Кількість абзаців - 164 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до Закону України ''Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк'' (Друге читання)

0. ПРОЕКТ
 
1.

 
2.

 
3. Закон УкраЇни
 
4. Про внесення змін до Закону України
 
5. «Про соціальну адаптацію осіб, які відбували
 
6. покарання у виді обмеження волі або
 
7. позбавлення волі на певний строк»
 
8. _____________________________________
 
9. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
10. І. Внести до Закону України «Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 6, ст. 39; 2005 р., № 10, ст. 191), зміни, виклавши його в такій редакції:
 
11. «Закон УкраЇни
 
12. Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання
 
13. у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк
 
14. Цей Закон визначає загальні засади соціальної адаптації осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, забезпечує правове регулювання відносин, які спрямовані на реалізацію такими особами прав і свобод, передбачених Конституцією та законами України, створює належні умови для діяльності підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, а також фізичних осіб, які беруть участь у їх соціальній адаптації.
 
15. Розділ І
 
16. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
17. Стаття 1. Визначення термінів
 
18. 1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
 
19. 1) звільнені особи - особи, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, а також звільнені від подальшого відбування зазначених видів покарань з підстав, передбачених законом;
 
20. 2) соціальна адаптація - процес засвоєння звільненими особами соціального досвіду з метою повернення їх до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя у суспільстві;
 
21. 3) соціальний патронаж - надання допомоги звільненим особам шляхом здійснення комплексу правових, економічних, організаційних, психологічних, соціальних та інших заходів, зокрема надання послуг, спрямованих на їх соціальну адаптацію;
 
22. 4) суб’єкти соціального патронажу - центральні і місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, а також фізичні особи, які здійснюють соціальний патронаж;
 
23. 5) спеціалізовані установи для звільнених осіб - установи, діяльність яких спрямована на надання допомоги звільненим особам, їх підтримку та соціальну адаптацію.
 
24. Стаття 2. Особи, на яких поширюється дія цього Закону
 
25. 1. Цей Закон поширюється на звільнених осіб - громадян України, звільнених осіб - іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах постійно проживають на території України, а також на осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк.
 
26. Соціальний патронаж здійснюється стосовно звільнених осіб, які звернулися до суб’єктів соціального патронажу протягом шести місяців після звільнення з установ виконання покарань.
 
27. Стаття 3. Законодавство України про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк
 
28. 1. Законодавство України про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, складається із цього Закону, Законів України «Про соціальні послуги», «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю», Кримінально-виконавчого кодексу України, міжнародних договорів України та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій сфері.
 
29. Стаття 4. Основні принципи здійснення соціального патронажу
 
30. 1. Соціальний патронаж звільнених осіб базується на таких принципах:
 
31. законності;
 
32. демократизму;
 
33. рівності громадян;
 
34. адресності;
 
35. індивідуального підходу;
 
36. доступності та відкритості;
 
37. добровільності вибору чи відмови від підтримки;
 
38. гуманності;
 
39. комплексності;
 
40. соціальної справедливості;
 
41. конфіденційності.
 
42. Стаття 5. Гарантії реалізації прав звільнених осіб
 
43. 1. Права звільнених осіб, закріплені цим Законом, реалізуються в повному обсязі і не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених законом.
 
44. 2. Рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів соціального патронажу можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому законодавством.
 
45. Розділ ІІ
 
46. ПІДГОТОВКА ДО ЗВІЛЬНЕННЯ ОСІБ, ЯКІ ВІДБУВАЮТЬ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ОБМЕЖЕННЯ ВОЛІ АБО
 
47. ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ НА ПЕВНИЙ СТРОК,
 
48. ТА СОЦІАЛЬНИЙ ПАТРОНАЖ ЗВІЛЬНЕНИХ ОСІБ
 
49. Стаття 6. Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк
 
50. 1. З метою соціальної адаптації перед звільненням з установи виконання покарань адміністрацією зазначеної установи та суб’єктами соціального патронажу вживаються заходи з підготовки до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, з надання їм допомоги у трудовому і побутовому влаштуванні за обраним ними місцем проживання.
 
51. 2. Порядок взаємодії установ виконання покарань та суб’єктів соціального патронажу під час підготовки до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, затверджується наказом центральних органів виконавчої влади з питань виконання покарань, у сфері праці та соціальної політики, у справах сім’ї, молоді та спорту, у сфері охорони здоров’я та Міністерства внутрішніх справ.
 
52. 3. Установи виконання покарань та слідчі ізолятори інформують представництва відповідних держав щодо іноземних громадян, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк та після звільнення потребують сторонньої допомоги, а в разі, коли укладено міжнародні договори про взаємодію, - зазначені у цих договорах органи.
 
53. 4. Інструкція про порядок інформування представництв іноземних держав та органів, зазначених в міжнародних договорах про взаємодію, установами виконання покарань та слідчими ізоляторами затверджується центральним органом виконавчої влади з питань виконання покарань.
 
54. Стаття 7. Організація освіти осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк
 
55. 1. Центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань разом із центральним органом виконавчої влади з питань освіти і науки забезпечують надання особам, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, з урахуванням потреб національної економіки можливості для здобуття освіти, включаючи дистанційну освіту, через систему навчальних закладів з метою їх подальшої соціальної адаптації.
 
56. Стаття 8. Організація діяльності суб’єктів соціального патронажу
 
57. 1. Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування здійснюють соціальний патронаж звільнених осіб, зокрема утворюють спостережні комісії, піклувальні ради при спеціальних виховних установах, та здійснюють контроль за діяльністю суб’єктів соціального патронажу, які їм підпорядковані.
 
58. 2. Загальну координацію соціального патронажу звільнених осіб віком до 35 років включно здійснює центральний орган виконавчої влади у справах сім’ї, молоді та спорту, після 35 років - центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
 
59. 3. Порядок взаємодії суб’єктів соціального патронажу затверджується наказом центральних органів виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, у справах сім’ї, молоді та спорту, у сфері охорони здоров’я, з питань виконання покарань та Міністерства внутрішніх справ.
 
60. 4. Суб’єкти соціального патронажу в разі звернення до них звільнених осіб зобов’язані невідкладно розпочати здійснення стосовно таких осіб заходів соціального патронажу.
 
61. Стаття 9. Послуги, що надаються суб’єктами соціального патронажу
 
62. 1. Суб’єктами соціального патронажу надаються послуги тимчасового притулку, а також соціальні, медичні, юридичні, освітні, реабілітаційні та інші послуги.
 
63. 2. Послуги надаються звільненим особам, які звернулися до суб’єктів соціального патронажу, в установленому законодавством порядку.
 
64. Стаття 10. Окремі заходи соціального патронажу
 
65. 1. Звільненим особам забезпечується надання медичної та медико-санітарної допомоги в установленому законодавством порядку.
 
66. У разі відсутності у звільненої особи реєстрації місця проживання або перебування надання їй медичної допомоги здійснюється за направленням суб’єктів соціального патронажу.
 
67. Звільнені особи, які страждають на особливо небезпечні інфекційні хвороби або є носіями збудників таких хвороб, підлягають медичному нагляду і лікуванню в порядку, передбаченому законодавством.
 
68. Особи, які на момент звільнення потребують стаціонарної медичної допомоги, направляються до закладів охорони здоров’я на підставах і в порядку, передбачених законодавством.
 
69. 2. До звільнення з установ виконання покарань за особами, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, зберігається жиле приміщення, яке вони займали на законних підставах до засудження.
 
70. Звільнені особи, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на отримання житлового приміщення в порядку, передбаченому законодавством.
 
71. Звільненим особам, які не мають житлової площі, після прибуття до обраного місця проживання на період до отримання такої площі місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування надається місце для тимчасового проживання в спеціальних гуртожитках, створених цими органами. Місце для проживання в зазначених гуртожитках надається також звільненим особам, житлова площа яких тимчасово заселена, на період до її звільнення та звільненим особам, яким повернути колишнє житлове приміщення немає можливості, - на період до поліпшення їх житлових умов у порядку, передбаченому законом.
 
72. 3. Видача паспортів та реєстрація місця проживання або перебування звільнених осіб здійснюються в строки та порядку, що передбачені законодавством.
 
73. 4. Держава забезпечує надання додаткових гарантій щодо працевлаштування звільнених осіб.
 
74. Стаття 11. Спеціалізовані установи для звільнених осіб
 
75. 1. Спеціалізованими установами для звільнених осіб є:
 
76. центр соціальної адаптації;
 
77. спеціальний будинок-інтернат.
 
78. 2. Спеціалізовані установи для звільнених осіб утворюються відповідно до потреб регіону місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності.
 
79. Стаття 12. Центр соціальної адаптації
 
80. 1. Центр соціальної адаптації - установа, діяльність якої спрямована на поступове повернення звільнених осіб до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя у суспільстві шляхом надання їм соціальних послуг та сприяння в отриманні іншої допомоги з урахуванням індивідуальних потреб.
 
81. 2. Діяльність центрів соціальної адаптації регулюється типовим положенням, що затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
 
82. Стаття 13. Спеціальний будинок-інтернат
 
83. 1. Спеціальний будинок-інтернат - соціально-медична установа, призначена для постійного проживання звільнених осіб - громадян похилого віку, звільнених осіб - інвалідів І і ІІ групи, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування.
 
84. 2. До спеціального будинку-інтернату на безоплатній основі приймаються звільнені особи - громадяни похилого віку, звільнені
 
85. особи - інваліди І і ІІ групи, що не мають працездатних дітей або родичів, які згідно із законом зобов’язані їх утримувати.
 
86. До спеціального будинку-інтернату можуть прийматися на платній основі звільнені особи, що мають працездатних дітей або родичів, які згідно із законом зобов’язані їх утримувати.
 
87. 3. Діяльність спеціальних будинків-інтернатів регулюється типовим положенням, що затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
 
88. Стаття 14. Соціальний патронаж окремих категорій звільнених осіб
 
89. 1. У разі коли звільнена особа є бездомною, надання їй послуг здійснюється відповідно до Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей».
 
90. 2. Громадяни похилого віку (чоловіки у віці 60 та жінки у віці 55 років і старші, а також особи, яким до досягнення загальновстановленого пенсійного віку залишилося не більш як півтора року) та інваліди І і ІІ групи з числа звільнених осіб за їх заявою направляються органами праці та соціального захисту населення до спеціальних будинків-інтернатів та інших закладів соціальної підтримки (догляду) в установленому законодавством порядку.
 
91. 3. До дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, звільнених з установ виконання покарань, органи опіки і піклування застосовують форми їх влаштування в установленому законодавством порядку.
 
92. 4. Звільненим особам віком до 35 років включно соціальні послуги надаються центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді на підставах і в порядку, передбачених законодавством.
 
93. Розділ ІІІ
 
94. ПОВНОВАЖЕННЯ СУБ’ЄКТІВ СОЦІАЛЬНОГО ПАТРОНАЖУ
 
95. Стаття 15. Повноваження центральних органів виконавчої влади щодо здійснення соціального патронажу
 
96. 1. Центральні органи виконавчої влади:
 
97. 1) забезпечують реалізацію державної політики щодо соціальної адаптації звільнених осіб;
 
98. 2) організовують та координують роботу щодо здійснення соціального патронажу;
 
99. 3) забезпечують розроблення відповідних планів заходів з метою реалізації державної політики щодо соціальної адаптації звільнених осіб;
 
100. 4) здійснюють методичне та нормативно-правове забезпечення соціального патронажу;
 
101. 5) вживають заходів для підтримки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що здійснюють соціальний патронаж;
 
102. 6) здійснюють інші повноваження у цій сфері відповідно до законодавства.
 
103. Стаття 16. Повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо здійснення соціального патронажу
 
104. 1. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування:
 
105. 1) забезпечують здійснення згідно із законодавством заходів соціального патронажу;
 
106. 2) координують і контролюють діяльність підпорядкованих їм підприємств, установ та організацій, що здійснюють соціальний патронаж;
 
107. 3) надають підтримку підприємствам, установам та організаціям, що здійснюють соціальний патронаж;
 
108. 4) забезпечують виконання загальнодержавної та місцевих програм розвитку соціального житла, створення спеціальних гуртожитків для тимчасового проживання звільнених осіб;
 
109. 5) забезпечують утворення мережі спеціалізованих установ для звільнених осіб з урахуванням потреб і умов регіону;
 
110. 6) утворюють спостережні комісії та піклувальні ради, діяльність яких регулюється положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України;
 
111. 7) здійснюють інші повноваження у цій сфері відповідно до законодавства.
 
112. Стаття 17. Повноваження органів праці та соціального захисту населення щодо здійснення соціального патронажу
 
113. 1. Органи праці та соціального захисту населення:
 
114. 1) здійснюють згідно із законодавством заходи щодо соціальної адаптації звільнених осіб;
 
115. 2) беруть участь у процесі підготовки до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк;
 
116. 3) сприяють звільненим особам в отриманні ними соціальних пільг та гарантій, передбачених законодавством;
 
117. 4) вживають заходів до влаштування звільнених осіб, які втратили зв’язок із сім’єю, не мають постійного місця проживання або перебування та потребують підтримки, до центрів соціальної адаптації або інших установ та закладів соціальної підтримки (догляду);
 
118. 5) вживають заходів до влаштування звільнених осіб похилого віку та інвалідів, які потребують постійного стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування до спеціальних будинків-інтернатів або інших закладів соціальної підтримки (догляду);
 
119. 6) здійснюють інші повноваження у цій сфері відповідно до законодавства.
 
120. Стаття 18. Повноваження державної служби зайнятості щодо здійснення соціального патронажу
 
121. 1. Державна служба зайнятості в межах своїх повноважень здійснює заходи щодо соціального патронажу.
 
122. 2. Повноваження державної служби зайнятості щодо здійснення соціального патронажу визначаються законодавством про зайнятість населення та про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
 
123. Стаття 19. Повноваження уповноважених органів, що проводять соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю, щодо здійснення соціального патронажу
 
124. 1. Уповноважені органи, що проводять соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю, здійснюють відповідно до законодавства соціальний патронаж неповнолітніх осіб та молоді, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк.
 
125. 2. Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді:
 
126. 1) визначають потреби у наданні соціально-педагогічних, соціально-медичних, соціально-економічних, психологічних, юридичних та інформаційних послуг неповнолітнім особам та молоді, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, а також тим, що звільнені від подальшого відбування зазначених видів покарань з підстав, передбачених законом, та забезпечують їх соціальне обслуговування;
 
127. 2) здійснюють у разі потреби соціальний супровід неповнолітніх осіб та молоді, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, а також тих, що звільнені від подальшого відбування зазначених видів покарань з підстав, передбачених законом;
 
128. 3) сприяють зміцненню родинних та суспільно корисних зв’язків
 
129. неповнолітніх осіб та молоді, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, а також тих, що звільнені від подальшого відбування зазначених видів покарань з підстав, передбачених законом, здобуттю ними освіти, вирішенню питань трудового і побутового влаштування.
 
130. Стаття 20. Повноваження органів внутрішніх справ щодо здійснення соціального патронажу
 
131. 1. Органи внутрішніх справ:
 
132. 1) проводять перевірку прибуття звільненої особи до місця проживання в порядку, встановленому законодавством;
 
133. 2) здійснюють інші повноваження у цій сфері відповідно до законодавства.
 
134. Стаття 21. Повноваження органів з питань громадянства та реєстрації фізичних осіб щодо здійснення соціального патронажу
 
135. 1. Органи з питань громадянства та реєстрації фізичних осіб:
 
136. 1) забезпечують оформлення та видачу особам, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, і звільненим особам паспортів громадян України;
 
137. 2) здійснюють реєстрацію місця проживання або перебування звільнених осіб;
 
138. 3) здійснюють інші повноваження у цій сфері відповідно до законодавства.
 
139. Стаття 22. Повноваження органів охорони здоров’я щодо здійснення соціального патронажу
 
140. 1. Органи охорони здоров’я:
 
141. 1) організовують надання звільненим особам лікувально-профілактичної, медичної та санітарної допомоги; забезпечують проведення діагностично-лабораторних обстежень у державних і комунальних закладах охорони здоров’я;
 
142. 2) забезпечують госпіталізацію до спеціалізованих медичних стаціонарних установ звільнених осіб, які потребують стаціонарного лікування, у тому числі тих, що хворі на туберкульоз або інфіковані збудниками туберкульозу, ВІЛ-інфікованих осіб та осіб із захворюваннями, що передаються статевим шляхом;
 
143. 3) здійснюють інші повноваження у цій сфері відповідно до законодавства.
 
144. Стаття 23. Участь підприємств, установ, організацій недержавної форми власності та фізичних осіб у здійсненні соціального патронажу
 
145. 1. У здійсненні соціального патронажу звільнених осіб на добровільних засадах можуть брати участь підприємства, установи, організації недержавної форми власності та фізичні особи.
 
146. 2. Обсяг та форма участі підприємств, установ, організацій недержавної форми власності та фізичних осіб у здійсненні соціального патронажу визначаються їх установчими документами.
 
147. Розділ ІV
 
148. ФІНАНСУВАННЯ ЗАХОДІВ СОЦІАЛЬНОГО ПАТРОНАЖУ
 
149. Стаття 24. Фінансування заходів соціального патронажу
 
150. 1. Фінансування заходів соціального патронажу здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів. Додаткове фінансування здійснюється за рахунок залучення коштів об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій недержавної форми власності та фізичних осіб.
 
151. Стаття 25. Підтримка підприємств, установ та організацій недержавної форми власності
 
152. 1. Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади на конкурсних засадах визначають підприємства, установи та організації недержавної форми власності, які залучаються до здійснення соціального патронажу з використанням коштів місцевих бюджетів.
 
153. 2. Правила проведення конкурсів на отримання бюджетних коштів для здійснення соціального патронажу встановлюються органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади.
 
154. 3. Із переможцями конкурсу на отримання бюджетних коштів для здійснення соціального патронажу укладаються договори, які передбачають умови та обсяг фінансування заходів і порядок їх здійснення.
 
155. Розділ V
 
156. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
 
157. ЩОДО СОЦІАЛЬНОГО ПАТРОНАЖУ
 
158. Стаття 26. Відповідальність за порушення законодавства щодо соціального патронажу
 
159. 1. Посадові особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність згідно із законодавством.».
 
160. ІІ. Прикінцеві положення
 
161. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
 
162. Голова
 
163. Верховної Ради України