Кількість абзаців - 51 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до Закону України ''Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх" (Друге читання)

0. ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх" Верховна Рада України п о с т а н о в л я є : Внести до Закону України "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., №6 , ст.35, 1999 р., №4, ст.35) зміни та доповнення, виклавши їх в такій редакції: "Про внесення змін до Закону України ''Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх Комітет з питань молодіжної політики, фізичної культури і спорту Друге читанняСтаття 1. Органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи, які здійснюють соціальний захист і профілактику правопорушень серед неповнолітніх  
1. (Частина перша) Здійснення соціального захисту і профілактики правопорушень серед неповнолітніх покладається на:  
2. - служби у справах неповнолітніх Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій;  
3. - загальноосвітні школи та професійні училища соціальної реабілітації органів освіти;  
4. - центри медико-соціальної реабілітації неповнолітніх органів охорони здоров'я;  
5. - притулки для неповнолітніх служб у справах неповнолітніх;  
6. - суди;  
7. - кримінальну міліцію у справах неповнолітніх органів внутрішніх справ;  
8. - приймальники-розподільники для неповнолітніх органів внутрішніх справ;  
9. виховно-трудові колонії Міністерства внутрішніх справ України.  
10. (Частина друга) У здійсненні соціального захисту і профілактики правопорушень серед неповнолітніх беруть участь у межах своєї компетенції інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи й організації незалежно від форм власності та окремі громадяни.  
11. Стаття 2. Основні принципи діяльності органів і служб у справах неповнолітніх та спеціальних установ для неповнолітніх  
12. (Частина перша) Діяльність органів і служб у справах неповнолітніх та спеціальних установ для неповнолітніх здійснюється на принципах:  
13. (Абзац четвертий частини першої) - гласності, тобто систематичного інформування про стан правопорушень серед неповнолітніх, роботу служб у справах неповнолітніх та спеціальних установ для неповнолітніх у відкритій державній статистиці, засобах масової інформації;  
14. Стаття 4. Служби у справах неповнолітніх  
15. (Частина перша) Служби у справах неповнолітніх утворюються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.  
16. (Частина друга) Головними завданнями служб у справах неповнолітніх є:  
17. (абзац другий частини другої) - розроблення і здійснення самостійно або разом з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадськими організаціями заходів щодо забезпечення прав, свобод і законних інтересів неповнолітніх, запобігання вчиненню ними правопорушень; контроль за виконанням цих заходів;  
18. (абзац третій частини другої) - координація зусиль органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності у вирішенні питань соціального захисту неповнолітніх та організації роботи щодо запобігання бездоглядності і правопорушенням серед них;  
19. (абзац четвертий частини другої) - здійснення контролю за умовами утримання і виховання неповнолітніх у спеціальних установах для неповнолітніх, організацією виховної роботи в закладах освіти і за місцем проживання;  
20. (абзац сьомий частини другої) - надання органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам і організаціям незалежно від форм власності, громадським організаціям, громадянам практичної та методичної допомоги, консультацій з питань соціального захисту і профілактики правопорушень серед неповнолітніх.  
21. (Частина третя) Служби у справах неповнолітніх мають право:  
22. (абзац другий частини третьої) - приймати з питань, віднесених до їх компетенції, рішення, які є обов'язковими для виконання підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, посадовими особами і громадянами;  
23. (абзац третій частини третьої) - звертатися у разі порушення прав та інтересів неповнолітніх, а також з питань працевлаштування, подання їм іншої допомоги до відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності;  
24. (абзац четвертий частини третьої) - перевіряти стан виховної роботи з неповнолітніми в закладах освіти, за місцем проживання, а також на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності, де працюють неповнолітні;  
25. (абзац сьомий частини третьої) - ставити перед відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування питання про накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб у разі невиконання ними рішень, прийнятих службами у справах неповнолітніх;  
26. (Частина четверта) Міністерство України у справах сім'ї та молоді контролює і координує діяльність служб у справах неповнолітніх Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.  
27. Частину п'яту виключено.  
28. (Частина п'ята) Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, посадові особи зобов'язані у визначений службами у справах неповнолітніх термін повідомляти про заходи, вжиті на виконання прийнятих рішень.  
29. (Частина шоста) Штатна чисельність працівників районних і міських служб у справах неповнолітніх установлюється залежно від кількості неповнолітніх, які проживають у районі, місті (один працівник служби на 2 - 3 тис. неповнолітніх у районах та на 5 - 6 тис. у містах і районах у містах).  
30. (Частина сьома) Служби у справах неповнолітніх мають права юридичної особи, власний бланк, печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням.  
31. (Частина восьма) Положення про служби у справах неповнолітніх затверджується Кабінетом Міністрів України.  
32. Стаття 5. Кримінальна міліція у справах неповнолітніх.  
33. (Частина друга) Кримінальна міліція у справах неповнолітніх зобов'язана:  
34. (Абзац сімнадцятий частини другої) - вести облік осіб, які втягують неповнолітніх в антигромадську діяльність;  
35. (Абзац вісімнадцятий частини другої )- проводити обшуки, вилучення та інші слідчі дії відповідно до кримінально-процесуального законодавства;  
36. (Абзац двадцятий частини другої) - вилучати документи і предмети, що можуть бути речовими доказами правопорушення або використані на шкоду їх здоров'ю;  
37. Стаття 6. Суди  
38. (Частина друга) Справи, зазначені у частині першій цієї статті, розглядаються спеціально уповноваженими на те суддями (складом суддів).  
39. Стаття 7. Приймальники-розподільники для неповнолітніх  
40. (Частина третя) Не підлягають поміщенню у приймальники-розподільники неповнолітні, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, психічно хворі з вираженими симптомами хвороби, неповнолітні, які вчинили правопорушення у віці, з якого за такі діяння можлива кримінальна відповідальність, крім випадків припинення кримінальної справи і направлення винних осіб у спеціальні установи для неповнолітніх за рішенням суду.  
41. Стаття 8. Загальноосвітні школи та професійні училища соціальної реабілітації  
42. (Частина одинадцята) Загальноосвітні школи та професійні училища соціальної реабілітації створюються відповідно до законодавства.  
43. Стаття 9. Центри медико-соціальної реабілітації неповнолітніх  
44. (Частина перша) Центри медико-соціальної реабілітації неповнолітніх створюються в державній системі охорони здоров'я за визначенням Міністерства України у справах сім'ї та молоді і Міністерства охорони здоров'я України для неповнолітніх, які вживають алкоголь, наркотики, а також для неповнолітніх, які за станом здоров'я не можуть бути направлені до загальноосвітніх шкіл та професійних училищ соціальної реабілітації.  
45. Стаття 11. Притулки для неповнолітніх служб у справах неповнолітніх  
46. (Частина третя) Термін перебування неповнолітнього у притулку залежить від конкретних обставин, але не може перевищувати 30 діб.  
47. (Частина четверта) Не підлягають розміщенню у притулках неповнлітні, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння. психічно хворі з вираженими симптомами хвороби, а також ті, які вчинили правопорушення і що до яких є відомості про винесене компетентними органами чи посадовими особами рішення про затримання, арешт або поселення в приймальник-розподільник для неповнолітніх.  
48. (Частина п'ята) Основним завданням притулків для неповнолітніх є створення належних житлово-побутових та психологічних умов для забезпечення нормальної життєдіяльності неповнолітніх, тимчасово відчужених від сім"ї, сприятливих умов розвитку за місцем роботи, а також надання їм можливостей для навчання, праці, змістовного дозвілля.  
49. Стаття 16. Контроль за діяльністю органів і служб у справах неповнолітніх та спеціальних установ для неповнолітніх  
50. Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації у межах своєї компетенції здійснюють контроль за діяльністю Міністерства України у справах сім'ї та молоді, служб у справах неповнолітніх та спеціальних установ для неповнолітніх і подають їм необхідну допомогу.