Кількість абзаців - 105 Розмітка (ліва колонка)


ПРО ЗОНУ НАДЗВИЧАЙНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ (Друге читання)

0. Проект(16.04.99) ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ЗОНУ НАДЗВИЧАЙНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ  
1. Розділ I  
2. Загальні положення  
3. Стаття 1. Зона надзвичайної екологічної ситуації  
4. Зона надзвичайної екологічної ситуації - оголошена Президентом України окрема місцевість, на території якої виникла надзвичайна ситуація, що потребує встановлення в межах цієї території правового режиму.  
5. Стаття 2. Надзвичайна екологiчна ситуація  
6. Надзвичайна екологічна ситуацiя - ситуація, при якій унаслідок природних або техногенних процесів відбулися такі негативні зміни в навколишньому природному середовищі, коли рівень екологічної безпеки не забезпечує відвернення погіршення екологічної обстановки і небезпеки для життя та здоров'я людей і потребує застосування виняткових заходів з боку держави.  
7. Стаття 3. Законодавствo про зону надзвичайної екологічної ситуацiї  
8. Законодавчою основою встановлення правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуацiї є Конституція України, Закони України "Про надзвичайний стан", "Про охорону навколишнього природного середовища", цей Закон та інші нормативно-правові акти.  
9. Стаття 4. Завдання законодавства про зону надзвичайної екологiчної ситуацiї  
10. Основними завданнями законодавства про зону надзвичайної екологiчної ситуацiї є:  
11. правове регулювання відносин, які виникають під час застосування невідкладних та планових заходів, спрямованих на захист життя та здоров'я людей і нормалізацію екологічної обстановки на території зони;  
12. встановлення правового режиму функціонування цієї зони, її організацiйного та фінансового забезпечення;  
13. забезпечення участі підприємств, установ, організацій та громадян у здійсненні невідкладних та планових заходів на території зони, а також компенсації збитків, заподіяних негативними змінами навколишнього природного середовища, та шкоди, заподіяної здоров'ю людей.  
14. Норми цього Закону є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб, які тимчасово або постійно перебувають чи провадять діяльність у межах зони надзвичайної екологічної ситуації.  
15. Стаття 5. Основні принципи регулювання правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації  
16. Основними принципами регулювання правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації є:  
17. пріоритет захисту життя і здоров'я людей;  
18. обов'язковість виконання заходів, спрямованих на нормалізацію екологічної обстановки;  
19. компенсація заподіяної шкоди потерпілим унаслідок надзвичайної екологічної ситуації.  
20. Розділ II  
21. Умови та порядок оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації  
22. Стаття 6. Умови оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації  
23. Окрема місцевість України оголошується зоною надзвичайної екологічної ситуації у разі настання на її території негативних змін у навколишньому природному середовищі, що призвело до створення умов, які виключають можливість подальшого проживання населення та провадження господарської діяльності.  
24. Негативні зміни в навколишньому природному середовищі - це втрата, виснаження чи знищення комплексу природних умов і ресурсів та окремих екологічних систем унаслідок надмірного забруднення навколишнього природного середовища або руйнівного впливу природних стихійних явищ, що виключають можливість життєдіяльності людини та провадження господарської діяльності у цих умовах.  
25. Стаття 7. Критерії оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації  
26. Критеріями оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації є:  
27. кількість людей, для яких виникла реальна загроза їх життю та здоров'ю;  
28. площа території, на якій сталися негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що призвели до створення умов, які виключають можливість подальшого проживання населення і провадження господарської діяльності та усунути які іншими способами неможливо;  
29. види господарської діяльності, провадження яких припиняється у зв'язку з умовами, що виникли;  
30. розмір шкоди, заподіяної громадянам, підприємствам, установам, організаціям, навколишньому природному середовищу.  
31. Граничні значення критеріїв, на основі яких приймається рішення щодо оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації, встановлюються Кабінетом Міністрів України.  
32. Стаття 7. Порядок оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації  
33. Окрема місцевість оголошується зоною надзвичайної екологічної ситуації Указом Президента України за поданням Кабінету Міністрів України з наступним негайним внесенням на затвердження Верховною Радою України.  
34. Рішення про оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації негайно доводиться до відома населення через засоби масової інформації та систему оповіщення цивільної оборони.  
35. В Указі Президента України про оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації зазначаються:  
36. обставини, що стали причиною оголошення місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації;  
37. обґрунтування необхідності оголошення місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації;  
38. межі місцевості, що оголошується зоною надзвичайної екологічної ситуації;  
39. організаційне та фінансове забезпечення функціонування зони надзвичайної екологічної ситуації;  
40. перелік невідкладних та планових заходів, які здійснюватимуться в зоні надзвичайної екологічної ситуації;  
41. органи державної влади, що забезпечуватимуть дотримання правового режиму функціонування зони надзвичайної екологічної ситуації і межі їх повноважень;  
42. час, з якого місцевість оголошується зоною надзвичайної екологічної ситуації.  
43. Матеріали Кабінету Міністрів України для оголошення зони надзвичайної екологічної ситуації готує Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.  
44. Стаття 8. Перегляд меж зони надзвичайної екологічної ситуації  
45. Межі зони надзвичайної екологічної ситуації можуть бути переглянутими Кабінетом Міністрів України за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій на підставі висновків Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.  
46. Стаття 9. Припинення дії правового режиму функціонування зони надзвичайної екологічної ситуації  
47. Дія в окремій місцевості правового режиму функціонування зони надзвичайної екологічної ситуації припиняється Указом Президента України на підставі подання Кабінету Міністрів України.  
48. Розділ III  
49. Правовий режим функціонування зони надзвичайної екологічної ситуації  
50. Стаття 10. Управління в зоні надзвичайної екологічної ситуації  
51. Управління в зоні надзвичайної екологічної ситуації здійснюють Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або спеціально уповноважені органи виконавчої влади, що визначаються Указом Президента України і можуть наділятися відповідними повноваженнями для здійснення заходів, пов'язаних з ліквідацією безпосередньої загрози життю та здоров'ю людей.  
52. Зазначені органи мають право видавати обов'язкові до виконання на відповідній території накази з питань забезпечення встановленого правового режиму функціонування зони надзвичайної екологічної ситуації.  
53. Стаття 11. Перелік невідкладних заходів, що можуть здійснюватися в зоні надзвичайної екологічної ситуації  
54. На період дії правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації можуть застосовуватися такі невідкладні заходи:  
55. 1) встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду;  
56. 2) обмеження руху транспортних засобів та проведення їх огляду;  
57. 3) посилення охорони громадського порядку та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та господарства;  
58. 4) встановлення заборони на проведення масових заходів (у разі загострення епідеміологічної обстановки);  
59. 5) відселення людей з місць, небезпечних для проживання, з обов'язковим наданням їм приміщень для постійного або тимчасового проживання;  
60. 6) встановлення тимчасової заборони на будівництво нових та розширення діючих підприємств та інших об'єктів;  
61. 7) накладення карантину та здійснення інших обов'язкових санітарно-протиепідемічних заходів;  
62. 8) запровадження особливого порядку розподілення продуктів харчування і предметів першої необхідності для евакуйованого населення;  
63. 9) проведення мобілізації ресурсів підприємств, установ і організацій, зміна режиму їх роботи та профілю виробничої діяльності в межах, необхідних для проведення аварійно-рятувальних і відновних робіт;  
64. 10) використання ресурсів підприємств, установ і організацій з метою усунення небезпеки для життя і здоров'я людей та навколишнього природного середовища;  
65. 11) проведення цільової мобілізації, обсяги і строки якої визначаються Президентом України.  
66. У разі виникнення потреби в терміновому виконанні в зоні надзвичайної екологічної ситуації великих обсягів аварійно-рятувальних і відновних робіт Президент України може прийняти рішення про залучення до нього військових частин Збройних Сил України та інших військових формувань.  
67. Для виконання невідкладних аварійно-рятувальних робіт в зоні надзвичайної екологічної ситуації може залучатися працездатне населення і транспортні засоби громадян за умови обов'язкового забезпечення безпеки праці, з відшкодуванням затрат людської праці та амортизації технічних засобів. Забороняється залучення неповнолітніх, а також вагітних жінок до робіт, які можуть негативно вплинути на стан їх здоров'я.  
68. Стаття 12. Організація спостережень за станом навколишнього природного середовища  
69. На період дії правового режиму функціонування зони надзвичайної екологічної ситуації забезпечується:  
70. встановлення причин виникнення та ступеня впливу небезпечних факторів, що призвели до надзвичайної екологічної ситуації;  
71. проведення систематичного моніторингу довкілля в межах зони надзвичайної екологічної ситуації;  
72. проведення постійного санітарно-гігієнічного контролю;  
73. виконання комплексу робіт з відновлення основних показників якості навколишнього природного середовища.  
74. Стаття 13. Заборонена дiяльнiсть у зонi надзвичайної екологiчної ситуації  
75. На час дії правового режиму у зонi надзвичайної екологiчної ситуації забороняється:  
76. проектування, будівництво та функціонування екологiчно небезпечних об'єктів;  
77. застосування в господарськiй та iншiй дiяльностi особливо небезпечних речовин, препаратiв, засобiв захисту рослин;  
78. функціонування санаторно-курортних закладiв;  
79. розмiщення, знешкодження та утилiзацiя вiдходiв без спецiальних дозволiв;  
80. провадження будь-якої іншої дiяльностi, що створює потенційну загрозу для навколишнього природного середовища.  
81. Стаття 14. Забезпечення громадського порядку  
82. Забезпечення громадського порядку, охорони життя та здоров'я, прав, свобод і законних інтересів громадян у зоні надзвичайної екологічної ситуації здійснюється силами та засобами підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України, Служби безпеки України відповідно до законодавства.  
83. Розділ IV  
84. Визнання юридичних та фізичних осіб потерпілими від надзвичайної екологічної ситуації та компенсація заподіяної їм шкоди  
85. Стаття 15. Визнання осіб потерпілими від надзвичайної екологічної ситуації  
86. Потерпілими в зоні надзвичайної екологічної ситуації визнаються юридичні та фізичні особи, яким заподіяно шкоду внаслідок виникнення цієї ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків.  
87. Критерії для визнання осіб потерпілими встановлюються Кабінетом Міністрів України.  
88. Cтаття 16. Компенсація шкоди особам, потерпілим від надзвичайної екологічної ситуації, та громадянам, залученим до робіт з ліквідації її наслідків  
89. Особам, що визнані потерпілими в зоні надзвичайної екологічної ситуації, компенсується шкода в установленому законодавством порядку.  
90. Особи, майно і ресурси яких використовувалися для відвернення або ліквідації наслідків надзвичайної екологічної ситуації, мають право на компенсацію заподіяної їм шкоди у порядку і розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.  
91. Громадянам, залученим для виконання робіт з ліквідації наслідків надзвичайної екологічної ситуації, гарантується оплата праці відповідно до законодавства, але не менше розміру заробітної плати за основним місцем роботи, яка провадиться за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті відповідним центральним органам виконавчої влади на ці цілі, коштів резервного фонду Кабінету Міністрів України, а також бюджетних та позабюджетних коштів Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, відповідних виконавчих органів рад, які відповідно до законодавства спрямовуються на фінансування зазначених робіт.  
92. Розділ V  
93. Відповідальність за порушення правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації  
94. Стаття 17. Відповідальність за порушення правового режиму функціонування зони надзвичайної екологічної ситуації  
95. Особи, винні у порушенні встановленого цим Законом правового режиму функціонування зони надзвичайної екологічної ситуації, а також у невиконанні приписів органів виконавчої влади, які здійснюють контроль у визначеній законодавством сфері діяльності, несуть встановлену законодавством кримінальну, адміністративну, матеріальну чи дисциплінарну відповідальність.  
96. Особи, з вини яких громадянам, підприємствам, установам та організаціям заподіяно шкоду, пов'язану з недотриманням встановленого цим Законом режиму функціонування зони надзвичайної екологічної ситуації, повинні відшкодовувати її відповідно до законодавства.  
97. Розділ VI  
98. Прикінцеві положення  
99. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.  
100. 2. Кабінетові Міністрів України:  
101. подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із Законом України " Про зону надзвичайної екологічної ситуації";  
102. привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;  
103. забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативних актів, що суперечать цьому Закону;  
104. забезпечити відповідно до компетенції прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.