Кількість абзаців - 502 Таблиця поправок


Про виконавче провадження (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект      Проект  
1. ЗАКОН УКРАЇНИ      ЗАКОН УКРАЇНИ  
2. Про виконавче провадження      Про виконавче провадження  
3. Цей Закон передбачає добровільне і своєчасне виконання рішень судів та інших державних і недержавних органів (далі - рішення). У разі ухилення від виконання рішень держава забезпечує їх примусове виконання.   -1- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Преамбулу викласти в такій редакції: "Цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів і посадових осіб, що відповідно до законодавства України підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку."  
Враховано   Цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів і посадових осіб, що відповідно до законодавства України підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.  
    -2- Коваль В.С. (реєстр. картка № 324)
Кожин Б.Б. (реєстр. картка № 317)
У законопроекті не визначена процедура виконання рішень Конституційного Суду України. Це специфічні рішення і виконати їх традиційними засобами буде неможливо. Особливе значення мають рішення щодо захисту законних прав дітей, неповнолітніх та осіб похилого віку. Забезпеченню повного та своєчасного виконання таких рішень бажано було б присвятити окремий розділ проекту закону. До розділу І бажано було б включити визначення основних термінів, що вживаються у тексті проекту закону. Наявність "словничка" сприяла б полегшенню користування майбутнім законом і усувало б різне тлумачення його положень.  
Відхилено    
4. РОЗДІЛ І Основні положення   -3- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Додати до проекту нову статтю, вважаючи її статтею 1 такого змісту: "Стаття 1. Виконавче провадження Виконавче провадження - це сукупінсть дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів і посадових осіб на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що визначені цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення)."  
Враховано   Глава 1. Загальні положення Стаття 1. Виконавче провадження Виконавче провадження - це сукупінсть дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів і посадових осіб на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що визначені цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).  
5. Стаття 1. Державна виконавча служба   -4- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 1 вважати статтею 2 і викласти її в такій редакції: "Стаття 2 (1). Органи і посадові особи, які здійснюють примусове виконання рішень Примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби (далі - державні виконавці). Інші органи, організації і посадові особи здійснюють виконавчі дії у випадках, передбачених цим Законом, в тому числі відповідно до ст.6 цього Закону на вимогу чи за дорученням державного виконавця."  
Враховано   Стаття 2 (1). Органи і посадові особи, які здійснюють примусове виконання рішень  
6. Примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу системи органів Міністерства юстиції України, у складі яких ці обов'язки виконують державні виконавці.      Примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби (далі - державні виконавці).  
7. Діяльність державних виконавців організується відповідно до Закону Про державну виконавчу службу .      Інші органи, організації і посадові особи здійснюють виконавчі дії у випадках, передбачених цим Законом, в тому числі відповідно до ст.6 цього Закону на вимогу чи за дорученням державного виконавця.  
8. Інші органи, організації і посадові особи здійснюють виконавчі дії у випадках, передбачених цим Законом, або на вимогу державного виконавця.       
9. Стаття 2. Обов'язки і права державних виконавців   -5- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 2 вважати статтею 5 і викласти в такій редакції: "Стаття 5. Обов'язки і права державних виконавців Державний виконавець зобов'язаний застосовувати заходи примусового виконання, встановлені цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішень (далі - виконавчий документ); надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право: одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію; здійснювати перевірку виконання юридичними особами виконавчих документів стосовно працюючих у них боржників; входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або займаних ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, при необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку, опечатувати названі приміщення і сховища; накладати арешт, вилучати, передавати на зберігання арештоване майно, реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством; накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, які знаходяться на рахунках в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, у депозитаріях у цінних паперах; використовувати нежитлові приміщення, що знаходяться в комунальній власності, та інші приміщення - за згодою їх власника, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також використовувати транспорт стягувача або боржника для перевезення майна; звертатися до органу, який видав виконавчий документ, за роз'ясненням рішення, порушувати клопотання про зміни порядку і способу виконання, відстрочку та розстрочку виконання рішення; звертатися до суду з клопотанням про розшук боржника, майна або дитини; викликати громадян та посадових осіб з приводу виконавчих документів, які знаходяться у провадженні; залучати до проведення виконавчих дій понятих, інших осіб у встановленому порядку, а також експертів, спеціалістів для оцінки майна; накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян та посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом."  
Враховано    
10. Державний виконавець зобов'язаний застосовувати заходи примусового виконання, встановлені цим Законом, та своєчасно, повно і правильно вчиняти виконавчі дії.       
11. Державний виконавець у порядку, встановленому цим Законом, має право:   -6- Рябченко О.В. (в.о. № 25)
Пункт 1 ст 5 виключити.  
Враховано   Стаття 3 (5). Рішення, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою  
12. одержувати від громадян, підприємств, установ і організацій будь-якої форми власності, необхідну інформацію, пояснення і довідки з питань, що виникають під час виконання;   -7- Коваль В.С. (реєстр. картка № 324)
Кожин Б.Б. (реєстр. картка № 317)
Замість слів "загальних судів" записати "судів загальної юрисдикції".  
Враховано   Відповідно до цього Закону підлягають виконанню: 1) рішення, ухвали і постанови судів у цивільних справах; 2) вироки, ухвали і постанови судів у кримінальних справах в частині майнових стягнень; 3) вироки судів в частині позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю;  
13. проводити перевірки виконання за виконавчими документами на підприємствах, в установах і в організаціях будь-якої форми власності, а також щодо підприємців-громадян;   -8- Андресюк Б.П. (реєстр. картка № 445)
Богатирьова Р.В.
Виключити з п.4 слово "загального".  
Враховано   4) постанови судів в частині майнових стягнень у справах про адміністративні правопорушення; 5) мирові угоди, затверджені судом; 6) рішення, ухвали, постанови арбітражних судів; 7) виконавчі написи нотаріусів; 8) рішення Конституційного Суду у випадках, передбачених законом; 9) не сплачені в строк платіжні вимоги, акцептовані платником; 10) рішення третейських судів відповідно до Законів України; 11) рішення комісій по трудових спорах; 12) постанови, винесені органами (посадовими особами), уповноваженими законом розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 13) рішення іноземних судів і арбітражів у передбачених законом випадках; 14) рішення державних органів, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном; 15) рішення Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень у передбачених законодавством випадках; 16) постанови державного виконавця про виконавчий збір та накладення штрафу; 17) рішення інших державних або недержавних органів у випадках, передбачених законом. Стаття 4 (41). Заходи примусового виконання рішень Заходами примусового виконання є: 1) звернення стягнення на майно боржника; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням. Стаття 5 (2). Обов'язки і права державних виконавців Державний виконавець зобов'язаний застосовувати заходи примусового виконання, встановлені цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішень (далі - виконавчий документ); надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право: одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію; здійснювати перевірку виконання юридичними особами виконавчих документів стосовно працюючих у них боржників;  
    -9- Коваль В.С. (реєстр. картка № 324)
Кожин Б.Б. (реєстр. картка № 317)
В п.4 замість слів "загального суду" записати "суду загальної юрисдикції".  
Враховано частково    
    -10- Рябченко О.В. (в.о. № 25)
Пункт 9 виключити.  
Відхилено    
    -11- Рябченко О.В. (в.о. № 25)
Пункт 10 виключити.  
Відхилено    
    -12- Рябченко О.В. (в.о. № 25)
Пункт 18 ст. 5 викласти в такій редакції: "18) рішення інших державних і недержавних органів у випадках, передбачених Конституцією та законами України."  
Враховано частково    
    -13- Єльяшкевич О.С. (в.о. № 182)
Необхідно вказати обов'язки виконавця. Слід також встановити обов'язок нерозголошення виконавцем відомостей, які є комерційною чи іншою таємницею, що охороняється законом, або конфіденційною інформацією.  
Враховано частково    
    -14- Рябченко О.В. (в.о. № 25)
В абзаці 3 ст.2 після слів: "одержувати від громадян" додати слова: "а також".  
Відхилено    
    -15- Рябченко О.В. (в.о. № 25)
Абзац 10 із ст.2 вилучити. За ним державний виконавець шляхом визначення розміру винагороди за зберігання майна боржника, фактично самостійно здійснює розпорядження цим майном. При цьому наявність застереження щодо неперевищення 5 відсотків вартості майна не обмежує державного виконавця в загальній сумі розпоряджатися таким майном.  
Відхилено    
14. входити до приміщень і сховищ, що належать боржнику або які він займає, а в разі відмови боржника допустити державного виконавця у приміщення або сховища, за рішенням суду примусово відкривати їх та проводити огляди у присутності представника міліції або представника місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування та понятих;      входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або займаних ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, при необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку, опечатувати названі приміщення і сховища;  
15. опечатувати приміщення боржника і його майно;      накладати арешт, вилучати, передавати на зберігання арештоване майно, реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством;  
16. накладати арешт, вилучати, передавати на зберігання арештоване майно;      накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, які знаходяться на рахунках в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, у депозитаріях у цінних паперах;  
17. у порядку, встановленому законодавством, організовувати реалізацію описаного майна боржника на торгах, аукціонах або через торговельні організації;      використовувати нежитлові приміщення, що знаходяться в комунальній власності, та інші приміщення - за згодою їх власника, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також використовувати транспорт стягувача або боржника для перевезення майна; звертатися до органу, який видав виконавчий документ, за роз'ясненням рішення, порушувати клопотання про зміни порядку і способу виконання, відстрочку та розстрочку виконання рішення; звертатися до суду з клопотанням про розшук боржника, майна або дитини; викликати громадян та посадових осіб з приводу виконавчих документів, які знаходяться у провадженні;  
18. залучати до проведення опису майна стягувача, понятих та інших осіб, а для його оцінки - спеціалістів;      залучати до проведення виконавчих дій понятих, інших осіб у встановленому порядку, а також експертів, спеціалістів для оцінки майна; накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян та посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.  
19. установлювати розмір винагороди особі, яка прийняла майно боржника на відповідальне зберігання (в розмірі до 5 відсотків його вартості за кожний місяць зберігання);   -16- Миримський Л.Ю. (в.о. № 2)
Викласти частину першу ст.3 у такій редакції: "Вимоги державного виконавця, здійснені в межах, передбачених законом, є обов'язковими для виконання громадянами, підприємствами, установами та організаціями."  
Враховано частково   Стаття 6 (3). Обов'язковість вимог державного виконавця Вимоги державного виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю у встановлений ним строк повинні бути надані безкоштовно документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність в порядку, передбаченому законом  
20. накладати арешт на рахунки боржників у банках і на цінні папери;       
21. використовувати приміщення заінтересованих підприємств, установ і організацій для зберігання вилученого майна, а також транспорт стягувача і боржника для перевезення майна за їх рахунок;   -17- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Статтю викласти в такій редакції: "Стаття 12. Право на оскарження дій державного виконавця до суду 1. Дії державного виконавця, його відмова від вчинення певної виконавчої дії, зволікання з вчиненням виконавчих дій, а також відмова у задоволенні заяви про відвід виконавця можуть бути оскаржені кредитором, боржником або іншою заінтересованою особою до суду загальної юрисдикції.  
Враховано   Стаття 7 (94). Гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.  
22. зупиняти та закривати виконавче провадження;   -18- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
2. Виконавча дія, а також відмова у задоволенні заяви про відвід , може бути оскаржена протягом 10 днів від дня її вчинення або від дня, коли особа дізналася про її вчинення. 3.Відмова від вчинення певної виконавчої дії, зволікання з вчиненням виконавчих дій можуть бути оскаржені протягом усього терміну виконавчого провадження."  
Враховано частково   Особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, повинні бути роз'яснені державним виконавцем їх права відповідно до вимог цього Закону.  
23. порушувати за заявою сторони чи за власною ініціативою питання перед судом, а також іншим органом, який видав виконавчий документ, про роз'яснення рішення, зміну порядку і способу виконання, відстрочку чи розстрочку виконання рішення;      Дії державного виконавця, його відмова від вчинення певної виконавчої дії, зволікання з вчиненням виконавчих дій, а також відмова у задоволенні заяви про відвід виконавця можуть бути оскаржені особами, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до виконання виконавчих дій у встановленому законом порядку.  
24. викликати громадян і посадових осіб за виконавчими документами, що знаходяться у провадженні державного виконавця;       
25. порушувати питання про розшук боржника;       
26. у передбачених законодавством випадках накладати штраф на винних громадян і посадових осіб.       
27. Державний виконавець для провадження виконавчих дій має також інші права, передбачені законодавством.   -19- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Додати до проекту нову статтю 8 такого змісту: "Стаття 8. Контроль і нагляд за законністю виконавчого провадження Контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснює керівник відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець та вищестоящому органу. Нагляд за законністю виконавчого провадження здійснюють органи прокуратури, в порядку, передбаченому законом України."  
Враховано   Стаття 8. Контроль і нагляд за законністю виконавчого провадження Контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснює керівник відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, та вищестоящий орган. Нагляд за законністю виконавчого провадження здійснюють органи прокуратури, в порядку, передбаченому законом України. Стаття 9. Виконання рішень іншими органами У випадках, передбачених законами України, рішення судів та інших органів щодо стягнення грошових коштів виконуються податковими органами, установами банків, кредитно-фінансовими установами. Рішення вказаних органів можуть виконуватись також іншими органами, організаціями, посадовими особами та громадянами. Органи, організації та особи, зазначені в даній статті, не є органами примусового виконання, крім органів та посадових осіб, які виконують рішення про притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності. Глава ІІ. Учасники виконавчого провадження Стаття 10. Учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій Учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, експерти, спеціалісти, перекладачі. Для проведення виконавчих дій державним виконавцем в необхідних випадках залучаються поняті, а також працівники органів внутрішніх справ, представники органів опіки і піклування, інших органів і установ, в порядку, встановленому цим Законом.  
    -20- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Додати до проекту нову статтю 9 такого змісту: "Стаття 9. Виконання рішень іншими органами У випадках, передбачених законами України, рішення судів та інших органів щодо стягнення грошових коштів виконуються податковими органами, установами банків, кредитно-фінансовими установами. Рішення вказаних органів можуть виконуватись також іншими органами, організаціями, посадовими особами та громадянами. Органи, організації та особи, зазначені в даній статті, не є органами примусового виконання, крім органів та посадових осіб, які виконують рішення про притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності."  
Враховано    
    -21- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Додати до проекту нову статтю 10 такого змісту: "Стаття 10. Учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій Учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, експерти (спеціалісти), перекладачі. Для проведення виконавчих дій державним виконавцем в необхідних випадках залучаються поняті, а також працівники органів внутрішніх справ, представники органів опіки і піклування, інших органів і установ, в порядку, встановленому цим Законом."  
Враховано    
28. Стаття 3. Обов'язковість вимог державного виконавця   -22- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Вважати ст.3 статтею 6 і викласти в такій редакції: "Стаття 6. Обов'язковість вимог державного виконавця Вимоги державного виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю у встановлений ним строк повинні бути надані безкоштовно документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність в порядку, передбаченому законом."  
Враховано    
29. Вимоги державного виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими для громадян, підприємств, установ та організацій на всій території України.       
30. Інформація, документи та їх копії, необхідні для здійснення державним виконавцем повноважень, надаються на його вимогу безкоштовно і у встановлений ним термін. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою встановлену цим Законом відповідальність.      Стаття 11 (26). Сторони виконавчого провадження Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем може бути фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником може бути фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням), або утриматись від їх вчинення. У виконавчому провадженні можуть брати участь кілька стягувачів або боржників. Кожен з них щодо іншої сторони має право брати участь у виконавчому провадженні самостійно або може доручити участь у виконавчому провадженні одному з співучасників. У разі вибуття однієї з сторін державний виконавець зобов'язаний своєю постановою здійснити заміну цієї сторони її правонаступником, визначеним відповідно до закону. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові в тій мірі, в якій вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.  
31. Стаття 4. Відвід державного виконавця   -23- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Положення статі 4 викладені в статті 17.  
Враховано    
32. Державний виконавець не може брати участі у виконанні рішення, якщо він, його дружина (чоловік), а також близькі родичі прямо чи побічно заінтересовані в результаті виконавчого провадження, або якщо він є близьким родичем чи перебуває з однією із сторін чи третьою особою в особливих стосунках, або є інші обставини, що викликають сумнів в його неупередженості.      Стаття 12 (28). Представництво сторін у виконавчому провадженні Сторони можуть реалізовувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь громадянина у виконавчому провадженні не позбавляє його права мати представника, за винятком випадку, коли боржник зобов'язаний згідно з рішенням вчинити певні дії особисто. Неповнолітні та особи, визнані судом недієздатними, здійснюють свої права та виконують обов'язки у виконавчому провадженні відповідно до вимог Закону.  
33. За наявності обставин для відводу державний виконавець зобов'язаний заявити самовідвід. З тих же причин відвід йому може бути заявлений стягувачем, боржником або їх представниками. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим у письмовій формі до початку вчинення виконавчих дій. Заява про відвід допускається пізніше, якщо про підстави для нього стало відомо після початку вчинення виконавчих дій.      Якщо стороною виконавчого провадження є особа, визнана судом безвісно відсутньою, державний виконавець залучає до участі у виконавчому провадженні особу, яка є її опікуном. Участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють в межах повноважень, наданих ії законом або через представників юридичної особи.  
34. У разі відводу державного виконавця виконавчий документ передається начальником інспекції державного виконання (далі інспекція) іншому державному виконавцеві або надсилається через Головне управління юстиції в Автономній Республіці Крим, управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі для виконання іншій інспекції.      Повноваження представника мають бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону.  
35. Питання про відвід державного виконавця вирішується начальником інспекції, про що виноситься постанова.       
36. РОЗДІЛ ІІ Загальні положення про вчинення виконавчих дій       
37. Стаття 5. Рішення, що підлягають виконанню   -24- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 5 вважати статтею 3 і викласти її в такій редакції: "Стаття 3 (5). Рішення, що підлягають виконанню державною виконавчою службою Відповідно до цього Закону підлягають виконанню: 1) ) рішення, ухвали і постанови судів у цивільних справах; 2) вироки, ухвали і постанови судів у кримінальних справах в частині майнових стягнень; 3) вироки позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю; 4) постанови судів в частині майнових стягнень у справах про адміністративні правопорушення; 5) мирові угоди, затверджені судом; 6) рішення, ухвали, постанови арбітражних судів; 7) виконавчі написи нотаріусів; 8) рішення Конституційного Суду у випадках, передбачених законом; 9) не сплачені в строк платіжні вимоги, акцептовані платником; 10) рішення третейських судів відповідно до законів України; 11) рішення комісій по трудових спорах; 12) постанови, винесені органами (посадовими особами), уповноваженими законом розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 13) рішення іноземних судів і арбітражів у передбачених законом випадках; 14) рішення державних органів, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном; 15) рішення Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень у передбачених законодавством випадках; 16) постанови державного виконавця про виконавчий збір та накладення штрафу; 17) рішення інших державних або недержавних органів у випадках, передбачених законом."  
Враховано    
38. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню:       
39. 1) рішення Конституційного Суду у випадках, передбачених законодавством;       
40. 2) рішення, ухвали і постанови загальних судів у цивільних справах, а також постанови суддів про стягнення аліментів;       
41. 3) вироки, ухвали і постанови судів у кримінальних справах в частині майнових стягнень;       
42. 4) постанови судді або загального суду в частині майнових стягнень у справах про адміністративні правопорушення;       
43. 5) мирові угоди, затверджені судом;       
44. 6) виконавчі написи нотаріусів;       
45. 7) рішення, ухвали, постанови арбітражних судів;       
46. 8) не сплачені в термін платіжні вимоги-доручення, акцептовані платником;       
47. 9) рішення товариських судів про майнові стягнення;       
48. 10) рішення третейських судів;       
49. 11) рішення комісій по трудових спорах;       
50. 12) постанови, винесені органами (посадовими особами), яким законодавством надано право розглядати справи про адміністративні правопорушення;       
51. 13) рішення іноземних судів і арбітражів у передбачених законодавством випадках;       
52. 14) рішення державних органів, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном;       
53. 15) постанови державного виконавця про виконавчий збір та накладення штрафу;       
54. 16) рішення Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень у передбачених законодавством випадках;       
55. 17) розпорядження органів, яким згідно із законодавством надано право беззаперечного стягнення сум недоїмок та коштів з рахунку боржників у разі відсутності коштів на рахунку платників;       
56. 18) рішення інших державних і недержавних органів у випадках, передбачених законодавством.   -25- Андресюк Б.П. (реєстр. картка № 445)
Богатирьова Р.В.
Пункт 4 виключити. Доповнити частину новим пунктом 5) такого змісту: "5) особи, які мають судимість за корисливі злочини."  
Відхилено   Стаття 13 (32). Особи, які не можуть бути представниками у виконавчому провадженні Представниками у виконавчому провадженні не можуть бути: 1) особи, які не досягли 18 років, крім випадків, передбачених законом; 2) особи, над якими встановлено опіку чи піклування; 3) судді, слідчі, прокурори, державні виконавці, крім випадків, коли вони діють як законні представники або як уповноважені особи відповідного органу, що є стороною виконавчого провадження; 4) інші особи, які відповідно до закону не можуть здійснювати представництво.  
57. Стаття 6. Види виконавчих документів       
58. Виконавчими документами є:       
59. 1) виконавчі листи;       
60. 2) копії вироків або витяги з них в частині визначення покарання у вигляді громадської догани, позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю;       
61. 3) накази арбітражних судів;       
62. 4) виконавчі написи нотаріусів;       
63. 5) посвідчення комісій по трудових спорах;       
64. 6) копії рішень Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень;       
65. 7) інші рішення, передбачені статтею 5 цього Закону.       
66. Стаття 7. Вимоги до виконавчих документів   -26- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 7 вважати статтею 19 і викласти її в такій редакції: "Стаття 19. Вимоги до документів на примусове виконання рішень У виконавчому документі повинні бути зазначені: 1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, якими документ видано; 2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; 3) найменування стягувача і боржника, їх адреси, дата і місце народження боржника та його місце роботи (для громадян), номери рахунків у кредитних установах (для юридичних осіб); 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання чинності рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою. Законом України можуть бути встановлені також інші вимоги до виконавчих документів на примусове виконання рішень."  
Враховано    
67. У виконавчому документі повинно бути зазначено:       
68. 1) його назву, коли і ким виданий;      Стаття 14 (36). Участь у виконавчому провадженні експерта або спеціаліста  
69. 2) час постановлення рішення;   -27- Андресюк Б.П. (реєстр. картка № 445)
Богатирьова Р.В.
У ст.36 виключити слова "експерт", залишивши термін "спеціаліст".  
Відхилено   Для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають при здійсненні виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста, а при необхідності - кількох спеціалістів або експертів.  
70. 3) найменування стягувача і боржника, їх адреси, дату і місце народження боржника та його місце роботи (для громадян), номери рахунків у кредитних установах (для юридичних осіб).      Як експерт або спеціаліст може бути запрошена будь-яка дієздатна особа, що має необхідні знання, кваліфікацію, досвід роботи у відповідній галузі.  
71. Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.      Експерт або спеціаліст зобов'язаний дати письмовий висновок з питань, що поставлені йому державним виконавцем, а також давати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності.  
72. У виконавчих документах, виданих судами, крім того, зазначається справа, за якою видано виконавчий документ, резолютивна частина рішення, ухвали, постанови; дата набрання рішенням, ухвалою, постановою законної сили.      Експерт або спеціаліст має право на винагороду за надані ним послуги, розмір якої визначає керівник органу державної виконавчої служби. Ця винагорода й інші витрати на проведення експертизи належать до витрат, пов'язаних з проводженням виконавчих дій.  
73. Не сплачені в термін платіжні вимоги-доручення повинні містити дані про акцепт платника і підтвердження кредитної установи, що оплату не проведено або проведено частково і з яких причин.      За відмову або ухилення від дачі, чи дача завідомо неправдивого висновку експерт несе відповідальність, передбачену законом, про що він має бути попереджений державним виконавцем.  
74. Стаття 8. Порушення виконавчого провадження   -28- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 8 вважати статтею 18 і викласти її в такій редакції: "Стаття 18. Підстави для відкриття виконавчого провадження Державний виконавець відкриває виконавче провадження: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону, на підставі виконавчого документа; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) в інших, передбачених законом випадках."  
Враховано    
75. Державний виконавець виконує рішення:       
76. 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;       
77. 2) за заявою прокурора;       
78. 3) за заявою органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, профспілки, іншої організації, підприємства, установи, що видали виконавчий документ і звертаються за захистом прав інших осіб та інтересів держави;      Стаття 15 (35). Участь у виконавчому провадженні перекладача У разі необхідності під час провадженні виконавчих дій державний виконавець або сторони (їх представники) можуть запросити перекладача. Перекладачем може бути будь-яка дієздатна особа, що володіє мовами, знання яких необхідно для перекладу. Особі, якій потрібні послуги перекладача, державний виконавець надає строк для його запрошення. У випадку, коли зазначена особа не забезпечить участі перекладача у визначений строк, його може призначити своєю постановою державний виконавець. Перекладач має право на винагороду за виконану роботу, яка належить до витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.  
79. 4) в інших, передбачених законодавством випадках.      У разі завідомо неправильного перекладу, а також за відмову виконати обов'язки перекладача особа несе відповідальність відповідно до законодавства України, про що він має бути попереджений державним виконавцем.  
80. З підстав, передбачених частиною першою цієї статті, державний виконавець виносить постанову про порушення виконавчого провадження.   -29- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Положення частини третьої ст.8 викладені в статті 24.  
Враховано    
81. Документи державних органів про майнові стягнення приймаються до виконання за наявності даних про відмову від добровільного виконання.       
82. У разі порушення виконавчого провадження у справі державний виконавець вирішує питання про стягнення з боржника виконавчого збору.      Стаття 16 (33). Залучення понятих до проведення виконавчих дій Виконавчі дії можуть провадитись у присутності понятих. Присутність понятих обов'язкова при вчиненні виконавчих дій, пов'язаних з примусовим входженням до нежилих приміщень і сховищ, в яких зберігається майно боржника, що підлягає стягненню, або майно стягувача, яке має бути повернено йому в натурі; примусовим входженням до жилих будинків, квартир для забезпечення примусового вселення в них; примусовим входженням до будинків, квартир та інших приміщень, в яких знаходиться дитина, що має бути передана іншим особам відповідно до рішення суду; при проведенні огляду, арешту, вилучення і передачі майна.  
83. Стягувачу, що видав виконавчий документ, та особі, за заявою якої порушено виконавче провадження, у триденний термін надсилається повідомлення про порушення виконавчого провадження.      Як поняті можуть бути запрошені будь-які дієздатні громадяни, які не мають особистої заінтересованості в провадженні виконавчих дій і не пов'язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв'язками, підлеглістю чи підконтрольністю. Кількість понятих при вчиненні виконавчих дій не може бути менше двох.  
84. В цей же термін копія постанови про порушення виконавчого провадження у справі з пропозицією про добровільне виконання надсилається боржнику.      Понятий має право знати, для участі в провадженні яких виконавчих дій його запрошено, на підставі якого виконавчого документа вони здійснюються, а також робити зауваження з приводу вчинення виконавчих дій. Зауваження понятого підлягають занесенню до акта відповідної виконавчої дії. Понятий зобов'язаний засвідчити факт, зміст і результати виконавчих дій, під час провадження яких він був присутній. Перед початком виконавчих дій, в яких беруть участь поняті, державний виконавець роз'яснює їх права і обов'язки.  
85. Постанову про відмову в порушенні виконавчого провадження у справі може бути оскаржено до суду в десятиденний термін, щодо неї може бути внесено окреме подання.   -30- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Положення останньої частини статті 8 викладені в статті 26.  
Враховано   Поняті мають право на компенсацію зазначених витрат, пов'язаних з виконанням даних обов'язків. Зазначені витрати належать до витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій. Стаття 17 (38). Відводи державного виконавця, експерта, спеціаліста, перекладача Державний виконавець, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участі у виконавчому провадженні і підлягають відводу, якщо вони є близькими родичами сторін, їх представників або інших осіб, що беруть участь у виконавчому провадженні, або заінтересовані в результаті виконання рішення, або є інші обставини, що викликають сумнів у їх неупередженості. За наявності обставин для відводу зазначені особи зобов'язані заявити самовідвід. З тих же підстав відвід цим особам може бути заявлений стягувачем, боржником або їх представниками. Відвід має бути вмотивованим, викладений у письмовій формі і заявлений у будь-який час до закінчення виконавчого провадження. Питання про відвід державного виконавця вирішується начальником районного, міського відділу Державної виконавчої служби, про що виноситься постанова. Питання про відвід експерта, спеціаліста чи перекладача вирішується вмотивованою постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного відділу. У разі відводу державного виконавця виконавчий документ передається у встановленому порядку іншому державному виконавцеві або до іншого підрозділу Державної виконавчої служби. Відмова у задоволенні відводу державного виконавця може бути оскаржена до відповідного суду у десятиденний строк, а відводу експерта, спеціаліста, перекладача - у той же строк начальнику відповідного відділу Державної виконавчої служби.  
86. Стаття 9. Місце виконання   -31- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 9 вважати статтею 20 і викласти в такій редакції: "Стаття 20. Місце виконання рішення Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням її постійно діючого органу або майна. Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, провадиться державним виконавцем за місцем здійснення таких дій. Якщо у процесі виконавчого провадження змінились місце проживання чи місцезнаходження боржника, місце його роботи або з'ясувалось, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє чи його недостатньо, державний виконавець негайно складає про це акт і не пізніше наступного дня надсилає виконавчий документ разом з копією цього акта державному виконавцю за новим місцепроживанням боржника, місцем його роботи чи місцем знаходження майна боржника, про що одночасно повідомляє стягувача та орган, який видав виконавчий документ. Якщо зволікання вчинення виконавчих дій створює загрозу невиконання рішення, державний виконавець має право вчиняти виконавчі дії на території, на яку не поширюються його функції, або передати виконавчий документ відповідному підрозділу Державної виконавчої служби в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.  
Враховано    
87. Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням її постійно діючого органу або майна.       
88. Виконання за виконавчими документами, які зобов'язують боржника вчиняти певні дії, провадиться державним виконавцем за місцем провадження таких дій.       
89. За розпорядженням Головного управління юстиції в Автономній Республіці Крим, управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі державний виконавець провадить виконавчі дії відповідно в межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.       
90. У разі потреби провадження виконавчих дій за їх межами державний виконавець має одержати дозвіл Міністерства юстиції України.       
91. Якщо боржник вибув з території діяльності районної (міської, міжрайонної) інспекції і державному виконавцеві відома його нова адреса, виконавчий документ у разі відсутності майна боржника надсилається районній (міській, міжрайонній) інспекції за новим місцем його проживання або знаходження з одночасним повідомленням про це стягувача.       
92. У разі коли нова адреса боржника невідома, виконавчий документ повертається стягувачеві, крім випадків, передбачених цим Законом.   -32- Андресюк Б.П. (реєстр. картка № 445)
Богатирьова Р.В.
Пункт 3 ст.8 викласти в такій редакції: "3) за заявою відповідних органів та організацій, уповноважених стягувачем". Проект Закону України після ст.8 доповнити статтею "Підстави відмови у порушенні виконавчого провадження".  
Відхилено   Глава ІІІ. Відкриття виконавчого провадження Стаття 18 (8). Підстави для відкриття виконавчого провадження Державний виконавець відкриває виконавче провадження: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону, на підставі виконавчого документа; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) в інших, передбачених законом випадках.  
93. Стаття 10. Час провадження виконавчих дій   -33- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 10 вважати статтею 31 і викласти її в такій редакції: "Стаття 31. Час провадження виконавчих дій Виконавчі дії провадяться державним виконавцем в робочі дні не раніше шостої години і не пізніше двадцять другої години. Конкретний час проведення виконавчих дій визначається державним виконавцем. Сторони виконавчого провадження мають право пропонувати зручний для них час проведення виконавчих дій. Проведення виконавчих дій у неробочі та святкові дні, встановлені чинним законодавством, допускається лише у випадках, коли зволікання неможливе або у разі, коли вони не можуть бути здійснені в інші дні з вини боржника, і лише за погодженням з начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Проведення виконавчих дій у нічний час допускається з дозволу начальника відповідного відділу державної виконавчої служби і лише у випадках, коли невиконання рішення створює загрозу життю чи здоров'ю громадян."  
Враховано    
94. Державним виконавцем провадяться виконавчі дії в робочі дні не раніше шостої години і не пізніше двадцять другої години. Конкретний час проведення виконавчих дій визначається державним виконавцем.       
95. Сторони, які беруть участь у виконавчому провадженні, мають право пропонувати зручний для них час проведення виконавчих дій. У невідкладних випадках, коли не можна зволікати, чи коли з вини боржника проведення виконавчих дій в інші дні або години неможливі, за погодженням з начальником інспекції допускається їх провадження у нічні години, в неробочі, вихідні та святкові дні.      Стаття 19 (7). Вимоги до документів на примусове виконання рішень У виконавчому документі повинні бути зазначені: 1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, якими документ видано; 2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; 3) найменування стягувача і боржника, їх адреси, дата і місце народження боржника та його місце роботи (для громадян), номери рахунків у кредитних установах (для юридичних осіб); 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання чинності рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою. Законом України можуть бути встановлені також інші вимоги до виконавчих документів на примусове виконання рішень.  
96. Стаття 11. Терміни провадження виконавчих дій   -34- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 11 вважати статтею 25 і викласти її в такій редакції: "Стаття 25. Строки здійснення виконавчого провадження. Виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії та виконати рішення, не пов'язані з реалізацією майна боржника, не пізніше, ніж у двомісячний строк з дня надходження виконавчого документа. Продовження зазначеного строку можливе лише у випадках, передбачених цим Законом. Негайному виконанню підлягають рішення по виконавчих документах: 1) про стягнення аліментів, заробітної плати в межах платежів, вирахуваних за один місяць, а також про стягнення усієї суми боргу по цих виплатах, якщо виконавчим документом передбачено її негайне стягнення; 2) про поновлення на роботі чи на попередній посаді незаконно звільненого або переведеного працівника; 3) в інших випадках, якщо негайне виконання рішення передбачено виконавчим документом чи законом. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, державний виконавець відкриває виконавче провадження не пізніше наступного дня після одержання документів, зазначених у статті 18 цього Закону, і в той же день вчиняє відповідні виконавчі дії."  
Враховано    
97. Виконання рішень, не пов'язаних з реалізацією майна боржника, повинно бути закінчено державним виконавцем не пізніше ніж у двомісячний термін з дня надходження виконавчого документа.       
98. Рішення, передбачені главою 23 Цивільного процесуального кодексу України, підлягають негайному виконанню.      Стаття 20 (9). Місце виконання рішення Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням її постійно діючого органу або майна. Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, провадиться державним виконавцем за місцем здійснення таких дій. Якщо у процесі виконавчого провадження змінились місце проживання чи місцезнаходження боржника, місце його роботи або з'ясувалось, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє чи його недостатньо, державний виконавець негайно складає про це акт і не пізніше наступного дня надсилає виконавчий документ разом з копією цього акта державному виконавцю за новим місцепроживанням боржника, місцем його роботи чи місцем знаходження майна боржника, про що одночасно повідомляє стягувача та орган, який видав виконавчий документ. Якщо зволікання вчинення виконавчих дій створює загрозу невиконання рішення, державний виконавець має право вчиняти виконавчі дії на території, на яку не поширюються його функції, або передати виконавчий документ відповідному підрозділу Державної виконавчої служби, в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.  
99. Стаття 12. Терміни пред'явлення виконавчих документів для виконання   -35- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 12 вважати статтею 21 і викласти в такій редакції: "Стаття 21. Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання Виконавчі документи можуть бути пред'явлені для примусового виконання в такі строки: 1) рішень судів - протягом трьох років; 2) наказів арбітражних судів - протягом трьох місяців; 3) посвідчень комісій по трудових спорах - протягом трьох місяців; 4) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 5) інших рішень - протягом року, якщо інше не встановлено законами України. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються: 1) для виконання рішень і вироків судів у частині майнових стягнень - з наступного дня після набран- ня рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягаєє негайному виконанню - з наступного дня після його постановлення; 2) для виконання наказів арбітражних судів - з наступного дня після набрання рішенням законної сили; 3) для виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; 4) для виконання постанов, зазначених у пункті 3 частини першої цієї статті, - з дня винесення відповідної постанови. По інших виконавчих документах строк пред'явлення їх до виконання встановлюється з наступного дня після їх видачі, якщо інше не встановлено законом. Рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, втратою годувальника тощо) можуть бути пред'явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі. Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання встановлюються для кожного платежу окремо."  
Враховано   Стаття 21 (12). Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання  
100. Виконавчі документи можуть бути пред'явлені для примусового виконання в такі терміни:      Виконавчі документи можуть бути пред'явлені для примусового виконання в такі строки:  
101. 1) у судових справах - протягом трьох років з моменту набрання рішенням законної сили або закінчення терміну, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення.      1) рішень судів - протягом трьох років; 2) наказів арбітражних судів - протягом трьох місяців;  
102. В такий же термін можуть бути пред'явлені для виконання і виконавчі написи нотаріусів. Зазначений термін не діє для звернення до виконання вироку суду в частині конфіскації майна і накладення штрафу як міри кримінального покарання. Їх виконання можливе у межах термінів, встановлених законодавством для виконання обвинувальних вироків;      3) посвідчень комісій по трудових спорах - протягом трьох місяців; 4) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 5) інших рішень - протягом року, якщо інше не встановлено законами України.  
103. 2) у справах Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень - протягом одного року;      Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються:  
104. 3) посвідчення комісій по трудових спорах - протягом трьох місяців;      1) для виконання рішень і вироків судів у частині майнових стягнень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку,  
105. 4) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;      встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягаєє негайному виконанню - з наступного дня після його постановлення;  
106. 5) не сплачені в термін платіжні вимоги-доручення, акцептовані платником, - протягом одного року;      2) для виконання наказів арбітражних судів - з наступного дня після набрання рішенням законної сили;  
107. 6) накази арбітражних судів - відповідно до статті 118 Арбітражного процесуального кодексу України.      3) для виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення;  
108. Зазначені терміни встановлюються:      4) для виконання постанов, зазначених у пункті 3 частини першої цієї статті, - з дня винесення відповідної постанови.  
109. 1) для виконання рішень і вироків загальних судів у частині майнових стягнень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили, а у разі, коли рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його постановлення;      По інших виконавчих документах строк пред'явлення їх до виконання встановлюється з наступного дня після їх видачі, якщо інше не встановлено законом.  
110. 2) для виконання рішень арбітражних судів - з наступного дня після закінчення визначеного терміну, а якщо наказ видано одночасно з рішенням - з дня його постановлення;      Рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, втратою годувальника тощо) можуть бути пред'явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.  
111. 3) для виконання рішень Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень на місцях - з наступного дня після зазначеного терміну або іншого, встановленого у разі відстрочки виконання рішення;      Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання встановлюються для кожного платежу окремо.  
112. 4) для виконання не сплачених в термін кредитними установами акцептованих платником вимог - з дня повернення їх стягувачеві;       
113. 5) для виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення - з дня винесення постанови;       
114. 6) для всіх інших виконавчих документів - з наступного дня після їх видачі.       
115. Рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, втратою годувальника тощо) можуть бути пред'явлені для виконання протягом всього періоду, на який їх винесено. У цих випадках терміни встановлюються для кожного платежу окремо.       
116. Стаття 13. Переривання терміну давності у разі пред'явлення виконавчого документа   -36- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 13 вважати статтею 22 і викласти її в такій редакції: "Стаття 22. Переривання строку давності пред'явлення виконавчих документів до виконання Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: а) пред'явленням виконавчого документа до виконання; б) частковим виконанням рішення боржником. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку відновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю його повного та часткового виконання строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу."  
Враховано   Стаття 22 (13). Переривання строку давності пред'явлення виконавчих документів до виконання  
117. Термін давності для пред'явлення виконавчого документа для виконання переривається:      Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються:  
118. а) пред'явленням виконавчого документа до виконання;      а) пред'явленням виконавчого документа до виконання; б) частковим виконанням рішення боржником.  
119. б) частковим виконанням боржником рішення.   -37- Андресюк Б.П. (реєстр. картка № 445)
Богатирьова Р.В.
Пункт "б" із частини першої статті 13 виключити.  
Відхилено   Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку відновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю його повного та часткового виконання строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу.  
120. Після переривання термін давності встановлюється знову, при цьому час, який минув до переривання, не зараховується до нового терміну.       
121. Новий термін давності встановлюється з дня, коли виконавчий документ, за яким повністю чи частково не було проведено стягнення, повернуто стягувачеві.       
122. Стаття 14. Поновлення пропущеного терміну для пред'явлення виконавчого документа для виконання   -38- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 14 вважати статтею 23 і викласти її в такій редакції: "Стаття 23. Поновлення пропущеного строку для пред'явлення документів до виконання рішень Державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчих документів, строк пред'явлення для примусового виконання яких минув, про що виносить відповідну постанову. Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутись із заявою про відновлення пропущеного строку до суду, який видав відповідний документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву у 10-денний строк, якщо інше не встановлено законом. По інших виконавчих документах пропущені строки відновленню не підлягають."  
Враховано   Стаття 23 (14). Поновлення пропущеного строку для пред'явлення документів до виконання рішень  
123. Виконавчі документи, термін пред'явлення для примусового виконання яких минув, державним виконавцем до провадження не приймаються.      Державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчих документів, строк пред'явлення для примусового виконання яких минув, про що виносить відповідну постанову.  
124. Стягувач, який пропустив термін пред'явлення виконавчого листа або виконавчого напису нотаріуса для виконання, має право звернутись із заявою про відновлення пропущеного терміну до суду, який постановив рішення, або до суду за місцем виконання.      Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутись із заявою про відновлення пропущеного строку до суду, який видав відповідний документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву у 10-денний строк, якщо інше не встановлено законом. По інших виконавчих документах пропущені строки відновленню не підлягають.  
125. Арбітражний суд може відповідно до статті 53 Арбітражного процесуального кодексу України відновити термін пред'явлення наказу для виконання, пропущений з поважних причин. Заява про відновлення пропущеного терміну подається до того суду, який виніс рішення. Арбітражний суд за місцем перебування боржника може відновити пропущений з поважних причин термін пред'явлення для виконання не сплаченої в термін кредитною установою платіжної вимоги-доручення, акцептованої платником. До заяви про відновлення терміну має бути додано виконавчий документ.   -39- Кожин Б.Б. (реєстр. картка № 317)
Частину другу доповнити текстом: "..., вказавши у заяві причину пропуску строку. Суд, розглянувши заяву у 10-денний термін, вирішує, чиє причина поважною і діє відповідно до прийнятого рішення."  
Відхилено   Стаття 24 (8 ч.3). Прийняття виконавчих документів до виконання Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і даний документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом. Державний виконавець у трьохденний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ. За заявою стягувача з метою забезпечення виконання рішення помайнових стягненнях державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження описує майно і накладає на нього арешт, про що зазначається в цій постанові. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби або до відповідного суду у 10-денний строк.  
126. Стаття 15. Роз'яснення рішень   -40- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 15 вважати статтею 28 і викласти її в такій редакції: "Стаття 28. Роз'яснення рішень, які підлягають примусовому виконанню У разі, якщо рішення, викладене у виконавчому документі, є незрозумілим, державний виконавець має право звернутись до суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення чи змісту документа. Суд або інший орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, зобов'язаний розглянути заяву державного виконавця у десятиденний строк з дня її надходження і при необхідності дати відповідне роз'яснення рішення чи змісту документа, не змінюючи їх змісту."  
Враховано    
127. Якщо рішення, викладене у виконавчому документі незрозуміле, державний виконавець має право звернутись до суду або органу, що його видав, за роз'ясненням.   -41- Андресюк Б.П. (реєстр. картка № 445)
Богатирьова Р.В.
В частині першій ст.11 після слів "повинно бути" доповнити словами "в обов'язковому порядку".  
Відхилено   Стаття 25 (11). Строки здійснення виконавчого провадження. Виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії та виконати рішення, не пов'язані з реалізацією майна боржника, не пізніше, ніж у двомісячний строк з дня надходження виконавчого документа. Продовження зазначеного строку можливе лише у випадках, передбачених цим Законом. Негайному виконанню підлягають рішення по виконавчих документах: 1) про стягнення аліментів, заробітної плати в межах платежів, вирахуваних за один місяць, а також про стягнення усієї суми боргу по цих виплатах, якщо виконавчим документом передбачено її негайне стягнення; 2) про поновлення на роботі чи на попередній посаді незаконно звільненого або переведеного працівника; 3) в інших випадках, якщо негайне виконання рішення передбачено виконавчим документом чи законом. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, державний виконавець відкриває виконавче провадження не пізніше наступного дня після одержання документів, зазначених у статті 18 цього Закону, і в той же день вчиняє відповідні виконавчі дії.  
128. Стаття 16. Відстрочка або розстрочка виконання, зміна способу і порядку виконання   -42- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 16 вважати статтею 33 і викласти її в такій редакції: "Стаття 33. Відстрочка або розстрочка виконання, зміна способу і порядку виконання рішення За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду чи іншого органу, який видав виконавчий документ, з заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про зміну способу і порядку виконання. Рішення про відстрочку або розстрочку виконання, зміну способу і порядку виконання повинно бути прийнято у 10-денний строк і може бути оскаржено у встановленому порядку." .  
Враховано    
129. За наявності обставин, що ускладнюють виконання або роблять його неможливим, сторона, державний виконавець за її заявою чи з власної ініціативи мають право порушити перед судом питання про відстрочку або розстрочку виконання, а також про зміну способу і порядку виконання, про що повідомляється стягувач чи боржник.   -43- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Додати до проекту нову статтю 27 такого змісту: "Стаття 27. Відкладення виконавчого провадження Державний виконавець у разі невідповідності виконавчого документу вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону повертає виконавчий документ в триденний строк органу, який його видав, про що виносить постанову про відкладення відкриття виконавчого провадження та повідомляє заявника. У постанові зазначається, на якій підставі повертається виконавчий документ, і встановлюється строк для усунення порушень. Копія постанови надсилається стягувачу та органу, який видав цей документ. У разі усунення допущених порушень у встановлений строк виконавчий документ вважається поданим у день первісного надходження. Порушення встановленого строку не перешкоджає повторному направленню виконавчого документа державному виконавцю в загальному порядку після усунення допущених порушень. Постанова про відкладення відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби або до суду заявником у десятиденний строк з моменту її одержання."  
Враховано   Стаття 26 (ст.8, ост.част.). Відмова у відкритті виконавчого провадження Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа про виконання рішення, зазначеного у статті 3 цього Закону; 3) наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження. Про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яку не пізніше наступного дня надсилає заявникові. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби або до відповідного суду в десятиденний строк з моменту її одержання. Стаття 27. Відкладення виконавчого провадження Державний виконавець у разі невідповідності виконавчого документу вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону повертає виконавчий документ в триденний строк органу, який його видав, про що виносить постанову про відкладення відкриття виконавчого провадження та повідомляє заявника. У постанові зазначається, на якій підставі повертається виконавчий документ, і встановлюється строк для усунення порушень. Копія постанови надсилається стягувачу та органу, який видав цей документ. У разі усунення допущених порушень у встановлений строк виконавчий документ вважається поданим у день первісного надходження. Порушення встановленого строку не перешкоджає повторному направленню виконавчого документа державному виконавцю в загальному порядку після усунення допущених порушень. Постанова про відкладення відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби або до відповідного суду заявником у десятиденний строк з моменту її одержання.  
130. Стаття 17. Відкладення провадження виконавчих дій   -44- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 17 вважати статтею 32 і викласти її в такій редакції: "Стаття 32. Відкладення провадження виконавчих дій Державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій на підставі ухвали суду. За наявності обставин, які перешкоджають провадженню виконавчих дій, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача або за заявою боржника, або з власної ініціативи на строк до 10 днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторони, суд або інший орган, який видав виконавчий документ. Постанова про відкладення провадження виконавчих дій може бути оскаржена до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби або до суду в 10-денний строк."  
Враховано    
131. За наявності обставин, які перешкоджають провадженню виконавчих дій, державний виконавець може відкласти виконання на визначений ним термін за своєю ініціативою або за заявою сторони, про що виноситься відповідна постанова, яка затверджується начальником інспекції. Про прийняте рішення повідомляються особи, які беруть участь у виконавчому провадженні.   -45- Кожин Б.Б. (реєстр. картка № 317)
В статті 15 було б доцільніше вжити більш імперативний тон і замість слів "має право" вжити "зобов'язаний". Дана вимога примусить державного виконавця якомога ретельніше здійснювати визначені законом повноваження.  
Відхилено   Стаття 28 (15). Роз'яснення рішень, які підлягають примусовому виконанню У разі, якщо рішення, викладене у виконавчому документі, є незрозумілим, державний виконавець має право звернутись до суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення чи змісту документа. Суд або інший орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, зобов'язаний розглянути заяву державного виконавця у десятиденний строк з дня її надходження і при необхідності дати відповідне роз'яснення рішення чи змісту документа, не змінюючи їх змісту.  
132. Стаття 18. Обов'язковість зупинення виконавчого провадження   -46- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 18 вважати статтею 34 і викласти її в такій редакції: "Стаття 34. Обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження Виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках: 1) смерті стягувача або боржника, оголошення їх померлим чи визнання безвісно відсутніми, або припинення існування сторони - (юридичної особи) - якщо установлені судом правовідносини допускають правонаступництво; 2) визнання стягувача або боржника недієздатним; 3) проходження боржником строкової військової служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях якщо за умовами служби провадження виконавчих дій неможливе, чи на прохання стягувача, який проходить строкову військову службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях; 4) оспорювання боржником виконавчого документа у судовому порядку, якщо таке допускається законодавством; 5) прийняття судом до розгляду скарги на дії органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення; 6) винесення постанови про зупинення виконання відповідного рішення посадовою особою, якій законом надано таке право; 7) подання до суду позову про виключення майна з опису; 8) порушення арбітражним судом провадження у справі про банкрутство боржника."  
Враховано    
133. Виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі:       
134. 1) смерті боржника або припинення існування боржника (юридичної особи) - згідно з вимогами, за якими закон допускає правонаступництво;   -47- Філіпчук Г.Г. (в.о. № 203)
У другому реченні частини четвертої ст.31 замінити слово "вправі" на "зобов'язаний".  
Відхилено   Глава IV. Порядок та умови здійснення виконавчого провадження Стаття 29 (31). Права і обов'язки сторін та інших осіб у виконавчому провадженні  
135. 2) втрати боржником дієздатності;   -48- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Статтю 31 викласти в такій редакції: "Стаття 18. Права та обов'язки сторін у виконавчому провадженні 1. Сторони при учиненні виконавчих дій мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, роботи з них виписки, копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі виконання дій, подавати свої докази і висловлювати свою думку з усіх питань, що виникають під час виконавчого провадження, заперечувати проти клопотань, доказів і заяв інших осіб, що беруть участь у виконавчому провадженні, заявляти відводи державного виконавця експерта, перекладача. 2. Сторони при вчиненні виконавчих дій зобов'язані дотримуватися вимог цього закону, наших законів України та моральних засад суспільства. 3. Державний виконавець зобов'язаний роз'яснити сторонам їх права та обов'язки."  
Враховано частково   Сторони та інші учасники виконавчого провадження мають право знайомитись з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають в ході виконавчого провадження, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати дії державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватись іншими правами, наданими цим Законом.  
136. 3) проходження боржником строкової військової служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях чи на прохання стягувача, який проходить строкову військову службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях;      Стягувач має право подати заяву про видачу дубліката виконавчого документа, про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа для виконання, про відмову від стягнення і повернення виконавчого документа.  
137. 4) оспорювання боржником виконавчого документа у судовому порядку, якщо таке допускається законодавством;      Сторони мають право укласти мирову угоду, яка затверджується судом, оспорювати належність майна і його оцінку, подавати письмове заперечення проти розрахунку державного виконавця щодо розподілу коштів між стягувачами.  
138. 5) подачі скарги до суду на дії органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення;      Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватись усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій.  
139. 6) постанови посадової особи, якій законодавством надано право зупиняти виконання рішення;       
140. 7) подання до суду позову про виключення майна з опису (звільнення від арешту).       
141. Стаття 19. Зупинення виконавчого провадження   -49- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 19 вважати статтею 35 і викласти її в такій редакції: "Стаття 35 (19). Право державного виконавця зупинити виконавче провадження Виконавче провадження може бути зупинено у разі: 1) звернення державного виконавця до суду або іншого органу, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню; 2) прохання боржника, який проходить строкову службу у складі Збройних Сил України чи інших військових формувань; 3) перебування боржника у тривалому службовому відрядженні; 4) знаходження боржника на лікуванні у стаціонарному лікувальному закладі; 5) подання скарги на дії державного виконавця або відмову в його відводі; 6) оголошення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; 7) знаходження боржника або стягувача у відпустці за межами населеного пункту, де вони проживають."  
Враховано    
142. Виконавче провадження може бути зупинено у разі:       
143. 1) звернення державного виконавця до відповідного суду або органу з приводу роз'яснення рішення, що підлягає виконанню;       
144. 2) прохання боржника, який перебуває в складі Збройних Сил України чи інших військових формувань, крім випадків, передбачених пунктом 3 статті 18 цього Закону, або якого залучено до виконання державного обов'язку;       
145. 3) перебування боржника у тривалому службовому відрядженні;      Стаття 30 (39) Добровільне виконання рішень  
146. 4) перебування боржника в лікувальному закладі;   -50- Андресюк Б.П. (реєстр. картка № 445)
Богатирьова Р.В.
У частині п'ятій ст.39 після слів "державний виконавець" записати "зобов'язаний" і далі за текстом, а після слів "на нього" - "і на грошові кошти боржника" і далі за текстом.  
Відхилено   Державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ними дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.  
147. 5) подання скарги на процесуальні дії державного виконавця;      Постанова про відкриття виконавчого провадження вважається врученою боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі, за умов, передбачених для вручення судових повісток.  
148. 6) оголошення розшуку боржника;      У разі добровільного повного або часткового виконання рішення боржником державний виконавець складає про це акт, який підписується стягувачем і боржником.  
149. 7) прохання стягувача, крім випадків, передбачених пунктом 4 статті 18 цього Закону;      Якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення повністю або частково, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання у строк, передбачений статтею 25 цього Закону.  
150. 8) перебування боржника чи стягувача у відпустці за межами населеного пункту, де вони проживають;      Стаття 31 (10). Час провадження виконавчих дій  
151. 9) передбаченому частиною другою статті 41 Закону України Про прокуратуру .   -51- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Статтю 10 викласти в такій редакції: "Стаття 49. Час вчинення виконавчих дій 1. Державний виконавець вчиняє виконавчі дії у робочі дні, з 6 до 22 години. Державний може прийняти пропозицію сторони про вчинення виконавчих дій у зручний для неї час. 2. Державний виконавець може вчинити виконавчі дії у вихідні, святкові (неробочі) дні лише тоді, коли це обумовлене неможливістю зволікання, а також тоді, коли боржник перешкоджає їх вчиненню у робочі дні. 3. Державний виконавець може вчинити виконавчі дії з 22 до 6 години лише тоді, коли зволікання загрожує життю та здоров'ю громадян або загрожує знищенню майна фізичних та юридичних осіб, або коли боржник перешкоджає їх вчиненню у інший час."  
Немає висновку   Виконавчі дії провадяться державним виконавцем в робочі дні не раніше шостої години і не пізніше двадцять другої години. Конкретний час проведення виконавчих дій визначається державним виконавцем. Сторони виконавчого провадження мають право пропонувати зручний для них час проведення виконавчих дій.  
152. Суд за клопотанням сторони, прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконавче провадження до закінчення перевірки рішення, ухвали, постанови у порядку нагляду.      Проведення виконавчих дій у неробочі та святкові дні, встановлені чинним законодавством, допускається лише у випадках, коли зволікання неможливе або у разі, коли вони не можуть бути здійснені в інші дні з вини боржника, і лише за погодженням з начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Проведення виконавчих дій у нічний час допускається з дозволу начальника відповідного відділу державної виконавчої служби і лише у випадках, коли невиконання рішення створює загрозу життю чи здоров'ю громадян.  
153. Стаття 20. Терміни зупинення виконавчого провадження   -52- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 20 вважати статтею 36 і викласти її в такій редакції: "Стаття 36. Порядок і строки зупинення виконавчого провадження Державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених у статтях 34 і 35 цього Закону, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Копія постанови надсилається у триденний строк сторонам та суду, або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ. Виконавче провадження зупиняється: у випадках, передбачених пунктами 1, 2 статті 34, - до визначення правонаступників боржника або призначення опікуна недієздатному боржникові; у випадках, передбачених пунктом 3 статті 34, пунктами 2. 3, 4, 6, 7 статті 35, -до закінчення існування названих обставин; у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6, 7, 8 статті 34, пунктом 5 статті 35, - до розгляду питання по суті. Постанова про зупинення виконавчого провадження може бути оскаржена до суду в 10-денний строк. Строки зупинення виконавчого провадження можуть бути скорочені судом. Впродовж строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний поновити виконавче провадження за власною ініціативою або заявою стягувача."  
Враховано    
154. Виконавче провадження зупиняється:       
155. 1) у випадках, передбачених пунктами 1, 2 статті 18 цього Закону, - до визначення правонаступників або призначення представника недієздатному боржникові;       
156. 2) у випадках, передбачених пунктом 3 статті 18 цього Закону, -до припинення терміну проходження строкової військової служби;       
157. 3) у випадках, передбачених пунктом 2 статті 19 цього Закону, - до закінчення виконання державного обов'язку;       
158. 4) до повернення боржника з тривалого службового відрядження;       
159. 5) до закінчення терміну перебування боржника в лікувальному закладі;   -53- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Ст. 17 викласти в такій редакції: "Стаття 44. Відкладення відкриття виконавчого провадження 1. Якщо у документах, які подані стягувачем, є недоліки, що перешкоджають відкриттю виконавчого провадження, державний виконавець повертає їх для виправлення до визначеного ним терміну. 2. Якщо виправлений документ надійде у цей термін, він вважається поданим у день первісного надходження."  
Враховано частково   Стаття 32 (17). Відкладення провадження виконавчих дій Державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій на підставі ухвали суду. За наявності обставин, які перешкоджають провадженню виконавчих дій, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача або за заявою боржника, або з власної ініціативи на строк до 10 днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторони, суд або інший орган, який видав виконавчий документ. Постанова про відкладення провадження виконавчих дій може бути оскаржена до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби або до суду в 3-денний строк.  
160. 6) до винесення рішення за скаргою на процесуальні дії державного виконавця;   -54- Андресюк Б.П. (реєстр. картка № 445)
Богатирьова Р.В.
Перше речення статті 17 викласти в такій редакції: "За наявності обставин, які перешкоджають провадженню виконавчих дій, державний виконавець може відкласти виконання на визначений ним термін за своєю ініціативою тільки на підставі ухвали судді."  
Відхилено    
161. 7) до розшуку боржника;   -55- Кожин Б.Б. (реєстр. картка № 317)
В ст. 17 після слів "про що виноситься відповідна постанова" додати слова "..., в якій вказуються причини і обставини відкладення" і далі за текстом.  
Відхилено    
162. 8) до повернення боржника чи стягувача з відпустки за межами населеного пункту;      Стаття 33 (16). Відстрочка або розстрочка виконання, зміна способу і порядку виконання рішення За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду чи іншого органу, який видав виконавчий документ, з заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про зміну способу і порядку виконання. Рішення про відстрочку або розстрочку виконання, зміну способу і порядку виконання повинно бути прийнято у 10-денний строк і може бути оскаржено у встановленому порядку.  
163. 9) у випадках, передбачених пунктом 9 статті 19 цього Закону, - до закінчення провадження у справі.      Стаття 34 (18). Обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження  
164. Стаття 21. Підстави для закриття виконавчого провадження   -56- Рябченко О.В. (в.о. № 25)
У п.3 ст.18 після слів "військових формувань" додати слова "передбачених законом."  
Враховано   Виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках: 1) смерті стягувача або боржника, оголошення їх померлим чи визнання безвісно відсутніми, або припинення існування сторони - (юридичної особи) - якщо установлені судом правовідносини допускають правонаступництво; 2) визнання стягувача або боржником недієздатним; 3) проходження боржником строкової військової служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях якщо за умовами служби провадження виконавчих дій неможливе, чи на прохання стягувача, який проходить строкову військову службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях; 4) оспорювання боржником виконавчого документа у судовому порядку, якщо таке допускається законодавством; 5) прийняття судом до розгляду скарги на дії органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення; 6) винесення постанови про зупинення виконання відповідного рішення посадовою особою, якій законом надано таке право; 7) подання до суду позову про виключення майна з опису; 8) порушення арбітражним судом провадження у справі про банкрутство боржника.  
165. Виконавче провадження закривається у разі:   -57- Андресюк Б.П. (реєстр. картка № 445)
Богатирьова Р.В.
Доповнити частину першу ст.21 першим пунктом такого змісту: "1) виконання рішення у повному обсязі;", змінивши нумерацію пунктів.  
Відхилено    
166. 1) письмової відмови стягувача від стягнення;   -58- Філіпчук Г.Г. (в.о. № 203)
Пункт 1 ст.21 після доповнити словами "..., в якій обов'язково зазначаються обгрунтовані причини відмови."  
Відхилено    
167. 2) затвердження судом мирової угоди між боржником і стягувачем;   -59- Рябченко О.В. (в.о. № 25)
У п.2 ст.19 після слів "військових формувань" додати слова "передбачених законом."  
Відхилено   Стаття 35 (19). Право державного виконавця зупинити виконавче провадження Виконавче провадження може бути зупинено у разі: 1) звернення державного виконавця до суду або іншого органу, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню;  
    -60- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Статтю 19 викласти у вигляді трьох статей: "Стаття 51. Зупинення вчинення виконавчих дій 1. Державний виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі звернення до суду чи іншого органу з заявою про винесення додаткового рішення чи подання відповідних роз'яснень. 2. Державний виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: - оспорювання боржником виконавчого напису нотаріуса; - подачі скарги на дії адміністративних органів подання позову про виключення майна із акту опису. 3. Якщо особа оскаржила до суду дії державного виконавця, останній зупиняє вчинення лише тієї виконавчої дії, яка оскаржена. 4. Державний виконавець має право зупинити вчинення виконавчих дій за заявою боржника, якщо він - проходить строкову військову службу; - направлений у довгострокове відрядження; - лікується у стаціонарному лікувальному закладі; - перебуває у відпустці. У цих випадках державний виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій на строк до 1 місяця. Якщо до закінчення 1 місяця боржник не призначить представника, державний виконавець продовжує вчиняти виконавчі дії. 5. Державний виконавець зупиняє виконавче провадження у разі визнання боржника недієздатним - до призначення опікуна. 6. Державний виконавець має право зупинити вчинення виконавчих дій у разі оголошення розшуку боржника. 7. З метою захисту прав кредитора державний виконавець має право у всіх випадках, передбачених ч.ч. 1 - 6 цієї статті, описати майно боржника, опечатати його і накласти на нього арешт. 8. Про зупинення вчинення виконавчих дій, відмову у такому зупиненні державний виконавець приймає постанову і повідомляє про неї сторони. 9. Державний виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі порушення арбітражним судом провадження у справі про банкрутство - до її вирішення. Стаття 52. Зупинення вчинення виконавчих дій за рішенням суду За заявою боржника суд, що виніс рішення, на підставі якого відкрите виконавче провадження, а також суд за місцем його виконання може зупинити виконавчі дії на певний строк, якщо їх вчинення у строки, що визначені у статті цього Закону, може завдати боржникові непомірних втрат. Таке рішення може бути оскаржене кредитором на загальних підставах. Стаття 53. Зупинення виконавчих дій у зв'язку з поданням протесту на рішення суду, яке вступило в законну силу 1. Посадова особа, яка опротестувала рішення суду, на підставі якого відкрито виконавче провадження, має право зупинити виконавчі дії, про що виносить постанову і повідомляє про це державну виконавчу службу. Державний виконавець негайно повідомляє кредитора про зупинення виконавчих дій. 2. Виконавчі дії може бути зупинено протягом одного місяця."  
Враховано частково    
168. 3) смерті стягувача або боржника, якщо передбачені рішенням вимоги і обов'язки не переходять до правонаступника померлого;      2) прохання боржника, який проходить строкову службу у складі Збройних Сил України чи інших військових формувань; 3) перебування боржника у тривалому службовому відрядженні; 4) знаходження боржника на лікуванні у стаціонарному лікувальному закладі; 5) подання скарги на дії державного виконавця або відмову в його відводі; 6) оголошення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; 7) знаходження боржника або стягувача у відпустці за межами населеного пункту, де вони проживають  
169. 4) закінчення передбаченого законодавством терміну давності;       
170. 5) скасування рішення, на підставі якого видано виконавчий документ. У разі закриття виконавчого провадження всі вжиті державним виконавцем заходи щодо примусового виконання (опис майна, його арешт тощо) скасовуються.      Стаття 36 (20). Порядок і строки зупинення виконавчого провадження Державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених у статтях 34 і 35 цього Закону, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Копія постанови надсилається у триденний строк сторонам та суду, або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ. Виконавче провадження зупиняється: у випадках, передбачених пунктами 1, 2 статті 34, - до визначення правонаступників боржника або призначення опікуна недієздатному боржникові; у випадках, передбачених пунктом 3 статті 34, пунктами 2. 3, 4, 6, 7 статті 35, -до закінчення існування названих обставин; у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6, 7, 8 статті 34, пунктом 5 статті 35, - до розгляду питання по суті. Постанова про зупинення виконавчого провадження може бути оскаржена до суду в 10-денний строк. Строки зупинення виконавчого провадження можуть бути скорочені судом. Впродовж строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний поновити виконавче провадження за власною ініціативою або заявою стягувача.  
171. Стаття 22. Розгляд питань про зупинення чи закриття виконавчого провадження   -61- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 22 вважати статтею 37 і викласти її в такій редакції: "Стаття 37. Закриття виконавчого провадження Виконавче провадження підлягає закриттю державним виконавцем у випадках: 1) прийняття судом відмови стягувача від стягнення: 2) затвердження судом мирової угоди між стягувачем і боржником про закриття виконавчого провадження; 3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; 4) недостатності майна юридичної особи-боржника, що ліквідується, для задоволення вимог стягувача; 5) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на основі виконавчого документа; 6) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника при виконанні рішення про передачу їх стягувачеві, або знищення речі, яка мала бути передана стягувачеві в натурі; 7) закінчення передбаченого законом строку для даного виду стягнення. Державний виконавець виносить у триденний строк з дня, коли йому стали відомі обставини, зазначені в цій статті, вмотивовану постанову про закриття виконавчого провадження, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Копія постанови надсилається у триденний строк сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), якими видано виконавчий документ. Постанова про закриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби або до суду в 10-денний строк з дня її одержання."  
Враховано   Стаття 37 (22). Закриття виконавчого провадження  
172. Питання про зупинення чи закриття виконавчого провадження розглядаються державним виконавцем у триденний термін, про що виноситься постанова, яка затверджується начальником інспекції. Копія постанови у триденний термін надсилається сторонам. Постанова може бути оскаржена до суду в десятиденний термін, щодо неї може бути внесено окреме подання.   -62- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Статтю 22 викласти в такій редакції: "Стаття 54. Закриття виконавчого провадження 1. Державний виконавець закриває виконавче провадження у разі повного виконання рішення суду чи рішення іншого органу. 2. Державний виконавець закриває виконавче провадження у разі смерті (ліквідації) кредитора, якщо його право не може перейти до правонаступників. 3. Державний виконавець закриває провадження у разі знищення речі, яка мала бути передана кредиторові в натурі, або настання інших обставин, які унеможливили виконання рішення суду чи іншого органу. 4. Державний виконавець закриває виконавче провадження у разі скасування рішення суду чи іншого органу, на підставі якого воно було відкрите. 5. Державний виконавець виносить постанову про закриття виконавчого провадження і невідкладно надсилає її сторонам." Додати після статті 22 нові статті такого змісту: Стаття 55. Закриття виконавчого провадження за заявою стягувача 1. Державний виконавець закриває виконавче провадження за заявою кредитора. Якщо заяву про закриття виконавчого впровадження стягувач надсилає поштою, вона має бути посвідчена посадовою особою за місцем його проживання чи роботи або нотаріусом. 2. Стягувач має право відкликати свою відмову від примусового виконання протягом строку, що встановлений статтею ---- цього Закону. У цьому разі виконання рішення починається від дня подання заяви про це. 3. Державний виконавець закриває виконавче провадження про стягнення аліментів для неповнолітньої дитини або особи, що є недієздатною, за заявою стягувача лише зі згоди органу опіки та піклування. 4. За позовом стягувача суд може визнати відмову від примусового виконання недійсною, якщо буде доведено, що вона була подана під впливом обману, насильства чи збігу важких обставин. Стаття 56. Закриття виконавчого провадження на підставі мирової угоди стягувача і боржника 1. Якщо в процесі виконання рішення суду або іншого органу стягувач та боржник уклали мирову угоду, державний виконавець закриває виконавче провадження. 2. У разі невиконання боржником умов мирової угоди, за заявою стягувача державний виконавець поновлює виконавче провадження, якщо з часу укладання мирової угоди не минуло трьох років. 3. Мирову угоду у виконавчому провадженні про стягнення аліментів для неповнолітньої дитини або недієздатної особи державний виконавець приймає зі згоди органу опіки та піклування."  
Враховано частково   Виконавче провадження підлягає закриттю державним виконавцем у випадках: 1) прийняття судом відмови стягувача від стягнення: 2) затвердження судом мирової угоди між стягувачем і боржником про закриття виконавчого провадження; 3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; 4) недостатності майна юридичної особи-боржника, що ліквідується, для задоволення вимог стягувача; 5) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на основі виконавчого документа; 6) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника при виконанні рішення про передачу їх стягувачеві, або знищення речі, яка мала бути передана стягувачеві в натурі; 7) закінчення передбаченого законом строку для даного виду стягнення. Державний виконавець виносить у триденний строк з дня, коли йому стали відомі обставини, зазначені в цій статті, вмотивовану постанову про закриття виконавчого провадження, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Копія постанови надсилається у триденний строк сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), якими видано виконавчий документ. Постанова про закриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби або до суду в 10-денний строк з дня її одержання.  
173. Стаття 23. Наслідки закриття виконавчого провадження   -63- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 23 вважати статтею 38 і викласти її в такій редакції: "Стаття 38. Наслідки закриття виконавчого провадження У разі закриття виконавчого провадження припиняється чинність опису та арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з закриттям виконавчого провадження. Закрите виконавче провадження не може бути розпочате знову."  
Враховано   Стаття 38 (23). Наслідки закриття виконавчого провадження  
174. Після набрання законної сили і скасування всіх вжитих державним виконавцем заходів щодо примусового виконання постанова про закриття виконавчого провадження разом з виконавчим документом надсилається до суду або органу, який виніс рішення, з поміткою про виконання чи із зазначенням обставин, з яких рішення не може бути виконано. Закрите виконавче провадження не може бути розпочато знову.   -64- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Статтю 23 викласти в такій редакції: "Стаття 62. Правові наслідки закриття виконавчого провадження 1. У зв'язку з закриттям виконавчого провадження припиняється чинність опису та арешту майна, що були здійснені раніше. 2. Якщо на депозитному рахунку державної виконавчої служби залишилися кошти, що були стягнені з боржника, вони повертаються йому, якщо інше не зазначено у мировій угоді стягувача і боржника. 3. За заявою кредитора державний виконавець повертає йому документи, на підставі яких було відкрите виконавче провадження."  
Враховано частково   У разі закриття виконавчого провадження припиняється чинність опису та арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з закриттям виконавчого провадження. Стаття 39. Закінчення виконавчого провадження державним виконавцем Виконавче провадження закінчується у випадках: 1) фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом; 2) закриття виконавчого провадження відповідно до статті 37 цього Закону; 3) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, або на письмову вимогу стягувача; 4) направлення виконавчого документа за належністю до іншого підрозділу державної виконавчої служби. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Постанова про закінчення виконавчого провадження може бути оскржена сторонами до суду у 10-денний строк.  
    -65- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Додати до проекту нову статтю 39 такого змісту: "Стаття 39. Закінчення виконавчого провадження державним виконавцем Виконавче провадження закінчується у випадках: 1) фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом; 2) закриття виконавчого провадження відповідно до статті 37 цього Закону; 3) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, або на письмову вимогу стягувача; 4) направлення виконавчого документа за належністю до іншого підрозділу державної виконавчої служби. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Постанова про закінчення виконавчого провадження може бути оскржена сторонами до суду у 10-денний строк. Державний виконавець надсилає повідомлення про закінчення виконавчого провадження відповідному суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ."  
Немає висновку    
175. Стаття 24. Повернення виконавчих документів   -66- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 24 вважати статтею 40 і викласти її в такій редакції: "Стаття 40. Повернення виконавчого документу стягувачеві Виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилось або було проведено частково, повертається стягувачеві: 1) за письмовою заявою стягувача; 2) якщо у боржника відсутнє майно або доходи, на які може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна або доходів виявились безрезультатними; 3) якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення, одержати певні предмети, які повинні бути передані йому від боржника згідно з рішенням; 4) у разі, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа. Про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-4 частини першої цієї статті, державний виконавець складає акт. У разі повернення стягувачеві виконавчого документа з підстав, зазначених у пунктах 1, 3 частини першої цієї статті, йому повністю повертається авансовий внесок, передбачений цим Законом, а при поверненні виконавчого документа з інших підстав - лише в частині, що перевищує здійснені державним виконавцем витрати на провадження виконавчих дій. Про повернення виконавчого документа і авансового внеску стягувачеві державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби, і може бути оскаржена до суду в 10-денний строк. Повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав, передбачених пунктами 2-4 частини першої цієї статті не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в межах строків, встановлених статтею 21 цього Закону."  
Враховано   Стаття 40 (24). Повернення виконавчого документу стягувачеві  
176. Виконавчий документ, за яким стягнення не провадилось або було проведено частково, повертається стягувачеві:      Виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилось або було проведено частково, повертається стягувачеві:  
177. 1) за заявою стягувача;      1) за письмовою заявою стягувача;  
178. 2) якщо у боржника відсутнє майно або доходи, на які може бути звернено стягнення;      2) якщо у боржника відсутнє майно або доходи, на які може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна або доходів виявились безрезультатними;  
179. 3) якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення, або одержати вилучені у боржника певні предмети, зазначені у виконавчому документі, або перешкоджає провадженню виконавчих дій;      3) якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення, одержати певні предмети, які повинні бути передані йому від боржника згідно з рішенням;  
180. 4) якщо за зазначеною стягувачем адресою боржник не проживає (не перебуває) або не працює чи не знаходиться його майно, коли місце перебування боржника невідоме, а також якщо в зазначеній стягувачем кредитній установі немає відкритого рахунку юридичній особі.      4) у разі, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа. Про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-4 частини першої цієї статті, державний виконавець складає акт.  
181. У разі неможливості стягнення за обставин, зазначених у пунктах 2, 3 і 4 частини першої цієї статті, державний виконавець складає акт, після затвердження якого начальником інспекції виноситься мотивована постанова про повернення виконавчого документа.      У разі повернення стягувачеві виконавчого документа з підстав, зазначених у пунктах 1, 3 частини першої цієї статті, йому повністю повертається авансовий внесок, передбачений цим Законом, а при поверненні виконавчого документа з інших підстав - лише в частині, що перевищує здійснені державним виконавцем витрати на провадження виконавчих дій.  
182. Повернення виконавчого документа стягувачеві не позбавляє його права знову пред'явити цей документ для виконання в межах встановленого законом терміну, про що стягувачеві повинно бути роз'яснено.   -67- Андресюк Б.П. (реєстр. картка № 445)
Богатирьова Р.В.
Статтю 24 доповнити частиною такого змісту: "Виконавча служба зобов'язана вживати (як за заявами стягувача, так і за власною ініціативою) заходи щодо виявлення майна, доходів та коштів боржника."  
Відхилено   Про повернення виконавчого документа і авансового внеску стягувачеві державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби, і може бути оскаржена до суду в 10-денний строк. Повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав, передбачених пунктами 2-4 частини першої цієї статті не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в межах строків, встановлених статтею 21 цього Закону. Стаття 41. Відновлення виконавчого провадження У разі, якщо постанова державного виконавця про закриття виконавчого провадження визнана судом незаконною, виконавче провадження підлягає відновленню. Про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову не пізніш як у триденний строк з дня винесення ухвали суду, і в той же строк повідомляє стягувача і боржника, а також суд або інший орган (посадову особу), які видали виконавчий документ, про відновлення виконавчого провадження.  
    -68- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Додати до проекту нову статтю 41 такого змісту: "Стаття 41. Відновлення виконавчого провадження У разі, якщо постанова державного виконавця про закриття виконавчого провадження визнана судом незаконною, виконавче провадження підлягає відновленню. Про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову не пізніш як у триденний строк з дня винесення ухвали суду, і в той же строк повідомляє стягувача і боржника, а також суд або інший орган (посадову особу), які видали виконавчий документ, про відновлення виконавчого провадження."  
Враховано    
    -69- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Додати до проекту нову статтю такого змісту: "Стаття 57. Відновлення виконавчого провадження 1. Державний виконавець відновлює виконавче провадження, якщо після складення акту про примусове виконання рішення суду про вселення, а також рішення, яким боржник зобов`язаний не чинити перешкод у здійсненні права, він продовжує чинити такі перешкоди. Такі рішення вважаються виконаними, якщо стягувачеві забезпечена можливість безперешкодного здійснення свого права. 2. Якщо перешкоди у здійсненні права вчинені не боржником, а іншою особою, виконавче провадження не відновлюється."  
Враховано частково    
183. Стаття 25. Розшук боржника   -70- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 25 вважати статтею 42 і викласти її в такій редакції: "Стаття 42. Оголошення розшуку У разі відсутності відомостей про місце проживання (знаходження) боржника за виконавчими документами про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'ю або у зв'язку з втратою годувальника, а також за виконавчими документами про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. У разі відсутності відомостей про місце знаходження майна боржника за виконавчими документами, зазначених у частині першій, державний виконавець виносить постанову про розшук майна, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (знаходження) боржника чи місцем знаходження його майна, або за місцем проживання (знаходження) стягувача. Розшук громадянина-боржника і розшук дитини здійснюють органи внутрішніх справ, а розшук боржника-юридичної особи, а також майна боржника здійснює державна виконавча служба. Постанова про розшук обов'язкова до виконання. Витрати, пов'язані з розшуком боржника, його майна та розшуком дитини, стягуються з боржника за постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. За іншими виконавчими документами державний виконавець може звернутись до суду з поданням про розшук боржника або дитини чи винести постанову про оголошення розшуку майна боржника за наявності письмової згоди стягувача відшкодувати витрати на розшук та авансувати зазначені витрати відповідно до цього Закону. В цьому випадку стягувач має право у судовому порядку вимагати від боржника компенсації витрат, пов'язаних з проведенням розшуку. Незвернення державного виконавця до суду у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, а також постанова державного виконавця про відмову у розшуку боржника, дитини або майна боржника та постанова про стягнення витрат, пов'язаних з розшуком, можуть бути оскаржені до відповідного суду у 10-денний строк."  
Враховано   Стаття 42 (25). Оголошення розшуку  
184. У разі відсутності відомостей про місце фактичного перебування (знаходження) боржника за поданням державного виконавця у передбачених законодавством випадках за заявою стягувача суд може винести ухвалу про розшук.      У разі відсутності відомостей про місце проживання (знаходження) боржника за виконавчими документами про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'ю або у зв'язку з втратою годувальника, а також за виконавчими документами про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. У разі відсутності відомостей про місце знаходження майна боржника за виконавчими документами, зазначених у частині першій, державний виконавець виносить постанову про розшук майна, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.  
185. Розшук боржника, в тому числі юридичної особи, оголошується за місцем виконання рішення або за місцем проживання (знаходження) стягувача і провадиться через органи внутрішніх справ за місцем проживання, перебування (знаходження) останнього.      Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (знаходження) боржника чи місцем знаходження його майна, або за місцем проживання (знаходження) стягувача. Розшук громадянина-боржника і розшук дитини здійснюють органи внутрішніх справ, а розшук боржника-юридичної особи, а також майна боржника здійснює державна виконавча служба. Постанова про розшук обов'язкова до виконання.  
186. За заявою органу внутрішніх справ суд постановляє рішення про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з його розшуком.      Витрати, пов'язані з розшуком боржника, його майна та розшуком дитини, стягуються з боржника за постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. За іншими виконавчими документами державний виконавець може звернутись до суду з поданням про розшук боржника або дитини чи винести постанову про оголошення розшуку майна боржника за наявності письмової згоди стягувача відшкодувати витрати на розшук та авансувати зазначені витрати відповідно до цього Закону. В цьому випадку стягувач має право у судовому порядку вимагати від боржника компенсації витрат, пов'язаних з проведенням розшуку. Незвернення державного виконавця до суду у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, а також постанова державного виконавця про відмову у розшуку боржника, дитини або майна боржника та постанова про стягнення витрат, пов'язаних з розшуком, можуть бути оскаржені до відповідного суду у 10-денний строк.  
187. РОЗДІЛ ІІІ Учасники виконавчого провадження       
188. Стаття 26. Сторони у виконавчому провадженні   -71- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 26 вважати статтею 11 і викласти її в такій редакції: "Стаття 11. Сторони виконавчого провадження Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем може бути фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником може бути фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням), або утриматись від їх вчинення. У виконавчому провадженні можуть брати участь кілька стягувачів або боржників. Кожен з них щодо іншої сторони має право брати участь у виконавчому провадженні самостійно або може доручити участь у виконавчому провадженні одному з співучасників. У разі вибуття однієї з сторін державний виконавець зобов'язаний своєю постановою здійснити заміну цієї сторони її правонаступником, визначеним відповідно до закону. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові в тій мірі, в якій вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив."  
Враховано    
189. Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач та боржник. Стягувачем може бути фізична та юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником може бути фізична або юридична особа, яка зобов'язана за виконавчим документом вчинити певні дії чи утриматись від їх вчинення, передати майно, з якої стягуються певні грошові суми чи на яку покладено інші обов'язки або встановлено обмеження за виконавчим документом.       
190. У виконавчому провадженні можуть брати участь кілька стягувачів або боржників. Кожен з них щодо іншої сторони має право брати участь у виконавчому провадженні самостійно або через свого представника.      Стаття 43 (85). Розподіл стягнутих з боржника грошових сум З грошової суми (в тому числі одержаної від реалізації майна боржника), яка стягнута державним виконавцем з боржника, сплачується виконавчий збір, накладений на боржника у процесі виконання рішення, компенсуються витрати на здійснення виконавчих дій. Грошова сума, яка залишилася, використовується на сплату штрафу, для задоволення вимог стягувача. Сума, яка залишилася після задоволення усіх вимог стягувача, повертається боржникові.  
191. Стаття 27. Правонаступництво сторін виконавчого провадження      Стаття 44 (86). Черговість задоволення вимог стягувачів  
192. У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження (смерть громадянина, припинення юридичної особи, уступка вимоги, переведення боргу та взяття боргу на себе) державний виконавець допускає заміну цієї сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені у виконавчому провадженні до його участі у виконавчому провадженні, є обов'язковими так само, як і для особи, яку правонаступник замінив.      У разі недостатності суми, стягненої з боржника для задоволення всіх вимог за виконавчими документами, ця сума розподіляється державним виконавцем між стягувачами в порядку черговості, встановленої цією статтею. У першу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника; забезпечені заставою вимоги про стягнення вартості заставленого майна. У другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими правовідносинами; вимоги щодо виплати наданої адвокатами юридичної допомоги, виплати винагороди, що належить авторам за використання його твору, відкриття, винаходу, промислового зразка, на які видано відповідні свідоцтва. Після повного задоволення зазначених вимог задовольняються вимоги громадян із соціального страхування та вимоги громадян про відшкодування збитків, заподіяних їх майну злочином або адміністративним правопорушенням. У третю чергу задовольняються вимоги щодо податків і неподаткових платежів до бюджету; органів страхування з обов'язкового страхування. У четверту чергу задовольняються всі інші вимоги в порядку надходження виконавчих документів. Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог стягувачів попередньої черги. У разі недостатності стягненою суми для повного задоволення усіх вимог однієї черги ці вимоги задовольняються пропорційно належній кожному стягувачеві сумі. Суми, стягнені з боржника і належні до перерахування стягувачам, зараховуються державним виконавцем на депозитний рахунок відповідного відділу державної виконавчої служби і видаються стягувачеві у встановленому порядку.  
193. Стаття 28. Процесуальне представництво   -72- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 28 вважати статтею 12 і викласти іі в такій редакції: Стаття 12 (28). Представництво сторін у виконавчому провадженні Сторони можуть реалізовувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь громадянина у виконавчому провадженні не позбавляє його права мати представника, за винятком випадку, коли боржник зобов'язаний згідно з рішенням вчинити певні дії особисто. Неповнолітні та особи, визнані судом недієздатними, здійснюють свої права та виконують обов'язки у виконавчому провадженні відповідно до вимог закону. Якщо стороною виконавчого провадження є особа, визнана судом безвісно відсутньою, державний виконавець залучає до участі у виконавчому провадженні особу, яка є її опікуном. Участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють в межах повноважень, наданих ії законом або через представників юридичної особи. Повноваження представника мають бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону."  
Враховано    
194. Сторони можуть реалізувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні особисто або через представників. Особиста їх участь у справі не позбавляє права мати представника. Якщо за виконавчим документом боржник зобов'язаний вчинити дії особисто, то він не має права діяти через представника.       
195. Участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх органами чи посадовими особами, які діють в межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням, або через їх представників. Особи, які виступають представниками юридичної особи, зобов'язані мати документи, що підтверджують їх повноваження.       
196. Стаття 29. Законні представники      Стаття 45 (82). Витрати, пов'язані з проведення виконавчих дій  
197. Права і охоронювані законом інтереси недієздатних громадян, громадян, які не мають повної дієздатності, та громадян, визнаних обмежено дієздатними, захищають їх законні представники - батьки, усиновителі, опікуни або піклувальники. Вони повинні мати документи, що посвідчують їх повноваження і дають їм право вчиняти всі дії, щодо захисту законних інтересів тих, кого вони представляють, з обмеженнями, передбаченими законодавством.   -73- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Статтю 82 викласти в такій редакції: "Стаття 71. Види витрат, які підлягають відшкодуванню витрат 1. Боржник зобов'язаний відшкодувати витрати, які були зроблені для забезпечення виконання рішення суду чи іншого органу, зокрема на: 1) розшук (статті цього Закону); 2) оцінку, опис, опечатання, арешт майна; 3) перевезення та зберігання майна; 4) оплату експертів, перекладачів, понятих; 5) продаж майна, в тому числі з прилюдних торгів; 6) переказ стягувачеві грошових сум;  
Враховано частково   Витратами, пов'язаними з проведенням виконавчих дій, є витрати на організацію і проведення виконавчих дій із спеціального фонду виконавчого провадження, а також кошти сторін та інших осіб на проведення виконавчих дій відповідно до цього Закону. До витрат на проведення виконавчих дій належать кошти, витрачені на:  
198. У виконавчому провадженні, в якому повинен брати участь громадянин, визнаний у встановленому порядку безвісно відсутнім, його представником виступає опікун, призначений судом для охорони майна.      1) перевезення, зберігання і реалізацію майна боржника;  
199. У виконавчому провадженні, в якому повинен брати участь спадкоємець особи, померлої або оголошеної у встановленому порядку померлою, якщо спадщина ще ніким не прийнята, представником спадкоємця виступає особа, призначена судом для охорони успадкованого майна і управління ним.   -74- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
7) оголошення в засобах масової інформації; 8) проїзду державного виконавця до місця виконання. 2. Боржник зобов'язаний відшкодувати і інші розумні витрати, які були зроблені для забезпечення виконання."  
Враховано   2) оплату праці експертів, перекладачів та інших осіб, залучених у встановленому порядку до провадження виконавчих дій; 3) поштовий переказ стягувачеві стягнених сум; 4) розшук боржника, його майна або розшук дитини;  
200. Законні представники можуть доручити представляти їх інтереси у виконавчому провадженні у справі іншій особі, яку вони обирають своїм представником.   -75- Єльяшкевич О.С. (в.о. № 182)
Текст ст.82 потребує редакційного доопрацювання, оскільки не ясно, на кого ж поширюються положення цього Закону  
Відхилено   5) оголошення в засобах масової інформації; 6) інші необхідні виконавчі дії, здійснені в процесі виконання рішення.  
201. Стаття 30. Повноваження представників       
202. Повноваження на участь у виконавчому провадженні дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, всіх дій, пов'язаних з виконавчим провадженням, зокрема:      Стаття 46 (91). Виконавчий збір У разі невиконання рішення у строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби стягується виконавчий збір у розмірі п'яти відсотків від належної до стягнення суми або вартості майна боржника, а за невиконання рішення немайнового характеру - у розмірі двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян з боржника-громадянина і у розмірі п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян з боржника-юридичної особи.  
203. 1) пред'явлення і відкликання виконавчого документа, відмова від його виконання, укладення мирової угоди;      Не стягується виконавчий збір з осіб, звільнених від його сплати згідно із законодавством. Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. Наступні пред'явлення до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчим збором не обкладаються. 50 відсотків від суми виконавчого збору, стягнутого державною виконавчою службою, спрямовується у спеціальний фонд виконавчого провадження, на розвиток та матеріально-технічне забезпечення державної виконавчої служби, а також на преміювання державних виконавців у встановленому порядку. Решта суми виконавчого збору зараховується до державного бюджету. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена до суду в 10-денний строк. У разі закриття виконавчого провадження у зв'язку з скасуванням рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на основі виконавчого документа, виконавчий збір повертається боржникові.  
204. 2) передача повноважень іншій особі (передоручення);       
205. 3) оскарження дій державного виконавця.       
206. Одержання присудженого майна чи грошей повинно бути спеціально обумовлені у дорученні. Повноваження представника у виконавчому провадженні повинні бути оформлені відповідно до законодавства.   -76- Андресюк Б.П. (реєстр. картка № 445)
Богатирьова Р.В.
У частині другій ст.30 після слів "майна чи грошей" додати слова "право на відмову від виконання або укладення мирової угоди повинні", далі за текстом.  
Відхилено   Стаття 47. Винагорода державному виконавцеві Державний виконавець, який забезпечив реальне, своєчасне і законне виконання виконавчого документа, одержує винагороду у розмірі двох відсотків від стягнутої ним суми або вартості майна, але не більше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а по виконавчому документу немайнового характеру - п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  
    -77- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Доповнити проект новою статтею 47 такого змісту: "Стаття 47. Винагорода державному виконавцеві Державний виконавець, який забезпечив реальне, своєчасне і законне виконання виконавчого документа, одержує винагороду у розмірі двох відсотків від стягнутої ним суми або вартості майна, але не більше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а по виконавчому документу немайнового характеру - п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  
Враховано    
    -78- Лавринович О.В. (в.о. № 121)
Нову статтю 47 виключити.  
Відхилено    
207. Стаття 31. Права і обов'язки осіб та сторін, які беруть участь у виконавчому провадженні   -79- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 31 вважати статтею 29 і викласти її в такій редакції: "Стаття 29 (31). Права і обов'язки сторін та інших осіб у виконавчому провадженні Сторони та інши учасники виконавчого провадження мають право знайомитись з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають в ході виконавчого провадження, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати дії державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватись іншими правами, наданими цим Законом. Стягувач має право подати заяву про видачу дубліката виконавчого документа, про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа для виконання, про відмову від стягнення і повернення виконавчого документа. Сторони мають право укласти мирову угоду, яка затверджується судом, оспорювати належність майна і його оцінку, подавати письмове заперечення проти розрахунку державного виконавця щодо розподілу коштів між стягувачами. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватись усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій."  
Враховано    
208. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, мають право знайомитись з усіма матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення, висловлювати доводи, міркування з усіх питань, що виникають в ході виконавчого провадження, заперечувати проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, які беруть участь у виконавчому провадженні, заявляти відводи, оскаржувати дії державного виконавця і судді з питань виконавчого провадження та користуватись іншими правами, наданими цим Законом.       
209. Стягувач може зменшити розмір стягнення і надати відстрочку або розстрочку виконання, відмовитись від стягнення.       
210. Стягувач має право:       
211. подати заяву про видачу дубліката виконавчого документа, про поновлення процесуального терміну пред'явлення виконавчого документа для виконання, про повернення виконавчого документа, про залишення за собою належного боржнику непроданого майна або будинку в рахунок покриття боргу;       
212. пред'явити позов про відшкодування заподіяної шкоди щодо особи, яка ухилилася від вимог державного виконавця, пов'язаних із зверненням стягнення на майно боржника;       
213. вимагати призначення боржнику офіційного представника.       
214. Сторони мають право: укладати мирову угоду, оспорювати належність майна і його оцінку, подавати письмове заперечення проти розрахунку державного виконавця щодо розподілу коштів між стягувачами. Державний виконавець вправі не приймати відмови від стягнення і не подавати на затвердження мирову угоду, якщо ці дії суперечать законові або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.   -80- Андресюк Б.П. (реєстр. картка № 445)
Богатирьова Р.В.
Статтю 83 виключити.  
Відхилено   Стаття 48 (83). Авансування витрат на виконавче провадження З метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням з державним виконавцем внести на депозитний рахунок відповідного відділу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення відповідних витрат або для покриття їх частини.  
215. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватись всіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій.   -81- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Додати до проекту нову статтю 49 такого змісту: "Стаття 49. Особливості виконання рішень у разі відкриття кількох виконавчих проваджень щодо одного боржника У разі, якщо у районному, міському відділі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того ж боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження. Якщо виконавчі провадження щодо одного й того ж самого боржника відкриті у кілької районних, міських відділах державної виконавчої служби, виконання вимог цієї статті забезпечується в порядку, встановленому Міністерством юстиції України. З метою реалізації вимог цієї статті Департаментом державної виконавчої служби формуються відповідні банки даних про відкриття виконавчих проваджень у підрозділах державної виконавчої служби."  
Враховано   При завершенні виконавчих дій авансовий внесок повністю повертається стягувачеві. Стаття 49. Особливості виконання рішень у разі відкриття кількох виконавчих проваджень щодо одного боржника У разі, якщо у районному, міському відділі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того ж боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження. Якщо виконавчі провадження щодо одного й того ж самого боржника відкриті у кілької районних, міських відділах державної виконавчої служби, виконання вимог цієї статті забезпечується в порядку, встановленому Міністерством юстиції України. З метою реалізації вимог цієї статті Департаментом державної виконавчої служби формуються відповідні банки даних про відкриття виконавчих проваджень у підрозділах державної виконавчої служби.  
216. Стаття 32. Особи, які не можуть бути представниками у виконавчому провадженні   -82- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 32 вважати статтею 13 і викласти її в такій редакції: "Стаття 13. Особи, які не можуть бути представниками у виконавчому провадженні: Представниками у виконавчому провадженні не можуть бути: 1) особи, які не досягли 18 років, крім випадків, передбачених законом; 2) особи, над якими встановлено опіку чи піклування; 3) судді, слідчі, прокурори, державні виконавці, крім випадків, коли вони діють як законні представники або як уповноважені особи відповідного органу, що є стороною виконавчого провадження; 4) інші особи, які відповідно до закону не можуть здійснювати представництво.  
Враховано    
217. Представниками у виконавчому провадженні не можуть бути:       
218. 1) особи, які не досягли повноліття;       
219. 2) особи, над якими встановлено опіку, піклування;       
220. 3) адвокати, які прийняли доручення з порушенням законодавства, а також особи, виключені з колегії адвокатів;       
221. 4) судді, слідчі і прокурори, крім випадків, коли вони діють як батьки, опікуни, піклувальники.       
222. Розділ ІУ Особи, які сприяють виконавчому провадженню       
223. Стаття 33. Участь понятих у виконавчому провадженні   -83- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 33 вважати статтею 16 і викласти її в такій редакції: "Стаття 16. Залучення понятих до проведення виконавчих дій Виконавчі дії можуть провадитись у присутності понятих. Присутність понятих обов'язкова при вчиненні виконавчих дій, пов'язаних з примусовим входженням до нежилих приміщень і сховищ, в яких зберігається майно боржника, що підлягає стягненню, або майно стягувача, яке має бути повернено йому в натурі; примусовим входженням до жилих будинків, квартир для забезпечення примусового вселення в них; примусовим входженням до будинків, квартир та інших приміщень, в яких знаходиться дитина, що має бути передана іншим особам відповідно до рішення суду; при проведенні огляду, арешту, вилучення і передачі майна. Як поняті можуть бути запрошені будь-які дієздатні громадяни, які не мають особистої заінтересованості в провадженні виконавчих дій і не пов'язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв'язками, підлеглістю чи підконтрольністю. Кількість понятих при вчиненні виконавчих дій не може бути менше двох. Понятий має право знати, для участі в проваддженні яких виконавчих дій його запрошено, на підставі якого виконавчого документа вони здійснюються, а також робити зауваження з приводу вчинення виконавчих дій. Зауваження понятого підлягають занесенню до акта відповідної виконавчої дії. Понятий зобов'язаний засвідчити факт, зміст і результати виконавчих дій, під час провадження яких він був присутній. Перед початком виконавчих дій, в яких беруть участь поняті, державний виконавець роз'яснює їх права і обов'язки. Поняті мають право на компенсацію зазначених витрат, пов'язаних з виконанням даних обов'язків. Зазначені витрати належать до витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.  
Враховано    
224. Виконавчі дії можуть провадитись у присутності понятих. Вони обов'язково повинні бути присутніми під час провадження виконавчих дій, пов'язаних з доступом до житла, приміщень, сховищ боржника, проведенням огляду, арешту, вилученням і передачею майна, а також у разі протидії державному виконавцеві. Кількість понятих не може бути меншою двох осіб.       
225. Як поняті можуть бути запрошені повнолітні дієздатні громадяни, які не мають особистої заінтересованості у провадженні виконавчих дій.       
226. Стаття 34. Права і обов'язки понятих   -84- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Статтю 34 викласти в такій редакції: Стаття 28. Права та обов'язки понятих 1. Перед початком виконавчих дій державний виконавець представляє сторонам осіб, що є понятими, роз'яснює їм їх права та обв'язки. 2. Понятий має право знати, для вчинення яких дій він залучений, на підставі якого правового документу вони вчиняються. Понятий має право робити зауваження державному виконавцеві, вимагати внесення їх до акту, яким засвідчується виконавча дія. Понятий має право на винагороду за надані ними послуги. Розмір винагороди визначає керівник державної виконавчої служби. Понятий має право на компенсацію витрат, які він поніс у зв'язку з виконанням своїх обов'язків. Виплачена понятому винагорода та компенсація зачисляється до витрат, пов'язаних з вчиненням виконавчих дій. 3. Понятий не має права втручатися у дії, які вчиняє державний виконавець. 4. Понятий зобов'язаний своїм підписом засвідчити вчинення виконавчої дії, при якій він був присутнім."  
Немає висновку   Глава V. Звернення стягнення на майно боржника  
227. Понятий має право знати, для провадження яких виконавчих дій він запрошується. Його зауваження підлягають занесенню до акта відповідної виконавчої дії. Понятий зобов'язаний засвідчити факт, зміст і результати виконавчих дій, під час провадження яких він був присутній. Перед початком виконавчих дій, в яких беруть участь поняті, державний виконавець роз'яснює їх права і обов'язки.       
228. Поняті мають право на компенсацію зазначених витрат, пов'язаних з виконанням даних обов'язків. Зазначені витрати належать до витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.      Стаття 50 (42). Порядок звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на грошові суми боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. За наявності даних про грошові кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт. У разі відсутності у боржника грошових коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на грошові кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання. У випадках коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.  
229. Стаття 35. Участь у виконавчому провадженні перекладача   -85- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 35 вважати статтею 15 і викласти її в такій редакції: "Стаття 15. У часть у виконавчому провадженні перекладача У разі необхідності під час провадженні виконавчих дій державний виконавець або сторони (їх представники) можуть запросити перекладача. Перекладачем може бути будь-яка дієздатна особа, що володіє мовами, знання яких необхідно для перекладу. Особі, якій потрібні послуги перекладача, державний виконавець надає строк для його запрошення. У випадку, коли зазначена особа не забезпечить участі перекладача у визначений строк, його може призначити своєю постановою державний виконавець. Перекладач має право на винагороду за виконану роботу, яка належить до витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій. У разі завідомо неправильного перекладу, а також за відмову виконати обов'язки перекладача особа несе відповідальність відповідно до законодавства України, про що він має бути попереджений державним виконавцем."  
Враховано    
230. В разі необхідності під час провадження виконавчих дій державний виконавець або сторони можуть запросити перекладача, будь-яку повнолітню дієздатну особу, що володіє мовою, необхідною для перекладу.       
231. Особі, якій потрібні послуги перекладача, надається термін для його запрошення. У разі коли така особа не забезпечить участі перекладача у встановлений державним виконавцем термін, його може призначити сам державний виконавець.       
232. Перекладач має право на винагороду за свою працю. Виплачена йому винагорода належить до витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.       
233. Стаття 36. Участь експертів і спеціалістів у виконавчому провадженні   -86- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 36 вважати статтею 14 і викласти її в такій редакції: "Стаття 14. Участь у виконавчому провадженні експерта або спеціаліста Для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають при здійсненні виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста, а при необхідності - кількох спеціалістів або експертів. Як експерт або спеціаліст може бути запрошена будь-яка дієздатна особа, що має необхідні знання, кваліфікацію, досвід роботи у відповідній галузі. Експерт або спеціаліст зобов'язаний дати письмовий висновок з питань, що поставлені йому державним виконавцем, а також давати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності. Експерт або спеціаліст має право на винагороду за надані ним помлуги, розмір якої визначає керівник органу державної виконавчої служби. Ця винагорода й інші витрати на проведення експертизи належать до витрат, пов'язаних з проводженням виконавчих дій. За відмову або ухилення від дачі, або дачі неправдивого завідомо висновку експерт несе відповідальність, передбачену законом, про що він має бути попереджений державним виконавцем."  
Враховано    
234. Для роз'яснення питань, що виникають під час провадження виконавчих дій і які вимагають відповідних спеціальних знань, державний виконавець може з власної ініціативи або на прохання сторін призначити постановою експерта чи спеціаліста. У разі потреби може бути запрошено кілька експертів (спеціалістів).       
235. Як експерт (спеціаліст) може бути запрошена будь-яка дієздатна особа, що має необхідні знання, кваліфікацію, досвід роботи у відповідній галузі. Експерт (спеціаліст) дає висновок у письмовій формі. Він має право на винагороду за виконання роботи. Ця винагорода й інші витрати на проведення експертизи належать до витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.       
236. Стаття 37. Взаємодія державних виконавців з працівниками органів внутрішніх справ   -87- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Додати до проекту нову статтю 51 такого змісту: "Стаття 51. Порядок звернення стягнення на грошові кошти боржника в іноземній валюті при обчисленні боргу в національній грошовій одиниці У разі відсутності у боржника коштів у гривні, достатніх для одночасного задоволення вимог стягувача, державний виконавець накладає стягнення на кошти боржника у іноземній валюті. Якщо кошти боржника в іноземній валюті є на рахунках, внесках або на зберіганні у банку або іншій кредитній установі, які мають право продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку України, державний виконавець зобов'язує їх протягом 7 днів продати іноземну валюту у розмірі, необхідному для погашення боргу. Якщо такі кошти є у банку або іншій кредитній установі, які не мають права продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку України, державний виконавець зобов'язує їх протягом 7 днів перерахувати ці кошти до банку або іншої кредитної установи, що мають таке право для їх реалізації відповідно до вимог частини другої цієї статті."  
Враховано    
237. Працівники органів внутрішніх справ у межах своєї компетенції повинні допомагати державним виконавцям у провадженні їх законної діяльності, якщо державним виконавцям чиниться опір або загрожує небезпека.      Стаття 51. Порядок звернення стягнення на грошові кошти боржника в іноземній валюті при обчисленні боргу в національній грошовій одиниці У разі відсутності у боржника коштів у гривні, достатніх для одночасного задоволення вимог стягувача, державний виконавець накладає стягнення на кошти боржника у іноземній валюті. Якщо кошти боржника в іноземній валюті є на рахунках, внесках або на зберіганні у банку або іншій кредитній установі, які мають право продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку України, державний виконавець зобов'язує їх протягом 7 днів продати іноземну валюту у розмірі, необхідному для погашення боргу. Якщо такі кошти є у банку або іншій кредитній установі, які не мають права продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку України, державний виконавець зобов'язує їх протягом 7 днів перерахувати ці кошти до банку або іншої кредитної установи, що мають таке право для їх реалізації відповідно до вимог частини другої цієї статті.  
238. Стаття 38. Відводи перекладача, експерта (спеціаліста)   -88- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 38 вважати статтею 17 і викласти її в такій редакції: "Стаття 17 (38). Відводи державного виконавця, експерта, спеціаліста, перекладача Державний виконавець, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участі у виконавчому провадженні і підлягають відводу, якщо вони є близькими родичами сторін, їх представників або інших осіб, що беруть участь у виконавчому провадженні, або заінтересовані в результаті виконання рішення, або є інші обставини, що викликають сумнів у їх неупередженості. За наявності обставин для відводу зазначені особи зобов'язані заявити самовідвід. З тих же підстав відвід цим особам може бути заявлений стягувачем, боржником або їх представниками. Відвід має бути вмотивованим, викладений у письмовій формі і заявлений у будь-який час до закінчення виконавчого провадження. Питання про відвід державного виконавця вирішується начальником районного, міського відділу Державної виконавчої служби, про що виноситься постанова. Питання про відвід експерта, спеціаліста чи перекладача вирішується вмотивованою постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного відділу. У разі відводу державного виконавця виконавчий документ передається у встановленому порядку іншому державному виконавцеві або до іншого підрозділу Державної виконавчої служби. Відмова у задоволенні відводу державного виконавця може бути оскаржена до відповідного суду у десятиденний строк, а відводу експерта, спеціаліста, перекладача - у той же строк начальнику відповідного відділу Державної виконавчої служби."  
Враховано    
239. Перекладачі, експерти (спеціалісти) не можуть брати участь у виконавчому провадженні і підлягають відводу на підставах і в порядку, зазначених у частинах першій і другій статті 4 цього Закону.       
240. Питання про відвід перекладача, експерта (спеціаліста) вирішується начальником інспекції, про що виноситься постанова.       
241. Розділ У Провадження, пов'язане з виконанням рішень       
242. Стаття 39. Добровільне виконання судових рішень   -89- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 39 вважати статтею 30 і викласти її в такій редакції: "Стаття 30. Добровільне виконання рішень Державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ними дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк. Постанова про відкриття виконавчого провадження вважається врученою боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі, за умов, передбачених для вручення судових повісток. У разі добровільного повного або часткового виконання рішення боржником державний виконавець складає про це акт, який підписується стягувачем і боржником. Якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення повністю або частково, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання у строк, передбачений статтею 25 цього Закону."  
Враховано    
243. Державний виконавець, починаючи виконувати рішення, надсилає боржникові повідомлення про добровільне його виконання.       
244. Якщо боржник брав участь у справі особисто або через представника, повідомлення про виконання протягом місяця з дня постановлення рішення можна надіслати йому на адресу, що є в суді. Повідомлення вважається врученим, навіть коли боржник і не перебуває за цією адресою.       
245. У разі коли місце проживання (перебування) або місце роботи боржника невідомі і повідомлення вручити не можна, стягувач має право просити суд за місцем виконання призначити офіційного представника боржника згідно із законодавством.       
246. Якщо в рішенні не встановлено термін виконання, державний виконавець одночасно з врученням або надісланням боржникові чи його представникові повідомлення визначає йому для добровільного виконання такі терміни: у справах про виселення громадян з жилих приміщень - десять днів, у інших справах - не більше семи днів.       
247. У разі коли є підстави вважати, що боржник може приховати майно, державний виконавець вправі одночасно з врученням повідомлення описати майно і накласти на нього арешт.   -90- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Статтю 46 викласти в такій редакції: "Стаття 111. Накладення стягнення на заставлене майно 1. Стягнення на заставлене майно проводиться за вимогою заставодержателя. 2. За домовленістю між стягувачем та боржником державний виконавець може звернути стягнення на майно боржника, яке не було предметом застави. 3. Інші стягувачі можуть звернути стягнення лише на ту частину з вартості заставленого майна, яка залишилася після задоволення вимог заставодержателя."  
Враховано частково   Стаття 52 (46). Звернення стягнення на заставлене майно Стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається як для задоволення вимог стягувача-заставодержателя, так і для задоволення вимог інших стягувачів. Для задоволення вимог стягувача-заставодержателя стягнення звертається на заставлене майно боржника при недостатності у нього іншого майна для повного задоволення цих вимог, з додержанням встановлених законодавством прав заставодержателя та вимог глави VІ цього Закону.  
248. У справах про стягнення сум на відшкодування збитків державний виконавець повинен одночасно з врученням повідомлення описати майно, накласти на нього арешт і в необхідних випадках передати це майно на зберігання іншим особам.      Стягнення на заставлене майно боржника для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями в порядку примусового виконання допускається лише у разі, коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Кошти, отримані від реалізації за ставленого майна, використовуються насамперед для задоволення зобов'язань боржника перед заставодержателем, і лише залишок коштів - на задоволення вимог стягувача.  
249. Стаття 40. Підстава для застосування заходів примусового виконання       
250. Невиконання боржником в добровільному порядку рішень у встановлений термін є підставою для застосування заходів примусового виконання.       
251. Стаття 41. Заходи примусового виконання   -91- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 41 вважати статтею 4 і викласти її в такій редакції: Стаття 4 (41). Заходи примусового виконання рішень Заходами примусового виконання є: 1) звернення стягнення на майно боржника; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.  
Немає висновку    
252. Заходами примусового виконання є:       
253. 1) звернення стягнення на майно боржника;       
254. 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;       
255. 3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні;       
256. 4) інші дії, передбачені рішенням.       
257. З метою забезпечення повноти стягнення питання про першочерговість заходів примусового виконання в кожному конкретному випадку вирішується державним виконавцем.       
258. Розділ VІ Звернення стягнення на майно боржника       
259. Стаття 42. Порядок звернення стягнення на майно боржника   -92- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 42 вважати статтею 50 і викласти її в такій редакції: "Стаття 50. Порядок звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на грошові суми боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. За наявності даних про грошові кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт. У разі відсутності у боржника грошових коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на грошові кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання. У випадках, коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням дерєавного виконавця.  
Враховано    
260. Звернення стягнення на майно полягає в його виявленні, арешті (опису), вилученні і примусовій реалізації.       
261. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на грошові суми боржника незалежно від місця їх знаходження, в тому числі у кредитних установах.       
262. У разі відсутності у боржника грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на належне йому інше майно.       
263. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання. У випадках коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням судового виконавця відповідно до законодавства.       
264. Стаття 43. Особливості звернення стягнення на майно юридичних осіб       
265. У разі відсутності у юридичної особи грошових сум, достатніх для покриття заборгованості, стягнення може бути звернено на будь-яке належне боржнику майно, в тому числі на основні засоби і оборотні фонди, що перебувають на балансі, та на належні йому цінні папери чи відсотки (дивіденди) за ними, а також на інше майно, на яке згідно із законодавством може бути звернено стягнення за зобов'язаннями цієї особи.   -93- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
У частині першій ст.43 замість слів "грошових сум" записати "коштів".  
Немає висновку    
266. Порядок звернення стягнення за претензіями кредитних установ про повернення виданих ними позичок визначається законодавством.       
267. Звернення стягнення на майно, яке становить основні засоби юридичної особи, що заснована на державній формі власності, здійснюється за умови обов'язкового повідомлення органу, до сфери управління якого належить майно цієї особи.       
268. Стаття 44. Звернення стягнення на майно боржника, що знаходиться в інших осіб, а також на майно, належне боржникові від інших осіб   -94- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 44 вважати статтею 53 і викласти її в такій редакції: "Стаття 53. Звернення стягнення на майно боржника, яке знаходиться в інших осіб Державний виконавець має право на пропозицію боржника або стягувача звернути стягнення на майно боржника, яке знаходиться в інших осіб, а також на майно та кошти, належні боржникові від інших осіб. Інші особи зобов'язані на запит державного виконавця надати у визначений ним строк відомості про майно, належне боржникові, що знаходиться у них, та майно чи кошти, які їм належить передати боржникові. Одержавши від інших осіб відомості про наявність майна боржника, державний виконавець описує це майно в присутності понятих, вилучає його і реалізує у встановленому цим Законом порядку. Кошти та майно, які належать боржникові від інших осіб, вилучаються державним виконавчцем у цих осіб на підставі ухвали суду в присутності понятих. За ухилення від виконання розпоряджень державного виконавця на іншу особу, в якої знаходиться майно боржника, може бути накладено стягнення відповідно до цього Закону."  
Враховано   Стаття 53 (44). Звернення стягнення на майно боржника, яке знаходиться в інших осіб  
269. Державний виконавець вправі звернути стягнення на майно боржника, що знаходиться в інших осіб, а також на майно, належне боржникові від інших осіб.      Державний виконавець має право на пропозицію боржника або стягувача звернути стягнення на майно боржника, яке знаходиться в інших осіб, а також на майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.  
270. Інші особи зобов'язані на запит державного виконавця у визначений ним термін надати відомості про майно, належне боржникові, або яка частка його належить боржникові.      Інші особи зобов'язані на запит державного виконавця надати у визначений ним строк відомості про майно, належне боржникові, що знаходиться у них та майно чи кошти, які їм належить передати боржникові.  
271. Державний виконавець надсилає цим особам повідомлення про те, що з часу одержання цього запиту на майно боржника накладається арешт у межах суми стягнення і що всі належні боржникові платежі до повної суми вносяться на депозитний рахунок районної (міської), міжрайонної інспекції.       
272. Одержавши від інших осіб відомості про наявність у них майна, належного боржникові, державний виконавець описує зазначене майно, вилучає його і продає на загальних підставах, встановлених цим Законом.      Одержавши від інших осіб відомості про наявність майна боржника, державний виконавець описує це майно в присутності понятих, вилучає його і реалізує у встановленому цим Законом порядку. Кошти та майно, які належать боржникові від інших осіб, вилучаються державним виконавчцем у цих осіб на підставі ухвали суду в присутності понятих.  
273. За ухилення від виконання розпоряджень державного виконавця на іншу особу може бути накладене стягнення відповідно до статей 92 і 93 цього Закону.      За ухилення від виконання розпоряджень державного виконавця на іншу особу, в якої знаходиться майно боржника, може бути накладено стягнення відповідно до цього Закону.  
274. Стаття 45. Право боржника на визначення першочерговості звернення стягнення на предмети (види майна)   -95- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 45 вважати статтею 56 і викласти в такій редакції: "Стаття 56. Право боржника на визначення першочерговості звернення стягнення на предмети (види майна) Під час проведення опису боржник має право зазначити ті види майна або предмети, на які слід звернути стягнення в першу чергу. Державний виконавець зобов'язаний задовольнити вимоги боржника, якщо вони не порушують інтересів стягувача і не ускладнюють виконання рішення."  
Враховано    
275. Під час проведення опису боржник має право зазначити ті види майна, на які слід звернути стягнення в першу чергу.       
276. Державний виконавець зобов'язаний задовольнити вимоги боржника, якщо вони не порушують інтересів стягувача і не перешкоджають виконанню рішення.       
277. Стаття 46. Звернення стягнення на заставлене майно   -96- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 46 вважати статтею 52 і викласти її в такій редакції: "Стаття 52. Звернення стягнення на заставлене майно Стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається як для задоволення вимог стягувача-заставодержателя, так і для задоволення вимог інших стягувачів. Для задоволення вимог стягувача-заставодержателя стягнення звертається на заставлене майно боржника при недостатності у нього іншого майна для повного задоволення цих вимог, з додержанням встановлених законодавством прав заставодержателя та вимог глави VІ цього Закону. Стягнення на заставлене майно боржника для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями в порядку примусового виконання допускається лише у разі, коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Кошти, отримані від реалізації за ставленого майна, використовуються насамперед для задоволення зобов'язань боржника перед заставодержателем, і лише залишок коштів - на задоволення вимог стягувача."  
Враховано    
278. На заставлене майно може бути звернено стягнення у разі недостатності частки іншого майна боржника і лише на частку, що перевищує суму боргу заставодавця.       
279. Стаття 47. Майно, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами   -97- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 47 вважати статтею 54 і викласти її в такій редакції: "Стаття 54. Майно, на яке не може бути звернено стягнення Не допускається звернення стягнення на майно, зазначене в Переліку видів майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами (додаток до цього Закону)."  
Враховано   Стаття 54 (47). Майно, на яке не може бути звернено стягнення  
280. Стягнення не звертається на майно, зазначене в Переліку видів майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами (додаток до цього Закону).      Не допускається звернення стягнення на майно, зазначене в Переліку видів майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами (додаток до цього Закону)."  
281. Стаття 48. Арешт майна боржника   -98- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статті 48 і 49 вважати статтею 55 і викласти її в такій редакції: "Стаття 55. Арешт та вилучення майна боржника Арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а у разі потреби - в обмеженні права користування майном або його вилученні у боржника та передачі на зберігання іншим особам. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Порушення заборони державного виконавця розпоряджатись або користуватись майном, на яке накладено арешт, тягне за собою відповідальність зберігача майна, передбачену Законом. Арешт застосовується: 1) для забезпечення збереження майна боржника, яке підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації; 2) при виконанні вироку (постанови) суду про конфіскацію майна боржника; 3) при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб. Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації провадиться у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше, ніж через п'ять днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту."  
Враховано   Стаття 55 (48-49). Арешт та вилучення майна боржника  
282. Арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а у разі потреби - в обмеженні права користування майном або його вилученні та передачі на зберігання. Види, обсяги і термін обмеження визначаються державним виконавцем в кожному конкретному випадку з урахуванням необхідності використання майна, а також його значення для власника.      Арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а у разі потреби - в обмеженні права користування майном або його вилученні у боржника та передачі на зберігання іншим особам. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.  
283. Порушення заборони державного виконавця розпоряджатись або користуватись майном, на яке накладено арешт, тягне за собою відповідальність охоронця майна, передбачену законодавством.      Порушення заборони державного виконавця розпоряджатись або користуватись майном, на яке накладено арешт, тягне за собою відповідальність зберігача майна, передбачену Законом.  
284. Арешт застосовується:      Арешт застосовується:  
285. 1) для забезпечення збереження майна боржника і наступної передачі його стягувачеві чи для реалізації;      1) для забезпечення збереження майна боржника, яке підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації;  
286. 2) під час виконання вироку (постанови) суду про конфіскацію майна боржника;      2) при виконанні вироку (постанови) суду про конфіскацію майна боржника;  
287. 3) під час виконання ухвали суду про забезпечення позову або майнових інтересів кредиторів у провадженні справи про банкрутство.      3) при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.  
288. Стаття 49. Вилучення арештованого майна      Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації провадиться у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше, ніж через п'ять днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.  
289. Вилучення арештованого майна з передачею його для продажу провадиться в термін, визначений державним виконавцем, але не раніше ніж через п'ять днів після накладення арешту.   -99- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Статті 48-49 викласти декількома статтями в такій редакції: "Стаття 74. Опис майна боржника 1. Опис майна полягає у його огляді та фіксації. Державний виконавець має право на огляд усього володіння боржника, його майна. 2. Державний виконавець описує майно, яке належить боржникові і на яке відповідно до закону може бути накладено стягнення за вимогами стягувача. 3. Якщо опис майна фізичної особи неможливий без входу у її володіння, на такий вхід державний виконавець має одержати її дозвіл. У разі заперечення боржника державний виконавець звертається до суду з заявою про надання дозволу на вхід у володіння боржника. 4. Майно описується у обсязі, необхідному для виконання рішення та компенсації витрат на вчинення виконавчих дій. Державний виконавець при описі майна може враховувати пропозиції боржника. 5. Опис майна оформляється Актом опису, який підписує державний виконавець, боржник і поняті. У акті опису майна зазначається вид майна, його особливості та орієнтовна ціна. До Акту опису майна боржник може внести свої зауваження. 6. Акт опису майна є правовою передумовою для накладення на нього арешту. 7. Міністерство юстиції України затверджує зразок Акту опису майна боржника. Стаття 83. Відповідальність охоронця майна У разі розтрати, відчуження або приховання майна, переданого на зберігання, охоронець зобов'язується крім відшкодування збитків і до компенсації моральної шкоди. Стаття 85. Арешт майна боржника 1. Державний виконавець має право винести постанову про арешт майна. Арешту не підлягає майно, на яке відповідно до закону не може бути накладено стягнення за вимогами кредиторів. 2. Постанову про арешт майна державний виконавець невідкладно направляє державному нотаріусові, а також державному органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухомість, за місцем її розташування. 3. До постанови про арешт додається акт опису майна із зазначенням його особливостей. 4. Постанова про арешт майна може бути оскаржена до суду. Скарга має бути невідкладно розглянута судом. Стаття 105. Вилучення описаного або арештованого майна. 1. Якщо протягом 5 днів від дня опису або арешту майна, боржник не погасить заборгованості, державний виконавець має право вилучити це майно для його наступного продажу. 2. Речі, які швидко псуються, державний виконавець вилучає та передає для продажу негайно. 3. Іноземну валюту, інші валютні цінності, цінні папери, ювелірні вироби із золота, срібла, платини та інших металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лом цих виробів державний виконавець вилучає негайно і за списком передає на зберігання Національному банку України."  
Враховано частково   Гроші, в тому числі іноземна валюта, цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, виявлені при опису,на які накладено арешт, підлягають обов'язковому вилученню і негайно передаються на зберігання установам Національного банку України. Арешт на цінні папери накладається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Виконавець зобов'язаний подбати про забезпечення умов реалізації майна боржника. які не ущімлюють його інтересів.  
290. Продукти й інші речі, які швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно.       
291. Гроші, в тому числі іноземна валюта, цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лом таких виробів вилучаються і негайно передаються на зберігання установам Національного банку України.   -100- Андресюк Б.П. (реєстр. картка № 445)
Богатирьова Р.В.
Статтю 49 доповнити частиною такого змісту: "Виконавець зобов'язаний подбати про забезпечення найбільш вигідних умов реалізації майна боржника."  
Відхилено   Стаття 56 (45). Право боржника на визначення першочерговості звернення стягнення на предмети (види майна) Під час проведення опису боржник має право зазначити ті види майна або предмети, на які слід звернути стягнення в першу чергу. Державний виконавець зобов'язаний задовольнити вимоги боржника, якщо вони не порушують інтересів стягувача і не ускладнюють виконання рішення.  
    -101- Андресюк Б.П. (реєстр. картка № 445)
Богатирьова Р.В.
В частині першій ст.45 замість слова "боржник" записати "стягувач".  
Відхилено    
    -102- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Статтю 45 викласти в такій редакції: "Стаття 109. Право боржника на зміну черговості вилучення його речей 1. Боржник має право подати державному виконавцеві заяву про вилучення з поміж речей тих, на які слід накласти стягнення першочергово. 2. Державний виконавець зобов'язаний задовольнити заяву боржника, якщо це не порушує інтересів стягувача і не перешкоджає продовженню виконання."  
Враховано частково    
292. Стаття 50. Зберігання майна, на яке накладено арешт   -103- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 50 вважати статтею 58 і викласти її в такій редакції: "Стаття 58. Зберігання майна, на яке накладено арешт Майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині 5 статті 55 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем (далі - зберігачеві), під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржникові, а у випадках, коли обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачеві. Особа, якій передано на зберігання описане майно, може ним користуватись, якщо особливості цього майна у разі користування не призведуть до його знищення або зменшення цінності. Зберігач, якщо ним призначено не боржника або члена його сім'ї, одержує за зберігання майна винагороду, розмір якої встановлюється за угодою зберігача з державним виконавцем. Порядок і умови зберігання майна, на яке накладено арешт, зазначеного в частині 5 статті 55 цього Закону, визначається Національним банком України, а щодо іншого майна - Міністерством юстиції України. Порушення заборони державного виконавця розпоряджатись або користуватись майном, на яке накладено арешт, тягне за собою відповідальність зберігача майна, передбачену законодавством."  
Враховано    
293. Майно, на яке накладено арешт, за винятком зазначеного в частині третій статті 49 цього Закону, передається на зберігання боржникові під розписку в акті опису.       
294. Державний виконавець може призначити для зберігання майна іншу особу.       
295. Копія акта опису майна видається боржникові, а у випадках коли охорону майна покладено на іншу особу, - також і охоронцеві.       
296. Охоронець, якщо ним призначено не боржника або члена його сім'ї, одержує за зберігання майна винагороду, розмір якої встановлюється за угодою державного виконавця з охоронцем майна.       
297. Особа, якій передано на зберігання описане майно, може ним користуватись, якщо особливості цього майна в разі користування не призведуть до його знищення або зменшення цінності.       
298. Порядок і умови зберігання майна, зазначеного в частині третій статті 49 цього Закону, визначається Національним банком України, а щодо іншого майна - Міністерством юстиції України.   -104- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Статтю 52 викласти в такій редакції: "Стаття 81. Оцінка описаного майна 1. Державний виконавець оцінює описане майно за його дійсною вартістю. 2. Для оцінки нерухомості, інших особливо цінних речей державний виконавець за заявою сторін або за власною ініціативою може запросити експерта. 3. Сторони мають право вимагати від державного виконавця зміни ціни у зв'язку з інфляцією. 4. Сторони мають право оскаржити оцінку майна до суду."  
Враховано частково   Стаття 57 (52). Оцінка майна боржника Оцінка майна боржника провадиться державним виконавцем за ринковими цінами, які діють на день проведення оцінки, крім випадків, коли оцінка провадиться за регульованими цінами. Якщо оцінити окремі предмети складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти проведення державним виконавцем оцінки, останній запрошує експерта (спеціаліста) для визначення вартості майна. Витрати на призначення експерта несе сторона, яка оспорює оцінку майна, проведену державним виконавцем. Сторони мають право оскаржити оцінку майна до суду.  
299. Стаття 51. Звільнення майна з-під арешту   -105- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 51 вважати статтею 59 і викласти її в такій редакції: "Стаття 59. Звільнення майна з-під арешту Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення його з-під арешту."  
Враховано    
300. Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом до стягувача і боржника про визнання права на майно і про звільнення його з-під арешту.       
301. Стаття 52. Оцінка майна боржника   -106- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 52 вважати статтею 57 і викласти її в такій редакції: "Стаття 57. Оцінка майна боржника Оцінка майна боржника провадиться державним виконавцем за ринковими цінами, які діють на день проведення оцінки, крім випадків, коли оцінка провадиться за регульованими цінами. Якщо оцінити окремі предмети складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти проведення державним виконавцем оцінки, останній запрошує експерта (спеціаліста) для визначення вартості майна. Витрати на призначення експерта несе сторона, яка оспорює оцінку майна, проведену державним виконавцем. Сторони мають право оскаржити оцінку майна до суду."  
Враховано    
302. Оцінка майна боржника провадиться державним виконавцем. Якщо оцінити окремі предмети складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти проведеної державним виконавцем оцінки, останній для визначення вартості майна запрошує експерта (спеціаліста).   -107- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Статтю 50 викласти у вигляді двох статей в такій редакції: "Стаття 82. Зберігання описаного майна 1. Описане майно державний виконавець передає на зберігання боржникові, про що він розписується в Акті опису. 2. Державний виконавець може передати майно на зберігання іншій особі, на підставі договору з нею, розмір плати за зберігання встановлюється за погодженням сторін. 3. Охоронець має право користуватися майном, якщо таке користування не загрожує знищенню майна або зменшенню його цінності. Державний виконавець і охоронець можуть домовитися про те, що надання йому права користування майном буде вважатися платою за його зберігання. Стаття 106. Зберігання цінностей, вилучених у боржника Валютні цінності, ювелірні та інші побутові вироби з золота, срібла, платини, металів платинової групи, дорогоцінних каменів та перлів, лом таких виробів, а також цінні папери, які вилучені у боржника, державний виконавець здає на зберігання Національному банку України."  
Враховано частково   Стаття 58 (50). Зберігання майна, на яке накладено арешт Майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині 5 статті 55 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем (далі - зберігачеві), під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржникові, а у випадках, коли обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачеві. Особа, якій передано на зберігання описане майно, може ним користуватись, якщо особливості цього майна у разі користування не призведуть до його знищення або зменшення цінності. Зберігач, якщо ним призначено не боржника або члена його сім'ї, одержує за зберігання майна винагороду, розмір якої встановлюється за угодою зберігача з державним виконавцем. Порядок і умови зберігання майна, на яке накладено арешт, зазначеного в частині 5 статті 55 цього Закону, визначається Національним банком України, а щодо іншого майна - Міністерством юстиції України. Порушення заборони державного виконавця розпоряджатись або користуватись майном, на яке накладено арешт, тягне за собою відповідальність зберігача майна, передбачену законодавством.  
303. Стаття 53. Реалізація арештованого майна   -108- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 53 вважати статею 61 і викласти її в такій редакції: "Стаття 61. Реалізація арештованого майна Реалізація арештованого майна, за винятком майна, виключеного за законом з обігу, здійснюється державним виконавцем шляхом його продажу через торговельні організації, Державну скарбницю, на прилюдних торгах, аукціонах, якщо інше не передбачено законом, у двомісячний строк з дня накладення арешту. Продаж майна боржника, за винятком нерухомого майна, здійснюється спеціалізованою організацією на комісійних та інших договірних началах, передбачених законом. Продаж нерухомого майна боржника здійснюється шляхом проведення торгів спеціалізованими організаціями, які мають право здійснювати операції з нерухомістю в порядку, передбаченому законодавством України. Порядок реалізації майна, зазаначеного в частині 5 статті 55 цього Закону, визначається Національним банком України, іншого майна - Міністерством юстиції України. Якщо передане торговельним організаціям майно не буде продане протягом двох місяців, воно підлягає переоцінці. Державний виконавець переоцінює майно за участю представника торговельної організації у присутності стягувача і боржника чи їх представників. Неявка стягувача або боржника не є підставою для припинення дії державного виконавця з переоцінки майна. Якщо у місячний строк після переоцінки майно не буде продано торговельною організацією, державний виконавець повідомляє про це стягувача і пропонує йому визначитися щодо залишення за собою непроданого майна. Якщо стягувач у п'ятиденний строк письмово не заявить про своє бажання залишити за собою непродане майно, арешт з майна знімається, воно повертається боржникові, а виконавчий документ у разі відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, повертається стягувачеві без виконання. Боржник має право визначити, в якій послідовності необхідно продавати майно. У разі коли від продажу частини майна буде виручено суму достатню для задоволення вимог стягувача і для сплати всіх витрат на виконавче провадження, подальший продаж арештованого майна припиняється. Вимоги боржника щодо черговості продажу майна не приймається державним виконавцем, якщо внаслідок їх задоволення виникнуть перешкоди чи додаткові труднощі для виконання або подовжиться його строк."  
Немає висновку    
304. Арештоване майно реалізується державним виконавцем через торговельні організації, Державну скарбницю, на торгах, аукціонах, за винятком випадків реалізації конфіскованого майна та цінних паперів, вилучених у встановленому порядку з обігу. Порядок реалізації майна, зазначеного в частині третій статті 49 цього Закону, визначається Національним банком України, іншого майна - Міністерством юстиції України.       
305. Якщо передане торговельним організаціям майно не буде продано протягом місяця за ціною, зазначеною в опису, воно підлягає переоцінці.       
306. Державний виконавець переоцінює майно за участю представника торговельної організації у присутності стягувача і боржника або їх представників. Неявка стягувача і боржника або їх представників не є підставою для припинення дії державного виконавця з переоцінки майна.       
307. Якщо у двомісячний термін після переоцінки майно не буде продано торговельною організацією, державний виконавець повідомляє про це стягувача.       
308. Якщо стягувач у п'ятиденний термін не заявить про своє бажання залишити за собою непродане майно, арешт з майна знімається, воно повертається боржникові, а виконавчий документ у разі відсутності у боржника іншого майна або доходів, на які може бути звернено стягнення, повертається стягувачеві без виконання.       
309. Боржник має право визначити, в якій послідовності необхідно продавати майно. У разі коли від продажу частини майна буде виручено суму, достатню для задоволення вимог стягувача і для сплати всіх витрат із стягнення, подальший продаж арештованого майна припиняється.   -109- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Статтю 51 викласти в такій редакції: "Стаття 84. Правові наслідки включення майна до Акту опису 1. Включення майна до Акту опису викликає тимчасову заборону його відчуження. 2. Якщо протягом 5 робочих днів від часу складення Акту опису державний виконавець не прийме постанови про накладення арешту на майно чи постанови про прилюдні торги або не передасть річ для реалізації через систему спеціалізованих магазинів, заборона його відчуження втрачає чинність. 3. Порушення боржником або іншою особою заборони відчуження майна, що включено до Акту опису майна, є підставою для складення державним виконавцем протоколу про адміністративне правопорушення. 4. Державний виконавець зобов'язаний повідомити боржника та інших осіб, які зберігають майно боржника, про наслідки невиконання своїх обов`язків, про що в акті опису майна робиться відповідна відмітка."  
Враховано частково   Стаття 59 (51). Звільнення майна з-під арешту Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення його з-під арешту. Стаття 60. Передача стягувачеві предметів, зазначених у виконавчому документі У разі присудження стягувачеві предметів, зазначених у виконавчому документі, державний виконавець вилучає ці предмети у боржника і передає їх стягувачеві, про що складає акт передачі. У разі знищення речі, яка мала бути передана стягувачеві в натурі, державний виконавець складає акт про неможливість виконання, який є підставою для закриття виконавчого провадження. У випадку письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника при виконанні рішення про передачу їх стягувачеві, державний виконавець повертає зазначені предмети боржникові під розписку і виносить постанову про закриття виконавчого провадження."  
    -110- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Додати до проекту нову статтю 60 такого змісту: "Стаття 60. Передача стягувачеві предметів, зазначених у виконавчому документі У разі присудження стягувачеві предметів, зазначених у виконавчому документі, державний виконавець вилучає ці предмети у боржника і передає їх стягувачеві, про що складає акт передачі. У разі знищення речі, яка мала бути передана стягувачеві в натурі, державний виконавець складає акт про неможливість виконання, який є підставою для закриття виконавчого провадження. У випадку письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника при виконанні рішення про передачу їх стягувачеві, державний виконавець повертає зазначені предмети боржникові під розписку і виносить постанову про закриття виконавчого провадження."  
Враховано    
310. Розділ VІІ Особливості звернення стягнення на будинки, квартири, приміщення, земельні ділянки   -111- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Статтю 53 викласти в такій редакції: "1. Предмети особистого користування та вжитку, речі побутового призначення державний виконавець передає для продажу через спеціалізовані магазини. 2. Оцінка речі визначається магазином і державним виконавцем. Якщо протягом одного місяця річ не буде продана, магазин і державний виконавець мають право її переоцінити. Оцінка (переоцінка) речі може бути оскаржена боржником до суду протягом десяти днів. 3. Якщо протягом двох місяців річ не буде продана, вона може бути повторно переоцінена і за цією ціною, за бажанням стягувача, може бути передана йому у власність або повернута боржникові."  
Враховано частково   Стаття 61 (53). Реалізація арештованого майна Реалізація арештованого майна, за винятком майна, виключеного за законом з обігу, здійснюється державним виконавцем шляхом його продажу через торговельні організації, Державну скарбницю, на прилюдних торгах, аукціонах, якщо інше не передбачено законом, у двомісячний строк з дня накладення арешту. Продаж майна боржника, за винятком нерухомого майна, здійснюється спеціалізованою організацією на комісійних та інших договірних началах, передбачених законом. Продаж нерухомого майна боржника здійснюється шляхом проведення торгів спеціалізованими організаціями, які мають право здійснювати операції з нерухомістю в порядку, передбаченому законодавством України. Порядок реалізації майна, зазаначеного в частині 5 статті 55 цього Закону, визначається Національним банком України, іншого майна - Міністерством юстиції України. Якщо передане торговельним організаціям майно не буде продане протягом двох місяців, воно підлягає переоцінці. Державний виконавець переоцінює майно за участю представника торговельної організації у присутності стягувача і боржника чи їх представників. Неявка стягувача або боржника не є підставою для припинення дії державного виконавця з переоцінки майна. Якщо у місячний строк після переоцінки майно не буде продано торговельною організацією, державний виконавець повідомляє про це стягувача і пропонує йому визначитися щодо залишення за собою непроданого майна. Якщо стягувач у п'ятиденний строк письмово не заявить про своє бажання залишити за собою непродане майно, арешт з майна знімається, воно повертається боржникові, а виконавчий документ у разі відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, повертається стягувачеві без виконання. Боржник має право визначити, в якій послідовності необхідно продавати майно. У разі коли від продажу частини майна буде виручено суму достатню для задоволення вимог стягувача і для сплати всіх витрат на виконавче провадження, подальший продаж арештованого майна припиняється. Вимоги боржника щодо черговості продажу майна не приймається державним виконавцем, якщо внаслідок їх задоволення виникнуть перешкоди чи додаткові труднощі для виконання або подовжиться його строк.  
311. Стаття 54. Черговість звернення стягнення на будинки, квартири, приміщення, земельні ділянки   -112- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 54 вважати статтею 62 і викласти її в такій редакції: "Стаття 62. Звернення стягнення на будинки, квартири, приміщення, земельні ділянки Звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення, що є нерухомим майном, провадиться у разі відсутності у боржника достатніх грошових сум чи рухомого майна. При цьому в першу чергу провадиться звернення стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру. Разом з житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку. У разі звернення стягнення на будинок, квартиру, приміщення, земельну ділянку державний виконавець запитує відповідні місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування про належність зазначеного майна боржникові на праві власності та його вартість, а також запитує нотаріальний орган, чи не знаходиться назване майно під арештом. Одержавши документальне підтвердження належності боржникові на праві власності будинку чи іншого нерухомого майна державний виконавець накладає на них арешт шляхом опису і оцінки за їх вартістю на момент арешту, та надсилає повідомлення нотарільному органу за місцем знаходження майна вимогу про реєстрацію даного факту. Про накладення арешту на будинок чи інше нерухоме майно, заставлене третім особам, державний виконавець невідкладно повідомляє цих осіб. Реалізація належних боржникові будинку, квартири та іншого нерухомого майна провадиться шляхом продажу з прилюдних торгів."  
Враховано   Стаття 62. Звернення стягнення на будинки, квартири, приміщення, земельні ділянки  
312. Звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення, що є нерухомим майном, провадиться у разі відсутності у боржника достатніх грошових сум чи рухомого майна, за винятком випадків, коли стягується позика, видана під заставу на спорудження чи купівлю будинку, квартири, іншого приміщення.      Звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення, що є нерухомим майном, провадиться у разі відсутності у боржника достатніх грошових сум чи рухомого майна. При цьому в першу чергу провадиться звернення стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру. Разом з житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку.  
313. Звернення стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення провадиться в другу чергу у разі відсутності у боржника іншого рухомого і нерухомого майна.      У разі звернення стягнення на будинок, квартиру, приміщення, земельну ділянку державний виконавець запитує відповідні місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування про належність зазначеного майна боржникові на праві власності та його вартість, а також запитує нотаріальний орган, чи не знаходиться назване майно під арештом.  
314. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру. Разом з житловим будинком звертається стягнення і на прилеглу земельну ділянку.   -113- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Статтю 54 викласти в такій редакції: "Стаття 110. Накладення стягнення на жилий будинок, квартиру, інші будівлі, земельні ділянки, транспортні засоби 1. У разі необхідності накладення стягнення на жилий будинок, квартиру, інші будівлі, земельні ділянки, транспортні засоби державний виконавець ще раз пересвідчується у наявності у боржника права власності на ці об'єкти, а також у тому, чи може на них бути звернене стягнення. 2. Накладення стягнення на жилий будинок, квартиру, інші будівлі, земельні ділянки, транспортні засоби проводиться лише шляхом продажу їх публічних торгів."  
Враховано частково   Одержавши документальне підтвердження належності боржникові на праві власності будинку чи іншого нерухомого майна державний виконавець накладає на них арешт шляхом опису і оцінки за їх вартістю на момент арешту, та надсилає повідомлення нотарільному органу за місцем знаходження майна вимогу про реєстрацію даного факту. Про накладення арешту на будинок чи інше нерухоме майно, заставлене третім особам, державний виконавець невідкладно повідомляє цих осіб. Реалізація належних боржникові будинку, квартири та іншого нерухомого майна провадиться шляхом продажу з прилюдних торгів.  
315. Стаття 55. Надіслання повістки боржникові   -114- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Додати до проекту нову статтю 63 такого змісту: Стаття 63. Звернення стягнення на грошові кошти боржника - юридичної особи Готівка в національній та іноземній валюті, яка знаходиться в касах або інших сховищах боржника-юридичної особи, підлягає невідкладному вилученню після її виявлення та складення відповідного акта державним виконавцем. Копія акта вручається представнику боржника -юридичної особи. Вилучена готівка в національній валюті не пізніше наступного дня здається в установу банку для перерахування на рахунок стягувача для покриття боргу за виконавчими документами, на виконавчий збір та на покриття видатків на вчинення виконавчих дій. Готівка в іноземній валюті у той же строк здається державним виконавцем банку або іншій кредитній установі, які мають право продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку України для реалізації її в розмірі, необхідному для покриття боргу та видатків на виконавчий збір і вчинення виконавчих дій. Державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника-юридичної особи, які знаходяться в кредитних установах, в порядку, передбаченому цим Законом. Якщо даних про наявність чи відсутність у боржника-юридичної особи рахунків і вкладів у банках чи інших кредитних організаціях немає, державний виконавець одержує такі дані у податкових органів, які зобов'язані надати йому необхідну інформацію у триденний строк."  
Враховано    
316. В разі звернення стягнення на будинок, квартиру, приміщення, земельну ділянку державний виконавець одночасно з надісланням боржникові повістки запитує відповідні місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, чи належить будинок, квартира, приміщення, земельна ділянка боржникові на праві власності та яка їх вартість, а також запитує нотаріальний орган, чи не накладено на будинок, квартиру, приміщення, земельну ділянку арешт, чи є на них заборони.      Глава VI. Звернення стягнення на майно боржника - юридичної особи Стаття 63. Звернення стягнення на грошові кошти боржника - юридичної особи Готівка в національній та іноземній валюті, яка знаходиться в касах або інших сховищах боржника-юридичної особи, підлягає невідкладному вилученню після її виявлення та складення відповідного акта державним виконавцем. Копія акта вручається представнику боржника -юридичної особи.  
317. Стаття 56. Накладення арешту на будинок, квартиру, приміщення, земельну ділянку      Вилучена готівка в національній валюті не пізніше наступного дня здається в установу банку для перерахування на рахунок стягувача для покриття боргу за виконавчими документами, на виконавчий збір та на покриття видатків на вчинення виконавчих дій. Готівка в іноземній валюті у той же строк здається державним виконавцем банку або іншій кредитній установі, які мають право продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку України для реалізації її  
318. Одержавши документальні дані про належність боржникові на праві власності будинку, квартири, приміщення, земельної ділянки, державний виконавець накладає на них арешт шляхом опису і оцінки за справжньою вартістю на момент арешту, після чого до нотаріального органу за місцем їх знаходження державним виконавцем надсилається вимога про реєстрацію цього факту. Залежно від розміру стягнення описується весь будинок, квартира, приміщення, земельна ділянка або їх частина, про що складається акт за встановленою формою. В разі потреби для оцінки будинку, квартири, приміщення, земельної ділянки запрошується експерт.      в розмірі, необхідному для покриття боргу та видатків на виконавчий збір і вчинення виконавчих дій. Державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника-юридичної особи, які знаходяться в кредитних установах, в порядку, передбаченому цим Законом. Якщо даних про наявність чи відсутність у боржника-юридичної особи рахунків і вкладів у банках чи інших кредитних організаціях немає, державний виконавець одержує такі дані у податкових органів, які зобов'язані надати йому необхідну інформацію у триденний строк.  
319. Про накладення арешту на будинок, квартиру, приміщення, земельну ділянку, заставлених іншій особі, державний виконавець негайно повідомляє заставодержця.       
320. Стаття 57. Порядок продажу будинку, квартири, приміщення, земельної ділянки   -115- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Додати до проекту нові статті такого змісту: "Стаття 100. Накладення стягнення на грошові кошти юридичної особи, до якої боржник має право вимоги. 1. Державний виконавець має право накласти стягнення на грошові кошти юридичної особи, до якої боржник має право вимоги. Право вимоги боржника має бути підтверджене відповідно до закону. 2. Державний виконавець письмово пропонує юридичній особі, до якої боржник має право вимоги, добровільно внести суму боргу на депозитний рахунок державної виконавчої служби. Якщо протягом 10 днів від дня одержання такого юридична особа не надішле державному виконавцеві своїх заперечень, він стягує з її коштів суму боргу. Стаття 101. Депозитний рахунок державної виконавчої служби Грошові суми, які надійшли або були стягнуті з боржника, зараховуються на депозитний рахунок державної виконавчої служби, з якого видаються або пересилаються стягувачеві. Стаття 102. Направлення ордеру на примусове виконання банку, іншій кредитній установі, що обслуговує рахунки боржника 1. Державний виконавець направляє ордер не примусове виконання банку або іншій кредитній установі, що обслуговують рахунки боржника, для списання з них коштів. 2. Банк, інша кредитна установа протягом одного дня списують відповідну суму з рахунку боржника і зачисляють її на рахунок стягувача або депозитний рахунок державної виконавчої служби. 3. Про списання або про неможливість такого списання банк або інша кредитна установа повідомляє державного виконавця. Стаття 106. Зберігання цінностей, вилучених у боржника Валютні цінності, ювелірні та інші побутові вироби з золота, срібла, платини, металів платинової групи, дорогоцінних каменів та перлів, лом таких виробів, а також цінні папери, які вилучені у боржника, державний виконавець здає на зберігання Національному банку України."  
Враховано частково    
321. Реалізація належних боржникові будинку, квартири, приміщення, земельної ділянки, на які звернено стягнення, провадиться шляхом продажу з прилюдних торгів за місцем їх знаходження.       
322. Стаття 58. Оголошення про призначені прилюдні торги       
323. В разі призначення прилюдних торгів державний виконавець не пізніше ніж за десять днів до продажу вивішує оголошення за місцем знаходження будинку в приміщенні районної (міської), міжрайонної інспекції, в інших місцях на свій розсуд.       
324. Про час і місце продажу з торгів будинку, квартири, приміщення, земельної ділянки повідомляються стягувач і боржник, а в разі коли будинок, квартира, приміщення, земельна ділянка заставлені, повідомляється також заставодержатель.       
325. Стаття 59. Умови участі в прилюдних торгах       
326. У прилюдних торгах не мають права брати участь посадові особи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та представники органів прокуратури, судів, внутрішніх справ і державної виконавчої служби, адвокати і члени сімей цих осіб.       
327. Фізичні і юридичні особи, які бажають взяти участь у прилюдних торгах на будинок, квартиру, приміщення, земельну ділянку, зобов'язані внести напередодні торгів на депозитний рахунок районної (міської), міжрайонної інспекції за місцем виконання плату в сумі десяти відсотків первісної оцінки будинку, квартири, приміщення, земельної ділянки.       
328. Стаття 60. Порядок проведення прилюдних торгів       
329. Прилюдні торги починаються з оціночної вартості, зазначеної в акті опису будинку, квартири, приміщення, земельної ділянки. Будинок, квартира, приміщення, земельна ділянка вважаються проданими тій особі, яка запропонувала на торгах найвищу ціну.       
330. Покупець повинен не пізніше ніж через п'ять днів з часу проведення прилюдних торгів повністю внести на депозитний рахунок районної (міської), міжрайонної інспекції вартість купленого на торгах будинку, квартири, приміщення, земельної ділянки.       
331. Сума, внесена покупцем до початку прилюдних торгів (стаття 59 цього Закону), зараховується до купівельної суми, іншим учасникам торгів ця сума повертається негайно після закінчення торгів.       
332. Якщо покупець не внесе всієї належної суми протягом п'яти днів після прилюдних торгів, то внесена ним до початку торгів сума йому не повертається і залишається в розпорядженні інспекції. Ця сума залишається в розпорядженні інспекції і в тому разі, коли буде встановлено, що покупець не має права брати участь у торгах або допустив інше зловживання своїми правами.   -116- Андресюк Б.П. (реєстр. картка № 445)
Богатирьова Р.В.
В частині четвертій ст.60 останнє речення виключити.  
Відхилено    
333. Стаття 61. Акт про прилюдні торги   -117- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Додати до проекту нову статтю 64 такого змісту:"Стаття 64. Зверення стягнення на інше майно боржника-юридичної особи У разі відсутності у боржника-юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржникові-юридичній особі на праві власності або закріплене за ним (за винятком майна, виключеного з обороту або обмежуваного в обороті), незалежно від того, хто фактично використовує це майно. На зазначене майно накладається арешт і воно реалізується в такій черговості: 1) у першу чергу - майно, яке безпосередньо не використовується у виробництві (цінні папери, кошти на депозитних та інших рахунках боржника, валютгі цінності, легковий автотранспорт, предмети дизайну офісів та інше майно): 2) у другу чергу - головна продукція (товари), а також інші матеріальні цінності, які безпосередньо не використовуються у виробництві і не призначені для цього; 3) у третю чергу - об'єкти нерухомого майна, а також сировина і матеріали, станки, обладнання, інші основні засоби призначені для виконання виробництва. У разі накладення арешту на майно третьої черги, що належить боржнику-юридичній особі, державний виконавець у триденний строк повідомляє власника чи уповноважений на це орган, до сфери управління якого належить майно, чи Фонд державного майна України про накладення арешту на майно боржника-юридичної особи та дані про склад і вартість майна, на яке накладено арешт, а також про розмір вимог стягувача. Копія зазначеного повідомлення надсилається до податкового органу, який контролює здійснення боржником - юридичною особою платежів у бюджети всіх рівнів. На пропозицію відповідного органу управління чи Фонду державного майна України державний виконавець за рахунок коштів на фінансування державної виконавчої служби публікує у пресі повідомлення звернення стягнення на майно боржника-юридичної особи. Отримавши повідомлення відповідного органу управління чи Фонду державного майна України про вчинення ним дій щодо порушення справи про банкрутство боржника--юридичної особи, державний виконавець звертається до суду з заявою про відстрочку виконання відповідно до статті 33 цього Закону. У разі порушення судом провадження у справі про банкрутство боржника-юридичної особи державний виконавець виносить постанову про зупинення виконавчого провадження."  
Враховано   Стаття 64. Зверення стягнення на інше майно боржника-юридичної особи  
334. Про проведені прилюдні торги державний виконавець складає акт, в якому зазначає: ким, коли і де проводились торги, перелік і коротку характеристику проданих будинку, квартири, приміщення, земельної ділянки, найвищу запропоновану на торгах ціну, точне найменування та адресу покупця і суму, внесену ним за куплені будинок, квартиру, приміщення, земельну ділянку.      У разі відсутності у боржника-юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржникові-юридичній особі на праві власності або закріплене за ним (за винятком майна, виключеного з обороту або обмежуваного в обороті), незалежно від того, хто фактично використовує це майно. На зазначене майно накладається арешт і воно реалізується в такій черговості: 1) у першу чергу - майно, яке безпосередньо не використовується у виробництві (цінні папери, кошти на  
335. Акт підписується державним виконавцем і всіма учасниками прилюдних торгів. До акта додається список осіб, які брали участь в торгах. Після сплати покупцем всієї суми державний виконавець видає йому копію затвердженого начальником інспекції акта про продаж будинку, квартири, приміщення, земельної ділянки з прилюдних торгів.      депозитних та інших рахунках боржника, валютгі цінності, легковий автотранспорт, предмети дизайну офісів та інше майно): 2) у другу чергу - головна продукція (товари), а також інші матеріальні цінності, які безпосередньо не використовуються у виробництві і не призначені для цього; 3) у третю чергу - об'єкти нерухомого майна, а також сировина і матеріали, станки, обладнання, інші основні засоби призначені для виконання виробництва. У разі накладення арешту на майно третьої черги, що належить боржнику-юридичній особі, державний виконавець у триденний строк повідомляє власника чи уповноважений на це орган, до сфери управління якого належить майно, чи Фонд державного майна України про накладення арешту на майно боржника-юридичної особи та дані про склад і вартість майна, на яке накладено арешт, а також про розмір вимог стягувача. Копія зазначеного повідомлення надсилається до податкового органу, який контролює здійснення боржником - юридичною особою платежів у бюджети всіх рівнів. На пропозицію відповідного органу управління чи Фонду державного майна України державний виконавець за рахунок коштів на фінансування державної виконавчої служби публікує у пресі повідомлення звернення стягнення на майно боржника-юридичної особи. Отримавши повідомлення відповідного органу управління чи Фонду державного майна України про вчинення ним дій щодо порушення справи про банкрутство боржника--юридичної особи, державний виконавець звертається до суду з заявою про відстрочку виконання відповідно до статті 33 цього Закону. У разі порушення судом провадження у справі про банкрутство боржника-юридичної особи державний виконавець виносить постанову про зупинення виконавчого провадження.  
336. На підставі цієї копії нотаріальна контора видає покупцеві свідоцтво про придбання будинку, квартири, приміщення, земельної ділянки з прилюдних торгів. У разі коли стягувач і боржник не були присутніми на прилюдних торгах, їм у триденний термін надсилається копія акта про торги.   -118- Андресюк Б.П. (реєстр. картка № 445)
Богатирьова Р.В.
В частині 3 ст.61 замість слів "свідоцтво про придбання" записати "свідоцтво на право власності" і далі за текстом. Слова "з прилюдних торгів" виключити.  
Відхилено    
337. Стаття 62. Умови, за якими прилюдні торги визнаються недійсними або такими, що не відбулись   -119- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Додати до проекту нові статті такого змісту: "Стаття 104. Примусове відчуження права власності на майно боржника 1. Стягнення на майно накладається шляхом примусового відчуження права власності боржника на нього. 2. Примусове відчуження права власності на майно боржника проводиться на підставі акту продажу з публічних торгів, акту продажу через спеціалізовані магазини, а також на підставі заяви кредитора про його згоду на перевід на нього права власності. Стаття 108. Черговість накладення стягнення на речі юридичної особи 1. Державний виконавець вилучає у юридичної особи речі, вартість яких достатня для забезпечення примусового виконання рішення. 2. У першу чергу державний виконавець накладає стягнення на легкові автомобілі, оргтехніку, меблі, інші речі, які не використовуються безпосередньо у виробничій діяльності. 3. У другу сергу державний виконавець накладає стягнення на готову продукцію і товар в обороті. 4. У третю чергу державний виконавець накладає стягнення на інше майно. Стаття 109. Право боржника на зміну черговості вилучення його речей 1. Боржник має право подати державному виконавцеві заяву про вилучення з поміж речей тих, на які слід накласти стягнення першочергово. 2. Державний виконавець зобов'язаний задовольнити заяву боржника, якщо це не порушує інтересів стягувача і не перешкоджає продовженню виконання."  
Враховано частково    
338. Прилюдні торги визнаються судом недійсними:       
339. 1) якщо вони проведені з порушенням встановленого порядку продажу будинку, квартири, приміщення, земельної ділянки;       
340. 2) у разі визнання покупця будинку, квартири, приміщення, земельної ділянки особою, яка не мала права брати участь в торгах;       
341. 3) у разі зловживання з боку державного виконавця, стягувача або покупця.       
342. Торги вважаються такими, що не відбулись, якщо: 1) ніхто не прибуде на торги або прибуде тільки одна особа; 2) ніхто з прибулих не зробить надбавку до суми первісної оцінки; 3) після закінчення торгів покупець не заплатить у п'ятиденний термін повністю належної з нього суми (стаття 60 цього Закону).       
343. Стаття 63. Права і обов'язки стягувача, якщо прилюдні торги не відбулися       
344. Якщо торги не відбулися, державний виконавець повідомляє про це стягувача. Останній може протягом трьох днів після одержання повідомлення заявити про залишення будинку, квартири, приміщення, земельної ділянки за собою за вартістю, зазначеною в описі.       
345. Стягувач, який залишив за собою будинок, квартиру, приміщення, земельну ділянку, повинен у п'ятиденний термін внести на депозитний рахунок районної (міської), міжрайонної інспекції різницю між сумою оцінки і сумою, що припадає на його частку, з розрахунку сум, належних кожному стягувачеві, складеного з додержанням встановленої черговості задоволення претензій.       
346. Свідоцтво про придбання будинку видається у порядку, визначеному статтею 61 цього Закону.       
347. Стаття 64. Повторні прилюдні торги   -120- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Додати до проекту нові статті 65 і 66 такого змісту: "Стаття 65. Порядок звернення стягнення при реорганізації та ліквідації боржника-юридичної особи У випадку реорганізації (злиття, приєднання, розділення, виділення, перетворення) боржника-юридичної особи стягнення за виконавчими документами звертається на кошти та інше майно тієї юридичної особи, на яку відповідно до закону покладено відповідальність по зобов'язаннях боржника-юридичної особи. У випадку ліквідації боржника-юридичної особи, в тому числі внаслідок визнання боржника банкрутом, виконавчий документ передається до ліквідаційної комісії для вирішення питання про подальший порядок виконання у встановленому законодавством порядку. Про направлення виконавчого документа до ліквідаційної комісії державний виконавець повідомляє стягувача. Стаття 66. Підготовка державним виконавцем та проведення прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна Прилюдні торги по реалізації нерухомого майна організують і проводять спеціалізовані організації, які мають право здійснювати операції з нерухомістю, з якими укладено відповідний договір. Спеціалізовані організації проводять прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається мінімальна початкова ціна майна, що виставляється на торги. До заявки додаються: 1) копія виконавчого документа; 2) копія акта арешту майна; 3) документи, які характеризують об'єкт нерухомості; 4) копії документів, які підтверджують право користування земельною ділянкою чи права власності на неї, у разі продажу окремо розташованої будівлі. У разі продажу об'єкту незавершеного будівництва державний виконавець додає до заявки також копію рішення про відведення земельної ділянки та копію дозволу місцевого органу виконавчої влади і (чи) органу місцевого самоврядування на будівництво. Прилюдні торги повинні бути проведені у двомісячний строк з дня одержання спеціалізованою організацією заявки державного виконавця на їх проведення. Порядок проведення прилюдних торгів встановлюється Законом."  
Враховано    
348. Якщо торги не відбулися і стягувач не подав заяви про залишення за ним будинку, квартири, приміщення, земельної ділянки або, зробивши таку заяву, не вніс належної з нього суми, державний виконавець призначає повторні торги не раніше ніж через десять днів з часу проведення перших торгів, при цьому будинок, квартира, приміщення, земельна ділянка можуть бути переоцінені. Про переоцінку і призначення нових торгів державний виконавець сповіщає стягувача і боржника.      Стаття 65. Порядок звернення стягнення при реорганізації та ліквідації боржника-юридичної особи У випадку реорганізації (злиття, приєднання, розділення, виділення, перетворення) боржника-юридичної особи стягнення за виконавчими документами звертається на кошти та інше майно тієї юридичної особи, на яку відповідно до закону покладено відповідальність по зобов'язаннях боржника-юридичної особи. У випадку ліквідації боржника-юридичної особи, в тому числі внаслідок визнання боржника банкрутом, виконавчий документ передається до ліквідаційної комісії для вирішення питання про подальший порядок виконання у встановленому законодавством порядку. Про направлення виконавчого документа до ліквідаційної комісії державний виконавець повідомляє стягувача.  
349. Стаття 65. Дії державного виконавця у разі неможливості продати будинок, квартиру, приміщення, земельну ділянку з повторних торгів      Стаття 66. Підготовка державним виконавцем та проведення прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна  
350. Якщо торги двічі не відбулися і стягувач відмовився залишити за собою будинок, квартиру, приміщення, земельну ділянку, що продаються, з них знімається арешт, і вони повертаються боржникові, а виконавчий документ - стягувачеві.      Прилюдні торги по реалізації нерухомого майна організують і проводять спеціалізовані організації, які мають право здійснювати операції з нерухомістю, з якими укладено відповідний договір. Спеціалізовані організації проводять прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається мінімальна початкова ціна майна, що виставляється на торги. До заявки додаються: 1) копія виконавчого документа; 2) копія акта арешту майна; 3) документи, які характеризують об'єкт нерухомості; 4) копії документів, які підтверджують право користування земельною ділянкою чи права власності на неї, у разі продажу окремо розташованої будівлі. У разі продажу об'єкту незавершеного будівництва державний виконавець додає до заявки також копію рішення про відведення земельної ділянки та копію дозволу місцевого органу виконавчої влади і (чи) органу місцевого самоврядування на будівництво. Прилюдні торги повинні бути проведені у двомісячний строк з дня одержання спеціалізованою організацією заявки державного виконавця на їх проведення. Порядок проведення прилюдних торгів встановлюється Законом.  
351. Розділ VІІІ Звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи,пенсію та стипендію боржника      Розділ VІІ. Звернення стягнення на заробітну плату та інші види доходів боржника  
352. Стаття 66. Звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію та стипендію боржника   -121- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 66 вважати статтею 67 і викласти її у такій редакції: "Стаття 67. Умови звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника Стягнення на заробітну плату (заробіток), пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається при відсутності у боржника коштів на рахунках у кредитних установах, відсутності чи недостатності майна боржника для повного покриття належних до стягнення сум, а також при виконанні рішень про стягнення періодичних платежів та стягнень на суму, що не перевищує одного мінімального розміру заробітної плати."  
Враховано   Стаття 67 (66). Умови звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника  
353. Стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію та стипендію боржника - фізичної особи звертається у разі відсутності у боржника коштів у кредитних установах, майна або недостатності його для повного стягнення.      Стягнення на заробітну плату (заробіток), пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається при відсутності у боржника коштів на рахунках у кредитних установах, відсутності чи недостатності майна боржника для повного покриття належних до стягнення сум, а також при виконанні рішень про стягнення періодичних платежів та стягнень на суму, що не перевищує одного мінімального розміру заробітної плати.  
354. Стаття 67. Стягнення із заробітної плати (заробітку), доходів, пенсії та стипендії боржника   -122- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 67 вважати статтею 68 і викласти її в такій редакції: "Стаття 68. Стягнення із заробітної плати (заробітку), пенсії, стипендії боржника Стягнення із заробітної плати (заробітку), пенсії чи стипендії громадян проводить адміністрація підприємств, установ і організацій на підставі надісланих їм державним виконавцем виконавчих документів шляхом відрахувань з належної боржникові заробітної плати (заробітку), пенсії, стипендії. Якщо боржник змінить місце роботи або місце проживання чи навчання, підприємства, установи, організації, які отримали виконавчий документ, повертають його не пізніше як у триденний строк державному виконавцеві з відміткою про нове місце роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно відоме, а також повідомляють про проведені ними стягнення періодичних платежів за виконавчими документами. У разі неподання зазначенних відомостей з неповажних причин винних у цьому посадових осіб може бути притягнуто до відповідальності, передбаченої цим Законом. Звернення стягнення на пенсії провадиться відповідно до законодавства про пенсії."  
Враховано   Стаття 68 (67). Стягнення із заробітної плати (заробітку), пенсії, стипендії боржника  
355. Стягнення із заробітної плати (заробітку), пенсії та стипендії громадян проводить адміністрація підприємств, установ і організацій на підставі надісланих їм державним виконавцем виконавчих документів шляхом відрахувань з належної боржникові заробітної плати (заробітку), пенсії, стипендії.      Стягнення із заробітної плати (заробітку), пенсії чи стипендії громадян проводить адміністрація підприємств, установ і організацій на підставі надісланих їм державним виконавцем виконавчих документів шляхом відрахувань з належної боржникові заробітної плати (заробітку), пенсії, стипендії. Якщо боржник змінить місце роботи або місце проживання чи навчання, підприємства, установи, організації, які отримали виконавчий документ, повертають його не пізніше як у триденний строк державному виконавцеві з відміткою про нове місце роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно відоме, а також повідомляють про проведені ними стягнення періодичних платежів за виконавчими документами. У разі неподання зазначенних відомостей з неповажних причин винних у цьому посадових осіб може бути притягнуто до відповідальності, передбаченої цим Законом. Звернення стягнення на пенсії провадиться відповідно до законодавства про пенсії.  
356. Виконавчі написи про стягнення заборгованості незалежно від суми стягнення, а також інші виконавчі документи про стягнення з громадян грошових сум, що не перевищують тієї частини місячної заробітної плати або іншого заробітку, доходу, пенсії чи стипендії боржника, на яку за законом може бути звернено стягнення, надсилаються стягувачами безпосередньо до підприємства, установи, організації за місцем роботи боржника або за місцем одержання пенсії, стипендії чи іншого доходу.   -123- Андресюк Б.П. (реєстр. картка № 445)
Богатирьова Р.В.
В частині другій ст.67 замість слів "надсилаються стягувачами" записати "надсилаються виконавцями' і далі за текстом.  
Відхилено    
357. Якщо боржник змінить місце роботи або місце проживання чи навчання, підприємства, установи, організації що отримали виконавчий документ, повертають його державному виконавцеві з відміткою про нове місце роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно відоме, не пізніш як у триденний термін.   -124- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Статті 66 і 67 викласти у вигляді декількох статей у такій редакції: "Стаття 90. Стягнення грошових коштів з сум, належних до виплати боржникові -- фізичній особі Державний виконавець накладає стягнення на грошові кошти з сум, належних до виплати боржникові -фізичній особі. Стягнення накладаються на : 1) заробітну плату; 2) авторську винагороду на використання об'єктів права інтелектуальної власності; 3) стипендію; 4) пенсії; 5) премії; 6) виграші; 7) дивіденди. Стаття 91. Направлення державним виконавцем ордеру на примусове виконання рішення до організації за місцем виплати боржникові заробітної плати, інших платежів Державний виконавець направляє ордер на стягнення з заробітної плати, пенсії, стипендії, премії, виграшу, дивідендів до організації, яка має їх виплатити боржникові. Якщо боржник змінить місце роботи, місце проживання чи навчання, організація, що проводила стягнення, повідомляє про це державного виконавця протягом трьох днів. Стаття 92. Суми, на які не може бути накладене стягнення Стягнення не накладається на суми: 1) вихідної допомоги, що виплачується при звільненні працівника з роботи; 2) суми, що сплачують працівникові у зв'язку з службовим відрядженням, переводом, прийомом і направленням на роботу в іншу місцевість; 3) державної допомоги багатодітним та одиноким матерям; 4) допомоги, що видається при народженні дитини і на похорон. На допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю стягнення може бути звернене тільки за рішенням суду або постановою суду про стягнення аліментів і рішенням суду про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю годувальника. Стаття 94. Накладення стягнення на заробіток особи, яка перебуває в наркологічних відділеннях лікувальних закладів Якщо особа перебуває в наркологічному відділенні лікувального закладу і працює, сума боргу стягується з її заробітної плати після вирахування витрат на її лікування та утримання. Стаття 95. Накладення стягнення на заробіток особи, яка відбуває покарання за вироком суду. 1.Якщо особа засуджена за вироком суду до виправних робіт, з її заробітку стягується спершу сума боргу. 2.Якщо особа засуджена до позбавлення волі і в місці відбування покарання працює, з її заробітку стягується спершу сума боргу."  
Враховано частково    
358. Підприємства, установи, організації, що провадили стягнення періодичних платежів за виконавчими документами, повинні письмово повідомляти про це у триденний термін державного виконавця за місцем виконання рішення або постанови і особу, яка одержує періодичні платежі, а також про нове місце роботи або проживання, якщо воно відоме. В разі неподання зазначенних відомостей з неповажних причин на винних в цьому посадових осіб може бути накладено стягнення, передбачене статею 93 цього Закону.       
359. Під час виплати заробітної плати або іншого заробітку, пенсії, стипендії особі, в паспорті якої органами внутрішніх справ зроблено відмітку (запис) про те, що відповідно до рішення суду або постанови судді вона зобов'язана сплачувати аліменти, адміністрація підприємства, установи, організації повинна до надходження виконавчого листа провадити відрахування аліментів відповідно до відмітки (запису) у паспорті в порядку, встановленому для відрахування за виконавчими листами, і повідомляти про це державного виконавця даного району (міста); коли адреса особи, на користь якої стягуються аліменти, невідома, відраховані суми переказуються на депозитний рахунок районної (міської, міжрайонної) інспекції. У разі невиконання цього обов'язку на винних посадових осіб може бути накладено стягнення, передбачене статтею 93 цього Закону.       
360. Стаття 68. Розмір стягнень із заробітної плати боржника   -125- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 68 вважати статтею 70 і викласти її в такій редакції: "Стаття 70 Розмір відрахувань із заробітної плати та інших доходів Розмір відрахувань із заробітної плати та інших видів доходів боржника вираховується із суми, яка залишається після утримання податків. Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати встановлюється законодавством про працю. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до повного погашення заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяних каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника, та збитків, заподіяних злочином, - п'ятдесят відсотків заробітної плати боржника; за всіма іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - двадцять відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань при кожній виплаті заробітної плати не може перевищувати п'ятдесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові, в тому числі при відрахуванні за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей; у цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти процентів. Правила, встановлені цією статтею, застосовуються також при зверненні стягнення на належні боржнику стипендії, пенсії та доходи боржника, зазначені в пункті 3 статті 69 цього Закону."  
Враховано    
361. Розмір стягнення обчислюється із заробітної плати (заробітку), доходів, пенсії, стипендії боржника, що залишається після відрахування з них податків.       
362. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до повного погашення заборгованості:       
363. у разі стягнення аліментів, відшкодування збитків, заподіяних каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника, викраденням майна, - п'ятдесят відсотків заробітної плати боржника;       
364. за всіма іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - двадцять відсотків.       
365. Якщо із заробітної плати боржника провадиться кілька стягнень, загальний розмір їх не може перевищувати п'ятдесяти відсотків сум, належних до виплати боржникові.       
366. Обмеження розміру стягнення із заробітної плати боржника, передбачене частинами першою і другою цієї статті, не застосовується у разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей.       
367. Стаття 69. Звернення стягнення на інші, крім заробітної плати, доходи боржника   -126- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 69 викласти в такій редакції: "Стаття 69. Звернення стягнення на інші доходи боржника Зазначені у статті 68 цього Закону правила стягнення поширюються і на випадки звернення стягнення на: 1) доходи, отримані фізичною особою, яка є суб'єктом підприємницької діяльності; 2) доходи за працю в колективному сільськогосподарському (фермерському) господарстві; 3) авторську винагороду за твори літератури, науки або мистецтва, премії, що присуджуються за видатні досягнення в галузі науки, літератури і мистецтва, винагороду за відкриття, винахід, на який видано авторське свідоцтво, корисну модель, промисловий зразок і раціоналізаторську пропозицію; 4) суми на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника."  
Враховано   Стаття 69. Звернення стягнення на інші доходи боржника  
368. Зазначені у статті 68 цього Закону правила стягнення із заробітної плати поширюються і на випадки, коли стягнення звертається на:      Зазначені у статті 68 цього Закону правила стягнення поширюються і на випадки звернення стягнення на:  
369. 1) доходи, отримані фізичною особою, яка є суб'єктом підприємницької діяльності;      1) доходи, отримані фізичною особою, яка є суб'єктом підприємницької діяльності;  
370. 2) доходи за працю в колективному сільськогосподарському (фермерському) підприємстві;      2) доходи за працю в колективному сільськогосподарському (фермерському) господарстві;  
371. 3) авторську винагороду за твори літератури, науки або мистецтва, винагороду за відкриття, винахід, на який видано авторське свідоцтво, раціоналізаторську пропозицію та за промисловий зразок;      3) авторську винагороду за твори літератури, науки або мистецтва, премії, що присуджуються за видатні досягнення в галузі науки, літератури і мистецтва, винагороду за відкриття, винахід, на який видано авторське свідоцтво, корисну модель, промисловий зразок і раціоналізаторську пропозицію;  
372. 4) суми на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника.      4) суми на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника.  
373. Звернення стягнення на пенсії провадиться відповідно до законодавства про пенсії.   -127- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Статтю 69 викласти у вигляді двох статей такого змісту: "Стаття 98. Стягнення боргу з частки учасника господарського товариства, який є боржником 1. Для проведення стягнення на частку учасника господарського товариства державний виконавець надає товариству строк для виділу частки боржника, але не більш 14 днів. 2. Решта учасників товариства має право виплатити в рахунок погашення боргу вартість частки боржники. 3. Якщо така частка не буде сплачена або не буде виділена у натурі у встановлений строк, державний виконавець проводить примусовий виділ і накладає стягнення на виділене майно або грошові кошти. Стаття 99. Право стягувача на позов до організації, в якій працює боржник Якщо з вини організації у якій працює боржник, не було своєчасно накладено стягнення на його заробітну плату, стягувач має право подати до цієї організації позов про стягнення відповідної грошової суми з неї. У цьому разі державне мито стягується з відповідача у справі."  
Враховано частково   Стаття 70 (68). Розмір відрахувань із заробітної плати та інших доходів Розмір відрахувань із заробітної плати та інших видів доходів боржника вираховується із суми, яка залишається після утримання податків. Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати встановлюється законодавством про працю. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до повного погашення заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяних каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника, та збитків, заподіяних злочином, - п'ятдесят відсотків заробітної плати боржника; за всіма іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - двадцять відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань при кожній виплаті заробітної плати не може перевищувати п'ятдесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові, в тому числі при відрахуванні за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей; у цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти процентів. Правила, встановлені цією статтею, застосовуються також при зверненні стягнення на належні боржнику стипендії, пенсії та доходи боржника, зазначені в пункті 3 статті 69 цього Закону.  
    -128- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Статтю 68 викласти в такій редакції: "Стаття 93. Межі стягнень із заробітної плати, пенсії, стипендії, премії 1. Межа стягнення із заробітної плати визначається законами України. Ця межа застосовується і щодо стягнення з стипендії та пенсії. 2. Із премії, виграшу, дивідендів може бути відраховано сімдесят п'ять відсотків."  
Враховано частково    
374. Стаття 70. Звернення стягнень на заробітну плату боржника, який відбуває покарання   -129- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 70 вважати статтею 71 і викласти її в такій редакції: "Стаття 71. Звернення стягнень на заробітну плату боржника, який відбуває покарання Стягнення із заробітної плати боржника, який за вироком суду відбуває покарання без позбавлення волі, провадиться з усієї суми заробітної плати без урахування стягнень за вироком. Із засуджених, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, а також з осіб, що знаходяться в наркологічних відділеннях психіатричних диспансерів та стаціонарних лікувальних закладах, стягнення провадиться з усієї заробітної плати без урахування відрахувань на витрати по їх утриманню в цих закладах."  
Враховано   Стаття 71 (70). Звернення стягнень на заробітну плату боржника, який відбуває покарання  
375. Стягнення із заробітної плати боржника, який за вироком суду відбуває покарання без позбавлення волі, провадиться без урахування стягнень за вироком.   -130- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Статтю 70 викласти в такій редакції: "Стаття 95. Накладення стягнення на заробіток особи, яка відбуває покарання за вироком суду. 1. Якщо особа засуджена за вироком суду до виправних робіт, з її заробітку стягується спершу сума боргу. 2. Якщо особа засуджена до позбавлення волі і в місці відбування покарання працює, з її заробітку стягується спершу сума боргу."  
Враховано частково   Стягнення із заробітної плати боржника, який за вироком суду відбуває покарання без позбавлення волі, провадиться з усієї суми заробітної плати без урахування стягнень за вироком. Із засуджених, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, а також з осіб, що знаходяться в наркологічних відділеннях психіатричних диспансерів та стаціонарних лікувальних закладах, стягнення провадиться з усієї заробітної плати без урахування відрахувань на витрати по їх утриманню в цих закладах.  
376. Стаття 71. Звернення стягнення на допомогу по державному соціальному страхуванню   -131- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 71 вважати статтею 72 і викласти її в такій редакції: "Стаття 72. Звернення стягнення на допомогу по державному соціальному страхуванню На допомогу по державному соціальному страхуванню, виплачувану у разі тимчасової непрацездатності та інших випадках, і допомогу по безробіттю стягнення може бути звернено тільки за рішеннями про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяних каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника."  
Враховано   Стаття 72 (71). Звернення стягнення на допомогу по державному соціальному страхуванню  
377. На допомогу по державному соціальному страхуванню, виплачувану у разі тимчасової непрацездатності, і допомогу по безробіттю стягнення може бути звернено тільки за рішенням суду про стягнення аліментів і про відшкодування збитків, заподіяних каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника.      На допомогу по державному соціальному страхуванню, виплачувану у разі тимчасової непрацездатності та інших випадках, і допомогу по безробіттю стягнення може бути звернено тільки за рішеннями про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяних каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника.  
378. Стаття 72. Кошти, на які не може бути звернено стягнення   -132- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 72 вважати статтею 73 і викласти її в такій редакції: "Стаття 73. Кошти, на які не може бути звернено стягнення Стягнення не може бути звернено на наступні виплати: 1) вихідну допомогу, яка виплачується у разі звільнення працівника: 2) компенсацію працівникові за невикористану відпустку, крім випадків, коли особа при звільненні одержує компенсацію за відпустку, не використану протягом кількох років; 3) компенсації працівникові витрат у зв'язку з переведенням, направленням на роботу чи відрядженням до інших місцевостей; 4) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, які виплачуються замість добових і квартирних; 5) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; 6) допомогу по вагітності та пологах; 7) одноразову допомогу при народженні дитини; 8) допомогу по догляду за дитиною; 9) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною-інвалідом, по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною; інші допомоги на дітей, передбачені законодавством; 10) допомогу на лікування; 11) допомогу на поховання; 12) щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території радіоактивного забруднення; 13) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання. Стягнення не провадиться також з: 1) сум неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги; 2) грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання; 3) вихідної допомоги у разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби та з органів внутрішніх справ; а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законодавством."  
Враховано   Стаття 73 (72). Кошти, на які не може бути звернено стягнення  
379. Стягнення не звертається на кошти:      Стягнення не може бути звернено на наступні виплати:  
380. 1) вихідної допомоги, виплачуваної у разі звільнення працівника;      1) вихідну допомогу, яка виплачується у разі звільнення працівника:  
381. 2) компенсації за невикористану відпустку. Стягнення може бути звернено, якщо особа, яка сплачує аліменти, під час звільнення одержує компенсацію за відпустку, не використану протягом кількох років;      2) компенсацію працівникові за невикористану відпустку, крім випадків, коли особа при звільненні одержує компенсацію за відпустку, не використану протягом кількох років;  
382. 3) премій, що мають одноразовий характер;       
383. 4) сплачувані працівникові у зв'язку з прийняттям, переведенням, направленням на роботу та службовим відрядженням до інших місцевостей;      3) компенсації працівникові витрат у зв'язку з переведенням, направленням на роботу чи відрядженням до інших місцевостей;  
384. 5) польового забезпечення, надбавок до заробітної плати та інших коштів, які виплачуються замість добових і квартирних;      4) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, які виплачуються замість добових і квартирних;  
385. 6) компенсації за амортизацію інструменту, що належить працівникові, та інші компенсації згідно з законодавством про працю;      5) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;  
386. 7) матеріальної допомоги особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;      6) допомогу по вагітності та пологах;  
387. 8) допомоги по вагітності та пологах;      7) одноразову допомогу при народженні дитини;  
388. 9) одноразову допомогу при народженні дитини;      8) допомогу по догляду за дитиною;  
389. 10) допомогу по догляду за дитиною;      9) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною-інвалідом, по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною; інші допомоги на дітей, передбачені законодавством;  
390. 11) грошові виплати матерям (батькам), зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років;      10) допомогу на лікування;  
391. 12) допомоги по догляду за дитиною-інвалідом і по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною;      11) допомогу на поховання;  
392. 13) допомоги на дітей: віком до 16 років (учнів - до 18 років), одиноким матерям, військовослужбовців строкової служби, які перебувають під опікою, піклуванням;      12) щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території радіоактивного забруднення;  
393. 14) тимчасової допомоги на неповнолітніх дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, або коли стягнення аліментів неможливо;      13) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.  
394. 15) допомоги на поховання;      Стягнення не провадиться також з:  
395. 16) щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території радіоактивного забруднення;      1) сум неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;  
396. 17) призначені на лікування;       
397. 18) дотацій на обіди, вартості путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання. Утримання аліментів, крім того, не провадиться з:      2) грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;  
398. 1) сум неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;      3) вихідної допомоги у разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби та з органів внутрішніх справ; а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законодавством.  
399. 2) премій, що присуджуються за видатні досягнення в галузі науки, літератури і мистецтва;   -133- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Статтю 72 викласти в такій редакції: "Стаття 92. Суми, на які не може бути накладене стягнення Стягнення не накладається на суми: 1) вихідної допомоги, що виплачується при звільненні працівника з роботи; 2) суми, що сплачують працівникові у зв'язку з службовим відрядженням, переводом, прийомом і направленням на роботу в іншу місцевість; 3) державної допомоги багатодітним та одиноким матерям; 4) допомоги, що видається при народженні дитини і на похорон. На допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю стягнення може бути звернене тільки за рішенням суду або постановою суду про стягнення аліментів і рішенням суду про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю годувальника."  
Враховано частково    
400. 3) одноразової винагороди за відкриття, винахід і раціоналізаторську пропозицію;       
401. 4) грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;       
402. 5) вихідної допомоги у разі звільнення, (виходу у відставку), з військової служби та з органів внутрішніх справ; а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законодавством.   -134- Філіпчук Г.Г. (в.о. № 203)
У пункті 2 частини першої ст.72 замінити слова "не використану протягом кількох років" на слова "не використану у зв'язку з винятковим випадком протягом двох років", відповідно до ст.80 КЗПП.  
Відхилено    
403. Стаття 73. Порядок стягнення аліментів у разі відсутності у боржника заробітної плати (доходу)   -135- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статті 73, 74, 75 об'єднати і вважати статтею 74, виклавши її в такій редакції: "Стаття 74. Порядок стягнення аліментів та заборгованості по них Порядок стягнення аліментів встановлюється Кодексом України про шлюб та сім'ю. У разі неможливості стягнення аліментів із заробітної плати чи інших доходів протягом трьох місяців підряд стягнення звертається на майно боржника. Розмір заборгованості за аліментами визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення, виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилось, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. Якщо боржник в цей період не працював, заборгованість визначається виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості. Державний виконавець у разі надходження виконавчого документа повинен підрахувати розмір заборгованості по аліментах і повідомити про нього стягувача і боржника. З осіб, зобов'язаних сплачувати аліменти, які виїзджають для постійного проживання у держави, з якими Україна не має договорів про надання правової допомоги, стягнення аліментів провадиться за постановою державного виконавця на час виїзду за весь період до досягнення дитиною повноліття, у розмірі, встановленому законодавством. З осіб, які працюють за контрактами в іноземних державах і одержують заробітну плату тільки за кордоном, аліменти утримуються в порядку та розмірах, передбачених законодавством про шлюб та сім'ю. За наявності спору питання про розмір заборгованості по аліментах вирішується за заявою заінтересованої особи судом у порядку, встановленому законом. Державний виконавець зобов'язаний здійснювати систематичний контроль за правильним і своєчасним відрахуванням та надісланням відрахованих сум стягувачам."  
Враховано   Стаття 74. Порядок стягнення аліментів та заборгованості по них  
404. У разі неможливості стягнення аліментів із заробітної плати чи інших доходів протягом трьох місяців підряд стягнення звертається на майно боржника.      Порядок стягнення аліментів встановлюється Кодексом України про шлюб та сім'ю. У разі неможливості стягнення аліментів із заробітної плати чи інших доходів протягом трьох місяців підряд стягнення звертається на майно боржника.  
405. Розмір заборгованості за аліментами визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення за вибором стягувача виходячи з фактичного заробітку (прибутку), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилось, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні.      Розмір заборгованості за аліментами визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення, виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилось, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. Якщо боржник в цей період не працював, заборгованість визначається виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості. Державний виконавець у разі надходження виконавчого документа повинен підрахувати розмір заборгованості по аліментах і повідомити про нього стягувача і боржника.  
406. Якщо боржник в цей період не працював, заборгованість визначається виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості.      З осіб, зобов'язаних сплачувати аліменти, які виїзджають для постійного проживання у держави, з якими Україна не має договорів про надання правової допомоги, стягнення аліментів провадиться за постановою державного виконавця на час виїзду за весь період до досягнення дитиною повноліття, у розмірі, встановленому законодавством.  
407. Стаття 74. Стягнення аліментів в разі виїзду боржника на постійне проживання чи на роботу за кордон      З осіб, які працюють за контрактами в іноземних державах і одержують заробітну плату тільки за кордоном, аліменти утримуються в порядку та розмірах, передбачених законодавством про шлюб та сім'ю.  
408. З осіб, зобов'язаних сплачувати аліменти, які виїжджають для постійного проживання у держави, з якими Україна не має договорів про надання правової допомоги, стягнення аліментів провадиться за постановою державного виконавця на час виїзду за весь період до досягнення дитиною повноліття виходячи з доходу боржника за останній місяць роботи до виїзду або із середньої заробітної плати для даної місцевості на момент виїзду, або із десятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму заробітної плати, або з вартості мінімального споживчого кошика за вибором стягувача.      За наявності спору питання про розмір заборгованості по аліментах вирішується за заявою заінтересованої особи судом у порядку, встановленому законом. Державний виконавець зобов'язаний здійснювати систематичний контроль за правильним і своєчасним відрахуванням та надісланням відрахованих сум стягувачам.  
409. З осіб, які працюють за контрактами в іноземних державах і одержують заробітну плату тільки за кордоном, аліменти утримуються за вибором стягувача: із 100 відсотків заробітної плати, яку платник аліментів одержував до укладення контракту, або виходячи із його заробітної плати за останній місяць роботи на момент виїзду, або з десятикратного неоподатковуваного мінімуму заробітної плати у національній валюті за курсом Національного банку України.   -136- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Статті 73, 74, 75 викласти у вигляді кількох статей такого змісту: "Стаття 152. Стягнення аліментів у разі безвісної відсутності неповнолітньої дитини 1. Якщо місце знаходження дитини, на утримання якої стягуються аліменти, невідоме, суми аліментів вносяться на депозитний рахунок державної виконавчої служби. 2. У разі визнання дитини безвісно відсутньою, виконавче провадження закривається. Кошти, що були внесені одним з батьків на депозитний рахунок, повертаються йому. Стаття 156. Закриття виконавчого провадження у разі одруження особи, яка стягує аліменти від того, з ким раніше перебувала у шлюбі У разі одержання достовірної інформації про одруження особи, яка стягує аліменти від того , з ким раніше перебувала у шлюбі, державний виконавець закриває виконавче провадження, про що виносить постанову і повідомляє сторони. Стаття 157. Правові наслідки неможливості стягнення аліментів із заробітної плати та інших грошових доходів боржника У разі неможливості стягнення аліментів із заробітної плати та інших грошових доходів боржника понад один місяць, накладається стягнення на інше його майно. Стаття 158. Зупинення, припинення виконавчого провадження про стягнення аліментів у разі виїзду боржника на постійне проживання або на роботу за кордон Якщо платник аліментів виїздить за кордон на постійне проживання або на роботу, за заявою одержувача аліментів виконавче провадження може бути зупинене або припинене. Якщо аліменти стягуються для неповнолітніх дітей або недієздатних осіб, для зупинення або припинення виконавчого провадження потрібна згода органу опіки та піклування. Стаття 159. Правові наслідки виїзду платника у державу, з якою Україна має договір про надання правової допомоги Якщо платник аліментів виїздить на постійне проживання або на роботу у державу, з якою Україна має договір про надання правової допомоги, то, при відсутності обставин, що передбачені у статті цього Закону, державний виконавець пересилає виконавче провадження до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України."  
Враховано частково    
410. Стаття 75. Контроль за правильним і своєчасним стягненням       
411. Державний виконавець здійснює систематичний контроль за правильним і своєчасним відрахуванням та надісланням відрахованих сум стягувачам.       
412. Особа, з якої за судовим рішенням стягуються аліменти, повинна повідомляти державного виконавця про зміну місця роботи або проживання. Якщо особа зобов'язана за рішенням суду або постановою судді платити аліменти на дітей, то вона повинна у триденний термін повідомляти державного виконавця про зміну місця роботи або проживання, а також про додатковий заробіток (роботу за сумісництвом і т. ін.). У разі неповідомлення без поважних причин зазначених відомостей на особу, зобов'язану платити аліменти на дітей, може бути накладено стягнення, передбачене статтею 93 цього Закону.       
413. Державний виконавець у разі надходження виконавчого листа зобов'язаний підрахувати розмір заборгованості аліментів і про розрахунки повідомити стягувача і боржника.       
414. За наявності спору питання про розмір заборгованості вирішується за заявою заінтересованої особи судом у порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом.   -137- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Додати до проекту нову статтю 75 такого змісту: "Стаття 75 Виконання рішень щодо покарання у вигляді штрафу та конфіскації майна Рішення щодо покарання у вигляді штрафу та конфіскації майна підлягають виконанню в порядку, встановленому цим Законом."  
Враховано   Стаття 75 Виконання рішень щодо покарання у вигляді штрафу та конфіскації майна Рішення щодо покарання у вигляді штрафу та конфіскації майна підлягають виконанню в порядку, встановленому цим Законом.  
415. Розділ ІХ Виконання рішень у немайнових спорах   -138- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 76 викласти в такій редакції: Стаття 76. Загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення Після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 30 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий термін виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому Законом, а з боржника стягується двократний розмір витрат за виконання. Якщо рішення виконати без участі боржника неможливо, виконавчий документ постановою державного виконавця, затвердженої начальником відповідного відділу державної виконавчої служби, повертається до суду чи іншого органу, який його видав."  
Враховано   Розділ VIII Виконання рішень у немайнових спорах  
416. Стаття 76. Загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення      Стаття 76. Загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення  
417. Якщо боржник згідно з рішенням зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення, державний виконавець визначає йому термін виконання.      Після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 30 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.  
418. У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавчими актами, і призначає новий термін виконання або організує виконання відповідно до повноважень, наданих йому Законом. Якщо виконання провадиться без участі боржника, з нього стягується трикратний розмір витрат за виконання.      У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий термін виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому Законом, а з боржника стягується двократний розмір витрат за виконання.  
419. Якщо рішення виконати неможливо, виконавчий документ постановою державного виконавця, затвердженою начальником інспекції, повертається до суду чи іншого органу, який його видав. Ці дії в десятиденний термін можуть бути оскаржені до суду або може бути внесено окреме подання прокурором.      Якщо рішення виконати без участі боржника неможливо, виконавчий документ постановою державного виконавця, затвердженої начальником відповідного відділу державної виконавчої служби, повертається до суду чи іншого органу, який його видав.  
420. Стаття 77. Виконання рішення про поновлення на роботі   -139- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 77 викласти в такій редакції: "Стаття 77. Виконання рішення про поновлення на роботі Виконавчий документ про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання виконавчого документа вважається завершеним з моменту фактичного допущення зазначеного працівника до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акта органу, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника. У разі невиконання власником або уповноваженим цим органом (посадовою особою) рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника державний виконавець застосовує до них штрафні санкції та інші заходи, передбачені цим Законом."  
Враховано   Стаття 77. Виконання рішення про поновлення на роботі  
421. Рішення про поновлення на роботі виконується в день пред'явлення вимоги до виконання.      Виконавчий документ про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання виконавчого документа вважається завершеним з моменту фактичного допущення зазначеного працівника до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акта органу, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.  
422. Рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з моменту видання про це наказу власником або уповноваженим ним органом.      У разі невиконання власником або уповноваженим цим органом (посадовою особою) рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника державний виконавець застосовує до них штрафні санкції та інші заходи, передбачені цим Законом.  
423. У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника державний виконавець застосовує до них штрафні санкції та інші заходи, передбачені цим Законом.   -140- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Статтю 77 викласти у вигляді двох статей у такій редакції: "Стаття 166. Негайне виконання рішення про поновлення на роботу Державний виконавець розпочинає виконання рішення про поновлення особи на роботі негайно, не пізніше з наступного дня після надходження заяви. Стаття 167. Дії, які має право вчинити державний виконавець 1. Державний виконавець усно або письмово пропонує керівникові організації негайно видати наказ (розпорядження) про поновлення особи на роботі. 2. Якщо після видання наказу (розпорядження) особу не допускають до робочого місця або виконання трудових обов'язків, державний виконавець має право вчинити дії, які не заборонені законом, для забезпечення її прав. У разі якщо керівник юридичної особи відмовляється або зволікає з виданням наказу (розпорядження) про поновлення на роботі, судовий виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення. Одночасно державний виконавець виносить постанову про стягнення компенсації за вимушений прогул за час від відкриття."  
Враховано частково    
424. Стаття 78. Виконання рішень про відібрання дітей   -141- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 78 викласти в такій редакції: "Стаття 78. Виконання рішень про відібрання дітей Під час виконання рішень про відібрання дітей державний виконавець провадить виконавчі дії з обов'язковою участю особи, якій дитина передається на виховання, та з залученням представників органів опіки і піклування, органів та установ освіти. У разі потреби державний виконавець може звернутися до суду з поданням про вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого чи лікувального закладу. У разі коли боржник перешкоджає виконанню рішення про відібрання дитини, до нього вживаються заходи, передбачені законом."  
Враховано   Стаття 78. Виконання рішень про відібрання дітей  
425. Під час виконання рішень про відібрання дітей державний виконавець провадить виконавчі дії за участю особи, якій дитина передається на виховання, представників органів опіки і піклування та освіти.      Під час виконання рішень про відібрання дітей державний виконавець провадить виконавчі дії з обов'язковою участю особи, якій дитина передається на виховання, та з залученням представників органів опіки і піклування, органів та установ освіти. У разі потреби державний виконавець може звернутися до суду з поданням про вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого чи лікувального закладу. У разі коли боржник перешкоджає виконанню рішення про відібрання дитини, до нього вживаються заходи, передбачені законом.  
426. У разі потреби державний виконавець може залучати до виконання цих рішень лікаря, представників громадськості, а також звернутися до суду з поданням про вирішення питання про тимчасове поміщення дитини до дитячого чи лікувального закладу.   -142- Філіпчук Г.Г. (в.о. № 203)
В частині 2 ст.78 замість слова "може" записати "зобов'язаний".  
Відхилено    
427. У разі коли боржник перешкоджає виконанню рішення, до нього вживаються заходи, передбачені цим Законом.   -143- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Статтю 78 викласти у вигляді статей в такій редакції: "Стаття 171. Виклик особи, яка не виконує рішення суду щодо дитини Державний виконавець викликає до себе особу, яка не виконує рішення суду щодо дитини, для повідомлення про ті дії, які він буде застосовувати у разі подальшої затримки дитини чи створення батькам (одному з них), дідові, бабусі, іншим особам перешкод у її вихованні, та про відповідальність, яка може бути на неї накладена. Стаття 172. Дії, які має право вчиняти державний виконавець для відібрання дитини 1. Державний виконавець на свій розсуд вчиняє дії для відібрання дитини. 2. Державний виконавець не має право вчиняти такі дії, які заподіяли би дитині психічну чи фізичну травму. 3. До участі у відібранні дитини державний виконавець запрошує представника органу опіки та піклування, педагога, а також особу, якій має бути передана дитина, і в разі потреби - лікаря. Стаття 173. Дії, які державний виконавець має право вчинити у разі невиконання рішення суду про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною Якщо особа чинить перешкоду одному з батьків, дідові, бабусі, іншим особам у вихованні та спілкуванні з дитиною за місцем її проживання, як це визначено у рішенні суду, державний виконавець забезпечує можливість побачення з дитиною у дитячій установі, школі або іншому місці."  
Враховано частково    
428. Стаття 79. Порядок виконання рішень про виселення, вселення, примусовий обмін   -144- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 79 викласти в такій редакції: "Стаття 79. Порядок виконання рішень про виселення боржника Виконання рішень про виселення боржника провадиться лише у разі, якщо боржником воно не виконано в установлений державним виконавцем строк, визначений відповідно до статті 30 цього Закону. Виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від особи (осіб), які виселяються, її (їх) майна, домашніх тварин та у забороні даним особам користуватися звільненим приміщенням. Державний виконавець зобов'язаний письмово повідомити боржника про день і час примусового виселення. Відсутність боржника, повідомленого про день і час виселення, не є перешкодою для виконання виконавчого документа. Виселення здійснюється у присутності понятих за сприяння органів внутрішніх справ, з обов'язковим описом майна державним виконавцем. Один примірник акта опису майна вручається під розписку боржникові. Державний виконавець у необхідних випадках забезпечує зберігання майна боржника протягом строку, що не перевищує трьох років, з покладенням понесених витрат на боржника. Після завершення трирічного строку невитребуване майно реалізується в порядку, передбаченому для реалізації безгосподарного майна. Якщо виконання здійснюється за відсутності осіб, що виселяються, державний виконавець зобов'язаний провести поряд з описом майна його оцінку. Описане майно передається на відповідальне зберігання особі, яка державним виконавцем призначена охоронцем майна. Про виконання рішення, передбаченого цією статтею, державним виконавцем складається акт, який підписується особами, що брали участь у виконанні. Якщо особі, яка виселяється, має бути надано інше приміщення, державний вико- навець надсилає відповідному житловому чи іншому органу повідомлення про строк виконання рішення щодо надання приміщення. У разі ненадання у визначений строк іншого житлового приміщення державний виконавець складає про це акт і звертається до суду з поданням про визначення порядку подальшого виконання рішення. До вирішення судом цього питання виконавчі дії не провадяться. У разі виникнення обставин, які перешкоджають виконанню рішення або роблять його неможливим, державний виконавець виносить постанову про відстрочку виконання чи зупинення виконавчого провадження.  
Враховано   Стаття 79. Порядок виконання рішень про виселення боржника  
429. Виконання рішень про виселення, вселення, примусовий обмін провадиться, як правило, в присутності зазначених у виконавчому документі осіб.      Виконання рішень про виселення боржника провадиться лише у разі, якщо боржником воно не виконано в установлений державним виконавцем строк, визначений відповідно до статті 30 цього Закону. Виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від особи (осіб), які виселяються, її (їх) майна, домашніх тварин та у забороні даним особам користуватися звільненим приміщенням.  
430. Державним виконавцем надається десятиденний термін для добровільного виконання рішення.      Державний виконавець зобов'язаний письмово повідомити боржника про день і час примусового виселення. Відсутність боржника, повідомленого про день і час виселення, не є перешкодою для виконання виконавчого документа.  
431. Якщо в десятиденний термін рішення добровільно не виконується, примусове виконання здійснюється у присутності понятих за сприяння органів внутрішніх справ або представників місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування.      Виселення здійснюється у присутності понятих за сприяння органів внутрішніх справ, з обов'язковим описом майна державним виконавцем. Один примірник акта опису майна вручається під розписку боржникові. Державний виконавець у необхідних випадках забезпечує зберігання майна боржника протягом строку, що не перевищує трьох років, з покладенням понесених витрат на боржника. Після завершення трирічного строку невитребуване майно реалізується в порядку, передбаченому для реалізації безгосподарного майна.  
432. Про виконання рішення, передбаченого цією статтею, державним виконавцем складається акт, який підписується особами, що брали участь у виконанні.      Якщо виконання здійснюється за відсутності осіб, що виселяються, державний виконавець зобов'язаний провести поряд з описом майна його оцінку. Описане майно передається на відповідальне зберігання особі, яка державним виконавцем призначена охоронцем майна.  
433. Якщо виконання здійснюється за відсутності осіб, що виселяються, державний виконавець зобов'язаний провести поряд з описом майна його оцінку. Описане майно передається на відповідальне зберігання особі, яка державним виконавцем призначена охоронцем майна.      Про виконання рішення, передбаченого цією статтею, державним виконавцем складається акт, який підписується особами, що брали участь у виконанні.  
434. Якщо особі, яка виселяється, має бути надано інше приміщення, державний виконавець надсилає відповідному житловому чи іншому органу повідомлення про термін виконання рішення. У разі ненадання у визначений термін іншого житлового приміщення державний виконавець складає про це акт і звертається до судді з поданням про визначення порядку подальшого виконання рішення. До вирішення суддею цього питання виконавчі дії не провадяться. У разі виникнення обставин, які перешкоджають виконанню рішення або роблять його неможливим, державний виконавець виносить постанову про відстрочку чи зупинення виконання.   -145- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Статтю 78 викласти у вигляді статей в такій редакції: "Стаття 174. Надання боржникові строку для добровільного виконання 1.Якщо примусовому виконанню підлягає рішення суду про виселення, вселення, примусовий обмін, державний виконавець може надати боржникові строк для добровільного його виконання, який не може перевищувати одного місяця, і призначає день примусового виселення, вселення або переселення, про що повідомляє сторони . Державний виконавець повідомляє сторони про те, що примусове виконання рішення може відбутися і у їх відсутності. Стаття 175. Право державного виконавця на вхід до жилого приміщення Якщо виконання рішення суду про виселення, вселення або переселення неможливе без застосування сили, державний виконавець має право ввійти до житла помимо волі осіб, які в ньому проживають. Стаття 176. Примусове виселення 1. Державний виконавець виселяє особу, разом з її майном. 2. У примусовому виселенні беруть участь поняті, зацікавлені особи, представник житлово-експлуатаційній організації, представник виконавчого комітету сільської, селищної Ради."  
Враховано частково   Якщо особі, яка виселяється, має бути надано інше приміщення, державний виконавець надсилає відповідному житловому чи іншому органу повідомлення про строк виконання рішення щодо надання приміщення. У разі ненадання у визначений строк іншого житлового приміщення державний виконавець складає про це акт і звертається до суду з поданням про визначення порядку подальшого виконання рішення. До вирішення судом цього питання виконавчі дії не провадяться. У разі виникнення обставин, які перешкоджають виконанню рішення або роблять його неможливим, державний виконавець виносить постанову про відстрочку виконання чи зупинення виконавчого провадження. Стаття 80. Порядок виконання рішення про вселення стягувача Після одержання виконавчого документа про вселення стягувача державний виконавець встановлює строк для добровільного його виконання боржником. У разі добровільного виконання рішення про вселення стягувач і боржник підписують акт, який передається державному виконавцеві разом із заявою стягувача про повернення йому виконавчого документа. У разі невиконання виконавчого документа про вселення у добровільному порядку вселення здійснюється примусово державним виконавцем. Примусове вселення полягає у забезпеченні державним виконавцембезперешкодного входження стягувача у приміщення, вказане у виконавчому документі, та його проживання (перебування) в ньому. Державний виконавець зобов'язаний письмово повідомити боржника і стягувача про день і час примусового вселення. Відсутність боржника, повідомленого про день і час вселення, не є перешкодою для виконання рішення про вселення. У разі, якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про вселення стягувача, вселення здійснюється у присутності понятих, з залученням працівників органів внутрішніх справ. Про виконання рішення, передбаченого цією статтею, державним виконавцем складається акт, який підписується особами, що брали участь у виконанні. У разі подальшого перешкодження боржником проживанню (перебуванню) стягувача у приміщенні, в яке його вселено, стягувач має право звернутися до державного виконавця з заявою про відновлення виконавчого провадження. У цьому випадку державний виконавець має право повторно провести примусове вселення стягувача та застосувати до боржника штрафні санкції, передбачені цим Законом. Виконавче провадження не відновлюється і повторне примусове вселення стягувача не проводиться, якщо особа, яка перешкоджає його проживанню (перебуванню), не є боржником. Питання про вселення стягувача у цьому випадку вирішується в судовому порядку.  
    -146- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Положення ст. 79 викласти окремою статтею 80 такого змісту: "Стаття 80. Порядок виконання рішення про вселення стягувача Після одержання виконавчого документа про вселення стягувача державний виконавець встановлює строк для добровільного його виконання боржником. У разі добровільного виконання рішення про вселення стягувач і боржник підписують акт, який передається державному виконавцеві разом із заявою стягувача про повернення йому виконавчого документа. У разі невиконання виконавчого документа про вселення у добровільному порядку вселення здійснюється примусово державним виконавцем. Примусове вселення полягає у забезпеченні державним виконавцембезперешкодного входження стягувача у приміщення, вказане у виконавчому документі, та його проживання (перебування) в ньому. Державний виконавець зобов'язаний письмово повідомити боржника і стягувача про день і час примусового вселення. Відсутність боржника, повідомленого про день і час вселення, не є перешкодою для виконання рішення про вселення. У разі, якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про вселення стягувача, вселення здійснюється у присутності понятих, з залученням працівників органів внутрішніх справ. Про виконання рішення, передбаченого цією статтею, державним виконавцем складається акт, який підписується особами, що брали участь у виконанні. У разі подальшого перешкодження боржником проживанню (перебуванню) стягувача у приміщенні, в яке його вселено, стягувач має право звернутися до державного виконавця з заявою про відновлення виконавчого провадження. У цьому випадку державний виконавець має право повторно провести примусове вселення стягувача та застосувати до боржника штрафні санкції, передбачені цим Законом. Виконавче провадження не відновлюється і повторне примусове вселення стягувача не проводиться, якщо особа, яка перешкоджає його проживанню (перебуванню), не є боржником. Питання про вселення стягувача у цьому випадку вирішується в судовому порядку."  
Враховано    
    -147- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Положення ст. 79 викласти окремими статтями такого змісту: "Стаття 177. Примусове вселення, переселення 1. Для примусового вселення особи державний виконавець забезпечує зайняття особою певного жилого приміщення, перенесення до нього її майна, а також надання їй ключів для безперешкодного входу до нього. 2. У разі примусового обміну державний виконавець забезпечує звільнення приміщення від боржника та його майна і перенесення майна до іншого жилого приміщення. 3. У примусовому вселенні, переселенні беруть участь особи, які зазначені у частині 2 статті цього Закону. Стаття 178. Акт про виселення, вселення, переселення Про виселення, вселення або переселення державний виконавець складає акт, який крім нього підписують сторони виконавчого провадження та поняті."  
Враховано частково    
435. Розділ Х Виконання рішення суду про примусовий розпуск об'єднань громадян (політичних партій, громадських організацій тощо)   -148- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Положення ст.79 викласти окремою статтею 81 такого змісту: "Стаття 81. Порядок виконання рішень про примусовий обмін Державний виконавець, одержавши виконавчий документ про примусовий обмін, встановлює строк для добровільного його виконання боржником. У разі добровільного виконання рішення стягувач і боржник підписують акт, який передається державному виконавцеві разом із заявою стягувача про повернення йому виконавчого документа. У разі невиконання рішення про примусовий обмін у добровільному порядку державний виконавець здійснює його примусове виконання відповідно до вимог статей 78 і 79 цього Закону. Про виконання рішення про примусовий обмін державний виконавець складає акт, який підписується стягувачем і боржником."  
Враховано   Стаття 81. Порядок виконання рішень про примусовий обмін Державний виконавець, одержавши виконавчий документ про примусовий обмін, встановлює строк для добровільного його виконання боржником. У разі добровільного виконання рішення стягувач і боржник підписують акт, який передається державному виконавцеві разом із заявою стягувача про повернення йому виконавчого документа. У разі невиконання рішення про примусовий обмін у добровільному порядку державний виконавець здійснює його примусове виконання відповідно до вимог статей 78 і 79 цього Закону. Про виконання рішення про примусовий обмін державний виконавець складає акт, який підписується стягувачем і боржником.  
436. Стаття 80. Загальні умови виконання рішення про примусовий розпуск об'єднань громадян (політичних партій, громадських організацій тощо)   -149- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статті 80 і 81 об'єднати в одну ст.82 і викласти в такій редакції: "Стаття 82. Загальні умови виконання рішень про примусовий розпуск об'єднань громадян Державний виконавець розпочинає виконання рішення про примусовий розпуск об'єднання громадян за заявою передбаченого законом легалізуючого органу на основі виконавчого документа про примусовий розпуск даного об'єднання громадян. Легалізуючий орган подає цю заяву до державної виконавчої служби після офіційного повідомлення у друкованих засобах масової інформації про набрання чинності рішенням щодо примусового розпуску даного об'єднання громадян. Державний виконавець виносить постанову про відкриття виконавчого провадження відповідно до статті 24 цього Закону та здійснює виконавчі дії, передбачені рішенням суду про примусовий розпуск об'єднання громадян, в порядку, встановленому цим Законом. Про виконання рішення про примусовий розпуск об'єднання громадян державний виконавець складає акт, який підписують державний виконавець і представник легалізуючого органу. Копії акта надсилаються до суду, який постановив рішення, та легалізуючому органу."  
Враховано   Стаття 82. Загальні умови виконання рішень про примусовий розпуск об'єднань громадян  
437. Державний виконавець розпочинає виконавчі дії щодо примусового розпуску об'єднань громадян (політичних партій, громадських організацій тощо) після повідомлення про це реєструючим (легалізуючим органом) у друкованих засобах масової інформації відповідно до Закону України Про об'єднання громадян .      Державний виконавець розпочинає виконання рішення про примусовий розпуск об'єднання громадян за заявою передбаченого законом легалізуючого органу на основі виконавчого документа про примусовий розпуск даного об'єднання громадян. Легалізуючий орган подає цю заяву до державної виконавчої служби після офіційного повідомлення у друкованих засобах масової інформації про набрання чинності рішенням щодо примусового розпуску даного об'єднання громадян. Державний виконавець виносить постанову про відкриття виконавчого провадження відповідно до статті 24 цього Закону та здійснює виконавчі дії, передбачені рішенням суду про примусовий розпуск об'єднання громадян, в порядку, встановленому цим Законом. Про виконання рішення про примусовий розпуск об'єднання громадян державний виконавець складає акт, який підписують державний виконавець і представник легалізуючого органу. Копії акта надсилаються до суду, який постановив рішення, та легалізуючому органу.  
438. Стаття 81. Виконання рішення про примусовий розпуск об'єднань громадян (політичних партій, громадських організацій тощо)   -150- Філіпчук Г.Г. (в.о. № 203)
Доповнити статтю 80 частиною першою такого змісту: "Право здійснення виконавчих дій щодо примусового розпуску об'єднань громадян (політичних партій, громадських організацій тощо) належить виключно державним виконавцям Головної інспекції державного виконання Міністерства юстиції України."  
Відхилено    
439. У разі невиконання об'єднаннями громадян (політичними партіями, громадськими організаціями тощо) рішення про їх розпуск у встановлений термін державний виконавець у необхідних випадках за сприяння працівників органів внутрішніх справ у присутності представників реєструючого (легалізуючого) органу повідомляє їх керівні та інші статутні органи про припинення діяльності.   -151- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Статті 80 і 81 об'єднати і викласти у такій редакції: "Стаття 181 Виконання рішення суду про зупинення діяльності політичної партії, громадської організації або їх місцевих осередків 1. Суд, який виніс рішення про зупинення діяльності політичної партії, громадської організації або їх місцевих осередків, надсилає копію цього рішення до органу державної виконавчої служби для забезпечення його виконання. 2. Рішення про зупинення діяльності політичної партії суд надсилає до державної виконавчої служби Київського міського управління юстиції. Рішення стосовно місцевих осередків партій, громадських організацій та їх місцевих осередків - до державної виконавчої служби за їх юридичною адресою. 3. Державний виконавець повідомляє через засоби масової інформації про зупинення діяльності цих організацій. 4. Державний виконавець має право опечатати приміщення, арештувати друковану продукцію, забороняти проведення цими організаціями будь-яких публічних заходів."  
Враховано частково    
440. Про розпуск об'єднань громадян (політичних партій, громадських організації тощо) складається акт і провадиться опис та оцінка належного їм майна. Державний виконавець забезпечує зберігання майна і надсилає примірники актів про розпуск об'єднань громадян (політичних партій, громадських організацій тощо) з описом майна до суду, який постановив рішення, та реєструючому (легалізуючому) органові.       
441. Розділ ХІ Витрати, пов'язані з виконанням рішення       
442. Стаття 82. Витрати, пов'язані з виконавчими діями   -152- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 82 вважати статтею 45 і викласти в такій редакції: "Стаття 45. Витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій Витратами, пов'язаними з проведенням виконавчих дій, є витрати на організацію і проведення виконавчих дій із спеціального фонду виконавчого провадження, а також кошти сторін та інших осіб на проведення виконавчих дій відповідно до цього Закону. До витрат на проведення виконавчих дій належать кошти, витрачені на: 1) перевезення, зберігання і реалізацію майна боржника; 2) оплату праці експертів, перекладачів та інших осіб, залучених у встановленому порядку до провадження виконавчих дій; 3) поштовий переказ стягувачеві стягнених сум; 4) розшук боржника, його майна або розшук дитини; 5) оголошення в засобах масової інформації; 6) інші необхідні виконавчі дії, здійснені в процесі виконання рішення."  
Враховано    
443. Витратами, пов'язаними з виконавчими діями, є кошти, затрачені на їх організацію і проведення з державного та місцевого бюджету, а також кошти сторін й інших осіб, які беруть участь у виконавчому провадженні. До витрат, пов'язаних з виконавчими діями, належать кошти, затрачені на:       
444. 1) виявлення, огляд, оцінку майна боржника;       
445. 2) організацію і проведення опису, арешт, вилучення, перевезення і зберігання майна боржника;       
446. 3) оплату праці експертів, перекладачів та інших осіб, залучених у встановленому порядку до провадження виконавчих дій;       
447. 4) витрати, пов'язані з реалізацією майна;       
448. 5) витрати на поштовий переказ стягнених сум;       
449. 6) інші витрати, пов'язані з провадженням виконавчих дій.       
450. Стаття 83. Авансування витрат стягувачем   -153- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 83 вважати статтею 48 і викласти її в такій редакції: "Стаття 48. Авансування витрат на виконавче провадження З метою забезпечення провадження виконавчих дій за погодженням з державним виконавцем стягувач може внести на депозитний рахунок відповідного відділу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення відповідних витрат або для покриття їх частини."  
Враховано    
451. З метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може внести аванс на депозитний рахунок інспекції в розмірі, достатньому для проведення відповідних витрат або для покриття їх частини.       
452. Стаття 84. Порядок відшкодування витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій       
453. Витрати, пов'язані з провадженням виконавчих дій, стягуються з боржника на підставі постанови державного виконавця, затвердженої начальником інспекції, і відшкодовуються тому органу чи особі, які їх понесли у процесі виконавчого провадження.       
454. Копія постанови у триденний термін надсилається сторонам. Постанова може бути оскаржена до суду в десятиденний термін з дати одержання її копії.       
455. Розділ ХІІ Розподіл стягнених сум       
456. Стаття 85. Розподіл витрат, пов'язаних з виконанням рішень   -154- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 85 вважати статтею 43 і викласти її в такій редакції: "Стаття 43. Розподіл стягнутих з боржника грошових сум З грошової суми (в тому числі одержаної від реалізації майна боржника), яка стягнута державним виконавцем з боржника, сплачується виконавчий збір, накладений на боржника у процесі виконання рішення, компенсуються витрати на здійснення виконавчих дій. Грошова сума, яка залишилася, використовується на сплату штрафу, для задоволення вимог стягувача. Сума, яка залишилася після задоволення усіх вимог стягувача, повертається боржникові.  
Враховано    
457. Із сум, стягнених державним виконавцем з боржника, задовольняються вимоги стягувачів, оплачується виконавчий збір, сплачуються штрафи, накладені на боржника в процесі виконання, покриваються витрати на виконання. Сума, що залишилась після задоволення всіх вимог, повертається боржникові.       
458. Суми, стягнені з боржника і належні до перерахування стягувачам, зараховуються державним виконавцем на депозитний рахунок інспекції, а потім видаються або перераховуються на рахунки Національного банку України.       
459. Стаття 86. Черговість задоволення вимог стягувачів   -155- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 86 вважати статтею 44 і викласти її в такій редакції: "Стаття 44. Черговість задоволення вимог стягувачів У разі недостатності суми, стягненої з боржника для задоволення всіх вимог за виконавчими документами, ця сума розподіляється державним виконавцем між стягувачами в порядку черговості, встановленої цією статтею. У першу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника; забезпечені заставою вимоги про стягнення вартості заставленого майна. У другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими правовідносинами; вимоги щодо виплати наданої адвокатами юридичної допомоги, виплати винагороди, що належить авторам за використання його твору, відкриття, винаходу, промислового зразка, на які видано відповідні свідоцтва. Після повного задоволення зазначених вимог задовольняються вимоги громадян із соціального страхування та вимоги громадян про відшкодування збитків, заподіяних їх майну злочином або адміністративним правопорушенням. У третю чергу задовольняються вимоги щодо податків і неподаткових платежів до бюджету; органів страхування з обов'язкового страхування. У четверту чергу задовольняються всі інші вимоги в порядку надходження виконавчих документів. Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог стягувачів попередньої черги. У разі недостатності стягненою суми для повного задоволення усіх вимог однієї черги ці вимоги задовольняються пропорційно належній кожному стягувачеві сумі. Суми, стягнені з боржника і належні до перерахування стягувачам, зараховуються державним виконавцем на депозитний рахунок відповідного відділу державної виконавчої служби і видаються стягувачеві у встановленому порядку."  
Враховано    
460. У разі недостатності суми, стягненої з боржника для задоволення всіх вимог за виконавчими документами, ця сума розподіляється державним виконавцем між стягувачами в порядку черговості.       
461. Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог стягувачів попередньої черги. У разі недостатності суми, стягненої для повного задоволення всіх вимог однієї черги, ці вимоги задовольняються пропорційно присудженій кожному стягувачеві сумі.       
462. Стаття 87. Стягнення вимог першої та другої черги       
463. У першу чергу задовольняються: забезпечені заставою вимоги про стягнення з вартості заставленого майна. У другу чергу задовольняються вимоги:       
464. 1) щодо стягнення аліментів;       
465. 2) щодо стягнення сум тимчасової допомоги, виплачених на неповнолітніх дітей за період розшуку їх батьків, з нарахуванням десяти відсотків;       
466. 3) пов'язані з трудовими правовідносинами;       
467. 4) членів колективних сільськогосподарських підприємств, агрофірм, колгоспів, членів фермерських господарств, пов'язані з їх працею в цих сільськогосподарських підприємствах, організаціях;       
468. 5) про оплату наданої адвокатом юридичної допомоги;       
469. 6) про виплату винагороди, що належить авторам за використання твору, відкриття, винахід, на які видано патент, авторське свідоцтво; за раціоналізаторську пропозицію і промисловий зразок, на які видано свідоцтво;       
470. 7) про відшкодування збитків, заподіяних каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника.       
471. Після повного задоволення зазначених вимог задовольняються вимоги із соціального страхування і вимоги громадян про відшкодування збитків, заподіяних їх майну злочином або адміністративним правопорушенням.       
472. Стаття 88. Наступні стягнення       
473. У третю чергу задовольняються вимоги:       
474. 1) щодо податків і неподаткових платежів до бюджету;       
475. 2) органів страхування з обов'язкового страхування;       
476. 3) про відшкодування збитків, заподіяних злочином або адміністративним правопорушенням.       
477. У четверту чергу задовольняються: не забезпечені заставою вимоги.       
478. У п'яту чергу задовольняються всі інші вимоги.       
479. Розділ ХІІІ Провадження виконавчих дій щодо іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб. Виконання рішень судів та рішень іноземних держав      Розділ ІХ. Провадження виконавчих дій щодо іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб. Виконання рішень іноземних судів і арбітражів  
480. Стаття 89. Виконання рішень судів та інших органів України щодо іноземців, іноземних підприємств, організацій та осіб без громадянства   -156- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 89 вважати статтею 83 і викласти її в такій редакції "Стаття 83. Виконання рішень щодо іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб При виконанні передбачених статтею 3 цього Закону рішень щодо іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб, які відповідно проживають чи зареєстровані на території України, застосовуються положення даного Закону."  
Враховано   Стаття 83 (89). Виконання рішень щодо іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб  
481. Під час виконання рішень щодо іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб, що відповідно проживають чи зареєстровані на території України, поширюються положення цього Закону.      При виконанні передбачених статтею 3 цього Закону рішень щодо іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб, які відповідно проживають чи зареєстровані на території України, застосовуються положення даного Закону.  
482. Стаття 90. Виконання рішень іноземних судів і арбітражу   -157- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 90 вважати статтею 84 і викласти її в такій редакції "Стаття 84. Виконання рішень іноземних судів і арбітражів Порядок виконання в Україні рішень іноземних судів і арбітражів визначається відповідними міжнародними договорами, цим Законом та іншими законами України. Виконавчий документ, виданий в установленому порядку на основі рішення іноземного суду чи арбітражу, може бути пред'явлений до примусового виконання протягом трьох років з моменту набрання відповідним рішенням законної сили."  
Враховано   Стаття 84 (90). Виконання рішень іноземних судів і арбітражів  
483. Порядок виконання в Україні рішень іноземних судів і арбітражу визначається відповідними міжнародними договорами і законодавством України. Рішення може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох років з моменту набрання ним законної сили.      Порядок виконання в Україні рішень іноземних судів і арбітражів визначається відповідними міжнародними договорами, цим Законом та іншими законами України. Виконавчий документ, виданий в установленому порядку на основі рішення іноземного суду чи арбітражу, може бути пред'явлений до примусового виконання протягом трьох років з моменту набрання відповідним рішенням законної сили.  
484. Розділ ХІV Виконавчий збір. Відповідальність за порушення законодавства про виконавче провадження   -158- Коваль В.С. (реєстр. картка № 324)
Кожин Б.Б. (реєстр. картка № 317)
Законопроект не дає чіткої відповіді на такі запитання: - Як виконати рішення суду про стягнення грошових сум, якщо боржник не має майна, на яке можна було б накласти стягнення, не працює і не може (або не хоче) влаштовуватися на роботу? - Як виконати рішення, згідно з яким боржник зобов'язаний виконати певні дії, але відмовляється від цього?  
Немає висновку    
485. Стаття 91. Виконавчий збір   -159- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 91 вважати статтею 46 і викласти її в такій редакції: "Стаття 46 (91). Виконавчий збір У разі невиконання рішення у строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби стягується виконавчий збір у розмірі п'яти відсотків від належної до стягнення суми або вартості майна боржника, а за невиконання рішення немайнового характеру - у розмірі двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян з боржника-громадянина і у розмірі п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян з боржника-юридичної особи. Не стягується виконавчий збір з осіб, звільнених від його сплати згідно із законодавством. Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. Наступні пред'явлення до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчим збором не обкладаються. 50 відсотків від суми виконавчого збору, стягнутого державною виконавчою службою, спрямовується у спеціальний фонд виконавчого провадження, на розвиток та матеріально-технічне забезпечення державної виконавчої служби, а також на преміювання державних виконавців у встановленому порядку. Решта суми виконавчого збору зараховується до державного бюджету. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена до суду в 10-денний строк. У разі закриття виконавчого провадження у зв'язку з скасуванням рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на основі виконавчого документа, виконавчий збір повертається боржникові."  
Враховано    
486. З боржників одночасно з порушенням виконавчого провадження постановою державного виконавця стягується виконавчий збір у розмірі п'яти відсотків з громадян і десяти - з юридичних осіб з присудженої до стягнення суми або вартості майна, а за виконавчими документами немайнового характеру - двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з фізичних осіб і п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з юридичних осіб.       
487. На постанову про виконавчий збір до суду в десятиденний термін може бути подано скаргу.       
488. Не стягується виконавчий збір з осіб, звільнених від його сплати згідно із законодавством.   -160- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Додати до пректу нові статті 85 і 86 такого змісту: "Стаття 85. Оскарження дій посадових осіб державної виконавчої служби На дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню виконавчого документа або відмову у здійсненні вказаних дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного відділу державної служби або до суду за місцем знаходження районного, міського (міст обласного значення), районного у місті відділу державної виконавчої служби або іншого суду згідно з чинним законодавством. Стаття 86. Захист прав стягувача у виконавчому провадженні Стягувач має право звернутися з позовом до юридичної особи, яка зобов'язана провадити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення про стягнення з вини цієї юридичної особи. При цьому стягувач звільняється від сплати державного мита. Збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчих дій, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законодавством України."  
Враховано   Розділ Х. Захист прав стягувача, боржника та інших осіб під час провадження виконавчих дій Стаття 85. Оскарження дій посадових осіб державної виконавчої служби На дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню виконавчого документа або відмову у здійсненні вказаних дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного відділу державної служби або до суду за місцем знаходження районного, міського (міст обласного значення), районного у місті відділу державної виконавчої служби або іншого суду згідно з чинним законодавством. Стаття 86. Захист прав стягувача у виконавчому провадженні Стягувач має право звернутися з позовом до юридичної особи, яка зобов'язана провадити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення про стягнення з вини цієї юридичної особи. При цьому стягувач звільняється від сплати державного мита. Збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчих дій, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законодавством України.  
489. Стаття 92. Відповідальність за невиконання рішень   -161- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 92 вважати статтею 87 і викласти її в такій редакції: "Стаття 87. Відповідальність за невиконання рішень У разі невиконання у встановлений державним виконавцем строк без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - щодо фізичних осіб і від деся- ти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - щодо посадових осіб, та призначає новий строк виконання. Постанова державного виконавця про накладення штрафу затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена до суду в десятиденний строк. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону."  
Враховано   Стаття 87 (92). Відповідальність за невиконання рішень  
490. У разі невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути вчинені тільки ним у встановлений державним виконавцем відповідно до цього Закону термін, державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу в розмірі від двох до п'яти - щодо громадян і від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - щодо юридичних осіб та призначає йому новий термін для виконання.      У разі невиконання у встановлений державним виконавцем строк без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - щодо фізичних осіб і від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - щодо посадових осіб, та призначає новий строк виконання.  
491. У разі повторного невиконання боржником без поважних причин рішення розмір штрафу кожного разу подвоюється.      Постанова державного виконавця про накладення штрафу затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Постанова про  
492. Постанова державного виконавця про накладення штрафу затверджується начальником інспекції. На постанову до суду в десятиденний термін може бути подано скаргу.      накладення штрафу може бути оскаржена до суду в десятиденний строк. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржни -  
493. У разі невиконання юридичною особою вимог державного виконавця накладається арешт на розрахунковий рахунок цієї юридичної особи, в тому числі у кредитних установах.      ком державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону.  
494. Стаття 93. Відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця і порушення законодавства про виконавче провадження   -162- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 93 вважати статтею 88 і викласти її в такій редакції: "Стаття 88 (93). Відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця та порушення цього Закону За порушення вимог цього Закону, невиконання законних вимог державного виконавця і громадянами і посадовими особами, втрату або несвоєчасне відправлення виконавчого документа, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, а також неповідомлення боржником про зміну місця роботи (знаходження), якщо ці дії не мають ознак злочину, а також за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця на винних осіб накладається штраф від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в порядку, передбаченому законом. У разі наявності ознак злочину у діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги законодавства про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення і надсилає до суду подання про притягнення винної особи до кримінальної відповідальності."  
Враховано   Стаття 88 (93). Відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця та порушення цього Закону  
495. За невиконання законних вимог державного виконавця і порушення цього Закону громадянами і посадовими особами, а також за втрату або несвоєчасне відправлення виконавчого документа, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, а також неповідомлення боржником про зміну місця роботи (знаходження), якщо ці дії не мають ознак злочину, передбаченого статтею 1563 Кримінального кодексу України, а також за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця на винних осіб накладається штраф від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у порядку, передбаченому законодавством.      За порушення вимог цього Закону, невиконання законних вимог державного виконавця і громадянами і посадовими особами, втрату або несвоєчасне відправлення виконавчого документа, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, а також неповідомлення боржником про зміну місця роботи (знаходження), якщо ці дії не мають ознак злочину, а також за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця на винних осіб накладається штраф від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в порядку, передбаченому законом.  
496. Якщо особа умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує законодавство про виконавче провадження у разі наявності ознак злочину, державний виконавець надсилає до суду подання про порушення кримінальної справи та притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності.      У разі наявності ознак злочину у діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги законодавства про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення і надсилає до суду подання про притягнення винної особи до кримінальної відповідальності.  
497. Розділ ХV Захист прав стягувача, боржника та інших осіб під час провадження виконавчих дій       
498. Стаття 94. Право на оскарження процесуальних дій державного виконавця   -163- Ромовська З.В. (в.о. № 122)
Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 94 вважати статтею 7 і викласти іі в такій редакції: "Стаття 7. Гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. Особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, повинні бути роз'яснені державним виконавцем їх права відповідно до вимог цього Закону. Дії державного виконавця, його відмова від вчинення певної виконавчої дії, зволікання з вчиненням виконавчих дій, а також відмова у задоволенні заяви про відвід виконавця можуть бути оскаржені особами, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до виконання виконавчих дій у встановленому законом порядку."  
Враховано    
499. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, мають право на оскарження процесуальних дій державного виконавця в порядку, передбаченому законодавством.       
500. Стаття 95. Захист прав стягувача під час провадження виконавчих дій   -164- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Статтю 95 вважати статтею 85 і викласти її в такій редакції: "Стаття 85. Захист прав стягувача у виконавчому провадженні Стягувач має право звернутися з позовом до юридичної особи, яка зобов'язана провадити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення про стягнення з вини цієї юридичної особи. При цьому стягувач звільняється від сплати державного мита. Збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчих дій, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законодавством України."  
Враховано    
501. Стягувач має право пред'явити позов про стягнення з боржника суми належної до відрахування, з урахуванням рівня інфляції у разі невиконання ним без поважних причин вимог державного виконавця.   -165- Онопенко В.В. (реєстр. картка № 439)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
Доповнити проект новою главою ХІ "Прикінцеві положення" такого змісту: 1. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування і вводиться в дію з 1 червня 1999 року. 2. Запропонувати Кабінету Міністрів України: подати у місячний строк після опублікування цього Закону на розгляд Верховної Ради України необхідні законопроекти щодо внесення змін до чинного законодавства з метою приведення його у відповідність з цим Законом; забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону."  
Враховано   Глава ХІ. Прикінцеві положення 1. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування і вводиться в дію через 60 днів після його опублікування. 2. Запропонувати Кабінету Міністрів України: подати у місячний строк після опублікування цього Закону на розгляд Верховної Ради України необхідні законопроекти щодо внесення змін до чинного законодавства з метою приведення його у відповідність з цим Законом; забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону."