Кількість абзаців - 49 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення виконання судових рішень (Друге читання)

0. Проект  
1. ЗАКОН УКРАЇНИ  
2. Про внесення змін до деяких законів України  
3. щодо забезпечення виконання судових рішень  
4. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:  
5. I. Внести зміни до таких законів України:  
6. 1. У Цивільному процесуальному кодексі України:  
7. 1) у пункті 3 частини першої статті 236 та у назві глави 31-А слово "громадян" виключити.  
8. 2) Статті 248-1 та 248-2 викласти у такій редакції:  
9. "Стаття 248-1. Право на звернення із скаргою до суду  
10. Особа (фізична чи юридична) має право звернутися до суду (військовослужбовець - до військового суду) зі скаргою, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного органу, юридичної або службової особи під час здійснення ними управлінських функцій порушено її законні права чи інтереси.  
11. Скаргу в суд може бути подано особою (фізичною чи юридичною), її представником або на прохання особи (фізичної чи юридичної) -уповноваженим представником громадської організації, трудового колективу.  
12. До суб'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, рішення, дії або бездіяльність яких може бути оскаржена до суду (суб'єкти оскарження), належать: органи державної виконавчої влади та їх службові особи; органи місцевого самоврядування та їх службові особи; керівники установ, організацій, підприємств і їх об'єднань незалежно від форм власності; керівні органи і керівники об'єднань громадян, а також службові особи, які виконують організаційно-розпорядчі, адміністративно-господарські обов'язки або виконують такі обов'язки за спеціальними повноваженнями.  
13. Стаття 248-2. Предмет судового оскарження  
14. До рішень, дій або бездіяльності суб'єктів оскарження належать колегіальні і одноособові рішення, дії або бездіяльність, у зв'язку з якими особа вважає, що:  
15. - порушено або порушуються її законні права чи інтереси;  
16. - створено або створюються перепони для реалізації нею своїх законних прав чи інтересів або що вжиті заходи щодо реалізації її прав є недостатніми;  
17. - покладено на неї обов'язки, не передбачені законодавством або передбачені законодавством, але без врахування конкретних обставин, за яких ці обов'язки повинні покладатися, або що вони покладені не уповноваженими на це особою чи органом;  
18. - її притягнено до відповідальності, яку не передбачено законом, або до неї застосовано стягнення за відсутністю передбачених законом підстав, або неправомочною службовою особою чи органом.  
19. Предметом судового оскарження можуть бути також дії або бездіяльність державних органів, юридичних або посадових осіб щодо невиконання рішень, ухвал або постанов суду.  
20. Суб'єкти оскарження несуть відповідальність за невиконання лише тих обов'язків, які були на них покладено законодавчими або іншими нормативними актами."  
21. 3) Статтю 248-4 доповнити новою частиною третьою такого змісту:  
22. "Скарга на дії або бездіяльність щодо невиконання рішення, ухвали або постанови суду може подаватися також до суду, який постановив це рішення, ухвалу або постанову. Подаючи скаргу на дії або бездіяльність державних органів, юридичних або посадових осіб, які не були стороною у справі, заявник повинен представити суду докази направлення до них вищевказаного рішення, ухвали або постанови. Виконавче провадження не перешкоджає подачі скарги."  
23. У зв'язку з цим частину третю вважати частиною четвертою.  
24. 4) Статтю 248-5 викласти у такій редакції:  
25. "Стаття 248-5. Строки для звернення із скаргою  
26. Скаргу може бути подано в суд:  
27. у двомісячний строк, обчислюваний з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її законних прав чи інтересів;  
28. у місячний строк з дня одержання особою письмової відповіді про відмову у задоволенні скарги органом, службовою особою вищого рівня по відношенню до того органу, службової особи, що постановили рішення чи здійснили дії або допустили бездіяльність, або з дня закінчення місячного строку після подання скарги, якщо особою не було одержано на неї письмової відповіді.  
29. Пропущений строк для подання скарги може бути поновлено судом, якщо буде встановлено, що його пропущено з поважних причин."  
30. 5) У статті 248-6:  
31. у частині першій слово "громадянина" замінити словом "особи";  
32. у частинах п'ятій і шостій слова "прав і свобод" замінити словами "законних прав і інтересів".  
33. 6) Статтю 248-7 викласти у такій редакції:  
34. "Стаття 248-7. Рішення суду по скарзі  
35. За результатами розгляду скарги суд постановляє рішення.  
36. При встановленні обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державний орган, юридичну чи службову особу задовольнити вимогу заявника і усунути порушення, скасовує покладений на нього обов'язок чи застосовані до нього заходи відповідальності або іншим шляхом поновлює його порушені законні права чи інтереси.  
37. При задоволенні скарги на дії або бездіяльність щодо невиконання рішення, ухвали або постанови суду і встановленні факту їх невиконання суд також стягує з посадової особи штраф у розмірі від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зобов'язання виконати рішення, ухвалу або постанову суду у випадках задоволення скарги покладається одночасно на посадову особу вищестоячої організації, яка у випадку невиконання рішення, ухвали або постанови суду також несе відповідальність у порядку, встановленому цією статтею.  
38. При надходженні до суду повторної та подальших скарг на дії або бездіяльність щодо невиконання того ж самого рішення, ухвали або постанови суду тими ж державними органами, посадовими особами або вищестоячою організацією, суд встановлює факт здійснення посадовою особою дій, які спрямовані на злісне невиконання рішень, ухвал або постанов суду, і притягує її до відповідальності у вигляді штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та направляє це рішення відповідному державному органу для звільнення державного службовця з посади. На посадову особу вищестоячої організації накладається штраф у розмірі, передбаченому частиною третьою цієї статті. Інформація про виконання судового рішення повинна бути надіслана до суду протягом десяти днів, з копією наказу про звільнення посадової особи. В разі невидання такого наказу в триденний термін з моменту одержання судового рішення посадовою особою, яка повинна його видати, така посадова особа притягається до відповідальності за ініціативою суду або за скаргою заявника у порядку, передбаченому цією статтею.  
39. Якщо оскаржувані рішення, дії було вчинено відповідно до закону, в межах повноважень державного органу, юридичної або службової особи і законні права чи інтереси заявника не було порушено, суд постановляє рішення про відмову в задоволенні скарги.  
40. При задоволенні скарги суд може допустити негайне виконання рішення.  
41. Рішення суду по справі може бути оскаржено, крім рішень за скаргами щодо невиконання рішень, ухвал або постанов судових органів."  
42. 7) Частину першу статті 248-10 викласти у такій редакції:  
43. "У випадку невиконання рішення у справі державним органом, юридичною або посадовою особою у визначений строк винні в цьому особи несуть відповідальність згідно зі статтею 248-7 цього Кодексу."  
44. 2. Статтю 16 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993р., N52, ст.490; 1995р., N34, ст.268) доповнити частинами третьою і четвертою такого змісту:  
45. "Несумісними з проходженням державної служби є дії, які спрямовані на злісне невиконання рішень, ухвал або постанов суду.  
46. Факт здійснення особою дій, вказаних в частині третій даної статті, якщо в цих діях не міститься складу злочину, встановлюється судом в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України, і тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу і звільнення з посади. Таким особам забороняється займати посади в державних органах та їх апаратах на протязі трьох років з дня їх звільнення. Вищевказане рішення суду направляється відповідному державному органу для звільнення державного службовця з посади на протязі трьох днів з моменту одержання рішення."  
47. У зв'язку з цим частину третю вважати частиною п'ятою.  
48. II. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.