Кількість абзаців - 320 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до деяких законодавчих актів Україниз питань військової служби, соціального захисту військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей (Друге читання)

0. П р о е к т
 
1. Закон України
 
2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань військової служби, соціального захисту військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей
 
3. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
4. І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
5. 1. У Житловому кодексі Української РСР (Відомості Верховної Ради УРСР, 1983 р., додаток до № 28, ст. 573):
 
6. 1) частину першу статті 5 доповнити реченням такого змісту: "До відомчого житлового фонду належать жилі будинки і жилі приміщення, які розташовані на території військових містечок";
 
7. 2) доповнити статтею 5-1 такого змісту:
 
8. "Стаття 5-1. Військове містечко
 
9. Військове містечко – відокремлене поселення, або територія у вигляді окремої земельної ділянки, на якій розташовані комплекс будівель і споруд, жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, які взяті на облік і обслуговуються квартирно-експлуатаційними підрозділами Збройних Сил України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами спеціального призначення, закріплені за ними на праві оперативного управління та призначені для постійного розміщення, забезпечення функціонування і життєдіяльності одного чи декількох органів військового управління, з’єднань, військових частин чи їхніх підрозділів, військових навчальних закладів, установ та організацій.
 
10. Залежно від вимог режиму секретності на території військових містечок, особливостей їх життєдіяльності та функціонування, режиму охорони, обмежень щодо проживання, перебування та пересування на їхній території військовим містечкам може надаватися статус "закритих".
 
11. Порядок створення, функціонування, ліквідації військових містечок та надання їм відповідного статусу визначається Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи спеціального призначення";
 
12. 3) доповнити статтею 31-1 такого змісту:
 
13. "Стаття 31-1. Право військовослужбовців на безоплатне одержання жилого приміщення для постійного проживання в будинках державного або громадського житлового фонду або на придбання такого приміщення за доступну для них плату відповідно до закону
 
14. Військовослужбовці, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на безоплатне одержання жилого приміщення для постійного проживання в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством, за умови, що вони не забезпечувались жилим приміщенням для постійного проживання протягом усього часу проходження військової служби і ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
 
15. Військовослужбовці, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на придбання жилого приміщення для постійного проживання за доступну для них плату відповідно до закону";
 
16. 5) частину першу статті 39 доповнити новим абзацом такого змісту:
 
17. "військовослужбовці за місцем проходження військової служби – спільним рішенням командування та житлової комісії військової частини (житлової комісії військового гарнізону), за умови, що вони не забезпечувались жилим приміщенням для постійного проживання протягом усього часу проходження військової служби і ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла";
 
18. 6) у статті 45:
 
19. в абзаці восьмому частини першої слова "військовослужбовців та" виключити;
 
20. доповнити статтю після абзацу тринадцятого двома новими абзацами такого змісту:
 
21. "звільненим у запас або у відставку у зв’язку з інвалідністю внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, військовослужбовцям Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення;
 
22. особам рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту";
 
23. частину другу викласти в такій редакції:
 
24. "Право на першочергове одержання жилих приміщень може бути надано іншим категоріям громадян у випадках, установлених законом";
 
25. 7) частину першу статті 46 після абзацу другого доповнити трьома новими абзацами такого змісту:
 
26. "військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов та звільняються (або звільнилися) в запас або у відставку за віком, станом здоров’я, а також у зв’язку із скороченням штату або проведенням організаційних заходів, у разі неможливості продовження ними військової служби. У разі смерті особи, звільненої з військової служби в запас або у відставку на зазначених підставах, її сім’я зберігає право на пільгове одержання житла;
 
27. особам, звільненим з військової служби і визнаним інвалідами унаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час виконання обов’язків військової служби, або захворювання, одержаного під час проходження військової служби;
 
28. сім’ям військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, у разі потреби таких сімей у поліпшенні житлових умов";
 
29. 8) частину другу статті 119 викласти в такій редакції:
 
30. "Військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, відповідно до законодавства України можуть надаватися службові жилі приміщення";
 
31. 9) доповнити статтями 126-2 та 193-1 такого змісту:
 
32. "Стаття 126-2. Відселення осіб, звільнених з військової служби в запас або у відставку, членів їхніх сімей, які проживають разом з ними, з жилих приміщень, розташованих у військових містечках, та працівників Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, які звільнені з цих формувань, з наданням їм іншого жилого приміщення
 
33. Особи, звільнені з військової служби в запас або у відставку, а також члени їхніх сімей, які проживають разом з ними, підлягають відселенню з жилих приміщень, які розташовані у військових містечках, з наданням органом, який їх відселяє, іншого жилого приміщення поза межами військового містечка з урахуванням норм житлової площі і вимог до житла, передбачених цим Кодексом. У такому ж порядку підлягають відселенню з жилих приміщень, які розташовані у військових містечках працівники Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, які звільнені з цих формувань.
 
34. Забезпечення жилими приміщеннями осіб, які відселені з жилих приміщень, які розташовані у військових містечках, здійснюється в порядку і на умовах, визначених цим Кодексом, іншими законами.
 
35. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, не можуть бути відселеними з займаних ними жилих приміщень у військових містечках до забезпечення їх житлом".
 
36. "Стаття 193-1. До прийняття нового Житлового кодексу України питання щодо надання постійного житла (в тому числі безоплатного), передбаченого чинним законодавством для окремих категорій громадян, вирішується шляхом одержання перших внесків на будівництво (придбання) житла у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів для отримання іпотечних житлових кредитів".
 
37. 2. Частину другу статті 77 Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3 – 4, ст. 27) доповнити новим реченням такого змісту: "У разі необхідності, за погодженням з органами місцевого самоврядування, на них може здійснюватися будівництво житла для військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань".
 
38. 3. У Законі України "Про Збройні Сили України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 9, ст. 108; 2000 р., № 48, ст. 410; 2004 р., № 2, ст. 8):
 
39. частину першу статті 10 після абзацу п’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:
 
40. "визначає порядок створення, ліквідації і функціонування військових містечок, забезпечує їх життєдіяльність";
 
41. частину другу статті 14 після слів "закріплені за військовими частинами" доповнити словами "військовими містечками".
 
42. 4. У Законі України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 15, ст. 190; із наступними змінами):
 
43. 1) статтю 1 доповнити частиною другою такого змісту:
 
44. "Соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей забезпечується закріпленням у законах прав, гарантій і компенсацій для зазначених осіб, а також правового механізму їх реалізації";
 
45. 2) частину першу статті 1-1 після слів "нормативно-правових актів" доповнити словами "у сфері соціального захисту громадян";
 
46. 3) у статті 1-2:
 
47. частину другу викласти в такій редакції:
 
48. "У зв’язку з особливим характером військової служби, яка пов’язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації, у тому числі ті, які передбачають рівні права і можливості жінок і чоловіків, та які не можуть бути скасовані чи призупинені без їх рівноцінної заміни";
 
49. доповнити новою частиною такого змісту:
 
50. "При здійсненні призову на військову службу, укладенні з військовослужбовцями контракту на проходження військової служби, а також при звільненні військовослужбовців з військової служби держава гарантує виконання зобов’язань, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами";
 
51. 4) у статті 3:
 
52. у підпункті 3 пункту 1 слова "та резервістів" виключити;
 
53. доповнити пункт 1 новим підпунктом 4 такого змісту:
 
54. "4) резервістів, які у добровільному порядку проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та членів їх сімей, з урахуванням особливостей, встановленим цим Законом";
 
55. 5) друге речення частини п’ятої статті 5 викласти в такій редакції: "На період військової служби військовослужбовці зупиняють членство у політичних партіях та професійних спілках";
 
56. 6) абзац другий пункту 5 статті 8 викласти в такій редакції:
 
57. "Військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають вислугу не менше 10 років та позитивні службові характеристики, дозволяється у рік звільнення з військової служби за віком, після закінчення строку контракту або за станом здоров’я пройти у центрах перепідготовки та працевлаштування всіх форм власності за рахунок службового часу професійну перепідготовку (тривалістю не менше 500 годин) за однією з цивільних спеціальностей без стягнення з них платні за навчання та із збереженням матеріального, грошового, інших видів забезпечення в порядку і на умовах, визначених Міністерством оборони України, терміном до трьох місяців, а при звільненні з військової служби у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів – до шести місяців. Витрати, пов’язані з проведенням професійної перепідготовки таких військовослужбовців за однією з цивільних спеціальностей, відшкодовуються за рахунок коштів, що виділяються Міністерству оборони України на перепідготовку кадрів, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України";
 
58. 7) у пунктах 1 і 6 статті 6, абзаці четвертому пункту 14 статті 10-1 слово "об’єднання" в усіх відмінках і числах виключити;
 
59. 8) в абзаці першому пункту 16 статті 10-1 слова "начальника Генерального штабу Збройних Сил України" замінити словами "начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України";
 
60. 9) у статті 11:
 
61. пункт 7 доповнити реченням такого змісту: "Забороняються також їх корпоратизація, ліквідація, передача в оренду цілісних майнових комплексів та відчуження в інший спосіб нерухомого майна цих закладів, вчинення будь-яких дій, спрямованих на зміну правового режиму майна, цільового чи функціонального призначення цих об’єктів";
 
62. доповнити пункт 7 абзацом такого змісту:
 
63. "Вилучення військово-медичних закладів охорони здоров’я, санаторно-курортних та оздоровчих закладів з оперативного управління Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів і передача їх до сфери управління інших державних органів, місцевих органів виконавчої влади, уповноважених управляти державним майном, допускається лише у випадках та порядку, визначених законами";
 
64. 10) статтю 12 викласти в такій редакції:
 
65. "Стаття 12. Гарантії держави по житловому забезпеченню військовослужбовців та членів їх сімей. Шляхи їх житлового забезпечення
 
66. 1. Держава гарантує забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями для постійного проживання в будинках державного або громадського житлового фонду на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами.
 
67. Держава створює економічні, соціальні та правові умови, за яких кожний військовослужбовець, який потребує поліпшення житлових умов, матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду, визначає пріоритети, форми і засоби своєї участі в реалізації військовослужбовцями конституційного права на житло, виходячи із загальносуспільних інтересів та економічних можливостей.
 
68. 2. Військовослужбовці, які потребують поліпшення житлових умов, мають право безоплатно отримати житло для постійного проживання від держави чи територіальної громади в будинках державного або громадського житлового фонду, або придбати таке житло за доступну для них плату відповідно до закону. Доступною платою за житло у такому випадку є плата за житло, що може бути збудоване або придбане військовослужбовцями, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, за їх власні кошти з наданням таким військовослужбовцям державної допомоги.
 
69. 3. Військовослужбовці, які мають жилий будинок (квартиру) у приватній власності та члени їх сімей, які проживають разом з ними у цих будинках (квартирах) та потребують поліпшення житлових умов, забезпечуються жилими приміщеннями на загальних підставах.
 
70. 4. Забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями здійснюється також шляхом:
 
71. 1) власного житлового будівництва за кошти Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту;
 
72. 2) пайової участі в житловому будівництві з органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;
 
73. 3) залучення кредитів на будівництво або придбання житла;
 
74. 4) іпотечного кредитування будівництва житла;
 
75. 5) індивідуального житлового будівництва або самостійного придбання житла;
 
76. 6) придбання або будівництва житла поза межами великих міст України;
 
77. 7) надання земельних ділянок для індивідуального будівництва у містах, у яких ринкова вартість цих ділянок дорівнює вартості квартири;
 
78. 8) будівництва житла за кошти інвесторів;
 
79. 9) реалізації коштів, одержаних від благодійних фондів;
 
80. 10) використання коштів від продажу військового майна, металобрухту та озброєння;
 
81. 11) реконструкції будівель (приміщень), які вивільняються у процесі скорочення Збройних Сил України, під жилі приміщення;
 
82. 12) участі у державних програмах забезпечення житлом на загальних підставах;
 
83. 13) запровадження та використання накопичувальної системи, яка передбачає внесення Збройними Силами України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, Державною спеціальною службою транспорту на особисті рахунки військовослужбовців протягом часу проходження ними військової служби грошових коштів під відсотки, які після звільнення їх з військової служби вони мають використати на будівництво або придбання житла;
 
84. 14) запровадження та використання житлових сертифікатів на будівництво або придбання житла;
 
85. 15) одноразового одержання за їх бажанням від органів державної влади або органів місцевого самоврядування грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у встановленому порядку;
 
86. 16) реалізації інших не заборонених законом коштів.
 
87. 4. Збройні Сили України, інші утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, Державна спеціальна служба транспорту здійснюють розподіл коштів на житлове будівництво пропорційно числу осіб, які перебувають у черзі на отримання житла, з урахуванням часу їх прийняття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
 
88. 5. У населених пунктах України, де не ведеться власне будівництво Збройними Силами України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, Державною спеціальною службою транспорту, військовослужбовці та члени їх сімей забезпечуються жилими приміщеннями за рахунок житлового фонду органів місцевого самоврядування відповідно до житлового законодавства України.
 
89. 6. Обсяг житла, що підлягає заселенню у поточному році, доводиться наказом відповідного командира (начальника) до особового складу не пізніше 1 квітня щорічно. В ньому визначається кількість жилої площі для надання військовослужбовцям поза чергою, в першу чергу і у порядку загальної черги.
 
90. 7. Військовослужбовці, які потребують поліпшення житлових умов, беруться на облік для одержання жилих приміщень для постійного проживання в будинках державного і громадського житлового фонду. Прийняття на облік таких військовослужбовців здійснюється на підставах, передбачених законодавством.
 
91. 8. Списки прийнятих на облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, підлягають оприлюдненню в порядку, передбаченому законодавством.
 
92. 9. Видатки на забезпечення житлом військовослужбовців щорічно визначаються в Законі України "Про Державний бюджет України" окремим рядком";
 
93. 11) доповнити статтями 12-1 – 12-10 такого змісту:
 
94. "Стаття 12-1. Забезпечення службовими жилими приміщеннями або гуртожитками військовослужбовців, які проходять військову службу (навчаються) за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, та членів їх сімей. Право військовослужбовців та членів їх сімей на отримання реєстрації місця проживання за місцем дислокації військової частини або вищого військового навчального закладу
 
95. 1. Службове жиле приміщення – жиле приміщення, що надається в користування військовослужбовцям Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, які проходять військову службу (навчаються) за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, та членам їх сімей, які проживають разом з ними, перебувають у передбачених законодавством правовідносинах з особою, яка надає таке житлове приміщення, або уповноваженим нею органом. Службові жилі приміщення мають відповідати вимогам житлового законодавства.
 
96. 2. Службові жилі приміщення перебувають у державній власності, не підлягають приватизації та призначені для заселення особами, зазначеними у пункті 1 цієї статті, на час проходження ними військової служби.
 
97. При отриманні службового жилого приміщення військовослужбовці з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, не знімаються.
 
98. 3. Підставою для користування службовим жилим приміщенням особами, зазначеними у пункті 1 цієї статті, є договір найму службового жилого приміщення.
 
99. 4. Договір найму службового жилого приміщення укладається між власником або уповноваженою ним особою і особою, якій надається в користування службове жиле приміщення.
 
100. 5. Порядок користування жилою площею в службових жилих приміщеннях визначається законодавством.
 
101. 6. У разі відсутності службового жилого приміщення для розміщення (проживання) військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях та правоохоронних органах створюються спеціально пристосовані житлові приміщення (гуртожитки), а для проживання тих, хто має власні сім’ї – сімейні гуртожитки. Житлово-побутові умови в таких житлових приміщеннях мають відповідати вимогам до гуртожитків, що призначені для проживання одиноких громадян.
 
102. Порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається законодавством.
 
103. 7. У разі не забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі та членів їх сімей службовими жилими приміщеннями або гуртожитками, військова частина зобов’язана орендувати житло або за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за піднайом (найом) ним жилого приміщення у порядку, встановленому статтею 12-7 цього Закону.
 
104. 8. Військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, які направлені на навчання до вищих військових навчальних закладів з виключенням зі списків особового складу військових частин, забезпечуються на час навчання жилою площею у сімейних гуртожитках. За ними на весь період навчання зберігаються житло та черга на його отримання за місцем їх попередньої служби.
 
105. 9. Порядок забезпечення службовими жилими приміщеннями військовослужбовців, які проходять військову службу (навчаються) за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі визначається Кабінетом Міністрів України, а гуртожитками – Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи.
 
106. 10. Військовослужбовцям, які проходять військову службу (навчаються) за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, та членам їх сімей, крім військовослужбовців строкової військової служби, на період проходження військової служби (навчання), до отримання ними житлового приміщення для постійного проживання, надається реєстрація їхнього місця проживання за місцем дислокації військової частини або вищого військового навчального закладу".
 
107. "Стаття 12-2. Забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців строкової військової служби, курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів та членів їх сімей
 
108. 1. Військовослужбовці строкової військової служби, курсанти вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів розміщуються в казармах (на кораблях) згідно із Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України. За ними та членами їх сімей зберігається право на користування жилими приміщеннями (житловою площею), які (яку) вони займали на правах найму до призову на строкову військову службу чи до зарахування на навчання до вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу. Вони не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
 
109. 2. Курсантам (слухачам) вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають власні сім’ї, надається жила площа у сімейних гуртожитках".
 
110. "Стаття 12-3. Забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, та членів їх сімей, або виплатою за їх бажанням грошової компенсації за належні їм для отримання жилі приміщення
 
111. 1. Військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням їм виплачується грошова компенсація за належні їм для отримання жилі приміщення у порядку та на умовах, встановлених статтею 12-8 цього Закону.
 
112. 2. За військовослужбовцями, які вступили на військову службу за контрактом, та членами їх сімей зберігається право на користування жилими приміщеннями (житловою площею), які (яку) вони займали на правах найму до вступу на військову службу за контрактом чи до зарахування на навчання до вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу. Вони не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за попереднім місцем проживання.
 
113. 3. Забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців, які відряджені для роботи в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах, які виконують роботи в інтересах оборони держави та її безпеки, здійснюється тими органами, підприємствами, установами, організаціями, вищими навчальними закладами, в яких вони працюють".
 
114. "Стаття 12-4. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями з урахуванням пільг, передбачених законодавством. Бронювання військовослужбовцями жилих приміщень. Право військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, на користування додатковою житловою площею
 
115. 1. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями з урахуванням пільг, передбачених законодавством, здійснюється відповідно до вимог, встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами.
 
116. 2. Бронювання військовослужбовцями жилих приміщень провадяться у порядку, визначеному законодавством.
 
117. 3. За військовослужбовцями, крім військовослужбовців строкової військової служби, у разі їх направлення для проходження військової служби за межі України або переведення для проходження військової служби до місцевості, що зазнала інтенсивного радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, бронюється жила площа, якою вони та члени їх сімей користувалися на правах найму, на весь час їхнього перебування за межами України чи в зазначеній місцевості.
 
118. 4. Жила площа, заброньована за військовослужбовцями, обліковується у квартирно-експлуатаційній частині району і військових частинах у спеціальній книзі обліку заброньованої житлової площі.
 
119. 5. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, крім військовослужбовців строкової військової служби, мають право на отримання додаткової житлової площі у розмірах, встановлених законодавством".
 
120. "Стаття 12-5. Право військовослужбовців на одержання кредитів на індивідуальне житлове будівництво або придбання приватного жилого будинку (квартири) чи на отримання житла за програмою "50 х 50"
 
121. 1. Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 15 років і більше та потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання кредитів на індивідуальне житлове будівництво або придбання приватного жилого будинку (квартири) на строк до 20 років з погашенням загальної суми та відсоткових ставок за кредитами за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту: для тих, хто прослужив 15 і більше років, – 50 відсотків, більше 20 років, – 75 відсотків, більше 25 років, – 100 відсотків наданої установами банків позики. Зазначений кредит надається військовослужбовцю тільки один раз протягом усього часу проходження ним військової служби.
 
122. 2. Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 15 років і більше та потребують поліпшення житлових умов, мають право, за їх бажанням та згодою повнолітніх членів їх сімей, на отримання житла за програмою "50 х 50" з фінансуванням його придбання з розрахунку: 50 відсотків – за рахунок військовослужбовців та членів їх сімей та 50 відсотків – за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту. Військовослужбовці можуть брати участь у зазначеній програмі тільки один раз протягом усього часу проходження ними військової служби.
 
123. 3. Порядок та умови надання військовослужбовцям кредитів на індивідуальне житлове будівництво або придбання приватного жилого будинку (квартири), а також Порядок та умови участі військовослужбовців у програмі "50 х 50" визначаються Кабінетом Міністрів України".
 
124. "Стаття 12-6. Право військовослужбовців на одержання земельної ділянки для будівництва приватного жилого будинку. Повноваження органів місцевого самоврядування у забезпеченні військовослужбовців та членів їх сімей земельними ділянками для будівництва приватних жилих будинків
 
125. 1. Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі не менше 15 років та потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання земельної ділянки для будівництва та обслуговування приватного жилого будинку, господарських будівель і споруд в населених пунктах, обраних ними для постійного проживання з урахуванням встановленого порядку реєстрації.
 
126. 2. Органи місцевого самоврядування зобов’язані надавати земельні ділянки та в межах визначених законом повноважень допомогу в будівництві військовослужбовцям, батькам та членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, а також звільненим з військової служби особам, які стали інвалідами під час проходження військової служби, якщо вони виявили бажання побудувати приватні жилі будинки.
 
127. 3. Для будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей органами місцевого самоврядування надаються земельні ділянки, забудова яких не пов’язана зі знесенням існуючих будівель і споруд, значними обсягами робіт з інженерної підготовки та інженерного забезпечення об’єктів будівництва".
 
128. "Стаття 12-7. Право військовослужбовців на отримання грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень. Розміри і порядок виплати грошової компенсації за піднайом (найом) військовослужбовцями жилих приміщень
 
129. 1. Військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, які не мають у власності або у користуванні постійного або службового жилого приміщення, та піднаймають (наймають) жиле приміщення для себе та членів своєї сім’ї, мають право на отримання грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення. Таким же правом користуються курсанти вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім’ю, за відсутності сімейних гуртожитків.
 
130. 2. Військовослужбовцям, зазначеним у пункті 1 цієї статті, грошова компенсація за піднайом (найом) жилого приміщення виплачується в розмірі фактичних витрат, але не більше 5 встановлених законом мінімальних заробітних плат на час виплати такої компенсації. Військовослужбовцям, які мають трьох і більше членів сім’ї, зазначені розміри виплат збільшуються у 2 рази.
 
131. 3. Порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень та розміри таких виплат залежно від регіону України визначаються Кабінетом Міністрів України. Щороку в місячний термін після набрання чинності Законом про Державний бюджет України на відповідний рік Кабінетом Міністрів України визначається розмір компенсації за піднайом (найом) жилих приміщень залежно від регіону України, що буде виплачуватись військовослужбовцям в поточному році".
 
132. "Стаття 12-8. Порядок та умови виплати військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації на придбання (будівництво) житла
 
133. 1. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і не забезпечені жилими приміщеннями для постійного проживання, за їх бажанням виплачується грошова компенсація їм та членам їх сімей на придбання (будівництво) житла. Зазначена грошова компенсація замість таких приміщень виплачується один раз протягом усього часу проходження ними військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
 
134. 2. Грошова компенсація на придбання (будівництво) житла виплачується військовослужбовцю у розмірі вартості житла для нього та членів його сім’ї, які проживають разом з ним, відповідно до норм жилої площі, визначених законодавством, виходячи із середньої ціни одного квадратного метра житла у відповідному регіоні України на час виплати цієї компенсації.
 
135. Про виплату грошової компенсації на придбання (будівництво) житла здійснюється відповідний запис в особовій справі військовослужбовця.
 
136. 3. Виплата грошової компенсації на придбання (будівництво) житла позбавляє військовослужбовця права на отримання ним та членами його сім’ї жилого приміщення для постійного проживання. У цьому випадку військовослужбовець та члени його сім’ї, які проживають разом з ним, знімаються з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
 
137. 4. Якщо військовослужбовець проживає у службовому жилому приміщенні і отримав грошову компенсацію на придбання (будівництво) житла для себе та членів своєї сім’ї, або іншим шляхом самостійно покращив свої житлові умови (придбав, обміняв, отримав в дар або у користування житлову нерухомість), він зобов’язаний разом з членами своєї сім’ї звільнити це приміщення не пізніше як через три місяці з дня отримання такої компенсації або покращення своїх житлових умов. У разі, коли після закінчення трьохмісячного строку наймач або члени його сім’ї і особи, які постійно проживають разом з ним, відмовляються добровільно звільнити службове жиле приміщення, виселення здійснюється в судовому порядку без надання іншого житла.
 
138. 5. Персональні списки військовослужбовців та членів їх сімей на отримання грошової компенсації на придбання (будівництво) житла щороку до 1 червня затверджуються Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, і передаються до Кабінету Міністрів України для врахування у видатках Державного бюджету України на відповідний рік.
 
139. Видатки на виплату грошової компенсації на придбання (будівництво) житла військовослужбовцям та членам їх сімей щорічно визначаються в Законі України про Державний бюджет України окремим рядком.
 
140. 6. Порядок та умови виплати військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації на придбання (будівництво) житла визначаються Кабінетом Міністрів України".
 
141. "Стаття 12-9. Забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців, які звільнені з військової служби, та членів їх сімей
 
142. 1. Військовослужбовцям, які звільнені з військової служби і визнані інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час виконання обов’язків військової служби, або захворювання, одержаного під час проходження військової служби, жилі приміщення в населених пунктах, обраних ними для постійного проживання з урахуванням встановленого порядку реєстрації, надаються позачергово за рахунок Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів або органів місцевого самоврядування, в яких вони перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
 
143. 2. У позачерговому порядку з державного житлового фонду, у разі потреби поліпшення житлових умов, надаються жилі приміщення також членам сімей військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження військової служби.
 
144. 3. Військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільнені з військової служби у зв’язку з інвалідністю внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, забезпечуються жилими приміщеннями з державного житлового фонду за місцем проживання у першу чергу.
 
145. 4. Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, у разі звільнення з військової служби за віком, за станом здоров’я чи у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, а також звільнені з військової служби особи, які стали інвалідами І чи ІІ групи, мають право на безоплатне одержання у приватну власність жилого приміщення незалежно від розміру його загальної площі, яке вони займають у будинках державного житлового фонду у порядку, визначеному Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду.
 
146. 5. Військовослужбовці, які перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, за станом здоров’я, а також у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, у разі неможливості продовження ними військової служби залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі її розформування – у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла. У разі незабезпечення таких військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями для постійного проживання протягом трьох років з дня зарахування їх на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за їх бажанням їм виплачується одноразова грошова компенсація на придбання (будівництво) житла в порядку та на умовах, визначених статтею 12-10 цього Закону.
 
147. 6. У разі смерті особи, звільненої з військової служби в запас або у відставку на підставах, зазначених у пункті 5 цієї статті, яка відповідно до законодавства мала право на першочергове (позачергове) одержання житла, її сім’я зберігає право на одержання житла або виплату одноразової грошової компенсації на придбання (будівництво) житла в тому самому порядку".
 
148. "Стаття 12-10. Порядок та умови виплати військовослужбовцям, звільненим з військової служби в запас або у відставку за віком, за станом здоров’я, у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, та членам їх сімей грошової компенсації на придбання (будівництво) житла
 
149. 1. Військовослужбовцям, які звільнені з військової служби в запас або у відставку за віком, за станом здоров’я, у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, перебувають не менше 3 років на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах або в органах місцевого самоврядування, і які після звільнення з військової служби не забезпечені жилими приміщеннями для постійного проживання, за їх бажанням виплачується грошова компенсація їм та членам їх сімей на придбання (будівництво) житла. Зазначена грошова компенсація замість таких приміщень виплачується їм один раз за умови, що ними під час перебування на військовій службі не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
 
150. 2. Грошова компенсація на придбання (будівництво) житла виплачується військовослужбовцю, який звільнений з військової служби в запас або у відставку за віком, за станом здоров’я, у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, за місцем перебування його на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у розмірі вартості житла для нього та членів його сім’ї, які проживають разом з ним, відповідно до норм жилої площі, визначених законодавством, виходячи із середньої ціни одного квадратного метра житла у відповідному регіоні України на час виплати цієї компенсації.
 
151. 3. У разі отримання звільненим зі служби військовослужбовцем грошової компенсації на придбання (будівництво) житла він та члени його сім’ї позбавляються права на отримання жилого приміщення для постійного проживання і знімаються з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
 
152. 4. Якщо звільнений зі служби військовослужбовець проживає у службовому жилому приміщенні і отримав грошову компенсацію на придбання (будівництво) житла для себе та членів своєї сім’ї, або іншим шляхом самостійно покращив свої житлові умови (придбав, обміняв, отримав в дар або у користування житлову нерухомість), він зобов’язаний разом з членами своєї сім’ї звільнити це приміщення не пізніше як через три місяці з дня отримання такої компенсації або покращення своїх житлових умов. У разі, коли після закінчення трьохмісячного строку наймач або члени його сім’ї і особи, які постійно проживають з ним, відмовляються добровільно звільнити службове жиле приміщення, виселення здійснюється в судовому порядку без надання іншого житла.
 
153. 5. Персональні списки звільнених зі служби військовослужбовців та членів їх сімей на отримання грошової компенсації на придбання (будівництво) житла, які залишилися на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах до одержання житла з державного житлового фонду, щороку до 1 червня затверджуються Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, а персональні списки звільнених зі служби військовослужбовців та членів їх сімей на отримання грошової компенсації на придбання (будівництво) житла, які перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов в органах місцевого самоврядування – главами обласних державних адміністрацій. Такі списки передаються до Кабінету Міністрів України для врахування сум компенсацій у видатках Державного бюджету України на відповідний рік.
 
154. Видатки на виплату грошової компенсації на придбання (будівництво) житла військовослужбовцям, звільненим з військової служби в запас або у відставку за віком, за станом здоров’я, у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, та членам їх сімей щорічно визначаються в Законі України про Державний бюджет України окремим рядком.
 
155. 6. Порядок та умови виплати грошової компенсації на придбання (будівництво) житла військовослужбовцям, звільненим з військової служби в запас або у відставку за віком, за станом здоров’я, у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, та членам їх сімей визначаються Кабінетом Міністрів України".
 
156. 12) у статті 14:
 
157. у пункті 1:
 
158. підпункт другий після слів "військовослужбовці строкової військової служби" доповнити словами "та особи з числа військовослужбовців строкової військової служби, які звільнені з військової служби внаслідок інвалідності, яку вони отримали під час проходження військової служби";
 
159. після пункту 4 доповнити новим пунктом 5 такого змісту:
 
160. "5. Військовослужбовцям, які перебувають на військовій службі та членам їх сімей, особам, звільненим з військової служби внаслідок інвалідності, яку вони отримали під час проходження військової служби та членам їх сімей, які перебувають на їхньому утриманні, батькам та членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, надається 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) в жилих будинках усіх форм власності в межах норм, встановлених законодавством.
 
161. Особам, звільненим з військової служби, які стали інвалідами під час проходження військової служби, надається 50-відсоткова знижка плати за встановлення і користування квартирним телефоном.
 
162. Дія цього пункту в частині надання пільг з оплати житлово-комунальних послуг та плати за встановлення і користування квартирним телефоном поширюється на дружин (чоловіків) інвалідів з числа колишніх військовослужбовців, які отримали інвалідність під час проходження військової служби, після смерті їх чоловіків (дружин), якщо такі вдови (вдівці) не взяли повторний шлюб".
 
163. У зв’язку з цим пункти 5 – 14 вважати пунктами 6 – 15;
 
164. 13) пункт 4 статті 15 викласти в такій редакції:
 
165. "4. Збройні Сили України, інші утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, військовослужбовці яких загинули (померли) в період проходження військової служби, надають їх сім’ям, батькам або іншим особам з числа їх спадкоємців, які здійснюють (здійснили) поховання загиблих (померлих) військовослужбовців, допомогу в проведенні похорону та виплачують їм одноразову грошову допомогу у розмірі тримісячного грошового забезпечення загиблого (померлого) військовослужбовця, але не менше п’ятикратного розміру встановленої законом мінімальної заробітної плати на час виплати такої допомоги.
 
166. Одноразова грошова допомога на поховання не виплачується, якщо поховання військовослужбовця здійснено за рахунок держави";
 
167. 14) доповнити статтею 18-1 такого змісту:
 
168. "Стаття 18-1. Особи, віднесені до членів сім’ї військовослужбовця
 
169. 1. Член сім’ї військовослужбовця – особа, яка перебуває з військовослужбовцем у відносинах, природа яких визначається кровними (родинними) зв’язками або шлюбними відносинами, постійним проживанням з військовослужбовцем, веденням з ним спільного господарства.
 
170. 2. До кола членів сім’ї військовослужбовця належать його (її) дружина (чоловік), їх неповнолітні діти, діти – інваліди з дитинства (незалежно від їх віку) і батьки. Діти є членами сім’ї незалежно від того, чи є це діти будь-кого з подружжя, спільні або усиновлені, народжені у шлюбі або позашлюбні. Дитина належить до сім’ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
 
171. 3. Членом сім’ї військовослужбовця відповідно до законодавства можуть бути визнані й інші особи".
 
172. 6. Частину першу статті 13 Закону України "Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 397; 1995 р., № 42, ст. 304; 1999 р. № 4, ст. 35; 2001 р., № 9, ст. 38) замінити десятьма частинами такого змісту:
 
173. "Держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців внутрішніх військ та членів їх сімей відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства.
 
174. Соціальний і правовий захист військовослужбовців внутрішніх військ та членів їх сімей здійснюється відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів".
 
175. На військовослужбовців внутрішніх військ, крім пільг, гарантій та компенсацій, передбачених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", поширюються права, пільги і соціальні гарантії, передбачені Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
 
176. Жінки з числа військовослужбовців внутрішніх військ користуються всіма пільгами, передбаченими законодавством стосовно соціального захисту жінок, охорони материнства і дитинства. Зазначені пільги поширюються також на батьків з числа військовослужбовців внутрішніх військ, які виховують дітей без матері (у разі її смерті, позбавлення батьківських прав, на час перебування в лікувальному закладі та в інших випадках відсутності материнського піклування про дітей).
 
177. Соціальний захист службовців та працівників внутрішніх військ забезпечується відповідно до законодавства про працю, про державну службу, інших нормативно-правових актів.
 
178. Пенсійне забезпечення військовослужбовців внутрішніх військ здійснюється відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
 
179. Військовослужбовцям внутрішніх військ створюються необхідні санітарно-гігієнічні та соціально-психологічні умови. Зазначені особи забезпечуються безоплатною кваліфікованою медичною допомогою в військово-медичних закладах Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, а також Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України та Міністерства охорони здоров’я України за рахунок бюджетних коштів, передбачених на утримання Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, за угодами, укладеними ним із зазначеними центральними органами виконавчої влади. У разі відсутності за місцем проходження служби чи проживання військовослужбовців внутрішніх військ військово-медичних закладів Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України або Міністерства охорони здоров'я України медична допомога таким військовослужбовцям надається відповідно до законодавства в інших державних або комунальних закладах охорони здоров'я. При цьому витрати на лікування військовослужбовців внутрішніх військ здійснюються за рахунок бюджетних коштів, передбачених на утримання Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України.
 
180. Забезпечення медичною допомогою членів сімей військовослужбовців внутрішніх військ, ветеранів військової служби Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, у разі відсутності за місцем їх проживання державних або комунальних закладів охорони здоров’я, здійснюється на умовах і в порядку, визначених частиною сьомою цієї статті для військовослужбовців внутрішніх військ.
 
181. Військовослужбовці внутрішніх військ та члени їх сімей мають право на санаторно-курортне лікування та відпочинок у санаторно-курортних та оздоровчих закладах Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Міністерства охорони здоров’я України за рахунок бюджетних коштів, передбачених на утримання Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, на основі укладених з ними угод згідно із законодавством.
 
182. Медична допомога службовцям та працівникам внутрішніх військ надається на загальних підставах у порядку, визначеному законодавством".
 
183. 5. У Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399; із наступними змінами):
 
184. 1) у статті 1-2:
 
185. пункт "є" викласти в такій редакції:
 
186. "є) особи із числа військовослужбовців строкової військової служби";
 
187. доповнити статтю частиною такого змісту:
 
188. "Право на пенсію за цим Законом у передбачених цим Законом випадках мають також члени сімей осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяких інших осіб";
 
189. 2) у статті 2:
 
190. частину першу викласти в такій редакції:
 
191. "Особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим особам, які отримують право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, пенсії призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби";
 
192. перше речення частини другої викласти в такій редакції: "У разі повторного прийняття осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, службу до органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата призначених їм пенсій на час їх служби припиняється";
 
193. 3) статтю 7 викласти в такій редакції:
 
194. "Стаття 7. Право вибору пенсії
 
195. Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом та члени їх сімей, за наявності у них одночасного права на різні види державної пенсії, мають право вибору відповідного виду державної пенсії.
 
196. Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, та члени їх сімей мають право за їхнім вибором перейти на інший вид державної пенсії у разі набуття ними такого права відповідно до закону";
 
197. 4) статтю 13 після частини першої доповнити частиною другою такого змісту:
 
198. "Особам, зазначеним у пунктах "а" – "в" частини першої цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час проходження служби і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2 та 3 – на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення".
 
199. У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою;
 
200. 5) у першому реченні частини першої статті 29 слова "пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб" замінити словами "осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";
 
201. 6) у частинах першій та другій статті 31 слово "померлого" замінити словами "загиблого (померлого) або такого що пропав безвісти";
 
202. 7) у статті 52:
 
203. частину першу викласти в такій редакції:
 
204. "Пенсіонерам з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей, пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України на підставі відповідних документів, що оформляються органом Пенсійного фонду України. Пенсії виплачуються за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації його місця проживання";
 
205. частину другу виключити;
 
206. 8) статтю 64 викласти в такій редакції:
 
207. "Стаття 64. Підвищення пенсій у зв’язку з індексацією грошових доходів населення
 
208. Пенсії, які призначені за цим Законом, підвищуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення, але не менше, як на 2 проценти грошового забезпечення, з якого особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, обчислено пенсію (стаття 43). В усіх випадках зазначене підвищення не може бути меншим, ніж 2 проценти встановленої законом мінімальної пенсії за віком.
 
209. Підвищення пенсій, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив 105 відсотків, і провадиться за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з державного бюджету.
 
210. Розмір та порядок такого підвищення пенсій визначаються в межах бюджету Пенсійного фонду України за рішенням Кабінету Міністрів України".
 
211. 7. У Законі України "Про приватизацію державного житлового фонду" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 36, ст. 524; 1994 р., № 24, ст. 182; 1997 р., № 12, ст. 100):
 
212. 1) частину другу статті 1 доповнити словами "утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення";
 
213. 2) у пункті 2 статті 2 слова "закритих військових поселень" замінити словами "військових містечок".
 
214. 8. У Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170; 2003 р., № 45, ст. 360):
 
215. 1) у частині першій статті 30:
 
216. пункт "б" після підпункту 6 доповнити новим підпунктом 7 такого змісту:
 
217. "7) надання відповідно до законодавства військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) службових жилих приміщень".
 
218. У зв’язку з цим підпункти 7 – 11 вважати відповідно підпунктами 8 – 12;
 
219. 2) у частині першій статті 31:
 
220. пункт "а" після підпункту 1 доповнити новим підпунктом 2 такого змісту:
 
221. "2) організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва житла для військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), а також для осіб, які звільнені з військової служби в запас або у відставку".
 
222. У зв’язку з цим підпункти 2 – 10 вважати відповідно підпунктами 3 – 11.
 
223. 9. У Законі України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 35, ст. 236; 2006 р., № 51, ст. 519):
 
224. 1) частину першу статті 20 замінити п’ятьма частинами такого змісту:
 
225. "Держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців Управління державної охорони України та членів їх сімей відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства.
 
226. Соціальний і правовий захист військовослужбовців Управління державної охорони України та членів їх сімей здійснюється відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
 
227. На військовослужбовців Управління державної охорони України, крім пільг, гарантій та компенсацій, передбачених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", поширюються права, пільги і соціальні гарантії, передбачені Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
 
228. Жінки з числа військовослужбовців Управління державної охорони України користуються всіма пільгами, передбаченими законодавством стосовно соціального захисту жінок, охорони материнства і дитинства. Зазначені пільги поширюються також на батьків з числа військовослужбовців Управління державної охорони України, які виховують дітей без матері (у разі її смерті, позбавлення батьківських прав, на час перебування в лікувальному закладі та в інших випадках відсутності материнського піклування про дітей).
 
229. Соціальний захист працівників Управління державної охорони України забезпечується відповідно до законодавства про працю, про державну службу, інших нормативно-правових актів";
 
230. 2) частину третю статті 21 після слів "за рахунок коштів Державного бюджету України" доповнити словами "з наступним стягненням цієї суми з винних осіб у порядку, встановленому законом";
 
231. 3) статтю 22 викласти в такій редакції:
 
232. "Стаття 22. Медичне та санаторно-курортне забезпечення військовослужбовців Управління державної охорони України та членів їх сімей. Надання медичної допомоги працівникам Управління державної охорони України
 
233. 1. Військовослужбовцям Управління державної охорони України створюються необхідні санітарно-гігієнічні та соціально-психологічні умови. Зазначені особи забезпечуються безоплатною кваліфікованою медичною допомогою в військово-медичних закладах Управління державної охорони України, а також Служби безпеки України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров’я України за рахунок бюджетних коштів, передбачених на утримання Управління державної охорони України, за угодами, укладеними ним із зазначеними центральними органами виконавчої влади. У разі відсутності за місцем проходження служби чи проживання військовослужбовців Управління державної охорони України медичних закладів Управління державної охорони України, Служби безпеки України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України медична допомога таким військовослужбовцям надається відповідно до законодавства в інших державних або комунальних закладах охорони здоров'я. При цьому витрати на лікування військовослужбовців Управління державної охорони України здійснюються за рахунок бюджетних коштів, передбачених на утримання Управління державної охорони України.
 
234. 2. Забезпечення медичною допомогою членів сімей військовослужбовців Управління державної охорони України, ветеранів військової служби Управління державної охорони України у разі відсутності за місцем їх проживання державних або комунальних закладів охорони здоров’я, здійснюється на умовах і в порядку, визначених частиною першою цієї статті для військовослужбовців Управління державної охорони України.
 
235. 3. Військовослужбовці Управління державної охорони України та члени їх сімей мають право на санаторно-курортне лікування та відпочинок у санаторно-курортних та оздоровчих закладах Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров’я України за рахунок бюджетних коштів, передбачених на утримання Управління державної охорони України, на основі укладених з ними угод згідно із законодавством.
 
236. 4. Медична допомога працівникам Управління державної охорони України надається на загальних підставах у порядку, визначеному законодавством".
 
237. 10. У Законі України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 40 – 41, ст. 249):
 
238. 1) частину другу статті 4-1 викласти в такій редакції:
 
239. "Статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранів служби цивільного захисту, ветеранів Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також права та пільги, зазначені у статті 6 цього Закону, можуть надаватися іноземним громадянам та особам без громадянства, які на законних підставах постійно проживають на території України відповідно до порядку та умов, визначених міжнародними договорами України. Порядок віднесення іноземних громадян та осіб без громадянства до категорій ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранів служби цивільного захисту, ветеранів Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, які на законних підставах постійно проживають на території України відповідно до порядку та умов, визначених міжнародними договорами України, та надання їм відповідного статусу ветеранів визначається Кабінетом Міністрів України";
 
240. 2) пункт 7 статті 6 викласти в такій редакції:
 
241. "7) першочергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
 
242. Позачергово забезпечуються житлом ветерани військової служби, які при звільненні з військової служби здали державним органам займане ними у військових містечках жиле приміщення, не були забезпечені іншим жилим приміщенням для постійного проживання та яким виповнилося 60 і більше років, а також сім’ї померлих таких ветеранів військової служби. У такому ж самому порядку забезпечуються житлом ветерани військової служби, які при звільненні зі служби з лав Збройних Сил СРСР здали державним органам займане ними інше жиле приміщення, не були забезпечені жилим приміщенням для постійного проживання за обраним після звільнення місцем проживання та яким виповнилося 60 і більше років, а також сім’ям померлих таких ветеранів військової служби".
 
243. 11. Частину третю статті 7 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 48, ст. 408) доповнити реченням такого змісту: "Забороняється також передача в оренду цілісних майнових комплексів військово-медичних закладів охорони здоров’я, санаторно-курортних та оздоровчих закладів Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, відчуження в інший спосіб нерухомого майна цих закладів, вчинення будь-яких дій, спрямованих на зміну правового режиму майна, цільового чи функціонального призначення цих об’єктів".
 
244. 12. Пункт 2 Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 13, ст. 102, № 23, ст. 178; 2001 р., № 31, ст. 155; 2002 р., № 33, ст. 236; 2003 р., № 27, ст. 209; 2006 р., № 14, ст. 116) виключити.
 
245. 13. Частину першу статті 21 Закону України "Про розвідувальні органи України" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 19, ст. 94; 2006 р., № 14, ст. 116, № 51, ст. 519; 2007 р., № 7-8, ст. 66) замінити п’ятьма частинами такого змісту:
 
246. "Держава забезпечує соціальний і правовий захист співробітників розвідувальних органів України та членів їх сімей відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства.
 
247. Соціальний і правовий захист військовослужбовців кадрового складу розвідувальних органів України, а також тих військовослужбовців, які не належать до кадрового складу цих органів, та членів їх сімей здійснюється відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
 
248. На співробітників розвідувальних органів України з числа військовослужбовців, крім пільг, гарантій та компенсацій, передбачених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", поширюються права, пільги і соціальні гарантії, передбачені Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
 
249. Жінки з числа військовослужбовців розвідувальних органів України користуються всіма пільгами, передбаченими законодавством стосовно соціального захисту жінок, охорони материнства і дитинства. Зазначені пільги поширюються також на батьків з числа військовослужбовців розвідувальних органів України, які виховують дітей без матері (у разі її смерті, позбавлення батьківських прав, на час перебування в лікувальному закладі та в інших випадках відсутності материнського піклування про дітей).
 
250. Соціальний захист службовців та працівників розвідувальних органів України забезпечується відповідно до законодавства про працю, про державну службу, інших нормативно-правових актів".
 
251. 15. Статтю 15 Закону України "Про поховання та похоронну справу" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 7, ст. 47) викласти в такій редакції:
 
252. "Стаття 15. Поховання загиблих (померлих) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, органів і підрозділів цивільного захисту, начальницького складу податкової міліції, рядового та начальницького складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України
 
253. Збройні Сили України, інші утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи спеціального призначення, керівники центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, у підпорядкуванні яких відповідно до закону перебувають військові формування, а також командувачі відповідних військових формувань, які за посадою не є керівниками центральних органів виконавчої влади, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Державний департамент України з питань виконання покарань, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України надають допомогу в проведенні поховання сім’ям загиблих (померлих) військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, органів і підрозділів цивільного захисту, начальницького складу податкової міліції, рядового та начальницького складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, їх батькам або іншим особам з числа їх спадкоємців, які здійснюють (здійснили) поховання зазначених вище загиблих (померлих) осіб, які загинули (померли) під час проходження служби при виконанні ними службових обов’язків, та виплачують їм одноразову грошову допомогу у розмірі тримісячного грошового забезпечення загиблого (померлого) військовослужбовця, особи начальницького чи рядового складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, органів і підрозділів цивільного захисту, начальницького складу податкової міліції або особи рядового та начальницького складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, але не менше п’ятикратного розміру встановленої законом мінімальної заробітної плати на час виплати такої допомоги. Одноразова грошова допомога на поховання не виплачується, якщо поховання військовослужбовця, особи начальницького чи рядового складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, органів і підрозділів цивільного захисту, начальницького складу податкової міліції або особи рядового та начальницького складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України здійснено за рахунок держави".
 
254. 15. Частину четверту статті 2 Закону України "Про використання земель оборони" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 14, ст. 209) доповнити реченням такого змісту: "Не підлягає зміні цільове призначення земель оборони, на яких здійснюється будівництво житлового фонду для військовослужбовців та інших об’єктів, зазначених у частині другій статті 4 цього Закону".
 
255. 16. У Законі України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 15, ст. 232):
 
256. 1) у статті 3:
 
257. абзац третій частини першої після слів "хочуть проживати чи перебувати" доповнити словами "за винятком обмежень, які встановлюються законом";
 
258. 2) статтю 6 після частини сьомої доповнити новою частиною такого змісту:
 
259. "Військовослужбовцям, які проходять військову службу (навчаються) за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, та членам їх сімей, крім військовослужбовців строкової військової служби, на період проходження військової служби (навчання), до отримання ними житлового приміщення для постійного проживання, надається реєстрація їхнього місця проживання за місцем дислокації військової частини або вищого військового навчального закладу";
 
260. 3) в абзацах третіх частин перших статей 12 і 13 після слів "на територіях військових об’єктів" доповнити словами "та військових містечок".
 
261. 17. У Законі України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 36, ст. 444; 2005 р., № 17, № 18 – 19, ст. 267; 2008 р., № 5 – 6, № 7 – 8, ст. 78):
 
262. 1) у статті 1:
 
263. пункт 2 після слів "до нового місця проживання в межах України" доповнити словами "в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";
 
264. пункт 3 після слів "та окладу за військове звання" доповнити словами "в порядку та на умовах, які визначаються Кабінетом Міністрів України";
 
265. пункти 6 і 8 викласти в такій редакції:
 
266. "6) особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пенсії обчислюються в порядку, визначеним зазначеним Законом";
 
267. "8) забезпечення осіб жилими приміщеннями для постійного проживання, які звільнилися з військової служби і потребують поліпшення житлових умов, здійснюється відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
 
268. 18. У Законі України "Про військовий обов’язок і військову службу" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 38, ст. 324):
 
269. 1)назву викласти в такій редакції:
 
270. "З А К О Н У К Р А Ї Н И
 
271. Про військовий обов’язок, військову службу
 
272. та статус військовослужбовців";
 
273. 2)доповнити статтями 2-1 – 2-3 такого змісту:
 
274. "Стаття 2-1. Статус військовослужбовців. Особи, які мають статус військовослужбовців
 
275. 1. Статус військовослужбовців – сукупність гарантованих Конституцією України прав і свобод, а також обов’язків та відповідальність військовослужбовців, встановлених цим та іншими законами.
 
276. 2. Громадяни України набувають статус військовослужбовців з початком проходження військової служби і втрачають його з її закінченням (стаття 24 цього Закону).
 
277. 3. На військовозобов’язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, статус військовослужбовців поширюється у випадках та порядку, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
 
278. 4. Особливості статусу військовослужбовців, які проходять військову службу у воєнний час, під час мобілізації, виконання обов’язків військової служби в умовах надзвичайного стану, збройних конфліктів, а також у військовому резерві регулюються відповідними законами.
 
279. 5. Статус військовослужбовців, направлених до інших держав у відповідності до законодавства України, додатково визначається міжнародними договорами.
 
280. 6. За військовослужбовцями, захопленими у полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах, зберігається статус військовослужбовців. Органи державної влади і військове командування зобов’язані вживати заходів щодо звільнення таких військовослужбовців відповідно до норм міжнародного права.
 
281. 7. Військовослужбовці під час виконання обов’язків військової служби мають право застосовувати фізичну силу, зберігати, носити та застосовувати спеціальні засоби та зброю у порядку, встановленому законом та іншими нормативно-правовими актами.
 
282. 8. Військовослужбовцям видаються документи, що посвідчують їх належність до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань".
 
283. "Стаття 2-2. Додаткові підстави припинення статусу військовослужбовця
 
284. 1. Крім підстави, зазначеної у частині другій статті 2-1 цього Закону, статус військовослужбовця припиняється у разі:
 
285. 1) відмови скласти Військову присягу та підписати її текст;
 
286. 2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
 
287. 3) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;
 
288. 4) припинення його громадянства або виїзду на постійне проживання за межі України;
 
289. 5) смерті".
 
290. "Стаття 2-3. Правові засади статусу військовослужбовців
 
291. 1. Правовими засадами статусу військовослужбовців є Конституція України, цей Закон, інші нормативно-правові акти, а також міжнародні договори";
 
292. 3) статтю 20 доповнити новою частиною такого змісту:
 
293. "3. Особам, які вперше приймаються на військову службу за контрактом на посади рядового, сержантського та старшинського складу, надається право вибору місця проходження військової служби";
 
294. 4) доповнити статтями 24-1 і 29-1 такого змісту:
 
295. "Стаття 24-1. Обмеження на зайняття військовослужбовцями іншою діяльністю у період проходження ними військової служби. Політична нейтральність військовослужбовців
 
296. 1. Військовослужбовці у період проходження військової служби не мають права:
 
297. 1) отримувати у зв’язку з виконанням функцій держави матеріальні блага, послуги, пільги або інші переваги, у тому числі приймати чи отримувати предмети (послуги) шляхом їх придбання за ціною (тарифом), яка є істотно нижчою від їх фактичної (дійсної) вартості;
 
298. 2) отримувати кредити або позички, придбавати цінні папери, нерухомість або інше майно з використанням при цьому пільг чи переваг, не передбачених законодавством;
 
299. 3) сприяти, використовуючи своє службове становище, фізичним і юридичним особам у провадженні ними підприємницької, зовнішньоекономічної, кредитно-банківської та іншої діяльності, а також отриманні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг;
 
300. 4) провадити підприємницьку діяльність безпосередньо чи через посередників або підставних осіб, бути повіреним третіх осіб у справах органу державної влади, в якому військовослужбовець перебуває на військовій службі;
 
301. 5) входити самостійно та через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів підприємств, кредитно-фінансових установ, господарських товариств, організацій, спілок, об’єднань, кооперативів, що провадять підприємницьку діяльність;
 
302. 6) виконувати роботу на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики);
 
303. 7) приймати без дозволу Президента України нагороди іноземних держав, міжнародних та іноземних організацій.
 
304. 2. На період військової служби військовослужбовці зупиняють членство у політичних партіях та професійних спілках. Військовослужбовці не можуть демонструвати свої політичні погляди та вчиняти інші дії, що будь-яким способом можуть засвідчувати їх особливе ставлення до певних політичних сил, партій, блоків. Військовослужбовцям забороняється брати участь у передвиборній агітації.
 
305. 3. Військовослужбовцям забороняється брати участь у страйках, акціях громадської непокори, а також припиняти виконання обов'язків військової служби як засіб врегулювання питань, пов'язаних з проходженням військової служби.
 
306. 4. Військовослужбовці, які перебувають у близьких родинних стосунках чи свояцтві, не можуть проходити військову службу в одній військовій частині, одному з'єднанні (до оперативного командування включно), якщо проходження ними військової служби пов'язане з безпосередньою підпорядкованістю або підконтрольністю одного з них іншому".
 
307. "Стаття 29-1. Відповідальність військовослужбовців і військовозобов’язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори
 
308. 1. Військовослужбовці і військовозобов'язані, призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, залежно від характеру вчиненого правопорушення несуть дисциплінарну, адміністративну чи цивільно-правову відповідальність згідно з законом.
 
309. 2. Військовослужбовці і військовозобов'язані, призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення.
 
310. 3. За вчинення злочину військовослужбовці і військовозобов’язані, призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, притягаються до кримінальної відповідальності згідно з законом".
 
311. ІІ. Прикінцеві положення
 
312. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім абзаців тридцятого, сорок першого – сорок шостого, п’ятдесят п’ятого – шістдесят першого підпункту 11 пункту 4 розділу І цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2010 року. Абзаци третій, сьомий підпункту 12, підпункт 13 пункту 4, підпункти 4 і 8 пункту 5, пункти 12 і 15 розділу І цього Закону набирають чинності з 1 січня 2011 року.
 
313. 2. Витрати, пов’язані з реалізацією норм цього Закону у 2010 році, здійснюються в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2010 рік на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
 
314. 3. Встановити, що дія підпункту 9 пункту 1 розділу І цього Закону не поширюється на осіб, які отримали жилі приміщення для постійного проживання у військових містечках до набрання чинності цим Законом.
 
315. 4. Кабінету Міністрів України у тримісячний термін з дня набрання чинності цим Законом:
 
316. розробити нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону;
 
317. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
318. забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;
 
319. щороку під час розроблення проекту Закону України про Державний бюджет України передбачати кошти, необхідні для реалізації цього Закону.