Кількість абзаців - 315 Таблиця поправок


Про затвердження Державної програми охорони та відтворення Азовського і Чорного морів (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект (27.06.2000)      Проект (27.06.2000)  
1. ЗАКОН УКРАЇНИ      ЗАКОН УКРАЇНИ  
2. Про затвердження Державної програми охорони та відтворення Азовського і Чорного морів   -1- Кірімов І.З. (в.о. № 95)
 Змінити назву законопроекту: "Закон про затвердження Державної програми охорони водних басейнів України та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів"  		Враховано частково   Про затвердження Державної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів  
3. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:      Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:  
4. 1. Затвердити Державну програму охорони та відтворення Азовського і Чорного морів, що додається.      1. Затвердити Державну програму охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів, що додається.  
5. 2. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.      2. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.  
6. ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА ОХОРОНИ ТА ВІДТВОРЕННЯ АЗОВСЬКОГО І ЧОРНОГО МОРІВ      ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА ОХОРОНИ ТА ВІДТВОРЕННЯ ДОВКІЛЛЯ АЗОВСЬКОГО І ЧОРНОГО МОРІВ  
7. I. Загальні положення      I. Загальні положення  
8. Державна програма охорони та відтворення Азовського і Чорного морів (далі - Програма) спрямована на забезпечення виконання Конвенції про захист Чорного моря від забруднення (1994 рік), Міністерської декларації про захист Чорного моря (1993 рік) та Стратегічного плану дій щодо відтворення та захисту Чорного моря (1996 рік).      Державна програма охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів (далі - Програма) спрямована на забезпечення виконання Конвенції про захист Чорного моря від забруднення (1994 рік), Міністерської декларації про захист Чорного моря (1993 рік) та Стратегічного плану дій щодо відтворення та захисту Чорного моря (1996 рік).  
9. Програма розроблена Міністерством екології та природних ресурсів України за участю провідних фахівців і відповідальних працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, наукових працівників галузевих науково-дослідних інститутів та наукових установ Національної академії наук України.      Програма розроблена Міністерством екології та природних ресурсів України за участю провідних фахівців і відповідальних працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, наукових працівників галузевих науково-дослідних інститутів та наукових установ Національної академії наук України.  
10. II. Терміни та визначення      II. Терміни та визначення  
11. Аквакультура - система заходів щодо штучного розведення цінних рослин та тварин у водному середовищі;      Аквакультура - система заходів щодо штучного розведення цінних рослин та тварин у водному середовищі;  
12. акваторія - водний простір водойми чи моря, обмежений природними, штучними або умовними кордонами;      акваторія - водний простір водойми чи моря, обмежений природними, штучними або умовними кордонами;  
13. біогенні речовини - іони азоту, фосфору, кремнію, заліза, кисень та вуглець, які забезпечують процеси життєдіяльності організмів;      біогенні речовини - іони азоту, фосфору, кремнію, заліза, кисень та вуглець, які забезпечують процеси життєдіяльності організмів;  
14. джерела забруднення дифузні - джерела потенційного надходження забруднюючих і біогенних речовин до водного об'єкта шляхом змиву з водозбірної площі;      джерела забруднення дифузні - джерела потенційного надходження забруднюючих і біогенних речовин до водного об'єкта шляхом змиву з водозбірної площі;  
15. джерела забруднення точкові - джерела надходження до водного об'єкта забруднюючих і біогенних речовин, спричиненого локально визначеним скиданням;      джерела забруднення точкові - джерела надходження до водного об'єкта забруднюючих і біогенних речовин, спричиненого локально визначеним скиданням;  
16. евтрофікація - збільшення вмісту біогенних речовин у водоймі, що викликає бурхливе розмноження водоростей, зниження прозорості води і вмісту розчиненого кисню у глибинних шарах внаслідок розкладу органічної речовини мертвих рослин і тварин, а також масову загибель донних організмів;      евтрофікація - збільшення вмісту біогенних речовин у водоймі, що викликає бурхливе розмноження водоростей, зниження прозорості води і вмісту розчиненого кисню у глибинних шарах внаслідок розкладу органічної речовини мертвих рослин і тварин, а також масову загибель донних організмів;  
17. екосистема (екологічна система) - природний комплекс, створений живими організмами та умовами їх існування, пов'язаними між собою обміном речовин і енергії, які утворюють систему взаємообумовлених біотичних та абіотичних явищ і процесів;      екосистема (екологічна система) - природний комплекс, створений живими організмами та умовами їх існування, пов'язаними між собою обміном речовин і енергії, які утворюють систему взаємообумовлених біотичних та абіотичних явищ і процесів;  
18. екосистема бентична - екосистема дна водойм та твердих антропогенних субстратів (наприклад, колектори для молюсків у аквакультурі, корпуси суден тощо);      екосистема бентична - екосистема дна водойм та твердих антропогенних субстратів (наприклад, колектори для молюсків у аквакультурі, корпуси суден тощо);  
19. екосистема морська - сукупність живих морських організмів та середовища моря, що взаємодіють між собою;      екосистема морська - сукупність живих морських організмів та середовища моря, що взаємодіють між собою;  
20. зоопланктон - сукупність тварин, які мешкають у товщі морських вод і нездатні активно протидіяти перенесенню течіями;      зоопланктон - сукупність тварин, які мешкають у товщі морських вод і нездатні активно протидіяти перенесенню течіями;  
21. ресурси біологічні - біологічні компоненти біосфери, що можуть бути використані для отримання людьми матеріальних та інших благ;      ресурси біологічні - біологічні компоненти біосфери, що можуть бути використані для отримання людьми матеріальних та інших благ;  
22. ресурси рекреаційні - об'єкти та явища природного і антропогенного походження, що використовуються для оздоровлення, відпочинку і туризму;      ресурси рекреаційні - об'єкти та явища природного і антропогенного походження, що використовуються для оздоровлення, відпочинку і туризму;  
23. смуга прибережна - ділянка контакту суші та моря, що включає природні комплекси берега та прилеглої морської акваторії.      смуга прибережна - ділянка контакту суші та моря, що включає природні комплекси берега та прилеглої морської акваторії.  
24. III. Мета та строки виконання Програми      III. Мета та строки виконання Програми  
25. Метою Програми є розроблення державної політики, стратегії та плану дій щодо запобігання зростанню антропогенного тиску на навколишнє природне середовище Азовського і Чорного морів, сприяння розвитку екологічно безпечних видів діяльності в Азово-Чорноморському регіоні, збереження і відтворення біологічного різноманіття та ресурсів морів, створення сприятливих умов для проживання, оздоровлення та відпочинку населення.      Метою Програми є розроблення державної політики, стратегії та плану дій щодо запобігання зростанню антропогенного тиску на навколишнє природне середовище Азовського і Чорного морів, сприяння розвитку екологічно безпечних видів діяльності в Азово-Чорноморському регіоні, збереження і відтворення біологічного різноманіття та ресурсів морів, створення сприятливих умов для проживання, оздоровлення та відпочинку населення.  
26. Об'єктом Програми є навколишнє природне середовище Азовського і Чорного морів у межах внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України та прибережної смуги.      Об'єктом Програми є навколишнє природне середовище Азовського і Чорного морів у межах внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України та прибережної смуги.  
27. Реалізація Програми розрахована на період до 2010 року і здійснюватиметься в два етапи - 2001-2005 та 2006-2010 роки.      Реалізація Програми розрахована на період до 2010 року і здійснюватиметься в два етапи - 2001-2005 та 2006-2010 роки.  
28. На першому етапі на основі формування та реалізації щорічних планів соціального і економічного розвитку України передбачається здійснення комплексу організаційних, нормативно-правових та науково-технічних заходів, спрямованих на розв'язання найважливіших екологічних проблем, успішне та ефективне впровадження екологічно чистих технологій, будівництво очисних споруд, берегоукріплення, попередження зсувів, реконструкцію каналізаційних мереж.      На першому етапі на основі формування та реалізації щорічних планів соціального і економічного розвитку України передбачається здійснення комплексу організаційних, нормативно-правових та науково-технічних заходів, спрямованих на розв'язання найважливіших екологічних проблем, успішне та ефективне впровадження екологічно чистих технологій, будівництво очисних споруд, берегоукріплення, попередження зсувів, реконструкцію каналізаційних мереж.  
29. IV. Сучасний екологічний стан Азовського і Чорного морів      IV. Сучасний екологічний стан Азовського і Чорного морів  
30. Азовське і Чорне моря є найбільш ізольованими від Світового океану морями планети з водозбірним басейном понад 2 млн. кв. кілометрів. Територіальні води України у Чорному морі займають 24850 кв. кілометрів, а площа шельфу становить близько 57 відсотків загальної довжини Чорноморського шельфу. У межах України знаходяться 14 основних лиманів і естуаріїв загальною площею 1952 кв. кілометри, 8 заток площею 1770 кв. кілометрів, 19 приморських водно-болотних угідь загальною площею 635 тис. гектарів.      Азовське і Чорне моря є найбільш ізольованими від Світового океану морями планети з водозбірним басейном понад 2 млн. кв. кілометрів. Територіальні води України у Чорному морі займають 24850 кв. кілометрів, а площа шельфу становить близько 57 відсотків загальної довжини Чорноморського шельфу. У межах України знаходяться 14 основних лиманів і естуаріїв загальною площею 1952 кв. кілометри, 8 заток площею 1770 кв. кілометрів, 19 приморських водно-болотних угідь загальною площею 635 тис. гектарів.  
31. Незадовільний екологічний стан Азовського і Чорного морів зумовлений значним перевищенням обсягу надходження забруднюючих речовин над асиміляційною здатністю морських екосистем, що призвело до бурхливого розвитку евтрофікаційних процесів, значного забруднення (в тому числі мікробіологічного) морських вод, втрати біологічних видів, скорочення обсягу рибних ресурсів, зниження якості рекреаційних ресурсів, виникнення загрози здоров'ю населення. Головними джерелами забруднення є стоки річок, стічні води з точкових та дифузних берегових джерел, морські транспортні засоби.      Незадовільний екологічний стан Азовського і Чорного морів зумовлений значним перевищенням обсягу надходження забруднюючих речовин над асиміляційною здатністю морських екосистем, що призвело до бурхливого розвитку евтрофікаційних процесів, значного забруднення (в тому числі мікробіологічного) морських вод, втрати біологічних видів, скорочення обсягу рибних ресурсів, зниження якості рекреаційних ресурсів, виникнення загрози здоров'ю населення. Головними джерелами забруднення є стоки річок, стічні води з точкових та дифузних берегових джерел, морські транспортні засоби.  
32. Особливо небезпечними для екосистеми морів є точкові джерела забруднення від промислових підприємств та підприємств комунально-побутового господарства, розташованих у прибережній смузі. Щорічно підприємствами комунально-побутового господарства скидається у Чорне море понад 33,8 тис. тонн завислих речовин, 8,8 тис. тонн азоту, 2,6 тис. тонн фосфору, 24,1 тис. тонн нафтопродуктів. Дефіцит пропускної спроможності комунальних очисних споруд біологічного очищення в містах і селищах міського типу Автономної Республіки Крим, у Миколаєві, Одесі та Севастополі становить 273 тис. куб. метрів на добу. У системі централізованого водовідведення населених пунктів цього регіону майже 25 відсотків каналізаційних мереж знаходяться в аварійному стані.      Особливо небезпечними для екосистеми морів є точкові джерела забруднення від промислових підприємств та підприємств комунально-побутового господарства, розташованих у прибережній смузі. Щорічно підприємствами комунально-побутового господарства скидається у Чорне море понад 33,8 тис. тонн завислих речовин, 8,8 тис. тонн азоту, 2,6 тис. тонн фосфору, 24,1 тис. тонн нафтопродуктів. Дефіцит пропускної спроможності комунальних очисних споруд біологічного очищення в містах і селищах міського типу Автономної Республіки Крим, у Миколаєві, Одесі та Севастополі становить 273 тис. куб. метрів на добу. У системі централізованого водовідведення населених пунктів цього регіону майже 25 відсотків каналізаційних мереж знаходяться в аварійному стані.  
33. Особливе занепокоєння викликає екологічний стан Азовського моря. Основними джерелами його забруднення є 66 промислових підприємств м. Маріуполя. Металургійними комбінатами "Азовсталь", імені Ілліча, концерном "Азовмаш" щороку скидається понад 800 млн. куб. метрів (до 99 відсотків загального обсягу скидів у море) забруднених стічних вод.      Особливе занепокоєння викликає екологічний стан Азовського моря. Основними джерелами його забруднення є 66 промислових підприємств м. Маріуполя. Металургійними комбінатами "Азовсталь", імені Ілліча, концерном "Азовмаш" щороку скидається понад 800 млн. куб. метрів (до 99 відсотків загального обсягу скидів у море) забруднених стічних вод.  
34. Суттєвим чинником забруднення морів є дифузні джерела, в основному змив з сільськогосподарських угідь та територій населених пунктів.      Суттєвим чинником забруднення морів є дифузні джерела, в основному змив з сільськогосподарських угідь та територій населених пунктів.  
35. Щороку з водами річок України до Чорного моря надходить 653 тис. тонн завислих речовин, понад 8 тис. тонн органічних речовин, близько 1900 тонн азоту та 1200 тонн фосфору. Особливо відчутно впливають на його стан малі річки Криму, Приазов'я і Причорномор'я. Із стоком малих річок до басейнів Азовського і Чорного морів виноситься близько 11,6 відсотка незасвоєних азотних добрив, 13 відсотків фосфорних добрив та 6 відсотків пестицидів.      Щороку з водами річок України до Чорного моря надходить 653 тис. тонн завислих речовин, понад 8 тис. тонн органічних речовин, близько 1900 тонн азоту та 1200 тонн фосфору. Особливо відчутно впливають на його стан малі річки Криму, Приазов'я і Причорномор'я. Із стоком малих річок до басейнів Азовського і Чорного морів виноситься близько 11,6 відсотка незасвоєних азотних добрив, 13 відсотків фосфорних добрив та 6 відсотків пестицидів.  
36. З активізацією національного та міжнародного судноплавства зростає ризик забруднення морського середовища, особливо під час транспортування небезпечних речовин. Відсутність достатньої кількості належних портових споруд для складування та обробки екологічно небезпечних вантажів, а також низький рівень забезпеченості морських транспортних засобів системами очистки побутових стоків та утилізації твердих відходів призводить до значного забруднення морських акваторій та акваторій портів.      З активізацією національного та міжнародного судноплавства зростає ризик забруднення морського середовища, особливо під час транспортування небезпечних речовин. Відсутність достатньої кількості належних портових споруд для складування та обробки екологічно небезпечних вантажів, а також низький рівень забезпеченості морських транспортних засобів системами очистки побутових стоків та утилізації твердих відходів призводить до значного забруднення морських акваторій та акваторій портів.  
37. Незадовільне матеріальне забезпечення служб швидкого реагування на надзвичайні ситуації, відсутність системи нагляду за транспортуванням небезпечних вантажів у морських водах вимагають розроблення заходів з попередження виникнення аварійних ситуацій та створення систем швидкого реагування на них як на національному, так і міжнародному рівнях.      Незадовільне матеріальне забезпечення служб швидкого реагування на надзвичайні ситуації, відсутність системи нагляду за транспортуванням небезпечних вантажів у морських водах вимагають розроблення заходів з попередження виникнення аварійних ситуацій та створення систем швидкого реагування на них як на національному, так і міжнародному рівнях.  
38. У межах водоохоронної зони Азовського і Чорного морів накопичено значну кількість твердих побутових і промислових відходів. Технологічна недосконалість облаштування звалищ викликає забруднення поверхневих і підземних вод, створює загрозу погіршення санітарно-епідеміологічного стану та стану здоров'я населення, деградації рекреаційних ресурсів.      У межах водоохоронної зони Азовського і Чорного морів накопичено значну кількість твердих побутових і промислових відходів. Технологічна недосконалість облаштування звалищ викликає забруднення поверхневих і підземних вод, створює загрозу погіршення санітарно-епідеміологічного стану та стану здоров'я населення, деградації рекреаційних ресурсів.  
39. Значне антропогенне навантаження в літній період на деяких ділянках рекреаційних зон призводить до порушення природного стану пляжів, прибережних лісів, луків та зниження їх рекреаційно-оздоровчого потенціалу.      Значне антропогенне навантаження в літній період на деяких ділянках рекреаційних зон призводить до порушення природного стану пляжів, прибережних лісів, луків та зниження їх рекреаційно-оздоровчого потенціалу.  
40. Переміщення великих обсягів донних відкладів під час здійснення днопоглиблювальних і дноочисних робіт у морських акваторіях призводить до деградації донних біоценозів та забруднення морського середовища завислими та токсичними речовинами. У 1998 році до підводних морських звалищ скинуто близько 2600 куб. метрів грунтів.      Переміщення великих обсягів донних відкладів під час здійснення днопоглиблювальних і дноочисних робіт у морських акваторіях призводить до деградації донних біоценозів та забруднення морського середовища завислими та токсичними речовинами. У 1998 році до підводних морських звалищ скинуто близько 2600 куб. метрів грунтів.  
41. Незбалансованість господарської діяльності призвела до зменшення кормової бази, скорочення кількості нерестовищ, місць нагулу й існування риби та інших живих водних організмів. Нераціональне видобування риби та морепродуктів, незадовільне виконання заходів щодо їх відтворення спричинили скорочення їх біологічної продуктивності та збіднення видового складу. Ситуацію ускладнює привнесення до екосистеми морів шкідливих екзотичних організмів, які пригнічують розвиток та відтворення місцевої флори та фауни Азовського і Чорного морів.      Незбалансованість господарської діяльності призвела до зменшення кормової бази, скорочення кількості нерестовищ, місць нагулу й існування риби та інших живих водних організмів. Нераціональне видобування риби та морепродуктів, незадовільне виконання заходів щодо їх відтворення спричинили скорочення їх біологічної продуктивності та збіднення видового складу. Ситуацію ускладнює привнесення до екосистеми морів шкідливих екзотичних організмів, які пригнічують розвиток та відтворення місцевої флори та фауни Азовського і Чорного морів.  
42. Основними забруднювачами морського середовища є нафтопродукти, особливо в межах акваторій портів. Так, в Одеському, Іллiчівському та Керченському портах вміст нафтопродуктів у воді перевищує гранично допустиму концентрацію (далі - ГДК) у 1,5 - 2 рази. Концентрація нафтопродуктів у Азовському морі подекуди перевищує ГДК у 10 разів.      Основними забруднювачами морського середовища є нафтопродукти, особливо в межах акваторій портів. Так, в Одеському, Іллiчівському та Керченському портах вміст нафтопродуктів у воді перевищує гранично допустиму концентрацію (далі - ГДК) у 1,5 - 2 рази. Концентрація нафтопродуктів у Азовському морі подекуди перевищує ГДК у 10 разів.  
43. Найбільш забруднені нафтопродуктами севастопольські бухти, що в значній мірі пов'язано з діяльністю Чорноморського флоту Російської Федерації. В останні роки у бухтах Південна, Камишова, Голландія, Карантинна та Північна вміст нафтопpодуктiв у поверхневих шарах моря перевищує ГДК у середньому в 3 - 10 pазiв.      Найбільш забруднені нафтопродуктами севастопольські бухти, що в значній мірі пов'язано з діяльністю Чорноморського флоту Російської Федерації. В останні роки у бухтах Південна, Камишова, Голландія, Карантинна та Північна вміст нафтопpодуктiв у поверхневих шарах моря перевищує ГДК у середньому в 3 - 10 pазiв.  
44. Забруднення прибережних районів Чоpного моpя синтетичними повеpхнево-активними речовинами у зоні впливу муніципальних очисних споруд перевищує ГДК у 2-3 рази.      Забруднення прибережних районів Чоpного моpя синтетичними повеpхнево-активними речовинами у зоні впливу муніципальних очисних споруд перевищує ГДК у 2-3 рази.  
45. Спостерігається підвищення вмісту хлорорганічних пестицидів і поліхлорованих біфенілів у весняний період на гирлових ділянках річок.      Спостерігається підвищення вмісту хлорорганічних пестицидів і поліхлорованих біфенілів у весняний період на гирлових ділянках річок.  
46. Відмічаються значні концентрації важких металів (міді, хрому, свинцю, кобальту, цинку, кадмію, стронцію та інших), періодичні надходження цезію-137 у поверхневі води східної і центральної частин Чорного моря. В останні роки концентрація радонідів в Азовському морі досягла 12,6 ГДК, вміст фенолів перевищує нормативи у 7 разів.      Відмічаються значні концентрації важких металів (міді, хрому, свинцю, кобальту, цинку, кадмію, стронцію та інших), періодичні надходження цезію-137 у поверхневі води східної і центральної частин Чорного моря. В останні роки концентрація радонідів в Азовському морі досягла 12,6 ГДК, вміст фенолів перевищує нормативи у 7 разів.  
47. Незважаючи на значне скорочення обсягу використання мінеральних добрив та пестицидів у сільському господарстві, середній вміст фосфору в водах Азовського і Чорного морів коливається від 10-40 мкг/л в районі південного узбережжя Криму до 600 мікрограмів на літр у дельті Дунаю. В Азовському морі вміст азоту коливається від 20-28 до 400 мікрограмів на літр.      Незважаючи на значне скорочення обсягу використання мінеральних добрив та пестицидів у сільському господарстві, середній вміст фосфору в водах Азовського і Чорного морів коливається від 10-40 мкг/л в районі південного узбережжя Криму до 600 мікрограмів на літр у дельті Дунаю. В Азовському морі вміст азоту коливається від 20-28 до 400 мікрограмів на літр.  
48. В останні роки зростає забруднення морської води умовно патогенною та патогенною мікрофлорою, що призвело до глибоких змін в екосистемах морів та в їх прибережній смузі, а саме:      В останні роки зростає забруднення морської води умовно патогенною та патогенною мікрофлорою, що призвело до глибоких змін в екосистемах морів та в їх прибережній смузі, а саме:  
49. рівень прозорості води знизився більш як у 2 рази (до 2 - 8 м);      рівень прозорості води знизився більш як у 2 рази (до 2 - 8 м);  
50. зона гіпоксії в Чорному морі розширилася з 3 до 40 тис. кв. кілометрів;      зона гіпоксії в Чорному морі розширилася з 3 до 40 тис. кв. кілометрів;  
51. площа зон цвітіння у північно-західній частині Чорного моря зросла у 20 разів порівняно з 60 роками;      площа зон цвітіння у північно-західній частині Чорного моря зросла у 20 разів порівняно з 60 роками;  
52. зросла кількість одноклітинних організмів і медуз, а також шкідливих екзотичних організмів (на початок 90 років загальна біомаса переселенця реброплава Mnemiopsis leidei в басейні Чорного моря оцінювалася в 1 млрд. тонн);      зросла кількість одноклітинних організмів і медуз, а також шкідливих екзотичних організмів (на початок 90 років загальна біомаса переселенця реброплава Mnemiopsis leidei в басейні Чорного моря оцінювалася в 1 млрд. тонн);  
53. ширина смуги ареалу макрофітів прибережного мілководдя скоротилася до 3-5 метрів;      ширина смуги ареалу макрофітів прибережного мілководдя скоротилася до 3-5 метрів;  
54. значно зменшилися морські біологічні ресурси;      значно зменшилися морські біологічні ресурси;  
55. практично зникли популяції вищих ракоподібних та придонних риб і суттєво скоротилися популяції великих планктонних ракоподібних;      практично зникли популяції вищих ракоподібних та придонних риб і суттєво скоротилися популяції великих планктонних ракоподібних;  
56. періодично спостерігається задуха та масова загибель донних біоценозів на значних площах (за останні 20 років втрати донної фауни досягли 60 млн. тонн, у тому числі риби - близько 3 млн. тонн);      періодично спостерігається задуха та масова загибель донних біоценозів на значних площах (за останні 20 років втрати донної фауни досягли 60 млн. тонн, у тому числі риби - близько 3 млн. тонн);  
57. кількість особин морських ссавців зменшилася майже у 20 разів;      кількість особин морських ссавців зменшилася майже у 20 разів;  
58. практично зникло на північно-західному шельфі Чорного моря філофорне поле Зернова;      практично зникло на північно-західному шельфі Чорного моря філофорне поле Зернова;  
59. обсяги вилову риби в Азовському і Чорному морях за останні 10 років скоротилися у 5 разів.      обсяги вилову риби в Азовському і Чорному морях за останні 10 років скоротилися у 5 разів.  
60. Найбільш суттєвою є шкода, заподіяна здоров'ю населення. Через забруднення та недостатнє забезпечення населення прибережної смуги якісною питною водою в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Миколаївській, Одеській, Херсонській областях та м. Севастополі майже щороку спостерігаються спалахи вірусного гепатиту та кишкових захворювань.      Найбільш суттєвою є шкода, заподіяна здоров'ю населення. Через забруднення та недостатнє забезпечення населення прибережної смуги якісною питною водою в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Миколаївській, Одеській, Херсонській областях та м. Севастополі майже щороку спостерігаються спалахи вірусного гепатиту та кишкових захворювань.  
61. Погіршення якості та санітарного стану прибережних вод і пляжів призвело до зменшення кількості відпочиваючих у санаторіях, туристських закладах, інших місцях відпочинку. Збитки внаслідок погіршення оздоровчої здатності прибережних рекреаційних ресурсів оцінюються в 9 млн. гривень на рік.      Погіршення якості та санітарного стану прибережних вод і пляжів призвело до зменшення кількості відпочиваючих у санаторіях, туристських закладах, інших місцях відпочинку. Збитки внаслідок погіршення оздоровчої здатності прибережних рекреаційних ресурсів оцінюються в 9 млн. гривень на рік.  
62. Недостатньо використовуються потенційні можливості виробництва морепродуктів за рахунок аквакультурних видів діяльності, розвиток яких разом із забезпеченням населення харчовими продуктами моря сприятиме відтворенню ресурсного потенціалу та сталому розвитку цього регіону.      Недостатньо використовуються потенційні можливості виробництва морепродуктів за рахунок аквакультурних видів діяльності, розвиток яких разом із забезпеченням населення харчовими продуктами моря сприятиме відтворенню ресурсного потенціалу та сталому розвитку цього регіону.  
63. Рибний промисел в Азовському і Чорному морях відчутно зменшився. Вилов риби в останні роки становив у середньому лише 20 відсотків рівня 60 - початку 70 років, що призвело до щорічних втрат товарної продукції приблизно на 75 млн. доларів США.      Рибний промисел в Азовському і Чорному морях відчутно зменшився. Вилов риби в останні роки становив у середньому лише 20 відсотків рівня 60 - початку 70 років, що призвело до щорічних втрат товарної продукції приблизно на 75 млн. доларів США.  
64. Майже 2,6 тис. кілометрів берегової лінії зазнають негативного впливу від площинного змиву та ерозії. Це призводить до непридатності територій для містобудування та розвитку туризму і негативно впливає на стан прибережних екосистем.      Майже 2,6 тис. кілометрів берегової лінії зазнають негативного впливу від площинного змиву та ерозії. Це призводить до непридатності територій для містобудування та розвитку туризму і негативно впливає на стан прибережних екосистем.  
65. Внаслідок забруднення морського середовища, незбалансованого використання морських природних ресурсів, а також відсутності системи інтегрованого управління використанням природних ресурсів морів Україна щороку втрачає (орієнтовно) до 1,7 млрд. гривень.      Внаслідок забруднення морського середовища, незбалансованого використання морських природних ресурсів, а також відсутності системи інтегрованого управління використанням природних ресурсів морів Україна щороку втрачає (орієнтовно) до 1,7 млрд. гривень.  
66. V. Основні проблеми екологічного стану Азовського і Чорного морів та напрями їх розв'язання      V. Основні проблеми екологічного стану Азовського і Чорного морів та напрями їх розв'язання  
67. Основними екологічними проблемами Азовського і Чорного морів є:      Основними екологічними проблемами Азовського і Чорного морів є:  
68. високий рівень забруднення морських вод;      високий рівень забруднення морських вод;  
69. загроза здоров'ю населення та непоправної втрати біологічного різноманіття та біологічних ресурсів моря;      загроза здоров'ю населення та непоправної втрати біологічного різноманіття та біологічних ресурсів моря;  
70. зменшення обсягів вилову риби та заготівлі морепродуктів;      зменшення обсягів вилову риби та заготівлі морепродуктів;  
71. зниження якості морських рекреаційних ресурсів;      зниження якості морських рекреаційних ресурсів;  
72. руйнування морського берега та інтенсифікація негативних геологічних процесів, деградація земель прибережної смуги;      руйнування морського берега та інтенсифікація негативних геологічних процесів, деградація земель прибережної смуги;  
73. відсутність системи інтегрованого управління природокористуванням у прибережній смузі.   -2- Власов В.Д. (в.о. № 54)
Самойленко Ю.І. (реєстр. картка № 375)
 Доповнити частину першу розділу V підпунктами такого змісту: "загроза зникнення видів тварин і рослин, що занесені до Червоної книги України; зменшення обсягів розведення цінних промислових видів риб."  		Враховано   відсутність системи інтегрованого управління природокористуванням у прибережній смузі. загроза зникнення видів тварин і рослин, що занесені до Червоної книги України; зменшення обсягів розведення цінних промислових видів риб.  
74. Програмою визначено такі пріоритетні напрями розв'язання екологічних проблем:      Програмою визначено такі пріоритетні напрями розв'язання екологічних проблем:  
75. 1. Зменшення рівня забруднення морів та антропогенного навантаження на їх екосистеми.      1. Зменшення рівня забруднення морів та антропогенного навантаження на їх екосистеми.  
76. 2. Зниження ризику для здоров'я людини, пов'язаного із забрудненням морських вод та прибережної смуги.      2. Зниження ризику для здоров'я людини, пов'язаного із забрудненням морських вод та прибережної смуги.  
77. 3. Збереження та відтворення біологічного різноманіття, природних ландшафтів прибережної смуги і місць існування біологічних видів.   -3- Власов В.Д. (в.о. № 54)
Самойленко Ю.І. (реєстр. картка № 375)
 Викласти підпункти 3, 4 і 6 другої частини розділу V в такій редакції: "3. Збереження та відтворення біологічного різноманіття, природних ландшафтів прибережної смуги і місць існування біологічних видів, розширення мережі державних заповідників, заказників, створення національних парків."  		Враховано   3. Збереження та відтворення біологічного різноманіття, природних ландшафтів прибережної смуги і місць існування біологічних видів, розширення мережі державних заповідників, заказників, створення національних парків.  
78. 4. Збалансоване використання та відтворення морських біологічних ресурсів і розвиток аквакультурних видів діяльності.   -4- Власов В.Д. (в.о. № 54)
Самойленко Ю.І. (реєстр. картка № 375)
 "4. Збалансоване використання та відтворення морських біологічних ресурсів і розвиток аквакультурних видів діяльності, особливо цінних промислових видів риб, із забезпеченням належного державного контролю."  		Враховано   4. Збалансоване використання та відтворення морських біологічних ресурсів і розвиток аквакультурних видів діяльності, особливо цінних промислових видів риб, із забезпеченням належного державного контролю.  
79. 5. Запобігання руйнуванню морського берега та охорона земель у прибережній смузі морів.      5. Запобігання руйнуванню морського берега та охорона земель у прибережній смузі морів.  
80. 6. Створення системи інтегрованого управління природокористуванням у прибережній смузі морів.   -5- Власов В.Д. (в.о. № 54)
Самойленко Ю.І. (реєстр. картка № 375)
 "6. Створення системи інтегрованого управління природокористуванням у межах водоохоронної зони морів, прибережній смузі морів, територіальних морських водах України."  		Враховано   6. Створення системи інтегрованого управління природокористуванням у межах водоохоронної зони морів, прибережній смузі морів, територіальних морських водах України.  
81. 7. Удосконалення системи моніторингу для оцінки впливу природних і антропогенних факторів на навколишнє природне середовище.      7. Удосконалення системи моніторингу для оцінки впливу природних і антропогенних факторів на навколишнє природне середовище.  
82. 8. Залучення громадськості до реалізації природоохоронних заходів, підвищення рівня екологічної освіти та виховання населення.   -6- Власов В.Д. (в.о. № 54)
Самойленко Ю.І. (реєстр. картка № 375)
 Додати до другої частини розділу V підпункт 9 такого змісту: "9. Вдосконалення законодавчої та нормативно-правової бази для впровадження державної політики у збереженні довкілля Азовського і Чорного морів, узгодження з вимогами ратифікованих Україною міжнародних угод."  		Враховано   8. Залучення громадськості до реалізації природоохоронних заходів, підвищення рівня екологічної освіти та виховання населення. 9. Вдосконалення законодавчої та нормативно-правової бази для впровадження державної політики у збереженні довкілля Азовського і Чорного морів, узгодження з вимогами ратифікованих Україною міжнародних угод.  
83. VI. Комплекс природоохоронних заходів щодо поетапного поліпшення екологічного стану Азовського і Чорного морів      VI. Комплекс природоохоронних заходів щодо поетапного поліпшення екологічного стану Азовського і Чорного морів  
84. Для поліпшення екологічного стану Азовського і Чорного морів розроблено комплекс таких заходів:      Для поліпшення екологічного стану Азовського і Чорного морів розроблено комплекс таких заходів:  
85. 1. Зменшення рівня забруднення морів та антропогенного навантаження на їх екосистеми      1. Зменшення рівня забруднення морів та антропогенного навантаження на їх екосистеми  
86. Зменшення обсягів забруднень, що надходять з річковим стоком      Зменшення обсягів забруднень, що надходять з річковим стоком  
87. На першому етапі передбачається:      На першому етапі передбачається:  
88. координування заходів Програми з програмами та планами дій щодо поліпшення екологічного стану басейнів Дніпра, Дунаю, Дністра, Південного Бугу, Сіверського Дінця та малих річок Причорномор'я і Приазов'я під час розроблення щорічних проектів планів економічного і соціального розвитку країни;   -7- Кірімов І.З. (в.о. № 95)
 Передбачити, що: "базуючись на басейновому підході, передбачити сприяння розробці та реалізації програм щодо поліпшення екологічного стану річок, що впадають у Чорне та Азовське моря."  		Враховано   Базуючись на басейновому підході щодо охорони та відтворення Азовського і Чорного морів забезпечити координування заходів Програми з програмами та планами дій щодо поліпшення екологічного стану басейнів Дніпра, Дунаю, Дністра, Південного Бугу, Сіверського Дінця та малих річок Причорномор'я і Приазов'я під час розроблення щорічних проектів планів економічного і соціального розвитку країни;  
89. розроблення заходів щодо охорони та відтворення Придунайських озер, озера Сасик та лиманів південно-західного Причорномор'я;      розроблення заходів щодо охорони та відтворення Придунайських озер, озера Сасик та лиманів південно-західного Причорномор'я;  
90. розроблення заходів екологічного оздоровлення гирлових ділянок річок з використанням біомеліоративних функцій плавнів;      розроблення заходів екологічного оздоровлення гирлових ділянок річок з використанням біомеліоративних функцій плавнів;  
91. підготовка регіональних програм охорони малих річок Криму, Приазов'я та Причорномор'я;      підготовка регіональних програм охорони малих річок Криму, Приазов'я та Причорномор'я;  
92. розроблення правового акта щодо спеціального режиму природокористування у плавнях та гирлових ділянках річок.   -8- Писаренко А.А. (в.о. № 44)
 Доповнити підпунктом такого змісту: "Забезпечити координування заходів Програми з Загальнодержавною програмою формування національної екологічної мережі України на 2001 - 2010 роки, Програмою перспективного розвитку заповідної справи в Україні."  		Враховано   розроблення правового акта щодо спеціального режиму природокористування у плавнях та гирлових ділянках річок; забезпечити координування заходів Програми з Загальнодержавною програмою формування національної екологічної мережі України на 2001 - 2010 роки, Програмою перспективного розвитку заповідної справи в Україні.  
93. На другому етапі передбачається:      На другому етапі передбачається:  
94. реалізація заходів щодо екологічного оздоровлення гирлових ділянок Дунаю, Дністра та Дніпра з використанням біомеліоративних функцій плавнів;      реалізація заходів щодо екологічного оздоровлення гирлових ділянок Дунаю, Дністра та Дніпра з використанням біомеліоративних функцій плавнів;  
95. впровадження регіональних програм і пілотних проектів щодо оздоровлення і впорядкування малих річок Криму, Приазов'я та Причорномор'я.      впровадження регіональних програм і пілотних проектів щодо оздоровлення і впорядкування малих річок Криму, Приазов'я та Причорномор'я.  
96. Програмою передбачається посилення контролю за надходженням забруднень до морів через гирлові створи річок першого порядку, запровадження сприяння участі громадськості в здійсненні контролю за забрудненням малих річок Криму, Приазов'я, Причорномор'я та інші заходи.      Програмою передбачається посилення контролю за надходженням забруднень до морів через гирлові створи річок першого порядку, запровадження сприяння участі громадськості в здійсненні контролю за забрудненням малих річок Криму, Приазов'я, Причорномор'я та інші заходи.  
97. Зменшення обсягів забруднень з точкових берегових джерел      Зменшення обсягів забруднень з точкових берегових джерел  
98. На першому етапі передбачається:      На першому етапі передбачається:  
99. здійснення інвентаризації скидів господарсько-побутових стічних вод у межах прибережної смуги та визначення найбільш небезпечних забруднювачів;      здійснення інвентаризації скидів господарсько-побутових стічних вод у межах прибережної смуги та визначення найбільш небезпечних забруднювачів;  
100. розроблення та затвердження переліку заходів щодо зменшення обсягів надходження забруднюючих речовин;      розроблення та затвердження переліку заходів щодо зменшення обсягів надходження забруднюючих речовин;  
101. забезпечення відповідності ступеня очистки стічних вод установленим нормативам і стандартам у місцях, де їх обсяги негативно впливають на санітарно-гігієнічний стан морів;      забезпечення відповідності ступеня очистки стічних вод установленим нормативам і стандартам у місцях, де їх обсяги негативно впливають на санітарно-гігієнічний стан морів;  
102. розроблення пілотного проекту щодо доведення очистки стічних вод до нормативно допустимих значень для одного з міст, розташованих у межах прибережної смуги;      розроблення пілотного проекту щодо доведення очистки стічних вод до нормативно допустимих значень для одного з міст, розташованих у межах прибережної смуги;  
103. завершення будівництва очисних споруд стічних вод для об'єктів, діяльність яких суттєво впливає на екологічний стан морів;      завершення будівництва очисних споруд стічних вод для об'єктів, діяльність яких суттєво впливає на екологічний стан морів;  
104. впровадження сучасних методів переробки та утилізації відходів, що утворюються на очисних спорудах.   -9- Моісеєнко В.М. (в.о. № 53)
 Доповнити підпунктом такого змісту: "розроблення та реалізація окремих програм щодо запобігання забрудненню для найбільш екологічно небезпечних регіонів, зокрема для м. Маріуполя та прилеглих територій узбережжя Азовського моря."  		Враховано   впровадження сучасних методів переробки та утилізації відходів, що утворюються на очисних спорудах. розроблення та реалізація окремих програм щодо запобігання забрудненню для найбільш екологічно небезпечних регіонів, зокрема для м. Маріуполя та прилеглих територій узбережжя Азовського моря.  
105. На другому етапі передбачається:      На другому етапі передбачається:  
106. повне припинення скидання забруднених стічних вод господарськими об'єктами, розташованими у межах прибережної смуги Азовського і Чорного морів;      повне припинення скидання забруднених стічних вод господарськими об'єктами, розташованими у межах прибережної смуги Азовського і Чорного морів;  
107. впровадження в господарській діяльності об'єктів, розташованих у межах прибережної смуги, оборотного, повторного та послідовного водокористування;      впровадження в господарській діяльності об'єктів, розташованих у межах прибережної смуги, оборотного, повторного та послідовного водокористування;  
108. забезпечення відповідності ступеня очистки стічних вод встановленим нормативам та стандартам.      забезпечення відповідності ступеня очистки стічних вод встановленим нормативам та стандартам.  
109. Зменшення обсягів забруднень з дифузних берегових джерел      Зменшення обсягів забруднень з дифузних берегових джерел  
110. На першому етапі передбачається:      На першому етапі передбачається:  
111. розроблення методики науково обгрунтованої оцінки обсягів надходжень забруднюючих речовин з дифузних джерел до морських акваторій та визначення критеріїв оцінки їх впливу на стан довкілля Азовського і Чорного морів;      розроблення методики науково обгрунтованої оцінки обсягів надходжень забруднюючих речовин з дифузних джерел до морських акваторій та визначення критеріїв оцінки їх впливу на стан довкілля Азовського і Чорного морів;  
112. створення системи спостережень за надходженням до акваторій Азовського і Чорного морів з урбанізованих територій і внаслідок військової діяльності органічних речовин, пестицидів, важких металів;      створення системи спостережень за надходженням до акваторій Азовського і Чорного морів з урбанізованих територій і внаслідок військової діяльності органічних речовин, пестицидів, важких металів;  
113. розроблення заходів щодо запобігання забрудненню морських вод колекторно-дренажним стоком;      розроблення заходів щодо запобігання забрудненню морських вод колекторно-дренажним стоком;  
114. встановлення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг морів, морських заток, лиманів і малих річок;      встановлення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг морів, морських заток, лиманів і малих річок;  
115. проведення громадських кампаній щодо впорядкування прибережної захисної смуги морів.      проведення громадських кампаній щодо впорядкування прибережної захисної смуги морів.  
116. На другому етапі передбачається:      На другому етапі передбачається:  
117. упорядкування існуючого водовідведення дощових вод з територій населених пунктів, розташованих у прибережній захисній смузі морів;      упорядкування існуючого водовідведення дощових вод з територій населених пунктів, розташованих у прибережній захисній смузі морів;  
118. упорядкування існуючого водовідведення на сільськогосподарських угіддях та забезпечення протиерозійної стійкості ландшафтів;      упорядкування існуючого водовідведення на сільськогосподарських угіддях та забезпечення протиерозійної стійкості ландшафтів;  
119. впровадження заходів щодо запобігання забрудненню колекторно-дренажним стоком морських вод;      впровадження заходів щодо запобігання забрудненню колекторно-дренажним стоком морських вод;  
120. винесення в натуру водоохоронних зон і прибережних захисних смуг морів, морських заток, лиманів та малих річок.      винесення в натуру водоохоронних зон і прибережних захисних смуг морів, морських заток, лиманів та малих річок.  
121. Зменшення обсягів забруднення з атмосфери      Зменшення обсягів забруднення з атмосфери  
122. На першому та другому етапах передбачається:      На першому та другому етапах передбачається:  
123. проведення інвентаризації джерел забруднення атмосферного повітря та оцінка обсягів викидів забруднюючих речовин від стаціонарних і пересувних джерел у морі та в прибережній смузі;      проведення інвентаризації джерел забруднення атмосферного повітря та оцінка обсягів викидів забруднюючих речовин від стаціонарних і пересувних джерел у морі та в прибережній смузі;  
124. вивчення впливу забруднення екосистеми Азовського і Чорного морів атмосферними опадами;      вивчення впливу забруднення екосистеми Азовського і Чорного морів атмосферними опадами;  
125. забезпечення екологічного контролю за додержанням установлених нормативів викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел у прибережну смугу Азовського і Чорного морів.      забезпечення екологічного контролю за додержанням установлених нормативів викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел у прибережну смугу Азовського і Чорного морів.  
126. Створення цілісної системи контролю за переміщенням небезпечних речовин морським транспортом, запобігання забрудненню вод морів морськими суднами      Створення цілісної системи контролю за переміщенням небезпечних речовин морським транспортом, запобігання забрудненню вод морів морськими суднами  
127. На першому та другому етапах передбачається:      На першому та другому етапах передбачається:  
128. забезпечення контролю за створенням та функціонуванням споруд, де здійснюється перевантаження та зберігання нафтопродуктів, хімічних речовин тощо;      забезпечення контролю за створенням та функціонуванням споруд, де здійснюється перевантаження та зберігання нафтопродуктів, хімічних речовин тощо;  
129. розроблення та впровадження системи контролю за переміщенням небезпечних речовин у межах морських кордонів України;      розроблення та впровадження системи контролю за переміщенням небезпечних речовин у межах морських кордонів України;  
130. розроблення та впровадження системи заходів щодо запобігання привнесенню плавзасобами до Азовського і Чорного морів шкідливих екзотичних організмів;      розроблення та впровадження системи заходів щодо запобігання привнесенню плавзасобами до Азовського і Чорного морів шкідливих екзотичних організмів;  
131. здійснення пілотного проекту щодо впровадження біологічних методів очистки нафтових забруднень в акваторіях морських портів.      здійснення пілотного проекту щодо впровадження біологічних методів очистки нафтових забруднень в акваторіях морських портів.  
132. Програмою передбачається впровадження технологій утилізації рідких і твердих відходів на суднах, транспортних засобах у портах; створення інформаційної системи щодо прогнозування переміщення по поверхні моря нафтових забруднень та інші заходи.      Програмою передбачається впровадження технологій утилізації рідких і твердих відходів на суднах, транспортних засобах у портах; створення інформаційної системи щодо прогнозування переміщення по поверхні моря нафтових забруднень та інші заходи.  
133. Удосконалення системи поводження з побутовими та промисловими відходами, що утворюються у прибережній смузі морів      Удосконалення системи поводження з побутовими та промисловими відходами, що утворюються у прибережній смузі морів  
134. На першому етапі передбачається:      На першому етапі передбачається:  
135. проведення інвентаризації звалищ сміття та відходів, розташованих у межах 2 кілометрів прибережної захисної смуги Азовського і Чорного морів, та розроблення комплексу заходів щодо їх ліквідації;      проведення інвентаризації звалищ сміття та відходів, розташованих у межах 2 кілометрів прибережної захисної смуги Азовського і Чорного морів, та розроблення комплексу заходів щодо їх ліквідації;  
136. розроблення галузевих програм екологічно безпечного поводження з відходами грунтів, що утворюються у портовому господарстві;      розроблення галузевих програм екологічно безпечного поводження з відходами грунтів, що утворюються у портовому господарстві;  
137. введення в дію потужностей для захоронення, переробки та утилізації твердих побутових і промислових відходів;      введення в дію потужностей для захоронення, переробки та утилізації твердих побутових і промислових відходів;  
138. розроблення та впровадження пілотного проекту щодо інвентаризації та переробки побутових відходів.      розроблення та впровадження пілотного проекту щодо інвентаризації та переробки побутових відходів.  
139. На другому етапі передбачається:      На другому етапі передбачається:  
140. винесення звалищ сміття та відходів за межі прибережної захисної смуги морів;      винесення звалищ сміття та відходів за межі прибережної захисної смуги морів;  
141. будівництво потужностей для захоронення, переробки та утилізації твердих побутових і промислових відходів;      будівництво потужностей для захоронення, переробки та утилізації твердих побутових і промислових відходів;  
142. запровадження галузевих програм екологічно безпечного поводження з відходами грунтів, що утворюються у портовому господарстві;      запровадження галузевих програм екологічно безпечного поводження з відходами грунтів, що утворюються у портовому господарстві;  
143. запровадження нормативів ГДК забруднюючих речовин у грунтах, що утворюються під час проведення днопоглиблювальних і дноочисних робіт.      запровадження нормативів ГДК забруднюючих речовин у грунтах, що утворюються під час проведення днопоглиблювальних і дноочисних робіт.  
144. Програмою передбачається здійснення заходів для визначення шляхів використання відходів грунтів та зменшення замулення дна і забруднення морів, що спричиняється внаслідок проведення днопоглиблювальних і дноочисних робіт; визначення місць розміщення відходів грунтів на суші під час виконання будівельних і берегоукріплювальних робіт; створення інформаційно-консультативного центру щодо впровадження екологічно сумісних технологій та обладнання для переробки відходів.      Програмою передбачається здійснення заходів для визначення шляхів використання відходів грунтів та зменшення замулення дна і забруднення морів, що спричиняється внаслідок проведення днопоглиблювальних і дноочисних робіт; визначення місць розміщення відходів грунтів на суші під час виконання будівельних і берегоукріплювальних робіт; створення інформаційно-консультативного центру щодо впровадження екологічно сумісних технологій та обладнання для переробки відходів.  
145. Заходи щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, удосконалення засобів ліквідації їх наслідків      Заходи щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, удосконалення засобів ліквідації їх наслідків  
146. На першому та другому етапах передбачається:      На першому та другому етапах передбачається:  
147. підвищення рівня ефективності заходів щодо запобігання аваріям на морських спорудах і суднах, удосконалення засобів ліквідації наслідків аварій та надзвичайних ситуацій на морі;      підвищення рівня ефективності заходів щодо запобігання аваріям на морських спорудах і суднах, удосконалення засобів ліквідації наслідків аварій та надзвичайних ситуацій на морі;  
148. розроблення Національного плану реагування на надзвичайні ситуації природного і техногенного характеру та адаптація його до регіонального плану дій країн Чорноморського регіону;      розроблення Національного плану реагування на надзвичайні ситуації природного і техногенного характеру та адаптація його до регіонального плану дій країн Чорноморського регіону;  
149. запровадження єдиної державної системи раннього оповіщення і швидкого реагування у разі виникнення надзвичайних ситуацій в Азовському і Чорному морях;      запровадження єдиної державної системи раннього оповіщення і швидкого реагування у разі виникнення надзвичайних ситуацій в Азовському і Чорному морях;  
150. проведення оцінки геохімічного стану ландшафтів у районах виникнення надзвичайних ситуацій;      проведення оцінки геохімічного стану ландшафтів у районах виникнення надзвичайних ситуацій;  
151. розроблення системи прогнозування стану морського середовища, гідрометеорологічного та гідрографічного забезпечення переміщення морським транспортом екологічно небезпечних вантажів;      розроблення системи прогнозування стану морського середовища, гідрометеорологічного та гідрографічного забезпечення переміщення морським транспортом екологічно небезпечних вантажів;  
152. розроблення та впровадження програми "Запобігання екологічній катастрофі Чорноморського регіону" (екологічний захист Чорного моря від сірководневого забруднення);   -10- Власов В.Д. (в.о. № 54)
 Викласти пункт в такій редакції: "на першому етапі розроблення та впровадження заходів щодо дослідження сірководневого забруднення Чорного моря, проведення наукового дослідження можливості використання сірководню;"  		Враховано   на першому етапі розроблення та впровадження заходів щодо дослідження сірководневого забруднення Чорного моря, проведення наукового дослідження можливості використання сірководню;  
153. організація спеціалізованих підрозділів з ліквідації надзвичайних ситуацій на морі;   -11- Власов В.Д. (в.о. № 54)
 частину восьму викласти у наступній редакції: "організація спеціалізованих державних аварійно-рятувальних підрозділів з ліквідації надзвичайних ситуацій на морі з достатнім забезпеченням сучасним обладнанням, тренувальними полігонами, навчальними центрами;"  		Враховано   організація спеціалізованих державних аварійно-рятувальних підрозділів з ліквідації надзвичайних ситуацій на морі з достатнім забезпеченням сучасним обладнанням, тренувальними полігонами, навчальними центрами;  
154. створення підрозділів оперативного моніторингу для забезпечення оперативного одержання інформації для прийняття рішень у разі виникнення надзвичайних ситуацій в Азовському і Чорному морях.   -12- Власов В.Д. (в.о. № 54)
 доповнити абзацом наступного змісту: "ввести обов'язкове страхування ризиків нанесення екологічної шкоди пов'язаної з транспортуванням, зберіганням та використанням екологічно небезпечних речовин в акваторії Азовського і Чорного морів та їх прибережних смуг;"  		Враховано   створення підрозділів оперативного моніторингу для забезпечення оперативного одержання інформації для прийняття рішень у разі виникнення надзвичайних ситуацій в Азовському і Чорному морях. ввести обов'язкове страхування ризиків нанесення екологічної шкоди пов'язаної з транспортуванням, зберіганням та використанням екологічно небезпечних речовин в акваторії Азовського і Чорного морів та їх прибережних смуг.  
155. 2. Зниження ризику для здоров'я людини, пов'язаного із забрудненням морських вод та прибережної смуги      2. Зниження ризику для здоров'я людини, пов'язаного із забрудненням морських вод та прибережної смуги  
156. Профілактика негативного впливу забруднення в місцях рекреаційного та оздоровчого водокористування на здоров'я населення      Профілактика негативного впливу забруднення в місцях рекреаційного та оздоровчого водокористування на здоров'я населення  
157. На першому та другому етапах передбачається:      На першому та другому етапах передбачається:  
158. здійснення аналізу наявного рівня забруднення морського середовища з метою визначення районів першочергового проведення водоохоронних заходів і зон сприятливого водокористування і розвитку аквакультурної діяльності;      здійснення аналізу наявного рівня забруднення морського середовища з метою визначення районів першочергового проведення водоохоронних заходів і зон сприятливого водокористування і розвитку аквакультурної діяльності;  
159. визначення джерел негативного впливу на прибережні морські води у межах населених пунктів, зон рекреації та місць аквакультурної діяльності;      визначення джерел негативного впливу на прибережні морські води у межах населених пунктів, зон рекреації та місць аквакультурної діяльності;  
160. розроблення заходів зменшення негативного впливу джерел забруднення на здоров'я населення;      розроблення заходів зменшення негативного впливу джерел забруднення на здоров'я населення;  
161. оптимізація рекреаційного використання прибережних територій.      оптимізація рекреаційного використання прибережних територій.  
162. Інформаційне забезпечення населення щодо санітарно-гігієнічного та епідеміологічного стану зон рекреації та населених пунктів      Інформаційне забезпечення населення щодо санітарно-гігієнічного та епідеміологічного стану зон рекреації та населених пунктів  
163. На першому етапі передбачається:      На першому етапі передбачається:  
164. створення бази даних щодо якості питної води, атмосферного повітря, прибережних морських вод зон рекреації та населених пунктів;      створення бази даних щодо якості питної води, атмосферного повітря, прибережних морських вод зон рекреації та населених пунктів;  
165. розроблення моделі прогнозування епідеміологічної та санітарно-гігієнічної ситуації для провадження ефективних профілактичних заходів.      розроблення моделі прогнозування епідеміологічної та санітарно-гігієнічної ситуації для провадження ефективних профілактичних заходів.  
166. На другому етапі передбачається забезпечення оперативного інформування населення щодо санітарно-гігієнічного та епідеміологічного стану у межах зон рекреації та населених пунктів у разі виникнення загрози погіршення екологічної ситуації та поширення інфекційних захворювань.      На другому етапі передбачається забезпечення оперативного інформування населення щодо санітарно-гігієнічного та епідеміологічного стану у межах зон рекреації та населених пунктів у разі виникнення загрози погіршення екологічної ситуації та поширення інфекційних захворювань.  
167. 3. Збереження та відтворення біологічного різноманіття, природних ландшафтів прибережної смуги та місць існування біологічних видів      3. Збереження та відтворення біологічного різноманіття, природних ландшафтів прибережної смуги та місць існування біологічних видів  
168. Збереження та відтворення біологічного різноманіття та природних ландшафтів      Збереження та відтворення біологічного різноманіття та природних ландшафтів  
169. На першому етапі передбачається:      На першому етапі передбачається:  
170. розроблення окремих режимів природокористування у межах територій (акваторій), віднесених до водно-болотних угідь міжнародного значення;      розроблення окремих режимів природокористування у межах територій (акваторій), віднесених до водно-болотних угідь міжнародного значення;  
171. підготовка науково обгрунтованих рекомендацій щодо можливості відтворення реліктових видів флори та фауни Азовського і Чорного морів;      підготовка науково обгрунтованих рекомендацій щодо можливості відтворення реліктових видів флори та фауни Азовського і Чорного морів;  
172. розширення фундаментальних і прикладних наукових досліджень, спрямованих на визначення основних закономірностей функціонування морських і прибережних екосистем та запобігання негативній дії чинників, що впливають на них, а також щодо збереження біологічного різноманіття філофорного поля Зернова.   -13- Власов В.Д. (в.о. № 54)
 доповнити абзацом такого змісту: "на першому етапі створення двох біологічних станцій (в акваторії Чорного і Азовського морів) з метою збереження та відтворення рідкісних видів рослин і тварин, та видів занесених до Червоної книги України;"  		Враховано   розширення фундаментальних і прикладних наукових досліджень, спрямованих на визначення основних закономірностей функціонування морських і прибережних екосистем та запобігання негативній дії чинників, що впливають на них, а також щодо збереження біологічного різноманіття філофорного поля Зернова. на першому етапі створення двох біологічних станцій (в акваторії Чорного і Азовського морів) з метою збереження та відтворення рідкісних видів рослин і тварин, та видів занесених до Червоної книги України; впровадження заходів для забезпечення створення Азово - Чорноморського природного (екологічного) коридору.  
    -14- Писаренко А.А. (в.о. № 44)
 Доповнити абзацом наступного змісту: "Впровадження заходів для забезпечення створення Азово - Чорноморського природного (екологічного) коридору."  		Враховано    
173. На другому етапі передбачається:      На другому етапі передбачається:  
174. створення на базі природних і біосферних заповідників, національних природних парків, інших територій та об'єктів природно-заповідного фонду центрів з відтворення рідкісних видів рослин і тварин та видів, занесених до Червоної книги України;      створення на базі природних і біосферних заповідників, національних природних парків, інших територій та об'єктів природно-заповідного фонду центрів з відтворення рідкісних видів рослин і тварин та видів, занесених до Червоної книги України;  
175. розроблення проекту відтворення ареалу водорості філофора на північно-західному шельфі Чорного моря (філофорного поля Зернова);      розроблення проекту відтворення ареалу водорості філофора на північно-західному шельфі Чорного моря (філофорного поля Зернова);  
176. проведення реінтродукції рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин і тварин;      проведення реінтродукції рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин і тварин;  
177. розроблення та впровадження заходів щодо захисту водоплавних птахів, місць їх оселення та гніздування переважно шляхом створення територій, що перебувають під особливою охороною;      розроблення та впровадження заходів щодо захисту водоплавних птахів, місць їх оселення та гніздування переважно шляхом створення територій, що перебувають під особливою охороною;  
178. здійснення заходів щодо запобігання появі нових видів рослин і тварин, небезпечних для місцевої флори та фауни.      здійснення заходів щодо запобігання появі нових видів рослин і тварин, небезпечних для місцевої флори та фауни.  
179. Крім цього передбачається:      Крім цього передбачається:  
180. запровадження заходів щодо збереження морських ссавців у межах внутрішніх морських вод та їх територіального моря (включаючи створення центрів реабілітації);      запровадження заходів щодо збереження морських ссавців у межах внутрішніх морських вод та їх територіального моря (включаючи створення центрів реабілітації);  
181. проведення дослідження малого філофорного поля в Каркінітській затоці та акваторії навколо острова Зміїний;      проведення дослідження малого філофорного поля в Каркінітській затоці та акваторії навколо острова Зміїний;  
182. реалізація заходів щодо відтворення видів морських рослин і тварин, що перебувають під загрозою зникнення в акваторях Азовського і Чорного морів;      реалізація заходів щодо відтворення видів морських рослин і тварин, що перебувають під загрозою зникнення в акваторях Азовського і Чорного морів;  
183. участь у створенні регіональної Червоної книги в рамках Міжнародної програми управління станом і захисту Чорного моря.      участь у створенні регіональної Червоної книги в рамках Міжнародної програми управління станом і захисту Чорного моря.  
184. Збереження середовища існування біологічних видів      Збереження середовища існування біологічних видів  
185. На першому етапі передбачається:      На першому етапі передбачається:  
186. забезпечення подальшого збільшення площі територій та об'єктів природно-заповідного фонду та їх упорядкування;      забезпечення подальшого збільшення площі територій та об'єктів природно-заповідного фонду та їх упорядкування;  
187. удосконалення законодавства про природно-заповідний фонд шляхом запровадження нових категорій територій та об'єктів природно-заповідного фонду з метою забезпечення охорони та відтворення природних ресурсів прибережних екосистем і відкритої частини моря;      удосконалення законодавства про природно-заповідний фонд шляхом запровадження нових категорій територій та об'єктів природно-заповідного фонду з метою забезпечення охорони та відтворення природних ресурсів прибережних екосистем і відкритої частини моря;  
188. розроблення спеціальних режимів природокористування в охоронних зонах територій та об'єктів природно-заповідного фонду;      розроблення спеціальних режимів природокористування в охоронних зонах територій та об'єктів природно-заповідного фонду;  
189. обмеження господарської діяльності в місцях існування біологічних видів, які ведуть прикріплений спосіб життя.      обмеження господарської діяльності в місцях існування біологічних видів, які ведуть прикріплений спосіб життя.  
190. На другому етапі передбачається створення біологічної станції на острові Зміїний для наукових досліджень щодо збереження біологічного різноманіття морських та наземних організмів.      На другому етапі передбачається створення біологічної станції на острові Зміїний для наукових досліджень щодо збереження біологічного різноманіття морських та наземних організмів.  
191. 4. Збалансоване використання та відтворення морських біологічних ресурсів та розвиток аквакультурних видів діяльності      4. Збалансоване використання та відтворення морських біологічних ресурсів та розвиток аквакультурних видів діяльності  
192. На першому та другому етапах передбачається:      На першому та другому етапах передбачається:  
193. удосконалення законодавства щодо розвитку рибальства;   -15- Власов В.Д. (в.о. № 54)
Писаренко А.А. (в.о. № 44)
 частину першу викласти у наступній редакції: "удосконалення законодавства щодо управління, охорони, використання та відтворення рибних ресурсів в Азовському і Чорному морях; "  		Враховано   удосконалення законодавства щодо управління, охорони, використання та відтворення рибних ресурсів в Азовському і Чорному морях;  
194. створення кадастрів популяцій морських видів рослин і тварин, що мають господарське значення, та визначення їх ресурсного потенціалу;      створення кадастрів популяцій морських видів рослин і тварин, що мають господарське значення, та визначення їх ресурсного потенціалу;  
195. розроблення механізму підтримання на оптимальному рівні чисельності рибоїдних птахів і морських ссавців;      розроблення механізму підтримання на оптимальному рівні чисельності рибоїдних птахів і морських ссавців;  
196. проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень щодо відтворення та збагачення морських біологічних ресурсів Азовського і Чорного морів, впровадження відповідних екологічно безпечних технологій;      проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень щодо відтворення та збагачення морських біологічних ресурсів Азовського і Чорного морів, впровадження відповідних екологічно безпечних технологій;  
197. будівництво та модернізація риборозплідних заводів; розведення морських видів риб з використанням можливостей приватного сектору;   -16- Власов В.Д. (в.о. № 54)
Писаренко А.А. (в.о. № 44)
 частину викласти у наступній редакції: "будівництво та модернізація риборозплідних заводів, державна підтримка розведення промислових видів риб, в тому числі з державного та місцевих Фондів охорони навколишнього природного середовища; "  		Враховано   будівництво та модернізація риборозплідних заводів, державна підтримка розведення промислових видів риб, в тому числі з державного та місцевих Фондів охорони навколишнього природного середовища;  
198. обгрунтування перспективних видів і визначення місць розвитку аквакультур у прибережній смузі;      обгрунтування перспективних видів і визначення місць розвитку аквакультур у прибережній смузі;  
199. визначення екологічно безпечних ареалів розведення аквакультурних організмів, що ведуть прикріплений спосіб існування;      визначення екологічно безпечних ареалів розведення аквакультурних організмів, що ведуть прикріплений спосіб існування;  
200. створення фермерських аквакультурних господарств у прибережній смузі;      створення фермерських аквакультурних господарств у прибережній смузі;  
201. забезпечення населення, що проживає у прибережній смузі, інформацією щодо технологій та економічної переваги діяльності риборозплідних та аквакультурних господарств;      забезпечення населення, що проживає у прибережній смузі, інформацією щодо технологій та економічної переваги діяльності риборозплідних та аквакультурних господарств;  
202. відтворення фармацевтичної сировинної бази на основі використання ресурсів моря;      відтворення фармацевтичної сировинної бази на основі використання ресурсів моря;  
203. забезпечення участі України у розробленні країнами Чорноморського регіону Конвенції щодо рибальства.   -17- Власов В.Д. (в.о. № 54)
Писаренко А.А. (в.о. № 44)
 додати пункт наступного змісту: "розроблення та впровадження регіональних міжгалузевих програм будівництва та модернізації риборозплідних заводів;"  		Враховано   забезпечення участі України у розробленні країнами Чорноморського регіону Конвенції щодо рибальства. розроблення та впровадження регіональних міжгалузевих програм будівництва та модернізації риборозплідних заводів; розроблення та запровадження заходів щодо відтворення рибних ресурсів Азовського моря.  
    -18- Матвієнков С.А. (в.о. № 55)
 доповнити наступним пунктом: "розроблення та запровадження заходів щодо відтворення рибних ресурсів Азовського моря"  		Враховано    
204. Передбачається також розроблення заходів щодо поліпшення стану нерестовищ, місць нагулу молоді риб та збільшення кормових ресурсів; охорони міграційних шляхів риб та інших заходів, спрямованих на збагачення біологічних ресурсів та забезпечення їх невиснажливого використання.      Передбачається також розроблення заходів щодо поліпшення стану нерестовищ, місць нагулу молоді риб та збільшення кормових ресурсів; охорони міграційних шляхів риб та інших заходів, спрямованих на збагачення біологічних ресурсів та забезпечення їх невиснажливого використання.  
205. 5. Запобігання руйнуванню морського берега та охорона земель у прибережній смузі морів Захист морського узбережжя від руйнівних геологічних процесів і абразії      5. Запобігання руйнуванню морського берега та охорона земель у прибережній смузі морів Захист морського узбережжя від руйнівних геологічних процесів і абразії  
206. На першому та другому етапах передбачається:      На першому та другому етапах передбачається:  
207. розроблення державної та місцевих програм захисту берега моря;      розроблення державної та місцевих програм захисту берега моря;  
208. реалізація проектів захисту берега моря від руйнування, будівництво споруд, що не порушують природні процеси, і біопозитивних берегорегулювальних систем.      реалізація проектів захисту берега моря від руйнування, будівництво споруд, що не порушують природні процеси, і біопозитивних берегорегулювальних систем.  
209. Охорона земель прибережної смуги морів      Охорона земель прибережної смуги морів  
210. На першому та другому етапах передбачається:      На першому та другому етапах передбачається:  
211. резервування земель для наступного їх переведення в землі рекреаційного та оздоровчого призначення;      резервування земель для наступного їх переведення в землі рекреаційного та оздоровчого призначення;  
212. поліпшення структури угідь та формування екологічно стійких агроландшафтів;      поліпшення структури угідь та формування екологічно стійких агроландшафтів;  
213. впровадження грунтозахисних систем землеробства з контурно-меліоративною організацією території;      впровадження грунтозахисних систем землеробства з контурно-меліоративною організацією території;  
214. рекультивація порушених земель із застосуванням ландшафтно-екологічних принципів;      рекультивація порушених земель із застосуванням ландшафтно-екологічних принципів;  
215. консервація деградованих сільськогосподарських угідь;      консервація деградованих сільськогосподарських угідь;  
216. поліпшення екологічного стану зрошуваних земель;      поліпшення екологічного стану зрошуваних земель;  
217. створення захисних лісових насаджень у прибережній смузі морів.      створення захисних лісових насаджень у прибережній смузі морів.  
218. 6. Створення системи інтегрованого управління природокористуванням у прибережній смузі морів      6. Створення системи інтегрованого управління природокористуванням у прибережній смузі морів  
219. Створення системи інтегрованого управління природокористуванням      Створення системи інтегрованого управління природокористуванням  
220. На першому етапі передбачається:      На першому етапі передбачається:  
221. встановлення меж прибережної смуги морів;      встановлення меж прибережної смуги морів;  
222. розроблення схеми функціонального зонування прибережної смуги з визначенням територій, придатних для різних видів господарської діяльності;      розроблення схеми функціонального зонування прибережної смуги з визначенням територій, придатних для різних видів господарської діяльності;  
223. розроблення принципів управління та поліпшення економічного механізму природокористування.   -19- Власов В.Д. (в.о. № 54)
 доповнити наступним пунктом: "Розроблення положення про особливий статус адміністративних районів, розташованих вздовж узбережжя Азовського і Чорного морів."  		Враховано   розроблення принципів управління та поліпшення економічного механізму природокористування; розроблення положення про особливий статус адміністративних районів, розташованих вздовж узбережжя Азовського і Чорного морів.  
224. На другому етапі передбачається:      На другому етапі передбачається:  
225. розроблення принципів державної політики і стратегії інтегрованого управління прибережною смугою морів та плану заходів щодо їх реалізації;      розроблення принципів державної політики і стратегії інтегрованого управління прибережною смугою морів та плану заходів щодо їх реалізації;  
226. розвиток екологічно сумісних галузей господарства.      розвиток екологічно сумісних галузей господарства.  
227. Природно-ландшафтні комплекси туризму      Природно-ландшафтні комплекси туризму  
228. На першому етапі передбачається:      На першому етапі передбачається:  
229. розроблення порядку встановлення меж і режимів округів санітарної охорони курортів, а також зон санітарної охорони водних об'єктів, що використовуються в лікувальних і оздоровчих цілях, у межах прибережної смуги Азовського і Чорного морів;      розроблення порядку встановлення меж і режимів округів санітарної охорони курортів, а також зон санітарної охорони водних об'єктів, що використовуються в лікувальних і оздоровчих цілях, у межах прибережної смуги Азовського і Чорного морів;  
230. створення кадастру природних рекреаційних ресурсів морського узбережжя;      створення кадастру природних рекреаційних ресурсів морського узбережжя;  
231. визначення рівнів екологічно допустимого навантаження для туристської діяльності в межах рекреаційних зон.      визначення рівнів екологічно допустимого навантаження для туристської діяльності в межах рекреаційних зон.  
232. На другому етапі передбачається:      На другому етапі передбачається:  
233. впровадження системи екологічної сертифікації туристських закладів та інформації про її результати;      впровадження системи екологічної сертифікації туристських закладів та інформації про її результати;  
234. розвиток екологічного туризму.      розвиток екологічного туризму.  
235. 7. Удосконалення системи моніторингу та оцінки впливу природних та антропогенних факторів на навколишнє природне середовище      7. Удосконалення системи моніторингу та оцінки впливу природних та антропогенних факторів на навколишнє природне середовище  
236. Дослідження стану та моніторинг забруднення Азовського і Чорного морів      Дослідження стану та моніторинг забруднення Азовського і Чорного морів  
237. На першому етапі передбачається:      На першому етапі передбачається:  
238. обгрунтування оптимальної мережі моніторингу у районах найбільшого антропогенного впливу;      обгрунтування оптимальної мережі моніторингу у районах найбільшого антропогенного впливу;  
239. розроблення структури і програми моніторингу морського середовища;      розроблення структури і програми моніторингу морського середовища;  
240. проведення гідрологічного моніторингу та систематичних сезонних базових моніторингових досліджень;      проведення гідрологічного моніторингу та систематичних сезонних базових моніторингових досліджень;  
241. створення постійно діючої системи моніторингу екологічного стану морського середовища в місцях дампінгу;      створення постійно діючої системи моніторингу екологічного стану морського середовища в місцях дампінгу;  
242. розроблення екологічних критеріїв якості навколишнього природного середовища Азовського і Чорного морів та узгодження їх з міжнародними.      розроблення екологічних критеріїв якості навколишнього природного середовища Азовського і Чорного морів та узгодження їх з міжнародними.  
243. На другому етапі передбачається:      На другому етапі передбачається:  
244. запровадження регіональної системи моніторингу морського середовища (фонового та рутинного);      запровадження регіональної системи моніторингу морського середовища (фонового та рутинного);  
245. впровадження екологічних критеріїв якості навколишнього природного середовища Азовського і Чорного морів;      впровадження екологічних критеріїв якості навколишнього природного середовища Азовського і Чорного морів;  
246. створення геоінформаційної системи української частини Азовського і Чорного моря;      створення геоінформаційної системи української частини Азовського і Чорного моря;  
247. створення системи спеціального моніторингу якості вод на пляжах Азовського і Чорного морів для запровадження їх екологічної класифікації за світовими стандартами.      створення системи спеціального моніторингу якості вод на пляжах Азовського і Чорного морів для запровадження їх екологічної класифікації за світовими стандартами.  
248. Оцінка впливу на навколишнє природне середовище      Оцінка впливу на навколишнє природне середовище  
249. На першому та другому етапах передбачається:      На першому та другому етапах передбачається:  
250. розроблення та впровадження методів оцінки впливу забруднення морських вод і прибережної смуги, в тому числі шахтними і мінералізованими водами, стоками з іригаційних систем, на навколишнє природне середовище та здоров'я населення;      розроблення та впровадження методів оцінки впливу забруднення морських вод і прибережної смуги, в тому числі шахтними і мінералізованими водами, стоками з іригаційних систем, на навколишнє природне середовище та здоров'я населення;  
251. розроблення положення про екологічний аудит об'єктів прибережної смуги та економічного механізму його проведення;      розроблення положення про екологічний аудит об'єктів прибережної смуги та економічного механізму його проведення;  
252. розроблення заходів щодо вдосконалення та гармонізації оцінок антропогенного впливу на навколишнє природне середовище.      розроблення заходів щодо вдосконалення та гармонізації оцінок антропогенного впливу на навколишнє природне середовище.  
253. 8. Залучення громадськості до реалізації природоохоронних заходів, підвищення рівня екологічної освіти та виховання населення      8. Залучення громадськості до реалізації природоохоронних заходів, підвищення рівня екологічної освіти та виховання населення  
254. На першому та другому етапах передбачається:      На першому та другому етапах передбачається:  
255. сприяння утворенню асоціацій неурядових екологічних організацій, громадських організацій приморських регіонів, координації їх діяльності та поліпшенню міжнародних зв'язків з питань охорони та відтворення Азовського і Чорного морів;      сприяння утворенню асоціацій неурядових екологічних організацій, громадських організацій приморських регіонів, координації їх діяльності та поліпшенню міжнародних зв'язків з питань охорони та відтворення Азовського і Чорного морів;  
256. підтримка природоохоронних акцій щодо захисту та збереження Чорного і Азовського морів на національному, регіональному та місцевому рівнях;      підтримка природоохоронних акцій щодо захисту та збереження Чорного і Азовського морів на національному, регіональному та місцевому рівнях;  
257. видання серії освітніх матеріалів щодо стану навколишнього природного середовища Азовського і Чорного морів;      видання серії освітніх матеріалів щодо стану навколишнього природного середовища Азовського і Чорного морів;  
258. організація навчання представників громадськості з питань розв'язання екологічних проблем морів;      організація навчання представників громадськості з питань розв'язання екологічних проблем морів;  
259. урахування в проекті закону України "Про екологічну інформацію" питань охорони навколишнього природного середовища морів;      урахування в проекті закону України "Про екологічну інформацію" питань охорони навколишнього природного середовища морів;  
260. залучення засобів масової інформації до оперативного інформування населення про основні напрями діяльності органів виконавчої влади з охорони та відтворення Азовського і Чорного морів;      залучення засобів масової інформації до оперативного інформування населення про основні напрями діяльності органів виконавчої влади з охорони та відтворення Азовського і Чорного морів;  
261. видання спеціалізованого журналу щодо екологічних проблем морів та іншої науково-популярної та спеціальної літератури;      видання спеціалізованого журналу щодо екологічних проблем морів та іншої науково-популярної та спеціальної літератури;  
262. підвищення рівня екологічної освіти та виховання населення.      підвищення рівня екологічної освіти та виховання населення.  
263. VII. Механізм реалізації завдань Програми      VII. Механізм реалізації завдань Програми  
264. Політичні засоби      Політичні засоби  
265. З метою забезпечення сприятливих умов для реалізації Програми передбачається визнати розв'язання проблеми охорони та відтворення Азовського і Чорного морів одним з пріоритетних напрямів соціально-екологічного розвитку держави та здійснити заходи щодо привернення до неї уваги міжнародної громадськості.      З метою забезпечення сприятливих умов для реалізації Програми передбачається визнати розв'язання проблеми охорони та відтворення Азовського і Чорного морів одним з пріоритетних напрямів соціально-екологічного розвитку держави та здійснити заходи щодо привернення до неї уваги міжнародної громадськості.  
266. Нормативно-правове забезпечення      Нормативно-правове забезпечення  
267. Для забезпечення реалізації Програми передбачається розроблення та прийняття нормативно-правових актів щодо зменшення рівня забруднення морів та антропогенного навантаження на їх екосистеми, зниження ризику для здоров'я людини, пов'язаного із забрудненням морських вод та прибережної смуги, збереження та відтворення біологічного різноманіття, природних ландшафтів та місць існування біологічних видів, розвитку аквакультурної діяльності, запобігання руйнуванню морського берега, створення системи інтегрованого управління природокористуванням у прибережній смузі Азовського і Чорного морів та розвитку екологічного туризму.      Для забезпечення реалізації Програми передбачається розроблення та прийняття нормативно-правових актів щодо зменшення рівня забруднення морів та антропогенного навантаження на їх екосистеми, зниження ризику для здоров'я людини, пов'язаного із забрудненням морських вод та прибережної смуги, збереження та відтворення біологічного різноманіття, природних ландшафтів та місць існування біологічних видів, розвитку аквакультурної діяльності, запобігання руйнуванню морського берега, створення системи інтегрованого управління природокористуванням у прибережній смузі Азовського і Чорного морів та розвитку екологічного туризму.  
268. З метою забезпечення збереження оздоровчих і рекреаційних ресурсів Азовського і Чорного морів та їх прибережної смуги передбачається внесення відповідних змін до Водного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про природно-заповідний фонд України", Закону України "Про виключну (морську) економічну зону України" та інших нормативно-правових актів.      З метою забезпечення збереження оздоровчих і рекреаційних ресурсів Азовського і Чорного морів та їх прибережної смуги передбачається внесення відповідних змін до Водного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про природно-заповідний фонд України", Закону України "Про виключну (морську) економічну зону України" та інших нормативно-правових актів.  
269. Організаційне забезпечення      Організаційне забезпечення  
270. Організаційне забезпечення та координація діяльності щодо реалізації Програми здійснюватиметься заінтересованими центральними і місцевими органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень.   -20- Власов В.Д. (в.о. № 54)
 Першу частину викласти у наступній редакції: "Організаційне забезпечення та координація діяльності щодо реалізації Програми здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом державної виконавчої влади у галузі екології та природних ресурсів за участю заінтересованих центральних і місцевих органів виконавчої влади відповідно до їх повноважень."  		Враховано   Організаційне забезпечення та координація діяльності щодо реалізації Програми здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом державної виконавчої влади у галузі екології та природних ресурсів за участю заінтересованих центральних і місцевих органів виконавчої влади відповідно до їх повноважень.  
271. Для забезпечення координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, наукових і громадських організацій - виконавців Програми утворюється дорадчий орган - Міжвідомча комісія з екологічних питань Азовського і Чорного морів, до складу якої включаються посадові особи цих органів, провідні вчені, а також представники громадських організацій.   -21- Власов В.Д. (в.о. № 54)
 Другу частину викласти у наступній редакції: "Для забезпечення координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, наукових і громадських організацій - виконавців Програми, утворюється дорадчий орган - Міжвідомча комісія з екологічних питань Азовського і Чорного морів, до складу якої включаються посадові особи цих органів, провідні вчені, представники профільних комітетів Верховної Ради України, а також представники громадських організацій."  		Враховано   Для забезпечення координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, наукових і громадських організацій - виконавців Програми, утворюється дорадчий орган - Міжвідомча комісія з екологічних питань Азовського і Чорного морів, до складу якої включаються посадові особи цих органів, провідні вчені, представники профільних комітетів Верховної Ради України, а також представники громадських організацій.  
272. На Міжвідомчу комісію покладається також коригування у разі необхідності передбачених Програмою заходів відповідно до наявних фінансових, матеріальних та організаційних можливостей.      На Міжвідомчу комісію покладається також коригування у разі необхідності передбачених Програмою заходів відповідно до наявних фінансових, матеріальних та організаційних можливостей.  
273. Щороку під час формування проекту плану економічного та соціального розвитку та державного бюджету обсяги та джерела фінансування заходів уточнюються виходячи із фінансових можливостей держави.      Щороку під час формування проекту плану економічного та соціального розвитку та державного бюджету обсяги та джерела фінансування заходів уточнюються виходячи із фінансових можливостей держави.  
274. Наукове забезпечення      Наукове забезпечення  
275. Для наукового забезпечення реалізації Програми передбачається:      Для наукового забезпечення реалізації Програми передбачається:  
276. проведення фундаментальних досліджень, спрямованих на вивчення природних процесів у екосистемах Азовського і Чорного морів та прикладних досліджень щодо розроблення та впровадження заходів, спрямованих на зменшення рівня забруднення, збереження, відтворення та збагачення біологічних ресурсів, підвищення рекреаційного потенціалу регіону;      проведення фундаментальних досліджень, спрямованих на вивчення природних процесів у екосистемах Азовського і Чорного морів та прикладних досліджень щодо розроблення та впровадження заходів, спрямованих на зменшення рівня забруднення, збереження, відтворення та збагачення біологічних ресурсів, підвищення рекреаційного потенціалу регіону;  
277. удосконалення економічного механізму природокористування;      удосконалення економічного механізму природокористування;  
278. створення відповідних банків даних геоінформаційних систем;      створення відповідних банків даних геоінформаційних систем;  
279. удосконалення системи моніторингу;      удосконалення системи моніторингу;  
280. підготовка методичних розробок, наукових рекомендацій щодо здійснення екологічної політики з питань використання морських ресурсів.      підготовка методичних розробок, наукових рекомендацій щодо здійснення екологічної політики з питань використання морських ресурсів.  
281. Одним з першочергових завдань реалізації Програми є необхідність розроблення Комплексного плану наукових досліджень щодо охорони та відтворення навколишнього природного середовища Азовського і Чорного морів на 2001-2005 роки.      Одним з першочергових завдань реалізації Програми є необхідність розроблення Комплексного плану наукових досліджень щодо охорони та відтворення навколишнього природного середовища Азовського і Чорного морів на 2001-2005 роки.  
282. Орієнтовні розрахунки вартості та фінансове забезпечення      Орієнтовні розрахунки вартості та фінансове забезпечення  
283. Фінансування Програми здійснюватиметься за рахунок:      Фінансування Програми здійснюватиметься за рахунок:  
284. коштів державного бюджету, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, відповідних місцевих бюджетів (з урахуванням природоохоронних заходів, які фінансуються у рамках екологічних програм, що реалізуються), фондів охорони навколишнього природного середовища у складі бюджетів усіх рівнів, а також із залученням інших джерел фінансування, в тому числі коштів суб'єктів господарської діяльності;      коштів державного бюджету, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, відповідних місцевих бюджетів (з урахуванням природоохоронних заходів, які фінансуються у рамках екологічних програм, що реалізуються), фондів охорони навколишнього природного середовища у складі бюджетів усіх рівнів, а також із залученням інших джерел фінансування, в тому числі коштів суб'єктів господарської діяльності;  
285. фондів страхування екологічних ризиків від наслідків надзвичайних ситуацій, що спричиняють шкоду навколишньому природному середовищу;      фондів страхування екологічних ризиків від наслідків надзвичайних ситуацій, що спричиняють шкоду навколишньому природному середовищу;  
286. зовнішніх і внутрішніх запозичень;      зовнішніх і внутрішніх запозичень;  
287. грантів міжнародних організацій, благодійних внесків, коштів міжнародних програм тощо.   -22- Матвієнков С.А. (в.о. № 55)
 доповнити частиною наступного змісту: "удосконалення механізму розподілу платежів за використання природних ресурсів з метою підтримки природоохоронної діяльності суб'єктів господарювання."  		Враховано   грантів міжнародних організацій, благодійних внесків, коштів міжнародних програм тощо; удосконалення механізму розподілу платежів за використання природних ресурсів з метою підтримки природоохоронної діяльності суб'єктів господарювання.  
288. Реалізація Програми передбачає фінансування таких завдань:      Реалізація Програми передбачає фінансування таких завдань:  
289. найважливіших капіталомістких та некапіталомістких заходів з охорони та відтворення екосистеми Азовського і Чорного морів (додатки 1 і 2);      найважливіших капіталомістких та некапіталомістких заходів з охорони та відтворення екосистеми Азовського і Чорного морів (додатки 1 і 2);  
290. заходів з укріплення берегів морів та лиманів (додаток 3);      заходів з укріплення берегів морів та лиманів (додаток 3);  
291. некапіталомістких природоохоронних заходів з охорони та відтворення Азовського і Чорного морів (додаток 4);      некапіталомістких природоохоронних заходів з охорони та відтворення Азовського і Чорного морів (додаток 4);  
292. заходів щодо моніторингу та оцінки забруднення Азовського і Чорного морів (додаток 5);      заходів щодо моніторингу та оцінки забруднення Азовського і Чорного морів (додаток 5);  
293. розроблення нормативно-правового забезпечення Програми (додаток 6).      розроблення нормативно-правового забезпечення Програми (додаток 6).  
294. Фінансове забезпечення Програми на другому етапі реалізації передбачає створення цільового фонду, де концентруватимуться наявні фінансові ресурси, що спрямовуватимуться на здійснення природоохоронних заходів, а також додаткові кошти для її реалізації, в тому числі шляхом:      Фінансове забезпечення Програми на другому етапі реалізації передбачає створення цільового фонду, де концентруватимуться наявні фінансові ресурси, що спрямовуватимуться на здійснення природоохоронних заходів, а також додаткові кошти для її реалізації, в тому числі шляхом:  
295. розширення бази екологічного оподаткування;      розширення бази екологічного оподаткування;  
296. удосконалення цінової політики в сфері комунальних послуг для поліпшення інвестиційних можливостей комунальних та інших підприємств;      удосконалення цінової політики в сфері комунальних послуг для поліпшення інвестиційних можливостей комунальних та інших підприємств;  
297. встановлення адекватного розміру нормативу збору за забруднення навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів;      встановлення адекватного розміру нормативу збору за забруднення навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів;  
298. забезпечення динамічного розвитку туризму, рибальства, зростання обсягу транспортних послуг та інших прибуткових видів діяльності;      забезпечення динамічного розвитку туризму, рибальства, зростання обсягу транспортних послуг та інших прибуткових видів діяльності;  
299. залучення коштів міжнародних організацій (Міжнародного Чорноморського фонду, Глобального екологічного фонду, програми TACIS).      залучення коштів міжнародних організацій (Міжнародного Чорноморського фонду, Глобального екологічного фонду, програми TACIS).  
300. Передбачається, що загальний обсяг залучення коштів із зовнішніх джерел на реалізацію Програми становитиме від 90 до 120 млн. доларів США.      Передбачається, що загальний обсяг залучення коштів із зовнішніх джерел на реалізацію Програми становитиме від 90 до 120 млн. доларів США.  
301. Одночасно, разом з удосконаленням діючого економічного механізму природокористування додатковим джерелом позабюджетного фінансування Програми мають стати такі фінансові важелі, як страхування екологічних ризиків, лізинг екологічного обладнання, залучення пільгових іноземних кредитів, грантів, ринок екологічних робіт та послуг.      Одночасно, разом з удосконаленням діючого економічного механізму природокористування додатковим джерелом позабюджетного фінансування Програми мають стати такі фінансові важелі, як страхування екологічних ризиків, лізинг екологічного обладнання, залучення пільгових іноземних кредитів, грантів, ринок екологічних робіт та послуг.  
302. Контроль за виконанням Програми      Контроль за виконанням Програми  
303. Контроль за реалізацією Програми здійснюватиме спеціально уповноважений орган центральної виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища за участю інших спеціально уповноважених центральних і місцевих органів державного управління у галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів за напрямами і видами робіт.   -23- Власов В.Д. (в.о. № 54)
Сахно Ю.П. (реєстр. картка № 406)
 доповнити наступним пунктом: "Парламентський контроль за реалізацією Програми здійснює профільний комітет Верховної Ради України з питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів."  		Враховано   Контроль за реалізацією Програми здійснюватиме спеціально уповноважений орган центральної виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища за участю інших спеціально уповноважених центральних і місцевих органів державного управління у галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів за напрямами і видами робіт. Парламентський контроль за реалізацією Програми здійснює профільний комітет Верховної Ради України з питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів. Кабінет Міністрів України інформує Верховну Раду України про хід виконання Програми два рази на рік. Орган, що забезпечує організацію виконання Програми, щорічно представляє Кабінету Міністрів України звіти про хід виконання заходів і завдань Програми. За рекомендаціями Міжвідомчої комісії Кабінет Міністрів України здійснює коригування передбачених Програмою заходів та обсягів їх фінансування.  
    -24- Писаренко А.А. (в.о. № 44)
 Розділ доповнити слідуючим: "Кабінет Міністрів України інформує Верховну Раду України про хід виконання Програми два рази на рік. Орган, що забезпечує організацію виконання Програми, щорічно представляє Кабінету Міністрів України звіти про хід виконання заходів і завдань Програми. За рекомендаціями Міжвідомчої комісії Кабінет Міністрів України здійснює коригування передбачених Програмою заходів та обсягів їх фінансування."  		Враховано    
304. VIII. Міжнародне співробітництво      VIII. Міжнародне співробітництво  
305. Міжнародне співробітництво у питаннях охорони та відтворення Азовського і Чорного морів сприятиме гармонізації національного природоохоронного законодавства із загальноєвропейським і передбачає розроблення законодавчої бази співробітництва та регіональної екологічної політики, поліпшення стану виконання міжнародних угод, зокрема:      Міжнародне співробітництво у питаннях охорони та відтворення Азовського і Чорного морів сприятиме гармонізації національного природоохоронного законодавства із загальноєвропейським і передбачає розроблення законодавчої бази співробітництва та регіональної екологічної політики, поліпшення стану виконання міжнародних угод, зокрема:  
306. розвиток двостороннього співробітництва з країнами регіону в галузі охорони навколишнього природного середовища, охорони та використання транскордонних водотоків басейну Чорного моря, попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій;      розвиток двостороннього співробітництва з країнами регіону в галузі охорони навколишнього природного середовища, охорони та використання транскордонних водотоків басейну Чорного моря, попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій;  
307. забезпечення виконання положень міжнародних договорів, що регулюють діяльність, пов'язану з охороною морів (Договору про заборону розміщення на дні морів та океанів ядерної зброї та інших видів зброї масового знищення, Конвенції про запобігання забрудненню моря скидами відходів та інших матеріалів, Конвенції про захист Чорного моря від забруднення);      забезпечення виконання положень міжнародних договорів, що регулюють діяльність, пов'язану з охороною морів (Договору про заборону розміщення на дні морів та океанів ядерної зброї та інших видів зброї масового знищення, Конвенції про запобігання забрудненню моря скидами відходів та інших матеріалів, Конвенції про захист Чорного моря від забруднення);  
308. забезпечення виконання положень конвенцій, що регулюють транскордонне надходження забруднення (з атмосферним повітрям і водотоками) та антропогенний вплив на навколишнє природне середовище, у тому числі на морські екосистеми (Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані та протоколів до неї, Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер, Конвенції про оцінку впливу на навколишнє природне середовище у транскордонному контексті);      забезпечення виконання положень конвенцій, що регулюють транскордонне надходження забруднення (з атмосферним повітрям і водотоками) та антропогенний вплив на навколишнє природне середовище, у тому числі на морські екосистеми (Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані та протоколів до неї, Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер, Конвенції про оцінку впливу на навколишнє природне середовище у транскордонному контексті);  
309. забезпечення ратифікації Конвенції щодо співробітництва з охорони та сталого використання річки Дунай, а також конвенцій, спрямованих на збереження біологічного різноманіття, охорону та збалансоване використання біологічних і земельних ресурсів (Конвенції про біологічне різноманіття, Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів);      забезпечення ратифікації Конвенції щодо співробітництва з охорони та сталого використання річки Дунай, а також конвенцій, спрямованих на збереження біологічного різноманіття, охорону та збалансоване використання біологічних і земельних ресурсів (Конвенції про біологічне різноманіття, Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів);  
310. забезпечення підписання та ратифікації Угоди про збереження китоподібних Чорного, Середземного морів та прилеглої Атлантичної акваторії;      забезпечення підписання та ратифікації Угоди про збереження китоподібних Чорного, Середземного морів та прилеглої Атлантичної акваторії;  
311. участь у розробленні Протоколу про збереження біологічного різноманіття Чорного моря до Конвенції про захист Чорного моря від забруднення та Конвенції про рибальство та збереження живих ресурсів Чорного моря;      участь у розробленні Протоколу про збереження біологічного різноманіття Чорного моря до Конвенції про захист Чорного моря від забруднення та Конвенції про рибальство та збереження живих ресурсів Чорного моря;  
312. забезпечення підготовки п'ятирічних звітів про стан виконання Міністерської декларації про захист Чорного моря;      забезпечення підготовки п'ятирічних звітів про стан виконання Міністерської декларації про захист Чорного моря;  
313. підтримку і розвиток методологічних центрів, створених у рамках Чорноморської екологічної програми.   -25- Соломатін Ю.П.
 доповнити розділ наступними пунктами: "розробка та реалізація міждержавних програм та проектів щодо збереження довкілля Чорного та Азовського морів; розвиток двостороннього співробітництва з країнами регіону, особливо з Росією, щодо захисту та відтворення довкілля Азовського моря."  		Враховано   підтримку і розвиток методологічних центрів, створених у рамках Чорноморської екологічної програми; у рамках Конвенції про захист Чорного моря від забруднення активізувати участь України у впровадженні основних напрямків Стратегічного плану дій, розробці та реалізації міждержавних програм та проектів щодо збереження довкілля Чорного та Азовського морів; розвиток двостороннього співробітництва з країнами регіону, особливо з Росією, щодо захисту та відтворення довкілля Азовського моря; розроблення спільної Україно-Російської комплексної програми охорони та відтворення Азовського моря. розроблення спільної Українсько-Російської комплексної програми охорони та відтворення довкілля Азовського моря за участю органів державної влади і місцевого самоврядування територіально-адміністративних одиниць України та відповідних органів державної влади і суб'єктів Російської Федерації, які входять до басейну Азовського моря, та Азовської Російсько-Української міжпарламентської комісії.  
    -26- Матвієнков С.А. (в.о. № 55)
 доповнити розділ наступним пунктом: "розроблення спільної Україно-Російської комплексної програми охорони та відтворення Азовського моря."  		Враховано    
    -27- Писаренко А.А. (в.о. № 44)
 доповнити розділ наступним пунктом: "розроблення спільної Українсько-Російської комплексної програми охорони та відтворення довкілля Азовського моря за участю органів державної влади і місцевого самоврядування територіально-адміністративних одиниць України та відповідних органів державної влади і суб'єктів Російської Федерації, які входять до басейну Азовського моря, та Азовської Російсько-Української міжпарламентської комісії".  		Враховано    
    -28- Баулін П.Б. (в.о. № 76)
 доповнити розділ наступним пунктом: "розвиток двостороннього співробітництва з Російською Федерацією щодо охорони та відтворення Азовського моря."  		Враховано редакційно    
314. Додаток №4 до Державної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів Перелік некапіталомістких природоохоронних заходів з охорони та відтворення Азовського і Чорного морів на 2001 - 2010 роки.   -29- Власов В.Д. (в.о. № 54)
Матвієнков С.А. (в.о. № 55)
 Доповнити наступним : Підготовка науково-обгрунтованих рекомендацій та створення об'єктів природно-заповідного фонду в районах Якимівському, Приазовському, Сиваського, Утлюкського, Молочного, Тілігульського, Дністровського лиманів, коси Федотова, Будакської коси в дельті ріки Дунай.  		Враховано   Додаток №4 до Державної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів Перелік некапіталомістких природоохоронних заходів з охорони та відтворення Азовського і Чорного морів на 2001 - 2010 роки. Запорізька область: Створення національного природного парку "Приазовський" на території Якимівського, Приазовського, Мелітопольського, Бердянського та Приморського районів. Створення об'єктів природно-заповідного фонду в заплаві р. Домузгла, гирлі ріки Обіточна, Утлюкському лимані, косі Федотова. Одеська область: Створення об'єктів природно-заповідного фонду в Будацькому, Тілігульському, Дністровському лиманах, Будацькій косі, дельті р. Дунай.