Кількість абзаців - 39 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування дорожнього господарства (Друге читання)

1. ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування дорожнього господарства  
2. Верховна Рада України постановляє :  
3. І. Внести зміни до таких Законів України:  
4. 1. У Законі України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., №47, ст.648; 1998 р., №14, ст. 60; 1998 р., №25, ст.147; 1999 р., №5-6, ст.39, ст.42; №40, ст.361):  
5. 1) частину третю статті 2 викласти у такій редакції:  
6. "Зазначені кошти не підлягають вилученню або витрачанню на цілі, не пов'язані з потребами дорожнього господарства. Посадові особи, винні у нецільовому використанні таких коштів, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством".  
7. 2) у статті 4: частину третю після слів "машин і механізмів", доповнити словами "податку на користувачів доріг"; доповнити статтю після частини третьої новими частинами четвертою та п'ятою такого змісту:  
8. "Податок на користувачів автомобільних доріг до територіальних дорожніх фондів сплачують суб'єкти підприємницької діяльності, за винятком установ і організацій, які мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України. Податок на користувачів автомобільних доріг встановлюється у розмірі до 0,5 процента з усіх видів діяльності від обсягу реалізації товарів (робіт, послуг), за виключенням послуг по перевезенню автомобільним транспортом пасажирів та вантажів, без податку на додану вартість та акцизного збору. Конкретний розмір податку на користувачів автомобільних доріг щорічно визначається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними Радами та міськрадами міст Києва та Севастополя. Податок на користувачів автомобільних доріг включається до складу валових витрат на виробництво продукції (робіт, послуг) і сплачується суб'єктами підприємницької діяльності, філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб за місцем їх розташування на рахунок територіального дорожнього фонду. 50 відсотків податку, що сплачується в місті Києві, спрямовується до спеціального фонду місцевого бюджету м.Києва, а 50 відсотків - до Державного дорожнього фонду у складі Державного бюджету". У зв'язку з цим частину четверту вважати частиною шостою.  
9. 2. У Законі України "Про систему оподаткування України" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., №16, ст.119): 1) у статті 15 розділу ІІ: доповнити пункт 1 підпунктом "3) податок на користувачів автомобільних доріг", пункт 3 після слів "та екскурсійного збору, які встановлюються обласними радами" доповнити словами "а також податку на користувачів автомобільних доріг, який встановлюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними Радами та міськрадами міст Києва та Севастополя".  
10. 3. У Законі України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., №11, ст.150; 1997 р., №15, ст.117; 1998 р., №25, ст.147; 1999 р., №5-6, ст.39, №40, ст.361):  
11. 1) доповнити частину 2 статті 2 після слів "машини і механізми для сільськогосподарських робіт - коди 84 32; 84 33;" наступними абзацами:  
12. "автомобілі-самоскиди для використання поза шляховою мережею - код 87 04 10;  
13. "транспортні засоби, які перебувають на консервації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України"  
14. 2) у статті 3:  
15. у частині першій ставки податку по коду 8704 викласти у такій редакції:  
16. "87 04 Автомобілі вантажні з об'ємом циліндрів двигуна: до 8200 см3 7 грн. з 100 см3 від 8201 см3 до 15000 см3 10 грн. з 100 см3 від 15001 см3 і більше 12 грн. з 100 см3"  
17. частину другу доповнити новим другим реченням такого змісту: "Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є місто Київ, сплачується на рахунок спеціального дорожнього фонду Київського міського бюджету".  
18. 3) У статті 4 доповнити пункт "а" словами: "а також підприємства, на базі яких створені автомобільні колони військового типу (спеціального формування) відповідно до переліку і порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України - щодо транспортних засобів, які включені до вказаних колон і не експлуатуються".  
19. 4. У Декреті Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" (Відомості Верховної Ради України 1993, №10, ст. 82) доповнити пункт "б" статті 4 абзацом такого змісту: "Суми акцизного збору, що справляються при реалізації вироблених в Україні чи ввезенні на митну територію України нафтопродуктів, транспортних засобів та шин до них зараховуються до державного бюджету України та акумулюються і обліковуються на рахунках Державного дорожнього фонду України та використовуються виключно на фінансування дорожнього господарства України".  
20. 5. У Законі України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., №20, ст. 82, 1997 р., №36, ст. 231, 1998 р., №30-31, ст. 193, 1999 р., №5-6, ст. 39, №50, ст. 437):  
21. Частину першу статті 6 викласти в такій редакції:  
22. "Кошти, одержані від продажу торгових патентів, зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування (місцевих бюджетів) за місцем оплати торгового патенту, за виключенням коштів, одержаних від продажу патентів пунктам реалізації нафтопродуктів (автозаправним станціям, заправочним пунктам), які спрямовуються до територіальних дорожніх фондів за місцем оплати торгового патенту".  
23. 6. У Декреті Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (Відомості Верховної Ради України 1993, №13, ст.113).  
24. Статтю 6 доповнити абзацом такого змісту:  
25. "Державне мито за посвідчення договорів відчуження транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується на спеціальні рахунки територіальних дорожніх фондів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя".  
26. 7. У Законі України "Про Єдиний митний тариф" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., №19, ст. 259) частину другу статті 17 викласти в редакції: "Суми ввізного мита, що справляються з нафтопродуктів, транспортних засобів та шин до них, що ввозяться на митну територію України, зараховуються до Державного бюджету України та акумулюються на рахунках Державного дорожнього фонду України та використовуються виключно на фінансування дорожнього господарства України".  
27. 8. У Законі України "Про столицю України - місто-герой Київ":  
28. 1) підпункт другий пункту 9 статті 19 викласти у редакції:  
29. "2) надходжень податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, коштів, одержаних від продажу торгових патентів пунктам реалізації нафтопродуктів (автозаправним станціям, заправочним пунктам), державного мита за посвідчення договорів відчуження транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що спрямовуються на реалізацію програм розвитку дорожнього господарства.  
30. Ці кошти акумулюються та обліковуються на окремому рахунку (спеціального територіального дорожнього фонду)".  
31. 2) Підпункт 10 статті 19 викласти в такій редакції:  
32. "10. В бюджеті міста Києва окремо передбачаються кошти:  
33. 1) на фінансування витрат бюджетних установ та організацій за послуги, які надаються підприємствами життєзабезпечення міста;  
34. 2) на фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням міських доріг та вулиць, що суміщаються з дорогами державного значення, та споруд на них. Зазначені витрати здійснюються за рахунок коштів, передбачених підпунктом 2 пункту 9 статті 19 цього Закону."  
35. ІІ. Прикінцеві положення  
36. 1. Цей Закон України набирає чинності з дня його опублікування. Строк дії пункту 2 та підпункту 2) пункту 1 розділу І Закону встановлюється до дати введення в дію всіх без виключення норм Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., №47, ст.648; 1998 р., №14, ст. 60; 1999 р., №5-6, ст. 39, ст. 42; №40, ст.361):  
37. 2. Кабінету Міністрів України:  
38. прийняти нормативно-правові акти, спрямовані на виконання цього Закону, та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;  
39. не допускати перерозподілу, в тому числі при розробці проекту Державного бюджету України, та використання коштів, які формуються для фінансування дорожнього господарства, на інші цілі.