Кількість абзаців - 245 Розмітка (ліва колонка)


Про особливості здійснення страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою (Друге читання)

0. Проект
 
1. ЗАКОН УКРАЇНИ
 
2. Про особливості здійснення страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою
 
3. Цей Закон регулює відносини у сфері страхування сільськогосподарської продукції, що здійснюється з державною фінансовою підтримкою, з метою захисту майнових інтересів сільськогосподарських товаровиробників і спрямований на забезпечення стабільності виробництва в сільському господарстві.
 
4. Дія цього Закону не поширюється на особисте страхування, державне соціальне страхування та на страхування виробничих і інших ризиків сільськогосподарських товаровиробників, яке здійснюється без державної фінансової підтримки.
 
5. РОЗДІЛ І
 
6. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
7. Стаття 1. Основні поняття
 
8. 1. Для цілей цього Закону використовуються наступні основні поняття:
 
9. страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою - економічні відносини щодо добровільного страхового захисту майнових інтересів виробників сільськогосподарської продукції у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених цим Законом, за рахунок грошових фондів, що формуються у страховика шляхом сплати страхувальниками страхових платежів (премій), частина яких компенсується за рахунок державних субсидій, та доходів від розміщення коштів цих фондів, яке здійснюється відповідно до положень цього Закону і визначається наявністю і особливостями ризиків, носіями яких є сільськогосподарські рослини і тварини;
 
10. страховий ризик - сільськогосподарський виробничий ризик загибелі (втрати, пошкодження) застрахованих посівів (посадок), загибелі (недобору, недоотримання) застрахованого урожаю, загибелі (втрати, вимушеного забою, вимушеного знищення, травматичного пошкодження або захворювання) застрахованих тварин (в тому числі птиці, кролів, хутрових звірів), живих водних ресурсів, сімей бджіл у вуликах та їх продуктивності, що належать сільськогосподарському товаровиробникові на праві власності або іншій законній підставі, в результаті настання страхової події, яка передбачена договором страхування;
 
11. державна фінансова підтримка - надання з державного бюджету та місцевих бюджетів в порядку, встановленому цим Законом, грошових коштів у вигляді субсидій з оплати частини страхового платежу (страхової премії), нарахованого за договором страхування;
 
12. договір страхування (договір страхування сільськогосподарських виробничих ризиків з державною фінансовою підтримкою) - договір страхування, що укладається між страховиком і страхувальником - сільськогосподарським товаровиробником по страхуванню сільськогосподарських виробничих ризиків на умовах, встановлених цим Законом;
 
13. сільськогосподарський товаровиробник - сільськогосподарські підприємства, організації, товариства, кооперативи, фермерські, особисті селянські господарства, віднесені до цієї категорії відповідно до Цивільного кодексу України, законів України "Про фермерське господарство", "Про особисте селянське господарство", "Про сільськогосподарську кооперацію", "Про податок на додану вартість", інших законодавчих актів України;
 
14. застраховане майно - майно сільськогосподарського товаровиробника, відносно якого укладено договір страхування відповідно до положень цього Закону;
 
15. акт про страховий випадок - документ, що складається страховиком і містить дані про розгляд вимоги про виплату страхового відшкодування, про наявність або відсутність страхового випадку, про розмір страхового відшкодування або про підстави відмови в страховому відшкодуванні і інші необхідні відомості.
 
16. 2. Інші поняття використовуються у цьому Законі у значеннях, що відповідають встановленим у Законі України «Про страхування».
 
17. Стаття 2. Правова база регулювання відносин страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою
 
18. 1. Правову основу регулювання відносин страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою складають Цивільний кодекс України, цей Закон, Закон України «Про страхування», Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік, інші закони України і прийняті відповідно до них інші нормативно-правові акти України.
 
19. Стаття 3. Принципи страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою
 
20. 1. Основними принципами страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою є:
 
21. підтримка стабільності фінансового стану і кредитоспроможності сільськогосподарських товаровиробників при загибелі (знищенні, втраті), пошкодженні застрахованого майна в результаті несприятливих природнокліматичних умов і інших несприятливих подій;
 
22. добровільність укладення договору страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою;
 
23. рівна доступність до державної фінансової підтримки всіх сільськогосподарських товаровиробників незалежно від їх організаційно-правової форми;
 
24. забезпечення відшкодування збитку, заподіяного страхувальникам - сільськогосподарським товаровиробникам в результаті страхових подій, в розмірі, порядку і на умовах, встановлених цим Законом;
 
25. виконання зобов‘язань України у сфері міжнародної торгівлі.
 
26. РОЗДІЛ ІІ
 
27. СУБ'ЄКТИ І ОБ'ЄКТИ СТРАХУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ З ДЕРЖАВНОЮ ФІНАНСОВОЮ ПІДТРИМКОЮ
 
28. Стаття 4. Суб'єкти страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою
 
29. 1. Суб'єктами відносин страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою є страхувальники і страховики, їх об’єднання, а також державні органи та органи місцевого самоврядування.
 
30. 2. Страховиками є юридичні особи, що уповноважені на здійснення страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою за наслідками проведення відкритого тендеру, відповідають вимогам, встановленим статтею 15 цього Закону та отримали відповідну ліцензію. Умови і результати цього тендеру в обов‘язковому порядку оприлюднюються у засобах масової інформації. Положення про проведення відкритого тендеру з визначення уповноважених страховиків на здійснення страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
31. 3. Державне регулювання у сфері страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою здійснюють Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю, з питань аграрної політики та Державне агентство з управління сільськогосподарськими ризиками.
 
32. Стаття 5. Об'єкти страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою
 
33. 1. Об'єктами страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою є майнові інтереси сільськогосподарських товаровиробників, пов'язаних з їх страховими ризиками відносно вирощеної, відгодованої, виловленої, зібраної виготовленої первинної (без вторинної обробки та переробки) сільськогосподарської продукції (товарів), зазначеної у групах 1-24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо при цьому така продукція не містить генетично модифікованих організмів, а саме:
 
34. урожаю сільськогосподарських культур;
 
35. урожаю багаторічних насаджень;
 
36. сільськогосподарських тварин, живих водних ресурсів, сімей бджіл у вуликах та їх продуктивності.
 
37. 2. Перелік сільськогосподарської продукції, страхові ризики відносно якої що підлягають страхуванню з державною фінансовою підтримкою у відповідному фінансовому році щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України. Кошти на виплату субсидій передбачаються у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік.
 
38. 3. Не є об'єктом страхування сільськогосподарське майно, зазначене у частині першій цієї статті, яке не знаходиться у цивільному обороті та щодо якого законом встановлені інші заборони або обмеження.
 
39. 4. Відповідно до цього Закону право страхувати сільськогосподарські виробничі ризики мають усі сільськогосподарські товаровиробники, що здійснюють свою діяльність на території України, за винятком нерезидентів, які вирощену на орендованих/власних земельних ділянках, сільськогосподарську продукцію вивозять за межі митної території України відповідно до міжнародних (міжурядових) договорів України.
 
40. 5. У разі передачі в оренду сільськогосподарських земель право страхувати урожай сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень належить орендареві. Страхові внески, що вносяться орендарем, не можуть включатися у залік орендної плати.
 
41. 6. Не підлягають страхуванню з державною фінансовою підтримкою:
 
42. урожай сільськогосподарських культур, які впродовж трьох або більше років не давали урожаю при їх культивуванні;
 
43. урожай багаторічних насаджень плодоносного віку, які не давали урожаю в останні п'ять років;
 
44. хворі тварини, живі водні ресурси, сім‘ї бджіл у вуликах та їх продуктивність, а також ті, що знаходяться в зоні карантину або в зоні, в якій оголошена епізоотична обстановка;
 
45. сума витрат у грошових коштах, понесених у зв’язку із вирощуванням (розведенням) сільськогосподарських культур, тварин, живих водних ресурсів, сімей бджіл у вуликах, а також понесених у зв’язку із зниженням якості сільськогосподарської продукції або цін на неї;
 
46. майбутній (очікуваний) доход від реалізації сільськогосподарської продукції;
 
47. майбутній (очікуваний) приплід (збільшення чисельності, маси) сільськогосподарських тварин, живих водних ресурсів, сімей бджіл у вуликах.
 
48. РОЗДІЛ ІІІ
 
49. УМОВИ І ПОРЯДОК СТРАХУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ З ДЕРЖАВНОЮ ФІНАНСОВОЮ ПІДТРИМКОЮ
 
50. Стаття 6. Страховий випадок
 
51. 1. Страховим випадком є настання певної події, передбаченої договором страхування відповідно до положень цього Закону, в результаті якої настала загибель (втрата, пошкодження) застрахованих посівів (посадок), загибель (недобір, недоотримання) застрахованого урожаю, продукції бджільництва, загибель (втрата, вимушений забій) вимушене, травматичне пошкодження або захворювання застрахованих тварин, живих водних ресурсів, сімей бджіл у вуликах та виникає обов'язок страховика провести виплату страхового відшкодування.
 
52. 2. Страховий випадок має містити наявність об'єкту страхування, факт настання події, від якої застрахована сільськогосподарська продукція, та наявність збитку (втрат) сільськогосподарської продукції безпосередньо внаслідок цієї події.
 
53. 3. Не вважається страховим випадком втрата сільськогосподарської продукції в результаті:
 
54. подій, не передбачених договором страхування;
 
55. навмисних дій страхувальника;
 
56. грубих порушень страхувальником агротехнічних, санітарних, ветеринарних або інших вимог по здійсненню сільськогосподарських робіт, передбачених договором страхування.
 
57. 4. У разі невизнання страхового випадку страховик зобов'язаний обґрунтувати його усіма законними доказами.
 
58. Стаття 7. Страхування урожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень
 
59. 1. Страхування урожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень проводиться на випадок завдання збитку внаслідок таких подій (страхових ризиків):
 
60. а) вимерзання, ожеледь, заморозок, льодова кірка;
 
61. б) град, буря, ураган, шквал, удар блискавки та пожежі, спричинені нею;
 
62. в) зливи та повені, затяжні дощі;
 
63. г) сель, лавина, земельний зсув;
 
64. ґ) посуха, чи зневоднення на землях, які підлягають примусовому зрошенню, суховії, пожари;
 
65. д) землетрус;
 
66. е) епітофітотійний розвиток хвороб, розмноження шкідників рослин та хвороб, що стали наслідком несприятливих подій, визначених у пунктах «а» - «д»;
 
67. є) крадіжки та протиправні дії третіх осіб.
 
68. 2. При страхуванні урожаю страхова вартість урожаю розраховується шляхом множення площі посіву сільськогосподарських культур і посадок багаторічних насаджень на середню врожайність за останні п'ять років, що передують року страхування, та множення на середню ціну реалізації урожаю за рік, що передує року страхування.
 
69. 3. Середня врожайність розраховується по даним про фактичний збір основної продукції з одного гектара в центнерах за останні п'ять років, що надаються сільськогосподарським товаровиробником. У випадку, якщо сільськогосподарський товаровиробник не веде відповідного обліку (а також громадяни, які ведуть особисте селянське господарство без утворення юридичної особи, фермерське господарство або здійснюють свою діяльність менше п'яти років, рівень врожайності для розрахунку страхової вартості визначається за угодою між сільськогосподарським товаровиробником і страховиком з використанням показників по сусідніх (місцевим, районним) аналогічних сільськогосподарських товаровиробниках, або середніх даних по району, в якому розташовані культури (посадки), що підлягають страхуванню.
 
70. 4. Середні ціни реалізації однієї тонни урожаю за рік, що передує року страхування, розраховуються і затверджуються для представлення страховикам Державним агентством з управління сільськогосподарськими ризиками (далі - Агентство). Вказані ціни можуть бути диференційовані по видах культур, областях або природноекономічних зонах. Дані про рівень цін реалізації продукції доводяться до відома сільськогосподарських товаровиробників і страховиків. В цьому додатку вказуються джерела інформації про середню врожайність з гектара і ринкові ціни.
 
71. Стаття 8. Страхування сільськогосподарських тварин, живих водних ресурсів, сімей бджіл у вуликах та їх продуктивності
 
72. 1. Страхування сільськогосподарських тварин, живих водних ресурсів, сімей бджіл у вуликах та їх продуктивності проводиться на випадок завдання збитку внаслідок таких подій (страхових ризиків):
 
73. а) інфекційних хвороб, пожежі, стихійного лиха;
 
74. б) нещасного випадку;
 
75. в) вимушеного забою (знищення) за розпорядженням спеціалістів ветеринарної медицини у зв’язку із заходами боротьби із інфекційними хворобами;
 
76. г) неможливості використання тварин за призначенням (для племінних тварин);
 
77. д) крадіжок та протиправних дій третіх осіб.
 
78. 2. Страхова вартість тварин, живих водних ресурсів, сімей бджіл у вуликах (їх продуктивності) визначається за угодою між страхувальником (сільськогосподарським товаровиробником) і страховиком виходячи з їх балансової вартості або реальної ринкової вартості відповідних видів продукції у регіоні знаходження об‘єктів страхування на день укладення договору страхування. При цьому реальна вартість не може бути нижче за балансову вартість тварин, живих водних ресурсів, сімей бджіл у вуликах.
 
79. 3. Тварини можуть прийматися на страхування, як по опису, так і без опису - по загальній кількості голів в групах.
 
80. 4. При страхуванні тварин по опису загальна страхова вартість тварин визначається шляхом складання страхової вартості усіх застрахованих тварин. При страхуванні тварин без опису загальна страхова вартість тварин визначається шляхом складання загальної вартості тварин в кожній групі. При цьому загальна вартість тварин в групі визначається шляхом множення середньої вартості однієї тварини в групі на загальну кількість голів в групі.
 
81. Стаття 9. Визначення страхової суми
 
82. 1. Страхова сума при страхуванні урожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень встановлюється у договорі страхування за угодою між сільськогосподарським товаровиробником (страхувальником) і страховиком на підставі страхової вартості прогнозованого урожаю і рівня страхового покриття. Мінімально допустимий рівень страхового покриття може встановлюватися Кабінетом Міністрів України, але на рівні не нижче 70 відсотків вартості урожаю.
 
83. 2. Страхова сума при страхуванні сільськогосподарських тварин, живих водних ресурсів, сімей бджіл у вуликах та їх продуктивності встановлюється в договорі страхування за угодою між сільськогосподарським товаровиробником (страхувальником) і страховиком на підставі страхової вартості тварин, живих водних ресурсів, сімей бджіл у вуликах та їх продуктивності і рівня страхового покриття. Мінімально допустимий рівень страхового покриття може встановлюватися Кабінетом Міністрів України, але на рівні не нижче 70 відсотків страхової вартості тварин.
 
84. 3. Розрахунок страхової суми приводиться в додатку до договору страхування, що є невід'ємною частиною договору страхування і підписується обома сторонами.
 
85. Стаття 10. Визначення страхового платежу (страхової премії) за договорами страхування та порядок його сплати
 
86. 1. Страховий платіж (страхова премія) встановлюється у договорі страхування між страхувальником і страховиком у відсотках до страхової суми відповідно до ступеня ризику для кожного виду сільськогосподарського майна і визначається як добуток страхової суми і страхового тарифу з дотриманням положень цього Закону.
 
87. 2. Граничні розміри, структура, порядок застосування страхових тарифів по видах майна, що підлягає страхуванню, та регіонам України встановлюються Кабінетом Міністрів України на підставі актуарних розрахунків. Операційні (управлінські) витрати страховика, що входять до складу страхових платежів (страхових премій), не можуть становити більше 20 відсотків їх розміру.
 
88. 3. Частка страхового платежу (страхової премії), що підлягає сплаті сільськогосподарським товаровиробником (страхувальником), сплачується ним при укладанні договору страхування або у вказаний у договорі страхування строк з урахуванням вимог частини четвертої цієї статті. Внесення належної до сплати страхувальником частки страхового платежу (страхової премії) допускається двома частинами. Перша частина повинна складати не менше 50 відсотків частки страхового платежу (страхової премії), що підлягає сплаті страхувальником. Друга (залишкова) частина страхового платежу (страхової премії), що підлягає сплаті страхувальником, вноситься не пізніше двох місяців з дня внесення першої частини. У разі несплати страхувальником належної частки страхового платежу (страхової премії) у терміни і розмірах, передбачених цією статтею, страхове відшкодування при настанні страхового випадку зменшується пропорційно відношенню сплаченого страхового платежу (страхової премії) на дату настання страхового випадку до нарахованого страхового платежу (страхової премії), що підлягає сплаті страхувальником, за договором страхування.
 
89. 4. Внесення належної частки страхового платежу (страхової премії), що підлягає сплаті страхувальником, в цілому або його першої частини здійснюється не пізніше:
 
90. 15 листопада року, що передує року збирання врожаю - при страхуванні урожаю озимих культур і багаторічних насаджень;
 
91. 15 червня поточного року - при страхуванні урожаю ярових культур.
 
92. Стаття 11. Визначення збитку при настанні страхового випадку при страхуванні урожаю
 
93. 1. При страхуванні урожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень збитком є втрати страхувальника від недобору (недоотримання) урожаю в результаті повної або часткової загибелі (втрати, пошкодження) посівів (посадок) і (або) урожаю в результаті настання страхового випадку. Недобір (недоотримання) урожаю визначається як різниця між страховою вартістю урожаю, вказаною в договорі страхування, і вартістю фактично отриманого після настання страхового випадку урожаю.
 
94. 2. Обсяг отриманого урожаю визначається по документах його зберігання та/або реалізації страхувальником. Обсяг отриманого урожаю може бути визначений на підставі оцінки, здійсненої на полі страхувальником і страховиком перед збиранням врожаю. Така оцінка здійснюється в обов'язковому порядку на вимогу будь-якої сторони договору страхування, та про її проведення ініціатор повідомляє територіальний орган (підрозділ) Агентства. У разі залучення до оцінки третьої сторони оплата здійснюється стороною, що вимагала оцінки.
 
95. 3. У разі пересівання або підсіву, здійснених з попереднім повідомленням страховика, витрати по цих роботах включаються в розрахунок збитку. Страховик зобов'язаний виплатити на вимогу страхувальника страхове відшкодування в обсязі витрат на пересівання або підсів, але не більше страхової суми, до виконання вказаних робіт. Із суми страхового відшкодування, на яку має право страхувальник, вираховуються виплати, здійснені страховиком за пересівання або підсів, і виплачені раніше суми страхового відшкодування.
 
96. 4. Розрахунок збитку проводиться страховиком на підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування і зазначається страховиком в страховому акті. У разі розбіжностей при визначенні причин і розміру збитку страхувальник і страховик має право провести незалежну експертизу. Ця експертиза проводиться за рахунок сторони, що вимагала її проведення.
 
97. Стаття 12. Визначення збитку при настанні страхового випадку при страхуванні тварин, живих водних ресурсів, сімей бджіл у вуликах та їх продуктивності
 
98. 1. При страхуванні сільськогосподарських тварин, живих водних ресурсів, сімей бджіл у вуликах та їх продуктивності збитком є втрати страхувальника від загибелі або вимушеного забою (знищення), травматичного пошкодження або захворювання тварин, живих водних ресурсів, сімей бджіл у вуликах, а також втрати від недобору (недоотримання) продукції бджільництва в результаті страхового випадку. Збиток при страхуванні тварин, живих водних ресурсів, сімей бджіл у вуликах та їх продуктивності визначається виходячи із їх страхової вартості. При цьому збиток зменшується на вартість придатною до використання або реалізації продукції (м'ясо, шкура, шерсть, субпродукти тощо).
 
99. 2. Якщо страхування тварин здійснювалося без опису і на дату страхової події загальна кількість тварин даного виду і віку в групі опинилася більше, ніж було застраховано, розмір збитку визначається пропорційно відношенню загальної кількості застрахованих тварин в групі і фактичної кількості тварин даного виду і віку на дату страхової події.
 
100. 3. Обсяг втрат у разі загибелі або вимушеного забою тварин, що вирощуються на м'ясо, розраховується як різниця між розміром застрахованої продукції і кількістю допущеного до реалізації м'яса. Розмір збитку розраховується як добуток обсягу втрат м'яса і встановленої в договорі страхування ціни.
 
101. 4. У разі загибелі або вимушеного забою тварин, застрахованих окремо, розмір збитку обчислюється незалежно від кількості тварин як різниця між страховою сумою і вартістю продукції, яка може бути використана в результаті вимушеного забою тварин. Вартість продукції визначається відповідно до документів про продаж, а при їх відсутності - відповідно до ринкових цін, що склались у відповідній місцевості.
 
102. Стаття 13. Порядок констатації збитку та оформлення акту про страховий випадок
 
103. 1. При настанні страхового випадку страхувальник врожаю зобов'язаний не пізніше 72 годин з дня його настання повідомити про нього у письмовій формі страховика. У повідомленні про страховий випадок зазначається: реквізити договору страхування, об'єкт страхування, причина збитків (втрат), дата їх реєстрації, розмір пошкоджених площ, орієнтовні розміри збитку (втрат) та страхового відшкодування. Копія повідомлення про страховий випадок представляється страхувальником в ті ж строки до територіального органу (підрозділу) Агентства.
 
104. 2. У разі загибелі або вимушеного забою (знищення), травматичного пошкодження або захворювання застрахованих тварин, живих водних ресурсів, сімей бджіл у вуликах та недобору (недоотримання) продукції бджільництва страхувальник зобов'язаний протягом 48 годин з моменту виявлення цієї події повідомити про неї у письмовій формі страховика і зареєструвати факт загибелі, вимушеного забою (знищення), травматичного пошкодження або захворювання тварин, живих водних ресурсів, сімей бджіл у вуликах та недобору (недоотримання) продукції бджільництва в державній ветеринарній службі (органі виконавчої влади з питань проведення державної політики у галузі рибного господарства і рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів; районному управлінні агропромислового комплексу). Копія повідомлення про страховий випадок представляється страхувальником в ті ж строки до територіального органу (підрозділу) Агентства. У повідомленні зазначається: обсяг втрат, орієнтовні причини втрат, їх приблизна вартість, дата настання страхового випадку. При вимушеному забої тварин повідомлення про страховий випадок підписується і представником державної ветеринарної служби.
 
105. 3. Страховик зобов'язаний протягом 15 днів після отримання повідомлення про страховий випадок скласти за участю представників територіального органу (підрозділу) Агентства (а при необхідності - також представників служби цивільного захисту, регіонального підрозділу Укргідрометцентру, державної ветеринарної служби, органу виконавчої влади з питань проведення державної політики у галузі рибного господарства і рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та районного управління агропромислового комплексу) акт про страховий випадок, в якому зазначається: оцінка впливу на урожай застрахованих і незастрахованих ризиків; метод розрахунку і уточнені дані про суму втрат; розмір пошкоджених площ; розмір втрат, понесених в результаті настання страхового випадку; додаткові витрати, понесені страхувальником; розрахунок страхового відшкодування; заперечення сторін щодо розміру встановленого збитку. Акт про страховий випадок складається у трьох екземплярах і підписується страховиком, страхувальником та уповноваженим представником територіального органу (підрозділу) Агентства. Один екземпляр його залишається у страховика, інший - у страхувальника, а третій зберігається в територіальному органі (підрозділі) Агентства.
 
106. 4. Якщо при настанні страхового випадку сільськогосподарська продукція була використана у цілях, відмінних від передбачених при укладенні договору страхування, оцінюється вартість даної продукції і на цю суму зменшується розмір збитку. Страхувальник зобов'язаний заздалегідь повідомити страховика та територіальний орган (підрозділ) Агентства про використання сільськогосподарської продукції в інших цілях.
 
107. 5. При частковому пошкодженні сільськогосподарських культур здійснюється попередня оцінка збитку на день настання страхового випадку. Після закінчення виробничого циклу (сільськогосподарського року) проводиться остаточна оцінка збитку і виплачується страхове відшкодування.
 
108. 6. Повідомлення про страховий випадок та акт про страховий випадок укладається за формою (зразком), що встановлюється Агентством за погодженням зі спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю та з питань аграрної політики.
 
109. 7. Сторони договору страхування можуть продовжити за взаємною угодою термін оформлення акту про страховий випадок, але не більше ніж на один місяць. При оформленні акту про страховий випадок страхувальник і страховик мають право проводити додаткову експертизу, апелювати до будь-яких доказових документів для встановлення причин і розміру збитку. Вартість експертизи оплачується стороною, яка вимагає її проведення, і не включається до суми страхового відшкодування.
 
110. Стаття 14. Виплата страхового відшкодування
 
111. 1. Страховик протягом 10 днів з дня підписання акту про страховий випадок вносить страхувальникові у письмовій формі пропозицію про розмір страхового відшкодування. У разі ухвалення пропозиції виплата здійснюється протягом п'яти днів з дня отримання пропозиції.
 
112. 2. При порушенні термінів виплати страхового відшкодування страховик виплачує страхувальникові пеню за прострочення у розмірі 0, 3 відсотка суми відшкодування за кожен день прострочення.
 
113. 3. Якщо страхове відшкодування встановлюється на підставі судового рішення, страховик виплачує відшкодування на підставі судового рішення, що набуло законної сили.
 
114. 4. Сума страхового відшкодування встановлюється у розмірі збитку, але в межах страхової суми.
 
115. РОЗДІЛ ІV
 
116. ВИМОГИ ДО СТРАХОВИКІВ
 
117. Стаття 15. Діяльність страховиків
 
118. 1. Ліцензії на здійснення страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою видаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю за наслідками проведення відкритого тендеру.
 
119. 2. На право отримання ліцензії на здійснення страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою можуть претендувати страховики, що відповідають вимогам Закону України «Про страхування», сформували статутний фонд обсягом не менше 1, 5 млн. євро за курсом Національного банку України та мають територіальну мережу (філіали або представництва) не менше ніж у 12 областях України.
 
120. 3. Страховики, що здійснюють страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою, створюють фонд настання катастрофічних ризиків за рахунок відрахування до нього не менше 10 відсотків страхових платежів (страхових премій) за кожним договором страхування до досягнення фондом розміру, рівного 15 відсоткам усієї відповідальності (страхових сум).
 
121. 4. Страховики, що здійснюють страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою, створюють централізований резервний страховий фонд, управління яким здійснює Агентство. Порядок його утворення та функціонування, розміри відрахувань, напрями та підстави здійснення видатків встановлюються Кабінетом Міністрів України.
 
122. 5. Порядок та умови здійснення страховиками, що здійснюють страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою, перестрахування сільськогосподарських виробничих ризиків встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
123. 6. Для забезпечення страхових зобов'язань із страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою страховики формують окремі резерви за рахунок надходження страхових платежів (страхових премій) і доходів від інвестування коштів сформованих резервів по цьому виду страхування. Формування цих резервів здійснюється окремо від інших видів страхування.
 
124. 7. Кошти резервів із страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою не є власністю страховика, вони мають бути відокремлені від іншого його майна. Ці кошти не можуть використовуватися страховиком для погашення будь-яких зобов'язань, крім тих, що відповідають прийнятим зобов'язанням за договорами страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою, і не можуть бути включені до ліквідаційної маси у разі банкрутства страховика або його ліквідації з інших причин, і підлягають передачі іншому страховику за згодою страхувальника.
 
125. Стаття 16. Ведення обліку
 
126. 1. Страховики, які здійснюють страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою, зобов'язані вести персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою в порядку та на умовах, визначених Агентством за погодженням зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю.
 
127. 2. Страховик зобов'язаний обліковувати кошти резервів із страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою на окремому балансі і вести їх окремий облік.
 
128. 3. Інформація про кожен укладений, продовжений або анульований договір страхування, а також про кожен випадок виплати страхового відшкодування надається страховиками Агентству за формою, встановленою Агентством за погодженням з центральним органом виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю.
 
129. Розділ V
 
130. ДОГОВІР СТРАХУВАННЯ
 
131. Стаття 17. Порядок укладення договору страхування
 
132. 1. Договір страхування укладається на період одного або декількох сільськогосподарських циклів або років. У разі укладення договору страхування на декілька сільськогосподарських циклів або років страховик за угодою із страхувальником може переглядати на початку кожного сільськогосподарського циклу або року умови страхування і розмір страхових внесків.
 
133. 2. Факт укладення договору страхування підтверджує страховий поліс, який страховик вручає страхувальникові.
 
134. 3. Страховий платіж (страхова премія) за договором страхування, укладеним на декілька сільськогосподарських циклів або років, вноситься щорічно до встановленого договором та/або законом терміну. Згідно з договором, укладеним на декілька сільськогосподарських циклів або років, страховик щорічно видає страхувальникові страховий поліс, в якому конкретизуються об'єкт страхування, страхова сума і страховий платіж (страхова премія).
 
135. 4. Страховик має право при укладенні договору страхування обстежувати об'єкт страхування для встановлення вартості майна, що підлягає страхуванню, і ступеню ризику. Страховик має право контролювати дотримання страхувальником агротехнічних правил і інших умов, встановлених договором або компетентними органами.
 
136. 5. Страховик зобов'язаний вести реєстр укладених договорів і виданих страхових полісів. Порядок ведення реєстру встановлюється внутрішнім регламентом страховика.
 
137. 6. Умови страхування, встановлені внутрішніми регламентами страховика, є обов'язковими для страхувальника тільки у випадку, якщо вони додані до договору і страхувальник підтвердив своїм підписом факт ухвалення умов страхування. При укладенні договору страховик і страхувальник можуть за взаємною угодою змінити стандартні умови страхування страховика.
 
138. Стаття 18. Обов'язкові умови договору страхування
 
139. 1. У договорі страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою крім питань, встановлених Законом України «Про страхування», обов’язково вказується:
 
140. кадастровий номер і площа земельних ділянок, зайнятих застрахованими культурами - при страхуванні урожаю;
 
141. вид, порода, санітарно-ветеринарний стан, ідентифікаційний номер (якщо присвоєний) тварини - при страхуванні тварин;
 
142. вид, класифікація, умови розведення та показники вилову живих водних ресурсів - при страхуванні живих водних ресурсів;
 
143. кількість сімей бджіл у вуликах, їх продуктивність, умови їх розведення - при страхуванні у бджільництві;
 
144. прогнозований обсяг продукції в натурі і ціни, що використовуються для розрахунку вартості продукції;
 
145. рівень страхового покриття;
 
146. основні агротехнічні заходи, які страхувальник зобов'язується виконати;
 
147. порядок визначення страхового відшкодування.
 
148. 2. Договір страхування може включати за угодою сторін і інші умови, що не суперечать законодавству.
 
149. Стаття 19. Термін дії договору страхування
 
150. 1. Відповідальність страховика за договором страхування починається з моменту внесення страхового внеску, але не раніше дати, встановленої в договорі.
 
151. 2. Термін страхування урожаю сільськогосподарських культур закінчується в день завершення збирання врожаю і вивозу його з поля. Термін страхування при страхуванні тварин, живих водних ресурсів, сімей бджіл у вуликах та їх продуктивності закінчується у день закінчення строку, на який був укладений договір страхування, або у день забою тварин на м‘ясо, вилову риби, виходу продукції бджільництва або отримання іншої продукції тваринництва, якщо об‘єктом страхування є тільки ця продукція.
 
152. 3. Якщо в період страхування мав місце страховий випадок, страхувальник зобов'язаний повідомити страховика та територіальний орган (підрозділ) Агентства про збір урожаю, забій тварин, вилов риби, збирання продукції бджільництва або отримання іншої продукції тваринництва не пізніше чим за 10 днів до дня передбачуваного початку цих робіт.
 
153. 4. Договір страхування, на підставі якого проводиться виплата страхового відшкодування, дійсний до закінчення встановленого в ньому терміну в межах різниці між страховою сумою і виплаченим страховим відшкодуванням.
 
154. Стаття 20. Припинення дії договору страхування
 
155. 1. Дія договору страхування припиняється за угодою сторін, а також у випадках, передбачених договором.
 
156. 2. Договір страхування може бути розірваний за угодою сторін або на підставі судового рішення у випадку, якщо одна із сторін не виконує взятих на себе зобов'язань. При розірванні договору страховик відшкодовує страхувальникові сплачений ним страховий платіж (страхову премію), внесений за термін дії договору, що залишається до його закінчення, з утриманням з цієї суми до 20 відсотків на операційні (управлінські) витрати.
 
157. 3. Повернення страхових внесків здійснюється тільки у випадку, якщо за договором не виплачувалося страхове відшкодування або відсутня заборгованість по страховому відшкодуванню.
 
158. 4. У разі розірвання договору страхування частина страхового платежу (страхової премії), отриманого у вигляді субсидії, пропорційна терміну дії договору, що залишається до його закінчення, відшкодовується страховиком до державного бюджету протягом 10 днів з дня розірвання договору страхування.
 
159. 5. У разі відчуження застрахованого майна страхувальник має право вимагати розірвання договору страхування і повернення страхового платежу (страхової премії) за термін дії договору, що залишається до його закінчення, з утриманням операційних (управлінських) витрат страховика.
 
160. 6. Якщо при відчуженні застрахованого майна страхувальник не висунув вимогу розірвання договору страхування, права і обов'язки, зазначені у договорі, бере на себе новий власник. Страховик і новий власник мають право розірвати договір страхування протягом місяця з дня відчуження майна.
 
161. Розділ VІ
 
162. ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА ПІДТРИМКА СТРАХУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ
 
163. Стаття 21. Сутність державної фінансової підтримки
 
164. 1. Державна фінансова підтримка страхування сільськогосподарської продукції полягає у щорічному наданні з державного бюджету в порядку, встановленому цим Законом, грошових коштів у вигляді субсидій на оплату частини страхового платежу (страхової премії), нарахованого за договором страхування сільськогосподарських виробничих ризиків.
 
165. 2. Розпорядником коштів державного бюджету, що передбачаються на субсидування страхування виробничих ризиків в сільському господарстві є Агентство.
 
166. 3. Перелік ризиків, а також об‘єктів страхування, частина страхових платежів (страхових премій) по яким субсидується з державного бюджету щорічно визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Агентства з урахуванням вимог статті 5 цього закону.
 
167. Стаття 22. Порядок субсидування
 
168. 1. Субсидування страхових платежів (страхових премій) розповсюджується на сільськогосподарських виробників які зареєстрували в територіальному органі (підрозділі) Агентства свої сільськогосподарські культури, тварини, живі водні ресурси, сім‘ї бджіл у вуликах, отримали свідоцтво про реєстрацію встановленого зразка та вирощують (утримують) їх відповідно до апробованих технологій, приймають заходи по попередженню хвороб і нападу шкідників і здійснюють облік виконаних робіт.
 
169. 2. Реєстрація сільськогосподарських культур, тварин, живих водних ресурсів, сімей бджіл у вуликах підтверджує зобов‘язання держави по субсидуванні частини страхового платежу (страхової премії). Реєстрація сільськогосподарських культур, тварин, живих водних ресурсів, сімей бджіл у вуликах проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
170. 3. Розмір субсидування складає 50 відсотків від загальної суми страхових платежів (страхових премій).
 
171. 4. При укладенні договору страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою із страховиком страхувальник надає страховику свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарських культур, тварин, живих водних ресурсів, сімей бджіл у вуликах в територіальному органі (підрозділі) Агентства і вносить лише 50 відсотків страхового платежу (страхової премії), встановленого договором.
 
172. 5. Для отримання субсидій страховики надають територіальним органам (підрозділам) Агентства копію страхового поліса, копію документа про сплату страхувальником частини страхового платежу (страхової премії) та свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарських культур, тварин, живих водних ресурсів, сімей бджіл у вуликах, яке підтверджує наявність застрахованого майна. Територіальні органи (підрозділи) Агентства перевіряють, узагальнюють ці документи і передають їх до Агентства.
 
173. 6. Перерахування сум для субсидування страхових платежів (страхових премій) здійснюється Агентством після перевірки та затвердження документів, представлених страховиками до територіальних органів (підрозділів) Агентства, але не пізніше ніж у двомісячний термін з дня представлення документів.
 
174. 7. У разі неперерахування субсидії страховикам, що мають на неї право, у встановлений частиною п’ятою цієї статті термін, її сума списується з рахунку Агентства у державному казначействі за відповідною заявою страховика до суду у безспірному порядку за наказовим провадженням. У разі настання страхового випадку після спливу строку, у який мала бути перерахована субсидія, і до фактичного перерахування коштів державного бюджету на рахунок страховика, 50 відсотків належного страхувальнику страхового відшкодування виплачується з державного бюджету.
 
175. Стаття 23. Державне агентство з управління сільськогосподарськими ризиками
 
176. 1. Державне агентство з управління сільськогосподарськими ризиками є державною спеціалізованою установою, яка має свій кошторис, самостійний баланс, рахунки в органі Державного казначейства.
 
177. Агентство є правонаступником Фонду аграрних страхових субсидій.
 
178. 2. Агентство здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Цивільного та Господарського кодексів, Закону України «Про страхування», цього Закону, Указів Президента України і постанов Кабінету Міністрів України та актів, виданих центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.
 
179. 3. Агентство є підзвітним та підконтрольним центральному органу виконавчої влади з питань аграрної політики та центральному органу виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю.
 
180. 4. Положення про Агентство затверджує Кабінет Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики за узгодженням з центральним органом виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю.
 
181. 5. Утримання Агентства здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в межах кошторису, затвердженого центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.
 
182. 6. Агентство є небанківською фінансовою установою та підлягає нагляду, виходячи з норм відповідного закону.
 
183. 7. Функціями Агентства та його територіальних органів (підрозділів) є:
 
184. інформаційне забезпечення центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики щодо страхування сільськогосподарських ризиків;
 
185. ведення інформаційних баз даних щодо страхування сільськогосподарської продукції;
 
186. розробка нових страхових продуктів, стандартних правил страхування, процедур андерайтингу та врегулювання збитків, проектів стандартних заяв та договорів страхування;
 
187. організація проведення експертиз страхових випадків та вирішення спорів;
 
188. підготовка прогнозів і розрахунків щодо державної підтримки страхування (сума необхідної підтримки, перелік культур тощо) у тому числі в розрізі регіонів;
 
189. адміністрування щодо укладених договорів страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою;
 
190. збирання і реєстрація інформації за договорами страхування, що підпадають субсидуванню, визначення суми бюджетного фінансування;
 
191. здійснення нарахування та виплат страхових субсидій;
 
192. збирання, узагальнення і аналіз даних про страхові випадки і страхові виплати і підготовка пропозицій щодо його вдосконалення;
 
193. розрахунок і затвердження середніх цін реалізації сільськогосподарської продукції, доведення їх до страховиків, що мають ліцензію на здійснення страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою;
 
194. участь в укладанні та підписанні акту про страховий випадок;
 
195. здійснення управління централізованим резервним страховим фондом страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою, інвестування накопичених фінансових ресурсів, включаючи сек’юретизацію;
 
196. забезпечення покриття катастрофічних ризиків при виникненні надзвичайних ситуацій;
 
197. визначення за погодженням зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю порядку та умов ведення страховиками персоніфікованого (індивідуального) обліку договорів страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою;
 
198. встановлення за погодженням зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю форми інформування страховиками про кожен укладений, продовжений або анульований договір страхування, а також про кожен випадок виплати страхового відшкодування, що надається Агентству;
 
199. внесення пропозицій Кабінету Міністрів України щодо переліку ризиків, а також об‘єктів страхування, частина страхових платежів (страхових премій) по яким буде субсидуватися з державного бюджету у наступному фінансовому році;
 
200. здійснення реєстрації сільськогосподарських культур, тварин, живих водних ресурсів, сімей бджіл у вуликах, що підлягають страхуванню з державною фінансовою підтримкою, видача свідоцтва про реєстрацію встановленого зразка;
 
201. перевірка та затвердження документів, представлених страховиками для перерахування субсидій;
 
202. надання фінансових послуг;
 
203. вивчення та впровадження світового досвіду з питань страхування.
 
204. Розділ VІІ
 
205. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА ВИРІШЕННЯ СПОРІВ
 
206. Стаття 24. Відповідальність і вирішення спорів
 
207. 1. Фізичні і юридичні особи, які навмисно представляють недостовірну інформацію в цілях отримання передбачених цим законом субсидій з державного бюджету, несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність встановлену законодавством.
 
208. 2. Оформлення актів про страховий випадок з недостовірними даними карається відповідно до закону.
 
209. 3. Спори, що виникають при страхуванні сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою, вирішуються у судовому порядку.
 
210. Розділ VІІІ
 
211. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
 
212. 1. У разі опублікування цього Закону до прийняття в цілому Закону України про Державний бюджет України на наступний рік він набирає чинності з початку наступного бюджетного року, в іншому випадку - набрання ним чинності відкладається ще на рік.
 
213. 2. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк із дня опублікування цього Закону:
 
214. розробити та затвердити нормативно-правові акти, передбачені цим Законом;
 
215. привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;
 
216. забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом;
 
217. вжити заходів щодо утворення в установленому порядку територіальних органів (підрозділів) Державного агентства з управління сільськогосподарськими ризиками;
 
218. при підготовці проекту Державного бюджету України на наступний фінансовий рік передбачити у повному обсязі кошти на здійснення відповідно до вимог цього Закону державної фінансової підтримки страхування врожаю пшениці, жита, суміші пшениці та жита, ячменю, вівса, кукурудзи, соєвих бобів, льону, ріпаку, соняшнику, хмелю, цукрових буряків, тритикале, гороху, гречки, проса, коноплі на тресту та рису, а також великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз, коней та усіх тварин, що мають племінну (генетичну) цінність і можуть використовуватися в селекційному процесі віком від 1 року, та забезпечити надання субсидій усім сільськогосподарським товаровиробникам, що засіяли свої земельні ділянки вищезазначеними культурами або вирощують вищезазначених тварин та виявили бажання укласти відповідні договори страхування.
 
219. 3. Внести зміни до таких законів України:
 
220. 1) до Закону України «Про страхування» (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 7, ст. 50, № 8, ст. 62, № 14, ст. 96; 2003 р., № 38, ст. 313; 2004 р., № 2, ст. 6, № 19, ст. 254, № 26, ст. 362; 2005 р., № 1, ст. 10, № 6, ст. 138; 2006 р., № 13, ст. 110; 2008 р., №№ 5-8, ст. 78; 2009 р., № 17, ст. 236):
 
221. а) частину четверту статті 6 доповнити новим пунктом 22 такого змісту:
 
222. «22) страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою; «.
 
223. У зв‘язку із цим пункт 22 вважати пунктом 23;
 
224. б) пункт 30 частини першої статті 7 після слів «страхування тварин» доповнити словами « (крім тих, що використовуються у цілях сільськогосподарського виробництва)»
 
225. в) частину п‘ятнадцяту статті 9 доповнити словами «або законом»;
 
226. г) частину другу статті 16 викласти в такій редакції:
 
227. «Страховики, які здійснюють страхування життя та/або страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою зобов'язані вести персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування життя та окремо персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою в порядку та на умовах, визначених Уповноваженим органом.»;
 
228. д) у статті 30:
 
229. частину другу після слів «ніж страхування життя» доповнити словами «страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою», а після слів «займається страхуванням життя» доповнити словами «страхуванням сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою»;
 
230. частину шістнадцяту після слів «страхування життя» доповнити словами «страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою»;
 
231. ж) у статті 31:
 
232. частину шосту після слів «із страхування життя» доповнити словами «страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою»;
 
233. частину тринадцяту після слів «із страхування життя» доповнити словами «страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою»;
 
234. частини чотирнадцяту та п‘ятнадцяту викласти в такій редакції:
 
235. «Кошти резервів із страхування життя та страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою не є власністю страховика і мають бути відокремлені від його іншого майна. Страховик зобов'язаний обліковувати кошти резервів із страхування життя та страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою на окремих балансах і вести їх окремий облік.
 
236. Кошти резервів із страхування життя та страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою не можуть використовуватися страховиком для погашення будь-яких зобов'язань, крім тих, що відповідають прийнятим зобов'язанням за договорами відповідно страхування життя та страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою, і не можуть бути включені до ліквідаційної маси у разі банкрутства страховика або його ліквідації з інших причин, і підлягають передачі іншому страховику за згодою страхувальника та застрахованої особи або підлягають передачі застрахованій особі.»;
 
237. частину шістнадцяту після слів «медичному страхуванню» доповнити словами «та страхуванню сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою».
 
238. 2) у Законі України «Про державну підтримку сільського господарства України» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 49, ст. 527; 2005 р., № 29, ст. 381; 2007 р., № 4, ст. 36; 2009, № 26, ст.323, із змінами, внесеними Законом України від 4 червня 2009 року № 1447-VІ):
 
239. а) у статті 1:
 
240. у пункті 1.1. слово «страховій, « виключити;
 
241. доповнити статтю новим пунктом 1.3. такого змісту:
 
242. «1.3. Основи державної політики підтримки страхування сільськогосподарської продукції регулюються Законом України «Про особливості здійснення страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою».»;
 
243. б) у статті 2 пункт 2.21. виключити;
 
244. в) розділ ІІІ виключити.