Кількість абзаців - 389 Розмітка (ліва колонка)


Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти (Друге читання)

0. Проект
 
1. Закон України
Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти
 
2.

 
3.

 
4.

 
5. Цей Закон встановлює загальні правові та економічні засади закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти.
Метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, забезпечення раціонального та ефективного використання державних коштів.
 
6. Розділ І
 
7. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
8. Стаття 1. Визначення основних термінів
 
9. 1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
 
10. 1) акцепт тендерної пропозиції — прийняття замовником тендерної пропозиції, яку визнано найкращою за результатами оцінки, та надання згоди на взяття зобов’язань на оплату предмета закупівлі або його частини (лоту). Тендерна пропозиція вважається акцептованою, якщо замовником подано учаснику в установлений цим Законом строк письмове підтвердження про акцепт тендерної пропозиції;
 
11. 2) альтернативна тендерна пропозиція — пропозиція, яка може бути подана учасником замовнику додатково у складі тендерної пропозиції, якщо це передбачено тендерною документацією, і яка відрізняється від пропозиції, яку розроблено відповідно до умов, передбачених тендерною документацією;
 
12. 3) генеральний замовник — орган державної влади, підприємство, установа чи організація, визначені відповідно Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або виконавчими органами місцевих рад, відповідальними за організацію і проведення процедур закупівель на засадах координації відповідно до цього Закону;
 
13. 4) державна закупівля (далі — закупівля) — придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому цим Законом;
 
14. 5) державні кошти — кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, державні кредитні ресурси, кошти Національного банку України, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, кошти загальнообов’язкового державного соціального страхування, кошти страхування на випадок безробіття, кошти загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, кошти, передбачені Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», кошти установ чи організацій, утворених в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, гуманітарна допомога в грошовій формі, кошти підприємств;
 
15. 6) договір про закупівлю — договір, який укладається між замовником і учасником за результатами процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари за державні кошти;
 
16. 7) електронна закупівля — проведення замовниками встановленої цим Законом процедури закупівлі за допомогою інформаційної системи в Інтернет з використанням системи електронного документообігу;
 
17. 8) забезпечення виконання договору про закупівлю — надання учасником замовнику гарантій виконання своїх зобов’язань за договором про закупівлю, включаючи такі види забезпечення, як порука, гарантія, застава, завдаток;
 
18. 9) забезпечення тендерної пропозиції (далі — тендерне забезпечення) — надання учасником замовнику гарантій виконання своїх зобов’язань у зв’язку з поданням тендерної пропозиції, включаючи такі види забезпечення, як порука, гарантія, застава, завдаток;
 
19. 10) закупівля на засадах координації — проведення процедури закупівлі генеральним замовником, який діє в інтересах замовників у порядку, визначеному цим Законом;
 
20. 11) замовники — розпорядники державних коштів, які здійснюють закупівлю в порядку, визначеному цим Законом;
 
21. 12) кваліфікаційна документація — документація, що розробляється замовником та передається учасникам для підготовки ними кваліфікаційних пропозицій при проведенні попередньої кваліфікації учасників;
 
22. 13) кваліфікаційна пропозиція — пропозиція, яка подається учасником замовнику відповідно до вимог кваліфікаційної документації;
 
23. 14) переможець процедури закупівлі — учасник, тендерну пропозицію якого акцептовано;
 
24. 15) підприємства — державні, у тому числі казенні, комунальні підприємства та господарські товариства, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їх дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державним, у тому числі казенним, комунальним підприємствам та господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків;
 
25. 16) пов’язана особа — особа, що відповідає будь-якій з таких ознак:
юридична особа, яка здійснює контроль за учасником або контролюється таким учасником, або перебуває під спільним контролем з таким учасником;
фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль за учасником;
посадова особа учасника, уповноважена здійснювати від імені учасника юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім’ї такої посадової особи.
Під здійсненням контролю в цьому Законі слід розуміти володіння безпосередньо або через пов’язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного капіталу учасника або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого учасника, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), яка становить не менш як 20 відсотків статутного капіталу учасника. Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного капіталу учасника (голосів у керівному органі) визначається як загальна сума корпоративних прав, що належить такій фізичній особі, членам її сім’ї та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її сім’ї.
Для цілей цього Закону членами сім’ї вважаються подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки, подружжя дітей, батьків, братів, сестер і онуків;
 
26. 17) послуги — будь-яка закупівля, крім товарів і робіт, включаючи підготовку спеціалістів, забезпечення транспортними засобами та засобами зв’язку, освоєння технологій, наукові дослідження, медичне та побутове обслуговування, поточний ремонт, а також консультаційні послуги. До консультаційних послуг належать послуги, пов’язані з консультуванням, експертизою, оцінкою, підготовкою висновків і рекомендацій;
 
27. 18) предмет закупівлі — товари, роботи чи послуги, які закуповуються замовником в межах єдиної процедури закупівлі і на які учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції. Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. На один предмет закупівлі не може бути менше двох тендерних пропозицій;
 
28. 19) роботи — проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств, а також супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, які включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт;
 
29. 20) розпорядник державних коштів — органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи, організації, визначені Конституцією та іншими актами законодавства України, а також підприємства, установи, чи організації, утворені в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов’язань і здійснення платежів, а також підприємства;
 
30. 21) строк дії тендерної пропозиції — встановлений замовником у тендерній документації строк, протягом якого учасник не має права змінювати свою тендерну пропозицію;
 
31. 22) тендерна документація — документація, яку замовник розробляє та подає безоплатно учасникам для підготовки ними тендерних пропозицій;
 
32. 23) тендерна пропозиція — пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лоту), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації;
 
33. 24) тендерний комітет — група спеціалістів, призначена замовником (генеральним замовником) відповідальною за проведення процедури закупівлі згідно з цим Законом;
 
34. 25) торги (тендер) — здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів (тендера) згідно з процедурами (крім процедури закупівлі у одного учасника), встановленими цим Законом;
 
35. 26) товари — продукція будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, включаючи електроенергію, а також послуги, пов’язані з поставкою товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів;
 
36. 27) Уповноважений орган — центральний орган виконавчої влади із забезпечення реалізації державної економічної політики, на який покладено функції спеціально уповноваженого органу з питань державних закупівель;
 
37. 28) учасник процедури закупівлі (далі — учасник) — фізична особа, у тому числі фізична особа — підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), що підтвердила намір узяти участь у процедурі закупівлі та подала тендерну або кваліфікаційну пропозицію;
 
38. 29) частина предмета закупівлі (лот) — визначена замовником (за обсягом, номенклатурою або місцем поставки товару (виконання робіт, надання послуг) частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції. На кожну окрему частину предмета закупівлі (лот) не може бути менше двох тендерних пропозицій.
 
39. Стаття 2. Сфера застосування Закону
 
40. 1. Цей Закон застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень, а робіт — 300 тисяч гривень (500 тисяч гривень — у разі здійснення закупівлі за кошти підприємств).
 
41. 2. Процедури закупівлі товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів можуть встановлюватися або змінюватися виключно цим Законом та виключно у випадках, передбачених цим Законом.
Особливості закупівлі товарів, робіт і послуг, пов’язаних з виконанням державного оборонного замовлення в частині виготовлення озброєння та спеціальних засобів, а також закупівлі товарів і послуг, яка здійснюється підприємствами оборонно-промислового комплексу, можуть визначатися Кабінетом Міністрів України.
 
42. 3. Дія цього Закону не поширюється на випадки, коли предметом закупівлі є:
 
43. 1) товари, роботи і послуги, призначені для підготовки та проведення позачергових виборів народних депутатів України;
 
44. 2) бланки цінних паперів та документів суворої звітності;
 
45. 3) державні нагороди України;
 
46. 4) документи про освіту державного зразка;
 
47. 5) захищені фарби, папір та інші матеріали, які використовуються для виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності (обліку) згідно із схемою їх захисту;
 
48. 6) книговидавнича продукція, що закуповується безпосередньо бібліотеками;
 
49. 7) оренда державного та комунального майна;
 
50. 8) послуги, закупівля яких здійснюється державними банками під час проведення ними банківських операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;
 
51. 9) послуги банків з приймання комунальних платежів, обслуговування поточних рахунків та розрахунково-касового обслуговування;
 
52. 10) послуги з авіаперевезення державних офіційних делегацій;
 
53. 11) адміністративні послуги, які надаються виключно органами виконавчої влади відповідно до законодавства;
 
54. 12) послуги з перевезення залізничним транспортом;
 
55. 13) природний газ та послуги з його транспортування, розподілу та постачання;
 
56. 14) послуги поштового зв’язку, поштові марки та марковані конверти;
 
57. 15) протезно-ортопедичні вироби, ортопедичне взуття та засоби пересування, виготовлені виключно за індивідуальним замовленням інваліда, включаючи комплектувальні вироби до них та послуги з ремонту, протезно-ортопедичні послуги;
 
58. 16) твори образотворчого мистецтва: живопис, графіка, скульптура, а також твори декоративно-прикладного та народного мистецтва для поповнення Державного музейного фонду України;
 
59. 17) телекомунікаційні послуги, в тому числі з ретрансляції радіо- та телесигналів (за винятком послуг мобільного зв’язку та послуг Інтернет-провайдерів);
 
60. 18) товари і послуги, пов’язані з розробленням дизайну, виготовленням захищеного паперу, банкнот і монет, їх зберіганням, транспортуванням і обліком;
 
61. 19) товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється замовниками, розташованими за межами України;
 
62. 20) товари і послуги, які закуповуються безпосередньо для проведення виїзних гастрольних заходів творчих колективів та виконавців;
 
63. 21) товари і послуги, які закуповуються безпосередньо для забезпечення підготовки збірних команд України до олімпійських і паралімпійських ігор;
 
64. 22) товари, роботи і послуги, які закуповуються органами, установами, навчальними закладами і підприємствами кримінально-виконавчої системи у підприємств кримінально-виконавчої системи;
 
65. 23) централізоване водопостачання, водовідведення та обслуговування каналізаційних систем;
 
66. 24) електрична енергія, її передача та розподіл;
 
67. 25) централізоване постачання теплової енергії;
 
68. 26) ядерне паливо, неопромінені паливні елементи (твели) для ядерних реакторів;
 
69. 27) юридичні послуги для забезпечення захисту прав та інтересів України під час розгляду справ у закордонних юрисдикційних органах;
 
70. 28) товари і послуги, призначені безпосередньо для забезпечення проведення заходів і офіційних прийомів за участю Президента України, Голови Верховної Ради України та членів Кабінету Міністрів України;
 
71. 29) послуги з організації пожежної охорони об’єктів підрозділами Державної пожежної охорони;
 
72. 30) товари, роботи і послуги, призначені для надання Україною гуманітарної допомоги іншим державам;
 
73. 31) товари, роботи і послуги, які у зв’язку з їх спеціальним призначенням становлять державну таємницю;
 
74. 32) товари, роботи і послуги, необхідні для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
 
75. 33) пальне для автотранспортних засобів, що закуповується в роздріб безпосередньо на автозаправних станціях;
 
76. 34) товари і послуги, необхідні для здійснення державних запозичень, обслуговування і погашення державного боргу.
 
77. 4. У разі коли предметом закупівлі є продукція харчової промисловості, лікарські засоби і вироби медичного призначення, пальне, послуги з організації гарячого харчування, транспортні послуги і послуги з ремонту, замовник на період проведення процедури закупівлі має право для поточних потреб здійснити закупівлю необхідного предмета закупівлі без застосування процедур закупівель, передбачених цим Законом, на суму, яка не перевищує 10 відсотків загальної очікуваної вартості предмета закупівлі, про що протягом трьох календарних днів повідомляє Уповноважений орган.
Положення, передбачені абзацом першим цієї частини, не застосовуються при проведенні замовником наступної процедури закупівлі такого самого предмета закупівлі.
 
78. Стаття 3. Принципи здійснення закупівель
 
79. 1. Закупівлі здійснюються за такими принципами:
максимальна економія та ефективність;
добросовісна конкуренція серед учасників;
відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;
недискримінація учасників;
об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій;
запобігання корупційним діям і зловживанням.
 
80. Стаття 4. Планування закупівель
 
81. 1. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану, який затверджується та оприлюднюється замовником не пізніше ніж у тридцятиденний строк після затвердження кошторису, фінансового плану (плану асигнувань, плану використання бюджетних (державних) коштів). Річний план закупівель надсилається Уповноваженому органу у випадках та в порядку, що визначені цим органом.
 
82. 2. Замовник не має права ділити закупівлю на частини з метою уникнення проведення процедур закупівель.
 
83. Стаття 5. Недискримінація учасників
 
84. 1. Вітчизняні та іноземні учасники беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах.
 
85. 2. Замовники та Уповноважений орган забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом.
 
86. Стаття 6. Міжнародні зобов’язання України у сфері закупівель
 
87. 1. Якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж порядок, визначений цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору України.
 
88. 2. Закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, що надані відповідно до укладених в установленому порядку міжнародних договорів України:
Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством по гарантіях інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, — здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими такими організаціями;
міжнародними організаціями, — здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 
89. Розділ ІІ
 
90. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ЗАКУПІВЕЛЬ
 
91. Стаття 7. Державне регулювання у сфері закупівель
 
92. 1. Державне регулювання у сфері закупівель здійснюють Уповноважений орган та інші органи відповідно до їх компетенції.
 
93. 2. Уповноваженим органом є Міністерство економіки України.
 
94. 3. Уповноважений орган здійснює контроль, нагляд та координацію у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.
Інші органи здійснюють контроль за діяльністю замовників і учасників та отримують від них інформацію у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
 
95. 4. Державне казначейство України:
перевіряє наявність та відповідність укладеного договору про закупівлю звіту про результати проведення процедури закупівлі та річному плану закупівель, а також правильність їх оформлення відповідно до законодавства;
вживає заходів до недопущення здійснення платежів з рахунку замовника згідно з узятим фінансовим зобов’язанням за договором про закупівлю у разі визнання результатів процедури закупівлі недійсними або на період зупинення процедури закупівлі згідно з цим Законом.
 
96. 5. Державна контрольно-ревізійна служба здійснює контроль за дотриманням замовниками вимог законодавства у сфері закупівель відповідно до цього Закону та інших законів України та співробітництво з державними органами щодо запобігання проявам корупції у сфері закупівель.
 
97. 6. Державний комітет статистики України веде облік закупівель шляхом збирання інформації про заплановані закупівлі та результати процедур закупівель, в тому числі торги, що не відбулися, і затверджує форми статистичної звітності у сфері закупівель.
 
98. 7. Антимонопольний комітет України здійснює контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції у сфері закупівель.
 
99. Стаття 8. Уповноважений орган
 
100. 1. Основними функціями Уповноваженого органу є:
1) розроблення і затвердження нормативно-правових актів, необхідних для виконання цього Закону;
2) ведення обліку закупівель шляхом збирання інформації про заплановані закупівлі та проведені процедури закупівель;
3) надання роз’яснень щодо застосування законодавства у сфері закупівель у порядку, визначеному Уповноваженим органом;
4) подання Кабінетові Міністрів України пропозицій щодо визначення генерального замовника;
5) узагальнення практики здійснення закупівель, у тому числі міжнародної;
6) міжнародне співробітництво у сфері закупівель;
7) співробітництво з правоохоронними органами щодо виявлення фактів порушення законодавства у сфері закупівель та подання у випадках, передбачених законами України, до правоохоронних органів матеріалів про виявлені порушення;
8) співробітництво з органами Антимонопольного комітету України щодо виявлення порушень законодавства про захист економічної конкуренції у сфері закупівель;
9) погодження застосування процедури торгів з обмеженою участю та процедури закупівлі у одного учасника за наявності відповідних рекомендацій Комісії з питань розгляду скарг та моніторингу закупівель;
10) співробітництво з державними органами щодо запобігання проявам корупції у сфері закупівель;
11) затвердження навчальних програм з підготовки спеціалістів у сфері закупівель та підвищення їх кваліфікації;
12) контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель;
13) забезпечення видання державного офіційного бюлетеня з питань закупівель;
14) забезпечення функціонування веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель (далі — веб-портал Уповноваженого органу);
15) забезпечення видання міжнародного інформаційного бюлетеня з питань закупівель;
16) розроблення та затвердження:
форми:
річного плану закупівель;
оголошення про проведення процедури закупівлі та про її результати;
звіту про результати проведення процедури закупівлі;
реєстру отриманих тендерних пропозицій;
протоколу розкриття тендерних пропозицій;
протоколу оцінки тендерних пропозицій;
порядку:
визначення предмета закупівлі;
здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель;
- погодження застосування процедури торгів з обмеженою участю та процедури закупівлі в одного учасника;
17) затвердження розроблених Комісією з питань розгляду скарг та моніторингу закупівель методики:
визначення суми збитків у разі недотримання вимог законодавства під час здійснення закупівель;
проведення розрахунку калькуляції ціни предмета закупівлі з урахуванням технічних та якісних характеристик товарів, робіт і послуг.
 
101. 2. Уповноважений орган має право:
1) вимагати від замовників подання звіту про результати проведення процедури закупівлі згідно з цим Законом;
2) проводити перевірки щодо дотримання законодавства у сфері закупівель;
3) складати протоколи про адміністративні правопорушення за порушення законодавства у сфері закупівель;
4) установлювати строки подання Комісією з питань розгляду скарг та моніторингу закупівель рекомендацій щодо погодження застосування процедури торгів з обмеженою участю та процедури закупівлі у одного учасника;
5) приймати рішення щодо погодження застосування процедури торгів з обмеженою участю та процедури закупівлі у одного учасника без урахування рекомендацій Комісії з питань розгляду скарг та моніторингу закупівель у разі порушення встановлених строків їх подання та наявності вмотивованих підстав для відхилення відповідних рекомендацій;
6) установлювати строки подання замовниками інформації про заплановані закупівлі та укладені договори про закупівлю;
7) визначати професійні вимоги до викладачів, які здійснюють навчання чи підвищення кваліфікації з питань організації та проведення процедур закупівель.
 
102. Стаття 9. Комісія з питань розгляду скарг та моніторингу закупівель
 
103. 1. При Уповноваженому органі діє Комісія з питань розгляду скарг та моніторингу закупівель (далі — Комісія).
Комісія:
здійснює розгляд скарг, поданих учасниками в порядку, передбаченому цим Законом;
подає Уповноваженому органу рекомендації щодо погодження застосування процедури торгів з обмеженою участю та процедури закупівлі у одного учасника;
розробляє та подає на затвердження Уповноваженому органу методики:
визначення суми збитків у разі недотримання вимог законодавства під час здійснення закупівель;
проведення розрахунку калькуляції ціни предмета закупівлі з урахуванням технічних та якісних характеристик товарів, робіт і послуг.
 
104. 2. До складу Комісії входять по одному представнику від Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України, Головного контрольно-ревізійного управління України, Державного казначейства України, Антимонопольного комітету України, Державної інспекції з контролю за цінами, Рахункової палати, Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.
Членами Комісії можуть бути виключно державні службовці.
Персональний склад Комісії затверджується Уповноваженим органом та оприлюднюється на веб-порталі такого органу.
Головою Комісії є заступник Міністра економіки України.
 
105. 3. Регламент роботи Комісії визначається рішенням Комісії та оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу.
Засідання Комісії є правоможним, якщо на ньому присутні не менше ніж дві третини членів Комісії. Рішення Комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало дві третини членів Комісії, присутніх на її засіданні. Кожен член Комісії має один голос. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови Комісії, а у разі його відсутності —головуючого на засіданні. Рішення Комісії оформляється протоколом за підписом голови Комісії.
Організаційне та матеріально-технічне забезпечення роботи Комісії здійснюється Уповноваженим органом.
 
106. Стаття 10. Участь громадськості у формуванні та реалізації державної політики у сфері закупівель
 
107. 1. Замовники і учасники процедур закупівель та Уповноважений орган повинні сприяти залученню громадськості до здійснення контролю у сфері закупівель відповідно до Законів України «Про об’єднання громадян», «Про звернення громадян» і «Про інформацію».
2. Уповноважений орган, розпорядники державних коштів зобов’язані забезпечити належне реагування на звернення громадян і громадських організацій та їх спілок.
3. Громадяни і громадські організації та їх спілки не мають права втручатися у діяльність Уповноваженого органу та процедуру визначення замовником переможця торгів.
4. Під час проведення процедур розкриття тендерних пропозицій мають право бути присутніми представники засобів масової інформації.
 
108. Розділ ІІІ
 
109. ЗАГАЛЬНІ УМОВИ ЗДІЙСНЕННЯ ЗАКУПІВЛІ
 
110. Стаття 11. Оприлюднення інформації про закупівлю
 
111. 1. Замовник оприлюднює інформацію про закупівлю, а саме:
річний план закупівель;
оголошення про заплановану закупівлю (запит цінових пропозицій, запрошення);
оголошення про проведення попередньої кваліфікації;
протокол розкриття тендерних (цінових) пропозицій;
протокол оцінки тендерних пропозицій;
повідомлення про акцепт тендерної пропозиції;
оголошення про результати процедури закупівлі;
відомості, що стосуються розгляду скарги, поданої згідно з цим Законом (про отримання скарги, рішення щодо розгляду скарги);
тендерну документацію, зміни до неї та роз’яснення, крім випадків, коли інформація, що міститься в тендерній документації, згідно із законодавством не може бути оприлюднена;
звіт про результати проведення процедури закупівлі;
повідомлення про відміну процедури закупівлі (у разі наявності такого повідомлення).
 
112. 2. Оголошення про заплановану закупівлю (запит цінових пропозицій, запрошення) та про результати процедури закупівлі обов’язково безоплатно публікуються у державному офіційному бюлетені з питань закупівель.
Інформація, зазначена в частині першій цієї статті, обов’язково безоплатно розміщується на веб-порталі Уповноваженого органу.
Інформація, зазначена в частині першій цієї статті, повинна бути розміщена на веб-порталі Уповноваженого органу в день її публікації у державному офіційному бюлетені з питань закупівель.
У разі коли інформація, розміщена на веб-порталі Уповноваженого органу, містить відомості, що відрізняються від тих, які опубліковано в державному офіційному бюлетені з питань закупівель, автентичною вважається інформація, опублікована в державному офіційному бюлетені з питань закупівель.
Інформація, зазначена в частині першій цієї статті може додатково оприлюднюватися на вибір замовника в інших засобах масової інформації, на веб-сайтах замовників або відповідних органів влади, органів місцевого самоврядування.
Замовник також може оприлюднювати іншу інформацію про закупівлі, крім інформації, яка становить державну таємницю.
 
113. 3. Процедура закупівлі не може проводитися до розміщення оголошення (запиту цінових пропозицій, запрошення) про неї згідно з абзацом другим частини другої цієї статті, крім випадків застосування замовником у порядку, встановленому цим Законом, процедури торгів з обмеженою участю та закупівлі у одного учасника.
 
114. 4. Оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників додатково розміщуються у відповідних міжнародних виданнях та на веб-порталі Уповноваженого органу однією з іноземних мов, що використовуються у міжнародній торгівлі, у разі, коли очікувана вартість предмета закупівлі перевищує суму, еквівалентну:
для товарів — 200 тисячам євро;
для послуг — 300 тисячам євро;
для робіт — 500 тисячам євро.
 
115. Курс євро фіксується згідно з офіційним курсом Національного банку України, встановленим на день відправлення для публікації оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації.
 
116. 5. Оприлюднення в Інтернет інформації, передбаченої частиною першою цієї статті, не вважається здійсненням електронних закупівель.
 
117. 6. Доступ користувачів до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу, є безоплатним.
 
118. 7. Порушення порядку оприлюднення, передбаченого цим Законом, є підставою для визнання процедури закупівлі Комісією або судом недійсною.
 
119. Стаття 12. Тендерний комітет
 
120. 1. Тендерний комітет утворюється замовником (генеральним замовником) для організації та проведення процедур закупівель.
 
121. Тендерний комітет діє на засадах колегіальності за відсутності конфлікту інтересів членів тендерного комітету та їх неупередженості.
 
122. 2. Склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника (генерального замовника). До складу тендерного комітету не можуть входити посадові особи та представники учасників, члени їх сімей, а також народні депутати України та депутати сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад.
До складу тендерного комітету входять не менше п’яти осіб.
 
123. 3. Експерти та консультанти, які залучаються до роботи тендерних комітетів на договірних засадах відповідно до законодавства, не можуть бути членами тендерного комітету і не несуть відповідальності за рішення, дії або бездіяльність тендерного комітету та службових осіб замовника, учасника чи інших осіб, за виконання (невиконання) договорів про закупівлю, а також за наслідки, спричинені такими рішеннями, діями або бездіяльністю.
 
124. 4. Керівництво роботою тендерного комітету здійснює його голова. Голова тендерного комітету організовує роботу комітету і несе персональну відповідальність за виконання покладених на комітет функцій.
Голова, заступник голови та секретар тендерного комітету повинні отримати документ про проходження навчання (підвищення кваліфікації) у сфері закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
 
125. 5. Рішення тендерного комітету оформляється протоколом, який підписується усіма членами комітету, що брали участь у голосуванні.
Члени тендерного комітету несуть персональну відповідальність за прийняті ними рішення відповідно до законів України.
 
126. 6. Типове положення про тендерний комітет розробляється та затверджується Уповноваженим органом.
 
127. Стаття 13. Процедури закупівлі
 
128. 1. Закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур:
 
129. відкриті торги;
 
130. відкриті торги із зменшенням ціни;
 
131. редукціон;
 
132. двоступеневі торги;
 
133. запит цінових пропозицій;
 
134. торги з обмеженою участю;
 
135. закупівля у одного учасника.
 
136. 2. Замовник має право здійснити закупівлю за однією з процедур, зазначених у частині першій цієї статті (крім процедур торгів з обмеженою участю та закупівлі у одного учасника), шляхом здійснення електронних закупівель з використанням інформаційної системи в Інтернет з дотриманням вимог, установлених цим Законом та іншими актами законодавства України.
 
137. Стаття 14. Закупівля на засадах координації
 
138. 1. Кабінет Міністрів України за поданням Уповноваженого органу затверджує перелік товарів та послуг, закупівля яких здійснюється на засадах координації за кошти Державного бюджету України, визначає генерального замовника.
 
139. Рада міністрів Автономної Республіки Крим та виконавчі органи місцевих рад затверджують перелік товарів та послуг, закупівля яких здійснюється на засадах координації за кошти бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів, та відповідно визначають генерального замовника.
 
140. Порядок здійснення закупівель на засадах координації встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням Уповноваженого органу.
 
141. 2. Генеральний замовник:
 
142. проводить процедуру закупівлі відповідно до вимог цього Закону та визначає її переможця;
 
143. інформує всіх заінтересованих замовників про результати процедури закупівлі.
 
144. 3. Замовник укладає договір про закупівлю з переможцем процедури закупівлі, що визначений генеральним замовником, крім випадків, коли товар чи послуга не відповідає вимогам замовника щодо їх технічних характеристик, якості, умов поставки, ціни. У такому разі замовник має право відмовитися від акцепту тендерної пропозиції та укладення договору про закупівлю, поінформувавши про це генерального замовника, і провести процедуру закупівлі такого товару чи послуги. Про укладення договору про закупівлю або про відмову в його укладенні замовники повідомляють генерального замовника у порядку, установленому Уповноваженим органом.
 
145. 4. Генеральний замовник після отримання від замовників повідомлень про укладення договорів про закупівлю або відмову в його укладенні подає Уповноваженому органу і всім заінтересованим замовникам звіт про результати процедури закупівлі із зазначенням у ньому найменувань усіх замовників.
 
146. Стаття 15. Подання інформації під час проведення процедури закупівлі
 
147. 1. Подання інформації під час проведення процедури закупівлі здійснюється у письмовій формі.
 
148. У разі коли замовник та учасники надали інформацію під час проведення процедури закупівлі в іншій формі, ніж письмова, зміст такої інформації повинен бути ними письмово підтверджений.
 
149. 2. Подання інформації під час здійснення електронних закупівель здійснюється замовником та учасниками в електронній формі згідно з вимогами законодавства.
 
150. Стаття 16. Мова, що застосовується під час проведення процедур закупівель
 
151. 1. Тендерні (кваліфікаційні) пропозиції подаються мовою (мовами), зазначеною (зазначеними) замовником у тендерній (кваліфікаційній) документації.
 
152. 2. Якщо очікувана вартість предмета закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів — 200 тисячам євро, для послуг — 300 тисячам євро, для робіт — 500 тисячам євро, документи замовника щодо процедури закупівлі, передбачені цим Законом, викладаються українською мовою та іншою мовою, що використовується у міжнародній торгівлі. Тексти повинні бути автентичними, визначальним є текст, викладений українською мовою.
 
153. Стаття 17. Кваліфікаційні вимоги до учасників
 
154. 1. Замовник вимагає від учасників подання ними підтвердженої документально інформації про відповідність учасника таким кваліфікаційним вимогам:
наявність дозволу або ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності (у випадках, передбачених законодавством);
наявність обладнання, коштів і працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
сплата податків і зборів (обов’язкових платежів)
провадження учасником господарської діяльності відповідно до положень його статуту;
відсутність рішення про визнання учасника в установленому порядку банкрутом чи порушення стосовно нього провадження у справі про банкрутство.
2. Визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні вимоги та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким вимогам, зазначаються у тендерній (кваліфікаційній) документації.
3. Документи, які не передбачені законодавством для учасників — фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб — підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції.
4. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
 
155. Стаття 18. Відхилення тендерних (кваліфікаційних) пропозицій
 
156. 1. Замовник зобов’язаний відхилити тендерну (кваліфікаційну) пропозицію у разі, коли:
 
157. 1) він має незаперечні докази того, що учасник пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій посадовій особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі;
 
158. 2) фізичну особу, яка є учасником, було засуджено за злочин, вчинений під час проведення процедури закупівлі, чи інший злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено в установленому порядку;
 
159. 3) посадову особу учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, було засуджено за злочин, пов’язаний з порушенням процедури закупівлі, чи інший злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено в установленому порядку;
 
160. 4) учасник є пов’язаною особою;
 
161. 5) учасник подав недостовірну інформацію про його відповідність установленим кваліфікаційним вимогам;
 
162. 6) учасник не відповідає установленим кваліфікаційним вимогам;
 
163. 7) учасник подав пропозицію всупереч вимогам тендерної документації та цього Закону.
 
164. 2. Інформація про відхилення тендерної (кваліфікаційної) пропозиції із зазначенням підстави надсилається протягом семи календарних днів учаснику, пропозиція якого відхилена.
 
165. Стаття 19. Звіт про результати проведення процедури закупівлі
 
166. 1. У звіті про результати проведення процедури закупівлі обов’язково зазначаються:
 
167. найменування предмета закупівлі;
 
168. кількість учасників процедури закупівлі та найменування і місцезнаходження учасника, з яким укладено договір про закупівлю;
 
169. ціна тендерної пропозиції та договору про закупівлю;
 
170. дата оприлюднення оголошення про заплановану закупівлю, запиту цінових пропозицій та оголошення про результати процедури закупівлі чи дату надсилання запрошення на участь у процедурі торгів з обмеженою участю, закупівлі у одного учасника та дата повідомлення учасникам про результати процедури закупівлі;
 
171. інформація про надання учасниками калькуляції ціни предмета закупівлі відповідно до методики її розрахунку, затвердженої Уповноваженим органом;
 
172. у разі, коли в результаті торгів не було укладено договір про закупівлю, — підстави прийняття такого рішення;
 
173. дата акцепту тендерної пропозиції та укладення договору про закупівлю.
 
174. 2. Звіт про результати проведення процедури закупівлі (крім інформації, що містить державну та комерційну таємницю) протягом 10 календарних днів з дати його затвердження оприлюднюється замовником відповідно до статті 11 цього Закону.
 
175. 3. Строк зберігання звіту про результати проведення процедури закупівлі, інших документів щодо процедур закупівель становить три роки.
 
176. Розділ ІV
 
177. ПРОЦЕДУРА ВІДКРИТИХ ТОРГІВ ТА ВІДКРИТИХ ТОРГІВ ІЗ ЗМЕНШЕННЯМ ЦІНИ
 
178. Стаття 20. Умови застосування процедури відкритих торгів та відкритих торгів із зменшенням ціни
 
179. 1. Відкриті торги та відкриті торги із зменшенням ціни є основними процедурами закупівлі.
 
180. 2. При проведенні процедури відкритих торгів та відкритих торгів із зменшенням ціни тендерні пропозиції мають право подавати всі заінтересовані особи.
 
181. Стаття 21. Інформування про проведення процедури відкритих торгів та відкритих торгів із зменшенням ціни
 
182. 1. В оголошенні про проведення процедури відкритих торгів та відкритих торгів із зменшенням ціни обов’язково зазначаються:
найменування і місцезнаходження замовника;
веб-сайт, на якому замовником додатково розміщується інформація про закупівлю (у разі такого розміщення);
назва, кількість та місце поставки товарів або вид і місце проведення робіт чи надання послуг;
строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
способи і місце отримання тендерної документації;
місце та строк подання тендерних пропозицій;
місце, дата і час розкриття тендерних пропозицій;
розмір, вид та умови надання тендерного забезпечення (якщо замовник вимагає його надати).
 
183. В оголошенні може зазначатися додаткова інформація, визначена замовником.
 
184. 2. Строк для подання тендерних пропозицій не може бути менше ніж 20 календарних днів з дати опублікування оголошення про проведення процедури відкритих торгів та відкритих торгів із зменшенням ціни.
 
185. Стаття 22. Тендерна документація
 
186. 1. Замовник безоплатно надсилає або подає особі, яка виявила намір взяти участь у процедурі закупівлі, тендерну документацію протягом трьох робочих днів після отримання від неї відповідного запиту.
Тендерна документація може бути взята особою, яка виявила намір взяти участь у процедурі закупівлі, безоплатно на веб-порталі Уповноваженого органу.
 
187. 2. Тендерна документація розробляється замовником та повинна містити:
 
188. 1) інструкцію з підготовки тендерних пропозицій;
 
189. 2) кваліфікаційні вимоги до учасників та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про їх відповідність таким вимогам;
 
190. 3) перелік критеріїв, які висуваються тендерним комітетом з метою оцінки відповідності учасників установленим кваліфікаційним вимогам;
 
191. 4) інформацію про необхідні технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби — плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, коли опис скласти неможливо або коли доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі коли таке посилання є необхідним, специфікація повинна містити вираз «або еквівалент»;
 
192. 5) кількість товару та місце його поставки;
 
193. 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги;
 
194. 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
 
195. 8) проект договору або основні умови, які обов’язково будуть включені до договору про закупівлю;
 
196. 9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лоту), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції у разі, коли учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лоту);
 
197. 10) перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв;
 
198. 11) строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними;
 
199. 12) спосіб оцінки і порівняння альтернативних тендерних пропозицій (якщо їх подання дозволяється замовником);
 
200. 13) вимогу про надання учасником калькуляції ціни предмета закупівлі відповідно до методики її розрахунку, затвердженої Уповноваженим органом.
 
201. Учасник не має права включати до ціни тендерної пропозиції будь-які витрати, понесені ним під час участі у процедурі закупівлі;
 
202. 14) інформацію про валюту, в якій повинна бути розрахована і зазначена ціна тендерної пропозиції;
 
203. 15) інформація про мову (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;
 
204. 16) зазначення способу, місця та кінцевого строку подання тендерних пропозицій;
 
205. 17) процедуру надання роз’яснень щодо тендерної документації;
 
206. 18) строк, протягом якого тендерні пропозиції є дійсними;
 
207. 19) місце, дату і час розкриття тендерних пропозицій;
 
208. 20) прізвище, ім’я та по батькові, посаду та адресу однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв’язок з учасниками.
 
209. Тендерна документація може містити також іншу інформацію, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
 
210. 3. Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
 
211. Стаття 23. Надання роз’яснень щодо тендерної документації та внесення змін до неї
 
212. 1. Особа, яка отримала від замовника тендерну документацію, має право не пізніше ніж за сім календарних днів до закінчення строку подання тендерних пропозицій звернутися до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації. Замовник повинен надати роз’яснення на запит протягом трьох календарних днів з дати його отримання всім особам, яким було подано тендерну документацію.
 
213. У разі проведення зборів з метою роз’яснення будь-яких запитів щодо тендерної документації замовник повинен забезпечити ведення протоколу таких зборів з викладенням у ньому всіх роз’яснень щодо запитів і надіслати його всім особам, яким було подано тендерну документацію, незалежно від їх присутності на зборах.
 
214. Зазначені у цій частині роз’яснення, оприлюднюються замовником відповідно до статті 11 цього Закону.
 
215. 2. Замовник має право не пізніше ніж за сім календарних днів до закінчення строку подання тендерних пропозицій з власної ініціативи чи за результатами запитів внести зміни до тендерної документації, продовживши строк подання та розкриття тендерних пропозицій не менше ніж на три календарних дні, та повідомити негайно про зазначені зміни письмово всіх осіб, яким було подано тендерну документацію.
 
216. У разі несвоєчасного подання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації або несвоєчасного внесення до неї змін замовник повинен продовжити строк подання та розкриття тендерних пропозицій, але не менше ніж на три календарних дні, та повідомити про це всіх осіб, яким було подано тендерну документацію.
 
217. Зазначена у цій частині інформація оприлюднюється замовником відповідно до статті 11 цього Закону.
 
218. Стаття 24. Забезпечення тендерної пропозиції
 
219. 1. Замовник має право зазначити в оголошенні про проведення торгів та в тендерній документації вимоги щодо надання тендерного забезпечення.
 
220. У разі коли надання тендерного забезпечення вимагається замовником, в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема вид, розмір, строк дії, а також застереження щодо випадків, коли тендерне забезпечення не повертається учаснику. У такому разі учасник під час подання тендерної пропозиції одночасно надає тендерне забезпечення.
 
221. Розмір тендерного забезпечення у грошовому виразі не може перевищувати 1 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення торгів на закупівлю робіт та 5 відсотків — у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією.
 
222. 2. У разі коли тендерні пропозиції подаються стосовно частини предмета закупівлі (лоту), розмір тендерного забезпечення встановлюється замовником виходячи з очікуваної вартості предмета закупівлі щодо кожної його частини (лоту).
 
223. 3. У разі коли тендерне забезпечення надається за учасника будь-яким іншим підприємством, установою чи організацією, учасник повинен погодити таке рішення із замовником до подання тендерної пропозиції.
 
224. 4. Тендерне забезпечення не повертається замовником у разі:
відкликання або зміни тендерної пропозиції учасником після закінчення строку її подання;
непідписання учасником, що став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю;
ненадання переможцем процедури торгів забезпечення виконання договору про закупівлю після акцепту його тендерної пропозиції, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією.
 
225. 5. Замовник повинен повернути тендерне забезпечення учаснику протягом 10 календарних днів з дати настання підстави для повернення тендерного забезпечення у разі:
закінчення строку дії забезпечення тендерної пропозиції, зазначеного у тендерній документації;
укладення договору про закупівлю з учасником, що став переможцем торгів;
 
226. 6. Кошти, що надійшли як тендерне забезпечення (у разі, коли вони не повертаються учаснику), підлягають перерахуванню до відповідного бюджету, а у разі закупівлі за кошти підприємств перераховуються на рахунок підприємства.
 
227. Стаття 25. Порядок подання тендерних пропозицій
 
228. 1. Тендерна пропозиція подається у письмовій формі за підписом уповноваженої посадової особи учасника у запечатаному конверті або в іншій формі, зазначеній у тендерній документації. На запит учасника замовник підтверджує надходження його тендерної пропозиції із зазначенням дати і часу.
Кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (у тому числі до визначеної у тендерній документації частини предмета закупівлі (лоту), а також може подати альтернативну тендерну пропозицію, якщо це передбачено тендерною документацією. Отримана тендерна пропозиція вноситься замовником до реєстру, форма ведення якого визначається Уповноваженим органом.
 
229. 2. Тендерна пропозиція супроводжується документом, що підтверджує надання учасником тендерного забезпечення, якщо таке надання передбачено тендерною документацією, та калькуляцією ціни предмета закупівлі відповідно до методики її розрахунку, затвердженої Уповноваженим органом.
 
230. 3. Тендерні пропозиції, отримані замовником після закінчення строку їх подання, не розкриваються і повертаються учасникам, що їх подали.
 
231. 4. Тендерні пропозиції залишаються дійсними протягом зазначеного у тендерній документації строку. До закінчення цього строку замовник має право вимагати від учасників продовження строку дії тендерних пропозицій.
Учасник має право:
відхилити таку вимогу, не втрачаючи при цьому наданого ним тендерного забезпечення;
погодитися з вимогою та продовжити строк дії поданої ним тендерної пропозиції та наданого тендерного забезпечення.
 
232. 5. Учасник має право внести зміни або відкликати свою тендерну пропозицію до закінчення строку її подання без втрати свого тендерного забезпечення. Такі зміни чи заява про відкликання тендерної пропозиції враховуються у разі, коли вони отримані замовником до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
 
233. 6. Замовник має право до закінчення встановленого строку подання тендерних пропозицій прийняти рішення про його продовження у разі, коли одна чи більше осіб, що отримали від замовника тендерну документацію, не можуть подати свої тендерні пропозиції до зазначеного строку через об’єктивні причини, про що було письмово повідомлено замовника. Повідомлення про продовження строку, можливі зміни місця та процедури розкриття тендерних пропозицій негайно надсилається кожній особі, якій було подано тендерну документацію, та оприлюднюється відповідно до статті 11 цього Закону.
 
234. Стаття 26. Забезпечення виконання договору про закупівлю
 
235. 1. Замовник має право вимагати від учасника-переможця внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору згідно з умовами, визначеними тендерною документацією. Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю згідно з умовами, зазначеними у договорі.
 
236. 2. Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 15 відсотків вартості договору у разі закупівлі товарів і послуг та 5 відсотків — у разі закупівлі робіт.
 
237. 3. Кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору (у разі, коли вони не повертаються), підлягають перерахуванню до відповідного бюджету, а у разі здійснення закупівлі підприємством — на рахунок підприємства.
 
238. Стаття 27. Розкриття тендерних пропозицій
 
239. 1. Розкриття тендерних пропозицій здійснюється у день закінчення строку їх подання у час та в місці, що зазначені у тендерній документації.
 
240. 2. До участі у процедурі розкриття тендерних пропозицій замовником допускаються всі учасники або їх уповноважені представники, а також представники органів державної влади (у тому числі депутати всіх рівнів). Відсутність учасника або його уповноваженого представника на процедурі розкриття тендерних пропозицій не є підставою для відмови в розкритті чи розгляді або для відхилення його тендерної пропозиції.
 
241. 3. Під час розкриття тендерних пропозицій перевіряється та оголошується наявність усіх необхідних документів, передбачених тендерною документацією, правильність їх оформлення, а також оголошуються найменування та місцезнаходження кожного учасника, ціна кожної тендерної пропозиції.
 
242. 4. У разі проведення замовником процедури відкритих торгів із зменшенням ціни або другого етапу двоступеневих торгів замовник після розкриття тендерних пропозицій пропонує присутнім представникам учасників зменшувати запропоновану ціну тендерної пропозиції на відповідні розміри кроку торгів, визначені шкалою. Якщо після трикратного оголошення чергової ціни не буде запропоновано нижчу ціну, замовник надає можливість присутнім представникам учасників зменшувати в добровільному порядку ціну пропозиції доти, доки кожен з учасників не оголосить про те, що запропонував кінцеву ціну, що обов’язково зазначається в протоколі розкриття тендерних пропозицій.
 
243. 5. Під час розкриття тендерних пропозицій складається протокол за формою, встановленою Уповноваженим органом.
Копія протоколу розкриття тендерних пропозицій надається будь-якому учаснику на його запит протягом трьох календарних днів з дня отримання такого запиту.
 
244. Стаття 28. Розгляд та оцінка тендерних пропозицій
 
245. 1. Замовник має право звернутися до учасників за роз’ясненнями змісту їх тендерних пропозицій з метою спрощення розгляду та оцінки пропозицій.
 
246. 2. Замовник та учасники не можуть ініціювати будь-які переговори з питань внесення змін до поданої тендерної пропозиції, включаючи зміну її ціни та коригування, крім випадку виправлення арифметичних помилок відповідно до вимог частини третьої цієї статті.
 
247. 3. Замовник має право на виправлення арифметичних помилок, виявлених у поданій тендерній пропозиції під час проведення її оцінки, у порядку, визначеному тендерною документацією, за умови отримання письмової згоди на це учасника, який подав тендерну пропозицію.
 
248. 4. Замовник проводить оцінку тендерних пропозицій, які не було відхилено згідно з цим Законом.
 
249. 5. Замовник визначає переможця торгів з числа учасників, тендерні пропозиції яких не було відхилено згідно з цим Законом, на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених у тендерній документації.
 
250. Критеріями оцінки є:
 
251. у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, для яких існує постійно діючий ринок, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), — ціна;
 
252. у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), — ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема такими, як:
гарантійне обслуговування;
експлуатаційні витрати;
передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, включаючи використання місцевих ресурсів, у тому числі засобів виробництва, робочої сили і матеріалів для виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг, що пропонуються учасником.
 
253. 6. У разі коли для визначення найкращої тендерної пропозиції застосовуються критерії інші, ніж ціна, у тендерній документації визначається їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій. Питома вага цінового критерію не може бути нижчою 70 відсотків.
 
254. 7. Замовник має право затребувати у будь-якого учасника подання документів про повторне підтвердження відповідності його кваліфікаційним вимогам чи звернутися за підтвердженням такої інформації до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі відмови учасника подати документи про таке підтвердження чи отримання достовірної інформації про його невідповідність кваліфікаційним вимогам або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації замовник відхиляє тендерну пропозицію цього учасника і визначає переможця торгів з числа учасників, що залишилися, строк дії пропозицій яких не закінчився.
 
255. 8. Для розгляду тендерних пропозицій можуть залучатися на договірних засадах відповідні експертні організації чи окремі експерти.
 
256. 9. За результатом розгляду та оцінки тендерних пропозицій визначається один переможець процедури закупівлі.
За процедурою закупівлі з поділом на частини предмета закупівлі (лоти) переможець визначається щодо кожного лоту.
 
257. 10. За результатом розгляду та оцінки тендерних пропозицій складається протокол за формою, встановленою Уповноваженим органом.
 
258. 11. Загальний строк розгляду, оцінки та визначення переможця процедури закупівлі не повинен перевищувати 20 календарних днів після розкриття тендерних пропозицій.
 
259. Стаття 29. Відхилення тендерних пропозицій
 
260. 1. Замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, коли:
 
261. 1) учасник:
не відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим у тендерній документації;
не погоджується з виправленням виявленої замовником арифметичної помилки;
не надав тендерне забезпечення, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;
 
262. 2) виникли обставини, зазначені у статті 18 та частині сьомій статті 28 цього Закону;
 
263. 3) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
 
264. 2. Замовник має право відхилити всі тендерні пропозиції до акцепту тендерної пропозиції, якщо це передбачено тендерною документацією.
 
265. 3. Інформація про відхилення тендерної пропозиції та підстави такого відхилення надсилається учаснику, який подав цю пропозицію протягом семи календарних днів з дня прийняття відповідного рішення замовником.
 
266. Стаття 30. Відміна замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися
 
267. 1. Торги відміняються замовником у разі:
подання для участі у них менше двох тендерних пропозицій;
відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом.
 
268. Торги можуть бути відмінені частково (за лотом).
 
269. 2. Замовник має право визнати торги такими, що не відбулися, у разі, коли:
ціна найбільш вигідної тендерної пропозиції перевищує суму, передбачену замовником на фінансування закупівлі;
здійснення закупівлі перестало відповідати державним потребам через настання непередбачуваних об’єктивних обставин (дія непереборної сили).
 
270. 3. Повідомлення про відміну торгів, а також визнання їх такими, що не відбулися, надсилається замовником усім учасникам протягом трьох календарних днів після прийняття замовником відповідного рішення.
 
271. Стаття 31. Акцепт тендерної пропозиції та укладення договору про закупівлю
 
272. 1. Замовник акцептує тендерну пропозицію, що визнана найкращою за результатами оцінки.
2. Протягом трьох календарних днів з дати акцепту замовник надсилає переможцю торгів повідомлення про акцепт тендерної пропозиції, строк дії якої не закінчився, а всім учасникам — письмове повідомлення про результати торгів із зазначенням найменування та місцезнаходження учасника — переможця, тендерну пропозицію якого визнано найкращою за результатами оцінки.
З учасником, тендерну пропозицію якого було акцептовано, замовник укладає договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та акцептованої пропозиції у строк не раніше ніж через п’ять календарних днів з дати надсилання письмового повідомлення всім учасникам про їх результати, але не пізніше ніж через 30 календарних днів з дати акцепту.
3. У разі відмови переможця торгів підписати договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації замовник повторно визначає найкращу тендерну пропозицію з тих, строк дії яких ще не минув.
 
273. Стаття 32. Інформування учасників про результати проведення торгів
 
274. 1. Оголошення про результати проведення торгів оприлюднюється відповідно до статті 11 цього Закону протягом семи календарних днів після укладення договору про закупівлю або після прийняття рішення про відміну торгів чи визнання їх такими, що не відбулися.
 
275. 2. В оголошенні про результати проведення торгів обов’язково зазначаються:
найменування та місцезнаходження замовника;
веб-сайт, на якому додатково розміщувалася інформація замовника про закупівлю;
вид, кількість та місце поставки товарів або вид і місце проведення робіт чи надання послуг;
дата публікації оголошення про закупівлю (оголошення про попередню кваліфікацію);
дата акцепту тендерної пропозиції, що визнана найкращою;
дата укладення договору про закупівлю:
дата прийняття рішення про відміну торгів чи визнання їх такими, що не відбулися (якщо таке рішення було прийнято замовником), та їх причину;
ціна договору про закупівлю;
повне найменування переможця торгів.
 
276. Розділ V
 
277. ПРОЦЕДУРА РЕДУКЦІОНУ
 
278. Стаття 33. Умови застосування процедури редукціону
 
279. 1. Процедура редукціону застосовується у разі, коли предметом закупівлі є товари чи послуги, для яких існує постійно діючий ринок і які виробляються чи виконуються не за окремо розробленими специфікаціями.
 
280. Стаття 34. Порядок проведення процедури редукціону
 
281. 1. Процедура редукціону проводиться в порядку, передбаченому для процедури відкритих торгів, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
 
282. 2. Процедура редукціону проводиться у два етапи:
 
283. на першому етапі всім учасникам пропонується подати попередні тендерні пропозиції без зазначення ціни. Тендерна документація при цьому повинна лише передбачати пропозиції щодо технічних, якісних та інших характеристик предмета закупівлі, умови поставки, кваліфікаційні вимоги. Строк подання учасниками попередніх пропозицій становить не менше 15 календарних днів від дати опублікування оголошення про проведення процедури редукціону;
 
284. на другому етапі замовник пропонує учасникам, попередні тендерні пропозиції яких не було відхилено на першому етапі, подати остаточні тендерні пропозиції із зазначенням ціни. Строк подання тендерних пропозицій на другому етапі становить не менше семи календарних днів з дня повідомлення учасників про результати першого етапу.
 
285. 3. Під час розкриття тендерних пропозицій на другому етапі замовником оголошуються найменування та адреса кожного учасника і ціна кожної тендерної пропозиції. Після цього замовник пропонує присутнім представникам учасників зменшувати ціну тендерної пропозиції на крок редукціону, який зазначається в тендерній документації. Початковою ціною для редукціону вважається мінімальна ціна тендерної пропозиції. Згоду на зменшення ціни тендерної пропозиції присутні представники учасників підтверджують підняттям карток, на яких зазначене найменування учасника. Якщо після трикратного оголошення початкової або наступної ціни жоден з учасників не запропонував нової ціни, редукціон припиняється і переможцем оголошується учасник, який був названий останнім та запропонував найнижчу ціну.
 
286. Розділ VІ
 
287. ПРОЦЕДУРА ДВОСТУПЕНЕВИХ ТОРГІВ
 
288. Стаття 35. Умови застосування і проведення процедури двоступеневих торгів
 
289. 1. Процедура двоступеневих торгів може застосовуватися за таких умов:
замовник не може скласти конкретний перелік товарів (робіт) або визначити вид послуг, а також у разі, коли для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести попередні переговори з учасниками;
предметом закупівлі є здійснення наукових досліджень, експериментів або розробок, виконання дослідно-конструкторських робіт, надання консультаційних та інших спеціальних послуг.
 
290. Стаття 36. Порядок проведення процедури двоступеневих торгів
 
291. 1. Двоступеневі торги проводяться в порядку, передбаченому для процедури відкритих торгів, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
 
292. 2. Двоступеневі торги проводяться у два етапи:
 
293. на першому етапі всім учасникам пропонується подати попередні тендерні пропозиції без зазначення ціни. Тендерна документація при цьому може передбачати лише пропозиції щодо технічних, якісних та інших характеристик предмета закупівлі, умови поставки, підтвердження професійної і технічної компетентності учасників та їх відповідності кваліфікаційним вимогам. Строк подання учасниками попередніх тендерних пропозицій становить не менше 21 календарного дня з дати опублікування оголошення про проведення двоступеневих торгів.
 
294. Замовник під час розгляду попередніх тендерних пропозицій має право проводити переговори з будь-ким з учасників. Після отримання попередніх пропозицій замовник має право внести зміни до тендерної документації щодо технічних вимог та вимог до якості предмета закупівлі чи запропонувати нові характеристики та критерії оцінки пропозицій згідно з цим Законом. Про зміну умов тендерної документації замовник інформує всіх учасників під час надання їм запрошень до участі у другому етапі торгів;
 
295. на другому етапі замовник пропонує учасникам, попередні тендерні пропозиції яких не було відхилено на першому етапі, подати остаточні тендерні пропозиції із зазначенням ціни. Строк подання тендерних пропозицій на другому етапі становить не менше 11 календарних днів з дати повідомлення учасника про результати першого етапу.
 
296. 3. Учасники, попередні тендерні пропозиції яких не було відхилено на першому етапі, для участі у другому етапі торгів на вимогу замовника надають тендерне забезпечення.
 
297. Розділ VІІ
 
298. ПРОЦЕДУРА ЗАПИТУ ЦІНОВИХ ПРОПОЗИЦІЙ
 
299. Стаття 37. Умови застосування і проведення процедури запиту цінових пропозицій
 
300. 1. Замовник може здійснювати закупівлю шляхом застосування процедури запиту цінових пропозицій щодо товарів і послуг, для яких існує постійно діючий ринок, за умови, що їх вартість не перевищує 200 тисяч гривень.
 
301. Стаття 38. Порядок проведення процедури запиту цінових пропозицій
 
302. 1. Для отримання цінових пропозицій замовник надсилає запит не менше ніж трьом учасникам та оприлюднює його (в день надсилання запиту) відповідно до статті 11 цього Закону.
 
303. 2. У запиті обов’язково зазначаються:
найменування та місцезнаходження замовника;
опис предмета закупівлі чи його частин (якщо замовник передбачає подання цінових пропозицій за частинами), у тому числі їх необхідні технічні та інші параметри;
веб-сайт, на якому додатково розміщується інформація замовника про закупівлю (у разі її додаткового розміщення);
строк поставки товарів або надання послуг;
місце і строк подання цінових пропозицій;
місце і дата розкриття цінових пропозицій;
основні умови договору про закупівлю.
У запиті обов’язково зазначаються відомості про те, чи включаються в ціну витрати на транспортування, страхування, сплату податків і зборів (обов’язкових платежів).
 
304. 3. Кожен учасник має право подати тільки одну цінову пропозицію, яка не може бути в подальшому змінена. Пропозиція подається у запечатаному конверті чи в іншій формі, визначеній замовником, не пізніше встановленого ним строку.
 
305. Цінова пропозиція повинна супроводжуватися калькуляцією ціни предмета закупівлі відповідно до методики її розрахунку, затвердженої Уповноваженим органом.
 
306. 4. Цінові пропозиції розкриваються в установлений замовником час. До участі у процедурі розкриття цінових пропозицій запрошуються всі учасники, що подали свої пропозиції.
 
307. Під час розкриття цінових пропозицій складається протокол за формою, встановленою Уповноваженим органом.
 
308. Копія протоколу розкриття цінових пропозицій надається будь-якому з учасників на його запит протягом одного календарного дня з дня надходження такого запиту.
 
309. 5. Замовник акцептує цінову пропозицію та укладає договір про закупівлю з тим учасником, який подав пропозицію, що відповідає вимогам замовника та має найнижчу ціну, у строк не раніше ніж через три календарних дні з дати відправлення всім учасникам письмового повідомлення про результати процедури, але не пізніше ніж через 14 календарних днів з дати визначення переможця.
 
310. 6. Замовник відхиляє цінові пропозиції у разі, коли вони не відповідають вимогам замовника, зазначеним у запиті, або з підстав, зазначених у статті 18 цього Закону.
 
311. 7. Замовник визнає процедуру запиту цінових пропозицій такою, що не відбулася, у разі:
отримання менше трьох пропозицій;
відхилення всіх пропозицій;
перевищення найнижчою ціновою пропозицією суми коштів, передбаченої замовником на фінансування закупівлі.
 
312. 8. Інформація про результати процедури запиту цінових пропозицій оприлюднюється у порядку, передбаченому для процедури відкритих торгів.
 
313. Розділ VІІІ
 
314. ПРОЦЕДУРА ТОРГІВ З ОБМЕЖЕНОЮ УЧАСТЮ
 
315. Стаття 39. Умови застосування процедури торгів з обмеженою участю
 
316. 1. Процедура торгів з обмеженою участю застосовується у разі, коли товари, роботи чи послуги мають складний або спеціалізований характер та можуть бути запропоновані обмеженою кількістю учасників.
 
317. Стаття 40. Порядок проведення процедури торгів з обмеженою участю
 
318. 1. Процедура торгів з обмеженою участю проводиться в порядку, передбаченому для процедури відкритих торгів, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
 
319. 2. До застосування процедури торгів з обмеженою участю замовник може провести попередню кваліфікацію. Інформація про проведення попередньої кваліфікації учасників оприлюднюється замовником відповідно до статті 11 цього Закону.
 
320. 3. В оголошенні про проведення попередньої кваліфікації учасників обов’язково зазначаються:
найменування та місцезнаходження замовника;
веб-сайт, на якому додатково розміщується інформація замовника про закупівлю (у разі її додаткового розміщення);
найменування, кількість товару і місце його поставки, вид робіт та місце їх виконання або вид послуг та місце їх надання;
строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
способи та місце отримання кваліфікаційної документації;
місце і строк подання кваліфікаційних пропозицій;
місце і дата розкриття кваліфікаційних пропозицій.
 
321. 4. Кваліфікаційна документація повинна містити:
 
322. 1) інструкції з підготовки та подання кваліфікаційної пропозиції;
 
323. 2) кваліфікаційні вимоги до учасника та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про їх відповідність таким вимогам;
 
324. 3) критерії та процедуру оцінки відповідності кваліфікаційним вимогам;
 
325. 4) інформацію про необхідні технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби плани, креслення, малюнки чи описи предмета закупівлі). Технічна специфікація, плани, креслення, малюнки чи описи предмета закупівлі, що вимагаються замовником, не повинні містити посилань на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження чи виробника;
 
326. 5) кількість та місце поставки товару;
 
327. 6) місце, в якому виконуватимуться роботи чи надаватимуться послуги;
 
328. 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
 
329. 8) інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні бути викладені кваліфікаційні пропозиції;
 
330. 9) спосіб, місце та кінцевий строк подання кваліфікаційних пропозицій;
 
331. 10) процедуру надання роз’яснень щодо кваліфікаційної документації;
 
332. 11) місце, дату і час розкриття кваліфікаційних пропозицій;
 
333. 12) прізвище, ім’я та по батькові, посаду та адресу однієї чи кількох посадових осіб або інших працівників замовника, уповноважених здійснювати зв’язок з учасниками.
 
334. Кваліфікаційна документація може містити також іншу інформацію, яку замовник вважає за необхідне включити до неї.
 
335. 5. Строк подання кваліфікаційних пропозицій не повинен бути меншим ніж 15 календарних днів з дати опублікування оголошення про попередню кваліфікацію.
Замовник здійснює відбір учасників для подальшої участі у процедурі торгів з обмеженою участю виключно на підставі їх відповідності умовам, зазначеним у кваліфікаційній документації, протягом 14 календарних днів з дати розкриття кваліфікаційних пропозицій.
 
336. 6. Розкриття кваліфікаційних пропозицій учасників відбувається у день закінчення строку їх подання у час та місці, що зазначені в оголошенні про проведення попередньої кваліфікації. До участі у розкритті кваліфікаційних пропозицій замовником допускаються всі учасники, що подали кваліфікаційні пропозиції, або їх уповноважені представники. Під час розкриття кваліфікаційних пропозицій замовником перевіряється та оголошується наявність усіх необхідних документів, передбачених кваліфікаційною документацією щодо їх підготовки, правильність їх оформлення, а також оголошуються найменування та адреса кожного учасника. Під час розкриття кваліфікаційних пропозицій складається протокол за визначеною Уповноваженим органом формою, копія якого надається всім учасникам на їх запит протягом трьох календарних днів після отримання від учасника відповідного запиту.
 
337. 7. У разі проведення попередньої кваліфікації замовник протягом п’яти календарних днів після її завершення повідомляє кожного учасника про результати попередньої кваліфікації.
 
338. До подальшої участі у процедурі торгів запрошуються лише ті учасники, які пройшли відбір за результатами попередньої кваліфікації учасників. Строк подання тендерних пропозицій після попередньої кваліфікації учасників повинен становити не менше ніж 10 календарних днів з дати надсилання повідомлення про її результати.
 
339. Стаття 41. Особливості застосування процедури торгів з обмеженою участю
 
340. 1. До участі у процедурі торгів з обмеженою участю замовник запрошує (зокрема за результатами проведення попередньої кваліфікації) осіб у кількості, в якій повинен бути забезпечений вибір найбільш вигідної пропозиції та конкуренцію, але не менше двох. Запрошення, яке містить інформацію, передбачену статтею 21 цього Закону, надсилається зазначеним у цій частині особам у письмовій формі.
 
341. 2. Запрошення до участі у процедурі торгів з обмеженою участю оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу протягом трьох календарних днів з дня його надсилання. Оприлюднення запрошення не вважається запрошенням до участі у процедурі закупівлі для невизначеного кола осіб.
 
342. 3. У разі проведення торгів з обмеженою участю тендерні пропозиції мають право подавати лише ті особи, які запрошені замовником до участі у процедурі закупівлі в порядку, передбаченому частиною першою цієї статті. Строк для подання тендерних пропозицій повинен становити не менше 15 календарних днів від дати, зазначеної в запрошенні (у разі проведення торгів з обмеженою участю після попередньої кваліфікації учасників — 10 календарних днів).
 
343. 4. Процедура торгів з обмеженою участю для закупівлі товарів, робіт і послуг застосовується замовником після погодження її застосування Уповноваженим органом (крім випадку проведення попередньої кваліфікації учасників).
 
344. Розділ ІХ
 
345. ПРОЦЕДУРА ЗАКУПІВЛІ У ОДНОГО УЧАСНИКА
 
346. Стаття 42. Умови застосування процедури закупівлі у одного учасника
 
347. 1. Закупівля у одного учасника — це процедура, відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення з ним переговорів.
2. Процедура закупівлі у одного учасника застосовується замовником після погодження з Уповноваженим органом у разі:
1) закупівлі творів мистецтва або закупівлі, пов’язаної із захистом прав інтелектуальної власності, та укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного або мистецького конкурсу;
2) відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на товари, роботи чи послуги, які можуть бути поставлені, виконані чи надані тільки певним учасником, за відсутності при цьому альтернативи.
3) необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не включених у початковий проект, вартість яких не перевищує 50 відсотків первинного договору, але які через непередбачувані обставини стали необхідними для виконання проекту за умови, що договір буде укладено з виконавцем цих робіт та такі роботи технічно чи економічно пов’язані з первинним договором;
4) потреби у здійсненні первинним учасником додаткових поставок (не більше 50 відсотків вартості, визначеної у первинному договорі), призначених для часткової заміни або розширення поставок, коли внесення учасником зміни може призвести до закупівлі товарів або послуг, які не відповідають вимогам взаємозаміни.
5) виникнення нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з особливими економічними чи соціальними, правовими, іншими обставинами, яких замовник не міг передбачити;
6) закупівлі послуг з обслуговування в залах офіційних делегацій членів державних, парламентських, урядових, дипломатичних делегацій і працівників органів державної влади.
3. Учасник повинен подати замовнику калькуляцію ціни предмета закупівлі відповідно до методики її розрахунку, затвердженої Уповноваженим органом.
 
348. Розділ Х
 
349. ДОГОВІР ПРО ЗАКУПІВЛЮ
 
350. Стаття 43. Основні вимоги до договору про закупівлю
 
351. 1. Договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Примірний договір про закупівлю затверджується Уповноваженим органом.
 
352. 2. Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року на суму коштів не більше 15 відсотків вартості, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
 
353. 3. Замовник має право передбачати у договорах про закупівлю здійснення попередньої оплати відповідно до вимог бюджетного законодавства за кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів. При закупівлі за рахунок інших державних коштів замовник може встановлювати в договорі про закупівлю умови щодо попередньої оплати згідно з Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України.
 
354. Стаття 44. Істотні умови договору про закупівлю
 
355. 1. Істотними умовами договору про закупівлю є:
предмет закупівлі (найменування (номенклатура, асортимент); кількість товарів, робіт і послуг, а також вимоги щодо якості);
порядок здійснення оплати;
ціна договору;
строк дії договору;
права та обов’язки сторін;
зазначення умови щодо можливості зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків;
відповідальність сторін;
інші умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
У разі коли сторони не досягли згоди щодо усіх істотних умов, договір про закупівлю вважається неукладеним. Якщо одна із сторін вчинила фактичні дії щодо виконання договору, правові наслідки таких дій визначаються відповідно до Цивільного кодексу України.
 
356. Стаття 45. Оплата за договором про закупівлю
 
357. 1. Під час оплати за договорами про закупівлю, Державне казначейство України (обслуговуючий банк) перевіряє наявність:
звіту про результати проведення процедури закупівлі;
копії оголошення про заплановану закупівлю (запиту цінових пропозицій) та оголошення про результати процедури закупівлі;
рішення про погодження застосування процедури торгів з обмеженою участю та закупівлі у одного учасника відповідно до цього Закону.
2. Державне казначейство України (обслуговуючий банк) не має права здійснювати платежі з рахунку замовника згідно з узятим фінансовим зобов’язанням за договором про закупівлю, якщо процедуру закупівлі визнано в установленому порядку такою, що проведена з порушенням вимог цього Закону. Інформацію про такі випадки Державне казначейство України (обслуговуючий банк) надсилає протягом двох робочих днів до Уповноваженого органу, Комісії та правоохоронних органів.
 
358. Стаття 46. Припинення дії договору про закупівлю та визнання його недійсним
 
359. 1. У разі відмови учасника — переможця процедури закупівлі від виконання договору про закупівлю замовник має право в односторонньому порядку розірвати договір і провести нову процедуру закупівлі.
У цьому випадку дія такого договору про закупівлю припиняється.
 
360. 2. Договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення в період зупинення процедури закупівлі у зв’язку з поданням скарги.
 
361. Стаття 47. Порядок подання інформації про укладені договори про закупівлю
 
362. 1. Інформація про укладені договори про закупівлю подається на вимогу Уповноваженого органу або генерального замовника (у разі, коли закупівля здійснювалася на засадах координації) шляхом подання засвідченої замовником копії укладеного договору про закупівлю.
 
363. 2. Копія укладеного договору про закупівлю подається в установлений Уповноваженим органом або генеральним замовником строк.
 
364. Розділ ХІ
 
365. ОСКАРЖЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ
 
366. Стаття 48. Право на оскарження дій замовника
 
367. 1. Будь-який учасник процедури закупівлі має право на оскарження до замовника та/або Комісії рішень, дій або бездіяльності замовника в порядку, встановленому цим Законом.
2. Об’єктом оскарження не можуть бути:
вибір процедури здійснення закупівлі;
рішення замовника про відхилення всіх тендерних пропозицій.
 
368. Стаття 49. Порядок подання та розгляду скарг
 
369. 1. До укладення договору про закупівлю скарга з приводу порушення замовником процедури закупівлі або прийнятих рішень, дій чи бездіяльності подається учасником замовнику або Комісії. У разі надходження скарги протягом трьох робочих днів з дня її отримання Комісія інформує про це замовника.
2. У разі подання скарги відповідно до частини першої цієї статті замовник або Комісія зупиняє процедуру закупівлі на строк, що не може перевищувати 15 робочих днів з дати отримання скарги замовником або Комісією, про що повідомляється протягом одного робочого дня Державне казначейство України (обслуговуючий банк). Після закінчення зазначеного строку замовник має право продовжити відповідну процедуру закупівлі, крім випадку, коли Комісія прийняла в установлений строк рішення про визнання результатів процедури закупівлі недійсними.
3. Замовник або Комісія повинні не пізніше трьох робочих днів після надходження скарги повідомити учасника, який подав скаргу, учасника — переможця процедури закупівлі та замовника про її зміст, час і місце розгляду. Під час розгляду скарги зазначені особи мають право взяти участь у її розгляді.
4. Замовник або Комісія приймає протягом 15 робочих днів з дня надходження скарги обґрунтоване рішення, в якому зазначаються:
у разі, коли скаргу не задоволено, — причини прийняття такого рішення;
у разі, коли скаргу задоволено повністю або частково, — заходи, що вживатимуться для врегулювання конфлікту, зобов’язання замовника усунути порушення процедури закупівлі.
Якщо скаргу розглядає замовник, рішення про розгляд скарги надсилається Комісії протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.
5. У разі виявлення за скаргою учасників порушень установленого порядку проведення процедури закупівлі, які впливають на об’єктивність визначення переможця процедури закупівлі або призводять до дискримінації учасників, Комісія має право визнати результати такої процедури закупівлі недійсними та зобов’язати замовника розпочати нову процедуру закупівлі.
Рішення Комісії про визнання результатів процедури закупівлі недійсними є обов’язковим як для замовника, так і для учасників.
6. Примірник рішення за результатами розгляду скарги замовник або Комісія протягом п’яти робочих днів з дня його прийняття надсилає учаснику, який подав скаргу, замовнику та Державному казначейству України (обслуговуючому банку).
7. Державне казначейство України (обслуговуючий банк) після отримання рішення за результатами розгляду скарги здійснює видатки:
у разі визнання результатів процедури закупівлі недійсними та зобов’язання замовника провести нову процедуру закупівлі — поновлення платежів з рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов’язанням здійснюється після подання замовником документів, що підтверджують результати проведення нової процедури закупівлі;
у разі, коли рішення Комісії не передбачає визнання результатів процедури закупівлі недійсними та в рішенні відсутнє зобов’язання замовника провести нову процедуру закупівлі, — поновлення платежів з рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов’язанням здійснюється відповідно до документів, що підтверджують результати проведення процедури закупівлі.
8. Строк позовної давності щодо оскарження рішення замовника або Комісії, прийнятого за результатом розгляду скарги, становить 30 календарних днів з дати прийняття такого рішення.
9. Учасник має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність замовника до суду в установленому порядку.
Позивач в обов’язковому порядку надсилає Державному казначейству України (обслуговуючому банку), замовнику завірену копію позовної заяви протягом трьох робочих днів після подання її до суду, до якої додаються документальне підтвердження подання її до суду.
Замовник з дня надходження копії позовної заяви зупиняє процедуру закупівлі.
Державне казначейство України (обслуговуючий банк) з дня надходження копії позовної заяви зобов’язане не здійснювати оплату з рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов’язанням.
Замовник має право продовжити процедуру закупівлі, а Державне казначейство України (обслуговуючий банк) здійснює видатки у разі:
коли позивач протягом 20 календарних днів з дня надсилання копії позовної заяви не подав завірену копію ухвали про відкриття провадження у справі;
закриття провадження у справі;
набрання рішенням суду законної сили.
 
370. Стаття 50. Відповідальність за порушення вимог цього Закону
 
371. 1. За порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, посадові особи замовників, учасників, члени тендерного комітету несуть кримінальну, адміністративну та цивільно-правову відповідальність згідно із законом.
 
372. Розділ ХІІ
 
373. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
 
374. 1. Цей Закон набирає чинності у місячний строк з дня його опублікування.
 
375. 2. Процедури закупівель, розпочаті до набрання чинності цим Законом, проводяться відповідно до порядку, встановленого до набрання чинності цим Законом.
 
376. 3. Кабінету Міністрів України у двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень цього Закону.
 
377. 4. До приведення інших нормативно-правових актів у відповідність із нормами цього Закону вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
 
378. 5. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
379. 1) у пункті 1 частини першої статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122) виключити цифри «16414,» у таких абзацах:
«органів Антимонопольного комітету України (статті 164-3, 164-14, 166-1—166-4)»;
«Рахункової палати (статті 16412, 16414, 18819)»;
доповнити пункт абзацом такого змісту:
«спеціально уповноваженого органу з питань державних закупівель (стаття 16414);»;
 
380. 2) частину п’яту статті 4 Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 6, ст. 56; 1997 р., № 25, ст. 171; 2001 р., № 36, ст. 188; 2007 р., № 9, ст. 67) виключити;
 
381. 3) частину сьому статті 8 Цивільного процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 40 — 42, ст. 492; 2007 р., № 9, ст. 67) виключити;
 
382. 4) абзац другий частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 35— 37, ст. 446; 2007 р., № 9, ст. 67) виключити;
 
383. 5) у Законі України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 110; 2006 р., № 18, ст. 117; 2007 р., № 9, ст. 67) виключити:
у статті 2:
частину восьму;
у частині дев’ятій слова «як у порядку проведення перевірки державних закупівель, так і»;
пункт 8 частини першої статті 8;
 
384. 6) у Законі України «Про Антимонопольний комітет України» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 50, ст. 472; 2001 р., № 41, ст. 343; 2004 р., № 13, ст. 181; 2006 р., № 14, ст. 118; 2007 р., № 9, ст. 67) виключити:
у частині першій статті 1 слова «та у сфері державних закупівель»;
пункт 17-1 частини першої статті 7;
у пункті 18 частини першої і пункті 19 частини третьої статті 7, пункті 20 частини першої статті 16, пункті 20 частини першої статті 17 слова «та Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»;
 
385. 7) абзац другий частини другої статті 15 Закону України «Про освіту» (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 21, ст. 84; 2007 р., № 9, ст. 67) виключити;
 
386. 8) пункт 13 статті 6 Закону України «Про Рахункову палату» (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 43, ст. 212; 1998 р., № 24, ст. 137; 2006 р., № 14, ст. 118) виключити;
 
387. 9) частину четверту статті 2 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 36, ст. 299; 2001 р., № 11, ст. 45; 2002 р., № 1, ст. 1, № 20, ст. 134; 2004 р., № 12, ст. 155; 2005 р., № 42, ст. 465; 2006 р., № 18, ст. 155; 2007 р., № 9, ст. 67, № 10, ст. 89, № 34, ст. 444) виключити;
 
388. 10) пункт 30 частини першої статті 16 Закону України «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 30, ст. 258) виключити.