про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії (Повторне вето Президента України)
0. | Проект |
1. | Закон України |
2. | Про державні соціальні стандарти |
3. | та державні соціальні гарантії |
4. | Цей Закон визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій. |
5. | Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ |
6. | Стаття 1. Визначення основних термінів і понять |
7. | У цьому Законі терміни і поняття вживаються у такому значенні: |
8. | державні соціальні стандарти - встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій; |
9. | державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму; |
10. | прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості; |
11. | соціальні норми і нормативи - показники необхідного споживання продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг та забезпечення освітніми, медичними, житлово-комунальними, соціально-культурними послугами; |
12. | нормативи витрат (фінансування) - показники поточних і капітальних витрат з бюджетів усіх рівнів на забезпечення задоволення потреб на рівні, не нижчому від державних соціальних стандартів і нормативів. |
13. | Стаття 2. Мета встановлення державних соціальних стандартів і нормативів |
14. | Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються з метою: |
15. | визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, визначених Конституцією України; |
16. | визначення пріоритетів державної соціальної політики щодо забезпечення потреб людини в матеріальних благах і послугах та фінансових ресурсів для їх реалізації; |
17. | визначення та обгрунтування розмірів видатків Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, соціальних фондів на соціальний захист і забезпечення населення та утримання соціальної сфери. |
18. | На основі соціальних стандартів визначаються розміри основних соціальних гарантій: мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком, інших видів соціальних виплат і допомоги. |
19. | Державні соціальні стандарти обов'язково враховуються при розробці програм економічного і соціального розвитку. |
20. | Стаття 3. Принципи формування державних соціальних стандартів і нормативів |
21. | Формування державних соціальних стандартів і нормативів здійснюється за такими принципами: |
22. | забезпечення визначених Конституцією України соціальних прав та державних соціальних гарантій достатнього життєвого рівня для кожного; |
23. | законодавчого встановлення найважливіших державних соціальних стандартів і нормативів; |
24. | диференційованого за соціально-демографічними ознаками підходу до визначення нормативів; |
25. | наукової обгрунтованості норм споживання та забезпечення; |
26. | соціального партнерства; |
27. | гласності та громадського контролю при їх визначенні та застосуванні; |
28. | урахування вимог норм міжнародних договорів України у сфері соціального захисту та трудових відносин. |
29. | Стаття 4. Система і класифікація соціальних нормативів |
30. | За характером задоволення соціальних потреб соціальні нормативи поділяються на: |
31. | нормативи споживання - розміри споживання в натуральному виразі за певний проміжок часу (за рік, за місяць, за день) продуктів харчування, непродовольчих товарів поточного споживання та деяких видів послуг; |
32. | нормативи забезпечення - визначена кількість наявних в особистому споживанні предметів довгострокового користування, а також забезпечення певної території мережею закладів охорони здоров'я, освіти, підприємств, установ, організацій соціально-культурного, побутового, транспортного обслуговування та житлово-комунальних послуг; |
33. | нормативи доходу - розмір особистого доходу громадянина або сім'ї, який гарантує їм достатній рівень задоволення потреб, що обраховується на основі визначення вартісної величини набору нормативів споживання та забезпечення. |
34. | За рівнем задоволення соціальних потреб соціальні нормативи поділяються на: |
35. | нормативи раціонального споживання - рівень, що гарантує оптимальне задоволення потреб; |
36. | нормативи мінімального споживання - соціально прийнятний рівень споживання продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг виходячи з соціальних або фізіологічних потреб; |
37. | статистичні нормативи - нормативи, що визначаються на основі показників фактичного споживання або забезпеченості для всього населення чи його окремих соціально-демографічних груп. |
38. | Стаття 5. Порядок формування, встановлення та затвердження державних соціальних стандартів і нормативів |
39. | Державні соціальні стандарти і нормативи формуються, встановлюються та затверджуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за участю та погодженням з іншими сторонами соціального партнерства, якщо інше не передбачено Конституцією України та законами України. |
40. | Стаття 6. Базовий державний соціальний стандарт |
41. | Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти. |
42. | Розділ ІІ. СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ДЕРЖАВНИХ СОЦІАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ І НОРМАТИВІВ ТА ГАРАНТІЇ ЇХ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ |
43. | Стаття 7. Державні соціальні стандарти у сфері доходів населення |
44. | Державні соціальні стандарти у сфері доходів населення встановлюються з метою визначення розмірів державних соціальних гарантій у сфері оплати праці, виплат за обов'язковим державним соціальним страхуванням, права на отримання інших видів соціальних виплат і державної соціальної допомоги та їх розмірів, а також визначення пріоритетності напрямів державної соціальної політики. |
45. | Стаття 8. Державні соціальні нормативи у сфері соціального обслуговування |
46. | Державні соціальні нормативи у сфері соціального обслуговування встановлюються для визначення розмірів державних гарантій соціальної підтримки інвалідів, осіб похилого віку, дітей, які залишилися без піклування батьків, та інших осіб, які потребують соціальної підтримки. |
47. | З цією метою визначаються: |
48. | перелік послуг, які надаються закладами соціального обслуговування і фінансуються за рахунок державного та місцевих бюджетів і соціальних фондів; |
49. | норми соціального обслуговування пенсіонерів, інвалідів та дітей, які перебувають на утриманні держави; |
50. | норми харчування та забезпечення непродовольчими товарами у державних і комунальних закладах соціального обслуговування. |
51. | Стаття 9. Державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування |
52. | Державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування встановлюються з метою визначення державних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів плати за житло і житлово-комунальні послуги, які забезпечують реалізацію конституційного права громадянина на житло. |
53. | До їх числа відносяться: |
54. | гранична норма оплати послуг з утримання житла, житлово-комунальних послуг залежно від отримуваного доходу; |
55. | соціальна норма житла та нормативи користування житлово-комунальними послугами, щодо оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії малозабезпеченим громадянам; |
56. | показники якості надання житлово-комунальних послуг. |
57. | Стаття 10. Державні соціальні нормативи у сфері транспортного обслуговування та зв'язку |
58. | Державні соціальні нормативи у сфері транспортного обслуговування та зв'язку включають: |
59. | норми забезпечення транспортом загального користування; |
60. | показники якості транспортного обслуговування; |
61. | норми забезпеченості населення послугами зв'язку. |
62. | Стаття 11. Державні соціальні нормативи у сфері охорони здоров'я |
63. | До державних соціальних нормативів у сфері охорони здоров'я включаються: |
64. | перелік та обсяг гарантованого рівня медичної допомоги громадянам у державних і комунальних закладах охорони здоров'я; |
65. | нормативи надання медичної допомоги, що включають обсяг діагностичних, лікувальних та профілактичних процедур; |
66. | показники якості надання медичної допомоги; |
67. | нормативи пільгового забезпечення окремих категорій населення лікарськими засобами та іншими спеціальними засобами; |
68. | нормативи забезпечення стаціонарною медичною допомогою; |
69. | нормативи забезпечення медикаментами державних і комунальних закладів охорони здоров'я; |
70. | нормативи санаторно-курортного забезпечення; |
71. | нормативи забезпечення харчуванням у державних і комунальних закладах охорони здоров'я. |
72. | Стаття 12. Державні соціальні нормативи у сфері забезпечення навчальними закладами |
73. | До державних соціальних нормативів у сфері забезпечення навчальними закладами включаються: |
74. | перелік та обсяг послуг, що надаються державними і комунальними закладами дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти; |
75. | нормативи граничного наповнювання класів, груп та співвідношення вихованців, учнів, студентів і педагогічних працівників у навчальних закладах; |
76. | норми матеріального забезпечення навчальних закладів та додаткових видів соціального і матеріального забезпечення учнів. |
77. | Стаття 13. Державні соціальні нормативи у сфері обслуговування закладами культури |
78. | До державних соціальних нормативів у сфері обслуговування закладами культури включаються: |
79. | перелік та обсяг безоплатних послуг, які надаються населенню закладами, підприємствами, організаціями та установами культури; |
80. | показники якості надання населенню послуг закладами, підприємствами, організаціями та установами культури; |
81. | нормативи забезпечення населення закладами, підприємствами, організаціями та установами культури. |
82. | Стаття 14. Державні соціальні нормативи у сфері обслуговування закладами фізичної культури та спорту |
83. | До державних соціальних нормативів у сфері обслуговування закладами фізичної культури та спорту включаються: |
84. | перелік та обсяг безоплатних послуг, які надаються населенню закладами фізичної культури, спорту, а також дитячо-юнацькими спортивними школами; |
85. | нормативи забезпечення населення закладами фізичної культури та спорту. |
86. | Стаття 15. Державні соціальні нормативи у сфері побутового обслуговування, торгівлі та громадського харчування |
87. | До державних соціальних нормативів у сфері побутового обслуговування, торгівлі та громадського харчування включаються: |
88. | нормативи забезпечення населення побутовими послугами; |
89. | показники якості надання побутових послуг; |
90. | нормативи забезпечення торговельною площею та місцями у закладах громадського харчування; |
91. | показники якості та безпеки товарів і послуг підприємств громадського харчування. |
92. | Стаття 16. Гарантії забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів |
93. | Держава гарантує забезпечення основних потреб громадян на рівні встановлених законом державних соціальних стандартів і нормативів. |
94. | Розділ ІІІ. ОСНОВНІ ДЕРЖАВНІ СОЦІАЛЬНІ ГАРАНТІЇ, ПОРЯДОК ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ |
95. | Стаття 17. Основні державні соціальні гарантії та порядок визначення їх розмірів |
96. | Основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. |
97. | До числа основних державних соціальних гарантій включаються: |
98. | мінімальний розмір заробітної плати; |
99. | мінімальний розмір пенсії за віком; |
100. | неоподатковуваний мінімум доходів громадян; |
101. | розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат. |
102. | Розміри основних державних соціальних гарантій не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму. |
103. | Стаття 18. Інші державні соціальні гарантії |
104. | Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо: |
105. | рівня життя населення, що постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС; |
106. | рівнів оплати праці працівників різної кваліфікації в установах та організаціях, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів; |
107. | стипендій учням професійно-технічних та студентам вищих державних навчальних закладів; |
108. | індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін; |
109. | надання гарантованих обсягів соціально-культурного, житлово-комунального, транспортного, побутового обслуговування та обслуговування у сфері освіти, охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, торгівлі та громадського харчування; |
110. | забезпечення пільгових умов задоволення потреб у товарах та послугах окремим категоріям громадян, які потребують соціальної підтримки. |
111. | Стаття 19. Порядок визначення та застосування державних соціальних гарантій в реалізації державної соціально-економічної політики |
112. | Виключно законами України визначаються: |
113. | мінімальний розмір заробітної плати; |
114. | мінімальний розмір пенсії за віком; |
115. | неоподатковуваний мінімум доходів громадян; |
116. | величина порогу індексації грошових доходів громадян; |
117. | пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. |
118. | Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. |
119. | Органи місцевого самоврядування при розробці та реалізації місцевих соціально-економічних програм можуть передбачати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів. |
120. | Розділ ІV. ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАДАННЯ ДЕРЖАВНИХ СОЦІАЛЬНИХ ГАРАНТІЙ |
121. | Стаття 20. Основні засади фінансового забезпечення надання державних соціальних гарантій |
122. | Надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів та соціальних фондів із розрахунку на одного мешканця на засадах адресності та цільового використання. |
123. | Державні соціальні гарантії та державні соціальні стандарти і нормативи є основою для розрахунку видатків на соціальні цілі та формування на їх основі бюджетів усіх рівнів та соціальних фондів, міжбюджетних відносин, розробки загальнодержавних і місцевих програм економічного і соціального розвитку. |
124. | Розрахунки і обгрунтування до показників видатків на соціальні цілі у проектах Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів здійснюються на підставі державних соціальних стандартів, визначених відповідно до цього Закону. |
125. | Розробка та виконання Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів здійснюються на основі пріоритетності фінансування видатків для забезпечення надання державних соціальних гарантій. |
126. | Залучення підприємствами, установами, організаціями соціально-культурного, житлово-комунального, побутового обслуговування, закладами охорони здоров`я та освіти коштів з додаткових джерел фінансування, не заборонених законом, не є підставою для зменшення бюджетного фінансування відповідно до нормативів. |
127. | Стаття 21. Нормативи фінансового забезпечення державних соціальних гарантій |
128. | З метою забезпечення надання державних соціальних гарантій обраховуються такі види нормативів витрат (фінансування): |
129. | нормативи фінансування поточних витрат на одного мешканця, а для окремих видів соціальних послуг - на одну особу, яка підлягає даному виду обслуговування; |
130. | нормативи фінансування поточних витрат на утримання мережі закладів охорони здоров'я, освіти, підприємств, організацій, установ соціально-культурного, житлово-комунального та побутового обслуговування; |
131. | нормативи державних капітальних вкладень на будівництво закладів охорони здоров'я, освіти, підприємств, організацій, установ соціально-культурного, житлово-комунального та побутового обслуговування. |
132. | Окремо визначаються нормативи коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, що спрямовуються на покриття витрат підприємств, установ і організацій соціально-культурного, житлово-комунального та побутового обслуговування, які не покриваються виплатами населення. |
133. | Нормативи фінансування встановлюються під час прийняття Закону України про Державний бюджет України на поточний рік, а також під час формування бюджетів соціальних фондів. |
134. | Стаття 22. Розмежування повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо фінансового забезпечення надання державних соціальних гарантій |
135. | Розмежування повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері формування та застосування нормативів фінансового забезпечення надання державних соціальних гарантій визначається відповідно до Конституції України та законів України. |
136. | Координацію діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо застосування державних соціальних стандартів і нормативів та нормативів фінансового забезпечення надання державних соціальних гарантій здійснюють спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади, що відповідають за реалізацію державної політики у сфері фінансів та соціального захисту. |
137. | Стаття 23. Державна підтримка забезпечення надання державних соціальних гарантій |
138. | Держава здійснює фінансову підтримку місцевого самоврядування з метою забезпечення надання державних соціальних гарантій на основі нормативів витрат (фінансування). |
139. | Цільова державна підтримка здійснюється з метою вирівнювання можливостей окремих територіальних громад щодо забезпечення надання державних соціальних гарантій. |
140. | Розділ V. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ |
141. | Стаття 24. Державний моніторинг застосування державних соціальних стандартів і нормативів |
142. | З метою дотримання державних соціальних гарантій, оцінки ефективності державної соціальної політики, її впливу на рівень та якість життя в Україні здійснюється постійний державний моніторинг у сфері застосування та фінансового забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів. |
143. | Основними засобами здійснення моніторингу є: |
144. | щомісячна оцінка вартісної величини основних державних соціальних стандартів; |
145. | ведення державного статистичного обліку щодо дотримання державних соціальних стандартів і нормативів; |
146. | поточне коригування вартісних величин державних соціальних нормативів та нормативів витрат (фінансування) залежно від зміни цін та інших умов їх формування. |
147. | За результатами моніторингу здійснюється перегляд розмірів державних соціальних гарантій в порядку, що визначається законами. |
148. | Порядок проведення моніторингу застосування державних соціальних стандартів і нормативів та його фінансового забезпечення визначається Кабінетом Міністрів України. |
149. | Відомості про розміри державних соціальних стандартів і нормативів, а також щодо результатів моніторингу їх застосування підлягають публікації в офіційних виданнях. |
150. | Стаття 25. Контроль за дотриманням законодавства про державні соціальні стандарти і нормативи та державні соціальні гарантії |
151. | Контроль за дотриманням законодавства про державні соціальні стандарти і нормативи та державні соціальні гарантії здійснюється органами державної влади та органами місцевого самоврядування із залученням громадських організацій та незалежних експертів на засадах гласності. |
152. | Об'єднання профспілок відповідно до їх повноважень можуть проводити перевірки дотримання державних соціальних стандартів і нормативів та державних соціальних гарантій, з результатами яких вони ознайомлюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. |
153. | Стаття 26. Відповідальність за порушення законодавства про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії |
154. | Посадові особи, винні у порушенні законодавства про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії, несуть відповідальність у порядку, передбаченому законодавством. |
155. | Стаття 27. Порядок введення Закону в дію |
156. | 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. |
157. | 2. Кабінету Міністрів України у шестимісячний термін після набрання чинності цим Законом: |
158. | подати проекти законів щодо встановлення державних соціальних гарантій; |
159. | привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; |
160. | розробити та затвердити державний класифікатор соціальних стандартів і нормативів. |