Кількість абзаців - 86 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи (Друге читання)

0. Закон України
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи
 
1. Зважаючи на нагальну необхідність підвищення ефективності діяльності державних органів у фінансово-кредитній сфері та з метою забезпечення макроекономічної стабільності в Україні Верховна Рада України постановляє:
 
2. І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
3. 1. Частину першу статті 158 Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003р., №№40-44 ст. 356, викласти у такій редакції:
 
4. „1. Частка привілейованих акцій у загальному обсязі статутного капіталу акціонерного товариства не може перевищувати двадцяти п'яти відсотків, крім банків”.
 
5. 2. У Законі України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 40, ст. 364; 2007р., №44, ст.510):
 
6. 1) у першому реченні статті 1 цифри і слова "180 календарних днів" замінити цифрами і словами "90 календарних днів";
 
7. 2) у частині першій статті 2 цифри і слова "180 календарних днів" замінити цифрами і словами "90 календарних днів".
 
8. 3. Статтю 5 Закону України “Про податок на додану вартість” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 21, ст. 156 із наступними змінами) доповнити пунктом 5.19 такого змісту:
 
9. “5.19. Звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з поставки (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами у заставу (іпотеку), якщо предметом застави (іпотеки) є житловий будинок або житлове приміщення та на яке було звернено стягнення, в межах неповерненої суми, визначеної умовами кредитного договору”.
 
10. 4. У Законі України „Про оподаткування прибутку підприємств” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 27, ст. 181 із наступними змінами):
 
11. 1) підпункт 1.20.7 пункту 1.20 статті 1 доповнити чотирма абзацами такого змісту:
 
12. «Звичайна процентна ставка за кредит - розмір доходу фінансової установи у вигляді процентної ставки за кредит з урахуванням доходів від комісійної винагороди або інших оплачених послуг в межах мінімального та максимального розмірів процентної ставки та тарифу за такі послуги за таким видом кредиту всім позичальникам на стандартних умовах, визначених внутрішніми правилами фінансової установи.
 
13. Звичайна процентна ставка за використання фінансовою установою залишку коштів на поточних рахунках юридичних та/або фізичних осіб - процентна ставка, яка визначена внутрішніми правилами фінансової установи для всіх клієнтів в межах мінімального та максимального її розміру відповідно до виду валюти, в якій відкрито поточний рахунок клієнта фінансової установи.
 
14. Клієнт фінансової установи - будь-яка юридична або фізична особа, як резидент так і особа, що не є резидентом країни, яка отримує послуги фінансової установи».
 
15. 2) підпункт 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 після слів “що встановлюється Кабінетом Міністрів України” доповнити словами: “а для банківських установ перелік таких витрат затверджується Національним банком України”;
 
16. 3) у пункті 7.9 статті 7:
 
17. у підпункті 7.9.5:
 
18. у абзаці третьому слова “а основна сума кредиту та нарахованих на неї процентів, що залишилися неповернутими кредитору (гаранту), - ціною придбання такої застави” виключити;
 
19. доповнити абзацом сьомим такого змісту:
 
20. “Ціна придбання у власність заставодержателя такої застави та порядок задоволення його вимог по погашенню боргових зобов’язань визначається на умовах та в порядку, визначеному чинним законодавством”;
 
21. доповнити підпунктом 7.9.7 такого змісту:
 
22. “7.9.7. З метою оподаткування платник податку веде облік фінансових результатів операцій від проведення операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги третьої особи, а також зобов’язань за фінансовими кредитами.
 
23. При першому відступлені зобов’язань валові витрати, понесені платником податку-першим кредитором, визначаються в розмірі договірної (контрактної) вартості товарів, робіт, послуг, за якими виникла заборгованість, а до складу валових доходів включається сума коштів або вартість інших активів, отримана платником податку-першим кредитором від такого відступлення, а також сума його заборгованості, яка погашається, та/або сума заборгованості другого кредитору, яка виникає у зв’язку з таким відступленням.
 
24. Якщо доходи, отримані платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов’язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, перевищують витрати, понесені таким платником податку на придбання права вимоги зобов’язань третьої особи (боржника), отриманий прибуток включається до складу валового доходу платника податку.
 
25. Якщо витрати, понесені платником податку на придбання права вимоги зобов’язань третьої особи (боржника), перевищують доходи, отримані таким платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов’язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, отримані збитки не включаються до складу валових витрат або у зменшення отриманих прибутків від здійснення інших операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги третьої особи”;
 
26. 4) абзац третій підпункту 11.3.6 пункту 11.3 статті 11 після слів “згідно із пунктом 12.1” доповнити словом та цифрами “та 12.2.”;
 
27. 5) У статті 12:
 
28. підпункт 12.1.1 пункту 12.1 доповнити абзацом такого змісту:
 
29. “Норми цього пункту не застосовуються до заборгованості, урегулювання якої здійснюється згідно з нормами пункту 12.2 цієї статті”;
 
30. підпункти 12.2.1-12.2.3 пункту 12.2 викласти в такій редакції
 
31. “12.2. Особливості формування резервів банками та небанківськими фінансовими установами:
 
32. 12.2.1. Банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, формують резерви для відшкодування збитків за всіма видами кредитних операцій (крім невиконаних банком гарантій, поручительств, акцептів та авалів, підтверджених акредитивів, зобов’язань з кредитування), коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках, цінними паперами та дебіторською заборгованістю (далі - страховий резерв). Страховий резерв розраховується в розмірі та порядку, що передбачені методикою, яка визначається для банків Національним банком України, а для небанківських фінансових установ - спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сферах регулювання ринків фінансових послуг та цінних паперів відповідно до компетенції.
 
33. 12.2.2. До складу валових витрат включається 80 відсотків (для банків на період до 1 січня 2010 року - 100 відсотків) сукупного розміру страхового резерву, сформованого банком або небанківською фінансовою установою згідно з підпунктом 12.2.1 цього пункту.
 
34. 12.2.3. У разі коли за результатами звітного податкового періоду сукупний розмір страхового резерву, сформованого згідно з підпунктами 12.2.1 і 12.2.2, зменшився, надлишкова сума страхового резерву, яка включена до валових витрат, спрямовується на збільшення валового доходу банку за результатами такого звітного періоду”;
 
35. 6) у статтю 22 включити пункти 22.14 і 22.15 такого змісту:
 
36. „22.14. Під час розрахунку доходів або витрат платника податку, які підлягають включенню відповідно до валових доходів або валових витрат платника податку у зв’язку із збільшенням (зменшенням) страхових резервів за результатами першого (звітного) податкового періоду року, в якому набирає чинності цей Закон, на початок такого звітного періоду розраховується сума резервів, сформованих згідно з нормами цього Закону за всіма видами кредитних операцій (крім невиконаних банком гарантій, поручительств, акцептів та авалів, підтверджених акредитивів, зобов’язань з кредитування), коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках, за цінними паперами та дебіторською заборгованістю, і не включається до валових витрат такого звітного податкового періоду.
 
37. При цьому коригування суми валових витрат (доходів) банків, понесених у зв’язку зі створенням страхових резервів, за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, не здійснюється.
 
38. Використання страхових резервів, сформованих за іншими видами активних операцій (іншими видами заборгованості) до набрання чинності цим Законом, здійснюється за правилами, установленими статтею 12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, що діяли до набрання чинності цим Законом”.
 
39. 22.15. Тимчасово на період з 1 жовтня 2008 року до 1 квітня 2009 року датою збільшення валових доходів для банків-резидентів за операціями з нарахування процентів за фінансовим кредитом, який погашається, вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого сплачуються такі проценти.
 
40. Датою збільшення валових витрат для платника податку - позичальника за операціями з нарахування процентів за фінансовим кредитом вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого сплачуються такі проценти”.
 
41. 5. У Законі України «Про Національний банк України» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N29, ст. 238; 2000 р., N14 - 15 - 16, ст. 121, №29, ст.230, N42, ст. 351; 2001 р., №5-6, ст.30; 2002 р., №5, ст. 30, N17, ст. 117; 2004р., №19, ст.256; 2006 р., №№9-11, ст. 96, N12, ст. 100 зі змінами, внесеними Законами України від 31 жовтня 2008 року №639-VІ та 26 грудня 2008 року №835- VІ):
 
42. 1) абзац восьмий статті 1 викласти у такій редакції:
 
43. «валютна позиція - співвідношення вимог та зобов'язань банку в іноземній валюті. При їх рівності позиція вважається закритою, при нерівності - відкритою. Відкрита позиція є короткою у разі, якщо обсяг зобов'язань в іноземній валюті перевищує обсяг вимог, і довгою, якщо обсяг вимог за відповідною валютою перевищує обсяг зобов'язань»;
 
44. 2) доповнити статтею 25? такого змісту:
 
45. « Стаття 25-1. Порядок підтримки ліквідності банків України
 
46. Для ефективного регулювання ліквідності банківської системи визначити:
 
47. 1. Грошові кошти за інструментами рефінансування мають надаватись банкам Національним банком України у вигляді відновлювальних кредитних ліній у межах встановлених лімітів.
 
48. Ліміти за інструментами: операції РЕПО, обміну іноземної валюти на національну валюту з метою підтримки ліквідності банків (СВОП), операції з державними облігаціями України, операції з облігаціями Державної іпотечної установи України (із забезпеченням у формі державної гарантії за зобов'язаннями емітента) встановлюються Національним банком України не пізніше банківського дня, наступного за днем подання банком заявки.
 
49. Строки надання лімітів по іншим інструментам встановлюються Національним банком України.
 
50. 2. Національним банком України для всіх банків, які використовують інструменти рефінансування, встановлює ліміт залишків кореспондентського рахунку на початок операційного дня, у відсотковому співвідношенні до нормативу обов'язкового щоденного резервування. Рівень відсоткового співвідношення до нормативу обов'язкового щоденного резервування повинен бути єдиними для всіх банків та встановлюватись у розмірі та порядку, визначеному Національним банком України.
 
51. 3. Національний банк України зобов’язаний щоденно задовольняти заявку банку на поповнення кореспондентського рахунку в межах встановлених лімітів кредитних ліній але не вище ліміту залишку на кореспондентському рахунку.
 
52. Якщо залишок коштів на кореспондентському рахунку банку перевищує встановлений ліміт, Національним банком України проводить безспірне списання коштів з кореспондентського рахунку на суму цього перевищення в погашення отриманих коштів за рефінансуванням».
 
53. 3) статтю 51 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
 
54. «Національний банк України у погодженому порядку та у відповідності до чинного законодавства України надає інформацію Президенту України, Кабінету Міністрів України та Комітету з питань банків та банківської діяльності Верховної Ради України щодо:
 
55. проведення операцій з рефінансування банків;
 
56. результатів проведених торгів на міжбанківському валютному ринку у розрізі банків».
 
57. У зв’язку з цим частину третю вважати частиною четвертою;
 
58. 6. У Законі України «Про банки і банківську діяльність» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N5-6, ст. 30):
 
59. 1) пункт 4 частини третьої статті 30 викласти у такій редакції:
 
60. «4) субординований борг (звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти, які за умовою контракту не можуть бути забрані з банку раніше 5 років, а у випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій всіх інших кредиторів). При цьому гранична сума таких коштів, що включається до капіталу банку встановлюється Національним банком України в розмірі не менше 100 відсотків основного капіталу. Починаючи з 01 січня 2014 року, сума таких коштів, включених у капітал, буде підлягати щорічному зменшенню на 20% від його первинної вартості протягом п’яти останніх років угоди. У випадку, якщо субординований борг, наданий в іноземній валюті першої групи Класифікатора іноземних валют Національного банку України, він враховується при розрахунку капіталу по офіційному валютному (обмінному) курсу Національного банку України, що встановлений на цей день»;
 
61. 2) пункт 6 частини другої статті 47 викласти у такій редакції:
 
62. «6) придбання або відчуження права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг)».
 
63. 7. У Законі України „Про податок з доходів фізичних осіб” (Відомості Верховної Ради, 2003 р., № 37, ст. 308; 2004 р., № 52, ст.564; 2005 р., № 6, ст.133; 2006 р., № 13, ст.110):
 
64. 1) у пункті 4.2 статті 4:
 
65. підпункт 4.2.11. після слів „за якою минув строк позовної давності” доповнити словами „та яка перевищує суму, що дорівнює 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на перше січня звітного податкового року”;
 
66. підпункт 4.2.17. після слів „та сумою коштів” доповнити словами „отриманих такою особою від інших осіб у разі відступлення права вимоги таким іншим особам, в тому числі якщо таке відступлення здійснено на підставі договору купівлі-продажу, або”;
 
67. 2) у пункті 10.1 статті 10:
 
68. у абзаці першому після слів “за іпотечним житловим кредитом” доповнити словами “наданим позичальнику як у національній так і іноземній валютах”;
 
69. після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
 
70. „При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті, сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, діючим на момент сплати таких процентів”;
 
71. 3) у підпункті 22.1.4 пункту 22.1 статті 22 слова та цифри „з 1 січня 2010 року” замінити словами та цифрами „з 1 січня 2011 року”.
 
72. 8. Абзац другий частини дев’ятої статті 6 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок” (Відомості Верховної Ради України, 2006р., N 31, ст. 268; 2008р., №№50-21, ст. 384) викласти у такій редакції:
 
73. „Частка привілейованих акцій у статутному капіталі акціонерного товариства не може перевищувати 25 відсотків, крім банків”.
 
74. 9. Частину п’яту статті 20 Закону України „Про акціонерні товариства” (Відомості Верховної Ради України, 2008р., N 50-51, ст. 384) викласти в такій редакції:
 
75. „5. Частина привілейованих акцій у розмірі статутного капіталу акціонерного товариства не може перевищувати 25 відсотків, крім банків”.
 
76. ІІ. Прикінцеві положення
 
77. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
 
78. 2. Кабінету Міністрів України привести у відповідність свої нормативно-правові акти.
 
79. 3. Встановити обов’язковий продаж протягом не пізніше п’яти днів з дня надходження 50 відсотків обсягу надходжень в іноземній валюті першої групи Класифікатора іноземних валют Національного банку України на користь резидентів (юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності) через уповноважені банки та уповноважені фінансові установи на міжбанківському валютному ринку України (включаючи надходження на кореспондентські рахунки банків, починаючи з дати набрання чинності цього Закону, які не зараховані на поточні валютні рахунки клієнтів). Винятки, а також порядок реалізації положень цього пункту визначаються Національним банком України.
 
80. 4. Надати право комерційним банкам за погодженням з позичальниками у термін до 31 грудня 2009 року проводити реструктуризацію заборгованості за іпотечними кредитами позичальників - фізичних осіб на придбання житлової нерухомості без пониження фінансового класу позичальника шляхом:
 
81. 1) надання позичальникам відстрочки сплати суми основного боргу за кредитними договорами на термін не більше двох років;
 
82. 2) подовження терміну кредитних договорів на строк до десяти років з урахуванням обмежень, що діють в комерційних банках;
 
83. 3) зміни способу нарахування відсотків.
 
84. За реструктуризованими згідно із цією статтею кредитними договорами комерційні банки можуть звільнити позичальників від сплати будь-яких штрафних санкцій за несвоєчасне виконання умов кредитних договорів, що виникли до дати такої реструктуризації.
 
85. 5. Ввести на 2009-2010 роки мораторій на примусове виселення із житла, в якому проживає або зареєстрована фізична особа - іпотекодавець, у разі якщо відсотки за іпотечним житловим кредитним договором сплачуються своєчасно або з максимальною затримкою до двох місяців, а також документально врегульовано питання реструктуризації боргу, на узгоджених з банком умовах.