Кількість абзаців - 204 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до Закону України "Про оборону України"(нова редакція) (Друге читання)

0. Проект  
1. Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оборону України"(нова редакція)  
2. Цей Закон встановлює основи оборони, повноваження органів державної влади, органів військового управління, органів місцевого самоврядування, функції підприємств, установ, організацій, права та обов'язки громадян України у сфері оборони України.  
3. Розділ 1. ОСНОВИ ОБОРОНИ УКРАЇНИ ТА ПІДГОТОВКИ ДЕРЖАВИ ДО ОБОРОНИ  
4. Стаття 1. Визначення основних термінів  
5. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:  
6. оборона України - система політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів щодо підготовки держави до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії;  
7. обороноздатність держави - здатність держави до захисту від збройної агресії, яка складається з матеріальних та духовних елементів і є сукупністю готовності її воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалів до оборони України;  
8. збройна агресія - застосування іноземною державою або групою держав збройної сили проти суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності чи політичної незалежності України. Як збройна агресія проти України вважається будь-яка з таких дій:  
9. вторгнення або напад збройних сил іноземної держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України внаслідок застосування сили;  
10. блокада портів, берегів або повітряного простору України збройними силами іноземної держави або групи держав;  
11. напад збройних сил іноземної держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України;  
12. - засилання іноземною державою або від її імені озброєних груп, регулярних або нерегулярних сил, що вчиняють акти застосування збройної сили проти України, які мають настільки серйозний характер, що це рівнозначно переліченим в абзацах п'ятому - сьомому цієї статті діям, у тому числі значна участь іноземної держави у таких діях;  
13. дії іноземної держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для вчинення дій, зазначених в абзацах п'ятому - восьмому цієї статті;  
14. - застосування збройних сил іноземної держави або групи держав, які знаходяться на території України відповідно до укладених з Україною міжнародних договорів, на порушення умов, передбачених такими договорами або будь-яке продовження їх перебування на території України після припинення дії зазначених договорів;  
15. особливий період - період функціонування органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань, органів місцевого самоврядування, органів управління у справах цивільної оборони і сил цивільної оборони, а також галузей національної економіки, підприємств, установ та організацій, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні, або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій;  
16. воєнний стан - особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове зумовлене загрозою обмеження конституційних прав і свобод людини та громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;  
17. мобілізація - комплекс заходів, які здійснюються у державі з метою планомірного переведення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів управління у справах цивільної оборони і сил цивільної оборони, а також галузей національної економіки підприємств, установ та організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України та інших військових формувань - на організацію і штати воєнного часу;  
18. військове командування - Генеральний штаб Збройних Сил України, командування Сухопутних військ та Військово-Морських Сил України, оперативні командування, командування військових об'єднань, з'єднань Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, яким надається право запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану;  
19. органи військового управління - Міністерство оборони України, інші центральні органи виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями, командування, штаби, управління, інші постійні і тимчасово утворені органи у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, призначені для виконання функцій з керівництва в межах їхньої компетенції військами (силами), об'єднаннями, з'єднаннями, військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями, які належать до сфери управління зазначених центральних органів виконавчої влади, а також військові комісаріати, що забезпечують виконання законодавства з питань загального військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.  
20. Стаття 2. Основи оборони України  
21. Оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, Збройних Сил України, інших військових формувань, органів місцевого самоврядування, Цивільної оборони України, національної економіки до переведення з мирного на воєнний стан та відсічі можливій збройній агресії, а також готовності населення і території держави до оборони.  
22. Правовою основою оборони держави є Конституція України, цей та інші закони і нормативно-правові акти України та міжнародні договори, що регулюють відносини у сфері оборони.  
23. Для організації оборони держави за поданням Кабінету Міністрів України Президент України затверджує військово-адміністративний поділ території України.  
24. З метою запобігання збройній агресії, забезпечення національних інтересів і реалізації власної воєнної політики Україна бере участь у міжнародних системах безпеки та міжнародному співробітництві у сфері оборони.  
25. У процесі підготовки держави до оборони та під час воєнних дій Україна додержується принципів і норм міжнародного права  
26. Фінансування оборони держави здійснюється за рахунок Державного бюджету України.  
27. Стаття 3. Підготовка держави до оборони  
28. Підготовка держави до оборони здійснюється в мирний час.  
29. До заходів щодо підготовки держави до оборони належать:  
30. прогнозування та оцінка воєнної загрози і воєнної небезпеки;  
31. здійснення заходів у зовнішньополітичній сфері, спрямованих на запобігання збройній агресії;  
32. формування та реалізація воєнної, воєнно-економічної, військово-технічної та військово-промислової політики держави;  
33. удосконалення структури, уточнення завдань і функцій Збройних Сил України та інших військових формувань, забезпечення необхідної чисельності їх особового складу, а також їх розвиток, підготовка, підтримання боєздатності, бойової та мобілізаційної готовності до оборони держави, планування застосування;  
34. розвиток військово-промислового комплексу, створення сприятливих умов для мобілізаційного розгортання галузей національної економіки з метою виробництва озброєння, військової техніки і майна в необхідних обсягах;  
35. забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань підготовленими кадрами, озброєнням, військовою та іншою технікою, продовольством, речовим майном, іншими матеріальними та фінансовими ресурсами;  
36. розвиток військово-технічного співробітництва з іноземними державами з метою забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань озброєнням, військовою технікою і майном, які не виробляються в Україні;  
37. підготовка національної економіки, території, органів державної влади, органів військового управління, органів місцевого самоврядування, а також населення до дій в особливий період;  
38. створення державного матеріального резерву;  
39. забезпечення охорони державного кордону України;  
40. військово-патріотичне виховання громадян України, підготовка молоді до служби в Збройних Силах України та інших військових формуваннях;  
41. забезпечення розвитку воєнної науки, формування науково-технічного і технологічного набутку для створення високоефективних засобів збройної боротьби;  
42. захист інформаційного простору України та її входження у світовий інформаційний простір, створення розвинутої інфраструктури в інформаційній сфері;  
43. забезпечення відкритості та демократичного цивільного контролю у межах, визначених законодавством;  
44. інші заходи, що впливають на стан обороноздатності держави.  
45. Стаття 4. Відсіч збройній агресії проти України  
46. У разі збройної агресії проти України Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні, використання Збройних Сил України, подає їх Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.  
47. Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії.  
48. З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.  
49. Розділ II. ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ ВІЙСЬКОВОГО УПРАВЛІННЯ ТА ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ФУНКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ, УСТАНОВ, ОРГАНІЗАЦІЙ, ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБОРОНИ УКРАЇНИ  
50. Стаття 5. Верховна Рада України  
51. Верховна Рада України в межах повноважень, визначених Конституцією України, здійснює законодавче регулювання питань у сфері оборони.  
52. Стаття 6. Президент України  
53. Президент України здійснює повноваження у сфері оборони відповідно до Конституції України.  
54. Президент України як Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України у межах повноважень, визначених Конституцією України, видає директиви і накази з питань оборони держави.  
55. Стаття 7. Рада національної безпеки і оборони України  
56. Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері оборони в межах повноважень, визначених Конституцією України та Законом України "Про Раду національної безпеки і оборони України".  
57. Стаття 8. Ставка Верховного Головнокомандувача  
58. Для забезпечення стратегічного керівництва Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями в особливий період може створюватися Ставка Верховного Головнокомандувача, яка є вищим колегіальним органом воєнного керівництва обороною держави у цей період.  
59. Рішення про утворення Ставки Верховного Головнокомандувача, її персональний склад та граничну чисельність приймається Радою національної безпеки і оборони України і вводиться в дію Указом Президента України. Положення про Ставку Верховного Головнокомандувача затверджує Президент України.  
60. Стаття 9. Кабінет Міністрів України  
61. Кабінет Міністрів України: забезпечує державний суверенітет України, здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України у сфері оборони держави;  
62. визначає потреби в оборонних витратах, забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України щодо фінансування заходів у сфері оборони у визначених обсягах;  
63. організовує розроблення і виконання державних програм будівництва та розвитку Збройних Сил України та інших військових формувань, розвитку озброєння і військової техніки, інших програм (планів) з питань оборони;  
64. здійснює передбачені законодавством заходи щодо формування, розміщення, фінансування та виконання державного оборонного замовлення на поставку (закупівлю) продукції, виконання робіт, надання послуг для потреб Збройних Cил України та інших військових формувань;  
65. забезпечує постачання Збройним Силам України, іншим військовим формуванням енергетичних та інших ресурсів і послуг у межах обсягів бюджетних асигнувань на потреби оборони;  
66. здійснює загальнодержавні заходи щодо забезпечення живучості об'єктів національної економіки у воєнний час;  
67. забезпечує комплектування особовим складом Збройних Сил України, інших військових формувань, здійснює заходи, пов'язані з підготовкою та проведенням призову громадян України на строкову військову службу;  
68. здійснює згідно із законодавством України заходи з мобілізаційної підготовки та мобілізації, створення державного матеріального резерву для забезпечення потреб оборони держави;  
69. організовує підготовку населення та території держави до оборони;  
70. забезпечує здійснення державного контролю за експортом, імпортом та іншими видами міжнародних передач озброєння, військової та спеціальної техніки, інших товарів, які відповідно до законодавства підлягають державному експортному контролю;  
71. вирішує питання щодо врегулювання діяльності місцевих органів військового управління (військових комісаріатів), допризовної підготовки, підготовки призовників з військово-технічних спеціальностей, ведення військового обліку військовозобов'язаних і призовників, виконання військово-транспортного обов'язку та інші питання у сфері оборони;  
72. установлює порядок і розміри відшкодування вартості об'єктів права приватної власності, що згідно із законом відчужувалися у зв'язку із здійсненням заходів правового режиму воєнного стану;  
73. утворює, реорганізовує, ліквідовує науково-дослідні установи Збройних Сил України та інших військових формувань, військові навчальні заклади та військові кафедри (відділення, факультети) інших державних вищих навчальних закладів;  
74. забезпечує реалізацію права на соціальний захист військовослужбовців та осіб, звільнених у запас або у відставку, членів їхніх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час проходження військової служби або потрапили в полон у ході бойових дій (війни) чи під час участі в міжнародних миротворчих операціях;  
75. здійснює у визначених законом випадках регулювання господарської діяльності у Збройних Силах України та інших військових формуваннях;  
76. установлює порядок реалізації та утилізації озброєння, військової техніки, іншого майна Збройних Сил України та інших військових формувань;  
77. спрямовує і координує роботу міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади у сфері оборони, здійснює підтримку громадських організацій, діяльність яких спрямована на зміцнення обороноздатності держави та військово-патріотичне виховання громадян України;  
78. здійснює відповідно до законів інші повноваження щодо забезпечення оборони України.  
79. Стаття 10. Міністерство оборони України  
80. Міністерство оборони України як центральний орган виконавчої влади забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони, життєдіяльність, бойову та мобілізаційну готовність і підготовку Збройних Сил України до здійснення покладених на них функцій.  
81. Міністерство оборони України: бере участь у формуванні та реалізації державної політики з питань оборони і військового будівництва;  
82. провадить розвідувальну та інформаційно-аналітичну діяльність в інтересах оборони держави, бере участь в аналізі воєнно-політичної обстановки та визначенні рівня воєнної загрози;  
83. забезпечує утримання Збройних Сил України у постійній бойовій та мобілізаційній готовності;  
84. бере участь у формуванні оборонного бюджету, звітує перед Кабінетом Міністрів України про використання виділених коштів;  
85. забезпечує Збройні Сили України озброєнням, військовою та іншою технікою, продовольством, речовим майном, іншими матеріальними та фінансовими ресурсами, проводить державну військову кадрову політику, забезпечує розвиток військової освіти і науки, зміцнення дисципліни, правопорядок та виховання особового складу;  
86. бере участь у забезпеченні функціонування національної економіки в особливий період, плануванні мобілізаційної підготовки її галузей та контролі за підготовкою підприємств, установ та організацій усіх форм власності до виконання та за виконанням мобілізаційних завдань;  
87. виступає згідно із законодавством замовником з державного оборонного замовлення на розроблення, виробництво, постачання, ремонт, знищення та утилізацію озброєння, військової техніки та військового майна, виконання робіт і надання послуг, а також на поставку матеріальних цінностей до мобілізаційного резерву Збройних Сил України;  
88. здійснює управління військовим майном і майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління;  
89. організовує накопичення озброєння, військової техніки, інших матеріальних ресурсів у непорушному запасі та мобілізаційному резерві, а також створення резерву військовонавчених людських ресурсів;  
90. забезпечує комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань особовим складом, здійснює разом з міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування заходи щодо підготовки громадян до військової служби, їх призову на військову службу або прийняття на військову службу за контрактом, звільнення в запас військовослужбовців, які вислужили встановлені строки служби, та у разі мобілізації і демобілізації, а також забезпечує їх відповідні права і свободи;  
91. здійснює заходи, спрямовані на реалізацію соціально-правових гарантій військовослужбовців, членів їхніх сімей та працівників Збройних Сил України, осіб, звільнених у запас або відставку, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час проходження військової служби або потрапили в полон у ході бойових дій (війни) чи під час участі в міжнародних миротворчих операціях;  
92. створює умови для демократичного цивільного контролю за Збройними Силами України;  
93. здійснює в межах своєї компетенції військове і військово-технічне співробітництво з відповідними державними органами інших держав, забезпечує виконання рішень про участь підрозділів Збройних Сил України в міжнародних миротворчих операціях та надання військової допомоги іншим державам;  
94. реалізує інші повноваження, що випливають з цього та інших законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України.  
95. Організація діяльності Міністерства оборони України визначається Положенням про нього, яке затверджує Президент України за поданням Кабінету Міністрів України.  
96. Стаття 11. Генеральний штаб Збройних Сил України  
97. Генеральний штаб Збройних Сил України, як окрема складова частина Міністерства оборони України, є головним військовим органом з планування оборони держави і управління Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями в межах, визначених цим та іншими законами України.  
98. Генеральний штаб Збройних Сил України в особливий період є робочим органом Ставки Верховного Головнокомандувача.  
99. Генеральний штаб Збройних Сил України: прогнозує тенденції розвитку форм і способів воєнних дій та засобів збройної боротьби, обґрунтовує напрями будівництва та розвитку Збройних Сил України;  
100. здійснює стратегічне планування застосування Збройних Сил України та інших військових формувань;  
101. доводить до Збройних Сил України та інших військових формувань, а в особливий період - і до міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, рад оборони Автономної Республіки Крим та областей директиви і накази Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України з питань оборони, організовує їх виконання і здійснює контроль за їх реалізацією;  
102. організовує стратегічне розгортання Збройних Сил України та інших військових формувань, взаємодію з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, радами оборони Автономної Республіки Крим та областей під час виконання завдань оборони держави;  
103. забезпечує підтримання військ (сил) у постійній бойовій та мобілізаційній готовності, здійснює контроль за станом бойової та мобілізаційної готовності, спрямованістю підготовки органів управління, з'єднань і частин інших військових формувань, призначених для підпорядкування військовому командуванню в особливий період;  
104. організовує комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом, та військовослужбовцями строкової служби, планує призов громадян на строкову військову службу, звільнення в запас військовослужбовців, які вислужили визначені строки служби, організовує навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори;  
105. організовує підготовку Збройних Сил України до виконання покладених на них завдань, здійснює координацію підготовки інших військових формувань до виконання завдань з оборони України;  
106. організовує використання єдиної національної системи зв'язку в інтересах оборони, здійснює управління та регулювання в сфері використання радіочастотного ресурсу, виділеного для цілей оборони;  
107. організовує застосування засобів державного розпізнавання у Збройних Силах України, інших військових формуваннях, використання цих засобів у невійськових підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності;  
108. планує та здійснює контроль за військовими перевезеннями всіх видів у державі в особливий період, а також перевезеннями, здійснюваними для Збройних Сил України у мирний час;  
109. забезпечує згідно з міжнародними договорами у галузі роззброєння та контролю над озброєннями інспекційну діяльність на території України та поза її межами, збирає, опрацьовує інформацію та повідомлення відповідно до цих міжнародних договорів незалежно від підлеглості об'єктів інспектування;  
110. реалізує інші повноваження, що випливають з цього та інших законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України.  
111. Генеральний штаб Збройних Сил України організовує свою діяльність відповідно до Положення, яке затверджує Президент України за поданням Кабінету Міністрів України.  
112. Стаття 12. Інші військові формування та правоохоронні органи  
113. Участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть, у межах своїх повноважень, також Прикордонні війська України, Служба безпеки України, війська Цивільної оборони України, інші утворені відповідно до законів України військові формування, а також відповідні правоохоронні органи.  
114. Діяльність і управління іншими військовими формуваннями та правоохоронними органами, які відповідно до своїх повноважень беруть участь в обороні держави, здійснюються згідно із законодавством.  
115. Інші військові формування та відповідні правоохоронні органи:  
116. узгоджують з Міністерством оборони України їх програми будівництва та розвитку в частині, що стосується оборони держави, а також плани бойової та мобілізаційної підготовки їх органів управління, з'єднань і частин, призначених для підпорядкування військовому командуванню в особливий період;  
117. здійснюють під керівництвом Генерального штабу Збройних Сил України планування застосування органів управління, з'єднань і частин, призначених для підпорядкування органам військового управління Збройних Сил України в особливий період, надають Генеральному штабу Збройних Сил України необхідну для його роботи інформацію; здійснюють разом із Збройними Силами України підготовку до спільних дій з метою оборони;  
118. беруть участь у підготовці громадян України до військової служби, в тому числі допризовної підготовки молоді, підготовці призовників з військово-технічних спеціальностей, забезпеченні призову на строкову військову службу, навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори і під час мобілізації, а також у військово-патріотичному вихованні громадян України;  
119. забезпечують здійснення заходів щодо підготовки території України до оборони;  
120. беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, спільній із Збройними Силами України оперативній та мобілізаційній підготовці згідно з відповідними планами, сприяють забезпеченню правового режиму воєнного стану;  
121. здійснюють згідно із законодавством інші повноваження у сфері оборони України.  
122. В особливий період відповідним органам військового управління Збройних Сил України підпорядковуються визначені в установленому Генеральним штабом Збройних Сил України порядку органи управління, з'єднання, частини та установи інших військових формувань.  
123. Стаття 13. Центральні органи виконавчої влади  
124. У забезпеченні оборони держави беруть участь усі інші центральні органи виконавчої влади.  
125. Міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статутом у взаємодії з Міністерством оборони України:  
126. організовують і забезпечують виконання законодавства у сфері оборони;  
127. забезпечують проведення заходів щодо підготовки держави до територіальної оборони та території України до оборони;  
128. забезпечують за замовленням Міністерства оборони України, інших центральних органів виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями, підготовку офіцерів запасу у вищих навчальних закладах, які належать до сфери їх управління;  
129. планують, організовують і контролюють виконання заходів з мобілізаційної підготовки відповідних галузей національної економіки;  
130. організовують роботу, пов'язану з військово-патріотичним вихованням громадян України, надають допомогу громадським організаціям, діяльність яких спрямована на зміцнення обороноздатності держави та військово-патріотичне виховання громадян України;  
131. беруть участь у формуванні та реалізації державних програм будівництва і розвитку Збройних Сил України та інших військових формувань, розвитку озброєння і військової техніки, інших програм (планів) з питань оборони;  
132. організовують розроблення та виконання програм із створення нових і модернізації наявних зразків озброєння та військової техніки, військового майна, створення виробничих потужностей для їх випуску, набуття досвіду у сфері науки, техніки і технологій та впровадження його у виробництво оборонної продукції;  
133. забезпечують виконання державного оборонного замовлення, а також накопичення матеріальних цінностей державного матеріального резерву;  
134. забезпечують виконання законодавства про соціальний захист громадян України у зв'язку з проходженням військової служби;  
135. здійснюють згідно із законодавством інші повноваження у сфері оборони України.  
136. Стаття 14. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації  
137. Рада міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, забезпечуючи на відповідній території виконання підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, посадовими особами і громадянами Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади з питань оборони: організовують і виконують завдання територіальної оборони; вирішують питання організації цивільної оборони, виконання органами управління у справах цивільної оборони покладених на них завдань;  
138. організовують виробництво підприємствами, установами та організаціями продукції, електро - і теплоенергії, інших ресурсів і поставку їх на договірних засадах Збройним Силам України та іншим військовим формуванням;  
139. надають частинам, підприємствам, установам та організаціям і навчальним закладам Збройних Сил України та іншим військовим формуванням службові приміщення і житлову площу, комунально-побутові та інші послуги, як у мирний, так і воєнний час;  
140. організовують військовий облік і підготовку громадян України до військової служби, в тому числі допризовну підготовку молоді, підготовку призовників з військово-технічних спеціальностей та військово-патріотичного виховання, забезпечують їх призов на строкову військову службу, навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори і під час мобілізації;  
141. виконують передбачені законодавством заходи щодо мобілізаційної підготовки та проведення мобілізації на відповідній території, у тому числі здійснення контролю за станом мобілізаційної готовності підприємств, установ та організацій, що є об'єктами спільної власності територіальних громад - сіл, селищ, міст, районів у містах і перебувають в управлінні районних і обласних рад або належать до майна Автономної Республіки Крим чи підприємств, установ та організацій усіх форм власності, які в установленому залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень);  
142. реалізують право на соціальний захист військовослужбовців та осіб, звільнених у запас або у відставку, членів їхніх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час проходження військової служби або потрапили в полон у ході бойових дій (війни) чи під час участі в міжнародних миротворчих операціях;  
143. здійснюють інші повноваження в галузі оборонної роботи, передбачені законодавством.  
144. В особливий період для керівництва виконанням на відповідній території заходів щодо оборони України рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних державних адміністрацій утворюються рада оборони автономної республіки Крим і ради оборони областей. Положення про раду оборони Автономної Республіки Крим і ради оборони областей затверджується Кабінетом Міністрів України.  
145. Стаття 15. Органи місцевого самоврядування  
146. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі оборонної роботи забезпечують:  
147. підготовку громадян до військової служби, а також загальне військове навчання у воєнний час;  
148. приписку громадян до призовних дільниць, військовий облік військовозобов'язаних і призовників;  
149. призов громадян на строкову військову службу;  
150. організацію навчальних (або перевірочних) і спеціальних зборів;  
151. організацію та участь у здійсненні на відповідній території заходів, пов'язаних з мобілізаційною підготовкою, територіальною та цивільною обороною;  
152. бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час;  
153. проведення мобілізації людських, транспортних та інших ресурсів в особливий період;  
154. здійснення контролю за використанням і охороною наданих для потреб оборони земельних ділянок згідно із законодавством;  
155. вирішення згідно із законодавством питань, пов'язаних з наданням частинам, установам, навчальним закладам Збройних Сил України та інших військових формувань службових приміщень і житлової площі, інших об'єктів, здійсненням контролю за їх використанням, наданням комунально-побутових та інших послуг;  
156. організацію виробництва і поставки військам підприємствами та організаціями, що належать до комунальної власності, замовленої продукції, енергетичних та інших ресурсів;  
157. сприяння прикордонним військам у підтриманні відповідного режиму в прикордонній смузі та у контрольованих прикордонних районах;  
158. проведення заходів щодо військово-патріотичного виховання громадян України;  
159. здійснення інших повноважень у галузі оборонної роботи, передбачених законами.  
160. Місцеві ради згідно із законодавством надають земельні ділянки для потреб оборони.  
161. Стаття 16. Підприємства, установи та організації  
162. Підприємства, установи та організації усіх форм власності:  
163. виконують державні оборонні замовлення, в тому числі проводять наукові дослідження та виконують розробки у сфері оборони, створюють і підтримують у готовності мобілізаційні потужності, зберігають матеріальні цінності мобілізаційного резерву;  
164. здійснюють на договірних засадах виробництво і поставки Збройним Силам України, іншим військовим формуванням продукції, виконують роботи, надають послуги, що не входять у державне оборонне замовлення;  
165. здійснюють згідно із законодавством заходи щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації;  
166. забезпечують та беруть участь у виконанні заходів цивільної оборони.  
167. Посадові особи підприємств, установ та організацій усіх форм власності:  
168. виконують передбачені законодавством обов'язки у сфері оборони;  
169. забезпечують ведення персонального військового обліку військовозобов'язаних і призовників, сприяють їх підготовці до військової служби, призову на строкову військову службу, навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори і під час мобілізації;  
170. створюють працівникам належні умови для виконання ними військового обов'язку згідно із законодавством, забезпечують здійснення заходів з їх військово-патріотичного виховання;  
171. несуть відповідальність за підготовку підприємств, установ та організацій до виконання мобілізаційних завдань;  
172. забезпечують виробництво оборонної продукції та постачання її за призначенням у встановлені строки та за визначеною номенклатурою, а також виконання робіт, надання послуг.  
173. Стаття 17. Громадяни України  
174. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.  
175. Громадяни України відбувають військову службу відповідно до закону.  
176. В умовах воєнного стану відповідно до закону допускається примусове відчуження об'єктів права приватної власності громадян з наступним повним відшкодуванням їх вартості у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  
177. Громадяни України в установленому законом порядку можуть створювати громадські організації для сприяння зміцненню оборони держави.  
178. Розділ III. ТЕРИТОРІАЛЬНА ОБОРОНА. ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА  
179. Стаття 18. Територіальна оборона України  
180. Територіальна оборона є комплексом загальнодержавних воєнних і спеціальних заходів, що здійснюються в особливий період з метою:  
181. охорони та захисту державного кордону від посягань зовні;  
182. забезпечення умов для надійного функціонування органів державної влади, органів військового управління, стратегічного (оперативного) розгортання військ (сил);  
183. охорони важливих об'єктів і комунікацій;  
184. боротьби з диверсійно-розвідувальними силами, іншими озброєними формуваннями агресора та антидержавними незаконно утвореними озброєними формуваннями;  
185. організації та здійснення евакуаційних заходів;  
186. проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у небезпечних районах; захисту населення від наслідків воєнних дій, аварій (руйнувань), зумовлених застосуванням засобів ураження, терористичними актами та диверсіями;  
187. підтримання правового режиму воєнного стану.  
188. Територіальну оборону на всій території України організовує Генеральний штаб Збройних Сил України, на території Автономної Республіки Крим, областей, у містах Києві та Севастополі - відповідно Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голова обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації.  
189. Безпосереднє керівництво територіальною обороною країни покладається на заступника Міністра оборони України - командувача Сухопутних військ Збройних Сил України.  
190. До виконання завдань територіальної оборони в межах їх повноважень залучаються Збройні Сили України, інші військові формування, органи внутрішніх справ, органи управління у справах цивільної оборони, сили і засоби цивільної оборони.  
191. Основні завдання, заходи щодо підготовки та ведення територіальної оборони, повноваження Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, військових формувань та основи взаємодії між ними визначаються Положенням про територіальну оборону України, яке затверджує Президент України.  
192. Стаття 19. Цивільна оборона України  
193. Цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації та забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру. Завдання та організація цивільної оборони визначаються законодавством  
194. Розділ IV. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОБОРОНУ УКРАЇНИ  
195. Стаття 20. Відповідальність за порушення законодавства про оборону України  
196. Посадові особи і громадяни, винні у порушенні законодавства про оборону, несуть відповідальність згідно із законодавством.  
197. V. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ  
198. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.  
199. 2. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк після опублікування цього Закону:  
200. подати до Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законів України, що випливають з цього Закону;  
201. розробити і затвердити відповідні нормативно-правові акти, передбачені цим Законом;  
202. привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;  
203. забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.