Кількість абзаців - 1645 Таблиця поправок


Кримінальний процесуальний кодекс України (розділ І - розділ ІІ) (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект
 
   проект
 
1. КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
 
-1- Мойсик В.Р.
З огляду на принцип історизму, а також тенденції розвитку вітчизняної науки кримінального процесу пропоную назву кодексу викласти у такій редакції: "Кримінально-процесуальний кодекс України" та внести зміни по всьому тексту проекту, а також у тексті проекту слово "вищестоящий" відносно прокурора замінити словосполученням "вищого рівня".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
 
2.

 
-2- Шемчук В.В.
назву кодексу викласти у такій редакції: "Кримінально-процесуальний кодекс України".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування     
3.

 
-3- Міщенко С.Г.
У тексті законопроекту словосполучення "кримінальне правопорушення" замінити словом "злочин" у відповідних відмінках.
У тексті законопроекту словосполучення "досудове розслідування" замінити словосполученням "досудове слідство" у відповідних відмінках
 
Відхилено      
4.

 
-4- Швець В.Д.
Пропоную назву кодексу викласти у такій редакції: "Карно-процесуальний кодекс України" та внести відповідні зміни по всьому тексту проекту.
 
Пропонується визначитись шляхом голосування     
    -5- Одарченко Ю.В.
По всьому тексту кодексу:
- слова "кримінальне правопорушення" замінити на "злочин" у відповідних відмінках;
- вилучити положення щодо кримінальних проступків;
- слова "досудове розслідування" замінити словами "досудове слідство" у відповідних відмінках.
 
Відхилено    
    -6- Зварич Р.М.
Назву „Кримінальний процесуальний кодекс України" замінити на назву „Кодекс України кримінального процесу".
 
Відхилено    
5. РозділІ. Загальні положення
 
-7- Зварич Р.М.
У тексті Кодексу слово "прокурор" у всіх відмінках замінити словами "державний обвинувач" у віповідних відмінках.
 
Враховано частково в главах 21-41 Кодексу, прокурори визначаються державними обвинувачами після підписання обвинувального акту  РозділІ. Загальні положення
 
    -8- Омельченко Г.О.
У тексті проекту словосполучення „досудове розслідування" замінити на словосполучення „досудове слідство" у відповідних відмінках.
 
Відхилено    
    -9- Грицак В.М.
Пропоную доповнити проект КПК новими статтями такого зміїсту:
"Перевірка доказів"
1 .Усі докази підлягають всебічній та ретельній перевірці.
2.Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд перевіряють докази та їх процесуальні джерела шляхом їх співставленням з іншими доказами, а також одержання інших доказів, які підтверджують чи спростовують доказ, який перевіряється.
"Межі доказування"
1.Межі доказування залежать від предмета доказування. У межі доказування включаються докази, що здатні встановити усі обставини предмета доказування.
2.Обставини злочину мають бути повно, всебічно та об'єктивно досліджені."
 
Відхилено    
6. Глава 1. Кримінальне процесуальне законодавство України та межі його дії
 
-10- Яценюк А.П.
Слово "прокурор" у відповідних відмінках вилучити:
у частині першій статті 25, частинах першій – третій статті 41, у пунктах 3), 12) частини першої статті 56, у пунктах 1), 3) частини першої статті 57, у абзаці другому частини четвертої статті 65, у пунктах 1), 3) частини другої та частині третій статті 66, у частинах першій та другій статті 67, у пункті 4) частини третьої статті 68, у частині першій статті 111, у пунктах 1), 9) частини першої статті 112, у пункті 1) частині другої статті 131, у абзацах першому, третьому, четвертому частини третьої та частині шостій статті 132, в назві глави 11 та назві, частинах першій і другій статті 133, у частині першій статті 134, у частинах першій та шостій статті 135, у частині другій статті 136, у пунктах першому та десятому частини першої статті 137, у абзаці другому частини першої статті 139, у частині другій статті 140, у абзацах сьомому та дев’ятому частини першої статті 141, у частинах першій та третій статті 142, у частині другій статті 144, у абзацах сьомому та дев’ятому частини першої статті 145, у частині першій статті 146, у частині другій статті 147, у частині першій статті 148, у частинах другій та третій статті 149, у частині першій та абзацах восьмому і десятому частини другої статті 150, у частині першій статті 151, у частині першій статті 152, у частині першій статті 228, у частині першій статті 229, у частині другій, шостій, одинадцятій статті 232, у першому та другому реченні після слів "такому випадку" частини третьої статті 233, у частинах третій, четвертій, шостій, сьомій статті 236, у частинах першій, шостій, сьомій статті 237, у частині першій статті 238, у частинах першій, шостій статті 240, у частині першій статті 241, у частинах третій та пункті першому частини четвертої статті 248, у частині другій після слів "якщо слідчий" статті 249, у назві та частині першій статті 251, перед словом "слідчий" у першому абзаці та абзаці другому частини другої статті 258, у частині другій статті 260, у частині п’ятій статті 263, у частині третій статті 269, у частині третій статті 274, в останньому реченні частини першої статті 335, у абзаці першому частини першої статті 477, у частині другій статті 503, у абзаці четвертому підпункту 11) підпункту 3.4 пункту 3 (у абзаці першому частини першої статті 387 Кримінального кодексу України), у абзаці другому підпункту 5) підпункту 3.19 пункту 3 (у пункті "в" частини другої статті 6 Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві"), у абзаці третьому підпункту 6) підпункту 3.19 пункту 3 (у пункті "а" частини першої статті 15 Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві"), у абзацах третьому, п’ятому сьомому, восьмому (після слів "замінити словами "слідчим,") підпункту 8) підпункту 3.19 пункту 3 (у статті 22 Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві"), у підпункті 2) підпункту 3.50 пункту 3 (у частині сьомій статті 11 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні") Прикінцевих положень.
 
Відхилено   Глава 1. Кримінальне процесуальне законодавство України та сфера його дії
 
7. Стаття 1. Кримінальне процесуальне законодавство України
 
-11- Зварич Р.М.
Статтю 1 викласти у такій редакції:
„ Стаття 3. Призначення Кодексу України кримінального процесу
1. Кодекс України кримінального процесу на засадах Конституції України встановлює порядок кримінального (досудового і судового) провадження щодо кримінальних правопорушень (кримінальних проступків і злочинів) та інших діянь, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
2. Установлений цим Кодексом порядок кримінального провадження призначений забезпечити законність і правопорядок, запобігання кримінальних правопорушень та інших діянь, захист від безпідставного обвинувачення чи осудження, незаконного обмеження прав і свобод людини і громадянина, а у випадку обвинувачення або осудження невинуватого — невідкладну та повну його реабілітацію, відшкодування завданої шкоди, відновлення порушених прав і свобод."
 
Відхилено   Стаття 1. Кримінальне процесуальне законодавство України
 
    -12- Яценюк А.П.
Слова "або прокурор" у відповідних відмінках вилучити:
у частині п’ятій статті 55, частині третій статті 61, у частині першій статті 106, у частині першій статті 109, у частині третій статті 234, у частині п’ятій статті 240, у частині другій статті 242, у частині другій статті 249, у першому реченні частини першої статті 250, у частині третій статті 260, у частині шостій статті 263.
 
Відхилено    
    -13- Яценюк А.П.
Слова "чи прокурор" у відповідних відмінках вилучити:
у частині другій статті 41, у частинах п’ятій, шостій статті 232, у частині першій п’ятій статті 236.
 
Відхилено    
8. 1. Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством.
 
-14- Грицак В.М.
Частину першу статті 1 викласти в такій редакції:
"1. "Призначенням кримінального процесуального законодавства є визначення порядку кримінального провадження".
 
Відхилено   1. Порядок кримінального провадження на території України визначається виключно кримінальним процесуальним законодавством.
 
    -15- Савченко І.В.
Частину першу статті 1 викласти в такій редакції:
"1. "Призначенням кримінального процесуального законодавства є визначення порядку кримінального провадження".
 
Відхилено    
    -16- Одарченко Ю.В.
У частині першій статті 1 слово "лише" замінити словом "виключно".
 
Враховано    
    -17- Кармазін Ю.А.
частину першу статті 1 після слова "законодавством" доповнити словами:
"на основі Конституції України, цього Кодексу і міжнародних договорів України.".
 
Відхилено    
9. 2. Кримінальне процесуальне законодавство складається із відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цього Кодексу.
 
-18- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
. У частині другій статті 1 слова "та цього Кодексу" замінити словами "цього Кодексу та інших законів України".
 
Враховано   2. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України, практики Європейського Суду з прав людини.
.
 
    -19- Мойсик В.Р.
Частину другу статті 1 викласти в такій редакції:
"2. Кримінальне процесуальне законодавство складається із відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цього Кодексу та інших законів, що відповідають його положенням"
 
Враховано    
    -20- Яценюк А.П.
Частину другу статті 1 після слів "законодавство" доповнити словом "України" .
 
Враховано    
    -21- Грицак В.М.
Частину другу статті 1 викласти в такій редакції:
"2. "Кримінальне процесуальне законодавство складається із відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України".
 
Враховано частково    
    -22- Савченко І.В.
Частину другу статті 1 викласти в такій редакції:
"2. "Кримінальне процесуальне законодавство складається із відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України".
 
Враховано частково    
    -23- Ківалов С.В.
У частині другій статті 1 після слів "цього Кодексу" доповнити словами "інших законів України, практики Європейського Суду з прав людини".
 
Враховано    
    -24- Яценюк А.П.
у частині другій статті 1:
після слів "процесуальне законодавство" доповнити словом "України";
перед словами "цього Кодексу" слово "та" вилучити;
після слів "цього Кодексу" доповнити словами "інших законів України та практики Європейського Суду з прав людини.".
 
Враховано    
    -25- Кармазін Ю.А.
у частині другій статті 1 слова: "та цього Кодексу" замінити на слова "цього Кодексу та інших законів України".
 
Враховано    
    -26- Міщенко С.Г.
Доповнити статтю 1 новою частиною третьою такого змісту:
"3. Порядок проведення негласних слідчих (розшукових) дій визначається законом".
 
Відхилено    
    -27- Кармазін Ю.А.
статтю 1 після частини другої доповнити новими частинами третьою та четвертою такого змісту:
"3. Норми даного Кодексу застосовуються і трактуються відповідно до Європейської конвенції та практики Європейського суду.".
"4. У разі, якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору.".
 
Відхилено    
10. Стаття 2. Завдання кримінального судочинства
 
-28- Зварич Р.М.
Статтю 2 викласти у такій редакції:
Стаття 2. Завдання Кодексу Кримінального процесу
„1. Завданнями Кодексу України кримінального процесу є:
— закріплення належної правової процедури здійснення кримінального провадження;
— захист прав і свобод та законних інтересів людини і громадянина, а також прав та законних інтересів юридичних осіб, яким кримінальними праворушеннями та іншими діяннями завдано шкоди;
— кримінальне переслідування і захист осіб, які підозрюються, обвинувачуються у здійсненні кримінальних правопорушень та інших діяннях, передбачених законом України про кримінальну відповідальність;
— забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожен, хто здійснив злочин, був справедливо покараний і жоден невинуватий не був притягнутий до кримінальної відповідальності та осуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
2. Кодекс України кримінального процесу покликаний сприяти формуванню в суспільстві поваги до прав і свобод людини і громадянина, утвердженню принципу верховенства права та справедливості."
 
Враховано частково   Стаття 2. Завдання кримінального провадження
 
    -29- Забарський В.В.
У статті 2:
"у назві та тексті слово "судочинства" замінити словом "провадження";
У тексті після слів "неупередженого розслідування" доповнити словами "і судового розгляду"
 
Враховано    
    -30- Сас С.В.
Статтю 2 викласти в такій редакції:
" Стаття 2 Завданнями кримінального судочинства є швидке і повне розкриття злочинів,викриття і забезпечення упродовж розумного строку за справедливою і відкритою процедурою правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин поніс справедливе покарання, і жоден невинний не був притягнутий до кримінальної відповідальності".
Завдання не повинні містити надмірну кількість цільових установок та нівелювати основу сутність кримінально-процесуальної форми.
 
Відхилено    
    -31- Кармазін Ю.А.
статтю 2 викласти у такій редакції:
"Стаття 2. Завдання кримінального судочинства
1. Завданнями кримінального судочинства є охорона прав та свобод фізичних осіб, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави, яким заподіяно шкоду злочином; забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування; викриття осіб, які вчинили злочини, притягнення їх до відповідальності та призначення їм справедливого покарання; захист особи від безпідставного і незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, засудження, захист фізичних та юридичних осіб від порушення чи обмеження їх прав, свобод та охоронюваних законом інтересів; забезпечення відшкодування шкоди, завданої злочином, у тому числі за рахунок держави; забезпечення доступу особи до здійснення правосуддя у кримінальних справах; сприяння зміцненню законності, запобігання злочинам, усунення причин, що породжують злочинність, та виховання громадян в дусі дотримання Конституції та законів України.".
 
Відхилено    
    -32- Кармазін Ю.А.
у разі не підтримання попередньої пропозиції:
слова "кримінальне правопорушення" у всіх відмінках замінити на слово "злочин" у відповідному відмінку і далі – за текстом.
після слів: "кримінального провадження," доповнити словами "забезпечення відшкодування шкоди, завданої злочином, у тому числі за рахунок держави" і далі – за текстом.
 
Враховано частково    
11. 1. Завданнями кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений і жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.
 
-33- Малишев В.С.
Олійник В.М.
Частину першу статті 2 після слів "неупередженого розслідування" доповнити словами "і судового розгляду".
 
Враховано   1. Завданнями кримінального провадження є забезпечення відшкодування шкоди, завданої злочином, у тому числі за рахунок держави, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
 
    -34- Яценюк А.П.
У статті 2 після слів "неупередженого розслідування" доповнити словами "і розгляду кримінальних справ".
 
Враховано редакційно    
    -35- Ківалов С.В.
у частині першій статті 2:
після слів "кримінальних правопорушень" доповнити словами "та інших діянь, передбачених законом України про кримінальну відповідальність";
після слів "неупередженого розслідування" доповнити словами "а також справедливого судового розгляду"
 
Враховано частково    
    -36- Швець В.Д.
.Статтю 2 проекту, якою пропонується визначити завдання кримінального судочинства як захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, вважаємо необхідним доповнити словами "і судового розгляду"
 
Враховано    
    -37- Мойсик В.Р.
Статтю 2 "Завдання кримінального судочинства" після слова "судочинство" доповнити словом "Україна" у відповідних відмінках
 
Відхилено    
    -38- Грицак В.М.
частину першу статті 2 викласти в такій редакції:
"завданнями кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у тому числі за рахунок держави, та швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений і жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу".
 
Враховано редакційно    
    -39- Бондик В.А.
У частині першій статті 2 після слів "повного та неупередженого розслідування" доповнити словами "і судового розгляду";
 
Враховано    
    -40- Прутнік Е.А.
У частині першій статті 2 після слів "повного та неупередженого розслідування" доповнити словами "і судового розгляду";
 
Враховано    
    -41- Плотніков О.В.
У частині першій статті 2 після слів "повного та неупередженого розслідування" доповнити словами "і судового розгляду";
 
Враховано    
    -42- Ківалов С.В.
доповнити статтю 2 частиною другою такого змісту:
"2. Кримінальне провадження здійснюється з забезпеченням прав та законних інтересів учасників кримінального провадження".
 
Відхилено    
12. Стаття 3. Визначення основних термінів Кодексу
 
-43- Шенцев Д.О.
У пунктах 8 і 16, пункті 3 частини першої статті 3, частині 3 статті 38, частині 1 статті 41, частині 1 статті 143, частині шостій статті 232, абзацах 4 і 5 частини п’ятої і частині шостій статті 246, підпункті 1 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" слова "орган, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства" замінити словами "податкова міліція", у відповідних відмінках.
 
Відхилено   Стаття 3. Визначення основних термінів Кодексу
 
13. 1. Терміни, що їх вжито в цьому Кодексі, якщо немає спеціальних вказівок, мають таке значення:
 
-44- Кармазін Ю.А.
у всьому тексті статті 3 слова: "кримінальне правопорушення" у всіх відмінках замінити на слово "злочин" у відповідному відмінку
 
Відхилено   1. Терміни, що їх вжито в цьому Кодексі, якщо немає спеціальних вказівок, мають таке значення:
 
14. 1) близькі родичі та члени сім'ї - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, в тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;
 
-45- Яценюк А.П.
у пункті 1 частини першої статті 3 слова "спільно проживають" замінити словами "проживають сім’єю"; слова "в тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі" вилучити;
 
Відхилено   1) близькі родичі та члени сім’ї – всі, хто перебуває в родинних стосунках, а також усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;
 
    -46- Швець В.Д.
Прокопчук Ю.В.
Пункт перший частини першої статті 3 викласти у такій редакції:
"близькі родичі та члени сім’ї – всі, хто знаходиться в родинних стосунках, а також усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, в тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі".
 
Враховано    
    -47- Кармазін Ю.А.
пункт перший частини першої статті 3 викласти у такій редакції:
"близькі родичі та члени сім'ї – батьки, один із подружжя, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, усиновителі, усиновлені, інші, крім близьких родичів, особи, які перебувають у родинних чи близьких стосунках, опікуни, піклувальники, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, в тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;".
 
Враховано частково    
    -48- Кармазін Ю.А.
статтю 3 після пункту 1 доповнити, змінивши відповідно подальшу нумерацію пунктів, новим пунктом 2 наступного змісту:
"2) вердикт - рішення, що винесене судом присяжних;"
 
Відхилено    
15. 2) головуючий - професійний суддя, який головує при колегіальному судовому розгляді або здійснює його одноособово;
 
-49- Кармазін Ю.А.
пункт другий статті 3 викласти у такій редакції:
"головуючий - професійний суддя, який головує при колегіальному розгляді справи або розглядає справу одноособово;".
 
Враховано   2) головуючий - професійний суддя, який головує під час колегіального розгляду справи або розглядає справу одноособово;
 
16. 3) державне обвинувачення - процесуальна діяльність прокурора або іншої уповноваженої цим Кодексом особи, що полягає у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення;
 
-50- Мойсик В.Р.
Пункт 3 частини першої статті 3 викласти у такій редакції: "Підтримання державного обвинувачення – процесуальна діяльність прокурора або іншої уповноваженої цим Кодексом особи, що полягає у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення".
 
Відхилено   3) державне обвинувачення - процесуальна діяльність прокурора, що полягає у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення;
 
    -51- Кармазін Ю.А.
пункт третій статті 3 викласти у такій редакції:
"державне обвинувачення - процесуальна і публічна діяльність прокурора у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила злочин;"
 
Відхилено    
    -52- Ківалов С.В.
пункт 3 частини першої статті 3 викласти в такій редакції:
"3) підтримання державного обвинувачення – процесуальна діяльність прокурора або іншої уповноваженої цим Кодексом особи, що полягає у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, оскільки у існуючій редакції визначення державного обвинувачення суперечить визначенню обвинувачення, викладеному у пункті 13 цієї статті";
 
Відхилено    
    -53- Грицак В.М.
У пункті третьому частини першої статті 3 слова "або іншої уповноваженої цим Кодексом особи" виключити.
 
Враховано    
    -54- Савченко І.В.
У пункті третьому частини першої статті 3 слова "або іншої уповноваженої цим Кодексом особи" виключити.
 
Враховано    
    -55- Шемчук В.В.
У пункті третьому частини першої статті 3 слова "або іншої уповноваженої цим Кодексом особи" виключити.
 
Враховано    
17. 4) дізнання - форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування кримінальних проступків;
 
-56- Грицак В.М.
Пункт 4 частини першої статті 3 Викласти у такій редакції:
"4) дізнання – форма досудового розслідування кримінальних проступків".
 
Враховано   4) дізнання – форма досудового розслідування кримінальних проступків;
 
    -57- Савченко І.В.
Пункт 4 частини першої статті 3 Викласти у такій редакції:
"4) дізнання – форма досудового розслідування кримінальних проступків"
 
Враховано    
    -58- Швець В.Д.
Пункт 4 частини першої статті 3 викласти у такій редакції:
"дізнання – форма розслідування кримінальних проступків на досудовій стадії кримінального провадження".
 
Відхилено    
    -59- Міщенко С.Г.
Пункти 4, 6 частини першої статті 3 виключити.
 
Відхилено    
    -60- Омельченко Г.О.
п.4 ч.1 ст.3 викласти у такій редакції:
„дізнання – форма кримінального провадження, в якій здійснюється розслідування кримінальних проступків;"
 
Відхилено    
    -61- Ківалов С.В.
частину першу статті 3 після пункту 4 доповнити новим пунктом такого змісту:
"5) Досудове провадження – частина кримінального провадження (стадія перевірки заяв та повідомлень про діяння, передбачені законом України про кримінальну відповідальність, та стадія досудового розслідування), яка починається з моменту, коли органу дізнання, слідчому, прокурору стали відомі обставини, що можуть свідчити про вчинення діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, до направлення в суд обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності";
У зв’язку з чим, пункти 4 – 25 вважати пунктами 5 – 26.
 
Відхилено    
18. 5) досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
 
-62- Мойсик В.Р.
Пункт 5 частини першої статті 3 викласти у такій редакції:
"досудове слідство – форма розслідування злочинів на досудовій стадії кримінального провадження".
У пункті 5 визначити момент початку досудового розслідування складанням процесуального документу – постанови про відкриття / порушення досудового розслідування з наступним обов’язковим занесенням даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Порушення кримінального провадження на стадії досудового розслідування не повинно бути пов’язане із електронними джерелами, оскільки електронні джерела на сьогоднішній день не є надійним підтвердженням процесуального факту. Тому такий важливий процесуальний факт як момент порушення кримінального провадження повинен бути, на нашу думку, відображений виключно у письмовій формі.
Це обумовлюється також і тієї обставиною, що не всі органи досудового розслідування (особливо в сільських районах) на сьогоднішній день оснащені доступом до єдиної електронної системи реєстраторів досудових розслідувань і відповідним обладнанням.
 
Відхилено   5) досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
 
    -63- Кармазін Ю.А.
пункт п’ятий викласти у такій редакції:
"досудове розслідування - стадія кримінального провадження з моменту відкриття провадження у кримінальній справі до направлення справи до суду;".
 
Відхилено    
    -64- Яценюк А.П.
у пункті 5 частини першої статті 3 слова "внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань" замінити словами "винесення постанови про початок досудового розслідування";
 
Відхилено    
    -65- Омельченко Г.О.
п.5 ч.1 ст.3 викласти у такій редакції:
„дослідча перевірка – стадія кримінального провадження, яка починається з моменту реєстрації заяви або повідомлення про злочин і закінчується направленням матеріалів для проведення досудового слідства або закриттям провадження;"
 
Відхилено    
19. 6) досудове слідство - форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування злочинів;
 
-66- Грицак В.М.
Пункт 6 частини першої статті 3 викласти у такій редакції:
"6) досудове слідство – форма досудового розслідування злочинів;".
 
Враховано   6) досудове слідство – форма розслідування злочинів на досудовій стадії кримінального провадження;
 
    -67- Савченко І.В.
Пункт 6 частини першої статті 3 викласти у такій редакції:
"6) досудове слідство – форма досудового розслідування злочинів;".
 
Враховано    
    -68- Сас С.В.
У ч. 1 п. 6 виключити (тотожний п. 5).
 
Відхилено    
    -69- Бондик В.А.
Пункт 6 частини першої статті 3 викласти у такій редакції:
"досудове слідство – форма розслідування злочинів на досудовій стадії кримінального провадження";
 
Враховано    
    -70- Прутнік Е.А.
Пункт 6 частини першої статті 3 викласти у такій редакції:
"досудове слідство – форма розслідування злочинів на досудовій стадії кримінального провадження";
 
Враховано    
    -71- Плотніков О.В.
Пункт 6 частини першої статті 3 викласти у такій редакції:
"досудове слідство – форма розслідування злочинів на досудовій стадії кримінального провадження";
 
Враховано    
    -72- Швець В.Д.
Пункт 6 частини першої статті 3 викласти у такій редакції:
"досудове слідство – форма розслідування злочинів на досудовій стадії кримінального провадження";
 
Враховано    
    -73- Омельченко Г.О.
п.6 ч.1 ст.5 викласти у такій редакції:
„досудове слідство – стадія кримінального провадження, у якій здійснюється розслідування злочинів, і яка закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;"
 
Відхилено    
    -74- Омельченко Г.О.
Доповнити новим пунктом після п.6 ч.1 ст.3 такого змісту:
„судове слідство – стадія кримінального провадження, у якій здійснюється доказування обвинувачення у суді, і яка закінчується постановленням: а) вироку (виправдувальним або обвинувальним); б) судового рішення про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; в) судовим рішенням про закриття кримінального провадження з підстав, визначеним законом про кримінальну відповідальність та цим Кодексом;"
 
Відхилено    
20. 7) закон України про кримінальну відповідальність - законодавчі акти України, які встановлюють кримінальну відповідальність (Кримінальний кодекс України та законодавчий акт, що передбачає кримінальні проступки);
 
-75- Одарченко Ю.В.
Пункт 7 частини першої статті 3 викласти у такій редакції:
"7) Закон України про кримінальну відповідальність – єдиний законодавчий акт, що встановлює кримінальну відповідальність – Кримінальний кодекс України".
 
Відхилено , у зв‘язку з внесеннням на розгляд ВРУ 2 законопроектів про кримінальні проступки.  7) закон України про кримінальну відповідальність - законодавчі акти України, які встановлюють кримінальну відповідальність (Кримінальний кодекс України та законодавчий акт, що передбачає відповідальність за кримінальні проступки);
 
    -76- Сас С.В.
П. 7 виключити (поняття кримінального закону має міститися у кримінальному законі, а не у процесуальному. Як можна вписувати у процесуальний закон інформацію про законодавчий акт, якого немає і який повинен визначати певні норми матеріального права, які встановлюють певні права та обов’язки, механізм реалізації яких повинен бути встановлений КПК, "як можна запрягати воза перед конем").
 
Відхилено    
    -77- Міщенко С.Г.
У пункті 7 частини першої статті 3 слова "Кримінальний кодекс України та законодавчий акт, що передбачає кримінальні проступки" виключити.
 
Відхилено    
    -78- Денькович І.В.
Пункт сьомий частини першої статті 3 викласти в такій редакції:
"Закон України про кримінальну відповідальність – це нормативно – правовий акт, що ґрунтується на нормах Конституції України та нормах міжнародного права, який встановлює злочинність діяння, покарання, кримінально-правові наслідки і має на меті попередження правопорушень";
 
Відхилено    
    -79- Прокопчук Ю.В.
Пункт сьомий частини першої статті 3 викласти в такій редакції:
"Закон України про кримінальну відповідальність – це нормативно – правовий акт, що ґрунтується на нормах Конституції України та нормах міжнародного права, який встановлює злочинність діяння, покарання, кримінально-правові наслідки і має на меті попередження правопорушень";
 
Відхилено    
    -80- Мойсик В.Р.
П. 7 частини першої статті 3 виключити. Відповідно, по всьому тексту проекту виключити посилання на "кримінальні проступки",словосполучення "кримінальне правопорушення" замінити словом "злочин" у відповідних числах та відмінках.
 
Відхилено    
21. 8) керівник органу досудового розслідування - начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, та його заступники, які діють у межах своєї компетенції;
 
-81- Гордієнко С.В.
у підпунктах 8 і 16 пункту 1 статті 3 після слів "за додержанням податкового законодавства" доповнити словами "Військової служби правопорядку у Збройних Силах України";
 
Враховано частково в Перехідних положеннях  8) керівник органу досудового розслідування - начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу внутрішніх справ, керівник органу державної безпеки, органу, що забезпечує запобігання кримінальним правопорушенням у сфері оподаткування, здійснює їх розслідування та розкриття, органу Державного антикорупційного бюро розслідувань України, та їх заступники, які діють у межах своєї компетенції;
 
    -82- Швець В.Д.
У підпункті 8 після слів "органу внутрішніх справ, органу" доповнити словом "державної", а слова "органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства" замінити словами "органу, що здійснює запобігання кримінальних правопорушень, їх розкриття та розслідування у сфері оподаткування"
 
Враховано    
    -83- Сас С.В.
П. 8 виключити – керівник органу досудового розслідування – це адміністративна посада, а не процесуальний статус суб’єкта.
 
Відхилено    
    -84- Кармазін Ю.А.
пункт 8 викласти в наступній редакції:
"керівник органу досудового розслідування - службова особа, яка очолює Головне слідче управління, слідче управління, відділ, відділення Слідчого комітету, органу безпеки, або її заступник, які діють у межах своєї компетенції".
 
Відхилено    
    -85- Кузьмук О.І.
у підпунктах 8 і 16 пункту 1 статті 3 після слів "за додержанням податкового законодавства" доповнити словами "Військової служби правопорядку у Збройних Силах України";
 
Враховано частково в Перехідних положеннях   
    -86- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
пункт 8 частини першої статті 3 після слів "податкового законодавства" доповнити словами "органу Державного антикорупційного бюро розслідувань України";
 
Враховано    
    -87- Міщенко С.Г.
У пункті 8 частини першої статті 3 слова "внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства" замінити словами "досудового слідства".
 
Відхилено    
    -88- Гриценко А.С.
У пункті 8 статті 3 слова "органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства" виключити.
 
Враховано редакційно (замінено назвуу органу)   
    -89- Грицак В.М.
Пункт 8 частини першої статті 3 викласти в такій редакції:
"8) керівник органу досудового розслідування – начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу Національного бюро розслідувань, внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, та його заступники, які діють у межах своєї компетенції;"
 
Враховано редакційно    
    -90- Савченко І.В.
Пункт 8 частини першої статті 3 викласти в такій редакції:
"8) керівник органу досудового розслідування – начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу Національного бюро розслідувань, внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, та його заступники, які діють у межах своєї компетенції;"
 
Враховано редакційно    
22. 9) керівник органу прокуратури - Генеральний прокурор України, прокурор Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, міжрайонний прокурор, прокурор міста, району, прирівняні до них прокурори, та їх заступники, які діють у межах своєї компетенції;
 
-91- Сас С.В.
П. 9 виключити – керівник органу прокуратури також адміністративна посада, а не процесуальний статус суб’єкта. Є закон України "Про прокуратуру України", який визначає права та обов’язки працівників прокуратури.
 
Відхилено   9) керівник органу прокуратури - Генеральний прокурор України, прокурор Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, міжрайонний прокурор, прокурор міста, району, прирівняні до них прокурори, та їх заступники, які діють у межах своєї компетенції;
 
23. 10) кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність;
 
-92- Омельченко Г.О.
п.10 ч.1 ст.3 викласти у такій редакції:
„кримінальне провадження – дослідча перевірка, досудове та судове слідство, перегляд судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, - процесуальні дії у зв’язку із вчиненням діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність;"
 
Відхилено   10) кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність;
 
    -93- Ківалов С.В.
у пункті 11 ч.1 ст.3 слово "розслідування" виключити;
 
Відхилено    
24. 11) малолітня особа - дитина до досягнення нею чотирнадцяти років;
 
-94- Швець В.Д.
У статті 3 надано поняття "малолітня" та "неповнолітня" особа. У параграфі 1 та 2 Глави 38 мова йдеться про неповнолітніх. Буквальне тлумачення назви параграфа 2 у співвідношенні з визначеннями "малолітній" та "неповнолітній", наданими в ст. 3 проекту, дозволяє зробити висновок, що в параграфі 2 мова йдеться про дитину, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у віці від 14 до 16 років, за яке кримінальна відповідальність наступає з 16 років. Треба узгодити терміни та зміст згаданих параграфів.
 
Відхилено   11) малолітня особа - дитина до досягнення нею чотирнадцяти років;
 
25. 12) неповнолітня особа - дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років;
 
-95- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
пункт 12 частини першої статті 3 після слів "неповновлітня особа" доповнити словами "малолітня особа, а також";
 
Відхилено   12) неповнолітня особа - дитина віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років;
 
    -96- Кармазін Ю.А.
у пункті дванадцять слово: "дитина" замінити на слово: "особа" і далі – за текстом
 
Відхилено    
    -97- Кармазін Ю.А.
після пункту 12 доповнити, змінивши відповідно подальшу нумерацію пунктів, новим пунктом 13 наступного змісту:
"невідкладні процесуальні дії – такі процесуальні дії, зволікання з проведенням яких може призвести до втрати предметів та документів, що можуть бути доказами, зміну обстановки, зникнення слідів злочину або особи, якою він був вчинений;"
 
Відхилено    
26. 13) обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом;
 
-98- Мойсик В.Р.
Пункт 13 частини першої статті 3 викласти в такій редакції: "обвинувачення – це діяльність щодо формування та обґрунтування в порядку, встановленому цим Кодексом, твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність".
 
Відхилено   13) обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом;
14) реєстрація правопорушення - внесення слідчим, прокурором на підставі заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань;
 
    -99- Бондик В.А.
Пункт 13 частини першої статті 3 викласти у такій редакції:
"обвинувачення – це діяльність щодо формування та обґрунтування в порядку, встановленому цим Кодексом, твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність";
 
Відхилено    
    -100- Прутнік Е.А.
Пункт 13 частини першої статті 3 викласти у такій редакції:
"обвинувачення – це діяльність щодо формування та обґрунтування в порядку, встановленому цим Кодексом, твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність";
 
Відхилено    
    -101- Плотніков О.В.
Пункт 13 частини першої статті 3 викласти у такій редакції:
"обвинувачення – це діяльність щодо формування та обґрунтування в порядку, встановленому цим Кодексом, твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність";
 
Відхилено    
    -102- Мойсик В.Р.
Частину першу статті 3 після п.13 доповнити новим пунктом такого змісту:
"14) реєстрація правопорушення - внесення слідчим, прокурором на підставі заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань".
У зв‘язку з цим пункти 14-25 вважати відповідно пунктами 15-26.
 
Враховано    
27. 14) прокурор - Генеральний прокурор України, прокурор Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, міжрайонні прокурори, прокурори міст і районів та прирівняні до них, заступники, помічники прокурора, начальники підрозділів органів прокуратури, їхні заступники, прокурори підрозділів органів прокуратури, прокурори-криміналісти, які діють у межах своїх повноважень;
 
-103- Малишев В.С.
Олійник В.М.
пункт 14 частини першої статті 3 викласти в такій редакції:
"14) прокурор – Генеральний прокурор України, перший заступник, заступники Генерального прокурора України, їх старші помічники, помічники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, прокурори міст і районів, районів у містах, міжрайонні та спеціалізовані прокурори, їх перші заступники, заступники прокурорів, начальники головних управлінь, управлінь, відділів прокуратур, їх перші заступники, заступники, старші прокурори та прокурори прокуратур усіх рівнів, які діють у межах повноважень, визначених цим Кодексом;"
 
Відхилено   15) прокурор - Генеральний прокурор України, прокурор Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, міжрайонні прокурори, прокурори міст і районів та прирівняні до них, заступники, помічники прокурора, начальники підрозділів органів прокуратури, їх заступники, прокурори підрозділів органів прокуратури, прокурори-криміналісти, які діють у межах своїх повноважень;
16) понятий - незаінтересована в кримінальному провадженні особа, яка залучається під час проведення досудового розслідування для посвідчення ходу виконання та результатів процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом;
17) протокол – процесуальний документ, в якому у випадках, передбачених цим Кодексом, засвідчуються перебіг та результати проведення процесуальних дій;
 
    -104- Сас С.В.
П. 14 замість слів "їхні заступники" записати "заступники начальників підрозділів органів прокуратури". Посади "їхні заступники" не існує.
 
Відхилено    
    -105- Кармазін Ю.А.
пункт 14 після слів "їхні заступники," доповнити словами "старші помічники та" і далі – за текстом
 
Відхилено    
    -106- Кармазін Ю.А.
після пункту 14 доповнити, змінивши відповідно подальшу нумерацію пунктів, новим пунктом 15 наступного змісту:
"понятий - незаінтересована в кримінальному провадженні особа, яка залучається під час проведення досудового розслідування для посвідчення ходу виконання та результатів процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом.".
 
Враховано    
    -107- Кармазін Ю.А.
після нового пункту 15 доповнити, змінивши відповідно подальшу нумерацію пунктів, пунктом 16 наступного змісту:
"протокол – процесуальний документ, у якому у випадках, передбачених цим Кодексом, засвідчується перебіг та результати проведення процесуальних дій;".
 
Враховано    
28. 15) розмір мінімальної заробітної плати - грошова сума, що дорівнює місячному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія;
 
-108- Мойсик В.Р.
Пункт 15 частини першої статті 3 виключити оскільки визначення розміру мінімальної заробітної плати виходить за межі правового регулювання КПК та визначається іншими правовими актами.
 
Враховано      
    -109- Омельченко Г.О.
п.15 ч.1 ст.3 виключити.
 
Враховано    
    -110- Кармазін Ю.А.
п.15 ч.1 ст.3 виключити
 
Враховано    
    -111- Сас С.В.
П. 15 замість слів "встановленої законом на перше січня календарного року, в якому" замінити словами "встановленої законом на дату, в яку". (Протягом року мінімальна зарплата може змінюватися декілька разів).
 
Відхилено , у зв‘язку з виключенням п.15.   
    -112- Хара В.Г.
З метою уніфікації норм чинного законодавства вважаємо за необхідне застосування в усіх законодавчих актах єдиного терміну, що пов‘язаний із розміром грошового стягнення – розмір мінімальної заробітної плати.
Крім того, слід визначити розмір мінімальної заробітної плати як грошову суму, що дорівнює місячному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на той час, коли приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія, а не на 1 січня календарного року, оскільки за рік мінімальна заробітна плата неодноразово змінюється.
 
Відхилено , у зв‘язку з виключенням п.15.   
    -113- Швець В.Д.
Прокопчук Ю.В.
Пункт 15 статті 3 викласти в такій редакції:
"15) розмір мінімальної заробітної плати (неоподатковуваний мінімум доходів громадян) – сума, що встановлена законом на 1 січня календарного року, в якому кримінальне провадження передається до суду"
 
Відхилено , у зв‘язку з виключенням п.15.   
29. 16) слідчий - службова особа органу внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, провадити досудове розслідування кримінальних правопорушень;
 
-114- Гриценко А.С.
У пункті 16 статті 3 слова "органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства" виключити .
 
Відхилено   18) слідчий - службова особа органу внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що забезпечує запобігання кримінальним правопорушенням у сфері оподаткування, органу Державного антикорупційного бюро розслідувань України уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, провадити досудове розслідування кримінальних правопорушень;
 
    -115- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
пункт 16 частини першої статті 3 після слів "податкового законодавства" доповнити словами "органу Державного антикорупційного бюро розслідувань України".
 
Враховано    
    -116- Міщенко С.Г.
У пункті 16 частини першої статті 3 слова "внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства" замінити словами "досудового слідства".
 
Враховано редакційно    
    -117- Кармазін Ю.А.
пункт 16 викласти у такій редакції:
"слідчий - службова особа відповідного слідчого підрозділу, уповноважена здійснювати досудове слідство у кримінальній справі;".
 
Відхилено    
30. 17) слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції визначається зборами суддів із складу суддів цього суду;
 
-118- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
Друге речення пункту 17 частини першої статті 3 викласти в такій редакції: "Слідчий суддя у суді першої інстанції визначається із суддів цього суду в порядку черговості.
 
Враховано частково   19) слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції призначається головою суду шляхом черговості зі складу суддів цього суду терміном на один рік;
 
    -119- Швець В.Д.
У пункті 17 статті 3 після слів "у суді першої інстанції" доповнити словами "призначається шляхом черговості із складу суддів цього суду терміном на один рік", а слова "зборми суддів із складу цього суду" виключити".
 
Враховано    
    -120- Ківалов С.В.
у пункті 18 ч.1 ст.3 словосполучення "суд першої інстанції" замінити на "місцевий суд" у відповідних відмінках;
 
Відхилено    
    -121- Міщенко С.Г.
У реченні першому пункту 17 частини першої статті 3 слова "та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу" замінити словами "а стосовно негласних слідчих (розшукових) дій".
 
Відхилено    
    -122- Шишкіна Е.В.
У пункті 17 частини першої ст. 3 проекту речення "Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції визначається зборами суддів із складу суддів цього суду" замінити на речення "Слідчий суддя у суді першої інстанції визначається із суддів цього суду в порядку черговості".
 
Відхилено    
    -123- Мойсик В.Р.
Пункт 17 частини першої статті 3 викласти в такій редакції:
17) слідчий суддя – суддя суду першої інстанції, обраний на посаду безстроково, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший обраний безстроково суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя.
 
Враховано    
    -124- Кармазін Ю.А.
після пункту 17 доповнити, змінивши відповідно подальшу нумерацію пунктів, новим пунктом 18 наступного змісту:
"слідчі дії — це регламентовані кримінальним процесуальним законом процесуальні дії, що спрямовані на збирання, фіксацію та перевірку доказів".
 
Відхилено    
31. 18) сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники;
 
-125- Грицак В.М.
пункт 18 частини 1 статті 3 викласти в такій редакції:
"18) сторони кримінального провадження – з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач та його представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, цивільний відповідач та його представник, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники;".
 
Відхилено   20) сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники;
 
    -126- Мойсик В.Р.
У пункті 18 частини першої статті 3 виключити слова "керівник органу досудового розслідування".
 
Відхилено    
    -127- Сас С.В.
П 18 після словосполучення "з боку обвинувачення" слово слідчий вилучити. Віднесення слідчого до сторони обвинувачення це нонсенс. Слідчий встановлює істину, і лише з певного етапу стає стороною звинувачення. А дане визначення підтверджує, що слідчий є ланкою репресивної, а не правоохоронної системи.
 
Відхилено    
    -128- Савченко І.В.
пункт 18 частини 1 статті 3 викласти в такій редакції:
"18) сторони кримінального провадження – з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач та його представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, цивільний відповідач та його представник, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники;".
 
Відхилено    
    -129- Швець В.Д.
У пункті 18 частини першої статті 3 виключити слово " (підсудний)".
 
Відхилено    
    -130- Шемчук В.В.
У пункті 18 частини першої статті 3 виключити слово " (підсудний)".
 
Відхилено    
32. 19) суд апеляційної інстанції - Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційний суд області, міста Києва чи Севастополя, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції, що ухвалив оскаржуване судове рішення;
 
   21) суд апеляційної інстанції - Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційний суд області, міст Києва та Севастополя, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції, що ухвалив оскаржуване судове рішення;
 
33. 20) суд касаційної інстанції - Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ;
 
-131- Кармазін Ю.А.
виключити пункт 20.
 
Відхилено   22) суд касаційної інстанції - Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ;
 
34. 21) суд першої інстанції - районний, районний у місті, міський та міськрайонний суд, який має право ухвалити вирок або ухвалу про закриття кримінального провадження;
 
-132- Мойсик В.Р.
Законодавча техніка вимагає застосування термінологічної єдності у правових актах, тому враховуючи деякі термінологічні колізії п.21 ст.3 та ч.1 ст.454 зі ст.ст. 371, 418, 420, 441 проекту, що вирок ухвалюється, а ухвала постановляється, пропоную: пункт 21 частини першої статті 3 викласти його в такій редакції:
"21) суд першої інстанції - районний, районний у місті, міський та міськрайонний суд, який має право ухвалити вирок або постановити ухвалу про закриття кримінального провадження".
 
Враховано   23) суд першої інстанції - районний, районний у місті, міський та міськрайонний суд, який має право ухвалити вирок або постановити ухвалу про закриття кримінального провадження;
 
    -133- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
у пункті 21 слова "ухвалити вирок або ухвалу" замінити словами "ухвалити вирок або постановити ухвалу";
 
Враховано    
35. 22) суддя - голова, заступник голови, суддя Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційних судів областей, міст Києва і Севастополя, районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів, які відповідно до Конституції України на професійній основі уповноважені здійснювати правосуддя; присяжний;
 
-134- Ківалов С.В.
у пункті 22 ч.1 ст.3 та після слів "міськрайонний суд" доповнити словами " (місцевий суд)";
 
Враховано   24) суддя - голова, заступник голови, суддя Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів (місцевих судів), які відповідно до Конституції України на професійній основі уповноважені здійснювати правосуддя; народний засідатель;
 
    -135- Міщенко С.Г.
У пункті 22 частини першої статті 3 слово "присяжний" замінити словами "народний засідатель".
 
Враховано    
    -136- Яценюк А.П.
у пункті 22 частини першої статті 3 слово "присяжний" вилучити.
 
Враховано    
    -137- Кармазін Ю.А.
Пункт 22 статті 3 виключити.
 
Відхилено    
36. 23) судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає попереднє судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, Верховним Судом України, за нововиявленими обставинами;
 
-138- Мойсик В.Р.
Пункт 23 частини першої статті 3 викласти в такій редакції:
"23)судове провадження – кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає попереднє судове провадження, судовий розгляд, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, Верховним Судом України, за нововиявленими обставинами".
 
Враховано редакційно   25) судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, Верховним Судом України, за нововиявленими обставинами;
 
    -139- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
у пункті 23 слово "попереднє" за мінити словом "підготовче";
 
Враховано    
    -140- Ківалов С.В.
пункт 23 викласти у такій редакції: "23) судове провадження – кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче провадження, судовий розгляд, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, Верховним Судом України, за нововиявленими обставинами";
 
Враховано    
    -141- Швець В.Д.
У пункті 23 статті 3 слово "попереднє" замінити словом "підготовче".
 
Враховано    
    -142- Грицак В.М.
Пункт 23 частини першої статті 3 викласти в такій редакції:
"23) судове провадження – кримінальне провадження в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, а також з перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами та Верховним Судом України;".
 
Враховано частково    
    -143- Савченко І.В.
Пункт 23 частини першої статті 3 викласти в такій редакції:
"23) судове провадження – кримінальне провадження в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, а також з перегляду судових рішень за ново виявленими обставинами та Верховним Судом України;".
 
Враховано частково    
37. 24) учасники кримінального провадження - сторони, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, заявник, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, секретар судового засідання, судовий розпорядник;
 
-144- Мойсик В.Р.
Пункт 24 викласти в такій редакції: "24) учасники кримінального провадження – сторони, заявник, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, секретар судового засідання, судовий розпорядник".
 
Враховано редакційно   26) учасники кримінального провадження - сторони, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію), заявник, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, секретар судового засідання, судовий розпорядник;
 
    -145- Павленко Е.І.
Пилипенко В.П.
у пункті 24 після слів "його представник" доповнити словами "особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію)".
 
Враховано    
    -146- Сас С.В.
П. 24 слово "адвокат" замінити словом "захисник". Дане визначення суперечить рішенню КСУ від 16.11.2000 року № 13 рп/2000 (справа про право вільного вибору захисника).
 
Відхилено    
    -147- Ківалов С.В.
у пункті 24 ч.1 ст.3 слово "потерпілий" - виключити
 
Відхилено    
    -148- Грицак В.М.
У пункті 24 частини 1 статті 3 слова "потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник" виключити.
 
Відхилено    
    -149- Бондик В.А.
Пункт 24 частини першої статті 3 викласти у такій редакції:
учасники кримінального провадження – сторони, заявник, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, секретар судового засідання, судовий розпорядник".
 
Відхилено    
    -150- Прутнік Е.А.
Пункт 24 частини першої статті 3 викласти у такій редакції:
учасники кримінального провадження – сторони, заявник, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, секретар судового засідання, судовий розпорядник".
 
Відхилено    
    -151- Плотніков О.В.
Пункт 24 частини першої статті 3 викласти у такій редакції:
учасники кримінального провадження – сторони, заявник, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, секретар судового засідання, судовий розпорядник".
 
Відхилено    
    -152- Савченко І.В.
У пункті двадцять четвертому частини першої статті 3 проекту КПК слова: "потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник" виключити.
 
Відхилено    
38. 25) учасники судового провадження - сторони, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, а також інші особи, за клопотанням або скаргою яких у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється судове провадження.
 
-153- Грицак В.М.
У пункті 25 частини 1 статті 3 слова "потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник" виключити.
 
Відхилено   27) учасники судового провадження - сторони, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, а також інші особи, за клопотанням або скаргою яких у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється судове провадження.
 
    -154- Сас С.В.
П. 25 виключити. Немає сенсу у визначенні окремо учасників кримінального провадження та окремо учасників судового провадження.
 
Немає висновку    
    -155- Савченко І.В.
У пункті 25 частини 1 статті 3 слова "потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник" виключити.
 
Відхилено    
    -156- Ківалов С.В.
у пункті 25 ч.1 ст.3 слово "потерпілий" – виключити;
 
Відхилено    
    -157- Омельченко Г.О.
Доповнити частину 1 ст.3 новими пунктами такого змісту:
„підозрюваний – особа, що підозрюється у вчиненні діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність, за наслідками дослідчої перевірки та досудового слідства;"
„обвинувачений – особа, якій пред’явлене обвинувачення в порядку, встановленому цим Кодексом;"
„засуджений – особа, відносно якої постановлено обвинувальний вирок суду;"
„виправданий – особа, відносно якої постановлений виправдувальний вирок суду"
„державний обвинувач – прокурор, який підтримує обвинувачення у суді першої інстанції, апеляційному, касаційному суді, Верховному Суді України;
"суд присяжних - мале журі (12 присяжних) та велике журі (24 присяжних), що за наслідками розгляду кримінальної справи постановлює вердикт з питань, віднесених до його компетенції";
"вердикт" - рішення суду присяжних за наслідками розгляду кримінальної справи; вердикт може бути виправдувальним та обвинувальним".
 
Визначитись шляхом голосування   
    -158- Грицак В.М.
доповнити статтю 3 проекту КПК "Визначення основних термінів Кодексу" таким терміном як "збирання доказів" у такій редакції'.
"Збирання доказів" - це комплекс операцій, що здійснюються суб'єктом доказування, і полягають у виявленні носіїв інформації, її сприйнятті і перетворенні у належну форму (форму показань, висновків експертів тощо).
 
Визначитись шляхом голосування   
    -159- Міщенко С.Г.
Доповнити частину першу статті 3 новими пунктами 26-33 такого змісту:
"26) міжнародна правова допомога – проведення компетентними органами однієї держави процесуальних дій, виконання яких необхідне для досудового розслідування, судового розгляду або для виконання вироку, ухваленого судом іншої держави або міжнародною судовою установою;
27) видача особи (екстрадиція) – видача особи державі, компетентними органами якої ця особа розшукується для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, Екстрадиція включає: офіційне звернення про встановлення місця перебування на території запитуваної держави особи, яку необхідно видати, та видачу такої особи; перевірку обставин, що можуть перешкоджати видачі; прийняття рішення за запитом; фактична передача такої особи під юрисдикцію запитуючої держави;
28) перейняття кримінального провадження – здійснення компетентними органами однієї держави розслідування з метою притягнення особи до кримінальної відповідальності за злочини, вчинені на території іншої держави, за її запитом;
29) запитуюча сторона – держава, компетентний орган якої звертається із запитом, або міжнародна судова установа;
30) запитувана сторона – держава, до компетентного органу якої направляється запит;
31) уповноважений (центральний) орган – орган, який уповноважений від імені держави розглянути запит компетентного органу іншої держави або міжнародної судової установи і вжити заходів з метою його виконання, або направити до іншої держави запит компетентного органу про надання міжнародної правової допомоги;
32) компетентний орган – орган, який здійснює кримінальне провадження, і який звертається із запитом або який забезпечує виконання запиту про надання міжнародної правової допомоги;
33) міжнародний договір України – міжнародний договір України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України".
 
Визначитись шляхом голосування   
    -160- Прокопчук Ю.В.
Доповнити частину першу статті 3 новими пунктами 26-33 такого змісту:
"26) міжнародна правова допомога – проведення компетентними органами однієї держави процесуальних дій, виконання яких необхідне для досудового розслідування, судового розгляду або для виконання вироку, ухваленого судом іншої держави або міжнародною судовою установою;
27) видача особи (екстрадиція) – видача особи державі, компетентними органами якої ця особа розшукується для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, Екстрадиція включає: офіційне звернення про встановлення місця перебування на території запитуваної держави особи, яку необхідно видати, та видачу такої особи; перевірку обставин, що можуть перешкоджати видачі; прийняття рішення за запитом; фактична передача такої особи під юрисдикцію запитуючої держави;
28) перейняття кримінального провадження – здійснення компетентними органами однієї держави розслідування з метою притягнення особи до кримінальної відповідальності за злочини, вчинені на території іншої держави, за її запитом;
29) запитуюча сторона – держава, компетентний орган якої звертається із запитом, або міжнародна судова установа;
30) запитувана сторона – держава, до компетентного органу якої направляється запит;
31) уповноважений (центральний) орган – орган, який уповноважений від імені держави розглянути запит компетентного органу іншої держави або міжнародної судової установи і вжити заходів з метою його виконання, або направити до іншої держави запит компетентного органу про надання міжнародної правової допомоги;
32) компетентний орган – орган, який здійснює кримінальне провадження, і який звертається із запитом або який забезпечує виконання запиту про надання міжнародної правової допомоги;
33) міжнародний договір України – міжнародний договір України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України".
 
Визначитись шляхом голосування   
    -161- Прокопчук Ю.В.
Доповнити частину першу статті 3 новими пунктом 34 такого змісту:
"34) тимчасовий арешт - взяття особи, затриманої за підозрою у вчиненні злочину за межами України, під варту на строк, визначений цим Кодексом або міжнародним договором України, до отримання запиту про видачу (екстрадицію)";
 
Визначитись шляхом голосування   
39. 2. Інші терміни, що їх вживаються цим Кодексом, визначаються спеціальними нормами у цьому Кодексі та інших законах України.
 
-162- Міщенко С.Г.
Частину другу статті 3 виключити.
 
Визначитись шляхом голосування  2. Інші терміни, що вживаються в цьому Кодексі, визначаються спеціальними нормами у цьому Кодексі та інших законодавчих актах України.
 
    -163- Сас С.В.
Частину 2 статті 3 виключити, не відповідає статті 1 проекту.
 
Не визначились, наприклад, не має роз‘яснення терміну "підозра"   
40. Стаття 4. Дія Кодексу у просторі
 
-164- Грицак В.М.
назву статті 4 викласти в такій редакції:
"Дія кримінально-процесуального закону у просторі".
 
Відхилено   Стаття 4. Дія Кодексу в просторі
 
    -165- Кармазін Ю.А.
У всьому тексті статті 4 слова: "кримінальне правопорушення" у всіх відмінках та числах замінити на слово: "злочин" у відповідному відмінку.
 
Відхилено    
41. 1. Кримінальне провадження на території України здійснюється з підстав та в порядку, передбачених цим Кодексом, незалежно від місця вчинення кримінального правопорушення.
 
-166- Сас С.В.
У Ч. 1 статті 4слова "з підстав та порядку, передбачених цим кодексом" замінити словами "за правилами цього кодексу".
 
Відхилено   1. Кримінальне провадження на території України здійснюється з підстав та в порядку, передбачених цим Кодексом, незалежно від місця вчинення кримінального правопорушення.
 
42. 2. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується також при здійсненні провадження щодо кримінальних правопорушень, вчинених на території дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні.
 
   2. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується також при здійсненні провадження щодо кримінальних правопорушень, вчинених на території дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні.
 
43. 3. Якщо міжнародними договорами України передбачено поширення юрисдикції України на особовий склад Збройних Сил України, який перебуває на території іншої держави, то провадження щодо кримінальних правопорушень, вчинених на території іншої держави стосовно особи з такого особового складу, здійснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
-167- Гордієнко С.В.
У пункті 3 статті 4 після слів "особового складу, здійснюється" доповнити словами "слідчими Військової служби правопорядку у Збройних Силах України";
 
Відхилено   3. Якщо міжнародними договорами України, згода на обов‘язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено поширення юрисдикції України на особовий склад Збройних Сил України, який перебуває на території іншої держави, то провадження щодо кримінальних правопорушень, вчинених на території іншої держави стосовно особи з такого особового складу, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
    -168- Кузьмук О.І.
У пункті 3 статті 4 після слів "особового складу, здійснюється" доповнити словами "слідчими Військової служби правопорядку у Збройних Силах України";
 
Відхилено    
44. 4. При виконанні на території України окремих процесуальних дій за дорученням компетентних органів іноземних держав застосовуються положення цього Кодексу, якщо міжнародним договором України не передбачено інше.
 
-169- Малишев В.С.
Олійник В.М.
Частину четверту статті 4 викласти в такій редакції:
"4. При виконанні на території України окремих процесуальних дій за запитом (дорученням) компетентних органів іноземних держав в рамках міжнародного співробітництва застосовуються положення цього Кодексу. На прохання компетентного органу іноземної держави під час виконання на території України таких процесуальних дій може застосовуватися процесуальне законодавство іноземної держави, якщо це передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого міжнародного договору - за умови, що дане прохання не суперечить чинному законодавству України.";
 
Враховано   4. При виконанні на території України окремих процесуальних дій за запитом (дорученням) компетентних органів іноземних держав у рамках міжнародного співробітництва застосовуються положення цього Кодексу. На прохання компетентного органу іноземної держави під час виконання на території України таких процесуальних дій може застосовуватися процесуальне законодавство іноземної держави, якщо це передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого міжнародного договору - за умови, що дане прохання не суперечить законодавству України.
 
45. Стаття 5. Дія Кодексу в часі
 
-170- Грицак В.М.
назву статті 5 викласти в такій редакції:
"Дія кримінально-процесуального закону в часі".
 
Відхилено   Стаття 5. Дія Кодексу в часі
 
    -171- Сас С.В.
До статті 5
Процесуальна дія завжди виконується за правилами чинного на момент її виконання процесуального закону. При цьому, чинність логічніше пов’язувати не з початком виконання окремої процесуальної дії, а з окремою стадією, в межах якої завжди можна повторно виконати процесуальну дію, якщо в цьому є необґрунтована необхідність.
 
Відхилено    
46. 1. Процесуальна дія виконується, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
 
-172- Зварич Р.М.
Статтю 5 викласти у такій редакції:
„1. Процесуальна дія (процесуальне рішення) в кримінальному провадженні здійснюється (ухвалюється) виключно у суворій відповідності до положень цього Кодексу.
2. Допустимість відомостей визначається винятково положеннями цього Кодексу.
3. Зміни до цього Кодексу, прийняті після початку здійснення окремої процесуальної дії під час досудового розслідування або судового розгляду, застосовуються лише у випадку, якщо вони покращують становище особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження."
 
Визначитись шляхом голосування  1. Процесуальна дія виконується, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
 
47. 2. Допустимість доказів визначається положеннями цього Кодексу, які були чинними на час їх отримання.
 
-173- Ківалов С.В.
Частину другу статті 5 – виключити;
 
Враховано частково   2. Допустимість доказів визначається положеннями цього Кодексу.
 
    -174- Мойсик В.Р.
У частині другій статті 5 слова "які були чинними на час їх отримання" виключити.
 
Враховано    
    -175- Кармазін Ю.А.
У статті 5 після частини другої доповнити новою частиною третьою наступного змісту:
"3. У разі прийняття нового закону він має зворотну дію лише в разі, якщо покращує або не змінює процесуальне становище учасників кримінального провадження.".
 
Немає висновку    
48. Стаття 6. Дія Кодексу за колом осіб
 
-176- Грицак В.М.
назву статті 6 викласти в такій редакції:
"Дія кримінально-процесуального закону за колом осіб".
 
Відхилено   Стаття 6. Дія Кодексу за колом осіб
 
49. 1. Кримінальне провадження за правилами цього Кодексу здійснюється щодо будь-якої особи, за виключенням випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
 
-177- Сас С.В.
У ч. 1 статті 6слова "випадку, передбаченого ч. 2 цієї статті" замінити словами "випадків, передбачених Конституцією та законами України". Особливості кримінального провадження визначено Конституцією України та законами України: щодо Президента України (ст.111 Конституції України), народного депутата України (ст. 80 Конституції України) та закони України "Про статус народного депутата України", Регламент Верховної Ради України.
Дипломатичний імунітет стосується не лише переслідування певної особи, а також огляду дипломатичного транспорту, службового та житлового приміщення, листування, телефонних розмов, огляду місця події злочину, обшуку, виїмки, допиту в якості свідка.
 
Відхилено   1. Кримінальне провадження за правилами цього Кодексу здійснюється щодо будь-якої особи, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
 
50. 2. Кримінальне провадження щодо особи, яка користується дипломатичним імунітетом, може здійснюватися за правилами цього Кодексу лише за згодою такої особи або за згодою компетентного органу держави (міжнародної організації), яку представляє така особа, у порядку, передбаченому законодавством України та міжнародними договорами України.
 
-178- Швець В.Д.
Частину другу статті 6 після слів "міжнародними договорами України" доповнити словами "згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України."
 
Враховано   2. Кримінальне провадження щодо особи, яка користується дипломатичним імунітетом, може здійснюватися за правилами цього Кодексу лише за згодою такої особи або за згодою компетентного органу держави (міжнародної організації), яку представляє така особа, у порядку, передбаченому законодавством України та міжнародними договорами України, згода на обов‘язковість яких надана Верховною Радою України. Згода на здійснення кримінального провадження запитується через Міністерство закордонних справ України.
 
    -179- Шемчук В.В.
Частину другу статті 6 після слів "міжнародними договорами України" доповнити словами "згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України."
 
Відхилено    
    -180- Зварич Р.М.
Доповнити частину другу статті 6 реченням такого змісту „Згода на здійснення кримінального провадження запитується через Міністерство закордонних справ України."
 
Враховано    
    -181- Ківалов С.В.
Частину другу статті 6 викласти у такій редакції:
"2. Кримінальне провадження щодо особи, яка користується дипломатичним імунітетом, та інших осіб, які за законами України і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не є підсудні судам України, може здійснюватися за правилами цього Кодексу лише за згодою такої особи або за згодою компетентного органу держави (міжнародної організації), яку представляє така особа, у порядку, передбаченому законодавством України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України"
 
Відхилено    
51. Глава 2. Засади кримінального провадження
 
   Глава 2. Засади кримінального провадження
 
52. Стаття 7. Загальні засади кримінального провадження
 
-182- Мойсик В.Р.
назву статті 7 викласти в такій редакції: "Принципи кримінального провадження".
 
Відхилено   Стаття 7. Загальні засади кримінального провадження
 
    -183- Грицак В.М.
Перелік засад кримінального судочинства доцільно доповнити такими положеннями, як: "незалежність суддів та підкорення їх лише закону".
 
Відхилено    
53. 1. Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться:
 
-184- Мойсик В.Р.
ч. 1 ст. 7 доповнити словами "всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження".
У переліку загальних засад кримінального провадження ст. 7 відсутні деякі основні конституційні засади судочинства, передбачені ч.3 ст.129 Конституції України, зокрема:
П.3) забезпечення доведеності вини;
П.5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;
П.7) повне фіксування судового процесу технічними засобами;
П.9) обов'язковість рішень суду.
Пропоную включити зазначені конституційні положення до переліку загальних засад кримінального провадження проекту та викласти зазначену статтю в наступній редакції:
Стаття 7. Загальні засади кримінального провадження
1. Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належать:
1) верховенство права;
2) законність;
3) рівність усіх учасників судового провадження перед законом і судом;
перед законом і судом;
4) повага до людської гідності;
5) забезпечення права на свободу та особисту недоторканність;
6) недоторканність житла чи іншого володіння особи;
7) таємниця спілкування;
8) невтручання у приватне життя;
9) недоторканність права власності;
10) презумпція невинуватості;
11) свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї;
12) заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення;
13) забезпечення права на захист;
14) доступ до правосуддя;
15) змагальність;
16) безпосередність дослідження показань, речей і документів;
17) забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності;
18) публічність;
19) диспозитивність;
20) гласність і відкритість судового розгляду та його повне фіксування технічними засобами;
21) розумність строків;
22) мова, якою здійснюється кримінальне судочинство;
23) забезпечення доведеності вини;
24) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;
25) обов'язковість рішень суду.
 
Враховано   1. Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належать:
1) верховенство права;
2) законність;
3) рівність учасників судового провадження перед законом і судом;
4) повага до людської гідності;
5) забезпечення права на свободу та особисту недоторканність;
6) недоторканність житла чи іншого володіння особи;
7) таємниця спілкування;
8) невтручання у приватне життя;
9) недоторканність права власності;
10) презумпція невинуватості;
11) свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї;
12) заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення;
13) забезпечення права на захист;
14) доступ до правосуддя;
15) змагальність;
16) безпосередність дослідження показань, речей і документів;
17) забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності;
18) публічність;
19) диспозитивність;
20) гласність і відкритість судового розгляду та його повне фіксування технічними засобами;
21) розумність строків провадження у кримінальній справі;
22) державна мова кримінального провадження;
23) забезпечення доведеності вини;
24) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;
25) обов'язковість рішень суду.
 
    -185- Ківалов С.В.
частину 1 статті 7 викласти у такій редакції:
"1. Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться:
1) верховенство права;
2) законність;
3) рівність перед законом і судом;
4) повага до людської гідності;
5) забезпечення права на свободу та особисту недоторканність;
6) недоторканність житла чи іншого володіння особи;
7) таємниця спілкування;
8) невтручання у приватне життя;
9) недоторканність права власності;
10) незалежність суддів та підкорення їх лише закону;
11) обов’язковість судових рішень
12) забезпечення права на правову допомогу;
13) презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини;
14) свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї;
15) забезпечення права на захист;
16) право на справедливий судовий розгляд;
17) змагальність;
18) забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності;
19) публічність;
20) диспозитивність;
21) гласність і відкритість судового розгляду;
22) розумність строків кримінального провадження;
23) мова, якою здійснюється кримінальне судочинство";
 
Враховано частково    
    -186- Швець В.Д.
Пропоную додати до переліку засад кримінального провадження наступні: незалежність суддів та підкорення їх лише закону; усність судового розгляду; обов’язковість судових рішень. Крім того пропонуємо включити до переліку засад право на правову допомогу.
 
Визначитись голосуванням   
54. 1) верховенство права;
 
      
55. 2) законність;
 
-187- Вернидубов І.В.
ч.1 ст 7. після п.3 доповнити п. 4 наступного змісту :
"п.4) - справедливість".
Відповідно пункти 4-22 – вважати пунктами 5- 23.
 
Визначитись голосуванням     
56. 3) рівність перед законом і судом;
 
      
57. 4) повага до людської гідності;
 
      
58. 5) забезпечення права на свободу та особисту недоторканність;
 
      
59. 6) недоторканність житла чи іншого володіння особи;
 
      
60. 7) таємниця спілкування;
 
      
61. 8) невтручання у приватне життя;
 
      
62. 9) недоторканність права власності;
 
      
63. 10) презумпція невинуватості;
 
      
64. 11) свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї;
 
      
65. 12) заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення;
 
-188- Мойсик В.Р.
Із статті 7 необхідно виключити п. 12, оскільки він є кримінально-правовим, а не кримінально-процесуальним принципом.
 
Відхилено      
66. 13) забезпечення права на захист;
 
      
67. 14) доступ до правосуддя;
 
-189- Денькович І.В.
пункт чотирнадцятий частини першої статті 7 викласти в такій редакції: "справедливий судовий розгляд";
 
Відхилено      
68. 15) змагальність;
 
      
69. 16) безпосередність дослідження показань, речей і документів;
 
-190- Мойсик В.Р.
Із статті 7 необхідно виключити п. 16, оскільки цей принцип реалізується не в усіх стадіях кримінального процесу і не має ознак принципу кримінального процесу.
 
На думку членів Робочої групи необхідно виключити тільки слово "судового".     
70. 17) забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності;
 
-191- Одарченко Ю.В.
Пункт 17 частини першої статті 7 викласти в такій редакції:
"17) забезпечення права на оскарження вироків, ухвал, процесуальних рішень, дій чи бездіяльності;"
 
Відхилено      
71. 18) публічність;
 
      
72. 19) диспозитивність;
 
-192- Мойсик В.Р.
Пропоную уточнити редакцію засади диспозитивності (п.19) ч.1 ст.7, в змісті якої повинен бути припис, що особи, які здійснюють кримінальне провадження, повинні створювати й забезпечувати сторонам необхідні й рівні умови для виконання ними їхніх процесуальних функцій і здійснення наданих їм прав, забезпечувати сторонам можливість подавати за вільним розсудом докази, рівноправність їх дослідження та доведення їх переконливості перед судом.
 
Відхилено у зв‘язку з новою редакцією частини 1     
73. 20) гласність і відкритість судового розгляду;
 
-193- Грицак В.М.
У пункті 20 частини першої статті 7 слова: "і відкритість" виключити.
 
Відхилено у зв‘язку з новою редакцією частини 1     
    -194- Савченко І.В.
У пункті 20 частини першої статті 7 слова: "і відкритість" виключити.
 
Відхилено у зв‘язку з новою редакцією частини 1   
    -195- Прокопчук Ю.В.
пункт двадцятий частини першої статті 7 після слів "гласність і відкритість судового розгляду" доповнити словами "та його повне фіксування технічними засобами";
 
Відхилено у зв‘язку з новою редакцією частини 1   
    -196- Шемчук В.В.
пункт двадцятий частини першої статті 7 після слів "гласність і відкритість судового розгляду" доповнити словами "та його повне фіксування технічними засобами";
 
Відхилено у зв‘язку з новою редакцією частини 1   
74. 21) розумність строків;
 
-197- Мойсик В.Р.
пункт 21 статті 7 доцільно викласти наступним чином: "Розумність строків провадження у кримінальній справі".
 
Враховано      
    -198- Денькович І.В.
пункт 21 статті 7 доцільно викласти наступним чином: "Розумність строків провадження у кримінальній справі".
 
Враховано    
75. 22) мова, якою здійснюється кримінальне судочинство.
 
-199- Одарченко Ю.В.
Ч. 1 статті 7 доповнити пунктом 23 наступного змісту:
"23) неупередженість."
 
Відхилено      
    -200- Грицак В.М.
доповнити ч.І статті 7 проекту КПК пунктом 23 такого змісту: "презумпція достовірності доказу".
 
Відхилено    
76. 2. Засади кримінального провадження, передбачені цією главою, не є вичерпними.
 
-201- Мойсик В.Р.
Частину 2 статті 7 викласти в такій редакції "Порушення принципів кримінального процесу є безумовною підставою визнання прийнятого рішення або проведеної процесуальної дії незаконними, а отриманої інформації такою, що не має доказового значення".
 
Враховано   2. Порушення загальних засад кримінального процесу є безумовною підставою для визнання прийнятого рішення або проведеної процесуальної дії незаконними, а отриманої інформації – такою, що не має доказового значення.
 
    -202- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
Частину 2 статті 7 виключити.
 
Відхилено , у зв‘язку з новою редакцією частини 2.   
    -203- Мойсик В.Р.
Статтю 7 доповнити частиною третьою такого змісту:
"Принципи кримінального провадження – це найбільш загальні положення, що відображають панівні в державі правові ідеї, визначають форму кримінального провадження, створюють гарантії захисту прав і свобод людини та забезпечення справедливості правосуддя".
 
Визначатись голосуванням   
    -204- Ківалов С.В.
Статтю 7 доповнити частиною третьою такого змісту:
" 3. Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам, зазначеним у частині першій цієї статті";
 
Визначатись голосуванням   
    -205- Одарченко Ю.В.
Статтю 7 доповнити частиною 3 наступного змісту:
"3. Під час кримінального провадження обов’язково застосовуються принципи, визначені судовою практикою Європейського суду з прав людини."
 
Визначатись голосуванням   
    -206- Яценюк А.П.
Статтю 7 доповнити новою частиною третьою такого змісту:
"3. Засади кримінального провадження, передбачені цією главою, є нормами прямої дії. Захист безпосередньо на підставі передбачених цією главою Кодексу загальних засад кримінального провадження гарантується.".
 
Визначатись голосуванням   
77. Стаття 8. Верховенство права
 
-207- Швець В.Д.
Статтю 8 проекту доповнити положенням, що верховенство права по суті означає, що кожен повинен підкорятися закону.
 
Немає висновку   Стаття 8. Верховенство права
 
78. 1. Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
 
-208- Грицак В.М.
частину 1 статті 8 викласти в такій редакції:
"Кримінальне провадження здійснюється з додержанням засади верховенства права, відповідно до якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави".
 
Враховано   1. Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
 
    -209- Яценюк А.П.
У частині першій статті 8 слова "відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави" вилучити.
 
Відхилено    
79. 2. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
 
-210- Грицак В.М.
частину 2 статті 8 викласти в такій редакції:
"Засада верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини".
 
Враховано частково   2. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
 
    -211- Шенцев Д.О.
У частині 2 статті 8 після слова "людини" додати слова "у справах проти України".
 
Відхилено    
    -212- Прокопчук Ю.В.
статтю 8 викласти в такій редакції:
Принцип Верховенства права
"1.Кримінальне провадження здійснюється у відповідності до Конституції України, яка має вищу юридичну силу, Законів України та норм міжнародного права, які приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй, з додержанням принципу Верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
2.Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
3. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, якщо норми Кодексу суперечать міжнародному договору України, застосовується положення відповідного міжнародного договору"
 
Відхилено    
80. Стаття 9. Законність
 
-213- Зварич Р.М.
У статті 9:
Частину другу вилучити.
Частини третю, четверту, п’яту, шосту вважати відповідно частинами другою, третьою, четвертою, п’ятою.
Доповнити частинами шостою - одинадцятою такого змісту:
"6. Слідчий, державний обвинувач, суд зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу.
7. Рішення слідчого, державного обвинувача, суду повинні бути законними, обґрунтованими та вмотивованими.
8. Порушення цього Кодексу під час кримінального провадження є недопустимим та має наслідком встановлену законом відповідальність й визнання рішення таким, що не має законної сили.
9. Докази, отримані з порушенням визначеного цим Кодексом порядку, не мають законної сили та не можуть бути підставою для притягнення в якості обвинуваченого й ухвалення рішення суду.
10. Сторона обвинувачення зобов’язана повно, всебічно та об’єктивно дослідити обставини кримінальної справи, зібрати достовірні докази, встановити умови, що мають істотне значення для вирішення справи, захисту прав, свобод і законних інтересів осіб.
11. Рішення про винуватість або невинуватість обвинуваченого суд приймає лише на підставі всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин, які підтверджені доказами."
 
Враховано частково   Стаття 9. Законність
 
81. 1. Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, начальник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
 
-214- Мойсик В.Р.
У ч. 1 ст. 9 "Законність" слова "органів державної влади" замінити словами "правоохоронних органів".
 
Відхилено   1. Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
 
    -215- Міщенко С.Г.
У частині першій статті 9 слово "начальник" замінити словом "керівник", а слова "згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України" виключити.
 
Враховано частково    
    -216- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
У частині першій статті 9 слова "начальник" замінити словами "керівник".
 
Враховано    
    -217- Шемчук В.В.
У частині першій статті 9 слова "начальник" замінити словами "керівник".
 
Враховано    
82. 2. Суд, слідчий суддя, прокурор, начальник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
 
-218- Мойсик В.Р.
Частину 2 ст. 9 привести у відповідність до положень п. 18 ч. 1 ст. 3 Кодексу".
 
Враховано   2. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
 
    -219- Забарський В.В.
У частині другій статті 9 слова "суд, слідчий суддя" виключити
 
Немає висновку    
    -220- Швець В.Д.
Із частини другої статті 9 видалити слова „суд, слідчий суддя". Наявна редакція зобов’язує суд шукати докази за власною ініціативою.
 
Враховано    
    -221- Малишев В.С.
Олійник В.М.
У частині другій статті 9 слова "суд, слідчий суддя" виключити.
 
Враховано    
    -222- Бондик В.А.
У частині другій статті 9 слова "суд, слідчий суддя" виключити.
 
Враховано    
    -223- Прутнік Е.А.
У частині другій статті 9 слова "суд, слідчий суддя" виключити.
 
Враховано    
    -224- Плотніков О.В.
У частині другій статті 9 слова "суд, слідчий суддя" виключити.
 
Враховано    
    -225- Міщенко С.Г.
У частині другій статті 9 слово "начальник" замінити словом "керівник",
 
Враховано    
    -226- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
У частині другій статті 9 слово "начальник" замінити словом "керівник",
 
Враховано    
    -227- Шемчук В.В.
У частині другій статті 9 слово "начальник" замінити словом "керівник",
 
Враховано    
83. 3. Закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.
 
-228- Швець В.Д.
частину третю статті 9 викласти у такій редакції:
"3. Закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. Суд, слідчий суддя, прокурор, начальник органу досудового розслідування, слідчий при здійсненні кримінального провадження не можуть керуватися законом, який суперечить цьому Кодексу";
 
Враховано редакційно   3. Закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.
 
    -229- Ар'єв В.І.
частину третю статті 9 викласти у такій редакції:
"3. Закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. Суд, слідчий суддя, прокурор, начальник органу досудового розслідування, слідчий при здійсненні кримінального провадження не можуть керуватися законом, який суперечить цьому Кодексу";
 
Враховано редакційно    
    -230- Сас С.В.
Ч 3 статті 9виключити. Вона є абсурдною за змістом та за суттю, протирічить ст. 1 кодексу.
 
Відхилено    
84. 4. У разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору.
 
-231- Міщенко С.Г.
У частині четвертій статті 9 слова "згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України" виключити.
 
Відхилено   4. У разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору.
 
85. 5. Кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
 
   5. Кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
 
86. 6. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, встановлені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
 
-232- Швець В.Д.
Частину шосту статті 9 викласти в такій редакції:
"6. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини у кримінальному провадженні (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права)."
 
Враховано   6. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини у кримінальному провадженні (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
7. Учасники кримінального провадження не можуть бути примушені робити те, що прямо не передбачено цим Кодексом, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимогами інших актів законодавства, положення яких стосуються кримінального провадження.
8. Слідчий, державний обвинувач, суд зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу.
9. Рішення слідчого, державного обвинувача, суду повинні бути законними, обґрунтованими та вмотивованими.
10. Порушення цього Кодексу під час кримінального провадження є недопустимим та має наслідком встановлену законом відповідальність і визнання рішення таким, що не має законної сили.
11. Порушення норм цього Кодексу прокурором (державним обвинувачем), начальником органу досудового розслідування, слідчим, під час здійснення кримінального провадження тягне за собою визнання недопустимими отриманих таким чином доказів.
 
    -233- Швець В.Д.
Статтю 9 доповнити частинами 7 та 8 такого змісту:
"7. Учасники кримінального провадження не можуть бути примушені робити те, що прямо не передбачено цим Кодексом, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, вимогами інших актів законодавства, положення яких стосуються кримінального провадження
8. Порушення норм цього Кодексу прокурором, начальником органу досудового розслідування, слідчим, при здійсненні кримінального провадження, тягне за собою визнання недопустимими отриманих таким шляхом доказів".
 
Враховано    
    -234- Ар'єв В.І.
Статтю 9 доповнити частинами 7 та 8 такого змісту:
"7. Учасники кримінального провадження не можуть бути примушені робити те, що прямо не передбачено цим Кодексом, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, вимогами інших актів законодавства, положення яких стосуються кримінального провадження
8. Порушення норм цього Кодексу прокурором, начальником органу досудового розслідування, слідчим, при здійсненні кримінального провадження, тягне за собою визнання недопустимими отриманих таким шляхом доказів".
 
Враховано    
    -235- Сас С.В.
У ст. 9 – 29 запропонована доволі вільна інтерпретація окремих принципів судочинства. Викладені у проекті принципи кримінального судочинства складно систематизувати. Деякі принципи перебувають між собою уу конфлікті, що буде перешкоджати їх взаємоузгодженій дії та забезпеченню єдиної слідчої та судової практики.
 
Відхилено    
87. Стаття 10. Рівність перед законом і судом
 
-236- Мойсик В.Р.
Назву статтю 10 викласти у такій редакції: "Рівність осіб перед законом і судом".
 
Враховано частково   Стаття 10. Рівність учасників судового провадження перед законом і судом
 
88. 1. Не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду занять, а також за мовними або іншими ознаками.
 
-237- Кармазін Ю.А.
Статтю 10 викласти у такій редакції:
"Стаття 10. Рівність учасників судового розгляду перед законом і судом
1. Підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений, виправданий, захисник, потерпілий, прокурор, а також цивільний позивач, цивільний відповідач та їхні представники у судовому розгляді мають рівні права щодо подання доказів, участі в їх дослідженні, заявлення клопотань та відстоювання інших процесуальних інтересів.
2. Будь-яке обмеження прав осіб - учасників кримінального провадження, а також встановлення для них привілеїв за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного чи соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду і характеру занять, за мовними або іншими ознаками не допускається."
 
Враховано   1. Підозрюваний, обвинувачений (підсудний) засуджений, виправданий, захисник, потерпілий, прокурор, а також цивільний позивач, цивільний відповідач та їхні представники у судовому розгляді мають рівні права щодо подання доказів, участі в їх дослідженні, заявлення клопотань та відстоювання інших процесуальних інтересів.
 
89. 2. У випадках і порядку, передбаченому цим Кодексом, певні категорії осіб (неповнолітні, іноземці, особи з розумовими і фізичними вадами тощо) під час кримінального провадження користуються додатковими гарантіями.
 
   2. Будь-яке обмеження прав осіб - учасників кримінального провадження, а також встановлення для них привілеїв за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного чи соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду і характеру занять, за мовними або іншими ознаками не допускається.
 
90. Стаття 11. Повага до людської гідності
 
   Стаття 11. Повага до людської гідності
 
91. 1. Під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи.
 
   1. Під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи.
 
92. 2. Забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність.
 
-238- Шишкіна Е.В.
Частину другу ст. 11 проекту викласти в такій редакції:
"Забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження до особи, близьких родичів та членів її сім’ї, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність, принижувати її словесно.".
 
Враховано   2. Забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження до особи, її близьких родичів та членів сім’ї, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність, принижувати її словесно.
 
    -239- Бахтеєва Т.Д.
Частину другу статті 11 викласти у такій редакції:
"2. Забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого покарання, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність, відмовляти особі у необхідній для неї медичній допомозі, створювати перешкоди у своєчасному отриманні особою необхідної для неї медичної допомоги, без поважних причин несвоєчасно надавати медичну допомогу особі, яка її потребує, або будь-яким іншим чином обмежувати право особи на медичну допомогу.";
 
Враховано частково    
93. 3. Кожен має право захищати усіма засобами, що не заборонені законом, свою людську гідність, права, свободи та інтереси, порушені під час здійснення кримінального провадження.
 
-240- Одарченко Ю.В.
Статтю 11 доповнити частиною 4 наступного змісту:
"4. Процесуальні дії, вчинені із порушенням вимог цієї статті, не мають процесуального значення, докази, отримані в наслідок їх вчинення не можуть бути використані учасниками кримінального провадження. Особи, винні у вчиненні таких дій несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством".
 
Враховано   3. Кожен має право захищати усіма засобами, що не заборонені законом, свою людську гідність, права, свободи та інтереси, порушені під час здійснення кримінального провадження.
4. Процесуальні дії, вчинені з порушенням вимог цієї статті, не мають процесуального значення, докази, отримані внаслідок їх вчинення, не можуть бути використані учасниками кримінального провадження. Особи, винні у вчиненні таких дій, несуть відповідальність, передбачену законодавством.
 
94. Стаття 12. Право на свободу та особисту недоторканність
 
-241- Мойсик В.Р.
Назву ст. 12 викласти у такій редакції: "Право особи на свободу та особисту недоторканість".
Крім того, стаття 12 повинна бути змінена відповідно до пропозицій Ради Європи: "Відповідно до права на свободу і до презумпції невинності, особи, які очікують суду у кримінальних звинуваченнях, не повинні, як правило, утримуватися під вартою".
 
Враховано   Стаття 12. Забезпечення права на свободу та особисту недоторканність
 
    -242- Ківалов С.В.
Назву статті 12 викласти в такій редакції:
"Стаття 12. Забезпечення права на свободу та особисту недоторканність";
 
Враховано    
    -243- Швець В.Д.
Назву статті 12 викласти в такій редакції:
"Стаття 12. Забезпечення права на свободу та особисту недоторканість".
 
Враховано    
    -244- Кармазін Ю.А.
у всьому тексті статті 12 слова: "кримінальне правопорушення" у всіх відмінках замінити на слово: "злочин" у відповідному відмінку
 
Відхилено    
95. 1. Під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
 
-245- Яценюк А.П.
У частині першій статті 12 після слів "інакше як" доповнити словами "у виняткових випадках".
 
Відхилено   1. Під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
 
96. 2. Кожен, кого затримано через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення або інакше позбавлено свободи, повинен бути в найкоротший строк доставлений до слідчого судді для вирішення питання про законність та обґрунтованість його затримання, іншого позбавлення свободи та подальшого тримання. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого судового рішення про тримання під вартою.
 
-246- Швець В.Д.
Не зрозуміло, чи означає частина друга статті 12, що затриману особу має бути доставлено до слідчого судді "негайно", радше аніж "в найкоротший строк", як зазначено. Попередній вираз, відповідає безумовно, статті 5 Європейської Конвенції з прав людини і тому український текст потребує доопрацювання. Положення щодо вирішення суддею питання "законності та обґрунтованості" під час затримання особи все ще не передбачає необхідності "обґрунтованої підозри", що пропонувалося в експертному висновку.
 
Враховано   2. Кожен, кого затримано через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення або інакше позбавлено свободи, повинен бути негайно (без зволікань), але не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту затримання доставлений до слідчого судді для вирішення питання про законність та обґрунтованість його затримання, іншого позбавлення свободи та подальшого тримання.
 
    -247- Міщенко С.Г.
У частині другій статті 12 слова "в найкоротший строк" замінити словом "негайно".
 
Враховано    
    -248- Ківалов С.В.
У частині другій статті 12 слова "в найкоротший строк" замінити словом "негайно".
 
Враховано    
    -249- Мойсик В.Р.
У ч. 2 статті 12 пропоную конкретизувати строк протягом якого особа, що затримана за підозрою або обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення чи інакше позбавлена свободи, повинна бути доставлена до слідчого судді для вирішення питання про законність та обґрунтованість його затримання, іншого позбавлення волі (а не свободи, як у тексті законопроекту) та подальшого тримання.
 
Визначатись голосуванням   
    -250- Зварич Р.М.
Частину другу статті 12 викласти в такій редакції:
"2. Кожен, кого затримано через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення або інакше позбавлено свободи, повинен бути доставлений негайно (без зволікань), але не пізніше дванадцяти годин до слідчого судді для вирішення питання про законність та обґрунтованість його затримання, іншого позбавлення свободи та подальшого тримання."
 
Враховано частково    
    -251- Самойленко Ю.П.
В пункті 2 статті 12 слова "бути в найкоротший строк доставлений" замінити на слова "бути протягом двадцяти чотирьох годин доставлений".
 
Відхилено    
    -252- Кармазін Ю.А.
у частині другій статті 12 після слів: "найкоротший строк" доповнити словами ", але не більше 72 годин, що є абсолютним максимумом".
 
Відхилено    
97. 3. Про затримання особи, взяття її під варту або обмеження в праві на вільне пересування в інший спосіб, а також про її місце перебування має бути негайно повідомлено її близьких родичів, членів сім'ї чи інших осіб за вибором цієї особи в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
   3. Про затримання особи, взяття її під варту або обмеження в праві на вільне пересування в інший спосіб, а також про її місце перебування має бути негайно повідомлено її близьких родичів, членів сім'ї чи інших осіб за вибором цієї особи в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
98. 4. Кожен, хто понад строк, передбачений цим Кодексом, тримається під вартою або позбавлений свободи в інший спосіб, повинен бути негайно звільнений.
 
-253- Шкіль А.В.
В частині 4 статті 12 слово "передбачений" замінити на "передбачений".
 
Враховано   4. Кожен, хто понад строк, передбачений цим Кодексом, тримається під вартою або позбавлений свободи в інший спосіб, має бути негайно звільнений.
 
    -254- Сас С.В.
Ч. 4 Статті 12 доповнити словами "службова особа, яка допустила тримання під вартою особи понад строк, передбачений цим кодексом підлягає негайному притягненню до кримінальної відповідальності за перевищення влади або службових повноважень".
 
Відхилено    
    -255- Кармазін Ю.А.
частину четверту статті 12 викласти у такій редакції:
"Будь-яке позбавлення волі з порушенням закону і основоположних прав тягне за собою кримінальну та дисциплінарну відповідальність.".
 
Відхилено    
99. 5. Затримання особи, взяття її під варту або обмеження в праві на вільне пересування в інший спосіб, здійснене за відсутності підстав або з порушенням порядку, передбаченого законом, тягне за собою відповідальність, установлену законом.
 
-256- Сас С.В.
Ч. 5 ст.12 доповнити словами "за перевищення влади і службових повноважень".
 
Відхилено   5. Затримання особи, взяття її під варту або обмеження в праві на вільне пересування в інший спосіб, здійснене за відсутності підстав або з порушенням порядку, передбаченого законом, тягне за собою відповідальність, установлену законом.
 
    -257- Одарченко Ю.В.
Статтю 12 доповнити частиною 6 наступного змісту:
"6. Особа, що незаконно трималася під вартою чи право на пересування якої було незаконно обмежено в інший спосіб отримує компенсацію за рахунок Державного бюджету у розмірі однієї заробітної плати за кожну годину незаконного обмеження права на пересування".
 
Визначатись голосуванням   
100. Стаття 13. Недоторканність житла чи іншого володіння особи
 
   Стаття 13. Недоторканність житла чи іншого володіння особи
 
101. 1. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
 
-258- Мойсик В.Р.
Статтю 13 після слів "огляду та обшуку" доповнити словами "інших процесуальних дій".
 
Враховано   1. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку, інших процесуальних дій інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
 
    -259- Ківалов С.В.
Статтю 13 після слів "огляду та обшуку" доповнити словами "інших процесуальних дій".
 
Враховано    
    -260- Самойленко Ю.П.
В пункті 1 статті 13 слова "цим Кодексом." замінити на "Конституцією України, цим Кодексом та іншими законодавчими актами.".
 
Відхилено    
102. Стаття 14. Таємниця спілкування
 
   Стаття 14. Таємниця спілкування
 
103. 1. Під час кримінального провадження кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, інших форм спілкування.
 
-261- Мойсик В.Р.
Частину першу статті 14 викласти в такій редакції:
"1. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, інших форм спілкування".
 
Враховано   1. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, інших форм спілкування.
 
104. 2. Втручання у таємницю спілкування можливе лише на підставі судового рішення, у випадах, передбачених цим Кодексом, з метою виявити та запобігти тяжкому чи особливо тяжкому злочину, встановити його обставини, особу, яка вчинила злочин, якщо іншими способами неможливо досягти цієї мети.
 
-262- Швець В.Д.
У статті 14 слід зазначити, які саме тяжкі або особливо тяжкі злочини дають підстави для застосування таких заходів. Широке посилання у статті 14 лише на "тяжкі та особливо тяжкі злочини" призводить до появи ризику невиправданого використання активних слідчих дій, чому слід запобігти .
 
Визначатись голосуванням  2. Втручання у таємницю спілкування можливе лише на підставі судового рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, з метою виявлення та запобігання тяжкому чи особливо тяжкому злочину, встановлення його обставин, особи, яка вчинила злочин, якщо в інший спосіб неможливо досягти цієї мети.
 
    -263- Самойленко Ю.П.
В пункті 2 статті 14 після слів "передбачених цим Кодексом" доповнити словами "та Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність".
 
Відхилено    
    -264- Грицак В.М.
частину 2 статті 14 викласти в такій редакції:
"Втручання у таємницю спілкування можливе лише на підставі закону та у випадах передбачених цим Кодексом з метою виявити та запобігти кримінальному правопорушенню, встановити його обставини, особу, яка вчинила злочин, а також захисту прав ісвобод інших осіб, якщо іншими способами неможливо досягти цієї мети".
 
Відхилено    
    -265- Кармазін Ю.А.
У статті 14 у частині другій слова: "тяжкому чи особливо тяжкому злочину" замінити на слова: "терористичним актам або іншим формам небезпечної організованої злочинності" і далі – за текстом.
 
Відхилено    
105. 3. Інформація, отримана внаслідок втручання у спілкування, не може бути використана інакше як для вирішення завдань кримінального судочинства.
 
   3. Інформація, отримана внаслідок втручання у спілкування, не може бути використана інакше як для вирішення завдань кримінального судочинства.
 
106. Стаття 15. Невтручання у приватне життя
 
   Стаття 15. Невтручання у приватне життя
 
107. 1. Під час кримінального провадження кожному гарантується невтручання у приватне (особисте і сімейне) життя.
 
   1. Під час кримінального провадження кожному гарантується невтручання у приватне (особисте і сімейне) життя.
 
108. 2. Ніхто не може збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію про приватне (особисте і сімейне) життя особи без її згоди, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
 
-266- Мойсик В.Р.
Частину 2 статті 15 викласти в такій редакції:
"2. Інформація про приватне (особисте і сімейне) життя, що отримана негласними методами на порушення порядку, передбаченого цим кодексом, не може бути використана для обґрунтування обвинувачення.
 
Визначатись голосуванням  2. Ніхто не може збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію про приватне (особисте і сімейне) життя особи без її згоди, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
 
109. 3. Інформація про приватне (особисте і сімейне) життя особи, що отримана в порядку, передбаченому цим Кодексом, не може бути використана інакше як для вирішення завдань кримінального судочинства.
 
-267- Мойсик В.Р.
Частину 3 статті 15 викласти в такій редакції:
3. Інформація про приватне життя особи, що отримана в порядку, передбаченому цим Кодексом, не може бути використана інакше як для вирішення завдань кримінального судочинства".
 
Визначитись голосуванням  3. Інформація про приватне (особисте і сімейне) життя особи, отримана в порядку, передбаченому цим Кодексом, не може бути використана інакше як для виконання завдань кримінального судочинства.
 
110. 4. Кожен, кому наданий доступ до інформації про приватне життя, зобов'язаний запобігати розголошенню такої інформації.
 
-268- Зварич Р.М.
Частину четверту статті 15 доповнити реченням такого змісту:
"За клопотанням зацікавленої особи суд досліджує обставини, що стосуються її приватного життя, у закритому судовому засіданні та вживає інших заходів для запобігання розголошення відомостей про ці обставини."
 
Враховано   4. Кожен, кому наданий доступ до інформації про приватне життя, зобов'язаний запобігати розголошенню такої інформації. За клопотанням зацікавленої особи суд досліджує обставини, що стосуються її приватного життя, у закритому судовому засіданні та вживає інших заходів для запобігання розголошенню відомостей про такі обставини.
 
    -269- Самойленко Ю.П.
В пункті 4 статті 15 після слова "Кожен" доповнити словами "з представників органів досудового розслідування".
 
Відхилено    
111. Стаття 16. Недоторканність права власності
 
   Стаття 16. Недоторканність права власності
 
112. 1. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
   1. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
113. 2. На підставах та в порядку, передбаченому цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.
 
-270- Грицак В.М.
частину 2 статті 16 викласти в такій редакції:
"Під час кримінального провадження обмеження права власності здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, прийнятого в порядку, передбаченому цим Кодексом".
 
Визначатись голосуванням  2. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.
 
    -271- Омельченко Г.О.
Частину другу статті 16 виключити.
 
Визначатись голосуванням   
114. Стаття 17. Презумпція невинуватості
 
-272- Ківалов С.В.
назву статті 17 доповнити словами "та забезпечення доведеності вини";
 
Відхилено   Стаття 17. Презумпція невинуватості
 
    -273- Кармазін Ю.А.
У тексті статті 17 слова: "кримінальне правопорушення" у всіх відмінках замінити на слово: "злочин" у відповідному відмінку.
 
Відхилено    
115. 1. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
 
-274- Швець В.Д.
В частині першій статті 17 замінити слово „вважається" на слово „є".
 
Відхилено   1. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
 
    -275- Бондик В.А.
В частині першій статті 17 замінити слово „вважається" на слово „є".
 
Відхилено    
    -276- Прутнік Е.А.
В частині першій статті 17 замінити слово „вважається" на слово „є".
 
Відхилено    
    -277- Плотніков О.В.
В частині першій статті 17 замінити слово „вважається" на слово „є".
 
Відхилено    
    -278- Зварич Р.М.
Частину першу статті 17 доповнити такими реченнями:
"Весь тягар доказування винуватості обвинуваченого поза розумним сумнівом лежить на стороні обвинувачення.
Всі сумніви щодо винуватості особи тлумачаться на її користь"
 
Враховано частково частині четвертій цієї статті   
    -279- Ківалов С.В.
частину першу статті 17 доповнити двома абзацами такого змісту:
"Обов’язок доказування винуватості особи покладено на сторону обвинувачення.
Забороняється перекладати обов’язок доказування на підозрюваного чи обвинуваченого, домагатися його показань шляхом насильства, погроз та інших незаконних методів
 
Визначатись голосуванням   
116. 2. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи.
 
-280- Ківалов С.В.
частину другу статті 17 доповнити абзацом такого змісту:
"Ніхто не зобов’язаний доводити свою меншу винуватість або наявність обставин, що виключають кримінальну відповідальність";
 
Враховано   2. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи.
Ніхто не зобов’язаний доводити свою меншу винуватість або наявність обставин, що виключають кримінальну відповідальність.
 
117. 3. Підозра, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також на доказах, отриманих незаконним шляхом.
 
-281- Мойсик В.Р.
Частину третю статті 17 викласти в такій редакції:
"3. Підозра, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом".
 
Враховано   3. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.
 
    -282- Малишев В.С.
Олійник В.М.
У частині третій статті 17 слова "на припущеннях, а також" виключити.
 
Враховано    
118. 4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи суд повинен тлумачити на користь такої особи.
 
-283- Ківалов С.В.
частину четверту статті 17 викласти в такій редакції:
"4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи слідчий, прокурор, суд повинні тлумачити на користь такої особи";
 
Враховано   4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи слідчий, прокурор, суд повинні тлумачити на користь такої особи.
 
119. 5. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
 
-284- Самойленко Ю.П.
В пункті 5 статті 17 слова "невинуватою особою" замінити на слова "особою відповідно до положень міжнародних актів з прав людини, до яких приєдналася Україна".
 
Відхилено   5. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
Доки вину особи не буде встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, забороняється публічно або в засобах масової інформації стверджувати, що ця особа є винною.
6. Порушення презумпції невинуватості є підставою для припинення кримінального провадження.
 
    -285- Ківалов С.В.
доповнити частину п’яту статті 17 новим реченням наступного змісту:
"Доки вину особи не буде встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, забороняється публічно або в засобах масової інформації стверджувати, що ця особа є винною";
 
Враховано    
    -286- Одарченко Ю.В.
Статтю 17 доповнити частиною 6 наступного змісту:
"6. Забороняється називати особу "злочинцем" чи використовувати будь-які інші вирази, що свідчать про доведеність вини особи у вчиненні злочину до набрання законної сили рішенням суду, що встановлює її винність."
 
Враховано    
    -287- Ківалов С.В.
статтю 17 доповнити частиною шостою такого змісту:
"6. Факт підозри особи, притягнення її до участі як обвинуваченого, застосування до неї заходів забезпечення кримінального провадження не можуть розглядатися як доказ винуватості або покарання винного".
 
Відхилено    
    -288- Зварич Р.М.
Статті 17 доповнити частиною шостою такого змісту:
"6. Порушення презумпції невинуватості є підставою для припинення кримінального провадження."
 
Враховано    
120. Стаття 18. Свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї
 
-289- Кармазін Ю.А.
У всьому тексті статті 18 слова: "кримінальне правопорушення" у всіх відмінках замінити на слово: "злочин" у відповідному відмінку.
 
Відхилено   Стаття 18. Свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї
 
121. 1. Жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.
 
-290- Шкіль А.В.
В частині 1 статті 18 текст ", які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення" замінити на "щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів".
 
Відхилено   1. Жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.
 
122. 2. Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права.
 
-291- Зварич Р.М.
Частину другу та третю статті 18 замінити частиною другою такого змісту:
"2. Кожний має право відмовитися давати пояснення, показання проти себе, членів сім’ї чи близьких родичів. Слідчий, державний обвинувач, суд зобов’язані роз’яснити кожному обвинуваченому, підозрюваному, свідку його право відмовитися давати свідчення проти себе, членів сім’ї чи близьких родичів. Отримані із порушенням цього права відомості визнаються недопустимими."
 
Враховано   2. Кожен має право відмовитися давати пояснення, показання проти себе, членів сім’ї чи близьких родичів. Слідчий, державний обвинувач, суд зобов’язані роз’яснити кожному обвинуваченому, підозрюваному, свідку його право відмовитися давати свідчення проти себе, членів сім’ї чи близьких родичів. Отримані з порушенням цього права відомості визнаються недопустимими.
 
123. 3. Жодна особа не може бути примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні її близькими родичами чи членами її сім'ї кримінального правопорушення.
 
-292- Шкіль А.В.
частину 3 статті 18 виключити.
 
Враховано   3. Жодна особа не може бути примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні її близькими родичами чи членами її сім'ї кримінального правопорушення.
 
124. Стаття 19. Заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності
 
-293- Мойсик В.Р.
Статтю 19 виключити, оскільки це кримінально-правовий, а не кримінально-процесуальний принцип, чи доповнити словами "за одне і те саме правопорушення"
 
Враховано   Стаття 19. Заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення
 
    -294- Кармазін Ю.А.
У всьому тексті статті 19 слова: "кримінальне правопорушення" у всіх відмінках замінити на слово: "злочин" у відповідному відмінку.
 
Відхилено    
125. 1. Ніхто не може бути двічі обвинуваченим або покараним за кримінальне правопорушення, за яким він був виправданий або засуджений на підставі вироку суду, що набрав законної сили.
 
   1. Ніхто не може бути двічі обвинуваченим або покараним за кримінальне правопорушення, за яким він був виправданий або засуджений на підставі вироку суду, що набрав законної сили.
 
126. 2. Кримінальне провадження підлягає негайному закриттю у випадку, коли стане відомо, що по тому ж обвинуваченню існує вирок суду, який набрав законної сили.
 
-295- Зварич Р.М.
Статтю 19 доповнити частиною третьою такого змісту:
3. Кримінальне провадження, яке було припинене до судового розгляду, може бути поновлене лише при наявності нових обставин, які до того часу не були відомими слідчому, державному обвинувачу і які можуть суттєво вплинути на досудове розслідування справи."
 
Враховано   2. Кримінальне провадження підлягає негайному закриттю, якщо стане відомо, що по тому самому обвинуваченню існує вирок суду, який набрав законної сили.
3. Кримінальне провадження, яке було припинено до судового розгляду, може бути поновлено лише за наявності нових обставин, які до того часу не були відомими слідчому, державному обвинувачу і які можуть істотно вплинути на досудове розслідування справи.
 
127. Стаття 20. Право на захист
 
-296- Швець В.Д.
Назву статті 20 викласти в такій редакції: "Стаття 20. Забезпечення права на захист".
 
Враховано   Стаття 20. Забезпечення права на захист
 
    -297- Ківалов С.В.
Статтю 20 викласти у такій редакції:
"Стаття 20. Забезпечення права на захист
1. Підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений, виправданий, особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення із приводу підозри чи обвинувачення, збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, а також користуватися правовою допомогою захисника на будь-якому етапі кримінального провадження.
2. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, зобов’язані роз’яснити підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, засудженому, виправданому, особі, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, до першої процесуальної дії з його участю його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника і скласти про це протокол.
3. У випадках, передбачених цим Кодексом, підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, засудженому, виправданому, особі, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, правова допомога надається безоплатно за рахунок держави";
 
Враховано    
128. 1. Підозрюваний, обвинувачений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, а також користуватися правовою допомогою захисника.
 
-298- Швець В.Д.
Прокопчук Ю.В.
У частині першій ст. 20 після слова "обвинувачений" доповнити словами "підсудний, засуджений, виправданий, свідок"
 
Враховано   1. Підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, свідок має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, збирати і надавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, а також користуватися правовою допомогою захисника на будь-якому етапі кримінального провадження.
 
    -299- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У частині першій статті 20 слово "докази" замінити словами "речі і документи".
 
Відхилено    
    -300- Шишкіна Е.В.
У частині першій статті 20 слово "докази" замінити словами "речі і документи".
 
Враховано частково    
    -301- Яценюк А.П.
Частину першу статті 20 викласти у такій редакції:
"1. Правом на захист є можливість вчинення дій, спрямованих на спростування підозри, обвинувачення, скасування та зміни обвинувального вироку, судового рішення, рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора, слідчого судді з метою припинення кримінального провадження та ненастання чи пом’якшення кримінальної відповідальності, шляхом здійснення передбачених цим Кодексом прав та вчинення інших не заборонених ним заходів з дотриманням загальних засад кримінального провадження, особисто та захисником. Суб’єктами права на захист є підозрюваний, обвинувачений, підсудний і засуджений, а також виправданий.".
 
Відхилено    
    -302- Забарський В.В.
У частині першій статті 20 після слова "обвинувачений" доповнити словами "свідок, засуджений, виправданий, особа, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою або відповідним органом міжнародної організації, юрисдикція яких визнана Україною, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, звільнення від кримінальної відповідальності або вирішувалося питання про їх застосування на будь-якому етапі кримінального провадження";
 
Відхилено    
    -303- Денькович І.В.
. частину першу статті 20 після слів "Підозрюваний, обвинувачений" доповнити словами "підсудний, засуджений, виправданий, особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру";
 
Визначатись голосуванням   
    -304- Швець В.Д.
Частини першу та другу статті 20 викласти в такій редакції:
"1. Підозрюваний, обвинувачений, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, а також користуватися правовою допомогою захисника на будь-якому етапі кримінального провадження.
2. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, зобов'язані до першого допиту роз'яснити підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника і скласти про це протокол";
 
Визначатись голосуванням   
    -305- Олійник С.В.
Частину 1 статті 20 викласти в такій редакції:
"1. Підозрюваний, обвинувачений, засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування мають право на захист, яке полягає у наданні можливості користуватися наділеними кримінально процесуальним законодавством процесуальними правами та будь-якими іншими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи, а також користуватися правовою допомогою захисника.".
 
Враховано частково    
    -306- Бондик В.А.
Статтю 20 викласти в такій редакції:"Стаття 20. Право на захист
1. Підозрюваний, обвинувачений, засуджений, виправданий, особа щодо якої застосовуються примусові заходи медичного або виховного характеру має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, а також користуватися правовою допомогою захисника на будь-якому етапі кримінального провадження.
2. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, зобов'язані роз'яснити підозрюваному, обвинуваченому, засудженому, виправданому, особі щодо якої застосовуються примусові заходи медичного або виховного характеру його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.
3. У випадках, передбачених цим Кодексом підозрюваному, обвинуваченому, засудженому, виправданому, особі щодо якої застосовуються примусові заходи медичного або виховного характеру правова допомога надається безоплатно за рахунок держави.
4. Участь у кримінальному провадженні захисника підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи щодо якої застосовуються примусові заходи медичного або виховного характеру, представника потерпілого не звужує процесуальних прав підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи щодо якої застосовуються примусові заходи медичного або виховного характеру, потерпілого".
 
Враховано редакційно    
    -307- Прутнік Е.А.
Статтю 20 викласти в такій редакції:
"Стаття 20. Право на захист
1. Підозрюваний, обвинувачений, засуджений, виправданий, особа щодо якої застосовуються примусові заходи медичного або виховного характеру має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, а також користуватися правовою допомогою захисника на будь-якому етапі кримінального провадження.
2. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, зобов'язані роз'яснити підозрюваному, обвинуваченому, засудженому, виправданому, особі щодо якої застосовуються примусові заходи медичного або виховного характеру його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.
3. У випадках, передбачених цим Кодексом підозрюваному, обвинуваченому, засудженому, виправданому, особі щодо якої застосовуються примусові заходи медичного або виховного характеру правова допомога надається безоплатно за рахунок держави.
4. Участь у кримінальному провадженні захисника підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи щодо якої застосовуються примусові заходи медичного або виховного характеру, представника потерпілого не звужує процесуальних прав підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи щодо якої застосовуються примусові заходи медичного або виховного характеру, потерпілого".
 
Враховано частково    
    -308- Плотніков О.В.
Статтю 20 викласти в такій редакції:
"Стаття 20. Право на захист
1. Підозрюваний, обвинувачений, засуджений, виправданий, особа щодо якої застосовуються примусові заходи медичного або виховного характеру має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, а також користуватися правовою допомогою захисника на будь-якому етапі кримінального провадження.
2. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, зобов'язані роз'яснити підозрюваному, обвинуваченому, засудженому, виправданому, особі щодо якої застосовуються примусові заходи медичного або виховного характеру його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.
3. У випадках, передбачених цим Кодексом підозрюваному, обвинуваченому, засудженому, виправданому, особі щодо якої застосовуються примусові заходи медичного або виховного характеру правова допомога надається безоплатно за рахунок держави.
4. Участь у кримінальному провадженні захисника підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи щодо якої застосовуються примусові заходи медичного або виховного характеру, представника потерпілого не звужує процесуальних прав підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи щодо якої застосовуються примусові заходи медичного або виховного характеру, потерпілого".
 
Враховано частково    
    -309- Швець В.Д.
Статтю 20 викласти у такій редакції:
1. Підозрюваний, обвинувачений, засуджений, виправданий та особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості, при здійсненні кримінального провадження, будь-якими не забороненими цим Кодексом засобами, захищати свої права, свободи і інтереси особисто та користуватися правовою допомогою захисника.
2. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, зобов'язані, до першого допиту підозрюваного, обвинуваченого, роз'ясняти їм право мати захисника і скласти про це протокол, а також надати підозрюваному, обвинуваченому, засудженому, виправданому та особі, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру можливість захищатися будь-якими не забороненими законом засобами та забезпечити охорону їх особистих і майнових прав.
3. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, зобов'язані роз'яснити підозрюваному, обвинуваченому, засудженому, виправданому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.
4. У випадках, передбачених цим Кодексом, підозрюваному, обвинуваченому, засудженому, виправданому правова допомога надається за рахунок держави.
5. Недопущення чи ненадання своєчасно захисника, а також інше грубе порушення права підозрюваного, обвинуваченого, підсудного на захист, вчинене слідчим, начальником органу досудового розслідування, прокурором, слідчим суддею або суддею тягне кримінальну відповідальність встановлену законом.
 
Враховано частково    
    -310- Ар'єв В.І.
Статтю 20 викласти у такій редакції:
1. Підозрюваний, обвинувачений, засуджений, виправданий та особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості, при здійсненні кримінального провадження, будь-якими не забороненими цим Кодексом засобами, захищати свої права, свободи і інтереси особисто та користуватися правовою допомогою захисника.
2. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, зобов'язані, до першого допиту підозрюваного, обвинуваченого, роз'ясняти їм право мати захисника і скласти про це протокол, а також надати підозрюваному, обвинуваченому, засудженому, виправданому та особі, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру можливість захищатися будь-якими не забороненими законом засобами та забезпечити охорону їх особистих і майнових прав.
3. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, зобов'язані роз'яснити підозрюваному, обвинуваченому, засудженому, виправданому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.
4. У випадках, передбачених цим Кодексом, підозрюваному, обвинуваченому, засудженому, виправданому правова допомога надається за рахунок держави.
5. Недопущення чи ненадання своєчасно захисника, а також інше грубе порушення права підозрюваного, обвинуваченого, підсудного на захист, вчинене слідчим, начальником органу досудового розслідування, прокурором, слідчим суддею або суддею тягне кримінальну відповідальність встановлену законом.
 
Враховано частково    
129. 2. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, зобов'язані роз'яснити підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.
 
-311- Мойсик В.Р.
Статтю 20 пропоную викласти у наступній редакції:
"Забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, засудженому, виправданому, особі, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, права на захист
1. Підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений, виправданий, особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення із приводу підозри чи обвинувачення, брати особисту участь у кримінальному провадженні, а також користуватися правовою допомогою захисника з моменту затримання або з моменту пред’явлення підозри.
2. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, зобов’язані роз’яснити підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, засудженому, виправданому, особі, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.
3. У випадках, передбачених цим Кодексом, підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, засудженому, виправданому, особі, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, правова допомога надається безоплатно за рахунок держави".
 
Пропонується врахувати частково  2. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, зобов’язані роз’яснити підозрюваному, обвинуваченому (підсудному), засудженому, виправданому, особі, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, до першої процесуальної дії з його участю його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника і скласти про це протокол.
 
    -312- Забарський В.В.
У частинах другій та третій статті 20 слова "підозрюваному, обвинуваченому його" замінити словами "особам, зазначеним у частині першій цієї статті".
 
Відхилено    
    -313- Шемчук В.В.
Частину другу статті 20 викласти в такій редакції: "Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, зобов’язані до першого допиту роз’яснити підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника і скласти про це протокол.".
 
Враховано редакційно    
130. 3. У випадках, передбачених цим Кодексом, підозрюваному, обвинуваченому правова допомога надається безоплатно за рахунок держави.
 
-314- Денькович І.В.
частини другу, третю статті 20 викласти в такій редакції:
"2. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, зобов’язані роз’яснити підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, засудженому, виправданому, особі, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.
3. У випадках, передбачених цим Кодексом, підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, засудженому, виправданому, особі, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, правова допомога надається безоплатно за рахунок держави";
 
Враховано частково   3. У випадках, передбачених цим Кодексом, законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, засудженому, виправданому, особі, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, правова допомога надається безоплатно за рахунок держави.
 
    -315- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
Частину третю статті 20 після слів "цим Кодексом" доповнити словами "законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги".
 
Враховано    
    -316- Олійник С.В.
У частині 3 статті 20 слово "безоплатно" - виключити.
 
Відхилено    
131. 4. Участь у кримінальному провадженні захисника підозрюваного, обвинуваченого, представника потерпілого не звужує процесуальних прав підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого.
 
-317- Забарський В.В.
Частину четверту статті 20 викласти в такій редакції:
"4. Участь у кримінальному провадженні захисника, представника потерпілого не звужує процесуальних прав осіб, зазначених у частині першій цієї статті, та потерпілого".
 
Враховано частково   4. Участь у кримінальному провадженні захисника підозрюваного, обвинуваченого, представника потерпілого не звужує процесуальних прав підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого.
5. У разі відмови підозрюваного, обвинуваченого від свого права на правову допомогу слідчий, державний обвинувач, суд повинні мати об’єктивні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений розсудливо прийняв таке рішення, без психологічного, емоційного, зовнішнього чи іншого тиску, з усвідомленням можливих наслідків.
6. Порушення права на правову допомогу є підставою для припинення кримінального провадження.
 
    -318- Зварич Р.М.
Статтю 20 доповнити частинами п’ятою та шостою такого змісту:
"5. У випадку відмови підозрюваного, обвинуваченого від свого права на правову допомогу слідчий, державний обвинувач, суд повинні мати об’єктивні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений розсудливо прийняв таке рішення, без психологічного, емоційного, зовнішнього, чи іншого тиску, з усвідомленням можливих наслідків.
6. Порушення права на правову допомогу є підставою для припинення кримінального провадження."
 
Враховано    
132. Стаття 21. Доступ до правосуддя
 
-319- Швець В.Д.
Назву статті 21 викласти в такій редакції: "Стаття 21. Право на справедливий суд".
 
Враховано   Стаття 21. Право на справедливий суд
 
    -320- Ківалов С.В.
Назву статті викласти в такій редакції: "Стаття 21. Право на справедливий судовий розгляд";
 
Враховано    
    -321- Денькович І.В.
назву статті 21 викласти в такій редакції:
"Справедливий судовий розгляд";
 
Враховано    
133. 1. Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи у розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
 
-322- Мойсик В.Р.
У статті 21 "Доступ до правосуддя" вводиться поняття "розумні строки", протягом яких гарантується справедливий розгляд та вирішення справи. Пропоную зазначені строки чітко визначити у законі.
 
Визначатись голосуванням  1. Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
 
134. 2. Вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.
 
   2. Вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.
 
135. 3. Кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у передбаченому цим Кодексом порядку.
 
-323- Мойсик В.Р.
В частині третій статті 21 слова " у складі двох професійних суддів та трьох присяжних " виключити
 
Відхилено   3. Кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у передбаченому цим Кодексом порядку.
 
136. 4. Якщо інше не передбачене цим Кодексом, здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту у випадку, якщо під час кримінального провадження порушуються її права, гарантовані Конституцією України та міжнародними договорами України.
 
   4. Якщо інше не передбачено цим Кодексом, здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо під час кримінального провадження порушуються її права, гарантовані Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов‘язковість яких надана Верховною Радою України.
 
137. Стаття 22. Змагальність
 
   Стаття 22. Змагальність
 
138. 1. Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
 
-324- Прокопчук Ю.В.
в частині першій статті 22 після слів "що передбачає" виключити слово "самостійне";
 
Відхилено   1. Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
 
    -325- Забарський В.В.
Частину першу статті 22 доповнити новим реченням такого змісту:
"Прокурор, слідчий у досудовому розслідуванні зобов’язані забезпечити належні умови для реалізації стороною захисту своїх прав."
 
Відхилено    
139. 2. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду клопотань, скарг, речей, документів, інших доказів, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
 
-326- Малишев В.С.
Олійник В.М.
У частині другій статті 22 слова "клопотань, скарг, речей, документів, інших доказів" замінити словами "речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг";
 
Враховано   2. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
 
    -327- Мойсик В.Р.
Ч.2 ст.22 викласти в такій редакції: "Сторони під час кримінального провадження мають рівні права на подання клопотань, скарг, збирання та подання речей, документів, інших доказів, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом".
 
Враховано редакційно    
    -328- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У частині другій статті 22 слова "інших доказів" вилучити.
 
Відхилено    
    -329- Шишкіна Е.В.
У частині другій статті 22 слова "інших доказів" вилучити.
 
Відхилено    
    -330- Ківалов С.В.
У частині другій статті 22 слова "інших доказів" вилучити.
 
Відхилено    
    -331- Зварич Р.М.
Статтю 22 доповнити частиною третьою такого змісту:
"3. Обов’язок доведення у суді пред’явленого особі обвинувачення лягає на сторону обвинувачення."
2) Частини 3-6 вважати відповідно частинами 4-7.
 
Визначатись голосуванням   
140. 3. Під час кримінального провадження функції обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той же орган чи службову особу.
 
-332- Малишев В.С.
Олійник В.М.
частину третю статті 22 після слів "провадження, функції" доповнити словом "державного".
 
Враховано   3. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.
 
141. 4. Повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. У випадках, передбачених цим Кодексом, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення може здійснюватися слідчим за погодженням із прокурором, а обвинувачення може підтримуватися потерпілим, його представником.
 
-333- Мойсик В.Р.
У ч. 4 статті 22 вказівка на те, що повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення здійснюється прокурором, суперечить п.6 статті 40 проекту КПК, де це повноваження передбачено також для слідчого.
 
Враховано   4. Повідомлення особи про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення особи про підозру у вчиненні кримінального правопорушення може також здійснюватися слідчим за погодженням з прокурором. У випадках, передбачених цим Кодексом, обвинувачення може підтримуватися потерпілим, його представником.
 
    -334- Шишкіна Е.В.
Частину четверту ст. 22 проекту викласти в такій редакції: "Повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення із обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення в суді здійснює прокурор. У випадках, передбачених цим Кодексом, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення може здійснювати слідчий за погодженням із прокурором, а обвинувачення може підтримувати потерпілий, його представник".
 
Враховано частково    
    -335- Ківалов С.В.
частини четверту - п’яту статті 22 викласти у такій редакції:
"4. Повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. Повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення може також здійснюватися слідчим за погодженням із прокурором. У випадках, передбачених цим Кодексом, обвинувачення може підтримуватися потерпілим, його представником", оскільки закон окремо не визначає випадки, коли повідомлення про підозру здійснюється слідчим.
5. Захист здійснюється підозрюваним, обвинуваченим (підсудним), засудженим, виправданим, особою, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники".
 
Враховано    
    -336- Яценюк А.П.
Частину четверту статті 22 викласти в такій редакції:
"4. Повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення здійснюється слідчим. Звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором, а у випадках, передбачених цим Кодексом, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення може здійснюватися слідчим за погодженням із прокурором, а обвинувачення може підтримуватися потерпілим, його представником.".
 
Враховано частково    
142. 5. Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником.
 
-337- Мойсик В.Р.
Частину п‘яту статті 22 викласти в такій редакції:
"5. Захист здійснюється підозрюваним, обвинуваченим (підсудним), засудженим, виправданим, особою, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхніми захисниками та законними представниками".
 
Враховано частково   5. Захист здійснюється підозрюваним, обвинуваченим (підсудним), засудженим, виправданим, особою, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.
 
143. 6. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
 
-338- Одарченко Ю.В.
Доповнити статтю 22 частиною 7 наступного змісту:
"7. На прохання підозрюваного, обвинуваченого, підсудного слідчий, прокурор, слідчий суддя або суддя роз’яснює зміст норм кримінального та процесуального законодавства, пояснює наслідки вчинення або утримання від вчинення певних дій, надає допомогу у оформленні клопотань у належній процесуальній формі. Звернення або клопотання підозрюваного, обвинуваченого, підсудного не може бути відхилено або залишено без розгляду з мотивів самого лише недотримання процесуальної форми, якщо зміст такого звернення або клопотання є зрозумілим".
 
Враховано   6. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
7. На прохання підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) слідчий, прокурор, слідчий суддя або суддя роз’яснює зміст норм кримінального та процесуального законодавства, пояснює наслідки вчинення або утримання від вчинення певних дій, надає допомогу в оформленні клопотань у належній процесуальній формі. Звернення або клопотання підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) не може бути відхилено або залишено без розгляду з мотивів недотримання процесуальної форми, якщо зміст такого звернення або клопотання є зрозумілим.
 
144. Стаття 23. Безпосередність дослідження показань, речей і документів
 
-339- Мойсик В.Р.
Статтю 23 виключити, оскільки цей принцип реалізується не в усіх стадіях кримінального процесу і не має ознак принципу кримінального процесу
 
Відхилено   Стаття 23. Безпосередність дослідження показань, речей і документів
 
145. 1. Суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
 
   1. Суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
 
146. 2. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
 
-340- Зварич Р.М.
Пропоную друге речення частини другої статті 23 виключити.
 
Враховано   2. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
 
147. 3. Сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.
 
-341- Одарченко Ю.В.
Частину 3 статті 23 викласти у наступній редакції:
"3. Сторона обвинувачення зобов’язана забезпечити явку до суду як свідків обвинувачення, так і свідків захисту, з метою забезпечення права захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом".
 
Відхилено   3. Сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.
 
    -342- Міщенко С.Г.
Доповнити частину третю статті 23 новим реченням такого змісту:
"Забезпечення присутності під час судового розгляду свідків захисту покладається на суд".
 
Відхилено    
    -343- Келестин В.В.
статтю 23 доповнити частиною четвертою такого змісту:
"Сторона захисту зобов’язана витребувати і досліджувати докази, які захищають обвинуваченого";
 
Відхилено    
148. Стаття 24. Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності
 
-344- Ківалов С.В.
Статтю 24 викласти в такій редакції:
"Стаття 24. Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності
1. Кожному, у разі порушення його прав, свобод та законних інтересів, гарантується право на оскарження будь-яких процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, начальника органа досудового розслідування, органу дізнання, дізнавача, оперативного підрозділу в порядку, встановленому цим Кодексом, за винятком випадків, коли таке оскарження заборонено законом. Відсутність у законі порядку оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, начальника органа досудового розслідування, органу дізнання, дізнавача, оперативного підрозділу не може бути перепоною для реалізації особою права на оскарження.
2. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді. Перегляд судових рішень забезпечує ефективне відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи.
3. Після використання усіх національних засобів правового захисту особа має право на звернення до Європейського суду з прав людини".
 
Враховано частково   Стаття 24. Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності
 
149. 1. Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
-345- Швець В.Д.
Мойсик В.Р.
Частину першу статті 24 викласти в такій редакції:
"Кожному гарантується право на оскарження будь-яких процесуальних рішень, за винятком випадків, коли таке оскарження заборонено законом, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відсутність у законі порядку оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого не може бути перепоною для реалізації особою права на оскарження".
 
Враховано частково   1. Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
    -346- Шемчук В.В.
Частину першу статті 24 викласти в такій редакції: "Кожному, у разі порушення його прав, свобод та законних інтересів, гарантується право на оскарження будь-яких процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, встановленому цим Кодексом, за винятком випадку, коли таке оскарження заборонене законом. Відсутність у законі порядку оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого не може бути перепоною для реалізації особою права на оскарження.".
 
Враховано частково    
    -347- Забарський В.В.
У частині першій статті 24:
Після слів "право на оскарження" доповнити словом "будь-яких";
Після слів "цим Кодексом" доповнити словами "слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом, за винятком випадків, коли таке оскарження заборонено законом. Відсутність у законі порядку оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого не може бути перепоною для реалізації особою права на оскарження."
 
Враховано частково    
    -348- Яценюк А.П.
У частині першій статті 24:
після слова "оскарження" доповнити словом "будь-яких";
після слів "цим Кодексом" доповнити словами "за винятком випадків, коли таке оскарження прямо заборонено законом. Відсутність у цьому Кодексі порядку оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого не може бути перешкодою для реалізації особою права на оскарження.".
 
Враховано частково    
150. 2. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
 
-349- Швець В.Д.
Частину другу статті 24 доповнити реченням такого змісту:
"Перегляд судових рішень забезпечує ефективне відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи".
 
Враховано   2. Кожному гарантується право на перегляд рішення суду, яке стосується його прав, свобод чи інтересів, судом вищого рівня у визначеному цим Кодексом порядку.
Перегляд судових рішень забезпечує ефективне відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи.
 
    -350- Зварич Р.М.
Частину другу статті 24 викласти в такій редакції:
"2. Кожному гарантується право на перегляд рішення суду, яке стосується його прав, свобод чи інтересів, вищестоящим судом у визначеному цим Кодексом порядку."
 
Враховано    
151. Стаття 25. Публічність
 
-351- Швець В.Д.
Назву статті 25 замінено на 'Публічність' з метою внесення ясності, що це положення не про обов'язкове переслідування. Проте справа не лише у тексті, насправді смисл обов’язковості переслідування підкреслюється додаванням винятків з принципу застосування обов’язкового переслідування, а саме, коли кримінальне провадження може бути розпочате на підставі заяви потерпілого. До того ж, існує проблема відсутності дискреційних повноважень щодо судового переслідування неповнолітніх Таким чином назва цього положення потребує доопрацювання. Окрім цією статтею та статтею 26 "Диспозитивність ". (Висновок Директорату з питань правосуддя та захисту людської гідності)
До того ж, зміст принципу публічності в кримінальному процесі є значно ширшим, ніж ті положення, які викладено в цій статті, і повинен включати також обов’язок органів, які здійснюють кримінальне провадження, сумлінно виконувати свої процесуальні обов’язки, забезпечувати права учасників кримінального провадження, діяти у спосіб, що в найбільшій мірі забезпечує вирішення завдань кримінального судочинства.
 
Визначатись голосуванням  Стаття 25. Публічність
 
    -352- Одарченко Ю.В.
Назву статті 25 викласти у наступній редакції: "Стаття 25. Обов’язковість розслідування".
 
Відхилено    
    -353- Кармазін Ю.А.
У тексті статті 25 слова: "кримінальне правопорушення" у всіх відмінках замінити на слово: "злочин" у відповідному відмінку.
 
Відхилено    
152. 1. Прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
 
-354- Мойсик В.Р.
Статтю 25 викласти в такій редакції:
"1. Прокурор, слідчий зобов’язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування у кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за винятком випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
2. Суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, зобов’язаний спрямовувати розгляд справи на всебічне, повне та об’єктивне дослідження її обставин. Для цього він зобов’язаний роз’яснювати особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки, сприяти їх реалізації, попереджати про наслідки процесуальних дій чи бездіяльності цих осіб, вживати заходів до обмеження чи стимуляції активності сторін у випадках, коли такі дії загрожують балансу їх можливостей у справі".
 
Враховано   1. Прокурор, слідчий зобов’язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування у кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (крім випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочато лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви чи повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
2. Суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, зобов’язаний спрямовувати розгляд справи на всебічне, повне та об’єктивне дослідження її обставин. Для цього він зобов’язаний роз’яснювати особам, які беруть участь у справі, їхні права та обов’язки, сприяти їх реалізації, попереджати про наслідки процесуальних дій чи бездіяльності цих осіб, вживати заходів до обмеження чи стимулювання активності сторін у випадках, коли такі дії загрожують балансу їх можливостей у справі.
 
    -355- Ківалов С.В.
в частині першій статті 25 слова "досудове розслідування" змінити словами "кримінальне провадження";
 
Враховано    
    -356- Яценюк А.П.
У частині першій статті 25 після слів "виявлення ознак кримінального правопорушення" доповнити словами "за наслідками відповідної перевірки".
 
Відхилено    
    -357- Грицак В.М.
частину 1 статті 25 викласти в такій редакції:
"Прокурор, слідчий з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань зобов’язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила".
 
Враховано частково    
    -358- Прокопчук Ю.В.
частину 1 статті 25 викласти в такій редакції:
"Прокурор, слідчий з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань зобов’язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила".
 
Враховано частково    
    -359- Чорноволенко О.В.
частину 1 статті 25 викласти в такій редакції:
"Прокурор, слідчий з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань зобов’язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила".
 
Враховано частково    
    -360- Ківалов С.В.
доповнити статтю 25 двома новими частинами такого змісту:
"2. Суд, слідчий суддя, прокурор, слідчий, орган дізнання зобов’язані сумлінно виконувати свої процесуальні обов'язки, забезпечувати права учасників кримінального провадження, діяти у спосіб, що в найбільшій мірі забезпечує вирішення завдань кримінального судочинства.
3. Для встановлення істини у справі суд зобов’язаний за власною ініціативою отримати необхідні належні докази";
 
Відхилено    
153. Стаття 26. Диспозитивність
 
-361- Швець В.Д.
Статтю 26 проекту, яка визначає принцип диспозитивності, доповнити обов’язком суду, прокурора, слідчого забезпечити належні умови для реалізації сторонами своїх прав.
 
Відхилено   Стаття 26. Диспозитивність
 
154. 1. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
 
   1. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
 
155. 2. Відмова прокурора від підтримання обвинувачення тягне за собою закриття кримінального провадження за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
 
-362- Малишев В.С.
Олійник В.М.
Частину другу статті 26 після слів "від підтримання" доповнити словом "державного".
 
Враховано   2. Відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення тягне за собою закриття кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
 
156. 3. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його компетенції цим Кодексом.
 
-363- Мойсик В.Р.
Частину 3 ст. 26 викласти в такій редакції: "3. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами або віднесені до його компетенції цим Кодексом".
 
Враховано   3. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами або віднесені до його компетенції цим Кодексом.
 
157. 4. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, -його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
 
-364- Бондик В.А.
Після частини третьої статті 26 доповнити новою частиною такого змісту:
"Суд, слідчий суддя, прокурор, слідчий зобов’язані забезпечити належні умови для реалізації сторонами своїх прав";
у зв’язку з цим частину четверту вважати частиною п’ятою.
 
Відхилено   4. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
 
    -365- Прутнік Е.А.
Після частини третьої статті 26 доповнити новою частиною такого змісту:
"Суд, слідчий суддя, прокурор, слідчий зобов’язані забезпечити належні умови для реалізації сторонами своїх прав";
у зв’язку з цим частину четверту вважати частиною п’ятою.
 
Відхилено    
    -366- Плотніков О.В.
Після частини третьої статті 26 доповнити новою частиною такого змісту:
"Суд, слідчий суддя, прокурор, слідчий зобов’язані забезпечити належні умови для реалізації сторонами своїх прав";
у зв’язку з цим частину четверту вважати частиною п’ятою.
 
Відхилено    
158. Стаття 27. Гласність і відкритість судового провадження
 
-367- Грицак В.М.
У назві статті 27 виключити слова "і відкритість".
 
Відхилено   Стаття 27. Гласність і відкритість судового провадження
 
    -368- Савченко І.В.
У назві статті 27 виключити слова "і відкритість".
 
Відхилено    
159. 1. Учасники кримінального провадження, а також особи, які не брали участі у кримінальному провадженні, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, не можуть бути обмежені у праві на отримання в суді як усної, так і письмової інформації щодо результатів судового розгляду. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді інформації про дату, час і місце судового розгляду та про ухвалені в ньому судові рішення, крім випадків установлених законом.
 
-369- Міщенко С.Г.
У частині першій статті 27 слова "учасники кримінального провадження" змінити словами "учасники судового провадження".
 
Враховано   1. Учасники судового провадження, а також особи, які не брали участі у кримінальному провадженні, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, не можуть бути обмежені у праві на отримання в суді усної і письмової інформації про результати судового розгляду. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді інформації про дату, час і місце судового розгляду та про ухвалені в ньому судові рішення, крім випадків, установлених законом.
 
160. 2. Кримінальне провадження у судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у випадках:
 
-370- Ківалов С.В.
Частину другу статті 27 доповнити пунктом 6 такого змісту:
"6) у кримінальному провадженні про кримінальні правопорушення, пов’язані з торгівлею людьми";
 
Відхилено   2. Кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у випадках:
 
161. 1) якщо обвинуваченим є неповнолітній;
 
-371- Мойсик В.Р.
П. 1 ч. 2 ст. 27 викласти в такій редакції: "1) у справах про застосування примусових заходів виховного характеру або якщо обвинуваченим є неповнолітній".
 
Враховано   1) у справах про застосування примусових заходів виховного характеру або якщо обвинуваченим є неповнолітній;
 
162. 2) розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;
 
   2) розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;
 
163. 3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи;
 
   3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи;
 
164. 4) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;
 
   4) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;
 
165. 5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.
 
-372- Швець В.Д.
Частину другу статті 27доповнити п.6 "у справах щодо торгівлі людьми".
 
Враховано   5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні;
6) у справах щодо торгівлі людьми.
 
    -373- Грицак В.М.
Частину другу статті 27доповнити п.6 "у справах щодо торгівлі людьми".
 
Враховано    
    -374- Савченко І.В.
Частину другу статті 27доповнити п.6 "у справах щодо торгівлі людьми".
 
Враховано    
166. 3. Особисті записи, листи, зміст особистих телефонних розмов, телеграфних та інших повідомлень можуть бути оголошені у відкритому судовому засіданні, якщо слідчий суддя, суд не прийме рішення про їх дослідження у закритому судовому засіданні на підставі пункту 3 частини другої цієї статті.
 
-375- Мойсик В.Р.
Частину третю статті 27 викласти в такій редакції:
"3. Особисті записи, листи, зміст особистих телефонних розмов, телеграфних та інших повідомлень можуть бути оголошені у відкритому судовому засіданні, якщо слідчий суддя, суд не прийме рішення про їх дослідження у закритому судовому засіданні на підставі пункту 3 частини другої цієї статті на підстави клопотання будь-якого із учасників судового провадження".
 
Враховано частково   3. Особисті записи, листи, зміст особистих телефонних розмов, телеграфних та інших повідомлень можуть бути оголошені у відкритому судовому засіданні, якщо слідчий суддя, суд не прийме рішення про їх дослідження у закритому судовому засіданні на підставі пункту 3 частини другої цієї статті за клопотанням будь-кого з учасників судового провадження.
 
167. 4. Кримінальне провадження у закритому судовому засіданні суд здійснює з додержанням правил судочинства, передбачених цим Кодексом. На судовому розгляді в закритому судовому засіданні можуть бути присутні лише сторони та інші учасники судового провадження.
 
-376- Швець В.Д.
У частині четвертій статті 27 слова «учасники судового провадження» необхідно замінити словами «учасники кримінального провадження», оскільки у закритому засіданні може, наприклад, знадобитися допомога перекладача. (Висновок Директорату з питань правосуддя та захисту людської гідності)
 
Враховано   4. Кримінальне провадження у закритому судовому засіданні суд здійснює з додержанням правил судочинства, передбачених цим Кодексом. На судовому розгляді в закритому судовому засіданні можуть бути присутні лише сторони та інші учасники кримінального провадження.
 
    -377- Малишев В.С.
Олійник В.М.
У частині четвертій статті 27 слово "судового" замінити словом "кримінального".
 
Враховано    
168. 5. Під час судового розгляду забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
-378- Даниленко В.А.
Перше речення частини п‘ятої статті 27 викласти в такій редакції:
"Під час судового розгляду забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального та звукозаписувального технічних засобів".
 
Відхилено   5. Під час судового розгляду забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
169. 6. Кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду.
 
-379- Даниленко В.А.
Частину шосту статті 27 викласти в такій редакції:
"6. Кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні відео записуючи та аудіозаписуючі пристрої. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду.
 
Враховано частково   6. Кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду.
 
    -380- Прокопчук Ю.В.
частину шосту статті 27 викласти в такій редакції:
"Кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіо та відео записуючи пристрої. Дозволяється проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури.
Забороняється фіксування судового розгляду будь-якими технічними засобами у випадках, коли це суперечить інтересам охорони державної або іншої таємниці, в справах про правопорушення осіб, які не досягли шістнадцятирічного віку, в справах пов’язаних з посяганням на статеву свободу і недоторканість, в інших справах з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні сторони життя, та у разі коли цього потребують інтереси безпеки осіб, взятих під варту з обов’язковим постановленням обґрунтованої ухвали про це"
 
Враховано частково    
170. 7. Судове рішення, ухвалене у відкритому судовому засіданні, проголошується прилюдно. Якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, судове рішення проголошується прилюдно з пропуском інформації, для дослідження якої проводилося закрите судове засідання та яка на момент проголошення судового рішення підлягає подальшому захисту від розголошення.
 
-381- Мойсик В.Р.
Доповнити статтю 27 частиною 8 такого змісту:
"8. Частина протоколу судового засідання та докази, які досліджувались в закритому режимі, мають зберігатись в окремій частині матеріалів справи, ознайомлення з якою не може здійснюватись з використанням технічних засобів".
 
Враховано   7. Судове рішення, ухвалене у відкритому судовому засіданні, проголошується прилюдно. Якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, судове рішення проголошується прилюдно з пропуском інформації, для дослідження якої проводилося закрите судове засідання та яка на момент проголошення судового рішення підлягає подальшому захисту від розголошення.
8. Частина протоколу судового засідання та докази, які досліджувалися в закритому режимі, мають зберігатися в окремій частині матеріалів справи, ознайомлення з якою не може здійснюватися з використанням технічних засобів.
9. Кожен має право знайомитися в установленому законом порядку з судовими рішеннями у будь-якому кримінальному провадженні, проведеному у відкритому судовому засіданні.
 
    -382- Зварич Р.М.
Статтю 27 доповнити частиною такого змісту:
"Кожен має право знайомитися в установленому законом порядку із судовими рішеннями у будь-якому кримінальному провадженні, проведеному у відкритому судовому засіданні."
 
Враховано    
171. Стаття 28. Розумні строки
 
-383- Мойсик В.Р.
Назву статті 28 доцільно викласти наступним чином: "Розумність строків провадження у кримінальній справі".
 
Враховано   Стаття 28. Розумність строків провадження у кримінальній справі
 
    -384- Грицак В.М.
Назву статті 28 доцільно викласти наступним чином: "Розумність строків провадження у кримінальній справі".
 
Враховано    
    -385- Денькович І.В.
Назву статті 28 доцільно викласти наступним чином: "Розумність строків провадження у кримінальній справі".
 
Враховано редакційно    
    -386- Ківалов С.В.
назву статті 28 викласти у такій редакції:
"Стаття 28. Розумність строків кримінального провадження";
 
Враховано частково    
    -387- Савченко І.В.
Назву статті 28 доповнити словами "кримінального провадження".
 
Враховано редакційно    
172. 1. Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті у розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
 
   1. Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
 
173. 2. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
 
-388- Грицак В.М.
частину 2 статті 28 викласти в такій редакції:
"Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує слідчий, прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження – суд".
 
Враховано   2. Проведення досудового розслідування в розумні строки забезпечує слідчий, прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження – суд.
 
    -389- Яценюк А.П.
у частині другій статті 28 після слова "забезпечує" доповнити словом "слідчий";
 
Враховано    
174. 3. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
 
   3. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
 
175. 1) складність кримінального провадження;
 
-390- Мойсик В.Р.
Пункт 1 ч. 3 ст. 28 викласти у наступній редакції: "1) складність кримінального провадження, яка визначається кількістю обвинувачених, кількістю кримінальних правопорушень, об’єднаних в одному провадженні, обсягом матеріалів провадження, давністю вчинених кримінальних правопорушень та іншими чинниками".
 
Враховано   1) складність кримінального провадження, яка визначається кількістю обвинувачених, кількістю кримінальних правопорушень, об’єднаних в одному провадженні, обсягом матеріалів провадження, давністю вчинених кримінальних правопорушень та іншими чинниками;
 
    -391- Прокопчук Ю.В.
пункт перший частини третьої статті 28 після слів "складність кримінального провадження" доповнити словами "яка визначається кількістю обвинувачених, кримінальних правопорушень, об’єднаних в одному провадженні, обсягом матеріалів провадження, тощо";
 
Враховано редакційно    
176. 2) поведінка учасників кримінального провадження;
 
-392- Міщенко С.Г.
Пункт 2 частини третьої статті 28 викласти в такій редакції:
"2) дій або бездіяльності (поведінки) учасників кримінального провадження та незалежних від волі сторони, потерпілого чи його захисника чинників".
 
Відхилено   2) поведінка учасників кримінального провадження;
 
    -393- Прокопчук Ю.В.
пункт другий частини третьої статті 28 виключити
 
Враховано    
177. 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
 
   3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
 
178. 4. Кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи повинно бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.
 
   4. Кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.
 
179. 5. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
 
-394- Швець В.Д.
Частину п‘яту статті 28 викласти в такій редакції:
" 5. Кожен має право, щоб його справа в найкоротший строк була розглянута судом або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите".
 
Враховано   5. Кожен має право, щоб його справа в найкоротший строк була розглянута судом або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрито.
 
    -395- Шемчук В.В.
Частину п‘яту статті 28 викласти в такій редакції:
" 5. Кожен має право, щоб його справа в найкоротший строк була розглянута судом або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите".
 
Враховано    
    -396- Ківалов С.В.
частину п’яту статті 28 викласти у такій редакції:
"5. Кожен має право, щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було в найкоротший строк розслідувано, розглянуто й вирішено судом, а відповідне судове рішення було виконано";
 
Відхилено    
180. 6. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
 
-397- Грицак В.М.
частину 6 статті 28 викласти в такій редакції:
"Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий має право на звернення до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, які обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж передбачені цим Кодексом".
 
Враховано   6. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий має право на звернення до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, які обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж передбачені цим Кодексом.
 
    -398- Шишкіна Е.В.
В частині шостій ст. 28 проекту у реченні "Підозрюваний, обвинувачений, потерплий мають право на звернення до прокурора…" слово "прокурора" вилучити.
 
Відхилено    
    -399- Яценюк А.П.
у частині шостій статті 28 після слова "звернення до" доповнити словом "слідчого".
 
Враховано    
    -400- Одарченко Ю.В.
Частину 6 статті 28 викласти у наступній редакції:
"6. Підозрюваний, обвинувачений, підсудний, потерпілий має права в будь-який момент звернутися із скаргою до прокурора або слідчого судді щодо затягування кримінального процесу що його стосується. Скарга розглядаються протягом 3 днів з дня її подання. У випадку задоволення скарги прокурор або слідчій суддя визначають граничні строки на вчинення певних процесуальних дій. Зі спливом цих строків слідчі органи втрачають право на їх вчинення, а у випадку, коли встановлюється граничний строк на направлення матеріалів кримінального провадження до суду – провадження підлягає припиненню слідчого судді."
 
Враховано частково    
181. Стаття 29. Мова, якою здійснюється кримінальне провадження
 
-401- Кармазін Ю.А.
У всьому тексті статті 29 слова: "кримінальне правопорушення" у всіх відмінках замінити на слово: "злочин" у відповідному відмінку.
 
Робоча група пропонує викласти назву статті в такій редакції: "Державна мова кримінального провадження"  Стаття 29. Мова, якою здійснюється кримінальне провадження
 
182. 1. Кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.
 
-402- Мойсик В.Р.
Частину 1 ст. 29 викласти в такій редакції:
"1. Кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторони кримінального провадження, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою".
 
Враховано   1. Кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторони кримінального провадження, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.
 
183. 2. Особі повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення державною мовою або будь-якою іншою мовою, якою вона достатньо володіє для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
 
   2. Особа повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення державною мовою або будь-якою іншою мовою, якою вона достатньо володіє для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
 
184. 3. Слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому в разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
   3. Слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
185. 4. Судові рішення, якими суд закінчує судовий розгляд по суті, надаються сторонам кримінального провадження або особі, стосовно якої вирішено питання щодо застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, у перекладі на їх рідну або іншу мову, якою вони володіють. Переклад інших процесуальних документів кримінального провадження, надання копій яких передбачено цим Кодексом, здійснюється лише за клопотанням зазначених осіб. Переклад судових рішень та інших процесуальних документів кримінального провадження засвідчується підписом перекладача.
 
   4. Судові рішення, якими суд закінчує судовий розгляд по суті, надаються сторонам кримінального провадження або особі, стосовно якої вирішено питання щодо застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, у перекладі на їхню рідну або іншу мову, якою вони володіють. Переклад інших процесуальних документів кримінального провадження, надання копій яких передбачено цим Кодексом, здійснюється лише за клопотанням зазначених осіб. Переклад судових рішень та інших процесуальних документів кримінального провадження засвідчується підписом перекладача.
 
186. Глава 3. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження
 
-403- Грицак В.М.
назву глави 3 викласти в такій редакції:
"Суд, сторони та інші суб’єкти кримінального провадження".
 
Відхилено   Глава 3. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження
 
187. § 1. Суд і підсудність
 
-404- Мойсик В.Р.
У главі 3 "Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження" відсутня норма, яка б визначала процесуальний статус слідчого судді та його місце серед учасників кримінального провадження.
 
Відхилено   § 1. Суд і підсудність
 
188. Стаття 30. Здійснення правосуддя судом
 
-405- Смітюх Г.Є.
Статтю 30 викласти у наступній редакції:
"Стаття 30. Здійснення правосуддя судом
1. У кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.
2. У кримінальному провадженні суд забезпечує повний, об’єктивний і неупереджений розгляд справи згідно з нормами процесуального і матеріального законодавства
3. Відмова у здійсненні правосуддя не допускається.".
 
Відхилено   Стаття 30. Здійснення правосуддя судом
 
189. 1. У кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.
 
-406- Прокопчук Ю.В.
частину першу статті 30 після слів "передбаченими цим Кодексом" доповнити словами "Суд забезпечує повний, об’єктивний і неупереджений розгляд справи згідно з нормами процесуального і матеріального законодавства";
 
Відхилено   1. У кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.
 
190. 2. Відмова у здійсненні правосуддя не допускається.
 
-407- Мирний І.М.
Доповнити статтю 30 новою частиною третьою такого змісту:
"3. При здійсненні правосуддя в кримінальному провадженні судді і присяжні незалежні і підкоряються тільки законові".
 
Відхилено   2. Відмова у здійсненні правосуддя не допускається.
 
191. Стаття 31. Склад суду
 
-408- Мойсик В.Р.
Необхідно усунути непослідовність проекту і водночас його невідповідність ст.124 Конституції України щодо народних засідателів. У ст.31 проекту "Склад суду" мова йде про професійних суддів і присяжних засідателів і не згадуються народні засідателі, але вони згадуються в інших статтях проекту, наприклад у ст.6 серед осіб, які не можуть бути допитані як свідки, і в ст.480 серед осіб, щодо яких здійснюється особливий порядок провадження.
 
Члени Робочої групи пропонують врахувати   Стаття 31. Склад суду
 
    -409- Яценюк А.П.
назву статті 31 доповнити словами "та суду присяжних";
 
Не визначились    
192. 1. Кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється професійним суддею одноособово, крім випадків, передбачених частиною другою і третьою цієї статті.
 
-410- Кожем'якін А.А.
Перше речення частини 3 статті 31 викласти у такій редакції:
"3. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо тяжких або особливо тяжких злочинів, а також злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого – судом присяжних у складі трьох професійних суддів та семи присяжних.".
 
Відхилено   1. Кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється професійним суддею одноособово, крім випадків, передбачених частинами другою, третьою та одинадцятою цієї статті.
 
    -411- Мойсик В.Р.
Частину першу статті 31 викласти в такій редакції:
"1. Кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється професійним суддею одноособово, крім випадків, передбачених частиною другою і третьою цієї статті. Професійний суддя, призначений на посаду вперше Президентом України відповідно о статті 128 Конституції України, не має права здійснювати кримінальне провадження щодо злочинів, за вчинення яких передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше п'яти років".
 
Відхилено    
    -412- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
у частині першій статті 31 слова "другою і третьою" замінити словами "другою, третьою та дев’ятою";
 
Враховано    
    -413- Смітюх Г.Є.
Статтю 31 викласти у наступній редакції:
"Стаття 31. Склад суду
1. Кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється професійним суддею одноособово, крім випадків, передбачених частиною другою і третьою цієї статті.
2. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого – за участю двох народних засідателів.
3. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі трьох професійних суддів та дев’ятьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.
4. Кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох професійних суддів, при цьому кількість суддів повинна бути непарною.
5. Кримінальне провадження в касаційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох професійних судді, при цьому кількість суддів повинна бути непарною.
6. Кримінальне провадження у Верховному Суді України здійснюється колегіально судом у складі, передбаченому частинами першою та другою статті 453 цього Кодексу.
7. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами здійснює суд у такому самому кількісному складі, в якому вони були ухвалені (одноособово або колегіально).
8. Суддя чи склад колегії суддів для розгляду конкретного кримінального провадження визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу"
 
Відхилено    
    -414- Зварич Р.М.
Статтю 31 викласти у такій редакції:
"Стаття 31. Склад суду
1. Кримінальне провадження у суді першої інстанції здійснюється:
1) одноособово професійним суддею;
2) колегією у складі професійного судді і двох народних засідателів;
3) судом присяжних у складі п’ятнадцяти осіб;
4) судом за участю колегії присяжних у складі дванадцяти осіб.
2. Слідчим суддею є суддя, до повноважень якого належить здійснення у визначеному цим Кодексом порядку судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Слідчий суддя у суді першої інстанції визначається із суддів цього суду в порядку черговості.
3. Кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється професійним суддею одноособово, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
4. Кримінальне провадження в суді першої інстанції, в якому обвинувачуваним є неповнолітній, а також при застосуванні примусових заходів виховного характеру щодо неповнолітнього, який не досяг віку кримінальної відповідальності, здійснюється колегіально судом у складі професійного судді і двох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя мають усі права судді.
5. Кримінальне провадження у суді присяжних здійснюється в передбаченому главою 24 цього Кодексу складі.
6. Кримінальне провадження в суді за участю колегії присяжних здійснюється у суді першої інстанції у передбачених цим Кодексом випадках у порядку, передбаченому главою 27 цього Кодексу.
7. Кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється судом у складі не менше трьох професійних суддів.
8. Кримінальне провадження в касаційному порядку здійснюється Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі не менше трьох професійних суддів.
9. Перегляд судових рішень за винятковими обставинами здійснюється Верховним Судом України.
10. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами здійснює суд у такому самому складі, в якому вони були ухвалені (одноособово або колегіально)."
 
Визначитись голосуванням   
193. 2. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів.
 
-415- Омельченко Г.О.
ч.2 ст.31 викласти у такій редакції:
„Судове слідство у суді першої інстанції щодо тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на певний строк, за клопотанням обвинуваченого або хоча б одного з обвинувачених, якщо обвинувачених декілька, розглядаються у суді присяжних (мале журі) відповідно до правил, встановлених параграфом 2 Розділу цього Кодексу."
 
Визначитись голосуванням  2. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів.
 
    -416- Яценюк А.П.
у частині другій статті 31 після слів "на строк більше десяти років" доповнити словами "або довічне позбавлення волі,"; а після слів "здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів" доповнити словами "а за клопотанням обвинуваченого – судом присяжних у складі дванадцяти присяжних та трьох професійних суддів".
 
Відхилено    
    -417- Сас С.В.
Ч. 2 статті 31слово "десяти" замінити словосполученням "трьох років". Колегіальність має забезпечуватися, якщо санкція статті передбачає покарання на три роки позбавлення волі і більше, а не десять.
 
Відхилено    
    -418- Мойсик В.Р.
Частину другу статті 31 викласти в такій редакції:
"2. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється одноособово професійним суддею, а за клопотанням обвинуваченого - колегіально судом у складі трьох професійних суддів".
 
Відхилено    
    -419- Грицак В.М.
Частину другу статті 31 доповнити словами такого змісту: "якщо підсудний заявив клопотання про такий розгляд".
 
Відхилено    
    -420- Савченко І.В.
Частину другу статті 31 доповнити словами такого змісту: "якщо підсудний заявив клопотання про такий розгляд".
 
Відхилено    
    -421- Одарченко Ю.В.
Частину 2 статті 31 викласти у наступній редакції:
"2. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше десяти років, за клопотанням підсудного, розглядається колегією у складі трьох суддів"
 
Відхилено    
    -422- Бірюк Л.В.
Частину 2 статті статті 31 викласти в наступній редакції:
"2. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох присяжних."
 
Відхилено    
    -423- Прокопчук Ю.В.
частину другу та третю статті 31 викласти в такій редакції:
"2. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у кількості 12 суддів (з питань факту) та двох професійних суддів (з питань права).
3. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється судом за участю двох професійних суддів (з питань права) і колегії присяжних у складі дванадцяти суддів (з питань факту)";
 
Відхилено    
194. 3. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.
 
-424- Мойсик В.Р.
Ч. 3 ст. 31 викласти у наступній редакції:
"3. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено позбавлення волі строком на 15 років, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого – судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд".
 
Відхилено   3. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо особливо тяжких злочинів за клопотанням обвинуваченого розглядається судом присяжних у складі судді та дванадцяти присяжних.
Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один із них заявив клопотання про такий розгляд.
Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється виключно судом присяжних у складі судді та дванадцяти присяжних.
 
    -425- Сас С.В.
Ч. 3 статті 31 це не суд присяжних, а пародія. Нічим не відрізняється від скасованої норми кримінально-процесуального кодексу про участь у судових засіданнях народних засідателів при розгляді кримінальних справ, де передбачено довічне ув’язнення.
 
Відхилено    
    -426- Денькович І.В.
Ч. 3 ст. 31 викласти у наступній редакції:
"3. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено позбавлення волі строком на 15 років, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого – судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд".
 
Враховано частково    
    -427- Яценюк А.П.
у частині третій статті 31 слова "Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого – судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних." вилучити;
 
Відхилено    
    -428- Ківалов С.В.
В частині третій статті 31 слово "трьох" замінити словом "семи";
 
Відхилено    
    -429- Міщенко С.Г.
Частину третю статті 31 викласти в такій редакції:
"3. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого – судом у складі двох професійних суддів і трьох народних засідателів. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом із залученням народних засідателів стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд".
 
Відхилено    
    -430- Омельченко Г.О.
ч.3 ст.31 викласти у такій редакції:
„Судове слідство у суді першої інстанції щодо особливо тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється за клопотанням обвинуваченого або хоча б одного з обвинувачених, якщо обвинувачених декілька, колегіально судом у складі трьох професійних суддів або судом присяжних (велике журі), відповідно до правил, встановлених параграфом 2 Розділу цього Кодексу. У випадку, коли хоча б один із обвинувачених заявив клопотання про судове слідство судом присяжних, судове слідство здійснюється судом присяжних."
 
Відхилено    
    -431- Швець В.Д.
Частину 3 статті 31 викласти у такій редакції:
3. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо особливо тяжких злочинів, за клопотанням обвинуваченого, розглядається судом присяжних у складі судді та дванадцяти присяжних.
Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один із них заявив клопотання про такий розгляд.
Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється виключно судом присяжних у складі судді та дванадцяти присяжних.
 
Враховано    
    -432- Грицак В.М.
частину 3 статті 31 викласти в такій редакції:
"Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого – судом присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд".
 
Відхилено    
    -433- Бірюк Л.В.
Частину 3 статті статті 31 викласти в наступній редакції:
"Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі п’яти присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених."
 
Відхилено    
    -434- Шишкіна Е.В.
Частину третю ст. 31 проекту викласти в такій редакції:
"3. Кримінальне провадження у суді присяжних здійснюється в порядку визначеному цим Кодексом".
 
Відхилено    
    -435- Шемчук В.В.
частину третю статті 31 викласти в такій редакції:
"3. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено позбавлення волі на десять і більше років або довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого – судом присяжних у складі двох професійних суддів та присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.".
 
Відхилено    
    -436- Кармазін Ю.А.
частину третю статті 31викласти в наступній редакції
"3. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів.
Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо тяжких або особливо тяжких злочинів за клопотанням обвинуваченого здійснюється судом присяжних у складі професійного судді та дев’яти присяжних.
Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості за клопотанням обвинуваченого здійснюється колегіально судом у складі професійного судді та двох народних засідателів.
Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних, колегіально судом у складі професійного судді та двох народних засідателів стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.";
 
Відхилено    
    -437- Кармазін Ю.А.
частину третю статті 31 після другого речення доповнити новим реченням третім наступного змісту:
"При здійсненні правосуддя присяжні, народні засідателі користуються всіма правами судді.".
 
Відхилено    
195. 4. Кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох професійних суддів, при цьому кількість суддів повинна бути непарною.
 
-438- Омельченко Г.О.
ч.4 ст.31 викласти у такій редакції:
„Кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів."
 
Відхилено   4. Кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох професійних суддів, крім випадків, передбачених частиною одинадцятою цієї статті, при цьому кількість суддів має бути непарною.
5. Кримінальне провадження щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюються особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особи, які виконували такі функції в минулому, здійснюється в суді апеляційної інстанції колегіально судом у складі п’яти професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше десяти років, окрім випадків, прямо передбачених цією статтею.
6. Кримінальне провадження щодо злочинів проти основ національної безпеки України, а також щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюються Президент України, Прем’єр-міністр України, судді Конституційного Суду України здійснюється судом присяжних у складі дванадцяти присяжних і трьох професійних суддів"
 
    -439- Прокопчук Ю.В.
доповнити ст.. 31 частиною 4 такого змісту:
"4. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, вчинених політичними, державними діячами, посадовими особами вищих рангів держави здійснюється за їх клопотанням судом присяжних у кількості 12 осіб та двох професійних суддів";
 
Немає висновку    
    -440- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
частину четверту статті 31 після слів "професійних суддів" доповнити словами "крім випадків, передбачених частиною дев’ятою цієї статті";
 
Враховано    
    -441- Яценюк А.П.
доповнити статтю 31новими частинами четвертою та п’ятою такого змісту:
"4. Кримінальне провадження щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюються особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особи, які виконували такі функції у минулому, здійснюється в суді апеляційної інстанції колегіально судом у складі п’яти професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше десяти років, окрім випадків прямо передбачених цією статтею.
5. Кримінальне провадження щодо злочинів проти основ національної безпеки України, а також щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюються Президент України, Прем’єр-міністр України, судді Конституційного Суду України здійснюється судом присяжних у складі дванадцяти присяжних та трьох професійних суддів.";
у зв’язку з цим частини четверту – восьму відповідно вважати частинами шостою – десятою.
 
Враховано    
196. 5. Кримінальне провадження в касаційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох професійних суддів, при цьому кількість суддів повинна бути непарною.
 
-442- Омельченко Г.О.
ч.5 ст.31 викласти у такій редакції:
„Кримінальне провадження в касаційному порядку здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів."
 
Враховано частково   7. Кримінальне провадження в касаційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох професійних суддів, крім випадків, передбачених частиною одинадцятою цієї статті, при цьому кількість суддів має бути непарною.
 
    -443- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
Ч.5 статті 31 після слів "професійних суддів" доповнити словами "крім випадків, передбачених частиною дев’ятою цієї статті";
 
Враховано    
197. 6. Кримінальне провадження у Верховному Суді України здійснюється колегіально судом у складі, передбаченому частинами першою та другою статті 453 цього Кодексу.
 
   8. Кримінальне провадження у Верховному Суді України здійснюється колегіально судом у складі, передбаченому частинами першою та другою статті 453 цього Кодексу.
 
198. 7. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами здійснює суд у такому самому кількісному складі, в якому вони були ухвалені (одноособово або колегіально).
 
   9. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами здійснює суд у такому самому кількісному складі, в якому вони були ухвалені (одноособово або колегіально).
 
199. 8. Суддя чи склад колегії суддів для розгляду конкретного кримінального провадження визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
 
-444- Омельченко Г.О.
Доповнити статтю 31 частиною 9 такого змісту:
"Кримінальне провадження у суді присяжних (мале журі) проводиться за місцем вчинення злочину. Якщо місця вчинення злочину встановити не можна, провадження здійснюється у суді присяжних, у районі діяльності якого закінчено досудове слідство".
 
Відхилено   10. Суддя чи склад колегії суддів для розгляду конкретного кримінального провадження визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
11. Кримінальне провадження стосовно службових осіб, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про державну службу", та осіб, посади яких віднесено до першої категорії посад державних службовців, здійснюється:
1) в суді першої інстанції – колегіально судом у складі трьох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років, а у разі здійснення кримінального провадження щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, за клопотанням обвинуваченого – судом присяжних у складі двох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років, та трьох присяжних;
2) в апеляційному порядку – колегіально судом у складі п’яти професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше семи років;
3) в касаційному порядку – колегіально судом у складі семи професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше десяти років.
У разі якщо в суді, який згідно з правилами підсудності має здійснювати кримінальне провадження, неможливо утворити склад суду, передбачений цією частиною, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду.
12. Кримінальне провадження щодо розгляду стосовно неповнолітньої особи обвинувального акта, клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності, застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, їх продовження, зміну чи припинення, а також кримінальне провадження в апеляційному, касаційному порядку щодо перегляду прийнятих із зазначених питань судових рішень здійснюються суддею, уповноваженим згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів" на здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.
У разі якщо таке кримінальне провадження має здійснюватися судом колегіально, головуючим під час судового розгляду може бути лише суддя, уповноважений згідно з Законом України "Про судоустрій і статус суддів" на здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.
 
    -445- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
доповнити статтю 31 частинами дев’ятою та десятою такого змісту:
"9. Кримінальне провадження стосовно службових осіб, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про державну службу" та осіб, посади яких віднесено до першої категорії посад, здійснюється:
1) в суді першої інстанції – колегіально судом у складі трьох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років, а у разі здійснення кримінального провадження щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, за клопотанням обвинуваченого – судом присяжних у складі двох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років, та трьох присяжних;
2) в апеляційному порядку – колегіально судом у складі п’яти професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше семи років;
3) в касаційному порядку – колегіально судом у складі семи професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше десяти років.
У випадку якщо в суді, який згідно правил підсудності має здійснювати кримінальне провадження, не можливо утворити склад суду, передбачений цією частиною статті, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду.
10. Кримінальне провадження щодо розгляду стосовно неповнолітньої особи обвинувального акту, клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності, застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, їх продовження, зміну чи припинення, а також кримінальне провадження в апеляційному, касаційному порядку щодо перегляду прийнятих з зазначених питань судових рішень, здійснюється суддею, уповноваженим згідно з Законом України "Про судоустрій і статус суддів" на здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.
У випадку, якщо таке кримінальне провадження має здійснюватися судом колегіально, головуючим під час судового розгляду може бути лише суддя, уповноважений згідно з Законом України "Про судоустрій і статус суддів" на здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх."
 
Враховано    
200. Стаття 32. Територіальна підсудність
 
   Стаття 32. Територіальна підсудність
 
201. 1. Кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі коли було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє у часі кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, то кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
 
   1. Кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
 
202. 2. Кримінальне провадження по обвинуваченню судді у вчиненні кримінального правопорушення не може здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді. У випадку якщо згідно з частиною першою цієї статті кримінальне провадження стосовно судді має здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, кримінальне провадження здійснює суд, що найбільш територіально наближений до суду, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, іншої адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя).
 
-446- Зварич Р.М.
Частину першу статті 32 викласти в такій редакції:
"1. Кримінальне провадження здійснює суд, в межах територіальної юрисдикції якого було закінчено досудове розслідування."
 
Відхилено   2. Кримінальне провадження щодо обвинувачення судді у вчиненні кримінального правопорушення не може здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді. Якщо згідно з частиною першою цієї статті кримінальне провадження стосовно судді має здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, кримінальне провадження здійснює суд, найбільш територіально наближений до суду, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, іншої адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя).
 
203. Стаття 33. Інстанційна підсудність
 
-447- Грицак В.М.
Статтю 33 виключити
 
Відхилено   Стаття 33. Інстанційна підсудність
 
    -448- Савченко І.В.
Статтю 33 виключити.
 
Відхилено    
    -449- Сас С.В.
Назву статті 33 замінити на "Інстанційне провадження". Так як "інстанційної підсудності" в природі не існує. Підсудність – це інститут, який визначає зв'язок кримінальної справи із судом, який має її розглядати по суті, тобто із судом першої інстанції.
 
Визначитись голосуванням   
204. 1. Кримінальне провадження у першій інстанції здійснюють місцеві (районні, міські, районні у містах, міськрайонні) суди.
 
-450- Мойсик В.Р.
«Стаття 33. Підсудність

1. Місцевим (районним, міським, районним у містах, міськрайонним) судам підсудні всі кримінальні справи, крім справ підсудних Апеляційному суду Автономної Республіки Крим, апеляційним судам областей, міст Києва і Севастополя, Вищому спеціалізованому суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Кримінальне провадження щодо рішень, ухвалених місцевими (районними, міськими, районними у містах, міськрайонними) судами у апеляційній інстанції здійснюють Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди областей, міст Києва і Севастополя.
2. Апеляційному суду Автономної Республіки Крим, апеляційним судам областей, міст Києва і Севастополя підсудні такі кримінальні справи:
1) про злочини проти життя та здоров'я особи, злочини проти громадської безпеки, злочини проти громадського порядку та моральності, злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації, злочини у сфері службової діяльності, передбачені статтями 115, 255, 256, 257, 258, 259, 260, 261, 328, 329, 330, 331, 332, 333, 334,
335, 336, 337, 368, справи за участю суду присяжних та справи, матеріали яких містять державну таємницю.
У випадках особливої складності або важливості справи, підсудної місцевим (районним, міським, районним у містах, міськрайонним) судам, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди областей, міст Києва і Севастополя мають право прийняти її до свого провадження.
Кримінальне провадження у апеляційній інстанції здійснює Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ
3. Вищому спеціалізованому суду з розгляду цивільних і кримінальних справ підсудні кримінальні справи про злочини проти основ національної безпеки України, передбачені статтями 109, ПО, 111, 112, 113, 114, а також про злочини, вчинені службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про державну службу», особами, посади яких віднесено до 1-3 категорії посад, суддями, прокурорами, працівниками правоохоронних органів, а також Служби безпеки України.
Перегляд рішень, ухвалених Вищим спеціалізованим судом з розгляду цивільних і кримінальних справ як судом першої інстанції, здійснюється Верховним Судом України
4. Верховним Судом України також переглядаються судові рішення з питань істотного порушення кримінально-процесуального закону, неправильного застосування кримінального закону, невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, а також справи, у яких, міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, встановлено порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Вироки апеляційних судів та Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, постановлені ними як судами першої інстанції, можуть бути скасовані або змінені Верховним Судом України і в зв'язку з однобічністю, неповнотою досудового розслідування чи судового провадження або невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинами справи.
5. Кримінальне провадження за нововиявленими обставинами здійснюється судом, який ухвалив рішення, що переглядається.
 
Пропонується визначитись щодо поправки шляхом голосування  1. Кримінальне провадження у першій інстанції здійснюють місцеві (районні, міські, районні у містах, міськрайонні) суди.
 
205. 2. Кримінальне провадження у апеляційній інстанції здійснюють Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди областей, міст Києва і Севастополя.
 
   2. Кримінальне провадження в апеляційній інстанції здійснюють Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди областей, міст Києва та Севастополя.
 
206. 3. Кримінальне провадження у касаційній інстанції здійснює Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ.
 
-451- Стретович В.М.
Частину третю статті 31 викласти в такій редакції: "3. Кримінальне провадження у суді присяжних здійснюється в порядку визначеному цим Кодексом".
 
Відхилено   3. Кримінальне провадження у касаційній інстанції здійснює Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ.
 
    -452- Прокопчук Ю.В.
частину третю статті 33 виключити;
 
Відхилено    
207. 4. Судові рішення переглядаються Верховним Судом України з питань неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень, та встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
 
-453- Прокопчук Ю.В.
частину четверту статті 33 викласти в такій редакції:
"Верховним Судом України переглядаються вироки та ухвали про застосування або відмову в застосуванні примусових заходів виховного або медичного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції, інші ухвали та рішення, передбачені Цим Кодексом, а також судові рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, якими встановлено порушення Україною міжнародних зобов’язань".
 
Відхилено   4. Судові рішення переглядаються Верховним Судом України з питань неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень, та у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
 
208. 5. Кримінальне провадження за нововиявленими обставинами здійснюється судом, який ухвалив рішення, що переглядається.
 
-454- Прокопчук Ю.В.
частину п’яту статті 33 виключити;
 
Відхилено   5. Кримінальне провадження за нововиявленими обставинами здійснюється судом, який ухвалив рішення, що переглядається.
 
    -455- Сас С.В.
Статтю 33 доповнити частиною 6 такого змісту "Кримінальні справи про особливо тяжкі злочини, та тяжкі злочини відносно службових осіб можуть розглядати судді, обрані безстроково" та частиною 7 такого змісту "Справи про злочини, за які передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі відносно судді розглядає як суд першої інстанції апеляційний суд".
 
Відхилено    
209. Стаття 34. Направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
 
   Стаття 34. Направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
 
210. 1. Кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо:
 
   1. Кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо:
 
211. 1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності;
 
-456- Одарченко Ю.В.
Пункт 1 частини 1 статті 34 викласти у наступній редакції:
"1) До оголошення обвинувального висновку виявилося, що справа надійшла до суду із порушенням принципів територіальної підсудності;"
 
Визначитись голосуванням  1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності;
 
    -457- Одарченко Ю.В.
Частину 1 статті 34 доповнити абзацом 3 наступного змісту:
"Про передачу справи за підсудністю приймає рішення суд, у провадженні якого знаходиться справа. У разі відмови у передачі справи за підсудністю сторони мають право заявити відповідне клопотання в порядку, що визначається частинами другою та третьою цієї статті."
 
Визначитись голосуванням   
212. 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду;
 
   2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду;
 
213. 3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження;
 
   3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження.
 
214. 4) ліквідовано суд, який здійснював судове провадження.
 
-458- Зварич Р.М.
Абзац 5 частини першої статті 34 вилучити.
 
Члени робочої групи пропонують врахувати  4) ліквідовано суд, який здійснював судове провадження.
 
215. У виняткових випадках кримінальне провадження може бути передано до початку судового розгляду на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження.
 
   До початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження.
 
216. 2. Питання про передання кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів від моменту внесення такого подання чи клопотання, про що поставляється ухвала.
 
-459- Малишев В.С.
Олійник В.М.
Частину другу статті 34 після слів "про що постановляється" доповнити словом "мотивована".
 
Враховано   2. Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що поставляється мотивована ухвала.
 
217. 3. Питання про передання кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про передання провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів від моменту внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється ухвала.
 
-460- Малишев В.С.
Олійник В.М.
Частину третю статті 34 після слів "про що постановляється" доповнити словом "мотивована".
 
Враховано   3. Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється мотивована ухвала.
 
218. 4. Про час та місце розгляду подання чи клопотання про передання кримінального провадження з одного суду до іншого повідомляються учасники судового провадження, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду питання.
 
-461- Яценюк А.П.
У частині четвертій статті 33 слова "неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень, та" замінити словами "неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, а також".
 
Відхилено   4. Про час та місце розгляду подання чи клопотання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого повідомляються учасники судового провадження, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду питання.
 
219. 5. Спори про підсудність між судами не допускаються.
 
   5. Спори про підсудність між судами не допускаються.
 
220. 6. Суд, який отримав кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання, незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною першою цієї статті.
 
   6. Суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною першою цієї статті.
 
221. Стаття 35. Автоматизована система документообігу суду
 
   Стаття 35. Автоматизована система документообігу суду
 
222. 1. У суді функціонує автоматизована система документообігу суду, що забезпечує:
 
   1. У суді функціонує автоматизована система документообігу суду, що забезпечує:
 
223. 1) об'єктивний та неупереджений розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді;
 
-462- Ківалов С.В.
Пункт перший частини першої статті 35 після слів "для кожного судді" доповнити словами "з урахуванням його кваліфікації";
 
Визначитись голосуванням  1) об'єктивний та неупереджений розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді;
 
224. 2) визначення присяжних для судового розгляду з числа осіб, які внесені до списку присяжних;
 
-463- Міщенко С.Г.
Пункт 2 частини першої статті 35 викласти в такі редакції:
"2) визначення народних засідателів для судового розгляду з числа осіб, які внесені до списку народних засідателів";
 
Відхилено   2) визначення присяжних, народних засідателів для судового розгляду з числа осіб, які внесені до списку присяжних, списку народних засідателів відповідно;
 
    -464- Кармазін Ю.А.
У статті 35 у частині 1 пункт 2 викласти в наступній редакції:
"2) визначення присяжних, народних засідателів для судового розгляду з числа осіб, які внесені до списку присяжних, списку народних засідателів відповідно;".
 
Враховано    
225. 3) надання фізичним та юридичним особам інформації про стан розгляду матеріалів кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом;
 
   3) надання фізичним та юридичним особам інформації про стан розгляду матеріалів кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом;
 
226. 4) централізоване зберігання текстів вироків, ухвал та інших процесуальних документів;
 
   4) централізоване зберігання текстів вироків, ухвал та інших процесуальних документів;
 
227. 5) підготовку статистичних даних;
 
   5) підготовку статистичних даних;
 
228. 6) реєстрацію вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її руху;
 
   6) реєстрацію вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її руху;
 
229. 7) видачу вироків, ухвал суду та виконавчих документів на підставі наявних у системі даних;
 
   7) видачу вироків, ухвал суду та виконавчих документів на підставі наявних у системі даних;
 
230. 8) передачу матеріалів до електронного архіву.
 
   8) передачу матеріалів до електронного архіву.
 
231. 2. Матеріали кримінального провадження, скарги, заяви, клопотання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду, яка здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день надходження таких матеріалів. До автоматизованої системи документообігу суду в обов'язковому порядку вносяться: дата надходження матеріалів, скарги, клопотання, заяви або іншого процесуального документа, прізвище особи, стосовно якої подані документи, та їх зміст, прізвище (найменування) особи (органу), від якої (якого) надійшли документи, прізвище працівника апарату суду, який здійснив реєстрацію, інформація про рух судових документів, дані про суддю, який здійснював судове провадження, та інші дані, передбачені Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим Радою суддів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України.
 
-465- Малишев В.С.
Олійник В.М.
У частині другій статті 35 слово "зміст" замінити словом "суть".
 
Враховано   2. Матеріали кримінального провадження, скарги, заяви, клопотання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду, яка здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день надходження таких матеріалів. До автоматизованої системи документообігу суду в обов'язковому порядку вносяться: дата надходження матеріалів, скарги, клопотання, заяви або іншого процесуального документа, прізвище особи, стосовно якої подані документи, та їх суть, прізвище (найменування) особи (органу), від якої (якого) надійшли документи, прізвище працівника апарату суду, який здійснив реєстрацію, інформація про рух судових документів, дані про суддю, який здійснював судове провадження, та інші дані, передбачені Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України.
 
232. 3. Визначення судді або колегії суддів для конкретного розгляду слідчим суддею або судом здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який ураховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень. Після визначення судді або колегії суддів для конкретного розгляду не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду, крім випадків, установлених законом.
 
   3. Визначення судді або колегії суддів для конкретного розгляду слідчим суддею або судом здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності з ураховуванням кількості проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень. Після визначення судді або колегії суддів для конкретного розгляду не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду, крім випадків, установлених законом.
 
233. 4. Доступ до автоматизованої системи документообігу суду надається суддям та працівникам апарату відповідного суду згідно з їх функціональними обов'язками.
 
   4. Доступ до автоматизованої системи документообігу суду надається суддям та працівникам апарату відповідного суду згідно з їх функціональними обов'язками.
 
234. 5. Несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду має наслідком відповідальність, установлену законом.
 
   5. Несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду має наслідком відповідальність, установлену законом.
 
235. 6. Порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду, в тому числі видачі вироків, ухвал суду та виконавчих документів, передачі справ до електронного архіву, зберігання текстів вироків, ухвал суду та інших процесуальних документів, надання інформації фізичним та юридичним особам, підготовки статистичних даних, визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.
 
-466- Одарченко Ю.В.
Статтю 35 доповнити частиною 7 наступного змісту:
"7. За наслідками автоматизованого розподілу кримінальної справи формується протокол автоматичного розподілу, у якому зазначаються: дата та час проведення розподілу, перелік суддів, що мають право брати участь у кримінальному судочинстві, інформацію щодо суддів, що були виключені з автоматичного розподілу та причини такого виключення, інформацію про проведення повторних автоматичних розподілів та причини його проведення, інформація про результати проведеного розподілу. Протокол підписує особа, відповідальна за проведення автоматичного розподілу справи. Протокол долучається до матеріалів кримінального провадження."
 
Відхилено   6. Порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду, в тому числі видачі вироків, ухвал суду та виконавчих документів, передачі справ до електронного архіву, зберігання текстів вироків, ухвал суду та інших процесуальних документів, надання інформації фізичним та юридичним особам, підготовки статистичних даних, визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.
 
236. § 2. Сторона обвинувачення
 
-467- Грицак В.М.
§ 2 Глави 3 проекту Доповнити відповідними статтями, які передбачають процесуальний статус потерпілого, його представника, законного представника, цивільного позивача та його представника.
 
Визначитись голосуванням  § 2. Сторона обвинувачення
 
237. Стаття 36. Прокурор
 
-468- Смітюх Г.Є.
Статтю 36 викласти у наступній редакції:
"Стаття 36. Прокурор
1. Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
2. Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений:
1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей про розпочате досудове розслідування;
3) у випадках передбачених цим кодексом, доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування;
4) здійснювати нагляд за проведенням у встановленим прокурором строк слідчим, органом досудового розслідування слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом;
5) здійснювати нагляд за проведенням слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
6) призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом;
7) скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих;
8) ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування;
9) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, в тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
10) повідомляти особі про підозру;
11) пред'являти цивільний позов в інтересах держави;
12) звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування заходів медичного характеру, клопотанням про застосування заходів виховного характеру чи клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
13) підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовитися від обвинувачення, змінити його або висунути додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом;
14) погоджувати запити (клопотання, доручення тощо), самостійно звертатися з ними, а також доручати виконання запитів (клопотань, доручень тощо), здійснювати інші повноваження в рамках міжнародного співробітництва під час кримінального провадження згідно з Розділом ІХ цього Кодексу;
15) оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом;
16) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
3. Участь прокурора в суді є обов'язковою, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
4. Право на подання апеляційної, касаційної скарг, заяв про перегляд судового рішення Верховним Судом України чи за нововиявленими обставинами мають також незалежно від їх участі в судовому провадженні службові особи органів прокуратури вищого рівня: Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступники.
Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступники мають право доповнити, змінити або відмовитися від апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, внесеної ними або нижчестоящими прокурорами.".
 
Відхилено   Стаття 36. Прокурор (державний обвинувач)
 
    -469- Зварич Р.М.
Статтю 36 викласти в такій редакції:
"Стаття 36. Державний обвинувач
1. Державним обвинувачем є службова особа органу прокуратури, до повноважень якої належить нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування, прийняття процесуальних рішень під час досудового розслідування у передбачених цим Кодексом випадках, повідомлення про підозру та складання обвинувального акту, підтримання державного обвинувачення в суді.
2. Державний обвинувач здійснює свої повноваження протягом всього кримінального провадження. Звернення до суду з обвинувальним актом або інші звернення до суду під час досудового розслідування не є перешкодою для здійснення повноважень щодо розслідування кримінального правопорушення.
3. Виключно державний обвинувач має право:
1) подавати клопотання слідчому судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій у передбачених цим Кодексом випадках;
2) подавати клопотання слідчому судді про застосування до особи заходів забезпечення кримінального провадження;
3) повідомляти про підозру та звертатися до суду з обвинувальним актом у визначеному цим Кодексом порядку;
4) підтримувати державне обвинувачення в суді.
4. Державний обвинувач, здійснюючи нагляд за додержанням законів, має право:
1) починати досудове розслідування за наявності передбачених цим Кодексом підстав;
2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей про розпочате досудове розслідування; 15
3) створювати слідчі групи зі слідчих з кількох органів досудового розслідування, а також доручати проведення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування;
4) доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій або негласних слідчих (розшукових) дій у передбачених цим Кодексом випадках;
5) давати слідчому, органу досудового розслідування вказівки щодо здійснення слідчих (розшукових) дій або негласних слідчих (розшукових) дій;
6) брати участь у проведенні слідчим слідчих (розшукових) дій та самостійно проводити будь-яку слідчу (розшукову) дію;
7) відстороняти слідчого від проведення досудового розслідування за наявності передбачених цим Кодексом підстав для його відводу або у випадку неефективного досудового розслідування і доручати керівнику органу досудового розслідування призначити іншого слідчого;
8) приймати процесуальні рішення щодо закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим Кодексом підстав.
5. Державний обвинувач несе відповідальність за результати осудового розслідування."
 
Окремі члени Робочої групи пропонують врахувати   
238. 1. Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
 
-470- Сас С.В.
Ч. 1 статті 36 після слів "діяльності" поставити крапку. Доповнити реченням "Контроль за процесуальною діяльністю прокурора здійснюють уповноважені законом особи". Втручатись (саме слово передбачає незаконний примус) ніхто не може.
 
Відхилено   1. Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
 
    -471- Ківалов С.В.
Статтю 36 викласти у такій редакції:
"1. Прокурор у кримінальному судочинстві:
1) здійснює нагляд за додержанням законів при розслідуванні злочинів у процесі досудового провадження;
2) підтримує державне обвинувачення у суді.
На стадіях судового розгляду кримінальних справ прокурор сприяє забезпеченню повного, Всебічного і об’єктивного розгляду справ і постановленню судових рішень, заснованих на законі.
2. Прокурор здійснює свої повноваження протягом всього кримінального провадження.
3. Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
4. Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів при проведенні перевірки заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення, уповноважений:
1) приймати заяви та повідомлення про кримінальні правопорушення та доручати здійснення відповідної перевірки органам досудового розслідування;
2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей перевірки заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення;
3) скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих;
4) розглядати та вирішувати скарги на постанови слідчого або нижчестоящого прокурора про початок досудового розслідування або їх рішення про відмову в проведенні досудового розслідування;
5) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом."
 
Визначитись голосуванням   
    -472- Яценюк А.П.
частину першу статті 36 доповнити словами такого змісту:
"Прокурор несе відповідальність за сумлінне та неухильне виконання своїх повноважень, а також за законність і своєчасність здійснення процесуальних дій";
 
Визначитись голосуванням   
    -473- Прокопчук Ю.В.
. частину першу статті 36 викласти в такій редакції:
" Завданням прокурора, який бере участь у розгляді справи в суді є захист прав і свобод громадян, сприяння, повному, всебічному та неупередженому розгляду справи в суді, постановлення рішень, що ґрунтуються на законі, своєчасне вжиття заходів щодо усунення порушень закону.
Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора".
 
Визначитись голосуванням   
    -474- Шемчук В.В.
частину першу статті 36 після слів "установи та організації" доповнити словами "незалежно від форм власності" та після слів "службові" доповнити словами "посадові";
 
Визначитись голосуванням   
    -475- Кармазін Ю.А.
частину першу статті 36 доповнити новим абзацом другим такого змісту:
"Завданням прокурора, який бере участь у судовому розгляді кримінальних справ є підтримання державного обвинувачення, захист прав і свобод громадян та інтересів держави в ході судочинства, сприяння при цьому суду в повному, всебічному й об’єктивному розгляді справ та постановленню судових рішень, що ґрунтуються на законі, охороні прав та законних інтересів учасників кримінального провадження.".
 
Визначитись голосуванням   
239. 2. Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений:
 
-476- Швець В.Д.
В частині другій статті 36 слова "у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням" виключити.
 
Враховано   2. Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування, уповноважений:
 
    -477- Сас С.В.
У ч. 2 статті 36 слова "у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням" вилучити. Це донині невідома світовій юриспруденції функція.
 
Враховано    
    -478- Бевз В.А.
Надання прокурору повноважень щодо процесуального керівництва досудовим розслідуванням суперечить підпункту 3 статті 121 Конституції України, а тому абзац перший частини другої статті 36 необхідно викласти в такій редакції:
"Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, уповноважений".
 
Враховано частково    
    -479- Кармазін Ю.А.
абзац перший частини другої статті 36 після слів: "у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням" доповнити словами: ", а також здійснюючи підтримання державного обвинувачення в суді".
 
Враховано частково    
    -480- Прокопчук Ю.В.
частину другу статті 36 викласти в такій редакції:
"2. Прокурор при здійснені нагляду за додержанням законів при проведенні оперативно - розшукової діяльності, дізнання, досудового слідства уповноважений:
1) перевіряти та контролювати законність проведення слідчим, органом дізнання слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій;
2) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
3) призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом;
4) скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих;
5) погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання;
6) повідомляти особі про підозру, якщо слідчим своєчасно не повідомлено особу;
7) пред'являти цивільний позов в інтересах держави;
8) затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання;
9) звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування заходів медичного характеру, клопотанням про застосування заходів виховного характеру чи клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
10) підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовитися від обвинувачення, змінити його або висунути додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом;
11) на стадії досудового слідства погоджувати запити (клопотання, доручення тощо), самостійно звертатися з ними, а також доручати виконання запитів (клопотань, доручень тощо), здійснювати інші повноваження в рамках міжнародного співробітництва під час кримінального провадження згідно з Розділом ІХ цього Кодексу;
12) оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом";
 
Відхилено    
    -481- Міщенко С.Г.
У частині другій статті 36 слова "у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням" виключити.
 
Враховано    
    -482- Грицак В.М.
У першому реченні частини другої статті 36 слова "у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням" виключити
 
Враховано    
    -483- Савченко І.В.
У першому реченні частини другої статті 36 слова "у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням" виключити.
 
Враховано    
    -484- Кожем'якін А.А.
Абзац перший частини 2 статті 36 викласти у такій редакції:
"2. Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування, уповноважений:".
 
Враховано    
    -485- Шемчук В.В.
частину другу статті 36 викласти в такій редакції "Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів при проведення досудового розслідування, уповноважений:";
 
Враховано    
    -486- Кармазін Ю.А.
В частині другій статті 36 слова " у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням " виключити.
 
Враховано    
240. 1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
 
-487- Яценюк А.П.
у частині другій статті 36
– у абзаці першому слова "у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням" вилучити;
– абзаци другий, четвертий, шостий, одинадцятий, дванадцятий, (пункти 1), 3), 5), 10), 11) вилучити;
у зв’язку з цим пункти 2), 4), 6), 7), 8), 9), 12), 13), 14), 15), 16), 17), 18) відповідно вважати пунктами 1) – 13);
– у пункті 2) слова "або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках – особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом" замінити словами "виключно з метою захисту законних прав та інтересів підозрюваного, обвинуваченого та потерпілого";
– у пункті 6) слова ", в тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом" вилучити;
– у пункті 8 слова "самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання;" вилучити;
 
Враховано частково   1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
 
    -488- Кожем'якін А.А.
Пункт 1 частини 2 статті 36 виключити:
 
Визначитись голосуванням   
    -489- Шемчук В.В.
у пункті 1 частини другої статті 36слова "починати" замінити словами "розпочинати";
 
Відхилено    
241. 2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей про розпочате досудове розслідування;
 
-490- Грицак В.М.
пункт 2 частини 2 статті 36 викласти в такій редакції:
"за письмовою вимогою мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей про розпочате досудове розслідування".
 
Відхилено   2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування;
 
    -491- Малишев В.С.
Олійник В.М.
у пункті 2 частини другої статті 36 слова "про розпочате досудове розслідування" замінити словами "що стосуються досудового розслідування";
 
Враховано    
242. 3) доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування;
 
   3) доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування;
 
243. 4) доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом;
 
-492- Швець В.Д.
у пункті 4 частини другої статті 36 виключити такі слова: "чи брати участь у них, а в необхідних випадках – особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом".
 
Враховано   4) доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення;
 
    -493- Шемчук В.В.
у пункті 4 частини другої статті 36 виключити такі слова: "чи брати участь у них, а в необхідних випадках – особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом".
 
Враховано    
    -494- Міщенко С.Г.
У пункті 4 частини другої статті 36 слова "негласних слідчих (розшукових) дій", "а в необхідних випадках – особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом" виключити.
 
Враховано    
    -495- Бевз В.А.
У пункті 4 частини другої статті 36 слова "негласних слідчих (розшукових) дій", "а в необхідних випадках – особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом" виключити.
 
Враховано    
    -496- Шишкіна Е.В.
У пункті 4 частини другої ст. 36 проекту у реченні "проведення у встановлений прокурором строк" слово "прокурором" замінити на слова "слідчим суддею, судом".
 
Окремі члени Робочої групи пропонують 1   
    -497- Кожем'якін А.А.
Пункт 4 частини 2 статті 36 викласти у такій редакції:
"4) письмово доручати слідчому, органу досудового розслідування щодо проведення у встановлений прокурором строк слідчих, інших процесуальних дій та оперативно-розшукових заходів;".
 
Враховано частково    
    -498- Шенцев Д.О.
Пункт 4 частини 2 статті 36 викласти у наступній редакції:
"4) доручати слідчому у справі проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках – особисто проводити окремі слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом;".
 
Враховано частково    
244. 5) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
 
-499- Кожем'якін А.А.
Пункт 5 частини 2 статті 36 (Прокурор) викласти у такій редакції:
"5) письмово доручати проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів відповідним оперативним підрозділам;".
 
Визначитись голосуванням  5) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
 
245. 6) призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом;
 
-500- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
Пункт 6 частини другої статті 36 вилучити;
 
Враховано      
    -501- Шишкіна Е.В.
Пункт 6 частини другої статті 36 вилучити;
 
Враховано    
246. 7) скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих;
 
-502- Сас С.В.
П. 7 ч. 2 статті 36 виключити. Скасовувати незаконні необґрунтовані постанови слідчого мертва норма з огляду на те, що слідчий практично не виносить самостійно, без погодження з так званим процесуальним керівництвом, слідчим-суддею майже ніяких постанов
 
Відхилено   6) скасовувати постанови органів досудового розслідування, винесені з порушенням кримінального процесуального законодавства;
 
    -503- Кармазін Ю.А.
у частині другій пункт 7 статті 36 викласти у наступній редакції:
"7) скасовувати постанови органів досудового розслідування, винесені з порушенням кримінального процесуального законодавства.".
 
Враховано    
247. 8) ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування;
 
-504- Мойсик В.Р.
Пункт 8 ч. 2 ст. 36 викласти в такій редакції: "8) вилучати та передавати іншому слідчому будь-яке кримінальне провадження з метою забезпечення найбільш повного і об’єктивного розслідування".
 
Враховано   7) вилучати та передавати іншому слідчому будь-яке кримінальне провадження з метою забезпечення найбільш повного та об’єктивного розслідування;
 
    -505- Грицак В.М.
пункт 8 частини 2 статті 36 викласти в такій редакції:
"за письмовою вимогою з зазначенням підстав, передбачених цим Кодексом, або у випадку неефективного досудового розслідування ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого".
 
Відхилено    
    -506- Бевз В.А.
пункт 8 частини 2 статті 36 викласти в такій редакції:
"за письмовою вимогою з зазначенням підстав, передбачених цим Кодексом, або у випадку неефективного досудового розслідування ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого".
 
Відхилено    
    -507- Одарченко Ю.В.
Пункт 8 частини 2 статті 36 викласти у наступній редакції:
"8) приймати рішення про відвід слідчого та доручати керівнику органу досудового розслідування призначити для проведення розслідування іншого слідчого, звертатися до керівника органу досудового розслідування із пропозицією про заміну слідчого у випадку його неефективної діяльності;"
Частину 4 статті 36 доповнити абзацом четвертим наступного змісту:
"У випадку, якщо потерпілий заперечує проти відкликання апеляційної, касаційної скарги чи заяви про перегляд рішення Верховним судом України суд розглядає скаргу чи заяву по суті."
 
Відхилено    
248. 9) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, в тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
 
-508- Шишкіна Е.В.
У пункті 9 частини другої ст. 36 проекту словосполучення "продовження строків досудового розслідування" вилучити.
 
Окремі члени робочої групи пропонують врахувати .  8) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, в тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
 
249. 10) погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання;
 
-509- Грицак В.М.
пункт 10 частини 2 статті 36 викласти в такій редакції:
"погоджувати клопотання слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом або відмовляти у погодженні вказаних клопотань з письмовим обґрунтуванням прийнятого рішення чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання".
 
Враховано   9) погоджувати клопотання слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом або відмовляти у погодженні вказаних клопотань з письмовим обґрунтуванням прийнятого рішення чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання;
 
    -510- Шишкіна Е.В.
Пункт 10 частини другої ст. 36 проекту викласти в такій редакції: "подавати слідчому судді клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом".
 
Відхилено    
    -511- Кожем'якін А.А.
Пункт 10 частини 2 статті 36 (Прокурор) викласти у такій редакції:
"10) подавати клопотання до слідчого судді про проведення слідчих (оперативно-розшукових), інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом;".
 
Відхилено    
250. 11) повідомляти особі про підозру;
 
   10) повідомляти особі про підозру;
 
251. 12) пред'являти цивільний позов в інтересах держави;
 
-512- Шенцев Д.О.
Пункт12 частини 2 статті 36 викласти у наступній редакції:
"12) пред'являти цивільний позов в інтересах держави, в інтересах неповнолітніх осіб та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними чи обмежено дієздатними;".
 
Враховано редакційно   11) пред'являти цивільний позов в інтересах держави та громадян, які через фізичний стан чи матеріальне становище, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права, у порядку, передбаченому законом;
 
    -513- Малишев В.С.
Олійник В.М.
Пункт 12 частини 2 статті 36 доповнити словами: "та громадян, які через фізичний чи матеріальний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права, в порядку, передбаченому законом;"
 
Враховано    
    -514- Шишкіна Е.В.
Пункт 12 частини другої ст. 36 проекту виключити.
 
Відхилено    
252. 13) затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання;
 
-515- Мойсик В.Р.
У п. 13 ч. 2 ст. 36 після слів "про застосування" додати слово "примусових", оскільки саме такі заходи передбачені КК України і в наступних статтях Проекту.
 
Враховано   12) затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання;
 
    -516- Малишев В.С.
Олійник В.М.
п. 13 ч. 2 ст. 36 після слів "клопотань про застосування" доповнити словом "примусових";
 
Враховано    
    -517- Грицак В.М.
пункт 8 частини 2 статті 36 викласти в такій редакції:
"за письмовою вимогою з зазначенням підстав, передбачених цим Кодексом, або у випадку неефективного досудового розслідування ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого".
 
Відхилено    
    -518- Бевз В.А.
пункт 13 частини 2 статті 36 викласти в такій редакції:
"затверджувати обвинувальний акт, клопотання про застосування заходів медичного або виховного характеру, самостійно складати вказані процесуальні акти чи зазначені клопотання або відмовляти у їх затвердженні з письмовим обґрунтуванням відмови від їх затвердження".
 
Відхилено    
253. 14) звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування заходів медичного характеру, клопотанням про застосування заходів виховного характеру чи клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
 
-519- Мойсик В.Р.
У п.14 ч. 2 ст. 36 після слів "про застосування" додати слово "примусових", оскільки саме такі заходи передбачені КК України і в наступних статтях Проекту.
 
Враховано   13) звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування заходів медичного характеру, клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру чи клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
 
    -520- Малишев В.С.
Олійник В.М.
пункт 14 частини 2 статті 36 після слів "заходів медичного характеру, клопотанням про застосування" доповнити словом "примусових";
 
Враховано    
254. 15) підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовитися від обвинувачення, змінити його або висунути додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом;
 
-521- Мойсик В.Р.
У Проекті необхідно уніфікувати назву такої процесуальної дії, як відмова прокурора від обвинувачення. Так, п. 15 ч. 2 ст. 36 Проекту уповноважує прокурора "відмовлятися від обвинувачення", таке саме формулювання міститься у п. 2 ч. 2 ст. 322 Проекту. В інших нормах ідеться про "відмову прокурора від підтримання державного обвинувачення" (п. 4 ч. 3 ст. 56; ст. 340) або про "відмову від підтримання обвинувачення" (ч. 2 ст. 337).
 
Враховано   14) підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом;
 
    -522- Малишев В.С.
Олійник В.М.
пункт 15 ч.2 ст.36 після слів "відмовитися від" доповнити словом "підтримання державного";
 
Враховано    
255. 16) погоджувати запити (клопотання, доручення тощо), самостійно звертатися з ними, а також доручати виконання запитів (клопотань, доручень тощо), здійснювати інші повноваження в рамках міжнародного співробітництва під час кримінального провадження згідно з Розділом ІХ цього Кодексу;
 
-523- Малишев В.С.
Олійник В.М.
пункт 16 частини 2 статті 36 викласти у такій редакції:
"16) погоджувати запит органу досудового розслідування про міжнародну правову допомогу, передання кримінального провадження або самостійно звертатися з таким клопотанням в порядку, встановленому цим Кодексом;"
 
Враховано   15) погоджувати запит органу досудового розслідування про міжнародну правову допомогу, передання кримінального провадження або самостійно звертатися з таким клопотанням в порядку, встановленому цим Кодексом;
16) доручати органу досудового розслідування виконання запиту (доручення) компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу або перейняття кримінального провадження, перевіряти повноту і законність проведення процесуальних дій, а також повноту, всебічність та об’єктивність розслідування у перейнятому кримінальному провадженні;
17) перевіряти перед направленням прокуророві вищого рівня документи органу досудового розслідування про видачу особи (екстрадицію), повертати їх відповідному органу з письмовими вказівками, якщо такі документи необґрунтовані або не відповідають вимогам міжнародних договорів України, згода на обов‘язковість яких надана Верховною Радою України, чи законодавства України;
18) доручати органам досудового розслідування проведення розшуку і затримання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення за межами України, виконання окремих процесуальних дій з метою видачі особи (екстрадиції) за запитом компетентного органу іноземної держави;
 
    -524- Малишев В.С.
Олійник В.М.
доповнити пунктами 17-19 такого змісту:
"17) доручати органу досудового розслідування виконання запиту (доручення) компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу або перейняття кримінального провадження, перевіряти повноту і законність проведення процесуальних дій, а також повноту, всебічність та об’єктивність розслідування у перейнятому кримінальному провадженні;
18) перевіряти перед направленням вищестоящому прокуророві документи органу досудового розслідування про видачу особи (екстрадицію), повертати їх відповідному органу з письмовими вказівками у випадку, якщо такі документи необґрунтовані або не відповідають вимогам міжнародного договору України чи законам України;
19) доручати органам досудового розслідування проведення розшуку і затримання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення за межами України, виконання окремих процесуальних дій з метою видачі особи (екстрадиції) за запитом компетентного органу іноземної держави;"
У зв’язку з цим пункти 17-18 вважати відповідно пунктами 20-21.
 
Враховано    
256. 17) оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом;
 
   19) оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом;
 
257. 18) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
 
-525- Мойсик В.Р.
Частину 2 ст. 36 доповнити новими пунктами такого змісту:
"усуває слідчого від подальшого ведення досудового розслідування за наявності підстав для його відводу або якщо він допустив порушення закону;
особисто проводить розслідування у випадках, передбачених ст. 212 цього Кодексу".
 
Визначатись голосуванням  20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
 
258. 3. Участь прокурора в суді є обов'язковою, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
 
   3. Участь прокурора (державного обвинувача) в суді є обов'язковою, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
 
259. 4. Право на подання апеляційної, касаційної скарг, заяв про перегляд судового рішення Верховним Судом України чи за нововиявленими обставинами мають також незалежно від їх участі в судовому провадженні службові особи органів прокуратури вищого рівня: Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступники.
 
-526- Швець В.Д.
Відповідно до ч. 4 цієї статті "Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступники мають право доповнити, змінити або відмовитися від апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, внесеної ними або нижчестоящими прокурорами". Надання права зазначеним прокурором відзивати або змінювати скарги, які ініціюють відповідне провадження, не сприяє забезпеченню об’єктивності кримінального провадження і створює умови для можливого втручання в нього.
 
Окремі члени робочої групи пропонують 1  4. Право на подання апеляційної, касаційної скарг, заяв про перегляд судового рішення Верховним Судом України чи за нововиявленими обставинами мають також незалежно від їх участі в судовому провадженні службові особи органів прокуратури вищого рівня: Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступники.
 
    -527- Омельченко Г.О.
ч.4 ст.36 викласти у такій редакції:
„Право на подання апеляційної, касаційної скарг, заяв про перегляд судового рішення Верховним Судом України чи за нововиявленими обставинами має державний обвинувач.
У судовому провадженні з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, Верховним Судом України або за ново виявленими обставинами можуть брати участь як державні обвинувачі прокурори органів прокуратури вищого рівня."
 
Відхилено    
260. Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступники мають право доповнити, змінити або відмовитися від апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, внесеної ними або нижчестоящими прокурорми.
 
   Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступники мають право доповнити, змінити або відмовитися від апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, внесеної ними або прокурорами нижчого рівня.
 
261. У судовому провадженні з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами можуть брати участь службові особи органів прокуратури вищого рівня.
 
-528- Одарченко Ю.В.
Частину 4 статті 36 доповнити абзацом четвертим наступного змісту:
"У випадку, якщо потерпілий заперечує проти відкликання апеляційної, касаційної скарги чи заяви про перегляд рішення Верховним судом України суд розглядає скаргу чи заяву по суті."
 
Визначатись голосуванням  У судовому провадженні з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами можуть брати участь службові особи органів прокуратури вищого рівня.
 
262. 5. Генеральний прокурор України, його заступники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори своєю мотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування у випадку неефективного досудового розслідування.
 
-529- Одарченко Ю.В.
Омельченко Г.О.
Частину 5 статті 36 виключити
 
Відхилено   5. Генеральний прокурор України, його заступники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори своєю мотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування.
6. Генеральний прокурор України, його заступники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, прокурори міст і районів, районів у містах, міжрайонні та спеціалізовані прокурори, їх перші заступники і заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та підпорядкованих прокурорів у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 цього Кодексу. Про скасування таких постанов повідомляється прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення відповідного досудового розслідування.
 
    -530- Яценюк А.П.
Частину 5 статті 36 виключити.
 
Відхилено    
    -531- Малишев В.С.
Олійник В.М.
у частині п’ятій статті 36 слова "іншому органу досудового розслідування у випадку неефективного досудового розслідування" замінити словами "іншому органу досудового розслідування, у тому числі, й слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу у випадку неефективного досудового розслідування"’;
 
Враховано    
    -532- Грицак В.М.
доповнити статтю 36 частиною 6 та викласти в такій редакції:
"прокурор несе відповідальність за законність і своєчасність здійснення процесуальних дій".
 
Враховано частково    
    -533- Шкіль А.В.
Статтю 36 доповнити частиною 6 такого змісту: "Прокурор зобов'язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за його участю. У разі неможливості прибути в призначений строк прокурор зобов'язаний завчасно повідомити слідчого, суд про таку неможливість та її причини".
 
Враховано частково    
    -534- Малишев В.С.
Олійник В.М.
доповнити частиною шостою такого змісту:
"6. Генеральний прокурор України, перший заступник, заступники Генерального прокурора України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, прокурори міст і районів, районів у містах, міжрайонні та спеціалізовані прокурори, їх перші заступники і заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів при проведенні досудового розслідування мають право скасувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та підпорядкованих прокурорів у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 цього Кодексу. Про скасування таких постанов повідомляється прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні відповідного досудового розслідування."
 
Враховано    
    -535- Зварич Р.М.
Після статті 36 доповнити статтею 37 такого змісту:
"Стаття 37. Участь державного обвинувача в судовому розгляді
1. Державний обвинувач підтримує державне обвинувачення в суді у визначеному цим Кодексом порядку.
2. Державний обвинувач має право повністю чи частково відмовитись від підтримання обвинувачення.
3. Участь державного обвинувача в суді є обов’язковою."
 
Окремі члени робочої групи пропонують врахувати .   
263. Стаття 37. Заміна прокурора
 
-536- Малишев В.С.
Олійник В.М.
Статтю 37 викласти в такій редакції:
"Стаття 37. Призначення та заміна прокурора
1. Прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.
2. Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому ж кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою, п’ятою статті 36, частиною другою статті 341 цього Кодексу, та частиною третьою цієї статті.
3. Якщо прокурор, який у відповідному кримінальному провадженні здійснює повноваження прокурора, не може їх здійснювати через задоволення заяви про його відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу прокуратури або через іншу поважну причину, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні повноваження прокурора покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури. У виняткових випадках повноваження прокурора можуть бути покладені керівником органу прокуратури на іншого прокурора цього органу прокуратури через неефективне здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів при проведенні досудового розслідування."
 
Враховано   Стаття 37. Призначення та заміна прокурора (державного обвинувача)
1. Прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.
2. Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою, п’ятою статті 36, частиною другою статті 341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті.
 
264. 1. Якщо службова особа органу прокуратури, яка у відповідному кримінальному провадженні здійснює повноваження прокурора, не може їх здійснювати через задоволення заяви про її відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу прокуратури або через іншу поважну причину, що унеможливлює її участь у кримінальному провадженні, повноваження прокурора покладаються на іншу службову особу органу прокуратури керівником цього органу.
 
-537- Омельченко Г.О.
Статтю 37 викласти у такій редакції:
„Якщо прокурор органу прокуратури, який здійснює у відповідному кримінальному провадженні повноваження державного обвинувача, не може їх здійснювати через задоволення заяви про його відвід, тяжку хворобу, звільнення з органів прокуратури або через іншу поважну причину, що унеможливлює участь у кримінальному провадженні, повноваження державного обвинувача покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури."
 
Враховано редакційно   3. Якщо прокурор, який у відповідному кримінальному провадженні здійснює повноваження прокурора, не може їх здійснювати через задоволення заяви про його відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу прокуратури або з іншої поважної причини, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні, повноваження прокурора покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури. У виняткових випадках повноваження прокурора можуть бути покладені керівником органу прокуратури на іншого прокурора цього органу прокуратури через неефективне здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування.
 
    -538- Сас С.В.
Стаття 37 Хто керівник органу прокуратури? Хто він і які в нього повноваження, якщо він не є стороною провадження? Це генеральний прокурор, прокурор області, прокурор району чи це і начальник главку, управління, відділу як це є у Генпрокуратурі?
Пропоную після слів "службова особа органу прокуратури" доповнити словами "відповідно до підпорядкування генеральний прокурор України, прокурор області, прокурор району".
 
Відхилено    
265. Стаття 38. Орган досудового розслідування
 
-539- Зварич Р.М.
Статтю 38 викласти в такій редакції:
"Стаття 38. Орган досудового розслідування
1. Органами досудового розслідування (органами дізнання і органами досудового слідства) є:
1) Національна поліція;
2) Військова поліція;
3) Служба безпеки України;
4) Національне бюро розслідувань.
2. Досудове розслідування здійснюють слідчі органи досудового розслідування.
3. Орган досудового розслідування зобов’язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування."
 
Окремі члени робочої групи пропонують врахувати  Стаття 38. Орган досудового розслідування
 
    -540- Омельченко Г.О.
ст.38 викласти у такі редакції:
„Стаття 38. Органи досудового слідства
1. Органами, що здійснюють дослідчу перевірку, є відповідні підрозділи:
органів внутрішніх справ України;
органів Служби безпеки України;
органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства."
2. Органами досудового слідства (органами, що здійснюють розслідування злочинів, і яка закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру) є відповідні підрозділи:
органів внутрішніх справ України;
органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.
3. Досудове слідство здійснюють слідчі органу досудового слідства одноособово або у складі слідчої групи.
4. Орган досудового слідства зобов’язаний застосовувати усі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового слідства."
 
Відхилено    
266. 1. Органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є слідчі підрозділи:
 
-541- Мойсик В.Р.
Статтю 38 викласти в такій редакції:
" Стаття 38. Система досудового розслідування
1. Систему досудового розслідування складають органи досудового розслідування, якими є слідчі підрозділи:
1) органів внутрішніх справ;
2) органів безпеки;
3) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства;
4) Слідчого комітету.
2. Досудове розслідування здійснюють слідчі органу досудового розслідування одноособово або слідчою групою.
2. Орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування".
 
Відхилено   1. Досудове слідство здійснюють слідчі відповідних відділів:
 
    -542- Кармазін Ю.А.
У статті 38 частину першу викласти у наступній редакції:
"1. Досудове слідство здійснюють слідчі відповідних відділів:
1) Слідчого комітету.;
2) органів безпеки.
У випадках, передбачених цим Кодексом, досудове слідство здійснюється прокуратурою.".
 
Враховано частково    
    -543- Сас С.В.
У ч. 1 статті 38 після слів "є слідчі" поставити дві крапки, слово підрозділи вилучити. Органом досудового розслідування у процесуальному розуміння є слідчий, а не слідчий підрозділу чи слідча група.
 
Враховано    
    -544- Міщенко С.Г.
У частині першій статті 38 слова "органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство" виключити.
 
Враховано    
267. 1) органів внутрішніх справ;
 
-545- Савченко І.В.
Частину першу статті 38 викласти в такій редакції:
"1. Органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є слідчі підрозділи:
1) Національного бюро розслідувань;
2) органів внутрішніх справ;
3) органів безпеки;
4) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.".
 
Враховано редакційно   1) органів Державного антикорупційного бюро розслідувань України;
 
268. 2) органів безпеки;
 
-546- Прокопчук Ю.В.
пункт другий частини першої статті 38 викласти в такій редакції:
"органів Служби безпеки України";
 
Враховано частково   2) органів внутрішніх справ;
 
269. 3) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.
 
-547- Гриценко А.С.
Підпункт 3 частини першої статті 38 виключити.
 
Відхилено   3) органів державної безпеки;
4) органів, що забезпечують запобігання кримінальним правопорушенням у сфері оподаткування, здійснюють їх розслідування та розкриття ;
 
    -548- Міщенко С.Г.
Підпункт 3 частини першої статті 38 виключити.
 
Відхилено    
    -549- Прокопчук Ю.В.
Підпункт 3 частини першої статті 38 виключити.
 
Відхилено    
    -550- Швець В.Д.
Пункт третій частини першої статті 38 викласти в такій редакції:"органів, що здійснюють запобігання кримінальних правопорушень, їх розкриття та розслідування у сфері оподаткування".
 
Враховано    
    -551- Гордієнко С.В.
у пункті 3 частини першої статті 38 після слів "за додержанням податкового законодавства" доповнити словами "Військової служби правопорядку у Збройних Силах України";
 
Враховано в Прикінцевих та Перехідних положеннях цього Кодексу.   
    -552- Кузьмук О.І.
у пункті 3 частини першої статті 38 після слів "за додержанням податкового законодавства" доповнити словами "Військової служби правопорядку у Збройних Силах України";
 
Враховано в Прикінцевих та Перехідних положеннях цього Кодексу.   
    -553- Гордієнко С.В.
пункт 1 частини першої статті 38доповнити новим підпунктом такого змісту:
"4) Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.";
 
Враховано в Прикінцевих та Перехідних положеннях цього Кодексу.   
    -554- Кузьмук О.І.
пункт 1 частини першої статті 38доповнити новим підпунктом такого змісту:
"4) Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.";
 
Враховано в Прикінцевих та Перехідних положеннях цього Кодексу.   
    -555- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
Частину першу статті 38 доповнити пунктом 4 такого змісту: "4) органів Державного антикорупційного бюро розслідувань України".
 
Враховано    
    -556- Сас С.В.
Частину першу статті 38 доповнити пунктом 4 такого змісту: "4) органів Національного бюро розслідувань України" та зробити це першим пунктом.
 
Враховано по суті   
    -557- Василенко С.В.
Частину першу статті 38 доповнити новим абзацом такого змісту:
"4) органи державного пожежного нагляду – у справах про пожежі і порушення протипожежних правил".
 
Відхилено    
    -558- Яценюк А.П.
Частину першу статті 38 доповнити новим пунктом 4) такого змісту:
"4) Національного антикорупційного бюро".
 
Враховано редакційно    
270. 2. Досудове розслідування здійснюють слідчі органу досудового розслідування одноособово або слідчою групою.
 
-559- Шенцев Д.О.
Частину 2 статті 38 після слова "групою" доповнити словами "при цьому один із слідчих визначається старшим слідчої групи."
 
Враховано   2. Досудове розслідування здійснюють слідчі органу досудового розслідування одноособово або слідчою групою, при цьому один із слідчих визначається старшим слідчої групи.
 
271. 3. При досудовому розслідуванні кримінальних проступків у встановлених законом випадках повноваження слідчого органу досудового розслідування можуть здійснюватися співробітниками інших підрозділів органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.
 
-560- Василенко С.В.
У частині третій статті 38 слова "податкового законодавства" замінити словами "а також законодавства у сфері пожежної безпеки".
 
Відхилено   3. При досудовому розслідуванні кримінальних проступків у встановлених законом випадках повноваження слідчого органу досудового розслідування можуть здійснюватися співробітниками інших підрозділів органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють запобігання кримінальних правопорушень, їх розкриття та розслідування у сфері оподаткування.
 
    -561- Сас С.В.
Ч. 3 статті 38 виключити. Кримінальний кодекс не містить поняття "кримінальний проступок". Є термін "злочин невеликої тяжкості", і невідомо про які встановлені законом і яким законом випадки йдеться?
 
Відхилено    
    -562- Ківалов С.В.
у частині третій статті 38 після слова "при" доповнити словами "перевірці заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення";
 
Відхилено    
    -563- Міщенко С.Г.
Частину третю статті 38 виключити
 
Відхилено    
    -564- Прокопчук Ю.В.
Частину третю статті 38 виключити
 
Відхилено    
    -565- Швець В.Д.
У частині третій статті 38 слова "органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства" замінити словами "органів, що забезпечують здійснюють запобігання кримінальним правопорушенням у сфері оподаткування, забезпечують їх розслідування та розкриття".
 
Враховано    
272. 4. Орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
 
-566- Мойсик В.Р.
У ч. 4 ст. 38 слово "ефективності" доцільно замінити на "повноти, об’єктивності, всебічності".
 
Враховано   4. Орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення законності, повноти, об’єктивності, всебічності досудового розслідування.
5. При перевірці заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення, досудовому розслідуванні кримінальних проступків повноваження слідчого органу досудового розслідування можуть здійснювати:
1) начальники органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та їх заступники з питань провадження досудового розслідування – у кримінальних провадженнях про кримінальні правопорушення, вчинені військовослужбовцями Збройних Сил України та військовозобов'язаними під час проходження ними зборів, працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків або в розташуванні військової частини, з'єднання, установи чи на військових об'єктах;
2) командири кораблів – у кримінальних провадженнях про кримінальні правопорушення, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями, а також у справах про злочини, вчинені працівниками Збройних Сил України у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків під час походу за межами України;
3) митні органи — у кримінальних провадженнях про контрабанду;
4) органи державного пожежного нагляду — у кримінальних провадженнях про пожежі та порушення правил пожежної безпеки;
5) органи прикордонної служби – у кримінальних провадженнях про незаконне переправлення осіб через державний кордон та у справах про використання завідомо підроблених документів при перетинанні державного кордону;
6) капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні.
Перевірку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення, досудове розслідування здійснюють службові особи зазначених у цій частині органів та підрозділів, керівники, начальники, командири чи капітани або призначені ними особи.
 
    -567- Вернидубов І.В.
ч. 4 ст. 38 слово "ефективності" замінити словами "законності, повноти, всебічності та об'єктивності".
 
Враховано    
    -568- Ківалов С.В.
доповнити статтю 38 частиною четвертою такого змісту:
"4. При перевірці заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення, досудовому розслідуванні кримінальних проступків повноваження слідчого органу досудового розслідування можуть здійснювати:
1) начальники органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та їх заступники з питань провадження досудового розслідування – у кримінальних провадженнях про кримінальні правопорушення, вчинені військовослужбовцями Збройних Сил України, та військовозобов'язаними під час проходження ними зборів, працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків або в розташуванні військової частини, з'єднання, установи чи на військових об'єктах;
2) командири кораблів – у кримінальних провадженнях про кримінальні правопорушення, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями, а також у справах про злочини, вчинені працівниками Збройних Сил України у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків під час походу за межами України;
3) митні органи — у кримінальних провадженнях про контрабанду;
4) органи державного пожежного нагляду — у кримінальних провадженнях про пожежі і порушення протипожежних правил;
5) органи прикордонної служби – у кримінальних провадженнях про незаконне переправлення осіб через державний кордон та у справах про використання завідомо підроблених документів при перетинанні державного кордону;
6) капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні.
Перевірку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення, досудове розслідування здійснюють службові особи зазначених у цій частині органів та підрозділів, керівники, начальники, командири чи капітани або призначені ними особи".
 
Враховано , стаття доповнена частиною 5.   
    -569- Келестин В.В.
частину четверту статті 38 викласти в такій редакції:
"4. Орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення повноти, об’єктивності, всебічності досудового розслідування";
 
Відхилено    
    -570- Грицак В.М.
доповнити статтю 38 частиною 5 та викласти в такій редакції:
"уповноважені службові особи органу досудового розслідування мають право підтримувати державне обвинувачення щодо кримінальних проступків на підставі письмового доручення від прокурора попередньо погодженого зі слідчим суддею. В цьому випадку уповноважена службова особа органу досудового розслідування має користується передбаченими цим Кодексом процесуальними правами прокурора в судовому провадженні".
 
Відхилено    
273. Стаття 39. Керівник органу досудового розслідування
 
-571- Бірюк Л.В.
Статтю 39 вилучити.
 
Визначитись голосуванням  Стаття 39. Керівник органу досудового розслідування
 
    -572- Прокопчук Ю.В.
статтю 39 викласти в такій редакції:
Стаття 39.Керівник органу досудового розслідування
"1. Керівник органу досудового розслідування здійснює організаційне і матеріально - технічне забезпечення діяльності слідчого.
2. Керівник органу досудового розслідування уповноважений:
1) визначати слідчого (слідчих), який буде здійснювати досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою – визначити старшого слідчої групи, який керує діями інших слідчих;
2) відсторонити слідчого від проведення досудового розслідування мотивованою постановою з наступним повідомленням прокурора та призначити іншого слідчого у випадку наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у випадку неефективного досудового розслідування;
3) вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчим;
4) у випадку відсторонення слідчого, самостійно здійснювати досудове розслідування, користуючись повноваженнями слідчого;
3. Керівник органу досудового розслідування, слідчий є незалежними у своїй процесуальній діяльності від впливу будь-яких органів влади і посадових осіб";
 
Визначитись голосуванням   
    -573- Омельченко Г.О.
У статті 39 слово „розслідування" замінити словом „слідством" у відповідних відмінках.
 
Відхилено    
274. 1. Керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування.
 
-574- Шенцев Д.О.
Частину 1 статті 39 проекту КПК України викласти у такій редакції:
"1. Керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування та здійснює за ним процесуальний контроль у відповідності до цього кодексу."
 
Визначатись голосуванням  1. Керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування.
 
275. 2. Керівник органу досудового розслідування уповноважений:
 
   2. Керівник органу досудового розслідування уповноважений:
 
276. 1) визначати слідчого (слідчих), який буде здійснювати досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначити старшого слідчої групи, який керує діями інших слідчих;
 
-575- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
Пункт 1 частини другої статті 39 виключити.
 
Визначитись голосуванням  1) визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначити старшого слідчої групи, який керує діями інших слідчих;
 
277. 2) відсторонити слідчого від проведення досудового розслідування мотивованою постановою за ініціативою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначити іншого слідчого у випадку наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у випадку неефективного досудового розслідування;
 
-576- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
у пункті 2 слова "або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначити іншого слідчого у випадку наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у випадку неефективного досудового розслідування" вилучити.
 
Відхилено   2) відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування мотивованою постановою за ініціативою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначати іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у разі неефективного досудового розслідування;
 
    -577- Шишкіна Е.В.
у пункті 2 слова "або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначити іншого слідчого у випадку наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у випадку неефективного досудового розслідування" вилучити.
 
Відхилено    
    -578- Грицак В.М.
пункт 2 частини 2 статті 39 та викласти в такій редакції:
"відсторонити слідчого від проведення досудового розслідування мотивованою постановою з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора, або за обґрунтованої ініціативи прокурора та призначити іншого слідчого у випадку наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у випадку неефективного досудового розслідування".
 
Відхилено    
    -579- Яценюк А.П.
у частині другій статті 39:
– у пункті 2) слова "за ініціативою прокурора або з власної ініціативи" вилучити;
– у пункті 3) слова "які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора" вилучити;
 
Відхилено    
278. 3) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, давати слідчому письмові вказівки, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора;
 
-580- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
у пункті 3 слова "давати слідчому письмові вказівки, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора" вилучити.
 
Відхилено   3) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, давати письмові вказівки слідчому з питань, пов’язаних з досудовим розслідуванням, у тому числі про його спрямування, об’єднання чи виділення, проведення окремих слідчих (розшукових) дій, застосування заходів забезпечення кримінального розслідування. Зазначені вказівки не можуть суперечити положенням цього Кодексу;
 
    -581- Шишкіна Е.В.
у пункті 3 слова "давати слідчому письмові вказівки, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора" вилучити.
 
Відхилено    
    -582- Грицак В.М.
пункт 3 частини 2 статті 39 та викласти в такій редакції:
"ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, давати письмові вказівки слідчому з питань, пов’язаних із досудовим розслідуванням, у тому числі про його спрямування, об’єднання чи виділення, проведення окремих слідчих (розшукових) дій, застосування заходів забезпечення кримінального розслідування. Вказівки не можуть суперечити положенням цього Кодексу".
 
Враховано    
    -583- Бевз В.А.
пункт 3 частини 2 статті 39 та викласти в такій редакції:
"ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, давати письмові вказівки слідчому з питань, пов’язаних із досудовим розслідуванням, у тому числі про його спрямування, об’єднання чи виділення, проведення окремих слідчих (розшукових) дій, застосування заходів забезпечення кримінального розслідування. Вказівки не можуть суперечити положенням цього Кодексу".
 
Враховано    
279. 4) вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчим;
 
-584- Грицак В.М.
пункт 4 частини 2 статті 39 та викласти в такій редакції:
" вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчим, в тому числі скасовувати незаконні рішення слідчого, про що повідомляти прокурора ".
 
Враховано , члени Робочої групи пропонують виключити слова "у випадку їх допущення слідчим".  4) вживати заходів до усунення порушень вимог законодавства, допущених слідчим, у тому числі скасовувати незаконні рішення слідчого, з повідомленням про це прокурора;
 
280. 5) погоджувати проведення слідчих (розшукових) дій та продовжувати строк їх проведення у випадках, передбачених цим Кодексом;
 
-585- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
Пункт 5 частини другої статті 35 виключити.
 
Враховано      
    -586- Шишкіна Е.В.
Пункт 5 частини другої статті 35 виключити.
 
Враховано    
    -587- Грицак В.М.
Пункт 5 частини другої статті 35 виключити.
 
Враховано    
    -588- Савченко І.В.
Пункт 5 частини другої статті 35 виключити.
 
Враховано    
281. 6) здійснювати досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого;
 
-589- Шишкіна Е.В.
Пункт 6 частини другої ст. 39 проекту виключити.
 
Враховано      
    -590- Шемчук В.В.
Пункт 6 частини другої ст. 39 проекту виключити.
 
Враховано    
    -591- Вернидубов І.В.
Ч.2 ст. 39 доповнити пунктом 7 наступного змісту:
"п.7 - оскаржувати вказівки прокурора".
Відповідно пункт 7 ч.2.ст 39 вважати пунктом 8.
 
Відхилено    
282. 7) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
 
-592- Грицак В.М.
пункт 7 частини 2 статті 39 та викласти в такій редакції:
"самостійно передавати матеріали кримінального провадження іншому слідчому чи до іншого слідчого підрозділу, над яким він здійснює процесуальний контроль, про що зобов’язаний повідомити прокурора".
 
Враховано   5) самостійно передавати матеріали кримінального провадження іншому слідчому чи до іншого слідчого підрозділу, над яким він здійснює процесуальний контроль, з обов‘язковим повідомленням прокурора.
 
    -593- Грицак В.М.
доповнити частину 2 статті 39 пунктом 8 та викласти в такій редакції:
"здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом".
 
Відхилено    
283. 3. Керівник органу досудового розслідування зобов'язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які даються у письмовій формі. Невиконання керівником органу досудового розслідування законних вказівок та доручень прокурора, наданих в порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність.
 
-594- Шенцев Д.О.
Частини 3 та 4 статті 39 проекту КПК України викласти у такій редакції:
"3. Керівник органу досудового розслідування організовує виконання доручень та вказівок, які даються у справі прокурором у письмовій формі.
4. Керівник органу досудового розслідування здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення керівника органу досудового розслідування."
 
Враховано частково   3. Керівник органу досудового розслідування організовує виконання доручень та вказівок прокурора, які надаються у письмовій формі. Невиконання керівником органу досудового розслідування законних вказівок та доручень прокурора, наданих в порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність.
4. Керівник органу досудового розслідування, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, які не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення керівника органу досудового розслідування.
 
    -595- Омельченко Г.О.
Частину 3 ст.39 – виключити.
 
Відхилено    
    -596- Яценюк А.П.
Частину 3 ст.39 – виключити.
 
Відхилено    
    -597- Мойсик В.Р.
Друге речення частини третьої статті 39 виключити.
 
Враховано    
284. Стаття 40. Слідчий органу досудового розслідування
 
-598- Смітюх Г.Є.
Статтю 40 проекту КПК викласти у наступній редакції:
"Стаття 40. Слідчий органу досудового розслідування
1. Слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
2. Слідчий уповноважений:
1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
2) проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом;
3) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
4) призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом;
5) звертатися до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукові) дії;
6) повідомляти особі про підозру;
7) за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру;
8) приймати процесуальні рішення у передбачених цим Кодексом випадках, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу;
9) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
3. Слідчий зобов'язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі. Невиконання слідчим законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність.
4. Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.".
 
Відхилено   Стаття 40. Слідчий органу досудового розслідування
 
    -599- Омельченко Г.О.
У статті 40 слово „розслідування" замінити словом „слідством" у відповідних відмінках.
 
Відхилено    
285. 1. Слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
 
-600- Швець В.Д.
Статтю 40 доповнити положеннями щодо обов’язків слідчого.
 
Члени робочої групи пропонують врахувати  1. Слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
 
286. 2. Слідчий уповноважений:
 
   2. Слідчий уповноважений:
 
287. 1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
 
-601- Мойсик В.Р.
Пункт 1 ч. 2 ст. 40 викласти у такій редакції: "починати досудове розслідування в порядку, встановленому цим Кодексом, після внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань".
 
Враховано   1) починати досудове розслідування в порядку, встановленому цим Кодексом, після внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань;
 
    -602- Кармазін Ю.А.
У статті 40:
1) у частині другій пункт 1 викласти в наступній редакції:
"1) приймати рішення про відкриття кримінального провадження та приймати кримінальну справу до свого провадження, або про відмову у відкритті кримінального провадження у порядку та на підставах, визначених цим Кодексом".
 
Відхилено    
    -603- Грицак В.М.
пункт 1 частини 2 статті 40 та викласти в такій редакції:
"самостійно розпочинати досудове розслідування або направляти матеріали кримінального провадження через керівника органу досудового розслідування іншому слідчому у відповідності з підслідністю, визначеною цим Кодексом, про що повідомляти прокурора".
 
Враховано частково    
    -604- Яценюк А.П.
пункт 1 частини 2 статті 40 та викласти в такій редакції:
"1) самостійно розпочинати досудове розслідування або направляти матеріали кримінального провадження через керівника органу досудового розслідування іншому слідчому у відповідності з підслідністю, визначеною цим Кодексом, про що повідомляти прокурора;";
 
Враховано частково    
288. 2) проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом;
 
-605- Кожем'якін А.А.
Пункт 2 частини 2 статті 40 викласти у такій редакції:
"2) проводити слідчі дії у випадках, встановлених цим Кодексом;";
 
Відхилено   2) приймати заяви та повідомлення про кримінальні правопорушення та здійснювати їх перевірку;
3) проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом;
 
    -606- Міщенко С.Г.
У пункті 2 частини другої статті 40 слова "та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом" виключити.
 
Відхилено    
    -607- Ківалов С.В.
Частину другу статті 40 доповнити пунктом 2 такого змісту:
"2) приймати заяви та повідомлення про кримінальні правопорушення та здійснювати їх перевірку".
У зв’язку з чим, пункти 3-9 вважати пунктами 4-10.
 
Враховано    
    -608- Самойленко Ю.П.
В підпункті 2 пункту 2 статті 40 замінити слова "цим Кодексом" на "Конституцією України, цим Кодексом та Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність"".
 
Відхилено    
289. 3) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
 
-609- Кожем'якін А.А.
Пункт 3 частини 2 статті 40 викласти у такій редакції:
"3) доручати проведення слідчих (оперативно-розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;".
 
Визначитись голосуванням  4) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
 
290. 4) призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом;
 
-610- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
Пункт 4 частини другої статті 40 виключити
 
Враховано      
    -611- Шишкіна Е.В.
Пункт 4 частини другої статті 40 виключити.
 
Враховано    
291. 5) звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дії;
 
-612- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
Пункт 5 частини другої статті 40 виключити.
 
Враховано частково   5) звертатися до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дії;
 
    -613- Грицак В.М.
Пункт 5 частини другої статті 40 виключити.
 
Враховано частково    
    -614- Кожем'якін А.А.
Пункт 5 частини другої статті 40 виключити.
 
Враховано частково    
    -615- Шишкіна Е.В.
Пункт 5 частини другої статті 40 виключити.
 
Враховано частково    
    -616- Бевз В.А.
Пункт 5 частини другої статті 40 виключити.
 
Враховано частково    
    -617- Яценюк А.П.
У пункті 5 частини 2 статті 40 слова "за погодженням з прокурором" виключити.
 
Враховано    
    -618- Шемчук В.В.
У пункті 5 частини другої статті 40 слова "розшукові дії" замінити словами " (розшукових) дій".
 
Відхилено    
292. 6) повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру;
 
-619- Грицак В.М.
У пункті 6 частини 2 статті 40 слова "за погодженням з прокурором" виключити.
 
Враховано   6) повідомляти особі про підозру;
 
    -620- Яценюк А.П.
У пункті 6 частини 2 статті 40 слова "за погодженням з прокурором" виключити.
 
Враховано    
    -621- Савченко І.В.
У пункті 6 частини 2 статті 40 слова "за погодженням з прокурором" виключити.
 
Враховано    
293. 7) за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру та подавати їх прокурору на затвердження;
 
-622- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
Пункт 7 частини другої статті 40 виключити.
 
Враховано частково   7) за результатами розслідування складати клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру та подавати їх прокурору на затвердження;
 
    -623- Кожем'якін А.А.
Пункт 7 частини другої статті 40 виключити.
 
Враховано частково    
    -624- Шишкіна Е.В.
пункті 7 частини другої ст. 40 проекту слова "обвинувальний акт" вилучити.
 
Враховано , оскільки складання обвинувального акту – це обов‘язок прокурора (державного обвинувача).   
294. 8) приймати процесуальні рішення у передбачених цим Кодексом випадках, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу;
 
-625- Шишкіна Е.В.
Пункт 8 частини другої ст. 40 проекту викласти в такій редакції: "8) приймати процесуальні рішення у передбачених цим Кодексом випадках".
 
Визначитись голосуванням  8) приймати процесуальні рішення у передбачених цим Кодексом випадках, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу;
 
295. 9) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
 
   9) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
 
296. 3. У випадках відмови прокурора у погодженні клопотання слідчого до слідчого судді про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій чи негласних слідчих (розшукових) дій, слідчий має право звернутися до керівника органу досудового розслідування, який після вивчення клопотання за необхідності ініціює розгляд питань, порушених у ньому, перед вищестоящим прокурором, який протягом трьох днів погоджує відповідне клопотання або відмовляє у його погодженні.
 
-626- Шишкіна Е.В.
Частину третю ст. 40 проекту виключити.
 
Враховано      
    -627- Бевз В.А.
Частину третю ст. 40 проекту виключити.
 
Враховано    
297. 4. Слідчий зобов'язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі. Невиконання слідчим законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність.
 
-628- Омельченко Г.О.
Частину 4 ст.40 – виключити.
 
Враховано частково   3. Слідчий зобов'язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі.
 
    -629- Яценюк А.П.
частини третю та четверту статті 40 вилучити;
У зв’язку з цим частину п’яту відповідно вважати частиною третьою та викласти в такій редакції:
"3. Слідчий здійснює досудове розслідування самостійно, у своїй процесуальній діяльності є незалежним і керується лише Конституцією України, міжнародними договорами України, цим Кодексом та законами України.";
4) доповнити новими частинами четвертою – сьомою такого змісту:
"4. Процесуальна самостійність та незалежність слідчого забезпечується:
1) передбаченою процесуальним законом процедурою досудового розслідування;
2) забороною під загрозою відповідальності втручання в процесуальну діяльність слідчого осіб, які не мають на те законних повноважень;
3) відповідальністю за неповагу до слідчого та за вчинення перешкод його діяльності з провадження досудового розслідування, невиконання процесуальних рішень та законних вимог;
4) установленим порядком його призначення, притягнення до дисциплінарної відповідальності;
5) створенням необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності слідчого;
6) матеріальним і соціальним забезпеченням слідчого відповідно до його статусу;
7) визначеними законодавством засобами забезпечення особистої безпеки слідчого, членів його сім'ї, майна, а також іншими засобами їх правового захисту;
8) можливістю оскарження процесуальних рішень та вказівок керівника органу досудового розслідування та прокурора;
9) іншими гарантіями, передбаченими цим Кодексом та законами України.
5. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, громадяни та їх об’єднання зобов’язані поважати незалежність слідчого і не посягати на неї.
6. Слідчий не може бути залучений до будь-якої іншої діяльності, що не пов'язана з досудовим розслідуванням.
7. Процесуальні рішення та вимоги слідчого, які відповідають закону, є обов’язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, службовими особами, громадянами та їх об’єднаннями і виконуються негайно або у передбачені законом строки".
 
Враховано частково    
    -630- Шемчук В.В.
У частині четвертій статті 40 після слів "виконувати" доповнити словами "законні".
У частині четвертій статті 40 виключити речення "Невиконання слідчим законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність".
 
Враховано частково    
298. 5. Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
 
-631- Прокопчук Ю.В.
частини четверту та п’яту статті 40 викласти в такій редакції:
"4. Слідчий здійснює досудове розслідування самостійно, у своїй процесуальній діяльності є незалежним і керується Конституцією України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та Законами України. Втручання в діяльність слідчого без законних на те підстав забороняється.
5. Процесуальна самостійність слідчого забезпечується визначеними законами засобами забезпечення особистої безпеки слідчого, членів його сім’ї, майна, створенням необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов діяльності слідчого, матеріальним забезпеченням слідчого відповідно до вимог закону, можливістю оскаржити процесуальні рішення керівника органу досудового розслідування та прокурора, іншими гарантіями, передбаченими законодавством";
 
Враховано частково   4. Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, які не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
5. У разі незгоди з діями або вказівками керівника слідчого органу слідчий може звернутися із скаргою до прокурора. У разі незгоди слідчого з вказівками прокурора він має право звернутися із скаргою до прокурора вищого рівня, який приймає рішення по суті скарги.
Стаття 40-1. Обов’язки слідчого
1. При виконанні своїх службових обов’язків слідчий зобов’язаний:
1) своєчасно починати досудове розслідування;
2) забезпечувати повне, всебічне та об’єктивне розслідування кримінальних правопорушень у розумні строки;
3) забезпечувати можливість реалізації у повному обсязі прав і законних інтересів осіб;
4) не розголошувати відомості, що становлять державну та іншу таємницю, яка охороняється законом, відомості про особисте життя громадян та інші відомості, здобуті під час кримінального провадження;
5) у разі наявності передбачених цим Кодексом підстав, які виключають його участь в кримінальному провадженні, подавати заяву про самовідвід.
2. Судові рішення, письмові вказівки прокурора і керівника органу досудового розслідування, надані в межах їхніх повноважень у встановленій законом формі, для слідчого є обов’язковими.
Стаття 40-2. Забезпечення процесуальної самостійності слідчого
1. Слідчий здійснює досудове розслідування самостійно, у своїй процесуальній діяльності є незалежним від впливу осіб, які не мають на те законних повноважень.
2. При провадженні досудового слідства всі рішення про спрямування слідства і про провадження слідчих дій слідчий приймає самостійно, крім випадків, коли законом передбачено одержання згоди від слідчого судді або прокурора, і несе повну відповідальність за їх законне і своєчасне проведення.
3. Процесуальна самостійність слідчого забезпечується:
1) передбаченою законом процедурою досудового розслідування;
2) забороною під загрозою відповідальності втручання в процесуальну діяльність слідчого осіб, які не мають на те законних повноважень;
3) іншими гарантіями, передбаченими цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.
4. Слідчий у разінезгоди з рішеннями (вказівками) прокурора чи керівника органу досудового розслідування має право подати кримінальне провадження з письмовим викладом своїх заперечень прокурору, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, або прокурору вищого рівня. Подання заперечення на рішення (вказівки) не зупиняє їх виконання, крім подання заперечень на вказівки щодо повідомлення про підозру, про кваліфікацію кримінального правопорушення та обсяг підозри або обвинувачення, про складання обвинувального акта або про закриття провадження.
5. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, громадяни та їх об’єднання зобов’язані поважати самостійність слідчого і не посягати на неї.
6. Витребування у слідчого кримінального провадження не допускається, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Слідчий не зобов’язаний давати пояснення щодо суті закінчених ним кримінальних проваджень, які перебувають чи перебували у нього, а також давати їх будь-кому для ознайомлення інакше як у випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом;
Стаття 40-3. Обов’язковість виконання процесуальних рішень та вимог слідчого
1. Процесуальні рішення та вимоги слідчого, які відповідають закону, є обов’язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, службовими особами, громадянами та їх об’єднаннями і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені слідчим строки.
2. Невиконання процесуальних рішень та законних вимог слідчого, вчинення перешкод його діяльності з розслідування злочинів тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
3. Доручення і вказівки слідчого правоохоронним органам, у тому числі оперативним підрозділам, про виконання оперативно-розшукових або слідчих дій, про допомогу при провадженні окремих слідчих дій є обов’язковими і підлягають виконанню у десятиденний строк або в інший установлений слідчим строк. У разі їх невиконання, несвоєчасного або неналежного виконання слідчий вправі в установленому порядку звернутися до прокурора з клопотанням про притягнення винних до передбаченої законом відповідальності.
 
    -632- Сас С.В.
Ст. 40 ч.5 доповнити реченням: "У разі невиконання законних вимог та процесуальних рішень слідчого посадові особи органів державної влади, місцевого самоврядування, установ та організацій, службові та фізичні особи можуть бути притягнені до відповідальності згідно з чинним законодавством".
 
Відхилено    
    -633- Шкіль А.В.
Статтю 40 доповнити частиною 6 такого змісту:
"Слідчий зобов'язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за його участю. У разі неможливості прибути в призначений строк слідчий зобов'язаний завчасно повідомити прокурора, суд про таку неможливість та її причини".
 
Відхилено    
    -634- Прокопчук Ю.В.
статтю 40 доповнити частиною шостою в такій редакції:
"6.Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого";
 
Відхилено    
    -635- Одарченко Ю.В.
Доповнити статтю 40 частинами 6 та 7 наступного змісту:
"6. У випадку незгоди з діями або вказівками керівника слідчого органу слідчий може звернутися із скаргою до прокурора. У випадку незгоди слідчого з вказівками прокурора він має право звернутися із скаргою до вищестоящого прокурора, який приймає рішення по суті скарги."
7. Слідчий, який незгоден із вказівками керівника слідчого органу або прокурора, має право відмовитися від ведення кримінального провадження. Така відмова не може бути підставою для застосування до слідчого будь-яких санкцій".
 
Враховано частково    
    -636- Грицак В.М.
Доповнити Кодекс статтями 40-1 та 40-2 такого змісту:
Стаття 40-1. Забезпечення процесуальної самостійності та незалежності слідчого
1. Слідчий здійснює досудове розслідування самостійно, у своїй процесуальній діяльності є незалежним і керується лише Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та законами України.
2. Процесуальна самостійність та незалежність слідчого забезпечується:
1) передбаченою процесуальним законом процедурою досудового розслідування;
2) забороною під загрозою відповідальності втручання в процесуальну діяльність слідчого осіб, які не мають на те законних повноважень;
3) відповідальністю за неповагу до слідчого та за вчинення перешкод його діяльності з провадження досудового розслідування, невиконання процесуальних рішень та законних вимог;
4) установленим порядком його призначення, притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади.
5) створенням необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності слідчого;
6) матеріальним і соціальним забезпеченням слідчого відповідно до його статусу;
7) визначеними законодавством засобами забезпечення особистої безпеки слідчого, членів його сім'ї, майна, а також іншими засобами їх правового захисту;
8) можливістю оскарження процесуальних рішень та вказівок керівника органу досудового розслідування та прокурора;
9) іншими гарантіями, передбаченими цим Кодексом та законами України.
3. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, громадяни та їх об’єднання зобов’язані поважати незалежність слідчого і не посягати на неї.
4. Слідчий не може бути залучений до будь-якої іншої діяльності, що не пов'язана з досудовим розслідуванням.
Стаття 40-2. Обов’язковість виконання процесуальних рішень та вимог слідчого
1. Процесуальні рішення та вимоги слідчого, які відповідають закону, є обов’язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, службовими особами, громадянами та їх об’єднаннями і виконуються негайно або у передбачені законом строки".
 
Враховано    
    -637- Бевз В.А.
Доповнити Кодекс статтями 40-1 та 40-2 такого змісту:
Стаття 40-1. Забезпечення процесуальної самостійності та незалежності слідчого
1. Слідчий здійснює досудове розслідування самостійно, у своїй процесуальній діяльності є незалежним і керується лише Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та законами України.
2. Процесуальна самостійність та незалежність слідчого забезпечується:
1) передбаченою процесуальним законом процедурою досудового розслідування;
2) забороною під загрозою відповідальності втручання в процесуальну діяльність слідчого осіб, які не мають на те законних повноважень;
3) відповідальністю за неповагу до слідчого та за вчинення перешкод його діяльності з провадження досудового розслідування, невиконання процесуальних рішень та законних вимог;
4) установленим порядком його призначення, притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади.
5) створенням необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності слідчого;
6) матеріальним і соціальним забезпеченням слідчого відповідно до його статусу;
7) визначеними законодавством засобами забезпечення особистої безпеки слідчого, членів його сім'ї, майна, а також іншими засобами їх правового захисту;
8) можливістю оскарження процесуальних рішень та вказівок керівника органу досудового розслідування та прокурора;
9) іншими гарантіями, передбаченими цим Кодексом та законами України.
3. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, громадяни та їх об’єднання зобов’язані поважати незалежність слідчого і не посягати на неї.
4. Слідчий не може бути залучений до будь-якої іншої діяльності, що не пов'язана з досудовим розслідуванням.
Стаття 40-2. Обов’язковість виконання процесуальних рішень та вимог слідчого
1. Процесуальні рішення та вимоги слідчого, які відповідають закону, є обов’язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, службовими особами, громадянами та їх об’єднаннями і виконуються негайно або у передбачені законом строки".
 
Враховано    
    -638- Ківалов С.В.
Доповнити статтями 40-1-40-3 такого змісту:
"Стаття 40-1. Обов’язки слідчого
1. При виконанні своїх службових обов’язків слідчий зобов’язаний:
1) своєчасно починати досудове розслідування;
2) забезпечувати повне, всебічне та об’єктивне розслідування кримінальних правопорушень у розумні строки;
3) забезпечувати можливість реалізації у повному обсязі прав і законних інтересів осіб;
4) не розголошувати відомості, що становлять державну та іншу таємницю, яка охороняється законом, відомості про особисте життя громадян та інші відомості, здобуті під час кримінального провадження;
5) у разі наявності передбачених цим Кодексом підстав, які виключають його участь в кримінальному провадженні, подавати заяву про самовідвід.
2. Судові рішення, письмові вказівки прокурора і керівника органу досудового розслідування, надані в межах їхніх повноважень і у встановленій законом формі, для слідчого є обов’язковими".
"Стаття 40-2. Забезпечення процесуальної самостійності слідчого
1. Слідчий здійснює досудове розслідування самостійно, у своїй процесуальній діяльності є незалежним від впливу осіб, які не мають на те законних повноважень.
2. При провадженні досудового слідства всі рішення про спрямування слідства і про провадження слідчих дій слідчий приймає самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання згоди від слідчого судді або прокурора, і несе повну відповідальність за їх законне і своєчасне проведення.
3. Процесуальна самостійність слідчого забезпечується:
1) передбаченою законом процедурою досудового розслідування;
2) забороною під загрозою відповідальності втручання в процесуальну діяльність слідчого осіб, які не мають на те законних повноважень;
3) іншими гарантіями, передбаченими цим Кодексом та іншими законами України.
4. Слідчий у випадку незгоди з рішеннями (вказівками) прокурора чи керівника органу досудового розслідування має право подати кримінальне провадження з письмовим викладом своїх заперечень прокурору, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, або прокурору вищого рівня. Подання заперечення на рішення (вказівки) не зупиняє їх виконання, за виключенням подання заперечень на вказівки щодо повідомлення про підозру, про кваліфікацію кримінального правопорушення та обсяг підозри або обвинувачення, про складання обвинувального акту або про закриття провадження.
5. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, громадяни та їх об’єднання зобов’язані поважати самостійність слідчого і не посягати на неї.
6. Витребування у слідчого кримінального провадження не допускається, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Слідчий не зобов’язаний давати пояснення щодо суті закінчених ним кримінальних проваджень, які перебувають чи перебували у нього, а також давати їх будь-кому для ознайомлення інакше як у випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом";
"Стаття 40-3. Обов’язковість виконання процесуальних рішень та вимог слідчого
1. Процесуальні рішення та вимоги слідчого, які відповідають закону, є обов’язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, службовими особами, громадянами та їх об’єднаннями і виконуються невідкладно або у передбачені законом або визначені слідчим строки.
2. Невиконання процесуальних рішень та законних вимог слідчого, вчинення перешкод його діяльності в розслідуванні злочинів тягне за собою відповідальність, передбачену законом".
3. Доручення і вказівки слідчого правоохоронним органам, у тому числі оперативним підрозділам, про виконання оперативно-розшукових або слідчих дій, про допомогу при провадженні окремих слідчих дій є обов’язковими і підлягають виконанню у десятиденний строк або в інший установлений слідчим строк. У разі їх невиконання, несвоєчасного або неналежного виконання слідчий вправі в установленому порядку звернутися з клопотанням до прокурора про притягнення винних до передбаченої законом відповідальності";
 
Враховано    
299. Стаття 41. Оперативні підрозділи
 
-639- Омельченко Г.О.
Статтю 41 викласти у такій редакції:
„Стаття 41. Оперативні підрозділи
1. Оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів Служби безпеки України, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, здійснюють оперативно-розшукові дії та негласні розшукові дії у кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора, постановою слідчого судді.
2. Доручення слідчого, прокурора, постанова слідчого судді щодо проведення оперативно-розшукових дій та негласних розшукових дій у кримінальному провадженні є обов’язковими для виконання оперативним підрозділом."
 
Враховано частково   Стаття 41. Оперативні підрозділи
 
300. 1. Оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора.
 
-640- Швець В.Д.
Частину першу статті 41 викласти в такій редакції:
1. Оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що забезпечують запобігання кримінальним правопорушенням у сфері оподаткування, здійснюють їх розслідування та розкриття, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора
 
Враховано   1. Оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів державної безпеки, органів, що забезпечують запобігання кримінальним правопорушенням у сфері оподаткування, здійснюють їх розслідування та розкриття, органів Державної прикордонної служби України здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за дорученням слідчого, прокурора.
Слідчий, прокурор не мають права доручати оперативним підрозділам проводити процесуальні дії, які згідно з чинним законодавством належать до їх виключних повноважень.
 
    -641- Гриценко А.С.
У частині першій статті 41 слова "органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства" виключити.
 
Враховано редакційно    
    -642- Сас С.В.
Ч. 1 ст. 41 доповнити реченням: "Слідчий, прокурор не мають права доручати оперативним підрозділам проводити процесуальні дії, які згідно з чинним законодавством належать до виключно їх повноважень".
 
Враховано    
    -643- Прокопчук Ю.В.
частину першу статті 41 викласти в такій редакції:
"1.Оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів Служби безпеки здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора";
 
Відхилено    
    -644- Міщенко С.Г.
У частині першій статті 41 слова "органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України" виключити.
 
Відхилено    
    -645- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У частині першій статті 41 слова "органів Державної пенітенціарної служби України" та "письмовим" вилучити.
 
Відхилено    
    -646- Шишкіна Е.В.
У частині першій статті 41 слова "органів Державної пенітенціарної служби України" та "письмовим" вилучити.
 
Відхилено    
    -647- Малишев В.С.
Олійник В.М.
Частину першу статті 41 після слів "Державної пенітенціарної служби України" доповнити словами "органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України".
 
Враховано частково без органів ДМСУ   
    -648- Прокопчук Ю.В.
частину першу статті 41 після слів "органів Державної пенітенціарної служби України" доповнити словами "органів Державної прикордонної служби України";
 
Враховано    
301. 2. Під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу набуває повноважень слідчого. Співробітники оперативних підрозділів не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора.
 
-649- Міщенко С.Г.
Частину другу статті 41 виключити.
 
Відхилено   2. Під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу набуває повноважень слідчого. Співробітники оперативних підрозділів не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора.
 
302. 3. Доручення слідчого, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій є обов'язковими для виконання оперативним підрозділом.
 
-650- Шенцев Д.О.
Статтю 41 доповнити частиною 4 наступного змісту:
"4. Невиконання співробітником оперативного підрозділу доручення слідчого, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, у десятиденний строк або у розумний строк визначений у дорученні, тягне за собою передбачену законом відповідальність."
 
Враховано   3. Доручення слідчого, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій є обов'язковими для виконання оперативним підрозділом.
4. Невиконання співробітником оперативного підрозділу доручення слідчого, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, наданого у порядку, передбаченому цим Кодексом, у десятиденний строк або в розумний строк, визначений у дорученні, тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Стаття 41-1. Потерпілий
1. Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральну, фізичну або майнову шкоду, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнову шкоду.
2. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
3. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
4. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.
5. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить мотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
6. Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи, положення частин першої – третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім'ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім'ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням – потерпілими може бути визнано кілька осіб.
7. Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.
Положення цієї частини не поширюються на провадження, яке може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого (кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення).
Стаття 41-2. Права потерпілого
1. Протягом кримінального провадження потерпілий має право:
1) бути повідомленим про свої права та обов'язки, передбачені цим Кодексом;
2) знати сутність підозри та обвинувачення, бути повідомленим про обрання, зміну чи скасування щодо підозрюваного, обвинуваченого заходів забезпечення кримінального провадження та закінчення досудового розслідування;
3) надавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду;
4) заявляти відводи та клопотання;
5) за наявності відповідних підстав – на забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім'ї, майна та житла;
6) давати пояснення, показання або відмовитися від їх надання;
7) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом;
8) мати представника та в будь-який момент кримінального провадження відмовитися від його послуг;
9) надавати пояснення, показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, безоплатно за рахунок держави користуватися послугами перекладача, якщо він не володіє державною мовою чи мовою, якою ведеться кримінальне провадження;
10) на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом;
11) ознайомлюватися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, в порядку, передбаченому цим Кодексом, у тому числі після відкриття матеріалів згідно із статтею 290 цього Кодексу, а також ознайомлюватися з матеріалами кримінального провадження, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, у разі закриття цього провадження;
12) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби при проведенні процесуальних дій, у яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд вправі заборонити потерпілому застосовувати технічні засоби при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення даних, які містять таємницю, що охороняється законом чи стосується інтимних сторін життя людини, про що виноситься вмотивована постанова (ухвала);
13) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення у випадках, передбачених цим Кодексом;
14) користуватися іншими правами, передбаченими цим Кодексом.
2. Під час досудового розслідування потерпілий має право:
1) на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим;
2) отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
3) надавати докази на підтвердження своєї заяви;
4) брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також ознайомлюватися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участю;
5) отримувати копії матеріалів, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, після закінчення досудового розслідування.
3. Під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право:
1) бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду;
2) брати участь у судовому провадженні;
3) брати участь у безпосередній перевірці доказів;
4) підтримувати обвинувачення в суді у разі відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення;
5) висловлювати свою думку під час вирішення питань про призначення покарання обвинуваченому, а також висловлювати свою думку про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
6) ознайомлюватися з судовими рішеннями, журналом судового засідання і технічним записом кримінального провадження в суді;
7) оскаржувати судові рішення в порядку, передбаченому цим Кодексом.
4. На всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення. У передбачених законом України про кримінальну відповідальність та цим Кодексом випадках примирення є підставою для закриття кримінального провадження.
Стаття 41-3. Обов'язки потерпілого
1. Потерпілий зобов'язаний:
1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а разі неможливості своєчасного прибуття – завчасно повідомляти про це, та про причини неможливості прибуття;
2) не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення;
3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які стали йому відомі у зв'язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю;
4) надавати правдиві пояснення та показання.
Стаття 41-4. Представник потерпілого
1. Потерпілого у кримінальному провадженні може представляти його представник – особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.
2. Представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні.
3. Повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, – якщо представником потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;
2) копією установчих документів юридичної особи – якщо представником потерпілого є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;
3) довіреністю – якщо представником потерпілого є працівник юридичної особи, яка є потерпілою.
4. Представник користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику.
5. Про відмову у допуску представника до участі у справі слідчий, прокурор виносять мотивовану постанову, а суд, суддя, слідчий суддя – ухвалу, про що повідомляють його протягом доби з моменту її винесення. Якщо відмова стосується законного представника, то в цьому процесуальному рішенні має бути зазначено хто саме виконуватиме функцію законного представника замість особи, якій відмовлено. Така постанова слідчого може бути оскаржена до прокурор або слідчого судді, а постанова прокурора – до прокурору вищого рівня або слідчого судді.
Стаття 41-5. Законний представник потерпілого
1. Якщо у процесуальній дії бере участь неповнолітній або недієздатний (обмежено дієздатний, який страждає на психічний розлад, що істотно впливає на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними) потерпілий, до участі у ній разом з ним залучається його законний представник.
2. Питання участі законного представника потерпілого у кримінальному провадженні регулюється згідно з положеннями статті 44 цього Кодексу.
 
    -651- Сас С.В.
У статтях 39 – 41
Положення цих статей суперечить одне одному. Якщо досудове розслідування у кримінальній справі організовує керівник органу досудового розслідування, тоді не потрібна посада слідчого.
Про яку передбачену законом відповідальність йдеться у ч. 3 ст. 39 та ч. 4 ст. 40? Незалежність слідчого – її раніше було мало, а з новим КПК її взагалі немає. При запропонованій схемі треба називати речі своїми іменами. Слідчий в новому КПК повинен носити назву "помічник прокурора по розслідуванню справ, як це передбачено у КПК Німеччини, де прокурор керує слідством, даючи вказівки поліції та іншим органам про проведення слідчих дій. Якщо є бажання надати справжніх гарантій незалежному слідчому потрібно регламентувати:
чітко прописати випадки та умови, за яких справу можна забрати від одного слідчого до іншого, відповідальність за безпідставне та незаконне відсторонення
порядок звільнення слідчого, де мають бути прописані виключні підстави для його звільнення
прописати допустиму завантаженість на слідчого, слідчий, у якого в провадженні 30 справ як зараз часто-густо в міліції не може якісно розслідувати їх, і буде притягнутий або до кримінальної відповідальності або під страхом цього буде виконувати що скажуть і ніякої самостійності не буде.
Як в теперішньому кодексі так і в проекті закладається система, за якої слідчій не зможе якісно і в строк виконувати всі слідчі дії і буде за будь-яких обстави винен, а тому тим самим "підвішений за гачок" і жодної самостійності не проявить, а буде робити як скажуть.
А взагалі проблема не стільки в посадах і в людях, а стільки в системі, що панує в наших правоохоронних органах. В кодексі нічого не зроблено, щоб надати слідчому гарантії від стороннього і вищестоящого впливу. Формально згідно ч. 5 ст. 40 проекту КПК слідчий є самостійним, але по суті жодного кроку без дозволу прокурора, керівника слідчого органу, слідчого судді зробити не зможе.
 
Відхилено    
    -652- Ківалов С.В.
Доповнити статтями 41-1, 41-2, 41-3, 41-4, 41-5 такого змісту:
"Стаття 41-1. Потерпілий
1. Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральну, фізичну або майнову шкоду, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнову шкоду.
2. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
3. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
4. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.
5. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить мотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
6. Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи, положення частин першої – третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім'ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім'ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням – потерпілими може бути визнано кілька осіб.
7. Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.
Положення цієї частини не поширюються на провадження, яке може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого (кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення).
Стаття 41-2. Права потерпілого
1. Протягом кримінального провадження потерпілий має право:
1) бути повідомленим про свої права та обов'язки, передбачені цим Кодексом;
2) знати сутність підозри та обвинувачення, бути повідомленим про обрання, зміну чи скасування щодо підозрюваного, обвинуваченого заходів забезпечення кримінального провадження та закінчення досудового розслідування;
3) подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду;
4) заявляти відводи та клопотання;
5) за наявності відповідних підстав – на забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичів чи членів своєї сім'ї, майна та житла;
6) давати пояснення, показання або відмовитися їх давати;
7) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом;
8) мати представника та в будь-який момент кримінального провадження відмовитися від його послуг;
9) давати пояснення, показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, безоплатно за рахунок держави користуватися послугами перекладача в разі, якщо він не володіє державною мовою чи мовою, якою ведеться кримінальне провадження;
10) на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом;
11) знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, в порядку, передбаченому цим Кодексом, в тому числі після відкриття матеріалів згідно статті 290 цього Кодексу, а також знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, у випадку закриття цього провадження;
12) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд вправі заборонити потерпілому застосовувати технічні засоби при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення даних, які містять таємницю, що охороняється законом чи стосується інтимних сторін життя людини, про що виноситься вмотивована постанова (ухвала);
13) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення у випадках, передбачених цим Кодексом;
14) користуватися іншими правами, передбаченими цим Кодексом.
2. Під час досудового розслідування потерпілий має право:
1) на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим;
2) отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
3) подавати докази на підтвердження своєї заяви;
4) брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі;
5) отримувати копії матеріалів, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, після закінчення досудового розслідування.
3. Під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право:
1) бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду;
2) брати участь в судовому провадженні;
3) брати участь у безпосередній перевірці доказів;
4) підтримувати обвинувачення в суді у випадку відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення;
5) висловлювати свою думку під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому, а також висловлювати свою думку при вирішенні питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
6) знайомитися з судовими рішеннями, журналом судового засідання і технічним записом кримінального провадження в суді;
7) оскаржувати судові рішення в порядку, передбаченому цим Кодексом.
4. На всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення. У передбачених законом України про кримінальну відповідальність та цим Кодексом випадках примирення є підставою для закриття кримінального провадження
Стаття 41-3. Обов'язки потерпілого
1. Потерпілий зобов'язаний:
1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а у випадку неможливості своєчасного прибуття – завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття;
2) не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення;
3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які стали йому відомі у зв'язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю;
4) давати правдиві пояснення та показання.
Стаття 41-4. Представник потерпілого
1. Потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник – особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.
2. Представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником в кримінальному провадженні.
3. Повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, – якщо представником потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;
2) копією установчих документів юридичної особи – якщо представником потерпілого є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;
3) довіреністю – якщо представником потерпілого є працівник юридичної особи, яка є потерпілою.
4. Представник користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику.
5. Про відмову у допуску представника до участі у справі слідчий, прокурор виносять мотивовану постанову, а суд, суддя, слідчий суддя – ухвалу, про що повідомляють його протягом доби з моменту її винесення. Якщо відмова стосується законного представника, то в цьому процесуальному рішенні має бути зазначено хто саме виконуватиме функцію законного представника замість особи, якій було відмовлено. Така постанова слідчого може бути оскаржена прокурору або до слідчого судді, а постанова прокурора – прокурору вищого рівня або до слідчого судді.
Стаття 41-5. Законний представник потерпілого
1. Якщо в процесуальній дії бере участь неповнолітній або недієздатний (обмежено дієздатний, якщо він страждає на психічний розлад, який істотно впливає на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними) потерпілий, до участі у ній разом із ним залучається його законний представник.
2. Питання участі законного представника потерпілого у кримінальному провадженні регулюється згідно з положеннями статті 44 цього Кодексу";
 
Враховано    
303. § 3. Сторона захисту
 
-653- Грицак В.М.
§ 3 Глави 3 проекту КПК доповнити відповідними статтями, які передбачають процесуальний статус цивільного відповідача та його представника.
 
Членами робочої гурпи пропонується врахувати.  § 3. Сторона захисту
 
    -654- Бевз В.А.
Доповнити Главу 3 параграфом 3.
"§ 3. Орган досудового розслідування."
Включити до даного параграфу статті 38 – 41. У зв’язку з цим параграфи 3 – 6 відповідно вважати параграфами 4 – 7.
 
Відхилено    
304. Стаття 42. Підозрюваний, обвинувачений
 
   Стаття 42. Підозрюваний, обвинувачений
 
305. 1. Підозрюваним є:
 
-655- Малишев В.С.
Олійник В.М.
частину першу статті 42 викласти в такій редакції:
"Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення."
 
Враховано , окремі члени робочої групи пропонують выдхилити , оскільки затримана особа ще не набула статусу підозрюваного  1. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, або особа, затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
 
306. 1) особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру;
 
   1) особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру;
 
307. 2) особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
 
-656- Мойсик В.Р.
п. 2 ч. 1 ст. 42 слід викласти у такій редакції: "2) особа, яка затримана з дозволу слідчого судді за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення".
 
Відхилено   2) особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
 
    -657- Ківалов С.В.
пункт другий частини першої статті 42 після слів "у вчиненні кримінального правопорушення" доповнити словами "або щодо якої застосовано будь-який запобіжний захід";
 
Відхилено    
    -658- Кармазін Ю.А.
у частині першій статті 42 після пункту 2 доповнити новим абзацом такого змісту:
"Обвинувачення підозрюваному має бути пред’явлено у десятиденний строк.".
 
Відхилено    
308. 2. Обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду у порядку, передбаченому статтями 291 - 293 цього Кодексу.
 
-659- Швець В.Д.
У частині другій статті 42 слово "підсудним" виключити.
 
Враховано   2. Обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду у порядку, передбаченому статтями 291 - 293 цього Кодексу.
 
    -660- Кармазін Ю.А.
частину другу статті 42 викласти у такій редакції:
"Обвинуваченим (підсудним) є особа, якій офіційно пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, про що складається постанова про притягнення особи як обвинуваченого.".
 
Немає висновку    
    -661- Сас С.В.
У частині другій статті 42 слово "підсудним" виключити.
 
Враховано    
    -662- Ківалов С.В.
У частині другій статті 42 слово "підсудним" виключити.
 
Враховано    
    -663- Грицак В.М.
Частину другу статті 42 викласти в такій редакції:
"2. Обвинуваченим є особа, щодо якої складено обвинувальний акт. Підсудним є особа, щодо якої суддею у підготовчому засіданні прийняте рішення про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта".
 
Відхилено    
    -664- Савченко І.В.
Частину другу статті 42 викласти в такій редакції:
"2. Обвинуваченим є особа, щодо якої складено обвинувальний акт. Підсудним є особа, щодо якої суддею у підготовчому засіданні прийняте рішення про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта".
 
Відхилено    
    -665- Климець П.А.
До пункту 2, ст. 42, розділу 1 додати абзац наступного змісту:
"Якщо в десятиденний термін обвинувальний акт щодо особи, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення не переданий до суду у порядку, передбаченому статтями 291 – 293 цього Кодексу, то дана особа повинна бути звільнена."
 
Відхилено    
309. 3. Підозрюваний, обвинувачений має право:
 
-666- Ар'єв В.І.
Абзац перший частини третьої статті 42 викласти у такій редакції:
"3. Підозрюваний, обвинувачений має право будь-якими не забороненими цим Кодексом засобами захищати свої права, свободи і інтереси від порушень і протиправних посягань, зокрема".
 
Враховано   3. Підозрюваний, обвинувачений має право будь-якими не забороненими цим Кодексом засобами захищати свої права, свободи та інтереси від порушень і протиправних посягань, зокрема:
 
    -667- Олійник С.В.
Абзац перший частини 3 статті 42 викласти в такій редакції:
"3. Підозрюваний, обвинувачений має такі процесуальні права:".
 
Відхилено    
    -668- Швець В.Д.
Частину третю статті 42 викласти у такій редакції:
"3. Підозрюваний, обвинувачений має право будь-якими не забороненими цим Кодексом засобами захищати свої права, свободи і інтереси від порушень і протиправних посягань, зокрема:
1) знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують;
2) бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені цим Кодексом, а також отримати їх роз'яснення у разі необхідності;
3) на першу вимогу мати захисника і побачення з ним наодинці, до першого допиту, а після першого допиту - такі ж побачення без обмеження їх кількості та тривалості, з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, на участь захисника під час допиту та інших процесуальних дій, на відмову від правової допомоги захисника в будь-який момент кримінального провадження, на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадку відсутності коштів на оплату такої допомоги;
4) давати пояснення, показання з приводу підозри, обвинувачення або в будь-який момент відмовитися від дачі пояснень і показань та надання відповідей на запитання;
5) вимагати перевірки обґрунтованості затримання;
6) у разі затримання або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – на негайне повідомлення членів сім'ї, близьких родичів чи інших осіб про затримання і місце свого перебування згідно з положеннями статті 213 цього Кодексу;
7) в разі затримання або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на побачення із членами сім’ї та близькими родичами. Тривалість побачення встановлюється від однієї до чотирьох годин;
8) збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази;
9) брати участь у проведенні процесуальних дій;
10) під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу;
11) на за наявності відповідних підстав, на застосування заходів безпеки відповідно до законодавства;
12) використовувати будь-які інші не заборонені цим Кодексом засоби захисту".
 
Враховано    
310. 1) знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують;
 
   1) знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують;
 
311. 2) бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені цим Кодексом, а також отримати їх роз'яснення у разі необхідності;
 
-669- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
у пункті 2 частини третьої статті 42 слова "у разі необхідності" виключити
 
Враховано   2) бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені цим Кодексом, а також отримати їх роз'яснення;
 
    -670- Швець В.Д.
У пункті 2 частини третьої статті 42 слова "у разі необхідності" виключити, оскільки недостатньо бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені цим Кодексом, а також отримати їх роз'яснення лише у разі необхідності. Потрібно бути негайно і чітко повідомленим про свої права, передбачені цим Кодексом, а також обов‘язково отримати їх роз'яснення.
 
Враховано    
    -671- Забарський В.В.
у пункті 2 частини третьої статті 42 слова "у разі необхідності" виключити
 
Враховано    
    -672- Бондик В.А.
пункти 2-3 частини третьої статті 42 викласти в такій редакції:
"2) негайно і чітко повідомленим про свої права, передбачені цим Кодексом, а також отримати їх роз'яснення;
3) мати захисника і побачення з ним до першого та перед кожним наступним допитом з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, на участь захисника у допиті та інших процесуальних дій, на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження, на забезпечення участі захисника за рахунок держави у випадку відсутності коштів на оплату захисника";
 
Враховано частково    
    -673- Прутнік Е.А.
пункти 2-3 частини третьої статті 42 викласти в такій редакції:
"2) негайно і чітко повідомленим про свої права, передбачені цим Кодексом, а також отримати їх роз'яснення;
3) мати захисника і побачення з ним до першого та перед кожним наступним допитом з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, на участь захисника у допиті та інших процесуальних дій, на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження, на забезпечення участі захисника за рахунок держави у випадку відсутності коштів на оплату захисника";
 
Враховано частково    
    -674- Плотніков О.В.
пункти 2-3 частини третьої статті 42 викласти в такій редакції:
"2) негайно і чітко повідомленим про свої права, передбачені цим Кодексом, а також отримати їх роз'яснення;
3) мати захисника і побачення з ним до першого та перед кожним наступним допитом з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, на участь захисника у допиті та інших процесуальних дій, на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження, на забезпечення участі захисника за рахунок держави у випадку відсутності коштів на оплату захисника";
 
Враховано частково    
312. 3) на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого та перед кожним наступним допитом з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, на присутність захисника під час допиту та інших процесуальних дій, на відмову від послуг захисника в будь-який момент кримінального провадження, на отримання послуг захисника за рахунок держави у випадку відсутності коштів на оплату таких послуг;
 
-675- Швець В.Д.
У пункті 3 частини третьої статті 42 слова "на першу вимогу мати захисника" замінити словами "мати захисника", а слова "на присутність захисника під час допиту" замінити словами "на участь захисника у допиті", слова "на відмову від послуг захисника" замінити словами "на відмову від захисника", слова "на отримання послуг захисника за рахунок держави у випадку відсутності коштів на оплату таких послуг" замінити словами " на забезпечення участі захисника за рахунок держави у випадку відсутності коштів на оплату захисту", оскільки сама по собі "присутність захисника" при здійсненні будь-яких процесуальних дій не забезпечує захисту особи.
 
Враховано редакційно   3) мати захисника і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а після першого допиту – мати такі побачення без обмеження їх кількості і тривалості; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом, законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі через відсутність коштів на її оплату;
 
    -676- Забарський В.В.
у пункті 3 частини третьої статті 42:
- слова "на першу вимогу" виключити;
- слова "на присутність захисника під час допиту та інших процесуальних дій" замінити словами "на участь захисника у допиті та інших процесуальних діях";
- слова "на відмову від послуг захисника" замінити словами "на відмову від захисника";
- слова "на отримання послуг захисника за рахунок держави у випадку відсутності коштів на оплату таких послуг" замінити словами "на забезпечення участі захисника за рахунок держави у випадку та порядку, передбачених законом з питань безоплатної правової допомоги".
 
Враховано редакційно    
    -677- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
Пункт 3 викласти в такій редакції:"3) на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту – мати такі побачення без обмеження їх кількості й тривалості; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом, законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв'язку з відсутністю коштів на її оплату;";
 
Враховано    
    -678- Олійник С.В.
У абзаці четвертому частини 3 статті 42 слово "присутність" замінити на слово "участь",а слово "послуг" замінити словами "правової допомоги".
 
Враховано    
    -679- Мойсик В.Р.
У пункті третьому статті 42 слова "на першу вимогу мати захисника" замінити словами "мати захисника", а слова "на присутність захисника під час допиту" замінити словами "на участь захисника у допиті", слова "на відмову від послуг захисника" замінити словами "на відмову від захисника", слова "на отримання послуг захисника за рахунок держави у випадку відсутності коштів на оплату таких послуг" замінити словами " на забезпечення участі захисника за рахунок держави у випадку відсутності коштів на оплату захисту".
 
Враховано    
    -680- Ар'єв В.І.
Пункт 3 частини третьої статті 42 викласти в такій редакції:
"3) на першу вимогу мати захисника і побачення з ним наодинці до першого допиту, а після першого допиту – такі ж побачення без обмеження їх кількості та тривалості, з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, на участь захисника під час допиту та інших процесуальних дій, на відмову від процесуальної допомоги захисника в будь-який момент кримінального провадження, на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадку відсутності коштів на оплату такої допомоги"
 
Враховано частково    
    -681- Олійник С.В.
У абзаці четвертому частини 3 статті 42 слово "послуг" замінити на слова "правової допомоги".
 
Враховано    
313. 4) не говорити нічого з приводу підозри проти нього, обвинувачення або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання;
 
-682- Мойсик В.Р.
Пункт 4 частини третьої статті 42 викласти в такій редакції:
"4) не давати пояснень або показань з приводу підозри проти нього, обвинувачення або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання;
 
Відхилено , запропоновані положення не відносяться до статті 42 КПК  4) надавати пояснення, показання з приводу підозри, обвинувачення або в будь-який момент відмовитися від надання пояснень і показань, відповідей на запитання;
 
    -683- Шкіль А.В.
Пункт 4 частини 3 статті 42 доповнити текстом ", не давати пояснень або показань щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів".
 
Відхилено    
    -684- Ар'єв В.І.
Пункт 4 частини третьої статті 42 виключити.
 
Відхилено    
314. 5) давати пояснення, показання з приводу підозри, обвинувачення чи в будь-який момент відмовитися їх давати;
 
-685- Ар'єв В.І.
пункт 5 частини 3 статті 42 викласти у такій редакції:
"5) давати пояснення, показання з приводу підозри, обвинувачення або в будь-який момент відмовитися від дачі пояснень і показань та надання відповідей на запитання;"
 
Відхилено   5) давати пояснення, показання з приводу підозри, обвинувачення чи в будь-який момент відмовитися їх давати;
 
315. 6) вимагати перевірки обґрунтованості затримання;
 
   6) вимагати перевірки обґрунтованості затримання;
 
316. 7) у разі затримання - на негайне повідомлення членів сім'ї, близьких родичів чи інших осіб про затримання і місце свого перебування згідно з положеннями статті 213 цього Кодексу;
 
-686- Швець В.Д.
У пункті 7 частини третьої статті 42 доповнити словами "але з обов’язковим встановленням особи члена родини затриманого, його місця проживання та засобів зв’язку"
 
Враховано   7) у разі затримання або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – на побачення з членами сім’ї та близькими родичами, але з обов’язковим встановленням особи члена родини затриманого, його місця проживання та засобів зв’язку Тривалість побачення встановлюється від однієї до чотирьох годин;
 
    -687- Мойсик В.Р.
У пункті 7 частини третьої статті 42 доповнити словами "але з обов’язковою установою особи члена родини затриманого, його місця проживання та засобів зв’язку"
 
Враховано    
    -688- Бондик В.А.
У пункті 7 частини третьої статті 42 доповнити словами "але з обов’язковою установою особи члена родини затриманого, його місця проживання та засобів зв’язку"
 
Враховано    
    -689- Прутнік Е.А.
У пункті 7 частини третьої статті 42 доповнити словами "але з обов’язковою установою особи члена родини затриманого, його місця проживання та засобів зв’язку"
 
Враховано    
    -690- Плотніков О.В.
У пункті 7 частини третьої статті 42 доповнити словами "але з обов’язковою установою особи члена родини затриманого, його місця проживання та засобів зв’язку"
 
Враховано    
    -691- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
Пункт 7 частини третьої статті 42 після слів "у разі затримання" доповнити словами "або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою".
 
Враховано    
    -692- Сас С.В.
П. 7 ч. 3 статті 42 викласти в такій редакції "У разі затримання – невідкладного повідомлення за допомогою телефону або в інший спосіб членів сім’ї та близьких родичів чи інших осіб про затримання і місце свого перебування згідно з положеннями ст. 213 цього кодексу".
 
Враховано редакційно    
    -693- Ар'єв В.І.
у пункті 7 частини 3 статті 42 після слів: "у разі затримання" доповнити словами: "або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою".
 
Враховано    
    -694- Забарський В.В.
Пункт 7 частини 3 статті 42 доповнити словами "але з обов’язковим встановленням особи члена родини затриманого, його місця проживання та засобів зв’язку і обов’язковою фіксацією всіх встановлених даних, дати та часу здійснення такого повідомлення в матеріалах справи."
 
Враховано    
317. 8) збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази;
 
-695- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У пункті 8 частини третьої статті 42 слово "докази" замінити словами "речі і документи";
 
Відхилено   8) збирати і надавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази;
 
    -696- Воропаєв Ю.М.
Пункт 8 Частини 3 Статті 42 "Підозрюваний, обвинувачений" викласти у такій редакції:
"8) збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази, відбирати афідевіт;".
 
Відхилено    
    -697- Шишкіна Е.В.
Пункт 8 частини 3 ст. 42 проекту викласти в такій редакції: "8) збирати і подавати прокурору, слідчому судді речі і документи".
 
Відхилено    
318. 9) брати участь у проведенні процесуальних дій;
 
-698- Мойсик В.Р.
Потребує уточнення право підозрюваного, обвинуваченого "брати участь у проведенні процесуальних дій" (п. 9 ч. 3 ст. 42 Проекту), оскільки поняття "процесуальної дії" є занадто широкою категорією. Участь вказаних учасників у проведенні процесуальних дій повинна бути обмежена у випадках проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також прийняття процесуальних рішень та складання процесуальних актів.
Пункт 9 частини 3 статті 42 викласти в такій редакції:
"9) з дозволу слідчого брати участь в процесуальних діях".
 
Відхилено   9) брати участь у проведенні процесуальних дій;
 
319. 10) під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу;
 
-699- Мойсик В.Р.
Пункт 10 частини другої статті 42 викласти в такій редакції:
"10) під час проведення процесуальних дій ставити запитання особам, які дають показання під час слідчих дій"
 
Відхилено   10) під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу;
 
320. 11) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право заборонити застосовування технічних засобів при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення відомостей, які містять таємницю, що охороняється законом, чи стосуються інтимного життя особи, про що виноситься вмотивована постанова (ухвала);
 
   11) нза наявності відповідних підстав – на застосування заходів безпеки відповідно до законодавства;
 
321. 12) заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім'ї, близьких родичів, майна, житла тощо;
 
-700- Швець В.Д.
Пункт 12 частини третьої статті 42 доповнити словами "та отримувати на них відповіді."
 
Враховано   12) використовувати інші не заборонені цим Кодексом засоби захисту.
 
    -701- Мойсик В.Р.
Пункт 12 частини третьої статті 42 доповнити словами "та отримувати на них відповіді."
 
Враховано    
    -702- Бондик В.А.
Пункт 12 частини третьої статті 42 доповнити словами "та отримувати на них відповіді."
 
Враховано    
    -703- Прутнік Е.А.
Пункт 12 частини третьої статті 42 доповнити словами "та отримувати на них відповіді."
 
Враховано    
    -704- Плотніков О.В.
Пункт 12 частини третьої статті 42 доповнити словами "та отримувати на них відповіді."
 
Враховано    
    -705- Забарський В.В.
Пункт 12 частини третьої статті 42 доповнити словами "та отримувати на них відповіді."
 
Враховано    
322. 13) заявляти відводи;
 
-706- Шкіль А.В.
В пункті 12 частини 3 статті 42 після слів "заявляти клопотання" доповнити текстом ", зокрема,"
 
Відхилено   13) заявляти відводи;
 
323. 14) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом, та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу;
 
-707- Швець В.Д.
У статті 42 КПК обвинуваченому слід надати право вчасного доступу до документів, за виключенням секретних слідчих дій, і не лише після закінчення досудового слідства. Попри внесення змін до пункту 14 статті 42, рекомендації експертного висновку все ще не враховано, оскільки доступ до матеріалів справи може надаватися лише після завершення розслідування, як передбачено у статті 290 Кодексу.
 
Враховано   14) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 221 цього Кодексу, та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу;
 
    -708- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
у пункті 14 частинип третьої статті 42 слова "цим Кодексом" замінити словами "статтею 221 цього Кодексу";
 
Враховано    
324. 15) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
 
   15) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
 
325. 16) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом;
 
   16) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом;
 
326. 17) вимагати відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, в порядку, визначеному законом, а також відновлення репутації, якщо підозра, обвинувачення не підтвердились;
 
   17) вимагати відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, в порядку, визначеному законом, а також відновлення репутації, якщо підозра, обвинувачення не підтвердилися;
 
327. 18) користуватись рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.
 
-709- Мойсик В.Р.
Доповнити частину 3 статті 42 новими пунктами такого змісту::
"19) мати приватні бесіди з персоналом національних превентивних механізмів з метою захисту від катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання відповідно до норм Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання;
20) збирати відомості про факти, що можуть використовуватися як докази в справі, в тому числі запитувати і одержувати документи чи їх копії від громадян та юридичних осіб, знайомитися на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян з необхідними документами, крім тих, таємниця яких охороняється законом, одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань, опитувати громадян".
 
Враховано частково   18) користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.
19) збирати відомості про факти, що можуть використовуватися як докази у справі, в тому числі запитувати і одержувати документи чи їх копії від громадян та юридичних осіб, ознайомлюватися на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян з необхідними документами, крім тих, таємниця яких охороняється законом, одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань, опитувати громадян.
 
    -710- Одарченко Ю.В.
Доповнити ч. 3 статті 42 пунктом 19 наступного змісту:
"19) під час ознайомлення з матеріалами провадження роботи з них копії із застосування копіювальної техніки або фото-техніки;"
 
Відхилено    
    -711- Григорович Л.С.
стаття 42:
доповнити пункт 3 новим підпунктом дев’ятнадцятий "При застосуванні запобіжного заходу до підозрюваного, обвинуваченого обвинувачення йому має бути пред'явлене не пізніше десяти діб з моменту застосування запобіжного заходу. Якщо в цей строк обвинувачення не було пред'явлене, то запобіжний захід вважається скасованим";
 
Відхилено    
    -712- Ар'єв В.І.
частину 3 статті 42 доповнити новими пунктами такого змісту:
" в разі затримання або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на побачення із членами сім’ї та близькими родичами, не рідше одного разу на тиждень. Тривалість побачення встановлюється від однієї до чотирьох годин;
за наявності відповідних підстав, на застосування заходів безпеки відповідно до законодавства;
використовувати будь-які інші не заборонені цим Кодексом засоби захисту".
 
Відхилено    
    -713- Ківалов С.В.
частину третю статті 42 доповнити новими пунктами такого змісту:
"20) власноручно викладати свої показання в протоколі допиту, очної ставки, пред’явлення для впізнання, відтворення обстановки та обставин події;
21) знайомитися з протоколом допиту і клопотати про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, власноручно робити такі доповнення і зауваження";
 
Відхилено    
328. 4. Обвинувачений також має право:
 
-714- Грицак В.М.
У абзаці першому частини четвертої статті 42 слово "обвинувачений" замінити словом "підсудний".
 
Відхилено   4. Обвинувачений також має право:
 
    -715- Савченко І.В.
У абзаці першому частини четвертої статті 42 слово "обвинувачений" замінити словом "підсудний".
 
Відхилено    
329. 1) брати участь під час судового розгляду у допиті свідків обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;
 
-716- Шишкіна Е.В.
Пункт 1 частини четвертої ст. 42 проекту викласти в такій редакції: "брати участь під час судового розгляду у допиті свідків обвинувачення та вимагати їхнього допиту, а також викликати і допитувати свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;".
 
Відхилено   1) брати участь під час судового розгляду у допиті свідків обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;
 
330. 2) збирати і подавати суду докази;
 
-717- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У пункті 2 частини четвертої статті 42 слово "докази" замінити словами "речі і документи";
 
Відхилено   2) збирати і надавати суду докази;
 
    -718- Шишкіна Е.В.
У пункті 2 частини четвертої статті 42 слово "докази" замінити словами "речі і документи";
 
Відхилено    
331. 3) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
 
-719- Мойсик В.Р.
В пункті 3 ч. 4 ст. 42 "Підозрюваний, обвинувачений" слово "підкорятися" замінити на слово "виконувати". Крім того; вказаною статтею визначено, що обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду. Тобто, на момент складання обвинувального акту у кримінальному провадженні відсутня особа зі статусом обвинуваченого. Разом з тим, у ст. 291 "Обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування" зазначено, що слідчий складає обвинувальний акт, в якому вказує анкетні відомості кожного "обвинуваченого". Пропоную застосувати термін "підозрюваного", або змінити статтю 42.
 
Відхилено   3) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
 
332. 4) виступати в судових дебатах;
 
   4) виступати в судових дебатах;
 
333. 5) знайомитися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому повинні надати уповноважені працівники суду, і подавати свої зауваження;
 
-720- Олійник В.М.
Малишев В.С.
пункт 5 частини четвертої статті 42 після слів "і подавати" доповнити словами "на них";
 
Враховано   5) ознайомлюватися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому зобов‘язані надати уповноважені працівники суду, і подавати щодо них свої зауваження;
 
334. 6) оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення.
 
-721- Швець В.Д.
Частиною 4 ст. 42 проекту КПК України передбачені права обвинуваченого, однак пунктом 278 висновку Ради Європи передбачено дотримання права, передбаченого пунктом (4) статті 5 Європейскої конвенції, оскаржувати законність свого тримання під вартою в суді. Це ж право включає в себе право на отримання правової допомоги.
Відповідно пропоную доповнити ч. 4 ст. 42 новим пунктом такого змісту:
"отримувати правову допомогу та брати участь у провадженні, в якому вирішується питання про тримання особи під вартою".
 
Враховано   6) оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення;
7) отримувати правову допомогу та брати участь у провадженні, в якому вирішується питання про тримання особи під вартою.
 
335. 5. Підозрюваний, обвинувачений мають також інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
 
   5. Підозрюваний, обвинувачений мають також інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
 
336. 6. Підозрюваний, обвинувачений, який є іноземцем і тримається під вартою, має право на зустрічі з представником дипломатичної чи консульської установи своєї держави, яку йому зобов'язана забезпечити адміністрація місця ув'язнення.
 
   6. Підозрюваний, обвинувачений, який є іноземцем і тримається під вартою, має право на зустріч з представником дипломатичної чи консульської установи своєї держави, яку йому зобов'язана забезпечити адміністрація місця ув'язнення.
 
337. 7. Підозрюваний, обвинувачений зобов'язаний:
 
-722- Сас С.В.
Ч. 7 та ч. 8 статті 42 вилучити, так як в них запроваджено так звані "процесуальні обов’язки" підозрюваного та обвинуваченого. Згідно положень принципу презумпції невинуватості на підозрюваного, обвинуваченого не можна покладати жодних юридичних обов’язків у зв’язку із їх кримінальним переслідуванням. У разі не виключення ч. 7 пункт 1 викласти в такій редакції "прибувати за викликом до суду, слідчого, а разу неможливості прибути за викликом у призначений строк заздалегідь повідомити про це суд, слідчого".
 
Відхилено   7. Підозрюваний, обвинувачений зобов'язаний:
 
338. 1) прибувати за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд;
 
-723- Мойсик В.Р.
В новій редакції викласти й пункт 1 частини 7 статті 42:
"1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк – заздалегідь повідомити про це зазначених осіб".
 
Враховано   1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк – заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;
 
    -724- Швець В.Д.
В новій редакції викласти й пункт 1 частини 7 статті 42:
"1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк – заздалегідь повідомити про це зазначених осіб".
 
Враховано    
    -725- Ківалов С.В.
у пункті першому частини сьомої статті 42 після слів "суду" доповнити словами "прокурора, слідчого";
 
Враховано    
    -726- Шемчук В.В.
у пункті першому частини сьомої статті 42 після слів "суду" доповнити словами "прокурора, слідчого";
 
Враховано    
    -727- Малишев В.С.
Олійник В.М.
пункт 1 частини сьомої статті 42 викласти в такій редакції:
"1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду, а у разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити їх про це;".
 
Враховано    
    -728- Вернидубов І.В.
П.1 ч.7 ст. 42 після слів "суд" доповнити словами " слідчого та прокурора" та викласти в такій редакції: "прибувати за викликом до суду, слідчого та прокурора, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк – заздалегідь повідомити про це суд, слідчого та прокурора".
 
Враховано    
    -729- Забарський В.В.
У частині сьомій статті 42 слово "заздалегідь" замінити словами "не пізніше як за три дні"
 
Відхилено    
339. 2) виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
 
   2) виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
 
340. 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.
 
-730- Кармазін Ю.А.
у пункті 3 частини сьомої статті 42 слова: "підкорятися законним вимогам" замінити на слова "виконувати законні вимоги" і далі – за текстом.
 
Враховано   3) виконувати законні вимоги та розпорядження слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.
 
341. 8. Підозрюваному, обвинуваченому вручається пам'ятка про його процесуальні права та обов'язки одночасно з їх повідомленням особою, яка здійснює таке повідомлення.
 
-731- Олійник С.В.
Частину 8 статті 42 викласти в такій редакції:
"Про повідомлення процесуальних прав та обов’язків підозрюваному, обвинуваченому складається протокок, який підписує він та особа, яка здійснює таке повідомлення. Копія протоколу про повідомлення процесуальних прав та обов’язків вручається підозрюваному, обвинуваченому".
 
Враховано   8. Про повідомлення процесуальних прав та обов’язків підозрюваному, обвинуваченому складається протокол, який підписують він та особа, яка здійснила таке повідомлення. Копія протоколу про повідомлення процесуальних прав та обов’язків вручається підозрюваному, обвинуваченому.
 
    -732- Бірюк Л.В.
Статтю 42 доповнити новою частиною такого змісту:
"9. При застосуванні запобіжного заходу до підозрюваного обвинувачення йому має бути пред'явлене не пізніше десяти діб з моменту застосування запобіжного заходу. Якщо в цей строк обвинувачення не буде пред'явлене, запобіжний захід скасовується."
 
Відхилено    
342. Стаття 43. Виправданий, засуджений
 
-733- Сас С.В.
Статтю 43 виключити.
 
Відхилено   Стаття 43. Виправданий, засуджений
 
343. 1. Виправданим у кримінальному провадженні є обвинувачений, виправдувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили.
 
-734- Грицак В.М.
У частині першій статті 43 слово "обвинувачений" замінити словом "підсудний".
 
Відхилено   1. Виправданим у кримінальному провадженні є обвинувачений, виправдувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили.
 
    -735- Савченко І.В.
У частині першій статті 43 слово "обвинувачений" замінити словом "підсудний".
 
Відхилено    
    -736- Кармазін Ю.А.
У статті 43 частини першу – другу викласти, як частину першу у такій редакції:
"1. Обвинувачений або особа, щодо якої подано кримінальний позов, при призначенні справи судом до розгляду визнається підсудним, підсудний, щодо якого ухвалено обвинувальний вирок, - засудженим, а стосовно якого ухвалено виправдувальний вирок, - виправданим.".
 
Відхилено    
344. 2. Засудженим у кримінальному провадженні є обвинувачений, обвинувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили.
 
-737- Грицак В.М.
У частині другій статті 43 слово "обвинувачений" замінити словом "підсудний".
 
Відхилено   2. Засудженим у кримінальному провадженні є обвинувачений, обвинувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили.
 
    -738- Савченко І.В.
У частині другій статті 43 слово "обвинувачений" замінити словом "підсудний".
 
Відхилено    
345. 3. Виправданий, засуджений має права обвинуваченого, передбачені статтею 42 цього Кодексу, в обсязі, необхідному для його захисту на відповідній стадії судового провадження.
 
   3. Виправданий, засуджений має права обвинуваченого, передбачені статтею 42 цього Кодексу, в обсязі, необхідному для його захисту на відповідній стадії судового провадження.
 
346. Стаття 44. Законний представник підозрюваного, обвинуваченого
 
-739- Ківалов С.В.
Статтю 44 викласти в такій редакції:
"Стаття 44. Законний представник підозрюваного, обвинуваченого або особи, щодо якої вирішується або вирішено питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру
1. Якщо в процесуальній дії бере участь неповнолітній або недієздатний (обмежено дієздатний, якщо він страждає на психічний розлад, який істотно впливає на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними) підозрюваний, обвинувачений або особа, щодо якої вирішується або вирішено питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, до участі у ній залучається законний представник. Законним представником такої особи є батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники чи інші особи, передбачені Сімейним кодексом України.
2. Про залучення законного представника слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя, суд – ухвалу, копія якої вручається законному представнику.
3. Рішенням слідчого, прокурора, суду може бути заборонено певній особі бути законним представником неповнолітнього або недієздатного (обмежено дієздатного якщо він страждає на психічний розлад, який істотно впливає на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними) підозрюваного, обвинуваченого або особи, щодо якої вирішується або вирішено питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, у кримінальному провадженні, якщо це суперечить його інтересам. Таке рішення має бути мотивованим. У такому випадку слідчий, прокурор або суд зобов’язаний забезпечити участь іншого законного представника.
4. Законний представник користується процесуальними правами особи, інтереси якої він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена представнику. Законний представник зобов’язаний законними засобами відстоювати права, свободи і законні інтереси особи, яку представляє. Він зобов’язаний з’являтися за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, суду. не перешкоджати встановленню обставин у справі шляхом примушування свідка, потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого чи інших осіб до відмови від давання показань або до завідомо неправдивих показань, судового експерта або перекладача до відмови від виконання покладених на них обов’язків, судового експерта – до завідомо неправдивого висновку, перекладача - до завідомо неправильного перекладу, іншим чином сфальсифікувати докази у справі або затягнути розслідування справи. Він також повинен дотримуватися встановленого порядку при розслідуванні і судовому розгляді справи";
 
Відхилено   Стаття 44. Законний представник підозрюваного, обвинуваченого
 
347. 1. Якщо підозрюваним, обвинуваченим є неповнолітній або особа, визнана в встановленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до участі в процесуальній дії разом із ним залучається його законний представник.
 
   1. Якщо підозрюваним, обвинуваченим є неповнолітній або особа, визнана у встановленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до участі в процесуальній дії разом з ним залучається його законний представник.
 
348. 2. Як законні представники можуть бути залучені батьки (усиновлювачі), а в разі їх відсутності - опікуни, піклувальники особи, інші повнолітні близькі родичі чи члени сім'ї, а також представники органів опіки і піклування, установ і організацій, під опікою чи піклуванням яких перебуває неповнолітній, недієздатний чи обмежено дієздатний.
 
   2. Як законні представники можуть бути залучені батьки (усиновлювачі), а в разі їх відсутності - опікуни, піклувальники особи, інші повнолітні близькі родичі чи члени сім'ї, а також представники органів опіки і піклування, установ і організацій, під опікою чи піклуванням яких перебуває неповнолітній, недієздатний чи обмежено дієздатний.
 
349. 3. Про залучення законного представника слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя, суд - ухвалу, копія якої вручається законному представнику.
 
   3. Про залучення законного представника слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя, суд - ухвалу, копія якої вручається законному представнику.
 
350. 4. У разі якщо дії чи інтереси законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє, за рішенням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду такий законний представник замінюється іншим із числа осіб, зазначених у частині другій цієї статті.
 
   4. У разі якщо дії чи інтереси законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє, за рішенням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду такий законний представник замінюється іншим з числа осіб, зазначених у частині другій цієї статті.
 
351. 5. Законний представник користується процесуальними правами особи, інтереси якої він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена представнику.
 
   5. Законний представник користується процесуальними правами особи, інтереси якої він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена представнику.
 
352. Стаття 45. Захисник
 
-740- Аржевітін С.М.
Статтю 45 проекту кодексу викласти в такій редакції :
"Стаття 45. Захисник
1. Захисником є особа, яка особисто чи за дорученням юридичної особи здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, а також особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування.
Кількість таких захисників може складати не більше п’яти осіб.
2. У випадку залучення захисника слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням відповідно до статті 49, а також в разі залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії відповідно до статті 53 цього Кодексу захисником є адвокат, який внесений до Єдиного реєстру адвокатів та адвокатських утворень.
 
Визначатись голосуванням  Стаття 45. Захисник
 
    -741- Кармазін Ю.А.
Статтю 45 викласти у такій редакції:
"Стаття 45. Захисник
1. Захисником є особа, яка в порядку, встановленому законом, уповноважена здійснювати захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого та надавати їм правову допомогу при провадженні у кримінальній справі.
2. Як захисники допускаються особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні, а у випадках, передбачених законами України, - й інші фахівці у галузі права, які мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.".
 
Визначатись голосуванням   
    -742- Ківалов С.В.
Статтю 45 викласти в такій редакції:
"Стаття 45. Захисник
1. Захисником є особа, яка має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні (адвокат), та інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Захисник здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, а також особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, та надає йому необхідну юридичну допомогу під час кримінального провадження".
 
Визначатись голосуванням   
    -743- Бірюк Л.В.
Статтю 45 викласти в наступній редакції:
"Захисником є особа, яка в порядку, встановленому законом, уповноважена здійснювати захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого та надання їм необхідної юридичної допомоги при провадженні у кримінальній справі.
Як захисники допускаються особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні та інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. У випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом, як захисники допускаються близькі родичі обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, його опікуни або піклувальники."
 
Визначатись голосуванням   
    -744- Гуменюк О.І.
Викликають заперечення пропозиції статті 45 проекту, згідно яких здійснення захисту підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, а також особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування є виключною компетенцією адвокатів. Такі положення суперечать вимогам статей 22 та 59 Конституції України, які гарантують право кожного бути вільним у виборі захисника своїх прав та не допускати звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів. Пропоную залишити чинну редакцію положень щодо "захисника", прописаних в статті 44 Кримінально-процесуального кодексу України.
 
Визначатись голосуванням   
    -745- Григорович Л.С.
Статтю 45 викласти у такій редакції: "Захисником є особа, яка в порядку, встановленому законодавством, уповноважена здійснювати захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого та надання їм необхідної юридичної допомоги при провадженні у кримінальній справі.
Як захисники допускаються особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні та інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. У випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом, як захисники допускаються близькі родичі обвинуваченого,підсудного, засудженого, виправданого, його опікуни або піклувальники";
 
Визначатись голосуванням   
    -746- Міщенко С.Г.
Статтю 45 викласти в такій редакції:
"Стаття 45. Захисник
1. Захисником є особа, яка в порядку, встановленому законом, уповноважена здійснювати захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, свідка та надання їм необхідної юридичної допомоги при провадженні у кримінальній справі
2. Як захисники допускаються особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні та інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. У випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом, як захисники допускаються близькі родичі обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, свідка його опікуни або піклувальники".
 
Визначатись голосуванням   
    -747- Прокопчук Ю.В.
Статтю 45 викласти в такій редакції:
"1. Захисником є особа, уповноважена в порядку, встановленому законодавством, надавати юридичну допомогу, захищати права та інтереси підозрюваного, обвинуваченого, виправданого.
2. Захисником може бути адвокат, який внесений до Єдиного реєстру адвокатів та адвокатських утворень, який має за законом право на надання правової допомоги чи за дорученням, а також близькі родичі обвинуваченого, підсудного, виправданого, його опікуни або піклувальники";
 
Визначатись голосуванням   
    -748- Кожем'якін А.А.
Статтю 45 викласти у такій редакції:
"Стаття 45. Захисник
Захисником є особа, яка в порядку, встановленому законом, уповноважена здійснювати захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого та надання їм необхідної юридичної допомоги при провадженні у кримінальній справі.
Як захисники допускаються особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні та інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. У випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом, як захисники допускаються близькі родичі обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, його опікуни або піклувальники.
Повноваження захисника на участь у справі стверджується:
1) адвоката - ордером відповідного адвокатського об’єднання;
2) адвоката, який не є членом адвокатського об’єднання - угодою, інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи або дорученням юридичної особи - угодою або дорученням юридичної особи;
3) близьких родичів, опікунів або піклувальників - заявою обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого про їх допуск до участі в справі як захисників.
Захисник допускається до участі в справі в будь-якій стадії процесу. Близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники в якості захисників допускаються до участі в справі з моменту пред’явлення обвинуваченому для ознайомлення матеріалів досудового слідства. У випадках, коли відповідно до вимог статті 46 цього Кодексу участь захисника є обов’язковою, близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники в якості захисників можуть брати участь у справі лише одночасно з захисником - адвокатом чи іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Про допуск захисника до участі в справі особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор, суддя виносять постанову, а суд - ухвалу.
Як захисники свідка, запрошені ним для надання правової допомоги під час допиту чи проведення інших слідчих дій за участю свідка, допускаються особи, які відповідають вимогам частин другої і третьої цієї статті. Допуск захисника свідка до участі у справі здійснюється у порядку, передбаченому частиною п’ятою цієї статті."
 
Визначатись голосуванням   
    -749- Швець В.Д.
Прокопчук Ю.В.
Статтю 45 викласти у такій редакції:
Частину першу статті 45 викласти у такій редакції:
"1. Захисником є адвокат, фахівець з питань права, родич або будь-яка інша особа в т.ч. громадянин іншої держави, яка запрошена підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, засудженим, виправданим, свідком або іншим громадянином України для здійснення захисту в кримінальному провадженні".
 
Визначатись голосуванням   
    -750- Ар'єв В.І.
Статтю 45 викласти у такій редакції:
Стаття 45. Захисник
1. Захисником в кримінальному провадженні є особа, яка уповноважена здійснювати захист прав, свобод і інтересів підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого та особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та надавати їм необхідну правову допомогу.
2. Захисником може бути особа, яка має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні та здійснює адвокатську діяльність в порядку і формах встановлених законом".
 
Визначатись голосуванням   
    -751- Гнаткевич Ю.В.
Статтю 45 викласти в такій редакції:
"Стаття 45. Захисник
1. Захисником є особа, яка в порядку, встановленому законом, уповноважена здійснювати захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого та надання їм необхідної юридичної допомоги при провадженні у кримінальній справі.
2. Як захисники допускаються особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні та інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. У випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом, як захисники допускаються близькі родичі обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого.
3. Повноваження захисника на участь у справі стверджується:
1) адвоката - ордером відповідного адвокатського об'єднання;
2) адвоката, який не є членом адвокатського об'єднання - угодою, інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи або дорученням юридичної особи - угодою або дорученням юридичної особи;
3) близьких родичів - заявою обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого про їх допуск до участі в справі як захисників.
4. Захисник допускається до участі в справі в будь-якій стадії
процесу. Близькі родичі обвинуваченого в якості захисників допускаються до участі в справі з моменту пред'явлення обвинуваченому для ознайомлення матеріалів досудового слідства.
У випадках, коли відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов'язковою, близькі родичі обвинуваченого в якості захисників можуть брати участь у справі лише одночасно з захисником - адвокатом чи іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Про допуск захисника до участі в справі особа, яка провадить
дізнання, слідчий, прокурор, суддя виносять постанову, а суд – ухвалу".
 
Визначатись голосуванням   
    -752- Шемчук В.В.
Статтю 45 викласти в такій редакції: "Захисником, є особа, яка в порядку, встановленому законом здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, а також особи, стосовно якої передбачаються застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування.
Як захисники допускаються особи, які мають свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю в Україні та інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи".
 
Визначатись голосуванням   
    -753- Мойсик В.Р.
Статтю 45 викласти в такій редакції:
"Стаття 45. Захисник
1. Захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, а також особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування. Захисником на вимогу підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, а також особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування також може бути особа, яка є спеціалістом у галузі права, або близький родич.
2. Захисником не може бути адвокат, який не внесений до Єдиного реєстру адвокатів та адвокатських утворень або виключений з нього".
 
Визначатись голосуванням   
353. 1. Захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, а також особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування.
 
-754- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
Частину 1 статті 45 викласти в такій редакції:
"1. Захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).
 
Враховано   1. Захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого (підсудного), засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).
Підозрюваним, обвинуваченим (підсудним), засудженим, виправданим, свідком або іншим громадянином України для здійснення захисту в кримінальному провадженні додатково можуть бути запрошені: фахівець з питань права, родич або будь-яка інша особа в тому числі громадянин іншої держави.
 
    -755- Швець В.Д.
Частину першу статті 45 викласти в такій редакції: "1. Захисником є адвокат, який здійснює захист прав і законних інтересів свідка, підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою або відповідним органом міжнародної організації, юрисдикція яких визнана Україною, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, звільнення від кримінальної відповідальності або вирішувалося питання про їх застосування та надає їм правову допомогу у кримінальному провадженні", оскільки наведене у частині першій визначення є неповним.
 
Враховано частково    
    -756- Бондик В.А.
Частину першу статті 45 викласти в такій редакції: "1. Захисником є адвокат, який здійснює захист прав і законних інтересів свідка, підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою або відповідним органом міжнародної організації, юрисдикція яких визнана Україною, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, звільнення від кримінальної відповідальності або вирішувалося питання про їх застосування та надає їм правову допомогу у кримінальному провадженні", оскільки наведене у частині першій визначення є неповним.
 
Враховано редакційно    
    -757- Прутнік Е.А.
Частину першу статті 45 викласти в такій редакції: "1. Захисником є адвокат, який здійснює захист прав і законних інтересів свідка, підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою або відповідним органом міжнародної організації, юрисдикція яких визнана Україною, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, звільнення від кримінальної відповідальності або вирішувалося питання про їх застосування та надає їм правову допомогу у кримінальному провадженні", оскільки наведене у частині першій визначення є неповним.
 
Враховано редакційно    
    -758- Плотніков О.В.
Частину першу статті 45 викласти в такій редакції: "1. Захисником є адвокат, який здійснює захист прав і законних інтересів свідка, підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою або відповідним органом міжнародної організації, юрисдикція яких визнана Україною, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, звільнення від кримінальної відповідальності або вирішувалося питання про їх застосування та надає їм правову допомогу у кримінальному провадженні", оскільки наведене у частині першій визначення є неповним.
 
Враховано редакційно    
    -759- Забарський В.В.
Частину першу статті 45 викласти в такій редакції: "1. Захисником є адвокат, який здійснює захист прав і законних інтересів свідка, підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою або відповідним органом міжнародної організації, юрисдикція яких визнана Україною, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, звільнення від кримінальної відповідальності або вирішувалося питання про їх застосування та надає їм правову допомогу у кримінальному провадженні", оскільки наведене у частині першій визначення є неповним.
 
Враховано редакційно    
    -760- Яценюк А.П.
Частину першу статті 45 викласти в такій редакції:
"1. Захисником є адвокат, родич, який здійснює захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, або вирішувалося питання про їх застосування та надає їм правову допомогу у кримінальному провадженні".
 
Відхилено    
    -761- Олійник С.В.
Статтю 45 викласти в такій редакції:
"Стаття 45. Захисник
1. Захисником у кримінальному провадженні є особа, яка уповноважена здійснювати захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого та особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування та надавати їм необхідну правову допомогу.
2. Захисником може бути особа, яка має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні та здійснює адвокатську діяльність в порядку і формах встановлених законом.".
 
Відхилено    
    -762- Мойсик В.Р.
Визначення захисника слід відкоригувати згідно з рішенням Конституційного Суду України у справі Солдатова (ч.1 ст.45).
У статті 45 крім адвоката доцільно визначити захисниками особу, яка має науковий ступінь доктора чи кандидата юридичних наук у галузі права, а також близьких родичів обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, його опікунів, або піклувальників в якості захисників в кримінальному процесі.
Частину 1 статті 45 викласти у такій редакції:
"1. Захисником є адвокат, який здійснює захист прав і законних інтересів свідка, підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою або відповідним органом міжнародної організації, юрисдикція яких визнана Україною, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, звільнення від кримінальної відповідальності або вирішувалося питання про їх застосування та надає їм правову допомогу у кримінальному провадженні".
 
Відхилено    
    -763- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У частині першій статті 45 слово "адвокат" замінити словами "фізична особа, яка".
 
Відхилено    
    -764- Шишкіна Е.В.
У частині першій статті 45 слово "адвокат" замінити словами "фізична особа, яка".
 
Відхилено    
    -765- Климець П.А.
У розділі І статті 45 пункт 1 подати у наступній редакції: "Захисником є особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, що здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, а також особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування".
 
Враховано частково    
354. 2. Захисником не може бути адвокат, який не внесений до Єдиного реєстру адвокатів та адвокатських утворень або виключений з нього.
 
-766- Мойсик В.Р.
Ч.2 ст.45 викласти у такій редакції:
"2. Захисником не може бути адвокат у випадку анулювання чи зупинення дії його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Щодо редакції даного положення, використаного у проекті: "Захисником не може бути адвокат, який не внесений до Єдиного реєстру адвокатів та адвокатських утворень або виключений з нього" слід зазначити, що відповідні данні про адвокатів вносяться тільки до Єдиного реєстру адвокатів України, а не до Єдиного реєстру адвокатських об’єднань.
 
Враховано   2. Захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України або стосовно якого у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.
 
    -767- Шемчук В.В.
Частину другу статті 45 виключити.
 
Відхилено    
    -768- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
Частину другу статті 45 викласти в такій редакції:
"2. Захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України, або стосовно якого у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю."
 
Враховано    
    -769- Шкіль А.В.
Частину 2 статті 45 видалити.
 
Відхилено    
    -770- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
"2. Захисником може бути:
1) адвокат;
2) інший фахівець у галузі права, який має науковий ступінь кандидата або доктора юридичних наук";
 
Відхилено    
    -771- Шишкіна Е.В.
"2. Захисником може бути:
1) адвокат;
2) інший фахівець у галузі права, який має науковий ступінь кандидата або доктора юридичних наук";
 
Відхилено    
    -772- Климець П.А.
У розділі І ст. 45 пункт 2 виключити.
 
Відхилено    
    -773- Зварич Р.М.
Частину другу статті 45 викласти в такій редакції:
"2. Захисником може бути:
1) адвокат;
2) інший фахівець у галузі права, який має науковий ступінь кандидата або доктора юридичних наук."
 
Відхилено    
    -774- Швець В.Д.
Прокопчук Ю.В.
Частину другу статті 45 виключити
 
Враховано редакційно (може бути залучений додатково)   
    -775- Одарченко Ю.В.
Статтю 45 доповнити частиною 3 наступного змісту:
"3. Захисником обвинуваченого може бути фахівець у галузі права, що має кваліфікаційний рівень не менш, як "спеціаліст" - на підставі угоди із обвинуваченим."
 
Відхилено    
    -776- Одарченко Ю.В.
Доповнити Кодекс статтею 45-1 наступного змісту:
"Стаття 45-1. Громадський захисник.
У випадку, якщо обвинувачений є членом об’єднання громадян, що відповідно до Статуту має право на захист своїх членів, до участі у кримінальному процесі може бути залучений громадський захисник.
Громадський захисник залучається до участі у процесі за поданням об’єднання громадян та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або виправданого постановою слідчого, прокурора, або ухвалою суду.
Громадський захисник має всі права та обов’язки захисника, але його участь у процесуальних діях не є обов’язковою.
Громадський захисник може бути усунений від участі у справі у тому ж порядку, що і захисник, а також має право відмовитися від участі у справі.
Громадський захисник виконує свої обов’язки на безоплатній основі."
 
Відхилено    
    -777- Шенцев Д.О.
Статтю 45 проекту КПК України доповнити новою частиною 3 такого змісту:
"3. Якщо у кримінальному провадженні у якості захисника залучено адвоката, додатково, захисником також може бути залучено і фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто, чи за дорученням юридичної особи."
 
Враховано редакційно    
355. Стаття 46. Загальні правила участі захисника у кримінальному провадженні
 
-778- Швець В.Д.
Прокопчук Ю.В.
Частину першу та третю статті 46 виключити.
У зв’язку з цим частину другу вважати частиною першою, доповнивши її першим реченням такого змісту: "Підозрюваного, обвинуваченого, надається не менш ніж 72 години на запрошення захисника для участі у кримінальному провадженні"; частини четверту – сьому вважати відповідно частинами другою – п’ятою;
Речення друге частини третьої статті 46 викласти в такій редакції:
"Візуальний, аудіо та відеоконтроль та фіксація під час спілкування зі підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, засудженим, виправданим, свідком забороняється"
 
Відхилено   Стаття 46. Загальні права і правила участі захисника у кримінальному провадженні
 
    -779- Бондик В.А.
Статтю 46 доповнити конкретними процесуальними правами захисника, а не встановлювати їх через можливість використовувати права підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює. захисника прямою нормою КПК.
Тому, статтю 46 проекту пропонуємо назвати "Загальні права і правила участі захисника у кримінальному провадженні", а її частину першу викласти у такій редакції:
"1. З моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду, захисник здійснює захист на всіх стадіях кримінального провадження і має наступні права: :
1) до першого та перед кожним наступним допитом підозрюваного мати побачення з ним з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування;
2) мати побачення з обвинуваченим та засудженим, чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру;
3) ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення, а після закінчення досудового слідства - з усіма матеріалами справи;
4) бути присутнім та приймати участь у допитах підозрюваного, обвинуваченого та при виконанні інших слідчих дій;
5) застосовувати технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами справи;
6) збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази, отримані на підставі адвокатського запиту;
7) знайомитися на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян з документами, необхідними для здійснення захисту та надання правової допомоги крім тих, таємниця яких охороняється законом;
8) одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань, у тому числі експертні;
9) брати участь у проведенні процесуальних дій, під час яких ставити запитання учасникам кримінального провадження, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу;
10) заявляти клопотання;
11) заявляти відводи;
12) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом, та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу;
13) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
14) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом;
15) брати участь під час судового розгляду у допиті свідків сторони обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;
16) збирати і подавати суду докази;
17) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
18) виступати в судових дебатах;
19) знайомитися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому повинні надати уповноважені працівники суду, і подавати свої зауваження;
20) оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення.
Захисник має право приймати участь у досудовому слідстві по наданню правової допомоги свідку .
Захисник має також інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання законних вимог захисника тягне відповідальність, встановлену законом".
 
Відхилено    
    -780- Прутнік Е.А.
Статтю 46 доповнити конкретними процесуальними правами захисника, а не встановлювати їх через можливість використовувати права підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює. захисника прямою нормою КПК.
Тому, статтю 46 проекту пропонуємо назвати "Загальні права і правила участі захисника у кримінальному провадженні", а її частину першу викласти у такій редакції:
"1. З моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду, захисник здійснює захист на всіх стадіях кримінального провадження і має наступні права: :
1) до першого та перед кожним наступним допитом підозрюваного мати побачення з ним з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування;
2) мати побачення з обвинуваченим та засудженим, чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру;
3) ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення, а після закінчення досудового слідства - з усіма матеріалами справи;
4) бути присутнім та приймати участь у допитах підозрюваного, обвинуваченого та при виконанні інших слідчих дій;
5) застосовувати технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами справи;
6) збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази, отримані на підставі адвокатського запиту;
7) знайомитися на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян з документами, необхідними для здійснення захисту та надання правової допомоги крім тих, таємниця яких охороняється законом;
8) одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань, у тому числі експертні;
9) брати участь у проведенні процесуальних дій, під час яких ставити запитання учасникам кримінального провадження, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу;
10) заявляти клопотання;
11) заявляти відводи;
12) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом, та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу;
13) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
14) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом;
15) брати участь під час судового розгляду у допиті свідків сторони обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;
16) збирати і подавати суду докази;
17) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
18) виступати в судових дебатах;
19) знайомитися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому повинні надати уповноважені працівники суду, і подавати свої зауваження;
20) оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення.
Захисник має право приймати участь у досудовому слідстві по наданню правової допомоги свідку .
Захисник має також інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання законних вимог захисника тягне відповідальність, встановлену законом".
 
Відхилено    
    -781- Плотніков О.В.
Статтю 46 доповнити конкретними процесуальними правами захисника, а не встановлювати їх через можливість використовувати права підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює. захисника прямою нормою КПК.
Тому, статтю 46 проекту пропонуємо назвати "Загальні права і правила участі захисника у кримінальному провадженні", а її частину першу викласти у такій редакції:
"1. З моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду, захисник здійснює захист на всіх стадіях кримінального провадження і має наступні права: :
1) до першого та перед кожним наступним допитом підозрюваного мати побачення з ним з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування;
2) мати побачення з обвинуваченим та засудженим, чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру;
3) ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення, а після закінчення досудового слідства - з усіма матеріалами справи;
4) бути присутнім та приймати участь у допитах підозрюваного, обвинуваченого та при виконанні інших слідчих дій;
5) застосовувати технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами справи;
6) збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази, отримані на підставі адвокатського запиту;
7) знайомитися на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян з документами, необхідними для здійснення захисту та надання правової допомоги крім тих, таємниця яких охороняється законом;
8) одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань, у тому числі експертні;
9) брати участь у проведенні процесуальних дій, під час яких ставити запитання учасникам кримінального провадження, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу;
10) заявляти клопотання;
11) заявляти відводи;
12) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом, та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу;
13) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
14) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом;
15) брати участь під час судового розгляду у допиті свідків сторони обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;
16) збирати і подавати суду докази;
17) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
18) виступати в судових дебатах;
19) знайомитися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому повинні надати уповноважені працівники суду, і подавати свої зауваження;
20) оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення.
Захисник має право приймати участь у досудовому слідстві по наданню правової допомоги свідку .
Захисник має також інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання законних вимог захисника тягне відповідальність, встановлену законом".
 
Відхилено    
    -782- Мойсик В.Р.
Назву статті 46 пропонуємо визначити як "Загальні права і правила участі захисника у кримінальному провадженні",
 
Враховано    
356. 1. Захисник не має права прийняти на себе захист іншої особи або надавати їй правову допомогу, якщо це суперечить інтересам особи, якій він надає або раніше надавав юридичну допомогу.
 
-783- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
у частині першій слово "юридичну" замінити словом "правову";
 
Враховано   1. Захисник не має права взяти на себе захист іншої особи або надавати їй правову допомогу, якщо це суперечить інтересам особи, якій він надає або раніше надавав правову допомогу.
 
    -784- Мойсик В.Р.
Частину першу статті 46 викласти у такій редакції:
"1. З моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду, захисник здійснює захист на всіх стадіях кримінального провадження і має наступні права:
1) до першого та перед кожним наступним допитом підозрюваного мати побачення з ним з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування;
2) мати побачення з обвинуваченим та засудженим, чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру;
3) ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення, а після закінчення досудового слідства - з усіма матеріалами справи;
4) бути присутнім та приймати участь у допитах підозрюваного, обвинуваченого та при виконанні інших слідчих дій;
5) застосовувати технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами справи;
6) збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази, отримані на підставі адвокатського запиту;
7) знайомитися на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян з документами, необхідними для здійснення захисту та надання правової допомоги крім тих, таємниця яких охороняється законом;
8) одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань, у тому числі експертні;
9) брати участь у проведенні процесуальних дій, під час яких ставити запитання учасникам кримінального провадження, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу;
10) заявляти клопотання;
11) заявляти відводи;
12) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом, та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу;
13) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
14) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом;
15) брати участь під час судового розгляду у допиті свідків сторони обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;
16) збирати і подавати суду докази;
17) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
18) виступати в судових дебатах;
19) знайомитися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому повинні надати уповноважені працівники суду, і подавати свої зауваження;
20) оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення.
Захисник має право приймати участь у досудовому слідстві по наданню правової допомоги свідку .
Захисник має також інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання законних вимог захисника тягне відповідальність, встановлену законом."
До того ж у ч.1 ст.46 "логічним буде єдність використання конституційного терміну "правова допомога", а не "юридична"., тому слово "юридична" необхідно замінити словом "правова".
 
Відхилено    
    -785- Забарський В.В.
Назву статті 46 та частину першу викласти в такій редакції: "Загальні права і правила участі захисника у кримінальному провадженні";
"1. З моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду, захисник здійснює захист на всіх стадіях кримінального провадження і має наступні права:
1) до першого та перед кожним наступним допитом підозрюваного мати побачення з ним з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування;
2) мати побачення з обвинуваченим та засудженим, чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру;
4) ініціювати проведення слідчих та негласних слідчих дій;
5) застосовувати технічні засоби при провадженні тих процесуальних дій, в яких бере участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами справи;
6) збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді, суду докази;
7) знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян з документами, необхідними для здійснення захисту та надання правової допомоги крім тих, таємниця яких охороняється законом;
8) одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань, у тому числі експертні;
9) бути належно та в строки, встановлені цим Кодексом, повідомленим про дату, час та зміст будь-яких процесуальних дій, брати участь у їх проведенні, під час яких ставити запитання учасникам кримінального провадження, знайомитися з протоколами проведених процесуальних дій, подавати свої зауваження та заперечення, в тому числі, власноручно щодо порядку їх проведення, із занесенням до протоколу;
10) заявляти клопотання та відводи;
11) знайомитися з протоколами проведених слідчих дій, вносити зміни, доповнення та зауваження до них, в тому числі власноручно; ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред’явлення обвинувачення, з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом, та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу;
12) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
13) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, за винятком випадків, коли таке оскарження заборонено законом;
14) брати участь під час судового розгляду у допиті свідків сторони обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;
15) збирати і подавати суду докази;
16) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
17) виступати в судових дебатах;
18) знайомитися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу і подавати свої зауваження;
19) оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення;
20) мати інші права, передбачені законодавством України.
Захисник має право брати участь у досудовому розслідуванні з надання правової допомоги свідку.
Захисник має також інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання законних вимог захисника тягне відповідальність, встановлену законом."
 
Враховано частково    
357. 2. Неприбуття захисника для участі у проведенні певної процесуальної дії, якщо захисник був завчасно попереджений про її проведення, і за умови, що підозрюваний, обвинувачений не заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, не може бути підставою для визнання цієї процесуальної дії незаконною, крім випадків, коли участь захисника є обов'язковою.
 
-786- Швець В.Д.
Частину другу статті 46 після слів "якщо захисник був завчасно" доповнити словами "та належним чином".
 
Враховано   2. Неприбуття захисника для участі у проведенні певної процесуальної дії, якщо захисник був завчасно та належним чином попереджений про її проведення, і за умови, що підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, а також особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, не заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, не може бути підставою для визнання цієї процесуальної дії незаконною, крім випадків, коли участь захисника є обов'язковою.
 
    -787- Бондик В.А.
Частину другу статті 46 після слів "якщо захисник був завчасно" доповнити словами "та належним чином".
 
Враховано    
    -788- Прутнік Е.А.
Частину другу статті 46 після слів "якщо захисник був завчасно" доповнити словами "та належним чином".
 
Враховано    
    -789- Плотніков О.В.
Частину другу статті 46 після слів "якщо захисник був завчасно" доповнити словами "та належним чином".
 
Враховано    
    -790- Забарський В.В.
У частині другій статті 46 після слів "якщо захисник був завчасно повідомлений про її проведення" замінити словами "якщо захисник був належно попереджений про її проведення та не пізніше як за три дні".
 
Враховано частково    
    -791- Грицак В.М.
Друге речення частини другої статті 46 після слова "відкладається" доповнити словами "не більше 72 годин".
 
Відхилено    
    -792- Савченко І.В.
Друге речення частини другої статті 46 після слова "відкладається" доповнити словами "не більше 72 годин".
 
Відхилено    
    -793- Ківалов С.В.
частину другу статті 46 після слова "обвинувачений" доповнити словами "засуджений, виправданий, а також особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування";
 
Враховано    
358. Якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, проведення процесуальної дії відкладається або для її проведення залучається захисник у порядку, передбаченому статтею 53 цього Кодексу.
 
-794- Забарський В.В.
Доповнити частину другу статті 46 другим абзацом такого змісту:
"Якщо підозрюваний, обвинувачений, особа, щодо якої застосовуються примусові заходи медичного або виховного характеру заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, проведення процесуальної дії відкладається або для її проведення залучається захисник у порядку, передбаченому статтею 53 цього Кодексу."
 
Відхилено      
    -795- Сас С.В.
Аб. 2 ч. 2 статті 46 після слів "або для її проведення" вставити слова "за згодою підозрюваного, обвинуваченого" і далі по тексту.
 
Відхилено    
359. 3. Одночасно брати участь у судовому розгляді можуть не більше п'яти захисників одного обвинуваченого.
 
-796- Мойсик В.Р.
Частину третю статті 46 виключити
 
Відхилено   3. Підозрюваний, обвинувачений вправі запросити собі кількох захисників.
 
    -797- Бондик В.А.
Частину третю статті 46 виключити
 
Відхилено    
    -798- Прутнік Е.А.
Частину третю статті 46 виключити
 
Відхилено    
    -799- Плотніков О.В.
Частину третю статті 46 виключити
 
Відхилено    
    -800- Забарський В.В.
Частину третю статті 46 виключити.
 
Відхилено    
    -801- Яценюк А.П.
частину третю статті 46 викласти в такій редакції:
"3. Підозрюваний, обвинувачений вправі запросити собі кількох захисників";
 
Враховано    
    -802- Ківалов С.В.
частину третю статті 46: викласти в такій редакції:
2. Неприбуття захисника для участі у проведенні певної процесуальної дії, якщо захисник був завчасно попереджений про її проведення, і за умови, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений, виправданий, а також особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, не заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, не може бути підставою для визнання цієї процесуальної дії незаконною, крім випадків, коли участь захисника є обов'язковою.
"3. Підозрюваний, обвинувачений, засуджений, виправданий, а також особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть мати декількох захисників";
 
Відхилено    
    -803- Швець В.Д.
частину третю статі 46 викласти у такі редакції:
"3. Підозрюваний, обвинувачений, підсудний вправі запросити собі кількох захисників".
 
Враховано    
    -804- Ар'єв В.І.
частину третю статі 46 викласти у такі редакції:
"3. Підозрюваний, обвинувачений, підсудний вправі запросити собі кількох захисників".
 
Враховано    
    -805- Грицак В.М.
Частину третю статті 46 викласти в такій редакції:
"3. "Захист підозрюваного чи обвинуваченого можуть здійснювати одночасно декілька захисників".
 
Враховано редакційно    
    -806- Савченко І.В.
Частину третю статті 46 викласти в такій редакції:
"3. "Захист підозрюваного чи обвинуваченого можуть здійснювати одночасно декілька захисників".
 
Враховано редакційно    
    -807- Денькович І.В.
частину третю статті 46 викласти в такій редакції:
"3.Підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру може запросити декілька захисників";
 
Враховано редакційно    
360. 4. Захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.
 
-808- Мойсик В.Р.
Положення п.4.ст.46 проекту, що "Захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику" є нелогічними для захисника-адвоката як самостійного учасника кримінального провадження, який виконує важливу конституційну функцію – забезпечення права на захист.
Захисник як і інші учасники кримінального провадження повинен мати окремий процесуальний статус, чітко визначений у спеціальній статті проекту КПК.
 
Відхилено      
    -809- Сас С.В.
У ч. 4 статті 46 замість слів "захисник користується процесуальними павами підозрюваного та обвинуваченого" вставити слова "захисник має ті ж процесуальні права, що і підозрюваний чи обвинувачений, захист якого він здійснює" далі по тексту.
 
Відхилено    
    -810- Швець В.Д.
Частину четверту статті 46 виключити.
 
Враховано    
    -811- Ківалов С.В.
Частину четверту та п‘яту статті 46 виключити.
 
Враховано    
    -812- Грицак В.М.
Частину четверту статті 46 після слова "захиснику" доповнити словами "а також правами, передбаченими Законом України "Про адвокатуру".
 
Враховано    
    -813- Савченко І.В.
Частину четверту статті 46 після слова "захиснику" доповнити словами "а також правами, передбаченими Законом України "Про адвокатуру".
 
Враховано    
    -814- Ар'єв В.І.
Частину четверту, п‘яту та сьому статті 46 виключити.
 
Враховано частково    
    -815- Яценюк А.П.
частини четверту та п’яту статті 46 вилучити;
у зв’язку з цим частини шосту та сьому відповідно вважати частинами четвертою та п’ятою.
 
Враховано частково    
361. 5. Захисник має право бути присутнім під час допиту та інших процесуальних дій, що проводяться за участю підозрюваного, обвинуваченого, до першого допиту підозрюваного мати з ним конфіденційне побачення без дозволу слідчого, прокурора, суду, а після першого допиту - такі ж побачення без обмеження кількості та тривалості. Такі зустрічі можуть відбуватись під візуальним контролем уповноваженої службової особи, але в умовах, що виключають можливість прослуховування чи підслуховування.
 
-816- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
У частині п‘ятій статті 46 слова "бути присутнім під час допиту" замінити словами "брати участь у проведенні допиту" .
 
Враховано   4. Захисник має право брати участь у проведенні допиту та інших процесуальних діях, що проводяться за участю підозрюваного, обвинуваченого, до першого допиту підозрюваного мати з ним конфіденційне побачення без дозволу слідчого, прокурора, суду, а після першого допиту - такі ж побачення без обмеження кількості та тривалості. Такі зустрічі можуть відбуватись під візуальним контролем уповноваженої службової особи, але в умовах, що виключають можливість прослуховування чи підслуховування.
 
    -817- Швець В.Д.
У частині п‘ятій статті 46 слова "бути присутнім" замінити словами "брати участь у допиті та інших процесуальних діях".
 
Враховано    
    -818- Грицак В.М.
Перше речення частини п‘ятої статті 46 після слів "за участю підозрюваного, обвинуваченого" доповнити словами "за їх клопотанням чи клопотанням самого захисника, а при виконанні інших слідчих дій – з дозволу слідчого".
нших слідчих дій – з дозволу слідчого".
 
Відхилено    
    -819- Савченко І.В.
Перше речення частини п‘ятої статті 46 після слів "за участю підозрюваного, обвинуваченого" доповнити словами "за їх клопотанням чи клопотанням самого захисника, а при виконанні і
 
Відхилено    
362. 6. Документи, пов'язані із виконанням захисником його обов'язків, без його згоди не підлягають огляду, вилученню чи розголошенню слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом.
 
   5. Документи, пов'язані з виконанням захисником його обов'язків, без його згоди не підлягають огляду, вилученню чи розголошенню слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом.
 
363. 7. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги захисника.
 
-820- Швець В.Д.
Доповнити статтею 46-1 такого змісту:
"Стаття 46-1. Права захисника
З моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду захисник має право використовувати будь-які не заборонені цим Кодексом засоби захисту з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підзахисного, з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого, засудженого та надавати їм необхідну правову допомогу, зокрема, захисник має право:
1) до першого допиту підозрюваного чи обвинуваченого мати з ним конфіденційне побачення на одинці, а після першого допиту - такі ж побачення без обмеження їх кількості та тривалості;
2) мати побачення із засудженим, виправданим чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру;
3) ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення, а після закінчення досудового слідства - з усіма матеріалами досудового розслідування та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу;
4) брати участь у допитах підозрюваного, обвинуваченого, проведенні слідчих та інших процесуальних дій, які проводяться за участю підозрюваного, обвинуваченого або за їх клопотанням чи клопотанням самого захисника, а при виконанні інших слідчих дій - з дозволу слідчого;
5) під час проведення слідчих ті інших процесуальних дій ставити запитання всім учасникам процесуальних дій із занесенням цих запитань і відповідей на них до протоколу в порядку, передбаченому цим Кодексом, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення процесуальних дій, які заносяться до протоколу;
6) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу науково-технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами справи, в тому числі для копіювання матеріалів справи. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право заборонити застосовування технічних засобів при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення відомостей, які містять таємницю, що охороняється законом, чи стосуються інтимного життя особи, про що виноситься вмотивована постанова (ухвала);
7) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
8) брати участь в судових засіданнях;
9) ставити в судовому засіданні питання підсудним, потерпілому, свідкам, експерту, спеціалісту, позивачу і відповідачу, брати участь у дослідженні інших доказів;
10) заявляти клопотання і відводи, висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
11) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом;
12) виступати в судових дебатах;
13) знайомитися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому повинні надати уповноважені працівники суду, і подавати свої зауваження;
14) оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові та інші процесуальні рішення, ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення;
15) брати участь в засіданнях суду при апеляційному та касаційному розгляді справи;
16) брати участь у розгляді питань пов’язаних з виконанням вироку;
17) збирати та подавати слідчому, прокурору, слідчому судді, суду докази;
18) звертатися із адвокатськими запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян тощо, вимагати відповіді на них;
19) безперешкодно ознайомлюватися у будь-яких юридичних осіб з необхідними для виконання доручення документами, матеріалами, іншими джерелами інформації, в тому числі з тими, що становлять державну чи комерційну таємницю, відповідно до порядку, встановленого для ознайомлення з цією категорією документів;
20) одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань;
21) опитувати учасників кримінального провадження та інших осіб, за їх згодою, складати протоколи опитування та огляду в порядку встановленому цим Кодексом;
22) вимагати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб надання речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок;
23) ініціювати проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій;
24) за наявності відповідних підстав, на застосування заходів безпеки відповідно до законодавства;
25) використовувати будь-які інші не заборонені цим Кодексом засоби захисту.
3. Захисник, користується своїми процесуальними правами відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, перешкоджання якій у будь-якій формі забороняється.
4. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги захисника.
5. Вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці тягне кримінальну відповідальність встановлену законом".
 
Враховано   6. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги захисника.
Стаття 46-1. Права захисника
1. З моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду захисник має право використовувати будь-які не заборонені цим Кодексом засоби захисту з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підзахисного, з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого (підсудного), засудженого, та надавати їм необхідну правову допомогу. Зокрема, захисник має право:
1) до першого допиту підозрюваного чи обвинуваченого мати з ним конфіденційне побачення на одинці, а після першого допиту - такі ж побачення без обмеження їх кількості та тривалості;
2) мати побачення із засудженим, виправданим чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру;
3) ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення, а після закінчення досудового слідства - з усіма матеріалами досудового розслідування та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу;
4) брати участь у допитах підозрюваного, обвинуваченого, проведенні слідчих та інших процесуальних дій, які відбуваються за участю підозрюваного, обвинуваченого або за їх клопотанням чи клопотанням самого захисника, а при виконанні інших слідчих дій - з дозволу слідчого;
5) під час проведення слідчих та інших процесуальних дій ставити запитання всім учасникам процесуальних дій із занесенням цих запитань і відповідей на них до протоколу в порядку, передбаченому цим Кодексом, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення процесуальних дій, які заносяться до протоколу;
6) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу науково-технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами справи, в тому числі для копіювання матеріалів справи. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право заборонити застосовування технічних засобів при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення відомостей, які містять таємницю, що охороняється законом, чи стосуються інтимного життя особи, про що виноситься вмотивована постанова (ухвала);
7) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
8) брати участь в судових засіданнях;
9) ставити в судовому засіданні питання підсудним, потерпілому, свідкам, експерту, спеціалісту, позивачу і відповідачу, брати участь у дослідженні інших доказів;
10) заявляти клопотання і відводи, висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
11) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом;
12) виступати в судових дебатах;
13) знайомитися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому повинні надати уповноважені працівники суду, і подавати свої зауваження;
14) оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові та інші процесуальні рішення, ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення;
15) брати участь в засіданнях суду при апеляційному та касаційному розглядах справи;
16) брати участь у розгляді питань, пов’язаних з виконанням вироку;
17) збирати та подавати слідчому, прокурору, слідчому судді, суду докази;
18) звертатися із адвокатськими запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян тощо, вимагати відповіді на них;
19) безперешкодно ознайомлюватися у будь-яких юридичних осіб з необхідними для виконання доручення документами, матеріалами, іншими джерелами інформації, в тому числі з тими, що становлять державну чи комерційну таємницю, відповідно до порядку, встановленого для ознайомлення з цією категорією документів;
20) одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань;
21) опитувати учасників кримінального провадження та інших осіб за їх згодою, складати протоколи опитування та огляду в порядку, встановленому цим Кодексом;
22) вимагати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб надання речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок;
23) ініціювати проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій;
24) за наявності відповідних підстав, на застосування заходів безпеки відповідно до законодавства;
25) використовувати будь-які інші не заборонені цим Кодексом засоби захисту.
2. Захисник користується своїми процесуальними правами відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, перешкоджання якій у будь-якій формі забороняється.
3. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги захисника.
4. Вчинення в будь-якій формі перешкод здійсненню правомірної діяльності захисника або порушення встановлених законом гарантій його діяльності та професійної таємниці тягне кримінальну відповідальність, встановлену законом.
 
    -821- Ар'єв В.І.
Доповнити статтею 46-1 такого змісту:
"Стаття 46-1. Права захисника
З моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду захисник має право використовувати будь-які не заборонені цим Кодексом засоби захисту з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підзахисного, з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого, засудженого та надавати їм необхідну правову допомогу, зокрема, захисник має право:
1) до першого допиту підозрюваного чи обвинуваченого мати з ним конфіденційне побачення на одинці, а після першого допиту - такі ж побачення без обмеження їх кількості та тривалості;
2) мати побачення із засудженим, виправданим чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру;
3) ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення, а після закінчення досудового слідства - з усіма матеріалами досудового розслідування та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу;
4) брати участь у допитах підозрюваного, обвинуваченого, проведенні слідчих та інших процесуальних дій, які проводяться за участю підозрюваного, обвинуваченого або за їх клопотанням чи клопотанням самого захисника, а при виконанні інших слідчих дій - з дозволу слідчого;
5) під час проведення слідчих ті інших процесуальних дій ставити запитання всім учасникам процесуальних дій із занесенням цих запитань і відповідей на них до протоколу в порядку, передбаченому цим Кодексом, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення процесуальних дій, які заносяться до протоколу;
6) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу науково-технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами справи, в тому числі для копіювання матеріалів справи. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право заборонити застосовування технічних засобів при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення відомостей, які містять таємницю, що охороняється законом, чи стосуються інтимного життя особи, про що виноситься вмотивована постанова (ухвала);
7) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
8) брати участь в судових засіданнях;
9) ставити в судовому засіданні питання підсудним, потерпілому, свідкам, експерту, спеціалісту, позивачу і відповідачу, брати участь у дослідженні інших доказів;
10) заявляти клопотання і відводи, висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
11) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом;
12) виступати в судових дебатах;
13) знайомитися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому повинні надати уповноважені працівники суду, і подавати свої зауваження;
14) оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові та інші процесуальні рішення, ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення;
15) брати участь в засіданнях суду при апеляційному та касаційному розгляді справи;
16) брати участь у розгляді питань пов’язаних з виконанням вироку;
17) збирати та подавати слідчому, прокурору, слідчому судді, суду докази;
18) звертатися із адвокатськими запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян тощо, вимагати відповіді на них;
19) безперешкодно ознайомлюватися у будь-яких юридичних осіб з необхідними для виконання доручення документами, матеріалами, іншими джерелами інформації, в тому числі з тими, що становлять державну чи комерційну таємницю, відповідно до порядку, встановленого для ознайомлення з цією категорією документів;
20) одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань;
21) опитувати учасників кримінального провадження та інших осіб, за їх згодою, складати протоколи опитування та огляду в порядку встановленому цим Кодексом;
22) вимагати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб надання речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок;
23) ініціювати проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій;
24) за наявності відповідних підстав, на застосування заходів безпеки відповідно до законодавства;
25) використовувати будь-які інші не заборонені цим Кодексом засоби захисту.
3. Захисник, користується своїми процесуальними правами відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, перешкоджання якій у будь-якій формі забороняється.
4. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги захисника.
5. Вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці тягне кримінальну відповідальність встановлену законом".
 
Враховано    
    -822- Олійник С.В.
Доповнити статтею 46-1 такого змісту:
"Стаття 46-1. Права захисника
З моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду захисник має право використовувати будь-які не заборонені цим Кодексом засоби захисту з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підзахисного, з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого, засудженого та надавати їм необхідну правову допомогу, зокрема, захисник має право:
1) до першого допиту підозрюваного чи обвинуваченого мати з ним конфіденційне побачення на одинці, а після першого допиту - такі ж побачення без обмеження їх кількості та тривалості;
2) мати побачення із засудженим, виправданим чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру;
3) ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення, а після закінчення досудового слідства - з усіма матеріалами досудового розслідування та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу;
4) брати участь у допитах підозрюваного, обвинуваченого, проведенні слідчих та інших процесуальних дій, які проводяться за участю підозрюваного, обвинуваченого або за їх клопотанням чи клопотанням самого захисника, а при виконанні інших слідчих дій - з дозволу слідчого;
5) під час проведення слідчих ті інших процесуальних дій ставити запитання всім учасникам процесуальних дій із занесенням цих запитань і відповідей на них до протоколу в порядку, передбаченому цим Кодексом, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення процесуальних дій, які заносяться до протоколу;
6) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу науково-технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами справи, в тому числі для копіювання матеріалів справи. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право заборонити застосовування технічних засобів при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення відомостей, які містять таємницю, що охороняється законом, чи стосуються інтимного життя особи, про що виноситься вмотивована постанова (ухвала);
7) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
8) брати участь в судових засіданнях;
9) ставити в судовому засіданні питання підсудним, потерпілому, свідкам, експерту, спеціалісту, позивачу і відповідачу, брати участь у дослідженні інших доказів;
10) заявляти клопотання і відводи, висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
11) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом;
12) виступати в судових дебатах;
13) знайомитися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому повинні надати уповноважені працівники суду, і подавати свої зауваження;
14) оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові та інші процесуальні рішення, ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення;
15) брати участь в засіданнях суду при апеляційному та касаційному розгляді справи;
16) брати участь у розгляді питань пов’язаних з виконанням вироку;
17) збирати та подавати слідчому, прокурору, слідчому судді, суду докази;
18) звертатися із адвокатськими запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян тощо, вимагати відповіді на них;
19) безперешкодно ознайомлюватися у будь-яких юридичних осіб з необхідними для виконання доручення документами, матеріалами, іншими джерелами інформації, в тому числі з тими, що становлять державну чи комерційну таємницю, відповідно до порядку, встановленого для ознайомлення з цією категорією документів;
20) одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань;
21) опитувати учасників кримінального провадження та інших осіб, за їх згодою, складати протоколи опитування та огляду в порядку встановленому цим Кодексом;
22) вимагати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб надання речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок;
23) ініціювати проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій;
24) за наявності відповідних підстав, на застосування заходів безпеки відповідно до законодавства;
25) використовувати будь-які інші не заборонені цим Кодексом засоби захисту.
3. Захисник, користується своїми процесуальними правами відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, перешкоджання якій у будь-якій формі забороняється.
4. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги захисника.
5. Вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці тягне кримінальну відповідальність встановлену законом".
 
Враховано    
    -823- Ківалов С.В.
Доповнити статтею 46-1 такого змісту:
"Стаття 46-1. Права захисника
1. Захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.
З моменту залучення до участі у кримінальному провадженні захисник має право:
1) до першого допиту підозрюваного мати з ним конфіденційне побачення без дозволу слідчого, прокурора, суду, а після першого допиту – такі ж побачення без обмеження кількості та тривалості. Такі зустрічі можуть відбуватись під візуальним контролем уповноваженої службової особи, але в умовах, що виключають можливість прослуховування чи підслуховування;
2) мати побачення з засудженим чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру;
3) ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу, повідомлення про підозру, а після закінчення досудового розслідування – з усіма матеріалами кримінального провадження;
4) брати участь у допиті та інших процесуальних діях, що проводяться за участю підозрюваного, обвинуваченого або за їх клопотанням чи клопотанням самого захисника, а при виконанні інших процесуальних дій – з дозволу слідчого. При проведенні процесуальних дій захисник має право ставити питання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення процесуальної дії, які заносяться до протоколу;
5) застосовувати науково-технічні засоби при провадженні тих процесуальних дій, в яких бере участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження - з дозволу слідчого, а у суді – з дозволу судді чи суду;
6) брати участь в судових засіданнях;
7) ставити в судовому засіданні питання обвинуваченим, потерпілому, свідкам, експерту, спеціалісту, позивачу і відповідачу, брати участь у дослідженні інших доказів;
8) подавати докази, заявляти клопотання і відводи, висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду, оскаржувати дії і рішення оперативного підрозділу, слідчого, прокурора і суду;
9) виступати в судових дебатах;
10) знайомитися з протоколом процесуальної дії, проведеної з його участю або з участю його підзахисного, протоколом судового засідання та подавати на нього зауваження;
11) знати про принесені в справі подання прокурора, апеляції, подавати на них заперечення;
12) брати участь в засіданнях суду при апеляційному розгляді справи;
13) збирати відомості про факти, що можуть використовуватися як докази в справі, в тому числі запитувати і одержувати документи чи їх копії від громадян та юридичних осіб, знайомитися на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян з необхідними документами, крім тих, таємниця яких охороняється законом, одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань, опитувати громадян;
14) заявляти клопотання про проведення окремих слідчих дій під час досудового розслідування слідчим суддею у випадках, передбачених цим Кодексом;
15) одержувати копії процесуальних документів та отримувати письмові повідомлення в передбачених цим Кодексом випадках;
16) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність особи, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, суду;
17) за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених цим Кодексом та іншими законами України";
 
Враховано    
    -824- Яценюк А.П.
Доповнити новою статтею 46-1 такого змісту:
"Стаття 46-1. Права захисника.
З моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду, захисник здійснює захист на всіх стадіях кримінального провадження і має наступні права:
1) до першого допиту підозрюваного мати з ним конфіденційне побачення без дозволу слідчого, прокурора, суду, а після першого допиту – такі ж побачення без обмеження кількості та тривалості з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування;
2) мати побачення з обвинуваченим та засудженим, чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру;
3) ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення, а після закінчення досудового слідства - з усіма матеріалами справи, у тому числі вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу;
4) бути присутнім та брати участь у допитах підозрюваного, обвинуваченого, свідка та при виконанні інших слідчих дій;
5) застосовувати технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами справи;
6) збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді, суду докази;
7) знайомитися на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян з документами, необхідними для здійснення захисту та надання правової допомоги, крім тих, таємниця яких охороняється законом;
8) одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань, у тому числі експертні;
9) брати участь у проведенні процесуальних дій, під час яких ставити запитання учасникам кримінального провадження, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу;
10) заявляти клопотання;
11) заявляти відводи;
12) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
13) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом;
14) брати участь під час судового розгляду у допиті свідків сторони обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;
15) збирати і подавати суду докази;
16) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
17) виступати в судових дебатах;
18) знайомитися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому повинні надати уповноважені працівники суду, і подавати свої зауваження;
19) оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення.
2. Захисник має право приймати участь у досудовому слідстві по наданню правової допомоги свідку.
3. Захисник має також інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
4. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання законних вимог захисника тягне відповідальність, встановлену законом.".
 
Враховано    
364. Стаття 47. Обов'язки захисника
 
-825- Ківалов С.В.
Статтю 47 викласти у такій редакції:
"Стаття 47. Обов'язки захисника
1. Захисник зобов’язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого а також особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, з’ясування сприятливих для підозрюваного, обвинувачуваного, а також особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, обставин, зокрема обставин, які поліпшують становище підозрюваного, обвинувачуваного, а також особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, спростовують підозру чи обвинувачення, виключають протиправність діяння, юридичну відповідальність, стягнення за вчинення кримінального проступку, покарання за злочин, їх відбування, застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, примусового лікування, впливають на вид примусових заходів медичного або виховного характеру, пом’якшують стягнення за вчинення кримінального проступку, покарання підозрюваного, обвинувачуваного.
2. Захисник зобов’язаний з’являтися для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинувачуваного, а також особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. У разі неможливості з’явитися в призначений строк захисник зобов’язаний завчасно повідомити слідчого, прокурора, суд про таку неможливість та про її причини.
4. Захисник зобов’язаний не перешкоджати встановленню обставин у справі шляхом примушування свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, а також особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, до відмови від давання показань або до завідомо неправдивих показань, судового експерта або перекладача до відмови від виконання покладених на них обов’язків, судового експерта - до завідомо неправдивого висновку, перекладача - до завідомо неправильного перекладу, іншим чином сфальсифікувати докази у справі або затягнути розслідування чи судовий розгляд справи. Він також повинен дотримуватися встановленого цим Кодексом порядку при розслідуванні та судовому розгляді справи.
5. Захисник без згоди підозрюваного, обвинувачуваного, а також особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, не має права розголошувати відомості, які стали йому відомі у зв’язку з участю в кримінальному провадженні.
6. Захисник після його залучення має право відмовитися від виконання своїх обов’язків лише у випадках:
1) коли є обставини, які згідно з цим Кодексом виключають його участь у кримінальному провадженні;
2) незгоди з підозрюваним, обвинувачуваним щодо вибраного ним способу захисту, за винятком випадків обов’язкової участі захисника;
3) умисного невиконання підозрюваним, обвинувачуваним умов укладеного з захисником договору, яке проявляється, зокрема, у систематичному недодержання законних порад захисника, порушенні вимог цього Кодексу тощо".
 
Відхилено   Стаття 47. Обов'язки захисника
 
365. 1. Захисник зобов'язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.
 
-826- Грицак В.М.
Частину першу статті 47 доповнити словами "а також надавати підозрюваному і обвинуваченому необхідну юридичну допомогу".
 
Відхилено   1. Захисник зобов'язаний використовувати будь-які не заборонені цим Кодексом засоби захисту з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підзахисного, з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого (підсудного), засудженого, та надавати їм необхідну правову допомогу.
 
    -827- Савченко І.В.
Частину першу статті 47 доповнити словами "а також надавати підозрюваному і обвинуваченому необхідну юридичну допомогу".
 
Відхилено    
    -828- Швець В.Д.
частину першу статті 47викласти у такій редакції:
"1. Захисник зобов'язаний використовувати будь-які не заборонені цим Кодексом засоби захисту, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підзахисного, з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого засудженого та надавати їм необхідну правову допомогу".
 
Враховано    
    -829- Олійник С.В.
Частину 1 статті 47 викласти в такій редакції:
"1. Захисник зобов'язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав і законних інтересів особи, яку він захищає, та з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого, засудженого та надавати йому необхідну правову допомогу.".
 
Враховано    
366. 2. Захисник зобов'язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов'язаний завчасно повідомити слідчого, прокурора, суд про таку неможливість та її причини.
 
-830- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
У частині другій статті 47 слова "слідчого, прокурора, суд про таку неможливість та її причини" замінити словами "про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у випадках, коли він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також цей орган (установу)."
 
Враховано   2. Захисник зобов'язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов'язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у випадках, коли він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).
 
    -831- Забарський В.В.
Частину другу статті 47 викласти в такій редакції:
"2. Захисник зобов'язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов'язаний не пізніше як за один день до дня проведення процесуальної дії повідомити слідчого, прокурора, суд, а у випадках, коли він призначений органом (установою) з надання безоплатної правової допомоги, - також цей орган (установу) про таку неможливість та її причини."
 
Враховано частково    
367. 3. Захисник без згоди підозрюваного, обвинуваченого не має права розголошувати відомості, які стали йому відомі у зв'язку з участю в кримінальному провадженні і становлять адвокатську або іншу, охоронювану законом, таємницю.
 
   3. Захисник без згоди підозрюваного, обвинуваченого не має права розголошувати відомості, які стали йому відомі у зв'язку з участю в кримінальному провадженні і становлять адвокатську або іншу, охоронювану законом таємницю.
 
368. 4. Захисник після його залучення має право відмовитися від виконання своїх обов'язків лише у випадках:
 
   4. Захисник після його залучення має право відмовитися від виконання своїх обов'язків лише у випадках:
 
369. 1) коли є обставини, які згідно з цим Кодексом виключають його участь у кримінальному провадженні;
 
   1) коли є обставини, які згідно з цим Кодексом виключають його участь у кримінальному провадженні;
 
370. 2) незгоди з підозрюваним, обвинуваченим щодо вибраного ним способу захисту, за винятком випадків обов'язкової участі захисника;
 
-832- Швець В.Д.
у пунктах 2, 3 частини 4 статті 47 слова "підозрюваним, обвинуваченим" замінити словом "підзахисним";
 
Враховано   2) незгоди з особою, яку він захищає, щодо вибраного ним способу захисту, за винятком випадків обов'язкової участі захисника;
 
    -833- Олійник С.В.
У абзацах третьому та четвертому частини 4 статті 47 слова "підозрюваним, обвинуваченим" замінити словами "особою, яку він захищає,".
 
Враховано    
371. 3) умисного невиконання підозрюваним, обвинуваченим умов укладеного з захисником договору, яке проявляється, зокрема, у систематичному недодержанні законних порад захисника, порушенні вимог цього Кодексу тощо;
 
-834- Мойсик В.Р.
Пункт 3 частини 4 статті 47 необхідно викласти в такій редакції:
"3) умисного невиконання підозрюваним, обвинуваченим умов укладеного з захисником договору".
 
Відхилено у зв‘язку з врахуванням попереднії пропозицій  3) умисного невиконання особою, яку він захищає, умов укладеного із захисником договору, яке проявляється, зокрема, у систематичному недодержанні законних порад захисника, порушенні вимог цього Кодексу тощо;
 
372. 4) коли він свою відмову мотивує недостатніми знаннями чи некомпетентністю.
 
-835- Швець В.Д.
Абзац п’ятий частини 4 статті 47 викласти в такій редакції:
"4) коли він свою відмову мотивує недостатніми знаннями чи некомпетентністю у конкретній справі, що є особливо складною;".
 
Враховано   4) коли він свою відмову мотивує недостатніми знаннями чи некомпетентністю у конкретній справі, що є особливо складною;
5) коли через тривалу тимчасову непрацездатність захисник не може повноцінно виконувати свої професійні обов'язки;
6) коли через конкретні об'єктивні причини виконання обов’язків захисника може потягнути істотне порушення прав, свобод і законних інтересів інших осіб, з якими захисник пов'язаний раніше укладеними договорами про надання правової допомоги.
 
    -836- Олійник С.В.
Абзац п’ятий частини 4 статті 47 викласти в такій редакції:
"4) коли він свою відмову мотивує недостатніми знаннями чи некомпетентністю у конкретній справі, що є особливо складною;".
 
Враховано    
    -837- Швець В.Д.
доповнити частину 4 статті 47 пунктами 5, 6 такого змісту:
"5) коли через тривалу тимчасову непрацездатність захисник не може повноцінно виконувати свої професійні обов'язки;
6) коли через конкретні об'єктивні причини виконання обов’язків захисника може потягнути істотне порушення прав, свобод і законних інтересів інших осіб, з якими захисник пов'язаний раніше укладеними договорами про надання правової допомоги".
 
Враховано    
    -838- Олійник С.В.
доповнити частину 4 статті 47 пунктами 5, 6 такого змісту:
"5) коли через тривалу тимчасову непрацездатність захисник не може повноцінно виконувати свої професійні обов'язки;
6) коли через конкретні об'єктивні причини виконання обов’язків захисника може потягнути істотне порушення прав, свобод і законних інтересів інших осіб, з якими захисник пов'язаний раніше укладеними договорами про надання правової допомоги".
 
Враховано    
    -839- Шкіль А.В.
Доповнити частину 4 статті 47 пунктом 5 такого змісту: "за згодою з підзахисним або за його ініціативи".
 
Відхилено    
    -840- Прокопчук Ю.В.
частину четверту статті 47 доповнити пунктом п’ятим такого змісту:
"5)У разі встановлення фактів порушення вимог частини третьої цієї статті, співпраці на стороні обвинувачення, розголошення конфіденційної інформації, наданої підозрюваним, обвинуваченим, захисник несе відповідальність, передбачену законодавством";
 
Відхилено    
373. Стаття 48. Залучення захисника
 
   Стаття 48. Залучення захисника
 
374. 1. Захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, суд зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв'язку із захисником або особами, які можуть запросити захисника, а також надати можливість використати засоби зв'язку для запрошення захисника. Слідчий, прокурор, суд зобов'язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника.
 
-841- Швець В.Д.
Частину першу статті 48 викласти в такій редакції:
"1. Захисник може у будь-який момент бути залученим до участі у кримінальному провадженні підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, рідними та членами їх сім'ї, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, суд зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв'язку із обраним ним захисником або особами, які можуть запросити обраного ним захисника, надати зустріч із захисником, з яким вже укладено угоду на захист його інтересів іншими особами для з’ясування можливості участі даного захисника у процесі, а також надати можливість використати засоби зв'язку для запрошення захисника та скласти про це відповідний протокол.
Слідчий, прокурор, суд зобов'язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника".
 
Враховано   1. Захисник може у будь-який момент бути залученим до участі у кримінальному провадженні підозрюваним, обвинуваченим або особою, щодо якої вирішується або вирішено питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, їх законними представниками, рідними та членами їх сім'ї, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв'язку з обраним нею захисником або особами, які можуть запросити обраного нею захисника, надати зустріч із захисником, з яким вже укладено угоду на захист її інтересів іншими особами, для з’ясування можливості участі даного захисника у процесі, а також надати можливість використати засоби зв'язку для запрошення захисника та скласти про це відповідний протокол.
Слідчий, прокурор, суд зобов'язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника.
 
    -842- Мойсик В.Р.
Частину першу статті 48 викласти в такій редакції:
"1. Захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, рідними та членами їх сім'ї, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, суд зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв'язку із обраним ним захисником або особами, які можуть запросити обраного ним захисника, надати зустріч із захисником, з яким вже укладено угоду на захист його інтересів іншими особами для з’ясування можливості участі даного захисника у процесі, а також надати можливість використати засоби зв'язку для запрошення захисника та скласти про це відповідний протокол.
Слідчий, прокурор, суд зобов'язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника".
 
Враховано    
    -843- Бондик В.А.
Частину першу статті 48 викласти в такій редакції:
"1. Захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, рідними та членами їх сім'ї, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, суд зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв'язку із обраним ним захисником або особами, які можуть запросити обраного ним захисника, надати зустріч із захисником, з яким вже укладено угоду на захист його інтересів іншими особами для з’ясування можливості участі даного захисника у процесі, а також надати можливість використати засоби зв'язку для запрошення захисника та скласти про це відповідний протокол.
Слідчий, прокурор, суд зобов'язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника".
 
Враховано    
    -844- Прутнік Е.А.
Частину першу статті 48 викласти в такій редакції:
"1. Захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, рідними та членами їх сім'ї, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, суд зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв'язку із обраним ним захисником або особами, які можуть запросити обраного ним захисника, надати зустріч із захисником, з яким вже укладено угоду на захист його інтересів іншими особами для з’ясування можливості участі даного захисника у процесі, а також надати можливість використати засоби зв'язку для запрошення захисника та скласти про це відповідний протокол.
Слідчий, прокурор, суд зобов'язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника".
 
Враховано    
    -845- Плотніков О.В.
Частину першу статті 48 викласти в такій редакції:
"1. Захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, рідними та членами їх сім'ї, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, суд зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв'язку із обраним ним захисником або особами, які можуть запросити обраного ним захисника, надати зустріч із захисником, з яким вже укладено угоду на захист його інтересів іншими особами для з’ясування можливості участі даного захисника у процесі, а також надати можливість використати засоби зв'язку для запрошення захисника та скласти про це відповідний протокол.
Слідчий, прокурор, суд зобов'язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника".
 
Враховано    
    -846- Забарський В.В.
Частину першу статті 48 викласти в такій редакції:
"1. Захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, рідними та членами їх сім'ї, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, суд зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв'язку із обраним ним захисником або особами, які можуть запросити обраного ним захисника, надати зустріч із захисником, з яким вже укладено угоду на захист його інтересів іншими особами для з’ясування можливості участі даного захисника у процесі, а також надати можливість використати засоби зв'язку для запрошення захисника та скласти про це відповідний протокол.
Слідчий, прокурор, суд зобов'язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника".
 
Враховано    
    -847- Малишев В.С.
Олійник В.М.
Частину першу статті 48 після слів "слідчий, прокурор" доповнити словами "слідчий суддя".
 
Враховано    
    -848- Ківалов С.В.
частину першу статті 48після слова "обвинуваченим" доповнити словами "або особою, щодо якої вирішується або вирішено питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру";
 
Враховано    
375. 2. Захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, визначених статтею 53 цього Кодексу.
 
-849- Мойсик В.Р.
Оскільки порядок залучення захисника за призначенням регламентовано також у ст. 49 КПК, то у частині 2 статті 48 слова "статтею 53 цього Кодексу" доцільно замінити словами "статтями 49, 53 цього Кодексу".
 
Враховано   2. Захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, визначених статтями 49, 53 цього Кодексу.
3. Захисник залучається до участі у справі на будь-якому етапі кримінального провадження.
 
    -850- Аржевітін С.М.
В пункті 2 статті 48 проекту кодексу цифри "53" замінити цифрами "49".
 
Враховано    
    -851- Шемчук В.В.
У частині другій статті 48 після слів "визначених статтею" доповнити цифрою "49".
 
Враховано    
    -852- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
У частині другій статті 48 після слів "визначених статтею" доповнити цифрою "49".
 
Враховано    
    -853- Грицак В.М.
Статтю 48 доповнити частиною третьою такого змісту:
"3. Захисника може бути допущено до участі в справі з моменту:
1) оголошення особі про підозру;
оголошення особі протоколу про затримання чи постанови про обрання іншого запобіжного заходу;
3) оголошення особі обвинувального акта.
У судовому провадженні захисник допускається до участі в справі в будь-який момент за клопотанням підсудного".
 
Відхилено    
    -854- Савченко І.В.
Статтю 48 доповнити частиною третьою такого змісту:
"3. Захисника може бути допущено до участі в справі з моменту:
1) оголошення особі про підозру;
оголошення особі протоколу про затримання чи постанови про обрання іншого запобіжного заходу;
3) оголошення особі обвинувального акта.
У судовому провадженні захисник допускається до участі в справі в будь-який момент за клопотанням підсудного".
 
Відхилено    
    -855- Ківалов С.В.
Статтю 48 доповнити частиною третьою такого змісту:
"3. Захисник залучається до участі у справі на будь-якому етапі кримінального провадження";
 
Враховано    
376. Стаття 49. Залучення захисника слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням
 
-856- Швець В.Д.
Назву статті 49 викласти в такій редакції:
"Залучення захисника для здійснення захисту за призначенням".
 
Враховано   Стаття 49. Залучення захисника для здійснення захисту за призначенням
 
    -857- Мойсик В.Р.
Назву статті 49 викласти в такій редакції:
"Залучення захисника для здійснення захисту за призначенням".
 
Враховано    
    -858- Забарський В.В.
Назву статті 49 викласти в такій редакції:
"Залучення захисника для здійснення захисту за призначенням".
 
Враховано    
377. 1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов'язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках:
 
-859- Швець В.Д.
Виходячи з концепції проекту, що захисника залучає не сторона обвинувачення, абзац перший частини першу статті 49 пропоную викласти в такій редакції:
"1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов'язані внести подання до встановлених законом органів (установ) щодо забезпечення участі захисника у кримінальному провадженні у випадках:"
 
Відхилено   1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов'язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках:
 
    -860- Мойсик В.Р.
Виходячи з концепції проекту, що захисника залучає не сторона обвинувачення, абзац перший частини першу статті 49 пропоную викласти в такій редакції:
"1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов'язані внести подання до встановлених законом органів (установ) щодо забезпечення участі захисника у кримінальному провадженні у випадках:"
 
Відхилено    
    -861- Забарський В.В.
Виходячи з концепції проекту, що захисника залучає не сторона обвинувачення, абзац перший частини першу статті 49 пропоную викласти в такій редакції:
"1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов'язані внести подання до встановлених законом органів (установ) щодо забезпечення участі захисника у кримінальному провадженні у випадках:"
 
Відхилено    
378. 1) коли відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов'язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника;
 
-862- Бондик В.А.
Статтю 49 викласти в такій редакції:
"Стаття 49. Залучення захисника для здійснення захисту за призначенням
1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов'язані внести подання до встановлених законом органів (установ) щодо забезпечення участі захисника у кримінальному провадженні у випадках:
1) коли відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов'язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника;
2) коли підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може його залучити самостійно;
3) коли слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.
2. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, якою зобов’язує центр з надання безоплатної правової допомоги призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначений у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні.
3. Постанова (ухвала) про призначення адвоката невідкладно направляється центру з надання безоплатної правової допомоги і є обов'язковою для негайного виконання. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання постанови (ухвали) про призначення адвоката тягне відповідальність, установлену законом.
4. Здійснення захисту за призначенням на відповідній стадії кримінального провадження не покладає на захисника обов’язку здійснення захисту у наступних стадіях кримінального провадження".
 
Відхилено   1) коли відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов'язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника;
 
    -863- Прутнік Е.А.
Статтю 49 викласти в такій редакції:
"Стаття 49. Залучення захисника для здійснення захисту за призначенням
1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов'язані внести подання до встановлених законом органів (установ) щодо забезпечення участі захисника у кримінальному провадженні у випадках:
1) коли відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов'язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника;
2) коли підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може його залучити самостійно;
3) коли слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.
2. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, якою зобов’язує центр з надання безоплатної правової допомоги призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначений у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні.
3. Постанова (ухвала) про призначення адвоката невідкладно направляється центру з надання безоплатної правової допомоги і є обов'язковою для негайного виконання. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання постанови (ухвали) про призначення адвоката тягне відповідальність, установлену законом.
4. Здійснення захисту за призначенням на відповідній стадії кримінального провадження не покладає на захисника обов’язку здійснення захисту у наступних стадіях кримінального провадження".
 
Відхилено    
    -864- Плотніков О.В.
Статтю 49 викласти в такій редакції:
"Стаття 49. Залучення захисника для здійснення захисту за призначенням
1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов'язані внести подання до встановлених законом органів (установ) щодо забезпечення участі захисника у кримінальному провадженні у випадках:
1) коли відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов'язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника;
2) коли підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може його залучити самостійно;
3) коли слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.
2. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, якою зобов’язує центр з надання безоплатної правової допомоги призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначений у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні.
3. Постанова (ухвала) про призначення адвоката невідкладно направляється центру з надання безоплатної правової допомоги і є обов'язковою для негайного виконання. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання постанови (ухвали) про призначення адвоката тягне відповідальність, установлену законом.
4. Здійснення захисту за призначенням на відповідній стадії кримінального провадження не покладає на захисника обов’язку здійснення захисту у наступних стадіях кримінального провадження".
 
Відхилено    
379. 2) коли підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може його залучити самостійно;
 
   2) коли підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може його залучити самостійно;
 
380. 3) коли слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.
 
-865- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
частину першу статті 49 доповнити абзацем такого змісту:
"Захисник може бути залучений слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом в інших випадках, передбачених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги."
 
Враховано   3) коли слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.
Захисник може бути залучений слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом в інших випадках, передбачених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.
 
381. 2. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу, визначеному законом (адвокатському об'єднанню, органу адвокатського самоврядування, центру з надання безоплатної правової допомоги тощо), призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначений у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні.
 
-866- Швець В.Д.
Частину другу статті 49 викласти в такій редакції:
"2. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), визначеному законом, призначити адвоката для здійснення захисту".
 
Враховано редакційно   2. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні.
 
    -867- Мойсик В.Р.
Частину другу статті 49 викласти в такій редакції:
"2. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), визначеному законом, призначити адвоката для здійснення захисту".
 
Враховано редакційно    
    -868- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
частину другу статті 49 викласти у такій редакції:
"2. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначений у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні.
 
Враховано    
    -869- Грицак В.М.
Частину другу статті 49 викласти в такій редакції:
"2. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор, слідчий суддя виносять постанову, а суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу, визначеному законом (адвокатському об'єднанню, органу адвокатського самоврядування, центру з надання безоплатної правової допомоги тощо), призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначений у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні".
 
Враховано редакційно    
    -870- Савченко І.В.
Частину другу статті 49 викласти в такій редакції:
"2. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор, слідчий суддя виносять постанову, а суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу, визначеному законом (адвокатському об'єднанню, органу адвокатського самоврядування, центру з надання безоплатної правової допомоги тощо), призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначений у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні".
 
Враховано редакційно    
    -871- Забарський В.В.
У частині другій статті 49 слова "доручає відповідному органу, визначеному законом (адвокатському об'єднанню, органу адвокатського самоврядування, центру з надання безоплатної правової допомоги тощо)" замінити словами "зобов’язує центр з надання безоплатної правової допомоги"
 
Враховано редакційно    
382. 3. Постанова (ухвала) про доручення призначити адвоката невідкладно направляється відповідному органу адвокатського самоврядування і є обов’язковою для негайного виконання. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання постанови (ухвали) про доручення призначити адвоката тягне відповідальність, установлену законом.
 
-872- Швець В.Д.
Частину третю статті 49 викласти в такій редакції:
"Постанова (ухвала) про призначення адвоката невідкладно направляється центру з надання безоплатної правової допомоги і є обов’язковою для негайного виконання. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання постанови (ухвали) про призначення адвоката тягне відповідальність, установлену законом.".
 
Враховано   3. Постанова (ухвала) про доручення призначити адвоката негайно направляється відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, і є обов’язковою для негайного виконання. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання постанови (ухвали) про доручення призначити адвоката тягнуть відповідальність, установлену законом.
4. Здійснення захисту за призначенням на відповідній стадії кримінального провадження не покладає на захисника обов’язку здійснення захисту на наступних стадіях кримінального провадження.
 
    -873- Кармазін Ю.А.
У частині третій статті 49 після слів: "адвокатського самоврядування" доповнити словами:: "та до Центру з надання безоплатної правової допомоги".
 
Відхилено    
    -874- Забарський В.В.
Частину третю статті 49 викласти в такій редакції:
"Постанова (ухвала) про призначення адвоката невідкладно направляється центру з надання безоплатної правової допомоги і є обов’язковою для негайного виконання. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання постанови (ухвали) про призначення адвоката тягне відповідальність, установлену законом.".
 
Враховано    
    -875- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
частину третю статті 49 викласти у такій редакції:
"3. Постанова (ухвала) про доручення призначити адвоката негайно направляється відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, і є обов’язковою для негайного виконання. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання постанови (ухвали) про доручення призначити адвоката тягне відповідальність, установлену законом."
 
Враховано    
    -876- Міщенко С.Г.
У частині третій статті 49 після слів "органу адвокатського самоврядування" доповнити словами "центру з надання безоплатної правової допомоги".
 
Відхилено    
    -877- Прокопчук Ю.В.
частину третю статті 49 викласти в такій редакції:
"3. Постанова (ухвала) про доручення призначити адвоката невідкладно направляється відповідному адвокатському об’єднанню, органу адвокатського самоврядування, центру з надання безоплатної юридичної допомоги і є обов’язковою для негайного виконання. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання постанови (ухвали) про доручення призначити адвоката тягне відповідальність, установлену законом"
 
Враховано    
    -878- Швець В.Д.
Доповнити статтю 49 частиною четвертою такого змісту:
"4. Здійснення захисту за призначенням на відповідній стадії кримінального провадження не покладає на захисника обов’язку здійснення захисту у наступних стадіях кримінального провадження".
 
Враховано    
    -879- Забарський В.В.
Доповнити статтю 49 частиною четвертою такого змісту:
"4. Здійснення захисту за призначенням на відповідній стадії кримінального провадження не покладає на захисника обов’язку здійснення захисту у наступних стадіях кримінального провадження".
 
Враховано    
383. Стаття 50. Підтвердження повноважень захисника
 
-880- Смітюх Г.Є.
Статтю 50 викласти у наступній редакції:
"Стаття 50. Підтвердження повноважень захисника
1. Повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю в Україні;
2) ордером установленого зразка, дорученням центру з надання безоплатної правової допомоги або договором з підозрюваним, обвинуваченим чи іншою особою в інтересах підозрюваного, обвинуваченого.
3) близьких родичів, опікунів або піклувальників - заявою обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого про їх допуск до участі в справі як захисників.
2. Встановлення будь-яких додаткових вимог або умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні не допускається.".
 
Відхилено   Стаття 50. Підтвердження повноважень захисника
 
    -881- Прокопчук Ю.В.
статтю 50 викласти в такій редакції:
"Підтвердження повноважень захисника"
1.Повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
1)свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю в Україні;
2)дорученням центру з надання безоплатної медичної допомоги;
3)укладеним з підозрюваним, обвинуваченим договором;
4)дорученням юридичної особи;
5)заявою підсудного, обвинуваченого про допуск близьких родичів, опікунів або піклувальників до участі як захисників;
2.Встановлення будь-яких додаткових вимог або умов для підтвердження повноважень захисника чи його залучення до участі в кримінальному провадженні не допускається";
 
Відхилено    
    -882- Кармазін Ю.А.
Статтю 50 викласти у такій редакції:
"Повноваження захисника на участь у справі підтверджуються:
1) адвоката - ордером встановленого зразка;
2) адвокатів, які працюють індивідуально або у складі колегії адвокатів - довіреністю, яку у необхідних випадках надає клієнт.
3) інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто або за дорученням юридичної особи, - угодою та іншими документами, визначеними законом.
 
Відхилено    
384. 1. Повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
 
-883- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
Частину першу статті 50 викласти в такій редакції:
"1. Повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
1) адвоката:
а) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю в Україні;
б) ордером установленого зразка, дорученням центру з надання безоплатної правової допомоги або договором з підозрюваним, обвинуваченим чи іншою особою в інтересах підозрюваного, обвинуваченого;
2) іншого фахівця у галузі права – договором з підозрюваним, обвинувачуваним чи іншою особою в інтересах підозрюваного, обвинувачуваного або дорученням юридичної особи, документами, що підтверджують наявність наукового ступеня кандидата або доктора юридичних наук";
 
Відхилено   1. Повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
 
    -884- Шишкіна Е.В.
Частину першу статті 50 викласти в такій редакції:
"1. Повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
1) адвоката:
а) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю в Україні;
б) ордером установленого зразка, дорученням центру з надання безоплатної правової допомоги або договором з підозрюваним, обвинуваченим чи іншою особою в інтересах підозрюваного, обвинуваченого;
2) іншого фахівця у галузі права – договором з підозрюваним, обвинувачуваним чи іншою особою в інтересах підозрюваного, обвинувачуваного або дорученням юридичної особи, документами, що підтверджують наявність наукового ступеня кандидата або доктора юридичних наук";
 
Відхилено    
    -885- Мойсик В.Р.
У частині першій статті 50 слова " Повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються " замінити словами " Повноваження на участь у кримінальному провадженні захисника, який є адвокатом, підтверджуються "
 
Відхилено    
    -886- Аржевітін С.М.
Пункт 1 статті 50 проекту кодексу викласти в такій редакції :
"1. Повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
1) ордером установленого зразка, дорученням центру з надання безоплатної правової допомоги або договором з підозрюваним, обвинуваченим чи іншою особою в інтересах підозрюваного, обвинуваченого.
2) у випадку залучення захисника відповідно до пункту 2 статті 45 цього кодексу - свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю в Україні"
 
Відхилено    
    -887- Швець В.Д.
Прокопчук Ю.В.
Частину першу статті 50 викласти в такій редакції:
"1. Повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються повідомленням підозрюваного, обвинуваченого підсудного на адресу сторін кримінального провадження про залучення особи як захисника".
 
Відхилено    
385. 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю в Україні;
 
-888- Мойсик В.Р.
Пункт 1 частини 1 статті 50 доповнити словами "дипломом доктора чи кандидата юридичних наук".
 
Відхилено   1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю;
 
    -889- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
у пункті 1 частини першої статті 50 слова "в Україні" виключити;
 
Враховано    
    -890- Зварич Р.М.
Пункти 1 і 2 частини 1 статті 50 викласти в такій редакції:
1) адвоката – ордером встановленого зразка або договором з підозрюваним, обвинувачуваним чи іншою особою в інтересах підозрюваного, обвинувачуваного;
2) іншого фахівця у галузі права – договором з підозрюваним, обвинувачуваним чи іншою особою в інтересах підозрюваного, обвинувачуваного або дорученням юридичної особи, документами, що підтверджують наявність наукового ступеня кандидата або доктора юридичних наук."
 
Враховано частково    
    -891- Ківалов С.В.
Пункти перший та другий частини першої статті 50 викласти в такій редакції:
"1) адвоката – ордером встановленого зразка або довіреністю підозрюваного, обвинувачуваного, а також особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, чи іншою особою в інтересах підозрюваного, обвинувачуваного, а також особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, або дорученням центру з надання безоплатної правової допомоги та свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю;
2) іншого фахівця у галузі права – дипломом про повну вищу юридичну освіту та довіреністю підозрюваного, обвинувачуваного, а також особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, чи іншою особою в інтересах підозрюваного, обвинувачуваного, а також особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, або дорученням юридичної особи, які здійснюють захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, а також особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, або дорученням центру з надання безоплатної правової допомоги";
 
Відхилено    
386. 2) ордером установленого зразка, дорученням центру з надання безоплатної правової допомоги або договором з підозрюваним, обвинуваченим чи іншою особою в інтересах підозрюваного, обвинуваченого.
 
-892- Швець В.Д.
Потребує чіткого визначення перелік документів, якими підтверджуються повноваження захисника, до того ж інформація, яка міститься у договорах з підозрюваним, обвинуваченим чи іншою особою в інтересах підозрюваного обвинуваченого складає предмет адвокатської таємниці, розголошення якої є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, а тому пропоную пункт другий частини першої статті 50 викласти в наступній редакції: "2) ордером адвоката (адвокатського об’єднання) установленого зразка, виданого на підставі угоди (доручення), укладеної із адвокатом про надання правової допомоги та захисту підозрюваного обвинуваченого засудженого, виправданого, свідка".
 
Враховано   2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
 
    -893- Мойсик В.Р.
Потребує чіткого визначення перелік документів, якими підтверджуються повноваження захисника, до того ж інформація, яка міститься у договорах з підозрюваним, обвинуваченим чи іншою особою в інтересах підозрюваного обвинуваченого складає предмет адвокатської таємниці, розголошення якої є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, а тому пропоную пункт другий частини першої статті 50 викласти в наступній редакції: "2) ордером адвоката (адвокатського об’єднання) установленого зразка, виданого на підставі угоди (доручення), укладеної із адвокатом про надання правової допомоги та захисту підозрюваного обвинуваченого засудженого, виправданого, свідка".
 
Враховано    
    -894- Бондик В.А.
Потребує чіткого визначення перелік документів, якими підтверджуються повноваження захисника, до того ж інформація, яка міститься у договорах з підозрюваним, обвинуваченим чи іншою особою в інтересах підозрюваного обвинуваченого складає предмет адвокатської таємниці, розголошення якої є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, а тому пропоную пункт другий частини першої статті 50 викласти в наступній редакції: "2) ордером адвоката (адвокатського об’єднання) установленого зразка, виданого на підставі угоди (доручення), укладеної із адвокатом про надання правової допомоги та захисту підозрюваного обвинуваченого засудженого, виправданого, свідка".
 
Враховано    
    -895- Прутнік Е.А.
Потребує чіткого визначення перелік документів, якими підтверджуються повноваження захисника, до того ж інформація, яка міститься у договорах з підозрюваним, обвинуваченим чи іншою особою в інтересах підозрюваного обвинуваченого складає предмет адвокатської таємниці, розголошення якої є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, а тому пропоную пункт другий частини першої статті 50 викласти в наступній редакції: "2) ордером адвоката (адвокатського об’єднання) установленого зразка, виданого на підставі угоди (доручення), укладеної із адвокатом про надання правової допомоги та захисту підозрюваного обвинуваченого засудженого, виправданого, свідка".
 
Враховано    
    -896- Плотніков О.В.
Потребує чіткого визначення перелік документів, якими підтверджуються повноваження захисника, до того ж інформація, яка міститься у договорах з підозрюваним, обвинуваченим чи іншою особою в інтересах підозрюваного обвинуваченого складає предмет адвокатської таємниці, розголошення якої є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, а тому пропоную пункт другий частини першої статті 50 викласти в наступній редакції: "2) ордером адвоката (адвокатського об’єднання) установленого зразка, виданого на підставі угоди (доручення), укладеної із адвокатом про надання правової допомоги та захисту підозрюваного обвинуваченого засудженого, виправданого, свідка".
 
Враховано    
    -897- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
пункт 2 частини першої статті 50 викласти у такій редакції:
"2) ордером, договором з захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги";
 
Враховано    
    -898- Григорович Л.С.
"пункт другий частини 1 стаття 50 виключити";
 
Відхилено    
    -899- Яценюк А.П.
Пункт 2) частини першої статті 50 доповнити словами "або витягом з такого договору".
 
Відхилено    
    -900- Швець В.Д.
пункт 2 частини 1 статті 50 викласти у такій редакції:
"2) ордером встановленого Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури зразка або дорученням центру з надання безоплатної правової допомоги"
 
Враховано частково    
    -901- Ар'єв В.І.
пункт 2 частини 1 статті 50 викласти у такій редакції:
"2) ордером встановленого Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури зразка або дорученням центру з надання безоплатної правової допомоги"
 
Враховано    
    -902- Забарський В.В.
Пункт другий частини першої статті 50 викласти в такій редакції:
"2) ордером адвоката (адвокатського об’єднання) установленого зразка, виданого на виконання договору укладеного із адвокатом (адвокатським об’єднанням) та на виконання доручення центру правової допомоги.
 
Враховано    
    -903- Одарченко Ю.В.
Доповнити частину 1 статті 50 пунктом 3 наступного змісту:
"3) дорученням або довіреністю;"
 
Відхилено    
    -904- Шенцев Д.О.
Частину 1 статті 50 доцільно доповнити пунктом 3 такого змісту:
"3) дипломом, що підтверджує фах у галузі права, дорученням юридичної особи або договором з підозрюваним, обвинуваченим чи іншою особою в інтересах підозрюваного, обвинуваченого, у разі коли захисником є фахівець у галузі права, залучений на підставі частини третьої статті 45 цього Кодексу."
 
Відхилено    
    -905- Міщенко С.Г.
Частину першу статті 50 доповнити новим пунктом 3 такого змісту:
"3) близьких родичів, опікунів або піклувальників - заявою обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, свідка про їх допуск до участі в справі як захисників".
 
Відхилено    
387. 2. Встановлення будь-яких додаткових вимог або умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні не допускається.
 
-906- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
частину другу статті 50 після слів "додаткових вимог" доповнити словами "крім пред’явлення захисником документа, що посвідчує його особу".
 
Враховано   2. Встановлення будь-яких додаткових вимог, крім пред’явлення захисником документа, що посвідчує його особу або умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні не допускається.
 
    -907- Швець В.Д.
Статтю 50 доповнити частиною 3 такого змісту:
"3. Забороняється вимагати у захисника надання договору про надання правової допомоги на підтвердження його повноважень на участь у кримінальному провадженні".
 
Відхилено    
388. Стаття 51. Договір із захисником
 
-908- Швець В.Д.
Статтю 51 виключити.
 
Відхилено у зв‘язку з новою редакцією статті 51  Стаття 51. Договір із захисником
 
    -909- Плотніков О.В.
Статтю 51 виключити.
 
Відхилено    
    -910- Прутнік Е.А.
Статтю 51 виключити.
 
Відхилено    
    -911- Бондик В.А.
Статтю 51 виключити.
 
Відхилено    
    -912- Григорович Л.С.
Статтю 51 виключити.
 
Відхилено    
    -913- Ар'єв В.І.
Статтю 51 виключити.
 
Відхилено    
    -914- Ківалов С.В.
Статтю 51 виключити.
 
Відхилено    
    -915- Забарський В.В.
Статтю 51 виключити.
 
Відхилено    
    -916- Кармазін Ю.А.
Статтю 51 виключити.
 
Відхилено    
389. 1. Договір із захисником укладає підозрюваний, обвинувачений чи інші особи в його інтересах за клопотанням або з наступною згодою підозрюваного, обвинуваченого.
 
-917- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
Частину першу статті 51 викласти в такій редакції:
"1. Договір із захисником має право укласти особа, передбачена в частині першій статті 45 цього Кодексу, а також інші особи, які діють в її інтересах, за її клопотанням або за її наступною згодою."
 
Враховано   1. Договір із захисником має право укласти особа, передбачена в частині першій статті 45 цього Кодексу, а також інші особи, які діють в її інтересах, за її клопотанням або за її наступною згодою.
 
390. Стаття 52. Обов'язкова участь захисника
 
   Стаття 52. Обов'язкова участь захисника
 
391. 1. Участь захисника є обов'язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.
 
-918- Швець В.Д.
Оскільки безоплатна правова допомога надається тільки в тих кримінальних справах, в яких участь захисника є обов’язковою, то це означає, що в переважній більшості кримінальних справ безоплатної правової допомоги надано не буде. Отож, ті з обвинувачених, яким бракує достатніх економічних ресурсів, повинні будуть брати участь в кримінальному провадженні, не отримуючи допомоги захисника. Втілити в життя змагальну модель неможливо без захисника, і, отже, відсутність правової допомоги становитиме порушення принципу рівності сторін. Окрім того, участь захисника гарантовано тільки з моменту повідомлення про підозру, яке не обов’язково здійснюватиметься на самому початку розслідування, тож права підозрюваного на захист, якщо його не затримано – цілком може бути порушено. (Висновок Директорату з питань правосуддя та захисту людської гідності).
 
Відхилено   1. Участь захисника є обов'язковою у кримінальному провадженні щодо тяжких та особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.
 
    -919- Мойсик В.Р.
Необхідно переглянути статтю 52 та зменшити поріг, коли участь захисника є обов’язковою та забезпечити шляхом внесення змін до Кримінально-процесуального Кодексу чи інших законів, що безкоштовна юридична допомоги є більш доступною.
 
Відхилено    
    -920- Яценюк А.П.
У частині першій статті 52 доповнити словами "тяжких та" перед словами "особливо тяжких злочинів".
 
Враховано    
392. 2. В інших випадках обов'язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні:
 
   2. В інших випадках обов'язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні:
 
393. 1) щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;
 
   1) щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;
 
394. 2) щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, -з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;
 
   2) щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;
 
395. 3) щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, -з моменту встановлення цих вад;
 
   3) щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, - з моменту встановлення цих вад;
 
396. 4) щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження, -з моменту встановлення цього факту;
 
   4) щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження, - з моменту встановлення цього факту;
 
397. 5) щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування, -з моменту встановлення факту наявності у особи психічного захворювання або інших відомостей, які викликають сумнів щодо її осудності;
 
   5) щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування, - з моменту встановлення факту наявності в особи психічного захворювання або інших відомостей, які викликають сумнів щодо її осудності;
 
398. 6) щодо реабілітації померлої особи - з моменту виникнення права на реабілітацію померлої особи.
 
-921- Швець В.Д.
Частину другу статті 52 доповнити пунктом 7 "щодо осіб, які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, санкція за вчинення якого передбачає довічне позбавлення волі".
 
Враховано   6) щодо реабілітації померлої особи - з моменту виникнення права на реабілітацію померлої особи;
7) щодо осіб, які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, санкція за вчинення якого передбачає довічне позбавлення волі;
8) щодо підозрюваного або обвинуваченого, які укладають угоду з прокурором про визнання винуватості.
 
    -922- Ківалов С.В.
Доповнити частину другу статті 52 пунктами 7-8 такого змісту:
"7) щодо осіб, які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, санкція за вчинення якого передбачає довічне позбавлення волі;
8) щодо підозрюваного або обвинуваченого, які укладають угоду з прокурором про визнання винуватості".
 
Враховано    
399. Стаття 53. Залучення захисника до проведення окремої процесуальної дії
 
-923- Аржевітін С.М.
В назві статті 53 проекту кодексу замість слова "до" включити слово "для".
 
Відхилено   Стаття 53. Залучення захисника до проведення окремої процесуальної дії
 
400. 1. Слідчий, прокурор чи суд залучають захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, виключно у невідкладних випадках, якщо завчасно повідомлений захисник не може прибути для участі в проведенні процесуальної дії, є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника або прибуття обраного захисника неможливе.
 
-924- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
Частину першу статті 53 викласти в такій редакції:
"1. Слідчий, прокурор чи суд залучають захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, виключно у невідкладних випадках, коли є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а завчасно повідомлений захисник не може прибути для участі в проведенні процесуальної дії чи забезпечити участь іншого захисника, або підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника або прибуття обраного захисника неможливе.".
 
Враховано   1. Слідчий, прокурор чи суд вносять подання про залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, виключно у невідкладних випадках, коли є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а завчасно і належно повідомлений захисник не може прибути для участі у проведенні процесуальної дії чи забезпечити участь іншого захисника або якщо підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника або прибуття обраного захисника неможливе.
 
    -925- Швець В.Д.
Частину першу статті 53 викласти в такій редакції:
"1. Слідчий, прокурор чи суд вносять подання про залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, виключно у невідкладних випадках, якщо є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а завчасно і належно повідомлений захисник надав інформацію про неможливість взяти участь у її проведенні та не забезпечив участі іншого захисника, або у разі, коли підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника або прибуття обраного захисника неможливе.".
 
Враховано    
    -926- Мойсик В.Р.
Частину першу статті 53 викласти в такій редакції:
"1. Слідчий, прокурор чи суд вносять подання про залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, виключно у невідкладних випадках, якщо є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а завчасно і належно повідомлений захисник надав інформацію про неможливість взяти участь у її проведенні та не забезпечив участі іншого захисника, або у разі, коли підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника або прибуття обраного захисника неможливе.".
 
Враховано    
    -927- Бондик В.А.
Частину першу статті 53 викласти в такій редакції:
"1. Слідчий, прокурор чи суд вносять подання про залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, виключно у невідкладних випадках, якщо є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а завчасно і належно повідомлений захисник надав інформацію про неможливість взяти участь у її проведенні та не забезпечив участі іншого захисника, або у разі, коли підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника або прибуття обраного захисника неможливе.".
 
Враховано    
    -928- Прутнік Е.А.
Частину першу статті 53 викласти в такій редакції:
"1. Слідчий, прокурор чи суд вносять подання про залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, виключно у невідкладних випадках, якщо є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а завчасно і належно повідомлений захисник надав інформацію про неможливість взяти участь у її проведенні та не забезпечив участі іншого захисника, або у разі, коли підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника або прибуття обраного захисника неможливе.".
 
Враховано    
    -929- Плотніков О.В.
Частину першу статті 53 викласти в такій редакції:
"1. Слідчий, прокурор чи суд вносять подання про залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, виключно у невідкладних випадках, якщо є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а завчасно і належно повідомлений захисник надав інформацію про неможливість взяти участь у її проведенні та не забезпечив участі іншого захисника, або у разі, коли підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника або прибуття обраного захисника неможливе.".
 
Враховано    
    -930- Забарський В.В.
Частину першу статті 53 викласти в такій редакції:
"1. Слідчий, прокурор чи суд вносять подання про залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, виключно у невідкладних випадках, якщо є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а завчасно і належно повідомлений захисник надав інформацію про неможливість взяти участь у її проведенні та не забезпечив участі іншого захисника, або у разі, коли підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника або прибуття обраного захисника неможливе.".
 
Враховано    
401. 2. Запросити захисника до участі у окремій процесуальній дії має право і сам підозрюваний, обвинувачений. Якщо потреби у проведенні невідкладних процесуальних дій за участю захисника немає і коли неможливе прибуття захисника, обраного підозрюваним, обвинуваченим, протягом двадцяти чотирьох годин, слідчий, прокурор, суд мають право запропонувати підозрюваному, обвинуваченому залучити іншого захисника.
 
-931- Швець В.Д.
Частину другу статті 53 після слів "протягом 24-х годин" доповнити словами "захисник має право за погодженням із підозрюваним обвинуваченим замінити себе іншим захисником", а слова "слідчий, прокурор, суд мають право запропонувати підозрюваному, обвинуваченому залучити іншого захисника" виключити.
 
Враховано   2. Запросити захисника до участі в окремій процесуальній дії має право і сам підозрюваний, обвинувачений. Якщо потреби у проведенні невідкладних процесуальних дій за участю захисника немає і якщо неможливе прибуття захисника, обраного підозрюваним, обвинуваченим, протягом двадцяти чотирьох годин захисник має право за погодженням із підозрюваним, обвинуваченим замінити себе іншим захисником.
 
402. 3. Під час проведення окремої процесуальної дії захисник має ті ж самі права і обов'язки, що й захисник, який здійснює захист протягом кримінального провадження.
 
   3. Під час проведення окремої процесуальної дії захисник має ті ж самі права і обов'язки, що й захисник, який здійснює захист протягом кримінального провадження.
 
403. 4. Захисник як до процесуальної дії, так і після неї має право зустрічатися з підозрюваним, обвинуваченим для підготовки до проведення процесуальної дії або обговорення її результатів.
 
   4. Захисник як до процесуальної дії, так і після неї має право зустрічатися з підозрюваним, обвинуваченим для підготовки до проведення процесуальної дії або обговорення її результатів.
 
404. 5. Здійснення захисту під час проведення окремої процесуальної дії не покладає на захисника обов'язку надалі здійснювати захист у всьому кримінальному провадженні або на окремій його стадії.
 
   5. Здійснення захисту під час проведення окремої процесуальної дії не покладає на захисника обов'язку надалі здійснювати захист у всьому кримінальному провадженні або на окремій його стадії.
 
405. Стаття 54. Відмова від захисника
 
-932- Мойсик В.Р.
Назву ст.54 викласти в такій редакції:
"Стаття 54. Відмова від захисника або його заміна".
 
Враховано   Стаття 54. Відмова від захисника або його заміна
 
    -933- Грицак В.М.
Назву ст.54 викласти в такій редакції:
"Стаття 54. Відмова від захисника або його заміна".
 
Враховано    
    -934- Яценюк А.П.
Назву ст.54 викласти в такій редакції:
"Стаття 54. Відмова від захисника або його заміна".
 
Враховано    
    -935- Савченко І.В.
Назву ст.54 викласти в такій редакції:
"Стаття 54. Відмова від захисника або його заміна".
 
Враховано    
    -936- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
Назву ст.54 викласти в такій редакції:
"Стаття 54. Відмова від захисника або його заміна".
 
Враховано    
    -937- Прокопчук Ю.В.
статтю 54 викласти в такій редакції:
"Відмова від захисника або його заміна.
1. Підозрюваний, обвинувачений має право на відмову від захисника або заміну захисника.
2. Відмова від захисника або його заміна фіксується у протоколі процесуальної дії. Якщо захисник був залучений підозрюваним, обвинуваченим або іншою особою в інтересах підозрюваного, обвинуваченого, то відмова від захисника повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування.
3. У випадку, якщо участь захисника є обов’язковою, а підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, здійснюється заміна захисника. Інший захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому статтею 53 цього Кодексу, для здійснення захисту за призначенням";
 
Враховано частково    
406. 1. Підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника.
 
-938- Мойсик В.Р.
Частину першу статті 54 викласти в такій редакції:
"1. Підозрюваний, обвинувачений має право на відмову від захисника або заміну захисника".
 
Враховано   1. Підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений має право відмовитися від захисника або замінити його у будь-який час, письмово повідомивши про це сторони кримінального провадження.
 
    -939- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
Частину першу після слова "захисника" доповнити словами "або замінити його"
 
Враховано    
    -940- Яценюк А.П.
Частину першу статті 54 викласти в такій редакції:
"1. Підозрюваний, обвинувачений має право на відмову від захисника або заміну захисника".
 
Враховано    
    -941- Грицак В.М.
Частину першу статті 54 викласти в такій редакції:
"1. Підозрюваний, обвинувачений і підсудний мають право в будь-який момент провадження у справі відмовитися від захисника. Відмова допускається лише з ініціативи підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного і не позбавляє його права запросити того ж чи іншого захисника в подальших стадіях процесу".
 
Відхилено    
    -942- Савченко І.В.
Частину першу статті 54 викласти в такій редакції:
"1. Підозрюваний, обвинувачений і підсудний мають право в будь-який момент провадження у справі відмовитися від захисника. Відмова допускається лише з ініціативи підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного і не позбавляє його права запросити того ж чи іншого захисника в подальших стадіях процесу".
 
Відхилено    
    -943- Швець В.Д.
Прокопчук Ю.В.
Статтю 54 викласти в такій редакції:
"1. Підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений має право відмовитися від захисника у будь-який час, письмово повідомивши про це сторони кримінального провадження".
 
Враховано частково    
    -944- Мирний І.М.
статтю 54 доповнити новою частиною другою такого змісту:
"2. Суд повинен з’ясувати причини, з яких підозрюваний, обвинувачений відмовляється (відмовився) від захисника, і чи не чинився на нього будь-ким тиск з метою примушення до відмови від захисника. За наявності повідомлення про тиск на підозрюваного, обвинуваченого головуючий доводить цей факт до відома прокурора";
У зв‘язку з цим частини другу та третю вважати частинами третьою та четвертою відповідно.
 
Відхилено    
407. 2. Відмова від захисника фіксується у протоколі процесуальної дії. Якщо захисник був залучений підозрюваним, обвинуваченим або іншою особою в інтересах підозрюваного, обвинуваченого, то відмова від захисника повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування.
 
-945- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
Частину другу статті 54 викласти в такій редакції:
"2. Відмова від захисника або його заміна повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування. Така відмова або заміна фіксується у протоколі процесуальної дії."
 
Враховано   2. Відмова від захисника або його заміна повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування. Така відмова або заміна фіксується у протоколі процесуальної дії.
 
    -946- Мойсик В.Р.
Частину другу статті 54 викласти в такій редакції:
"2. Відмова від захисника або його заміна фіксується у протоколі процесуальної дії. Якщо захисник був залучений підозрюваним, обвинуваченим або іншою особою в інтересах підозрюваного, обвинуваченого, то відмова від захисника повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування".
 
Враховано частково    
    -947- Яценюк А.П.
Частину другу статті 54 викласти в такій редакції:
"2. Відмова від захисника або його заміна фіксується у протоколі процесуальної дії. Якщо захисник був залучений підозрюваним, обвинуваченим або іншою особою в інтересах підозрюваного, обвинуваченого, то відмова від захисника повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування".
 
Враховано частково    
    -948- Бондик В.А.
Частину другу статті 54 доцільно викласти у наступній редакції:
"2. Відмова від захисника повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування і фіксується у протоколі процесуальної дії".
 
Враховано частково    
    -949- Прутнік Е.А.
Частину другу статті 54 доцільно викласти у наступній редакції:
"2. Відмова від захисника повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування і фіксується у протоколі процесуальної дії".
 
Враховано частково    
    -950- Плотніков О.В.
Частину другу статті 54 доцільно викласти у наступній редакції:
"2. Відмова від захисника повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування і фіксується у протоколі процесуальної дії".
 
Враховано частково    
    -951- Забарський В.В.
Частину другу статті 54 доцільно викласти у наступній редакції:
"2. Відмова від захисника повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування і фіксується у протоколі процесуальної дії".
 
Враховано частково    
408. 3. Відмова від захисника не приймається у випадку, коли його участь є обов'язковою. У такому випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому статтею 53 цього Кодексу, для здійснення захисту за призначенням.
 
-952- Мойсик В.Р.
Частину третю статті 54 викласти в такій редакції:
"3. У випадку, якщо участь захисника є обов’язковою, а підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, здійснюється заміна захисника. Інший адвокат повинен бути залучений у порядку, передбаченому статтею 53 цього Кодексу, для здійснення захисту за призначенням".
 
Враховано   3. Відмова від захисника не приймається у випадку, коли його участь є обов'язковою. У такому випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, для здійснення захисту за призначенням.
 
    -953- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
у частині третій статті 54 цифри "53" замінити цифрами "49".
 
Враховано    
    -954- Забарський В.В.
у частині третій статті 54 цифри "53" замінити цифрами "49".
 
Враховано    
    -955- Одарченко Ю.В.
Частину 3 статті 54 викласти у наступній редакції:
"3. У випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений відмовився від захисника, а його участь у даному проваджені є обов’язковим, йому пропонується запросити іншого захисника. У разі відмови підозрюваного, обвинуваченого запросити іншого захисника його призначення здійснюється в порядку, передбаченому статтею 53 цього Кодексу".
 
Відхилено    
    -956- Грицак В.М.
Доповнити статтю 54 новими частинами четвертою і п’ятою такого змісту:
"4. Заміна одного захисника іншим, крім випадків, передбачених статтею 78 цього Кодексу, може мати місце тільки за клопотанням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.
5. Заміна одного захисника іншим може мати місце в будь-якій стадії процесу і не тягне відновлення процесуальних дій, вчинених за участю захисника, якого замінено".
 
Відхилено    
    -957- Савченко І.В.
Доповнити статтю 54 новими частинами четвертою і п’ятою такого змісту:
"4. Заміна одного захисника іншим, крім випадків, передбачених статтею 78 цього Кодексу, може мати місце тільки за клопотанням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.
5. Заміна одного захисника іншим може мати місце в будь-якій стадії процесу і не тягне відновлення процесуальних дій, вчинених за участю захисника, якого замінено".
 
Відхилено    
409. § 4. Потерпілий і його представник
 
-958- Ківалов С.В.
Параграф 4 глави 3 – виключити;
 
Відхилено   § 4. Потерпілий і його представник
 
410. Стаття 55. Потерпілий
 
   Стаття 55. Потерпілий
 
411. 1. Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральну, фізичну або майнову шкоду, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнову шкоду.
 
-959- Мойсик В.Р.
Частину першу статті 55 викласти в такій редакції:
"1. Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральну, фізичну або майнову шкоду, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнову шкоду, або шкоду діловій репутації, яка призвела до майнової шкоди".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  1. Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичої або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
 
    -960- Зварич Р.М.
Частину першу статті 55 після слів "юридична особа, які кримінальним правопорушенням завдано" доповнити словами "діловій репутації або".
 
Пропонується шляхом голосування   
    -961- Вернидубов І.В.
У ч.1. ст.55 після слів "майнову шкоду" доповнити словами "а також шкоду, завдану діловій репутації".
У зв'язку з цим частину 4 даної статті виключити;
 
Відхилено    
412. 2. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
 
-962- Вернидубов І.В.
ч.2 ст.55 доповнити реченням: " Про роз'яснення потерпілому його прав та обов'язків складається протокол".
 
Відхилено   2. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
 
413. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
 
   Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
 
414. 3. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
 
   3. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
 
415. 4. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.
 
   4. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.
 
416. 5. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить мотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
 
-963- Шишкіна Е.В.
У частині п’ятій ст. 55 проекту слова "слідчий або" вилучити; у частині сьомій ст. 55 проекту слово "слідчий" вилучити.
 
Відхилено   5. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить мотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
 
417. 6. Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи, положення частин першої - третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім'ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім'ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.
 
   6. Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи, положення частин першої - третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім'ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім'ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.
 
418. 7. Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.
 
   7. Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.
 
419. Положення цієї частини не поширюються на провадження, яке може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого (кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення).
 
   Положення цієї частини не поширюються на провадження, яке може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого (кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення).
 
420. Стаття 56. Права потерпілого
 
-964- Швець В.Д.
У статті 56 окремо слід передбачити спеціальні права та обов‘язки потерпілого – юридичної особи.
 
Пропонується визначитись шляхлм голосування  Стаття 56. Права потерпілого
 
421. 1. Протягом кримінального провадження потерпілий має право:
 
   1. Протягом кримінального провадження потерпілий має право:
 
422. 1) бути повідомленим про свої права та обов'язки, передбачені цим Кодексом;
 
-965- Мойсик В.Р.
Пункт 1 частини 1 статті 56 викласти в такій редакції:
"1. Протягом кримінального провадження потерпілий має право:
1) бути повідомленим про свої права та обов'язки, передбачені цим Кодексом та про порядок проведення досудового слідства"
Практика показує, що слідчий експеримент в прямому значенні цього слова далеко не вичерпує можливостей судового пізнання методом відтворення (реконструкції) обстановки. Тому пропоную доповнити систему слідчих дій перевіркою показань на місці.
Досудове розслідування без встановлення особи, яка вчинила злочин, у Проекті фактично не обмежується строками, тому необхідно чітко визначити порядок фіксації наслідків такого розслідування (за зразком ст. 206 чинного КПК України).
 
Пропонується визначитись шляхлм голосування  1) бути повідомленим про свої права та обов'язки, передбачені цим Кодексом;
 
423. 2) знати сутність підозри та обвинувачення, бути повідомленим про обрання, зміну чи скасування щодо підозрюваного, обвинуваченого заходів забезпечення кримінального провадження та закінчення досудового розслідування;
 
   2) знати сутність підозри та обвинувачення, бути повідомленим про обрання, зміну чи скасування щодо підозрюваного, обвинуваченого заходів забезпечення кримінального провадження та закінчення досудового розслідування;
 
424. 3) подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду;
 
-966- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У пункті 3 частини першої статті 56 слово "докази" замінити словами "відомості, речі і документи";
 
Відхилено   3) подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду;
 
    -967- Шишкіна Е.В.
У пункті 3 частини першої статті 56 слово "докази" замінити словами "відомості, речі і документи";
 
Відхилено    
425. 4) заявляти відводи та клопотання;
 
   4) заявляти відводи та клопотання;
 
426. 5) за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичів чи членів своєї сім'ї, майна та житла;
 
   5) за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичів чи членів своєї сім'ї, майна та житла;
 
427. 6) давати пояснення, показання або відмовитися їх давати;
 
   6) давати пояснення, показання або відмовитися їх давати;
 
428. 7) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом;
 
   7) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом;
 
429. 8) мати представника та в будь-який момент кримінального провадження відмовитися від його послуг;
 
-968- Вернидубов І.В.
П.8 ч.1 Ст. 56 доповнити реченням: "У встановлених законом випадках користуватися правовою допомогою за рахунок держави";
 
Відхилено   8) мати представника та в будь-який момент кримінального провадження відмовитися від його послуг;
 
430. 9) давати пояснення, показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, безоплатно за рахунок держави користуватися послугами перекладача в разі, якщо він не володіє державною мовою чи мовою, якою ведеться кримінальне провадження;
 
   9) давати пояснення, показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, безоплатно за рахунок держави користуватися послугами перекладача в разі, якщо він не володіє державною мовою чи мовою, якою ведеться кримінальне провадження;
 
431. 10) на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом;
 
   10) на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом;
 
432. 11) знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, в порядку, передбаченому цим Кодексом, в тому числі після відкриття матеріалів згідно статті 290 цього Кодексу, а також знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, у випадку закриття цього провадження;
 
   11) знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, в порядку, передбаченому цим Кодексом, в тому числі після відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу, а також знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, у випадку закриття цього провадження;
 
433. 12) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд вправі заборонити потерпілому застосовувати технічні засоби при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення даних, які містять таємницю, що охороняється законом чи стосується інтимних сторін життя людини, про що виноситься вмотивована постанова (ухвала);
 
   12) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд вправі заборонити потерпілому застосовувати технічні засоби при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення даних, які містять таємницю, що охороняється законом чи стосується інтимних сторін життя людини, про що виноситься вмотивована постанова (ухвала);
 
434. 13) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення у випадках, передбачених цим Кодексом;
 
   13) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення у випадках, передбачених цим Кодексом;
 
435. 14) користуватися іншими правами, передбаченими цим Кодексом.
 
   14) користуватися іншими правами, передбаченими цим Кодексом.
 
436. 2. Під час досудового розслідування потерпілий має право:
 
   2. Під час досудового розслідування потерпілий має право:
 
437. 1) на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим;
 
   1) на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим;
 
438. 2) отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
 
   2) отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
 
439. 3) подавати докази на підтвердження своєї заяви;
 
-969- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У пункті 3 частини другої статті 56 слово "докази" замінити словами "відомості, речі і документи";
 
Відхилено   3) подавати докази на підтвердження своєї заяви;
 
    -970- Шишкіна Е.В.
У пункті 3 частини другої статті 56 слово "докази" замінити словами "відомості, речі і документи";
 
Відхилено    
440. 4) брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі;
 
-971- Вернидубов І.В.
п.4 ч.2 ст.56 викласти в такій редакції: "Подавати клопотання про проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій і брати в них участь. Під час проведення таких дій ставити питання, надавати свої зауваження та заперечення щодо порядку їх проведення, які заносяться до протоколу; а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участю або за клопотанням його чи його представника"
 
Відхилено   4) брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі;
 
441. 5) отримувати копії матеріалів, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, після закінчення досудового розслідування.
 
   5) отримувати копії матеріалів, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, після закінчення досудового розслідування.
 
442. 3. Під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право:
 
   3. Під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право:
 
443. 1) бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду;
 
-972- Забарський В.В.
Пункт перший частини третьої статті 56 викласти в такій редакції:
"1) бути поінформованим про час і місце судового розгляду не пізніше як за три дні до дня його проведення;"
 
Відхилено   1) бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду;
 
444. 2) брати участь в судовому провадженні;
 
   2) брати участь в судовому провадженні;
 
445. 3) брати участь у безпосередній перевірці доказів;
 
   3) брати участь у безпосередній перевірці доказів;
 
446. 4) підтримувати обвинувачення в суді у випадку відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення;
 
-973- Вернидубов І.В.
п.4 ч.3 ст.56 викласти в такій редакції :
"Підтримувати обвинувачення в суді в приватному кримінальному провадженні, а також у випадку відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення";
 
Відхилено   4) підтримувати обвинувачення в суді у випадку відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення;
 
447. 5) висловлювати свою думку під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому, а також висловлювати свою думку при вирішенні питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
 
   5) висловлювати свою думку під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому, а також висловлювати свою думку при вирішенні питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
 
448. 6) знайомитися з судовими рішеннями, журналом судового засідання і технічним записом кримінального провадження в суді;
 
-974- Вернидубов І.В.
п.6 ч.3 ст.56 після слів "в суді" доповнити словами "і подавати на них зауваження".
 
Відхилено   6) знайомитися з судовими рішеннями, журналом судового засідання і технічним записом кримінального провадження в суді;
 
449. 7) оскаржувати судові рішення в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
   7) оскаржувати судові рішення в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
450. 4. На всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення. У передбачених законом України про кримінальну відповідальність та цим Кодексом випадках примирення є підставою для закриття кримінального провадження.
 
-975- Зварич Р.М.
Статтю 56 доповнити частиною п’ятою такого змісту:
"5. Потерпілий має право в будь-який момент відмовитися від участі в кримінальному провадженні."
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  4. На всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення. У передбачених законом України про кримінальну відповідальність та цим Кодексом випадках примирення є підставою для закриття кримінального провадження.
 
451. Стаття 57. Обов'язки потерпілого
 
-976- Вернидубов І.В.
Ст. 57 викласти в такій редакції :
"1. Потерпілий зобов’язаний:
1) з’являтися за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді, суду. У разі неможливості з’явитися за викликом у призначений строк – заздалегідь повідомити про це та про причини неможливості явки;
2) не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення;
3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які стали йому відомі у зв’язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю, якщо він був про це попереджений в порядку, встановленому цим Кодексом;
4) не перешкоджати виконанню постанов про освідування, отримання зразків для експертного дослідження та інших процесуальних рішень, прийнятих відповідно до цього Кодексу.
2. За дачу завідомо неправдивих показань потерпілий несе кримінальну відповідальність за статтею 384 Кримінального кодексу України".
 
Відхилено   Стаття 57. Обов'язки потерпілого
 
452. 1. Потерпілий зобов'язаний:
 
   1. Потерпілий зобов'язаний:
 
453. 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а у випадку неможливості своєчасного прибуття - завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття;
 
-977- Забарський В.В.
Пункт 1 частини першій статті 57 слова "завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття" замінити словами "повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття, не пізніше як за день до призначеної дати".
 
Відхилено   1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а у випадку неможливості своєчасного прибуття - завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття;
 
454. 2) не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення;
 
-978- Мойсик В.Р.
Пункт 2 ч. 1 ст. 57 викласти у такій редакції:
"2) не перешкоджати встановленню об’єктивної істини у ході досудового розслідування".
 
Відхилено   2) не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення;
 
455. 3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які стали йому відомі у зв'язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю.
 
-979- Одарченко Ю.В.
Частину 1 статті 57 доповнити пунктом 4 наступного змісту:
"4) надавати правдиві свідчення щодо обставин вчинення злочину або повідомити про відмову від дачі свідчень."
 
Відхилено   3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які стали йому відомі у зв'язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю.
 
456. Стаття 58. Представник потерпілого
 
   Стаття 58. Представник потерпілого
 
457. 1. Потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.
 
-980- Грицак В.М.
Частину 1 статті 58 викласти в такій редакції:
"1. Потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник – особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником або ж інший фахівець в галузі права, близький родич разом з адвокатом чи іншим фахівцем в галузі права"
 
Відхилено   1. Потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником, та особи, які за законом мають право на надання правової допомоги.
 
    -981- Мойсик В.Р.
Частину першу статті 58 викласти в такій редакції:
"1. Потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - захисником (адвокат), фахівець з питань права, родич або будь-яка інша особа в т.ч. громадянин іншої держави, яка запрошена підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, засудженим, виправданим, свідком або іншим громадянином України для здійснення захисту в кримінальному провадженні".
 
Відхилено    
    -982- Прокопчук Ю.В.
частину першу статті 58 викласти в такій редакції:
"1. Потерпілого у кримінальному провадженні можуть представляти – особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником, близькі родичі, законні представники, а у випадку коли потерпілим є юридична особа - керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником в кримінальному провадженні";
 
Відхилено    
    -983- Швець В.Д.
Частину першу статті 58 після слова " (захисником.) доповнити словами ", та особи, які за законом мають на надання правової допомоги".
 
Враховано    
    -984- Шемчук В.В.
Частину першу статті 58 після слова " (захисником.) доповнити словами ", та особи, які за законом мають на надання правової допомоги".
 
Враховано    
458. 2. Представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником в кримінальному провадженні.
 
-985- Одарченко Ю.В.
Частини 1-3 статті 58 викласти у наступній редакції:
"1. Потерпілий може мати представника.
2. Представником потерпілого-фізичної особи може бути адвокат або інший фахівець у галузі права, що не представляє у цьому ж процесі особу, чиї інтереси суперечать інтересам потерпілого. Представником юридичної особи є її керівник, інша особа, визначена Статутом, або особа, визначена довіреністю або дорученням юридичної особи.
3. Повноваження представника підтверджуються:
1) адвоката – документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу;
2) копією установчих документів юридичної особи – якщо представником є керівник або інша посадова особа юридичної особи-потерпілого;
3) довіреністю або дорученням –в інших випадках."
 
Відхилено   2. Представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні.
 
459. 3. Повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
 
-986- Мойсик В.Р.
Частину третю статті 58 викласти в такій редакції:
"3. Повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, – якщо представником потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні, або договором з потерпілим";
 
Відхилено   3. Повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
 
    -987- Прокопчук Ю.В.
частину третю статті 58 вважати частиною другою та викласти в такій редакції:
"2. Повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю в Україні - якщо представником потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;
2) укладеним з потерпілим договором;
3)довіреністю юридичної особи - якщо представником потерпілого є працівник юридичної особи, яка є потерпілою
4) установчими документами – якщо представником потерпілого є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;
4)заявою потерпілого про допуск близьких родичів, опікунів або піклувальників до участі як представників";
 
Відхилено    
460. 1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, -якщо представником потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;
 
   1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, - якщо представником потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;
 
461. 2) копією установчих документів юридичної особи - якщо представником потерпілого є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;
 
   2) копією установчих документів юридичної особи - якщо представником потерпілого є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;
 
462. 3) довіреністю - якщо представником потерпілого є працівник юридичної особи, яка є потерпілою.
 
-988- Грицак В.М.
доповнити частину 3 статті 58 пунктом 4 та викласти його в такій редакції:
"заявою потерпілого – якщо представником потерпілого є інший фахівець в галузі права".
 
Відхилено   3) довіреністю - якщо представником потерпілого є працівник юридичної особи, яка є потерпілою.
 
463. 4. Представник користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику.
 
-989- Прокопчук Ю.В.
частину четверту вважати частину третьою статті 58;
 
Відхилено   4. Представник користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику.
 
    -990- Вернидубов І.В.
доповнити статтю 58 частиною 5 такого змісту: "Представник зобов’язаний: а) законними засобами відстоювати права і законні інтереси особи, яку представляє; б) з’являтися за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді, суду. У разі неможливості з’явитися за викликом у призначений строк – заздалегідь повідомити про це та про причини неможливості явки слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд; в) не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
464. Стаття 59. Законний представник потерпілого
 
   Стаття 59. Законний представник потерпілого
 
465. 1. Якщо потерпілим є неповнолітній або особа, визнана в установленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до участі в процесуальній дії разом із ним залучається його законний представник.
 
-991- Шемчук В.В.
У частині першій статті 59 після слів "потерпілим є" доповнити словами "неповнолітня або малолітня особа".
 
Відхилено   1. Якщо потерпілим є неповнолітя особа або особа, визнана в установленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до участі в процесуальній дії разом з нею залучається її законний представник.
 
466. 2. Питання участі законного представника потерпілого у кримінальному провадженні регулюється згідно з положеннями статті 44 цього Кодексу.
 
-992- Вернидубов І.В.
доповнити статтю 59 частиною 3 такого змісту: "Законний представник зобов’язаний: а) законними засобами відстоювати права і законні інтереси особи, яку представляє; б) з’являтися за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді, суду. У разі неможливості з’явитися за викликом у призначений строк – заздалегідь повідомити про це та про причини неможливості явки; в) не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  2. Питання участі законного представника потерпілого у кримінальному провадженні регулюється згідно з положеннями статті 44 цього Кодексу.
 
467. § 5. Інші учасники кримінального провадження
 
-993- Грицак В.М.
§ 5 Глави 3 проекту КПК доповнити статтею, яка визначає процесуальний статус понятих.
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  § 5. Інші учасники кримінального провадження
 
468. Стаття 60. Заявник
 
-994- Кармазін Ю.А.
.Статтю 60 виключити,
 
Відхилено   Стаття 60. Заявник
 
469. 1. Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася з заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого до початку досудового розслідування, і не є потерпілим.
 
-995- Одарченко Ю.В.
Частину 1 статті 60 викласти у наступній редакції:
"1. Заявником є фізична або юридична особа в особі її керівника або представника, яка подала заяву до органу, уповноваженого розпочинати досудове розслідування".
 
Враховано редакційно   1. Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
 
    -996- Малишев В.С.
Олійник В.М.
У частині першій статті 60 слова "до початку досудового" замінити словами "розпочати досудове".
 
Враховано    
470. 2. Заявник має право:
 
-997- Грицак В.М.
частину 2 статті 60 викласти в наступній редакції:
"1) робити заяву рідною мовою або мовою, якою володіє, та користуватись послугами перекладача;
2) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
3) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;
4) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування;
5) оскаржувати бездіяльність органу досудового розслідування;
6) при наявності достатніх підстав – на забезпечення безпеки".
 
Відхилено   2. Заявник має право:
 
    -998- Яценюк А.П.
частину другу статті 60 викласти в такій редакції:
"2. Заявник, яким є фізична особа, попереджається про відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про кримінальне правопорушення, про що зазначається в заяві";
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -999- Ківалов С.В.
Частину другу статті 60 викласти у такій редакції:
"2. Заявник має право:
1) негайно за усною вимогою отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;
3) негайно за усною вимогою отримати інформацію про закінчення досудового розслідування та копію процесуального рішення, яким закінчено досудове розслідування;
4) негайно за усною вимогою отримати інформацію про початок досудового розслідування та копію процесуального рішення, яким почато досудове розслідування;
5) оскаржити прокурору або слідчому судді відмову у прийнятті або реєстрації заяви про кримінальне правопорушення;
6) за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки;
7) а також інші права передбачені цим Кодексом";
 
Відхилено    
    -1000- Шемчук В.В.
Частину другу статті 60 викласти в такій редакції: "Заявник, яким є фізична особа, попереджається про відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про злочин, про що відмічається в заяві"; У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою.
 
Відхилено    
471. 1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
 
-1001- Швець В.Д.
У частині 2 пункті 1 слід встановити строк протягом якого заявник має право отримати цей документ.
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
 
472. 2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;
 
   2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;
 
473. 3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.
 
-1002- Мойсик В.Р.
Пункт 3 частини другої статті 60 викласти в такій редакції:
"3) отримати копію постанови або письмове повідомлення про закінчення досудового розслідування".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.
 
    -1003- Швець В.Д.
Частина 2 проекту передбачає процесуальні права заявника, які, уявляється, необхідно доповнити ще одним: "4) оскаржити прокурору або слідчому судді відмову у прийнятті або реєстрації заяви про злочин".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1004- Вернидубов І.В.
Ч.2 ст. 60. доповнити п.4 такого змісту:
"4) Оскаржувати відмову у прийнятті заяви".
 
Відхилено    
    -1005- Шемчук В.В.
Частину другу статті 60 доповнити новим пунктом 4 та 5 такого змісту: "4) робити заяву рідною мовою або мовою, якою володіє, та користуватися послугами перекладача; 5) оскаржувати бездіяльність органу досудового розслідування".
 
Відхилено    
    -1006- Яценюк А.П.
доповнити статті 60 новою частиною третьою такого змісту:
"3. Заявник має право:
1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи";
3) на забезпечення безпеки при наявності необхідних для цього підстав;
4) робити заяву рідною мовою або мовою, якою володіє, та користуватися при необхідності послугами перекладача;
5) оскаржувати бездіяльність органу досудового розслідування;
6) отримати копію постанови про початок досудового розслідування, копію постанови або письмове повідомлення про закінчення досудового розслідування.".
 
Відхилено    
474. Стаття 61. Цивільний позивач
 
   Стаття 61. Цивільний позивач
 
475. 1. Цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнову та/або моральну шкоду, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, звернулася з цивільним позовом.
 
-1007- Мойсик В.Р.
Частину першу статті 61 викласти в такій редакції:
"1. Цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнову та/або моральну шкоду, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди або шкоду діловій репутації, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, звернулася з цивільним позовом".
 
Відхилено   1. Цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, звернулася з цивільним позовом.
 
    -1008- Малишев В.С.
Олійник В.М.
у частині першій статті 61 слова " звернулася з цивільним позовом" замінити словами "пред'явила цивільний позов"
 
Враховано    
476. 2. Права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
 
   2. Права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
 
477. 3. Якщо цивільний позов подано особою, якій не завдано шкоди, передбаченої частиною першою цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про повернення цивільного позову.
 
-1009- Швець В.Д.
Можливість слідчого або прокурора відмовляти у задоволенні цивільного позову, як це передбачено у частині третій статті 61 КПК, видається неприйнятною - оскільки це рівносильне розгляду справи без забезпечення доступу до суду, яке вимагається у статті 6 Європейської Конвенції. Це положення варто змінити аби забезпечити здійснення розгляду справи судом за клопотанням слідчого або прокурора.
 
Враховано      
    -1010- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
Частину 3 статті 61 виключити.
У зв’язку з цим частину четверту вважати частиною третьою.
 
Враховано    
    -1011- Міщенко С.Г.
Частину третю статті 61 викласти в такій редакції:
"3. Якщо цивільний позов подано особою, якій не завдано шкоди, передбаченої частиною першою цієї статті суд виносить вмотивовану постанову про повернення цивільного позову".
 
Відхилено у зв‘язку з виключенням частини статті   
    -1012- Одарченко Ю.В.
Частину 3 статті 61 доповнити другим реченням наступного змісту:
"Повернення позовної заяви слідчим або прокурором не є перешкодою для подання цивільного позову в судовому провадженні."
 
Відхилено у зв‘язку з виключенням частини статті   
    -1013- Шемчук В.В.
Частину третю статті 61 викласти у такій редакції: "Якщо цивільний позов подано особою, якій не завдано шкоди, передбаченої частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор, а у разі коли цивільний позов подано до суду – суд виносить ухвалу про повернення цивільного позову".
 
Відхилено у зв‘язку з виключенням частини статті   
478. 4. Цивільний позивач має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для потерпілого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право підтримувати цивільний позов або відмовитись від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення. Цивільний позивач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом, для інформування та надіслання копій процесуальних рішень потерпілому.
 
   3. Цивільний позивач має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для потерпілого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право підтримувати цивільний позов або відмовитись від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення. Цивільний позивач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом для інформування та надіслання копій процесуальних рішень потерпілому.
 
479. Стаття 62. Цивільний відповідач
 
   Стаття 62. Цивільний відповідач
 
480. 1. Цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.
 
   1. Цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.
 
481. 2. Права та обов'язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
 
   2. Права та обов'язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
 
482. 3. Цивільний відповідач має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право визнавати позов повністю чи частково або заперечувати проти нього. Цивільний відповідач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом, для інформування та надіслання копій процесуальних рішень підозрюваному, обвинуваченому.
 
   3. Цивільний відповідач має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право визнавати позов повністю чи частково або заперечувати проти нього. Цивільний відповідач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом для інформування та надіслання копій процесуальних рішень підозрюваному, обвинуваченому.
 
483. Стаття 63. Представник цивільного позивача, цивільного відповідача
 
-1014- Одарченко Ю.В.
Статтю 63 викласти у наступній редакції:
"Стаття 63. Представник цивільного позивача, цивільного відповідача
1. Представником цивільного позивача або цивільного відповідача-фізичної особи може бути адвокат або інший фахівець у галузі права, що не представляє у цьому ж процесі особу, чиї інтереси суперечать інтересам довірителя. Представником юридичної особи може бути її керівник, інша особа, визначена Статутом, або особа, визначена довіреністю або дорученням юридичної особи.
2. Повноваження представника підтверджуються:
1) адвоката – документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу;
2) копією установчих документів юридичної особи – якщо представником є керівник або інша посадова особа юридичної особи;
3) довіреністю або дорученням –в інших випадках.
3. Представник користується процесуальними правами цивільного позивача, цивільного відповідача, інтереси якого він представляє."
 
Відхилено   Стаття 63. Представник цивільного позивача, цивільного відповідача
 
484. 1. Представником цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні може бути:
 
   1. Представником цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні може бути:
 
485. - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником;
 
   - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником;
 
486. - керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю - у випадку, якщо цивільним позивачем, цивільним відповідачем є юридична особа.
 
   - керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю - у випадку, якщо цивільним позивачем, цивільним відповідачем є юридична особа.
 
487. 2. Повноваження представника цивільного позивача, цивільного відповідача на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
 
   2. Повноваження представника цивільного позивача, цивільного відповідача на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
 
488. 1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, -якщо представником цивільного позивача, цивільного відповідача є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;
 
-1015- Швець В.Д.
Пункт перший частини другої статті 63 слово "захисником" замінити словом "представником".
 
Враховано   1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, якщо представником цивільного позивача, цивільного відповідача є особа, яка має право бути представником у кримінальному провадженні;
 
489. 2) копією установчих документів юридичної особи - якщо представником цивільного позивача, цивільного відповідача є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;
 
   2) копією установчих документів юридичної особи - якщо представником цивільного позивача, цивільного відповідача є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;
 
490. 3) довіреністю - якщо представником цивільного позивача, цивільного відповідача є працівник юридичної особи, яка є цивільним позивачем, цивільним відповідачем.
 
   3) довіреністю - якщо представником цивільного позивача, цивільного відповідача є працівник юридичної особи, яка є цивільним позивачем, цивільним відповідачем.
 
491. 3. Представник користується процесуальними правами цивільного позивача, цивільного відповідача, інтереси якого він представляє.
 
   3. Представник користується процесуальними правами цивільного позивача, цивільного відповідача, інтереси якого він представляє.
 
492. Стаття 64. Законний представник цивільного позивача
 
   Стаття 64. Законний представник цивільного позивача
 
493. 1. Якщо цивільним позивачем є неповнолітній або особа, визнана в установленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, її процесуальними правами користується законний представник.
 
   1. Якщо цивільним позивачем є неповнолітня особа або особа, визнана в установленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, її процесуальними правами користується законний представник.
 
494. 2. Питання участі законного представника цивільного позивача у кримінальному провадженні регулюється згідно з положеннями статті 44 цього Кодексу.
 
   2. Питання участі законного представника цивільного позивача у кримінальному провадженні регулюється згідно з положеннями статті 44 цього Кодексу.
 
495. Стаття 65. Свідок
 
   Стаття 65. Свідок
 
496. 1. Свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для надання показань.
 
-1016- Мойсик В.Р.
Ч. 1 ст. 65 викласти в такій редакції.
"1.Свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, і яка викликана для надання показань".
Оскільки під час досудового розслідування та розгляду кримінальних справ по суті в суді значення для прийняття процесуальних рішень можуть мати не тільки обставини, що підлягають доказуванню, перелічені у ч. 1 ст. 91 проекту КПК, але й обставини, що мають значення для кримінального провадження, тобто отримання доказів по кримінальній справі під час проведення окремих гласних слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій - дотримання процесуальної форми та порядку їх проведення, виявлення та вилучення речових доказів, для з’ясування питань про допустимість доказів, які перелічені у ст. 86-89 проекту КПК. Наведене у ч. 1 ст. 65 проекту КПК визначення свідка не узгоджується:
- з положеннями ч. 1 ст. 95, відповідно до якої показання свідка це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час його допиту, щодо відомих йому обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження;
- ч. 7 ст. 223 проекту КПК, згідно з якими поняті можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії;
- ч. 2 ст. 256 проекту КПК, де передбачено, що особи, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії, або були залучені до їх проведення, можуть бути допитані як свідки, та ч. 3 ст. 256 проекту КПК, що у випадку використання для доказування результатів негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути допитані особи, з приводу дій або контактів яких проводилися такі дії.
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  1. Свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для надання показань.
 
    -1017- Грицак В.М.
Частину першу статті 65 викласти в такій редакції:
"1. Свідком є фізична особа, про яку є дані, що їй відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для надання показань".
 
Враховано частково    
    -1018- Савченко І.В.
Частину першу статті 65 викласти в такій редакції:
"1. Свідком є фізична особа, про яку є дані, що їй відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для надання показань".
 
Враховано частково    
    -1019- Гнаткевич Ю.В.
Пропоную пункт перший статті 65 викласти в наступній редакції
"1. Свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для надання показань. У якості свідків можуть виступати поняті, задіяні у справі. За клопотанням будь-якої з сторін суддя зобов`язаний викликати задіяних у справі понятих у якості свідків до зали суду".
 
Враховано    
497. 2. Не можуть бути допитані як свідки:
 
   2. Не можуть бути допитані як свідки:
 
498. 1) захисник, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, законний представник потерпілого, цивільного позивача у кримінальному провадженні ( про обставини, які стали їм відомі у зв'язку з виконанням функцій представника чи захисника;
 
   1) захисник, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, законний представник потерпілого, цивільного позивача у кримінальному провадженні ( про обставини, які стали їм відомі у зв'язку з виконанням функцій представника чи захисника;
 
499. 2) адвокати - про відомості, які становлять адвокатську таємницю;
 
   2) адвокати - про відомості, які становлять адвокатську таємницю;
 
500. 3) нотаріуси - про відомості, які становлять нотаріальну таємницю;
 
-1020- Одарченко Ю.В.
Пункт 3 частини 2 статті 65 виключити.
 
Відхилено   3) нотаріуси - про відомості, які становлять нотаріальну таємницю;
 
    -1021- Савченко І.В.
частину другу статті 65 після пункту 3 доповнити новими пунктами 4 та 5 такого змісту:
"4) аудитори – про відомості, які стали їм відомі у зв’язку з наданням аудиторських послуг;
5) оцінювачі – про відомості, які стали їм відомі у зв’язку з проведенням оцінки";
в зв’язку з цим, пункти 4) – 10) вважати відповідно пунктами 6) – 12);
 
Відхилено    
501. 4) медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя особи - про відомості, які становлять лікарську таємницю;
 
   4) медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя особи - про відомості, які становлять лікарську таємницю;
 
502. 5) священнослужителі ( про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;
 
   5) священнослужителі ( про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;
 
503. 6) журналісти - про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації;
 
-1022- Шевченко А.В.
Пункт 6 частини другої статті 65 проекту викласти в такій редакції: "6) журналісти, працівники засобу масової інформації – про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації, а також відомості, які дозволяють встановити авторство чи джерело такої інформації;"
 
Відхилено   6) журналісти - про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації;
 
504. 7) професійні судді, народні засідателі та присяжні - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали;
 
-1023- Швець В.Д.
У статті 65 пункті 7 частині 2 слова "народні засідателі" виключити.
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  7) професійні судді, народні засідателі та присяжні - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали;
 
505. 8) особи, які брали участь в укладенні та виконанні угоди про примирення в кримінальному провадженні, -про обставини, які стали їм відомі у зв'язку з участю в укладенні та виконанні угоди про примирення;
 
   8) особи, які брали участь в укладенні та виконанні угоди про примирення в кримінальному провадженні, - про обставини, які стали їм відомі у зв'язку з участю в укладенні та виконанні угоди про примирення;
 
506. 9) особи, до яких застосовані заходи безпеки, -щодо дійсних даних про їх особи;
 
   9) особи, до яких застосовані заходи безпеки, -щодо дійсних даних про їх особи;
 
507. 10) особи, які мають відомості про дійсні дані про осіб, до яких застосовані заходи безпеки, - щодо цих даних.
 
-1024- Швець В.Д.
Доповнити частину другу статті 65 новим пунктом наступного змісту:
"11) особи, які згідно з висновком судово-психіатричної чи судово-медичної експертизи через свої фізичні або психічні вади не можуть правильно сприймати факти, що мають доказове значення, і давати показання про них".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  10) особи, які мають відомості про дійсні дані про осіб, до яких застосовані заходи безпеки, - щодо цих даних.
 
    -1025- Ківалов С.В.
доповнити частину другу статті 65 новим пунктом 11 такого змісту:
"11) особа, яка згідно з висновком судово-психіатричної чи судово-медичної експертизи через свої фізичні або психічні вади не може правильно сприймати факти, що мають доказове значення, і давати показання про них";
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1026- Вернидубов І.В.
Ч.2 ст. 65 доповнити п.11 такого змісту :
"11) особа, яка згідно з висновком судово- психіатричної чи судово – медичної експертизи через свої фізичні або психічні вади не може правильно сприймати факти, що мають доказове значення, і давати показання про них".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1027- Савченко І.В.
частину другу статті 65 доповнити пунктами 13 та 14 такого змісту:
"13) відповідно до законодавства працівники правоохоронних органів, особи, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії, – про виявлені (зафіксовані) ними обставини, для виявлення (фіксування) яких застосовувалися оперативно-розшукові, контррозвідувальні заходи, негласні слідчі (розшукові) дії;
14) особи, які згідно з медичним документом за поставленим діагнозом мають розлади психічної діяльності або психічне захворювання, а також особи, які мають фізичні вади (німі, глухі, сліпі тощо) і не можуть правильно сприймати факти, що мають доказове значення, і давати показання про них";
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
508. 3. Особи, передбачені пунктами 1-5 частини другої цієї статті, з приводу вказаних довірених відомостей можуть бути звільнені від обов'язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості, та у визначеному нею обсязі. Таке звільнення здійснюється у письмовій формі за підписом особи, що довірила зазначені відомості.
 
-1028- Швець В.Д.
У частині 2 статті 65 перелічено осіб, які "не можуть бути допитані як свідки" про зазначені різні відомості, тимчасом як частина 3 цієї статті пояснює, що "особи, передбачені пунктами 1-5 частини другої" можуть звільнятися від обов’язку зберігати професійну таємницю особою, яка доручила їм такі відомості. Проте на початку допиту свідка не завжди ясно, чи торкатимуться запитання професійної таємниці, чи ні. Отже для кожної особи важливо ще до допиту бути поінформованою про свої права та обов’язки, а також про винятки з обов’язку давати свідчення. З метою передбачити таку вимогу це положення слід змінити.
 
Відхилено   3. Особи, передбачені пунктами 1-5 частини другої цієї статті, з приводу вказаних довірених відомостей можуть бути звільнені від обов'язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості, у визначеному нею обсязі. Таке звільнення здійснюється у письмовій формі за підписом особи, що довірила зазначені відомості.
 
    -1029- Ківалов С.В.
Частину третю статті 65 після слів "зазначені відомості" доповнити новим реченням наступного змісту:
"Якщо така особа у зв'язку з хворобою, фізичною вадою не може підписати таке звільнення власноручно, то за її дорученням текст такого звільнення у її присутності підписує інша уповноважена особа. У випадку смерті особи текст звільнення підписується її близьким родичем або членом сім’ї";
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1030- Одарченко Ю.В.
У частині 3 статті 65 цифри "1-5" замінити на "1-6".
 
Відхилено    
509. 4. Не можуть без їх згоди бути допитані як свідки особи, які мають право дипломатичної недоторканності, а також працівники дипломатичних представництв - без згоди представника дипломатичної установи.
 
-1031- Кармазін Ю.А.
У статті 65 частину четверту після слів: "дипломатичної установи" доповнити словами: "а також інші особи у випадках, передбачених міжнародними договорами України".
 
Відхилено   4. Не можуть без їх згоди бути допитані як свідки особи, які мають право дипломатичної недоторканності, а також працівники дипломатичних представництв - без згоди представника дипломатичної установи.
 
510. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд перед допитом осіб, зазначених у абзаці першому цієї частини, зобов'язані роз'яснити їм право відмовитись давати показання.
 
-1032- Ківалов С.В.
доповнити статтю 65 новою частиною п’ятою такого змісту:
"5. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд перед допитом свідка зобов’язані повідомити свідку його права (зокрема право відмовитись давати пояснення, показання, якщо свідок має таке право) та обов’язки, попередити свідка про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиве показання, надати свідку пам’ятку про його права та обов’язки, з’ясувати, чи зрозумілі вони йому і у разі необхідності роз’яснити їх";
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд перед допитом осіб, зазначених у абзаці першому цієї частини, зобов'язані роз'яснити їм право відмовитись давати показання.
 
511. Стаття 66. Права та обов'язки свідка
 
   Стаття 66. Права та обов'язки свідка
 
512. 1. Свідок має право:
 
   1. Свідок має право:
 
513. 1) знати у зв'язку з чим і в якому кримінальному провадженні він допитується;
 
-1033- Ківалов С.В.
пункт 1 частини першої статті 66 після слів "наданні" доповнити словом "опитується";
 
Відхилено   1) знати, у зв'язку з чим і в якому кримінальному провадженні він допитується;
 
514. 2) користуватися правовою допомогою при наданні показань;
 
-1034- Швець В.Д.
Пункт другий частини першої статті 66 викласти в наступній редакції:
"2) користуватися правовою допомогою під час допиту та проведення процесуальних дій за своєю участю, уклавши угоду з адвокатом;"
 
Враховано редакційно   2) користуватися під час надання показань та участі в проведенні інших процесуальних дій правовою допомогою адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положенннями статті 50 цього Кодексу;
 
    -1035- Бондик В.А.
Пункт другий частини першої статті 66 викласти в наступній редакції:
"2) користуватися правовою допомогою під час допиту та проведення процесуальних дій за своєю участю, уклавши угоду з адвокатом;"
 
Враховано редакційно    
    -1036- Прутнік Е.А.
Пункт другий частини першої статті 66 викласти в наступній редакції:
"2) користуватися правовою допомогою під час допиту та проведення процесуальних дій за своєю участю, уклавши угоду з адвокатом;"
 
Враховано редакційно    
    -1037- Плотніков О.В.
Пункт другий частини першої статті 66 викласти в наступній редакції:
"2) користуватися правовою допомогою під час допиту та проведення процесуальних дій за своєю участю, уклавши угоду з адвокатом;"
 
Враховано редакційно    
    -1038- Забарський В.В.
Пункт другий частини першої статті 66 викласти в наступній редакції:
"2) користуватися правовою допомогою під час допиту та проведення процесуальних
дій за своєю участю, уклавши угоду з адвокатом;"
 
Враховано редакційно    
    -1039- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
Пункт 2 частини першої статті 66 викласти у такій редакції:
пункт другий частини першої викласти в такій редакції
"2) користуватися під час надання показань та участі у проведенні інших процесуальних дій правовою допомогою адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно положень статті 50 цього Кодексу;";
 
Враховано    
    -1040- Ківалов С.В.
у пункті 2 після слів "наданні" доповнити словом "пояснень";
 
Відхилено    
    -1041- Олійник С.В.
Пункт "2" частини 1 статті 66 викласти в такій редакції:
"2) користуватися правовою допомогою адвоката, в тому числі під час допиту та інших слідчих або судових діях, які проводяться за його участю;".
 
Враховано    
515. 3) відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім'ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім'ї кримінального правопорушення, а також показання щодо відомостей, які згідно з положеннями статті 65 цього Кодексу не підлягають розголошенню;
 
-1042- Швець В.Д.
Пункт 3 статті 66 пропоную викласти в такій редакції:
"3) відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів сім’ї, а також показання щодо відомостей, які згідно з положеннями статті 65 цього кодексу не підлягають розголошенню.;
 
Враховано частково   3) відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім'ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім'ї кримінального правопорушення, а також показання щодо відомостей, які згідно з положеннями статті 65 цього Кодексу не підлягають розголошенню;
 
    -1043- Ківалов С.В.
у пункті 3:
після слів "давати" доповнити словом "пояснення";
слова "що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім'ї кримінального правопорушення"- виключити
 
Відхилено    
    -1044- Шкіль А.В.
В пункті 3 частини 1 статті 66 видалити текст "що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім'ї кримінального правопорушення,".
 
Відхилено    
516. 4) давати показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, і користуватися допомогою перекладача;
 
-1045- Ківалов С.В.
у пункті 4 після слів "давати" доповнити словом "пояснення"
 
Враховано   4) давати пояснення, показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, і користуватися допомогою перекладача;
 
517. 5) користуватися нотатками і документами при наданні показань у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших відомостей, які йому важко тримати в пам'яті;
 
   5) користуватися нотатками і документами при наданні показань у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших відомостей, які йому важко тримати в пам'яті;
 
518. 6) на відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для надання показань;
 
-1046- Ківалов С.В.
пункт 6 викласти у такій редакції:
"6) одержувати відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для надання пояснень, показань"
 
Відхилено   6) на відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для надання показань;
7) ознайомлюватися з протоколом допиту та клопотати про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, а також власноручно робити такі доповнення і зауваження;
 
    -1047- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
Частину першу статті 66 після пункту 6 доповнити новим сьомим пунктом такого змісту:
"7) знайомитися з протоколом допиту і клопотати про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, власноручно робити такі доповнення і зауваження".
 
Враховано    
    -1048- Швець В.Д.
Частину першу статті 66 після пункту 6 доповнити новим сьомим пунктом такого змісту:
"7) знайомитися з протоколом допиту і клопотати про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, власноручно робити такі доповнення і зауваження".
У зв‘язку з цим пункти сьомий та восьмий вважати відповідно пунктами восьмим та дев‘ятим.
 
Враховано    
    -1049- Бондик В.А.
Частину першу статті 66 після пункту 6 доповнити новим сьомим пунктом такого змісту:
"7) знайомитися з протоколом допиту і клопотати про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, власноручно робити такі доповнення і зауваження".
У зв‘язку з цим пункти сьомий та восьмий вважати відповідно пунктами восьмим та дев‘ятим.
 
Враховано    
    -1050- Прутнік Е.А.
Частину першу статті 66 після пункту 6 доповнити новим сьомим пунктом такого змісту:
"7) знайомитися з протоколом допиту і клопотати про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, власноручно робити такі доповнення і зауваження".
У зв‘язку з цим пункти сьомий та восьмий вважати відповідно пунктами восьмим та дев‘ятим.
 
Враховано    
    -1051- Плотніков О.В.
Частину першу статті 66 після пункту 6 доповнити новим сьомим пунктом такого змісту:
"7) знайомитися з протоколом допиту і клопотати про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, власноручно робити такі доповнення і зауваження".
У зв‘язку з цим пункти сьомий та восьмий вважати відповідно пунктами восьмим та дев‘ятим.
 
Враховано    
    -1052- Забарський В.В.
Частину першу статті 66 після пункту 6 доповнити новим сьомим пунктом такого змісту:
"7) знайомитися з протоколом допиту і клопотати про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, власноручно робити такі доповнення і зауваження".
У зв‘язку з цим пункти сьомий та восьмий вважати відповідно пунктами восьмим та дев‘ятим.
 
Враховано    
519. 7) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;
 
   8) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;
 
520. 8) заявляти відвід перекладачу.
 
-1053- Одарченко Ю.В.
Доповнити частину 1 статті 66 пунктом 9 наступного змісту:
"9) оскаржувати дії слідчого прокурору або слідчому судді."
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  9) заявляти відвід перекладачу;
10) подавати скарги на дії слідчого і прокурора.
 
    -1054- Ківалов С.В.
доповнити новими пунктами 9- 11 такого змісту:
"9) власноручно викладати свої показання в протоколі допиту;
10) знайомитися з протоколом допиту і клопотати про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, власноручно робити такі доповнення і зауваження;
11) подавати скарги прокурору на дії слідчого та прокурора";
 
Відхилено    
    -1055- Швець В.Д.
частину першу доповнити пунктом 9 такого змісту: 9) подавати скарги на дії слідчого і прокурора.
 
Враховано    
    -1056- Шемчук В.В.
Доповнити частину першу статті 66 новим пунктами 9, 10 та 11 такого змісту:
"9) власноруч викладати свої показання в протоколі допиту;
10) знайомитися з протоколом допиту і клопотати про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, власноручно робити такі доповнення і зауваження;
11) одержувати відшкодування витрат, пов’язаних з викликом для дачі показань.".
 
Відхилено    
521. 2. Свідок зобов'язаний:
 
-1057- Воропаєв Ю.М.
Частину другу статті 66 викласти у такій редакції:
"2) давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду, під час складання письмових заяв, надання показань, свідчень у присутності нотаріуса".
 
Відхилено   2. Свідок зобов'язаний:
 
522. 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
 
   1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
 
523. 2) давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду;
 
   2) давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду;
 
524. 3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі свідку у зв'язку з виконанням його обов'язків.
 
   3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі свідку у зв'язку з виконанням його обов'язків.
 
525. 3. Особа, яку залучають до проведення процесуальних дій під час досудового розслідування як понятого, або яка стала очевидцем таких дій, зобов'язана на вимогу слідчого, прокурора не розголошувати відомості щодо проведеної процесуальної дії.
 
-1058- Мойсик В.Р.
Частину третю статті 66 виключити, та замість неї доповнити статті 223 частиною 7 такого ж змісту.
 
Відхилено   3. Особа, яку залучають до проведення процесуальних дій під час досудового розслідування як понятого або яка стала очевидцем таких дій, зобов'язана на вимогу слідчого, прокурора не розголошувати відомості щодо проведеної процесуальної дії.
 
    -1059- Швець В.Д.
Статтю 66 доповнити частиною четвертою такого змісту:
"4. У разі участі адвоката (захисника), запрошеного свідком для надання йому правової допомоги під час допиту чи проведення інших процесуальних дій за його участю, він має право бути присутнім під час їх проведення; надавати консультації свідку, якщо фактичні обставини у справі можуть бути використані для кримінального переслідування особисто самого свідка або членів його сім'ї чи близьких родичів; ставити запитання, що підлягають занесенню до протоколу, для уточнення і доповнення його відповідей; заперечувати проти незаконних дій особи, яка в порядку досудового розслідування проводить допит, чи процесуальні дії з посиланням на норму закону, яка порушується, що підлягає занесенню до відповідного протоколу та оскаржувати їх."
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1060- Бондик В.А.
Статтю 66 доповнити частиною четвертою такого змісту:
"4. У разі участі адвоката (захисника), запрошеного свідком для надання йому правової допомоги під час допиту чи проведення інших процесуальних дій за його участю, він має право бути присутнім під час їх проведення; надавати консультації свідку, якщо фактичні обставини у справі можуть бути використані для кримінального переслідування особисто самого свідка або членів його сім'ї чи близьких родичів; ставити запитання, що підлягають занесенню до протоколу, для уточнення і доповнення його відповідей; заперечувати проти незаконних дій особи, яка в порядку досудового розслідування проводить допит, чи процесуальні дії з посиланням на норму закону, яка порушується, що підлягає занесенню до відповідного протоколу та оскаржувати їх."
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1061- Прутнік Е.А.
Статтю 66 доповнити частиною четвертою такого змісту:
"4. У разі участі адвоката (захисника), запрошеного свідком для надання йому правової допомоги під час допиту чи проведення інших процесуальних дій за його участю, він має право бути присутнім під час їх проведення; надавати консультації свідку, якщо фактичні обставини у справі можуть бути використані для кримінального переслідування особисто самого свідка або членів його сім'ї чи близьких родичів; ставити запитання, що підлягають занесенню до протоколу, для уточнення і доповнення його відповідей; заперечувати проти незаконних дій особи, яка в порядку досудового розслідування проводить допит, чи процесуальні дії з посиланням на норму закону, яка порушується, що підлягає занесенню до відповідного протоколу та оскаржувати їх."
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1062- Плотніков О.В.
Статтю 66 доповнити частиною четвертою такого змісту:
"4. У разі участі адвоката (захисника), запрошеного свідком для надання йому правової допомоги під час допиту чи проведення інших процесуальних дій за його участю, він має право бути присутнім під час їх проведення; надавати консультації свідку, якщо фактичні обставини у справі можуть бути використані для кримінального переслідування особисто самого свідка або членів його сім'ї чи близьких родичів; ставити запитання, що підлягають занесенню до протоколу, для уточнення і доповнення його відповідей; заперечувати проти незаконних дій особи, яка в порядку досудового розслідування проводить допит, чи процесуальні дії з посиланням на норму закону, яка порушується, що підлягає занесенню до відповідного протоколу та оскаржувати їх."
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1063- Забарський В.В.
Статтю 66 доповнити частиною четвертою такого змісту:
"4. У разі участі адвоката (захисника), запрошеного свідком для надання йому правової допомоги під час допиту чи проведення інших процесуальних дій за його участю, він має право бути присутнім під час їх проведення; надавати консультації свідку, якщо фактичні обставини у справі можуть бути використані для кримінального переслідування особисто самого свідка або членів його сім'ї чи близьких родичів; ставити запитання, що підлягають занесенню до протоколу, для уточнення і доповнення його відповідей; заперечувати проти незаконних дій особи, яка в порядку досудового розслідування проводить допит, чи процесуальні дії з посиланням на норму закону, яка порушується, що підлягає занесенню до відповідного протоколу та оскаржувати їх."
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1064- Одарченко Ю.В.
Доповнити статтю 66 частиною 4 наступного змісту:
"4. У випадку, якщо під час допиту свідка з’являються підстави вважати особу підозрюваною у вчиненні злочину, слідчий зобов’язаний припинити допит особи в якості свідка та вирішити питання визнання особи підозрюваним."
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1065- Ківалов С.В.
доповнити новою частиною четвертою такого змісту:
"4. Для надання свідку правової допомоги може бути запрошений свідком чи іншими особами на його прохання чи за згодою адвокат або інший фахівець у галузі права (представник свідка), який має право:
1) до першого пояснення або допиту свідка мати з ним конфіденційне побачення без дозволу слідчого, прокурора, суду, а після першого допиту – такі ж побачення без обмеження кількості та тривалості;
2) брати участь у допиті та інших процесуальних дій, що проводяться за участю свідка;
3) брати участь в судових засіданнях з участю свідка;
4) ставити під час проведення процесуальної дії з участю свідка запитання йому та іншим особам, які беруть участь у ній, за виключенням особі, яка проводить процесуальну дію;
5) знайомитися з протоколом процесуальної дії, проведеної з участю свідка, протоколом судового засідання та подавати на них зауваження";
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
526. Стаття 67. Відповідальність свідка
 
   Стаття 67. Відповідальність свідка
 
527. 1. За завідомо неправдиві показання слідчому, прокурору, суду, слідчому судді або за відмову від давання показань слідчому, прокурору, суду, слідчому судді, крім випадків, передбачених цим Кодексом, свідок несе кримінальну відповідальність.
 
-1066- Мойсик В.Р.
Частину 1 статті 67 викласти в такій редакції:
"1. За завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань суду або слідчому судді слідчому, крім випадків, передбачених цим Кодексом, свідок несе кримінальну відповідальність".
 
Відхилено   1. За завідомо неправдиві показання слідчому, прокурору, суду, слідчому судді або за відмову від давання показань слідчому, прокурору, суду, слідчому судді, крім випадків, передбачених цим Кодексом, свідок несе кримінальну відповідальність.
 
    -1067- Шкіль А.В.
У частині 1 статті 67 слова "цим Кодексом" замінити на "Конституцією України або законом
 
Відхилено    
    -1068- Міщенко С.Г.
У частині першій статті 67 слова "кримінальну відповідальність" замінити словами "відповідальність відповідно до закону".
 
Відхилено    
    -1069- Воропаєв Ю.М.
Частину першу статті 67 викласти у такій редакції:
"1. За завідомо неправдиві показання слідчому, прокурору, під час складання письмових заяв, надання показань, свідчень у присутності нотаріуса, суду, слідчому судді або за відмову від давання показань слідчому, прокурору, суду, слідчому судді, крім випадків, передбачених цим Кодексом, свідок несе кримінальну відповідальність".
 
Відхилено    
528. 2. За злісне ухилення від явки до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду свідок несе відповідальність, установлену законом.
 
-1070- Мойсик В.Р.
Частину 2 статті 67 викласти в такій редакції:
"2. За злісне ухилення від явки до слідчого судді або суду свідок несе відповідальність, установлену законом".
 
Враховано   2. За злісне ухилення від явки до слідчого судді або суду свідок несе відповідальність, установлену законом.
 
    -1071- Одарченко Ю.В.
Статтю 67 доповнити частиною 3 наступного змісту:
"3. Свідок не несе відповідальності за дачу завідомо неправдивих показань, якщо в наступному його було притягнуто в якості підозрюваного, обвинуваченого по справі, з приводу якої його було допитано в якості свідка."
 
Відхилено    
    -1072- Ківалов С.В.
Доповнити статтею 67-1:
"Стаття 67-1 Представник свідка, заявника, особи, яка з’явилася із зізнанням, особи, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою або відповідним органом міжнародної організації, юрисдикція яких визнана Україною
1. Представником свідка, заявника, особи, яка з’явилася із зізнанням, особи, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою або відповідним органом міжнародної організації, юрисдикція яких визнана Україною, у кримінальному провадженні може бути особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.
2. Повноваження представника свідка, заявника, особи, яка з’явилася із зізнанням, особи, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою або відповідним органом міжнародної організації, юрисдикція яких визнана Україною, на участь у кримінальному провадженні підтверджуються документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу.
3. Представник свідка, заявника, особи, яка з’явилася із зізнанням, особи, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою або відповідним органом міжнародної організації, юрисдикція яких визнана Україною, надає свідку, заявнику, особі, яка з’явилася із зізнанням, особі, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою або відповідним органом міжнародної організації, юрисдикція яких визнана Україною, та має права, передбачені частиною четвертою статті 66 цього Кодексу";
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
529. Стаття 68. Перекладач
 
   Стаття 68. Перекладач
 
530. 1. У разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).
 
-1073- Мойсик В.Р.
У ч. 1 ст. 68 слово "залучають" замінити на "запрошують".
 
Враховано   1. У разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження чи суд запрошують відповідного перекладача (сурдоперекладача).
 
531. 2. Перекладач має право:
 
-1074- Швець В.Д.
У статті 68 доцільно зазначити процесуальні вимоги, яким повинен відповідати перекладач.
 
Відхилено   2. Перекладач має право:
 
532. 1) ставити запитання з метою уточнень для правильного перекладу;
 
   1) ставити запитання з метою уточнень для правильного перекладу;
 
533. 2) знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження;
 
   2) знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження;
 
534. 3) одержати винагороду за виконаний переклад та відшкодування витрат, пов'язаних із його залученням до кримінального провадження;
 
   3) одержати винагороду за виконаний переклад та відшкодування витрат, пов'язаних із його залученням до кримінального провадження;
 
535. 4) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом.
 
   4) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом.
 
536. 3. Перекладач зобов'язаний:
 
   3. Перекладач зобов'язаний:
 
537. 1) прибути за викликом суду;
 
-1075- Малишев В.С.
Олійник В.М.
Пункт 1 частини третьої статті 68 після слів "прибути за викликом" доповнити словами "до слідчого, прокурора, суду".
 
Враховано   1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, суду;
 
538. 2) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом;
 
   2) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом;
 
539. 3) здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом;
 
   3) здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом;
 
540. 4) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі перекладачу у зв'язку з виконанням його обов'язків.
 
   4) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі перекладачу у зв'язку з виконанням його обов'язків.
 
541. 4. Перед початком процесуальної дії сторона кримінального провадження, яка залучила перекладача, чи суд пересвідчуються в особі і компетентності перекладача, з'ясовують його стосунки з підозрюваним, обвинуваченим, потерпілим, свідком і роз'яснюють його права і обов'язки,
 
   4. Перед початком процесуальної дії сторона кримінального провадження, яка залучила перекладача, чи суд пересвідчуються в особі і компетентності перекладача, з'ясовують його стосунки з підозрюваним, обвинуваченим, потерпілим, свідком і роз'яснюють його права і обов'язки,
 
542. 5. За завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків перекладач несе відповідальність, передбачену законом.
 
   5. За завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків перекладач несе відповідальність, передбачену законом.
 
543. Стаття 69. Експерт
 
-1076- Гнаткевич Ю.В.
Пропоную статтю 69 викласти в такій редакції:
"Стаття 69. Експерт
1. Експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України "Про судову експертизу" на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об'єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.
2. Не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від сторін кримінального провадження, потерпілого або які раніше були ревізорами в цьому ж кримінальному провадженні.
3. Експерт має право:
1) знайомитися з матеріалами кримінального провадження, що стосуються предмета дослідження;
2) заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов'язаних з проведенням експертизи;
3) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предметів та об'єктів дослідження;
4) ставити питання, що стосуються предмета та об'єктів дослідження особам, які беруть участь у кримінальному провадженні;
5) одержати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов'язаних із проведенням експертизи і викликом для надання пояснень чи показань, у разі, якщо проведення експертизи не є службовим обов'язком особи, яка залучена як експерт;
6) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;
7) користуватися іншими правами, передбаченими Законом України "Про судову експертизу".
3. Експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи. Експерт може відмовитися від давання висновку, якщо поданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов'язків. Заява про відмову має бути мотивованою.
4. Експерт зобов'язаний:
1) особисто провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання, а в разі необхідності – роз'яснити його;
2) прибути до суду і дати відповіді на питання під час допиту;
3) забезпечити збереження об'єкта експертизи. Якщо дослідження пов’язане з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт повинен одержати на це дозвіл від особи, яка залучила експерта;
4) не розголошувати без дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду відомості, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням обов'язків, або не повідомляти будь-кому, крім особи, яка його залучила, чи суду про хід проведення експертизи та її результати;
5) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом.
5. Експерт невідкладно повинен повідомити особу, яка його залучила, чи суд, що доручив проведення експертизи, про неможливість проведення експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
6. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення експерт невідкладно заявляє клопотання особі, яка призначила експертизу, чи суду, що доручив її проведення, щодо його уточнення або повідомляє про неможливість проведення експертизи за поставленим запитанням або без залучення інших осіб".
 
Відхилено   Стаття 69. Експерт
 
544. 1. Експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України "Про судову експертизу" на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об'єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.
 
-1077- Мойсик В.Р.
Частину першу статті 69 викласти в такій редакції:
"1. Експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями та досвідом, що дають можливість дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  1. Експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України "Про судову експертизу" на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об'єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.
 
    -1078- Грицак В.М.
У частині 1 статті 69 слова "має право відповідно до Закону України "Про судову експертизу" на проведення експертизи" замінити словами "відповідає вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу", внесена до державного Реєстру атестованих судових експертів"; після слів: "дослідження об'єктів, явищ і процесів, що містять відомості про" доповнити словами "фактичні дані та".
 
Відхилено    
545. 2. Не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від сторін кримінального провадження, потерпілого або які раніше були ревізорами в цьому ж кримінальному провадженні.
 
-1079- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У частині другій статті 69 вилучити слова "або які раніше були ревізорами в цьому ж кримінальному провадженні";
 
Відхилено   2. Не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від сторін кримінального провадження, потерпілого або які раніше були ревізорами в цьому ж кримінальному провадженні.
 
    -1080- Шишкіна Е.В.
У частині другій статті 69 вилучити слова "або які раніше були ревізорами в цьому ж кримінальному провадженні";
 
Відхилено    
546. 3. Експерт має право:
 
   3. Експерт має право:
 
547. 1) знайомитися з матеріалами кримінального провадження, що стосуються предмета дослідження;
 
   1) знайомитися з матеріалами кримінального провадження, що стосуються предмета дослідження;
 
548. 2) заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов'язаних з проведенням експертизи;
 
-1081- Грицак В.М.
У пункті 2 частини 3 (у новій нумерації) статті 69 після слів "заявляти клопотання" доповнити словами "особі або органу, що призначив експертизу,";
 
Відхилено   2) заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов'язаних з проведенням експертизи;
 
549. 3) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предметів та об'єктів дослідження;
 
-1082- Грицак В.М.
У пункті 3) частини 3 (у новій нумерації) статті 69 після слів "процесуальних дій, що стосуються" слово "предметів" замінити на слово "предмету";
 
Відхилено   3) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предметів та об'єктів дослідження;
 
550. 4) викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення відомості, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких йому не були поставлені питання;
 
   4) викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення відомості, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких йому не були поставлені питання;
 
551. 5) ставити питання, що стосуються предмета та об'єктів дослідження особам, які беруть участь у кримінальному провадженні;
 
-1083- Грицак В.М.
Початок речення пункту 5 частини 3 (у новій нумерації) статті 69 доповнити словами "під час участі у процесуальних діях";
 
Відхилено   5) ставити питання, що стосуються предмета та об'єктів дослідження, особам, які беруть участь у кримінальному провадженні;
 
552. 6) одержати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов'язаних із проведенням експертизи і викликом для надання пояснень чи показань, у разі, якщо проведення експертизи не є службовим обов'язком особи, яка залучена як експерт;
 
   6) одержати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов'язаних із проведенням експертизи і викликом для надання пояснень чи показань, у разі, якщо проведення експертизи не є службовим обов'язком особи, яка залучена як експерт;
 
553. 7) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;
 
   7) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;
 
554. 8) користуватися іншими правами, передбаченими Законом України "Про судову експертизу".
 
   8) користуватися іншими правами, передбаченими Законом України "Про судову експертизу".
 
555. 4. Експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи. Експерт може відмовитися від давання висновку, якщо поданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов'язків. Заява про відмову має бути мотивованою.
 
-1084- Грицак В.М.
У частині 4 (у новій нумерації) статті 69 після останніх слів першого речення "проведення експертизи." виключити два речення: "Експерт може відмовитися від давання висновку, якщо поданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов'язків. Заява про відмову має бути мотивованою".
 
Відхилено   4. Експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи. Експерт може відмовитися від давання висновку, якщо поданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов'язків. Заява про відмову має бути мотивованою.
 
556. 5. Експерт зобов'язаний:
 
   5. Експерт зобов'язаний:
 
557. 1) особисто провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання, а в разі необхідності - роз'яснити його;
 
-1085- Грицак В.М.
Доповнити частину 5 (у новій нумерації) статті 69 пунктом 2) наступного змісту: "2) повідомити в письмовій формі особу або орган, який призначив експертизу, про неможливість її проведення, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта або якщо надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребувані матеріали не були отримані. Повідомлення про неможливість давання висновку має бути мотивованим;"
У зв’язку з цим пункти 2)-5) вважати відповідно пунктами 3)-6) частини 5 (у новій нумерації) статті 69.
 
Відхилено   1) особисто провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені йому запитання, а в разі необхідності - роз'яснити його;
 
558. 2) прибути до суду і дати відповіді на питання під час допиту;
 
-1086- Малишев В.С.
Олійник В.М.
Пункт 2 частини п‘ятої статті 69 після слів "прибути до" доповнити словами "слідчого, прокурора".
 
Враховано   2) прибути до слідчого, прокурора, суду і дати відповіді на питання під час допиту;
 
    -1087- Грицак В.М.
У пункті 3) частини 5 (у новій нумерації) статті 69 після слів "прибути до суду і дати відповіді на питання під час допиту" доповнити словами "стосовно проведеної ним експертизи"
 
Відхилено    
559. 3) забезпечити збереження об'єкта експертизи. Якщо дослідження пов’язане з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт повинен одержати на це дозвіл від особи, яка залучила експерта;
 
-1088- Грицак В.М.
У пункті 4) частини 5 (у новій нумерації) статті 69 після слів "експерт повинен одержати на це дозвіл від особи" доповнити словами в дужках " (органу)".
 
Відхилено   3) забезпечити збереження об'єкта експертизи. Якщо дослідження пов’язане з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт повинен одержати на це дозвіл від особи, яка залучила експерта;
 
560. 4) не розголошувати без дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду відомості, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням обов'язків, або не повідомляти будь-кому, крім особи, яка його залучила, чи суду про хід проведення експертизи та її результати;
 
-1089- Мойсик В.Р.
п. 4 ч. 5 статті 69 викласти в такій редакції:
"4) не розголошувати без дозволу сторони захисту відомості, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням обов'язків, або не повідомляти будь-кому, крім сторони захисту, яка його залучила, про хід проведення експертизи та її результати";
 
Враховано   4) не розголошувати без дозволу сторони захисту відомості, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням обов'язків, або не повідомляти будь-кому, крім сторони захисту, яка його залучила, про хід проведення експертизи та її результати;
 
    -1090- Одарченко Ю.В.
Пункт 4 частини 5 статті 69 викласти у наступній редакції:
"4) не розголошувати відомості, що стали відомі експерти під час виконання своїх обов’язків, інформації про хід проведення експертизи та її результати без дозволу особи, яка його залучила або слідчого судді, суду;"
 
Відхилено    
    -1091- Яценюк А.П.
По всьому пункту 4) частини 5статті 69 після слів "яка його залучила" доповнити словами "сторони захисту".
 
Відхилено    
561. 5) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом.
 
   5) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом.
 
562. 6. Експерт невідкладно повинен повідомити особу, яка його залучила, чи суд, що доручив проведення експертизи, про неможливість проведення експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
 
   6. Експерт невідкладно повинен повідомити особу, яка його залучила, чи суд, що доручив проведення експертизи, про неможливість проведення експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
 
563. 7. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення експерт невідкладно заявляє клопотання особі, яка призначила експертизу, чи суду, що доручив її проведення, щодо його уточнення або повідомляє про неможливість проведення експертизи за поставленим запитанням або без залучення інших осіб.
 
   7. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення експерт невідкладно заявляє клопотання особі, яка призначила експертизу, чи суду, що доручив її проведення, щодо його уточнення або повідомляє про неможливість проведення експертизи за поставленим запитанням або без залучення інших осіб.
 
564. Стаття 70. Відповідальність експерта
 
   Стаття 70. Відповідальність експерта
 
565. 1. За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов'язків у суді, невиконання інших обов'язків експерт несе відповідальність, передбачену законом.
 
   1. За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов'язків у суді, невиконання інших обов'язків експерт несе відповідальність, передбачену законом.
 
566. Стаття 71. Спеціаліст
 
   Стаття 71. Спеціаліст
 
567. 1. Спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.
 
-1092- Мойсик В.Р.
Частину 1 ст. 71 після слів "спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів" доповнити словами "достатніми для забезпечення повноти, об’єктивності та всебічності досудового розслідування".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  1. Спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.
 
568. 2. Спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду.
 
-1093- Швець В.Д.
У статті 71 доцільно зазначити механізм залучення спеціаліста стороною захисту.
 
Відхилено   2. Спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду.
 
    -1094- Одарченко Ю.В.
Частину 2 статті 71 викласти у наступній редакції:
"2. Спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) або наступного роз’яснення складених схем, планів, креслень то що сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду."
 
Відхилено    
569. 3. Сторони кримінального провадження мають право під час судового розгляду заявляти клопотання про залучення спеціаліста або використання його пояснень і допомоги.
 
   3. Сторони кримінального провадження мають право під час судового розгляду заявляти клопотання про залучення спеціаліста або використання його пояснень і допомоги.
 
570. 4. Спеціаліст має право:
 
   4. Спеціаліст має право:
 
571. 1) ставити запитання учасникам процесуальної дії з дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду;
 
   1) ставити запитання учасникам процесуальної дії з дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду;
 
572. 2) користуватися технічними засобами, приладами та спеціальним обладнанням;
 
   2) користуватися технічними засобами, приладами та спеціальним обладнанням;
 
573. 3) звертати увагу сторони кримінального провадження, яка його залучила, або суду на характерні обставини чи особливості речей і документів;
 
-1095- Кармазін Ю.А.
пункт 3 частини четвертої статті 71 викласти у наступній редакції:
"3) письмово повідомляти сторону кримінального провадження, яка його залучила, або суд на характерні обставини чи особливості речей і документів;"
 
Відхилено   3) звертати увагу сторони кримінального провадження, яка його залучила, або суду на характерні обставини чи особливості речей і документів;
 
574. 4) знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження;
 
-1096- Кармазін Ю.А.
у пункті 4 частини четвертої статті 71 після слів: "подавати до них" доповнити словом "письмові" і далі – за текстом.
 
Відхилено   4) знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження;
 
575. 5) одержувати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов'язаних із його залученням до кримінального провадження;
 
   5) одержувати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов'язаних із його залученням до кримінального провадження;
 
576. 6) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом.
 
-1097- Кармазін Ю.А.
Після пункту шостого доповнити новим пунктом 7 наступного змісту:
"7) своїм підписом посвідчувати участь у проведенні процесуальної дії та повноту виявлення, закріплення і вилучення доказів, урахування обставин, пов’язаних з виявленням, закріпленням і вилученням доказів, які потребували використання його спеціальних знань і навичок;".
 
Відхилено   6) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом.
 
577. 5. Спеціаліст зобов'язаний:
 
   5. Спеціаліст зобов'язаний:
 
578. 1) прибути за викликом суду і мати при собі необхідні технічне обладнання, пристрої та прилади;
 
-1098- Малишев В.С.
Олійник В.М.
Пункт 1 частини п’ятої статті 71 після слів "за викликом" доповнити словами "до слідчого, прокурора".
 
Враховано   1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, суду і мати при собі необхідні технічне обладнання, пристрої та прилади;
 
579. 2) виконувати вказівки сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду та давати пояснення з поставлених питань;
 
   2) виконувати вказівки сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду та давати пояснення з поставлених питань;
 
580. 3) не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі спеціалісту у зв'язку з виконанням його обов'язків;
 
   3) не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі спеціалісту у зв'язку з виконанням його обов'язків;
 
581. 4) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом.
 
   4) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом.
 
582. Стаття 72. Відповідальність спеціаліста
 
-1099- Гнаткевич Ю.В.
Пропоную статтю 72 викласти в такій редакції:
Стаття 72. Відповідальність спеціаліста
1. За розголошення відомостей, що стали відомі спеціалісту під час кримінального провадження, спеціаліст несе відповідальність, передбачену законом.
 
Відхилено   Стаття 72. Відповідальність спеціаліста
 
583. 1. У разі неприбуття до суду без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття на спеціаліста судом покладаються всі витрати, пов'язані з оголошенням перерви у судовому засіданні.
 
-1100- Мойсик В.Р.
Частину 1 ст. 72 викласти в такій редакції:
"1.У разі неприбуття до суду без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття, якщо це спричинило відкладення судового засідання або оголошення перерви, на спеціаліста судом покладаються всі витрати, пов’язані з таким відкладенням чи оголошенням перерви".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  1. У разі неприбуття до суду без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття на спеціаліста судом покладаються всі витрати, пов'язані з оголошенням перерви в судовому засіданні.
 
584. 2. За розголошення відомостей, що стали відомі спеціалісту під час кримінального провадження, спеціаліст несе відповідальність, передбачену законом.
 
-1101- Швець В.Д.
Доповнити Кодекс новими статтями 72-1, 72-2, 72-3, 72-4, 72-5 такого змісту:
"Стаття 72-1. Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві
Особи, які беруть участь у кримінальному судочинстві, у разі наявності реальної загрози їх життю, здоров'ю, житлу чи майну мають право на забезпечення безпеки.
Право на забезпечення безпеки за наявності відповідних підстав мають:
1) особа, яка заявила до правоохоронного органу про злочин або в іншій формі брала участь у виявленні, запобіганні, припиненні і розкритті злочину чи сприяла цьому;
2) потерпілий або його представник у кримінальній справі;
3) підозрюваний, обвинувачений, захисники і законні представники;
4) цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники у справі про відшкодування шкоди, завданої злочином;
5) свідок;
6) експерт, спеціаліст, перекладач і понятий;
7) члени сімей та близькі родичі осіб, перелічених у пунктах 1-6 цієї статті, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій щодо них робляться спроби вплинути на учасників кримінального судочинства.
Орган дізнання, слідчий, прокурор або суд, одержавши заяву чи повідомлення про загрозу безпеці особи, зазначеної у частині другій цієї статті, зобов'язані перевірити цю заяву (повідомлення) і в строк не більше ніж три доби, а у невідкладних випадках - негайно прийняти рішення про застосування або відмову в застосуванні заходів безпеки. Відповідно до свого рішення вони приймають мотивовану постанову чи ухвалу і передають її для виконання органу, на який покладено здійснення заходів безпеки. Ця постанова чи ухвала є обов'язковою для виконання зазначеними органами.
Орган, якому доручено здійснювати заходи безпеки, встановлює перелік необхідних заходів і способів їх реалізації, керуючись при цьому конкретними обставинами і необхідністю усунення існуючої загрози. Про заходи безпеки, умови їх здійснення та правила користування майном або документами, виданими з метою забезпечення безпеки, повідомляється особа, взята під захист.
У разі наявності в заяві (повідомленні) про загрозу безпеці особи, зазначеної у частині другій цієї статті, відомостей про злочин орган дізнання, слідчий, прокурор, суд або суддя в порядку, передбаченому статтями 94, 98 і 99 цього Кодексу, приймає рішення про порушення чи відмову в порушенні кримінальної справи або про передачу заяви (повідомлення) за належністю.
Про прийняте рішення заявнику негайно надсилається повідомлення.
Орган, який здійснює заходи безпеки, письмово інформує орган дізнання, слідчого, прокурора, суд або суддю, у провадженні якого перебуває кримінальна справа, про вжиті заходи та їх результати.
Стаття 72-2. Права і обов'язки осіб, щодо яких здійснюються заходи безпеки
Особи, взяті під захист, мають право:
1) подавати клопотання про вжиття заходів безпеки або про їх скасування;
2) знати про застосування щодо них конкретних заходів безпеки;
3) вимагати від органу дізнання, слідчого, прокурора, суду застосування додаткових заходів безпеки або скасування здійснюваних заходів;
4) оскаржити незаконні рішення чи дії органів, які забезпечують безпеку, до відповідного органу вищого рівня, прокурора або суду.
Особи, взяті під захист, зобов'язані:
1) виконувати умови здійснення заходів безпеки і законні вимоги органів, які здійснюють заходи безпеки;
2) негайно інформувати зазначені органи про кожний випадок погрози або протиправних дій щодо них;
3) поводитися з майном та документами, виданими їм у тимчасове користування органом, який забезпечує безпеку, згідно з установленими законодавством правилами.
Стаття 72-3. Нерозголошення відомостей про особу, щодо якої здійснюються заходи безпеки
Нерозголошення відомостей про особу, взяту під захист, може забезпечуватися шляхом обмеження відомостей про неї в матеріалах перевірки (заявах, поясненнях тощо), а також протоколах слідчих дій та судових засідань. Орган дізнання, слідчий, прокурор, суд (суддя), прийнявши рішення про застосування заходів безпеки, виносить мотивовану постанову, ухвалу про заміну прізвища, імені, по батькові особи, взятої під захист, на псевдонім. Надалі у процесуальних документах зазначається лише псевдонім, а справжні прізвище, ім'я, по батькові (рік, місяць і місце народження, сімейний стан, місце роботи, рід занять або посада, місце проживання та інші анкетні дані, що містять інформацію про особу, яка перебуває під захистом) вказуються лише у постанові (ухвалі) про заміну анкетних даних. Ця постанова (ухвала) до матеріалів справи не додається, а зберігається окремо в органі, у провадженні якого перебуває кримінальна справа. У разі заміни прізвища особи, взятої під захист, на псевдонім з матеріалів справи вилучаються протоколи слідчих дій та інші документи, в яких зазначено достовірні відомості про цю особу, і зберігаються окремо, а до матеріалів справи додаються копії цих документів із заміною справжнього прізвища на псевдонім.
Відомості про заходи безпеки та осіб, взятих під захист, є інформацією з обмеженим доступом. На документи, що містять таку інформацію, не поширюються правила, передбачені частиною другою статті 48, статтями 217-219 і 255 цього Кодексу.
Стаття 72-4. Порядок скасування заходів безпеки
Заходи безпеки можуть бути скасовані на підставі закінчення строку конкретного заходу безпеки; усунення загрози життю, здоров'ю, житлу і майну осіб, взятих під захист; систематичного невиконання особою, взятою під захист, законних вимог органів, що здійснюють заходи безпеки, якщо ця особа письмово була попереджена про можливість такого скасування.
Приводом для скасування заходів забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства, членів їх сімей та близьких родичів може бути: заява учасника кримінального судочинства, члена його сім'ї або близького родича, щодо якого були застосовані заходи безпеки; отримання достовірної інформації про усунення загрози життю, здоров'ю, житлу і майну зазначених осіб.
За наявності підстав для скасування заходів забезпечення безпеки органом дізнання, слідчим, прокурором, судом (суддею) виноситься мотивована постанова чи ухвала про їх скасування.
Рішення про скасування заходів безпеки письмово протягом доби доводиться до відома особи, щодо якої були застосовані ці заходи.
Стаття 72-5. Оскарження рішень про відмову в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування
Постанова органу дізнання або слідчого про відмову в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування може бути оскаржена до відповідного прокурора або місцевого суду за місцем розслідування справи.
Суддя негайно розглядає скаргу і матеріали справи, при необхідності вислуховує особу, яка провадить дізнання, слідчого, вислуховує думку прокурора, після чого в залежності від підстав для прийняття такого рішення виносить постанову про застосування заходів безпеки або про їх скасування чи про відмову в цьому. На постанову судді про відмову в задоволенні скарги протягом трьох діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду.
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  2. За розголошення відомостей, що стали відомі спеціалісту під час кримінального провадження, спеціаліст несе відповідальність, передбачену законом.
 
    -1102- Кармазін Ю.А.
Після статті 72 доповнити, змінивши відповідно подальшу нумерацію статей, новою статтею 73 наступного змісту:
"Стаття 73. Понятий
1. Понятим є незаінтересована в кримінальному провадженні особа, яка залучається під час досудового розслідування у випадках, передбачених цим Кодексом, для посвідчення ходу виконання та результатів процесуальних дій.
2. Понятими не можуть бути:
1) неповнолітні;
2) особи, визнані недієздатними чи обмежено дієздатними;
3) особи, стан яких унеможливлює реальне сприйняття процесуальних дій, що мають виконуватися;
4) особи, які перебувають у службових, родинних, чи інших близьких стосунках із суб’єктами кримінального провадження.
3. Перед виконанням дії особа, яка здійснює дізнання, слідчий роз’яснюють понятим їхні права та обов’язки.
4. Понятий має право:
1) робити з приводу процесуальної дії, проведеної за його участю, зауваження і заяви, які підлягають занесенню до протоколу;
2) знайомитися з протоколом процесуальної дії;
3) одержувати відшкодування витрат, пов’язаних із участю в кримінальному провадженні;
4) за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
5. Понятий зобов’язаний:
1) своїм підписом посвідчувати відповідність записів у протоколі виконаним діям;
2) не розголошувати дані, які стали йому відомі у зв’язку з виконанням обов’язків понятого.
6. У разі необхідності понятий може бути допитаний як свідок про обставини, пов’язані з процесуальною дією, яка виконувалася за його участю.
7. Відбір понятих здійснюється учасниками кримінального провадження на місці проведення слідчої дії, вільно, з урахуванням обмежень, встановлених даною статтею.".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
585. Стаття 73. Секретар судового засідання
 
   Стаття 73. Секретар судового засідання
 
586. 1. Секретар судового засідання:
 
   1. Секретар судового засідання:
 
587. 1) здійснює судові виклики і повідомлення;
 
   1) здійснює судові виклики і повідомлення;
 
588. 2) перевіряє наявність та з'ясовує причини відсутності осіб, яких було викликано до суду, і доповідає про це головуючому;
 
   2) перевіряє наявність та з'ясовує причини відсутності осіб, яких було викликано до суду, і доповідає про це головуючому;
 
589. 3) забезпечує контроль за повним фіксуванням судового засідання технічними засобами;
 
   3) забезпечує контроль за повним фіксуванням судового засідання технічними засобами;
 
590. 4) веде журнал судового засідання;
 
   4) веде журнал судового засідання;
 
591. 5) оформляє матеріали кримінального провадження в суді;
 
   5) оформляє матеріали кримінального провадження в суді;
 
592. 6) виконує інші доручення головуючого в судовому засіданні.
 
-1103- Одарченко Ю.В.
Частину 1 статті 73 доповнити пунктом 7 наступного змісту:
"7) у передбачених цим Кодексом випадках веде протокол."
 
Відхилено   6) виконує інші доручення головуючого в судовому засіданні.
 
593. Стаття 74. Судовий розпорядник
 
   Стаття 74. Судовий розпорядник
 
594. 1. До участі в кримінальному провадженні головуючим у судовому засіданні може залучатися судовий розпорядник.
 
   1. До участі в кримінальному провадженні головуючим у судовому засіданні може залучатися судовий розпорядник.
 
595. 2. Судовий розпорядник:
 
   2. Судовий розпорядник:
 
596. 1) забезпечує належний стан зали судового засідання і запрошує до неї учасників кримінального провадження;
 
   1) забезпечує належний стан зали судового засідання і запрошує до неї учасників кримінального провадження;
 
597. 2) оголошує про вхід суду до зали судового засідання і вихід суду із неї;
 
   2) оголошує про вхід суду до зали судового засідання і вихід суду із неї;
 
598. 3) стежить за дотриманням порядку особами, присутніми у залі судового засідання;
 
   3) стежить за дотриманням порядку особами, присутніми у залі судового засідання;
 
599. 4) приймає від учасників кримінального провадження та передає документи і матеріали суду під час судового засідання;
 
   4) приймає від учасників кримінального провадження та передає документи і матеріали суду під час судового засідання;
 
600. 5) виконує розпорядження головуючого про приведення до присяги свідка, експерта;
 
   5) виконує розпорядження головуючого про приведення до присяги свідка, експерта;
 
601. 6) виконує інші розпорядження головуючого, пов'язані із забезпеченням умов, необхідних для здійснення судового провадження.
 
-1104- Одарченко Ю.В.
Доповнити частину 2 статті 74 пунктом 7 наступного змісту:
"7) за розпорядженням головуючого видаляє із зали судових засідань осіб (у тому числі за допомогою співробітників органів внутрішніх справ) у випадках, прямо передбачених цим Кодексом."
 
Відхилено   6) виконує інші розпорядження головуючого, пов'язані із забезпеченням умов, необхідних для здійснення судового провадження.
 
602. 3. Вимоги судового розпорядника, пов'язані із виконанням обов'язків, передбачених цією статтею, є обов'язковими для всіх осіб, присутніх у залі судового засідання.
 
   3. Вимоги судового розпорядника, пов'язані із виконанням обов'язків, передбачених цією статтею, є обов'язковими для всіх осіб, присутніх у залі судового засідання.
 
603. 4. У разі відсутності в судовому засіданні розпорядника його функції виконує секретар судового засідання.
 
-1105- Одарченко Ю.В.
Статтю 74 доповнити частиною 5 наступного змісту:
"5. Скарги на дії судового розпорядника можуть бути подані суду, що розглядає кримінальну справу. За результатами розгляду скарги суд без виходу до нарадчої кімнати виносить ухвалу, яка не підлягає оскарженню. За наслідками розгляду скарги суд може скасувати вимогу судового розпорядника, змінити її, зобов’язати розпорядника вчинити певні дії або утриматися від них, а також відсторонити розпорядника від участі у судовому процесі".
 
Відхилено   4. У разі відсутності в судовому засіданні розпорядника його функції виконує секретар судового засідання.
 
    -1106- Ківалов С.В.
Доповнити статтею 74-1 такого змісту:
"Стаття 74-1. Поняті
1. До участі в кримінальному провадженні у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть залучатися поняті.
2. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані в конкретному кримінальному проваджені. Понятими не можуть бути потерпілий, родичі, члени сім’ї підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних або судових органів, особи, які проходять стажування або практику в цих органах.
3. Поняті, присутні при провадженні процесуальних дій, засвідчують своїми підписами відповідність записів у протоколі виконаним діям.
4. Зауваження понятого з приводу проведених процесуальних дій підлягають обов'язковому занесенню до протоколу.
5. За наявності відповідних підстав поняті мають право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законами України".
 
Відхилено    
604. § 6. Відводи
 
-1107- Мойсик В.Р.
У § 6 "Відводи" Глави 3 проекту КПК містяться статті, що передбачають регулювання питань про відводи, проте відсутні положення щодо обставин, що виключають участь у кримінальному провадженні слідчого судді. Вони повинні бути аналогічними обставинам, що виключають участь у кримінальному провадженні судді та присяжного, викладеним у статті 75 проекту КПК. Тому у цій статті слід зазначити також і такого суб’єкта як слідчий суддя, з відповідними узгодженнями тексту. У зв’язку із зазначеним слід внести зміни також і до частини 1 статті 76 проекту КПК, оскільки за проектом участь судді під час досудового розслідування не передбачається, а відповідні питання вирішуються слідчим суддею.
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  § 6. Відводи
 
605. Стаття 75. Обставини, що виключають участь судді, присяжного в кримінальному провадженні
 
-1108- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
Назву статті 75 доповнити словами "слідчого судді".
 
Враховано   Стаття 75. Обставини, що виключають участь судді (слідчого судді), присяжного в кримінальному провадженні
 
    -1109- Швець В.Д.
Назву статті 75 доповнити словами "слідчого судді".
 
Враховано    
    -1110- Кармазін Ю.А.
назву статті 75 після слів "присяжного" доповнити через кому словами "народного засідателя";
 
Відхилено    
    -1111- Ківалов С.В.
Назву статті 75 доповнити словами "слідчого судді".
 
Враховано    
    -1112- Зварич Р.М.
. Назву статті 75 доповнити після слова "присяжного" словами "народний засідатель".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1113- Міщенко С.Г.
Назву і абзац перший частини першої статті 75 викласти в такій редакції:
"Стаття 75. Обставини, що виключають участь судді, народного засідателя в кримінальному провадженні
1. Суддя або народний засідатель не може брати участь у кримінальному провадженні".
 
Відхилено    
606. 1. Суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
 
-1114- Зварич Р.М.
Частину першу доповнити словами "народний засідатель".
 
Відхилено   1. Суддя, слідчий суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
 
    -1115- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
у частині першій статті 75після слова "суддя" доповнити словами "слідчого судді".
 
Враховано    
    -1116- Ківалов С.В.
у частині першій статті 75після слова "суддя" доповнити словами "слідчого судді".
 
Враховано    
607. 1) якщо він є потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
 
-1117- Малишев В.С.
Олійник В.М.
Пункт 1 частини першої статті 75 викласти у такій редакції:
"1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;"
 
Враховано   1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
 
    -1118- Кармазін Ю.А.
частину 1 статті 75 після слів "присяжний" доповнити через кому словами "народний засідатель".
 
Відхилено    
608. 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник, слідчий суддя;
 
-1119- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
У пункті 2 частини першої статті 75 слова "слідчий суддя" виключити.
 
Враховано   2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
 
609. 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
 
-1120- Одарченко Ю.В.
У пункті 3 частини 1 статті 75 слово "заінтересовані" замінити на "зацікавлені".
 
Відхилено   3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
 
610. 4) при наявності інших обставин, які викликають сумнів в його неупередженості;
 
-1121- Кармазін Ю.А.
після пункту 4 доповнити, змінивши подальшу нумерацію пунктів, новим пунктом 5 наступного змісту:
"5) якщо він виконував повноваження слідчого судді у цьому провадженні;".
пункт 4 вважати пунктом 5, а пункт 5 вважати пунктом 4.
 
Відхилено   4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
 
611. 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення судді для розгляду справи.
 
-1122- Прокопчук Ю.В.
доповнити частину першу статті 75 пунктом шостим такого змісту:
"6)якщо він не має необхідного професійного рівня досвіду при розгляді справ щодо правопорушень, вчинених політичними, державними діячами, посадовими особами вищих рангів держави"
 
Відхилено   5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення судді для розгляду справи.
 
612. 2. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
 
-1123- Шемчук В.В.
Частина друга статті 75 наголошує, що "У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.". Але цим проектом визначено лише поняття "близькі родичі та члени сім’ї", але не визначено поняття "родичі". Тому не зрозуміло яку ступінь рідні варто враховувати. Тому необхідне уточнення.
 
Відхилено   2. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
 
613. Стаття 76. Недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні
 
   Стаття 76. Недоп