Кількість абзаців - 284 Розмітка (ліва колонка)


про ліцензування певних видів господарської діяльності (Друге читання)

0. Проект (13.01.2000) ЗАКОН УКРАЇНИ Про ліцензування певних видів господарської діяльності  
1. Цей Закон визначає основні принципи ліцензування певних видів господарської діяльності, порядок видачі ліцензій, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів виконавчої влади за порушення законодавства про ліцензування.  
2. Стаття 1. Визначення термінів  
3. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:  
4. анулювання ліцензії - позбавлення ліцензіата права на провадження певного виду господарської діяльності органом ліцензування;  
5. виробництво (виготовлення) - діяльність, пов'язана з випуском продукції, яка включає всі стадії технологічного процесу, а також реалізацію продукції власного виробництва;  
6. господарська діяльність - будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних або фізичних осіб, пов'язана з виробництвом (виготовленням) товарів, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт;  
7. ліцензіат - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, що ліцензується;  
8. ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом установленого строку;  
9. ліцензійні умови - вичерпний перелік кваліфікаційних, організаційних вимог, установлених законами України та нормативно-правовими актами, виданими на виконання законів України, якими регулюються питання ліцензування, а також установлених нормативно-технічними документами технологічних вимог до певного виду господарської діяльності, виконання яких є обов'язковим для провадження певного виду господарської діяльності;  
10. ліцензування - видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов ліцензіатом, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства органом ліцензування;  
11. орган ліцензування (ліцензіар) - орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України провадити ліцензування;  
12. плата за ліцензію - разовий платіж, що вноситься суб'єктом господарювання за одержання ліцензії;  
13. повторне порушення - вчинення ліцензіатом протягом строку дії ліцензії повторного порушення певних ліцензійних умов після застосування санкцій за аналогічне порушення;  
14. розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов ліцензіатом - рішення ліцензіара або спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування про необхідність усунення ліцензіатом в установлені строки порушень ліцензійних умов;  
15. розпорядження про усунення порушень законодавства органом ліцензування - рішення спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування про необхідність усунення ліцензіаром в установлені строки порушень законодавства з ліцензування;  
16. суб'єкт господарювання - зареєстрована в установленому законодавством порядку юридична особа незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, яка провадить господарську діяльність, крім органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності;  
17. торгівля - будь-які операції, що здійснюються за договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на товари, а також операції згідно з договорами комісії.  
18. Стаття 2. Сфера дії Закону  
19. Дія цього Закону поширюється на види господарської діяльності, визначені статтею 9 цього Закону.  
20. Дія Закону не поширюється на відносини, що регулюють діяльність банків, зовнішньоекономічну діяльність, ринок цінних паперів, а також на відносини, пов'язані з використанням інтелектуальної власності.  
21. Стаття 3. Основні принципи державної політики у сфері ліцензування  
22. Основними принципами державної політики у сфері ліцензування є:  
23. забезпечення рівності прав, законних інтересів усіх суб'єктів господарювання;  
24. ліцензування лише тих видів господарської діяльності, провадження яких безпосередньо впливає на здоров'я людини, на довкілля, безпеку держави;  
25. встановлення єдиного порядку ліцензування певних видів господарської діяльності на території України;  
26. зарахування плати за ліцензію до державного бюджету.  
27. Ліцензування не може використовуватися для обмеження конкуренції у провадженні господарської діяльності.  
28. Перелік певних видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлюється цим Законом. Визначення видів господарської діяльності, що ліцензуються, іншими законодавчими актами без внесення відповідних змін до цього Закону не допускається.  
29. Фінансування органів ліцензування здійснюється з Державного бюджету України.  
30. Стаття 4. Структура системи ліцензування  
31. Верховна Рада України визначає основні напрями державної політики у сфері ліцензування, законодавчі основи її реалізації.  
32. Реалізацію державної політики у сфері ліцензування здійснює Кабінет Міністрів України та уповноважені ним органи виконавчої влади.  
33. Організаційну структуру системи ліцензування утворюють:  
34. спеціально уповноважений орган з питань ліцензування;  
35. органи ліцензування;  
36. експертно-апеляційна рада.  
37. Стаття 5. Спеціально уповноважений орган з питань ліцензування  
38. Спеціально уповноважений орган з питань ліцензування:  
39. розробляє основні напрями розвитку ліцензування;  
40. погоджує проекти актів законодавства з питань ліцензування та проекти інших нормативно-правових актів дозвільного характеру;  
41. узагальнює практику застосування законодавства для розроблення проектів нормативно-правових актів з питань ліцензування;  
42. організовує контроль за додержанням органами ліцензування та ліцензіатами законодавства у цій сфері та дає роз'яснення щодо його застосування;  
43. затверджує разом з органами ліцензування ліцензійні умови провадження певного виду господарської діяльності та порядок контролю за їх додержанням;  
44. формує експертно-апеляційну раду;  
45. організовує підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців з ліцензування;  
46. веде Єдиний ліцензійний реєстр;  
47. організовує замовлення, постачання, облік і звітність витрачання бланків ліцензій;  
48. видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов ліцензіатом, а також розпорядження про усунення порушень законодавства органом ліцензування.  
49. Для забезпечення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з ліцензування спеціально уповноважений орган з питань ліцензування визначає кваліфікаційні вимоги до зазначених фахівців, здійснює розроблення навчальних програм, методичних рекомендацій та посібників, установлює порядок підготовки та атестації фахівців з ліцензування.  
50. Розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, прийняті у межах його компетенції, є обов'язковими для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності. Розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування можуть бути оскаржені до суду.  
51. Стаття 6. Орган ліцензування  
52. Орган ліцензування:  
53. забезпечує виконання нормативно-правових актів з ліцензування;  
54. затверджує разом із спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування ліцензійні умови провадження певного виду господарської діяльності та порядок контролю за їх додержанням;  
55. видає та переоформлює ліцензії, видає дублікати ліцензій на певний вид господарської діяльності;  
56. здійснює у межах своєї компетенції контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов;  
57. видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов ліцензіатом;  
58. анулює ліцензії на певний вид господарської діяльності; формує і веде ліцензійний реєстр.  
59. Орган ліцензування, що здійснює передбачені цією статтею повноваження, може делегувати їх своїм місцевим органам.  
60. Повноваження з ліцензування не можуть бути делеговані юридичним особам, які провадять господарську діяльність, незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності.  
61. Стаття 7. Експертно-апеляційна рада  
62. Експертно-апеляційна рада є колегіальним органом при спеціально уповноваженому органі з питань ліцензування. У своїй діяльності експертно-апеляційна рада керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.  
63. Рішення експертно-апеляційної ради мають характер експертних висновків і є обов'язковими для розгляду спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.  
64. До компетенції експертно-апеляційної ради належать:  
65. експертиза актів законодавства, що стосуються правил та порядку одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності;  
66. розроблення рекомендацій з головних проблем державної політики у сфері ліцензування;  
67. розгляд пропозицій органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян і підприємців щодо доцільності запровадження ліцензування чи його скасування для певних видів господарської діяльності;  
68. розгляд заяв, претензій та скарг суб'єктів господарювання на рішення органів ліцензування щодо порушення цими органами законодавства з ліцензування;  
69. аналіз стану та розроблення рекомендацій щодо вдосконалення ліцензування.  
70. Склад експертно-апеляційної ради формується з державних службовців, науковців, інших фахівців та представників громадських об'єднань і затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.  
71. Експертно-апеляційну раду очолює голова спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.  
72. До складу експертно-апеляційної ради залучаються незалежні експерти та представники громадських об'єднань у кількості не менше ніж двадцять відсотків загальної кількості членів цієї ради.  
73. Організаційне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності експертно-апеляційної ради здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування.  
74. Експертно-апеляційна рада має право залучати для консультацій та експертизи державних службовців, науковців та інших фахівців на громадських засадах.  
75. Регламент роботи експертно-апеляційної ради розглядається на її засіданні та затверджується головою експертно-апеляційної ради.  
76. Проекти актів законодавства, пропозиції та звернення (апеляції) розглядаються експертно-апеляційною радою протягом двадцяти робочих днів з дня їх реєстрації.  
77. Рішення експертно-апеляційної ради приймається більшістю голосів від загальної кількості членів експертно-апеляційної ради.  
78. За результатами розгляду поданих проектів актів законодавства, пропозицій та звернень (апеляцій) приймається рішення експертно-апеляційної ради, яке оформляється протоколом, що підписується головою та секретарем експертно-апеляційної ради.  
79. Рішення експертно-апеляційної ради з питань звернень (апеляцій) є підставою для видання розпорядження про усунення порушень законодавства органом ліцензування.  
80. Стаття 8. Ліцензійні умови  
81. Суб'єкт господарювання зобов'язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов.  
82. Ліцензійні умови та порядок контролю за їх додержанням затверджуються спільним наказом спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування та органу ліцензування.  
83. Ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, положення якого без посилань на інші акти законодавства встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні вимоги для провадження певного виду господарської діяльності.  
84. У разі коли суб'єкт господарювання провадить певний вид господарської діяльності не в повному обсязі, а з окремих робіт, операцій, послуг, ліцензійні умови поширюються на суб'єкта господарювання в частині, що встановлює вимоги до окремих робіт, операцій, послуг.  
85. Орган ліцензування зобов'язаний офіційно оприлюднити зміни ліцензійних умов не пізніше ніж за десять робочих днів з дати державної реєстрації нормативно-правового акта, яким вносяться зміни до ліцензійних умов.  
86. Стаття 9. Певні види господарської діяльності, що ліцензуються  
87. Ліцензуванню підлягають:  
88. 1) пошук (розвідка) та експлуатація родовищ корисних копалин;  
89. 2) виробництво вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду;  
90. 3) ремонт вогнепальної, холодної, пневматичної зброї;  
91. 4) виробництво вибухових речовин і матеріалів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;  
92. 5) виробництво особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;  
93. 6) переробка уранових руд і продуктів їх переробки;  
94. 7) перевезення радіоактивних матеріалів;  
95. 8) переробка та зберігання радіоактивних відходів;  
96. 9) виробництво джерел іонізуючого випромінювання;  
97. 10) технічне обслуговування джерел іонізуючого випромінювання;  
98. 11) проектування ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів;  
99. 12) будівництво ядерної установки або сховищ для захоронення радіоактивних відходів;  
100. 13) експлуатація ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів;  
101. 14) видобуток дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння; 15) виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;  
102. 16) виготовлення виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;  
103. 17) виробництво лікарських засобів;  
104. 18) виробництво ветеринарних медикаментів і препаратів;  
105. 19) виробництво пестицидів та агрохімікатів;  
106. 20) виробництво спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони;  
107. 21) виробництво електроенергії в обсягах, що перевищують рівень, встановлюваний ліцензійними умовами;  
108. 22) виробництво теплової енергії в обсягах, що перевищують рівень, встановлюваний ліцензійними умовами;  
109. 23) виробництво технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного одержання інформації;  
110. 24) виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності;  
111. 25) передача електроенергії;  
112. 26) використання радіочастот;  
113. 27) транспортування нафти та нафтопродуктів трубопроводами;  
114. 28) транспортування природного і нафтового газу трубопроводами;  
115. 29) зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень, встановлюваний ліцензійними умовами;  
116. 30) наукові дослідження, пов'язані із створенням і використанням космічної техніки та технологій (крім ракет-носіїв);  
117. 31) розроблення, випробування, виробництво та експлуатація космічних апаратів та їх складових частин, наземної космічної інфраструктури та її складових частин, обладнання, що входить до складу космічного сегмента супутникових систем, крім систем телерадіомовлення;  
118. 32) передавання, одержання, розповсюдження та використання даних з космічних об'єктів, крім питань, віднесених до компетенції Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;  
119. 33) надання інших космічних послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;  
120. 34) роздрібна реалізація громадянам наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиць II і III переліку, та прекурсорів, включених до списку N 1 таблиці IV переліку, наведеного в Законі України "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів";  
121. 35) культивування та/або використання чи реалізація рослин, включених до списку N 3 таблиці I переліку, наведеного в Законі України "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів", з метою виробництва та/ або виготовлення наркотичних засобів і психотропних речовин;  
122. 36) культивування та/або використання чи реалізація рослин, включених до списку N 3 таблиці I переліку, наведеного в Законі України "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів", з низьким вмістом наркотичних засобів для промислових цілей, за винятком виробництва та/ або виготовлення наркотичних засобів і психотропних речовин;  
123. 37) перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на території України;  
124. 38) обіг прекурсорів, включених до списку N 2 таблиці IV переліку, наведеного в Законі України "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів";  
125. 39) торгівля вогнепальною зброєю та боєприпасами до неї, а також холодною зброєю, пневматичною зброєю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду;  
126. 40) торгівля лікарськими засобами, крім дозволених до відпуску без рецепту, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;  
127. 41) торгівля особливо небезпечними хімічними речовинами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;  
128. 42) медична практика;  
129. 43) переробка донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів;  
130. 44) ветеринарна практика;  
131. 45) проведення азартних ігор;  
132. 46) торгівля дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням;  
133. 47) будівельна діяльність;  
134. 48) надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів повітряним транспортом;  
135. 49) надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів річковим, морським транспортом;  
136. 50) надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом;  
137. 51) заготівля, переробка, реалізація та металургійна переробка металобрухту;  
138. 52) заготівля та обробка окремих видів ресурсоцінних відходів, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України;  
139. 53) заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України;  
140. 54) надання освітніх послуг загальноосвітніми навчальними закладами.  
141. З метою забезпечення ефективного й раціонального використання обмежених ресурсів, застосування новітніх технологій та обладнання, створення вигідних для держави умов експлуатації таких ресурсів, а також у разі надходження кількох заяв, ліцензування певних видів господарської діяльності, провадження яких пов'язане з використанням обмежених ресурсів, здійснюється на конкурсній основі. До таких видів господарської діяльності належать:  
142. переробка уранових руд і продуктів їх переробки;  
143. використання радіочастот.  
144. Стаття 10. Документи, що подаються органу ліцензування для одержання ліцензії  
145. Суб'єкт господарювання, який має намір провадити певний вид господарської діяльності, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до відповідного органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії.  
146. У заяві повинні міститися такі дані:  
147. 1) відомості про суб'єкта господарювання - заявника:  
148. найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код - для юридичної особи;  
149. прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані (серія, номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання), ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи;  
150. 2) вид господарської діяльності, на провадження якого заявник має намір одержати ліцензію;  
151. 3) у разі наявності у заявника - юридичної особи філій, інших відокремлених підрозділів, які провадитимуть певний вид господарської діяльності, що ліцензується, у заяві зазначається їх місцезнаходження.  
152. Заява подається у двох примірниках з підписом власника або уповноваженої ним особи.  
153. До заяви додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа.  
154. Органу ліцензування забороняється вимагати від суб'єктів господарювання інші документи, не передбачені цим Законом.  
155. За подання у заяві недостовірних відомостей заявник несе відповідальність згідно із законодавством.  
156. Перший примірник заяви залишається в органі ліцензування, другий - повертається заявникові з відміткою про дату приймання документів органом ліцензування та підписом відповідальної особи. У разі коли заява та відповідні документи для одержання ліцензії надсилаються рекомендованим листом, другий примірник заяви надсилається заявнику рекомендованим листом з відміткою органу ліцензування про дату приймання документів.  
157. Органу ліцензування забороняється відмовляти заявникові у прийнятті документів на одержання ліцензії. Таку відмову заявник може оскаржити у судовому порядку.  
158. Стаття 11. Рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії  
159. Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі у строк не пізніше ніж десять робочих днів з дати надходження заяви та документів, що додаються до заяви. Для видів господарської діяльності, провадження яких пов'язане з використанням обмежених ресурсів, рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі приймається у строк не пізніше ніж п'ять робочих днів з дати визначення переможця конкурсу.  
160. Повідомлення щодо рішення про видачу ліцензії або відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) заявникові в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення. У разі відмови у видачі ліцензії зазначаються підстави відмови.  
161. Орган ліцензування має право відмовити у видачі ліцензії, якщо у документах, поданих заявником, будуть виявлені недостовірні дані.  
162. Рішення про відмову у видачі ліцензії може бути оскаржено до суду.  
163. Стаття 12. Особливості проведення конкурсу для видів господарської діяльності, провадження яких пов'язане з використанням обмежених ресурсів  
164. У разі надходження кількох заяв на види господарської діяльності, провадження яких пов'язане з використанням обмежених ресурсів, проводиться конкурс. Порядок проведення конкурсів установлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачене законами України.  
165. Для видачі ліцензії та проведення конкурсу створюється ліцензійна комісія.  
166. Ліцензійна комісія є позавідомчим колегіальним органом органу з ліцензування.  
167. Ліцензійна комісія:  
168. визначає порядок проведення конкурсу;  
169. готує рекомендації органу ліцензування.  
170. Рекомендації ліцензійної комісії є обов'язковими для розгляду органом ліцензування під час прийняття рішень з питань ліцензування.  
171. До складу ліцензійної комісії входить заступник керівника органу ліцензування (голова ліцензійної комісії), посадові особи органу ліцензування, представники спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, незалежні експерти з певного виду господарської діяльності.  
172. Кількість незалежних експертів з певного виду господарської діяльності, які входять до складу ліцензійної комісії, не може перевищувати однієї третини складу ліцензійної комісії.  
173. Відповідальним секретарем ліцензійної комісії призначається посадова особа органу ліцензування.  
174. Засідання ліцензійної комісії оформляється протоколом, який підписується головою комісії (у разі відсутності голови - його заступником), а також відповідальним секретарем комісії.  
175. У разі незгоди деяких членів ліцензійної комісії з прийнятою рекомендацією вони викладають свою думку в окремому документі, який додається до протоколу засідання ліцензійної комісії.  
176. Не пізніше п'яти робочих днів після засідання ліцензійної комісії орган ліцензування з урахуванням протоколів засідань ліцензійної комісії приймає рішення з розглянутих на засіданні комісії питань та видає відповідний наказ.  
177. Організаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності ліцензійної комісії здійснює орган ліцензування.  
178. Стаття 13. Відомості, які містить ліцензія  
179. На території України органи ліцензування використовують єдину форму бланка ліцензії, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.  
180. Бланки ліцензій є документами суворої звітності, мають облікову серію і номер.  
181. У ліцензії зазначаються:  
182. найменування органу ліцензування, що видав ліцензію;  
183. певний вид господарської діяльності, на право провадження якого видається ліцензія;  
184. найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності;  
185. ідентифікаційний код юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів;  
186. місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності;  
187. дата та номер рішення про видачу ліцензії;  
188. строк дії ліцензії;  
189. посада, прізвище та ініціали особи, яка підписала ліцензію;  
190. дата видачі ліцензії.  
191. Ліцензія підписується керівником органу ліцензування або його заступником та засвідчується печаткою цього органу.  
192. Стаття 14. Видача ліцензії  
193. За видачу ліцензії справляється плата у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, крім тих, видача яких здійснюється на конкурсній основі. Плата вноситься після прийняття рішення про видачу ліцензії. За видачу ліцензії на види господарської діяльності, провадження яких пов'язане з використанням обмежених ресурсів, справляється плата, розмір якої та порядок зарахування встановлюються Кабінетом Міністрів України.  
194. Орган ліцензування видає ліцензію заявникові не пізніше ніж за три робочі дні з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за ліцензію.  
195. Орган ліцензування робить відмітку про дату приймання документів, що підтверджують внесення заявником плати за ліцензію, на примірнику заяви, яка залишилася у заявника.  
196. Якщо заявник протягом двадцяти робочих днів не подав документа, що засвідчує внесення плати за ліцензію, орган ліцензування, який оформив ліцензію, має право скасувати рішення про видачу ліцензії.  
197. Строк дії ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, але не може бути меншим ніж три роки.  
198. Нотаріально засвідчена копія ліцензії є документом, що підтверджує право суб'єкта господарювання на провадження певного виду господарської діяльності.  
199. Ліцензіат не може передавати ліцензію іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності.  
200. У разі провадження господарської діяльності без ліцензії суб'єкт господарювання несе відповідальність згідно із законодавством.  
201. Стаття 15. Переоформлення ліцензії  
202. Підставами для переоформлення ліцензії є:  
203. зміна найменування або місцезнаходження юридичної особи;  
204. зміна прізвища, ім'я, по батькові або місця проживання фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності.  
205. У разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії ліцензіат чи його правонаступник зобов'язані протягом десяти робочих днів подати органу ліцензування заяву про переоформлення ліцензії разом з ліцензією, що підлягає переоформленню, та відповідними документами або їх нотаріально засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни.  
206. Орган ліцензування протягом трьох робочих днів з дати надходження заяви зобов'язаний видати переоформлену на новому бланку ліцензію з урахуванням змін, зазначених у заяві про переоформлення ліцензії.  
207. У разі переоформлення ліцензії орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії, що була переоформлена, з внесенням відповідних змін до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня.  
208. Строк дії переоформленої ліцензії не може перевищувати строку дії, зазначеного в ліцензії, що переоформлялася.  
209. За переоформлення ліцензії справляється плата в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Плата за переоформлення ліцензії зараховується до державного бюджету.  
210. Суб'єкт господарювання, який подав заяву та відповідні документи для переоформлення ліцензії, може провадити свою діяльність на підставі довідки про наявність ліцензії на провадження певного виду діяльності, яка видається органом ліцензування у разі подання заяви про переоформлення ліцензії.  
211. Стаття 16. Видача дубліката ліцензії  
212. Підставами для видачі дубліката ліцензії є:  
213. втрата ліцензії;  
214. пошкодження ліцензії.  
215. У разі втрати ліцензії суб'єкт господарювання зобов'язаний звернутися до органу ліцензування із заявою про видачу дубліката ліцензії, до якої додається документ, що засвідчує внесення плати за дублікат ліцензії.  
216. Якщо бланк ліцензії непридатний для користування внаслідок його пошкодження, ліцензіат подає відповідному органу ліцензування:  
217. заяву про видачу дубліката ліцензії;  
218. непридатну для користування ліцензію;  
219. документ, що засвідчує внесення плати за видачу дубліката ліцензії.  
220. Строк дії дубліката ліцензії не може перевищувати строку дії, який зазначався у втраченій або пошкодженій ліцензії.  
221. Суб'єкт господарювання, який подав заяву та відповідні документи для видачі дубліката ліцензії замість втраченої або пошкодженої, може провадити свою діяльність на підставі довідки про наявність ліцензії на провадження певного виду діяльності, яка видається органом ліцензування у разі подання заяви про видачу дубліката ліцензії.  
222. Орган ліцензування зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати одержання заяви на видачу дубліката ліцензії видати заявникові дублікат ліцензії замість втраченої або пошкодженої.  
223. У разі видачі дубліката ліцензії замість втраченої або пошкодженої орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії, що була втрачена або пошкоджена, з внесенням відповідних змін до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня.  
224. За дублікат ліцензії, що видається замість втраченої або пошкодженої ліцензії, справляється плата у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Плата за видачу дубліката ліцензії зараховується до державного бюджету.  
225. Стаття 17. Ліцензійні справи та ліцензійний реєстр  
226. Орган ліцензування після надходження заяви на одержання ліцензії формує ліцензійну справу і фіксує дату надходження документів у журналі обліку заяв та виданих ліцензій. Журнал обліку заяв та виданих ліцензій ведеться на певний вид господарської діяльності. Орган ліцензування несе відповідальність за зберігання ліцензійної справи. Орган ліцензування формує і веде ліцензійний реєстр з певного виду господарської діяльності.  
227. Журнал обліку заяв і виданих ліцензій повинен містити відомості, які заносяться до ліцензійного реєстру, дату надходження заяви на видачу ліцензії, у разі відмови у видачі ліцензії - дату та номер рішення про відмову у видачі ліцензії.  
228. У разі створення у ліцензіата філії, іншого відокремленого підрозділу, де провадитиметься певний вид господарської діяльності, що ліцензується, або у разі ліквідації філії, іншого відокремленого підрозділу ліцензіат зобов'язаний протягом семи робочих днів з моменту створення або ліквідації такої філії, іншого відокремленого підрозділу подати до органу ліцензування відповідне повідомлення.  
229. При видачі ліцензії у журналі обліку заяв та виданих ліцензій зазначається дата видачі ліцензії, прізвище заявника або уповноваженої ним особи, яку ознайомлено з ліцензійними умовами провадження певного виду господарської діяльності, що засвідчується підписом цієї особи.  
230. До ліцензійного реєстру заносяться:  
231. відомості про суб'єкта господарювання - ліцензіата;  
232. відомості про орган ліцензування, який видав ліцензію;  
233. вид господарської діяльності, на провадження якого видано ліцензію;  
234. у разі наявності у ліцензіата філій, інших відокремлених підрозділів, які провадитимуть певний вид господарської діяльності, що ліцензується, - їх місцезнаходження;  
235. дата прийняття рішення про видачу ліцензії та номер рішення;  
236. серія та номер ліцензії;  
237. строк дії ліцензії;  
238. відомості про переоформлення ліцензії, видачу дубліката ліцензії;  
239. підстави, дата і номер розпорядження про необхідність усунення порушень ліцензійних умов ліцензіатом;  
240. дата і номер рішення про анулювання ліцензії.  
241. Спеціально уповноважений орган з питань ліцензування веде Єдиний ліцензійний реєстр, який містить відомості ліцензійних реєстрів та ідентифікаційний код органу ліцензування.  
242. Інформація, яка міститься в Єдиному ліцензійному реєстрі та ліцензійних реєстрах, є відкритою. За користування їх даними справляється плата.  
243. Порядок формування, ведення та користування ліцензійними реєстрами, порядок надання відомостей з ліцензійних реєстрів до Єдиного ліцензійного реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.  
244. Органи державної влади звільняються від плати за користування даними Єдиного ліцензійного реєстру та ліцензійних реєстрів.  
245. Стаття 18. Державний контроль у сфері ліцензування  
246. Державний контроль за додержанням ліцензіарами вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування.  
247. Ліцензіар під час перевірки надає спеціально уповноваженому органу з питань ліцензування рішення та інші документи з ліцензування.  
248. У разі виявлення порушень законодавства у сфері ліцензування, спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, не пізніше ніж за десять робочих днів з дати складання акта перевірки видає розпорядження про усунення порушень законодавства органом ліцензування.  
249. Ліцензіар, який одержав розпорядження про усунення порушень законодавства, зобов'язаний в установлений строк подати спеціально уповноваженому органу з питань ліцензування інформацію про усунення виявлених порушень.  
250. Державний контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснюють органи ліцензування та спеціально уповноважений орган з питань ліцензування в межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок.  
251. Періодичність проведення планових перевірок установлюється нормативно-правовим актом, яким затверджуються ліцензійні умови та порядок контролю за їх додержанням.  
252. Позапланові перевірки здійснюють органи ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування лише на підставі надходження до них у письмовій формі інформації про порушення вимог законодавства у сфері ліцензування, або з метою перевірки виконання рішень про усунення його порушень.  
253. Орган, що здійснює перевірку, складає за її результатами акт у двох примірниках. Один примірник акта видається суб'єкту, який перевірявся, другий - зберігається в органі, який здійснив перевірку.  
254. Орган ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування не пізніше десяти робочих днів з дати складання акта перевірки порушень ліцензійних умов видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов ліцензіатом або орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії.  
255. Ліцензіат, який одержав розпорядження про усунення ним порушень ліцензійних умов, зобов'язаний в установлений строк подати органу, який видав це розпорядження, інформацію про їх усунення.  
256. Стаття 19. Анулювання ліцензії  
257. Підставами для анулювання ліцензії є:  
258. заява ліцензіата про анулювання ліцензії;  
259. акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов;  
260. рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання;  
261. нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності;  
262. заява ліцензіата про переоформлення ліцензії;  
263. акт про встановлення факту непереоформлення ліцензії в установлений строк за наявності підстав для її переоформлення;  
264. заява ліцензіата про видачу дубліката ліцензії;  
265. акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії;  
266. акт про встановлення факту неподання в установлений строк інформації про створення або ліквідацію у ліцензіата філії, іншого відокремленого підрозділу, де провадився певний вид господарської діяльності, що ліцензується;  
267. акт про встановлення факту передачі ліцензії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності.  
268. Орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії протягом десяти робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання ліцензії. Запис про дату та номер рішення про анулювання ліцензії вноситься до ліцензійного реєстру у п'ятиденний строк.  
269. У разі анулювання ліцензії за порушення ліцензіатом ліцензійних умов суб'єкт господарювання може одержати нову ліцензію на право провадження цього виду господарської діяльності не раніше ніж через рік з дати прийняття рішення органу ліцензування про анулювання попередньої ліцензії.  
270. Стаття 20. Відповідальність посадових осіб органів ліцензування  
271. Посадові особи органів ліцензування у разі недодержання порядку ліцензування несуть відповідальність згідно із законодавством.  
272. Стаття 21. Відшкодування збитків у зв'язку з порушенням законодавства у сфері ліцензування  
273. Збитки, завдані порушенням законодавства у сфері ліцензування, підлягають відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб у порядку, визначеному законодавством.  
274. Стаття 22. Прикінцеві положення  
275. 1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня опублікування.  
276. 2. До приведення законодавства у відповідність із Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" нормативно-правові акти України застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.  
277. 3. Види господарської діяльності, не включені до статті 9 цього Закону, з дня набрання чинності цим Законом провадяться без ліцензій.  
278. 4. Ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, які видані в установленому порядку до набрання чинності цим Законом і ліцензування яких передбачено цим Законом, діють до закінчення встановлених у них строків.  
279. 5. Кабінету Міністрів України у місячний строк після набрання чинності цим Законом:  
280. подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність з цим Законом;  
281. привести свої рішення у відповідність з цим Законом;  
282. забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом;  
283. розробити нормативно-правові акти, передбачені цим Законом.