Кількість абзаців - 244 Таблиця поправок


до проекту Закону України Про аквакультуру (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект
 		    Проект
 
1. З А К О Н У К Р А Ї Н И
 		    З А К О Н У К Р А Ї Н И
 
2. Про аквакультуру
 		    Про аквакультуру
 
3. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 		       
4. Цей Закон визначає основні засади функціонування та державного регулювання аквакультури, як окремого виду сільськогосподарської діяльності в системі агропромислового виробництва, що забезпечує цілеспрямоване використання рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) для одержання корисної біологічної сільськогосподарської продукції (риби та інших водних організмів), збереження біорізноманіття та збільшення запасів водних біоресурсів шляхом їх штучного відтворення і вирощування в повністю або частково контрольованих умовах та встановлює порядок взаємовідносин органів державної влади, місцевого самоврядування із суб'єктами господарювання, які здійснюють діяльність в аквакультурі у внутрішніх водних об'єктах, внутрішніх морських водах і територіальному морі України.
 		 -1- Калетнік Г.М.
 Преамбулу викласти у новій редакції:
«Цей Закон визначає принципи державної політики, основні засади розвитку і функціонування аквакультури, правові основи діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері аквакультури.».
 		Враховано   Цей Закон визначає принципи державної політики, основні засади розвитку і функціонування аквакультури, правові основи діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері аквакультури.
 
5. РОЗДІЛ І
 		    РОЗДІЛ І
 
6. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 		    ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
7. Стаття 1. Визначення термінів
 		    Стаття 1. Визначення термінів
 
8. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
 		    У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
 
9. аквакультура (рибництво) – діяльність з штучного відтворення, утримання та вирощування гідробіонтів (риб, молюсків, ракоподібних, безхребетних, водоростей, інших водних організмів) у повністю або частково контрольованих умовах з метою виробництва корисної біологічної сільськогосподарської продукції, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції та акліматизації, цілеспрямованого поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття та надання рекреаційних послуг;
 		 -2- Кармазін Ю.А.
 Абзац другий статті 1 розділу І викласти у такій редакції:
«аквакультура (рибництво) - цілеспрямоване використання рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) для одержання максимальних обсягів корисної біологічної сільськогосподарської продукції (риби, молюсків, безхребетних, водоростей, інших водних організмів) шляхом їх штучного розведення та утримання;».
 		Відхилено   аквакультура (рибництво) – сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об’єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах з метою одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури), ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг;
 
    -3- Калетнік Г.М.
 Абзац другий статті 1 розділу І викласти у такій редакції:
«аквакультура (рибництво) – сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об’єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах з метою одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури), ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг;».
 		Враховано    
10. акліматизація об’єктів аквакультури – цілеспрямована діяльність з вселення гідробіонтів (акліматизантів) у водні об’єкти, що розташовані за межами їх природного ареалу, з метою збагачення й оптимізації видового складу господарсько цінних водних біоресурсів за повної адаптації переселених організмів до нових умов існування зі створенням ними стійких популяцій, здатних до самовідтворення;
 		 -4- Борт В.П.
 У абзаці третьому статті 1 розділу І слово "цілеспрямована" вилучити та доповнити словами "з метою збагачення й оптимізації видового складу водних біоресурсів".
 		Враховано   акліматизація об’єктів аквакультури –діяльність із вселення гідробіонтів у водні об’єкти (їх частини), розташовані за межами їх природного ареалу, з метою збагачення та оптимізації видового складу водних біоресурсів за повної адаптації вселених гідробіонтів до нових умов існування зі створенням ними стійких популяцій, здатних до самовідтворення;
 
11. відкриті умови аквакультури – умови, за яких розведення та (або) вирощування об'єктів аквакультури здійснюється у водному середовищі, не відокремленому від рибогосподарських водних об'єктів (дикого водного середовища) бар’єрами, що запобігають виходу гідробіонтів, які здатні до природного відтворення у місцевій дикій природі;
 		 -5- Сідельник І.І.
 Абзац четвертий статті 1 розділу І викласти у новій редакції:
«відкриті умови аквакультури – умови, за яких розведення, утримання та вирощування об'єктів аквакультури здійснюється у водному середовищі, не відокремленому від водних об'єктів (їх частин) бар’єрами, що запобігають вільному виходу об’єктів аквакультури;».
 		Враховано   відкриті умови аквакультури – умови, за яких розведення, утримання та вирощування об'єктів аквакультури здійснюється у водному середовищі, не відокремленому від водних об'єктів (їх частин) бар’єрами, що запобігають вільному виходу об’єктів аквакультури;
 
12. випасна аквакультура (випасне рибництво) – один з видів аквакультури – цілеспрямована діяльність з екстенсивного вирощування об’єктів аквакультури завдяки випуску у рибогосподарські водні об’єкти різновікових груп риб та інших гідробіонтів, одержаних в умовах підприємств ставової та індустріальної аквакультури;
 		 -6- Перестенко М.В.
 У абзаці п’ятому статті 1 розділу І слова "водні об’єкти" доповнити словами " (їх частини)".
 		Враховано   випасна аквакультура – діяльність з екстенсивного вирощування об’єктів аквакультури шляхом вселення різновікових груп гідробіонтів, одержаних в умовах аквакультури в рибогосподарські водні об’єкти (їх частини) для підвищення ефективності використання їх біопродукційного потенціалу;
 
    -7- Кармазін Ю.А.
 У статті 1 після абзацу п’ятого доповнити новим абзацом шостим такого змісту:
«гідробіонти - тварини чи рослини (гідрофіти), що мають різноманітні пристосування для життя у воді;».
 		Відхилено    
13. гібридизація в аквакультурі – цілеспрямована діяльність зі схрещування різних за спадковістю (різнорідних у генетичному відношенні) гідробіонтів з метою одержання нових гібридних форм організмів з поліпшеними господарськими характеристиками;
 		 -8- Борт В.П.
 Абзац шостий статті 1 вилучити.
 		Враховано      
14. гідротехнічні споруди рибницьких ставків – інженерні споруди, для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також запобігання шкідливій дії вод (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, насосні станції, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди);
 		 -9- Сідельник І.І.
 Абзац сьомий статті 1 викласти у наступний редакції:
«гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) – об’єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод;».
 		Враховано   гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) – об’єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод;
донний водовипуск – споруда, що призначена для регулювання рівня води, повного скиду води з водойми, а також для переміщення об’єктів аквакультури у рибовловлювач;
 
    -10- Сідельник І.І.
 Статтю 1 після абзацу восьмого доповнити новим абзацом такого змісту:
«донний водовипуск – споруда, що призначена для регулювання рівня води, повного скиду води з водойми, а також для переміщення об’єктів аквакультури у рибовловлювач;».
У зв’язку з цим абзаци восьмий – тридцять шостий вважати відповідно абзацами дев’ятим – тридцять сьомим.
 		Враховано    
15. екстенсивна форма аквакультури – організаційно-технологічна форма рибогосподарської діяльності, за якої вирощування об'єктів аквакультури здійснюється з використанням природних кормових ресурсів водойм без застосування засобів інтенсифікації виробництва;
 		 -11- Калетнік Г.М.
 У абзаці восьмому статті 1 слово "виробництва" вилучити.
 		Враховано   екстенсивна форма аквакультури – організаційно-технологічна форма рибогосподарської діяльності у сфері аквакультури, за якої вирощування об'єктів аквакультури здійснюється з використанням природних кормових ресурсів рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) без застосування засобів інтенсифікації;
 
16. закриті умови аквакультури – умови, за яких розведення та (або) вирощування об'єктів аквакультури здійснюється у водному середовищі, яке відокремлене від рибогосподарських водних об'єктів (дикого водного середовища) бар’єрами, що запобігають виходу гідробіонтів в рибогосподарські водні об'єкти; здійснення аквакультури в умовах установок замкнутого водопостачання належить до закритих умов аквакультури;
 		 -12- Сідельник І.І.
 Абзац дев’ятий статті 1 розділу І викласти у наступній редакції:
«закриті умови аквакультури – умови, за яких розведення, утримання та вирощування об'єктів аквакультури здійснюється у водному середовищі, відокремленому від водного об'єкта (його частини) бар’єрами, що запобігають вільному виходу об’єктів аквакультури. Застосування установок замкнутого водопостачання належить до закритих умов аквакультури;».
 		Враховано   закриті умови аквакультури – умови, за яких розведення, утримання та вирощування об'єктів аквакультури здійснюється у водному середовищі, відокремленому від водного об'єкта (його частини) бар’єрами, що запобігають вільному виходу об’єктів аквакультури. Застосування установок замкнутого водопостачання належить до закритих умов аквакультури;
 
17. засоби інтенсифікації виробництва в аквакультурі (методи інтенсифікації виробництва в аквакультурі) – технологічні процеси, спрямовані на підвищення продуктивності виробництва, що включають штучну годівлю об'єктів аквакультури, спеціальну підготовку водойм з удобренням їх органічними і мінеральними речовинами з періодичним спуском води для рибогосподарських потреб та інші контрольовані технологічні процеси, які застосовуються окремо (вибірково) або комплексно;
 		 -13- Борт В.П.
 Назву терміна "засоби інтенсифікації виробництва в аквакультурі (методи інтенсифікації виробництва в аквакультурі)" замінити на назву "засоби інтенсифікації" та у визначенні даного терміну вилучити слова "спрямована на підвищення продуктивності виробництва".
 		Враховано   засоби інтенсифікації – технологічні процеси, що включають штучну годівлю об'єктів аквакультури, спеціальну підготовку рибогосподарських водних об’єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм з удобренням їх органічними і мінеральними речовинами з періодичним спуском води для рибогосподарських потреб, та інші контрольовані технологічні процеси, які застосовуються окремо (вибірково) або комплексно;
земляна гребля – земляна споруда, що побудована для створення штучної водойми шляхом ділення водотоку на верхній та нижній б’єфи та зосередження води у верхньому б'єфі;
земляна дамба – земляна споруда, що побудована для утримання поверхневих вод, зосереджених у штучно створеній водоймі;
 
    -14- Сідельник І.І.
 Статтю 1 після абзацу десятого доповнити новими абзацами такого змісту:
«земляна гребля – земляна споруда, що побудована для створення штучної водойми шляхом ділення водотоку на верхній та нижній б’єфи та зосередження води у верхньому б'єфі;
земляна дамба – земляна споруда, що побудована для утримання поверхневих вод, зосереджених у штучно створеній водоймі;».
У зв’язку з цим абзаци одинадцятий – тридцять шостий вважати відповідно абзацами тринадцятим – тридцять восьмим.
 		Враховано    
18. індустріальна аквакультура (індустріальне рибництво) – один з видів аквакультури – цілеспрямована діяльність зі штучного розведення та (або) вирощування об’єктів аквакультури з використанням спеціальних садків, басейнів, інших, у тому числі плавучих, технічних пристроїв, застосуванням установок замкнутого водопостачання;
 		 -15- Перестенко М.В.
 Абзац одинадцятий статті 1 викласти у наступній редакції:
«індустріальна аквакультура – діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об’єктів аквакультури з використанням рибницьких і плавучих садків, рибницьких басейнів, інших технологічних пристроїв, у тому числі із застосуванням установок замкнутого водопостачання;».
 		Враховано   індустріальна аквакультура – діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об’єктів аквакультури з використанням рибницьких і плавучих садків, рибницьких басейнів, інших технологічних пристроїв, у тому числі із застосуванням установок замкнутого водопостачання;
 
19. інтенсивна форма аквакультури – організаційно-технологічна форма рибогосподарської діяльності, за якої вирощування об'єктів аквакультури здійснюється в умовах господарств ставової та індустріальної аквакультури за ущільнених посадок з інтенсивною штучною годівлею комбікормами, збалансованими за складом відповідно до біологічних потреб конкретних гідробіонтів та іншими кормами з високою поживністю;
 		 -16- Борт В.П.
 Абзац дванадцятий статті 1 викласти у наступній редакції:
«інтенсивна форма аквакультури – організаційно-технологічна форма рибогосподарської діяльності у сфері аквакультури, за якої вирощування об’єктів аквакультури здійснюється з ущільнених посадок з інтенсивною штучною годівлею комбікормами, збалансованими за складом відповідно до біологічних потреб конкретних гідробіонтів та іншими кормами з високою поживністю;».
 		Враховано   інтенсивна форма аквакультури – організаційно-технологічна форма рибогосподарської діяльності у сфері аквакультури, за якої вирощування об’єктів аквакультури здійснюється з ущільнених посадок з інтенсивною штучною годівлею комбікормами, збалансованими за складом відповідно до біологічних потреб конкретних гідробіонтів та іншими кормами з високою поживністю;
 
20. інтродукція об’єктів аквакультури – цілеспрямована діяльність з вселення гідробіонтів (інтродуцентів) у водні об'єкти, що розташовані за межами їх природного ареалу з метою забезпечення тимчасового ефекту щодо збільшення обсягів виробництва продукції аквакультури та здійснення рибогосподарської меліорації водних об’єктів за відсутності природного відтворення переселених організмів у нових місцях перебування;
 		 -17- Сідельник І.І.
 У абзаці тринадцятому статті 1 слово "цілеспрямована" вилучити, слова "у водні об’єкти" доповнити словами " (їх частини)", після слів "збільшення обсягів" вилучити слово "виробництва" та після слів "рибогосподарської меліорації" вилучити слова "водних об’єктів".
 		Враховано   інтродукція об’єктів аквакультури – діяльність із вселення гідробіонтів (інтродуцентів) у водні об'єкти (їх частини), що розташовані за межами їх природного ареалу, з метою забезпечення збільшення обсягів продукції аквакультури та здійснення рибогосподарської меліорації за відсутності природного відтворення вселених організмів у нових місцях перебування;
 
21. карантинні рибогосподарські технологічні водойми – стави та басейни, в яких утримуються риби та інші гідробіонти в стані ізоляції без прямого або опосередкованого контакту з іншими групами гідробіонтів з метою спостережень за проявами або відсутністю клінічних ознак інфекційних захворювань і в разі необхідності діагностичного тестування або лікування;
 		 -18- Перестенко М.В.
 Абзац чотирнадцятий статті 1 викласти у наступній редакції:
«карантинні рибогосподарські ізолятори – рибогосподарські технологічні водойми, рибницькі басейни, установки замкнутого водопостачання тощо, в яких утримуються об’єкти аквакультури у стані ізоляції без прямого або опосередкованого контакту з іншими групами гідробіонтів, з метою спостереження за проявами або відсутністю клінічних ознак інфекційних захворювань, і в разі необхідності, діагностичного тестування або лікування;».
 		Враховано   карантинні рибогосподарські ізолятори – рибогосподарські технологічні водойми, рибницькі басейни, установки замкнутого водопостачання тощо, в яких утримуються об’єкти аквакультури у стані ізоляції без прямого або опосередкованого контакту з іншими групами гідробіонтів, з метою спостереження за проявами або відсутністю клінічних ознак інфекційних захворювань, і в разі необхідності, діагностичного тестування або лікування;
 
22. марикультура (усі види морської аквакультури) – цілеспрямована діяльність з промислового розведення та (або) вирощування водних тварин і рослин у внутрішніх морських водах, територіальному морі та виключній (морській) економічній зоні в стані природної волі (випасна марикультура), а також із застосуванням плавучих садків, інших технічних пристроїв та в умовах спеціальних берегових господарств з використанням морської води;
 		 -19- Сідельник І.І.
 Абзац п’ятнадцятий статті 1 викласти в наступній редакції:
«марикультура (морська аквакультура) – діяльність з розведення, утримання та вирощування об’єктів аквакультури у внутрішніх морських водах, територіальному морі та виключній (морській) економічній зоні України із застосуванням плавучих садків, інших технологічних пристроїв з використанням морської води;».
 		Враховано   марикультура (морська аквакультура) – діяльність з розведення, утримання та вирощування об’єктів аквакультури у внутрішніх морських водах, територіальному морі та виключній (морській) економічній зоні України із застосуванням плавучих садків, інших технологічних пристроїв з використанням морської води;
 
23. напівінтенсивна форма аквакультури – організаційно-технологічна форма рибогосподарської діяльності, за якої вирощування об'єктів аквакультури здійснюється із застосуванням окремих засобів інтенсифікації, в тім числі з обмеженою штучною підгодівлею кормами різної поживності;
 		    напівінтенсивна форма аквакультури – організаційно-технологічна форма рибогосподарської діяльності у сфері аквакультури, що здійснюється із застосуванням окремих засобів інтенсифікації, у тому числі з обмеженою штучною підгодівлею кормами різної поживності;
 
24. немісцеві види гідробіонтів – види або підвиди водних організмів, які відсутні в зоні їх природного поширення з біогеографічних причин;
 		    немісцеві види гідробіонтів – види або підвиди водних біоресурсів, відсутні у зоні їх природного поширення з біогеографічних причин;
 
25. об’єкти аквакультури – гідробіонти, що використовуються з метою розведення, утримання та (або) вирощування в аквакультурі;
 		 -20- Борт В.П.
 Статтю 1 після абзацу вісімнадцятого доповнити новими абзацами такого змісту:
«плавучий рибницький садок – технологічний пристрій, який розташований у водному об’єкті (його частині), не пов'язаний із дном, що використовується для здійснення інтенсивної форми аквакультури;
повеневий водоскид – споруда, що призначена для автоматичного скиду з водного об’єкта надлишків води у період весняного паводка або повені;».
У зв’язку з цим абзаци дев’ятнадцятий – тридцять шостий вважати відповідно абзацами двадцять першим – тридцять восьмим.
 		Враховано   об’єкти аквакультури – гідробіонти, що використовуються з метою розведення, утримання та вирощування в умовах аквакультури;
плавучий рибницький садок – технологічний пристрій, який розташований у водному об’єкті (його частині), не пов'язаний із дном, що використовується для здійснення інтенсивної форми аквакультури;
повеневий водоскид – споруда, що призначена для автоматичного скиду з водного об’єкта надлишків води у період весняного паводка або повені;
 
26. природні кормові ресурси водойм (природна кормова база водойм) – сукупність живих рослинних і тваринних організмів та їх відмерлих решток (детрит), які використовуються як природні корми рибами та іншими наявними у водоймах тваринами;
 		 -21- Борт В.П.
 Абзац дев’ятнадцятий статті 1 викласти у такій редакції:
«природні кормові ресурси водних об’єктів (природна кормова база) – сукупність живих рослинних і тваринних організмів та їх відмерлих решток (детрит), які використовуються гідробіонтами як природні корми;».
 		Враховано   природні кормові ресурси водних об’єктів (природна кормова база) – сукупність живих рослинних і тваринних організмів та їх відмерлих решток (детрит), які використовуються гідробіонтами як природні корми;
 
27. продукція аквакультури – одержані в результаті здійснення господарської діяльності всі види живих об’єктів аквакультури, в тім числі запліднена ікра, а також вироблена з них харчова та нехарчова продукція;
 		 -22- Калетнік Г.М.
 Абзац двадцятий статті 1 викласти у наступній редакції:
«продукція аквакультури – одержані в результаті здійснення господарської діяльності всі види об’єктів аквакультури, а також вироблена з них харчова та нехарчова продукція, у тому числі харчова та запліднена ікра, що відносяться до сільськогосподарської продукції;».
 		Враховано   продукція аквакультури – одержані в результаті здійснення господарської діяльності всі види об’єктів аквакультури, а також вироблена з них харчова та нехарчова продукція, у тому числі харчова та запліднена ікра, що відносяться до сільськогосподарської продукції.
 
28. реакліматизація гідробіонтів – цілеспрямована діяльність з вселення гідробіонтів (реакліматизантів) у водні об’єкти їх природного ареалу з метою відновлення або поповнення чисельності популяцій тих видів організмів, які вважаються зниклими або перебувають на межі зникнення в місцях природного поширення;
 		 -23- Борт В.П.
 У абзаці двадцять першому статті 1 вилучити слова "цілеспрямована" та слова "водні об’єкти" доповнити словами " (їх частини)".
 		Враховано   реакліматизація гідробіонтів – діяльність із вселення гідробіонтів (реакліматизантів) у водні об’єкти (їх частини) їх природного ареалу з метою відновлення або поповнення чисельності популяцій тих видів організмів, які вважаються зниклими або перебувають на межі зникнення в місцях природного поширення;
 
29. рекреаційні послуги в аквакультурі – цілеспрямована діяльність, пов’язана з проведенням відпочинку, в тім числі з наданням права на здійснення любительського та спортивного добування (вилову) об'єктів аквакультури в порядку спеціального використання водних біоресурсів, а також створення спеціальних умов для спостережень за гідробіонтами з метою задоволення естетичних і пізнавальних потреб;
 		 -24- Сідельник І.І.
 Абзац двадцять другий статті 1 викласти у наступній редакції:
«рекреаційні послуги у сфері аквакультури – діяльність, пов’язана з організацією відпочинку, в тому числі з наданням права на здійснення любительського та спортивного добування (вилову) об'єктів аквакультури, а також створення умов для спостереження за гідробіонтами з метою задоволення естетичних і пізнавальних потреб;».
 		Враховано   рекреаційні послуги у сфері аквакультури – діяльність, пов’язана з організацією відпочинку, в тому числі з наданням права на здійснення любительського та спортивного добування (вилову) об'єктів аквакультури, а також створення умов для спостереження за гідробіонтами з метою задоволення естетичних і пізнавальних потреб;
 
30. ремонтно-маточні стада об’єктів аквакультури – різновікові групи риб, інших водних тварин, у тім числі їх статевозрілі особини (плідники), призначені для одержання статевих продуктів (статевих клітин) та (або) потомства об’єктів аквакультури;
 		    ремонтно-маточні стада об’єктів аквакультури – різновікові групи гідробіонтів, у тому числі їх статевозрілі особини (плідники), призначені для одержання статевих продуктів (статевих клітин) та/або потомства об’єктів аквакультури;
 
31. рибницька ділянка – рибогосподарський водний об’єкт (його частина), що надається в користування для здійснення аквакультури;
 		 -25- Калетнік Г.М.
 Абзац двадцять четвертий статті 1 викласти у новій редакції:
«рибницьке господарство – єдиний майновий комплекс, до складу якого входить рибогосподарська технологічна водойма або їх комплекс, гідротехнічні споруди, інші споруди (пристрої), будівлі, устаткування, інвентар тощо, земельні ділянки, що призначений для розведення, утримання та вирощування об’єктів аквакультури;».
Після абзацу двадцять четвертого доповнити новими абзацами такого змісту:
рибницький басейн – штучно створена споруда (пристрій) різних конструкцій, яка з технологічних потреб наповнюється водою та призначена для утримання та вирощування об’єктів аквакультури;
рибницький садок – різновид рибницького ставка або споруда (пристрій), який з технологічних потреб наповнюються водою та призначений і використовується для тимчасового зберігання об’єктів аквакультури, переднерестового утримання плідників тощо;
У зв’язку з цим абзаци двадцять п’ятий – тридцять шостий вважати відповідно абзацами – тридцять восьмим.
 		Враховано   рибницьке господарство – єдиний майновий комплекс, до складу якого входить рибогосподарська технологічна водойма або їх комплекс, гідротехнічні споруди, інші споруди (пристрої), будівлі, устаткування, інвентар тощо, земельні ділянки, що призначений для розведення, утримання та вирощування об’єктів аквакультури;
рибницький басейн – штучно створена споруда (пристрій) різних конструкцій, яка з технологічних потреб наповнюється водою та призначена для утримання та вирощування об’єктів аквакультури;
рибницький садок – різновид рибницького ставка або споруда (пристрій), який з технологічних потреб наповнюються водою та призначений і використовується для тимчасового зберігання об’єктів аквакультури, переднерестового утримання плідників тощо;
 
32. рибницькі ставки – штучні створені технологічні водойми, призначені для розведення, утримання та (або) вирощування об’єктів аквакультури, до складу яких входять гідротехнічні споруди, дно (ложе) під ними та зосереджені в них за технологічною необхідністю поверхневі води;
 		 -26- Борт В.П.
 Абзац двадцять п’ятий статті 1 викласти у наступній редакції:
«рибницький ставок – рибогосподарська технологічна водойма, призначена для розведення, утримання та (або) вирощування об’єктів аквакультури;»
 		Враховано   рибницький ставок – рибогосподарська технологічна водойма, призначена для розведення, утримання та (або) вирощування об’єктів аквакультури;
 
33. рибогосподарська меліорація водойм – комплекс заходів, спрямованих на оптимізацію показників гідрологічного, гідрохімічного, гідробіологічного режимів та підвищення біологічної продуктивності водних об’єктів (їх частин), поліпшення умов та одного відтворення та якісного складу гідробіонтів з метою збереження та раціонального використання водних біоресурсів, у тім числі об’єктів аквакультури;
 		 -27- Сідельник І.І.
 У абзаці двадцять шостому статті 1 після слова «меліорація» слово «водойм» вилучити,. та після слів «раціонального використання» вилучити слова «водних біоресурсів, у тім числі об’єктів аквакультури»
 		Враховано   рибогосподарська меліорація – комплекс заходів, спрямованих на оптимізацію показників гідрологічного, гідрохімічного, гідробіологічного режимів та підвищення біологічної продуктивності водних об’єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм, поліпшення умов природного відтворення та якісного складу гідробіонтів з метою їх збереження та раціонального використання;
 
34. рибогосподарська технологічна водойма – водойма, що наповнюється штучно, за допомогою спеціальних технічних споруд і засобів та використовується в аквакультурі (рибницькі стави, стави-відстійники, земляні садки тощо);
 		 -28- Перестенко М.В.
 Абзац двадцять сьомий статті 1 викласти в наступній редакції:
«рибогосподарська технологічна водойма – штучно створена водойма, що призначена для створення умов існування та розвитку об’єктів аквакультури шляхом тимчасового зосередження в ній за технологічною необхідністю вод, повного скиду води для вилову об’єктів аквакультури та впровадження заходів інтенсифікації виробництва у сфері аквакультури (рибницький ставок, ставок-відстійник, водопостачальний ставок, рибницький садок, рибницький басейн тощо)».
 		Враховано   рибогосподарська технологічна водойма – штучно створена водойма, що призначена для створення умов існування та розвитку об’єктів аквакультури шляхом тимчасового зосередження в ній за технологічною необхідністю вод, повного скиду води для вилову об’єктів аквакультури та впровадження заходів інтенсифікації виробництва у сфері аквакультури (рибницький ставок, ставок-відстійник, водопостачальний ставок, рибницький садок, рибницький басейн тощо);
рибозбірно-осушувальний канал – канал, що розташований у ложі рибогосподарської технологічної водойми та призначений для відведення води з неї, осушування поверхневого шару ґрунту дна водойми та орієнтованого руху об’єктів аквакультури з водойми до рибоуловлювача під час технологічного скиду води;
 
    -29- Сідельник І.І.
 Після абзацу двадцять четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:
«рибозбірно-осушувальний канал – канал, що розташований у ложі рибогосподарської технологічної водойми та призначений для відведення води з неї, осушування поверхневого шару ґрунту дна водойми та орієнтованого руху об’єктів аквакультури з водойми до рибоуловлювача під час технологічного скиду води»
У зв’язку з цим абзаци двадцять п’ятий – тридцять шостий вважати відповідно абзацами – тридцять восьмим.
 		Враховано    
35. селекційно-племінна робота в аквакультурі – комплекс науково обґрунтованих технологічних заходів, спрямованих на поліпшення генетичної структури, якісних та продуктивних показників об’єктів аквакультури, створення та впровадження нових селекційних досягнень в аквакультурі;
 		 -30- Сідельник І.І.
 У абзаці двадцять восьмому статті 1 після слова «робота в аквакультурі» замінити словами «робота у сфері акваккультури».
 		Враховано   селекційно-племінна робота у сфері аквакультури – комплекс науково обґрунтованих технологічних заходів, спрямованих на поліпшення генетичної структури, якісних та продуктивних показників об’єктів аквакультури, створення та впровадження нових селекційних досягнень у сфері аквакультури;
 
36. ставова аквакультура (ставове рибництво) – один з видів аквакультури – цілеспрямована діяльність з розведення та (або) вирощування об’єктів аквакультури з використанням спеціально створених водойм (руслових, балочних або одамбованих ставів), штучно відокремлених від материнських водних об’єктів їх частин (лиманних господарств), обводнених торфових кар’єрів, рисових чеків та рибогосподарських технологічних водойм;
 		 -31- Сідельник І.І.
 Абзац двадцять дев’ятий статті 1 викласти в наступній редакції:
«ставкова аквакультура – діяльність з розведення, утримання та вирощування об’єктів аквакультури з використанням рибницьких ставків, штучно створених водойм (руслових, балочних або одамбованих ставків), відокремлених від материнських водних об’єктів (їх частин), лиманів, обводнених торфових кар’єрів тощо;».
 		Враховано   ставкова аквакультура – діяльність з розведення, утримання та вирощування об’єктів аквакультури з використанням рибницьких ставків, штучно створених водойм (руслових, балочних або одамбованих ставків), відокремлених від материнських водних об’єктів (їх частин), лиманів, обводнених торфових кар’єрів тощо;
 
37. ставкові рибницькі господарства – комплекс технологічних водойм, рибогосподарських гідротехнічних споруд, які побудовані та призначені для розведення, утримання та (або) вирощування об'єктів аквакультури (риборозплідники, нерестово-вирощувальні, товарні та повносистемні господарства);
 		 -32- Перестенко М.В.
 Абзац тридцятий статті 1 вилучити.
 		Враховано      
38. суб’єкти аквакультури – юридичні чи фізичні особи, які здійснюють рибогосподарську діяльність в аквакультурі відповідно до законодавства;
 		    суб’єкти аквакультури – юридичні чи фізичні особи, які здійснюють рибогосподарську діяльність в сфері аквакультури на підставі ліцензії;
 
39. товарна аквакультура – підприємницька діяльність, яка здійснюється у всіх видах аквакультури (випасній, ставовій та індустріальній) з метою одержання продукції аквакультури та її подальшої реалізації;
 		 -33- Сідельник І.І.
 Абзац тридцять другий статті 1 викласти в наступній редакції:
«товарна аквакультура – діяльність, що проводиться з метою одержання товарної продукції аквакультури та її подальшої реалізації».
 		Враховано   товарна аквакультура – діяльність, що проводиться з метою одержання товарної продукції аквакультури та її подальшої реалізації;
 
40. форми аквакультури – організаційно-технологічний розподіл рибогосподарської діяльності з вирощування об'єктів аквакультури за рівнем інтенсифікації виробництва;
 		 -34- Калетнік Г.М.
 Абзац тридцять третій статті 1 викласти у наступній редакції:
«форми аквакультури – організаційно-технологічний розподіл рибогосподарської діяльності з вирощування об'єктів аквакультури за рівнем інтенсифікації виробництва (інтенсивна, напівінтенсивна та екстенсивна)».
 		Враховано   форми аквакультури – організаційно-технологічний розподіл рибогосподарської діяльності з вирощування об'єктів аквакультури за рівнем інтенсифікації виробництва (інтенсивна, напівінтенсивна та екстенсивна);
 
41. чужорідні види гідробіонтів – види або підвиди водних організмів, які з'являються поза їх відомого природного ареалу та зоною їх природного потенційного розподілу, а також генетично змінені організми, незалежно від місць їх перебування та просторового розподілу;
 		 -35- Борт В.П.
 Абзац тридцять четвертий статті 1 викласти у новій редакції:
«чужорідні види гідробіонтів – види або підвиди водних біоресурсів, які з'являються за межами їх природного ареалу та поза зоною їх природного потенційного розподілу, а також генетично змінені організми незалежно від місця їх перебування та просторового розподілу».
 		Враховано   чужорідні види гідробіонтів – види або підвиди водних біоресурсів, які з'являються за межами їх природного ареалу та поза зоною їх природного потенційного розподілу, а також генетично змінені організми незалежно від місця їх перебування та просторового розподілу;
 
42. штучне розведення (відтворення) водних біоресурсів – цілеспрямована діяльність, що забезпечує штучне поповненя запасів водних біоресурсів та збереження їх біорізноманіття шляхом випуску гідробіонтів у рибогосподарські водні об'єкти.
 		 -36- Сідельник І.І.
 Абзац тридцять п’ятий статті 1 викласти у наступній редакції:
«штучне розведення (відтворення) водних біоресурсів – діяльність з розведення (відтворення), вирощування об’єктів аквакультури, пов’язана з їх подальшим вселенням у водні об’єкти (їх частини) для відновлення природних популяцій, поповнення запасів водних біоресурсів та збереження їх біорізноманіття».
 		Враховано   штучне розведення (відтворення) водних біоресурсів – діяльність з розведення (відтворення), вирощування об’єктів аквакультури, пов’язана з їх подальшим вселенням у водні об’єкти (їх частини) для відновлення природних популяцій, поповнення запасів водних біоресурсів та збереження їх біорізноманіття.
 
43. Інші терміни, що застосовуються в цьому Законі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому в Законі України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» та іншими законами України.
 		    Інші терміни, що застосовуються в цьому Законі, використовуються у значенні, встановленому в Законі України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" та в інших законах України.
 
44. Стаття 2. Законодавство про аквакультуру
 		    Стаття 2. Законодавство у сфері аквакультури
 
45. Законодавство України про аквакультуру ґрунтується на нормах Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресрусів", інших законодавчих актів, міжнародних договорів України, які застосовуються в Україні в порядку, передбаченому Законом України "Про міжнародні договори України", та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
 		 -37- Пшонка А.В.
 Частину першу статті 2 Розділу І доповнити назвами законів "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", "Про тваринний світ".
 		Враховано   1. Законодавство України про аквакультуру ґрунтується на нормах Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресрусів", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", "Про тваринний світ", інших законодавчих актів, міжнародних договорів України, які застосовуються в Україні в порядку, передбаченому Законом України "Про міжнародні договори України", та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
 
46. Стаття 3. Завдання законодавства про аквакультуру
 		 -38- Сідельник І.І.
 Статтю 3 Розділу І вилучити.
 		Враховано      
47. Завданням законодавства про аквакультуру є правове регулювання відносин між органами державної влади, що здійснюють регулювання та управління діяльністю в сфері аквакультури, органами місцевого самоврядування та усіма суб’єктами аквакультури з метою реалізації державної політики щодо ефективного розвитку аквакультури, спрямованої на збільшення обсягів виробництва корисної біологічної сільськогосподарської продукції (риби та інших водних організмів), збереження біорізноманіття та поповнення запасів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) України, а також на здійснення рибогосподарської діяльності способами, що не допускають нанесення шкоди навколишньому середовищу.
 		       
48. Стаття 4. Сфера дії закону
Дія цього Закону поширюється на правовідносини в аквакультурі, що здійснюється у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах України (їх частинах), в тому числі у водосховищах різного типу, рибницьких ставах, інших штучно створених водних об’єктах різного цільового призначення, озерах, річках, естуаріях, а також внутрішніх морських водах і територіальному морі України та на ділянки суші всієї території України, які використовуються для здійснення аквакультури (із застосуванням садків, басейнів різної конструкції, установок замкнутого водопостачання та рибогосподарських технологічних водойм).
Об'єктами відносин в аквакультурі є всі складові частини виробничих процесів, науково-технічного та фінансового забезпечення аквакультури, а також право на здійснення рибогосподарської діяльності в аквакультурі та всі види продукції аквакультури.
 		 -39- Борт В.П.
 Статтю 4 Розділу І вважати Статтею 3 та викласти її у наступній редакції:
"Стаття 3. Сфера дії закону
1. Дія цього Закону поширюється на правовідносини у сфері аквакультури, що здійснюються у внутрішніх водних об'єктах (їх частинах), рибогосподарських технологічних водоймах, внутрішніх морських водах, територіальному морі та виключній (морській) економічній зоні України, а також на ділянках суші території України, які використовуються для цілей аквакультури.
2. Діяльність з аквакультури не відноситься до спеціального використання водних біоресурсів.".
 		Враховано   Стаття 3. Сфера дії Закону
1. Дія цього Закону поширюється на правовідносини у сфері аквакультури, що здійснюються у внутрішніх водних об'єктах (їх частинах), рибогосподарських технологічних водоймах, внутрішніх морських водах, територіальному морі та виключній (морській) економічній зоні України, а також на ділянках суші території України, які використовуються для цілей аквакультури.
2. Діяльність у сфері аквакультури не належить до спеціального використання водних біоресурсів.
 
49. Суб'єктами відносин в аквакультурі є органи державної влади, що здійснюють регулювання цієї господарської діяльності, органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, діяльність яких пов'язана з аквакультурою.
 		       
50. РОЗДІЛ ІІ
 		       
51. УПРАВЛІННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ АКВАКУЛЬТУРІ
 		       
52. Стаття 5. Основні принципи державного управління у сфері аквакультури
Державне управління у сфері аквакультурі здійснюється за такими основними принципами:
визнання аквакультури, як окремого виду сільськогосподарської діяльності в системі агропромислового виробництва, в розвитку якого закладені основні резерви збільшення обсягів виробництва риби, інших гідробіонтів та продукції їх переробки;
підтримку розвитку аквакультури та захист інтересів вітчизняних виробників продукції аквакультури;
здійснення аквакультури способами, що не допускають нанесення шкоди навколишньому природному середовищу, збідніння запасів водних біоресурсів та науково необґрунтовану трансформацію їх кількісного і якісного складу у рибогосподарських водних об’єктах загальнодержавного значення;
забезпечення, відповідно до законодавства, можливості участі фізичних осіб, громадських організацій, юридичних осіб, їх об’єднань у вирішенні питань, що сприяють розвитку аквакультури;
забезпечення органами державної влади та органами місцевого самоврядування можливості здійснення суб'єктами аквакультури усіх видів рибогосподарської діяльності, що не суперечать закону.
 		 -40- Пшонка А.В.
 Статтю 5 Розділу ІІ вважати Статтею 4 Розділу І та викласти її у наступній редакції:
"Стаття 4. Основні принципи та напрями державної політики у сфері аквакультури
1. Державна політика у сфері аквакультури здійснюється за принципами та напрямами, серед яких основними є:
науково обґрунтоване поєднання екологічних, економічних та соціальних інтересів з метою забезпечення сталого розвитку аквакультури;
врахування природних і соціально-економічних особливостей рибогосподарських водних об’єктів та прилеглих до них територій при плануванні і створенні рибницьких господарств щодо здійснення аквакультури;
дотримання нормативно-правових актів, що визначають правила проектування, будівництва, експлуатації, капітального ремонту і реконструкції рибницьких господарств щодо здійснення аквакультури;
узгодження проектної документації на будівництво об’єктів, що використовуються у сфері аквакультури з відповідними органами згідно з законом;
проведення державної екологічної експертизи проектів та іншої документації, необхідної для ведення господарської діяльності у сфері аквакультури;
попередження антропогенного забруднення, що є наслідком господарської або іншої діяльності у сфері аквакультури;
здійснення аквакультури способами, що не допускають заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу, зменшення запасів водних біоресурсів, їх кількісного та якісного складу у водних об’єктах (їх частинах);
відшкодування збитків, заподіяних природним водним об’єктам (їх частинам), рибницьким господарствам в результаті порушення вимог цього Закону;
фінансування діяльності щодо створення унікальних генофондних колекцій у вигляді маточних стад об’єктів аквакультури;
надання пільг по кредитам суб’єктам аквакультури;
компенсація витрат на вирощування, утримання і вселення об’єктів аквакультури у водні об’єкти (їх частини) для відновлення природних популяцій, поповнення запасів водних біоресурсів та збереження їх біорізноманіття;
підвищення конкурентоспроможності, поліпшення якості та розширення асортименту продукції аквакультури вітчизняного виробництва, поліпшення умов забезпечення населення такою продукцією;
сприяння розвитку аквакультури, захист інтересів вітчизняних суб'єктів аквакультури та національного ринку продукції аквакультури;
підвищення ефективності використання наявного фонду рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) для потреб розвитку аквакультури;
сприяння створенню рівних умов конкуренції для суб'єктів аквакультури, сприятливих умов для розвитку малого та середнього бізнесу у сфері аквакультури;
сприяння діяльності у сфері аквакультури, спрямованій на збільшення запасів та збереження біорізноманіття водних біоресурсів у водних об’єктах (їх частинах);
удосконалення нормативно-правової бази рибогосподарської діяльності для забезпечення раціонального використання об’єктів аквакультури шляхом науково-технічного забезпечення розвитку аквакультури;
забезпечення ефективного функціонування системи підготовки фахівців у сфері аквакультури;
розвиток міжнародного науково-технічного співробітництва у сфері аквакультури".
 		Враховано   Стаття 4. Основні принципи та напрями державної політики у сфері аквакультури
1. Державна політика у сфері аквакультури здійснюється за принципами та напрямами, серед яких основними є:
науково обґрунтоване поєднання екологічних, економічних та соціальних інтересів з метою забезпечення сталого розвитку аквакультури;
врахування природних і соціально-економічних особливостей рибогосподарських водних об’єктів та прилеглих до них територій при плануванні і створенні рибницьких господарств щодо здійснення аквакультури;
дотримання нормативно-правових актів, що визначають правила проектування, будівництва, експлуатації, капітального ремонту і реконструкції рибницьких господарств щодо здійснення аквакультури;
узгодження проектної документації на будівництво об’єктів, що використовуються у сфері аквакультури з відповідними органами згідно з законом;
проведення державної екологічної експертизи проектів та іншої документації, необхідної для ведення господарської діяльності у сфері аквакультури;
попередження антропогенного забруднення, що є наслідком господарської або іншої діяльності у сфері аквакультури;
здійснення аквакультури способами, що не допускають заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу, зменшення запасів водних біоресурсів, їх кількісного та якісного складу у водних об’єктах (їх частинах);
відшкодування збитків, заподіяних природним водним об’єктам (їх частинам), рибницьким господарствам в результаті порушення вимог цього Закону;
фінансування діяльності щодо створення унікальних генофондних колекцій у вигляді маточних стад об’єктів аквакультури;
надання пільг по кредитам суб’єктам аквакультури;
компенсація витрат на вирощування, утримання і вселення об’єктів аквакультури у водні об’єкти (їх частини) для відновлення природних популяцій, поповнення запасів водних біоресурсів та збереження їх біорізноманіття;
підвищення конкурентоспроможності, поліпшення якості та розширення асортименту продукції аквакультури вітчизняного виробництва, поліпшення умов забезпечення населення такою продукцією;
сприяння розвитку аквакультури, захист інтересів вітчизняних суб'єктів аквакультури та національного ринку продукції аквакультури;
підвищення ефективності використання наявного фонду рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) для потреб розвитку аквакультури;
сприяння створенню рівних умов конкуренції для суб'єктів аквакультури, сприятливих умов для розвитку малого та середнього бізнесу у сфері аквакультури;
сприяння діяльності у сфері аквакультури, спрямованій на збільшення запасів та збереження біорізноманіття водних біоресурсів у водних об’єктах (їх частинах);
удосконалення нормативно-правової бази рибогосподарської діяльності для забезпечення раціонального використання об’єктів аквакультури шляхом науково-технічного забезпечення розвитку аквакультури;
забезпечення ефективного функціонування системи підготовки фахівців у сфері аквакультури;
розвиток міжнародного науково-технічного співробітництва у сфері аквакультури.
 
    -41- Кармазін Ю.А.
 Абзац другий статті 5 викласти у такій редакції:
«визнання аквакультури, як частини окремої галузі рибного господарства в системі агропромислового виробництва, в розвитку якого закладені основні резерви збільшення обсягів виробництва риби, інших гідробіонтів та продукції їх переробки;».
 		Відхилено    
53. Стаття 6. Державна політика у сфері аквакультурі
 		       
54. Державна політика у сфері аквакультурі є складовою частиною державної аграрної та соціально-економічної політики, спрямованої на розвиток рибогосподарського комплексу з метою забезпечення продовольчої безпеки України в умовах екологічно безпечного природокористування.
 		 -42- Кармазін Ю.А.
 Частину першу статті 6 викласти у такій редакції:
«Державна політика у сфері аквакультури є складовою окремої галузі рибного господарства, спрямованої на підвищення біопродуктивності рибогосподарських водних об‘єктів (їх частин) шляхом відтворення водних біоресурсів, розвитку аквакультури розвиток рибогосподарського комплексу з метою забезпечення продовольчої безпеки України в умовах екологічно безпечного природокористування.».
 		Відхилено      
55. Основними завданнями державної політики у сфері аквакультурі є:
 		       
56. забезпечення ефективного розвитку аквакультури, підвищення конкурентоспроможності, поліпшення якості та розширення асортименту продукції аквакультури;
 		       
57. поліпшення умов забезпечення населення продукцією аквакультури вітчизняного виробництва та підвищення середніх річних показників її споживання;
 		       
58. підвищення ефективності використання наявного фонду рибогосподарських водних об'єктів України (їх частин) для потреб розвитку аквакультури;
 		       
59. створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього бізнесу в аквакультурі;
 		       
60. сприяння створенню рівних умов конкуренції для суб'єктів аквакультури;
 		       
61. забезпечення сталого розвитку прибережних територій зі створенням додаткових робочих місць для населення, зайнятого в аквакультурі;
 		       
62. підтримка діяльності, спрямованої на підвищення ефективності штучного розведення (відтворення), вирощування, збільшення запасів та збереження біорізноманіття водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах загальнодержавного значення;
 		       
63. удосконалення нормативно-технологічної бази рибогосподарської діяльності та забезпечення раціонального використання водних біоресурсів шляхом науково-технічного забезпечення розвитку аквакультури;
 		       
64. забезпечення ефективного функціонування системи підготовки фахівців для всіх видів діяльності в аквакультурі;
 		       
65. розвиток міжнародного науково-технічного співробітництва в аквакультурі;
 		       
66. здійснення ефективного державного нагляду (контролю) в аквакультурі.
 		 -43- Калетнік Г.М.
 Розділ І доповнити новими статтями наступного змісту:
"Стаття 5. Права та обов’язки суб’єктів аквакультури 1. Суб'єкти аквакультури мають право:
на користування рибогосподарськими водними об’єктами (їх частинами), рибогосподарськими технологічними водоймами, акваторією (водним простором) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України, землями водного фонду для здійснення аквакультури;
на власність об'єктів аквакультури та продукції аквакультури, а також отримання доходу від їх реалізації;
на проведення робіт з рибогосподарської меліорації водних об’єктів (їх частин), які використовуються для цілей аквакультури.
2. Суб'єкти аквакультури зобов'язані:
додержуватися нормативно-правових актів у сфері аквакультури;
не допускати погіршення екологічного середовища та умов існування водних біоресурсів у результаті своєї діяльності;
подавати територіальним органам уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері рибного господарства звітну інформацію щодо обсягів виробництва продукції аквакультури у визначені строки за формами, затвердженими в установленому порядку;
подавати територіальним органам уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері рибного господарства інформацію стосовно намірів розведення та/або вирощування чужорідних та немісцевих видів гідробіонтів та відповідне науково-біологічне обґрунтування;
дотримуватися під час здійснення заходів із вселення, переселення, інтродукції, акліматизації та реакліматизації водних біоресурсів у водних об'єктах (їх частинах) вимог цього та інших законів;
проводити заходи рибогосподарської меліорації;
здійснювати заходи з профілактики і боротьби із захворюваннями та загибеллю об’єктів аквакультури;
не допускати несанкціонованого, у тому числі випадкового, потрапляння чужорідних, немісцевих та генетично змінених організмів у водні об'єкти (їх частини).
Законом можуть бути встановлені й інші права та обов’язки.
Стаття 6. Право власності на об’єкти аквакультури
1. Об'єкти аквакультури можуть перебувати в державній, комунальній чи приватній власності.
2. Об’єкти аквакультури, які розведені, утримуються та/або вирощуються підприємствами, установами та організаціями державної або комунальної власності, є об’єктом права державної або комунальної власності.
3. Об’єкти аквакультури, які розведені, утримуються та/або вирощуються суб’єктами аквакультури у межах наданих їм відповідно до закону у приватну власність, в користування рибогосподарських водних об’єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм, акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України, у межах належних їм технологічних пристроїв і споруд (рибницький басейн, плавучий рибницький садок тощо) або набуті іншим не забороненим законом шляхом, перебувають у їх приватній власності.
4. Не можуть перебувати у приватній власності об’єкти аквакультури, що потрапили в умови природної волі за межі наданих суб’єктам аквакультури в користування рибогосподарських водних об’єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм, акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України або цілеспрямовано вселені у водні об’єкти (їх частини)".
 		Враховано   Стаття 5. Права та обов’язки суб’єктів аквакультури 1. Суб'єкти аквакультури мають право:
на користування рибогосподарськими водними об’єктами (їх частинами), рибогосподарськими технологічними водоймами, акваторією (водним простором) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України, землями водного фонду для здійснення аквакультури;
на власність об'єктів аквакультури та продукції аквакультури, а також отримання доходу від їх реалізації;
на проведення робіт з рибогосподарської меліорації водних об’єктів (їх частин), які використовуються для цілей аквакультури.
2. Суб'єкти аквакультури зобов'язані:
додержуватися нормативно-правових актів у сфері аквакультури;
не допускати погіршення екологічного середовища та умов існування водних біоресурсів у результаті своєї діяльності;
подавати територіальним органам уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері рибного господарства звітну інформацію щодо обсягів виробництва продукції аквакультури у визначені строки за формами, затвердженими в установленому порядку;
подавати територіальним органам уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері рибного господарства інформацію стосовно намірів розведення та/або вирощування чужорідних та немісцевих видів гідробіонтів та відповідне науково-біологічне обґрунтування;
дотримуватися під час здійснення заходів із вселення, переселення, інтродукції, акліматизації та реакліматизації водних біоресурсів у водних об'єктах (їх частинах) вимог цього та інших законів;
проводити заходи рибогосподарської меліорації;
здійснювати заходи з профілактики і боротьби із захворюваннями та загибеллю об’єктів аквакультури;
не допускати несанкціонованого, у тому числі випадкового, потрапляння чужорідних, немісцевих та генетично змінених організмів у водні об'єкти (їх частини).
Законом можуть бути встановлені й інші права та обов’язки.
Стаття 6. Право власності на об’єкти аквакультури
1. Об'єкти аквакультури можуть перебувати в державній, комунальній чи приватній власності.
2. Об’єкти аквакультури, які розведені, утримуються та/або вирощуються підприємствами, установами та організаціями державної або комунальної власності, є об’єктом права державної або комунальної власності.
3. Об’єкти аквакультури, які розведені, утримуються та/або вирощуються суб’єктами аквакультури у межах наданих їм відповідно до закону у приватну власність, в користування рибогосподарських водних об’єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм, акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України, у межах належних їм технологічних пристроїв і споруд (рибницький басейн, плавучий рибницький садок тощо) або набуті іншим не забороненим законом шляхом, перебувають у їх приватній власності.
4. Не можуть перебувати у приватній власності об’єкти аквакультури, що потрапили в умови природної волі за межі наданих суб’єктам аквакультури в користування рибогосподарських водних об’єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм, акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України або цілеспрямовано вселені у водні об’єкти (їх частини).
 
67. Стаття 7. Повноваження Кабінету Міністрів України в сфері аквакультури
До повноважень Кабінету Міністрів України в аквакультурі належать:
формування та забезпечення здійснення державної політики в сфері аквакультури;
затвердження загальнодержавних програм з селекційно-племінної справи в аквакультурі, штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресрусів, їх використання, збереження біорізноманіття та з інших напрямів розвитку аквакультури;
затвердження порядку використання водних об'єктів (їх частин) для цілей аквакультури та типової форми договору оренди водного об’єкта (його частини) для цілей аквакультури і типової форми договору про надання права користування рибницькою ділянкою та гідротехнічними спорудами для цілей аквакультури;
затвердження порядку видачі ліцензії на ведення аквакультури на визначених рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах);
організація зовнішньоекономічних зв'язків і міжнародного співробітництва в аквакультурі;
затвердження нормативно-правових актів в аквакультурі;
здійснення інших повноважень відповідно до Конституції та законів України.
 		 -44- Сідельник І.І.
 Назву Розділу ІІ та статтю 7 цього розділу викласти в такій редакції:
«ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У СФЕРІ АКВАКУЛЬТУРИ
Стаття 7. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері аквакультури
1. До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері аквакультури належать:
забезпечення проведення державної політики у сфері аквакультури;
затвердження типової форми договору користування рибогосподарського водного об’єкта (його частини), акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України для цілей аквакультури;
надання в користування акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України, а також визначення їх меж (координат), що надаються для цілей аквакультури;
затвердження порядку надання в користування гідротехнічних споруд для цілей аквакультури та типової форми договору їх оренди;
затвердження зон аквакультури (рибництва) і рибопродуктивності по регіонах України;
організація міжнародного співробітництва у сфері аквакультури;
прийняття інших нормативно-правових актів з питань, що регулюють діяльність у сфері аквакультури;
здійснення інших повноважень відповідно до Конституції та законів України.
 		Враховано   РОЗДІЛ ІІ
ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У СФЕРІ АКВАКУЛЬТУРИ
Стаття 7. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері аквакультури
1. До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері аквакультури належать:
забезпечення проведення державної політики у сфері аквакультури;
затвердження типової форми договору користування рибогосподарського водного об’єкта (його частини), акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України для цілей аквакультури;
надання в користування акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України, а також визначення їх меж (координат), що надаються для цілей аквакультури;
затвердження порядку надання в користування гідротехнічних споруд для цілей аквакультури та типової форми договору їх оренди;
затвердження зон аквакультури (рибництва) і рибопродуктивності по регіонах України;
організація міжнародного співробітництва у сфері аквакультури;
прийняття інших нормативно-правових актів з питань, що регулюють діяльність у сфері аквакультури;
здійснення інших повноважень відповідно до Конституції та законів України.
 
68. Стаття 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства в сфері аквакультури
До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства в аквакультурі належать:
 		 -45- Борт В.П.
 Статтю 8 Розділу ІІ викласти у наступній редакції:
"Стаття 8. Повноваження уповноваженого центрального органу виконавчої влади, що здійснює нормативно-правове регулювання у сфері рибного господарства
1. До повноважень уповноваженого центрального органу виконавчої влади, що здійснює нормативно-правове регулювання у сфері рибного господарства належать:
затвердження порядку штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання;
затвердження ліцензійних умов провадження діяльності у сфері аквакультури у визначених рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), рибогосподарських технологічних водоймах, а також у акваторіях (водному просторі), внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України;
затвердження порядку здійснення рибогосподарської меліорації;
затвердження форм звітності у сфері аквакультури, згідно з міжнародними стандартами та нормами;
прийняття інших нормативно-правових актів з питань аквакультури, у тому числі на виконання міжнародно-правових зобов'язань України, відповідно до закону;
здійснення інших повноважень відповідно до закону.
 		Враховано   Стаття 8. Повноваження уповноваженого центрального органу виконавчої влади, що здійснює нормативно-правове регулювання у сфері рибного господарства
1. До повноважень уповноваженого центрального органу виконавчої влади, що здійснює нормативно-правове регулювання у сфері рибного господарства належать:
затвердження порядку штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання;
затвердження ліцензійних умов провадження діяльності у сфері аквакультури у визначених рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), рибогосподарських технологічних водоймах, а також у акваторіях (водному просторі), внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України;
затвердження порядку здійснення рибогосподарської меліорації;
затвердження форм звітності у сфері аквакультури, згідно з міжнародними стандартами та нормами;
прийняття інших нормативно-правових актів з питань аквакультури, у тому числі на виконання міжнародно-правових зобов'язань України, відповідно до закону;
здійснення інших повноважень відповідно до закону.
 
69. визначення пріоритетних напрямів розвитку аквакультури, узагальнення практики застосування законодавства, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення та внесення в установленому порядку проектів законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України на розгляд Президенту України та Кабінету Міністрів України;
 		       
70. участь у здійсненні державної політики в галузі освіти, професійної підготовки кадрів для аквакультури;
 		       
71. затвердження порядку ведення реєстру суб’єктів аквакультури;
 		       
72. затвердження порядку здійснення штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання та порядку надання рекреаційних послуг в аквакультурі в рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) загальнодержавного значення;
 		       
73. затвердження порядку здійснення рибогосподарської меліорації водних об’єктів (їх частин);
 		       
74. затвердження спеціальних форм статистичної звітності в галузі рибного господарства щодо водних біоресурсів, у тому числі в сфері аквакультури, згідно з міжнародними стандартами та нормами;
 		       
75. встановлення нормативів екологічної безпеки водних об'єктів (їх частин), що використовуються для потреб аквакультури за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища;
 		       
76. прийняття інших нормативно-правових актів з аквакультури, в тому числі на виконання міжнародно-правових зобов'язань України, відповідно до закону.
 		       
77. Стаття 9. Повноваження центрального органу виконавчої влади в галузі рибного господарства в сфері аквакультури
До повноважень центрального органу виконавчої влади в галузі рибного господарства відповідно до покладених на нього завдань в аквакультурі належать:
 		 -46- Калетнік Г.М.
 Статтю 9 Розділу ІІ викласти у наступній редакції:
"Стаття. 9. Повноваження уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері рибного господарства
1. До повноважень уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері рибного господарства належать:
розроблення нормативно-правових актів у сфері аквакультури;
здійснення контролю за поданням суб'єктами аквакультури звітної інформації щодо обсягів виробництва продукції аквакультури;
здійснення контролю діяльності суб'єктів аквакультури під час розведення та/або вирощування чужорідних та немісцевих видів гідробіонтів;
здійснення ліцензування діяльності у сфері аквакультури;
затвердження програм науково-технічного розвитку аквакультури та організація їх виконання;
забезпечення в установленому порядку підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації, атестації фахівців у сфері аквакультури у вищих навчальних закладах, що належать до його сфери управління;
співпраця з підкомітетом аквакультури Комітету рибного господарства Сільськогосподарської та харчової організації ООН, органами влади іноземних держав та міжнародними організаціями з питань розвитку аквакультури, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища, охорони праці у сфері аквакультури;
здійснення інших повноважень відповідно до закону.
 		Враховано   Стаття. 9. Повноваження уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері рибного господарства
1. До повноважень уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері рибного господарства належать:
 
78. здійснення державного регулювання в аквакультурі, забезпечення формування ринку вітчизняної продукції аквакультури, здійснення науково-технологічної політики селекції в аквакультурі;
 		    розроблення нормативно-правових актів у сфері аквакультури;
 
79. здійснення державного нагляду за дотриманням правил охорони водних біоресурсів у водних об'єктах (їх частинах) загальнодержавного значення, які використовуються для потреб аквакультури;
 		       
80. здійснення контролю за подання суб'єктами аквакультури звітної інформації, яка передбачена законодавством;
 		    здійснення контролю за поданням суб'єктами аквакультури звітної інформації щодо обсягів виробництва продукції аквакультури;
здійснення контролю діяльності суб'єктів аквакультури під час розведення та/або вирощування чужорідних та немісцевих видів гідробіонтів;
 
81. ведення реєстру суб'єктів аквакультури;
 		       
82. здійснення у випадках, передбачених законодавством, ліцензування певних видів рибогосподарської діяльності в аквакультурі;
 		    здійснення ліцензування діяльності у сфері аквакультури;
 
83. розроблення порядку використання водних об'єктів (їх частин) для цілей аквакультури та типової форми договору оренди водного об’єкта (його частини) для цілей аквакультури і типової форми договору про надання права користування рибницькою ділянкою та гідротехнічними спорудами для цілей аквакультури;
 		       
84. розроблення порядку надання рекреаційних послуг в аквакультурі в водних об'єктах (їх частинах) загальнодержавного значення;
 		       
85. розроблення порядку здійснення рибогосподарської меліорації водних об’єктів (їх частин);
 		       
86. погодження проектної документація на будівництво та реконструкцію підприємств з розведення та (або) вирощування об’єктів аквакультури;
 		       
87. видача документів дозвільного характеру в аквакультурі;
 		       
88. розроблення програм науково-технічного розвитку аквакультури та організація їх виконання;
 		    затвердження програм науково-технічного розвитку аквакультури та організація їх виконання;
 
89. забезпечення підготовки, перепідготовки та дипломування фахівців з аквакультури згідно нормативно-правових актів;
 		    забезпечення в установленому порядку підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації, атестації фахівців у сфері аквакультури у вищих навчальних закладах, що належать до його сфери управління;
 
90. співпраця з Підкомітетом аквакультури Комітету рибного господарства Сільськогосподарської та харчової організації ООН, органами влади іноземних держав та міжнародними організаціями з питань аквакультури, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища, охорони праці в аквакультурі;
 		    співпраця з підкомітетом аквакультури Комітету рибного господарства Сільськогосподарської та харчової організації ООН, органами влади іноземних держав та міжнародними організаціями з питань розвитку аквакультури, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища, охорони праці у сфері аквакультури;
 
91. здійснення інших повноважень відповідно до законодавства.
 		    здійснення інших повноважень відповідно до закону.
 
92. Стаття 10. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій в сфері аквакультури
 		 -47- Черній В.В.
 Назву і статтю 10 Розділу ІІ викласти у наступній редакції:
"Стаття 10. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим у сфері аквакультури
1. До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим у сфері аквакультури належать:
участь у розробленні та виконанні загальнодержавних програм, республіканських програм розвитку аквакультури;
надання в користування рибогосподарського водного об'єкту (його частини), рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України;
узгодження надання рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) місцевого значення у користування для цілей аквакультури;
здійснення інших повноважень відповідно до закону.".
 		Враховано   Стаття 10. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим у сфері аквакультури
 
93. До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій в аквакультури належать:
 		    1. До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим у сфері аквакультури належать:
 
94. розроблення, затвердження і реалізація в межах своїх повноважень місцевих (регіональних) програм розвитку аквакультури;
 		    участь у розробленні та виконанні загальнодержавних програм, республіканських програм розвитку аквакультури;
 
95. погодження в установленому порядку питань щодо надання в користування рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) для здійснення аквакультури;
 		    надання в користування рибогосподарського водного об'єкту (його частини), рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України;
узгодження надання рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) місцевого значення у користування для цілей аквакультури;
 
96. здійснення інших повноважень відповідно до законодавства.
 		    здійснення інших повноважень відповідно до закону.
 
97. Стаття 11. Державний нагляд (контроль) в сфері аквакультури
 		 -48- Борт В.П.
 Назву і статті 11 та 12 Розділу ІІ викласти в наступній редакції:
«Стаття 11. Повноваження місцевих державних адміністрацій у сфері аквакультури
До повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері аквакультури належать:
участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних програм розвитку аквакультури;
надання в користування рибогосподарського водного об'єкту (його частини), рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України;
узгодження надання рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) загальнодержавного значення у користування для цілей аквакультури;
здійснення інших повноважень відповідно до закону.
 		Враховано   Стаття 11. Повноваження місцевих державних адміністрацій у сфері аквакультури
До повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері аквакультури належать:
участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних програм розвитку аквакультури;
надання в користування рибогосподарського водного об'єкту (його частини), рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України;
узгодження надання рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) загальнодержавного значення у користування для цілей аквакультури;
здійснення інших повноважень відповідно до закону.
 
98. Державний нагляд (контроль) в сфері аквакультури здійснюється відповідно до закону.
 		       
99. Методологічне керівництво збирання та опрацюванням звітних даних щодо виробництва продукції аквакультури здійснює центральний орган виконавчої влади у галузі рибного господарства.
 		       
100. Стаття 12. Наукове забезпечення
 		 -49- Стаття 12. Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері аквакультури
До повноважень відповідних органів місцевого самоврядування у сфері аквакультури належить:
надання в користування рибогосподарського водного об'єкту (його частини), рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України;
узгодження надання рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) місцевого значення у користування для цілей аквакультури;
здійснення інших повноважень відповідно до закону».
 		Немає висновку   Стаття 12. Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері аквакультури
До повноважень відповідних органів місцевого самоврядування у сфері аквакультури належить:
надання в користування рибогосподарського водного об'єкту (його частини), рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України;
узгодження надання рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) місцевого значення у користування для цілей аквакультури;
здійснення інших повноважень відповідно до закону.
 
101. Наукове забезпечення аквакультури здійснюють спеціалізовані науково-дослідні установи, наукові підприємства та організації, основними завданнями яких є:
 		       
102. розроблення наукових основ селекційно-племінної роботи зі створенням та впровадженням селекційних досягнень в аквакультурі;
 		       
103. розроблення ресурсоощадних технологій розведення та вирощування об'єктів аквакультури з поліпшеними продуктивними та споживчими характеристиками в умовах прісноводної аквакультури та марикультури;
 		       
104. розроблення біотехнологічних основ розведення і вирощування осетрових видів риб та інших особливо цінних об’єктів аквакультури, а також господарського освоєння нових перспективних об'єктів аквакультури;
 		       
105. розроблення ефективних методів збереження генофонду та штучного відтворення рідкісних та зникаючих видів водних біоресурсів;
 		       
106. удосконалення методів низькотемпературного зберігання статевих продуктів об'єктів аквакультури з використанням сучасних кріобіотехнологій;
 		       
107. створення проектно-конструкторських розробок, спрямованих на технічну модернізацію підприємств з розведення та вирощування об'єктів аквакультури;
 		       
108. розроблення науково обґрунтованих методів раціональної годівлі прісноводних та морських гідробіонтів в аквакультурі з використанням штучних кормів поліпшених рецептур;
 		       
109. удосконалення методів поліпшення умов середовища рибогосподарських водних об'єктів з метою підвищення їх біологічної продуктивності та одержання екологічно безпечної продукції аквакультури;
 		       
110. розроблення ефективних екологічно безпечних методів діагностики, профілактики захворювань та лікування гідробіонтів, спрямованих на оздоровлення та підвищення рівня виживання об'єктів аквакультури;
 		       
111. визначення перспективних напрямів розвитку аквакультури.
 		       
112. Державна підтримка наукового забезпечення розвитку аквакультури здійснюється шляхом:
 		       
113. організації науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;
 		       
114. поширення та впровадження наукових розробок у виробництво;
 		       
115. узгодження діяльності установ рибогосподарської науки з потребами розвитку аквакультури.
 		       
116. Фінансування наукових досліджень в аквакультурі здійснюється за рахунок Державного бюджету України, коштів інноваційних програм і проектів та інших джерел, не заборонених законом.
 		       
117. Стаття 13. Права та обов’язки суб’єктів аквакультури
 		       
118. Суб'єкти аквакультури мають право на:
 		       
119. користування рибогосподарськими водними об'єктами (їх частинами), рибогосподарськими технологічними водоймами, землями водного фонду для здійснення аквакультури на недискримінаційних умовах у встановленому законодавством порядку;
 		       
120. власність на об'єкти аквакультури, вироблені з використанням власних матеріально-технічних ресурсів, а також на доходи від їх реалізації;
 		       
121. проведення робіт з рибогосподарської меліорації водних об'єктів (їх частин), які використовуються з метою здійснення аквакультури;
 		       
122. оскарження в суді неправомірних дій посадових осіб;
 		       
123. інші права, передбачені законом.
 		       
124. Суб'єкти аквакультури зобов'язані:
 		       
125. додержуватися встановленого порядку використання водних об'єктів (їх частин), наданих в користування з метою здійснення аквакультури та на земельних ділянках їх прибережних захисних смуг;
 		       
126. не допускати погіршення умов існування водних біоресурсів внаслідок своєї діяльності;
 		       
127. подавати звітну інформацію територіальним органам центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства у визначені строки за формами, затвердженими центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства, за погодженням з центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
 		       
128. дотримуватися при здійсненні заходів зі штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) норм, визначених порядком;
 		       
129. проводити комплексні рибницько-меліоративні заходи щодо збереження водних біоресурсів і поліпшення умов їх існування;
 		       
130. здійснювати заходи з профілактики і боротьби із захворюваннями та загибеллю водних біоресурсів у водних об'єктах (їх частинах), наданих у користування з метою здійснення аквакультури;
 		       
131. не допускати несанкціонованого, в тім числі і випадкового, випуску чужорідних, немісцевих та генетично змінених видів водних біоресурсів у рибогосподарські водні об'єкти (їх частини).
 		       
132. Стаття 14. Право власності на об’єкти аквакультури
Об'єкти аквакультури можуть перебувати в державній, комунальній і приватній власності.
У державній власності перебувають об'єкти аквакультури, які розведені та (або) вирощені (вирощуються) за рахунок коштів державного бюджету та коштів державних підприємств та організацій.
У комунальній власності перебувають об'єкти аквакультури, які розведені та (або) вирощені (вирощуються) за рахунок коштів бюджетів Автономної Республіки Крим, обласних, міських, районних Рад, комунальних організацій та підприємств.
У приватній власності перебувають об'єкти аквакультури, які розведені та (або) вирощені (вирощуються) за рахунок власних коштів суб'єктів аквакультури.
 		 -50- Кармазін Ю.А.
 Статтю 14 викласти у такій редакції:
"Стаття 14. Право власності на об’єкти аквакультури
Об’єкти аквакультури, що знаходяться у внутрішніх водних об'єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об'єктами права власності українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.
Об’єкти аквакультури можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
У власності суб'єктів господарювання та фізичних осіб, іноземців, осіб без громадянства, а також іноземних юридичних осіб можуть перебувати окремі об’єкти аквакультури, які на законних підставах, з додержанням умов та правил добування вилучені з природного середовища або розведені у штучно створених умовах, що підтверджено документами, які засвідчують законність їх набуття.
Об’єкти аквакультури, вилучені в порядку спеціального використання, є власністю користувачів з моменту, коли вони потрапили до знарядь вилову, крім видів, що становлять особливу природоохоронну, наукову та естетичну цінність, а також види, занесені до Червоної книги України.
Не можуть передаватися у приватну власність об’єкти аквакультури з числа видів, що становлять особливу природоохоронну, наукову та естетичну цінність, а також види, занесені до Червоної книги України (крім випадків, коли вони одержані шляхом розведення, вирощування в неволі або в передбаченому законодавством порядку придбані за межами України).»
 		Відхилено      
133. Стаття 15. Порядок здійснення аквакультури
 		       
134. Рибогосподарська діяльність в аквакультурі здійснюється на підставі ліцензії на ведення аквакультури на визначених рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) у порядку затвердженому Кабінетом Міністрів України.
 		       
135. Право ведення аквакультури виникає з моменту отримання суб’єктом аквакультури ліцензії та реєстрації суб’єкта аквакультури у реєстрі, який веде центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства.
 		       
136. Ліцензію на право здійснення аквакультури на визначених рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) видає центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства відповідно до закону.
 		       
137. Стаття 16. Припинення та обмеження права здійснення аквакультури
 		       
138. Право на здійснення аквакультури може бути припинене за недотримання суб'єктом аквакультури вимог, установлених порядком використання водних об'єктів (їх частин) для цілей аквакультури.
 		       
139. Право здійснення аквакультури може бути обмежене з метою охорони здоров’я населення, збереження генетичного фонду гідробіонтів та недопущення погіршення стану навколишнього природного середовища.
 		       
140. Стаття 17. Державна фінансова підтримка аквакультури
 		       
141. Державна фінансова підтримка аквакультури здійснюється за такими напрямами:
 		       
142. стимулювання виробництва якісної та екологічно безпечної продукції аквакультури конкурентоспроможної на внутрішньому та зовнішньому ринках;
 		       
143. розвиток селекційно-племінної роботи, включаючи створення і підтримання суб’єктів племінної справи у рибництві, маточних стад та генофондних банків об’єктів аквакультури;
 		       
144. підвищення рибопродуктивності водних об’єктів шляхом штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів;
 		       
145. відновлення чисельності популяцій рідкісних і зникаючих видів гідробіонтів;
 		       
146. забезпечення проведення протиепізоотичних заходів;
 		       
147. навчання, підвищення кваліфікації працівників та інформаційне забезпечення суб'єктів аквакультури;
 		       
148. проведення комплексу меліоративних та ремонтно-відновлювальних робіт на рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) з метою підвищення їх біологічної продуктивності та поліпшення технічного стану;
 		       
149. створення і підтримання інфраструктури, необхідної для сталого розвитку аквакультури;
 		       
150. Державна фінансова підтримка надається суб'єктам аквакультури в порядку та на умовах, що не суперечать закону, за такими напрямками:
 		       
151. фінансування державних цільових програм з відтворення водних біоресурсів у водних об'єктах загальнодержавного значення (їх частинах) та селекції у рибному господарстві;
 		       
152. фінансового лізингу;
 		       
153. страхування ризиків в аквакультурі;
 		       
154. пільгового кредитування виробників продукції аквакультури;
 		       
155. та іншими, відповідно до закону.
 		       
156. Умови кредитування виробництва в аквакультурі визначають з урахуванням циклічності надання та повернення кредитів, обумовленої сезонністю виробництва і реалізації продукції та періодичним коливанням потреб підприємств у додатковому оборотному капіталі. Кредитування підприємств – виробників продукції аквакультури здійснюється у чітко передбачені строки та з дотриманням принципу адекватності обсягу та терміну одержання кредиту, потребі в ньому.
 		 -51- Кармазін Ю.А.
 Частину третю статті 17 виключити, а саме:
«Умови кредитування виробництва в аквакультурі визначають з урахуванням циклічності надання та повернення кредитів, обумовленої сезонністю виробництва і реалізації продукції та періодичним коливанням потреб підприємств у додатковому оборотному капіталі. Кредитування підприємств – виробників продукції аквакультури здійснюється у чітко передбачені строки та з дотриманням принципу адекватності обсягу та терміну одержання кредиту, потребі в ньому.».
 		Враховано      
157. РОЗДІЛ ІІІ
 		    РОЗДІЛ ІІІ
 
158. ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ В АКВАКУЛЬТУРІ
 		 -52- Калетнік Г.М.
 Назву Розділу ІІІ викласти в такій редакції та доповнити новою статтю 13 такого змісту:
«ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ АКВАКУЛЬТУРИ
Стаття 13. Напрями та види аквакультури
1. За напрямами діяльності аквакультура може здійснюватися з метою: отримання товарної продукції аквакультури та її подальшої реалізації (товарна аквакультура); штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів; надання рекреаційних послуг.
2. За організаційно-технологічними показниками аквакультура може здійснюватися за інтенсивною, напівінтенсивною та екстенсивною формами.
3. Основними напрямами отримання товарної аквакультури може бути випасна, ставкова та індустріальна аквакультура.
Для здійснення ставкової аквакультури використовуються рибогосподарські технологічні водойми, руслові, балочні та одамбовані рибницькі ставки, штучно відокремлені від материнських водних об’єктів (їх частин), обводнені торфові кар’єри в умовах рибницьких господарств (риборозплідники, нерестово-вирощувальні, товарні, повносистемні господарства). Ставкова та індустріальна аквакультура передбачає вирощування об'єктів аквакультури у штучно створених, повністю або частково контрольованих умовах з використанням напівінтенсивної та інтенсивної форм аквакультури.
Для здійснення випасної аквакультури використовуються рибогосподарські водні об’єкти (їх частини), рибогосподарські технологічні водойми при цьому не використовуються. Випасна аквакультура здійснюється за екстенсивною формою за відсутності негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Для здійснення індустріальної аквакультури, у тому числі, марикультури, використовуються рибницькі басейни, рибницькі садки, акваріуми, а також частини водних об’єктів із застосуванням спеціальних технологічних пристроїв - плавучих садків, колекторів для молюсків, установок замкненого водопостачання, тощо.
4. Штучне розведення (відтворення), вирощування об'єктів аквакультури та їх використання, пов’язане з подальшим вселенням у водні об’єкти (їх частини) здійснюється суб'єктами аквакультури за рахунок їх власних коштів, коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів відповідно до затвердженого уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що здійснює нормативно-правове регулювання у сфері рибного господарства порядку.
Об'єкти аквакультури, вселені у водні об'єкти (їх частини) у результаті їх штучного розведення (відтворення) та вирощування з метою відновлення природних популяцій, поповнення запасів водних біоресурсів та збереження їх біорізноманіття, належать до державної власності.
5. Для надання рекреаційних послуг у сфері аквакультури з метою оздоровлення, відпочинку, екологічного виховання населення суб'єкт аквакультури облаштовує спеціально відведені місця у межах наданих в користування (оренду) рибогосподарських водних об’єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм.
Умови надання рекреаційних послуг у сфері аквакультури визначаються ліцензійними умовами.
Рекреаційні послуги у сфері аквакультури можуть надаватися суб’єктом аквакультури на платній або безоплатній основі.».
 		Враховано   ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ АКВАКУЛЬТУРИ
Стаття 13. Напрями та види аквакультури
1. За напрямами діяльності аквакультура може здійснюватися з метою: отримання товарної продукції аквакультури та її подальшої реалізації (товарна аквакультура); штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів; надання рекреаційних послуг.
2. За організаційно-технологічними показниками аквакультура може здійснюватися за інтенсивною, напівінтенсивною та екстенсивною формами.
3. Основними напрямами отримання товарної аквакультури може бути випасна, ставкова та індустріальна аквакультура.
Для здійснення ставкової аквакультури використовуються рибогосподарські технологічні водойми, руслові, балочні та одамбовані рибницькі ставки, штучно відокремлені від материнських водних об’єктів (їх частин), обводнені торфові кар’єри в умовах рибницьких господарств (риборозплідники, нерестово-вирощувальні, товарні, повносистемні господарства). Ставкова та індустріальна аквакультура передбачає вирощування об'єктів аквакультури у штучно створених, повністю або частково контрольованих умовах з використанням напівінтенсивної та інтенсивної форм аквакультури.
Для здійснення випасної аквакультури використовуються рибогосподарські водні об’єкти (їх частини), рибогосподарські технологічні водойми при цьому не використовуються. Випасна аквакультура здійснюється за екстенсивною формою за відсутності негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Для здійснення індустріальної аквакультури, у тому числі, марикультури, використовуються рибницькі басейни, рибницькі садки, акваріуми, а також частини водних об’єктів із застосуванням спеціальних технологічних пристроїв - плавучих садків, колекторів для молюсків, установок замкненого водопостачання, тощо.
4. Штучне розведення (відтворення), вирощування об'єктів аквакультури та їх використання, пов’язане з подальшим вселенням у водні об’єкти (їх частини) здійснюється суб'єктами аквакультури за рахунок їх власних коштів, коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів відповідно до затвердженого уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що здійснює нормативно-правове регулювання у сфері рибного господарства порядку.
Об'єкти аквакультури, вселені у водні об'єкти (їх частини) у результаті їх штучного розведення (відтворення) та вирощування з метою відновлення природних популяцій, поповнення запасів водних біоресурсів та збереження їх біорізноманіття, належать до державної власності.
5. Для надання рекреаційних послуг у сфері аквакультури з метою оздоровлення, відпочинку, екологічного виховання населення суб'єкт аквакультури облаштовує спеціально відведені місця у межах наданих в користування (оренду) рибогосподарських водних об’єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм.
Умови надання рекреаційних послуг у сфері аквакультури визначаються ліцензійними умовами.
Рекреаційні послуги у сфері аквакультури можуть надаватися суб’єктом аквакультури на платній або безоплатній основі.
 
159. Стаття 18. Штучне розведення (відтворення) вирощування водних біоресурсів
 		       
160. Штучне розведення (відтворення) вирощування водних біоресурсів здійснюється суб'єктами аквакультури в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства.
 		 -53- Кармазін Ю.А.
 Частину першу статті 18 Розділу ІІІ викласти у такій редакції:
"Штучне розведення (відтворення) вирощування водних біоресурсів допускаються в науково-дослідних і господарських цілях з урахуванням науково обґрунтованих експертних висновків з дозволу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади з питань рибного господарства.".
 		Відхилено      
161. Штучне розведення (відтворення) вирощування водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах загальнодержавного значення (їх частин), здійснюється за рахунок бюджетних та власних коштів суб'єкта аквакультури.
 		       
162. Об'єкти аквакультури вселені у рибогосподарські водні об'єкти загальнодержавного значення (їх частини), в результаті даного виду діяльності, є державною власністю.
 		       
163. Стаття 19. Товарна аквакультура
 		       
164. Товарна аквакультура включає в себе випасну, ставову та індустріальну аквакультури.
 		       
165. Випасна аквакультура передбачає підвищення ефективності використання біопродукційного потенціалу водного об'єкта (його частини) в результаті вселення, вирощування та подальшого вилову (добування) об'єктів аквакультури. Випасна аквакультура здійснюється в рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) за екстенсивною формою, з встановленням науково обґрунтованого допустимого рівня використання природної кормової бази за відсутності негативного впливу на навколишнє природне середовище.
 		       
166. Ставова та індустріальна аквакультура передбачає вирощування об'єктів аквакультури в штучно створених, повністю або частково контрольованих умовах з використанням напівінтенсивної та інтенсивної форм аквакультури.
 		       
167. Ставова аквакультура здійснюється в ставових рибницьких господарствах всіх типів (риборозплідники, нерестово-вирощувальні, товарні, повносистемні) та інших рибогосподарських технологічних водоймах.
 		       
168. Індустріальна аквакультура здійснюється з використанням плавучих садків, басейнів, інших технічних пристроїв та споруд, у тім числі в умовах спеціальних господарств, обладнаних установками замкнутого водопостачання.
 		       
169. Стаття 20. Рекреаційні послуги в аквакультурі
 		       
170. Для надання рекреаційних послуг використовуються рибогосподарські водні об'єкти (їх частини), передані в оренду та/або користування суб'єкту аквакультури, на яких здійснюється вирощування об’єктів аквакультури, штучне відтворення (вселення) водних біоресурсів, інші заходи, пов’язані з наданням послуг з любительського та спортивного рибальства, відпочинку.
 		       
171. Умови надання рекреаційних послуг в аквакультурі у водних об’єктах (їх частин) місцевого значення визначається суб’єктом аквакультури.
 		 -54- Кармазін Ю.А.
 У частині другій статті 20:
слова «суб’єктом аквакультури» замінити на слова: «в порядку спеціального використання водних ресурсів».
після першого речення доповнити новим реченням другим такого змісту:
«Використання об’єктів аквакультури, які перебувають у межах ізольованих природних або штучно створених водних об‘єктів, наданих для потреб аквакультури, не належить до спеціального використання і здійснюється в порядку, визначеному власниками цих об’єктів.».
 		Враховано частково      
172. Надання рекреаційних послуг в аквакультурі у водних об'єктах (їх частинах) загальнодержавного значення визначається порядком, затвердженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства.
 		       
173. Рекреаційні послуги в аквакультурі надаються на платній основі.
 		       
174. Стаття 21. Особливості використання водних об'єктів (їх частин) для цілей аквакультури
 		 -55- Пшонка А.В.
 Статтю 21 Розділу ІІІ вважати статтею 14 та викласти в такій редакції:
«Стаття 14. Особливості умов здійснення аквакультури та надання рибогосподарських водних об'єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм, акваторій (водного простору)внутрішніх морських вод, територіального моря, а також акваторій (водного простору) виключної (морської) економічної зони України в користування для цілей аквакультури
1. Аквакультура здійснюється на підставі ліцензії та видається строком на 10 років відповідно до закону.
2. Рибогосподарські водні об’єкти (їх частини), рибогосподарські технологічні водойми для цілей аквакультури надаються у користування юридичній чи фізичній особі органами, які здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) рибогосподарського водного об’єкту (його частини), прибережними захисними смугами, смугами відведення відповідно до Земельного кодексу України (орендодавці) за договором оренди землі (земель водного фонду).
3. Надання в користування акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України, визначення їх меж (координат) для цілей аквакультури (марикультури) здійснюється Кабінетом Міністрів України на конкурентних засадах.
Кабінет Міністрів України може визначити розподіл повноважень між ним та місцевими державними адміністраціями (делегувати) щодо розпорядження акваторіями (водним простором) внутрішніх морських вод та територіального моря відповідно до Водного кодексу України.
При наданні Кабінетом Міністрів України юридичній чи фізичній особі в користування акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, а також виключної (морської) економічної зони України органи, що відповідно до Земельного кодексу України здійснюють розпорядження земельними ділянками, також одночасно надають такій особі в користування на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення.
Порядок узгодження процедур щодо одночасного надання Кабінетом Міністрів України в користування акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, а також виключної (морської) економічної зони України та органами, що відповідно до Земельного кодексу України здійснюють розпорядження земельними ділянками (зокрема, земельними ділянками прибережних захисних смуг, смуг відведення) встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Надання Кабінетом Міністрів України в користування акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, а також виключної (морської) економічної зони України не передбачає відведення земель водного фонду під водою (водною поверхнею) та встановлення їх меж в натурі на місцевості. Оформлення державного акта на право постійного користування землями під водою (водною поверхнею) не здійснюється.
Межі наданої в користування акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, а також виключної (морської) економічної зони України визначаються координатами відведеної відповідної акваторії.
4. Об’єктом користування рибогосподарських водних об’єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм, що надаються у користування органами, які здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до Земельного кодексу України, є земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення, земельна ділянка під водою в межах якої здійснюється аквакультура (далі – земельні ділянки) та вода (водний простір), які в комплексі одночасно надаються в користування одній й ті ж юридичній чи фізичній особі. При передачі юридичній чи фізичній особі в користування земельних ділянок та води (водного простору) такій особі одночасно передаються в користування гідротехнічні споруди.
У разі коли юридична чи фізична особа при зайнятті аквакультурою не передбачає здійснення спеціального водокористування на підставі відповідного дозволу, плата за користування рибогосподарським водним об’єктом (його частиною) для такої особи складається із орендної плати за використання земельних ділянок та плати за використання води (водного простору), які є об’єктом користування. При цьому плата за використання води (водного простору) прирівнюється до збору за спеціальне використання води, розмір якої обчислюється та справляється за правила, що встановлені для спеціального використання води.
У разі коли юридична чи фізична особа передбачає при використанні рибогосподарських технологічних водойм здійснювати спеціальне водокористування на підставі дозволу, плата за користування рибогосподарською технологічною водоймою для такої особи складається лише з орендної плати за використання земельних ділянок, при цьому плата за використання води (водного простору) під якою знаходиться земельна ділянка, не справляється.
Плата за використання акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, а також виключної (морської) економічної зони України прирівнюється до збору за спеціальне використання води, розмір якої обчислюється та справляється за правилами, що встановлені для спеціального використання води.
Типова форма договору користування рибогосподарського водного об’єкта (його частини), акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України затверджуються Кабінетом Міністрів України.
5. Забороняється надавати в користування для цілей аквакультури некомплексно різним юридичним чи фізичним особам земельні ділянки, воду (водний простір), гідротехнічні споруди.
6. Умови використання рибогосподарського водного об’єкта (його частини), акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України, розмір орендної плати, форма і строки її внесення визначаються в договорі за згодою сторін.
7. Передача користувачем права на користування рибогосподарського водного об'єкта (чи його частини), рибогосподарської технологічної водойми, а також акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України іншим суб'єктам господарювання забороняється.
8. Водокористувачі, яким рибогосподарський водний об'єкт (його частина), рибогосподарська технологічна водойма надано в користування, крім акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України, можуть дозволити іншим водокористувачам здійснювати спеціальне водокористування в порядку, встановленому Водним кодексом України.
9. У договорі користування рибогосподарським водним об’єктом (його частиною), рибогосподарської технологічної водойми, акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України визначаються зобов’язання користувача щодо здійснення ним заходів з охорони та недопущення погіршення екологічного стану водного об’єкта (його частини), рибогосподарської технологічної водойми, виключної (морської) економічної зони України, проведення меліоративних робіт тощо.
10. Державна реєстрація укладених договорів користування рибогосподарських водних об’єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм здійснюється відповідно до Закону України «Про оренду землі».
Порядок державної реєстрації укладених договорів користування акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України для цілей аквакультури визначається Кабінетом Міністрів України.
11. Використання рибогосподарського водного об’єкта (його частини), рибогосподарської технологічної водойми, акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України, наданих в користування для цілей аквакультури, здійснюється відповідно до цього Закону з урахуванням вимог Водного кодексу України та інших законодавчих актів України.
12. Громадяни та юридичні особи, які відповідно до закону набули у власність замкнені природні водойми площею до 3 гектарів, а також які в межах земельних ділянок, що належать їм на праві власності, створили штучні рибогосподарські водойми для цілей аквакультури, проводять діяльність у сфері аквакультури відповідно до цього Закону.
 		Враховано   Стаття 14. Особливості умов здійснення аквакультури та надання рибогосподарських водних об'єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм, акваторій (водного простору)внутрішніх морських вод, територіального моря, а також акваторій (водного простору) виключної (морської) економічної зони України в користування для цілей аквакультури
1. Аквакультура здійснюється на підставі ліцензії та видається відповідно до закону.
2. Рибогосподарські водні об’єкти (їх частини), рибогосподарські технологічні водойми для цілей аквакультури надаються у користування юридичній чи фізичній особі органами, які здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) рибогосподарського водного об’єкту (його частини), прибережними захисними смугами, смугами відведення відповідно до Земельного кодексу України (орендодавці) за договором оренди землі (земель водного фонду).
3. Надання в користування акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України, визначення їх меж (координат) для цілей аквакультури (марикультури) здійснюється Кабінетом Міністрів України на конкурентних засадах.
Кабінет Міністрів України може визначити розподіл повноважень між ним та місцевими державними адміністраціями (делегувати) щодо розпорядження акваторіями (водним простором) внутрішніх морських вод та територіального моря відповідно до Водного кодексу України.
При наданні Кабінетом Міністрів України юридичній чи фізичній особі в користування акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, а також виключної (морської) економічної зони України органи, що відповідно до Земельного кодексу України здійснюють розпорядження земельними ділянками, також одночасно надають такій особі в користування на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення.
Порядок узгодження процедур щодо одночасного надання Кабінетом Міністрів України в користування акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, а також виключної (морської) економічної зони України та органами, що відповідно до Земельного кодексу України здійснюють розпорядження земельними ділянками (зокрема, земельними ділянками прибережних захисних смуг, смуг відведення) встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Надання Кабінетом Міністрів України в користування акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, а також виключної (морської) економічної зони України не передбачає відведення земель водного фонду під водою (водною поверхнею) та встановлення їх меж в натурі на місцевості. Оформлення державного акта на право постійного користування землями під водою (водною поверхнею) не здійснюється.
Межі наданої в користування акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, а також виключної (морської) економічної зони України визначаються координатами відведеної відповідної акваторії.
4. Об’єктом користування рибогосподарських водних об’єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм, що надаються у користування органами, які здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до Земельного кодексу України, є земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення, земельна ділянка під водою в межах якої здійснюється аквакультура (далі – земельні ділянки) та вода (водний простір), які в комплексі одночасно надаються в користування одній й ті ж юридичній чи фізичній особі. При передачі юридичній чи фізичній особі в користування земельних ділянок та води (водного простору) такій особі одночасно передаються в користування гідротехнічні споруди.
У разі коли юридична чи фізична особа при зайнятті аквакультурою не передбачає здійснення спеціального водокористування на підставі відповідного дозволу, плата за користування рибогосподарським водним об’єктом (його частиною) для такої особи складається із орендної плати за використання земельних ділянок та плати за використання води (водного простору), які є об’єктом користування. При цьому плата за використання води (водного простору) прирівнюється до збору за спеціальне використання води, розмір якої обчислюється та справляється за правила, що встановлені для спеціального використання води.
У разі коли юридична чи фізична особа передбачає при використанні рибогосподарських технологічних водойм здійснювати спеціальне водокористування на підставі дозволу, плата за користування рибогосподарською технологічною водоймою для такої особи складається лише з орендної плати за використання земельних ділянок, при цьому плата за використання води (водного простору) під якою знаходиться земельна ділянка, не справляється.
Плата за використання акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, а також виключної (морської) економічної зони України прирівнюється до збору за спеціальне використання води, розмір якої обчислюється та справляється за правилами, що встановлені для спеціального використання води.
Типова форма договору користування рибогосподарського водного об’єкта (його частини), акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України затверджуються Кабінетом Міністрів України.
5. Забороняється надавати в користування для цілей аквакультури некомплексно різним юридичним чи фізичним особам земельні ділянки, воду (водний простір), гідротехнічні споруди.
6. Умови використання рибогосподарського водного об’єкта (його частини), акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України, розмір орендної плати, форма і строки її внесення визначаються в договорі за згодою сторін.
7. Передача користувачем права на користування рибогосподарського водного об'єкта (чи його частини), рибогосподарської технологічної водойми, а також акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України іншим суб'єктам господарювання забороняється.
8. Водокористувачі, яким рибогосподарський водний об'єкт (його частина), рибогосподарська технологічна водойма надано в користування, крім акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України, можуть дозволити іншим водокористувачам здійснювати спеціальне водокористування в порядку, встановленому Водним кодексом України.
9. У договорі користування рибогосподарським водним об’єктом (його частиною), рибогосподарської технологічної водойми, акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України визначаються зобов’язання користувача щодо здійснення ним заходів з охорони та недопущення погіршення екологічного стану водного об’єкта (його частини), рибогосподарської технологічної водойми, виключної (морської) економічної зони України, проведення меліоративних робіт тощо.
10. Державна реєстрація укладених договорів користування рибогосподарських водних об’єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм здійснюється відповідно до Закону України «Про оренду землі».
Порядок державної реєстрації укладених договорів користування акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України для цілей аквакультури визначається Кабінетом Міністрів України.
11. Використання рибогосподарського водного об’єкта (його частини), рибогосподарської технологічної водойми, акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України, наданих в користування для цілей аквакультури, здійснюється відповідно до цього Закону з урахуванням вимог Водного кодексу України та інших законодавчих актів України.
12. Громадяни та юридичні особи, які відповідно до закону набули у власність замкнені природні водойми площею до 3 гектарів, а також які в межах земельних ділянок, що належать їм на праві власності, створили штучні рибогосподарські водойми для цілей аквакультури, проводять діяльність у сфері аквакультури відповідно до цього Закону.
 
175. Використання водних об'єктів (їх частин) для цілей аквакультури здійснюється у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
 		 -56- Кармазін Ю.А.
 У частині першій статті 21 слова: «Кабінетом Міністрів України» замінити на слова: «цим Законом».
 		Враховано      
176. Водні об’єкти та або рибогосподарські технологічні водойми для цілей аквакультури (крім випасної аквакультури) надаються суб'єктам аквакультури, як цілісний комплекс (землі водного фонду заняті водою, прибережними захисними смугами та спорудами, що використовуються на водних об’єктах та водні ресурси) за єдиним типовим договором оренди.
 		 -57- Кармазін Ю.А.
 Частину другу статті 21 викласти у такій редакції:
«В оренду можуть передаватися водні об'єкти (їх частини) лише місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення.».
 		Враховано      
177. Випасна аквакультура на водних об'єктах (їх частинах) здійснюється за єдиним типовим договором про надання права користування рибницькою ділянкою. Рибницька ділянка може використовуватись для здійснення одного або деяких видів аквакультури.
 		       
178. На рибницьких ставах та технологічних водоймах рибницька ділянка не визначається.
 		       
179. Ставова аквакультура у ставових рибницьких господарствах (рибницьких ставах) здійснюється на підставі договору оренди землі (акту на право постійного користування землею), дозволу на спеціальне водокористування та договору на право використання гідротехнічних споруд з їх власником. В разі коли власник гідроспоруд не визначений, договір на використання гідротехнічних споруд окремо не укладається.
 		       
180. Типова форма договору оренди водного об’єкта, типова форма договору про надання права користування рибницькою ділянкою та гідротехнічними спорудами для цілей аквакультури затверджуються Кабінетом Міністрів України.
 		       
181. Індустріальна аквакультура здійснюється з використанням садків, басейнів, технологічних пристроїв та споруд, у тому числі в умовах господарств, обладнаних установками замкнутого водопостачання, а також на водних об’єктах у межах рибницьких ділянок з використанням плавучих садків та (або) інших технічних засобів, що застосовуються в аквакультурі.
 		       
182. Проектна документація на будівництво та реконструкцію підприємств з розведення та (або) вирощування об’єктів аквакультури узгоджується з центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства.
 		       
183. Стаття 22. Рибальство для цілей аквакультури
Добування (вилов) водних біоресурсів для цілей аквакультури здійснюється у відповідності до закону.
Плідників для відтворення отримують із сформованих ремонтно-маточних стад або відловлюють в природних водних об'єктах за допомогою промислових і науково-дослідних знарядь лову силами і засобами виконавців відтворення, інших користувачів при наявності відповідних квот та дозволів на вилучення водних біоресурсів.
Вилучення водних біоресурсів, що занесені до Червоної книги України, здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.
 		 -58- Борт В.П.
 Статтю 22 Розділу ІІІ вважати статтею 15 та викласти в такій редакції:
«Стаття 15. Рибальство для цілей аквакультури
1. Добування (вилов) водних біоресурсів для цілей аквакультури здійснюється упродовж визначеного законодавством промислового періоду, а також у разі потреби, в період нересту відповідно до законодавства.
2. Плідників та ремонтні групи водних біоресурсів для цілей аквакультури виловлюють у водних об'єктах (їх частинах) за допомогою промислових і науково-дослідних знарядь лову за наявності відповідних квот і дозволів на вилучення водних біоресурсів.
3. Добування (вилов) водних біоресурсів, занесених до Червоної книги України, здійснюється відповідно до закону».
 		Враховано   Стаття 15. Рибальство для цілей аквакультури
1. Добування (вилов) водних біоресурсів для цілей аквакультури здійснюється упродовж визначеного законодавством промислового періоду, а також у разі потреби, в період нересту відповідно до законодавства.
2. Плідників та ремонтні групи водних біоресурсів для цілей аквакультури виловлюють у водних об'єктах (їх частинах) за допомогою промислових і науково-дослідних знарядь лову за наявності відповідних квот і дозволів на вилучення водних біоресурсів.
3. Добування (вилов) водних біоресурсів, занесених до Червоної книги України, здійснюється відповідно до закону.
 
184. Робота із заготівлі плідників та ремонтного стада об’єктів відтворення здійснюється впродовж промислового періоду, визначеного законодавством, а також, у разі потреби, в період нересту за відповідним біологічним обґрунтуванням терміну, місця, знарядь лову, кількості плідників та оформленим у встановленому порядку дозволом.
 		       
185. При заготівлі плідників відбираються зрілі самці і самки, що відповідають вимогам рибництва. Найпершими й елементарними способами відбору є визначення морфологічних і зовнішніх ознак, оцінка стадії зрілості статевих продуктів.
 		       
186. Кількість плідників по видах визначається біологічним обґрунтуванням відповідно потреб для максимального завантаження всіх потужностей виконавця відтворення, з урахуванням можливості їх тривалого резервування, багатократного отримання статевих продуктів і забезпечення роботи в декілька циклів.
 		       
187. Стаття 23. Карантинні вимоги та ветеринарно-санітарний контроль в аквакультурі
 		 -59- Черній В.В.
 Статтю 23 Розділу ІІІ вважати статтею 16 та викласти в такій редакції:
«Стаття 16. Карантинні вимоги та ветеринарно-санітарний контроль у сфері аквакультури
 		Враховано   Стаття 16. Карантинні вимоги та ветеринарно-санітарний контроль у сфері аквакультури
 
188. Ввезення в Україну із-за кордону гідробіонтів, призначених для розведення та (або) вирощування в аквакультурі допускається з дозволу Головного державного інспектора ветеринарної медицини України.
 		 -60- 1. Ввезення в Україну живої риби, заплідненої ікри та інших гідробіонтів, призначених для розведення, утримання та вирощування в умовах аквакультури, розміщення їх у карантинних рибогосподарських ізоляторах, переселення з карантинних рибогосподарських ізоляторів в інші рибогосподарські водні об’єкти (їх частини), рибогосподарські технологічні водойми та ветеринарно-санітарний контроль у сфері аквакультури здійснюється відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину".
2. Завезені із-за кордону гідробіонти, призначені для подальшого розведення, утримання та вирощування в умовах аквакультури, перебувають у карантинних рибогосподарських ізоляторах постійно упродовж періоду, визначеного законодавством. Забороняється розміщувати в умовах карантинного утримування спільно гідробіонтів різного віку, різних видів, а також завезених з різних країн і в різний час.
3. Завезені із-за кордону гідробіонти розміщуються в умовах карантинного утримування відповідно до їх біологічних потреб та біотехнологічних особливостей розведення та/або вирощування.
4. У карантинних рибогосподарських ізоляторах ведеться облік умов утримання гідробіонтів відповідно до ветеринарно-санітарних вимог».
 		Немає висновку   1. Ввезення в Україну живої риби, заплідненої ікри та інших гідробіонтів, призначених для розведення, утримання та вирощування в умовах аквакультури, розміщення їх у карантинних рибогосподарських ізоляторах, переселення з карантинних рибогосподарських ізоляторів в інші рибогосподарські водні об’єкти (їх частини), рибогосподарські технологічні водойми та ветеринарно-санітарний контроль у сфері аквакультури здійснюється відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину".
 
189. Будівництво карантинних рибогосподарських технологічних водойм та їх розміщення здійснюється за погодженням з територіальними органами державної служби ветеринарної медицини.
 		       
190. Завезені із-за кордону гідробіонти, призначенні для подальшого розведення та (або) вирощування перебувають в карантинних рибогосподарських технологічних водоймах постійно впродовж періоду визначеного законодавством. Забороняється розміщувати в умовах карантинного утримування спільно гідробіонтів різного віку, різних видів, а також завезених з різних країн і в різний час.
 		    2. Завезені із-за кордону гідробіонти, призначені для подальшого розведення, утримання та вирощування в умовах аквакультури, перебувають у карантинних рибогосподарських ізоляторах постійно упродовж періоду, визначеного законодавством. Забороняється розміщувати в умовах карантинного утримування спільно гідробіонтів різного віку, різних видів, а також завезених з різних країн і в різний час.
 
191. Завезені із-за кордону гідробіонти розміщуються в умовах карантинного утримування відповідно до їх біологічних потреб та біотехнологічних особливостей розведення та (або) вирощування.
 		    3. Завезені із-за кордону гідробіонти розміщуються в умовах карантинного утримування відповідно до їх біологічних потреб та біотехнологічних особливостей розведення та/або вирощування.
 
192. Вивезення гідробіонтів з підприємств, на яких розміщені карантинні рибогосподарські технологічні водойми, в інші рибогосподарські підприємства допускається виключно за умови відсутності заразних хвороб та з дозволу державної служби ветеринарної медицини.
 		       
193. У карантинних рибогосподарських технологічних водоймах ведеться суворий облік умов утримання гідробіонтів, відповідно до існуючих ветеринарно-санітарних вимог.
 		    4. У карантинних рибогосподарських ізоляторах ведеться облік умов утримання гідробіонтів відповідно до ветеринарно-санітарних вимог.
 
194. Ветеринарно-санітарний контроль в аквакультурі здійснюється згідно з вимогами Закону України «Про ветеринарну медицину».
 		       
195. Стаття 24. Селекційно-племінна робота в аквакультурі
 		 -61- Борт В.П.
 Статтю 24 Розділу ІІІ вважати Статтею 17 та викласти її у наступній редакції:
"Стаття 17. Селекційно-племінна робота у сфері аквакультури
1. Селекційно-племінна робота у сфері аквакультури здійснюється відповідно до закону з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
2. Генофондні колекції та ремонтно-маточні стада об’єктів аквакультури формуються з рідкісних, зникаючих та інших видів водних біоресурсів, одомашнених форм і порід гідробіонтів, які представлять генетичну цінність з метою збереження їх біорізноманіття, ведення селекційно-племінної роботи, отримання потомства.
3. Генофондні колекції та ремонтно-маточні стада об’єктів аквакультури можуть знаходитись у державній, комунальній, приватній власності.
4. Порядок формування та використання генофондних колекцій та ремонтно-маточних стад об’єктів аквакультури визначає уповноважений центральний орган виконавчої влади, що здійснює нормативно-правове регулювання у сфері рибного господарства.
5. Фінансування заходів щодо селекційно-племінної роботи у сфері аквакультури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів суб’єктів аквакультури, добровільних внесків та інших коштів, не заборонених законом.
6. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання, громадяни сприяють формуванню та розвитку національного експортного потенціалу племінних (генетичних) ресурсів об’єктів аквакультури.".
 		Враховано   Стаття 17. Селекційно-племінна робота у сфері аквакультури
 
196. Селекційно-племінна робота в аквакультурі здійснюється у відповідності до законодавства України про племінне тваринництво з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
 		    1. Селекційно-племінна робота у сфері аквакультури здійснюється відповідно до закону з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
2. Генофондні колекції та ремонтно-маточні стада об’єктів аквакультури формуються з рідкісних, зникаючих та інших видів водних біоресурсів, одомашнених форм і порід гідробіонтів, які представлять генетичну цінність з метою збереження їх біорізноманіття, ведення селекційно-племінної роботи, отримання потомства.
3. Генофондні колекції та ремонтно-маточні стада об’єктів аквакультури можуть знаходитись у державній, комунальній, приватній власності.
4. Порядок формування та використання генофондних колекцій та ремонтно-маточних стад об’єктів аквакультури визначає уповноважений центральний орган виконавчої влади, що здійснює нормативно-правове регулювання у сфері рибного господарства.
5. Фінансування заходів щодо селекційно-племінної роботи у сфері аквакультури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів суб’єктів аквакультури, добровільних внесків та інших коштів, не заборонених законом.
6. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання, громадяни сприяють формуванню та розвитку національного експортного потенціалу племінних (генетичних) ресурсів об’єктів аквакультури.
 
197. Стаття 25. Рибогосподарська меліорація водних об'єктів (їх частин)
 		 -62- Черній В.В.
 Статтю 25 Розділу ІІІ вважати Статтею 18 та викласти в такій редакції:
«Стаття 18. Рибогосподарська меліорація
1. Рибогосподарська меліорація водних об'єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм здійснюється з метою цілеспрямованого підвищення їх біологічної продуктивності, поліпшення умов існування об'єктів аквакультури, поліпшення їх кількісних та якісних характеристик, регулювання чисельності малоцінних для товарного виробництва гідробіонтів.
2. Рибогосподарська меліорація здійснюється за такими основними напрямами:
проведення днопоглиблювальних робіт та/або робіт з видалення донних відкладень;
видалення зайвої водної рослинності;
вселення об'єктів аквакультури, створення штучних донних ландшафтів з метою поліпшення екологічного стану водного об'єкта та умов природного відтворення водних біоресурсів;
вилучення хижих і малоцінних видів водних біоресурсів з метою запобігання знищенню об'єктів аквакультури в місцях їх вселення і на шляхах міграції до місць нагулу, а також зниження їх конкуренції в живленні з об'єктами аквакультури;
запобігання масовій загибелі гідробіонтів та ліквідація її наслідків.
3. Порядок здійснення рибогосподарської меліорації водних об’єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм затверджується уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що здійснює нормативно-правове регулювання у сфері рибного господарства.».
 		Враховано   Стаття 18. Рибогосподарська меліорація
 
198. Рибогосподарська меліорація водних об'єктів (їх частин) здійснюється з метою цілеспрямованого підвищення їх біологічної продуктивності, поліпшення умов існування об'єктів аквакультури, регулювання чисельності малоцінних у товарному відношенні гідробіонтів, поліпшення кількісних та якісних характеристик об'єктів промислу.
 		    1. Рибогосподарська меліорація водних об'єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм здійснюється з метою цілеспрямованого підвищення їх біологічної продуктивності, поліпшення умов існування об'єктів аквакультури, поліпшення їх кількісних та якісних характеристик, регулювання чисельності малоцінних для товарного виробництва гідробіонтів.
 
199. Рибогосподарська меліорація водних об'єктів (їх частин) здійснюється за такими основними напрямками:
 		 -63- Кармазін Ю.А.
 Частину третю статті 25 викласти у такій редакції:
«Здійснення рибогосподарської меліорації водних об’єктів (їх частин) допускаються в науково-дослідних і господарських цілях з урахуванням науково обґрунтованих експертних висновків з дозволу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади з питань рибного господарства.».
 		Відхилено   2. Рибогосподарська меліорація здійснюється за такими основними напрямами:
 
200. проведення днопоглиблювальних робіт та (або) робіт з виїмки донних відкладень;
 		    проведення днопоглиблювальних робіт та/або робіт з видалення донних відкладень;
 
201. видалення зайвої водної рослинності;
 		    видалення зайвої водної рослинності;
 
202. вселення об'єктів аквакультури, створення штучних донних ландшафтів з метою поліпшення екологічного стану водного об'єкта та умов відтворення водних біоресурсів;
 		    вселення об'єктів аквакультури, створення штучних донних ландшафтів з метою поліпшення екологічного стану водного об'єкта та умов природного відтворення водних біоресурсів;
 
203. вилучення хижих і малоцінних видів водних біоресурсів, з метою запобігання знищенню об'єктів аквакультури в місцях їх вселення і на шляхах міграції до місць нагулу, а також зниження їх конкуренції в живленні з об'єктами аквакультури;
 		    вилучення хижих і малоцінних видів водних біоресурсів з метою запобігання знищенню об'єктів аквакультури в місцях їх вселення і на шляхах міграції до місць нагулу, а також зниження їх конкуренції в живленні з об'єктами аквакультури;
 
204. запобігання масової загибелі гідробіонтів та ліквідація її наслідків.
 		    запобігання масовій загибелі гідробіонтів та ліквідація її наслідків.
 
205. Порядок здійснення рибогосподарської меліорації водних об’єктів (їх частин) затверджується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства.
 		    3. Порядок здійснення рибогосподарської меліорації водних об’єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм затверджується уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що здійснює нормативно-правове регулювання у сфері рибного господарства.
 
206. Стаття 26. Інтродукція та акліматизація об'єктів аквакультури
 		 -64- Сідельник І.І.
 Статтю 26 Розділу ІІІ вважати Статтею 19 та викласти в такій редакції:
«Стаття 19. Інтродукція, акліматизація та реакліматизація об'єктів аквакультури
1. Інтродукція, акліматизація та реакліматизація об'єктів аквакультури здійснюються з метою збагачення видового складу водних біоресурсів, проведення біологічної меліорації, підвищення ефективності використання біопродукційного потенціалу водного об'єкта (його частини) та одержання додаткової продукції.
2. Інтродукція, акліматизація та реакліматизація об'єктів аквакультури здійснюються з недопущенням негативного впливу на стан популяцій аборигенних видів водних біоресурсів або погіршення середовища їх існування, шляхів міграції та умов розмноження.
3. Інтродукція, акліматизація, реакліматизація та/або переселення об'єктів аквакультури здійснюються на підставі науково-біологічного обґрунтування.».
 		Враховано   Стаття 19. Інтродукція, акліматизація та реакліматизація об'єктів аквакультури
 
207. Інтродукція та акліматизація об'єктів аквакультури здійснюються з метою збагачення видового складу водних біоресурсів, проведення біологічної меліорації, підвищення ефективності використання біопродукційного потенціалу водного об'єкта та одержання додаткової продукції аквакультури.
 		    1. Інтродукція, акліматизація та реакліматизація об'єктів аквакультури здійснюються з метою збагачення видового складу водних біоресурсів, проведення біологічної меліорації, підвищення ефективності використання біопродукційного потенціалу водного об'єкта (його частини) та одержання додаткової продукції.
 
208. Інтродукція та акліматизація об'єктів аквакультури здійснюються з недопущенням негативного впливу на стан популяцій і умови існування аборигенних видів водних біоресурсів та погіршення стану навколишнього природного середовища.
 		    2. Інтродукція, акліматизація та реакліматизація об'єктів аквакультури здійснюються з недопущенням негативного впливу на стан популяцій аборигенних видів водних біоресурсів або погіршення середовища їх існування, шляхів міграції та умов розмноження.
 
209. Інтродукція об'єктів аквакультури в рибогосподарські водні об'єкти (їх частини) здійснюється на підставі науково-біологічного обґрунтування, розробленого науковою установою, та погодження центрального органу виконавчої влади в галузі рибного господарства.
 		 -65- Кармазін Ю.А.
 Частину третю статті 26 викласти у такій редакції:
«Інтродукція об'єктів аквакультури в рибогосподарські водні об'єкти (їх частини) допускаються в науково-дослідних і господарських цілях з урахуванням науково обґрунтованих експертних висновків з дозволу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади з питань рибного господарства.».
 		Враховано   3. Інтродукція, акліматизація, реакліматизація та/або переселення об'єктів аквакультури здійснюються на підставі науково-біологічного обґрунтування відповідно до закону.
 
210. Акліматизація об'єктів аквакультури в рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) здійснюється на підставі науково-біологічного обґрунтування, розробленого науковою установою, за погодженням центральних органів виконавчої влади в галузі рибного господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища.
 		       
211. З метою збереження генетичної структури популяцій рідкісних та зникаючих видів гідробіонтів штучне розведення (відтворення) цих водних біоресурсів здійснюється з використанням ремонтно-маточних стад, сформованих з особин місцевого походження. Реакліматизація водних біоресурсів здійснюється з використанням ремонтно-маточних стад, визначених на підставі спеціальних наукових досліджень, як найбільш генетично споріднених до місцевих популяцій.
 		       
212. Забороняється акліматизація у рибогосподарських водних об'єктах загальнодержавного значення (їх частин) чужорідних видів та форм гідробіонтів, створених в результаті гібридизації в аквакультурі.
 		       
213. Стаття 27. Використання чужорідних та немісцевих видів гідробіонтів в аквакультурі
 		 -66- Сідельник І.І.
 Статтю 27 Розділу ІІІ вважати Статтею 20 та викласти в такій редакції:
«Стаття 20. Використання чужорідних та немісцевих видів гідробіонтів у сфері аквакультури
1. Використання у сфері аквакультури чужорідних і немісцевих видів гідробіонтів здійснюється за умови забезпечення недопущення їх неконтрольованого поширення в нових місцях перебування, відсутності негативного впливу на стан популяцій місцевих видів водних біоресурсів та умови функціонування водних екосистем.
2. Розведення та/або вирощування чужорідних та немісцевих видів гідробіонтів у відкритих та/або закритих умовах аквакультури здійснюється суб’єктами аквакультури на підставі науково-біологічного обґрунтування з обов’язковим повідомленням територіальних органів уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері рибного господарства.
3. Територіальні органи уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері рибного господарства забезпечують контроль за розведенням та/або вирощування чужорідних та немісцевих видів гідробіонтів у відкритих та/або закритих умовах аквакультури, дія якого поширюється на усі види діяльності у сфері аквакультури, охоплюючи розведення усіх видів чужих та немісцевих гідробіонтів, у тому числі розведення та/або вирощування декоративних та акваріумних гідро біонтів».
 		Враховано   Стаття 20. Використання чужорідних та немісцевих видів гідробіонтів у сфері аквакультури
 
214. Використання в аквакультурі чужорідних і немісцевих видів гідробіонтів здійснюється з недопущенням їх неконтрольованого поширення у нових місцях перебування, за відсутності негативного впливу на стан популяцій місцевих видів водних біоресурсів та умови функціонування водних екосистем.
 		    1. Використання у сфері аквакультури чужорідних і немісцевих видів гідробіонтів здійснюється за умови забезпечення недопущення їх неконтрольованого поширення в нових місцях перебування, відсутності негативного впливу на стан популяцій місцевих видів водних біоресурсів та умови функціонування водних екосистем.
 
215. Розведення та (або) вирощування чужорідних та немісцевих видів гідробіонтів у відкритих умовах аквакультури здійснюється на підставі науково-біологічного обґрунтування, розробленого науковою установою, за погодженням центральних органів виконавчої влади в галузі рибного господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища.
 		 -67- Кармазін Ю.А.
 Частину другу статті 27 викласти у такій редакції:
«Розведення та (або) вирощування чужорідних та немісцевих видів гідробіонтів у відкритих умовах аквакультури допускаються в науково-дослідних і господарських цілях з урахуванням науково обґрунтованих експертних висновків з дозволу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади з питань рибного господарства. Вимоги щодо здійснення розведення та (або) вирощування чужорідних та немісцевих видів гідробіонтів у відкритих умовах аквакультури розробляються центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства.».
розроблення наукових основ селекційно-племінної роботи, створення та впровадження селекційних досягнень у сфері аквакультури;
розроблення в умовах прісноводної аквакультури та марикультури ресурсоощадних технологій розведення та вирощування об'єктів аквакультури з поліпшеними продуктивними та споживчими характеристиками;
розроблення біотехнологічних основ розведення та вирощування осетрових та осетроподібних видів риб та інших об’єктів аквакультури, а також господарського освоєння нових перспективних об'єктів аквакультури;
розроблення ефективних методів збереження генофонду та штучного відтворення рідкісних та зникаючих видів водних біоресурсів;
удосконалення методів низькотемпературного зберігання статевих продуктів об'єктів аквакультури з використанням сучасних кріобіотехнологій;
створення проектно-конструкторських розробок, спрямованих на технічну модернізацію підприємств з розведення та вирощування об'єктів аквакультури;
розроблення науково обґрунтованих методів раціональної годівлі прісноводних та морських гідробіонтів в аквакультурі з використанням штучних кормів поліпшеної рецептури;
удосконалення методів поліпшення умов функціонування водних екосистем рибогосподарських водних об'єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм з метою підвищення їх біологічної продуктивності та одержання екологічно безпечної продукції аквакультури;
розроблення ефективних екологічно безпечних методів діагностики, профілактики захворювань та лікування гідробіонтів, спрямованих на оздоровлення та підвищення рівня виживання об'єктів аквакультури;
визначення перспективних напрямів розвитку аквакультури.
 		Відхилено   2. Розведення та/або вирощування чужорідних та немісцевих видів гідробіонтів у відкритих та/або закритих умовах аквакультури здійснюється суб’єктами аквакультури на підставі науково-біологічного обґрунтування з обов’язковим повідомленням територіальних органів уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері рибного господарства.
3. Територіальні органи уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері рибного господарства забезпечують контроль за розведенням та/або вирощування чужорідних та немісцевих видів гідробіонтів у відкритих та/або закритих умовах аквакультури, дія якого поширюється на усі види діяльності у сфері аквакультури, охоплюючи розведення усіх видів чужих та немісцевих гідробіонтів, у тому числі розведення та/або вирощування декоративних та акваріумних гідробіонтів.
 
216. Вимоги щодо здійснення розведення та (або) вирощування чужорідних та немісцевих видів гідробіонтів у відкритих умовах аквакультури розробляються центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства.
 		       
217. Розведення та (або) вирощування чужорідних та немісцевих видів гідробіонтів у закритих умовах аквакультури визначається суб'єктом аквакультури. Рішення щодо визнання умов аквакультури як закриті (крім установок замкнутого водопостачання) приймається центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства.
 		 -68- Сідельник І.І.
 Розділу ІІІ доповнити новими статтями 21 та 22 наступного змісту:
«Стаття 21. Наукове забезпечення у сфері аквакультури
1. Наукове забезпечення у сфері аквакультури здійснюють рибогосподарські та інші спеціалізовані науково-дослідні установи, наукові підприємства та організації, селекційні центри основними завданнями яких є:
Стаття 22. Державна підтримка у сфері аквакультури
Державна підтримка у сфері аквакультури здійснюється за такими напрямами:
стимулювання виробництва якісної та екологічно безпечної продукції аквакультури, конкурентоспроможної на внутрішньому та зовнішньому ринках;
розвиток селекційно-племінної роботи, включаючи створення і підтримання суб’єктів племінної справи у рибництві, маточних стад та генофондних колекцій об’єктів аквакультури;
підвищення рибопродуктивності водних об’єктів (їх частин) шляхом штучного розведення (відтворення) водних біоресурсів;
відновлення чисельності популяцій рідкісних і зникаючих видів гідробіонтів;
забезпечення проведення протиепізоотичних заходів;
забезпечення підготовки, перепідготовки, дипломування фахівців у сфері аквакультури;
проведення комплексу меліоративних та ремонтно-відновлювальних робіт на рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), рибогосподарських технологічних водоймах з метою підвищення їх біологічної продуктивності;
створення і підтримання інфраструктури, необхідної для сталого розвитку аквакультури.
2. Державна підтримка надається шляхом:
фінансування цільових програм з відтворення водних біоресурсів у водних об'єктах (їх частинах) та селекції в рибному господарстві;
фінансового лізингу;
страхування ризиків у сфері аквакультури;
пільгового кредитування виробників продукції аквакультури;
встановлення податкових пільг, у тому числі, із встановленням мінімальних ставок за договорами користування водним об’єктом (його частиною), рибогосподарської технологічної водойми, акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України для цілей аквакультури;
часткової компенсація витрат енергоресурсів та/або встановлення пільгових тарифів для суб’єктів аквакультури;
стимулювання розвитку національного виробництва кормів для об’єктів аквакультури;
організації науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт у сфері аквакультури;
поширення та впровадження у виробництво наукових розробок;
фінансування наукових досліджень у сфері аквакультури за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів інноваційних програм і проектів та інших джерел, не заборонених законом.
 		Враховано   Стаття 21. Наукове забезпечення у сфері аквакультури
1. Наукове забезпечення у сфері аквакультури здійснюють рибогосподарські та інші спеціалізовані науково-дослідні установи, наукові підприємства та організації, селекційні центри основними завданнями яких є:
розроблення наукових основ селекційно-племінної роботи, створення та впровадження селекційних досягнень у сфері аквакультури;
розроблення в умовах прісноводної аквакультури та марикультури ресурсоощадних технологій розведення та вирощування об'єктів аквакультури з поліпшеними продуктивними та споживчими характеристиками;
розроблення біотехнологічних основ розведення та вирощування осетрових та осетроподібних видів риб та інших об’єктів аквакультури, а також господарського освоєння нових перспективних об'єктів аквакультури;
розроблення ефективних методів збереження генофонду та штучного відтворення рідкісних та зникаючих видів водних біоресурсів;
удосконалення методів низькотемпературного зберігання статевих продуктів об'єктів аквакультури з використанням сучасних кріобіотехнологій;
створення проектно-конструкторських розробок, спрямованих на технічну модернізацію підприємств з розведення та вирощування об'єктів аквакультури;
розроблення науково обґрунтованих методів раціональної годівлі прісноводних та морських гідробіонтів в аквакультурі з використанням штучних кормів поліпшеної рецептури;
удосконалення методів поліпшення умов функціонування водних екосистем рибогосподарських водних об'єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм з метою підвищення їх біологічної продуктивності та одержання екологічно безпечної продукції аквакультури;
розроблення ефективних екологічно безпечних методів діагностики, профілактики захворювань та лікування гідробіонтів, спрямованих на оздоровлення та підвищення рівня виживання об'єктів аквакультури;
визначення перспективних напрямів розвитку аквакультури.
Стаття 22. Державна підтримка у сфері аквакультури
1. Державна підтримка у сфері аквакультури здійснюється за такими напрямами:
стимулювання виробництва якісної та екологічно безпечної продукції аквакультури, конкурентоспроможної на внутрішньому та зовнішньому ринках;
розвиток селекційно-племінної роботи, включаючи створення і підтримання суб’єктів племінної справи у рибництві, маточних стад та генофондних колекцій об’єктів аквакультури;
підвищення рибопродуктивності водних об’єктів (їх частин) шляхом штучного розведення (відтворення) водних біоресурсів;
відновлення чисельності популяцій рідкісних і зникаючих видів гідробіонтів;
забезпечення проведення протиепізоотичних заходів;
забезпечення підготовки, перепідготовки, дипломування фахівців у сфері аквакультури;
проведення комплексу меліоративних та ремонтно-відновлювальних робіт на рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), рибогосподарських технологічних водоймах з метою підвищення їх біологічної продуктивності;
створення і підтримання інфраструктури, необхідної для сталого розвитку аквакультури.
2. Державна підтримка надається шляхом:
фінансування цільових програм з відтворення водних біоресурсів у водних об'єктах (їх частинах) та селекції в рибному господарстві;
фінансового лізингу;
страхування ризиків у сфері аквакультури;
пільгового кредитування виробників продукції аквакультури;
встановлення податкових пільг, у тому числі, із встановленням мінімальних ставок за договорами користування водним об’єктом (його частиною), рибогосподарської технологічної водойми, акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України для цілей аквакультури;
часткової компенсація витрат енергоресурсів та/або встановлення пільгових тарифів для суб’єктів аквакультури;
стимулювання розвитку національного виробництва кормів для об’єктів аквакультури;
організації науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт у сфері аквакультури;
поширення та впровадження у виробництво наукових розробок;
фінансування наукових досліджень у сфері аквакультури за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів інноваційних програм і проектів та інших джерел, не заборонених законом.
 
218. РОЗДІЛ ІV
 		    РОЗДІЛ ІV
 
219. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА В АКВАКУЛЬТУРІ
 		 -69- Сідельник І.І.
 Назву розділу ІV викласти в такій редакції:
«ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ АКВАКУЛЬТУРИ».
 		Враховано   ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ АКВАКУЛЬТУРИ
 
220. Стаття 28. Відповідальності за порушення законодавства в аквакультурі та відшкодування збитків
 		 -70- Сідельник І.І.
 Статтю 28 розділу ІV вважати статтею 23 та назву викласти в такій редакції:
«Стаття 23. Відповідальність за порушення законодавства у сфері аквакультури та відшкодування збитків».
 		Враховано   Стаття 23. Відповідальність за порушення законодавства у сфері аквакультури та відшкодування збитків
 
221. За порушення законодавства в аквакультурі встановлюється відповідальність юридичних і фізичних осіб відповідно до закону.
 		 -71- Сідельник І.І.
 Абзац перший статті 23 Розділу ІV викласти у наступній редакції:
"Порушення вимог цього закону тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову, адміністративну і кримінальну відповідальність відповідно до закону.".
 		Враховано   1. Порушення вимог цього Закону тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну і кримінальну відповідальність відповідно до закону.
 
    -72- Кармазін Ю.А.
 Частину першу статті 28 викласти у такій редакції:
«Порушення вимог цього Закону тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність відповідно до закону».
 		Враховано    
222. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування збитків.
 		 -73- Черній В.В.
 Абзац другий, третій та четвертий Статті 28 Розділу ІV викласти в такій редакції:
«Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб у порушенні вимог цього Закону від відшкодування збитків.
Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства у сфері аквакультури, у розмірах і порядку, встановлених законодавством.
Спори у сфері аквакультури вирішуються у встановленому законом порядку.».
 		Враховано   2. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб у порушенні вимог цього Закону від відшкодування збитків.
 
223. Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства в аквакультурі, в розмірах і порядку, встановлених законодавством.
 		    3. Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства у сфері аквакультури, у розмірах і порядку, встановлених законодавством.
 
224. Збитки, нанесені об'єктам аквакультури та (або) середовищу їх існування, відшкодовуються згідно з методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства.
 		 -74- Кармазін Ю.А.
 Частину четверту статті 28 виключити, а саме:
«Збитки, нанесені об'єктам аквакультури та (або) середовищу їх існування, відшкодовуються згідно #102069
 		Враховано      
225. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень законодавства про аквакультуру, не звільняє винних від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків
 		       
226. Суперечки в галузі аквакультури вирішуються за згодою сторін або у порядку відповідно до закону.
 		    4. Спори у сфері аквакультури вирішуються у встановленому законом порядку.
 
227. РОЗДІЛ V
 		    РОЗДІЛ V
 
228. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В АКВАКУЛЬТУРІ
 		 -75- Сідельник І.І.
 Назву розділу V викласти в такій редакції:
"МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ АКВАКУЛЬТУРИ"
Статтю 29 Розділу V вважати Статтею 24 та викласти її у такій редакції.
«Стаття 24. Міжнародне співробітництво у сфері аквакультури
1. Міжнародне співробітництво у сфері аквакультури здійснюється шляхом:
укладення міжнародних договорів;
участі у міжнародних програмах та проектах у сфері аквакультури;
участі у роботі міжнародних організацій, асоціацій виробників продукції аквакультури;
проведення спільних досліджень, обміну фахівцями, технологіями, біологічним та генетичним матеріалом відповідно до закону;
гармонізації законодавства у сфері аквакультури з міжнародними стандартами, рекомендаціями, нормами і правилами, які стосуються вимог до продукції аквакультури.
2. Якщо міжнародними договорами України встановлено інші правила та положення, ніж ті, які передбачені цим законом, то застосовуються правила цих міжнародних договорів».
 		Враховано   МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ АКВАКУЛЬТУРИ
 
229. Стаття 29. Міжнародне співробітництво в аквакультурі
 		    Стаття 24. Міжнародне співробітництво у сфері аквакультури
 
230. Міжнародна діяльність у галузі аквакультури здійснюється на підставі міжнародних договорів України.
 		    1. Міжнародне співробітництво у сфері аквакультури здійснюється шляхом:
укладення міжнародних договорів;
участі у міжнародних програмах та проектах у сфері аквакультури;
участі у роботі міжнародних організацій, асоціацій виробників продукції аквакультури;
проведення спільних досліджень, обміну фахівцями, технологіями, біологічним та генетичним матеріалом відповідно до закону;
гармонізації законодавства у сфері аквакультури з міжнародними стандартами, рекомендаціями, нормами і правилами, які стосуються вимог до продукції аквакультури.
 
231. Будь-який суб’єкт аквакультури має вільне право на міжнародне співробітництво відповідно до законодавства.
 		    2. Якщо міжнародними договорами України встановлено інші правила та положення, ніж ті, які передбачені цим законом, то застосовуються правила цих міжнародних договорів.
 
232. Якщо міжнародними договорами України встановлено інші правила та положення, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила цих міжнародних договорів.
 		       
233. Суб’єкти аквакультури незалежно від форм власності мають право брати участь у міжнародних програмах та проектах в аквакультурі з урахуванням вимог законодавства.
 		       
234. Суб’єкти аквакультури незалежно від форм власності мають право встановлювати зв’язки та набувати членства у міжнародних організаціях, асоціаціях виробників продукції аквакультури, у тім числі реалізовувати спільні дослідження, обмін фахівцями, технологіями, рибопосадковим матеріалом та програмами в аквакультурі відповідно до законодавства.
 		       
235. При проектуванні, будівництві та експлуатації підприємств аквакультури на транскордонних водоймах враховуються положення відповідних двосторонніх та багатосторонніх міжнародних договорів України про прикордонні водойми, які стосуються питань збереження біорізноманіття, підтримання належного санітарно-епізоотичного стану об’єктів аквакультури та водних об'єктів.
 		       
236. Використання транскордонних водних об’єктів з метою здійснення аквакультури проводиться з урахуванням вимог відповідних положень міжнародних договорів України про прикордонні водойми.
 		       
237. Стаття 30. Державна політика в сфері зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів аквакультури
 		 -76- Борт В.П.
 Статтю 30 Розділу V вилучити.
 		Враховано      
238. Державна політика в сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів аквакультури ґрунтується на таких основних засадах:
 		       
239. визнання державою особливої ролі аквакультури як складової економіки України, яка впливає на продовольчу безпеку та рівень добробуту сільських і прибережних територій;
 		       
240. визнання державою особливого експортного потенціалу аквакультури України, здатної виробляти основні види продукції аквакультури в обсягах істотно більших, ніж потребують платоспроможний попит та фізіологічно обґрунтовані норми споживання внутрішнього ринку;
 		       
241. пріоритетність забезпечення потреб внутрішнього ринку продукції аквакультури над підвищенням доходів від експортної діяльності суб’єктів аквакультури.
 		       
242. РОЗДІЛ VІ
 		    РОЗДІЛ VІ
 
243. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Внести наступні зміни до Законів України:
2.1. У статті 1 Розділу І Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресрусів" (№ 3677-VІ від 08.07.2011) термін "аквакультура (рибництво)" викласти у наступній редакції:
"аквакультура (рибництво) – діяльність з штучного відтворення, утримання та вирощування гідробіонтів (риб, молюсків, ракоподібних, безхребетних, водоростей, інших водних організмів) у повністю або частково контрольованих умовах з метою виробництва корисної біологічної сільськогосподарської продукції, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції та акліматизації, цілеспрямованого поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття та надання рекреаційних послуг;".
2.2. У Водному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, № 24, ст.189):
а) статтю 1 розділу 1:
- доповнити новим абзацом двадцять другим:
"гідротехнічна споруда – інженерна споруда, яка використовується для управління водними ресурсами, підготовки, подачі, транспортування води, водовідведення, а також для запобігання шкідливій дії вод;"
у зв’язку з цим абзаци двадцять другий – двадцять дев'ятий вважати абзацами двадцять третім – тридцятим;
- доповнити новим абзацом тридцять першим:
"канал – штучно створений на земній поверхні водотік;"
у зв’язку з цим абзаци тридцятий – сороковий вважати абзацами тридцять другим – сорок другим;
- доповнити новим абзацом сорок третім:
"технологічна водойма – штучно створений водний об’єкт спеціального технологічного призначення (ставки-охолоджувачі теплових і атомних станцій, водойми гідроакумулюючих станцій, рибницькі ставки, ставки-відстійники та інші);"
у зв’язку з цим абзаци сорок перший – сорок четвертий вважати абзацами сорок четвертим – сорок сьомим;
б) у абзаці другому статті 48 глави 10 Розділу ІІІ після слова "рибогосподарських" доповнити словами " (у тому числі для цілей аквакультури)" та далі за текстом;
в) у абзаці першому статті 51 глави 10 Розділу ІІІ після слів "для риборозведення" доповнити словом " (аквакультури)" та після слова "виробництва" добавити слово "іншої" та далі за текстом;
г) у абзаці третьому статті 74 глави 14 Розділу ІІІ після слів "атомних станцій," доповнити словами "рибницькі ставки" та далі за текстом.
2.3. У Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, № 3-4, ст.27):
а) у пункті 3 статті 59 глави 12 Розділу ІІ після слів "Державними водогосподарськими організаціями" доповнити словами "та суб’єктам рибного господарства державної форми власності" та далі по тексту після слів "гідротехнічними спорудами" доповнити словами "ведення аквакультури" та далі за текстом;
б) у пункті 4 статті 59 глави 12 Розділу ІІ після слів "рибогосподарських потреб" доповнити словами " (у тому числі аквакультури)";
в) у абзаці другому пункту 2 статті 134 глави 21 Розділу ІV після слів "спеціального водокористування" доповнити словами "та аквакультури" та далі за текстом.
2.4. Статтю 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, № 36, ст.299) доповнити частиною 46) наступного змісту:
"46) діяльність у сфері аквакультури на визначених рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах);".
3. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:
підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
забезпечити перегляд та скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

-77- Черній В.В.
 Розділу VІ ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ викласти у наступній редакції:
«1. Цей Закон набирає чинності з 1 червня 2013 року, крім пункту 3 цього розділу, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) у Законі України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" (Відомості Верховної Ради України, 2012р., №17, ст.,155):
а) абзац другий статті 1 виключити;
б) текст статті 42 викласти у такій редакції:
«Суб'єкти аквакультури здійснюють діяльність у сфері аквакультури відповідно до закону.
Облік рибогосподарських водних об'єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм, акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України, які надані в користування для цілей аквакультури, здійснюється центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства відповідно до порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».
2) у Водному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1995р., № 24, ст.189):
а) статтю 1 доповнити з урахуванням алфавітного порядку термінами такого змісту:
«водотік – водний об’єкт, що характеризується рухом води в природному або штучному поглибленні земної поверхні»;
«канал – штучно створений водотік, що використовується для судноплавного сполучення між водними об’єктами, подачі води для виробничих потреб, зрошування ґрунтів, осушування боліт, відведення або стоку води»;
«технологічна водойма - штучно створена водойма спеціального технологічного призначення, що визначається технічним проектом та наповнюється штучно за допомогою гідротехнічних споруд і пристроїв (ставки-охолоджувачі теплових і атомних станцій, водойми гідроакумулюючих електростанцій, рибницькі ставки, ставки-відстійники, технологічні канали тощо)»;
б) частину другу статті 48 після слова "рибогосподарських" доповнити словами " (у тому числі для цілей аквакультури)";
в) статтю 51 доповнити частиною одинадцятою такого змісту:
«Особливості надання рибогосподарських водних об'єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм, акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України в користування для цілей аквакультури регулюються Законом України «Про аквакультуру».
г) у частині третій статті 74 слова «рибоводні ставки» замінити словами «рибницькі ставки»;
3) у Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002р., № 3-4, ст.27):
а) у статті 59:
частину третю після слів «гідротехнічними спорудами» доповнити словами «ведення аквакультури»;
частину четверту після слів "рибогосподарських потреб" доповнити словами « (у тому числі рибництва (аквакультури)»;
б) абзац третій частини другої статті 134 після слів "спеціального водокористування" доповнити словами "та аквакультури";
4) частину третю статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2000р., № 36, ст.299 з наступними змінами) доповнити пунктом 46 такого змісту:
"46) діяльність у сфері аквакультури»;
3. Кабінету Міністрів України:
1) невідкладно у дев’ятимісячний термін з дня опублікування цього Закону забезпечити підготовку та подання до Верховної Ради України законопроекту про внесення змін до законодавчих актів України щодо врегулювання відносин, пов’язаних з:
питанням власності на водні об’єкти та узгодження між собою положень Земельного та Водного кодексів України, а також із сферами їх регулювання, розмежувавши при цьому сфери їх дії відповідно на земельні та водні відносини;
комплексним розпорядженням водними об’єктами та землями водного фонду, за яким водний об’єкт та земельні ділянки під водою, прибережною захисною смугою, смугою відведення є нерозривно пов’язаними та надаються в користування одночасно, спростивши при цьому механізм надання їх в користування разом з гідротехнічними спорудами (при необхідності користування гідротехнічними спорудами);
з наданням в користування на конкурентних засадах акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря та виключної (морської) економічної зони України для цілей марикультури;
справлянням плати за використання води (водного простору) для потреб аквакультури та її зарахуванням до відповідних бюджетів, де плата за використання води (водного простору) прирівнюється до збору за спеціальне використання води, розмір якої обчислюється та справляється за правила, що встановлені для спеціального використання води
2) під час підготовки проектів законів України про Державний бюджет України на 2013 рік та на відповідні роки передбачати видатки на забезпечення виконання цього Закону;
3) вжити заходів щодо приведення у відповідність із цим Законом підзаконних нормативно-правових актів, забезпечивши набрання ними чинності одночасно з введенням в дію цього Закону шляхом:
приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
забезпечення приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом;
визначення критеріїв віднесення гідротехнічних споруд до захисних з метою надання незахисних гідротехнічних споруд в оренду для цілей аквакультури.
 		Враховано   ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з 1 червня 2013 року, крім пункту 3 цього розділу, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) у Законі України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" (Відомості Верховної Ради України, 2012р., №17, ст.,155):
а) абзац другий статті 1 виключити;
б) текст статті 42 викласти у такій редакції:
«Суб'єкти аквакультури здійснюють діяльність у сфері аквакультури відповідно до закону.
Облік рибогосподарських водних об'єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм, акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України, які надані в користування для цілей аквакультури, здійснюється центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства відповідно до порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».
2) у Водному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1995р., № 24, ст.189):
а) статтю 1 доповнити з урахуванням алфавітного порядку термінами такого змісту:
«водотік – водний об’єкт, що характеризується рухом води в природному або штучному поглибленні земної поверхні»;
«канал – штучно створений водотік, що використовується для судноплавного сполучення між водними об’єктами, подачі води для виробничих потреб, зрошування ґрунтів, осушування боліт, відведення або стоку води»;
«технологічна водойма - штучно створена водойма спеціального технологічного призначення, що визначається технічним проектом та наповнюється штучно за допомогою гідротехнічних споруд і пристроїв (ставки-охолоджувачі теплових і атомних станцій, водойми гідроакумулюючих електростанцій, рибницькі ставки, ставки-відстійники, технологічні канали тощо)»;
б) частину другу статті 48 після слова "рибогосподарських" доповнити словами " (у тому числі для цілей аквакультури)";
в) статтю 51 доповнити частиною одинадцятою такого змісту:
«Особливості надання рибогосподарських водних об'єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм, акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України в користування для цілей аквакультури регулюються Законом України «Про аквакультуру».
г) у частині третій статті 74 слова «рибоводні ставки» замінити словами «рибницькі ставки»;
3) у Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002р., № 3-4, ст.27):
а) у статті 59:
частину третю після слів «гідротехнічними спорудами» доповнити словами «ведення аквакультури»;
частину четверту після слів "рибогосподарських потреб" доповнити словами « (у тому числі рибництва (аквакультури)»;
б) абзац третій частини другої статті 134 після слів "спеціального водокористування" доповнити словами "та аквакультури";
4) частину третю статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2000р., № 36, ст.299 з наступними змінами) доповнити пунктом 46 такого змісту:
"46) діяльність у сфері аквакультури»;
3. Кабінету Міністрів України:
1) у дев’ятимісячний термін з дня опублікування цього Закону забезпечити підготовку та подання до Верховної Ради України законопроекту про внесення змін до законодавчих актів України щодо врегулювання відносин, пов’язаних з:
питанням власності на водні об’єкти та узгодження між собою положень Земельного та Водного кодексів України, а також із сферами їх регулювання, розмежувавши при цьому сфери їх дії відповідно на земельні та водні відносини;
комплексним розпорядженням водними об’єктами та землями водного фонду, за яким водний об’єкт та земельні ділянки під водою, прибережною захисною смугою, смугою відведення є нерозривно пов’язаними та надаються в користування одночасно, спростивши при цьому механізм надання їх в користування разом з гідротехнічними спорудами (при необхідності користування гідротехнічними спорудами);
з наданням в користування на конкурентних засадах акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря та виключної (морської) економічної зони України для цілей марикультури;
справлянням плати за використання води (водного простору) для потреб аквакультури та її зарахуванням до відповідних бюджетів, де плата за використання води (водного простору) прирівнюється до збору за спеціальне використання води, розмір якої обчислюється та справляється за правила, що встановлені для спеціального використання води
2) під час підготовки проектів законів України про Державний бюджет України на 2013 рік та на відповідні роки передбачати видатки на забезпечення виконання цього Закону;
3) вжити заходів щодо приведення у відповідність із цим Законом підзаконних нормативно-правових актів, забезпечивши набрання ними чинності одночасно з введенням в дію цього Закону шляхом:
приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
забезпечення приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом;
визначення критеріїв віднесення гідротехнічних споруд до захисних з метою надання незахисних гідротехнічних споруд в оренду для цілей аквакультури.