати допомоги по безробiттю i не може її перевищувати.  
311. 3. Матерiальна допомога по безробiттю, одноразова матерiальна допомога безробiтному та непрацездатним особам, якi перебувають на його утриманнi, допомога на поховання у разi смертi безробiтного або особи, яка перебувала на його утриманнi виплачуються на умовах i в розмiрах, передбачених статтями 28 i 29 цього Закону.  
312. 4. Виплата допомоги по безробiттю, матерiальної допомоги у перiод професiйної пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї безробiтного та матерiальної допомоги по безробiттю припиняється, вiдкладається, скорочується її тривалiсть вiдповiдно до статтi З1 цього Закону.  
313. Роздiл VII. Права, обов'язки i вiдповiдальнiсть у сферi страхування на випадок безробiття  
314. Стаття 34. Права, обов'язки i вiдповiдальнiсть Фонду  
315. 1. Фонд має право:  
316. застосовувати фiнансовi та адмiнiстративнi санкцiї вiдповiдно до цього Закону у разi порушення порядку сплати страхувальниками страхових внескiв;  
317. стягувати з посадових осiб та страхувальникiв передбаченi законодавством штрафи та застосовувати iншi фiнансовi санкцiї за недотримання цього Закону.  
318. 2. Фонд зобов'язаний:  
319. забезпечувати збiр страхових внескiв;  
320. виплачувати забезпечення та надавати соцiальнi послуги, передбаченi цим Законом;  
321. вживати заходiв до рацiонального використання коштiв i забезпечення фiнансової стабiльностi Фонду;  
322. контролювати правильнiсть нарахування, своєчаснiсть сплати страхових внескiв, а також витрати за страхуванням на випадок безробiття, передбаченi цим Законом та iншими нормативно-правовими актами про страхування на випадок безробiття, правильнiсть визначення роботодавцем та виплати застрахованим особам допомоги по частковому безробiттю;  
323. щорiчно складати звiт про результати своєї дiяльностi та подавати його Кабiнетовi Мiнiстрiв України;  
324. iнформувати застрахованих осiб про результати своєї роботи через засоби масової iнформацiї.  
325. З. Фонд несе вiдповiдальнiсть вiдповiдно до законодавства України за шкоду, заподiяну особам внаслiдок несвоєчасного або неповного забезпечення, передбаченого цим Законом.  
326. Стаття 35. Права, обов'язки i вiдповiдальнiсть роботодавцiв  
327. 1. Роботодавцi мають право:  
328. брати участь в управлiннi страхуванням на випадок безробiття через своїх представникiв вiдповiдно до цього Закону i статуту Фонду;  
329. на судовий захист своїх прав.  
330. 2. Роботодавцi зобов'язанi:  
331. 1) зареєструватись у виконавчiй дирекцiї Фонду як платник страхових внескiв у 10-денний строк з дня отримання ними свiдоцтва про державну реєстрацiю суб'єкта пiдприємницької дiяльностi або з дня укладення трудового договору;  
332. 2) своєчасно i в повному розмiрi сплачувати страховi внески;  
333. 3) надавати виконавчiй дирекцiї Фонду вiдомостi в установленому порядку про:  
334. прийняття на роботу працiвника;  
335. заробiтну плату працiвника, використання робочого часу тощо;  
336. сплату страхових внескiв, у тому числi застрахованими особами;  
337. лiквiдацiю пiдприємства, установи, органiзацiї, змiну юридичного статусу, адреси.  
338. 3. Достовiрнiсть зазначених у документах даних перевiряється виконавчою дирекцiєю Фонду. У випадках їх недостовiрностi роботодавцi добровiльно чи на пiдставi рiшення суду повиннi вiдшкодувати страховиковi заподiяну шкоду.  
339. Роботодавцi несуть вiдповiдальнiсть вiдповiдно до законодавства за шкоду, заподiяну застрахованим особам внаслiдок невиконання або неналежного виконання обов'язкiв, визначених частиною 2 цiєї статтi.  
340. Роботодавцевi забороняється вчиняти будь-якi дiї, що можуть призвести до прийняття ним разом iз застрахованою особою спiльного рiшення, яке може в подальшому зашкодити цiй особi або членам її сiм'ї реалiзувати своє право на забезпечення та отримання соцiальних послуг вiдповiдно до цього Закону.  
341. 4. 3 роботодавця утримуються:  
342. сума виплаченого забезпечення та вартостi наданих соцiальних послуг безробiтному у разi поновлення його на роботi за рiшенням суду;  
343. незаконно виплачена безробiтному сума забезпечення у разi неповiдомлення про його прийняття на роботу;  
344. незаконно отримана сума допомоги по частковому безробiттю.  
345. Стаття 36. Права, обов'язки i вiдповiдальнiсть застрахованих осiб  
346. 1. Застрахованi особи мають право брати участь в управлiннi страхуванням на випадок безробiття через своїх представникiв вiдповiдно до цього Закону i статуту Фонду.  
347. Застрахованi особи, яким виплачується забезпечення та надаються соцiальнi послуги за цим Законом, мають право, на судовий захист своїх прав.  
348. 2. Застрахованi особи, зареєстрованi в установленому порядку як безробiтнi, зобов'язанi своєчасно подавати вiдомостi про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соцiальних послуг.  
349. 3. Сума виплаченого забезпечення та вартостi наданих соцiальних послуг застрахованiй особi внаслiдок невиконання нею своїх обов'язкiв та зловживання ними, стягується з цiєї особи вiдповiдно до законодавства України.  
350. У разi припинення професiйної пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї за направленням державної служби зайнятостi без поважних причин або вiдмови працювати за одержаною професiєю (спецiальнiстю) iз застрахованих осiб стягується сума витрат на професiйну пiдготовку, перепiдготовку та пiдвищення квалiфiкацiї.  
351. Незастрахованi особи, яким виплачується" забезпечення i надаються соцiальнi послуги за цим Законом, виконують обов'язки та несуть вiдповiдальнiсть, як це передбачено для застрахованих осiб.  
352. Стаття 37. Виплата неодержаної суми матерiального забезпечення на випадок безробiття у разi смертi безробiтного  
353. 1. Сума матерiального забезпечення на випадок безробiття, що належить безробiтному вiдповiдно до цього Закону i залишилася неодержаною у зв'язку з його смертю, виплачується непрацездатним особам, якi перебували на утриманнi померлого або мали на день його смертi право на одержання вiд нього утримання.  
354. Такими непрацездатними особами є:  
355. дiти, якi не досягли 18 рокiв - учнi i студенти (курсанти, слухачi, стажисти) очної форми навчання - до закiнчення навчання, але не довше, нiж до досягнення ними 23 рокiв;  
356. непрацюючi жiнки, якi досягли 55 рокiв, i чоловiки, якi досягли 60 рокiв;  
357. iнвалiди - члени сiм'ї безробiтного на час iнвалiдностi;  
358. один iз батькiв або дружина (чоловiк) померлого чи iнший член сiм'ї, якщо вiн не працює i доглядає дiтей, братiв, сестер або онукiв померлого, якi не досягли 8 рокiв;  
359. неповнолiтнi дiти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати алiменти;  
360. 2. Батькам, дружинi (чоловiку), а також членам сiм'ї, якi проживали разом з безробітним на день його смертi, суми неодержаного матерiального забезпечення на випадок безробiття виплачується i в тому разi, коли вони не належать до кола непрацездатних осiб, якi перебували на утриманнi померлого.  
361. 3. У разi звернення кiлькох осiб належна до виплати сума матерiального забезпечення на випадок безробiття дiлиться мiж ними порiвну.  
362. 4. Виплата здiйснюється у разi, коли звернення за належною до виплати сумою матерiального забезпечення на випадок безробiття надiйшло не пiзнiше 6 мiсяцiв пiсля смертi безробiтного.  
363. Стаття 38. Вiдповiдальнiсть за несвоєчасну та неповну сплату страхових внескiв  
364. 1. Роботодавцi несуть вiдповiдальнiсть за несвоєчаснiсть реєстрацiї як платники страхових внескiв, несвоєчаснiсть сплати та неповну сплату страхових внескiв, у тому числi страхових внескiв, що сплачують застрахованi особи через рахунки роботодавцiв.  
365. У разi несвоєчасної сплати страхових внескiв страхувальниками, в тому числi через ухилення вiд реєстрацiї як платника страхових внескiв, або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внескiв (недоїмки), штраф та пеню.  
366. Штраф накладається у розмiрi прихованої суми виплат, на якi вiдповiдно до цього Закону нараховуються страховi внески, а у разi повторного порушення - у трикратному розмiрi зазначеної суми.  
367. Пеня обчислюється виходячи з 120 вiдсоткiв облiкової ставки Нацiонального банку України, що дiяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафiв) за весь її строк.  
368. За порушення строку реєстрацiї як платника страхових внескiв накладається штраф у розмiрi 50 вiдсоткiв суми належних до сплати страхових внескiв за весь перiод, який пройшов з дня, коли страхувальник повинен був зареєструватися.  
369. 2. Несплаченi в строк страховi внески, пеня i штраф стягуються в дохiд Фонду iз страхувальника у безспiрному порядку.  
370. Строк давностi у разi стягнення страхових внескiв, пенi та фiнансових санкцiй, передбачених цiєю статтею, не застосовується.  
371. 3. Суми коштiв, безпiдставно стягненi iз страхувальникiв, пiдлягають поверненню у триденний строк з дня рiшення про безпiдставнiсть стягнення цих виплат з вiдшкодуванням судових витрат.  
372. 4. На посадових осiб, винних, у порушеннi строку реєстрацiї як платника страхових внескiв, несвоєчаснiй та неповнiй їх сплатi, накладаються адмiнiстративнi стягнення у виглядi штрафу вiд восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, а у разi вчинення повторного правопорушення цими особами, яких протягом року було пiддано адмiнiстративному стягненню, - вiд десяти до двадцяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.  
373. 5. Зазначенi у цiй статтi адмiнiстративнi стягнення накладаються у порядку, встановленому Кодексом України про адмiнiстративнi правопорушення.  
374. Право накладати фiнансовi санкцiї та адмiнiстративнi стягнення вiд iменi Фонду мають керiвник виконавчої дирекцiї Фонду, його заступники, керiвники робочих органiв виконавчої дирекцiї Фонду в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах Києвi i Севастополi та їх заступники.  
375. Стаття 39. Вирiшення спорiв  
376. Спори, що виникають iз правовiдносин за цим Законом, вирiшуються в судовому порядку.  
377. Роздiл VIII. Перехiднi та прикiнцевi положення  
378. 1. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування на випадок безробiття" набирає чинностi через шiсть мiсяцiв пiсля його опублiкування за винятком статей 24 - 26, можливiсть введення яких розглядається, виходячи з економiчних можливостей держави, щорiчно Верховною Радою України пiд час затвердження розмiру страхових внескiв.  
379. 2. До приведення законодавства України у вiдповiднiсть iз Законом України "Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування на випадок безробiття" законодавчi та iншi нормативно-правовi акти застосовуються в частинi, що не суперечить цьому Закону.  
380. 3. Допомога по безробiттю, матерiальна допомога по безробiттю та матерiальна допомога у перiод пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї, призначенi до набрання чинностi цим Законом, виплачуються у строки i розмiрах, визначених Законом України "Про зайнятiсть населення", до закiнчення строку виплати або до припинення їх виплати вiдповiдно до статтi 30 Закону України "Про зайнятiсть населення".  
381. 4. До встановлення законом прожиткового мiнiмуму для розрахунку виплат, передбачених цим Законом, використовується соцiальна норма, яка встановлюється Верховною Радою України одночасно iз прийняттям Закону України про Державний бюджет України.  
382. 5. Лiквiдувати державний фонд сприяння зайнятостi населення, створений вiдповiдно до статтi 22 Закону України "Про зайнятiсть населення". Установити, що Фонд загальнообов'язкового державного соцiального страхування України на випадок безробiття є правонаступником лiквiдованого державного фонду сприяння зайнятостi населення.  
383. 6. Органiзацiйну роботу щодо формування першого правлiння Фонду загальнообов'язкового державного соцiального страхування України на випадок безробiття та наглядової ради, а також проведення їх перших засiдань здiйснює Український координацiйний комiтет сприяння зайнятостi населення, створений вiдповiдно до статтi 17 Закону України "Про зайнятiсть населення".  
384. 7. Кабiнету Мiнiстрiв України у шестимiсячний строк з дня опублiкування цього Закону:  
385. пiдготувати i подати на розгляд Верховної Ради України пропозицiї щодо приведення законодавчих актiв України у вiдповiднiсть iз Законом України "Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування на випадок безробiття";  
386. привести власнi акти у вiдповiднiсть iз Законом України "Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування на випадок безробiття";  
387. прийняти вiдповiднi акти, необхiднi для реалiзацiї цього Закону;  
388. забезпечити перегляд i скасування мiнiстерствами, iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв, що суперечать цьому Закону.