Кількість абзаців - 650 Розмітка (ліва колонка)


Про захист національного товаровиробника від імпортних поставок, які є об'єктом демпінгу (Друге читання)

0. Проект Про захист національного товаровиробника від імпортних поставок, є об'єктом демпінгу Кабінет Міністрів УкраїниКомітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестиційЗАКОН УКРАЇНИ Про захист національного товаровиробника від імпортних поставок, які є об'єктом демпінгу  
1. Цей Закон визначає механізм захисту національного товаровиробника від імпортних поставок, які є об'єктом демпінгу, з інших країн, митних союзів або економічних угруповань. Він регулює засади і порядок порушення та проведення антидемпінгових розслідувань і вжиття антидемпінгових заходів.  
2. Розділ I Загальні положення  
3. Стаття 1. Визначення термінів  
4. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:  
5. 1) антидемпінгові заходи - попередні або остаточні заходи, що вживаються з метою врівноваження демпінгу, який заподіює шкоду, відповідно до цього Закону;  
6. 2) антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію України будь-якого товару, який є об'єктом вжиття антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних);  
7. 3) висновок позитивний стосовно наявності демпінгу або шкоди - висновок про наявність факту демпінгу або шкоди;  
8. 4) висновок негативний стосовно наявності демпінгу або шкоди - висновок про відсутність факту демпінгу або шкоди;  
9. 5) газета - друкований орган Кабінету Міністрів України;  
10. 6) демпінг - ввезення на митну територію України будь-якого товару за цінами, нижчими від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, що заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару;  
11. 7) експортна ціна - у значенні, наведеному в статті 8 цього Закону;  
12. шкода - у значенні, наведеному в статті 10 цього Закону;  
13. 9) імпорт - ввезення на митну територію України товару (товарів), призначеного для споживання в Україні;  
14. 10) імпортер - суб'єкт( господарсько-правових відносин, що декларує надходження на митну територію України товару (товарів);  
15. 11) імпортні поставки - більше ніж одне ввезення на митну територію України товару (товарів), призначеного для споживання в Україні;  
16. 12) Комісія - Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі;  
17. 13) компетентні органи - органи державної влади країни експорту або країни походження, що забезпечують у межах своїх повноважень проведення зовнішньої та/або зовнішньоекономічної політики зазначеної країни;  
18. 14) країна експорту - країна походження товару, що імпортується в Україну. Країною експорту може вважатися також країна-посередник, за винятком випадків, коли зазначений товар перевозиться транзитом через цю країну, в ній не виробляється або в цій країні немає порівнянної ціни для цього товару;  
19. 15) країна походження - країна, в якій товар було повністю вироблено або піддано достатній переробці чи обробці;  
20. 16) Міністерство - Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України;  
21. 17) національний товаровиробник - у значенні, наведеному в статті 11 цього Закону;  
22. 18) нормальна вартість - у значенні, наведеному в статті 7 цього Закону;  
23. 19) період розслідування - визначений відповідно до цього Закону період, що безпосередньо передує порушенню антидемпінгового розслідування, за який розслідуються факти наявності демпінгу;  
24. 20) продаж - будь-яка передача майна однією особою у власність або користування та/або у володіння та/або у розпорядження іншій особі, зокрема купівля-продаж, оренда майна тощо, в тому числі у разі заміни одного зобов'язання іншим або зміни умов виконання зобов'язань;  
25. 21) Служба - Державна митна служба України;  
26. 22) сторони антидемпінгового розслідування - будь-які особи, які повідомили Міністерство про себе, як зазначено у пункті 12 статті 12 цього Закону;  
27. 23) заінтересована сторона - будь-яка особа, яка повідомила Міністерство про себе відповідно до пункту 12 статті 12 цього Закону та яка активно бере участь в антидемпінговому розслідуванні шляхом подання у письмовій формі доказів або іншої інформації, достатньої для цілей цього розслідування. Заінтересованими сторонами можуть бути, зокрема:  
28. іноземний виробник, експортер або імпортер товару, який є об'єктом розслідування, об'єднання (асоціація), більшість членів якого становлять іноземні виробники, експортери або імпортери товару, який є об'єктом спеціального розслідування;  
29. компетентні органи країни експорту товару, який є об'єктом розслідування;  
30. національний товаровиробник, виробник, оптовий продавець подібного товару в Україні;  
31. об'єднання (асоціація), більшість членів якого виробляють, продають оптом подібний товар в Україні;  
32. спілка, що об'єднує робітників підприємств, які виробляють або продають оптом подібний товар в Україні;  
33. органи виконавчої влади України в межах їх компетенції;  
34. 24) товар - будь-яка продукція, призначена для продажу;  
35. 25) товар з короткочасним промисловим циклом - у значенні, наведеному в пункті 5 статті 26 цього Закону;  
36. 26) товар подібний - ідентичний товар, тобто схожий за всіма характеристиками на товар, який є об'єктом розгляду, або у разі відсутності цього товару інший товар, що не є схожим за всіма характеристиками, але має показові ознаки, що є дуже подібними до характерних ознак товару, який є об'єктом розгляду;  
37. товар, який є об'єктом розслідування, - товар, імпорт якого в Україну є об'єктом антидемпінгового розслідування та який визначається таким у відповідному повідомленні про порушення та проведення цього розслідування;  
38. 28) українські виробники - сукупність усіх виробників подібного або безпосередньо конкуруючого товару, що виробляється в Україні.  
39. Стаття 2. Сфера застосування Закону  
40. 1. Цей Закон застосовується щодо будь-якого товару, який є об'єктом демпінгу, якщо ввезення його на митну територію України заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару.  
41. Будь-який товар вважається об'єктом демпінгу, якщо в Україні його експортна ціна є нижчою від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту в звичайних торгівельних операціях.  
42. 2. Цей Закон не виключає застосування:  
43. а) спеціальних правил у галузі сільського господарства;  
44. б) заходів, що вживаються в рамках Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) і Світової організації торгівлі (СОТ);  
45. в) спеціальних правил, що встановлюються міжнародними договорами України.  
46. Стаття 3. Органи, що проводять антидемпінгові розслідування  
47. Проведення будь-якого антидемпінгового розслідування в Україні здійснюється на засадах, визначених цим Законом, уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади - Міністерством, Службою, а також Комісією.  
48. Стаття 4. Мова провадження антидемпінгових розслідувань  
49. 1. Провадження антидемпінгових розслідувань відповідно до цього Закону здійснюється державною мовою України.  
50. 2. Будь-які дані, письмові докази та інша інформація, подана Міністерству, Службі або Комісії відповідно до цього Закону, враховується ними у процесі антидемпінгового розслідування за умови викладення державною мовою України.  
51. Стаття 5. Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі  
52. 1. Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі очолює голова.  
53. Головою Комісії є за посадою Міністр зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України.  
54. Голова Комісії має першого заступника, яким є перший заступник або заступник Міністра промислової політики України, та двох заступників, якими є перший заступник або заступник керівника Державної митної служби України та Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України.  
55. 2. До складу Комісії входять також перші заступники або заступники керівників Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства економіки України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України, Міністерства промислової політики України, Міністерства агропромислового комплексу України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України, Державної митної служби України, Служби безпеки України, Антимонопольного комітету України.  
56. У разі потреби до складу Комісії можуть включатися керівники або заступники керівників інших центральних органів виконавчої влади, установ та організацій.  
57. 3. Персональний склад Комісії затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням голови Комісії.  
58. 4. Формою роботи Комісії є засідання.  
59. Засідання Комісії, що передбачаються цим Законом, проводяться за адресою Міністерства.  
60. Засідання Комісії проводяться на вимогу члена Комісії, яка подається голові Комісії і повинна бути обгрунтованою, та у будь-якому іншому разі з дотриманням строків, установлених цим Законом.  
61. 5. Засідання скликаються головою Комісії, а у разі його відсутності - першим заступником або заступником голови Комісії і повинні проводитися не раніше ніж на п'ятий день і не пізніше ніж на десятий день після відповідного повідомлення.  
62. Разом з повідомленням про засідання членам Комісії надсилається вся необхідна інформація стосовно питань, які виносяться на відповідне засідання Комісії.  
63. 6. Засідання Комісії є правочинним, якщо на ньому присутні не менше половини її членів, затверджених Кабінетом Міністрів України.  
64. Комісія у межах своєї компетенції приймає рішення, організовує та контролює їх виконання. У голосуванні за прийняття відповідного рішення можуть брати участь тільки члени Комісії.  
65. Нормативно-правові акти Комісії, зокрема про проведення антидемпінгового розслідування та вжиття антидемпінгових заходів, є обов'язковими для виконання.  
66. 7. На засіданнях Комісії приймаються рішення про:  
67. 1) порушення антидемпінгового розслідування;  
68. 2) позитивні або негативні висновки стосовно наявності демпінгу та методи, що дають можливість визначити демпінгову маржу;  
69. 3) позитивні або негативні висновки стосовно наявності шкоди та її розмір;  
70. 4) визначення причинно-наслідкового зв'язку між імпортними поставками, які є об'єктом демпінгу, та шкодою;  
71. 5) вжиття антидемпінгових заходів;  
72. 6) інші питання на виконання цього Закону.  
73. 8. Рішення Комісії приймаються простою більшістю голосів, а в окремих випадках, передбачених цим Законом, двома третинами (кваліфікованою більшістю) голосів.  
74. 9. Рішення Комісії, яке приймається простою більшістю голосів, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість членів Комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови Комісії є вирішальним.  
75. 10. Рішення Комісії, яке приймається кваліфікованою більшістю голосів, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало дві третини членів Комісії.  
76. 11. У разі потреби рішення Комісії з будь-яких питань, за винятком зазначених у підпунктах 1-5 пункту 7 цієї статті, може прийматися в робочому порядку шляхом візування членами Комісії проекту відповідного рішення. При цьому голова Комісії або його заступник інформує членів Комісії та пропонує їм висловити свою точку зору у строк, протягом якого вона може бути врахована і який не перевищує строків, встановлених цим Законом.  
77. Стаття 6. Строки  
78. 1. Строки, в межах яких вчиняються всі дії відповідно до цього Закону, встановлюються цим Законом або визначаються Комісією чи Міністерством. Право на вчинення будь-яких дій втрачається після закінчення зазначених строків. Документи, подані після закінчення цих строків, залишаються без розгляду, якщо Комісія чи Міністерство не знайде підстав для продовження або поновлення строків.  
79. 2. Строки, встановлені цим Законом або визначені Міністерством чи Комісією, обчислюються роками, місяцями і днями.  
80. Строк може визначатися також посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.  
81. 4. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку.  
82. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то цей строк закінчується в останній день цього місяця.  
83. Якщо строк визначається днями, його обчислюють з дня, що настає після того дня, з якого починається цей строк.  
84. Строк, визначений посиланням на подію, яка повинна неминуче настати, обчислюється з наступного дня після настання події.  
85. Якщо кінець строку припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається перший після нього робочий день.  
86. Останній день строку закінчується в момент закінчення роботи в Міністерстві, Службі чи Комісії.  
87. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення документи подано відповідно Міністерству, Службі чи Комісії та зареєстровано в установленому порядку.  
88. Розділ II Визначення демпінгу та шкоди  
89. Стаття 7. Визначення нормальної вартості  
90. 1. Для цілей цього Закону під терміном "нормальна вартість" слід розуміти еквівалент ціни товару на внутрішньому ринку, яка коригується згідно з цією статтею на прийнятні суми витрат і прибутку.  
91. Нормальна вартість, як правило, базується на цінах, установлених під час здійснення звичайних торгівельних операцій між незалежними покупцями у країні експорту.  
92. 2. У разі коли експортер у країні експорту не виробляє або не продає подібного товару, нормальна вартість базується на цінах інших продавців або виробників.  
93. 3. Ціни, що встановлюються між сторонами, які є партнерами або уклали компенсаційну угоду, можуть не вважатися цінами, що встановлюються у звичайних торгівельних операціях, і можуть не використовуватися для визначення нормальної вартості, якщо визначається, що такі ціни не впливають на взаємовідносини між сторонами.  
94. 4. Продаж (тут і далі - більше ніж один випадок продажу) подібного товару, призначеного для споживання на внутрішньому ринку країни експорту, використовується, як правило, для визначення нормальної вартості, якщо такий продаж становить 5 або більше відсотків продажу в Україні зазначеного товару. Однак може бути використаний і нижчий обсяг продажу, якщо встановлені ціни вважаються показовими на ринку, який є об'єктом розгляду.  
95. 5. Якщо у звичайних торгівельних операціях не мав місце продаж подібного товару або цей продаж є незначним, або якщо через особливості внутрішнього ринку країни експорту такий продаж не дає підстав для прийнятного порівняння, нормальна вартість подібного товару:  
96. 1) обчислюється на основі витрат виробництва в країні походження, збільшених на прийнятну суму торгівельних, адміністративних та інших загальних витрат і прийнятну суму прибутку; або  
97. 2) базується на експортних цінах, що встановлюються під час здійснення звичайних торгівельних операцій у відповідній третій країні лише тоді, коли зазначені ціни є показовими.  
98. 6. Продаж подібного товару на внутрішньому ринку країни експорту або продаж на експорт у третю країну за цінами, нижчими за питомі витрати (постійні та змінні) на його виробництво, збільшені на торгівельні, адміністративні та інші загальні витрати, може вважатися таким, що не мав місця у звичайних торгівельних операціях виключно внаслідок його ціни, і може не враховуватися у процесі визначення нормальної вартості лише тоді, якщо встановлюється, що такий продаж здійснюється протягом значного періоду в значному обсязі за цінами, які не дають змоги покрити всі витрати протягом прийнятного строку.  
99. 7. У разі коли ціни є нижчими, ніж витрати у момент продажу, але вищими ніж середньозважені величини витрат у період розслідування, вважається, що ці ціни дають змогу покрити витрати протягом прийнятного строку.  
100. 8. Для цілей цього Закону під терміном "значний період" слід розуміти, як правило, період до одного року, але не менше шести місяців. Продаж за цінами, нижчими за питомі витрати, вважається Міністерством таким, що здійснюється у значному обсязі протягом значного періоду, якщо встановлюється, що:  
101. 1) середньозважена величина ціни продажу є нижчою, ніж середньозважена величина питомих витрат; або  
102. 2) обсяг продажу з нижчими питомими витратами не становить менше 20 відсотків продажу, що використовується для визначення нормальної вартості.  
103. 9. Для цілей цієї статті витрати обчислюються, як правило, за даними бухгалтерської звітності сторони, яка є суб'єктом антидемпінгового розслідування, за умов, що ця звітність складається відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку, застосованого у країні, яка є об'єктом розгляду, та цілком враховує витрати, пов'язані з виробництвом і продажем товару, який є об'єктом розгляду.  
104. 10. Міністерство враховує подані докази, що стосуються фактичного розподілу витрат, у тому числі докази, які передаються експортером або виробником у процесі антидемпінгового розслідування, за умови, що у процесі цього розслідування доводиться, що цей тип розподілу традиційно використовувався експортером або виробником. У разі неможливості використання більш прийнятного методу перевага повинна віддаватися розподілу витрат на основі цифрових показників товарообігу. Якщо і цей метод не використовується у розподілі витрат, зазначеному у цьому підпункті, витрати перевіряються та відповідно коригуються на величину:  
105. 1) непоновлюваних статей витрат, користь від яких отримується в даний час та/або в майбутньому поточним виробництвом; або  
106. 2) статей витрат, які, з урахуванням відповідних обставин, у період розслідування призначались на введення у дію виробництва.  
107. 11. У разі коли протягом певної частини періоду, необхідного для відшкодування витрат виробництва, ці витрати були спричинені використанням нового виробничого обладнання, яке потребує значних додаткових інвестицій, низькими коефіцієнтами використання виробничих потужностей внаслідок введення у дію виробництва, що мали місце протягом усього або певної частини періоду розслідування, середніми витратами на етапі введення у дію виробництва є ті, що згідно із зазначеними правилами розподілу витрат, понесених наприкінці цього етапу, включаються у цих вимірюваннях періоду, який є об'єктом розгляду, в середньозважену величину витрат, зазначених у пункті 7 цієї статті. Тривалість етапу введення в дію виробництва визначається залежно від обставин, що склалися для виробника або експортера, який є об'єктом розгляду, але не повинна перевищувати відповідної початкової частини періоду, необхідного для відшкодування витрат виробництва. Для цього коригування витрат, здійснених протягом періоду розслідування, дані щодо етапу введення в дію, який триває понад цей період, враховуються в разі, коли вони подаються до початку проведення перевірок згідно із статтею 29 цього Закону та протягом трьох місяців від дати порушення антидемпінгового розслідування.  
108. 12. Суми торгівельних, адміністративних та інших загальних витрат і суми прибутків базуються на фактичних даних, що стосуються виробництва та продажу подібного товару експортером або виробником, які є суб'єктами антидемпінгового розслідування, у звичайних торгівельних операціях. Якщо таким чином ці суми не можуть бути визначені, вони обчислюються на основі:  
109. 1) середньозваженої величини фактичних сум, сплачених або одержаних іншими експортерами чи виробниками, які є суб'єктами антидемпінгового розслідування, під час виробництва та продажу подібного товару на внутрішньому ринку країни походження;  
110. 2) фактичних сум, сплачених чи одержаних експортером або виробником, який є суб'єктом розгляду, під час виробництва та продажу в звичайних торгівельних операціях тієї ж категорії товару на внутрішньому ринку країни походження;  
111. 3) будь-якого іншого прийнятного та обгрунтованого методу за умов, що сума прибутку, яка таким чином встановлюється, не перевищує прибутку, що його, як правило, отримують інші експортери або виробники у разі продажу товарів тієї ж категорії на внутрішньому ринку країни походження.  
112. Стаття 8. Визначення експортної ціни  
113. 1. Для цілей цього Закону під терміном "експортна ціна" слід розуміти ціну, за якою фактично оплачується або підлягає оплаті товар, який продається в Україну з країни експорту.  
114. 2. У разі коли експортну ціну не встановлено або вважається, що вона є необгрунтованою (внаслідок наявності партнерства або компенсаційної угоди чи домовленості між експортером, імпортером або третьою стороною), експортна ціна може конструюватися:  
115. 1) на основі ціни, за якою імпортовані товари вперше перепродаються незалежному покупцю; або  
116. 2) на будь-якій іншій прийнятній та обгрунтованій основі, якщо товари не перепродаються незалежному покупцю або не перепродаються в тому стані, в якому вони були імпортовані.  
117. 3. У випадках, зазначених у пункті 2 цієї статті, здійснюється коригування всіх витрат, включаючи податки, збори та інші обов'язкові платежі, що сплачуються у разі імпорту і перепродажу, а також одержаних прибутків з метою встановлення обгрунтованої експортної ціни товару, який є об'єктом розгляду, на митній території України.  
118. 4. Зазначені витрати, що коригуються, включають, як правило, витрати, здійснені імпортером, але оплачені у межах України або за її межами кожною стороною, яка, ймовірно, є партнером чи стороною, що уклала компенсаційну угоду з імпортером, експортером або третьою стороною. Коригування здійснюється, зокрема, щодо:  
119. 1) витрат на транспортування, страхування, навантаження/розвантаження, а також додаткових витрат;  
120. 2) мита, антидемпінгового мита, зборів, інших обов'язкових платежів, що справляються у зв'язку з імпортом або продажем товарів;  
121. 3) прийнятної маржі торгівельних, адміністративних та інших загальних витрат, а також прибутку.  
122. Стаття 9. Порівняння нормальної вартості з експортною ціною.  
123. Визначення демпінгової маржі  
124. 1. Неупереджене порівняння здійснюється між експортною ціною, встановленою згідно із статтею 8 цього Закону, та нормальною вартістю, встановленою згідно із статтею 7 цього Закону. Це порівняння здійснюється на однаковому базисі поставки (як правило, франко-завод) щодо продажу, здійсненого, наскільки це можливо, за найближчою датою. У кожному випадку здійснюється необхідне коригування, що належним чином враховує величини різниць, які впливають на порівнянність цін, тобто різниць, обчислених під час коригування факторів, зазначених у підпунктах 1 - 11 пункту 4 цієї статті.  
125. 2. У разі коли обчислена нормальна вартість та обчислена експортна ціна не можуть порівнюватися відповідно до пункту 1 цієї статті, у кожному окремому випадку здійснюється коригування на величини різниць, обчислених під час коригування факторів, про наявність яких у процесі антидемпінгового розслідування стверджують заінтересовані сторони, а також доводять, що ці фактори впливають на ціни, а отже на їх порівнянність. При цьому слід уникати повтору коригувань, зокрема у знижках, обсягах і базисах поставки.  
126. 3. У разі коли заінтересована сторона вимагає здійснення будь-якого коригування, вона повинна довести, що її вимога є обгрунтованою.  
127. 4. Будь-яке коригування щодо розрахунку величин різниць у зазначених нижче факторах, які впливають на порівнянність цін, здійснюється за такими правилами стосовно:  
128. 1) фізичних характеристик. Нормальна вартість та експортна ціна коригуються відповідно на суми, що відповідають прийнятним величинам різниць у ринковій вартості товару, який є об'єктом розгляду, залежно від його фізичних характеристик;  
129. 2) непрямих податків та зборів, інших обов'язкових платежів, що сплачуються у разі імпорту. Нормальна вартість коригується на суми, що відповідають сумам будь-яких обов'язкових платежів, що справляються у разі імпорту, та/або непрямих податків, які сплачуються за подібний товар та/або матеріали, що є його фізичними складовими, якщо цей товар призначається для споживання в країні експорту, та які погашаються у разі експорту в Україну;  
130. 3) знижок та обсягів продажу. Будь-які знижки (цінові знижки, пільги, знижки тощо), які використовуються, як правило, для стимулювання збуту та/або збільшення обсягів продажу, повинні братися до уваги, якщо вони справді застосовувалися або можна довести, що існують достатні підстави вважати, що вони мали місце та безпосередньо стосуються продажу, що є об'єктом розгляду.  
131. Нормальна вартість та експортна ціна коригуються відповідно на суми різниць знижок, включаючи ті, що надаються за різницю в обсягах, якщо ці знижки належним чином обчислюються щодо обсягів продажу, що є об'єктом розгляду, та безпосередньо стосуються цього продажу. Коригування на суму відстрочених знижок також може здійснюватися, якщо вимога заінтересованої сторони грунтується на фактичних даних за попередні періоди щодо отримання знижок, включаючи домовленість щодо обсягів;  
132. 4) базису поставки. Базисом поставки, як правило, є франко-завод. Коригування на суму різниць у базисах поставки здійснюється лише тоді, коли:  
133. встановлюється, що для збутової мережі на двох ринках експортна ціна, включаючи конструйовану експортну ціну, практикується з різними базисами поставки стосовно нормальної вартості;  
134. така різниця у зазначених базисах впливає на порівнянність цін, що доводиться наявністю постійних і чітких відмінностей у функціях і різниці у цінах продавців, які відповідають різним базисам поставки на внутрішньому ринку країни експорту.  
135. Нормальна вартість та експортна ціна коригуються відповідно на суми, що відповідають встановленим таким чином різницям у ринковій вартості товару, який є об'єктом розгляду;  
136. 5) витрат на транспортування, страхування, навантаження/розвантаження та додаткових витрат. Нормальна вартість та експортна ціна коригуються відповідно на суми різниць у витратах, що безпосередньо стосуються товару, який є об'єктом розгляду, та виставлені за доставку товару від складських приміщень експортера до першого незалежного покупця лише у разі, коли ці витрати включені до цін, що практикуються. До цих витрат включаються витрати на транспортування, страхування, навантаження/розвантаження та додаткові витрати;  
137. 6) пакування. Нормальна вартість та експортна ціна коригуються відповідно на суми різниць у витратах, безпосередньо пов'язаних з пакуванням товару, який є об'єктом розгляду;  
138. 7) кредиту. Нормальна вартість та експортна ціна коригуються відповідно на суми різниць вартості кредиту, наданого для продажу, який є об'єктом розгляду, лише тоді, якщо цей фактор братиметься до уваги для визначення ціни, що встановлюється;  
139. 8) витрат після продажу. Нормальна вартість та експортна ціна коригуються відповідно на суми різниць у прямих витратах, безпосередньо пов'язаних з наданням поручительства, гарантій, технічної допомоги (консультацій) та послуг, що передбачаються законодавством країни експорту (походження або порівняння) та/або угодою про купівлю-продаж;  
140. 9) комісійних. Нормальна вартість та експортна ціна коригуються відповідно на суми різниць комісійних, сплачених за продаж, який є об'єктом розгляду;  
141. 10) перерахунку валют. Якщо для порівняння цін необхідно провести перерахунок валют, він повинен здійснюватися з використанням валютного курсу на дату продажу, який є об'єктом розгляду.  
142. У разі коли продаж іноземної валюти, безпосередньо пов'язаний з продажем на експорт, здійснювався за угодами на строк, то використовується той валютний курс, що практикується у продажу на строк. Датою продажу на строк повинна вважатися дата, яка зазначається у рахунку, але може використовуватися і дата укладення контракту, замовлення або підтвердження замовлення, або інша дата, якщо вона є більш прийнятною для встановлення суттєвих умов продажу.  
143. Поточні коливання валютного курсу не повинні братися до уваги, але у процесі антидемпінгового розслідування Міністерство повинне надавати заінтересованим експортерам не менше ніж 60 днів для відображення тривалого коливання валютного курсу в період розслідування;  
144. 11) суми коригування. Сума будь-якого коригування розраховується на основі фактичних даних, що стосуються певного антидемпінгового розслідування та періоду розслідування, або фактичних даних останнього фінансового року.  
145. 5. Для цілей цього Закону під терміном "демпінгова маржа" слід розуміти суму, на яку нормальна вартість перевищує експортну ціну.  
146. 6. У разі коли демпінгові маржі є різними, може розраховуватися середньозважена величина демпінгової маржі.  
147. 7. Для цілей цього Закону наявність демпінгової маржі протягом періоду розслідування визначається, як правило, на основі порівняння:  
148. 1) середньозваженої величини нормальної вартості із середньозваженою величиною цін всіх експортних операцій в Україні; або  
149. 2) індивідуальної нормальної вартості (тут - більше ніж одна нормальна вартість) з індивідуальними експортними цінами в Україні за кожною операцією.  
150. 8. Нормальна вартість, що визначається на основі середньозваженої величини, може порівнюватися з цінами усіх індивідуальних експортних операцій в Україні за умови, що:  
151. 1) структура експортних цін значно відрізняється у різних покупців, у різних регіонах або протягом певного періоду (періодів);  
152. 2) методи, визначені у пунктах 6, 7 і підпункті 1 цього пункту, не дають змоги відобразити реальну величину демпінгу.  
153. 9. Застосування пунктів 5 - 8 цієї статті не виключає можливості застосування вибіркових методів відповідно до статті 30 цього Закону.  
154. Стаття 10. Визначення шкоди  
155. 1. Для цілей цього Закону під терміном "шкода" слід розуміти:  
156. 1) істотну шкоду, заподіяну національному товаровиробнику;  
157. 2) загрозу заподіяння істотної шкоди національному товаровиробнику; або  
158. 3) істотне гальмування створення чи розширення національним товаровиробником виробництва товару, який є об'єктом розгляду.  
159. 2. Визначення наявності шкоди грунтується на позитивних доказах і включає об'єктивне дослідження таких факторів:  
160. 1) обсяги імпортних поставок, які є об'єктом демпінгу, та вплив цих імпортних поставок на ціни подібних товарів на ринку України;  
161. 2) наслідок цих імпортних поставок для національного товаровиробника, що є логічним результатом дії факторів, зазначених у підпункті 1 цього пункту.  
162. 3. Щодо обсягів імпортних поставок, які є об'єктом демпінгу, встановлюється, чи мало місце значне зростання в абсолютних показниках обсягів імпортних поставок, які є об'єктом демпінгу, щодо виробництва або споживання в Україні.  
163. Щодо впливу імпортних поставок, які є об'єктом демпінгу, на ціни подібного товару на ринку України встановлюється:  
164. 1) чи мало місце значне зниження ціни імпортних поставок, які є об'єктом демпінгу, порівняно з цінами подібного товару, виробленого національним товаровиробником; або  
165. 2) чи вплив цих імпортних поставок іншим способом значною мірою знижує ціни або значною мірою перешкоджає зростанню цін, яке інакше мало б місце.  
166. Один або кілька зазначених факторів не можуть бути самостійною підставою для прийняття Міністерством відповідного рішення.  
167. 4. У разі коли імпортні поставки з однієї або більше країн одночасно стають об'єктом антидемпінгових розслідувань, вплив цих імпортних поставок оцінюється сукупно лише тоді, якщо:  
168. 1) демпінгова маржа, встановлена у зв'язку з імпортними поставками з кожної країни, є вищою за мінімальний рівень, визначений згідно з пунктом 4 статті 16 цього Закону;  
169. 2) обсяг імпортних поставок з кожної країни не може бути визначений як незначний;  
170. 3) сукупна оцінка впливу імпортних поставок відповідає умовам конкуренції між імпортними товарами та умовам конкуренції між імпортними товарами і подібними товарами походженням з України.  
171. 5. Дослідження наслідку імпортних поставок, які є об'єктом демпінгу, для національного товаровиробника, який є заінтересованою стороною, включає оцінку всіх економічних факторів і показників, що стосуються певного антидемпінгового розслідування та впливають на становище цього товаровиробника, зокрема:  
172. 1) неповного відшкодування національним товаровиробником:  
173. наслідків минулого демпінгу або субсидіювання;  
174. величини фактичної демпінгової маржі;  
175. наявного та потенційного скорочення обсягу продажу, розмірів прибутків, обсягу виробництва, прибутку з інвестиційного капіталу;  
176. наявного та потенційного звуження ринку або його частини;  
177. наявного та потенційного зменшення продуктивності виробництва та використання потужностей;  
178. 2) факторів, що впливають на ціни в Україні;  
179. 3) наявних і потенційних негативних наслідків на рух ліквідності, запаси товару, зайнятість, рівень заробітної плати, економічний розвиток, здатність щодо залучення інвестицій.  
180. Цей перелік не є вичерпним, і ні один, ні навіть кілька із зазначених факторів не можуть бути самостійною підставою для прийняття Міністерством відповідного рішення.  
181. 6. На підставі відповідних доказів, які стосуються певного антидемпінгового розслідування і подані Міністерству, з урахуванням пункту 2 цієї статті повинно доводитися, що імпортні поставки, які є об'єктом демпінгу, заподіюють шкоду відповідно до цього Закону. В такому разі це включатиме потребу в доведенні того, що:  
182. 1) обсяги та/або рівні цін, які визначаються згідно з пунктом 3 цієї статті, є наслідком для національного товаровиробника згідно з пунктом 5 цієї статті;  
183. 2) цей наслідок можна вважати істотним.  
184. Доведення причинно-наслідкового зв'язку між імпортними поставками, які є об'єктом демпінгу, та шкодою, заподіяною національному товаровиробнику, грунтується на дослідженні всіх доказів, що стосуються справи та є у розпорядженні Міністерства.  
185. 7. Міністерство може також досліджувати інші відомі фактори, внаслідок одночасної дії яких заподіюється шкода національному товаровиробнику. Шкода, заподіяна внаслідок дії цих факторів, не повинна відноситися на рахунок імпортних поставок, які є об'єктом демпінгу. До таких факторів, зокрема, належать:  
186. 1) обсяги та ціни імпортних поставок товару, який є об'єктом розгляду, не проданого за демпінговими цінами;  
187. 2) звуження ринку або зміни у структурі споживання;  
188. 3) запровадження торгівельних обмежень українськими та іноземними виробниками і конкуренція між цими виробниками;  
189. 4) розвиток техніки та технології;  
190. 5) результати експортної діяльності та рівень продуктивності виробництва національного товаровиробника.  
191. 8. Вплив імпортних поставок, які є об'єктом демпінгу, оцінюється стосовно виробництва подібного товару національним виробником, якщо наявні фактичні дані дають змогу окремо ототожнювати це виробництво на основі таких критеріїв, як виробничий процес, продаж і прибутки виробників. Якщо таке окреме ототожнення цього виробництва є неможливим, вплив імпортних поставок, які є об'єктом демпінгу, оцінюється шляхом дослідження виробництва групи або асортименту найбільш споріднених товарів, що включають подібний товар, необхідні дані щодо якої/якого можна одержати.  
192. 9. Визначення загрози заподіяння істотної шкоди має грунтуватися на фактах, а не на твердженні, припущенні або ймовірності, які мають віддалений причинно-наслідковий зв'язок з цією загрозою. Зміна обставин, яка призведе до ситуації, коли демпінг заподіюватиме шкоду, повинна чітко передбачатися та бути неминучою.  
193. 10. Під час визначення існування загрози заподіяння істотної шкоди слід враховувати такі фактори:  
194. 1) значні темпи зростання в Україні обсягу імпортних поставок, які є об'єктом демпінгу, що свідчить про ймовірність суттєвого зростання обсягу цих імпортних поставок;  
195. 2) наявність в експортера достатнього експортного потенціалу або його неминуче та суттєве зростання, що свідчить про ймовірність суттєвого зростання обсягу експортних поставок, які є об'єктом демпінгу, на ринок України, враховуючи наявність інших експортних ринків, що можуть увібрати будь-які додаткові експортні поставки;  
196. 3) надходження в Україну імпортних поставок, які можуть значною мірою вплинути на зниження цін або значною мірою запобігти зростанню цін і зумовлять ймовірне зростання потреб у нових імпортних поставках;  
197. г) запаси товару іноземного походження, який є об'єктом антидемпінгового розслідування.  
198. 11. Один з факторів, зазначених у пункті 10 цієї статті, не може бути самостійною підставою для прийняття Міністерством відповідного рішення. Лише сукупність зазначених факторів дає підстави для висновку, що подальші експортні поставки в Україну, які є об'єктом демпінгу, неминучі та заподіюватимуть істотну шкоду, якщо не буде вжито заходів для запобігання цьому.  
199. Стаття 11. Визначення терміну "національний товаровиробник"  
200. 1. У цьому Законі під терміном "національний товаровиробник" слід розуміти сукупність виробників подібного товару або тих із них, сукупне виробництво яких становить основну частину усього обсягу виробництва в Україні зазначеного товару, як визначено у пункті 6 статті 12 цього Закону проте:  
201. 1) якщо виробники мають зв'язки з експортерами чи імпортерами або одночасно є імпортерами товару, який є об'єктом демпінгу, термін "національний товаровиробник" може розумітися як решта виробників, за винятком зазначених;  
202. 2) за надзвичайних обставин територія України стосовно виробництва, яке є об'єктом розгляду, може поділятися на два або більше конкурентоспроможних ринки, а виробники кожного такого ринку можуть вважатися національним товаровиробником, якщо:  
203. у межах кожного такого ринку виробники продають весь або майже весь вироблений товар, який є об'єктом розгляду, саме на цьому ринку;  
204. попит на кожному такому ринку на товар, який є об'єктом розгляду, не задовольняється повною мірою виробниками з інших місць України. За таких обставин можна довести наявність шкоди, навіть якщо вона не завдається більшості підприємств, що входять до складу національного товаровиробника, за умов, що імпортні поставки, які є об'єктом демпінгу, зосереджуються на такому окремому ринку та ці iмпортнi поставки, якi є об'єктом демпінгу, заподіюють шкоду виробникам усього або майже всього товару, який є об'єктом розгляду, саме у межах такого окремого ринку.  
205. 2. Згідно з пунктом 1 цієї статті виробники вважаються такими, що мають зв'язки з експортерами або імпортерами, лише тоді, якщо:  
206. 1) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; або  
207. 2) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третім; або  
208. 3) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третього, за наявності підстави вважати, що зазначений виробник поводиться інакше, ніж виробники, не пов'язані з експортерами або імпортерами.  
209. Для цілей цього пункту виробник вважається таким, що контролює іншого, коли він юридично або фактично спроможний примусити останнього до тих чи інших дій або здійснювати управління ним.  
210. 3. У разі коли термін "національний товаровиробник" розуміється як сукупність виробників окремого регіону згідно з пунктами 1 і 2 цієї статті, експортерам надається можливість запропонувати для зазначеного регіону зобов'язання згідно із статтею 15 цього Закону. У цих випадках особлива увага приділяється регіональному інтересу, якщо Комісією визначається, що вжиття антидемпінгових заходів відповідає національним інтересам.  
211. Якщо зазначене зобов'язання є недостатнім і швидко не пропонується або мають місце обставини, зазначені у пунктах 9 і 10 статті 15 цього Закону, Комісією повинні прийматися відповідні рішення про справляння попереднього або остаточного антидемпінгового мита на всій території України. У цих випадках у відповідному рішенні Комісії визначаються виробники або експортери, встановлені у процесі антидемпінгового розслідування, з імпорту товарів яких справлятиметься антидемпінгове мито.  
212. 4. До цієї статті застосовуються відповідні положення пункту 8 статті 10 цього Закону.  
213. Розділ III Порушення антидемпінгової процедури та антидемпінгового розслідування  
214. Стаття 12. Порушення антидемпінгової процедури  
215. 1. Розслідування для встановлення наявності та впливу будь-якого демпінгу, про який стверджується, що він має місце, а також величини демпінгової маржі розпочинається Міністерством з порушення антидемпінгової процедури за скаргою національного товаровиробника або від його імені, за винятком випадку, передбаченого у пункті 8 цієї статті.  
216. Скарга подається у письмовій формі заявником - будь-якою фізичною або юридичною особою, що діє від імені національного товаровиробника.  
217. 2. Скарга надсилається до Міністерства рекомендованим листом або здається до Міністерства під розписку про одержання. Міністерство надсилає копію скарги до Комісії, яка ознайомлює з нею всіх членів Комісії.  
218. Наступний після одержання та реєстрації скарги у Міністерстві день вважається першим робочим днем подання скарги.  
219. 3. Якщо скаргу не було надіслано безпосередньо до Міністерства у порядку, зазначеному у пункті 2 цієї статті, а будь-який орган виконавчої влади України має у своєму розпорядженні достатні докази наявності демпінгу і шкоди, що заподіюється національному товаровиробнику, він зобов'язаний негайно скласти скаргу і надіслати її до Міністерства. При цьому офіційно зареєстрована профспілка або група робітників підприємств національного товаровиробника також мають право подати скаргу до Міністерства в порядку, зазначеному у пункті 2 цієї статті.  
220. 4. Скарга, що подається заявником згідно з пунктами 1 - 3 цієї статті, повинна містити докази наявності демпінгу, шкоди і причинно-наслідкового зв'язку між імпортними поставками, про які стверджується, що вони мають місце та є об'єктом демпінгу, і шкодою, про яку стверджується, що вона має місце. Скарга повинна містити відомості, зокрема про:  
221. 1) заявника та його правоздатність (дієздатність), обсяги та вартість виробництва ним в Україні подібного товару. Якщо скарга подається від імені національного товаровиробника, в ній зазначається:  
222. відомості про національного товаровиробника, від імені якого ця скарга подається, обсяг і вартість виробництва в Україні подібного товару, яке представляє цей виробник; або  
223. перелік усіх відомих українських виробників подібного товару (або об'єднань українських виробників подібного товару); та  
224. обсяг і вартість виробництва в Україні подібного товару, яке представляють ці виробники;  
225. 2) товар (включаючи його повний опис), про який стверджується, що він є об'єктом демпінгу, назву країни (країн) походження або експорту, яка (які) є об'єктом розгляду;  
226. 3) кожного відомого експортера або іноземного виробника разом з переліком відомих осіб (фізичних або юридичних), що імпортують товар, який є об'єктом розгляду, а також їх правоздатність (дієздатність);  
227. 4) ціни, за якими товар, який є об'єктом розгляду, продається для споживання на внутрішньому ринку країни (країн) походження або експорту (або ціни, за якими товар продається з країни (країн) походження або експорту в одну або кілька третіх країн або про конструйовану вартість товару), та про експортні ціни або про ціни, за якими товар вперше перепродається незалежному покупцю в Україні;  
228. 5) обсяги та динаміку імпортних поставок, про які стверджується, що вони є об'єктом демпінгу, вплив цих імпортних поставок на ціни подібного товару на ринку України, а також наслідок цих імпортних поставок для національного товаровиробника, який є логічним результатом дії цих двох факторів. Це підтверджується факторами та показниками, які впливають на становище національного товаровиробника таким чином, як це зазначено у пунктах 3 і 5 статті 10 цього Закону.  
229. 5. Після отримання скарги згідно з пунктами 1 - 3 цієї статті Міністерство розпочинає відповідне розслідування шляхом порушення антидемпінгової процедури, в ході якої розглядає докази, що містяться у скарзі, з метою визначення, чи є ці докази достатніми для порушення антидемпінгового розслідування відповідно до пункту 11 цієї статті.  
230. 6. Згідно з вимогами пункту 1-3 цієї статті антидемпінгове розслідування порушується у разі, коли Міністерством і Комісією встановлюється, що скаргу було подано національним товаровиробником або від його імені. Скарга вважається поданою національним товаровиробником або від його імені, якщо вона підтримується тими українськими виробниками, сукупне виробництво якими становить понад 50 відсотків загального виробництва подібного товару, виробленого тією частиною підприємств національного товаровиробника, яка підтримує скаргу. Антидемпінгове розслідування не порушується, якщо українським виробникам, які підтримують скаргу, належить менш як 25 відсотків загального виробництва подібного товару, що виробляється національним товаровиробником.  
231. 7. Міністерство та Комісія не мають права публічно розголошувати інформацію, що міститься у скарзі, до прийняття рішення про порушення антидемпінгового розслідування. Проте після одержання скарги, належним чином підтвердженої документальними даними, та до порушення антидемпінгового розслідування Міністерство за дорученням Комісії повідомляє відповідні компетентні органи заінтересованої країни експорту про порушення антидемпінгової процедури.  
232. 8. В окремих випадках з урахуванням специфічних обставин, зазначених у пункті 3 цієї статті, Комісія приймає рішення про порушення антидемпінгового розслідування без подання скарги національним товаровиробником або від його імені за умови, якщо вона має достатні докази наявності демпінгу, шкоди і причинно-наслідкового зв'язку відповідно до вимог пункту 4 цієї статті стосовно обгрунтування порушення антидемпінгового розслідування.  
233. Після прийняття цього рішення Міністерство порушує зазначене розслідування.  
234. 9. Докази наявності демпінгу та шкоди розглядаються одночасно під час проведення антидемпінгової процедури:  
235. а) для прийняття рішення про порушення антидемпінгового розслідування або про відмову в його порушенні;  
236. б) у процесі антидемпінгового розслідування до можливого вжиття попередніх антидемпінгових заходів.  
237. Якщо докази наявності демпінгу або шкоди є недостатніми для обгрунтування продовження антидемпінгової процедури, скарга відхиляється.  
238. Антидемпінгова процедура не порушується щодо таких імпортних поставок з країн - членів СОТ, обсяг яких становить менш як 1 відсоток загальних обсягів споживання в Україні товару, який є об'єктом цієї антидемпінгової процедури, якщо разом ці імпортні поставки із зазначених країн не становлять 3 (або більше) відсотки цих обсягів.  
239. 10. Скарга може бути відкликана заявником під час проведення антидемпінгової процедури до порушення антидемпінгового розслідування. У цьому разі вона вважається такою, що не подавалася.  
240. 11. Міністерство подає Комісії звіт про результати  
241. проведення антидемпінгової процедури. У разі коли Комісія за поданням Міністерства приймає рішення про порушення антидемпінгового розслідування, це рішення має грунтуватися на достатніх доказах, що підтверджуються фактичними даними антидемпінгової процедури, та прийматися, як правило, в 30-денний строк від дати подання скарги. У цьому рішенні Комісія доручає Міністерству:  
242. 1) негайно порушити антидемпінгове розслідування;  
243. 2) вмістити повідомлення про його порушення в газеті.  
244. У разі коли Комісія за поданням Міністерства приймає рішення про припинення антидемпінгової процедури, яке грунтується на недостатності доказів, що містяться у скарзі, стосовно її обгрунтування, Комісія доручає Міністерству повідомити заявника про своє рішення в 45-денний строк від дати подання скарги до Міністерства.  
245. 12. У повідомленні про порушення антидемпінгового розслідування:  
246. 1) міститься інформація про порушення антидемпінгового розслідування;  
247. 2) визначається товар і заінтересовані країни, які є об'єктом розгляду;  
248. 3) наводиться резюме даних, отриманих Міністерством;  
249. 4) зазначається, що будь-яка корисна для розслідування інформація повинна передаватися до Міністерства.  
250. У цьому повідомленні визначаються строки, протягом яких:  
251. заінтересовані сторони можуть повідомити Міністерство про себе;  
252. письмово викласти свої коментарі та подати іншу необхідну інформацію;  
253. зазначені коментарі та інша інформація повинні враховуватися Міністерством в антидемпінговому розслідуванні, якщо ці коментарі та інформація подаються до Міністерства в строки, встановлені у цьому повідомленні;  
254. заінтересовані сторони можуть вимагати проведення слухань у Міністерстві згідно з пунктом 6 статті 13 цього Закону.  
255. 13. Міністерство повідомляє експортерів, імпортерів, відомі об'єднання (асоціації) імпортерів або експортерів, компетентні органи країни експорту та заявників про порушення антидемпінгового розслідування. Міністерство, враховуючи вимоги цього Закону щодо захисту конфіденційної інформації, може надавати повний текст письмової скарги відомим експортерам, компетентним органам країни експорту та, за їх запитом, іншим заінтересованим сторонам. У разі якщо кількість заінтересованих експортерів виявляється значною, Міністерство передає повний текст письмової скарги лише компетентним органам країни експорту.  
256. 14. Антидемпінгове розслідування не створює перешкод для здійснення митного оформлення товару, який є об'єктом цього розслідування.  
257. Стаття 13. Антидемпінгове розслідування  
258. 1. Відповідно до рішення Комісії Міністерство порушує антидемпінгове розслідування в Україні і проводить його разом з іншими органами виконавчої влади України.  
259. 2. Антидемпінгове розслідування одночасно стосується демпінгу та шкоди. З метою встановлення в антидемпінговому розслідуванні фактів демпінгу період розслідування обирається, як правило, строком до одного року, але не менше шести місяців, що безпосередньо передує порушенню антидемпінгової процедури. Дані, які не стосуються періоду розслідування, як правило, не враховуються.  
260. Строки періоду розслідування визначаються Міністерством.  
261. 3. Міністерство разом з повідомленням про порушення антидемпінгового розслідування надсилає відомим експортерам, імпортерам, іншим сторонам антидемпінгового розслідування, яких вважає за необхідне залучити до участі в антидемпінговому розслідуванні, або компетентним органам країни експорту запитальники, що використовуються в антидемпінговому розслідуванні.  
262. Отримувач запитальників має у своєму розпорядженні 30 днів для надання відповіді. Строк для відповіді починає обчислюватися від дати отримання запитальника, який у будь-якому разі вважається отриманим через чотири доби після дати відправлення його отримувачу або надіслання відповідному дипломатичному представнику країни експорту.  
263. Цей 30-денний термін може бути продовжено Міністерством з урахуванням строків, встановлених для антидемпінгового розслідування, та за умов, що заінтересована сторона надасть переконливі докази для такого продовження.  
264. 4. Міністерство має право одержувати від органів виконавчої влади України будь-яку інформацію, документи, матеріали, необхідні в процесі антидемпінгового розслідування. На запит члена Комісії Міністерство передає йому або Комісії неконфіденційне резюме відомостей, одержаних від зазначених органів.  
265. 5. Міністерство має право:  
266. 1) доручати іншим органам виконавчої влади України здійснювати будь-які перевірки або нагляди за діяльністю імпортерів, продавців і українських виробників;  
267. 2) здійснювати в інших країнах перевірки інформації, одержаної від заінтересованих сторін будь-якого антидемпінгового розслідування, за умови:  
268. згоди відповідної заінтересованої сторони;  
269. відсутності заперечення з боку офіційно повідомлених компетентних органів заінтересованої країни.  
270. При цьому Міністерство визначає строки і методику здійснення зазначених перевірок або наглядів. Органи виконавчої влади України вживають всіх необхідних заходів для задоволення цих вимог. У проведенні зазначених перевірок або наглядів можуть брати участь уповноважені особи Міністерства.  
271. 6. Заінтересовані сторони, які повідомили Міністерство про себе, як зазначено у пункті 12 статті 12 цього Закону, мають право звертатися до Міністерства стосовно проведення слухань з питань антидемпінгового розслідування, якщо:  
272. 1) вони письмово, у строки, визначені у повідомленні в газеті, вимагали проведення зазначених слухань;  
273. 2) довели, що вони дійсно є заінтересованими сторонами, на які можуть вплинути наслідки антидемпінгового розслідування; та  
274. 3) існують особливі причини для проведення зазначених слухань.  
275. 7. Заінтересованим сторонам, які повідомили Міністерство про себе, як зазначено у пункті 12 статті 12 цього Закону, на їх запит надається можливість провести консультації із стороною, яка подала відповідну скаргу або має протилежні інтереси. Ці консультації проводяться з обов'язковим дотриманням конфіденційного режиму надання інформації.  
276. Жодна сторона не зобов'язана брати участь у консультаціях і це не тягне за собою ніяких наслідків.  
277. Інформація, надана заінтересованими сторонами в усній формі згідно з положеннями пунктів 7 - 8 цієї статті, враховується за умови, що вона буде подана у письмовій формі.  
278. 8. Заявники, заінтересовані сторони, які повідомили Міністерство про себе, як зазначено у пункті 12 статті 12 цього Закону, а також компетентні органи країни експорту можуть за письмовим запитом ознайомитися з усією інформацією, наданою будь-якою заінтересованою стороною антидемпінгового розслідування, за винятком службових документів Міністерства та Комісії, якщо ця інформація:  
279. 1) стосується захисту їх інтересів;  
280. 2) не є конфіденційною згідно із статтею 32 цього Закону;  
281. 3) використовується в антидемпінговому розслідуванні.  
282. Сторони можуть подати коментарі до цієї інформації, які враховуються Міністерством за умови, що вони є достатньо обгрунтованими.  
283. 9. За винятком обставин, зазначених у статті 31 цього Закону, точність інформації, яка надається заінтересованими сторонами та на якій базується позитивне або негативне визначення наявності демпінгу та шкоди, повинна у міру можливості перевірятися.  
284. 10. Щодо антидемпінгових процедур, порушених згідно з пунктом 11 статті 12 цього Закону, антидемпінгове розслідування, якщо це можливо, припиняється протягом одного року.  
285. За будь-яких обставин ці розслідування припиняються у строк до 15 місяців.  
286. Розділ IV Антидемпінгові заходи  
287. Стаття 14. Попередні антидемпінгові заходи  
288. 1. Попередні антидемпінгові заходи можуть вживатися за умов, що:  
289. 1) антидемпінгову процедуру було порушено згідно із статтею 12 цього Закону;  
290. 2) антидемпінгове розслідування було порушено згідно із статтею 13 цього Закону;  
291. 3) у зв'язку з цим у газеті було опубліковано повідомлення про порушення антидемпінгового розслідування;  
292. 4) заінтересованим сторонам було надано адекватні можливості щодо подання даних і формулювання коментарів згідно з пунктом 12 статті 12 цього Закону;  
293. 5) Міністерство зробило попередній позитивний висновок стосовно наявності демпінгу та шкоди, яка є його наслідком;  
294. 6) національні інтереси вимагають вжиття антидемпінгових заходів з метою запобігання заподіянню значної шкоди.  
295. 2. Попередні антидемпінгові заходи повинні вживатися за рішенням Комісії не раніше ніж через 60 днів і не пізніше ніж через дев'ять місяців після порушення антидемпінгової процедури, але не раніше дати порушення відповідного антидемпінгового розслідування.  
296. 3. У разі відмови експортерів, імпортерів або виробників товару, що є об'єктом антидемпінгового розслідування, у проведенні перевірки інформації, яку згідно із статтями 7 - 9, пунктами 5 і 9 статті 13 і статтею 29 цього Закону може проводити Міністерство, яке не пізніше ніж через 75 днів встановлює, чи є подані відомості достатніми для винесення попередніх висновків про наявність демпінгу та шкоди.  
297. Не пізніше ніж за 10 днів до можливого строку вжиття попередніх антидемпінгових заходів заінтересовані сторони можуть бути поінформовані про причини, з яких Міністерство вважає за необхідне внести на розгляд Комісії пропозицію стосовно вжиття зазначених заходів. Заінтересовані сторони можуть подати свої коментарі з цього приводу. Ці коментарі розглядаються лише у разі, якщо вони надійдуть до Міністерства не пізніше ніж за 5 днів до дати прийняття Комісією рішення про вжиття попередніх антидемпінгових заходів. Мотиви відмови повинні зазначатися у відповідному рішенні Комісії.  
298. У цьому разі на підставі зазначених висновків Міністерства Комісія може прийняти рішення про вжиття попередніх антидемпінгових заходів не пізніше ніж через 90 днів після порушення антидемпінгового розслідування.  
299. 4. У разі коли антидемпінгове розслідування пов'язане з імпортом в Україну деяких товарів, які мають короткочасний промисловий цикл, та у разі відмови у проведенні перевірок, зазначених у пункті 3 цієї статті, Міністерство не пізніше ніж через 60 днів установлює, чи можуть подані відомості бути достатньою підставою для попереднього визначення наявності демпінгу та шкоди. Це визначення повинно бути зроблено не пізніше ніж через 75 днів після порушення антидемпінгового розслідування.  
300. 5. Якщо член Комісії вимагає негайного вжиття антидемпінгових заходів і це не суперечить пунктам 1 і 2 цієї статті, Міністерство повинно:  
301. 1) зробити попередні висновки про наявність демпінгу та шкоди і доцільність вжиття попередніх антидемпінгових заходів не пізніше ніж на десятий робочий день після отримання відповідно оформленої вимоги члена Комісії;  
302. 2) повідомити про ці висновки заінтересовані сторони та Комісію, а також запропонувати дату проведення засідання Комісії з цього питання.  
303. 6. Наприкінці антидемпінгового розслідування Міністерство повинно встановити достатність доказів, що містяться в інформації заявників, заінтересованих сторін, органів виконавчої влади України стосовно наявності демпінгу та шкоди і доцільності вжиття попередніх антидемпінгових заходів. Про ці висновки Міністерство інформує Комісію.  
304. Не пізніше ніж за 10 днів до можливого строку вжиття попередніх антидемпінгових заходів заінтересовані сторони можуть бути поінформовані про причини, на підставі яких Міністерство вважає за необхідне внести на розгляд Комісії пропозицію стосовно вжиття зазначених заходів. Зазначені сторони можуть подати свої коментарі з цього приводу. Ці коментарі розглядаються лише тоді, якщо вони надходять до Міністерства не пізніше ніж за 5 днів до прийняття Комісією рішення про вжиття попередніх антидемпінгових заходів. Мотиви відмови повинні зазначатися у відповідному рішенні Комісії.  
305. На підставі зазначених висновків Міністерства Комісія може прийняти рішення про вжиття попередніх антидемпінгових заходів не пізніше ніж через дев'ять місяців після порушення антидемпінгового розслідування.  
306. 7. Висновки Міністерства про відмову від вжиття попередніх антидемпінгових заходів не виключають вжиття зазначених заходів Комісією:  
307. 1) за обгрунтованою вимогою члена Комісії; або  
308. 2) за обгрунтованою вимогою заінтересованого національного товаровиробника; або  
309. 3) за ініціативою Міністерства у разі виявлення нових доказів наявності демпінгу та шкоди.  
310. 8. Попередні антидемпінгові заходи можуть вживатися у формі попереднього антидемпінгового мита. Розмір ставки попереднього антидемпінгового мита встановлюється відповідним рішенням Комісії.  
311. Розмір ставки попереднього антидемпінгового мита визначається шляхом:  
312. 1) встановлення ставки мита, яка нараховується у відсотках митної вартості товару, що є об'єктом антидемпінгового розслідування. Митна вартість цього товару розраховується на базисі поставки CIF-кордон України;  
313. 2) встановлення ставки, що дорівнює різниці між мінімальною ціною та митною вартістю зазначеного товару, розрахованою на базисі поставки CIF-кордон України.  
314. Мінімальна ціна - ціна зазначеного товару, за якою його продаж не завдає шкоди національному товаровиробнику. Мінімальна ціна розраховується Міністерством відповідно до пункту 9 цієї статті.  
315. 9. Мінімальна ціна розраховується у такому порядку:  
316. 1) Міністерство розраховує ціну, що визначалася на ринку України та була дійсною протягом базового періоду. Базовий період охоплює період часу строком від шести місяців до п'яти років, які передують періоду розслідування. На основі щотижневих або щомісячних цін Міністерство розраховує середньозважену ціну в базовий період. Міністерство здійснює ці розрахунки один раз, використовуючи відповідну інформацію, що надається Службою, заявником або заінтересованою стороною відповідного розслідування, чи відповідну інформацію засобів масової інформації України;  
317. 2) Міністерство встановлює фактичну поточну ринкову ціну, що практикується в Україні у зазначений період розслідування, протягом антидемпінгового розслідування та у період вжиття антидемпінгових заходів, за останні чотири тижні, що передують 25 числу кожного місяця;  
318. 3) Міністерство розраховує змінну величину у відсотках, яка дорівнює різниці між цінами, визначеними у підпунктах 1 і 2 цього пункту, поділеній на ціну, що визначалася на ринку України та була дійсною протягом базового періоду;  
319. 4) Міністерство встановлює ціну національного товаровиробника у базовий період, використовуючи інформацію, одержану від цього товаровиробника та/або з інших джерел у процесі антидемпінгового розслідування;  
320. 5) змінна величина у відсотках, розрахована згідно з підпунктом 3 цього пункту, помножена на величину ціни національного товаровиробника, розраховану згідно з підпунктом 4 цього пункту, буде поправкою до зазначеної ціни;  
321. 6) шляхом збільшення ціни національного товаровиробника за базовий період на величину зазначеної поправки утворюється мінімальна ціна на наступний місяць;  
322. 7) мінімальна ціна розраховується Міністерством на основі даних станом на 25 число кожного місяця;  
323. 8) не пізніше 1 числа кожного місяця Міністерство надає Службі інформацію про мінімальну ціну;  
324. 9) мінімальна ціна діятиме протягом строку вжиття антидемпінгових заходів;  
325. 10) у разі коли мінімальна ціна розраховується на п'ятирічний період, Міністерство використовує методику розрахунку мінімальної ціни, зазначену в підпунктах 1 - 9 цього пункту, коригуючи необхідні дані на п'ятирічний період вжиття антидемпінгових заходів.  
326. 10. Сплата попереднього антидемпінгового мита здійснюється у готівковій або безготівковій формі чи сума цього мита вноситься на депозит або оформляється як боргове зобов'язання.  
327. 11. Розмір ставки попереднього антидемпінгового мита не повинен перевищувати попередньо розраховану демпінгову маржу та повинен бути нижчим ніж ця маржа за умови, що ставка мита буде достатньою для запобігання шкоді, заподіяної національному товаровиробнику.  
328. Попереднє антидемпінгове мито справляється у відповідному розмірі та у кожному випадку окремо на недискримінаційній основі, звідки б не надходили імпортні поставки, якщо у рішенні Комісії визначається, що вони є об'єктом вжиття попередніх антидемпінгових заходів.  
329. У цьому рішенні Комісія визначає кожного постачальника товару, імпортні поставки в Україну якого є об'єктом вжиття попередніх антидемпінгових заходів. У разі коли до участі в антидемпінговому розслідуванні залучено декілька постачальників з однієї країни та практично неможливо зазначити всіх цих постачальників, у рішенні Комісії зазначається відповідна країна експорту. Якщо до антидемпінгового розслідування залучено декілька постачальників більше ніж з однієї країни, у рішенні Комісії можуть бути зазначені або всі постачальники, або, коли це практично неможливо, лише всі країни експорту.  
330. У кожному випадку Комісія у своєму рішенні встановлює розмір ставки попереднього антидемпінгового мита, що справляється з товару будь-якого постачальника (виробника, експортера, імпортера), імпортні поставки в Україну якого є об'єктом вжиття антидемпінгових заходів, або, якщо це практично неможливо, назву країни експорту.  
331. 12. Будь-яке попереднє антидемпінгове мито справляється митними органами України за ставкою та на умовах, встановлених відповідним рішенням про вжиття попередніх антидемпінгових заходів. Воно сплачується незалежно від інших податків, обов'язкових платежів, у тому числі мита, митних зборів, які справляються з імпорту в Україну певних товарів.  
332. 13. Попередні антидемпінгові заходи вживаються протягом чотирьох місяців. Цей строк може бути продовжено Комісією ще на два місяці, але в цілому загальний строк їх вжиття не повинен перевищувати шести місяців. Проте зазначений строк до шести місяців встановлюється лише тоді, якщо експортери, що проводять значну кількість торгівельних операцій, які є об'єктом розгляду:  
333. 1) подають до Міністерства заяву про продовження строку вжиття попередніх антидемпінгових заходів; або  
334. 2) не заперечують проти продовження строку вжиття попередніх антидемпінгових заходів.  
335. Рішення про продовження строку вжиття попередніх антидемпінгових заходів приймається за пропозицією Міністерства на засіданні Комісії кваліфікованою більшістю голосів.  
336. 14. Міністерство за дорученням Комісії інформує Кабінет Міністрів України про будь-яке рішення, прийняте згідно з цією статтею.  
337. 15. Попередні антидемпінгові заходи не повинні створювати перешкод для здійснення митного оформлення товару, який є об'єктом антидемпінгового розслідування.  
338. Стаття 15. Зобов'язання заінтересованих сторін  
339. 1. Антидемпінгове розслідування може призупинятися без застосування попереднього або остаточного антидемпінгового мита лише тоді, якщо:  
340. 1) Комісія прийняла рішення про вжиття попередніх антидемпінгових заходів;  
341. 2) Міністерство одержало задовільне добровільне зобов'язання від будь-якого експортера про перегляд його цін або припинення експорту до регіону України, що є об'єктом розгляду, товару за демпінговими цінами таким чином, щоб Міністерство та згодом Комісія були впевнені, що вплив демпінгу, який заподіює шкоду, буде ліквідовано;  
342. 3) Міністерство подає це зобов'язання до Комісії;  
343. 4) Комісія приймає рішення про прийняття цього зобов'язання.  
344. У разі прийняття зобов'язання експортера про перегляд цін їх підвищення здійснюється згідно з такими умовами:  
345. ціни не повинні бути вищими, ніж це необхідно для усунення демпінгової маржі;  
346. ціни можуть бути меншими від демпінгової маржі, якщо зазначене підвищення є достатнім для ліквідації шкоди, яка заподіюється національному товаровиробнику.  
347. 2. Зобов'язання можуть бути запропоновані Міністерством, але жодний експортер не зобов'язаний їх приймати.  
348. Якщо експортери не пропонують таких зобов'язань або не погоджуються із пропозиціями щодо їх прийняття, це ніяким чином не впливає на розгляд справи. Проте Міністерство може визначити, що загроза заподіяння шкоди є більш імовірною, якщо імпортні поставки, які є об'єктом демпінгу, триватимуть.  
349. Зобов'язання пропонуються Міністерством або експортерами лише тоді, якщо Комісією були зроблені позитивні попередні висновки стосовно наявності демпінгу та шкоди, що заподіюється цим демпінгом.  
350. За винятком надзвичайних обставин, жодне зобов'язання не може бути запропоноване після закінчення строку, зазначеного у пункті 5 статті 33 цього Закону.  
351. 3. Запропоновані зобов'язання не повинні прийматися, якщо Міністерство вважає їх прийняття неможливим, зокрема, якщо кількість наявних або потенційних експортерів є занадто великою, або з інших причин, включаючи захист національних інтересів України.  
352. Не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку вжиття попередніх антидемпінгових заходів заінтересований експортер може бути поінформований про причини, з яких Міністерство вважає за необхідне внести на розгляд Комісії пропозицію щодо відхилення зобов'язань. Цей експортер може подати свої коментарі з цього приводу, які розглядаються лише тоді, якщо вони надходять до Міністерства не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку вжиття попередніх антидемпінгових заходів.  
353. В остаточному рішенні Комісії повинні міститися мотиви відмови.  
354. 4. Заінтересовані сторони, що пропонують зобов'язання, повинні подавати неконфіденційну версію цього зобов'язання, яку можна передавати іншим заінтересованим сторонам антидемпінгового розслідування.  
355. 5. У разі коли після консультацій між Міністерством і заінтересованими сторонами приймаються зобов'язання, Міністерство ухвалює попереднє рішення про призупинення антидемпінгового розслідування та подає Комісії звіт про результати цих консультацій з пропозицією про припинення антидемпінгового розслідування.  
356. З цього приводу Комісія приймає кваліфікованою більшістю голосів відповідне рішення про прийняття зобов'язання та припинення антидемпінгового розслідування протягом місяця від дати прийняття зазначеного рішення. Це розслідування вважається припиненим, якщо протягом місяця від дати подання Міністерством зазначеного звіту Комісія не затвердила іншого рішення.  
357. В усіх інших випадках Міністерство негайно подає Комісії докладний звіт про результати проведених консультацій з пропозицією про вжиття антидемпінгових заходів.  
358. 6. У разі прийняття зобов'язання Міністерство повинно, як правило, продовжити антидемпінгове розслідування стосовно демпінгу та шкоди з метою його припинення. Якщо Міністерство робить негативний висновок стосовно наявності демпінгу або шкоди, зобов'язання автоматично втрачає чинність, крім випадків, коли зазначене визначення значною мірою є результатом зобов'язання. У цих випадках Міністерство може вимагати, щоб зобов'язання діяло протягом прийнятного строку.  
359. У разі коли Міністерство робить позитивний висновок стосовно наявності демпінгу та шкоди, зобов'язання діє згідно з відповідним рішенням Комісії.  
360. Міністерство негайно подає Комісії звіт про будь-які рішення, прийняті згідно з цим пунктом. Комісія на своєму засіданні кваліфікованою більшістю голосів може затвердити інше рішення.  
361. 7. Міністерство має право вимагати у будь-якого експортера, який прийняв зобов'язання, періодичного подання відомостей про виконання зазначеного зобов'язання та дозволу на проведення перевірки інформації, що стосується антидемпінгового розслідування. Відмова у виконанні цих вимог вважається порушенням зобов'язання.  
362. 8. Якщо у процесі антидемпінгового розслідування з боку певних експортерів беруться зобов'язання, вони починають діяти від дати, коли припиняється антидемпінгове розслідування для країни експорту.  
363. 9. У разі встановлення Міністерством порушення або анулювання стороною взятого зобов'язання воно готує звіт з пропозиціями про вжиття антидемпінгових заходів і подає його Комісії. Комісія на своєму засіданні розглядає цей звіт і відповідно до статті 16 цього Закону простою більшістю голосів може прийняти рішення про справляння остаточного антидемпінгового мита на основі фактів, встановлених у процесі антидемпінгового розслідування, протягом якого були прийняті зобов'язання, лише тоді, якщо:  
364. 1) у цьому розслідуванні Комісією було зроблено остаточне визначення наявності демпінгу і шкоди;  
365. 2) заінтересований експортер, за винятком випадку анулювання своїх зобов'язань, матиме можливість подати Міністерству свої коментарі, які можуть враховуватися на відповідному засіданні Комісії.  
366. 10. Комісія на своєму засіданні розглядає звіт Міністерства та іншу інформацію, подану їй, і може на їх основі згідно із статтею 14 цього Закону приймати рішення про негайне вжиття попередніх антидемпінгових заходів:  
367. 1) за умови, що є підстави вважати, що зобов'язання порушується; або  
368. 2) у разі коли зобов'язання порушується чи анулюється, якщо ще не було припинено антидемпінгове розслідування, у процесі якого прийнято це зобов'язання.  
369. У цих випадках Комісія негайно проводить засідання, на якому може прийматися рішення про вжиття зазначених заходів. Це рішення приймається простою більшістю голосів.  
370. Стаття 16. Порядок припинення антидемпінгової процедури без вжиття антидемпінгових заходів. Вжиття остаточних антидемпінгових заходів  
371. 1. У разі коли скарга відкликається, антидемпінгова процедура повинна припинятися без вжиття антидемпінгових заходів лише тоді, якщо це припинення не суперечить національним інтересам.  
372. 2. У разі коли антидемпінгові заходи не є необхідними і це не викликає ніякого заперечення з боку членів Комісії, вона за пропозицією Міністерства припиняє антидемпінгову процедуру або антидемпінгове розслідування без вжиття антидемпінгових заходів. Це рішення приймається на засіданні Комісії кваліфікованою більшістю голосів.  
373. 3. Згідно з пунктом 2 цієї статті Міністерство готує звіт, інформує представників країни походження та/або експорту і вміщує відповідне повідомлення у газеті, викладаючи основні висновки та резюме мотивів щодо припинення антидемпінгової процедури або антидемпінгового розслідування без вжиття антидемпінгових заходів.  
374. 4. Для антидемпінгових процедур, порушених згідно з положеннями пункту 11 статті 12 цього Закону, шкода, як правило, вважається незначною, якщо обсяг імпортних поставок з країн-членів СОТ, які є об'єктом антидемпінгового розслідування, менший за обсяги, визначені у пункті 9 статті 12 цього Закону. Ці антидемпінгові процедури негайно припиняються Комісією без вжиття антидемпінгових заходів лише тоді, якщо Міністерством було визначено, що величина демпінгової маржі становить менше 2 відсотків експортної ціни. Антидемпінгове розслідування припиняється Комісією без вжиття антидемпінгових заходів лише тоді, якщо величина демпінгової маржі нижча, ніж два відсотки експортної ціни в окремих експортерів. Ці експортери залишаються суб'єктами антидемпінгової процедури та можуть стати суб'єктами нового антидемпінгового розслідування під час будь-якого наступного перегляду антидемпінгових заходів, що здійснюється згідно з розділом V цього Закону.  
375. 5. Будь-яке антидемпінгове розслідування припиняється, як правило, згідно з рішенням Комісії про вжиття остаточних антидемпінгових заходів. Остаточні антидемпінгові заходи можуть вживатися за таким принципом:  
376. 1) остаточні антидемпінгові заходи можуть вживатися лише тоді, якщо:  
377. Міністерство зробило остаточний позитивний висновок стосовно наявності демпінгу та шкоди, яка є наслідком цього демпінгу;  
378. відповідно до статті 36 цього Закону національні інтереси потребують вжиття антидемпінгових заходів;  
379. 2) якщо вживаються попередні антидемпінгові заходи, Міністерство повинно подати Комісії пропозицію про вжиття остаточних антидемпінгових заходів за місяць до закінчення строку вжиття зазначених попередніх заходів;  
380. 3) за пропозицією Міністерства Комісія має приймати рішення про справляння остаточного антидемпінгового мита. У цьому рішенні встановлюється розмір ставки остаточного антидемпінгового мита, який:  
381. не повинен перевищувати величину демпінгової маржі, розрахованої згідно з цим Законом;  
382. має бути меншим за величину цієї маржі, якщо така ставка є достатньою для запобігання шкоді, заподіяній національному товаровиробнику;  
383. 4) остаточні антидемпінгові заходи можуть вживатися як остаточне антидемпінгове мито. Розмір ставки остаточного антидемпінгового мита встановлюється у відповідному рішенні Комісії. Розмір ставки остаточного антидемпінгового мита визначається шляхом:  
384. встановлення ставки мита, яка нараховується у відсотках до митної вартості товару, що є об'єктом антидемпінгового розслідування. Митна вартість цього товару розраховується на базисі поставки CIF-кордон України; або  
385. встановлення ставки, що дорівнює різниці між мінімальною ціною та митною вартістю зазначеного товару, розрахованою на базисі поставки CIF-кордон України. У цьому разі мінімальна ціна на п'ятирічний період розраховується відповідно до пункту 9 статті 14 цього Закону.  
386. 6. Остаточне антидемпінгове мито справляється у відповідному розмірі та у кожному випадку окремо на недискримінаційній основі, звідки б не надходили імпортні поставки, якщо у рішенні Комісії визначається, що вони є об'єктом демпінгу та заподіюють шкоду, за винятком імпортних поставок, щодо яких згідно з цим Законом було взято зобов'язання.  
387. У своєму рішенні Комісія визначає постачальника або постачальників товару, імпортні поставки в Україну якого є об'єктом вжиття остаточних антидемпінгових заходів. У разі коли до участі в антидемпінговому розслідуванні залучено декілька постачальників з однієї країни і практично неможливо зазначити всіх цих постачальників, у рішенні Комісії зазначається відповідна країна експорту.  
388. У кожному випадку Комісія в своєму рішенні визначає ставку остаточного антидемпінгового мита, що сплачується будь-яким постачальником (виробником, експортером, імпортером) товару, імпортні поставки в Україну якого є об'єктом вжиття антидемпінгових заходів, або, якщо це практично неможливо, країну експорту.  
389. 7. У разі коли Міністерство здійснює своє дослідження згідно із статтею 30 цього Закону, будь-яке антидемпінгове мито, що справляється з імпортних поставок експортерів або виробників, які повідомили Міністерство про себе відповідно до статті 30 цього Закону, але не були залучені до такого дослідження, не повинне перевищувати середньозважену величину демпінгової маржі, встановлену для порівнюваних експортерів або виробників. Згідно з цим пунктом Міністерство не враховує нульових та незначних величин демпінгової маржі, а також величин цієї маржі, що обчислюються у випадках, зазначених у статті 31 цього Закону. Індивідуальні ставки антидемпінгового мита застосовуються до імпортних поставок товару будь-яких експортерів або виробників, до яких застосовуються вибіркові методи згідно із статтею 30 цього Закону.  
390. 8. Будь-яке остаточне антидемпінгове мито сплачується за ставкою та на умовах, встановлених у відповідному рішенні про вжиття остаточних антидемпінгових заходів. Воно сплачується незалежно від інших податків, обов'язкових платежів, у тому числі мита, митних зборів тощо, які, як правило, справляються з імпорту в Україну певних товарів.  
391. Стаття 17. Особливості вжиття антидемпінгових заходів  
392. 1. Попередні антидемпінгові заходи та остаточні антидемпінгові заходи застосовуються тільки до товарів, що ввозяться на митну територію України після дати набрання чинності відповідним рішенням Комісії про вжиття цих заходів, за винятком, визначеним цим Законом.  
393. 2. У разі застосування попереднього антидемпінгового мита та остаточного встановлення Міністерством фактів наявності демпінгу та шкоди Комісія за пропозицією Міністерства, незалежно від того, чи повинно застосовуватися остаточне антидемпінгове мито, приймає рішення про розмір ставки попереднього антидемпінгового мита.  
394. До шкоди не включаються:  
395. 1) істотне гальмування створення або розширення національного виробництва товару, який є об'єктом розгляду;  
396. 2) загроза заподіяння істотної шкоди, крім випадків, коли Міністерство визначає, що ця загроза трансформується в істотну шкоду, якщо не буде вжито попередніх антидемпінгових заходів.  
397. В усіх інших випадках, коли є загроза заподіяння шкоди або гальмування створення чи розширення національного виробництва товару, який є об'єктом розгляду, будь-які суми попереднього антидемпінгового мита не сплачуються, а остаточне антидемпінгове мито може сплачуватися тільки від дати остаточного визначення загрози заподіяння істотної шкоди або істотного гальмування створення чи розширення національного виробництва товару, який є об'єктом розгляду.  
398. 3. У разі коли розмір ставки остаточного антидемпінгового мита вищий, ніж розмір ставки попереднього антидемпінгового мита, різниця між цими ставками постачальником не сплачується. Якщо розмір ставки остаточного антидемпінгового мита нижчий, ніж розмір ставки попереднього антидемпінгового мита, різниця між цими ставками повертається постачальнику. Якщо Комісією зроблено остаточний негативний висновок стосовно наявності демпінгу та/або шкоди, сума сплаченого або внесеного на депозит попереднього антидемпінгового мита повертається імпортеру, а боргове зобов'язання анулюється.  
399. 4. Остаточне антидемпінгове мито справляється з товарів, що декларуються для надходження до споживача за 90 днів до дати вжиття попередніх антидемпінгових заходів, але не раніше порушення антидемпінгового розслідування, лише тоді, якщо:  
400. 1) імпортні поставки були зареєстровані згідно з пунктом 4 статті 28 цього Закону;  
401. 2) Міністерство надавало імпортерам можливість подати свої коментарі;  
402. 3) Міністерством було встановлено, що:  
403. зазначений товар у минулому протягом тривалого часу був об'єктом демпінгу або імпортер знав чи повинен був знати про здійснення демпінгу, його величину та/або шкоду, про яку стверджується, що вона мала місце, та/або встановлену в процесі антидемпінгового розслідування;  
404. крім імпортних поставок, які заподіюють шкоду і здійснені у період розслідування, мало місце нове суттєве зростання обсягів імпортних поставок, які, враховуючи конкретний період їх здійснення, обсяг та інші обставини (наприклад такі, як швидке зростання запасів товарів, що імпортуються), здатні значним чином нейтралізувати коригувальну дію остаточного антидемпінгового мита, що справлятиметься з такого імпорту.  
405. 5. У разі порушення або анулювання зобов'язань остаточне антидемпінгове мито може справлятися з товарів, що ввозяться на митну територію України, за 90 днів до дати вжиття попередніх антидемпінгових заходів, але не раніше порушення відповідного антидемпінгового розслідування лише тоді, якщо:  
406. 1) ці імпортні поставки були зареєстровані згідно з пунктом 4 статті 28 цього Закону;  
407. 2) вжиття цих заходів відповідно до цього пункту не стосується імпортних поставок, що передують порушенню або анулюванню зобов'язання.  
408. Розділ V Строк дії антидемпінгових заходів, їх перегляд, поновлення антидемпінгового розслідування, повернення сплачених сум антидемпінгового мита  
409. Стаття 18. Строк дії антидемпінгових заходів і загальні положення щодо їх перегляду  
410. 1. Антидемпінгові заходи вживаються згідно з відповідним рішенням Комісії тільки протягом строку та у розмірі, необхідному для запобігання демпінгу, що заподіює шкоду.  
411. 2. Рішення про вжиття антидемпінгових заходів втрачає чинність через п'ять років від дати їх вжиття або через п'ять років від дати винесення Комісією останнього рішення про перегляд, результатом якого було одночасне визначення наявності демпінгу та шкоди, лише тоді, якщо протягом цього перегляду Комісією не було зроблено висновки про те, що закінчення дії антидемпінгових заходів сприятиме продовженню дії або поновленню демпінгу та шкоди.  
412. 3. Статті 12 і 13 цього Закону, за винятком встановлених ними строків, застосовуються до будь-якого перегляду, який здійснюється згідно із статтями 18 - 23 цього Закону.  
413. 4. Будь-який перегляд здійснюється у стислі строки і закінчується, як правило, не пізніше ніж через 12 місяців від дати порушення перегляду.  
414. 5. Згідно з відповідним рішенням Комісії Міністерство порушує будь-який перегляд, про який ідеться у цьому розділі.  
415. 6. У разі коли під час будь-якого перегляду Міністерство робить позитивний або негативний висновок стосовно наявності демпінгу та/або шкоди, воно готує звіт з пропозиціями та передає його Комісії. На підставі цього звіту Комісія може прийняти відповідне рішення про:  
416. 1) анулювання або продовження дії антидемпінгових заходів згідно із статтею 19 цього Закону; або  
417. б) анулювання, продовження дії або зміну антидемпінгових заходів згідно із статтями 20 і 21 цього Закону.  
418. 7. У разі прийняття рішення про анулювання антидемпінгових заходів лише для окремих експортерів, а не для сукупності країн ці експортери залишаються суб'єктами цієї антидемпінгової процедури і автоматично можуть стати суб'єктами нового антидемпінгового розслідування в разі порушення згідно з цим розділом будь-якого наступного перегляду антидемпінгових заходів.  
419. 8. У разі коли перегляд антидемпінгових заходів згідно із статтею 20 цього Закону порушується наприкінці строку вжиття антидемпінгових заходів, зазначених у статті 19 цього Закону, такі заходи є також об'єктом антидемпінгового розслідування згідно із статтею 19 цього Закону.  
420. Стаття 19. Перегляд антидемпінгових заходів у зв'язку із закінченням строку їх дії  
421. 1. Протягом першої половини останнього року строку вжиття антидемпінгових заходів Міністерство вміщує у газеті повідомлення про наближення строку закінчення дії цих заходів.  
422. 2. Перегляд антидемпінгових заходів у зв'язку із закінченням строку їх дії порушується або за вимогою Міністерства, або українських виробників чи від їх імені, або органу виконавчої влади України. До прийняття Комісією відповідного рішення за результатами цього перегляду дія антидемпінгових заходів не припиняється.  
423. 3. Не пізніше ніж за три місяці до закінчення п'ятирічного строку дії антидемпінгових заходів українські виробники чи від їх імені, або органи виконавчої влади України вправі подати Міністерству вимогу про перегляд антидемпінгових заходів у зв'язку із закінченням строку їх дії.  
424. 4. Перегляд антидемпінгових заходів у зв'язку із закінченням строку їх дії порушується лише тоді, якщо вимога про перегляд містить достатні докази того, що скасування антидемпінгових заходів ймовірно сприятиме продовженню дії або поновленню демпінгу та шкоди. Ця ймовірність може, зокрема, підтверджуватися:  
425. 1) доказом продовження дії демпінгу та шкоди; або  
426. 2) доказом повного або часткового запобігання шкоді завдяки вжиттю антидемпінгових заходів; або також  
427. 3) доказом того, що становище експортерів або ринкові умови є такими, за яких не виключається ймовірність виникнення нових видів демпінгу, що заподіює шкоду.  
428. 5. У процесі антидемпінгових розслідувань, що проводяться згідно з цією статтею, експортери, імпортери, компетентні органи та українські виробники мають можливість доповнити, спростувати або прокоментувати вимогу про перегляд антидемпінгових заходів і висновки Міністерства, що містять докази, які стосуються відповідного антидемпінгового розслідування, належним чином обгрунтовані і подані Міністерству, щодо того, чи буде припинення дії антидемпінгових заходів сприяти продовженню дії або поновленню демпінгу та шкоди, чи ні.  
429. 6. Міністерство повинно вмістити у газеті повідомлення про фактичне закінчення строку дії антидемпінгових заходів.  
430. Стаття 20. Проміжний перегляд антидемпінгових заходів  
431. 1. Комісія може переглядати необхідність збереження дії антидемпінгових заходів на підставі обгрунтованої вимоги будь-якого органу виконавчої влади України, експортера, імпортера або українських виробників за умови, що від дати вжиття остаточних антидемпінгових заходів пройшов прийнятний строк, але не менше одного року. Така вимога повинна подаватися Міністерству та містити достатні докази обгрунтування необхідності проміжного перегляду.  
432. 2. Проміжний перегляд порушується за умов, що вимога містить достатні докази того, що:  
433. 1) продовження дії антидемпінгових заходів вже не є необхідним для запобігання демпінгу; та/або  
434. 2) продовження або поновлення заподіяння шкоди є малоймовірним у разі, коли антидемпінгові заходи будуть анульовані чи змінені; або  
435. 3) наявні антидемпінгові заходи не є або вже не будуть достатніми для запобігання демпінгу, який заподіює шкоду.  
436. 3. У процесі розслідувань, що проводяться згідно з цією статтею, Міністерство, крім інших питань, може вивчати, чи:  
437. 1) змінилися значною мірою обставини, які стосуються демпінгу та шкоди; або  
438. 2) дали антидемпінгові заходи очікувані результати та чи має місце запобігання шкоді, заподіяння якої раніше було встановлено згідно із статтею 10 цього Закону.  
439. З цією метою в остаточному рішенні Комісії враховуються всі докази, що стосуються цього розслідування та належним чином обгрунтовані.  
440. Стаття 21. Перегляд антидемпінгових заходів для визначення індивідуальних величин демпінгової маржі для нових експортерів або виробників  
441. 1. За рішенням Комісії Міністерство порушує перегляд антидемпінгових заходів для визначення індивідуальних величин демпінгової маржі для нових експортерів або виробників з країни експорту, які є суб'єктами розгляду та не експортували товар у період розслідування, за результатами якого вжито антидемпінгові заходи.  
442. 2. Зазначений перегляд порушується за таких умов:  
443. 1) новий експортер або виробник може довести, що він не пов'язаний з експортерами або виробниками з країни експорту, щодо імпортних поставок в Україну яких вжиті антидемпінгові заходи; та  
444. 2) експортери або виробники, зазначені у підпункті 1 цього пункту, справді експортували товари в Україну в зазначений період розслідування; або  
445. 3) експортери або виробники, зазначені у підпункті 1 цього пункту, спроможні довести, що вони підписали безвідкличні договірні зобов'язання щодо експорту значної кількості товарів в Україну.  
446. 3. За рішенням Комісії Міністерством порушується перегляд антидемпінгових заходів для нового експортера або нового виробника з країни експорту. Цей перегляд проводиться у стислі строки, які визначаються Комісією.  
447. 4. Протягом цього перегляду українські виробники мають можливість подати Міністерству свої коментарі.  
448. 5. Рішенням Комісії про порушення зазначеного перегляду призупиняється справляння діючого антидемпінгового мита з нового експортера, який є суб'єктом цього перегляду, та запроваджується обов'язкова реєстрація імпортних поставок згідно із статтею 28 цього Закону, яка дасть змогу у разі доведення протягом такого перегляду наявності демпінгу з боку цього експортера відновити справляння антидемпінгового мита від дати порушення відповідного перегляду.  
449. 6. Ця стаття не застосовується, якщо антидемпінгове мито справляється згідно з пунктом 7 статті 16 цього Закону.  
450. Стаття 22. Прискорений перегляд антидемпінгових заходів  
451. 1. Будь-який експортер, з імпортних поставок якого в Україну справляється остаточне антидемпінгове мито, але який не був визначений окремим суб'єктом первісного антидемпінгового розслідування з причин інших, ніж відмова від співробітництва з Міністерством, має право вимагати прискореного перегляду з тим, щоб Міністерство та Комісія могли встановити розмір ставки остаточного антидемпінгового мита для цього експортера.  
452. 2. Міністерство порушує прискорений перегляд, якщо на терміновому засіданні Комісія прийняла рішення про порушення цього перегляду та розгляд коментарів заінтересованих українських виробників.  
453. 3. Протягом проведення цього перегляду українські виробники мають змогу подати Міністерству свої коментарі.  
454. 4. Рішенням Комісії про порушення прискореного перегляду призупиняється справляння діючого антидемпінгового мита із заінтересованого експортера, який є суб'єктом цього перегляду, та запроваджується обов'язкова реєстрація імпортних поставок згідно із статтею 28 цього Закону, яка дасть змогу у разі доведення протягом такого перегляду наявності демпінгу з боку цього експортера відновити справляння антидемпінгового мита від дати порушення відповідного перегляду.  
455. 5. Відповідні правила цієї статті не застосовуються, якщо антидемпінгове мито справляється згідно з пунктом 7 статті 16 цього Закону.  
456. Стаття 23. Поновлення антидемпінгового розслідування  
457. 1. У разі коли національний товаровиробник подає Міністерству достатні дані про те, що антидемпінгові заходи не призводять до змін або призводять тільки до незначної зміни ціни товару під час перепродажу або цін наступної реалізації товару в Україні, Міністерство за рішенням Комісії, яке приймається простою більшістю голосів, може поновити антидемпінгове розслідування з метою визначення, яким чином антидемпінгові заходи вплинули на зазначені ціни.  
458. 2. У процесі нового розслідування згідно із цією статтею експортерам, імпортерам та українським виробникам повинна надаватися можливість для з'ясування ситуації щодо цін товару під час його перепродажу та цін наступної реалізації, а також, для запобігання шкоді, якщо Міністерство робить висновок, що антидемпінгові заходи матимуть наслідком зміну зазначених цін, раніше встановлених відповідно до статті 8 цього Закону, заново обчислюються:  
459. 1) експортні ціни згідно із статтею 8 цього Закону;  
460. 2) демпінгові маржі для врахування нових експортних цін.  
461. У разі коли Міністерство вважає, що відсутність руху цін в Україні виникає внаслідок зниження експортних цін до або після вжиття антидемпінгових заходів, величина демпінгової маржі може заново обчислюватися з урахуванням такого зниження експортних цін.  
462. 3. У разі коли згідно з цією статтею у новому розслідуванні визначається збільшення величини демпінгу, Комісія за пропозицією Міністерства простою більшістю голосів приймає рішення про внесення поправок до попереднього рішення стосовно діючих антидемпінгових заходів у зв'язку з визначенням нових експортних цін.  
463. 4. Статті 12 і 13 цього Закону в частині антидемпінгового розслідування повинні застосовуватися у будь-якому новому антидемпінговому розслідуванні, що порушується згідно з цією статтею. Крім того, таке розслідування повинно проводитися у стислі строки і закінчуватися, як правило, не пізніше ніж через шість місяців від дати порушення цього розслідування.  
464. 5. Зміни в нормальній вартості, про які стверджується, що вони мають місце, враховуються згідно з цією статтею лише тоді, якщо повна інформація про перевірену нормальну вартість (тут і далі в цьому розділі - більше ніж одна нормальна вартість), яка належно підтверджена доказами, подається Міністерству протягом строку, визначеного в повідомленні про порушення антидемпінгового розслідування. У разі коли в антидемпінговому розслідуванні заново обчислюється нормальна вартість, імпортні поставки можуть бути об'єктом обов'язкової реєстрації згідно з положеннями пункту 4 статті 28 цього Закону до прийняття рішення за результатами цього нового антидемпінгового розслідування.  
465. Стаття 24. Повернення сплачених сум антидемпінгового мита  
466. 1. Незважаючи на статтю 19 цього Закону, імпортер може вимагати повернення сплачених сум антидемпінгового мита, якщо доведено, що величину демпінгової маржі, на базі якої справлялося це мито, було знижено до нуля або до рівня, нижчого за рівень діючого антидемпінгового мита.  
467. 2. Для повернення сплачених сум антидемпінгового мита імпортер повинен подати заяву до Служби. У цій заяві повинна міститися інформація про митні органи, які здійснювали митне оформлення зазначених товарів, а також повинні додаватися документи, які підтверджують ввезення в Україну товарів та їх митне оформлення протягом шести місяців від дати, коли згідно з рішенням Комісії сума остаточного антидемпінгового мита належним чином справлялася, або від дати, коли було прийняте остаточне рішення про справляння сум, які гарантують сплату попереднього антидемпінгового мита.  
468. Служба негайно надсилає Міністерству оригінал зазначеної заяви, а її копії - Комісії та Міністерству фінансів України.  
469. 3. Заява про повернення сплачених сум антидемпінгового мита вважається такою, що належно підкріплена доказами, за умов, що вона містить точну інформацію про сплачені суми антидемпінгового мита та супроводжується всіма митними документами про розрахунки та сплату цих сум. Заява повинна також містити докази нормальної вартості та експортних цін в Україну експортера або виробника, які сплатили антидемпінгове мито у строк, визначений у пункті 2 цієї статті.  
470. У разі коли імпортер не був пов'язаний з експортером або виробником зазначеного товару та неможливо негайно скористатися інформацією, зазначеною у пунктах 2 і 3 цієї статті, чи експортер або виробник відмовляється надати її імпортеру, ця заява повинна містити твердження експортера або виробника про те, що:  
471. 1) величина демпінгової маржі була знижена або усунена згідно з цим розділом; та  
472. 2) відповідні докази, що підтверджуватимуть це твердження, буде подано Міністерству.  
473. Міністерство відхиляє зазначену заяву, якщо ці докази не будуть подані експортером або виробником протягом 30 днів від дати одержання Міністерством цієї заяви.  
474. 4. Комісія за поданням Міністерства розглядає зазначену заяву разом з висновками Служби і Міністерства фінансів України та вирішує, чи є доцільним і якою мірою погодитися із заявою. За результатами засідання Комісією приймається відповідне рішення. Водночас Комісія може у будь-який час прийняти рішення про порушення проміжного перегляду антидемпінгових заходів. Інформація та висновки, які випливають з цього перегляду і встановлені згідно з правилами, що застосовуються до цього типу перегляду, використовуються з метою визначення, чи є обгрунтованим і до якої міри повернення сплачених сум антидемпінгового мита.  
475. 5. Рішення про повернення сум, сплачених понад фактично встановлену величину демпінгової маржі, повинне прийматися Комісією, як правило, протягом дванадцяти місяців, але не пізніше ніж через вісімнадцять місяців після дати, коли імпортером товару, імпортні поставки якого є об'єктом вжиття антидемпінгових заходів, було подано заяву про повернення сплачених сум антидемпінгового мита. Повернення цих сум здійснюється Міністерством фінансів України протягом 90 днів від дати прийняття Комісією відповідного рішення.  
476. У разі коли заінтересований імпортер не закінчив у строки, визначені у цьому пункті, оформлення документів про повернення сплачених сум антидемпінгового мита, ці суми не підлягають поверненню.  
477. Стаття 25. Заключні положення про перегляд антидемпінгових заходів, поновлення антидемпінгового розслідування або повернення сплачених сум антидемпінгового мита  
478. 1. В усіх антидемпінгових розслідуваннях щодо перегляду антидемпінгових заходів або повернення сплачених сум антидемпінгового мита, здійснюваних згідно з цим розділом, Міністерство діє, якщо обставини не змінилися, так само, як під час антидемпінгового розслідування, в результаті якого було запроваджене антидемпінгове мито, з урахуванням статей 7 - 9 та 30 цього Закону.  
479. 2. У будь-якому антидемпінговому розслідуванні, що проводиться згідно з цим розділом, Міністерство вивчає достовірність експортних цін згідно із статтями 7 - 9 цього Закону. Проте, якщо прийнято рішення про конструювання експортної ціни згідно із статтею 8 цього Закону, Міністерство обчислює експортну ціну без віднімання сплаченої суми антидемпінгового мита за умови, що йому подаються переконливі докази того, що розмір ставки антидемпінгового мита належним чином позначається на цінах товару під час його перепродажу (тут і далі - більше ніж один перепродаж) та цінах наступної реалізації цього товару в Україні.  
480. 3. Жодне положення цього розділу не створює перешкод для здійснення митного оформлення товару, який є об'єктом антидемпінгового розслідування щодо перегляду антидемпінгових заходів або повернення сплачених сум антидемпінгового мита, здійснюваних згідно з цим розділом.  
481. 4. До цієї статті застосовуються відповідні положення статей 4 і 32 цього Закону.  
482. Розділ VI Загальні та спеціальні положення щодо справляння антидемпінгового мита  
483. Стаття 26. Товари з короткочасним промисловим циклом  
484. 1. Будь-який національний товаровиробник, який виробляє або здійснює переробку товару з короткочасним промисловим циклом, може подати Міністерству заяву про запровадження для зазначеного товару товарної категорії у будь-який час після того, як цей товар стає об'єктом двох або більше позитивних висновків стосовно наявності демпінгу.  
485. Така заява повинна містити:  
486. 1) відомості про товар з короткочасним промисловим циклом або подібний товар, який є об'єктом позитивних висновків стосовно наявності демпінгу;  
487. 2) відомості про товар з короткочасним промисловим циклом або подібний товар, який заявник намагається включити до тієї ж товарної категорії, де є товар, який вже є об'єктом позитивного висновку стосовно наявності демпінгу;  
488. 3) відомості про будь-який товар з короткочасним промисловим циклом або подібний товар, який заявник намагається вилучити з товарної категорії;  
489. 4) підстави щодо включення та/або вилучення з товарної категорії згідно з підпунктами 2 і 3 цього пункту;  
490. 5) повний опис товару з короткочасним промисловим циклом або подібного товару;  
491. 6) докази стосовно того, що скаржник є національним товаровиробником згідно із статтею 11 цього Закону.  
492. Міністерство розглядає докази, що містяться у заяві, з метою визначення, чи є вони достатніми для передачі цієї заяви Комісії.  
493. У разі коли Міністерство робить позитивний висновок про достатність доказів, воно готує звіт і подає його Комісії.  
494. 2. Після одержання зазначеної заяви національного товаровиробника та звіту Міністерства Комісія повинна:  
495. 1) звернутися до Міністерства та Служби за негайним підтвердженням позитивних висновків, на яких грунтується ця заява;  
496. 2) після одержання такого підтвердження визначити, чи є:  
497. зазначений товар об'єктом позитивних висновків стосовно наявності демпінгу і товаром з короткочасним промисловим циклом або подібним товаром;  
498. заявник правомочним представником національного товаровиробника.  
499. 3. У разі коли висновки згідно з підпунктом 2 пункту 2 цієї статті є позитивними, Міністерство за дорученням Комісії повинне:  
500. 1) вмістити в газеті повідомлення про подання заяви;  
501. 2) надати заінтересованим сторонам, які повідомили Міністерство про себе, як зазначено у пункті 12 статті 12 цього Закону, можливість подати свої коментарі та запропонувати проведення відповідних слухань у Міністерстві.  
502. 4. Протягом не більш як 90 днів після подання заяви згідно з пунктом 1 цієї статті Комісія за поданням Міністерства:  
503. 1) повинна визначити обсяг товарної категорії, за якою має класифікуватися товар з короткочасним промисловим циклом або подібний товар, який є об'єктом позитивних висновків стосовно наявності демпінгу, зазначених у заяві;  
504. 2) може у будь-який час за власною ініціативою прийняти рішення про внесення змін до будь-якої товарної категорії, яка запроваджується згідно з підпунктом 1 цього пункту. Це визначення може затверджуватися Комісією лише тоді, якщо:  
505. Міністерство вмістило у газеті повідомлення про запропоновані зміни;  
506. заінтересовані сторони мали можливість подати свої коментарі та запропонувати проведення відповідних слухань у Міністерстві;  
507. 3) приймаючи визначення згідно з підпунктами 1 або 2 цього пункту, повинна стежити за тим, щоб будь-яка товарна категорія складалася з подібних товарів з короткочасним промисловим циклом, які виробляються із застосуванням подібних технологічних процесів в аналогічних умовах і мають подібне застосування.  
508. 5. Термін "товар з короткочасним промисловим циклом" слід розуміти як будь-який товар, який згідно з висновком Міністерства та Комісії вважається таким, що застарів, у зв'язку з появою нових технологічних розробок через чотири роки з початку його продажу. Згідно з цим пунктом термін "товар, що застарів" слід розуміти як товар, який уже не відповідає вимогам новітніх технологій.  
509. 6. Для цілей цієї статті правомочним представником національного товаровиробника є такий, який представляє певну галузь національного товаровиробника, що виробляє або переробляє товар з короткочасним промисловим циклом або подібний товар, який:  
510. 1) опосередковано або безпосередньо конкурує з іншими товарами, які є об'єктом двох або більше позитивних висновків стосовно наявності демпінгу; або  
511. 2) є настільки подібним до цього певного товару, що можна розглядати можливість включення його разом з цим товаром до однієї товарної категорії, запровадженої згідно з цією статтею.  
512. 7. Для цілей цієї статті позитивний висновок стосовно наявності демпінгу означає:  
513. 1) будь-який остаточний позитивний висновок, який приймається Комісією згідно з розділами IV і VI цього Закону за даними восьмирічного періоду, який передував поданню зазначеної вище заяви національного товаровиробника, та внаслідок якого прийнято відповідне рішення про справляння антидемпінгового мита за ставкою не менше 15 відсотків митної вартості товару, який є об'єктом розгляду; або  
514. 2) будь-який попередній висновок, затверджений Комісією згідно з розділaми IV і VI цього Закону за даними восьмирічного періоду, який передував поданню заяви, під час проведення антидемпінгового розслідування, в якому було прийнято рішення про прийняття зобов'язань згідно із статтею 15 цього Закону.  
515. 8. Товар з короткочасним промисловим циклом будь-якого виробника є об'єктом позитивного висновку стосовно наявності демпінгу за умов, що Комісія:  
516. 1) затвердить окреме визначення величини, на яку нормальна вартість цього товару перевищує його експортну ціну в Україні;  
517. 2) визначить конкретного виробника з цією величиною перевищення у позитивному висновку стосовно наявності демпінгу або у рішенні про справляння антидемпінгового мита, яке приймається внаслідок позитивного висновку стосовно наявності демпінгу.  
518. 9. До цієї статті застосовуються відповідні положення статей 4 і 32 цього Закону.  
519. Стаття 27. Ухилення від сплати антидемпінгового мита  
520. 1. Антидемпінгове мито, яке справляється згідно з цим Законом, може поширюватися на імпорт подібних товарів з третіх країн або частини цих товарів, якщо має місце ухилення від сплати антидемпінгового мита.  
521. У цьому Законі термін "ухилення від сплати антидемпінгового мита" слід розуміти як зміни в структурі торгівлі між Україною та іншими країнами, що виникають у процесі здійснення операцій та/або діяльності іноземних виробників, експортерів та імпортерів тощо, які є:  
522. 1) недостатньо вмотивованими або економічно обгрунтованими, за винятком застосування антидемпінгового мита; та, крім того,  
523. 2) доказом того, що:  
524. застосування антидемпінгового мита нейтралізується цінами та/або обсягами подібного товару;  
525. існує демпінг у зв'язку з нормальною вартістю (тут і далі в цій статті - більше ніж одна нормальна вартість), які були попередньо розраховані для подібних товарів.  
526. 2. Операція складання певного товару в Україні або третій країні вважається ухиленням від сплати антидемпінгового мита лише тоді, якщо:  
527. 1) ця операція розпочалася або істотно розгортається безпосередньо до або від дати порушення антидемпінгового розслідування та складові частини цього товару надходять з країни, до імпорту з якої вживаються антидемпінгові заходи;  
528. 2) вартість складових частин становить 60 відсотків або більше загальної вартості складеного з них товару. Проте у будь-якому випадку не вважається, що є факт ухилення від сплати антидемпінгового мита за умови, коли додана вартість у складових частинах, складених протягом цих операцій та/або закінчення виробництва, перевищує 25 відсотків витрат виробництва;  
529. 3) застосування антидемпінгового мита нейтралізується цінами та/або обсягами складеного товару або подібного товару та є доказ наявності демпінгу у зв'язку з нормальною вартістю, попередньо розрахованою для складених товарів або подібних товарів.  
530. 3. У разі коли будь-яка заінтересована особа (заявник в антидемпінговому розслідуванні або орган виконавчої влади України) вважає, що існує факт ухилення від сплати антидемпінгового мита, ця особа подає Міністерству скаргу, в якій повинні міститися достатні докази наявності фактів, зазначених у пунктах 1 і 2 цієї статті.  
531. 4. За скаргою, що подається згідно з пунктом 3 цієї статті, на підставі відповідного рішення Комісії Міністерство порушує антидемпінгове розслідування. У зазначеному рішенні Комісія доручає Міністерству запровадити:  
532. 1) згідно з пунктом 4 статті 28 цього Закону обов'язкову реєстрацію контрактів на імпортні поставки, якщо розслідуються факти ухилення від сплати антидемпінгового мита; або  
533. 2) внесення постачальником відповідної суми на депозит. Кошти на депозит можуть вноситися за місцем знаходження митних органів, які здійснюють митне оформлення щодо імпорту в Україну товару, який є об'єктом зазначеного антидемпінгового розслідування. Порядок внесення цих коштів на депозит встановлюється Службою.  
534. У рамках цієї статті застосовуються відповідні процедури щодо порушення та проведення антидемпінгових розслідувань, передбачені цим Законом, за винятком тих, що стосуються строків. Зазначене розслідування проводиться Міністерством за участю Служби і повинне закінчуватися у строк до дев'яти місяців.  
535. 5. Якщо Міністерством встановлюються факти, що вказують на ухилення від сплати антидемпінгового мита, Комісія за пропозицією Міністерства може прийняти простою більшістю голосів рішення про вжиття антидемпінгових заходів. Ці заходи повинні вживатися від дати прийняття відповідного рішення Комісії згідно з пунктом 4 цієї статті.  
536. 6. Товари не повинні бути об'єктом вжиття антидемпінгових заходів або не підлягають обов'язковій реєстрації згідно з положеннями пункту 4 статті 28 цього Закону, якщо на їх імпорт в Україну Міністерство видало ліцензію, яка засвідчує, що цей імпорт товарів не призводить до ухилення від сплати антидемпінгового мита. Ці ліцензії видаються імпортерам за їх письмовою заявою на підставі відповідного рішення Комісії на певний період часу та згідно із зазначеними умовами.  
537. 7. Жодне положення цієї статті не створює перешкод для здійснення митного оформлення товару, який є об'єктом антидемпінгового розслідування.  
538. Стаття 28. Загальні положення щодо справляння антидемпінгового мита  
539. 1. Попереднє або остаточне антидемпінгове мито справляється за ставкою і на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про вжиття антидемпінгових заходів. Зазначене мито сплачується незалежно від інших податків та інших обов'язкових платежів, у тому числі мита, митних зборів тощо, які, як правило, справляються з імпорту в Україну певних товарів. Будь-який товар не може одночасно бути об'єктом застосування антидемпінгового та компенсаційного мита.  
540. 2. Міністерство повинно вміщувати у газеті повідомлення про рішення, згідно з яким запроваджується справляння попереднього або остаточного антидемпінгового мита, рішення про прийняття зобов'язань або припинення антидемпінгових розслідувань чи антидемпінгових процедур без вжиття антидемпінгових заходів. З метою дотримання вимог щодо захисту конфіденційної інформації ці рішення повинні містити, принаймні, перелік експортерів, якщо це можливо, або заінтересованих країн, опис товару, резюме фактів і основні висновки стосовно наявності демпінгу та шкоди. У будь-якому разі копія рішення надсилається відомим заінтересованим сторонам. Норми цього пункту застосовуються також і до переглядів антидемпінгових заходів.  
541. 3. У національних інтересах дія антидемпінгових заходів, що вживаються згідно з цим Законом, може призупинятися рішенням Комісії, що приймається простою більшістю голосів, на строк до дев'яти місяців. Строк дії цього призупинення може бути продовжено на новий строк тривалістю до року за рішенням Комісії, що приймається кваліфікованою більшістю голосів. Дія антидемпінгових заходів може призупинятися лише тоді, якщо:  
542. 1) ринкові умови тимчасово змінюються таким чином, що відновлення заподіяння шкоди буде малоймовірним внаслідок призупинення дії антидемпінгових заходів;  
543. 2) національний товаровиробник мав можливість подати коментарі;  
544. 3) ці коментарі були предметом розгляду Комісії.  
545. У будь-який час дія антидемпінгових заходів може знову поновлюватися за рішенням Комісії за умови доведення, що їх призупинення необгрунтоване. З цього приводу заінтересована особа може подати Міністерству відповідні коментарі, які можуть бути враховані Міністерством. Стосовно цього Комісія за поданням Міністерства приймає відповідне рішення.  
546. 4. За пропозицією Міністерства на терміновому засіданні Комісії може прийматися рішення про запровадження обов'язкової реєстрації контрактів згідно із статтею 27 цього Закону, на підставі якого антидемпінгові заходи можуть згодом вживатися до зареєстрованих імпортних поставок від дати цієї реєстрації.  
547. Імпортні поставки можуть бути об'єктом зазначеної реєстрації за належно вмотивованою вимогою національного товаровиробника.  
548. У зазначеному рішенні про обов'язкову реєстрацію точно встановлюється об'єкт вжиття антидемпінгових заходів та, якщо необхідно, зазначається обчислена сума антидемпінгового мита, яка може справлятися у майбутньому.  
549. Строк обов'язкової реєстрації зазначених імпортних поставок не повинен перевищувати дев'яти місяців від дати її запровадження.  
550. 5. У разі коли будь-який товар, який є об'єктом вжиття антидемпінгових заходів, імпортується в Україну для використання Міністерством оборони України, з такого товару антидемпінгове мито не справляється за умови, що:  
551. 1) Комісія прийняла відповідне рішення;  
552. 2) імпортні поставки цього товару є об'єктом обов'язкової реєстрації.  
553. 6. Служба щоквартально інформує Міністерство та Комісію про обсяги імпортних поставок товарів, які є об'єктом антидемпінгового розслідування або вжиття антидемпінгових заходів, і суми антидемпінгового мита, що справляються згідно з відповідним рішенням Комісії.  
554. Стаття 29. Проведення перевірки інформації за межами України  
555. 1. Якщо Міністерство вважає за потрібне, воно може здійснювати перевірку інформації за межами України з метою:  
556. 1) ознайомлення з даними бухгалтерської документації імпортерів, експортерів, виробників, а також їх об'єднань (асоціацій), торгівельних організацій і фізичних осіб тощо;  
557. 2) вивчення достовірності інформації, поданої у процесі антидемпінгового розслідування, щодо наявності демпінгу та шкоди.  
558. 2. У разі потреби Міністерство може розпочинати перевірку, розслідування в інших країнах за умови:  
559. 1) згоди заінтересованих сторін антидемпінгового розслідування;  
560. 2) нотифікації Міністерством відповідних компетентних органів зазначеної країни;  
561. 3) відсутності заперечень з боку попередньо офіційно оповіщених зазначених компетентних органів.  
562. Після одержання згоди зазначеної заінтересованої сторони Міністерство повинно повідомити зазначеним компетентним органам назви та адреси підприємств, які перевірятимуться, а також узгоджені дати проведення цих перевірок.  
563. 3. Заінтересовані сторони, зазначені у пункті 2 цієї статті, повідомляються про перелік даних, що підлягають перевірці, та інших відомостей, які повинні надаватися ними у процесі здійснення перевірок. Проте це не є перешкодою для затребування більш конкретної інформації, потреба в якій виникає під час здійснення перевірки.  
564. 4. У процесі здійснення перевірки інформації Міністерство може звернутися до членів Комісії із запитом щодо надання відповідної допомоги.  
565. Стаття 30. Вибіркові методи антидемпінгового розслідування  
566. 1. У разі коли кількість заявників, експортерів або імпортерів (далі - сторони), видів товарів або операцій є значною, Міністерство у процесі антидемпінгового розслідування може обмежитися:  
567. 1) помірною кількістю сторін, товарів або операцій, використовуючи показові вибірки, статистично обгрунтовані на основі інформації, яка є в цей час у розпорядженні Міністерства; або  
568. 2) найбільшими показовими обсягами виробництва, продажу або експортних поставок товару, які можуть у разі потреби розслідуватися у межах строків, визначених цим Законом або встановлених Комісією.  
569. 2. Остаточний вибір сторін, видів товарів або операцій для застосування вибіркових методів здійснюється Міністерством. Проте після консультацій із заінтересованими сторонами або за погодженням з ними перевага надається вибірці за умови, що ці заінтересовані сторони:  
570. 1) повідомили Міністерство про себе, як зазначено у пункті 12 статті 12 цього Закону;  
571. 2) з метою обрання Міністерством показової вибірки подали йому достатню інформацію протягом трьох тижнів від дати порушення антидемпінгового розслідування.  
572. 3. У разі коли дослідження Міністерства обмежуються згідно з цією статтею, індивідуальна величина демпінгової маржі обчислюється для будь-якого експортера або виробника, який із самого початку не був відібраний і подає необхідну інформацію у строки, визначені цим Законом, за винятком випадків, коли кількість експортерів або виробників є настільки значною, що дослідження зазначених величин для окремих експортерів або виробників необгрунтовано ускладнюють проведення антидемпінгового розслідування і перешкоджають своєчасному припиненню цього розслідування та вжиттю або невжиттю антидемпінгових заходів.  
573. 4. У разі коли Міністерством було прийнято рішення про застосування вибіркового методу, всі відібрані сторони або деякі з них ухиляються від співпраці з Міністерством так, що це істотно впливає на результати антидемпінгового розслідування, Міністерство може провести нові вибірки. Проте у разі, коли заінтересована сторона ухиляється від співпраці з Міністерством або бракує часу, достатнього для проведення нової вибірки, застосовуються відповідні норми статті 31 цього Закону.  
574. Стаття 31. Ухилення від співпраці з Міністерством  
575. 1. У разі коли заінтересована сторона відмовляє у доступі до необхідної інформації або не подає її у строк, що передбачається цим Законом, або значно перешкоджає антидемпінговому розслідуванню, Міністерство може робити відповідні позитивні або негативні попередні чи остаточні висновки на підставі інформації, якою воно володіє.  
576. Якщо у процесі антидемпінгового розслідування Міністерство визначає, що будь-яка заінтересована сторона подала недостовірну або помилкову інформацію, Міністерство повинно:  
577. 1) не брати до уваги зазначену інформацію;  
578. 2) проінформувати заінтересовані сторони про наслідки ухилення від співпраці з Міністерством.  
579. 2. Факт неподання відповіді на інформаційному носії не вважається ухиленням від співпраці з Міністерством, якщо заінтересована сторона доведе, що подання відповіді за визначеними Міністерством формами може призвести до надмірних побічних або надмірних додаткових витрат.  
580. 3. У разі коли інформація, подана будь-якою заінтересованою стороною, неповна, вона повинна братися до уваги лише тоді, якщо:  
581. 1) імовірна неповнота поданої інформації надмірно не ускладнює можливості Міністерства зробити точні висновки;  
582. 2) ця інформація була подана Міністерству у відповідні строки;  
583. 3) ця інформація придатна до перевірки;  
584. 4) заінтересована сторона, яка подала інформацію, діє в міру своїх можливостей.  
585. 4. У разі коли докази або інформація відхиляються, сторона, яка їх передала, повинна бути негайно поінформована про причини їх відхилення і мати можливість у визначені Міністерством строки подати додаткові коментарі. Якщо ці коментарі вважаються недостатніми, причини відхилення зазначених доказів або інформації повинні передаватися відповідній заінтересованій стороні і зазначатися у висновках, що публікуються у газеті.  
586. 5. Якщо висновки, включаючи ті, що стосуються нормальної вартості, робляться відповідно до пункту 1 цієї статті, зокрема на підставі інформації, яка подається у скарзі, слід, якщо це можливо та враховуючи часові межі антидемпінгового розслідування, перевірити цю інформацію за іншими незалежними джерелами, якими володіє Міністерство та/або які надходять у процесі антидемпінгового розслідування від інших заінтересованих сторін і стосуються:  
587. 1) переліків цін, що публікуються;  
588. 2) статистичної звітності та митної статистики, що ведеться органами державної влади відповідної країни.  
589. 6. У разі коли заінтересована сторона зовсім або частково ухиляється від співпраці з Міністерством та інформація, що стосується антидемпінгового розслідування, у зв'язку з цим не подається, результат для цієї сторони може бути менш сприятливим, ніж у тому випадку, коли вона не ухиляється від співпраці.  
590. Стаття 32. Конфіденційний режим  
591. 1. Будь-яка інформація, яка має конфіденційний характер (зокрема через те, що її розкриття створює значні переваги конкуренту або матиме в майбутньому значні шкідливі наслідки для особи, яка передала інформацію, або для особи, яка її одержала тощо) або яка надавалася на конфіденційній основі заінтересованими сторонами у процесі антидемпінгового розслідування, розуміється Міністерством як конфіденційна, якщо ці сторони навели достатні для цього причини.  
592. 2. Заінтересовані сторони, які передають конфіденційну інформацію, повинні супроводжувати її неконфіденційним резюме. Це резюме повинно бути настільки деталізованим, щоб була зрозумілою суть конфіденційно переданої інформації. За надзвичайних обставин, коли ця інформація не піддається резюмуванню, зазначені сторони повинні наводити причини, внаслідок яких зазначене резюме не може подаватися.  
593. 3. Проте якщо вважається, що вимога щодо конфіденційного режиму інформації є необгрунтованою, а особа, яка передала інформацію, не хоче її розголошення або не дає дозволу на її розкриття у загальних рисах або у формі резюме, таку інформацію можна не брати до уваги, крім випадку, коли використовуючи відповідні джерела можна переконливо довести, що ця інформація є достовірною. Вимога щодо конфіденційного режиму інформації не може необгрунтовано відхилятися.  
594. 4. Ця стаття не перешкоджає розкриттю Міністерством або Комісією загальної інформації, зокрема юридичного обгрунтування рішень, прийнятих згідно з цим Законом, чи розголошенню доказів, на підставі яких Міністерство або Комісія приймають рішення, оскільки в цьому може виникнути потреба під час судового розгляду. Таке розголошення повинне враховувати законні інтереси заінтересованих сторін щодо нерозголошення їх комерційної або державної таємниці.  
595. 5. Міністерство, Комісія або їх посадові особи утримуються від розголошення будь-якої інформації, отриманої згідно з цим Законом, без особливого дозволу особи, що її передала, якщо для такої інформації вимагається конфіденційний режим. Інформація, якою обмінюються Міністерство та Комісія, а також інформація щодо засідань Комісії чи внутрішні документи Міністерства або Комісії з питань, що стосуються справи, не розголошуються за винятками, передбаченими цим Законом.  
596. 6. Інформація, що одержується згідно з цим Законом, повинна використовуватися тільки в цілях, для яких вона затребується.  
597. Розділ VII Прикінцеві положення  
598. Стаття 33. Інформування сторін антидемпінгового розслідування  
599. 1. Заявники, імпортери, експортери, їх об'єднання (асоціації) та компетентні органи країни експорту можуть вимагати розкриття деталей, що становлять основу істотних фактів і висновків, на підставі яких вживаються попередні антидемпінгові заходи. Після вжиття попередніх антидемпінгових заходів вимога щодо надання інформації має письмово направлятися до Міністерства, яке повинне у стислі строки давати їм відповіді у письмовій формі.  
600. 2. Сторони, зазначені у пункті 1 цієї статті, можуть вимагати остаточного інформування щодо істотних фактів і висновків, на підставі яких рекомендується вжиття остаточних антидемпінгових заходів або призупинення чи припинення антидемпінгового розслідування без вжиття антидемпінгових заходів. При цьому особлива увага повинна приділятися інформуванню про будь-які факти або висновки, що є відмінними від тих, на підставі яких вживалися попередні антидемпінгові заходи.  
601. 3. Вимоги про остаточне інформування, зазначені у пункті 2 цієї статті, повинні письмово надсилатися Міністерству. У разі вжиття попередніх антидемпінгових заходів такі вимоги повинні надходити до Міністерства не пізніше ніж через місяць від дня опублікування рішення про їх вжиття. Якщо попередніх антидемпінгових заходів не було вжито, сторони, зазначені у пункті 1 цієї статті, мають можливість у визначені Міністерством строки вимагати остаточного інформування.  
602. 4. Остаточне інформування Міністерство повинне проводити у письмовій формі. Таке інформування з урахуванням вимог щодо захисту конфіденційної інформації, як правило, повинне проводитися, наскільки це можливо, не пізніше ніж за місяць до дати прийняття Комісією остаточного рішення або до передачі останньої пропозиції згідно із статтею 16 цього Закону. Якщо Міністерство та/або Комісія не в змозі одразу надати певні факти або висновки, це необхідно зробити пізніше, але так швидко, наскільки це можливо. Інформування не перешкоджає прийняттю будь-якого наступного рішення Міністерства або Комісії і, якщо це рішення грунтується на інших фактах і висновках, останні надсилаються у стислі строки сторонам, зазначеним у пункті 1 цієї статті.  
603. 5. Коментарі, що подаються після того, як відбулося остаточне інформування, можуть враховуватися за умови, що вони були одержані Міністерством у строки, окремо визначені ним у кожному конкретному випадку, але протягом не більш як десяти днів.  
604. 6. До цієї статті застосовуються відповідні положення статей 4 і 32 цього Закону.  
605. Стаття 34. Нотифікація компетентних органів заінтересованої країни  
606. 1. Міністерство закордонних справ України нотифікує компетентні органи заінтересованої країни про порушення будь-якого антидемпінгового розслідування за умови, що Комісія має достатні підстави для порушення цього розслідування згідно з розділами III - VI цього Закону.  
607. 2. До кожної такої ноти додається підготовлений Комісією докладний звіт або у ній міститься відповідна інформація, а саме:  
608. 1) назва країни (країн) походження та/ або експорту зазначеного товару;  
609. 2) дата порушення антидемпінгового розслідування;  
610. 3) підстава для твердження про наявність демпінгу;  
611. 4) короткий виклад висновків, які є підставою для твердження про наявність шкоди;  
612. 5) адресат, якому заінтересовані сторони повинні надсилати свої коментарі;  
613. 6) строки, які визначаються у відповідному рішенні Комісії для подання заінтересованими сторонами своїх коментарів.  
614. 3. Згідно з пунктом 1 цієї статті Міністерство закордонних справ України нотифікує компетентні органи заінтересованої країни про:  
615. 1) будь-який позитивний або негативний попередній чи остаточний висновок стосовно наявності демпінгу та шкоди;  
616. 2) будь-яке рішення про прийняття зобов'язання згідно із статтею 15 цього Закону;  
617. 3) закінчення дії цього зобов'язання; або  
618. 4) скасування остаточного антидемпінгового мита.  
619. До кожної такої ноти додається докладний звіт або у ній містяться докладні висновки Комісії.  
620. 4. Ця стаття з відповідними змінами застосовується як до порушення та закінчення переглядів, що здійснюються згідно із статтями 18 - 27 цього Закону, так і до рішень про поновлення справляння антидемпінгового мита, прийнятих згідно із статтею 17 цього Закону.  
621. 5. До цієї статті застосовуються відповідні положення статей 4 і 32 цього Закону.  
622. Стаття 35. Виправлення помилок виконавців  
623. 1. У розумінні цієї статті під терміном "помилка виконавців" слід розуміти помилку в математичних діях, друкарську помилку, помилку, допущену в процесі копіювання, розмножування або подібних дій, та будь-яку іншу ненавмисну технічну помилку, яку Міністерство вважає помилкою виконавців.  
624. 2. Згідно з положеннями статті 33 цього Закону та за письмовою заявою будь-якої заінтересованої сторони будь-якого антидемпінгового розслідування Міністерство може передавати їй розрахунки, на підставі яких прийматиметься остаточне рішення про справляння антидемпінгового мита або рішення про перегляд антидемпінгових заходів, якщо зазначена сторона стверджує, що мала місце помилка виконавців.  
625. Будь-яка заінтересована сторона може подати Міністерству таку заяву відповідно до цієї статті.  
626. 3. Будь-яка сторона антидемпінгового розслідування повинна подати Міністерству письмову заяву, зазначену в пункті 2 цієї статті, протягом п'яти робочих днів від дати остаточного інформування згідно із статтею 33 цього Закону щодо остаточного рішення про справляння антидемпінгового мита або рішення про перегляд антидемпінгових заходів. Сторона, яка згідно з пунктом 2 цієї статті одержала розрахунки, може подати Міністерству свої коментарі стосовно виявлених нею помилок у цих розрахунках.  
627. 4. Коментарі, зазначені у пункті 3 цієї статті, повинні подаватися протягом п'яти робочих днів від дати передачі розрахунків, якщо Міністерство не продовжить строк на підставі письмової заяви заінтересованої сторони, яка повинна подаватися протягом п'яти робочих днів від дати передання таких розрахунків з обгрунтуванням причин продовження зазначених строків.  
628. Ці коментарі повинні подаватися у письмовій формі Міністерству та всім заінтересованим сторонам антидемпінгового розслідування. Заінтересовані сторони можуть дати відповідь на такі коментарі, які подаються згідно з пунктом 2 цієї статті. Будь-яка їх відповідь повинна реєструватися Міністерством протягом п'яти робочих днів від дати закінчення строку подання коментарів, якщо Міністерство не збільшить строк на підставі письмової заяви заінтересованої сторони, що повинна подаватися протягом п'яти робочих днів від дати передання розрахунків з обгрунтуванням причин щодо продовження зазначених строків.  
629. 5. Міністерство повинне проаналізувати і перевірити коментарі, які подаються згідно з положеннями цієї статті, та у разі потреби виправити помилки виконавців, вносячи поправки до проекту остаточного рішення про справляння антидемпінгового мита або проекту рішення про перегляд антидемпінгових заходів. Про внесення таких поправок Міністерство повинно інформувати заінтересовані сторони. Це інформування не вважається внесенням змін до будь-якого проекту рішення чи рішення Міністерства або Комісії про сплату антидемпінгового мита або перегляд антидемпінгових заходів.  
630. 6. До цієї статті застосовуються відповідні положення статей 4 і 32 цього Закону.  
631. Стаття 36. Фактори національного інтересу  
632. 1. Згідно з цим Законом будь-який висновок з питання, чи потребують національні інтереси вжиття антидемпінгових заходів, грунтується на позитивній оцінці всіх інтересів, включаючи інтереси національного товаровиробника та споживачів, вплив на зайнятість, інвестиції національного товаровиробника та споживачів, а також на міжнародні економічні інтереси України. Такий висновок згідно з цією статтею виноситься за умови, що всім сторонам надано можливість повідомити свою точку зору згідно з пунктом 2 цієї статті. При цьому особлива увага приділяється необхідності усунення впливу диспропорцій у товарообміні від демпінгу, що заподіює шкоду, і відновлення дійової конкуренції.  
633. Антидемпінгові заходи, визначені на підставі встановлених у процесі антидемпінгового розслідування демпінгу та шкоди, можуть не вживатися, якщо Комісія за поданням Міністерства, враховуючи всю отриману інформацію, в змозі зробити точний висновок про те, що вжиття таких заходів не збігається з національними інтересами.  
634. 2. Заявники, імпортери, їх об'єднання (асоціації), споживачі та їх організації можуть у строки, визначені у повідомленні про порушення антидемпінгового розслідування, повідомити свою точку зору та подати Міністерству для врахування у відповідному рішенні Комісії інформацію щодо відповідності вжиття антидемпінгових заходів національним інтересам.  
635. Така інформація або її відповідне резюме може передаватись Міністерством іншим зазначеним у цій статті сторонам, які мають право їх коментувати.  
636. 3. Зазначені сторони, які діють згідно з пунктом 2 цієї статті, можуть вимагати від Міністерства проведення слухань. Такі вимоги задовольняються, якщо вони письмово подаються Міністерству у строки, визначені у пункті 2 цієї статті, та якщо в них зазначаються особливі з точки зору національних інтересів причини для проведення таких слухань у Міністерстві.  
637. 4. Зазначені сторони можуть подавати Міністерству коментарі стосовно рішення Комісії про справляння попереднього антидемпінгового мита. Для врахування цих коментарів вони повинні бути одержані Міністерством протягом одного місяця від дати вжиття попередніх антидемпінгових заходів, яке у разі потреби передає їх у формі відповідного резюме іншим сторонам, що мають право їх коментувати.  
638. 5. Міністерство розглядає будь-яку інформацію, подану стороною, яка діє згідно з пунктом 2 цієї статті, та визначає, якою мірою ця інформація є показовою. Результати цього розгляду, як і висновок про обгрунтованість цієї інформації, подаються Комісії. Резюме висновків членів Комісії, які розглядалися на засіданні Комісії, повинні враховуватися Міністерством у пропозиціях, що подаються ним Комісії згідно із статтею 16 цього Закону.  
639. 6. Зазначені сторони можуть зробити запит щодо надання фактів і висновків, на підставі яких імовірно можуть прийматися остаточні рішення Комісії. Міністерство надає таку інформацію, якщо це не перешкоджатиме в подальшому будь-якому рішенню, яке прийматиметься Міністерством або Комісією.  
640. 7. Згідно з цією статтею інформація враховуватиметься за умови, що вона підкріплюється доказами, які обгрунтовують її незаперечність з урахуванням вимог цього Закону.  
641. 8. До цієї статті застосовуються відповідні положення статей 4 і 32 цього Закону.  
642. Стаття 37. Нормативно-правові акти Комісії, Міністерства та Служби  
643. Комісія, Міністерство та Служба відповідно та на виконання цього Закону можуть у межах своїх повноважень приймати нормативно-правові акти. Такі акти набирають чинності у строки, зазначені в них, крім випадків, якщо інше передбачено цим Законом, але не раніше дня опублікування в газеті або доведення до заінтересованих осіб в іншій формі, і є обов'язковими для виконання.  
644. Стаття 38. Особливості застосування Закону у перехідний період  
645. 1. Цей Закон не виключає застосування деяких заходів, що вживаються у рамках ГАТТ і СОТ.  
646. 2. Підпункт 2 пункту 3 статті 2, речення друге пункту 7 статті 12, абзац п'ятий пункту 9 статті 12, пункт 4 статті 16 цього Закону застосовуватимуться від дня приєднання України до ГАТТ і вступу до СОТ.  
647. 3. Положення абзацу другого пункту 3 та абзацу другого пункту 6 статті 14, а також статей 33 і 35 цього Закону застосовуються у відносинах із заінтересованими сторонами та/або компетентними органами країн експорту за умови, що компетентні органи цих країн, які проводять антидемпінгові розслідування щодо імпорту з України, справді надають українським заінтересованим сторонам подібні права, зазначені у статтях 14, 33 і 35 цього Закону.  
648. 4. Закони та інші нормативно-правові акти України застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.  
649. 5. Цей Закон набирає чинності через 30 днів від дати його опублікування.