Кількість абзаців - 70 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування дозвільних процедур (Друге читання)

0. Проект
 
1. ЗАКОН УКРАЇНИ
 
2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування дозвільних процедур
 
3. Верховна Рада України постановляє:
 
4. І. Внести зміни та доповнення до таких законодавчих актів України:
 
5. 1.У Законі України "Про пожежну безпеку" (Відомості Верховної Ради, 1994, № 5, ст. 21; 1998, № 2, ст. 12; 1998, № 10, ст. 36; 2002, № 43, ст.313; 2003, № 30, ст.247; 2004, № 10, ст. 95):
 
6. 1) частини восьму – дванадцяту статті 10 вилучити;
 
7. 2) після статті 10 додати статтю такого змісту:
 
8. "Стаття 10 - 1. Правове врегулювання видачі дозволів органами державного пожежного нагляду
 
9. Початок роботи новостворених підприємств, введення в експлуатацію нових і реконструйованих виробничих, жилих об'єктів та об'єктів іншого призначення, впровадження нових технологій, передача на виробництво зразків нових пожежонебезпечних машин, механізмів, устаткування та продукції, оренда будь-яких приміщень здійснюються після одержання на це дозволу органів державного пожежного нагляду, крім випадків, коли започаткування господарської діяльності можливе за декларативним принципом, що визначається законодавством про дозвільну систему у сфері господарської діяльності.
 
10. Дозвіл видається центральним, територіальним та місцевим органами державного пожежного нагляду безоплатно.
 
11. Дозвіл є безстроковим документом (без граничного строку дії).
 
12. Дозвіл не оформлюється у разі:
 
13. прийняття в експлуатацію об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту державною комісією, утвореною в установленому порядку;
 
14. на орендовані торговельні місця, кіоски та контейнери, якщо вони розміщені на ринках відповідно до схеми, що в установленому порядку погоджена з органами державного пожежного нагляду.
 
15. Новостворені підприємства, в тому числі ті, що розміщуються в орендованих приміщеннях, які не змінюють виду своєї діяльності (крім потенційно небезпечних об'єктів) або не належать до категорії вибухопожежонебезпечних та об'єктів з масовим перебуванням людей і не розміщуються на території або всередині зазначених об'єктів, можуть започатковувати свою діяльність за декларативним принципом. Якщо зазначені підприємства належать до категорії пожежонебезпечних об'єктів, вони можуть започатковувати свою діяльність за декларативним принципом за умови укладення договорів добровільного страхування відповідальності перед третіми особами. Перелік таких об'єктів, порядок та форма повідомлення встановлюються Кабінетом Міністрів України.
 
16. Підставою для видачі дозволу є висновок, що оформляється за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта чи приміщення, що проводиться органом державного пожежного нагляду або іншим суб’єктом господарювання, який одержав ліцензію на проведення такої оцінки (експертизи).
 
17. Граничні розміри тарифів на проведення експертизи, результати якої є підставою для видачі дозволу, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Орган державного пожежного нагляду протягом п'яти робочих днів після подання заявником документів приймає рішення про видачу дозволу або про відмову в його видачі у разі виявлення фактів порушення правил пожежної безпеки, що може призвести до виникнення пожежі або створення перешкод у її гасінні та евакуації людей. З тих же підстав здійснюється анулювання дозволу.
 
18. Анулювання органом державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи та оренду приміщень не позбавляє суб'єкта господарювання права подати документи на його отримання після усунення виявлених порушень.
 
19. Рішення про відмову у видачі дозволу та про анулювання дозволу може бути оскаржено у порядку визначеному законом.
 
20. Експертиза проектів щодо пожежної безпеки та видача дозволів проводиться органами державного пожежного нагляду в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
21. Органи державного пожежного нагляду також беруть участь у прийнятті об'єктів в експлуатацію.".
 
22. 2. У Законі України "Про охорону праці" (Відомості Верховної Ради 1992, № 49, ст.668; 1996, № 31, ст. 145; 1999, № 34, ст.274; 2003, № 2, ст.10; 2004, № 14, ст.205; 2004, № 17-18, ст.250; 2005, № 7-8, ст.162; 2005, № 17, № 18-19; 2006, № 1, ст.18)статтю 21 викласти у такій редакції:
 
23. "Стаття 21. Додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва.
 
24. Виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.
 
25. Проектування виробничих об'єктів, розроблення нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні провадитися з урахуванням вимог щодо охорони праці. Не допускається будівництво, реконструкція, технічне переоснащення тощо виробничих об'єктів, інженерних інфраструктур об'єктів соціально-культурного призначення, виготовлення і впровадження нових для даного підприємства технологій і зазначених засобів без попередньої експертизи робочого проекту або робочої документації на їх відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці.
 
26. Фінансування цих робіт може провадитися лише після одержання позитивних результатів експертизи. Державна експертиза інвестиційних програм і проектів будівництва здійснюється згідно із статтями 8 та 15 Закону України "Про інвестиційну діяльність".
 
27. Роботодавець повинен одержати дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі – дозвіл).
 
28. Дозволи видаються на безоплатній основі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці та його територіальними органами на підставі висновків за результатами експертизи, проведеної експертно-технічними центрами, науково-дослідними інститутами, дослідними, випробувальними лабораторіями та іншими підрозділами (групами) технічної підтримки, що функціонують у складі органів державного нагляду за охороною праці.
 
29. Вичерпні переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки (далі - об’єкти), на які отримується дозвіл, а також тих, початок проведення або експлуатація (застосування) яких може здійснюватися за декларативним принципом встановлюються Кабінетом Міністрів України.
 
30. Розподіл вказаних об’єктів з урахуванням ступеню прийнятого ризику від здійсненні господарської діяльності для життєдіяльності щодо охорони праці здійснюється за критеріями, що встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, погодженим із спеціально уповноваженим органом з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності.
 
31. Граничні розміри тарифів на проведення експертизи, результати якої є підставою для видачі дозволу, затверджуються Кабінет Міністрів України.
 
32. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці (його територіальні органи за місцем розташування) протягом 10 робочих днів після реєстрації заяви видає роботодавцю відповідний дозвіл або повідомляє у письмовій формі про відмову в його видачі з відповідним обґрунтуванням.
 
33. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці або його територіальний орган приймає рішення про відмову у видачі зазначеного дозволу у разі:
 
34. неподання роботодавцем необхідних документів та (або) їх оформлення з порушенням встановлених вимог;
 
35. подання недостовірних даних або висновку за результатами експертизи, який затверджено чи складено більше ніж за рік до дати реєстрації заяви;
 
36. встановлення згідно з висновком за результатами експертизи невідповідності об'єкта експертизи вимогам законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці.
 
37. Дозвіл може бути анульовано наказом органу, який його видав (про що роботодавець повідомляється у письмовій формі), у разі:
 
38. подання роботодавцем або уповноваженою ним особою заяви про анулювання дозволу;
 
39. припинення діяльності роботодавця;
 
40. виявлення у поданих роботодавцем документах недостовірних відомостей щодо об'єкта, на який видається документ дозвільного характеру;
 
41. видачі посадовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці або його територіального органу припису про повторне порушення вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл;
 
42. виникнення аварії, вибуху, пожежі, нещасного випадку, якщо в акті розслідування такої події зазначено, що однією з її причин є недодержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл;
 
43. недопущення до перевірки під час проведення посадовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці або його територіального органу перевірок додержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл.
 
44. Рішення про відмову у видачі дозволу та про анулювання дозволу може бути оскаржено у порядку визначеному законом. Рішення про анулювання дозволу вступає в силу, якщо таке рішення не було оскаржено в порядку, передбаченому чинним законодавством.
 
45. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці оприлюднює інформацію про всі видані та анульовані дозволи у засобах масової інформації.
 
46. Якщо спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці (його територіальний орган) у десятиденний строк після одержання всіх належно оформлених документів не видав дозвіл або рішення про відмову в його видачі (з відповідним обґрунтуванням), то суб'єкт господарювання набуває права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності без отримання дозволу на підставі копії заяви (опису документів, що подаються до заяви), зареєстрованої дозвільним органом або адміністратором на одержання документа дозвільного характеру, за умови, якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою було подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі.
 
47. Видача дозволів та експертиза проектів, реєстрація, огляди, випробування тощо виробничих об'єктів, інженерних інфраструктур об'єктів соціально-культурного призначення, прийняття їх в експлуатацію провадяться у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
 
48. Видача дозволів територіальними органами виконавчої влади з нагляду за охороною праці здійснюється з урахуванням вимог, визначених Законом України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
 
49. Технологічні процеси, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, хімічні речовини і їх сполуки та інша небезпечна продукція, придбані за кордоном, допускаються в експлуатацію (до застосування) лише за умови проведення експертизи на відповідність їх нормативно-правовим актам з охорони праці, що чинні на території України.
 
50. Не допускається застосування у виробництві шкідливих речовин у разі відсутності їх гігієнічної регламентації та державної реєстрації".
 
51. 3. У Законі України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (Відомості Верховної Ради 1994, № 27, ст.218; 1997, № 6, ст. 49; 1997, № 31, ст.199; 1998, № 10, ст. 36; 1999, № 34, ст.274; 2000, № 5, ст.34; 2001, № 9, ст.38; 2002, № 7, ст.52; 2002, № 29, ст.190; 2003, № 37, ст.300; 2004, № 36, ст.434; 2005, № 2, ст.38; 2006, № 5-6, ст.74; 2006, № 22, ст.184; 2006, № 22, ст.199) статтю 15 викласти у такій редакції:
 
52. "Стаття 15. Вимоги до проектування, відведення, вилучення (викупу), надання земельних ділянок, будівництва, розробки, виготовлення і використання нових засобів виробництва та технологій
 
53. Підприємства, установи, організації та громадяни при розробленні і використанні нових технологій, проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції та технічному переобладнанні підприємств, виробничих об'єктів і споруд будь-якого призначення, плануванні та забудові населених пунктів, курортів, проектуванні і будівництві каналізаційних, очисних, гідротехнічних споруд, інших об'єктів зобов'язані дотримувати вимог санітарного законодавства.
 
54. Планування і забудова населених пунктів, курортів повинна передусім передбачати створення найбільш сприятливих умов для життя, а також для збереження і зміцнення здоров'я громадян.
 
55. Надання земельних ділянок під будівництво, затвердження норм проектування, проектної та нормативно-технічної документації на відведення земельних ділянок, будівництво, реконструкцію, введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого, соціально-культурного та іншого призначення, розробка, виготовлення і використання нових машин, механізмів, устаткування, інших засобів виробництва, нових технологій здійснюється за погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою.
 
56. Дозвільно-погоджувальні процедури, пов’язані з наданням земельних ділянок у власність, користування, оренду здійснюється у відповідності до вимог законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності та земельного законодавства.
 
57. Видача висновків щодо вибору земельної ділянки, погодження місць розташування об'єктів, розмірів передбачуваних для вилучення (викупу) земельних ділянок та умов їх відведення здійснюються установами та закладами державної санітарно-епідеміологічною служби з урахуванням вимог санітарних правил планування та забудови населених пунктів та, оформлюється за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
 
58. Строк підготовки висновку не повинен перевищувати 15 робочих днів.
 
59. За отримання висновку плата не справляється.
 
60. Зазначений висновок є одночасно погодженням містобудівного обґрунтування розташування об’єкту, у разі якщо таке обґрунтування, необхідне відповідно до вимог законодавства про планування та забудову територій.
 
61. Підставами для відмови у видачі погодження є невідповідність вимогам санітарного законодавства, які мають бути чітко зазначені з посиланням на конкретну норму, яка порушується.
 
62. Погодження проектів відведення земельної ділянки, проектної документації на будівництво (реконструкцію) оформляються висновком установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
 
63. Якщо спеціально уповноважений орган санітарно-епідеміологічної служби (його територіальний орган) у строки передбачені законом після одержання всіх належно оформлених документів не видав погодження/висновок або рішення про відмову в його видачі (з відповідним обґрунтуванням), то суб'єкт господарювання набуває права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності без отримання такого погодження/висновку на підставі копії заяви (опису документів, що подаються до заяви), зареєстрованої адміністратором або органом санітарно-епідеміологічної служби (його територіальний органом) на одержання відповідного погодження/висновку, за умови, якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою було подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі.
 
64. Видача суб'єктам господарювання відповідних висновків головними державними санітарними лікарями на відповідних адміністративних територіях здійснюється з урахуванням вимог, визначених Законом України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
 
65. ІІ. Прикінцеві положення
 
66. 1. Цей Закон набирає чинності через місяць після його опублікування.
 
67. 2. Кабінету Міністрів України протягом двох місяців після набрання чинності цим Законом:
 
68. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
69. забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.