Кількість абзаців - 203 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до Закону України "Про охорону атмосферного повітря" (Друге читання)

1. Проект ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до Закону України "Про охорону атмосферного повітря"  
2. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є: І. Внести зміни до Закону України "Про охорону атмосферного повітря" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., №50, ст. 678; 1995 р., №13, ст. 85), виклавши його у такій редакції: "ЗАКОН УКРАЇНИ Про охорону атмосферного повітря"  
3. Атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів довкілля.  
4. Цей Закон спрямований на збереження сприятливого стану атмосферного повітря, його відновлення і поліпшення для забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини, а також запобігання шкідливому впливу на довкілля.  
5. Закон визначає правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря.  
6. Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ  
7. Стаття 1. Визначення термінів  
8. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:  
9. атмосферне повітря - природна суміш газів, що склалася в процесі еволюції Землі;  
10. охорона атмосферного повітря - система заходів, пов'язаних із збереженням, поліпшенням та відновленням стану атмосферного повітря, запобіганням його забрудненню, зниженням рівня забрудненості та впливу фізичних та біологічних факторів;  
11. забрудненість атмосферного повітря - наявність в атмосферному повітрі забруднювальних речовин і (або) шкідливих фізичних чинників;  
12. забруднення атмосферного повітря - змінення складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних та біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на довкілля та здоров`я людини  
13. забруднювальна речовина - будь-яка речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на довкілля та здоров'я людини;  
14. викид - забруднювальна речовина або суміш таких речовин, що надходять в атмосферне повітря;  
15. потужність викиду - кількість речовини або суміші речовин, яка викидається в атмосферне повітря за одиницю часу;  
16. нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря - група нормативів, дотримання яких запобігає виникненню небезпеки для здоров'я людини та стану довкілля;  
17. норматив вмісту забруднювальної речовини у відпрацьованих газах пересувного джерела - гранично допустима кількість забруднювальної речовини у відпрацьованих газах пересувного джерела, що відводиться в атмосферне повітря;  
18. норматив допустимого викиду забруднювальної речовини стаціонарного джерела - гранично допустима потужність викиду забруднювальної речовини в атмосферу від стаціонарного джерела, яка забезпечує додержання нормативів якості атмосферного повітря;  
19. технологічний норматив допустимого викиду забруднювальної речовини - гранично допустимий викид забруднювальної речовини окремих типів обладнання і споруд, який відводиться до джерела викиду в атмосферне повітря;  
20. джерело викиду - об'єкт (підприємство, цех, агрегат, установка тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднювальна речовина.  
21. Стаття 2. Завдання Закону про охорону атмосферного повітря Завданням Закону про охорону атмосферного повітря є регулювання відносин у цій галузі з метою збереження, поліпшення та відтворення стану атмосферного повітря, відвернення і зниження шкідливого хімічного, фізичного, біологічного та іншого впливу на атмосферне повітря, забезпечення раціонального використання атмосферного повітря для виробничих потреб, а також зміцнення правопорядку і законності у цій сфері.  
22. Стаття 3. Законодавство про охорону атмосферного повітря  
23. Відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Законом та іншими актами законодавства України.  
24. Стаття 4. Управління у галузі охорони атмосферного повітря.  
25. Управління у галузі охорони атмосферного повітря здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, спеціально уповноважений центральний органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і спеціально уповноважений центральний органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.  
26. Розділ II. СТАНДАРТИЗАЦІЯ І НОРМУВАННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ  
27. Стаття 5. Завдання стандартизації і нормування в галузі охорони атмосферного повітря  
28. Стандартизація і нормування в галузі охорони атмосферного повітря проводяться з метою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог до охорони атмосферного повітря від забруднення, впливу фізичних і біологічних факторів та забезпечення екологічної безпеки.  
29. Стаття 6. Стандартизація в галузі охорони атмосферного повітря  
30. Стандартизація в галузі охорони атмосферного повітря спрямована на:  
31. забезпечення безпеки навколишньому природному середовищу та запобіганню екологічних катастроф;  
32. реалізацію єдиної науково-технічної політики в галузі охорони атмосферного повітря;  
33. встановлення вимог до обладнання і споруд щодо охорони атмосферного повітря від забруднення та впливу фізичних та біологічних факторів на його стан;  
34. забезпечення безпеки народногосподарських об'єктів і запобігання виникненню аварій та техногенних катастроф;  
35. впровадження і використання сучасних екологічно безпечних технологій.  
36. Стандарти в галузі охорони атмосферного повітря встановлюються та розробляються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров`я і затверджуються в установленому законодавством порядку.  
37. Стаття 7. Нормативи у галузі охорони атмосферного повітря  
38. У галузі охорони атмосферного повітря встановлюються такі нормативи:  
39. нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря;  
40. нормативи допустимих викидів забруднювальних речовин стаціонарних джерел;  
41. нормативи гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел;  
42. нормативи вмісту забруднювальних речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувних джерел.  
43. Законодавством України можуть встановлюватися й інші нормативи в галузі охорони атмосферного повітря.  
44. Порядок встановлення, розроблення, затвердження, введення в дію нормативів у галузі охорони атмосферного повітря встановлюється Кабінетом Міністрів України.  
45. Стаття 8. Нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря  
46. Для оцінки стану забруднення атмосферного повітря встановлюються нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря:  
47. нормативи якості атмосферного повітря;  
48. гранично допустимі рівні впливу акустичного, електромагнітного, іонізуючого та інших фізичних факторів та біологічного впливу на стан атмосферного повітря населених пунктів.  
49. Для курортних, лікувально-оздоровчих та інших рекреаційних територій можуть встановлюватися більш суворі нормативи якості атмосферного повітря і рівні впливу фізичних факторів та біологічного впливу на стан атмосферного повітря.  
50. Стаття 9. Нормативи допустимих викидів забруднювальних речовин стаціонарних джерел  
51. Нормативи допустимих викидів забруднювальних речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, встановлюються виходячи з рівня розвитку технологічних процесів, а також газоочисних установок.  
52. Для діючих і проектованих окремих типів обладнання і споруд залежно від часу розробки та введення у дію, наявності наукових і технічних розробок, економічної доцільності встановлюються:  
53. нормативи допустимих викидів забруднювальних речовин стаціонарних джерел;  
54. технологічні нормативи допустимих викидів забруднювальних речовин, які відводяться до джерела викиду в атмосферне повітря.  
55. До технологічних нормативів допустимих викидів забруднювальних речовин належать:  
56. поточні технологічні нормативи - для діючих окремих типів обладнання, споруд на рівні підприємств з найкращою існуючою технологією виробництва аналогічних за потужністю технологічних процесів;  
57. перспективні технологічні нормативи - для нових і таких, що проектуються, будуються або модернізуються, окремих типів обладнання, споруд з урахуванням досягнень на рівні передових вітчизняних і світових технологій та обладнання.  
58. Стаття 10. Нормативи гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел  
59. Нормативи гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів встановлюються для кожного стаціонарного джерела за кожним фактором фізичного впливу.  
60. Нормативи гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів встановлюються на рівні, за якого фізичний та біологічний вплив усіх джерел у даному районі, з урахуванням перспектив його розвитку, в період дії встановленого нормативу не призведе до перевищення нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря (за найбільш суворим нормативом).  
61. Стаття 11. Нормативи вмісту забруднювальних речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувних джерел  
62. Для кожного типу пересувних джерел, що експлуатуються на території України, встановлюються нормативи граничнодопустимого вмісту забруднювальних речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів цих джерел, які розробляються з урахуванням технічних рішень щодо зменшення утворення забруднювальних речовин, зниження рівнів впливу фізичних факторів, очищення відпрацьованих газів та економічної доцільності.  
63. Розділ ІІІ. ЗАХОДИ ЩОДО ОХОРОНИ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ  
64. Стаття 12. Обов`язки підприємств, установ, організацій та громадяни - суб`єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря  
65. Підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, пов`язаної з викидами забруднювальних речовин в атмосферне повітря, впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані:  
66. здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання умов і вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднювальних речовин тощо;  
67. вживати заходів до зменшення обсягів викидів забруднювальних речовин і зменшення впливу фізичних факторів;  
68. забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів;  
69. здійснювати контроль за обсягом і складом забруднювальних речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями іншого впливу та вести їх постійний облік;  
70. заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення аварійних ситуацій і несприятливих метеорологічних умов та вживати заходів для ліквідації причин і наслідків забруднення атмосферного повітря;  
71. забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднювальних речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок;  
72. забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднювальних речовин;  
73. використовувати метрологічно атестовані методики виконання вимірювань і засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднювальних речовин в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних джерел;  
74. здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднювальних речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів викидів забруднювальних речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря.  
75. Виконання заходів щодо охорони атмосферного повітря не повинно призводити до забруднення грунтів, вод та інших природних об'єктів.  
76. Стаття 13. Регулювання викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря стаціонарних джерел  
77. Для забезпечення стану атмосферного повітря, сприятливого для здоров'я людини та об'єктів довкілля, в обов'язковому порядку на державному рівні здійснюється регулювання викидів найбільш поширених забруднювальних речовин в атмосферне повітря стаціонарних джерел за таким переліком:  
78. завислі речовини (недиференційований за фізико-хімічним складом пил); діоксид сірки; оксид вуглецю; діоксид азоту; свинець та його неорганічні сполуки (у перерахунку на свинець); бензопірен; формальдегід.  
79. Перелік забруднювальних речовин переглядається не менше одного разу на десять років за пропозицією спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.  
80. Органи місцевого самоврядування з урахуванням особливостей екологічної ситуації регіону, населеного пункту мають право за погодженням з територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я додатково визначати забруднювальні речовини, за якими здійснюється регулювання їх викидів.  
81. Органи місцевого самоврядування разом з місцевими органами виконавчої влади, на території яких спостерігається перевищення нормативів екологічної безпеки, розробляють і затверджують програми оздоровлення повітряного басейну.  
82. Викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я.  
83. Матеріали, що обгрунтовують обсяги безпечних викидів для підприємств, установ, організацій та громадян розробляються суб`єктами господарювання, що отримали відповідну ліцензію.  
84. Дозволи на викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря видаються за умови:  
85. неперевищення протягом їх дії встановлених нормативів екологічної безпеки;  
86. неперевищення нормативів допустимих викидів забруднювальних речовин стаціонарних джерел;  
87. дотримання вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднювальних речовин.  
88. Якщо за результатами спостережень за станом атмосферного повітря або розрахунковими даними встановлено зони, де внаслідок причин об'єктивного характеру є перевищення нормативів екологічної безпеки, приймається рішення про поетапне зниження викидів забруднювальних речовин діючих підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності. Тривалість кожного етапу та необхідне зменшення обсягів викидів забруднювальних речовин на кожному етапі встановлюються територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням з територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.  
89. У разі неможливості зменшення викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря до встановлених нормативів діяльність відповідних підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.  
90. Порядок розроблення та видачі дозволів на викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та обліку підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які мають отримати дозвіл на викиди, встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.  
91. Стаття 14. Обмеження, тимчасова заборона (зупинення) або припинення викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря і впливу фізичних та біологічних факторів на його стан  
92. Діяльність, пов'язана з порушенням умов і вимог до викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря і впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства України.  
93. Стаття 15. Регулювання рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на стан атмосферного повітря  
94. Рівні впливу фізичних та біологічних факторів на стан атмосферного повітря встановлюються на основі нормативів. У випадках, коли на них видано дозвіл, повинні дотримуватися й інші вимоги, передбачені цим дозволом. Дозволи видаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я та його територіальними органами з урахуванням визначеного статтею 9 цього Закону порядку встановлення нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів на стан атмосферного повітря.  
95. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані вживати необхідних заходів до запобігання та недопущення перевищення встановлених рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на стан атмосферного повітря і здоров'я людини.  
96. Стаття 16. Регулювання викидів забруднювальних речовин і впливу фізичних та біологічних факторів на стан атмосферного повітря у разі відсутності нормативів  
97. Викиди забруднювальних речовин і вплив на стан атмосферного повітря фізичних та біологічних факторів, для яких не встановлено відповідних нормативів екологічної безпеки, допускаються у виняткових випадках лише з дозволу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я за умови, що за цей період буде встановлено відповідний норматив та вжито необхідних заходів щодо охорони атмосферного повітря.  
98. Стаття 17. Заходи щодо охорони атмосферного повітря у разі виникнення аварійних ситуацій і несприятливих метеорологічних умов  
99. Підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, викиди забруднювальних речовин або впливи фізичних та біологічних факторів яких у разі виникнення аварій і несприятливих метеорологічних умов можуть призвести до надзвичайних екологічних ситуацій, зобов'язані заздалегідь розробити та погодити із спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, з питань охорони здоров'я, іншими заінтересованими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в установленому порядку спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря.  
100. У разі виникнення таких надзвичайних екологічних ситуацій керівники підприємств, установ, організацій та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані негайно в установленому порядку повідомити про це органи, які здійснюють державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря, і вжити заходів до охорони атмосферного повітря та ліквідації причин і наслідків його забруднення.  
101. Стаття 18. Регулювання діяльності, що впливає на погоду і клімат  
102. Діяльність, спрямована на штучні зміни стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях, може провадитися підприємствами, установами, організаціями та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності тільки за дозволами, виданими спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, з питань охорони здоров'я або їх територіальними органами, за погодженням з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.  
103. Підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані відповідно до міжнародних угод скорочувати і в подальшому повністю припинити виробництво та використання хімічних речовин, що шкідливо впливають на озоновий шар, а також проводити роботу щодо зменшення викидів речовин, накопичення яких в атмосферному повітрі може призвести до негативних змін клімату.  
104. Стаття 19. Заходи щодо відвернення і зменшення забруднення атмосферного повітря викидами автотранспортних та інших пересувних засобів і установок та впливу їх фізичних факторів  
105. З метою відвернення і зменшення забруднення атмосферного повітря автотранспортними та іншими пересувними засобами і установками та впливу пов'язаних з ними фізичних факторів здійснюється:  
106. розроблення та виконання комплексу заходів щодо зниження викидів, знешкодження шкідливих речовин і зменшення фізичного впливу під час проектування, виробництва, експлуатації та ремонту автомобілів, літаків, суден, інших пересувних засобів і установок;  
107. переведення транспортних засобів на менш токсичні види палива;  
108. раціональне планування та забудова населених пунктів з дотриманням необхідної відстані до транспортних шляхів;  
109. виведення з густонаселених житлових кварталів за межі міста автотранспортних підприємств, вантажного транзитного автомобільного транспорту;  
110. обмеження в'їзду автомобільного транспорту та інших пересувних засобів і установок у сельбищні зони, місця відпочинку і туризму;  
111. поліпшення стану утримання транспортних шляхів і вуличного покриття;  
112. впровадження в містах автоматизованих систем регулювання дорожнього руху;  
113. удосконалення технологій транспортування і зберігання палива, забезпечення постійного контролю за якістю палива на нафтопереробних підприємствах та автозаправних станціях;  
114. впровадження та вдосконалення діяльності контрольно-регулювальних і діагностичних пунктів та комплексних систем перевірки екологічних нормативів пересувних засобів та установок.  
115. Виробництво та експлуатація транспортних та інших пересувних засобів і установок, в яких вміст забруднювальних речовин у відпрацьованих газах перевищує нормативи або рівні впливу фізичних факторів, забороняються.  
116. Стаття 20. Виконання вимог до охорони атмосферного повітря під час застосування пестицидів та агрохімікатів  
117. Підприємства, установи, організації, а також громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані дотримуватися правил та вимог щодо транспортування, зберігання і застосування пестицидів та агрохімікатів з метою недопущення забруднення атмосферного повітря.  
118. Стаття 21. Виконання вимог до охорони атмосферного повітря під час видобування корисних копалин та проведення вибухових робіт  
119. Видобування корисних копалин та вибухові роботи повинні проводитися з дотриманням правил відвернення або зниження рівнів забруднення атмосферного повітря способами, погодженими із спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я та іншими органами відповідно до законодавства України.  
120. Стаття 22. Виконання вимог щодо охорони атмосферного повітря від забруднення виробничими, побутовими та іншими відходами  
121. Не допускається спалювання зазначених відходів на території підприємств, установ, організацій і населених пунктів, за винятком випадків, коли це здійснюється з використанням спеціальних установок при додержанні вимог щодо охорони атмосферного повітря.  
122. Власники або уповноважені ними органи управління підприємств, установ і організацій зобов`язані забезпечувати переробку, утилізацію на своєчасне вивезення відходів, які забруднюють атмосферне повітря, на підприємства, що використовують їх як сировину, або на спеціальні звалища.  
123. Стаття 23. Відвернення і зниження шуму  
124. З метою відвернення, зниження і досягнення безпечних рівнів виробничих та інших шумів повинні забезпечуватися:  
125. створення і впровадження малошумних машин і механізмів ;  
126. удосконалення конструкцій транспортних засобів та умов їх експлуатації, а також утримання в належному стані залізничних і трамвайних колій, автомобільних шляхів, вуличного покриття;  
127. розміщення підприємств, транспортних магістралей, аеродромів та інших об'єктів з джерелами шуму під час планування і забудови населених пунктів відповідно до встановлених санітарно-технічних вимог та карт шуму;  
128. виробництво будівельних матеріалів, конструкцій, технічних засобів та будівництво споруд з необхідними акустичними властивостями;  
129. організаційні заходи для відвернення і зниження виробничих, комунальних, побутових і транспортних шумів, включаючи запровадження раціональних схем і режимів руху залізничного, повітряного, водного та автомобільного транспорту у межах населених пунктів.  
130. Громадяни зобов'язані дотримувати вимоги, встановлені з метою зниження побутового шуму у квартирах, а також у дворах житлових будинків, на вулицях, у місцях відпочинку та інших громадських місцях.  
131. Розділ IV. ДОТРИМАННЯ ВИМОГ ДО ОХОРОНИ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ПІД ЧАС ПРОЕКТУВАННЯ, БУДІВНИЦТВА ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ПРОМИСЛОВИХ ОБ'ЄКТІВ  
132. Стаття 24. Умови розміщення, проектування, будівництва, реконструкції і введення в експлуатацію підприємств, споруд та інших об'єктів, які впливають на стан атмосферного повітря  
133. Проектування, розміщення, будівництво і введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконалення існуючих і впровадження нових технологічних процесів та устаткування повинно здійснюватися з обов'язковим дотриманням норм екологічної безпеки, державних санітарних норм і правил на запланованих для будівництва та реконструкції спорудах та інших об'єктах, а також з урахуванням накопичення і трансформації забруднення в атмосфері, його транскордонного перенесення, особливостей кліматичних умов.  
134. Забороняється будівництво та введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших об'єктів, які не відповідають вимогам до охорони атмосферного повітря.  
135. Стаття 25. Погодження місць забудови, проектів будівництва і реконструкції підприємств, споруд та інших об'єктів, що впливають на стан атмосферного повітря  
136. Визначення місць забудови, проектування будівництва і реконструкції підприємств, споруд та інших об'єктів, що впливають на стан атмосферного повітря, погоджується з органами, які здійснюють державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря, органами місцевого самоврядування та іншими органами відповідно до законодавства України.  
137. Стаття 26. Санітарно-захисні зони  
138. З метою забезпечення оптимальних умов життєдіяльності людини в районах житлової забудови, масового відпочинку і оздоровлення населення при визначенні місць розміщення нових, реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, які впливають на стан атмосферного повітря, встановлюються санітарно-захисні зони.  
139. Якщо внаслідок порушення встановлених розмірів та режиму санітарно-захисних зон виникає необхідність у відселенні жителів, виведенні з цих зон об'єктів соціального призначення або здійсненні інших заходів, підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування повинні вирішувати питання про фінансування необхідних робіт і заходів та строки їх реалізації.  
140. Стаття 27. Екологічна та санітарно-гігієнічна експертиза  
141. Для визначення безпеки для здоров'я людини та екологічної безпеки під час проектування, розміщення, будівництва нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів проводиться екологічна і санітарно-гігієнічна експертиза у складі комплексної державної експертизи у порядку, що визначається законодавством України.  
142. Стаття 28. Дотримання вимог щодо охорони атмосферного повітря під час використання відкриттів, винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій, застосування нової техніки, імпортного устаткування, технологій і систем  
143. Забороняється впровадження відкриттів, винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій, застосування нової техніки, імпортного устаткування, технологій і систем, якщо вони не відповідають установленим в Україні вимогам до охорони атмосферного повітря. У разі порушення встановлених вимог така діяльність припиняється уповноваженими на те державними органами, а винні особи притягаються до відповідальності.  
144. Стаття 29. Організаційно-економічні заходи щодо забезпечення охорони атмосферного повітря  
145. Для забезпечення охорони атмосферного повітря впроваджуються організаційно-економічні заходи, що передбачають:  
146. збір (обов'язкові платежі) за забруднення навколишнього природного середовища та здійснення впливу фізичних та біологічних факторів на його стан у межах встановлених нормативів;  
147. відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря;  
148. надання підприємствам, установам, організаціям і громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності податкових, кредитних та інших пільг у разі впровадження ними маловідхідних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій, здійснення інших природоохоронних заходів з метою скорочення викидів забруднювальних речовин.  
149. Порядок встановлення нормативів зборів та їх стягнення за забруднення навколишнього природного середовища та здійснення впливу фізичних та біологічних факторів на стан навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.  
150. Розділ V. КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ  
151. Стаття 30. Контроль у галузі охорони атмосферного повітря  
152. Контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється з метою забезпечення дотримання вимог законодавства про охорону атмосферного повітря всіма державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності.  
153. Стаття 31. Державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря  
154. Державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється:  
155. спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів та його територіальними органами;  
156. спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я та його територіальними органами у частині дотримання нормативів екологічної безпеки (гранично допустимі концентрації забруднювальних речовин в атмосферному повітрі населених пунктів, гранично допустимі рівні впливу фізичних та біологічних факторів) та інших нормативів і правил, спрямованих на запобігання негативному впливу на здоров'я людей;  
157. відповідними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України у частині дотримання нормативів вмісту забруднювальних речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів, встановлених для відповідного типу автомобільного транспорту;  
158. іншими органами виконавчої влади відповідно до законодавства.  
159. Стаття 32. Виробничий контроль за охороною атмосферного повітря  
160. Виробничий контроль за охороною атмосферного повітря здійснюється підприємствами, установами, організаціями та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності в процесі їх господарської та іншої діяльності, якщо вона справляє шкідливий вплив на стан атмосферного повітря.  
161. Стаття 33. Громадський контроль у галузі охорони атмосферного повітря  
162. Громадський контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється громадськими інспекторами охорони навколишнього природного середовища відповідно до статті 36 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".  
163. Розділ VI. ДЕРЖАВНИЙ ОБЛІК ТА МОНІТОРИНГ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ  
164. Стаття 34. Державний облік у галузі охорони атмосферного повітря  
165. Державному обліку в галузі охорони атмосферного повітря підлягають:  
166. об'єкти, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на стан атмосферного повітря;  
167. види та обсяги забруднювальних речовин, що викидаються в атмосферне повітря;  
168. види і ступені впливу фізичних та біологічних факторів на стан атмосферного повітря.  
169. Державний облік у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється за єдиною системою у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.  
170. Стаття 35. Моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря  
171. Моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря проводиться з метою отримання, збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про викиди забруднювальних речовин та рівень забруднення атмосферного повітря, оцінки та прогнозування його змін і ступеня небезпечності та розроблення науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття рішень у галузі охорони атмосферного повітря.  
172. Моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря є складовою частиною державної системи моніторингу довкілля, порядок організації та проведення якого встановлюється Кабінетом Міністрів України.  
173. Розділ VII. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ  
174. Стаття 36. Порушення законодавства щодо охорони атмосферного повітря  
175. Правопорушеннями у галузі охорони атмосферного повітря є:  
176. порушення прав громадян на забезпечення екологічно безпечного стану атмосферного повітря;  
177. перевищення нормативів допустимих викидів забруднювальних речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів;  
178. перевищення нормативів вмісту забруднювальних речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувних джерел;  
179. викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те державних органів;  
180. перевищення обсягів викидів забруднювальних речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря;  
181. недотримання вимог, передбачених дозволом на викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря;  
182. провадження незаконної діяльності, що негативно впливає на погоду і клімат;  
183. впровадження відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, нових технічних систем, речовин і матеріалів, а також закупівля у зарубіжних країнах та експлуатація технологічного устаткування, транспортних засобів та інших об'єктів, які не відповідають встановленим вимогам до охорони атмосферного повітря;  
184. порушення правил складування та утилізації промислових і побутових відходів, транспортування, зберігання і застосування пестицидів і агрохімікатів, що спричинило забруднення атмосферного повітря;  
185. проектування і будівництво об'єктів з порушенням норм та вимог до охорони атмосферного повітря;  
186. невиконання розпоряджень та приписів органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря;  
187. ненадання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря, джерела забруднення, а також приховування або перекручення відомостей про стан атмосферного повітря, викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря, екологічну обстановку, яка склалася внаслідок забруднення атмосферного повітря.  
188. Законодавчими актами України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення в галузі охорони атмосферного повітря.  
189. Особи, винні у порушенні законодавства про охорону атмосферного повітря, несуть відповідальність відповідно до законодавства України.  
190. Спори з питань охорони атмосферного повітря вирішуються у порядку, встановленому законодавством України.  
191. Стаття 37. Відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря  
192. Підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані відшкодовувати збитки, заподіяні порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, у порядку та розмірах, встановлених законодавством України.  
193. Розділ VIІI. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ  
194. Стаття 38. Участь України у міжнародному співробітництві в галузі охорони атмосферного повітря  
195. Україна бере участь у міжнародному співробітництві в галузі охорони атмосферного повітря відповідно до законодавства України та міжнародних договорів, ратифікованих Україною.  
196. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору."  
197. ІІ. Прикінцеві положення  
198. 1. Цей Закон набирає чинності з дня опублікування.  
199. 2. Кабінету Міністрів України протягом року:  
200. подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про приведення законів України у відповідність із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про охорону атмосферного повітря";  
201. відповідно до компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;  
202. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;  
203. забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.