Кількість абзаців - 116 Розмітка (ліва колонка)


про внесення змін до деяких законодавчих актів України (Друге читання)

0. Проект ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законів України  
1. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:  
2. І. Внести зміни до таких законів України:  
3. 1. У Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 42-43, ст. 378):  
4. 1) у статті 1:  
5. а) перше речення абзацу сьомого викласти в такій редакції:  
6. "грошове зобов'язання - зобов'язання боржника виплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами";  
7. 2) частини п'яту і сьому статті 5 виключити;  
8. 3) частину шосту статті 11 після слів "державне підприємство" доповнити словами " або підприємство, у статутному фонді якого частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків", а після слів "процесу приватизації" - словами "(продажу акцій)";  
9. 4) абзац шостий частини п'ятої статті 18 після слів "державним майном" доповнити словами "та державним органом з питань банкрутства", а слово "п'ятдесят" замінити словами "двадцять п'ять";  
10. 5) статтю 29 доповнити частиною третьою такого змісту:  
11. "3. Оцінка майна державних підприємств, підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, та підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, проводиться відповідно до методики оцінки вартості майна підприємств під час провадження у справі про банкрутство, яка затверджується Кабінетом Міністрів України";  
12. 6) статтю 41 після слів "особливо небезпечних" доповнити словами "державних підприємств, підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави і суб'єктів природної монополії";  
13. 7) доповнити Закон статтею 41-1 такого змісту:  
14. "Стаття 41-1. Загальні особливості банкрутства державних підприємств, містоутворюючих підприємств, підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, особливо небезпечних підприємств та суб'єктів природної монополії  
15. 2. З метою своєчасного вжиття заходів для запобігання банкрутству містоутворюючого підприємства, підприємства, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, особливо небезпечного підприємства чи суб'єкта природної монополії керівник такого підприємства зобов'язаний повідомити про свій фінансовий стан центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого належить сфера діяльності цього підприємства, і відповідний орган місцевого самоврядування в десятиденний строк з дня отримання ним претензій, задоволення яких призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань підприємства в повному обсязі перед іншими кредиторами, та про вжиті ним заходи з відновлення платоспроможності.  
16. 3. Для цілей цього Закону містоутворюючими підприємствами визнаються юридичні особи, чисельність працівників яких з урахуванням членів їх сімей становить не менше як половину чисельності населення адміністративно-територіальної одиниці, на території якої знаходиться така юридична особа, а також підприємства, чисельність працівників яких перевищує п'ять тисяч.  
17. Перелік підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, визначається Кабінетом Міністрів України.  
18. Особливо небезпечними підприємствами визнаються гірничі підприємства вугільної та гірничодобувної промисловості, теплові і гідроелектростанції, підприємства атомної, хімічної, хіміко-металургійної, нафтопереробної промисловості, інших галузей, визначених Кабінетом Міністрів України, припинення діяльності яких потребує проведення спеціальних заходів щодо запобігання заподіянню шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу.  
19. 4. У разі коли містоутворююче підприємство має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, процедури банкрутства щодо нього регулюються нормами цього Закону, встановленими для підприємства, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави.  
20. Якщо підприємство, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, є особливо небезпечним або суб'єктом природної монополії, процедури банкрутства щодо нього регулюються нормами цього Закону, встановленими для особливо небезпечного підприємства або суб'єкта природної монополії.  
21. Якщо особливо небезпечне підприємство є суб'єктом природної монополії, процедури банкрутства щодо нього регулюються нормами цього Закону, встановленими для суб'єктів природної монополії з урахуванням заходів, спрямованих на запобігання заподіянню можливої шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу.  
22. 5. Справа про банкрутство містоутворюючого підприємства, підприємства, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, особливо небезпечного підприємства чи суб'єкта природної монополії порушується господарським судом у разі, коли безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менш як три тисячі мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.  
23. Докази, що підтверджують належність боржника до містоутворюючих підприємств, підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, особливо небезпечних підприємств чи суб'єктів природної монополії, господарському суду надає боржник.  
24. 6. Арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) у справі про банкрутство державного або містоутворюючого підприємства, підприємства, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, особливо небезпечного підприємства чи суб'єкта природної монополії господарський суд призначає особу, кандидатура якої запропонована або погоджена з державним органом з питань банкрутства.  
25. Арбітражним керуючим може бути призначена особа, що відповідає вимогам частини третьої статті 13 цього Закону, а також має досвід роботи на керівних посадах у відповідних підприємствах не менше як три роки. Забезпечувати реалізацію процедур банкрутства щодо таких підприємств можуть також працівники центрального органу виконавчої влади чи державного органу з питань банкрутства, які мають вищу освіту та володіють спеціальними знаннями.  
26. 7. Розпорядник майна державного або містоутворюючого підприємства, підприємства, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, особливо небезпечного підприємства чи суб'єкта природної монополії, організовує проведення оцінки майна та аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, готує висновки щодо причин неплатоспроможності підприємства, результатів заходів, що вживаються для відновлення платоспроможності, та пропозиції щодо санації і не пізніше 30 днів до визначеної господарським судом дати проведення попереднього засідання подає їх на розгляд центрального органу виконавчої влади і/або органу місцевого самоврядування, які є учасниками провадження у справі про банкрутство.  
27. Для проведення оцінки майна боржника - державного підприємства, підприємства, у статутному фонді якого частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, розпорядник майна залучає спеціалізовані організації, які уклали з державним органом приватизації договір на надання такої послуги.  
28. Результати експертної оцінки майна погоджуються з комітетом кредиторів.  
29. Якщо комітетом кредиторів не прийнято рішення про санацію боржника, господарський суд може винести ухвалу про санацію боржника за клопотанням центрального органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які є учасниками провадження у справі про банкрутство, за умови укладення ними з кредиторами договору поруки за зобов'язаннями боржника.  
30. 8. Договір поруки за зобов'язаннями боржника укладається та підписується уповноваженими особами центральних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.  
31. Якщо планом санації державного підприємства або підприємства, у статутному фонді якого частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, передбачається уступка вимог боржника шляхом продажу вимог на відкритих торгах у порядку, встановленому державним органом приватизації, керуючий санацією залучає до продажу державний орган приватизації, а до пошуку інвестора - державний орган з питань банкрутства.  
32. Центральний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який поручився за зобов'язаннями боржника, має право запропонувати за погодженням з державним органом з питань банкрутства господарському суду кандидатуру керуючого санацією.  
33. У разі невиконання зобов'язання боржником поручителі несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями боржника перед його кредиторами.  
34. 9. Процедура санації містоутворюючих підприємств, підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, особливо небезпечних підприємств чи суб'єктів природної монополії вводиться на строк не більш як 18 місяців. За клопотанням центрального органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування цей строк може бути продовжено господарським судом до шести місяців.  
35. За клопотанням центрального органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які є учасниками провадження у справі про банкрутство, за умови укладення ними договору поруки за зобов'язаннями боржника, процедура санації містоутворюючих підприємств, підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, особливо небезпечних підприємств чи суб'єктів природної монополії може бути продовжена господарським судом на строк до 36 місяців, протягом якого боржник і поручитель зобов'язані розрахуватися з кредиторами.  
36. Невиконання вимог цієї частини є підставою для визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.  
37. 10. У разі коли господарським судом було прийнято рішення про проведення санації містоутворюючих підприємств, підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, особливо небезпечних підприємств чи суб'єктів природної монополії, за пропозицією центрального органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, державного органу з питань банкрутства, які є учасниками провадження у справі про банкрутство, керуючий санацією виносить на розгляд комітету кредиторів план санації підприємства після погодження його з відповідним учасником провадження у справі про банкрутство, а також державним органом з питань банкрутства.  
38. 11. З метою задоволення вимог кредиторів у процедурі санації чи ліквідації державного або містоутворюючого підприємства, підприємства, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, особливо небезпечного підприємства чи суб'єкта природної монополії може бути здійснено продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу чи частини його майна в установленому державним органом з питань банкрутства порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтями 42 і 43 цього Закону.  
39. Продаж майна банкрута - державного підприємства або підприємства, у статутному фонді якого частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, здійснюється державним органом приватизації відповідно до законодавчих актів з питань приватизації з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.  
40. 12. У разі коли до акціонерного товариства, яке є містоутворюючим підприємством, підприємством, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, особливо небезпечним підприємством чи суб'єктом природної монополії, комітет кредиторів не прийняв рішення щодо санації боржника з метою збереження цілісного майнового комплексу підприємства господарський суд може винести ухвалу про звернення стягнення на корпоративні права акціонерів шляхом анулювання випуску акцій боржника і здійснення нового випуску акцій, які для задоволення вимог кредиторів керуючим санацією реалізуються на аукціоні.  
41. Якщо до винесення зазначеної ухвали частка державної власності у статутному фонді підприємства перевищує двадцять п'ять відсотків, продаж акцій нового випуску здійснюється державним органом приватизації.  
42. Якщо комітетом кредиторів не прийнято рішення щодо санації боржника - державного підприємства, що є містоутворюючим підприємством, підприємством, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, особливо небезпечним підприємством чи суб'єктом природної монополії, господарський суд може винести ухвалу стосовно здійснення керуючим санацією і державним органом приватизації заходів щодо перетворення державного підприємства у відкрите акціонерне товариство і продажу його акцій відповідно до законодавства з питань приватизації з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.  
43. Кошти, отримані від продажу акцій нового випуску або акцій новоутвореного акціонерного товариства, включаються до складу майнових активів боржника. У разі коли суми, вирученої від продажу акцій боржника, недостатньо для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, керуючий санацією пропонує кредиторам укласти мирову угоду. Якщо кредитори відмовилися від укладення мирової угоди, їх незадоволені вимоги вважаються погашеними. Залишок коштів після задоволення вимог кредиторів у повному обсязі розподіляється між колишніми власниками боржника пропорційно їх часткам у статутному фонді на дату винесення ухвали про звернення стягнення на корпоративні права акціонерів шляхом анулювання випуску акцій боржника і здійснення нового випуску акцій.  
44. 13. Кабінет Міністрів України або органи місцевого самоврядування в особі їх уповноважених органів мають право в процедурі розпорядження майном боржника або в будь-який час до закінчення процедури санації державного або містоутворюючого підприємства, підприємства, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, особливо небезпечного підприємства чи суб'єкта природної монополії розрахуватися з усіма кредиторами в порядку черговості, визначеному статтею 31 цього Закону.  
45. У разі задоволення вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) у порядку, передбаченому цим Законом, провадження у справі про банкрутство припиняється";  
46. 8) статті 42 і 43 викласти у такій редакції:  
47. "Стаття 42. Особливості банкрутства містоутворюючих підприємств і підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави  
48. 1. У процесі розгляду справи про банкрутство містоутворюючого підприємства учасниками провадження у цій справі визнаються орган місцевого самоврядування відповідної територіальної громади, державний орган з питань банкрутства. Учасником провадження у справі про банкрутство містоутворюючого підприємства господарським судом може бути визнано також центральний орган виконавчої влади за його клопотанням.  
49. Учасниками провадження у справі про банкрутство підприємства, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, визнаються центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого належить сфера діяльності боржника, відповідний орган місцевого самоврядування, державний орган з питань банкрутства, а також інші центральні органи виконавчої влади.  
50. 2. У відзиві боржника - містоутворюючого підприємства чи підприємства, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, крім інформації, передбаченої частиною третьою статті 11 цього Закону, додається інформація про заходи, вжиті ним щодо відновлення платоспроможності до прийняття господарським судом заяви про порушення справи про банкрутство.  
51. 3. У процедурі санації містоутворюючого підприємства чи підприємства, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, за клопотанням центрального органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, державного органу з питань банкрутства, які є учасниками провадження у справі про банкрутство, проводиться продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу шляхом проведення відкритих торгів або конкурсів.  
52. 4. Обов'язковими умовами відкритих торгів, конкурсів є:  
53. збереження робочих місць не менш як для сімдесяти відсотків працівників, зайнятих на підприємстві на момент його продажу;  
54. зобов'язання покупця щодо забезпечення перепідготовки чи працевлаштування працівників підприємства відповідно до законодавства в разі зміни профілю діяльності підприємства.  
55. Інші умови відкритих торгів, конкурсів можуть визначатися виключно за згодою комітету кредиторів у порядку, передбаченому статтею 19 цього Закону.  
56. 5. Якщо зазначене в частині третій цієї статті клопотання не було подано або майно боржника як цілісний майновий комплекс не було продано на відкритих торгах, конкурсах, це майно підлягає продажу на аукціоні.  
57. 6. Ліквідатор боржника, визнаного банкрутом, повинен виставити для продажу на перших торгах його майно як цілісний майновий комплекс. Якщо це майно не було продано як цілісний майновий комплекс, його продаж здійснюється в порядку, передбаченому статтею 30 цього Закону.  
58. Стаття 43. Особливості банкрутства особливо небезпечних підприємств і суб'єктів природної монополії  
59. 1. У процесі розгляду справи про банкрутство особливо небезпечного підприємства чи суб'єкта природної монополії учасниками провадження у справі про банкрутство визнаються відповідний орган місцевого самоврядування, центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого належить сфера діяльності боржника, державний орган з питань банкрутства, представник комісії з питань неплатоспроможності, а також інші центральні органи виконавчої влади за пропозицією комісії з питань неплатоспроможності.  
60. 2. Для участі у попередньому засіданні господарського суду та його засіданнях, на яких виносяться ухвали про проведення і затвердження плану санації, затвердження мирової угоди чи приймається постанова про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, голова або заступник голови господарського суду може вводити до складу господарського суду додатково двох суддів з призначенням одного з них головуючим.  
61. 3. У відзиві боржника крім інформації, передбаченої частиною третьою статті 11 цього Закону, додається інформація про позовні заяви, подані ним в установленому порядку до прийняття господарським судом заяви про порушення справи про банкрутство, про визнання недійсними або зупинення дії акта (актів) центрального або місцевого органу виконавчої влади за умови, що застосування цього акта (актів) призвело до неплатоспроможного стану боржника.  
62. У відзиві боржника також повинна міститися інформація про заборгованість конкретних споживачів, постачання яким паливно-енергетичних та інших ресурсів, виконання робіт чи надання послуг не підлягає обмеженню або припиненню відповідно до законодавства, заборгованість споживачів, що фінансуються з бюджетів різних рівнів, а також споживачів продукції (товарів, послуг), постачання яким здійснюється відповідно до міжнародних договорів України.  
63. 4. Якщо на момент затвердження плану санації особливо небезпечного підприємства чи суб'єкта природної монополії не буде закінчено розгляд позовної заяви боржника, зазначеної у частині третій цієї статті, процедуру санації може бути продовжено з урахуванням строків прийняття рішень із зазначеного питання.  
64. 5. З метою задоволення вимог кредиторів у процедурі санації особливо небезпечного підприємства може бути здійснено продаж майна лише як цілісного майнового комплексу шляхом проведення відкритих торгів або конкурсів у порядку, встановленому статтею 19 цього Закону та законодавством з питань приватизації. Обов'язковими умовами відкритих торгів, конкурсів є: збереження умов підтримання безпеки виробничої діяльності, охорони праці та запобігання заподіянню можливої шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу;  
65. збереження робочих місць не менш як для сімдесяти відсотків працівників, зайнятих на підприємстві на момент його продажу;  
66. забезпечення перепідготовки чи працевлаштування працівників та запобігання заподіянню можливої шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу - в разі зміни профілю діяльності підприємства;  
67. наявність ліцензії на провадження відповідного виду діяльності, яка згідно із законодавством підлягає ліцензуванню.  
68. Інші умови відкритих торгів, конкурсів можуть встановлюватися виключно за згодою комітету кредиторів у порядку, передбаченому статтею 19 цього Закону.  
69. У разі невиконання зазначених вимог відкритих торгів, конкурсів, які включаються до умов договору купівлі-продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу, договір розривається в установленому порядку.  
70. 6. Планом санації суб'єкта природної монополії можуть передбачатися заходи, визначені частиною другою статті 18 цього Закону, за винятком продажу частини майна боржника, перепрофілювання чи закриття виробництва, пов'язаного з функціонуванням цілісного майнового комплексу.  
71. 7. У разі продажу у процедурі санації цілісного майнового комплексу суб'єкта природної монополії обов'язковими умовами відкритих торгів, конкурсів є:  
72. прийняття покупцем на себе зобов'язань боржника щодо виконання угод між виробниками, що провадять діяльність на суміжних ринках, та споживачами, і невжиття заходів, які призводять або можуть призвести до неможливості виробництва (реалізації) товарів у сфері, що регулюється нормами Закону України "Про природні монополії", або до заміни їх іншими товарами, не однаковими за споживчими характеристиками;  
73. забезпечення цілісності майнового комплексу суб'єкта природної монополії відповідно до його цільового призначення; збереження робочих місць не менш як для сімдесяти відсотків працівників, зайнятих на підприємстві на момент його продажу;  
74. незмінність профілю діяльності підприємства;  
75. наявність ліцензії на провадження відповідного виду діяльності, яка згідно із законодавством підлягає ліцензуванню.  
76. Інші умови конкурсу можуть установлюватися виключно за згодою комітету кредиторів у порядку, передбаченому статтею 19 цього Закону.  
77. У разі невиконання зазначених вимог відкритих торгів, конкурсів, які включаються до умов договору купівлі-продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу, договір розривається в установленому порядку.  
78. 8. У разі визнання особливо небезпечного підприємства або суб'єкта природної монополії банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури ліквідатор повинен виставити на продаж цілісний майновий комплекс підприємства шляхом проведення відкритих торгів або конкурсів.  
79. 9. Особливо небезпечні підприємства та суб'єкти природної монополії не підлягають продажу на аукціоні.  
80. 10. У разі продажу у процедурі ліквідації цілісного майнового комплексу суб'єкта природної монополії обов'язковими умовами відкритих торгів, конкурсів є умови, передбачені частиною сьомою цієї статті, за винятком зобов'язання щодо збереження робочих місць не менш як для сімдесяти відсотків працівників, зайнятих на підприємстві на момент його продажу.  
81. 11. У разі продажу у процедурі ліквідації цілісного майнового комплексу особливо небезпечного підприємства обов'язковими умовами відкритих торгів, конкурсів є умови, передбачені частиною п'ятою цієї статті, за винятком зобов'язання щодо збереження робочих місць не менш як для сімдесяти відсотків працівників, зайнятих на підприємстві на момент його продажу.  
82. 12. Якщо після повторного проведення відкритих торгів, конкурсів цілісний майновий комплекс особливо небезпечного підприємства, визнаного банкрутом не було продано, продаж майна здійснюється відповідно до вимог статті 30 цього Закону. Перелік майна таких підприємств-банкрутів, яке підлягає продажу відповідно до вимог статті 30 цього Закону, погоджується ліквідатором з центральним органом виконавчої влади, до компетенції якого належить сфера діяльності підприємства-банкрута, з метою виділення з його складу майна, яке забезпечує запобігання заподіянню можливої шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу і не підлягає продажу.  
83. У разі зміни профілю діяльності гірничого підприємства додатковою обов'язковою умовою відкритих торгів, конкурсів є подання проекту ліквідації гірничого підприємства, розробленого відповідно до вимог Гірничого закону України.  
84. 13. Зобов'язання щодо забезпечення перепідготовки чи працевлаштування працівників особливо небезпечного підприємства і запобігання заподіянню можливої шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу може взяти на себе центральний орган виконавчої влади.  
85. 14. Фінансування заходів, пов'язаних із закриттям вугледобувних підприємств, визнаних банкрутами, які включено до переліку шахт і розрізів, що підлягають закриттю, затвердженого Кабінетом Міністрів України, здійснюється за рахунок коштів, передбачених на ці цілі у Державному бюджеті України.  
86. 15. Вимоги кредиторів задовольняються у порядку черговості, визначеному статтею 31 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією частиною, а саме: в третю чергу також задовольняються вимоги стосовно відшкодування витрат на заходи, спрямовані на запобігання заподіянню можливої шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України."  
87. 2. У Законі України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 24, ст. 207):  
88. 1) статтю 5 доповнити частиною четвертою такого змісту:  
89. "У разі відкриття виконавчого провадження за рішенням, ухвалою, постановою господарського суду в частині стягнення боргу з державного підприємства, підприємства, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, особливо небезпечного підприємства чи суб'єкта природної монополії, державний виконавець зобов'язаний залучити до участі у виконавчому провадженні центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого належить сфера діяльності боржника";  
90. 2) частину першу статті 37 доповнити новим пунктом 5 такого змісту:  
91. "5) недостатності коштів для задоволення вимог стягувача, отриманих від продажу активів, які не входять до складу нерухомого майна, верстатів, обладнання, інших основних засобів, а також сировини і матеріалів, призначених для здійснення виробництва підприємством, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, особливо небезпечним підприємством чи суб'єктом природної монополії".  
92. У зв'язку з цим пункти 5 - 7 вважати відповідно пунктами 6 - 8;  
93. 3) статтю 57 викласти в такій редакції:  
94. "Стаття 57. Оцінка майна боржника  
95. Оцінка майна боржника проводиться державним виконавцем (експертом) у порядку, встановленому законодавством з питань професійної оціночної діяльності.  
96. Оцінка майна проводиться державним виконавцем (експертом) за ринковими цінами, які діють на день проведення оцінки, крім випадків, коли оцінка проводиться за регульованими цінами. Початкова ціна майна встановлюється на рівні його ринкової ціни.  
97. Стягувач має право самостійно залучати експерта. У цьому разі витрати на залучення експерта несе стягувач.  
98. Сторони мають право оскаржити оцінку майна до суду";  
99. 4) частину другу статті 61 доповнити реченням такого змісту:  
100. "Продаж майна боржника - державного підприємства, підприємства, у статутному фонді якого частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, здійснюється державним органом приватизації відповідно до законодавства з питань приватизації".  
101. 3. У Законі України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 10, ст. 44):  
102. у статті 10:  
103. а) підпункт 10.2.2 викласти в такій редакції:  
104. "10.2.2. У разі коли продажу підлягає цілісний майновий комплекс підприємства, активи якого перебувають у державній або комунальній власності, чи цілісний майновий комплекс підприємства, у статутному фонді якого частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, продаж активів такого підприємства організовується за поданням відповідного податкового органу регіональним органом приватизації з дотриманням норм законодавства з питань приватизації. При цьому інші способи приватизації, крім грошової, не дозволяються";  
105. б) доповнити статтю новим підпунктом 10.2.3 такого змісту:  
106. "10.2.3. У разі коли продажу підлягає нерухоме майно, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для виробництва підприємством, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, особливо небезпечним підприємством чи суб'єктом природної монополії, податковий орган зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такого підприємства".  
107. У зв'язку з цим підпункти 10.2.3 - 10.2.5 вважати відповідно підпунктами 10.2.4 - 10.2.6.  
108. 4. Частину сьому статті 20 Закону України "Про заставу" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 47, ст. 642; 1995 р., N 1, ст. 3; 1996 р., N 2, ст. 3; 1998 р., N 2, ст. 3; 2000 р., N 50, ст. 436) доповнити реченням такого змісту: "У разі звернення стягнення на майно державного підприємства, підприємства, у статутному фонді якого частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, продаж заставленого майна проводиться на цій же підставі відповідним органом приватизації".  
109. ІІ. Прикінцеві положення  
110. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, за винятком статті 3, яка набирає чинності з 1 січня 2002 року.  
111. 2. Цей Закон застосовується господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство незалежно від того, коли господарськими судами було прийнято заяви про порушення таких справ.  
112. Якщо заяву про порушення справи про банкрутство було прийнято господарським судом до набрання чинності цим Законом і ця заява не відповідає вимогам частини п'ятої статті 41-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справі про банкрутство припиняється.  
113. 3. Кабінету Міністрів України у тримісячній строк:  
114. розробити і привести у відповідність з цим Законом свої нормативно-правові акти;  
115. забезпечити розроблення і прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів відповідно до цього Закону".