Кількість абзаців - 227 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення окремих положень адміністративного судочинства) (Друге читання)

0. Проект
 
1. ЗАКОН УКРАЇНИ
 
2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення окремих положень адміністративного судочинства)
 
3. Верховна Рада України постановляє:
 
4. І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
5. 1. У Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005р., № 35-37, ст.446):
 
6. 1) у частині першій статті 3:
 
7. у пункті 6 після слів «свобод та інтересів» доповнити словами «або на виконання повноважень»;
 
8. у пункті 8 після слів «на виконання повноважень якого» доповнити словами «у випадках, прямо передбачених законом»;
 
9. 2) статтю 12 доповнити частиною десятою такого змісту:
 
10. «10. Звернення, запити фізичних та юридичних осіб до суду, судді, не підлягають розгляду та не потребують відповіді, якщо у ньому не зазначено місця проживання, знаходження (для юридичних осіб) або не підписане автором (авторами), а також такі, з яких неможливо встановити авторство, або такі. що містять вислови, що свідчать про неповагу до суду»;
 
11. 3) частину першу статті 18 доповнити пунктом п’ятим такого змісту:
 
12. «5) адміністративні справи щодо спорів з державним виконавцем чи іншої особою державної виконавчої служби з приводу виконання рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті.»
 
13. 4) у частині першій статті 21
 
14. доповнити абзацом четвертим такого змісту:
 
15. «Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, а щодо іншої вимоги (вимог) – іншому адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ».
 
16. У зв’язку з чим абзац четвертий вважати абзацом п’ятим.
 
17. доповнити абзацом шостим такого змісту:
 
18. «Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна Вищому адміністративному суду України, а щодо іншої вимоги (вимог) – іншому адміністративному суду, таку справу розглядає Вищий адміністративний суд України»;
 
19. 5) у статті 22:
 
20. частину першу доповнити пунктом шостим такого змісту:
 
21. «6) якщо однією з сторін у справі є суд, в якому розглядається справа, або суддя цього суду»;
 
22. частину другу викласти в такій редакції:
 
23. «2. Суд передає адміністративну справу на розгляд іншому адміністративному суду, що найбільш територіально наближений до цього суду у випадку, передбаченому пунктами 4, 6 частини першої цієї статті.
 
24. У разі ліквідації адміністративного суду, справи, які знаходилися на його розгляді, невідкладно передаються до суду, до підсудності якого віднесено розгляд таких справ»;
 
25. перше речення частини четвертої викласти у такій редакції:
 
26. «Питання про передачу адміністративної справи, крім випадку передбаченого пунктом 5 частини першої цієї статті, розглядається судом у порядку письмового провадження або у судовому засіданні на розгляд суду.»
 
27. у першому реченні частини п’ятої після слів «адміністративної справи» доповнити словами «крім випадку передбаченого пунктом 5 частини першої цієї статті»;
 
28. у третьому реченні частини п’ятої після слів «з одного адміністративного суду до іншого» доповнити словами «не викладається окремим документом і не підлягає оскарженню»;
 
29. 6) у статті 24
 
30. частину другу викласти у такій редакції:
 
31. «2. Адміністративні справи розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді та у місцевому загальному суді як адміністративному суді колегією у складі трьох суддів також за ініціативою судді у разі їх особливої складності або у разі надходження обґрунтованих звернень осіб, які беруть участь у справі, в порядку, визначеному зборами суддів відповідного суду. Про колегіальний розгляд справи постановляється ухвала в порядку письмового провадження, яка окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи»;
 
32. у частині четвертій слово «п’яти» замінити словом «трьох»;
 
33. після частини шостої доповнити новою частиною такого змісту:
 
34. «6-1. Питання про допуск адміністративної справи до провадження Верховного Суду України розглядається і вирішується у Вищому адміністративому суді України колегією у складі п’яти суддів»;
 
35. частину восьму – виключити;
 
36. 7) частину третю статті 30 викласти у такій редакції:
 
37. «3. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований і заявлений до початку судового розгляду адміністративної справи по суті у письмовій формі з обґрунтуванням підстав для відводу. Заявляти самовідвід після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу самовідводу стало відомо після початку судового розгляду.
 
38. Суд залишає без виходу до нарадчої кімнати ухвалою без розгляду заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав»;
 
39. 8) у частині третій статті 35 слова «сім днів» замінити словами «три дні»;
 
40. 9) частину четверту статті 58 викласти у такій редакції:
 
41. «4. Довіреність фізичної особи на ведення справи в адміністративному суді посвідчується нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надане право посвідчувати довіреності»;
 
42. 10) частину другу статті 99 доповнити абзацом другим такого змісту»;
 
43. «Для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб’єкту владних повноважень право на пред’явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень.»
 
44. 11) статтю 100 викласти в такій редакції:
 
45. «Стаття 100. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду
 
46. 1. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд, на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів, не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
 
47. 2. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи»;
 
48. 12) у частині другій статті 101 після слова «визначаються» доповнити словом «годинами»;
 
49. 13) у статті 102:
 
50. частину другу викласти у такій редакції:
 
51. «2. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні на розгляд суду»;
 
52. після частини третьої доповнити частиною такого змісту:
 
53. «4. Правила даної статті не поширюються на строки звернення до адміністративного суду»;
 
54. 14) у статті 103:
 
55. у частині першій після слів «наступного дня» доповнити словами «чи години»;
 
56. після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:
 
57. «3-1. Строк, що визначається годинами, закінчується у відповідну хвилину останньої години цього строку; строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні»;
 
58. 15) у статті 105 після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту:
 
59. «5. Адміністративний позов суб’єкта владних повноважень може містити інші вимоги, право на звернення з якими до суду прямо передбачене законом»;
 
60. 16) у статті 106:
 
61. у пункті 4 частини першої слова «частиною третьою» замінити словами «частинами четвертою, п’ятою»;
 
62. частину першу доповнити новим пунктом 4-1 такого змісту:
 
63. «4-1) у разі, якщо позовна заява подається суб’єктом владних повноважень – посилання на конкретну норму закону, яка надає суб’єкту владних повноважень право на пред’явлення вимог, зазначених у позовній заяві»;
 
64. у пункті 5 слова «заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду» виключити;
 
65. частину другу викласти у такій редакції:
 
66. «2. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості, зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.»
 
67. у частині третій після слів «зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання» доповнити словами «рекомендованим листом з повідомленням про вручення»;
 
68. 17) у статті 107:
 
69. у пункті 5 частини першої слова «якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення» замінити словами «якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними»;
 
70. пункт 7 частини п’ятої викласти у такій редакції:
 
71. «7) за наявності підстав – висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними»;
 
72. 18) у пункті 7 частини третьої статті 108 слово «третьою» замінити словом «п’ятою»;
 
73. 19) пункт 2 частини першої статті 109 викласти у такій редакції:
 
74. «2) у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили: постанова суду; ухвала суду про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі; ухвала про закриття провадження в адміністративній справі; ухвала про залишення позовної заяви без розгляду у зв’язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду (крім випадків, коли така ухвала винесена до відкриття провадження в адміністративній справі)»;
 
75. 20) у статті 121:
 
76. у частині першій після слів «за наслідками підготовчого провадження суд» доповнити словами «в порядку письмового провадження або у судовому засіданні на розгляд суду»;
 
77. частину п’яту викласти у такій редакції:
 
78. «5. Якщо в ході підготовчого провадження суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду»;
 
79. 21) у статті 128:
 
80. у частині третій слова «або без повідомлення ним про причини неприбуття» виключити;
 
81. частину четверту викласти в такій редакції:
 
82. «4. У разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів»;
 
83. 22) доповнити новою статтею 145-1 такого змісту:
 
84. «Стаття 145-1. Зберігання речових доказів
 
85. 1. Речові докази до набрання судовим рішенням законної сили зберігаються у справі або за окремим описом здаються до камери схову речових доказів суду.
 
86. 2. Речові докази, що не можуть бути доставлені до суду, зберігаються за їх місцезнаходженням за ухвалою суду. При цьому вони повинні бути докладно описані та опечатані, а в разі необхідності – сфотографовані.
 
87. 3. Суд вживає заходів для забезпечення зберігання речових доказів у незмінному стані»;
 
88. 23) у частині першій статті 155:
 
89. у пункті 4 слова «або без повідомлення ним про причини неприбуття» виключити;
 
90. доповнити новим пунктом 9 такого змісту:
 
91. «9) позовну заяву подано з пропущенням встановленого Законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними»;
 
92. 24) у статті 160:
 
93. у першому реченні частини четвертої слова «з питань» замінити словом «про»;
 
94. у пункту 3 частини четвертої після слів «відкриття» доповнити словами «або відмови»;
 
95. у пункту 9 частини четвертої після слів «забезпечення» доповнити словами «або відмови»;
 
96. пункт 18 частини четвертої виключити;
 
97. у частині п’ятій після слів «ухвали, які» доповнити словами «під час судового засідання»;
 
98. частину сьому доповнити новим реченням такого змісту:
 
99. «До складання вказаних ухвал застосовуються правила частини третьої статті 160 КАСУ»;
 
100. 25) у статті 162:
 
101. частину другу доповнити новим абзацом третім такого змісту:
 
102. «Суд за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень може прийняти іншу постанову, необхідну для задоволення вимог суб’єкта владних повноважень, право на пред’явлення яких прямо передбачене законом.»;
 
103. доповнити новою частиною третьою такого змісту:
 
104. «3. Якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.»
 
105. 26) у частини першій статті 164 слова «у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем» виключити, а слово «задовольнити» замінити словом «вирішити»;
 
106. 27) у статті 167 після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту:
 
107. «5. Особа, яка бере участь у справі, а так само особа, яка не брала участі у справі, але щодо якої суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси чи обов’язки, може отримати в суді, де знаходиться адміністративна справа, копію рішення, що є в матеріалах цієї справи, ухваленого адміністративним судом будь-якої інстанції.»
 
108. 28)Частину другу статті 169 викласти у такій редакції:
 
109. «2. Питання про внесення виправлень суд може вирішити у порядку письмового провадження. Якщо для внесення виправлень суд визнає за необхідне провести судове засідання за присутності осіб, які беруть участь у справі, ці особи повідомляються про дату, час і місце засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень»;
 
110. 29)частину четверту статті 181 викласти у такій редакції:
 
111. «4. При зверненні до адміністративного суду із позовною заявою позивач зобов’язаний надати доказ надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, а також докази їх отримання відповідачем не менш ніж за 3 робочі дні до дня подання позову. Про відкриття провадження у справі суд повідомляє відповідача за допомогою кур'єра, телефону, факсу, електронної пошти чи іншого технічного засобу, тощо не пізніше ніж наступного дня після відкриття провадження у справі»;
 
112. 30) у частині шостій статті 183-1 після слів «Вищий адміністративний суд України» доповнити словами «рішення якого є остаточним»;
 
113. 31) у статті 183-2
 
114. пункт 3 частини першої викласти у такій редакції:
 
115. «3) припинення за зверненням суб’єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців у випадках, передбачених законом чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців»;
 
116. речення перше частини третьої викласти у такій редакції:
 
117. «Про відкриття скороченого провадження суд виносить ухвалу, копія якої разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів невідкладно надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу. Якщо скорочене провадження відкрите за адміністративним позовом, поданим суб’єктом владних повноважень, то відповідачу надсилається лише копія ухвали суду»;
 
118. у пункті 6 частини шостої слова «про задоволення позову» замінити словами «задоволення адміністративного позову або про відмову в його задоволенні повністю чи частково, а також»;
 
119. у пункті 8 частини шостої після слова «негайно» доповнити словами «крім постанови у адміністративній справі, передбаченій пунктом 2 частини першої цієї статті»;
 
120. у частині десятій слова «ухвала суду» та «остаточною» замінити словами «судове рішення» та «остаточним» відповідно;
 
121. після частини десятої доповнити новою частиною такого змісту:
 
122. «11. Не допускається розгляд у порядку скороченого провадження адміністративних справ, у яких однією зі сторін є Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Вища рада юстиції, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Національний Банк України»;
 
123. 32) статтю 183-3 викласти у такій редакції:
 
124. «Стаття 183-3. Особливості провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби.
 
125. 1. Провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо:
 
126. 1) зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків;
 
127. 2) підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту платника податків на рахунках платника податків;
 
128. 3) накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку, що знаходяться у банку;
 
129. 4) розкриття інформації про наявність та рух коштів на рахунках платника податків.
 
130. 5) стягнення коштів за податковим боргом.
 
131. 2. Подання подається до адміністративного суду протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинно містити:
 
132. 1) найменування адміністративного суду;
 
133. 2) найменування органу державної податкової служби, поштова адреса, номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти;
 
134. 3) ім’я (найменування) особи (платника податку) прав, свобод, інтересів чи обов’язків якої стосується подання, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;
 
135. 4) відомості про реєстрацію особи як платника податків;
 
136. 5) вказівку на конкретну норму закону, яка надає органу державної податкової служби право звертатися до суду;
 
137. 6) зміст вимог подання;
 
138. 7) виклад обставин, якими орган державної податкової служби обґрунтовує вимоги подання;
 
139. 8) інші необхідні відомості;
 
140. 9) перелік документів та інших матеріалів, що додаються;
 
141. 10) підпис уповноваженої особи органу державної податкової служби, що скріплюється печаткою.
 
142. 3. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги подання, орган державної податкової служби зобов’язаний надати докази. До подання додається також доказ надіслання особі (платнику податків) прав, свобод, інтересів чи обов’язків якої стосується подання, копії подання та доданих до нього документів.
 
143. 4. Суддя, встановивши, що подання подано без додержання вимог, встановлених частинами першою та другою (щодо строку) цієї статті, повертає подання суб’єкту подання невідкладно.
 
144. Суддя, встановивши, що подання подано без додержання вимог, встановлених частинами другою (окрім строку) та третьою цієї статті, застосовує правила, встановлені цим Кодексом для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви.
 
145. 5. Про відкриття провадження у адміністративній справі за поданням органу державної податкової служби суд виносить ухвалу, копія якої невідкладно надсилається органу державної податкової служби та особі (платнику податків) прав, свобод, інтересів чи обов’язків якої стосується подання. В ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі суд може зобов’язати орган державної податкової служби вжити заходів до своєчасного та належного повідомлення особи (платника податків) прав, свобод, інтересів чи обов’язків якої стосується подання, про час і місце розгляду справи з наданням доказів про таке повідомлення у судовому засіданні.
 
146. Виклик судом осіб, які беруть участь у справі, чи повідомлення про постановлені судом ухвали може здійснюватися за допомогою кур'єра, телефону, факсу, електронної пошти чи іншого технічного засобу, тощо.
 
147. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
 
148. 6. Адміністративний суд вирішує адміністративні справи, вказані у цій статті, у десятиденний строк після надходження подання, а справи, вказані у пункті 2 частини першої цієї статті, протягом сімдесяти двох годин після їх отримання, не включаючи години, що припадають на вихідні, святкові чи інші неробочі дні.
 
149. 7. У постанові, прийнятій за наслідками розгляду подання органу державної податкової служби, зазначаються:
 
150. 1) дата, час та місце її прийняття;
 
151. 2) найменування адміністративного суду, прізвище та ініціали судді, який прийняв постанову;
 
152. 3) найменування органу державної податкової служби, ім’я (найменування) особи (платника податку) прав, свобод, інтересів чи обов’язків якої стосується подання;
 
153. 4) зміст вимог подання;
 
154. 5) положення закону, якими суд керувався і на підставі яких вирішено подання;
 
155. 6) висновок суду про задоволення або відмову у задоволенні вимог подання з посиланням на досліджені судом докази;
 
156. 7) строк набрання постановою законної сили та порядок її оскарження.
 
157. 8. Постанова адміністративного суду складається та видається або направляється за правилами, передбаченими статтями 160, 167 цього Кодексу.
 
158. 9. Постанова адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційні скарги на постанови адміністративного суду, постановлені за правилами цієї статті, можуть розглядатися апеляційними судами в порядку письмового провадження. Судове рішення апеляційної інстанції у такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає»;
 
159. 33) пункт 6 частини першої статті 198 виключити;
 
160. 34) частину другу статті 208 виключити;
 
161. 35) доповнити статтю 209 новою частиною такого змісту:
 
162. «2. У разі прийняття постанови або ухвали суду апеляційної інстанції в порядку письмового провадження, справа повертається до адміністративного суду першої інстанції невідкладно після набрання постановою або ухвалою суду апеляційної інстанції законної сили»;
 
163. 36) у частині першій статті 221 слово «п'яти» замінити словом «трьох»;
 
164. 37) статтю 233 викласти у такій редакції:
 
165. «Стаття 233. Окрема ухвала суду касаційної інстанції
 
166. 1. Суд касаційної інстанції у випадках і порядку, встановлених статтею 166 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу»;
 
167. 38) статтю 234 доповнити новою частиною другою такого змісту:
 
168. «2. У разі прийняття постанови або ухвали суду касаційної інстанції у порядку письмового провадження, справа повертається до адміністративного суду першої інстанції невідкладно після набрання постановою або ухвалою суду касаційної інстанції законної сили»;
 
169. 39) у статті 256:
 
170. в абзаці другому частини першої після «в порядку скороченого провадження» доповнити словами «у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 183-2 цього Кодексу»;
 
171. у першому реченні частини другої після слів «з власної ініціативи може» доповнити словами «ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в постанові»;
 
172. частину другу доповнити новим пунктом 4 такого змісту:
 
173. «4)прийняту у справах визначених ст. 183-3 цього Кодексу»;
 
174. 40) у статті 267:
 
175. частину другу викласти в такій редакції:
 
176. «2. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або у разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат»;
 
177. частину третю виключити;
 
178. частину дев’яту викласти в такій редакції:
 
179. «9. Особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або на порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
 
180. У такій заяві зазначаються:
 
181. 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
 
182. 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
 
183. 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;
 
184. 4) ім'я (найменування) третіх осіб, якщо такі приймали участь у розгляді справи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;
 
185. 5) номер адміністративної справи,
 
186. 6) відомості про набрання постановою законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження.
 
187. 7) інформацію про дату отримання виконавчого листа та пред’явлення його до виконання;
 
188. 8) інформацію про хід виконавчого провадження,
 
189. 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
 
190. 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
 
191. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
 
192. До заяви додаються докази її надсилання рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення відповідачам і третім особам не раніше ніж за сім робочих днів до дня подання заяви до суду.
 
193. Заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. Якщо заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
 
194. Таку заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду.
 
195. У разі відповідності заяви вказаним вище вимогам вона підлягає розгляду та вирішенню у порядку письмового провадження або у судовому засіданні на розгляд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
 
196. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою у порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена»;
 
197. у першому реченні частини десятої слова «частинами першою і другою цієї статті» замінити словами «абзацами першим та другим частини дев’ятої цієї статті»;
 
198. 41) доповнити Розділом VІІ такого змісту:
 
199. «Розділ VІІ. ВІДНОВЛЕННЯ ВТРАЧЕНОГО СУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ
 
200. Стаття 273. Порядок відновлення втраченого судового провадження в адміністративній справі
 
201. 1. Відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в адміністративній справі, закінченій ухваленням судового рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.
 
202. Стаття 274. Особи, які мають право звертатися до суду із заявою про відновлення провадження
 
203. 1. Втрачене судове провадження у адміністративній справі може бути відновлене за заявою осіб, які беруть участь у справі, або за ініціативою суду.
 
204. Стаття 275. Підсудність заяви про відновлення втраченого провадження
 
205. 1. Заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі.
 
206. Стаття 276. Зміст заяви про відновлення втраченого судового провадження
 
207. 1. У заяві повинно бути зазначено про відновлення якого саме провадження просить заявник, чи було у справі ухвалено рішення по суті справи або постановлена ухвала про закриття провадження, якою саме особою з числа осіб, які брали участь у справі, був заявник, хто конкретно і в якості кого брав участь у справі, місце проживання чи місцезнаходження цих осіб, що відомо заявнику про обставини втрати провадження, про місцезнаходження копій документів провадження або відомостей щодо них, поновлення яких саме документів заявник вважає необхідним, для якої мети необхідне їх поновлення.
 
208. 2. До заяви про відновлення втраченого провадження додаються документи або їх копії, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися у заявника або у справі.
 
209. Стаття 277. Наслідки недодержання вимог до змісту заяви, відмова у відкритті провадження у справі або залишення заяви без розгляду
 
210. 1. Якщо у заяві не зазначено мету відновлення провадження або відомості, необхідні для його відновлення, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, якою встановлює заявникові строк, необхідний для усунення цих недоліків.
 
211. 2. Якщо мета звернення до суду, зазначена заявником, не пов’язана із захистом його прав та інтересів, суд своєю ухвалою відмовляє у відкритті провадження у справі або залишає заяву без розгляду, якщо провадження було відкрито.
 
212. 3. Судове провадження, втрачене до закінчення судового розгляду, не підлягає відновленню у встановленому цим розділом порядку. Заявник у цьому разі може пред’явити новий позов. В ухвалі суду про відкриття провадження у новій справі у зв’язку з втратою незакінченого провадження обов’язково повинно бути зазначено про цю обставину.
 
213. Стаття 278. Розгляд справи
 
214. 1. При розгляді справи суд використовує ту частину провадження, що збереглася, документи, видані зі справи фізичним чи юридичним особам до втрати провадження, копії цих документів, інші довідки, папери, відомості, що стосуються справи, виконавчого провадження.
 
215. 2. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, осіб (їх представників), які брали участь у справі, а в необхідних випадках – осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення.
 
216. Стаття 279. Рішення суду
 
217. 1. На підставі зібраних і перевірених матеріалів суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.
 
218. 2. У рішенні суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих суду і досліджених у судовому засіданні з участю всіх учасників адміністративного процесу з втраченого провадження, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази, досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.
 
219. 3. За недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд ухвалою закриває розгляд заяви про відновлення провадження і роз’яснює особам, які беруть участь у справі, право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.
 
220. 4. Строк зберігання судового провадження не має значення для вирішення заяви про його відновлення, крім випадку звернення з такою заявою для виконання рішення, якщо строк на пред’явлення виконавчого листа для виконання закінчився і судом не поновлений.
 
221. Стаття 280. Звільнення заявника від судових витрат
 
222. 1. У справі про відновлення втраченого провадження заявник звільняється від оплати судових витрат. У разі подання завідомо неправдивої заяви судові витрати відшкодовуються заявником.
 
223. 2. Внести до Закону України «Про звернення громадян» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 47, ст. 256 такі зміни:
 
224. у тексті статті 12 після слів «про захист економічної конкуренції» доповнити словами «Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Законом України «Про доступ до судових рішень», Кодексом адміністративного судочинства України».
 
225. 2. В статті 12 Закону України «Про звернення громадян» (Відомості Верховної Ради України, 1996р., № 47, ст.256)слова «трудовим законодавством і законодавством про захист економічної конкуренції» замінити словами «трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Законом України «Про доступ до судових рішень», Кодексом адміністративного судочинства України».
 
226. ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.