Кількість абзаців - 65 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту прав дітей (Друге читання)

0. Проект
 
1. Закон УкраЇни
 
2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту прав дітей
 
3. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
4. І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
5. 1. У Сімейному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 21 - 22, ст. 135; 2006 р., № 22, ст. 179):
 
6. 1) доповнити частину четверту статті 157 після абзацу першого новим абзацом такого змісту:
 
7. "Договір укладається у письмовій формі та нотаріально посвідчується.".
 
8. У зв’язку з цим абзац другий вважати абзацом третім;
 
9. 2) у частині другій статті 159:
 
10. в абзаці першому слова ", з урахуванням віку, стану здоров’я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення" виключити;
 
11. доповнити частину абзацом такого змісту:
 
12. "Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.";
 
13. 3) у частині першій статті 162 доповнити:
 
14. абзац перший після слів "заінтересованої особи", "з ким вона проживала" відповідно словами "або установи", ", або до установи, в якій вона проживала";
 
15. абзац другий після слова "здоров’я" словами "або обставини змінилися так, що повернення суперечить її інтересам".
 
16. 2. У Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 40 - 42, ст. 492; 2005 р., № 52, ст. 562; 2006 р., № 35, ст. 295, ст. 298; 2007 р., № 12, ст. 103):
 
17. 1) доповнити статтю 5 частиною такого змісту:
 
18. "2. Дитині можуть надаватися додаткові процесуальні права відповідно до цього Кодексу або міжнародного договору України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.";
 
19. 2) доповнити Кодекс статтею 27-1 такого змісту:
 
20. "Стаття 27-1. Забезпечення захисту прав дитини при розгляді справи
 
21. 1. При розгляді справи дитині надаються такі додаткові процесуальні права:
 
22. безпосередньо або через представника чи законного представника висловлювати свою думку та отримувати його допомогу у висловленні такої думки;
 
23. отримувати через представника чи законного представника інформацію про судовий розгляд;
 
24. здійснювати інші процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки, передбачені законом.
 
25. 2. Суд роз’яснює дитині її права та можливі наслідки дій її представника чи законного представника у разі, коли цього потребують інтереси дитини і якщо за віком та станом здоров’я дитина може усвідомити їх значення.
 
26. 3. Суд сприяє створенню належних умов для здійснення дитиною її прав, визначених законом.";
 
27. 3) доповнити статтю 43 після частини третьої новою частиною такого змісту:
 
28. "4. Суд може призначити або замінити законного представника за клопотанням дитини, якщо це відповідає її інтересам.".
 
29. У зв’язку з цим частину четверту вважати частиною п’ятою;
 
30. 4) доповнити статтю 76 після частини першої новими частинами такого змісту:
 
31. "2. Судові повістки, адресовані дитині, вручаються її представнику чи законному представнику.
 
32. 3. Судові повістки вручаються неповнолітнім особам віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років у разі здійснення ними особисто цивільних процесуальних прав та виконання обов’язків у справі відповідно до цього Кодексу.".
 
33. У зв’язку з цим частини другу - дев’яту вважати відповідно частинами четвертою - одинадцятою;
 
34. 5) доповнити частину п’яту статті 81 після слів "законом", "прокурор" відповідно словами "або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, ", "чи Міністерство юстиції України";
 
35. 6) доповнити статтю 110 частиною такого змісту:
 
36. "14. Позови в інтересах і за довіреністю позивача, який не має в Україні місця проживання, подаються Міністерством юстиції України на підставі міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, за місцезнаходженням Міністерства та його територіальних органів.";
 
37. 7) у частині першій статті 182:
 
38. слова "педагога або" виключити;
 
39. доповнити частину після слів "у справі" словами ", або представників органу опіки та піклування".
 
40. 3. У Законі України "Про охорону дитинства" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 30, ст. 142; 2002 р., № 46, ст. 347; 2005 р., № 6, ст. 144, № 17 - 19, ст. 267):
 
41. 1) доповнити статтю 1 після абзацу дев’ятого новим абзацом такого змісту:
 
42. "контакт з дитиною - реалізація матір’ю, батьком, іншими членами сім’ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини; ".
 
43. У зв’язку з цим абзаци десятий - тринадцятий вважати відповідно абзацами одинадцятим - чотирнадцятим;
 
44. 2) частину четверту статті 5 викласти у такій редакції:
 
45. "Інші органи виконавчої влади вносять в межах своїх повноважень Кабінету Міністрів України пропозиції щодо вдосконалення положень законодавства, які стосуються забезпечення захисту прав дітей; подають висновки до проектів законодавчих актів із зазначених питань; надають засобам масової інформації, громадськості та особам чи органам, які займаються вирішенням питань захисту дітей, загальну інформацію про забезпечення захисту прав дітей; з’ясовують думку дітей та надають їм відповідну інформацію, а також здійснюють інші повноваження, що сприяють забезпеченню захисту прав дітей.";
 
46. 3) назву статті 15 викласти у такій редакції:
 
47. "Стаття 15. Реалізація права дитини на контакт з батьками, які проживають окремо";
 
48. 4) у статті 16:
 
49. назву статті викласти у такій редакції:
 
50. "Стаття 16. Реалізація права дитини на контакт з батьками,
 
51. іншими членами сім’ї та родичами, зокрема тими,
 
52. що проживають у різних державах";
 
53. доповнити статтю частиною такого змісту:
 
54. "Батьки, інші члени сім’ї та родичі, зокрема ті, що проживають у різних державах, не повинні перешкоджати одне одному реалізувати право дитини на контакт з ними, зобов’язані гарантувати повернення дитини до місця її постійного проживання після реалізації нею права на контакт, не допускати неправомірної зміни її місця проживання.";
 
55. 5) доповнити Закон статтею 16-1 такого змісту:
 
56. "Стаття 16-1. Заходи і гарантії забезпечення виконання рішення
 
57. суду про реалізацію права дитини на контакт
 
58. Заходи і гарантії забезпечення виконання рішення суду про реалізацію права дитини на контакт визначаються судом в кожному конкретному випадку.
 
59. Такими заходами і гарантіями можуть бути:
 
60. зобов’язання особи, яка контактує з дитиною, сплатити витрати, пов’язані з переїздом та проживанням дитини, а також у разі потреби - будь-якої іншої особи, що супроводжує дитину; повідомити особі, з якою проживає дитина, про місце, де перебуватиме дитина під час реалізації нею права на контакт; з’являтися особисто разом з дитиною до органу опіки та піклування з періодичністю, визначеною судом;
 
61. заборона виїзду дитини за кордон під час реалізації нею права на контакт;
 
62. реалізація права на контакт з дитиною на території іноземної держави за умови подання органу опіки і піклування за місцем проживання дитини документа, що підтверджує визнання рішення суду України про контакт з дитиною на території іншої держави;
 
63. інші заходи, передбачені законом.".
 
64. ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.