Кількість абзаців - 121 Розмітка (ліва колонка)


Про Антидопінговий контроль (Друге читання)

0. ЗАКОН УКРАЇНИ Про Антидопінговий контроль  
1. Цей Закон визначає загальні, правові, соціально-економічні і організаційні умови щодо участі державних органів, посадових осіб, установ та організацій незалежно від форм власності у виявленні, попередженні та контролі за використанням класів допінгових речовин і методів, а також у розробці та реалізації ефективних засобів боротьби з застосуванням допінгу, етичних норм чесної спортивної боротьби та запобігання негативного впливу допінгу на стан здоров'я громадян України.  
2. РОЗДІЛ I. Загальні положення  
3. Стаття 1. Визначення термінів  
4. У цьому Законі терміни вживається в такому значенні:  
5. Допінг - засоби і методи (далі засоби), які застосовуються для підвищення працездатності спортсменів або тварин і входять до переліку, визначеного медичним кодексом Міжнародного Олімпійського комітету (МОК), комісіями міжнародних спортивних федерацій та Національним антидопінговим центром.  
6. Тестування на допінг - виконання стандартної процедури дослідження біопроби в відповідності з правилами і регламентом медичного кодексу МОК і комісій міжнародних спортивних федерацій з метою виявлення заборонених до вживання засобів.  
7. Стаття 2. Законодавство України про антидопінговий контроль  
8. Законодавство України про антидопінговий контроль базується на Конституції України, складається з цього Закону, інших законодавчих актів України, що видаються відповідно до них, міжнародних договорах і угодах в яких бере участь Україна.  
9. Кабінет Міністрів України, міністерства і відомства видають нормативні акти щодо цього Закону лише у випадках, передбаченими законодавчими актами України.  
10. Стаття 3. Застосування Закону  
11. Встановлені цим Законом права і обов'язки поширюються на юридичних та фізичних осіб України.  
12. Права і обов'язки іноземних осіб та осіб без громадянства, які проживають на території України визначаються цим Законом, правилами і регламентом медичного кодексу МОК і комісій міжнародних спортивних федерацій.  
13. Стаття 4. Право на захист від побудження до застосування допінгових засобів  
14. Кожна особа має право на захист від побудження до застосування допінгових засобів. Такий захист гарантується державою і надається, виходячи з пріоритету прав і свобод особи, у випадках та формах, що визначені цим Законом та чинним законодавством України.  
15. РОЗДІЛ ІІ Організаційна структура антидопінгового контролю  
16. Стаття 5. Структура антидопінгового контролю  
17. До структури антидопінгового контролю відносяться:  
18. - Національна Рада по боротьбі із застосуванням допінгу (далі Національна рада);  
19. - Національний антидопінговий центр (далі НАЦ) при Національній Раді складається з служб антидопінгового контролю, які включають:  
20. а) лабораторію антидопінгового контролю;  
21. б) відділ організації відбору і доставки біопроб;  
22. в) інформаційно-аналітичний відділ;  
23. г) юридичну групу;  
24. д) фінансову групу.  
25. - Національний Олімпійський комітет (далі НОК) України.  
26. Стаття 6. Національна рада по боротьбі із застосуванням допінгу  
27. Координація роботи по боротьбі з застосуванням, розповсюдженням і використанням допінгу, покладається на Національну Раду.  
28. Національна Рада утворюється Кабінетом Міністрів України терміном на чотири роки з представників центральних органів державної виконавчої влади, керівника та представників служб НАЦ, спортсменів, спеціалістів у галузі медицини та інших фахівців.  
29. Національна Рада діє згідно з положенням про неї, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.  
30. Стаття 7. Основні завдання Національної Ради права та обов'язки її членів  
31. Національна Рада:  
32. - розробляє і подає на затвердження Кабінету Міністрів України програму заходів по профілактиці, попередженню та недопущенню застосування допінгу і боротьбі з ним;  
33. - здійснює контроль за забезпеченням рівних прав для всіх видів спорту щодо проведення антидопінгового контролю;  
34. - представляє щорічну доповідь Кабінету Міністрів України по реалізації програми щодо профілактики, попередженню та недопущенню застосування допінгу і боротьби з ним;  
35. - здійснює арбітражні функції щодо застосування відповідних санкцій проти осіб, які порушили цей Закон, у відповідності з чинним законодавством України за поданням НОК, Держкомспорту, національних спортивних федерацій.  
36. Члени Національної Ради зобов'язані зберігати в таємниці інформацію про осіб, дії яких були спрямовані на порушення цього Закону.  
37. Стаття 8. Національний антидопінговий центр (НАЦ)  
38. Національний антидопінговий центр (НАЦ) при Національній Раді, який в установленому порядку акредитований МОК, є позавідомчим державним органом і у своїй діяльності керується Конституцією України, чинним законодавством України, правилами і регламентом медичного кодексу МОК та комісій міжнародних спортивних федерацій.  
39. Основні завдання НАЦ:  
40. - взяття біопроб на допінг;  
41. - дослідження біопроб на допінг;  
42. - облік та класифікація заборонених засобів;  
43. - організаційно-юридичні аспекти;  
44. - підготовка та видання методичних матеріалів з антидопінгового контролю;  
45. - співробітництво з міжнародним антидопінговими комісіями з різних видів спорту та національними спортивними федераціями.  
46. НАЦ діє згідно з положенням про неї, яке затверджується Національною Радою.  
47. Стаття 9. Права та обов'язки працівників НАЦ  
48. Служби антидопінгового контролю НАЦ мають право отримувати від юридичних та фізичних осіб документи необхідні для виконання своїх функціональних обов'язків, (календарні плани змагань та учбовотренувальних зборів та інші) залучати до участі у консультаціях з питань антидопінгового контролю фахівців відповідних організацій, відомств.  
49. Працівники НАЦ та особи, залучені до процедури взяття біопроб, зобов'язані зберігати в таємниці кодові номери, результати тестування і відповідають за дотриманням процедури взяття біопроб, зберігання, транспортування та оформлення протоколів, інших документів.  
50. Працівники служби антидопінгового контролю зобов'язані давати підписку про нерозголошення службової інформації з визначенням переліку цієї інформації.  
51. Національний антидопінговий центр має право укладати угоди з юридичними та фізичними особами на проведення дослідження біопроб або наукову роботу.  
52. Стаття 10. Основні завдання НОК України  
53. НОК України, при тісному співробітництві з МОК, відповідними міжнародним організаціями, НАЦ, національними спортивними федераціями, всебічно сприяє у впровадженні положень цього Закону серед спортсменів, тренерів та інших осіб, які мають відношення до участі, або беруть участь у підготовці спортсменів до змагань.  
54. Основними завданнями НОК України є:  
55. - сприяння у дотриманні вимог цього Закону спортсменами, тренерами та іншими особами, які мають відношення до участі або беруть участь у підготовці до змагань;  
56. - затвердження регламенту щодо проведення антидопінгового контролю;  
57. - узгодження з НАЦ клопотання щодо застосування відповідних санкцій до спортсменів, які застосовували заборонені засоби;  
58. - планування та організація проведення антидопінгового контролю під час змагань та учбовотренувальних зборів.  
59. РОЗДІЛ ІІІ Організація роботи служб антидопінгового контролю  
60. Стаття 11. Контроль за застосуванням заборонених засобів  
61. Національна Рада разом з НАЦ призначає уповноважених по проведенню інспекції щодо дотримання вимог цього Закону. Результати інспекцій фіксуються в протоколах, які передаються до Національної Ради, керівниками відповідних спортивних федерацій, копія - надається зацікавленій стороні. Вони вважаються дійсними до доведення протилежного.  
62. Особи, уповноважені по інспекції мають право відвідувати місця де проходять змагання чи тренування, і одержувати необхідну інформацію для виконання своїх повноважень. Поіменна інформація медичного характеру збирається лише лікарем уповноваженим по інспекції.  
63. Дії уповноважених по інспекції при виконанні ними своїх функціональних обов'язків регламентуються цим Законом, чинним законодавством України і вимогами медичного кодексу МОК.  
64. Особи, які беруть участь у проведенні інспекції зобов'язані зберігати професійну таємницю і несуть адміністративну чи кримінальну відповідальність згідно законодавства України за розголошенням результатів інспектування.  
65. Стаття 12. Особи або тварини, які підлягають тестуванню на допінг  
66. Тестування на допінг проходять особи або тварини, які беруть участь у спортивних змаганнях чи проходять підготовку до них незалежно від їх відомчої належності та рівня майстерності.  
67. Підставою для тестування на допінг спортсменів або тварин є заявки національних спортивних федерацій з видів спорту.  
68. Результати проведення антидопінгового контролю не підлягають розголошенню до остаточного підтвердження результатів тестування.  
69. До антидопінгового контролю можуть бути залучені будь-які спортсмени або тварини, що входять до складу національних збірних команд, команд спортивних організацій, товариств і відомств, спортивних учбових закладів та інші.  
70. До обов'язкового антидопінгового контролю за класичним регламентом залучаються призери змагань, кількість яких обумовлена цим Законом.  
71. Стаття 13. Обов'язкові умови організації роботи представників служб антидопінгового контролю  
72. На всіх змаганнях, незалежно від їх рангу, представник служби антидопінгового контролю входить до складу судівської колегії змагань з правами замісника головного судді.  
73. Головна суддівська колегія або жюрі зобов'язані забезпечити представників служб антидопінгового контролю протоколами стартів та підсумків змагань.  
74. Суддівська колегія на змаганнях зобов'язана виділяти не менше двох суддів, відповідальних за своєчасне прибуття спортсменів до пункту антидопінгового контролю.  
75. При проведенні антидопінгового контролю на змаганнях, або інших спортивних заходах, представники служби антидопінгового контролю розміщуються окремо від учасників змагань без права підсилення до них сторонніх осіб.  
76. Організатори змагань зобов'язані забезпечити відповідні умови для проведення антидопінгового контролю і зберігання біопроб, охорону, приміщення представниками правоохоронних органів.  
77. Організатори змагань персонально відповідають за створення умов щодо проведення антидопінгового контролю у відповідності з Законом, правилами і регламентом, визначеним медичним кодексом МОК і відповідними міжнародними федераціями з видів спорту.  
78. Стаття 14. Порядок проведення антидопінгового контролю  
79. Антидопінговий контроль проводиться за одним із видів регламенту, що визначений правилами і регламентом медичного кодексу МОК і міжнародних спортивних федерацій, а також регламентом, затвердженим Національним Олімпійським Комітетом України і узгодженим із національними спортивними федераціями.  
80. Відбір біопроб проводиться в обов'язковому порядку працівниками служби антидопінгового контролю НАЦ на міжнародних змаганнях, що проводяться в Україні, на чемпіонатах України на всеукраїнських змаганнях, змаганнях спортивних учбових закладів, учнів дитячо-юнацьких спортивних шкіл, шкіл вищої спортивної майстерності, а також на навчально-тренувальних зборах.  
81. На технічній нараді представників команд та суддівської колегії, перед початок змагань оголошується визначений тип регламенту, що не може змінюватися протягом змагань, за виключенням тих випадків, коли зміни вносять щодо залучення до тестування на допінг, уповноважені представники міжнародної або національної спортивної федерації, Держкомспорту України в залежності від статусу змагань.  
82. Учасник змагань може бути протестований декілька разів протягом змагань. Представники служб антидопінгового контролю за погодженням з головною суддівською колегією мають право, як виняток, провести тестування будь-якого спортсмена або тварини запідозрених у застосуванні допінгу.  
83. Представникам засобів масової інформації вхід до пункту антидопінгового контролю заборонено.  
84. Всі спортсмени, тренери, лікарі і керівники команд повинні бути ознайомлені з процедурою антидопінгового контролю і зобов'язані виконувати встановлені вимоги визначені цим Законом.  
85. Стаття 15. Загальний регламент антидопінгового контролю  
86. Обов'язковому антидопінговому контролю підлягають призери змагань, спортсмени або тварини визначені Держкомспортом України або національною спортивною федерацією, а також спортсмени або тварини визначені жеребом.  
87. В командних змаганнях тестуванню підлягають не більше двох спортсменів із команд, що зайняли призові місця, а також від команд, визначених жеребом.  
88. Жеребкування мають право проводити технічні делегати міжнародної спортивної федерації, уповноважені Держкомспорту України, національної спортивної федерації, в залежності від статусу змагань, без присутності представників служб антидопінгового контролю.  
89. Стаття 16. Регламент антидопінгового контролю по закритому графіку  
90. Антидопінговий контроль по закритому графіку проводиться на змаганнях, учбово-тренувальних зборах і не підлягає розголошенню на засіданнях суддівської, колегії, нараді представників команд.  
91. Тестуванню підлягають спортсменами або тварини визначені жеребом.  
92. У разі визначення спортсмена або тварини для антидопінгового контролю отримується спеціальне повідомлення, ознайомлення з яким засвідчується підписом. Спортсмен зобов'язаний з'явитися на пункт антидопінгового контролю із документом, що засвідчує його особу в зазначений у повідомленні термін.  
93. Неявка спортсмена протягом визначеного терміну без поважної причини або відмова від проходження антидопінгового контролю з вини самого спортсмена, тренера чи представника команди, розцінюється як факт застосування допінгу. З цього приводу керівником служби антидопінгового контролю затверджується протокол, що представляється представниками медичних комісій МОК, міжнародних спортивних федерацій, НОК України та відповідній національній федерації.  
94. Спортсмен не має права залишити пункт антидопінгового контролю протягом всієї процедури визначеної МОК і міжнародної федерації. У разі виклику спортсмена на церемонію нагородження на пункті антидопінгового контролю залишається його довірена особа.  
95. РОЗДІЛ IV Відповідальність за застосування допінгу та порушення законодавства про антидопінговий контроль  
96. Стаття 17. Санкції та порядок їх застосування до спортсменів, які використали допінг  
97. Спортсмен або тварина в біопробах котрих встановлені речовини, які віднесені до переліку заборонених засобів медичного кодексу МОК, чи відповідної міжнародної федерації або в разі відмови від процедури тестування, вважається викритим у застосуванні допінгу і підлягає дискваліфікації;  
98. - при виявлені у застосуванні анаболічних стероїдів вперше - на 2 роки, вдруге довічно;  
99. - при виявлені у застосуванні симпатомиметиків і алкоголю вперше - на 6 місяців, вдруге - на 2 роки, за третім разом - довічно;  
100. - при застосуванні беттаблокаторів і діуретиків вперше - на 2 роки в друге -довічно;  
101. - за неявку на пункт антидопінгового контролю у визначений час, за відмову пройти допінговий контроль, незалежно від мотивації, за відмову підписати спеціальне повідомлення про антидопінговий контроль, за спроби підміни осіб або тварин та біопроби, дискваліфікується на 2 роки.  
102. Строки дискваліфікації спортсменів або тварин міжнародними спортивними організаціями встановлюються самостійно.  
103. При встановленні в біопробі спортсмена заборонених засобів, який виступає у складі естафети, багатомісного екіпажу (академічне веслування, веслування на байдарках і каноє, вітрильний та санний спорт, бобслей) останній дискваліфікується, а результат команди, екіпажу анулюється.  
104. При встановленні в біопробі спортсмена заборонених засобів, який виступає за команду в ігрових видах спорту, останні дискваліфікуються, і команді зараховується поразка в грі, під час якої було зафіксовано факт застосування допінгу.  
105. Спортсмени, які зайняли призові місця і були дискваліфіковані за застосування допінгу, зобов'язані повернути медалі, дипломи, грамоти, грошові та інші винагороди до відповідних організацій. Спортивний результат анулюється.  
106. Стаття 18. Умови та порядок використання допінгу за медичним призначенням  
107. У випадку встановлення у спортсмена або тварини анаболічних стероїдів за медичним призначенням, при наявності заключення медичних працівників та працівників ветеринарної служби, останні не допускаються до участі в змаганнях на термін 6 місяців.  
108. Про факт лікування препаратами зазначеної групи відповідна медична установа чи організація зобов'язана надати інформацію до служби антидопінгового контролю НАЦ та головної суддівської колегії відповідних змагань.  
109. Стаття 19. Відповідальність за порушення законодавства про антидопінговий контроль  
110. Порушення законодавства про антидопінговий контроль тягне за особою адміністративну або кримінальну відповідальність.  
111. Відповідальність несуть фізичні особи винні у:  
112. - побудженні, спонуканні спортсмена до застосування допінгу;  
113. - розголошенні інформації, при виконанні робіт зазначених у ст. 7, 9, 11, 12, 13 цього Закону;  
114. - порушенні процедур, пов'язаних з проведенням антидопінгового контролю;  
115. - фальсифікації результатів тестування;  
116. - допущенні халатності при виконанні службових, професійних обов'язків, при здійсненні антидопінгового контролю.  
117. Особи, які не мають медичної освіти і викриті у сприянні застосування заборонених засобів можуть бути притягнуті до відповідальності за "незаконне лікування" згідно чинного законодавства України.  
118. Законодавством України може бути встановлено відповідальність за інші порушення законодавства про антидопінговий контроль.  
119. Стаття 20. Міжнародні договори України  
120. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила ніж ті, що містяться в цьому Законі та інших законодавчих актах України, то застосовуються правила міжнародного договору.