Кількість абзаців - 324 Розмітка (ліва колонка)


ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ (Третє читання)

0. ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ  
1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА  
2. Розділ І. Загальні положення  
3. Глава 1. Основні положення  
4. Стаття 1001. Сфера дії Податкового кодексу України  
5. (1) Податковий кодекс України регулює відносини, пов'язані з оподаткуванням в Україні, та визначає правові основи побудови і функціонування системи оподаткування.  
6. (2) Цей Кодекс встановлює перелік податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що включаються до системи оподаткування (далі - податки), основні засади визначення суб'єктів податкових правовідносин, їх прав та обов'язків, об'єктів оподаткування, бази оподаткування, розмірів податкових ставок (нормативів), порядку справляння та зарахування податків, реґламентує порядок їх встановлення, зміни та скасування, а також надання податкових пільг, ведення податкового обліку, забезпечення виконання податкових зобов'язань та порядок і умови притягнення до відповідальності за порушення у сфері оподаткування.  
7. (3) Цей Кодекс не регулює справляння мита та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які справляються згідно з спеціальним законодавством України.  
8. (4) Дія цього Кодексу не поширюється на обов'язкові платежі, що встановлені іншими законами і не включаються до системи оподаткування, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Перелік податків, встановлений цим Кодексом, є вичерпним.  
9. Стаття 1002. Податкове законодавство  
10. (1) Податкове законодавство регулює відносини, пов'язані із встановленням та скасуванням податків, а також відносини, які виникають у процесі виконання обов'язків щодо сплати податків, а також здійснення податкового контролю та притягнення до відповідальності за вчинення правопорушень у сфері оподаткування.  
11. (2) Відносини у сфері оподаткування регулюються Конституцією України, цим Кодексом, спеціальним законодавством України з питань оподаткування і прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами  
12. (3) До нормативно-правових актів з питань оподаткування належать:  
13. а) закони України з питань оподаткування;  
14. б) акти з питань оподаткування, прийняті Кабінетом Міністрів України, центральними органами виконавчої влади в межах повноважень, визначених цим Кодексом;  
15. в) акти з питань оподаткування, прийняті Верховною Радою Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених цим Кодексом;  
16. г) акти з питань оподаткування, прийняті органами місцевого самоврядування в межах наданих їм повноважень, визначених цим Кодексом.  
17. (4) Суб'єкти, об'єкти та база оподаткування, розміри ставок (нормативів), порядок справляння податків і податкові пільги не можуть встановлюватися або змінюватися іншими нормативно-правовими актами, крім цього Кодексу (за винятком нормативно-правових актів з питань оподаткування, прийнятих в межах повноважень, визначених цим Кодексом). Нові податки встановлюються виключно цим Кодексом.  
18. (5) Нормативно-правові акти з питань оподаткування не можуть суперечити цьому Кодексу. У разі існування суперечностей між нормами цього Кодексу та нормами інших нормативно-правових актів з питань оподаткування, застосовуються норми цього Кодексу.  
19. (6) За наявності суперечностей між нормами цього Кодексу та нормативно-правовим актом, який належить до іншої галузі законодавства, для цілей оподаткування застосовуються норми цього Кодексу.  
20. Нормативно-правові акти з питань оподаткування або окремі їх норми можуть визнаватися нечинними у випадках і в порядку, визначених законодавством України.  
21. Стаття 1003. Суб'єкти оподаткування  
22. (1) Суб'єкти оподаткування - це особи, на яких Конституцією України, цим Кодексом та спеціальним законодавством України з питань оподаткування покладено обов'язки:  
23. а) сплачувати податки (платники податків);  
24. б) нараховувати, утримувати та перераховувати податки до бюджетів (податкові агенти).  
25. (2) Платником податків визнається особа, доходи, прибуток, майно та інші об'єкти якої є об'єктом оподаткування відповідно до цього Кодексу.  
26. (3) Податковим агентом визнається особа інша ніж платник податків, на яку відповідно до цього Кодексу покладено обов'язки щодо нарахування податків, утримання їх з платника та перерахування до бюджетів.  
27. Стаття 1004. Об'єкт оподаткування  
28. (1) Об'єктами оподаткування є доходи, прибуток, майно, операції з продажу товарів, робіт, послуг та інші об'єкти, визначені відповідно до цього Кодексу.  
29. (2) Кожний податок має самостійний об'єкт оподаткування, який визначається відповідно до цього Кодексу.  
30. (3) Для цілей оподаткування не приймаються до уваги підстави виникнення об'єкту оподаткування. Незаконність діянь, в результаті виконання яких виникли об'єкти оподаткування, не звільняє від обов'язку виконання податкових зобов'язань, пов'язаних з такими об'єктами.  
31. Стаття 1005. База оподаткування  
32. (1) Базою оподаткування є вартісний, фізичний або інший характерний вираз об'єкта оподаткування.  
33. (2) Визначення та обчислення бази оподаткування здійснюється відповідно до цього Кодексу.  
34. Стаття 1006. Податкові ставки (нормативи) та порядок їх встановлення  
35. (1) Податкові ставки (нормативи) - це величина податкових нарахувань на одиницю виміру бази оподаткування.  
36. (2) Податкові ставки (нормативи) встановлюються цим Кодексом і в межах його норм - нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування.  
37. (3) У випадках, визначених цим Кодексом, податкові ставки (нормативи) встановлюються Кабінетом Міністрів України.  
38. Стаття 1007. Встановлення, зміна, скасування та використання податкових пільг  
39. (1) Податкові пільги можуть бути встановлені шляхом:  
40. а) зменшення бази або об`єкта оподаткування;  
41. б) запровадження знижених податкових ставок (нормативів);  
42. в) зменшення нарахованих сум податків;  
43. г) звільнення від сплати податків окремих категорій платників;  
44. д) надання відстрочення (розстрочення) у сплаті податків.  
45. (2) Установлення та скасування податкових пільг здійснюється Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування у межах повноважень, наданих їм цим Кодексом.  
46. (3) Органи державної податкової служби України можуть надавати платникам податків відстрочення та розстрочення податкових зобов'язань у випадках та порядку, встановлених розділом XVІ цього Кодексу.  
47. (4) Зміна та скасування податкових пільг провадиться шляхом внесення змін і доповнень до цього Кодексу та інших нормативно-правових актів з питань оподаткування, прийнятих в межах повноважень, визначених цим Кодексом.  
48. (5) Суми коштів, вивільнених у зв'язку з наданням суб'єкту господарської діяльності податкових пільг обліковуються цим суб'єктом - платником податків. У таких випадках платники податків надають органам державної податкової служби України відомості щодо суми коштів, вивільнених у зв'язку з наданням податкових пільг та їх використанням. Облік та використання коштів від наданих пільг здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.  
49. (6) Платники податків мають право використовувати податкові пільги або відмовитися від їх використання. Податкові пільги, які платник податків не використав, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані у рахунок майбутніх платежів з податків або відшкодовані з бюджетів.  
50. Стаття 1008. Порядок обчислення податків  
51. Суб'єкти оподаткування самостійно обчислюють суми податків, які підлягають сплаті за податковий період, виходячи з бази оподаткування та податкових ставок (нормативів), якщо інше не передбачено цим Кодексом.  
52. Стаття 1009. Строки сплати податків  
53. Строки сплати податків встановлюються окремо для кожного з них, а зміна встановлених строків сплати податків провадиться лише у порядку, передбаченому цим Кодексом.  
54. Стаття 1010. Порядок зарахування податків до бюджету  
55. (1) Порядок зарахування загальнодержавних податків до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів визначається цим Кодексом, законодавством з питань бюджетного устрою і бюджетного процесу та відповідними нормативно-правовими актами з питань бюджетного устрою та бюджетного процесу.  
56. (2) Місцеві податки і збори повністю зараховуються до місцевих бюджетів у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, якими вони встановлюються.  
57. Стаття 1011. Строки прийняття нормативно-правових актів з питань оподаткування, набрання ними чинності та їх дія в часі  
58. (1) Закони України з питань оподаткування щодо встановлення нових податків, визначення суб'єктів, об'єктів, бази оподаткування, розміру податкових ставок (нормативів), порядку справляння податків, а також щодо пільг приймаються та оприлюднюються не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року та набирають чинності не раніше, ніж з початку нового бюджетного року.  
59. (2) Нормативно-правові акти з питань оподаткування, прийняті Кабінетом Міністрів України щодо встановлення розмірів податкових ставок (нормативів) та порядку справляння податків, набирають чинності з першого дня наступного податкового періоду, але не раніше ніж через 30 календарних днів з дня їх офіційного оприлюднення.  
60. (3) Нормативно-правові акти з питань оподаткування, визначені підпунктами "в", "г" частини (3) статті 1002, набирають чинності з першого дня наступного податкового періоду, але не раніше ніж через 30 календарних днів з дня їх оприлюднення.  
61. (4) Нормативно-правові акти з питань оподаткування не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність суб'єктів оподаткування.  
62. Стаття 1012. Дія міжнародних договорів України  
63. (1) Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування, то застосовуються норми міжнародного договору України.  
64. (2) Нерезидент, який відповідно до міжнародного договору України має право на пільгове оподаткування, протягом трьох років з дня виникнення податкового зобов'язання подає заяву про звільнення або повернення надміру сплаченого податку в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.  
65. Стаття 1013. Визначення термінів, які використовуються у цьому Кодексі  
66. (1) Терміни, які використовуються у цьому Кодексі, вживаються у значеннях, наведених у цій статті.  
67. (2) Алкогольні напої - продукти з вмістом спирту понад 1,2 процента об'ємних одиниць, які включені до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів за кодами 2203, 2204, 2205, 2206, 2207, 2208.  
68. (3) Активи - майно, до складу якого входять, зокрема, кошти, цінні папери, основні фонди та оборотні активи, розрахунки з дебіторами та кредиторами, об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності та прирівняні до них права, що є об'єктом права власності або повного господарського відання платника податків.  
69. 1. Матеріальні активи - основні фонди та оборотні активи у будь-якому вигляді, включаючи електричну, теплову та іншу енергію, газ, воду що відрізняються від коштів, цінних паперів, деривативів і нематеріальних активів.  
70. 2. Нематеріальні активи - права власності на результати інтелектуальної діяльності, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні немайнові права, визнані об'єктом права власності платника податку в порядку, встановленому відповідним законодавством.  
71. (4) Акцепт - згода на оплату або гарантування оплати платіжних документів згідно з умовами, визначеними цим платіжним документом.  
72. (5) Аукціон (публічні торги) - конкурентний спосіб продажу за кошти рухомого і нерухомого майна, майнових прав і валютних коштів у зазначений час і в установленому місці.  
73. (6) Бартерна операція - господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари, роботи, послуги у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості (крім розрахунків цінними паперами, в т.ч. числі векселями), в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця з метою компенсації вартості таких товарів, робіт, послуг.  
74. (7) Безнадійна заборгованість - заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:  
75. а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо якої минув строк позовної давності;  
76. б) заборгованість, яка не була погашена до дня оголошення боржника - юридичної особи банкрутом, або до дня її ліквідації, у встановлених законодавством України порядках, а також непогашена заборгованість фізичної особи, щодо якої є рішення суду про неможливість стягнення внаслідок відсутності майна;  
77. в) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) та у будь-який інший спосіб, передбачений умовами договору застави, майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не привели до повного покриття заборгованості;  
78. г) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством України;  
79. д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.  
80. (8) Безоплатно надані товари, роботи, послуги - це:  
81. а) товари, що надаються платниками податків згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;  
82. б) роботи (послуги), які виконуються (надаються) платниками податків без вимоги про компенсацію їх вартості;  
83. в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.  
84. (9) Безповоротна фінансова допомога - це:  
85. а) сума коштів, передана платникові податків згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають компенсації чи повернення таких коштів (крім бюджетних дотацій та субсидій), або без укладення таких договорів;  
86. б) сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву в порядку, передбаченому частиною (3) статті 2094 цього Кодексу;  
87. в) сума заборгованості платника податків перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності, без урахування нарахованих згідно з договором пені та штрафів;  
88. г) кредит або депозит, наданий платникові податків без встановлення строків повернення його основної суми, крім кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах.  
89. (10) Близькі родичі - матір, батько, діти, рідні брати та сестри, онуки, дід і баба, усиновителі, усиновлені.  
90. (11) Бюджетна дотація - безповоротна фінансова допомога з боку держави, яка надається суб'єкту підприємницької діяльності з метою зміцнення його фінансово-економічного становища та (або) для забезпечення виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг, що мають стратегічне значення для держави.  
91. (12) Бюджетна установа - орган, установа чи організація, визначена або створена згідно із Конституцією України, а також установа чи організація, що створена у встановленому порядку органами влади Автономної Республіки Крим чи органом місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповіно Державного бюджету України чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.  
92. (13) Валютний (обмінний) курс - ціна валюти, виражена в іншій валюті.  
93. 1. Офіційний валютний курс - курс валюти, офіційно встановлений Національним банком України як уповноваженим органом держави.  
94. (14) Відповідальне зберігання - господарська операція платника податків, що передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій особі без права їх використання у господарському обороті такої фізичної чи юридичної особи, з подальшим поверненням цих матеріальних цінностей платникові податків без зміни їх якісних або кількісних характеристик.  
95. (15) Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, спрямована на одержання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, якщо безпосередня участь цієї особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та істотною. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи в тому числі через свої філіали (відділення), постійні представництва, а також через будь-яку іншу особу, яка діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії та доручення.  
96. Діяльність органів державної влади чи місцевого самоврядування, що провадиться ними в межах здійснення своїх невід'ємних функцій, не вважається господарською діяльністю, в тому числі якщо у зв'язку з такою діяльністю збирається державне мито, плата чи інша компенсація.  
97. (16) Гральний бізнес - діяльність, пов'язана із влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим чи майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі.  
98. (17) Гудвіл - нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів, робіт, послуг, нових технологій тощо.  
99. (18) Давальницька сировина - сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що використовуються у виробництві готової продукції, з наступним поверненням цієї продукції або її частини їх власникові або за його дорученням - іншій особі.  
100. 1. Давальницька сировина, що використовується у зовнішньоекономічних відносинах, - сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземним замовником (чи закуплені іноземним замовником в Україні за іноземну валюту) або вивезені за її межі українським замовником для використання у виробництві готової продукції, з наступним поверненням усієї продукції або її частини до країни власника (чи з реалізацією у країні виконавця замовником або за його дорученням виконавцем) або вивезенням до іншої країни.  
101. 2. Операція з давальницькою сировиною - операція з перероблення (оброблення, збагачення чи використання) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників і виконавців, а також етапів (операцій)) з перероблення цієї сировини з метою одержання готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною належать операції, в яких сировина замовника на конкретному етапі її переробки становить не менш як 20 процентів загальної вартості готової продукції. При операціях з давальницькою сировиною використовуються терміни, що мають таке значення:  
102. а) замовник - суб'єкт господарської діяльності, який надає давальницьку сировину;  
103. б) виконавець - суб'єкт господарської діяльності, який здійснює переробку, обробку, збагачення чи використання давальницької сировини;  
104. в) готова продукція - продукція (товар), вироблена з використанням давальницької сировини (крім тієї частини, що використовується для проведення розрахунків за її переробку) і визначена як кінцева у контракті між замовником і виконавцем.  
105. (19) Дебітор - юридична чи фізична особа, яка має грошову або майнову заборгованість перед іншою юридичною або фізичною особою.  
106. (20) Дериватив - стандартний документ, що засвідчує право та(або) зобов'язання придбати чи продати у майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах. Стандартна (типова) форма деривативів і порядок їх випуску та обігу встановлюються законодавством України.  
107. (21) Дивіденди - платіж, який провадиться юридичною особою на користь власника або довірених осіб власника корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку.  
108. (22) Дохід (валовий дохід) - загальна сума будь-яких коштів, одержаних від усіх видів діяльності, вартості матеріальних і нематеріальних цінностей (активів), цінних паперів, інших об'єктів власності, що одержані (нараховані) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.  
109. (23) Доходи (прибутки) з джерелом їх походження з України -будь-які доходи, одержані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їхньої діяльності на території України її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, а також доходи страховиків- резидентів від страхування ризиків страхувальників- резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України.  
110. (24) Доходи (прибутки), одержані з джерел за межами України - будь-які доходи, отримані резидентами від будь-яких видів їхньої діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, доходи від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих за межами України, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого за межами України, інші доходи від господарської діяльності за межами митної території України або на територіях, непідконтрольних митній службі України.  
111. (25) Базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний провадити розрахунки податків та сплачувати їх до бюджету.  
112. (26) Звичайна ціна - ціна, яка склалася при взаємодії попиту та пропозиції на ринку ідентичних (а у разі відсутності - однорідних) товарів, робіт, послуг та в результаті укладення угод на відповідному ринку товару, роботи, послуги між не пов'язаними особами. Порядок визначення звичайної ціни встановлюється Кабінетом Міністрів України. Джерелами інформації про звичайні ціни на день продажу товарів, робіт, послуг зокрема визнаються:  
113. а) офіційна чи публічна інформація про біржові котировки (угоди, які відбулися) на біржі, яка є найближчою до місцезнаходження (місця проживання) продавця або покупця, а у разі відсутності угоди на зазначеній біржі чи у разі продажу (придбання) на іншій біржі - інформація про біржові котировки по зазначених угодах на цій іншій біржі або інформація про міжнародні біржові котировки, а також котировки Міністерства фінансів України по державних цінних паперах та зобов'язаннях;  
114. б) інформація державних органів статистики та органів, які регулюють ціноутворення;  
115. в) інформація про ринкові ціни, опубліковані в засобах друку або доведені до відома громадськості засобами масової інформації;  
116. - інформаційна база даних органів державної податкової служби України про середні ціни на угоди, які були укладені (проведені) протягом відповідного періоду, по ідентичних або однорідних товарах, роботах, послугах.  
117. (27) Експорт - продаж товарів іноземним суб'єктам господарської діяльності з їх вивезенням за межі митної території України, включаючи реекспорт товарів, крім передачі майна суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності іноземному суб'єкту господарської діяльності за кордоном як натуральної частки участі у формуванні статутного капіталу при спільній господарській діяльності.  
118. 1. Реекспорт - продаж іноземним суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності та вивезення за межі митної території України товарів, раніше ввезених (імпортованих) у країну, які не пройшли ніякої обробки.  
119. 2. Експорт капіталу - вивезення за межі митної території України капіталу в будь-якій формі (валютні кошти, продукція, права інтелектуальної власності та інші немайнові права) з метою одержання прибутків від виробничої та інших форм господарської діяльності.  
120. (28) Емісійний дохід - сума перевищення доходів, одержаних юридичною особою від емісії (випуску) власних акцій та інших корпоративних прав над номіналом таких акцій (інших корпоративних прав).  
121. (29) Імпорт - ввезення (пересилання) товарів на митну територію України, включаючи закупівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.  
122. 1. Реімпорт - продаж суб'єкту господарської діяльності в Україні та ввезення на митну територію України товарів, раніше вивезених (експортованих) з країни, які не пройшли ніякої обробки.  
123. 2. Імпорт капіталу - ввезення на митну територію України капіталу в будь-якій формі (валютні кошти, продукція, права інтелектуальної власності та інші немайнові права) з метою одержання прибутків від виробничої та інших форм господарської діяльності.  
124. (30) Інвестиція - господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції.  
125. 1. Капітальна інвестиція - господарська операція, яка передбачає придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних фондів і нематеріальних активів, які підлягають амортизації відповідно до норм цього Кодексу.  
126. 2. Фінансова інвестиція - господарська операція, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються на прямі та портфельні.  
127. 3. Пряма інвестиція - господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.  
128. 4. Портфельна інвестиція - господарська операція, яка передбачає купівлю цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку.  
129. 5. Реінвестиція - господарська операція, яка передбачає здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок одержаного доходу (прибутку), шляхом спрямування його у джерела одержання.  
130. (31) Інжиніринг - інженерно-конструкторські роботи і послуги, які включають послуги з підготовки та забезпечення процесу виробництва і реалізації продукції, з обслуговування будівництва та експлуатації промислових, інфраструктурних, сільськогосподарських та інших об'єктів.  
131. (32) Корпоративні права - право власності на частку (пай, акцію) у статутному фонді (капіталі) або на весь статутний фонд (капітал) юридичної особи, включаючи права на управління, одержання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також частки активів у разі її ліквідації відповідно до закону.  
132. (33) Кошти - гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.  
133. (34) Кредит - кошти і матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним чи фізичним особам на визначений строк та під процент. Кредит розподіляється на фінансовий, товарний, інвестиційний податковий кредит та кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики.  
134. 1. Фінансовий кредит - кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, у позику юридичній чи фізичній особі на визначений строк та під процент. Правила надання фінансових кредитів установлюються Національним банком України (щодо банківських кредитів), а також Кабінетом Міністрів України (щодо небанківських фінансових організацій) відповідно до законодавства України.  
135. 2. Товарний кредит - товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари, результати робіт, послуг покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або в момент фізичного одержання товарів, робіт, послуг таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.  
136. 3. Інвестиційний податковий кредит - відстрочення плати податку на прибуток, що надається суб'єкту підприємницької діяльності на визначений строк з метою збільшення його фінансових ресурсів для здійснення інноваційних програм, з наступною компенсацією відстрочених сум у вигляді додаткових надходжень податку через загальне зростання прибутку, що буде одержано внаслідок реалізації інноваційних програм.  
137. 4. Кредит по цінних паперах, що засвідчують відносини позики - кошти, які залучаються юридичною особою - боржником (дебітором) від інших юридичних або фізичних осіб на умовах, визначених при емісії, розміщених (емітованих) таким дебітором облігацій аба ощадних (депозитних) сертифікатів, а також інших боргових цінних паперів з обмеженим строком обігу.  
138. (35) Кредитор - юридична чи фізична особа, яка надає грошову або майнову позику (кредит);  
139. (36) Лізингова (орендна) операція - господарська операція фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання майна у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату і на визначений строк. Лізингові (орендні) операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу (оренди), зворотного лізингу (оренди), оренди земельних ділянок та оренди будівель, у тому числі житлових приміщень.  
140. 1. Оперативний лізинг (оренда) - лізингова (орендна) операція фізичної або юридичної особи, що передбачає передання орендарю основного фонду, придбаного або виготовленого орендодавцем, на умовах, інших ніж передбачаються фінансовим лізингом (орендою).  
141. 2. Фінансовий лізинг (оренда) - господарська операція фізичної або юридичної особи, яка передбачає передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно із статтею 8 цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.  
142. Лізинг (оренда) вважається фінансовою, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з наступних умов:  
143. об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше 75 відсотків його первісної вартості за нормами амортизації, визначеними статтею 8 цього Закону (крім прискореної амортизації) та орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом строку дії лізиногового договору або в момент його закінчення за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;  
144. залишкова оціночна вартість об'єкту лізингу на момент закінчення дії лізиногового договору становить не більше 25 відсотків від звичайної ціни на такий об'єкт лізингу, діючої на початок строку дії лізиногового договору;  
145. якщо у лізинг передається об'єкт, що перебував у складі основних фондів лізингодавця протягом строку перших 50 відсотків амортизації його первісної вартості, загальна сума лізингових платежів має дорівнювати або бути більшою 90 відсотків від звичайної ціни на такий об'єкт лізингу, діючої на початок строку дії лізингового договору, збільшеної на суму процентів, розрахованих виходячи з облікової ставки Національного банку України, визначеної у дату початку дії лізингового договору на весь його строк;  
146. майно, яке передається у фінансовий лізинг, є виготовленим за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізиногово договору не може бути використаним іншими особами, крім лізиногоотримувача (орендаря) виходячи з його технологічних та якісних характеристик.  
147. Під терміном "строк фінансового лізингу" розуміється строк, який розпочинається від дати передання ризиків, пов'язаних із зберіганням чи використанням майна, чи права на отримання будь-яких вигод чи винагород, по'язаних з його використанням, або будь-яких інших прав, що випливають з прав на володіння, користування або розпорядження таким майном, лізингоотримувачу (орендарю), та закінчується строком закінчення дії лізиногового договору, включаючи будь-який період, протягом якого лізингоотримувач має право прийняти одноосібне рішення про продовження строку лізингу згідно з умовами договору.  
148. Незалежно від того, чи відноситься господарська операція до фінансового лізингу відповідно до норм цього підпункту або ні, платник податку має право при укладенні договору (угоди) визначити таку операцію як оперативний лізинг без права подальшої зміни статусу такої операції до закінчення дії відповідного договору.  
149. У разі коли терміни, визначені у цьому підпункті не визначено законами з питань оподаткування, роз'яснення щодо застосування таких термінів надаються центральним податковим органом.  
150. 3. Зворотний лізинг (оренда) - господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає продаж основних фондів фінансовій організації з одночасним зворотним одержанням таких основних фондів такою фізичною чи юридичною особою в оперативний або фінансовий лізинг.  
151. 4. Оренда земельних ділянок - господарська операція, яка передбачає надання орендодавцем земельної ділянки у користування орендарю на визначений строк, за цільовим призначенням і за орендну плату.  
152. 5. Оренда житлових приміщень - господарська операція, яка передбачає надання житлового будинку або квартири її власником у користування орендарю на визначений строк або безстроково для цільового використання та за орендну плату.  
153. (37) Ліцензія - документ, що видається відповідно до законодавства України, згідно з яким власник ліцензії має право займатися певним видом діяльності та повинен дотримуватися певних умов і правил провадження певного виду діяльності (ліцензійних умов).  
154. (38) Лотерея - господарська операція, яка передбачає продаж гравцю права на участь у розігруванні призу за випадковою вірогідністю за кошти або в обмін на інші цінності, а також безоплатне отримання такого призу у власність, у разі визнання такого гравця переможцем.  
155. 1. Державні лотереї - лотереї, які відповідають таким вимогам:  
156. а) передбачають наявність призового фонду в розмірах не менш як 50 процентів суми одержаних доходів, а також відрахувань до Державного бюджету України в розмірі не менш як 30 процентів доходів, що залишаються після виплат призового фонду;  
157. б) випуск і проведення лотерей реєструється в Міністерстві фінансів України, яке встановлює порядок фінансового контролю над діяльністю агента з проведення лотереї.  
158. (39) Майно - матеріальні та нематеріальні об'єкти, які можуть бути предметами володіння, користування або розпорядження.  
159. 1. Майно нерухоме - земельна ділянка і все, пов'язане з нею і розташоване на ній, зокрема будівлі та споруди, тобто об'єкти, переміщення яких без істотної шкоди для їх призначення є неможливим.  
160. 2. Майно рухоме - всі інші матеріальні об'єкти, що не належать до нерухомого майна.  
161. (40) Місцезнаходження юридичної особи - місцезнаходження постійно діючого органу юридичної особи, крім випадків, окремо передбачених у цьому Кодексі.  
162. (41) Місце управління підприємством - місце здійснення повноважень вищим органом управління (радою, правлінням тощо) відповідно до статуту або іншого засновницького документа.  
163. 1. Місце управління підприємством, переданим у довірче управління, - місцезнаходження довірчого власника.  
164. 2. Місце управління підприємством, що здійснюється фізичною особою, яка є власником цього підприємства, або фізичною особою, що діє відповідно до договору від імені та за дорученням власника, - місце проживання відповідного власника.  
165. 3. Місце управління представництвом, філіалом або іншим відокремленим підрозділом підприємства - місце управління підприємством, до складу якого входить такий підрозділ.  
166. (42) Недоїмка - не внесені після закінчення встановлених строків сплати суми податків, справляння яких передбачено цим Кодексом.  
167. (43) Неприбуткові установи та організації - установи та організації, головною метою діяльності яких є не одержання прибутку, а провадження неприбуткової діяльності відповідно до законодавства України.  
168. (44) Нерезиденти:  
169. а) юридичні особи, суб'єкти господарської діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філіали (відділення), представництва тощо) з місцезнаходженням за межами України, які створені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави;  
170. б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва іноземних держав, міжнародні організації та їх представництва, розташовані на території України, що мають дипломатичні привілеї та імунітет;  
171. в) представництва інших іноземних організацій в Україні, які не провадять підприємницької діяльності відповідно до законодавства України;  
172. г) фізичні особи, які відповідно до частини (68) цієї статті цього Кодексу не є резидентами.  
173. (45) Особи - юридичні і фізичні особи та суб'єкти господарської діяльності, що не мають статусу юридичної особи .  
174. (46) Офшорна зона - міжнародний центр (ринок), об'єднання (зосередження) в одному місці іноземних банків, підприємств, приваблюваних місцевими податковими пільгами.  
175. (47) Пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без врахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.  
176. (48) Пов'язана особа - особа, що має будь-які з наведених нижче ознак:  
177. а) дві юридичні особи вважаються пов'язаними особами, якщо:  
178. а1. одна юридична особа володіє напряму чи опосередковано акціями, вартість яких складає 20 чи більше процентів вартості всіх акцій другої юридичної особи;  
179. а2. одна юридична особа володіє напряму чи опосередковано часткою (паєм) у другій юридичній особі, що складає 20 чи більше процентів;  
180. а3. одна юридична особа контролює напряму чи опосередковано 20 чи більше процентів голосів, що можуть використовуватися під час прийняття основних рішень другої юридичної особи;  
181. а4. 20 чи більше процентами акцій кожної з цих юридичних осіб чи відповідною часткою (паєм) у кожній такій юридичній особі напряму чи опосередковано володіє інша особа;  
182. б) фізична особа та юридична особа вважаються пов'язаними особами, якщо:  
183. б1. фізична особа володіє напряму чи опосередковано акціями, вартість яких складає 20 чи більше процентів вартості всіх акцій юридичної особи;  
184. б2. фізична особа володіє напряму чи опосередковано часткою (паєм) у юридичній особі, що складає 20 чи більше процентів;  
185. б3. фізична особа контролює напряму чи опосередковано 20 чи більше процентів голосів, що можуть використовуватися під час прийняття основних рішень юридичної особи;  
186. в) дві фізичні особи вважаються пов'язаними особами, якщо вони є членами однієї сім'ї.  
187. Для цілей цієї частини вважається, що фізична особа володіє акціями юридичної особи чи часткою (паєм) у юридичній особі, які є у власності напряму чи опосередковано у такої фізичної особи та/чи у членів її сім'ї, а членами сім'ї вважаються дружина чи чоловік та близькі родичі фізичної особи.  
188. (49) Податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Кодексом.  
189. (50) Податкові правовідносини - суспільні фінансові відносини, що виникають у зв'язку із справлянням податків з юридичних та фізичних осіб, інших категорій платників податків.  
190. (51) Податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій у разі їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом (арбітражним судом), але не сплачене в установлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.  
191. (52) Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду у випадках, передбачених цим Кодексом.  
192. (53) Податковий облік - система обов'язкових форм і методів відображення платниками податків результатів господарської діяльності або інших об'єктів, пов'язаних з визначенням податкового зобов'язання з відповідних податків.  
193. (54) Посадові особи - особи, які постійно або тимчасово здійснюють функції представників влади, а також постійно або тимчасово займають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням.  
194. (55) Постійне представництво нерезидента - постійне місце провадження господарської діяльності нерезидента в Україні.  
195. 1. Постійним представництвом, зокрема, вважається відділення, філіал, контора, завод, фабрика, майстерня, будівельний майданчик, шахта, нафтова чи газова свердловина, кар'єр чи інше місце розвідки або видобутку корисних копалин.  
196. 2. З метою оподаткування постійним представництвом вважається також резидент, який діє від імені чи за вказівками нерезидента у зв'язку з правами та обов'язками такого нерезидента, передбаченими цивільним правом.  
197. (56) Продаж послуг (робіт) - будь-які операції цивільно-правового характеру з надання послуг (робіт), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, в тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання послуг (робіт). Продаж послуг (робіт) включає, зокрема, надання права на користування товарами у межах договорів лізингу (оренди), продаж, передачу права на підставі авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, в тому числі, промислової власності.  
198. (57) Продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.  
199. (58) Проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених коштів або майна.  
200. 1. До процентів включаються:  
201. а) платіж за використання коштів або товарів, робіт, послуг, одержаних у кредит;  
202. б) платіж за використання коштів, залучених у депозит;  
203. в) платіж за придбання товарів у розстрочку;  
204. г) платежі за користування майном згідно договорів оперативного лізингу, фінансового лізингу та оренди.  
205. 2. Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості чи вартості майна або у вигляді фіксованих сум. У разі коли залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов'язань або ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, сума процентів визначається шляхом нарахування їх на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення та ціною погашення такого цінного паперу (сума дисконту).  
206. 3. Платежі за іншими цивільно-правовими договорами, незалежно від того, чи встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у процентах до суми договору або до іншої вартісної бази, не є процентами.  
207. (59) Резиденти:  
208. а) юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності України, що не мають статусу юридичної особи (філіали (відділення), представництва тощо), які створені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на її території;  
209. б) філіали (відділення) і представництва зазначених у підпункті "а" цієї частини юридичних осіб, що розташовані за кордоном і не провадять господарської діяльності;  
210. в) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет;  
211. г) фізичні особи - громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які:  
212. г.1 мають постійне місце проживання в Україні;  
213. г.2 проживають в Україні в цілому не менш як 183 календарних дні протягом безперервного 12-місячного періоду.  
214. Час фактичного проживання в Україні - це час безпосереднього перебування фізичної особи на території України, а також час, на який ця особа виїхала за межі території країни спеціально на лікування, відпочинок, у відрядження або на навчання.  
215. (60) Роботи (послуги) - будь-які дії, які провадяться на договірній або інший основі, що виконуються, споживаються, реалізуються, обмінюються або передбачені для цього.  
216. (61) Роялті - платежі будь-якого виду, одержані у вигляді винагород (компенсацій) за використання або надання дозволу на використання прав інтелектуальної, в тому числі промислової, власності, а також інших аналогічних майнових прав, що визнаються об'єктом права власності суб'єкта підприємницької діяльності, включаючи використання авторських прав на будь-які твори науки, літератури, мистецтва, записи на носіях інформації, права на копіювання і розповсюдження будь-якого патенту або ліцензії, знака на товари та послуги, права та винаходи, на промислові або наукові зразки, креслення моделі, або схеми програмних засобів обчислювальної техніки, автоматизованих систем або систем оброблення інформації, секретної формули або процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).  
217. (62) Спеціальна (вільна) економічна зона - частина території України, на якій встановлюються і діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування і дії законодавства України.  
218. (63) Територія пріоритетного розвитку - це територія в межах міста, району, на якій склалися несприятливі соціально-економічні умови та на яких запроваджується спеціальний режим інвестиційної діяльності.  
219. (64) Товари - матеріальні та нематеріальні активи, які продаються або призначені для продажу, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.  
220. Ідентичними товарами визнаються товари, які мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів враховуються, зокрема, їх фізичні характеристики, якість, репутація на ринку, країна походження та виробник. При цьому незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді не враховуються.  
221. Однорідними товарами визнаються товари, які не є ідентичними, мають схожі характеристики і складаються з подібних компонентів, що дає їм змогу виконувати одні й ті ж функції і бути взаємозамінними. При визначенні однорідності товарів враховуються, зокрема, їх якість, наявність товарного знаку, репутація на ринку, країна походження.  
222. (65) Торгівля у розстрочку - господарська операція, яка передбачає продаж резидентом або нерезидентом товарів фізичним чи юридичним особам на умовах розстрочення кінцевого розрахунку, на визначений строк та під процент. Торгівля у розстрочку передбачає передачу товарів у розпорядження покупця в момент провадження першого внеску (завдатку) з передачею права власності на такі товари після кінцевого розрахунку. Правила торгівлі у розстрочку фізичним особам установлюються Кабінетом Міністрів України.  
223. (66) Тютюнові вироби - всі вироби, які включені до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів за кодами 240210000, 240220000, 240310000, 240399100.  
224. (67) Штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання без (урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених цим Кодексом.  
225. (68) Факторинг - операція з переуступлення першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредитору.  
226. (69) Філіал (відділення), представництво - філіал, відділення, будь-який інший незалежно від назви відокремлений підрозділ без статусу юридичної особи та представництво юридичної особи - резидента, що діють на підставі довіреності, одержаної від юридичної особи  
227. (70) Фінансова гарантія - гарантія у вигляді гарантійного листа банку або грошової застави, або страхування фінансової відповідальності перевізника щодо обов'язкової доставки товарів до митниці призначення, що надається під час тимчасового ввезення в Україну товарів на строк, на умовах і в порядку, передбачених митним законодавством України.  
228. (71) Фізична особа - громадянин України, особа без громадянства або громадянин іноземної держави.  
229. (72) Фрахт - винагорода (компенсація), що сплачується за договорами фрахтування морського судна, морського перевезення вантажів (включаючи їх навантаження (розвантаження)) та пасажирів.  
230. (73) Інші терміни, що застосовуються в цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, наведеному в інших актах законодавства України.  
231. Статті 1014-1021 - резервні  
232. Глава 2. Система оподаткування  
233. Стаття 1022. Система оподаткування  
234. Система оподаткування України - це сукупність передбачених цим Кодексом загальнодержавних та місцевих податків до бюджетів усіх рівнів, принципів, форм і методів їх встановлення, зміни, скасування, обчислення, сплати та стягнення, а також забезпечення відповідальності за вчинення правопорушень у сфері оподаткування та здійснення податкового контролю, прав і обов'язків суб'єктів оподаткування та органів, що здійснюють податковий контроль.  
235. Стаття 1023. Визначення поняття податків  
236. Податки - це обов'язкові, індивідуально безповоротні платежі, що вносяться до відповідних бюджетів в порядку, розмірах та у строки, встановлені цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування.  
237. Сплата податків здійснюється виключно в грошовій формі або шляхом їх заліку з сумами надмірно сплачених чи невідшкодованих податків і зборів, якщо інше не передбачено цим Кодексом.  
238. Стаття 1024. Види податків, що справляються в Україні  
239. В Україні справляються:  
240. а) загальнодержавні податки;  
241. б) місцеві податки.  
242. Стаття 1025. Загальнодержавні податки  
243. До загальнодержавних належать такі податки:  
244. а) податок на прибуток підприємств;  
245. б) податок на доходи фізичних осіб;  
246. в) податок на додану вартість;  
247. г) акцизний податок;  
248. д) податок на майно;  
249. е) державне мито;  
250. ж) мито;  
251. з) податок на транспортні засоби;  
252. и) рентні платежі;  
253. і) єдиний збір, що справляється в пунктах пропуску через державний кордон України;  
254. ї) платежі за спеціальне використання природних ресурсів;  
255. й) екологічний збір.  
256. Стаття 1026. Місцеві податки  
257. До місцевих податків належать:  
258. а) податок з реклами;  
259. б) збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг  
260. в) податок за використання місцевої символіки;  
261. г) ринковий збір;  
262. д) готельний збір;  
263. е) збір за паркування автотранспорту;  
264. є) курортний податок;  
265. ж) збір за організацію гастрольних заходів;  
266. з) збір за видачу дозволів на будівництво у населених пунктах об'єктів виробничого та невиробничого призначення, індивідуального житлового, дачного будівництва, будівництва садових будинків і гаражів.  
267. Стаття 1027. Органи, які мають право встановлення та скасування податків  
268. (1) Установлення і скасування податків, порядку їх справляння здійснюється Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними та міськими радами в межах повноважень, визначених цим Кодексом.  
269. 1. Податки, визначені підпунктами "д", "ї", "й" статті 1025 цього Кодексу, на території Автономної Республіки Крим установлюються Верховною Радою Автономної Республіки Крим без зміни порядку справляння, визначеного цим Кодексом. При цьому податкові ставки (нормативи) визначаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим в межах розмірів, установлених цим Кодексом або іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування, прийнятими відповідно до нього.  
270. 2. Кабінет Міністрів України може приймати нормативно-правові акти з питань установлення порядку справляння податків у випадках, передбачених цим Кодексом.  
271. 3. Місцеві податки, порядок їх справляння встановлюються сільськими, селищними та міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених цим Кодексом.  
272. (2) Податки, визначені підпунктами "а", "б", "г", "д", "е", "ж" статті 1026 цього Кодексу, є обов'язковими для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цих податків. До прийняття рішення про запровадження податків, зазначених у частині (2) цієї статті, зазначені податки справляються у мінімальних розмірах, передбачених цим Кодексом.  
273. Статті 1028-1035 - резервні  
274. Глава 3. Права і обов'язки платників податків  
275. Стаття 1036. Права платників податків  
276. (1) Платники податків мають право:  
277. а) користуватися податковими пільгами за наявності підстав і в порядку, встановленому цим Кодексом, та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування;  
278. б) одержувати відстрочення, розстрочення платежів у порядку та на умовах, установлених цим Кодексом;  
279. в) одержувати від органів державної податкової служби за місцем своєї реєстрації (місця проживання) безоплатну інформацію про чинні податки та норми податкового законодавства;  
280. г) одержувати на письмовий запит від органів державної податкової служби письмові роз'яснення з питань застосування податкового законодавства;  
281. д) бути присутнім під час проведення податкових перевірок, ознайомлюватися з актами цих перевірок та одержувати їх копії;  
282. е) давати пояснення органам державної податкової служби щодо обчислення та сплати податків, а також за актами перевірок;  
283. є) оскаржувати в установленому законом порядку рішення та дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб;  
284. ж) представляти свої інтереси в органах державної податкової служби безпосередньо або через уповноваженого чи законного представника;  
285. з) у випадках, передбачених цим Кодексом, на своєчасне повернення або залік сум надміру сплачених або стягнених податків;  
286. и) вимагати від посадових осіб органів державної податкової служби під час здійснення ними дій щодо платника податків додержання вимог податкового законодавства України та міжнародних договорів України, зазначених у статті 1012 цього Кодексу, під час здійснення ними дій щодо платника податків;  
287. і) вимагати від органів державної податкової служби та їх посадових осіб додержання податкової таємниці та нерозголошення конфіденційної інформації.  
288. (2) Платники податків мають також інші права, визначені цим Кодексом.  
289. Стаття 1037. Обов'язки платників податків  
290. (1) Платники податків зобов'язані:  
291. а) сплачувати належні суми податків у порядку та у строки, встановлені цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування;  
292. б) ставати на облік в органах державної податкової служби у порядку, передбаченому цим Кодексом;  
293. в) окремо від фінансового обліку вести податковий облік, складати податкову звітність та звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у строки, встановлені законами, якщо інше не передбачене цим Кодексом;  
294. г) подавати до контролюючих органів відповідно до цього Кодексу та інших нормативно-правових актів з питань оподаткування декларації, іншу податкову звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків;  
295. д) допускати посадових осіб контролюючих органів до перевірок з питань обчислення і сплати податків, до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування;  
296. е) виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень цього Кодексу та інших нормативно-правових актів з питань оподаткування і підписувати акти про проведення перевірок, у разі відмови від підписання акта - письмово засвідчити свою відмову з викладенням її причин;  
297. є) в порядку та у строки, визначені статтею 16033 цього Кодексу, повідомляти орган державної податкової служби про відкриття та закриття розрахункового та (або) іншого рахунку в банківських установах;  
298. ж) виконувати інші обов'язки, передбачені цим Кодексом.  
299. (2) Керівники та інші посадові особи юридичних осіб, а також фізичні особи під час перевірки, що проводиться контролюючими органами України, зобов'язані на вимогу посадової особи органу, яка проводить зазначену перевірку, надавати письмове пояснення у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування.  
300. (3) За невиконання або неналежне виконання платником покладених на нього обов'язків платник податків несе відповідальність в порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами.  
301. Стаття 1038. Представники платників податків  
302. (1) Платники податків використовують права та виконують обов'язки, передбачені Конституцією України, цим Кодексом та нормативно-правовими актами з питань оподаткування особисто або через законного чи уповноваженого на те представника. Особиста участь платника податків у податкових правовідносинах не позбавляє його права мати представника.  
303. (2) Законними представниками юридичної особи є відповідні посадові особи, що діють в межах повноважень, наданих їм законом, договором, актом органу юридичної особи або адміністративним актом.  
304. (3) Законними представниками фізичної особи у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути батьки (усиновителі), опікуни, піклувальники або особи, призначені органом опіки і піклування, якщо фізична особа безвісти відсутня, чи інші особи за наявності у них документів, що посвідчують їх родинні зв'язки або повноваження.  
305. (4) Уповноваженим представником платника податків - може бути особа, уповноважена платником податків представляти його інтереси в контролюючих органах або в судах (господарських судах). Уповноважений представник здійснює свої повноваження на підставі нотаріально посвідченого договору чи довіреності, виданої в установленому законом порядку.  
306. (5) У разі коли під час розгляду справи в контролюючому органі або суді (господарському суді) у платника податків відсутній законний або уповноважений представник, за ініціативою контролюючих органів або суду (господарського суду) може бути призначений офіційний представник, якщо особа, яка бере участь у справі, не може за об'єктивних обставин безпосередньо взяти участь в розгляді справи або майно, що є предметом розгляду справи, - безхазяйне. Офіційному представнику виплачується винагорода та здійснюється компенсація витрат, пов'язаних з виконанням покладених на нього обов'язків, за рахунок того бюджету, до якого сплачується відповідний податок або за рахунок особи, яка бере участь у справі. Порядок проведення виплат та компенсацій, а також їх граничні розміри встановлюються Кабінетом Міністрів України.  
307. (6) Не можуть бути представниками платника податків посадові особи контролюючих органів, судді, слідчі, прокурори.  
308. Стаття 1039. Права та обов'язки податкових агентів  
309. Податкові агенти виконують обов'язки, користуються правами та несуть відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами для платників податків.  
310. Стаття 1040. Права і обов'язки контролюючих органів  
311. (1) Контролюючі органи, зазначені в статті 16003 цього Кодексу, з метою перевірки своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати податків мають право перевіряти грошові документи, бухгалтерські книги, звіти, кошториси, декларації та інші документи, пов'язані із стягненням податків, на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та фізичних осіб.  
312. (2) Інші права контролюючих органів визначаються відповідним законодавством.  
313. (3) Посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, та інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, що охороняються законодавством.  
314. (4) Контролюючі органи та їх посадові особи особи під час виконання ними функцій та службових обов'язків і використання наданих їм прав зобов'язані:  
315. а) діяти у точній відповідності з Конституцією України, цим Кодексом та іншими актами законодавства;  
316. б) вести облік платників податків і майна, яке є об'єктом оподаткування;  
317. в) інформувати на запити платників податків про діючі податки, порядок і строки їх сплати та про відповідні акти законодавства;  
318. г) пред'являти вимоги на сплату податків, сум податкових та інших санкцій і пені, а у разі їх невиконання вживати в порядку, установленому цим Кодексом, заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих вимог;  
319. д) вимагати від платників податків усунення виявлених порушень податкового законодавства та здійснювати контроль за виконанням ними цих вимог;  
320. е) дотримувати податкової таємниці та порядку зберігання інформації про платників податків;  
321. є) інші обов'язки, що входять до компетенції контролюючих органів, визначаються відповідним законодавством.  
322. Стаття 1041. Податкова адреса фізичної особи  
323. Фізична особа зобов'язана визначити свою податкову адресу. 1. Податковою адресою фізичної особи визнається місце постійного або переважного проживання фізичної особи та(або) місце одержання основного доходу такою фізичною особою. 2. Місце постійного або переважного проживання фізичної особи - місце знаходження житлового будинку або квартири, що використовуються фізичною особою як місце її постійного або переважного проживання, пов'язане з повсякденною та постійною діяльністю цієї фізичної особи та(або) з місцем одержання найбільших (регулярних) доходів (за винятком пасивних) такої фізичної особи або членів її сім'ї незалежно від того, чи перебуває цей житловий будинок або квартира у власності такої фізичної особи або в її користуванні згідно з умовами договору оренди (найму, піднайму). 3. У разі коли фізична особа має у власності або користуванні більш як один житловий будинок або квартиру, вона самостійно визначає власну податкову адресу виходячи з місця одержання нею найбільшого постійного (регулярного) доходу (за винятком пасивного) та повідомляє його відповідному органу державної податкової служби до початку податкового періоду. 4. За наявності достатніх доказів того, що фізична особа неправильно визначила податкову адресу, орган державної податкової служби на підставі наведених у цій статті ознак може визначити її самостійно, повідомивши платнику податку про своє рішення. 5. Фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.