Кількість абзаців - 125 Розмітка (ліва колонка)


Про впорядкування обігу нафтопродуктів (Друге читання)

0. проект
 
1. ЗАКОН УКРАЇНИ
 
2. Про впорядкування обігу нафтопродуктів
 
3. Цей Закон визначає основні засади державного регулювання контролю за обігом нафтопродуктів, забезпечення їх високої якості, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом нафтопродуктів на території України.
 
4. Стаття 1. Визначення основних понять і термінів
 
5. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
 
6. виробництво нафтопродуктів – діяльність, пов’язана з переробкою нафти або виробництвом нафтопродуктів із застосуванням інших технологій чи змішування продуктів переробки нафти з іншими компонентами;
 
7. виробники нафтопродуктів – суб’єкти господарювання, діяльність яких пов’язана з виробництвом нафтопродуктів та отриманням підакцизних нафтопродуктів;
 
8. імпортери нафтопродуктів – особи, що імпортують нафтопродукти, призначені для використання або продажу на митній території України;
 
9. підакцизні нафтопродукти – це перелік нафтопродуктів за кодами товарної позиції УКТ ЗЕД 2710, на які законодавством України встановлено ставки акцизного податку;
 
10. Єдиний державний реєстр виробників та імпортерів нафтопродуктів – перелік, який містить відомості про виробників та імпортерів підакцизних нафтопродуктів, ведеться центральним органом виконавчої влади, уповноваженим здійснювати державну політику з питань палива та енергетики;
 
11. маркер акцизного податку – спеціальна хімічна сполука унікального хімічного складу та концентрації, захищена від підробок, що додається в підакцизні нафтопродукти, повністю в них розчиняється та не виводиться, а наявність і точна її концентрація у нафтопродукті визначається тільки за допомогою спеціальних реагентів та приладів, що дає змогу ідентифікувати будь-який вид нафтопродукту для здійснення контролю сплати акцизного податку;
 
12. маркування підакцизних нафтопродуктів – додавання маркерів акцизного податку окремого виду та рівня концентрації до підакцизних нафтопродуктів;
 
13. виробник (постачальник) маркерів акцизного податку – підприємство, визначене за результатами проведеного тендера, що виробляє або імпортує для використання виключно на території України маркери акцизного податку, які додаються в підакцизні нафтопродукти;
 
14. місце маркування нафтопродуктів – місце зберігання нафтопродуктів, що використовується для маркування підакцизних нафтопродуктів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Державного реєстру місць маркування нафтопродуктів;
 
15. Державний реєстр місць маркування нафтопродуктів – перелік місць зберігання нафтопродуктів, в яких здійснюється маркування підакцизних нафтопродуктів маркерами акцизних нафтопродуктів, що ведеться центральним органом державної податкової служби;
 
16. обіг нафтопродуктів – імпорт, експорт, транспортування, зберігання, оптова та роздрібна торгівля нафтопродуктами на території України;
 
17. незаконний обіг підакцизних нафтопродуктів – імпорт, експорт, транспортування, зберігання, оптова та роздрібна торгівля немаркованими нафтопродуктами маркерами акцизного податку згідно з вимогами цього Закону;
 
18. продавець маркерів акцизного податку – орган державної податкової служби, що здійснює продаж маркерів акцизного податку виробникам та імпортерам підакцизних нафтопродуктів;
 
19. покупець маркерів акцизного податку – виробники та імпортери підакцизних нафтопродуктів, що підлягають маркуванню маркерами акцизного податку.
 
20. Стаття 2. Імпорт, експорт, транспортування, зберігання, оптова та роздрібна торгівля підакцизними нафтопродуктами на території України
 
21. Діяльність у сфері виробництва, імпорту, експорту, транспортування, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі нафтопродуктами на території України може провадитися суб’єктами господарювання всіх форм власності відповідно до законодавства України.
 
22. Підакцизні нафтопродукти, що виробляються або ввозяться на митну територію України та призначені для використання для власних виробничих потреб, передачі чи прийняттю на комісію або продажу на митній території України, підлягають обов’язковому маркуванню маркерами акцизного податку в залежності від виду та розміру ставок акцизного податку.
 
23. Виробник (постачальник) маркерів акцизного податку, що додаються в підакцизні нафтопродукти та призначені для використання на території України, постачає маркери продавцям, перелік яких визначається центральним органом державної податкової служби.
 
24. Продаж виробникам та імпортерам маркерів акцизного податку, здійснюється виключно органами державної податкової служби.
 
25. Суб’єкти господарювання, які виробляють нафтопродукти та особи, що ввозять підакцизні нафтопродукти, здійснюють маркування підакцизних нафтопродуктів маркерами акцизного податку.
 
26. Відвантаження, імпорт, транспортування, зберігання, оптова та роздрібна торгівля на митній території України підакцизних нафтопродуктів, які не марковані маркерами акцизного податку забороняється.
 
27. Суб'єкти господарювання, що здійснюють господарську діяльність у сфері виробництва та імпорту підакцизних нафтопродуктів, підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру виробників та імпортерів нафтопродуктів та до Державного реєстру місць маркування нафтопродуктів.
 
28. Ведення Єдиного державного реєстру виробників та імпортерів нафтопродуктів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення державної політики в паливно-енергетичному комплексі, а Єдиного державного реєстру місць маркування нафтопродуктів – центральним органом державної податкової служби.
 
29. Стаття 3. Реєстрація суб'єктів господарювання, що виробляють нафтопродукти
 
30. Виробники та імпортери нафтопродуктів підлягають обов'язковій реєстрації в органах державної податкової служби за місцезнаходженням цих суб'єктів господарювання як платники акцизного податку в порядку, встановленому податковим законодавством, та вносяться до Єдиного державного реєстру виробників та імпортерів нафтопродуктів.
 
31. Стаття 4. Виробництво, зберігання та замовлення маркерів акцизного податку
 
32. Маркери акцизного податку виготовляються або імпортуються підприємством, що визначене за результатами проведеного тендеру (далі – постачальник) на замовлення центрального органу державної податкової служби. Зразки та концентрація маркерів акцизного податку у підакцизних нафтопродуктах затверджуються Кабінетом Міністрів України.
 
33. Центральний орган державної податкової служби щомісяця подає постачальнику зведену заявку-розрахунок на виготовлення необхідної кількості маркерів та оплачує витрати, пов'язані з їх виробництвом.
 
34. Виробники та імпортери нафтопродуктів щомісяця подають продавцю маркерів попередню заявку-розрахунок про потребу в маркерах акцизного податку за їх видами, платіжний документ з відміткою установи банку, що підтверджує оплату вартості замовлених маркерів акцизного податку, та звіт про використання маркерів, раніше придбаних у продавця маркерів.
 
35. У разі відмови підприємств-виробників та імпортерів нафтопродуктів від одержання замовлених ними маркерів, які вже виготовлено згідно з поданою попередньою заявкою-розрахунком, вартість таких акцизних маркерів не відшкодовується.
 
36. Маркери акцизного податку, виготовлені за поданням центрального органу державної податкової служби, поставляються виробником (постачальником) маркерів акцизного податку продавцю маркерів у спеціальних ємкостях виробника.
 
37. Маркери акцизного податку мають різну концентрацію в залежності від розміру ставок акцизного податку.
 
38. Державне приймання виготовлених маркерів акцизного податку проводиться комісією, яка утворюється з числа представників центрального органу державної податкової служби та центрального органу з питань стандартизації та споживчої політики у спільно визначеному ними порядку.
 
39. Доставка маркерів акцизного податку продавцю здійснюється виробником (постачальником) за рознарядкою центрального органу державної податкової служби в обсягах, визначених заявкою-розрахунком на виготовлення маркерів, що підтверджені документом про сплату їх вартості.
 
40. Зберігання маркерів акцизного податку продавець здійснює у власних приміщеннях або згідно з договором зберігання у приміщеннях інших установ, внесених до Державного реєстру місць маркування нафтопродуктів.
 
41. Приміщення, в якому зберігаються маркери акцизного податку, повинні бути ізольованими, технічно обладнаними спеціальною вентиляційною системою та іншими засобами, що забезпечують вимоги до зберігання легкозаймистих матеріалів, засобами охоронно-пожежної сигналізації та відеоспостереження.
 
42. Під час продажу маркерів двері повинні бути замкнутими зсередини, доступ до приміщення особам, не причетним до продажу маркерів, забороняється.
 
43. Ємності з маркерами акцизного податку повинні зберігатися у приміщеннях, які після закінчення роботи замикаються і опечатуються. Матеріально відповідальна особа, що займається продажем маркерів, зберігає ключі та печатку і зобов'язана забезпечувати здійснення заходів до їх схоронності. Ключі і печатку забороняється передавати стороннім особам та виготовляти дублікати без дозволу керівника. Ключі від приміщення та печатка, де знаходяться маркери акцизного податку, зберігаються в порядку, визначеному керівником органу державної податкової служби, що здійснює їх продаж.
 
44. Обов'язки з продажу маркерів акцизного податку покладаються на матеріально відповідальну особу наказом керівника органу державної податкової служби, яка під розписку ознайомлюється з порядком їх зберігання, продажу та ведення обліку, після чого маркери передаються їй під звіт. При цьому зазначена особа несе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження та видачу прийнятих під звіт маркерів за будь-яке заподіяння їм шкоди як унаслідок умисних дій, так і за нестачу внаслідок недбалого або несумлінного ставлення до своїх обов'язків відповідно до законодавства.
 
45. Виконання обов'язків матеріально відповідальної особи з продажу маркерів покладається у разі потреби на іншу посадову особу у порядку, встановленому цим Законом.
 
46. У разі потреби в заміні матеріально відповідальної особи з продажу маркерів акцизного податку, що перебувають під її звітом, проводиться інвентаризація та передача маркерів новопризначеній матеріально відповідальній особі у присутності членів комісії, призначеної керівником органу державної податкової служби або його заступником. Про результати інвентаризації та передачі маркерів акцизного податку складається акт за підписами зазначених осіб, який затверджується керівником органу державної податкової служби або його заступником.
 
47. У строки, встановлені керівником органу державної податкової служби або його заступником, але не рідше одного разу на квартал проводиться раптова ревізія з повною перевіркою наявності маркерів акцизного податку та ведення їх обліку. Для проведення ревізії наказом керівника органу державної податкової служби або його заступника призначається комісія, яка складає відповідний акт. У разі виявлення ревізією нестачі або надлишку маркерів в акті зазначаються кількість маркерів, яких не вистачає або надлишкових та пов’язані з цим обставини.
 
48. Аналогічні умови зберігання та обігу маркерів акцизного податку повинні забезпечити і покупці маркерів.
 
49. Стаття 5. Продаж маркерів акцизного податку
 
50. Маркери акцизного податку продаються виробникам та імпортерам, які відповідно до законодавства є платниками акцизного податку з підакцизних нафтопродуктів.
 
51. Плата за маркери акцизного податку зараховується на окремий спеціальний рахунок центрального органу державної податкової служби і використовується для фінансування витрат, пов’язаних з виробництвом, транспортуванням, створенням матеріально-технічної бази для зберігання маркерів акцизного податку та здійснення контрольних функцій за наявністю маркерів.
 
52. Центральний орган державної податкової служби подає в установлений строк Державному казначейству звіт про надходження зазначених коштів на спеціальний рахунок та їх використання.
 
53. Продаж маркерів акцизного податку здійснюється суб'єктам господарювання, які внесені до Єдиного державного реєстру виробників та імпортерів нафтопродуктів та Державного реєстру місць маркування нафтопродуктів на підставі:
 
54. заявки-розрахунку на придбання кількості маркерів, яку можуть отримати виробники та імпортери нафтопродуктів відповідно до сплаченої суми акцизного податку;
 
55. платіжного документа про перерахування плати за маркери з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення;
 
56. довідки про сплату акцизного податку (для виробників підакцизних нафтопродуктів);
 
57. копії та огинала митної декларації про ввезення підакцизних нафтопродуктів в якій зазначено види та кількість ввезених підакцизних нафтопродуктів, а також сума сплаченого акцизного податку (для імпортерів); документ звіряється з копією і повертається власникові
 
58. звіту про використання маркерів акцизного податку, придбаних за попередньою заявкою, у двох примірниках, один з яких залишається у продавця, другий (з відміткою продавця) – у покупця маркерів акцизного податку.
 
59. Форми довідки, заявки-розрахунку та звіту про використання маркерів акцизного податку затверджуються центральним органом державної податкової служби.
 
60. У разі потреби продавець маркерів акцизного податку має право на проведення перевірки достовірності документів, поданих покупцем для придбання маркерів.
 
61. Покупець маркерів акцизного податку ставить особистий підпис у журналі обліку видачі маркерів, форма ведення якого затверджується центральним органом державної податкової служби.
 
62. Покупець маркерів акцизного податку веде їх облік окремо за видами і забезпечує їх схоронність.
 
63. У разі виявлення порушень обліку і зберігання придбаних підприємством маркерів акцизного податку продавець маркерів має право тимчасово зупинити подальший їх продаж такому покупцю.
 
64. Строки одержання маркерів акцизного податку за кожним договором (контрактом) визначаються імпортером (замовником) за погодженням з продавцем маркерів залежно від обсягів товарів, що імпортуються.
 
65. Коли місце маркування не співпадає з місцем митного оформлення, імпортери здійснюють транспортування підакцизних нафтопродуктів до місця проведення маркування з обов’язковим гарантуванням доставки під контролем органів державної податкової служби.
 
66. У разі ліквідації підприємства покупець повинен повернути невикористані маркери акцизного податку продавцю без відшкодування їх вартості.
 
67. Стаття 6. Маркування нафтопродуктів
 
68. Маркування підакцизних нафтопродуктів здійснюється шляхом додавання маркерів акцизного податку в підакцизні нафтопродукти, що повністю в них розчиняються та не виводяться, а наявність і точна їх концентрація у нафтопродукті визначається тільки за допомогою спеціальних реагентів та приладів, що дає змогу ідентифікувати будь-який вид нафтопродукту, для контролю сплати акцизного податку.
 
69. Маркування нафтопродуктів здійснюється в порядку спільно визначеному центральним органом державної податкової служби та центральним органом з питань стандартизації та споживчої політики.
 
70. Маркування здійснюється за рахунок виробників або імпортерів у місцях маркування підакцизних нафтопродуктів, внесених до Державного реєстру місць маркування нафтопродуктів.
 
71. У разі коли місце маркування не збігається з місцем митного оформлення, імпортери здійснюють транспортування підакцизних нафтопродуктів до місця проведення маркування з обов’язковим гарантуванням доставки.
 
72. Підакцизні нафтопродукти маркуються маркерами акцизного податку залежно від розміру ставок акцизного податку та виду підакцизних нафтопродуктів.
 
73. Підлягають маркуванню кожен окремим видом маркера з концентрацією залежно від ставок акцизного податку:
 
74. - легкі дистиляти (в тому числі бензини моторні), середні дистиляти;
 
75. - важкі дистиляти.
 
76. Суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність у сфері виробництва, імпорту, транспортування, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі нафтопродуктами у документах первинного обліку та супровідних документах про транспортування підакцизних нафтопродуктів зазначаються дані про наявність та концентрацію маркера (% об.)
 
77. Контроль за проведенням маркування, зберіганням та обігом маркерів акцизного податку, що є підтвердженням сплати акцизного податку, здійснюється органами державної податкової служби.
 
78. Не підлягають маркуванню маркерами акцизного податку підакцизні нафтопродукти:
 
79. ввезені на митну територію України у разі розміщення їх у митних режимах: транзиту, митного складу, тимчасового ввезення, якщо при цьому згідно із законодавством не справляється акцизний податок. У разі коли в зазначених випадках митним законодавством передбачається вимога щодо здійснення заходів гарантування чи інша вимога, така вимога встановлюється і для цілей акцизного податку. За умови порушення митних режимів, що передбачають звільнення від оподаткування підакцизних нафтопродуктів, особа, відповідальна за дотримання режиму, зобов’язана обчислити та сплатити суму акцизного податку та провести маркування маркерами акцизного податку такі нафтопродукти;
 
80. виготовлені на давальницьких умовах на митній території України за умови обов’язкового вивезення виробленої продукції за межі митної території України;
 
81. призначені для вивезення за межі митної території України, за умови гарантуванням доставки до митного кордону України та наявності митної декларації належно оформленої під час відвантаження продукції від виробника на експорт;
 
82. Вважаються такими, що немарковані:
 
83. - підакцизні нафтопродукти, марковані з відхиленням від вимог цього Закону до порядку маркування, зберігання та обігу маркерів акцизного податку;
 
84. - підакцизні нафтопродукти, що не містять або містять підроблені маркери акцизного податку;
 
85. - підакцизні нафтопродукти, в яких маркери не відповідають виду або рівню концентрації, встановленим для цих нафтопродуктів.
 
86. Немарковані нафтопродукти, які зберігаються або транспортуються, крім товарів, призначених для тимчасового ввезення та вивезення за межі митної території України, вважаються такими, що призначені для реалізації на території України.
 
87. Стаття 7. Відповідальність за порушення норм цього Закону
 
88. За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі підакцизними нафтопродуктами, немаркованими маркерами акцизного податку, посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з законодавством.
 
89. До суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:
 
90. виробництва або імпорту нафтопродуктів суб’єктами господарювання не внесеними до Єдиного державного реєстру виробників та імпортерів нафтопродуктів – 500 000 гривень;
 
91. відвантаження, зберігання та транспортування підакцизних нафтопродуктів на митній території України немаркованих маркерами акцизного податку платниками податку – у розмірі суми акцизного податку, нарахованої за ставками податку та штрафними санкціями, що діють на момент виявлення порушення, збільшеної у два рази, але не менше 15 000 гривень;
 
92. здійснення оптової та роздрібної торгівлі, транспортування, зберігання та отримання немаркованих маркерами акцизного податку нафтопродуктів – у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 10 000 гривень;
 
93. При повторному виявлені зазначених порушень органи державної податкової служби в установленому законодавством порядку вилучають такі нафтопродукти з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави Конфіскацію.
 
94. Вилучені в дохід держави (конфісковані) нафтопродукти у разі їх подальшої реалізації (продажу) обкладаються акцизним податком та маркуються маркерами акцизного податку в установленому порядку.
 
95. Рішення про стягнення штрафів, передбачених цією статтею, приймаються органами державної податкової служби та іншими органами виконавчої влади у межах повноважень, визначених законами України.
 
96. У разі невиконання суб’єктом господарювання рішення органів, зазначених у цій статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.
 
97. Дії органів, які мають право контролю за реалізацією норм цього Закону, можуть бути оскаржені в місячний термін у судовому порядку.
 
98. Стаття 8. Прикінцеві положення
 
99. 1. Цей Закон набирає чинності з 1 травня 2011 року, крім статті 7 та пункту 4 статті 8 в частині відповідальності за порушення маркування, які набувають чинності з 1 липня 2011 року.
 
100. 2. Підакцизні нафтопродукти, що були придбані для продажу, власних потреб чи прийняті на комісію до 1 травня 2010 року підлягають маркуванню до 1 липня 2010 року. Для одержання маркерів акцизного податку для маркування залишків немаркованих нафтопродуктів суб'єкти господарювання подають до 25 травня 2011 року продавцю маркерів заявку-розрахунок на придбання маркерів, оригінал та копію акта інвентаризації залишків нафтопродуктів. Продавець маркерів забезпечує замовників визначених у цьому пункті маркерами до 25 червня 2011 року.
 
101. 3. Кабінету Міністрів України при підготовці Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" до другого читання у Верховній Раді України, передбачити видатки на здійснення контрольних функцій центральним органом державної податкової служби за маркуванням підакцизних нафтопродуктів.
 
102. 4. Внести зміни до таких законів України:
 
103. 1) у статті 216 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001, № 25-26, ст. 131):
 
104. у назві та абзаці першому пункту 1 слова "марок акцизного збору" замінити словами "марок акцизного податку, маркерів акцизного податку";
 
105. пункт 2 після слів "підробленими марками," доповнити словом "маркерами";
 
106. 2) у Законі України "Про державну податкову службу" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991, № 6 , ст. 37):
 
107. абзац сьомий пункту 1 статті 8 доповнити словами:
 
108. «здійсненням контролю за наявністю маркерів акцизного податку у підакцизних нафтопродуктах в місцях виробництва, маркування, зберігання, та при проведенні маркування таких нафтопродуктів, веденням Державного реєстру місць маркування нафтопродуктів»;
 
109. у пункті 15 статті 8:
 
110. слова "марок акцизного збору" замінити словами "марок акцизного податку, маркерів акцизного податку";
 
111. після слів "тютюнових виробів" доповнити словами "та маркерів у підакцизних нафтопродуктах";
 
112. 3) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984, додаток до № 51, ст. 1122):
 
113. назву статті та частину першу статті 156 викласти в такій редакції:
 
114. "Стаття 156. Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами та нафтопродуктами
 
115. Роздрібна або оптова, включаючи імпорт або експорт, торгівля спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібна торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору, роздрібна або оптова, включаючи імпорт, торгівля немаркованих маркерами акцизного податку нафтопродуктів чи нафтопродуктів з підробленими маркерами акцизного податку – ";
 
116. У статті 164-5::
 
117. назву статті та абзац перший викласти у такій редакції:
 
118. "Стаття 164-5. Зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного податку встановленого зразка, зберігання та транспортування немаркованих нафтопродуктів
 
119. Зберігання або транспортування алкогольних напоїв тютюнових виробів, на яких немає належним чином розміщених марок акцизного податку, або з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку, зберігання та транспортування немаркованих нафтопродуктів посадовими особами підприємств-виробників, імпортерів і продавців цих товарів";
 
120. абзац другий доповнити словами: " або нафтопродуктів";
 
121. абзаци п’ятий-сьомий викласти в такій редакції:
 
122. "Незаконне зберігання марок акцизного податку чи маркерів акцизного податку –
 
123. тягне за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією марок акцизного податку чи маркерів акцизного податку.
 
124. Примітка. Під великим розміром слід розуміти вартість алкогольних напоїв або тютюнових виробів або нафтопродуктів, які у сто чи більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.".