Кількість абзаців - 73 Таблиця поправок


Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. ЗАКОН УКРАЇНИ
 
   ЗАКОН УКРАЇНИ
 
1. Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України
 
-1- Карпунцов В.В.
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України
 
Враховано   Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України
 
2. Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав поза процедурою, визначеною Конституцією та законами України, Гаазькими правилами 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародним договорам, є незаконною окупацією території суверенної держави України.
 
-2- Шаповалов Ю.А.
Назву закону слід викласти у новій редакції:
«Про введення особливого правового режиму на тимчасово окупованій території України»
 
Враховано редакційно      
3.

 
-3- Бєлькова О.В.
У назві проекту Закону слова «забезпечення прав і свобод громадян» замінити на слова «встановлення особливого правового режиму».
 
Відхилено      
4.

 
-4- Пацкан В.В.
З метою уникнення звуження кола міжнародних документів, застосованих до відповідних правовідносин, у преамбулі проекту Закону слова «іншим міжнародним договорам» пропонуємо замінити словами «іншим міжнародно-правовим актам».
 
Враховано   Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, ІV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам, є окупацією частини території суверенної держави України та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Основою гуманітарної, соціальної та економічної політики держави Україна стосовно населення тимчасово окупованої території є захист і повноцінна реалізація національно-культурних, соціальних та політичних прав громадян України, у тому числі корінних народів та національних меншин.
Стаття 1. Правовий статус тимчасово окупованої території
Тимчасово окупована територія є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
 
    -5- Леонов Е.В.
Пропоную преамбулу законопроекту доповнити наступними словами:
Основою гуманітарної, соціальної та економічної політики держави Україна відносно населення тимчасово окупованої території є захист та повноцінна реалізація національно-культурних, соціальних та політичних прав етнічних українців, кримських татар, та громадян України інших національностей.
 
Враховано    
    -6- Хомутиннік В.Ю.
Пилипенко В.П.
Преамбулу викласти у такій редакції:
Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Україна констатує, що будь-яке посягання на її територіальну цілісність та непорушність державних кордонів є порушенням норм загального міжнародного права.
 
Враховано редакційно    
    -7- Пацкан В.В.
У преамбулі проекту Закону пропонуємо фразу «Гаазькими правилами» замінити на «Гаазькими конвенціями», слово «незаконною» видалити, а після слова «окупацією» додати слово «частини»;
 
Враховано    
    -8- Ляшко О.В.
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про забезпечення прав і свобод громадян
на тимчасово окупованій території України
Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав поза процедурою, визначеною Конституцією та законами України, Гаазькими правилами 1907 року, ІV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародним договорам, є незаконною окупацією території суверенної держави України.
 
Враховано частково    
    -9- Карпунцов В.В.
Стаття 1. Правовий статус тимчасово окупованої території
1. Тимчасово окупована територія є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
 
Враховано частково    
    -10- Добкін Д.М.
Пропоную:
Преамбулу Законопроекту - виключити;
 
Відхилено    
    -11- Бєлькова О.В.
У преамбулі проекту Закону слова «Гаазькими правилами» замінити на слова «Гаазькою конвенцією».
 
Враховано    
5. Стаття 1. Мета Закону
Цей Закон визначає статус території, тимчасово окупованої в результаті збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах такого режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
 
-12- Карпунцов В.В.
Стаття 2. Мета Закону
Цей Закон визначає статус території, тимчасово окупованої в результаті збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності органів державної влади, державних органів, підприємств, установ і організацій в умовах такого режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
 
Враховано редакційно   Стаття 2. Мета Закону
Цей Закон визначає статус території, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав, свобод і законних інтересів юридичних осіб.
 
    -13- Ляшко О.В.
Пропоную статтю 1 викласти у наступній редакції:
Стаття 1. Мета Закону
Цей Закон визначає статус території, тимчасово окупованої в результаті збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах такого режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
 
Враховано редакційно    
    -14- Хомутиннік В.Ю.
Пилипенко В.П.
Статтю 1 викласти у такій редакції:
Стаття 1. Мета закону
Метою закону є визначення статусу та встановлення правового режиму території, тимчасово окупованої в результаті збройної агресії Російської Федерації.
 
Враховано редакційно    
    -15- Мартиненко М.В.
Статтю 1 викласти у наступній редакції:
Цей Закон визначає статус території, тимчасово окупованої в результаті збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств незалежно від прав власності та організаційно-правових форм, установ і організацій в умовах такого режиму, додержання та захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
 
Враховано редакційно    
    -16- Льовочкіна Ю.В.
Статтю 1 викласти у такій редакції:
«Стаття 1. Мета закону
«Цей Закон визначає статус території, тимчасово окупованої в результаті збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах такого режиму, додержання та захисту прав і свобод громадян України, які примусово знаходяться на тимчасово окупованій території, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, створює правові умови соціальних та організаційних умов для швидкого повернення для нормальної життєдіяльності на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.
 
Враховано редакційно    
    -17- Шевченко А.В.
Статтю 1 викласти у такій редакції:
Стаття 1. Мета Закону
Цей Закон визначає статус території, незаконно окупованої в результаті збройної агресії Російської Федерації, і встановлює особливий правовий режим на цій території.
Встановлення згаданого особливого правового режиму пов’язане, в тому числі, із необхідністю додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб та держави України в умовах здійснення Російською Федерацією ефективного контролю над незаконно окупованою територією.
 
Враховано редакційно    
    -18- Добкін Д.М.
Пропоную:
Статті з 1 по 11 - виключити;
 
Відхилено    
    -19- Воропаєв Ю.М.
Статтю 1 законопроекту доповнити абзацом наступного змісту:
«Цей Закон не поширюється на особливості нарахування та сплати податків, зборів, інших обов‘язкових платежів, митних платежів, їх адміністрування, особливості застосування валютного законодавства на тимчасово окупованій території України.»
 
Відхилено    
    -20- Лабунська А.В.
До статті 1 Проекту Закону:
Частину 1 викласти у наступній редакції:
«Цей Закон визначає особливості статусу Автономної Республіки Крим як невід'ємної складової частини України, тимчасово окупованої в результаті збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах такого режиму, встановлює механізм додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.»
 
Враховано редакційно    
6. Стаття 2. Тимчасово окупована територія
 
-21- Карпунцов В.В.
Стаття 3. Тимчасово окупована територія1.
Для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією України визначаються:
а) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України на цих територіях;
б) внутрішні морські води та територіальне море України, які прилягають до узбережжя Кримського півострову; територія прилеглої зони, виключної економічної зони та континентального шельфу уздовж узбережжя Кримського півострову на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;
в) підводний простір в межах територіального моря;
г) повітряний простір над територіями, передбаченими пунктами 1, 2 частини першої цієї статті.
Термінологію, що використовується у статті приведено у відповідність з термінологією Конвенції ООН з морського права від 10 грудня 1982 року, ратифікованої Україною 27 липня 1999 року.
 
Враховано редакційно   Стаття 3. Тимчасово окупована територія
 
    -22- Ляшко О.В.
Статтю 2 викласти у наступній редакції:
Стаття 2. Тимчасово окупована територія
У цьому Законі тимчасово окупованою територією України є:
1) територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополь;
2) внутрішні води і територіальне море України, його дно і надра, на яких Україна здійснює суверенітет, континентальний шельф і виключна економічна зона, де Україна у відповідності зі своїм законодавством користується фіскальними, санітарними, імміграційними та митними правами, а в особливій економічній зоні і на континентальному шельфі – суверенними правами і юрисдикцією;
3) підводний простір в межах територіального моря;
4) повітряний простір, розташований над територією, зазначеній у пунктах 1 та 2 цієї статті.
 
Враховано редакційно    
7. У цьому Законі тимчасово окупованою територією України є:
 
-23- Хомутиннік В.Ю.
Пилипенко В.П.
Статтю 2 викласти у такій редакції:
Стаття 2. Тимчасово окупована територія
У цьому Законі тимчасово окупованою територією є:
1) територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополь;
2) внутрішні води і територіальне море України, його дно і надра, а також повітряний простір над ними;
3) континентальний шельф і виключна економічна зона, на які розповсюджується суверенітет України відповідно до Конвенції ООН з морського права 1982 року та національного законодавства України.
 
Враховано редакційно   1. Для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією України визначається:
1) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій;
2) внутрішні води і територіальне море України, прилегле до узбережжя Кримського півострова; територія прилеглої зони, виключної економічної зони та континентального шельфу вздовж узбережжя Кримського півострова, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;
3) підводний простір у межах територіального моря;
4) повітряний простір над територіями, передбаченими пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.
 
    -24- Шевченко А.В.
Статтю 2 викласти у наступній редакції:
Стаття 2. Незаконно окупована територія
У цьому Законі незаконно окупованою територією України є:
1) територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополь;
2) внутрішні води і територіальне море України, його дно і надра, на яких Україна здійснює суверенітет, континентальний шельф і виключна економічна зона, де Україна у відповідності зі своїм законодавством користується фіскальними, санітарними, імміграційними та митними правами, а в особливій економічній зоні і на континентальному шельфі – суверенними правами і юрисдикцією;
3) підводний простір в межах територіального моря;
4) повітряний простір, розташований над територією, зазначеній у пунктах 1 та 2 частини 1 цієї статті.
Незаконно окупована територія є невід'ємною частиною території України, і на неї поширюється законодавство України з особливостями, встановленими цим Законом.
 
Враховано редакційно    
    -25- Бєлькова О.В.
Назву статті 2 проекту Закону після слів «окупована територія» доповнити словом «України».
 
Враховано редакційно    
    -26- Воропаєв Ю.М.
Назву статті 2 викласти в наступній редакції: «Тимчасово окупована територія України»;
В статті 2 законопроекту фразу «У цьому Законі тимчасово окупованою територією України є:» замінити на фразу «У цьому Законі тимчасово окупованою територією України (далі - тимчасово окупована територія) є:»
 
Враховано редакційно    
    -27- Корж П.П.
Назву статті 2 викласти в наступній редакції: «Тимчасово окупована територія України»;
 
Відхилено    
    -28- Корж П.П.
В статті 2 законопроекту фразу «У цьому Законі тимчасово окупованою територією України є:» замінити на фразу «У цьому Законі тимчасово окупованою територією України (далі - тимчасово окупована територія) є:»;
 
Враховано редакційно    
    -29- Бєлькова О.В.
Абзац перший частини першої статті 2 проекту Закону викласти у такій редакції:
«У цьому Законі тимчасово окупованою територією [0]є така територія України:»
 
Враховано редакційно    
8. 1) територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополь;
 
-30- Бєлькова О.В.
Пункті 1 частини першої статті 2 проекту Закону після слів «Крим та» доповнити словом «територія»
 
Враховано редакційно      
9. 2) внутрішні води і територіальне море України, його дно і надра, на яких Україна здійснює суверенітет, континентальний шельф і виключна економічна зона, де Україна у відповідності зі своїм законодавством користується фіскальними, санітарними, імміграційними та митними правами, а в особливій економічній зоні і на континентальному шельфі - суверенними правами і юрисдикцією;
 
-31- Бєлькова О.В.
Пункт 2 частини першої статті 2 проекту Закону викласти у такій редакції:
«внутрішні води і територіальне море України, які безпосередньо омивають береги тимчасово окупованої території, його дно і надра, на які поширюється суверенітет України, частина континентального шельфу, який безпосередньо належить до території тимчасово окупованої території, і виключна економічна зона, де Україна у відповідності зі своїм законодавством користується фіскальними, санітарними, імміграційними та митними правами, а в особливій економічній зоні і на континентальному шельфі – суверенними правами і юрисдикцією;»
 
Відхилено      
10. 3) підводний простір в межах територіального моря;
 
-32- Бєлькова О.В.
Пункт 3 частини першої статті 2 проекту Закону після слів «територіального моря» доповнити словами «та внутрішніх вод України, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті».
 
Враховано редакційно      
11. 4) повітряний простір, розташований над територією, зазначеній у пунктах 1 та 2 цієї статті.
 
-33- Пацкан В.В.
Також з метою усунення редакційної помилки у пункті 4 статті 2 проекту Закону слово «зазначеній у пунктах» пропонуємо замінити словом «передбаченою пунктами».
 
Враховано      
    -34- Бєлькова О.В.
Пункт 4 частини першої статті 2 проекту Закону після слів і цифр «пунктах 1 та 2» доповнити словами «частини першої»
 
Враховано редакційно    
12. Стаття 3. Правовий режим тимчасово окупованої території
 
-35- Карпунцов В.В.
Стаття 4. Правовий режим тимчасово окупованої території
1. На тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим, який передбачає у визначених цим Законом випадках обмеження щодо вільного перетину меж тимчасово окупованої території, здійснення господарської діяльності, укладення правочинів, реалізації інших прав і свобод
2. Правовий режим тимчасово окупованих територій України передбачає особливе забезпечення прав і свобод громадян України, що проживають на тимчасово окупованих територіях України.
3. Правовий статус тимчасово окупованої території може бути визначено, змінено чи скасовано щодо певної частини території України виключно законами України.
Дане положення має засадниче значення для подальшого регулювання правового режиму тимчасово окупованої території.
 
Враховано частково   Стаття 4. Правовий режим тимчасово окупованої території
 
    -36- Ляшко О.В.
Статтю 3 викласти у наступній редакції:
Стаття 3. Правовий режим тимчасово окупованої території
Відповідно до цього Закону встановлюється правовий режим тимчасово окупованої території, який передбачає:
правові наслідки актів, рішень органів (посадових осіб), що прийматимуться/вчинятимуться на тимчасово окупованій території;
обмеження вільного пересування на тимчасово окупованій територій;
гарантування права власності на нерухоме майно на тимчасово окупованій території;
особливості (заборони) економічної діяльності на тимчасово окупованій території;
відповідальність осіб, що порушують законодавство України.
 
Враховано редакційно    
13. Відповідно до цього Закону встановлюється правовий режим тимчасово окупованої території, який передбачає:
 
-37- Хомутиннік В.Ю.
Пилипенко В.П.
Статтю 3 викласти у такій редакції:
Стаття 3. Правовий режим тимчасово окупованої території
На тимчасово окупованій території:
діє національне законодавство України;
#102358
визнаються нікчемними будь-які рішення органів та посадових осіб окупаційної влади;
запроваджується окремий порядок в’їзду-виїзду осіб, який встановлюється відповідно до законодавства України;
гарантується повага до прав та свобод, встановлених законодавством України.
 
Враховано редакційно   1. На тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, здійснення господарської діяльності, укладення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.
 
14. правові наслідки актів, рішень органів (посадових осіб), що прийматимуться/вчинятимуться на тимчасово окупованій території;
 
-38- Шевченко А.В.
Статтю 3 викласти у наступній редакції:
Стаття 3. Правовий режим незаконно окупованої території
Відповідно до цього Закону встановлюється правовий режим незаконно окупованої території, який передбачає:
правові наслідки дій, актів, рішень органів та їх посадових осіб, що прийматимуться/вчинятимуться на незаконно окупованій території;
обмеження вільного в‘їзду та виїзду на незаконно окуповану територію через територію України;
гарантування права власності на незаконно окупованій території;
особливості (заборони) економічної діяльності на незаконно окупованій території;
відповідальність осіб, що порушують законодавство України.
 
Враховано редакційно   2. Правовий режим тимчасово окупованої території України передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України.
 
    -39- Бєлькова О.В.
Назву статті 3 проекту Закону після слів «окупованої території» доповнити словом «України».
 
Враховано редакційно    
15. обмеження вільного пересування на тимчасово окупованій територій;
 
-40- Шаповалов Ю.А.
Абзац 3 статті 3 законопроекту викласти у новій редакції:
«обмеження вільного в’їзду та виїзду на тимчасово окуповану територію»
 
Враховано редакційно   3. Правовий режим тимчасово окупованої території може бути визначено, змінено чи скасовано виключно законами України.
 
    -41- Льовочкіна Ю.В.
2. У статті 3:
Виключити пункт 2 частини 1 статті 3 «обмеження вільного пересування на тимчасово окупованій територій» та пункт 4 «особливості (заборони) економічної діяльності на тимчасово окупованій території».
 
Відхилено    
    -42- Шаров І.Ф.
Абзац другий частини першої статті 3 законопроекту викласти в такій редакції:
«обмеження вільного в’їзду та виїзду на тимчасово окуповану територію».
 
Враховано частково    
16. гарантування права власності на нерухоме майно на тимчасово окупованій території;
 
-43- Мартиненко М.В.
Абзац четвертий статті 3 викласти у наступній редакції:
«гарантування права власності на рухоме та нерухоме майно на тимчасово окупованій території»
 
Враховано частково      
17. особливості (заборони) економічної діяльності на тимчасово окупованій території;
 
-44- Леонов Е.В.
Пропоную ст.. 3 доповнити преамбулою:
Стаття 3. Правовий режим тимчасово окупованої території
Державна політика у всіх сферах життєдіяльності громадян України на тимчасово окупованій території ґрунтується на Конституції України, Законах України та міжнародному праві.
Відповідно до цього Закону встановлюється правовий режим тимчасово окупованої території, який передбачає:
правові наслідки актів, рішень органів (посадових осіб), що прийматимуться/вчинятимуться на тимчасово окупованій території;
обмеження вільного пересування на тимчасово окупованій територій;
гарантування права власності на нерухоме майно на тимчасово окупованій території;
особливості (заборони) економічної діяльності на тимчасово окупованій території;
відповідальність осіб, що порушують законодавство України.
 
Враховано редакційно      
    -45- Бєлькова О.В.
У абзаці п’ятому статті 3 проекту Закону слово «заборони» виключити.
 
Відхилено    
    -46- Корж П.П.
Статтю 3 законопроекту після абзацу п’ятого доповнити абзацом наступного змісту:
«застосування спеціальних митних, валютно-фінансових, податкових та інших умов економічної діяльності юридичних та фізичних осіб;»;
 
Враховано редакційно    
18. відповідальність осіб, що порушують законодавство України.
 
-47- Карпунцов В.В.
Стаття 5. Виведення Збройних Сил України, переведення органів державної влади, державних органів із тимчасово окупованої території
1. Військовослужбовці та працівники Збройних Сил України, військова техніка, інше майно військових частин, які дислоковані на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, службові та посадові особи розташованих на тимчасово окупованій території органів державної влади, державних органів, майно цих органів на час тимчасової окупації переводяться до інших адміністративно-територіальних одиниць на території України.
 
Враховано редакційно      
    -48- Продан О.П.
Геращенко І.В.
Павленко Р.М.
Пропонуємо статтю 3 у наступній редакції:
Стаття 3. Правовий режим тимчасово окупованої території
Відповідно до цього Закону встановлюється правовий режим тимчасово окупованої території, який передбачає:
правові наслідки актів, рішень органів (посадових осіб), що прийматимуться/вчинятимуться на тимчасово окупованій території;
обмеження вільного пересування на тимчасово окупованій територій та вільного перетину меж тимчасово окупованої території;
гарантування права власності на нерухоме майно на тимчасово окупованій території;
особливості (заборони) економічної діяльності на тимчасово окупованій території;
відповідальність осіб, що порушують законодавство України.
 
Враховано редакційно    
    -49- Бєлькова О.В.
Статтю 3 проекту Закону доповнити абзацами такого змісту:
«обмеження вільного сполучення материкової частини України з тимчасово окупованою територію;
застосування спеціальних митних, валютно-фінансових, та інших умов господарської діяльності юридичних та фізичних осіб.»
 
Враховано редакційно    
    -50- Москаленко Я.М.
В статті 3 законопроекту:
а) в абзаці третьому словосполучення «вільного пересування» замінити «вільного в’їзду-виїзду»;
б) в абзаці п’ятому словосполучення «економічної діяльності» замінити «господарської діяльності»;
в) після абзацу п’ятого доповнити абзацом шостим наступного змісту:
«застосування спеціальних митних, валютно-фінансових, податкових та інших умов господарської діяльності юридичних та фізичних осіб;».
 
Враховано редакційно    
    -51- Бєлькова О.В.
Статтю 3 проекту Закону доповнити новою частиною такого змісту: «У разі, якщо норми цього Закону суперечать нормам інших законів України або підзаконних актів, норми цього Закону мають переважну силу»
 
Враховано редакційно    
19. Стаття 4. Захист прав людини та культурної спадщини на тимчасово окупованій території
 
-52- Карпунцов В.В.
Статтю 6 пропоную викласти у наступній редакції:
Стаття 6. Захист прав людини і культурної спадщини на тимчасово окупованій території
1. Україна вживає всіх можливих заходів щодо гарантування передбачених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України.
2. Україна зобов’язується підтримувати і забезпечувати економічні, фінансові, політичні, соціальні, інформаційні, культурні та інші зв’язки з громадянами України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України.
В аспекті правового режиму на тимчасово окуповані території дані положення закладають основи взаємовідносин «громадянин-держава» та спрямоване на виконання статті 3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
3. Відповідальність за порушення визначених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території у порядку, передбаченому нормами міжнародного права, покладається на Російську Федерацію.
4. Кабінет Міністрів України вживає всіх можливих заходів щодо забезпечення та захисту прав і свобод громадян України на тимчасово окупованих територіях України, здійснює постійний моніторинг стану дотримання прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території, за результатами якого періодично надає відповідну інформацію міжнародним організаціям у сфері захисту прав та свобод людини.
Редакцію положення змінено з метою забезпечення належних умов для подання Кабінетом Міністрів України міжнародним організаціям інформації про факти порушення прав людини на тимчасово окупованій території.
5. Відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної на тимчасово окупованій території громадянам України, громадянам іноземних держав, особам без громадянства, які перебували на тимчасово окупованій території на момент її окупації або перетнули межу тимчасово окупованої території у встановленому статтею 9 цього Закону порядку, повністю покладається на Російську Федерацію як на державу, яка здійснює окупацію.
6. Відповідальність за охорону культурної спадщини на окупованих територіях покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію.
Зміни внесені з метою техніко-юридичного доопрацювання Законопроекту.
 
Враховано частково   Стаття 5. Захист прав і свобод людини і громадянина, культурної спадщини на тимчасово окупованій території
 
    -53- Ляшко О.В.
Стаття 4. Захист прав фізичних та/або юридичних осіб - резидентів України та культурної спадщини на тимчасово окупованій території
Тимчасово окупована територія є невід'ємною частиною території України і на неї поширюється законодавство України. Відповідальність за порушення визначених Конституцією та законами України прав на тимчасово окупованій території відповідно до норм міжнародного права покладається на Російську Федерацію.
Кабінет Міністрів України надає відповідним міжнародним організаціям інформацію про факти порушення прав людини на тимчасово окупованій території.
Відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної на тимчасово окупованій території фізичним та/або юридичним особам - резидентам України, повністю покладається на Російську Федерацію як на державу, яка здійснює військову окупацію.
Відповідальність за охорону культурної спадщини на тимчасово окупованій території покладається на Російську Федерацію.
 
Враховано редакційно    
    -54- Шевченко А.В.
Статтю 4 викласти у такій редакції:
Стаття 4. Захист прав людини та культурної спадщини на незаконно окупованій території
Виключити
Відповідальність за порушення визначених Конституцією та законами України прав людини на незаконно окупованій території відповідно до норм міжнародного права покладається на Російську Федерацію як на державу, яка здійснює незаконну окупацію.
Кабінет Міністрів України надає відповідним міжнародним організаціям інформацію про факти порушення прав людини на незаконно окупованій території.
Відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам, що знаходяться на незаконно окупованій території, а також особам, що мають власність та законні інтереси на незаконно окупованій території, повністю покладається на Російську Федерацію як на державу, яка здійснює незаконну окупацію.
Відповідальність за збереження культурної спадщини на незаконно окупованій території покладається на Російську Федерацію як на державу, яка здійснює незаконну окупацію.
 
Враховано редакційно    
20. Тимчасово окупована територія є невід'ємною частиною території України і на неї поширюється законодавство України. Відповідальність за порушення визначених Конституцією та законами України прав людини на тимчасово окупованій території відповідно до норм міжнародного права покладається на Російську Федерацію.
 
-55- Леонов Е.В.
Статтю 4 пропоную викласти у наступній редакції:
Стаття 4. Захист прав людини та культурної спадщини на тимчасово окупованій території
Завданнями державної політики України на тимчасово окупованій території є:
забезпечення максимальної реалізації конституційних та природних прав українців, кримських татар та громадян України інших національностей;
збереження майна та інфраструктури держави Україна, майна громад та громадян України;
якнайшвидше звільнення тимчасово окупованої території України та відновлення конституційного ладу.
Тимчасово окупована територія є невід'ємною частиною території України і на неї поширюється законодавство України. Відповідальність за порушення визначених Конституцією та законами України прав людини на тимчасово окупованій території відповідно до норм міжнародного права покла-дається на Російську Федера-цію.
Кабінет Міністрів України надає відповідним міжнародним організаціям інформацію про факти порушення прав людини на тимчасово окупованій території.
За посередництвом міжнародних організацій на тимчасово окупованій території започатковуються гуманітарні місії для підтримки українців, кримських татар та громадян України інших національностей.
При гуманітарних місіях та з використанням усіх інших доступних можливостей Кабінет Міністрів України створює школи з українською мовою викладання та школи з подвійною мовою викладання (українською та кримськотатарською) з подальшим навчанням випускників цих шкіл в Вищих навчальних закладах України на окремих пільгових умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України забезпечує максимально можливу присутність в інформаційному просторі тимчасово окупованої території державницьких патріотичних українських засобів масової інформації.
Нагляд за дотриманням прав людини на тимчасово окупованій території здійснює Уповноважений з прав українців, кримських татар та громадян України інших національностей на тимчасово окупованій території, якого призначає Верховна Рада України з числа Народних депутатів України.
На тимчасово окупованій території діють Рада українців, як орган самоорганізації етнічних українців та Меджліс кримськотатарського народу. Кабінет Міністрів України фінансово, організаційно та інформаційно забезпечує діяльність Ради українців та Меджлісу кримськотатарського народу на тимчасово окупованій території
Відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної тимчасово окупованій терторії, повністю покладається на Російську Федерацію як на державу, яка здійснює військову окупацію.
Відповідальність за шкоду завдану об’єктам культурної спадщини на тимчасово окупованій території покладається на Російську Федерацію.
 
Враховано редакційно   1. Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини та громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території України.
2. Україна зобов’язується підтримувати і забезпечувати економічні, фінансові, політичні, соціальні, інформаційні, культурні та інші зв’язки з громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території України.
3. Відповідальність за порушення визначених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території покладається на Російську Федерацію, як на державу-окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права.
 
    -56- Бєлькова О.В.
Частину першу статті 4 проекту Закону викласти у такій редакції:
«Тимчасово окупована територія є невід'ємною частиною території України і на неї поширюється законодавство України. До громадян України, які постійно проживають на тимчасово окупованій території та набули громадянство Російської Федерації, не застосовується пункт 1 частини першої статті 19 Закону України «Про громадянство України». Відповідальність за порушення визначених міжнародним правом, Конституцією та законами України прав людини на тимчасово окупованій території відповідно до норм міжнародного права покладається на Російську Федерацію.»
 
Враховано редакційно    
21. Кабінет Міністрів України надає відповідним міжнародним організаціям інформацію про факти порушення прав людини на тимчасово окупованій території.
 
-57- Бенюк Б.М.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини продовжує здійснювати згідно законодавства України парламентський контроль за дотриманням конституційних прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території.
 
Враховано   4. Кабінет Міністрів України здійснює постійний моніторинг стану дотримання прав і свобод людини та громадянина на тимчасово окупованій території, за результатами якого оприлюднює та надає відповідну інформацію міжнародним організаціям у сфері захисту прав і свобод людини і громадянина та вживає необхідних заходів.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини продовжує здійснювати згідно з законодавством України парламентський контроль за дотриманням конституційних прав і свобод людини та громадянина на тимчасово окупованій території.
 
22. Відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної тимчасово окупованій території, повністю покладається на Російську Федерацію як на державу, яка здійснює військову окупацію.
 
-58- Воропаєв Ю.М.
В статті 4:
а) після словосполучення «визначених Конституцією» доповнити фразою «, міжнародними договорами»;
б) абзац 3 викласти в наступній редакції:
«Відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної Україні в період тимчасової окупації її території, а також фізичним або юридичним особам повністю покладається на Російську Федерацію як на державу, яка здійснює військову окупацію.»;
 
Враховано редакційно   5. Відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним та фізичним особам, громадським об’єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію. При цьому держава Україна повинна всіма можливими засобами сприяти відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди з боку Російської Федерації.
 
    -59- Корж П.П.
В статті 4:
а) після словосполучення «визначених Конституцією» доповнити фразою «, міжнародними договорами»;
б) абзац 3 викласти в наступній редакції:
«Відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної Україні в період тимчасової окупації її території, а також фізичним або юридичним особам повністю покладається на Російську Федерацію як на державу, яка здійснює військову окупацію.»;
 
Враховано редакційно    
    -60- Шаров І.Ф.
Частину третю статті 4 законопроекту викласти в такій редакції:
«Відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам, що знаходяться на тимчасово окупованій території, та іншим особам, які мають власність та законні інтереси на тимчасово окупованій території, повністю покладається на Російську Федерацію як на державу, яка здійснює військову окупацію.»
Обґрунтування:
Пропозиція вноситься з метою техніко-юридичного корегування положень законопроекту.
 
Враховано частково    
    -61- Циркін І.М.
Частину третю статті 4 розділу І Проекту викласти у такій редакції:
«Відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної тимчасово окупованій території, повністю покладається на Російську Федерацію як на державу, яка здійснює військову окупацію, при цьому держава Україна повинна всіма можливими засобами сприяти відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди з боку Російської Федерації.»
 
Враховано частково    
    -62- Мартиненко М.В.
Абзац третій статті 4 викласти у наступній редакції:
«Відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної тимчасово окупованій території та її населенню, повністю покладається на Російську Федерацію як на державу, яка здійснює військову окупацію».
 
Враховано редакційно    
    -63- Бєлькова О.В.
Частину третю статті 4 проекту Закону викласти у такій редакції:
«Відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам на тимчасово окупованій території, а також заподіяної у зв’язку з порушенням прав людини на такій території, повністю покладається на Російську Федерацію як на державу, яка здійснює військову окупацію.»
 
Враховано редакційно    
23. Відповідальність за охорону культурної спадщини на тимчасово окупованій території покладається на Російську Федерацію.
 
-64- Ар'єв В.І.
Доповнити статтю 4 наступною частиною:
«Примусове зарахування громадян України до громадян іншої держави не визнається».
 
Відхилено   6. Відповідальність за охорону культурної спадщини на тимчасово окупованій території покладається на Російську Федерацію, як на державу, що здійснює окупацію, відповідно до норм і принципів міжнародного права.
Стаття 6. Забезпечення права громадян, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї, на отримання документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус
1. Оформлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, громадянам, які переселилися з тимчасово окупованої території, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, за місцем їх перебування.
2. Оформлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, громадянам, які проживають на тимчасово окупованій території, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
3. Для внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування громадян, які зареєстровані на тимчасово окупованій території або переселилися з неї, може використовуватися інформація з Державного реєстру виборців.
Стаття 7. Забезпечення реалізації права громадян, які перебувають на тимчасово окупованій території або переселені з неї, на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування та соціальні послуги
1. Для громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території та переселилися з неї, реалізація права на зайнятість, пенсійне забезпечення, соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві, та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності та надання соціальних послуг, здійснюються відповідно до законодавства України.
2. Виплата пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території і не отримують пенсій та інших виплат від уповноважених органів Російської Федерації, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
3. Громадяни похилого віку, особи з інвалідністю, діти-інваліди та інші громадяни України, які перебувають у складних життєвих обставинах та проживають на тимчасово окупованій території, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України.
4. Бездомні особи, які перебувають на окупованій території, мають право на соціальний захист відповідно до законодавства України.
5. Громадяни України, які звільнилися з роботи (припинили інший вид зайнятості) та переселилися з тимчасово окупованої території, за відсутності документів, що підтверджують факт звільнення (припинення зайнятості), періоди трудової діяльності та страхового стажу, реєструються як безробітні та отримують виплати згідно з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття на підставі персоніфікованих даних Пенсійного фонду України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
6. Громадяни України, які переселилися з тимчасово окупованої території та не звільнилися з роботи (не припинили інший вид зайнятості), у разі неможливості продовження роботи (іншого виду зайнятості) на тимчасово окупованій території, для набуття статусу безробітного та отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг на випадок безробіття можуть припинити трудові відносини або підтвердити факт припинення таких відносин (іншого виду зайнятості) у судовому порядку за місцем свого перебування. Припинення інших видів зайнятості, у тому числі самозайнятості, здійснюється за заявочним принципом та спрощеною процедурою за місцем перебування особи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
7. Громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території та не мають документів, необхідних для надання статусу безробітного (паспорт громадянина України, облікова картка платника податків тощо), статус безробітного може надаватися за умови пред’явлення тимчасового посвідчення, що підтверджує особу громадянина України. До отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж, державна соціальна допомога відповідно до законодавства України цим особам призначається у мінімальному розмірі, встановленому правлінням Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
8. Перереєстрація безробітних, які переселилися з тимчасово окупованої території, здійснюється службами зайнятості за місцем перебування особи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
9. Громадяни України, які переселилися з тимчасово окупованої території країни, мають право на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до чинного законодавства за фактичним місцем проживання, перебування.
10. Громадяни України, які переселились з тимчасово окупованої території, мають право на забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації та послугами з реабілітації відповідно до законодавства за фактичним місцем проживання, перебування.
11. Забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації та послугами з реабілітації здійснюється за наявності необхідних документів, що підтверджують право на ці послуги та засоби, а у разі їх відсутності – на підставі даних персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України, Централізованого банку даних з проблем інвалідності (для осіб, які звертаються повторно) та індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 8. Захист виборчих прав громадян України на тимчасово окупованій території
1. Під час проведення виборів Президента України, народних депутатів України, всеукраїнського референдуму голосування громадян України на тимчасово окупованій території не організовується і не проводиться.
2. Громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території, створюються умови для вільного волевиявлення під час виборів Президента України, народних депутатів України та всеукраїнського референдуму на іншій території України.
3. Громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території, мають право реалізувати своє право голосу на таких виборах або всеукраїнському референдумі шляхом зміни місця голосування без зміни виборчої адреси згідно з частиною третьою статті 7 Закону України "Про Державний реєстр виборців".
4. У разі дострокового припинення повноважень народного депутата України, обраного в одномандатному виборчому окрузі, утвореному в межах Автономної Республіки Крим чи міста Севастополя, проміжні вибори народного депутата України в цьому окрузі не проводяться.
5. На тимчасово окупованій території вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів, місцевий референдум не проводяться.
6. Органи ведення Державного реєстру виборців, утворені на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, ведення Державного реєстру виборців не здійснюють. Порядок доступу до записів про виборців, виборча адреса яких відноситься до території, на яку поширюються повноваження цих органів, ведення Державного реєстру виборців, а також актуалізації цих записів встановлюються Центральною виборчою комісією.
 
    -65- Шаров І.Ф.
Частину четверту статті 4 законопроекту викласти в такій редакції:
«Відповідальність за охорону культурної спадщини на тимчасово окупованій території покладається на Російську Федерацію як на державу, яка здійснює військову окупацію.».
Обґрунтування:
Пропозиція вноситься з метою техніко-юридичного корегування положень законопроекту.
 
Враховано    
    -66- Пацкан В.В.
Пропонуємо доповнити проект Закону статтею наступного змісту:
«Забезпечення права громадян, які перебувають на тимчасово окупованій території або переселяються з неї, на отримання документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус
Оформлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус громадянам, які перебувають на тимчасово окупованій території або переселяються з неї здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів здійснюється за місцем фактичного перебування.
Для внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування громадян, які зареєстровані на тимчасово окупованій території або переселяються з неї, використовується інформація з Державного реєстру виборців».
 
Враховано    
    -67- Пацкан В.В.
«Забезпечення реалізації права громадян, які перебувають на тимчасово окупованій території та переселені з неї, на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов»язкове державне соціальне страхування та соціальні послуги
1.Для громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території та переселяються з неї, реалізація права на зайнятість, пенсійне забезпечення, соціальне страхування на випадок безробіття, з тимчасової втрати працездатності, від нещасного випадку на виробництві, професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності та надання соціальних послуг здійснюється відповідно до норм законодавства України.
2. Виплата пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях і не одержують пенсій та інших виплат від уповноважених органів Російської Федерації, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
3. Громадяни похилого віку, інваліди, діти-інваліди та інші громадяни України, які перебувають у складних життєвих обставинах та проживають на тимчасово окупованій території, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України.
4. Бездомні особи, які перебувають на окупованій території, мають право на соціальний захист відповідно до законодавства України.».
5. Громадяни України, які звільнилися з роботи (припинили інший вид зайнятості) та переселяються з тимчасово окупованої території, за відсутності документів, що підтверджують факт звільнення (припинення зайнятості), періоди трудової діяльності та страхового стажу, реєструються як безробітні та отримують виплати за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття на підставі персоніфікованих даних Пенсійного фонду України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
6. Громадяни України, які переселені з тимчасово окупованої території, та не звільнились з роботи (не припинили інший вид зайнятості), за відсутності можливості продовження роботи (іншого виду зайнятості) на тимчасово окупованій території, для набуття статусу безробітного та отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг на випадок безробіття, можуть припинити трудові відносини або підтвердити факт припинення таких відносин (іншого виду зайнятості) у судовому порядку за місцем свого перебування. Припинення інших видів зайнятості, у тому числі, самозайнятості, здійснюється за заявочним принципом та спрощеною процедурою за місцем перебування особи, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
7. Громадянам України, які переселені з тимчасово окупованої території та не мають документів, необхідних для надання статусу безробітного (паспорт громадянина України, облікова картка платника податків тощо), статус безробітного може надаватися за умови пред’явлення тимчасового посвідчення, що підтверджує особу громадянина України. Державна соціальна допомога відповідно до законодавства України таким особам, до отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж, призначається у мінімальному розмірі, встановленому правлінням Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
8. Перереєстрація безробітних, які переселені з тимчасово окупованої території, здійснюється службами зайнятості за місцем перебування особи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
9. Громадяни України, які переселені з тимчасово окупованої території країни, мають право на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до чинного законодавства за фактичним місцем проживання.
10.Громадяни України, які переселені з тимчасово окупованої території країни, мають право на забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації та послугами з реабілітації відповідно до чинного законодавства за фактичним місцем проживання, перебування.
Забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації та послугами з реабілітації здійснюється при наявності необхідних документів, що підтверджують право на ці послуги та засоби, а у разі їх відсутності – на підставі даних персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України, Централізованого банку даних з проблем інвалідності (для осіб, що звертаються повторно) та індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
Враховано    
    -68- Карпунцов В.В.
Стаття 7. Захист виборчих прав громадян України на тимчасово окупованих територіях України
1. Громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях, та громадянам України, які виїхали з постійних місць проживання за межі тимчасово окупованих територій, створюються умови для вільного волевиявлення під час виборів та всеукраїнського референдуму.
2. Громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України, для реалізації їх виборчих прав створюються спеціальні умови на територіях, що знаходяться поза межами тимчасово окупованих територій.
 
Враховано частково    
    -69- Пацкан В.В.
Питання виборів і референдумів
Під час проведення виборів Президента України, народних депутатів України, всеукраїнського референдуму голосування громадян України на тимчасово окупованій території України не організовується і не проводиться. Громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території України, мають право реалізувати своє право голосу на таких виборах або всеукраїнському референдумі шляхом зміни місця голосування без зміни виборчої адреси згідно з частиною третьою статті 7 Закону України "Про Державний реєстр виборців".
У разі дострокового припинення повноважень народного депутата України, обраного в одномандатному виборчому окрузі, утвореному в межах Автономної Республіки Крим чи міста Севастополя, проміжні вибори народного депутата України в цьому окрузі не проводяться.
На тимчасово окупованій території України вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів, місцевий референдум не проводяться.
Органи ведення Державного реєстру виборців, утворені на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, ведення Державного реєстру виборців не здійснюють. Порядок доступу до записів про виборців, виборча адреса яких відноситься до території, на яку поширюються повноваження цих органів ведення Державного реєстру виборців, а також актуалізації цих записів встановлюється Центральною виборчою комісією".
 
Враховано    
    -70- Продан О.П.
Геращенко І.В.
Павленко Р.М.
Пропонуємо статтю 4 викласти у наступній редакції:
Стаття 4. Захист прав людини та культурної спадщини на тимчасово окупованій території
1. Україна вживає всіх можливих заходів щодо гарантування передбачених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України, в тому числі і права корінного населення Криму. Україна зобов’язується підтримувати і забезпечувати економічні, фінансові, політичні, соціальні, інформаційні, культурні та інші зв’язки з громадянами України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України.
2. Громадяни України, які примусово чи по мірі обставин опинилися на тимчасово окупованій території, мають право на самозахист, оборону, створення рухів спротиву та боротьби проти окупантів відповідно до необхідності, світового досвіду та міжнародного права.
3. Відповідальність за порушення визначених Конституцією України прав і свобод людини і громадянина та за охорону культурної спадщини на тимчасово окупованій території у порядку, передбаченому нормами міжнародного права, покладається на Російську Федерацію, як на державу, що здійснила окупацію, а також на держави, які відповідно до Будапештського меморандуму 1994 року є гарантами безпеки та територіальної цілісності України.
4. Кабінет Міністрів України вживає всіх можливих заходів щодо забезпечення та захисту прав і свобод громадян України на тимчасово окупованих територіях України, здійснює постійний моніторинг стану дотримання прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території, за результатами якого періодично надає відповідну інформацію міжнародним організаціям у сфері захисту прав та свобод людини.
5. Відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної на тимчасово окупованій території громадянам України, громадянам іноземних держав, особам без громадянства, які перебували на тимчасово окупованій території на момент її окупації або перетнули межу тимчасово окупованої території у встановленому цим Законом порядку, повністю покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснила окупацію.
6. Громадянам України, в тому числі посадовим та службовим особам органів державної влади, місцевого самоврядування, державних органів, утворених відповідно до Конституції та законів України, військовослужбовцям і працівникам Збройних Сил України, членам їх сімей, дітям-сиротам, які перебувають у закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які виїхали за межі тимчасово окупованої території, гарантується дотримання у повному обсязі їх прав та свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
7. Витрати на заходи, передбачені цим Законом, здійснюються з Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 
Враховано редакційно    
    -71- Хомутиннік В.Ю.
Пилипенко В.П.
Статтю 4 викласти у такій редакції:
Стаття 4. Захист прав людини та культурних цінностей на тимчасово окупованій території
Відповідальність за порушення прав людини та основоположних свобод на тимчасово окупованій території несе Російська Федерація як держава, яка здійснює фактичний контроль над тимчасово окупованою територією.
Відповідальність за порушення правил поводження із культурними цінностями несе Російська Федерація як держава, яка здійснює фактичний контроль над тимчасово окупованою територією.
Відповідальність за завдання матеріальної та моральної шкоди на тимчасово окупованій території, заподіяної громадянам України, фізичним та юридичним особам, державі України, іншим державам несе Російська Федерація як держава, яка здійснює фактичний контроль над тимчасово окупованою територією.
Інформація про факти порушення прав людини та основоположних свобод, а також завдання матеріальної та моральної шкоди на тимчасово окупованій території надається Кабінетом Міністрів України відповідним міжнародним організаціям та державам.
 
Враховано редакційно    
    -72- Воропаєв Ю.М.
Доповнити законопроект статтею 4-1 наступного змісту:
«Стаття 4-1. Визнання громадянства України на тимчасово окупованій території
Особи, які постійно проживають на тимчасово окупованій території та які станом на 1 березня 2014 року були громадянами України, визнаються громадянами України в правових відносинах з Україною, незважаючи на набуття ними громадянства Російської Федерації, крім осіб, що письмово заявлять про вихід з громадянства України до спеціально уповноваженого органу України.»;
 
Відхилено    
    -73- Москаленко Я.М.
В статті 4:
а) в абзаці першому, після словосполучення «Відповідальність за порушення визначених» доповнити словосполученням «міжнародним правом»;
б) абзац 3 викласти в наступній редакції:
«Відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам на тимчасово окупованій території, повністю покладається на Російську Федерацію як на державу, яка здійснює військову окупацію.»;
в) в абзаці четвертому після словосполучення «Російську федерацію» доповнити таким словосполученням «як на державу, яка здійснює військову окупацію».
 
Враховано редакційно    
    -74- Корж П.П.
Доповнити законопроект статтею 4-1 наступного змісту:
«Стаття 4-1. Визнання громадянства України на тимчасово окупованій території
Особи, які постійно проживають на тимчасово окупованій території та які станом на 1 березня 2014 року були громадянами України, визнаються громадянами України в правових відносинах з Україною, незважаючи на набуття ними громадянства Російської Федерації, крім осіб, що письмово заявлять про вихід з громадянства України до спеціально уповноваженого органу України.»;
 
Враховано редакційно    
24. Стаття 5. Діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування на тимчасово окупованій території
 
-75- Карпунцов В.В.
Стаття 8. Незаконні органи, їх посадові та службові особи
1. Діяльність будь-яких органів, їх посадових або службових осіб на тимчасово окупованій території вважається незаконною, якщо такі органи або особи створені, обрані або призначені у порядку, не передбаченому законодавством України, та/або на тимчасово окупованій території в якій-небудь формі здійснюють повноваження, що належать суб’єктам владних повноважень України.
2. Будь-який акт, виданий органами та/або особами, передбаченими частиною першою цієї статті, є недійсним і не породжує правових наслідків.
3. Встановлення зв’язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованих територіях України, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
Дану статтю пропонується включити з метою унеможливлення легітимізації в подальшому будь-яких рішень, дій органів окупаційної «псевдовлади».
 
Враховано частково   Стаття 9. Незаконні органи, їх посадові та службові особи
 
    -76- Ляшко О.В.
Статтю 4 викласти у наступній редакції:
Стаття 4. Захист прав фізичних та/або юридичних осіб - резидентів України та культурної спадщини на тимчасово окупованій території
Тимчасово окупована територія є невід'ємною частиною території України і на неї поширюється законодавство України. Відповідальність за порушення визначених Конституцією та законами України прав на тимчасово окупованій території відповідно до норм міжнародного права покладається на Російську Федерацію.
Кабінет Міністрів України надає відповідним міжнародним організаціям інформацію про факти порушення прав людини на тимчасово окупованій території.
Відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної на тимчасово окупованій території фізичним та/або юридичним особам - резидентам України, повністю покладається на Російську Федерацію як на державу, яка здійснює військову окупацію.
Відповідальність за охорону культурної спадщини на тимчасово окупованій території покладається на Російську Федерацію.
 
Враховано частково    
25. Державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
 
-77- Хомутиннік В.Ю.
Пилипенко В.П.
Статтю 5 виключити
 
Відхилено   1. Державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
2. Діяльність будь-яких органів, їх посадових та службових осіб на тимчасово окупованій території вважається незаконною, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законодавством України.
 
26. Забороняється діяльність органів (посадових осіб), створених (призначених/обраних) у порядку, що суперечить Конституції та законам України.
 
-78- Леонов Е.В.
Статтю 5 пропоную викласти у наступній редакції:
Стаття 5. Діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування на тимчасово окупованій території
Державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Забороняється діяльність органів (посадових осіб), створених (призначених/обраних) у порядку, що суперечить Конституції та законам України.
Акт (рішення), прийнятий органами (посадовими особами), зазначеними в частині другій цієї статті, є незаконним і не породжує правових наслідків.
Для реалізації державної політики України на тимчасово окупованій території у структурі Кабінету Міністрів України створюється та функціонує Державний комітет України з питань тимчасово окупованої території з обов’язками формувати політику та виконувати функції профільних міністерств та відомств відносно тимчасово окупованої території, забезпечувати діяльність Уповноваженого з прав українців, кримських татар та громадян України інших національностей на тимчасово окупованій території, забезпечувати діяльність Ради українців та Меджлісу кримськотатарського народу на тимчасово окупованій території. Голова Державного комітету України з питань тимчасово окупованої території за посадою є членом Кабінету міністрів України.
 
Враховано редакційно      
    -79- Шевченко А.В.
Статтю 5 викласти у наступній редакції:
Стаття 5. Діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування на тимчасово окупованій території
Державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові особи на незаконно окупованій території діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Забороняється діяльність органів (посадових осіб), створених (призначених/обраних) у порядку, що суперечить Конституції та законам України.
Дії, акти (рішення), здійснені чи прийняті органами (посадовими особами), зазначеними в частині другій цієї статті, є незаконними і не породжують правових наслідків.
Відповідальність за втручання чи незаконне припинення діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, утворених відповідно до Конституції та законів України, чи їх посадових осіб на незаконно окупованій території, та заподіяні таким чином збитки та втрату державної власності покладається на Російську Федерацію як на державу, яка здійснює незаконну окупацію.
 
Враховано редакційно    
    -80- Бєлькова О.В.
Частину другу статті 5 проекту Закону викласти у такій редакції: «Забороняється діяльність органів (посадових осіб), створених (призначених/обраних) у порядку, іншому ніж передбачено Конституцією та законам України або такому, що суперечить Конституції та законам України»
 
Відхилено    
27. Акт (рішення), прийнятий органами (посадовими особами), зазначеними в частині другій цієї статті, є незаконним і не породжує правових наслідків.
 
-81- Катеринчук М.Д.
Кужель О.В.
Статтю 5 доповнити новими абзацами такого змісту:
«На тимчасово окупованій території діє Меджліс кримськотатарського народу, виконавчий орган Курултаю кримськотатарського народу, як повноважний орган кримськотатарського народу.
Визначення засад діяльності Курултаю кримськотатарського народу та Меджлісу кримськотатарського народу є виключним правом кримськотатарського народу, що проживає на тимчасово окупованій території.
Рішення Курултаю кримськотатарського народу та Меджлісу кримськотатарського народу не можуть суперечити положенням розділів І та ІІ Конституції України, а також чинним міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Меджліс кримськотатарського народу підзвітний та підконтрольний Курултаю кримськотатарського народу.
Меджліс кримськотатарського народу здійснює виконавчу владу на тимчасово окупованій території.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу є представником Кабінету Міністрів України на тимчасово окупованій території.
Кабінет Міністрів України має право одержувати від Меджлісу кримськотатарського народу інформацію з питань виконання ним державних функцій і повноважень, а також додержання Конституції та законів України, актів Президента України і актів Кабінету Міністрів України на тимчасово окупованій території.
Виконання Меджлісом кримськотатарського народу державних функцій і повноважень на тимчасово окупованій території фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.».
 
Відхилено   3. Будь-який акт (документ, рішення), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не породжує правових наслідків.
4. Встановлення зв’язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території України, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
 
    -82- Дерев'янко Ю.Б.
Пропоную статтю 5 проекту Закону викласти у такій редакції:
«Стаття 5. Гарантії захисту посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування на тимчасово окупованій території
У разі неможливості виконувати свої посадові обов’язки на тимчасово окупованій території України посадовими особами органів державної влади і місцевого самоврядування, які утворені та діяли відповідно до Конституції і законів України, під загрозою їх життю та здоров’ю, знищення їх майна та/або членів їх сімей, держава гарантує їм забезпечення соціального і правового захисту, передбаченого Конституцією та законами України, іншими нормативно-правовими актами (переведення на інше місце роботи, забезпечення службовим житлом, сприяння у працевлаштуванні членів їх сім’ї тощо) в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Факт неможливості виконання повноважень посадовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування на тимчасово окупованій території, засвідчується відповідними органами влади України.
Забороняється діяльність органів влади та місцевого самоврядування створених у порядку, що суперечить Конституції та законам України, а також їх посадових осіб, призначених та/або обраних у порядку, що суперечить Конституції та законам України. Прийняті цими органами і посадовими особами рішення є незаконним і не породжують правових наслідків»;
 
Враховано редакційно    
    -83- Продан О.П.
Геращенко І.В.
Павленко Р.М.
Пропонуємо статтю 5 викласти у наступній редакції:
Стаття 5. Діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування на тимчасово окупованій території
Державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Забороняється діяльність органів (посадових осіб), створених (призначених/обраних) у порядку, що суперечить Конституції та законам України та/або в якій-небудь формі здійснюють повноваження, що належать суб’єктам владних повноважень України.
Будь-який акт (рішення), прийнятий органами та/або особами, зазначеними в частині другій цієї статті, є недійсним і не породжує правових наслідків.
Встановлення зв’язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами та/або особами, створеними на тимчасово окупованих територіях України, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
 
Враховано редакційно    
    -84- Льовочкіна Ю.В.
Статтю 5 викласти у такій редакції:
Стаття 5. Діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування на тимчасово окупованій території
Державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Забороняється діяльність органів (посадових осіб), створених (призначених/обраних) у порядку, що суперечить Конституції та законам України.
Акт (рішення), прийнятий органами (посадовими особами), зазначеними в частині другій цієї статті, є незаконним і не породжує правових наслідків.
Забороняється співпраця та взаємодія з окупаційною владою, а саме:
співпраця та взаємодія з Верховною Радою Автономної Республіки Крим;
співпраця та взаємодія з Радою Міністрів Автономної Республіки Крим;
співпраця та взаємодія з правоохоронними органами на окупованій території;
співпраця та взаємодія з військовими формуваннями на окупованій території.
За громадянами України, які знаходяться на тимчасово окупованій території зберігається попереднє місце роботи без виплати заробітної плати але з збереженням трудового стажу.
Після повернення до нормальної життєдіяльності на тимчасово окупованій території поновлюються права юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
 
Враховано редакційно    
28. Стаття 6. Обмеження свободи пересування на тимчасово окупованій території
 
-85- Карпунцов В.В.
Стаття 9. Обмеження вільного перетину меж тимчасово окупованої території
1. Перетин меж тимчасово окупованої території допускається виключно через територію Херсонської області через спеціально обладнані тимчасові пункти пропуску фізичних осіб, розташовані на Перекопському перешийку та Арабатській стрілці.
2. Громадяни України користуються правом вільного перетину меж тимчасово окупованої території. Забороняється перетин меж тимчасово окупованої території громадянами іноземних держав та особами без громадянства.
3. Органи Служби безпеки України з метою забезпечення національних та державних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України можуть надавати дозвіл на перетин меж тимчасово окупованої території громадянами іноземних держав та особами без громадянства, а також встановлювати обмеження права вільного перетину меж тимчасово окупованої території громадянами України.
4. Положення частини другої цієї статті не поширюються на громадян іноземних держав та осіб без громадянства, які мають постійне місце проживання на тимчасово окупованій території, зареєстроване у встановленому законом порядку не пізніше 1 березня 2014 року.
5. Перетин меж тимчасово окупованої території без додержання вимог цієї статті тягне за собою передбачену законом юридичну відповідальність.
 
Враховано редакційно   Стаття 10. Особливості в’їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї
1. В інтересах національної безпеки та громадського порядку, з метою запобігання заворушенням та злочинам, для охорони здоров'я населення та захисту прав і свобод громадян тимчасово окупована територія є зоною з обмеженим доступом в’їзду та виїзду.
2. В’їзд на тимчасово окуповану територію та виїзд з неї здійснюється через контрольні пункти в’їзду – виїзду, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
3. В’їзд на тимчасово окуповану територію та виїзд з неї здійснюється:
громадянами України, які постійно проживають на тимчасово окупованій території чи постійно проживали на тимчасово окупованій території станом на 1 березня 2014 року, - за наявності паспорта громадянина України, у якому зазначені відомості про його місце проживання у відповідності до чинного законодавства без спеціального дозволу;
громадянами України, які не проживають постійно на тимчасово окупованій території, іноземці та особи без громадянства - за наявності паспортного документу та спеціального дозволу;
4. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства під час в’їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї через контрольні пункти в’їзду – виїзду проходять прикордонний, митний та інші види контролю відповідно до законодавства України.
5. У контрольних пунктах в’їзду – виїзду органом охорони державного кордону Державної прикордонної служби України встановлюються режимні правила, що регламентують порядок допуску в них осіб, які беруть участь у контролі та обслуговуванні пасажирів і транспортних засобів, відправленні з контрольних пунктів в’їзду – виїзду транспортних засобів, що вибувають на тимчасово окуповану територію і прибувають із неї.
6. Форма спеціального дозволу затверджується в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України та Службою безпеки України, і видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
7. Рішення, дії чи бездіяльність державних органів, їх посадових чи службових осіб щодо в’їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію може бути оскаржено до суду в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
 
    -86- Ляшко О.В.
Статтю 6 викласти у наступній редакції:
Стаття 6. Обмеження свободи пересування на тимчасово окупованій території
Тимчасово окупована територія є зоною з обмеженим доступом в‘їзду та виїзду.
Для громадян України, іноземців та осіб без громадянства в’їзд на тимчасово окуповану територію та виїзд з неї допускається лише за спеціальним дозволом та через пункти в‘їзду-виїзду в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
Враховано редакційно    
    -87- Шаров І.Ф.
Статтю 6 законопроекту викласти в такій редакції:
«Стаття 6. Про обмеження в’їзду та виїзду на тимчасово окуповану територію»
Тимчасово окупована територія є зоною з обмеженим в’їздом та виїздом.
Для громадян України, іноземців та осіб без громадянства в’їзд на тимчасово окуповану територію та виїзд з неї допускається лише за спеціальним дозволом та через пункти в’їзду-виїзду. Місцезнаходження пунктів в’їзду-виїзду та порядок отримання спеціального дозволу встановлюються Кабінетом Міністрів України».
 
Враховано редакційно    
    -88- Хомутиннік В.Ю.
Пилипенко В.П.
Статтю 6 вважати статтею 5 та викласти у такій редакції:
Стаття 5. Порядок в’їзду-виїзду осіб на тимчасово окуповану територію
Громадяни України мають право на вільний та безперешкодний в’їзд і виїзд з тимчасово окупованої території за умови пред’явлення документа, що підтверджує громадянство України.
В’їзд і виїзд іноземців та осіб без громадянства з тимчасово окупованої території допускається лише за спеціальним дозволом через встановлені пункти в’їзду-виїзду для таких осіб.
Порядок в’їзду і виїзду іноземців та осіб без громадянства з тимчасово окупованої території встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
Враховано редакційно    
    -89- Шевченко А.В.
Статтю 6 викласти у наступній редакції:
Стаття 6. Обмеження свободи доступу на незаконно окуповану територію
Незаконно окупована територія є територією з обмеженим доступом в‘їзду та виїзду.
Для громадян України, іноземців та осіб без громадянства в’їзд на незаконно окуповану територію та виїзд з неї через територію України допускається лише за спеціальним дозволом та через пункти в‘їзду-виїзду в спеціально встановленому порядку.
Порядок утворення, місцезнаходження пунктів в‘їзду-виїзду та порядок отримання спеціального дозволу щодо доступу на незаконно окуповану територію встановлюються Кабінетом Міністрів України.
 
Враховано редакційно    
    -90- Бенюк Б.М.
Пропонуємо статтю 6 викласти в такій редакції:
«Стаття 6. Обмеження свободи пересування на тимчасово окупованій території
Тимчасово окупована територія є зоною з обмеженим доступом в’їзду та виїзду.
В’їзд на тимчасово окуповану територію та виїзд з неї здійснюється через контрольні пункти в’їзду – виїзду в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України за наявності:
для громадян України, які постійно проживають на тимчасово окупованій території – паспорта громадянина України до якого внесено відомості про його місце проживання в порядку встановленому Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»;
для громадян України, іноземців та осіб без громадянства – паспортного документа та спеціального дозволу.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства під час в’їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї через контрольні пункти в’їзду – виїзду проходять прикордонний, митний та інші види контролю відповідно до законодавства України.
У контрольних пунктах в’їзду – виїзду органом охорони державного кордону Державної прикордонної служби України встановлюються режимні правила, що регламентують порядок допуску в них осіб, які беруть участь у контролі та обслуговуванні пасажирів і транспортних засобів, відправленні з контрольних пунктів в’їзду – виїзду транспортних засобів, що вибувають на тимчасово окуповану територію і прибувають із неї, а також інші обмеження для запобігання незаконному в’їзду до тимчасово окупованої території або виїзду із неї.».
 
Враховано частково    
    -91- Боярський Ю.І.
Стаття 6. Обмеження в’їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї
Тимчасово окупована територія є зоною з особливим режимом в‘їзду та виїзду.
Для іноземців та осіб без громадянства в’їзд на тимчасово окуповану територію та виїзд з неї допускається лише за спеціальним дозволом та через пункти в‘їзду-виїзду в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Для громадян України в’їзд на тимчасово окуповану територію та виїзд з неї здійснюється у відповідності до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»
 
Враховано редакційно    
    -92- Шаповалов Ю.А.
Назву статті 6 законопроекту викласти у новій редакції:
«Про обмеження в’їзду та виїзду на тимчасово окуповану територію»
 
Враховано редакційно    
    -93- Бєлькова О.В.
Назву статті 6 проекту Закону викласти у такій редакції:
«Сполучення материкової частини України з тимчасово окупованою територією»
 
Враховано редакційно    
29. Тимчасово окупована територія є зоною з обмеженим доступом в‘їзду та виїзду.
 
-94- Бєлькова О.В.
У частині першій статті 6 проекту Закону слово «обмеженим» замінити на «особливим».
 
Відхилено      
    -95- Бєлькова О.В.
У частині першій статті 6 проекту Закону слова «в’їзду та виїзду вилучити».
 
Відхилено    
    -96- Корж П.П.
У статті 6:
а) абзац перший викласти в наступній редакції:
«Тимчасово окупована територія є зоною з обмеженим доступом в‘їзду та виїзду для іноземців та осіб без громадянства.»;
б) в абзаці другому виключити фразу «громадян України,»;
в) доповнити статтю абзацами наступного змісту:
«Контроль товарів, транспортних засобів, що переміщуються у будь-який спосіб з тимчасово окупованої території на іншу територію України та у зворотному напрямку, проведення заходів, пов'язаних з виявленням, попередженням та припиненням порушень законодавства України, здійснюється через пункти в’їзду-виїзду, визначених Кабінетом Міністрів України. В пунктах в’їзду-виїзду запроваджується особливий режим переміщення товарів, транспортних засобів.
Порядок в’їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї, створення пунктів в’їзду-виїзду та запровадження особливого режиму переміщення товарів, транспортних засобів встановлюється Кабінетом Міністрів України.»
 
Враховано редакційно    
30. Для громадян України, іноземців та осіб без громадянства в’їзд на тимчасово окуповану територію та виїзд з неї допускається лише за спеціальним дозволом та через пункти в‘їзду-виїзду в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
-97- Дерев'янко Ю.Б.
Пропоную викласти частину другу статті 6 проекту Закону у такій редакції:
«В’їзд на тимчасово окуповану територію та виїзд з неї допускається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України»;
 
Враховано редакційно      
    -98- Ар'єв В.І.
Доповнити статтю 6 наступною частиною:
«У випадку порушення порядку в’їзду і виїзду на тимчасово окуповану територію, винна особа несе відповідальність відповідно до чинного законодавства України.»
 
Враховано редакційно    
    -99- Шаповалов Ю.А.
Частину 2 статті 6 законопроекту викласти у такій редакції:
«для громадян України, іноземців та осіб без громадянства в’їзд на тимчасово окуповану територію та виїзд з неї допускається лише за спеціальним дозволом та через пункти в‘їзду-виїзду. Місцезнаходження пунктів в’їзду-виїзду та порядок отримання спеціального дозволу встановлюються Кабінетом Міністрів України».
 
Враховано частково    
    -100- Мартиненко М.В.
Абзац другій статті 6 викласти у наступній редакції:Для громадян України, у яких відсутня постійна реєстрація на території АР Крим та міста Севастополь, іноземців та осіб без громадянства в’їзд на тимчасово окуповану територію та виїзд з неї допускається лише за спеціальним дозволом та через пункти в‘їзду-виїзду в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
Враховано редакційно    
    -101- Катеринчук М.Д.
Кужель О.В.
Статтю 6 доповнити новими абзацом такого змісту:
«Представникам Курултаю кримськотатарського народу та Меджлісу кримськотатарського народу, за списком, затвердженим Кабінетом Міністрів України за поданням Меджлісу кримськотатарського народу, дозволяється в’їзд на тимчасово окуповану територію та виїзд з неї за паспортами громадян України без спеціального дозволу.».
 
Відхилено    
    -102- Продан О.П.
Геращенко І.В.
Павленко Р.М.
Стаття 6. Обмеження свободи пересування на тимчасово окупованій території та перетину її меж
Тимчасово окупована територія є зоною з обмеженим перетином її меж (в‘їзду/виїзду).
Для громадян України, іноземців та осіб без громадянства в’їзд на тимчасово окуповану територію та виїзд з неї допускається лише за спеціальним дозволом та через пункти в‘їзду-виїзду в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
Враховано редакційно    
    -103- Льовочкіна Ю.В.
Статтю 6 викласти у такій редакції:
Тимчасово окупована територія є зоною з обмеженим доступом в‘їзду та виїзду.
Для громадян України зберігається право вільного проїзду на тимчасово окуповану територію.
Для іноземців та осіб без громадянства в’їзд на тимчасово окуповану територію та виїзд з неї допускається лише за спеціальним дозволом та через пункти в‘їзду-виїзду в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
Враховано редакційно    
    -104- Сушкевич В.М.
Статтю 6 законопроекту викласти у такій редакції:
«Стаття 6. Обмеження свободи пересування на тимчасово окупованій території
Тимчасово окупована територія є зоною з обмеженим доступом в’їзду та виїзду.
Для громадян України, іноземців та осіб без громадянства, крім осіб, передбачених в абзаці другому цієї статті, в’їзд на тимчасово окуповану територію та виїзд з неї допускається лише за спеціальним дозволом та через пункти в’їзду-виїзду в порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.
До в’їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї допускається особи, які беруть участь у заходах з організації фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності інвалідів, фізкультурно-реабілітаційних заходах серед інвалідів та підготовки спортсменів – інвалідів до змагань з видів спорту, визнаних в Україні, що організовуються та проводяться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у молодіжній сфері, сфері фізичної культури і спорту та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціального захисту населення»
 
Враховано редакційно    
    -105- Байдюк Л.М.
Статтю 6 викласти у наступній редакції:
«Стаття 6. Обмеження свободи пересування на тимчасово окупованій території
Тимчасово окупована територія є зоною з обмеженим доступом в’їзду та виїзду.
Для громадян України, іноземців та осіб без громадянства в’їзд на тимчасово окуповану територію та виїзд з неї допускається лише за спеціальним дозволом та через пункти в’їзду-виїзду в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Громадяни України, які були зареєстровані за місцем проживання або перебування на території Автономної Республіки Крим та місті Севастополь станом на 01.01.2014 р., мають право безперешкодного в’їзду та виїзду на тимчасово окуповану територію України».
 
Враховано редакційно    
    -106- Бєлькова О.В.
Частину другу статті 6 проекту Закону викласти у такій редакції:
«Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення між материковою частиною України та тимчасово окупованою територією здійснюється виключно в пунктах пропуску відповідно до порядку встановленого Кабінетом Міністрів України.»
 
Враховано редакційно    
    -107- Бєлькова О.В.
Статтю 6 проекту Закону доповнити частиною третьою такого змісту:
«Громадяни України користуються правом вільного перетину меж тимчасово окупованої території.»
 
Враховано    
    -108- Бєлькова О.В.
Статтю 6 проекту Закону доповнити частиною четвертою такого змісту:
«Іноземці та особи без громадянства несуть кримінальну відповідальність за порушення правил встановлених частиною другою цієї статті, окрім випадків коли зазначені особи просять політичного притулку, а в їхніх діях відсутні ознаки іншого правопорушення.»
 
Враховано редакційно    
    -109- Бєлькова О.В.
Статтю 6 проекту Закону доповнити частиною п’ятою такого змісту:
«Органи Служби безпеки України з метою забезпечення національних та державних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України можуть надавати дозвіл на перетин меж тимчасово окупованої території громадянами іноземних держав та особами без громадянства, а також встановлювати обмеження права вільного перетину меж тимчасово окупованої території громадянами України. Перетин меж тимчасово окупованої території без додержання вимог цієї статті тягне за собою кримінальну відповідальність.»
 
Відхилено    
    -110- Воропаєв Ю.М.
У статті 6:
а) абзац перший викласти в наступній редакції:
«Тимчасово окупована територія є зоною з обмеженим доступом в‘їзду та виїзду для іноземців та осіб без громадянства.»;
б) в абзаці другому виключити фразу «громадян України,»;
в) доповнити статтю абзацами наступного змісту:
«Контроль товарів, транспортних засобів, що переміщуються у будь-який спосіб з тимчасово окупованої території на іншу територію України та у зворотному напрямку, проведення заходів, пов'язаних з виявленням, попередженням та припиненням порушень законодавства України, здійснюється через пункти в’їзду-виїзду, визначені Кабінетом Міністрів України. В пунктах в’їзду-виїзду запроваджується особливий режим переміщення товарів, транспортних засобів. Зазначені обмеження не поширюються на торгові судна, що прямують морськими та іншими водними шляхами через тимчасово окуповану територію без заходження в порти, розташовані на тимчасово окупованій території.
Порядок в’їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї, створення пунктів в’їзду-виїзду та запровадження особливого режиму переміщення товарів, транспортних засобів встановлюється Кабінетом Міністрів України.»
 
Враховано редакційно    
    -111- Москаленко Я.М.
У статті 6:
а)назву статті викласти в наступній редакції:
«Обмеження вільного в’їзду та виїзду на тимчасово окупованій території»;
б) в абзаці другому виключити словосполучення «громадян України»;
в) доповнити статтю абзацами третім та четвертим наступного змісту:
«Контроль товарів, транспортних засобів, що переміщуються у будь-який спосіб з тимчасово окупованої території на іншу територію України та у зворотному напрямку, проведення заходів, пов’язаних з виявленням, попередженням та припиненням порушень законодавства України, здійснюється через пункти в’їзду-виїзду, зазначені в частині другій цієї статті. В пунктах в’їзду-виїзду запроваджується особливий режим переміщення товарів, транспортних засобів.
Порядок в’їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї, створення пунктів в’їзду-виїзду та запровадження особливого режиму переміщення товарів, транспортних засобів встановлюється Кабінетом Міністрів України.»
 
Враховано редакційно    
    -112- Лабунська А.В.
До статті 6 Проекту Закону:
Назву статті викласти у наступній редакції:
«Стаття 6. Особливості реалізації свободи пересування на тимчасово окупованій території»
Доповнити статтю частиною 3 наступного змісту:
«Громадянам України та особам без громадянства, які вимушені полишити місця проживання або тимчасового перебування на території Автономної Республіки Крим, зокрема з метою уникнення загрози збройного конфлікту, проявів насилля, порушення прав людини, які при цьому не перетинали міжнародно-визнаних державних кордонів України, забезпечується безперешкодне переміщення на будь-яку іншу територію України з дотриманням Керівних принципів з питань про переміщення осіб в середині країни, прийнятих Економічною та соціальною Радою Організації об’єднаних Націй 22 липня 1998 року, інших міжнародних актів у цій сфері.»
Доповнити статтю частиною 4 такого змісту:
«Конституційні права громадян України та осіб без громадянства, вказаних в частині 3 цієї статті, забезпечуються та реалізуються відповідно до закону»
 
Враховано редакційно    
31. Стаття 7. Гарантування права власності на нерухоме майно на тимчасово окупованій території
 
-113- Мартиненко М.В.
До статті 7 внести наступні зміни:
назву статті 7 викласти у наступній редакції:
Стаття 7. Гарантування права власності на рухоме та нерухоме майно на тимчасово окупованій території
 
Враховано редакційно   Стаття 11. Гарантування права власності та правовий режим майна на тимчасово окупованій території
1. На тимчасово окупованій території право власності охороняється згідно із законодавством України.
2. За державою Україна, Автономною Республікою Крим та м. Севастополем, територіальними громадами, державними органами, органами місцевого самоврядування та іншими суб’єктами публічного права зберігається право власності на майно, що знаходиться на тимчасово окупованій території.
3. За фізичними особами незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу, підприємствами, установами, організаціями зберігається право власності на майно, у тому числі на нерухоме майно і на земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.
4. На тимчасово окупованій території забороняється укладення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, у тому числі земельних ділянок, що перебувають у приватній власності фізичних осіб, які тимчасово вибули з тимчасово окупованої території або тимчасово відсутні на цій території незалежно від набуттями ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу.
5. Набуття та припинення права власності на нерухоме майно на тимчасово окупованій території здійснюється відповідно до законів України. У разі неможливості здійснення державним реєстратором повноважень щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно на тимчасово окупованій території орган державної реєстрації визначається Кабінетом Міністрів України.
6. Набуття права власності на нерухоме майно, у тому числі на земельні ділянки, на тимчасово окупованій території допускається у разі спадкування за законом чи заповітом, якщо спадкоємці відносяться до однієї з черг спадкоємців згідно із законодавством України
7. На тимчасово окупованій території будь-який правочин щодо нерухомого майна, у тому числі щодо земельних ділянок, укладений з порушенням вимог цього Закону, інших законів України, вважається нікчемним з моменту укладення і не тягне за собою правових наслідків, крім тих, що пов’язані з його нікчемністю.
8. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, військове майно, майно державних органів, державних підприємств, установ та організацій, що залишається на тимчасово окупованій території, є власністю України та не може переходити у власність інших держав, юридичних або фізичних осіб.
 
    -114- Воропаєв Ю.М.
У статті 7:
а) В назві статті виключити слово «нерухоме»;
б) абзаци 3 та 4 виключити;
 
Враховано    
    -115- Корж П.П.
У статті 7:
а) В назві статті виключити слово «нерухоме»;
б) В останньому абзаці слово «лише» виключити, після слів «спадкоємців за законом України» доповнити словами «, а також на підставі інших цивільно-правових актів, зокрема правочинів юридичних та фізичних осіб, укладених у відповідності до законодавства України.»;
 
Враховано    
    -116- Карпунцов В.В.
Стаття 10. Правовий режим майна на тимчасово окупованій території
1. На тимчасово окупованій території право власності охороняється згідно із законодавством України.
2. За державою Україна, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами, органами державної влади, органами місцевого самоврядування зберігається право власності на майно, що знаходиться на тимчасово окупованій території.
3. За фізичними особами, незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу, підприємствам, установами, організаціями зберігається право власності на нерухоме майно, в тому числі земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.
4. Забороняється укладення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, у тому числі земельних ділянок, що перебувають у приватній власності фізичних осіб, які тимчасово вибули з тимчасово окупованих територій або тимчасово відсутні на тимчасово окупованих територіях незалежно від набуттями ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу.
5. На тимчасово окупованій території будь-який правочин, щодо нерухомого майна, укладений з порушенням вимог цього Закону, інших законів України, вважається недійсним з моменту укладення і не тягне за собою правових наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.
6. Набуття права власності на нерухоме майно на тимчасово окупованій території допускається лише у разі спадкування за законом чи за заповітом, якщо спадкоємці відносяться до однієї із черг спадкоємців за законом України.
7. Посвідчення правочинів, предметом яких є нерухоме майно, що розташоване на тимчасово окупованій території, та які відповідно до законодавства України підлягають державній реєстрації, може здійснюватися нотаріусами, які працюють в державних нотаріальних конторах, зареєстрованих у м. Києві. Посвідчення таких правочинів, так само як і надання документів, необхідних для такого посвідчення, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
8. Надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси континентального шельфу України, військове майно, майно органів державної влади, державних підприємств, установ та організацій, яке залишається на тимчасово окупованій території, є власністю України та не може перейти у власність інших держав, юридичних або фізичних осіб.
 
Враховано частково    
    -117- Боярський Ю.І.
Статтю 7 законопроекту пропоную викласти у наступній редакції:
«Стаття 7. Гарантування права власності на нерухоме майно на тимчасово окупованій території.
За державою Україна, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами та за іншими суб’єктами публічного права України зберігається право власності на майно, що знаходиться на тимчасово окупованій території.
За фізичними та юридичними особами зберігається право власності на майно, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.
На тимчасово окупованій території будь-який правочин, щодо нерухомого майна, укладений з порушенням вимог законодавства України, вважається недійсним з моменту укладення і не створює правових наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.
Набуття та зміна права власності на нерухоме майно на тимчасово окупованій території допускається лише на підставах та у порядку, передбаченому законодавством України».
 
Враховано редакційно    
    -118- Дерев'янко Ю.Б.
Пропоную назву та статтю 7 проекту Закону викласти у такій редакції:
«Стаття 7. Гарантування права власності та інших майнових прав на майно на тимчасово окупованій території
За державою Україна, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами, іншими суб’єктами публічного права України, іншими юридичними та фізичними особами зберігаються право власності та інші майнові права на майно, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо вони набуті відповідно до законів України.
Набуття права власності на майно на тимчасово окупованій території допускається лише у разі спадкування за законом чи за заповітом, якщо спадкоємці відносяться до однієї із черг спадкоємців за законом України, в порядку забезпечення реалізації права власності та інших майнових прав фізичних та юридичних осіб на тимчасово окупованій території України, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси континентального шельфу України, військове майно, майно органів державної влади, державних підприємств, установ та організацій, яке залишається на тимчасово окупованій території, є власністю України та можуть перейти у власність інших держав, юридичних або фізичних осіб лише у порядку забезпечення реалізації права власності та інших майнових прав фізичних та юридичних осіб на тимчасово окупованій території України, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Фізичні та юридичні особи своє право власності та інші майнові на майно, яке залишається на тимчасово окупованій території, реалізують відповідно до порядку забезпечення реалізації права власності та інших майнових прав фізичних та юридичних осіб на тимчасово окупованій території України, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Встановити, що правочини, укладені та/або зареєстровані на тимчасово окупованій території України, вчинені з порушенням законів України та порядку забезпечення реалізації права власності та інших майнових прав фізичних та юридичних осіб на тимчасово окупованій території України, визначеного Кабінетом Міністрів України, є нікчемними»;
 
Враховано редакційно    
    -119- Ляшко О.В.
Статтю 7 викласти у наступній редакції:
Стаття 7. Гарантування права власності на нерухоме майно на тимчасово окупованій території
За державою Україна, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами та за іншими суб’єктами публічного права України зберігається право власності на майно, що знаходиться на тимчасово окупованій території.
За фізичними та юридичними особами зберігається право власності на майно, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.
На тимчасово окупованій території будь-який правочин, щодо нерухомого майна, укладений з порушенням вимог законодавства України, вважається недійсним з моменту укладення і не створює правових наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.
Набуття права власності на майно на тимчасово окупованій території допускається лише у разі спадкування за законом чи за заповітом, якщо спадкоємці відносяться до однієї із черг спадкоємців за законом України, окрім випадку, передбаченого частиною 6 Прикінцевих положень цього Закону.
 
Враховано редакційно    
    -120- Хомутиннік В.Ю.
Пилипенко В.П.
Статтю 7 вважати статтею 6 та викласти у такій редакції:
Стаття 6. Гарантування права власності на тимчасово окупованій території
За фізичними, юридичними особами, а також за державою Україна (в особі її органів) зберігається право власності на майно, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законодавства України.
На тимчасово окупованій території будь-який правочин щодо нерухомого майна, укладений з порушенням вимог законодавства України, є нікчемним.
 
Враховано редакційно    
    -121- Льовочкіна Ю.В.
Статтю 7 викласти у такій редакції:
Стаття 7. Гарантування права власності на нерухоме майно на тимчасово окупованій території
За державою Україна, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами та за іншими суб’єктами публічного права України зберігається право власності на майно, що знаходиться на тимчасово окупованій території.
За фізичними та юридичними особами зберігається право власності на майно, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.
На тимчасово окупованій території будь-який правочин, щодо нерухомого майна, укладений з порушенням вимог законодавства України, вважається недійсним з моменту укладення і не створює правових наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.
Набуття права власності на майно на тимчасово окупованій території допускається лише у разі спадкування за законом чи за заповітом, якщо спадкоємці відносяться до однієї із черг спадкоємців за законом України.
Всі правочини щодо зміни права власності вважаються законними в Україні, в тому випадку, якщо такі правочини підтвердженні уповноваженими державними органами України у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
Враховано редакційно    
    -122- Шевченко А.В.
Статтю 7 викласти у наступній редакції:
Стаття 7. Гарантування збереження права державної власності та права користування надрами на незаконно окупованій території
За державою Україна, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами та за іншими суб’єктами публічного права України зберігається право власності на майно, що знаходиться на незаконно окупованій території. Будь-які дії, направлені на зміну юридичного статусу згаданого майна, його відчуження чи обтяження, здійснені з порушенням вимог законодавства України і всупереч інтересам держави Україна, є незаконними та не створюють юридичних наслідків.
Будь-які правочини щодо згаданого майна, укладені з порушенням вимог законодавства України і всупереч інтересам держави Україна, вважаються недійсними з моменту укладення і не створюють правових наслідків, крім тих, що пов’язані з їх недійсністю.
Користування надрами на незаконно окупованій території здійснюється виключно згідно з законодавством України та в інтересах Українського народу.
Відповідальність за збитки та/або втрату державної власності заподіяні діями або правочинами, вказаними у частинах першій та другій даної статті, а також за користування надрами в порушення частини 3 цієї статті покладається на Російську Федерацію як на державу, яка здійснює незаконну окупацію.
 
Враховано редакційно    
    -123- Смітюх Г.Є.
Викласти у наступній редакції:
Стаття 7. Гарантування права власності на нерухоме майно на тимчасово окупованій території
За державою Україна, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами та за іншими суб’єктами публічного права України зберігається право власності на майно, що знаходиться на тимчасово окупованій території.
За фізичними та юридичними особами зберігається право власності на майно, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.
Кабінет Міністрів України забезпечуватиме належний облік прав власності юридичних і фізичних осіб на нерухоме майно на тимчасово окупованій території, вживатиме усіх можливих заходів для недопущення їх втрати і розроблення механізму компенсації у разі необхідності.
Відшкодування матеріальної та моральної шкоди за неможливість або неналежне використання юридичними і фізичними особами майна на тимчасово окупованій території повністю покладається на Російську Федерацію.
На тимчасово окупованій території будь-який правочин, щодо нерухомого майна, укладений з порушенням вимог законодавства України, вважається недійсним з моменту укладення і не створює правових наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.
Набуття права власності на майно на тимчасово окупованій території допускається лише у разі спадкування за законом чи за заповітом, якщо спадкоємці відносяться до однієї із черг спадкоємців за законом України.
 
Враховано редакційно    
32. За державою Україна, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами та за іншими суб’єктами публічного права України зберігається право власності на майно, що знаходиться на тимчасово окупованій території.
 
-124- Сухий Я.М.
Доповнити підпункт 1 пункту 1 статті 7 такими словами:
«окрім діяльності, пов’язаної з наданням громадян послуг лікувального, профілактичного та реабілітаційного характеру у санаторно-курортних і оздоровчих закладах та закладах охорони здоров’я усіх форм власності.»
 
Відхилено      
33. За фізичними та юридичними особами зберігається право власності на майно, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.
 
-125- Палиця І.П.
Частину другу статті 7 проекту доповнити таким реченням:
«Статус предмета застави, що перебуває на тимчасово окупованій території і був переданий у забезпечення виконання зобов'язань, зберігається, дія застави – продовжується відповідно до законів України».
 
Враховано редакційно      
34. На тимчасово окупованій території будь-який правочин, щодо нерухомого майна, укладений з порушенням вимог законодавства України, вважається недійсним з моменту укладення і не створює правових наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.
 
-126- Мартиненко М.В.
абзац третій викласти у наступній редакції:
На тимчасово окупованій території будь-який правочин щодо рухомого та нерухомого майна, укладений з порушенням вимог законодавства України, вважається недійсним з моменту укладення і не створює правових наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.
 
Враховано редакційно      
35. Набуття права власності на майно на тимчасово окупованій території допускається лише у разі спадкування за законом чи за заповітом, якщо спадкоємці відносяться до однієї із черг спадкоємців за законом України.
 
-127- Циркін І.М.
Частину четверту статті 7 Проекту викласти у такій редакції:
«Набуття права власності на нерухоме майно на тимчасово окупованій території допускається лише у разі спадкування за законом чи за заповітом, якщо спадкоємці відносяться до однієї із черг спадкоємців за законом України.»
 
Враховано редакційно   Стаття 12 Заходи правового реагування на тимчасово окупованій території
1. У зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної республіки Крим та міста Севастополя судам, та забезпечити розгляд:
- цивільних справ, підсудних місцевим загальним судам, розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, – місцевими загальними судами міста Києва, що визначаються Апеляційним судом міста Києва;
- адміністративних справ, підсудних місцевим загальним судам як адміністративним судам, розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, – місцевими загальними судами міста Києва, що визначаються Київським апеляційним адміністративним судом.
Цивільних Справ, підсудних загальним апеляційним судам, розташованим на території Автономної республіки Крим та міста Севастополя – Апеляційним судом міста Києва;
- адміністративних справ Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим – Київським окружним адміністративним судом, адміністративних справ Окружного адміністративного суду міста Севастополя – Окружним адміністративним судом міста Києва відповідно; Севастопольського апеляційного адміністративного суду - Київським апеляційним адміністративним судом.
- господарських справ Господарського суду Автономної республіки Крим – Господарським судом Київської області, а господарських справ Господарського суду міста Севастополя – господарським судом міста Києва. Господарських справ Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом відповідно.
- кримінальних проваджень, підсудних місцевим (районним, міським, районним у містах, міськрайонним) – одним з районних судів м. Києва, визначеним рішенням Апеляційного суду міста Києва.
- кримінальних проваджень, підсудних Апеляційному суду Автономної Республіки Крим та міста Севастополя – Апеляційним судом міста Києва.
Питання, що відносяться до повноважень слідчого судді, у кримінальних провадженнях, що перебувають на стадії досудового розслідування і здійснюються на території Автономної республіки Крим та міста Севастополя, розглядаються слідчими суддями районних судів м. Києва, визначеними Апеляційним судом міста Києва
Справи, що перебувають у провадженні судів, розташованих на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та розгляд яких не закінчено передаються судам, відповідно до встановленої цим Законом підсудності, протягом десяти робочих днів з дня набрання ним чинності або з дня встановлення такої підсудності
У разі нанесення шкоди суб’єктами іноземної держави, нерезидентами підсудність встановлюється за місцем нанесення шкоди з урахуванням правил підсудності встановленої цим Законом.
2. Підслідність кримінальних правопорушень, вчинених на тимчасово окупованій території України, визначається Генеральною прокуратурою України. Матеріали досудового розслідування по злочинах Кримінальні провадження, які знаходяться на стадії досудового слідства повинні бути передані органам слідства встановленими Генеральною прокуратурою України.
 
    -128- Бєлькова О.В.
Частину четверту статті 7 проекту Закону викласти у такій редакції:
«Набуття права власності на майно, в тому числі нерухоме майно, на тимчасово окупованій території допускається лише на підставі та в порядку визначеному законодавством України.[0]«
 
Враховано    
    -129- Бєлькова О.В.
Статтю 7 проекту Закону доповнити частиною п’ятою такого змісту:
«За фізичними і юридичними особами зберігається право здійснювати необхідні платежі, пов’язані з володінням і користуванням майном, в тому числі нерухомим майном, яке знаходиться на тимчасово окупованій території і було набуте у встановленому законодавством України порядку до прийняття цього Закону».
 
Враховано редакційно    
    -130- Бєлькова О.В.
Статтю 7 проекту Закону доповнити частиною шостою такого змісту:
«Особливості вчинення нотаріальних дій щодо майна, що знаходиться на тимчасово окупованій території, встановлюються Кабінетом Міністрів України.»
 
Враховано редакційно    
    -131- Шаров І.Ф.
Доповнити законопроект після статті 7 статтею 8 наступного змісту:
«Стаття 8. Гарантії вимушеним переселенцям з тимчасово окупованої території
Громадянам України – вимушеним переселенцям з тимчасово окупованої території України надається матеріальна допомога, соціальний захист та інші соціальні гарантії у порядку передбаченому спеціальним законодавством.
Державні службовці, особи, що знаходяться на службі в органах місцевого самоврядування, працівники судових органів, прокуратури, міністерства внутрішніх справ, військовослужбовці міністерства оборони та інших державних органів, що розташовані на тимчасово окупованій території, які відмовились або відмовляться співпрацювати із самопроголошеною владою Криму та органами влади окупаційної держави повинні протягом місяця з набрання чинності цим законом подати (особисто, поштою чи в інший доступний спосіб) відповідну заяву до Міністерства юстиції України. Таке звернення є підставою для звільнення від дисциплінарної відповідальності у зв’язку із вимушеним прогулом та підставою для переведення на аналогічні посади на території України, які не піддано тимчасовій окупації».
Обґрунтування:
Пропозиція вноситься з метою забезпечення конституційних прав громадян України, які є вимушеними переселенцями з тимчасово окупованої території.
 
Враховано редакційно    
    -132- Продан О.П.
Геращенко І.В.
Павленко Р.М.
Стаття 7. Гарантування права власності на нерухоме майно на тимчасово окупованій території
1. За державою Україна, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами та за іншими суб’єктами публічного права України зберігається право власності на майно, що знаходиться на тимчасово окупованій території.
2. За громадянами України, громадянами іноземних держав, особами без громадянства, які виїхали за межі тимчасово окупованої території або тимчасово відсутні на тимчасово окупованій території зберігається право приватної власності на нерухоме майно, в тому числі земельні ділянки, незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу.
3. Надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси континентального шельфу України, військове майно, майно органів державної влади, державних підприємств, установ та організацій, яке залишається на тимчасово окупованій території, є власністю України та не можуть перейти у власність інших держав, юридичних або фізичних осіб.
4. Забороняється укладення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна (у тому числі – земельних ділянок), що перебувають у приватній власності фізичних осіб, які тимчасово вибули з тимчасово окупованих територій або тимчасово відсутні на тимчасово окупованих територіях незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу.
5. Будь-які правочини щодо нерухомого майна, вчинені на тимчасово окупованій території з порушенням вимог цього Закону, інших законів України, вважаються недійсними з моменту їх вчинення і не тягнуть за собою правових наслідків.
6. На тимчасово окупованій території набуття права власності на нерухоме майно, в тому числі земельні ділянки, допускається тільки шляхом спадкування за заповітом або за законом, за умови, що спадкоємці належать до будь-якої черги спадкоємців за законом.
 
Враховано редакційно    
    -133- Москаленко Я.М.
У статті 7:
а) абзаци перший та другий викласти в такій редакції:
«За державою Україна, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами та за іншими суб’єктами публічного права України зберігається право власності, право повного господарського відання, оперативного управління чи користування, оренди, а також інші речові права на майно, що знаходиться на тимчасово окупованій території.
За фізичними та юридичними особами, які не є суб’єктами публічного права, зберігається право власності, право повного господарського відання, оперативного управління чи користування, оренди, а також інші речові права на майно, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України»;
б) абзац третій виключити;
в) абзац четвертий викласти в такій редакції:
«Набуття права власності на нерухоме майно на тимчасово окупованій території допускається лише у разі спадкування.».
 
Враховано редакційно    
    -134- Лабунська А.В.
До статті 7 Проекту Закону:
Частину третю статті викласти у наступній редакції:
«Будь-який правочин, щодо нерухомого майна, розміщеного на тимчасово окупованій території, укладений з порушенням вимог законодавства України, вважається недійсним з моменту укладення і не створює правових наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.»
Частину четверту статті викласти у наступній редакції:
«Набуття права власності на майно в порядку спадкування здійснюється за правилами, визначеними законами України.»
 
Враховано редакційно    
    -135- Пацкан В.В.
Пропоную доповнити законопроект новою статтею наступного змісту:
Стаття 13 Заходи правового реагування на тимчасово окупованій території
1. У зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами АРК та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної республіки Крим та міста Севастополя судам, та забезпечити розгляд:
- цивільних справ, підсудних місцевим загальним судам, розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, – місцевими загальними судами міста Києва, що визначаються Апеляційним судом міста Києва;
- адміністративних справ, підсудних місцевим загальним судам як адміністративним судам, розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, – місцевими загальними судами міста Києва, що визначаються Київським апеляційним адміністративним судом.
Цивільних Справ, підсудних загальним апеляційним судам, розташованим на території Автономної республіки Крим та міста Севастополя – Апеляційним судом міста Києва;
- адміністративних справ Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим – Київським окружним адміністративним судом, адміністративних справ Окружного адміністративного суду міста Севастополя – Окружним адміністративним судом міста Києва відповідно; Севастопольського апеляційного адміністративного суду - Київським апеляційним адміністративним судом.
- господарських справ Господарського суду Автономної республіки Крим – Господарським судом Київської області, а господарських справ Господарського суду міста Севастополя – господарським судом міста Києва. Господарських справ Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом відповідно.
- кримінальних проваджень, підсудних місцевим (районним, міським, районним у містах, міськрайонним) – одним з районних судів м. Києва, визначеним рішенням Апеляційного суду міста Києва.
- кримінальних проваджень, підсудних Апеляційному суду Автономної Республіки Крим та міста Севастополя – Апеляційним судом міста Києва.
Питання, що відносяться до повноважень слідчого судді, у кримінальних провадженнях, що перебувають на стадії досудового розслідування і здійснюються на території Автономної республіки Крим та міста Севастополя, розглядаються слідчими суддями районних судів м. Києва, визначеними Апеляційним судом міста Києва
Справи, що перебувають у провадженні судів, розташованих на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та розгляд яких не закінчено передаються судам, відповідно до встановленої цим Законом підсудності, протягом десяти робочих днів з дня набрання ним чинності або з дня встановлення такої підсудності
У разі нанесення шкоди субєктами іноземної держави, нерезидентами підсудність встановлюється за місцем нанесення шкоди з урахуванням правил підсудності встановленої цим Законом.
2. Підслідність кримінальних правопорушень, вчинених на тимчасово окупованій території України, визначається Генеральною прокураторою України. Матеріали досудового розслідування по злочинах Кримінальні провадження, які знаходяться на стадії досудового слідства повинні бути передані органам слідства встановленими Генеральною прокуратурою України.
 
Немає висновку    
36. Стаття 8. Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території
 
-136- Карпунцов В.В.
Стаття 11. Обмеження господарської діяльності на тимчасово окупованій території
1. На тимчасово окупованій території забороняється:
а) будь-яка господарська діяльність (підприємницька та некомерційна господарська діяльність), якщо вона підлягає державному регулюванню, зокрема ліцензуванню, отримання дозвільних документів, сертифікації тощо крім випадків, коли таке ліцензування, отримання дозвільних документів, сертифікація здійснені у відповідності із цим Законом, іншими законами України;
б) ввезення та/або вивезення товарів військового призначення та подвійного використання, крім випадків, передбачених цим Законом;
в) міжнародне повітряне, морське та залізничне сполучення, а також міжнародні перевезення іншими видами транспортних засобів;
г) користування державними ресурсами;
д) організація та здійснення грошових переказів;
е) фінансування діяльності, передбаченої пунктами «а» - «д» цієї частини, або сприяння їй в інший спосіб.
2. На тимчасово окупованій території діяльність, передбачена частиною першою цієї статті, допускається, якщо така діяльність здійснюється у відповідності до законодавства України та спрямована на забезпечення реалізації прав і свобод громадянами України, виконання міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України, за умов, якщо така діяльність не має ознак колабораціонізму.
3. Порушення вимог частин першої та другої цієї статті тягне за собою встановлену законодавством України юридичну відповідальність.
4. Встановлена законодавством України юридична відповідальність за здійснення на тимчасово окупованій території діяльності, передбаченої частиною першою цієї статті, поширюється і на осіб, які прямо або опосередковано беруть участь у статутному капіталі осіб, що здійснюють діяльність, зазначену в частині першій цієї статті та/або в якій-небудь формі впливають на прийняття ними рішень:
а) особа, яка має частку у статутному капіталі або більше 5 відсотків акцій особи, яка здійснює діяльність, передбачену пунктом «а» частини першої цієї статті;
б) особа, яка має частку у статутному капіталі особи або більше 25 відсотків акцій, визначеній пунктом «б» частини четвертої цієї статті;
в) особа, яка має частку у статутному капіталі особи або більше 50 відсотків акцій, визначеному пунктом «в» частини четвертої цієї статті.
 
Враховано частково   Стаття 13. Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території
1. На тимчасово окупованій території допускається діяльність, передбачена частиною другою цієї статті, у випадках та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України, а щодо здійснення банками операцій із власними активами, зобов’язаннями та здійснення переказу коштів – Національним банком України, виключно з метою забезпечення національних інтересів України, якщо це відповідає меті захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
2. На тимчасово окупованій території забороняється:
а) будь-яка господарська діяльність (підприємницька та некомерційна господарська діяльність), до якої державою застосовуються такі засоби регулюючого впливу, як ліцензування, патентування і квотування, видача дозвільних документів, сертифікація та стандартизація, надання інвестиційних, податкових та інших пільг, надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій;
 
    -137- Ляшко О.В.
Статтю 8 викласти у наступній редакції:
Стаття 8. Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території
На тимчасово окупованій території забороняється:
а) будь-яка господарська діяльність (підприємницька та некомерційна господарська діяльність), якщо вона підлягає державному регулюванню, зокрема ліцензуванню, отримання дозвільних документів, сертифікації тощо;
б) ввезення та/або вивезення товарів військового призначення та подвійного використання;
в) організація залізничних, автомобільних, морських, річкових, поромних, повітряних сполучень;
г) користування державними ресурсами, у тому числі, природними, фінансовими, кредитними;
д) здійснення грошових переказів;
е) фінансування діяльності, передбаченої пунктами «а» - «д» цієї частини, або сприяння їй в інший спосіб.
На тимчасово окупованій території діяльність, передбачена частиною першою цієї статті, допускається у випадках та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України (Національним банком України - щодо здійснення грошових переказів), якщо це відповідає державним інтересам України, мирному врегулюванню конфлікту, деокупації або гуманітарних цілям.
Встановлені законодавством України санкції за здійснення на тимчасово окупованій території господарської діяльності, поширюються також на пов’язаних осіб (осіб, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі, спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність іншої особи).
 
Враховано частково    
    -138- Хомутиннік В.Ю.
Пилипенко В.П.
Статтю 8 вважати статтею 7 та викласти у такій редакції:
Стаття 7. Особливості здійснення господарської діяльності на тимчасово окупованій території
На тимчасово окупованій території забороняється:
а) будь-яка господарська діяльність, пов’язана із ввезенням та/або вивезенням товарів військового призначення, в тому числі подвійного використання, а також фінансування такої діяльності;
б) будь-яка господарська діяльність, пов’язана із користуванням надрами.
Відповідальність за здійснення на тимчасово окупованій території господарської діяльності, передбаченої пунктами а) та б) поширюються також на пов’язаних осіб у значенні Податкового кодексу України.
 
Враховано редакційно    
    -139- Боярський Ю.І.
Статтю 8 законопроекту пропоную викласти у наступній редакції:
«Стаття 8. Особливості ввезення та/або вивезення товарів військового призначення та подвійного використання на тимчасово окупованій території
На тимчасово окупованій території у випадках та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України допускається введення особливого порядку та обмежень щодо ввезення та/або вивезення товарів військового призначення та подвійного використання».
 
Враховано редакційно    
    -140- Циркін І.М.
Статтю 8 Проекту викласти у такій редакції:
«Стаття 8. Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території
На тимчасово окупованій території забороняється:
а) ввезення та/або вивезення товарів військового призначення та подвійного використання;
б) організація залізничних, автомобільних, морських, річкових, поромних, повітряних сполучень, крім діяльності з перевезення товарів в рамках здійснення господарської діяльності;
в) здійснення грошових переказів, окрім необхідних для здійснення звичайної господарської діяльності;
д) фінансування діяльності, передбаченої пунктами «а» - «в» цієї частини, або сприяння їй в інший спосіб.
На тимчасово окупованій території діяльність, передбачена частиною першою цієї статті, допускається у випадках та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України (Національним банком України - щодо здійснення грошових переказів), якщо це відповідає державним інтересам України, мирному врегулюванню конфлікту, деокупації або гуманітарних цілям.»
 
Враховано редакційно    
    -141- Дерев'янко Ю.Б.
Пропоную назву та статтю 8 проекту Закону викласти у такій редакції:
«Стаття 8. Особливості оподаткування господарської діяльності на тимчасово окупованій території
Суб’єкти господарювання, які створені та діють відповідно до Конституції та законів України, на час тимчасової окупації відповідної території України звільняються від сплати податків та зборів, визначених законами України»;
 
Враховано редакційно    
    -142- Шевченко А.В.
Статтю 8 викласти у наступній редакції:
Стаття 8. Гарантування збереження права власності приватних осіб на незаконно окупованій території
За фізичними та юридичними особами зберігається право власності на будь-яке майно, яке набуте ними відповідно до законів України, і яке знаходиться на незаконно окупованій території.
Будь-які правочини щодо згаданого майна мають бути укладені з дотриманням вимог законодавства України і згідно із особливим порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України щодо реєстрації таких правочинів.
Будь-які правочини щодо згаданого майна, укладені з порушенням вимог законодавства України, вважаються недійсними з моменту укладення і не створюють правових наслідків, крім тих, що пов’язані з їх недійсністю.
Право власності на майно на незаконно окупованій території у разі спадкування за законом чи за заповітом, якщо спадкоємці відносяться до однієї із черг спадкоємців за законом України, набувається з дотриманням вимог законодавства України і згідно із особливим порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України щодо реєстрації таких правочинів.
 
Враховано редакційно    
    -143- Корж П.П.
Статтю 8 законопроекту викласти у такій редакції:
«Стаття 8. Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території
На тимчасово окупованій території забороняється:
а) будь-яка господарська діяльність (підприємницька та некомерційна господарська діяльність), якщо вона підлягає державному регулюванню, зокрема ліцензуванню, отримання дозвільних документів, сертифікації тощо, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті;
б) ввезення та/або вивезення товарів військового призначення та подвійного використання;
в) організація залізничних, автомобільних, морських, річкових, поромних, повітряних сполучень, крім випадків, передбачених цим законом;
г) користування державними ресурсами, у тому числі, природними, фінансовими, кредитними, крім використання державних ресурсів в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону;
д) здійснення грошових переказів, крім випадків, передбачених цим Законом;
е) фінансування діяльності, передбаченої пунктами «а» - «д» цієї частини, або сприяння їй в інший спосіб.
На тимчасово окупованій території дозволяється :
а) господарська діяльність (підприємницька та некомерційна господарська діяльність), яка здійснюється у сферах телекомунікаційних послуг, а також у сферах природних монополій та на суміжних ринках, а саме:
-транспортування природного газу трубопроводами;
-розподіл природного газу трубопроводами;
-постачання природного газу;
-передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами;
-розподілу електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами;
-виробництво електричної енергії;
-постачання електричної енергії;
-виробництво теплової енергії;
-постачання теплової енергії;
-транспортування теплової енергії;
-централізованого водопостачання та водовідведення;
-захоронення побутових відходів;
-перероблення побутових відходів.
б) здійснення грошових переказів, у порядку визначеному Національним банком України;
в) інші види господарської діяльності, які підлягають державному регулюванню, зокрема ліцензуванню, отриманню дозвільних документів, сертифікації, якщо це відповідає державним інтересам України, мирному врегулюванню конфлікту, деокупації або гуманітарних цілям у випадках та в порядку визначених Кабінетом Міністрів України.
З метою створення умов для безпечного проживання громадян України, забезпечення екологічної безпеки та недопущення настання техногенних катастроф на тимчасово окупованій території, суб’єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність у сферах природних монополій та на суміжних ринках, а також суб’єктів ринку телекомунікаційних послуг, які розташовані (або майно яких розташоване) на тимчасово окупованій території, здійснюють свою діяльність з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Ринки природних монополій та суміжні ринки, телекомунікаційних послуг функціонують відповідно до законів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
На Кабінет Міністрів України покладаються функції із визначення особливостей функціонування на тимчасово окупованій території ринків природних монополій та суміжних ринків, телекомунікаційних послуг. Правила та порядки здійснення діяльності суб’єктами господарювання у сферах природних монополій, на суміжних ринках, ринках телекомунікаційних послуг із виробництва, купівлі та реалізації товарів та послуг, що відносяться до ринків природних монополій та суміжних ринків, телекомунікаційних послуг на тимчасово окупованій території встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України, щодо тимчасово окупованої території визначає:
1) особливості нарахування та сплати податків та зборів, а також всіх обов’язкових платежів;
2) особливості подання звітності до органів державної влади;
3) порядок надання спеціального дозволу для в‘їзду-виїзду фізичних осіб, а також ввозу та вивозу товарів;
4) особливості валютного та тарифного регулювання;
5) особливі умови та правила ведення господарської діяльності, яка підлягає ліцензуванню;
6) особливості видачі документів дозвільного характеру;
7) порядок користування державними ресурсами на тимчасово окупованій території;
8) інші питання господарської діяльності, що потребуватимуть регулювання.»
 
Враховано редакційно    
37. На тимчасово окупованій території забороняється:
 
-144- Воропаєв Ю.М.
Статтю 8 викласти в наступній редакції:
«Стаття 8. Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території
На тимчасово окупованій території забороняється ввезення та/або вивезення товарів військового призначення та подвійного використання або фінансування вказаної діяльності.»
 
Враховано редакційно      
38. а) будь-яка господарська діяльність (підприємницька та некомерційна господарська діяльність), якщо вона підлягає державному регулюванню, зокрема ліцензуванню, отримання дозвільних документів, сертифікації тощо;
 
-145- Герега О.В.
Стаття 8. Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території
На тимчасово окупованій території забороняється:
а) виключити
 
Враховано редакційно   б) ввезення та/або вивезення товарів військового призначення та подвійного використання;
в) організація залізничних, автомобільних, морських, річкових, поромних, повітряних сполучень;
г) користування державними ресурсами;
д) організація та здійснення переказу коштів;
 
    -146- Гайдош І.Ф.
Бушко І.І.
Ланьо М.І.
Ковач В.І.
пункт «а» статті 8 виключити
 
Враховано редакційно    
    -147- Бенюк Б.М.
пропонуємо пункт «а» частини першої статті 8 проекту Закону викласти у такій редакції:
«а) будь-яка господарська діяльність (підприємницька та некомерційна господарська діяльність), до якої державою застосовуються такі засоби регулюючого впливу як ліцензування, патентування і квотування; видача дозвільних документів; сертифікація та сстандартизація; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій;».
 
Враховано редакційно    
    -148- Зубко Г.Г.
Пропоную:
Пункт а) частини 1статті 8 Закону – виключити.
 
Відхилено    
    -149- Мартиненко М.В.
До статті 8 внести наступні зміни:
а) пункти а), д) та е) абзацу першого вилучити;
У зв’язку з цим пункти б), в), г) вважати відповідно пунктами а), б), в).
 
Відхилено    
    -150- Мірошниченко Ю.Р.
Пропоную внести зміни до підпункту «а» частини першої статті 8 і викласти її в наступній редакції:
«На тимчасово окупованій території забороняється:
а) будь-яка господарська діяльність (підприємницька та некомерційна господарська діяльність, крім послуг з надання вищої освіти), якщо вона підлягає державному регулюванню, зокрема ліцензуванню, отримання дозвільних документів, сертифікації тощо».
 
Враховано редакційно    
    -151- Льовочкіна Ю.В.
У статтю 8 внести такі зміни:
Пункт «а» «будь-яка господарська діяльність (підприємницька та некомерційна господарська діяльність), якщо вона підлягає державному регулюванню, зокрема ліцензуванню, отримання дозвільних документів, сертифікації тощо», пункт «в» «організація залізничних, автомобільних, морських, річкових, поромних, повітряних сполучень», пункт «д» «здійснення грошових переказів» частини 1, частину 2 та 3 виключити.
 
Враховано редакційно    
    -152- Бєлькова О.В.
Пункт а) частини першої статті 8 проекту Закону викласти у такій редакції:
«будь-яка господарська діяльність (підприємницька та некомерційна господарська діяльність), якщо така діяльність здійснюється з порушенням Конституції України чи законодавства України»
 
Враховано редакційно    
39. б) ввезення та/або вивезення товарів військового призначення та подвійного використання;
 
   е) фінансування діяльності, передбаченої пунктами «а» - «д» цієї частини, або сприяння їй в інший спосіб.
 
40. в) організація залізничних, автомобільних, морських, річкових, поромних, повітряних сполучень;
 
-153- Бєлькова О.В.
Пункт в) частини першої статті 8 проекту Закону після слів «повітряних сполучень» доповнити словами «крім вже існуючих сполучень та організацї перевезень товарів в рамках законної господарської діяльності».
 
Враховано редакційно   3. Порушення вимог частин першої та другої цієї статті тягне за собою встановлену законодавством України юридичну відповідальність.
 
41. г) користування державними ресурсами, у тому числі, природними, фінансовими, кредитними;
 
-154- Бєлькова О.В.
У пункті г) частини першої статті 8 проекту Закону слово «кредитними» вилучити.
 
Враховано      
42. д) здійснення грошових переказів;
 
-155- Національний банк України
Національний банк України повідомляє наступні пропозиції.
«У частині другій статті 8 законопроекту слова «грошових переказів» слід замінити словами «переказу коштів».
 
Враховано      
    -156- Бєлькова О.В.
Пункт д) частини першої статті 8 проекту Закону виключити.
 
Відхилено    
    -157- Коваль О.І.
Пункт д) статті 8 законопроекту викласти у такій редакції:
- здійснення грошових переказів, за виключенням грошових переказів з метою сплати податків, зборів та виплати заробітної плати працівникам таких юридичних осіб?
 
Враховано редакційно    
43. е) фінансування діяльності, передбаченої пунктами «а» - «д» цієї частини, або сприяння їй в інший спосіб.
 
-158- Бєлькова О.В.
У пункті е) частини першої статті 8 проекту Закону слово «їй» замінити словами «такій діяльності».
 
Враховано редакційно      
    -159- Коваль О.І.
Пункт е) статті 8 законопроекту викласти у такій редакції:
- фінансування діяльності, передбаченої пунктами «а» - «д» цієї частини, окрім фінансування діяльності юридичних осіб з метою сплати податків, зборів та виплати заробітної плати працівникам таких юридичних осіб.
 
Враховано редакційно    
44. На тимчасово окупованій території діяльність, передбачена частиною першою цієї статті, допускається у випадках та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України (Національним банком України - щодо здійснення грошових переказів), якщо це відповідає державним інтересам України, мирному врегулюванню конфлікту, деокупації або гуманітарних цілям.
 
-160- Бенюк Б.М.
пропонуємо частину другу статті 8 проекту Закону України викласти у такій редакції:
«На тимчасово окупованій території господарська діяльність, передбачена частиною першою цієї статті, допускається у разі здійснення такої діяльності виключно з дотриманням вимог законодавства України (щодо сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законами України; подання статистичної інформації та інших даних, визначених законами України тощо), у випадках та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України (Національним банком України - щодо здійснення грошових переказів), якщо це відповідає державним інтересам України, мирному врегулюванню конфлікту, деокупації або гуманітарним цілям».
 
Враховано частково      
    -161- Національний банк України
У частині другій статті 8 законопроекту слова «грошових переказів» слід замінити словами «переказу коштів».
 
Враховано    
    -162- Бєлькова О.В.
Частину другу статті 8 проекту Закону викласти у такій редакції:
«На тимчасово окупованій території діяльність, передбачена частиною першою цієї статті, допускається у випадках та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України (Національним банком України - щодо здійснення грошових переказів, стягнення боргів з позичальників в т.ч. продаж кредитної заборгованості, уповноваженими банками України та/або уповноваженими ними особами; виконання зобов’язань перед вкладниками, що виникли в уповноважених банків України на дату набуття чинності цим Законом), якщо це відповідає державним інтересам України, мирному врегулюванню конфлікту, деокупації або гуманітарних цілям. Будь-яка діяльність щодо надання банківських та інших фінансових послуг здійснюється у порядку встановленому Національним Банком України та відповідними органами, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.»
 
Враховано редакційно    
    -163- -- Н.д.Звягільський Ю.Л. (Реєстр.картка №8) проекту Закону доповнити новою частиною 2 наступного змісту: - Перевірте, не співпадає номер і прізвище!!
«Дія пунктів «а», «в»-»е» частини першої цієї статті не поширюється на відокремлені підрозділи, що знаходяться на тимчасово окупованій території, які є невід’ємною складовою частиною юридичної особи, що зареєстрована на території України у відповідності до чинного законодавства України.».
Відповідно частину 2 та 3 вважати частинами 3 та 4
 
Відхилено    
    -164- Мартиненко М.В.
У статті 8 додати абзац другий наступного змісту:
Перелік суб’єктів господарської діяльності, яким заборонено проводити господарську діяльність на тимчасово окупованій території, встановлюється Кабінетом Міністрів України (Національним банком України - щодо банківських установ) у разі, якщо така діяльність шкодить державним інтересам України, мирному врегулюванню конфлікту, деокупації або гуманітарним цілям, що підтверджено відповідним судовим рішенням;
 
Враховано редакційно    
45. Встановлені законодавством України санкції за здійснення на тимчасово окупованій території господарської відповідальності, поширюються також на пов’язаних осіб (осіб, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі, спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність іншої особи).
 
-165- Бенюк Б.М.
Крім того, у частині третій статті 8 проекту Закону з метою усунення технічної помилки слово «відповідальності» слід замінити словом «діяльності».
 
Враховано   Стаття 14. Особливості припинення проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України
1. Військовослужбовці Збройних Сил України, які в особливий період прибули з тимчасово окупованої території України і виявили бажання звільнитися з військової служби, звільняються з військової служби за наявності підстав, а за їх відсутності - у зв’язку зі скороченням штатів.
2. Військовослужбовці Збройних Сил України, які не прибули у встановлений Міністерством оборони України строк до визначених ним пунктів, вважаються такими, що залишили військові частини, та зараховуються у розпорядження відповідних посадових осіб, виключаються із списків особового складу військових частин. Відповідна інформація щодо їх розшуку направляється до правоохоронних органів.
3. Військовослужбовці Збройних Сил України, стосовно яких отримано документальне підтвердження про їх зарахування до збройних сил Російської Федерації, виключаються із списків особового складу військових частин, а контракт вважається припиненим з часу зарахування їх до збройних сил Російської Федерації.
Стаття 15. Переведення суддів
Суддям, які працювали в судах України на тимчасово окупованій території і виявили бажання переїхати з цієї території у зв’язку із її тимчасовою окупацією Російською Федерацією, гарантується право на переведення на роботу на посаду судді до іншого суду.
 
    -166- Леонов Е.В.
Доповнити статтю 8 цього Закону прикінцевим текстом:
Товарообіг між тимчасово окупованою територією та рештою території України можуть здійснювати виключно резиденти України.
 
Враховано редакційно    
    -167- Звягільський Ю.Л.
Частину 3 статті 8 викласти в наступній редакції:
«На тимчасово окупованій території діяльність, передбачена частиною першою цієї статті, за виключенням випадків передбачених частиною 2 цієї статті, допускається у випадках та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України (Національним банком України - щодо здійснення грошових переказів), якщо це відповідає державним інтересам України, мирному врегулюванню конфлікту, деокупації або гуманітарних цілям.».
 
Враховано редакційно    
    -168- Бєлькова О.В.
Частину третю статті 8 проекту Закону викласти у такій редакції:
«Встановлені законодавством України санкції за здійснення на тимчасово окупованій території господарської діяльності, якщо така діяльність порушує Конституцію чи законодавство України, поширюються також на пов’язаних осіб у значенні статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції».»
 
Враховано редакційно    
    -169- Карпунцов В.В.
Стаття 12. Заборона міжбюджетних трансфертів з Державного бюджету до бюджетів тимчасово окупованої території
1. На час дії цього Закону забороняється здійснення міжбюджетних трансфертів з Державного бюджету до бюджетів тимчасово окупованої території.
 
Враховано частково    
    -170- Долженков О.В.
В статті 8 законопроекту:
а) пункт «а» викласти в наступній редакції:
«а) будь-яка господарська діяльність (підприємницька та некомерційна господарська діяльність), якщо вона підлягає державному регулюванню, зокрема ліцензуванню, отримання дозвільних документів, сертифікації тощо, без відповідних дозвільних документів, наданих уповноваженими державними органами України;»
б) пункт «в» викласти в наступній редакції:
«в) організація залізничних, автомобільних, морських, річкових, поромних, повітряних перевезень окрім тих, які здійснюються в межах договорів, укладених між суб’єктами господарювання України;»
в) пункт «г» викласти в наступній редакції:
«г) користування природними ресурсами;»
г) викласти пункт «д» в наступній редакції:
«д) фінансування діяльності, передбаченої пунктами «а» - «г» цієї частини, або сприяння їй в інший спосіб. «
д) виключити пункт «е».
е) виключити зі статті 8 останній абзац наступного змісту:
«Встановлені законодавством України санкції за здійснення на тимчасово окупованій території господарської відповідальності, поширюються також на пов’язаних осіб (осіб, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі, спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність іншої особи).»
 
Враховано редакційно    
    -171- Мартиненко М.В.
У статті 8 абзац другий, який відповідно стає абзацом третім, викласти у наступній редакції:
На тимчасово окупованій території діяльність, передбачена частиною першою цієї статті, допускається з метою запобігання та недопущення: неплатоспроможності (банкрутства) суб’єкта господарської діяльності, своєчасної та повної виплати працівникам зазначених суб’єктів господарської діяльності заробітної плати та інших обов’язкових виплат, для попередження зупинення безперервного виробничого (технологічного) процесу та/або для підтримання життєдіяльності та функціонування виробничих та господарських об’єктів, розташованих на відповідній території, а також у випадках та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України (Національним банком України - щодо здійснення грошових переказів), якщо це відповідає державним інтересам України, мирному врегулюванню конфлікту, деокупації або гуманітарних цілям.
 
Враховано редакційно    
    -172- Бенюк Б.М.
Після статті 8 внести статтю 9 наступного змісту:
«Стаття 9. Особливості припинення проходження громадянами України військової служби у військових формуваннях та правоохоронних органах України
Військовослужбовці, які в особливий період, прибули з тимчасово окупованої території України і виявили бажання при наявності підстав звільнитися з військової служби, звільняються з військової служби за наявних підстав, а при їх відсутності у зв’язку зі скороченням штатів.
Військовослужбовці, які не прибули до визначених пунктів, вважаються такими, що залишили військові частини та зараховуються у розпорядження відповідних посадових осіб, виключаються із списків особового складу військових частин. Відповідна інформація щодо їх розшуку надається до правоохоронних органів.
Військовослужбовці, стосовно яких отримано документальне підтвердження про зарахування до збройних сил Російської Федерації, виключити із списків військових формувань та правоохоронних органів України, а контракт вважати припиненим з часу зарахування їх до збройних сил Російської Федерації.».
 
Враховано    
    -173- Бенюк Б.М.
Пропоную після статті 13 додати статтю такого змісту:
«Стаття 14. Переведення суддів
Суддям, які працювали в судах України на тимчасово окупованій території і виявили бажання переїхати з цієї території у зв’язку із її тимчасовою окупацією Російською Фередацією, гарантується право на переведення на роботу на посаду судді до іншого суду.».
 
Враховано    
    -174- Продан О.П.
Геращенко І.В.
Павленко Р.М.
Пропонуємо статтю 8 викласти у наступній редакції:
Стаття 8. Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території
1. На тимчасово окупованій території забороняється:
а) будь-яка господарська діяльність (підприємницька та некомерційна господарська діяльність), якщо вона підлягає державному регулюванню, зокрема ліцензуванню, отримання дозвільних документів, сертифікації тощо;
б) ввезення та/або вивезення товарів військового призначення та подвійного використання;
в) організація залізничних, автомобільних, морських, річкових, поромних, повітряних сполучень;
г) користування державними ресурсами, у тому числі, природними, фінансовими, кредитними;
д) організація грошових переказів;
е) фінансування діяльності, передбаченої пунктами «а» - «д» цієї частини, або сприяння такій діяльності в інший спосіб.
2. На тимчасово окупованих територіях діяльність, передбачена пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, допускається у випадках отримання суб’єктом господарювання дозволу, який видається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
3. Порушення вимог частин першої та другої цієї статті тягне за собою встановлену законодавством України юридичну відповідальність.
4. На час дії цього Закону забороняється здійснення міжбюджетних трансфертів з Державного бюджету до бюджетів тимчасово окупованої території.
 
Враховано частково    
    -175- Бєлькова О.В.
Статтю 8 проекту Закону доповнити новою частиною такого змісту:
«На тимчасово окупованій території допускається діяльність, в тому числі господарська, що направлена на забезпечення життєдіяльності громадян України, оздоровлення та лікування громадян, підтримки функціонування органів, установ, підприємств, організацій, які створені та діють у відповідності до Конституції і законів України та знаходяться на тимчасово окупованій території.»
 
Враховано редакційно    
    -176- Бєлькова О.В.
Статтю 8 проекту Закону доповнити новою частиною такого змісту:
«Заборона встановлена у частині першій статті 8 цього Закону не розповсюджується на діяльність суб’єктів господарювання України, які здійснюють діяльність засобів масової інформації відповідно до чинного законодавства України.»
 
Враховано редакційно    
    -177- Москаленко Я.М.
Статтю 8 законопроекту викласти у такій редакції:
«Стаття 8. Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території
На тимчасово окупованій території забороняється:
а) будь-яка господарська діяльність (підприємницька та некомерційна господарська діяльність), якщо вона підлягає державному регулюванню, зокрема ліцензуванню, отримання дозвільних документів, сертифікації тощо, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті;
б) ввезення та/або вивезення товарів військового призначення та подвійного використання;
в) організація залізничних, автомобільних, морських, річкових, поромних, повітряних сполучень, крім випадків, передбачених цим законом;
г) користування державними ресурсами, у тому числі, природними, фінансовими, кредитними, крім використання державних ресурсів в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону;
д) здійснення грошових переказів, крім випадків, передбачених цим Законом;
е) фінансування діяльності, передбаченої пунктами «а» - «д» цієї частини, або сприяння їй в інший спосіб.
На тимчасово окупованій території дозволяється:
а) господарська діяльність (підприємницька та некомерційна господарська діяльність), яка здійснюється у сферах телекомунікаційних послуг, а також у сферах природних монополій та на суміжних ринках, а саме:
-транспортування природного газу трубопроводами;
-розподіл природного газу трубопроводами;
-продаж природного газу власного видобутку в обсягах, що перевищують рівень, установлений ліцензійними умовами;
-постачання природного газу;
-передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами;
-розподілу електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами;
-виробництво електричної енергії в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії (ліцензійними умовами);
-постачання електричної енергії;
-виробництво теплової енергії в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з виробництва теплової енергії (ліцензійними умовами);
-постачання теплової енергії;
-транспортування теплової енергії;
-централізованого водопостачання та водовідведення;
-захоронення побутових відходів;
-перероблення побутових відходів.
б) здійснення грошових переказів, у порядку визначеному Національним банком України;
в) інші види господарської діяльності, які підлягають державному регулюванню, зокрема ліцензуванню, отриманню дозвільних документів, сертифікації, якщо це відповідає державним інтересам України, мирному врегулюванню конфлікту, _е окупації або гуманітарних цілям у випадках та в порядку визначених Кабінетом Міністрів України.
З метою створення умов для безпечного проживання громадян України, забезпечення екологічної безпеки та недопущення настання техногенних катастроф на тимчасово окупованій території, суб’єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність у сферах природних монополій та на суміжних ринках, а також суб’єктів ринку телекомунікаційних послуг, які розташовані (або майно яких розташоване) на тимчасово окупованій території, здійснюють свою діяльність з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Ринки природних монополій та суміжні ринки, телекомунікаційних послуг функціонують відповідно до законів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
На Кабінет Міністрів України покладаються функції із визначення особливостей функціонування на тимчасово окупованій території ринків природних монополій та суміжних ринків, телекомунікаційних послуг. Правила та порядки здійснення діяльності суб’єктами господарювання у сферах природних монополій та на суміжних ринках із виробництва, купівлі та реалізації товарів та послуг, що відносяться до ринків природних монополій та суміжних ринків, телекомунікаційних послуг на тимчасово окупованій території встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України, щодо окупованої території визначає:
1) особливості подання звітності до органів державної влади;
2) порядок надання спеціального дозволу для в‘їзду-виїзду фізичних осіб, а також ввозу та вивозу товарів;
3) особливості валютного та тарифного регулювання;
4) особливі умови та правила ведення господарської діяльності, яка підлягає ліцензуванню;
5) особливості видачі документів дозвільного характеру;
6) порядок користування державними ресурсами на тимчасово окупованій території;
7) інші питання господарської діяльності, що потребуватимуть регулювання.
 
Враховано редакційно    
    -178- Лабунська А.В.
До статті 8 Проекту Закону:
Доповнити статтю новою частиною першою у наступній редакції:
Будь-яка господарська діяльність (підприємницька та некомерційна господарська діяльність) на території Автономної республіки Крим здійснюється виключно на підставі та у відповідності до законодавства України, отриманих у відповідності до його вимог ліцензій, сертифікатів, інших дозвільних документів. Сплата податків, зборів та інших обов’язкових платежів суб’єктами господарювання від діяльності на території Автономної республіки Крим здійснюється за правилами встановленими законами України.
У зв’язку з чим частину першу статті вважати частиною другою.
Частину другу статті викласти у наступній редакції:
«На тимчасово окупованій території забороняється:
а) ввезення та/або вивезення товарів військового призначення та подвійного використання;
б) організація залізничних, автомобільних, морських, річкових, поромних, повітряних сполучень;
в) користування державними ресурсами, у тому числі, природними, фінансовими, кредитними;
г) здійснення грошових переказів (платежів) в іноземній валюті, крім випадків передбачених законами України;
д) фінансування діяльності, передбаченої пунктами «а» - «в» цієї частини, або сприяння їй в інший спосіб.»
Частину 3 статті викласти у наступній редакції:
«На тимчасово окупованій території діяльність, передбачена частиною другою цієї статті, допускається у випадках та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України (Національним банком України - щодо здійснення грошових переказів), якщо це відповідає державним інтересам України, мирному врегулюванню конфлікту, деокупації або захисту прав та свобод громадян України чи осіб без громадянства, гуманітарних цілям.»
 
Враховано редакційно    
    -179- Палиця І.П.
Статтю 8 проекту доповнити новими частинами такого змісту:
«Положення, передбачені частиною першою цієї статті не поширюються на діяльність банків, які розташовані на тимчасово окупованих територіях.
На балансах банків або їх відокремлених підрозділів, що розташовані на тимчасово окупованій території, обліковуються зобов'язання за депозитами клієнтів та вимоги за кредитними операціями клієнтів, а також застава, що знаходиться на тимчасово окупованій території, за договорами (угодами), що укладались клієнтами з банками або їх відокремленими підрозділами, розташованими на території Автономної Республіки Крим.
Національний банк України своїми нормативно-правовими актами має право визначати обсяги лімітів операцій та порядок здійснення банківської діяльності на тимчасово окупованій території, в тому числі - визначення спрощеної процедури відкриття та закриття відокремлених підрозділів банків, порядку призначення (погодження) керівного складу банків та їх відокремлених підрозділів».
 
Враховано редакційно    
46. Стаття 9. Зобов'язання державних органів України
У разі порушення вимог цього Закону, державні органи України застосовують механізми, передбачені законодавством України і міжнародними договорами України з метою захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб та безпеки України.
 
-180- Карпунцов В.В.
Стаття 13. Зобов'язання органів державної влади України
1. У випадку порушення положень цього Закону Україна зобов’язується використовувати усі механізми, передбачені законодавством України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованих територіях України, а також законних державних інтересів України.
2. Україна зобов’язується вживати усі можливі заходи, передбачені Конституцією та законодавством України, нормами міжнародного права, для якнайшвидшого звільнення території України від окупації, відновлення цілісності та суверенності держави, відновлення порушених окупацією прав і свобод людини і громадянина на всій території України.
3. Органи державної влади України зобов’язані забезпечити можливість безперешкодного виїзду за межі тимчасово окупованої території громадянам України, в тому числі посадовим та службовим особам органів державної влади, державних органів, утворених відповідно до Конституції України, військовослужбовцям і працівникам Збройних Сил України, членам їх сімей, дітям-сиротам, які перебувають у закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які виявили таке бажання.
 
Враховано редакційно   Стаття 16. Зобов'язання державних органів України
1. У разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законодавством України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території України, а також законних державних інтересів України.
2. Україна зобов’язується вживати усіх можливих заходів, передбачених Конституцією України та законодавством України, нормами міжнародного права, для якнайшвидшого звільнення території України від окупації, відновлення цілісності та суверенності держави, відновлення порушених внаслідок окупації прав і свобод людини і громадянина на всій території України.
3. У разі неможливості здійснювати діяльність на тимчасово окупованій території місце розташування державних органів, утворених відповідно до Конституції України та законів України, визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 17. Гарантії прав і свобод громадян України, які виїхали за межі тимчасово окупованої території
1. Громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
2. Витрати на заходи, передбачені цим Законом, здійснюються з Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 
    -181- Ляшко О.В.
Статтю 9 викласти у наступній редакції:
Стаття 9. Зобов'язання державних органів України
У разі порушення вимог цього Закону, державні органи України застосовують механізми, передбачені законодавством України і міжнародними договорами України з метою захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб та безпеки України.
 
Враховано редакційно    
    -182- Бенюк Б.М.
Статтю 9 проекту Закону пропонуємо викласти у такій редакції:
«Стаття 9. Зобов'язання органів державної влади України
У випадку порушення положень цього Закону Україна зобов’язується використовувати усі механізми, передбачені законодавством України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території України, а також законних державних інтересів України.
Україна зобов’язується вживати усі можливі заходи, передбачені Конституцією та законодавством України, нормами міжнародного права, для якнайшвидшого звільнення території України від окупації, відновлення цілісності та суверенності держави, відновлення порушених в результаті окупації прав і свобод людини і громадянина на всій території України.».
 
Враховано    
    -183- Хомутиннік В.Ю.
Пилипенко В.П.
Статтю 9 виключити
 
Відхилено    
    -184- Карпунцов В.В.
Стаття 14. Гарантії прав та свобод громадян України, які виїхали за межі тимчасово окупованої території
1. Громадянам України, в тому числі посадовим та службовим особам органів державної влади, державних органів, утворених відповідно до Конституції та законів України, військовослужбовцям і працівникам Збройних Сил України, членам їх сімей, дітям-сиротам, які перебувають у закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які виїхати за межі тимчасово окупованої території, гарантується дотримання у повному обсязі їх прав та свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
2. Витрати на заходи, передбачені цим Законом, здійснюються з Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 
Враховано редакційно    
    -185- Продан О.П.
Геращенко І.В.
Павленко Р.М.
Стаття 9. Зобов'язання державних органів України
1. У випадку порушення положень цього Закону Україна зобов’язується використовувати усі механізми, передбачені законодавством України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованих територіях України, а також законних державних інтересів України.
2. Україна зобов’язується вживати усі можливі заходи, передбачені Конституцією та законодавством України, нормами міжнародного права, для якнайшвидшого звільнення території України від окупації, відновлення цілісності та суверенності держави, відновлення порушених окупацією прав і свобод людини і громадянина на всій території України.
3. Органи державної влади України зобов’язані забезпечити можливість безперешкодного виїзду за межі тимчасово окупованої території громадянам України, в тому числі посадовим та службовим особам органів державної влади, місцевого самоврядування, державних органів, утворених відповідно до Конституції України, військовослужбовцям і працівникам Збройних Сил України, членам їх сімей, дітям-сиротам, які перебувають у закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які виявили таке бажання.
4. Громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях, та громадянам України, які виїхали з постійних місць проживання за межі тимчасово окупованих територій, створюються умови для вільного волевиявлення під час виборів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України, для реалізації їх виборчих прав створюються спеціальні умови на територіях, що знаходяться поза межами тимчасово окупованих територій.
 
Враховано редакційно    
    -186- Льовочкіна Ю.В.
Статтю 9 викласти у такій редакції:
Стаття 9. Зобов'язання державних органів України
Державні органи України забезпечують захист прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб та безпеки України на тимчасово окупованій території.
У разі порушення вимог цього Закону, державні органи України застосовують механізми, передбачені законодавством України і міжнародними договорами України з метою захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб та безпеки України.
 
Враховано редакційно    
    -187- Шевченко А.В.
Статтю 9 викласти у наступній редакції:
Стаття 9. Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території
На незаконно окупованій території встановлюється особливий режим здійснення економічної діяльності.
Особливості здійснення економічної діяльності на незаконно окупованій території встановлюються окремим законом України.
До прийняття згаданого закону на незаконно окупованій території забороняється:
а) здійснення будь-якої господарської діяльності (підприємницької та некомерційної господарської діяльності) без дозвільних документів, виданих у відповідності до законодавства України, якщо така діяльність підлягає ліцензуванню, сертифікації тощо;
б) ввезення та/або вивезення товарів військового призначення та подвійного використання;
в) організація залізничних, морських, річкових, поромних, повітряних сполучень.
До прийняття згаданого закону регулювання ведення економічної діяльності на незаконно окупованій території може здійснюватися в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Виключити
 
Враховано редакційно    
    -188- Шевченко А.В.
Статтю 11 викласти у наступній редакції:
Стаття 11. Діяльність судових та правоохоронних органів на незаконно окупованій території
На період незаконної окупації окремим законодавчим актом встановити особливий порядок територіальної підсудності справ судам України щодо встановлення юридичних фактів, що матимуть місце на незаконно окупованій території, а також порядок функціонування правоохоронних органів та органів юстиції, що здійснювали свою діяльність на окупованій території до її окупації.
 
Враховано редакційно    
    -189- Шевченко А.В.
Статтю 10 викласти у наступній редакції:
Стаття 10. Зобов'язання державних органів України
У разі порушення вимог цього Закону, державні органи України застосовують механізми, передбачені законодавством України, міжнародними договорами України та нормами міжнародного права з метою захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб та безпеки України.
 
Враховано редакційно    
    -190- Москаленко Я.М.
У статті 9:
У частині першій словосполучення «міжнародними договорами України» змінити на словосполучення «норми міжнародного права».
 
Враховано редакційно    
    -191- Лабунська А.В.
До статті 9 Проекту Закону:
Доповнити статтю частиною 3 наступного змісту:
«На Кабінет Міністрів України, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, обласні державні адміністрації в межах їх компетенції покладається обов’язок вжиття заходів щодо:
- забезпечення безперешкодного переміщення з території Автономної Республіки Крим громадян України та осіб без громадянства, які вимушені полишити місця проживання або тимчасового перебування, зокрема з метою уникнення загрози збройного конфлікту, проявів насилля, порушення прав людини, які при цьому не перетинали міжнародно-визнаних державних кордонів України, з дотриманням Керівних принципів з питань про переміщення осіб в середині країни, прийнятих Економічною та соціальною Радою Організації об’єднаних Націй від 22 липня 1998 року, інших міжнародних актів у цій сфері.
- створення належних умов для продовження несення служби військовослужбовцями України та виконання обов’язків посадовими особами органів прокуратури України, нотаріату України, Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної прикордонної служби України, Державної митної служби України, Державної виконавчої служби України, Державної податкової служби України, Служби безпеки України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, інших державних органів України, які перебувають на території Автономної Республіки Крим або переміщені з вказаної території, а також забезпечення дотримання соціальних прав та гарантій вказаних осіб та членів їх сімей;
- забезпечення дотримання трудових та соціальних прав і гарантій працівників освіти, науки, культури, охорони здоров’я, які перебувають на території Автономної Республіки Крим або переміщені з вказаної території, та членів їх сімей;
- забезпечення неухильного дотримання встановлених законами України соціальних прав та гарантій пенсіонерів, інвалідів, дітей сиріт, інших верств населення, які перебувають на території Автономної Республіки Крим або переміщені з вказаної території у зв’язку з окупацією.»
Доповнити статтю частиною 4 наступного змісту:
«На Президента України, Кабінет Міністрів України, Державну судову адміністрацію України, Вищу раду юстиції України, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України покладається обов’язок вжиття заходів щодо створення належних умов для продовження здійснення правосуддя особами, призначеними (обраними) на посади суддів судів загальної юрисдикції, розташованими на території Автономної Республіки Крим шляхом переведення їх до інших судів в порядку, визначеному законом, а також забезпечення дотримання соціальних прав та гарантій вказаних осіб та членів їх сімей.»
 
Враховано редакційно    
47. Стаття 10. Колабораційна діяльність
Колабораційна діяльність, тобто умисне, добровільне співробітництво у будь-якій формі з окупаційною державою або її представниками на шкоду державним інтересам України вважається державною зрадою і тягне за собою кримінальну відповідальність.
 
-192- Карпунцов В.В.
Стаття 15. Колабораційна діяльність
Колабораційна діяльність, тобто умисне, добровільне співробітництво у будь-якій формі з державою, яка здійснює окупацію, або її представниками, органами, їх посадовими або службовими особами, які створені, обрані або призначені у порядку, не передбаченому законодавством України, та/або на тимчасово окупованій території в якій-небудь формі здійснюють повноваження, що належать суб’єктам владних повноважень України, на шкоду державним інтересам України та/або з метою порушення прав і свобод людини і громадянина тягне за собою передбачену законом кримінальну відповідальність.
 
Відхилено      
    -193- Боярський Ю.І.
Статтю 10 законопроекту пропоную викласти у наступній редакції:
« Стаття 10. Відповідальність за колабораційну діяльність
Особи, причетні до колабораційної діяльності на тимчасово окупованій території несуть відповідальність у відповідності до законодавства України».
 
Відхилено    
    -194- Дерев'янко Ю.Б.
Пропоную статтю 10 проекту Закону викласти у такій редакції:
«Стаття 10. Колабораційна діяльність
Колабораційна діяльність, тобто діяльність, яка прямо або опосередковано спрямована на підтримку зміни конституційного ладу України на тимчасово окупованій території України, співпраця громадян України з окупантами на шкоду України, в тому числі, з органами влади, створеними в неконституційний спосіб, є підставою для припинення нарахувань та виплати усіх видів виплат (в тому числі, заробітної плати, соціальної допомоги, пенсій), особам, які її здійснюють, а також їх позбавлення правових і соціальних гарантій.
Припинення виплат здійснюється за поданням керівників органів влади України до органу, що здійснює ці виплати. Рішення про припинення виплат може бути оскаржене до суду за місцезнаходженням центрального апарату органу, керівник якого направив подання про припинення виплат.
Припинення виплати заробітної плати та виплат соціальної допомоги не звільняє осіб, винних у порушенні Конституції та законів України, від юридичної відповідальності»;
 
Відхилено    
    -195- Циркін І.М.
Статтю10 Проекту викласти у такій редакції:
«Стаття 10. Колабораційна діяльність
Колабораційна діяльність, тобто умисне, добровільне співробітництво у будь-якій формі з окупаційною державою або її представниками на шкоду державним інтересам України вважається державною зрадою і тягне за собою кримінальну відповідальність. Не вважається колабораційною діяльністю, господарська зовнішньоекономічна діяльність з купівлі-продажу товарів, окрім товарів військового призначення та подвійного використання.»
 
Відхилено    
    -196- Долженков О.В.
Виключити статтю 10 із законопроекту;
 
Враховано    
    -197- Хомутиннік В.Ю.
Пилипенко В.П.
Статтю 10 виключити
 
Враховано    
    -198- Ляшко О.В.
Статтю 10 викласти у наступній редакції:
Стаття 10. Колабораційна діяльність
Колабораційна діяльність, тобто умисне, добровільне співробітництво у будь-якій формі з окупаційною державою або її представниками на шкоду державним інтересам України вважається державною зрадою і тягне за собою кримінальну відповідальність.
 
Відхилено    
    -199- Шевченко А.В.
Статтю 10 викласти у наступній редакції:
Стаття 13. Колабораційна діяльність
Державні службовці, особи, що на момент здійснення окупації знаходились чи зараз знаходяться на службі в органах місцевого самоврядування, працівники судових органів, прокуратури, Міністерства внутрішніх справ України, військовослужбовці Збройних сил України та інших державних органів України, а також посадові особи державних підприємств, установ чи організацій, що розташовані на незаконно окупованій території, які на шкоду державним інтересам України співпрацювали чи співпрацюють із самопроголошеною владою Криму та органами влади Російської Федерації, яка здійснює незаконну окупацію, вважаються такими, що здійснюють колабораційну діяльність.
Колабораційна діяльність, тобто умисне, добровільне співробітництво у будь-якій формі з окупаційною державою або її представниками на шкоду державним інтересам України вважається державною зрадою і тягне за собою кримінальну відповідальність.
 
Відхилено    
    -200- Бєлькова О.В.
Статтю 10 проекту Закону викласти у такій редакції:
«Колабораційна діяльність, тобто умисне, добровільне співробітництво з окупаційною державою, в особі представників органів її державної влади та/або представників збройних сил окупаційної держави, яке безпосередньо спричинило шкоду державним інтересам України, вважається державною зрадою і тягне за собою кримінальну відповідальність. Виключеннями є дозволена діяльність, що здійснюється в порядку, передбаченому статтею 8 цього Закону.»
 
Відхилено    
    -201- Корж П.П.
Викласти статтю 10 законопроекту в наступній редакції:
«Стаття 10. Колабораційна діяльність
Колабораційна діяльність на тимчасово окупованій території не допускається та тягне за собою кримінальну відповідальність відповідно до законодавства України.»
 
Відхилено    
    -202- Мартиненко М.В.
До статті 10 внести наступні зміни:
а) абзац перший викласти у наступній редакції:
Колабораційна діяльність, тобто умисне, добровільне за власною ініціативою співробітництво у будь-якій формі з окупаційною державою або її представниками на шкоду державним інтересам України вважається державною зрадою і тягне за собою кримінальну відповідальність.
б) додати абзац другий наступного змісту:
Не вважаються колабораційною діяльністю дії вчинені в умовах примусу, тиску, або з метою запобігання заподіянню значної шкоди правам та інтересам людини або майну, а також передбачені частиною третьою статті восьмої цього Закону.
 
Відхилено    
    -203- Ляшко О.В.
Пропоную статтю 10 викласти у наступній редакції:
Стаття 10. Зобов'язання державних органів України
У разі порушення вимог цього Закону, державні органи України застосовують механізми, передбачені законодавством України і міжнародними договорами України з метою захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб та національної безпеки України.
 
Враховано редакційно    
    -204- Льовочкіна Ю.В.
Статтю 10 викласти у такій редакції:
Стаття 10. Колабораційна діяльність
Колабораційна діяльність, тобто умисне, добровільне співробітництво з окупаційною державою або її представниками на шкоду правам та інтересам громадян України та державним інтересам України вважається державною зрадою і тягне за собою кримінальну відповідальність.
Не вважається колабораційною діяльність у сфері освіти, охорони здоров’я, культури, а таткож діяльність, яка дає можливість заробляти собі на життя працею та спрямована на забезпечення права на життя, здоров’я та безпеку людини, зокрема підприємницька діяльність, а також інша діяльність, яка не суперечить статті 5 цього Закону.
 
Відхилено    
    -205- Воропаєв Ю.М.
Викласти статтю 10 законопроекту в наступній редакції:
«Стаття 10. Колабораційна діяльність
Колабораційна діяльність на тимчасово окупованій території не допускається та тягне за собою кримінальну відповідальність відповідно до законодавства України.»
 
Відхилено    
    -206- Льовочкіна Ю.В.
Доповнити проект Закону статтею 11 такого змісту:
Стаття 11. Порядок утворення та повноваження спеціальних координаційних центрів
З метою виконання цього Закону на базі Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, громадських приймалень народних депутатів України утворюються спеціальні координаційні центри.
Спеціальні координаційні центри через Представника Президента України в Автономній Республіці Крим та народних депутатів України співпрацюють з органами державної влади України у сфері захисту прав та свобод громадян України, які знаходяться на тимчасово окупованій території.
Спеціальні координаційні центри очолює Представник Президента України в Автономній Республіці Крим та народні депутати України. Фінансування спеціальних координаційних центрів здійснюється з державного бюджету України в обсягах визначених Кабінетом Міністрів України.
Спеціальні координаційні центри:
створюють умови для реалізації громадянами конституційних прав громадян України на окупованій території;
подають органам державної влади та місцевого самоврядування пропозиції спрямовані на забезпечення конституційних прав громадянами України на окупованій території;
здійснюють контроль за дотриманням конституційних прав громадян України на окупованій території;
інформують органи державною влади та громадськість про стан дотримання конституційних прав громадян на окупованій території;
створюють громадянам України на окупованій території умови для діалогу та обміну інформацією з органами державної влади України, вільними громадянами України;
збирають та узагальнюють пропозиції громадян України, громадських організацій щодо формування та реалізації державної політики на окупованій території;
складають та оприлюднюють щорічний звіт про свою діяльність та стан дотримання конституційних прав громадян України на окупованій території.
 
Враховано редакційно    
    -207- Москаленко Я.М.
Викласти статтю 10 законопроекту в наступній редакції:
«Стаття 10. Колабораційна діяльність
Колабораційна діяльність на тимчасово окупованій території не допускається та тягне за собою кримінальну відповідальність.»
 
Відхилено    
48. Стаття 11. Відповідальність
 
-208- Карпунцов В.В.
Стаття 16. Відповідальність
1. Особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність, передбачену законами України.
 
Враховано редакційно   Стаття 18. Відповідальність
 
    -209- Ляшко О.В.
Статтю 11 викласти у наступній редакції:
Стаття 11. Відповідальність
Особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність, передбачену законами України.
 
Враховано редакційно    
    -210- Продан О.П.
Геращенко І.В.
Павленко Р.М.
Пропонуємо статтю 11 викласти у наступній редакції:
Стаття 11. Відповідальність
Особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність, передбачену законами України та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
 
Враховано редакційно    
49. Особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність, передбачену законами України.
 
-211- Хомутиннік В.Ю.
Пилипенко В.П.
Статтю 11 вважати статтею 8 та викласти у такій редакції:
Стаття 8. Відповідальність
Особи, винні у порушенні положень цього Закону, несуть відповідальність, передбачену законами України.
 
Враховано   Особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність, передбачену законодавством України.
 
    -212- Шевченко А.В.
Статтю 14 викласти у наступній редакції:
Стаття 14. Відповідальність
Особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність, передбачену законами України.
 
Враховано    
    -213- Дерев'янко Ю.Б.
Пропоную доповнити розділ І законопроекту новими статтями:
«Стаття ____. Проходження служби військовослужбовцями на тимчасово окупованій території
Військовослужбовці Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, які виконують військовий обов'язок на тимчасово окупованій території України, продовжують проходити військову службу на тимчасово окупованій території України відповідно до Конституції та законів України (далі – військовослужбовці).
У разі неможливості проходити військову службу на тимчасово окупованій території України військовослужбовцями, які діють відповідно до Конституції і законів України, під загрозою їх життю та здоров’ю, знищення їх майна та/або членів їх сімей, держава гарантує забезпечення соціального і правового захисту, передбаченого Конституцією та законами України, іншими нормативно-правовими актами (переведення на інше місце служби, забезпечення службовим житлом, сприяння у працевлаштуванні членів їх сім’ї тощо) в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Факт неможливості проходження служби військовослужбовцями, засвідчується відповідними органами влади України»;
 
Враховано редакційно    
    -214- Дерев'янко Ю.Б.
Пропоную доповнити розділ І законопроекту новими статтями:
«Стаття ____. Гарантії захисту громадян України, які постраждали від тимчасової окупації території
Громадянам України, які постійно проживають на тимчасово окупованій території і потребують захисту в зв’язку з їх переслідуванням через їх політичні, релігійні та інші переконання, етнічне та соціальне походження, за мовними або іншими ознаками, що перешкоджає їх безпечному для здоров’я та життя проживанню на тимчасово окупованій території (далі – громадяни, постраждалі від тимчасової окупації), держава гарантує забезпечення соціального і правового захисту, передбаченого Конституцією та законами України.
Визнання громадян України постраждалими від тимчасової окупації, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Громадяни, постраждалі від тимчасової окупації, мають право на одержання грошової допомоги, пенсії та інших видів соціального забезпечення, а також на забезпечення житлом в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України»;
 
Враховано редакційно    
    -215- Шевченко А.В.
Статтю 15 викласти у наступній редакції:
Стаття 15. Гарантії та захист громадян України, які відмовляються співпрацювати з органами влади окупаційної держави
Державні службовці, особи, що знаходяться на службі в органах місцевого самоврядування, працівники судових органів, прокуратури, Міністерства внутрішніх справ України, військовослужбовці Збройних сил України та інших державних органів України, а також посадові особи державних підприємств, установ чи організацій, що розташовані на незаконно окупованій території, які відмовились або відмовляться співпрацювати із самопроголошеною владою Криму та органами влади Російської Федерації, яка здійснює незаконну окупацію, повинні протягом місяця з набрання чинності цим законом подати (особисто, поштою чи в інший доступний спосіб) відповідну заяву до Міністерства юстиції України.
Таке звернення є підставою для звільнення від дисциплінарної відповідальності у зв’язку із вимушеним прогулом та підставою для переведення на аналогічні посади на території України, яка не піддана незаконній окупації, а також отримання ними відповідної матеріальної допомоги та інших соціальні гарантії у порядку передбаченому спеціальним законодавством.
 
Враховано редакційно    
    -216- Бєлькова О.В.
Додати нову статтю 12 проекту Закону такого змісту:
«Стаття 12. Гарантії соціального захисту та збереження трудових прав громадян
Громадянам України – вимушеним переселенцям з тимчасово окупованої території України надається матеріальна допомога, соціальний захист та інші соціальні гарантії у порядку передбаченому спеціальним законодавством.
Державні службовці, особи, що знаходяться на службі в органах місцевого самоврядування, працівники судових органів, прокуратури, міністерства внутрішніх справ, військовослужбовці міністерства оборони та інших державних органів, що розташовані на тимчасово окупованій території, які відмовились або відмовляться співпрацювати із самопроголошеною владою Криму та органами влади окупаційної держави повинні протягом місяця з набрання чинності цим законом подати (особисто, поштою чи в інший доступний спосіб) відповідну заяву до Міністерства юстиції України. Таке звернення є підставою для звільнення від дисциплінарної відповідальності у зв’язку із вимушеним прогулом та підставою для переведення на аналогічні посади на території України, які не піддано тимчасовій окупації.»
 
Враховано редакційно    
50. ІІ. Перехідні положення
 
-217- Карпунцов В.В.
ІІ. Перехідні положення
У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25 – 26, ст. 131):
1) абзац перший частини першої статті 111 доповнити словами "а так само колабораційна діяльність,";
2) доповнити статтями 202-1 і 332-1 такого змісту:
Стаття 202-1. Порушення встановлених законом обмежень на здійснення господарської діяльності на тимчасово окупованих територіях України
1. Порушення встановлених законом обмежень на здійснення господарської діяльності на тимчасово окупованих територіях України -
карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з конфіскацію майна.
2. Ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна.
3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, -
караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацію майна.
Стаття 332-1. Порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповані території України та виїзду з них громадянином іноземних держави або особою без громадянства
1. Порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповані території України та виїзду з них громадянином іноземних держави або особою без громадянства -
караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з конфіскацією транспортних засобів або інших засобів вчинення злочину.
2. Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до семи років з конфіскацією транспортних засобів або інших засобів вчинення злочину.
3. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені організованою групою, -
караються позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років з конфіскацією транспортних засобів або інших засобів вчинення злочину.
 
Враховано редакційно   ІІ. Перехідні положення
1 Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
51. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25 - 26, ст. 131):
 
-218- Шевченко А.В.
Пропоную:
Розділ ІІ «Перехідні положення» - виключити;
 
Відхилено   1) Кримінальний кодекс України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25 – 26, ст. 131) доповнити статтею 332-1 такого змісту:
 
52. 1) абзац перший частини першої статті 111 доповнити словами "а так само колабораційна діяльність, ";
 
-219- Долженков О.В.
В розділі ІІ законопроекту зміни до статті 111 Кримінального кодексу України виключити.
 
Враховано редакційно      
    -220- Воропаєв Ю.М.
В розділі ІІ законопроекту зміни до статті 111 Кримінального кодексу України виключити.
 
Відхилено    
    -221- Воропаєв Ю.М.
Кримінальний кодекс України доповнити статтею 111-1 наступного змісту:
«Стаття 111-1. Колабораційна діяльність
1. Колабораційна діяльність, тобто умисне, добровільне співробітництво посадовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування у будь-якій формі з окупаційною державою або її представниками на шкоду державним інтересам України, -
карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.»
 
Відхилено    
    -222- Корж П.П.
В розділі ІІ законопроекту зміни до статті 111 Кримінального кодексу України виключити.
 
Враховано редакційно    
    -223- Корж П.П.
В розділі ІІ законопроекту Кримінальний кодекс України доповнити статтею 111-1 наступного змісту:
«Стаття 111-1. Колабораційна діяльність
1. Колабораційна діяльність, тобто умисне, добровільне співробітництво посадовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування у будь-якій формі з окупаційною державою або її представниками на шкоду державним інтересам України, -
карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.
2. Не вважається колабораційною діяльністю, діяльність на тимчасово окупованій території щодо забезпечення виробництва, передачі, розподілу, купівлі-продажу, постачання електричної енергії; забезпечення виробництва, транспортування та постачання питної води; забезпечення функціонування централізованого водовідведення; постачання та продаж природного газу споживачам, та інша діяльність, що здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України»
 
Відхилено    
53. 2) доповнити статтями 202-1 і 332-1 такого змісту:
 
      
54. "Стаття 202-1. Порушення обмежень (заборон) економічної діяльності на окупованій території України
 
-224- Зубко Г.Г.
Пропоную статтю 202-1 Кримінального кодексу України пункту 2 розділу 2 «Перехідні положення» Закону - виключити
 
Враховано   «Стаття 332-1. Порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї
1. Порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї з метою заподіяння шкоди інтересам держави –
караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією транспортних засобів.
 
    -225- Бєлькова О.В.
Абзац 2 пункту 2 частини першої розділу ІІ «Перехідні положення» після слів «діяльності на» доповнити словом «тимчасово».
 
Враховано редакційно    
    -226- Воропаєв Ю.М.
Назву статті 202-1 Кримінального кодексу України викласти в наступній редакції:
«Стаття 202-1. Порушення обмежень (заборон) економічної діяльності на тимчасово окупованій території України.»;
 
Враховано редакційно    
    -227- Корж П.П.
В розділі ІІ законопроекту Назву статті 202-1 Кримінального кодексу України викласти в наступній редакції:
«Стаття 202-1. Порушення обмежень (заборон) економічної діяльності на тимчасово окупованій території України.»;
 
Враховано редакційно    
55. 1. Порушення обмежень (заборон) економічної діяльності на тимчасово окупованій території - карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з конфіскацію майна.
 
-228- Бєлькова О.В.
Абзац 3 пункту 2 частини першої розділу ІІ «Перехідні положення» після слів «окупованій території» доповнити словами «встановлених законодавством України».
 
Враховано редакційно   2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією транспортних засобів.
3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією транспортних засобів»;
 
56. 2. Ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, -
 
      
57. караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та з конфіскацію майна.
 
-229- Пацкан В.В.
Пропоную наступні зміни до Кримінального процесуального кодексу України:
в статтю 114 додати п.3
Судові справи щодо спорів, що випливають з факту окупації чи правопорушень пов'язаних із окупацією, відносяться до окремої категорії справ, які розглядаються за відповідними процесуальними нормами з урахуванням особливостей, встановлених цим законом.
1. Справа визнається такою, що пов'язана з окупацією, мотивованою постановою судді.
2. Справи пов'язані з окупацією розглядаються в скорочені терміни
3. В разі участі у справі іноземного елемента судові доручення, повістки та інші судові документи вручаються не пізніше ніж за 15 діб до початку процесуальної дії.
4. Якщо в справах пов'язаних з окупацією стороною кримінального провадження або цивільним відповідачем є субєкт державної власності включаючи її органи, установи чи організації, або юридична особа передбачена статтею 96-4 п.2 КПК, зносини здійснюються через посольство або постійне представництво
 
Немає висновку   2) у (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88):
а) в статтю 114 додати п.3
Судові справи щодо спорів, що випливають з факту окупації чи правопорушень пов'язаних із окупацією, відносяться до окремої категорії справ, які розглядаються за відповідними процесуальними нормами з урахуванням особливостей, встановлених цим законом.
Справа визнається такою, що пов'язана з окупацією, мотивованою постановою судді.
В разі участі у справі іноземного елемента судові доручення, повістки та інші судові документи вручаються не пізніше ніж за 15 діб до початку процесуальної дії.
Якщо в справах пов'язаних з окупацією стороною кримінального провадження або цивільним відповідачем є суб’єкт державної власності включаючи її органи, установи чи організації, або юридична особа передбачена статтею 96-4 п.2 КПК, зносини здійснюються через посольство або постійне представництво.
б) частину другу статті 216 після цифр «332» доповнити цифрами «332-1».
 
58. 3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, -
караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацію майна;
 
      
59. Стаття 332-1. Порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї
 
-230- Бєлькова О.В.
У абзаці 6 пункту 2 частини першої розділу ІІ «Перехідні положення» слова «в’їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї» замінити словами «сполучення материкової частини України з тимчасово окупованою територією»
 
Враховано редакційно   3) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
1) статтю 202 викласти в такій редакції:
« Стаття 202. Порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в’їзду – виїзду
Порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в’їзду - виїзду –
тягне за собою накладення штрафу на громадян від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»;
2) доповнити статтею 204-2 такого змісту:
«Стаття 204-2. Порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї
Порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї –
тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб»;
3) статтю 221 після цифр «204-1» доповнити цифрами « 204-2»;
4) у частині першій статті 222-1 слова «з порушенням прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України» замінити словами «з порушенням прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в’їзду – виїзду»;
5) у пункті 2 частини другої статті 262 слова «порушення прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України» замінити словами « порушили порядок в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в’їзду - виїзду «;
6) частину другу статті 263 викласти в такій редакції:
„Осіб, які незаконно перетнули або зробили спробу незаконно перетнути державний кордон України, порушили порядок в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, порушили прикордонний режим, режим в пунктах пропуску через державний кордон України або режимні правила у контрольних пунктах в’їзду-виїзду, вчинили злісну непокору законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також іноземців та осіб без громадянства, які порушили правила перебування в Україні або транзитного проїзду через територію України, може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи і з’ясування обставин правопорушення – до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання».
4) у Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005р., № № 35-37, ст. 446):
а) у статтю 19 після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:
«4. Адміністративні справи з приводу оскарження рішень суб’єктів владних повноважень, прийнятих на контрольних пунктах в’їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію, їхніх дій або бездіяльності вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідного контрольного пункту».
У зв’язку з цим частину четверту вважати частиною п’ятою;
б) частину першу статті 183-2 доповнити пунктом 6 у такого змісту:
«6) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо в’їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію»;
в) абзац дванадцятий частини першої статті 256 після цифри «5» доповнити цифрою «6»;
5) у Законі України « (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 27, ст. 208; 2009 р., № 10-11, ст. 137; 2010 р., № 6, ст. 46; 213 р., №48, ст. 682):
а) у частині першій статті 2:
абзац третій після слів «державний кордон України» доповнити словами «та до тимчасово окупованої території і з неї»;
абзац дев’ятий після слів «державного кордону України» та «державний кордон України» доповнити словами «та пропуску до тимчасово окупованої території і з неї» та «та в контрольних пунктах в’їзду – виїзду» відповідно;
б) частину другу статті 10 після слів «державного кордону України» «та до тимчасово окупованої території і з неї»;
в) у статті 19:
пункти 6 та 8 після слів «через державний кордон» доповнити словами «та у контрольних пунктах в’їзду – виїзду»;
доповнити новим пунктом 13-1 такого змісту:
«13-1) встановлення режимних правил у контрольних пунктах в’їзду – виїзду»;
г) у частині першій статті 20:
пункт 4 викласти в такій редакції:
«4) шляхом опитування осіб з'ясовувати підстави перетинання державного кордону України, в’їзду на тимчасово окуповану територію або виїзду з неї, не пропускати через державний кордон України, на тимчасово окуповану територію або з неї осіб без дійсних документів на право перетинання кордону або для в’їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї, осіб, які надали завідомо неправдиві відомості під час одержання зазначених документів, осіб, яким Державною прикордонною службою України за порушення законодавства з прикордонних питань та про правовий статус іноземців чи за мотивованим письмовим рішенням суду та правоохоронних органів не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України; робити в документах зазначених осіб відповідні відмітки»;
пункт 7 після слів «які прямують через державний кордон України» доповнити словами « осіб, які прямують через контрольні пункти в’їзду – виїзду»;
пункт 11 доповнити словами «або здійснюють відповідні перевезення через контрольні пункти в’їзду – виїзду»;
у пункті 34 слова «або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України» замінити словами «режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, контрольних пунктах в’їзду – виїзду, порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї»;
у частині п’ятій статті 23:
пункт 2 після слів «через державний кордон» доповнити словами «або через контрольні пункти в’їзду – виїзду»;
пункт 3 після слів «перетинанні державного кордону» доповнити словами «або в’їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї».
6) у Законі України « (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 19-20, ст. 179):
а) у статті 13:
частину першу доповни абзацом восьмим такого змісту:
«якщо така особа намагається здійснити в’їзд через контрольні пункти в’їзду – виїзду на тимчасово окуповану територію без спеціального дозволу або така особа під час попереднього перебування на території України здійснила виїзд із неї через контрольний пункт в’їзду – виїзду»;
у частині другій слова «другому і сьомому» замінити словами «другому, сьомому і восьмому»;
б) доповнити статтею 14-1 такого змісту:
«Стаття 14-1. Повернення іноземців та осіб без громадянства на тимчасово окуповану територію
1. Іноземцям та особам без громадянства, які прибули до контрольних пунктів в’їзду – виїзду з тимчасово окупованої територію без відповідного дозволу, не дозволяється подальший проїзд та в найкоротший строк вони повертаються на тимчасово окуповану територію, з якої вони прибули, або в державу, яка видала паспортний документ.
У разі неможливості негайного повернення іноземця або особи без громадянства вони перебувають у пункті контролю в’їзду – виїзду до їх повернення.
Таким іноземцям та особам без громадянства у паспортному документі проставляється відмітка про заборону в'їзду в Україну на термін, зазначений у рішенні, прийнятому відповідно до частини третьої статті 13 цього Закону.»;
в) статтю 20 доповнити частиною четвертою такого змісту:
«4. Забороняється здійснення транзитного проїзду іноземців та осіб без громадянства через тимчасово окуповану територію»
7) у Законі України « (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 15, ст. 232; 2013 р., №30, ст. 343):
а) частини першу статті 12 доповнити абзацом восьмим такого змісту:
«на тимчасово окупованих територіях»;
б) частини першу статті 13 доповнити абзацом восьмим такого змісту:
«на тимчасово окупованих територіях».
8) у пункті 3 частини другої статті 9 Закону України « (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 6, ст. 46) слова «для перевірки виконання іноземцем або особою без громадянства вимог щодо строку перебування на території України» виключити;
9) статтю 26 Закону України «Про Державний реєстр виборців» (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 20, ст. 282) доповнити частиною шостою такого змісту: «Персональні дані Реєстру можуть бути використані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, для реалізації ним завдань з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб в Україні та ведення ним реєстраційного обліку».
10) статтю 23 Закону України «Про електроенергетику» (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 1, ст. 1 із наступними змінами) доповнити частиною четвертою такого змісту:
«Особливості регулювання правових, економічних та організаційних відносин, пов’язаних з продажем електричної енергії з оптового ринку електричної енергії України на тимчасово окуповану територію, а також відносин, пов’язаних з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням, купівлею, продажем і використанням електричної енергії на тимчасово окупованій території встановлюються Кабінетом Міністрів України»;
11) у Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання « (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., №12, ст. 183) стосовно відповідальності юридичних осіб» внести наступні зміни:
а)статтю 96-3 викласти у такій редакції:
Підставами для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру є вчинення її уповноваженою особою або за дорученням чи наказом, за змовою та в співучасті, або іншим шляхом:
1) від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 209, 306, частиною першою і другою статті 368-3, частиною першою і другою статті 368-4, статтями 369, 369-2 цього Кодексу;
2) від імені юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 258 - 258-5 цього Кодексу.
3) від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, 160, 260, 262, 436, 437, 438, 442, 444, 447, цього Кодексу;
Примітка. Під уповноваженими особами юридичної особи слід розуміти службових осіб юридичної особи, а також інших осіб, які відповідно до закону, установчих документів юридичної особи чи договору мають право діяти від імені юридичної особи.
2. Злочини, передбачені статтями 109, 110, 113, 146, 147, 160, 209, 260, 262, 306, частиною першою і другою статті 368-3, частиною першою і другою статті 368-4, статтями 369, 369-2, 436, 437, 438, 442, 444, 447,цього Кодексу, визнаються вчиненими в інтересах юридичної особи, якщо вони спрямовані на отримання нею неправомірної вигоди або створення умов для отримання такої вигоди, а так само на ухилення від передбаченої законом відповідальності.
б) статтю 96--4 викласти у такій редакції:
Юридичні особи, до яких застосовуються заходи кримінально-правового характеру
1. Заходи кримінально-правового характеру можуть бути застосовані судом до підприємства, установи чи організації, крім державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, організацій, створених ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного чи місцевого бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також міжнародних організацій.
2. Заходи кримінально-правового характеру можуть бути застосовані судом до субєктів приватного та публічного права резидентів та нерезидентів України, включаючи підприємства, установи чи організації, державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, організації, створені ними у встановленому порядку, фонди, а також міжнародні організації, інші юридичні особи, що створені у відповідності до вимог національного чи міжнародного права.
Якщо держава або субєкт державної власності володіє часткою більше 25 відсотків в юридичній особі або юридична особа знаходиться під ефективним контролем держави чи субєкта державної власності, то дана юридична особа несе цивільну відповідальність в повному обсязі за неправомірно отриману вигоду та шкоду заподіяну злочином, що вчинений державою, субєктами державної власності або державного управління
в) статтю 96--6 пункт 2 доповнити такими словами: « При застосуванні заходів кримінально-правового характеру юридична особа зобовязана відшкодувати нанесені збитки та шкоду в повному обсязі, а також розмір отриманої неправомірної вигоди яка отримана або могла бути отримана юридичною особою».
статтю 96--9 викласти у такій редакції:
Ліквідація юридичної особи застосовується судом у разі вчинення її уповноваженою особою будь-якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, 160, 260, 262, 258-258--5, 436, 437, 438, 442, 444, 447, цього Кодексу.
Пункт 2 частину 3 підпункт 16 викласти в такій редакції:
статтю 214 доповнити частиною восьмою такого змісту:
Відомості про юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру, вносяться слідчим або прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань негайно після вручення особі повідомлення про підозру у вчиненні від імені та в інтересах такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 209, 306, частиною першою і другою статті 368--3, частиною першою і другою статті 368--4, статтями 369, 369--2 , 109, 110, 113, 146, 147, 160, 260, 262, 436, 437, 438, 442, 444, 447, Кримінального кодексу України або від імені такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 258-258--5 Кримінального кодексу України. Про внесення відомостей слідчий або прокурор не пізніше наступного робочого дня письмово повідомляє юридичну особу. Провадження щодо юридичної особи здійснюється одночасно з відповідним кримінальним провадженням, у якому особі повідомлено про підозру";
Пункт 2 частину 3 підпункт 22 викласти в такій редакції:
г) у статті 284:
назву доповнити словами "та провадження щодо юридичної особи";
після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
"3. Провадження щодо юридичної особи підлягає закриттю у разі встановлення відсутності підстав для застосування до неї заходів кримінально-правового характеру, закриття кримінального провадження чи ухвалення виправдувального вироку щодо уповноваженої особи юридичної особи.
Про закриття провадження щодо юридичної особи прокурор приймає постанову, а суд зазначає про це у виправдувальному вироку або постановляє ухвалу. Рішення про закриття провадження щодо юридичної особи може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом".
У зв’язку з цим частини третю - восьму вважати відповідно частинами четвертою - дев’ятою;
абзац другий частини шостої викласти в такій редакції:
"Копія постанови прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи надсилається заявнику, потерпілому, його представнику, підозрюваному, захиснику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження";
д) Прикінцеві положення:
Пункт перший викласти в такій редакції: «Цей закон набирає чинності з моменту набрання чинності ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»«
Зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України в частині застосування кримінально-правових заходів щодо юридичних осіб набираються чинності одночасно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно відповідальності юридичних осіб".
 
    -231- Пацкан В.В.
Пропоную розділ Перехідні положення доповнити наступним положенням:
в Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання стосовно відповідальності юридичних осіб» внести наступні зміни:
а)статтю 96-3 викласти у такій редакції:
Підставами для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру є вчинення її уповноваженою особою або за дорученням чи наказом, за змовою та в співучасті, або іншим шляхом:
1) від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 209, 306, частиною першою і другою статті 368-3, частиною першою і другою статті 368-4, статтями 369, 369-2 цього Кодексу;
2) від імені юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 258 - 258-5 цього Кодексу.
3) від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, 160, 260, 262, 436, 437, 438, 442, 444, 447, цього Кодексу;
Примітка. Під уповноваженими особами юридичної особи слід розуміти службових осіб юридичної особи, а також інших осіб, які відповідно до закону, установчих документів юридичної особи чи договору мають право діяти від імені юридичної особи.
2. Злочини, передбачені статтями 109, 110, 113, 146, 147, 160, 209, 260, 262, 306, частиною першою і другою статті 368-3, частиною першою і другою статті 368-4, статтями 369, 369-2, 436, 437, 438, 442, 444, 447,цього Кодексу, визнаються вчиненими в інтересах юридичної особи, якщо вони спрямовані на отримання нею неправомірної вигоди або створення умов для отримання такої вигоди, а так само на ухилення від передбаченої законом відповідальності.
б) статтю 96--4 викласти у такій редакції:
Юридичні особи, до яких застосовуються заходи кримінально-правового характеру
1. Заходи кримінально-правового характеру можуть бути застосовані судом до підприємства, установи чи організації, крім державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, організацій, створених ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного чи місцевого бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також міжнародних організацій.
2. Заходи кримінально-правового характеру можуть бути застосовані судом до субєктів приватного та публічного права резидентів та нерезидентів України, включаючи підприємства, установи чи організації, державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, організації, створені ними у встановленому порядку, фонди, а також міжнародні організації, інші юридичні особи, що створені у відповідності до вимог національного чи міжнародного права.
Якщо держава або субєкт державної власності володіє часткою більше 25 відсотків в юридичній особі або юридична особа знаходиться під ефективним контролем держави чи субєкта державної власності, то дана юридична особа несе цивільну відповідальність в повному обсязі за неправомірно отриману вигоду та шкоду заподіяну злочином, що вчинений державою, субєктами державної власності або державного управління
в) статтю 96--6 пункт 2 доповнити такими словами: « При застосуванні заходів кримінально-правового характеру юридична особа зобовязана відшкодувати нанесені збитки та шкоду в повному обсязі, а також розмір отриманої неправомірної вигоди яка отримана або могла бути отримана юридичною особою».
статтю 96--4 викласти у такій редакції:
Ліквідація юридичної особи застосовується судом у разі вчинення її уповноваженою особою будь-якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, 160, 260, 262, 258-258--5, 436, 437, 438, 442, 444, 447, цього Кодексу.
Пункт 2 частину 3 підпункт 16 викласти в такій редакції:
статтю 214 доповнити частиною восьмою такого змісту:
Відомості про юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру, вносяться слідчим або прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань негайно після вручення особі повідомлення про підозру у вчиненні від імені та в інтересах такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 209, 306, частиною першою і другою статті 368--3, частиною першою і другою статті 368--4, статтями 369, 369--2 , 109, 110, 113, 146, 147, 160, 260, 262, 436, 437, 438, 442, 444, 447, Кримінального кодексу України або від імені такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 258-258--5 Кримінального кодексу України. Про внесення відомостей слідчий або прокурор не пізніше наступного робочого дня письмово повідомляє юридичну особу. Провадження щодо юридичної особи здійснюється одночасно з відповідним кримінальним провадженням, у якому особі повідомлено про підозру";
Пункт 2 частину 3 підпункт 22 викласти в такій редакції:
г) у статті 284:
назву доповнити словами "та провадження щодо юридичної особи";
після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
"3. Провадження щодо юридичної особи підлягає закриттю у разі встановлення відсутності підстав для застосування до неї заходів кримінально-правового характеру, закриття кримінального провадження чи ухвалення виправдувального вироку щодо уповноваженої особи юридичної особи.
Про закриття провадження щодо юридичної особи прокурор приймає постанову, а суд зазначає про це у виправдувальному вироку або постановляє ухвалу. Рішення про закриття провадження щодо юридичної особи може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом".
У зв’язку з цим частини третю - восьму вважати відповідно частинами четвертою - дев’ятою;
абзац другий частини шостої викласти в такій редакції:
"Копія постанови прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи надсилається заявнику, потерпілому, його представнику, підозрюваному, захиснику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження";
д) Прикінцеві положення:
Пункт перший викласти в такій редакції: «Цей закон набирає чинності з моменту набрання чинності ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»«
Зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України в частині застосування кримінально-правових заходів щодо юридичних осіб набираються чинності одночасно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно відповідальності юридичних осіб".
 
Немає висновку    
60. 1. Порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї –
караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з конфіскацією транспортних засобів або інших засобів вчинення злочину.
 
-232- Бєлькова О.В.
Абзац 7 пункту 2 частини першої розділу ІІ «Перехідні положення» викласти у такій редакції:
«Порушення порядку сполучення материкової частини України з тимчасово окупованою територією -
карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до одного року, або позбавленням волі на той самий строк.»
 
Відхилено      
    -233- Воропаєв Ю.М.
Частину 1 статті 332-1 Кримінального кодексу України викласти в наступній редакції:
«1. Порушення іноземцями та особами без громадянства встановленого Кабінетом Міністрів України порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї -
караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з конфіскацією транспортних засобів або інших засобів вчинення злочину.»
 
Враховано редакційно    
61. 2. Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією транспортних засобів або інших засобів вчинення злочину.
 
-234- Бєлькова О.В.
У абзаці 8 пункту 2 частини першої розділу ІІ «Перехідні положення» слова та знак «повторно, або» вилучити.
У абзаці 8 пункту 2 частини першої розділу ІІ «Перехідні положення» слова «від п'яти до семи» замінити словами «від одного до трьох».
 
Відхилено      
62. 3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, -
караються позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією транспортних засобів або інших засобів вчинення злочину".
 
-235- Бєлькова О.В.
У абзаці 9 пункту 2 частини першої розділу ІІ «Перехідні положення» замість слів «вчинені організованою групою» замінити словами «поєднані з погрозами вбивства, або насильством,»
 
Відхилено      
    -236- Мартиненко М.В.
До пункту 2) Перехідних положень законопроекту внести наступні зміни:
Статтю 332-1 доповнити наступним абзацом:
У Кодексі законів про працю України:
1) доповнити частину першу статті 36 «Підстави припинення трудового договору» пунктом 9 такого змісту: "9) введення обмежень (заборон) економічної діяльності";
2) доповнити статтю 36 «Підстави припинення трудового договору» частиною п’ятою такого змісту:
«У випадках, передбачених пунктом 9 частини першої цієї статті, особа підлягає звільненню з посади у триденний строк з дня набрання чинності закону, яким вводяться обмеження (заборони) економічної діяльності.»
 
Враховано редакційно    
    -237- Пацкан В.В.
Пропонуємо Перехідні положення законопроекту доповнити такими положеннями:
«Частину другу статті 216 (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88) після цифр «332» доповнити цифрами «332-1,».
 
Враховано    
    -238- Пацкан В.В.
Розділ ІІ «Перехідні положення» доповнити статтею наступного змісту: «У Законі України «Про Державний реєстр виборців» (Відомості Верховної Ради України, 2007, № 20, ст. 282): статтю 26 доповнити пунктом 6 такого змісту: «Персональні дані Реєстру можуть бути використані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів для реалізації ним завдань з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб в України та ведення ним реєстраційного обліку».
 
Враховано    
    -239- Хомутиннік В.Ю.
Пилипенко В.П.
Перехідні положення викласти у такій редакції
ІІ. Перехідні положення
У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25 – 26, ст. 131):
Частину 1 абзацу 1 Розділу ІІ виключити
2) доповнити статтями 202-1 і 332-1 такого змісту:
Стаття 202-1. Порушення порядку здійснення господарської діяльності на тимчасово окупованій території України
1. Порушення порядку здійснення господарської діяльності на тимчасово окупованій території -
карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з конфіскацію майна.
2. Ті самі дії, вчинені повторно, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та з конфіскацію майна.
3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, -
караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацію майна;
Стаття 332-1. Порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї
1. Порушення іноземцем або особою без громадянства порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї –
караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з конфіскацією транспортних засобів або інших засобів вчинення злочину.
2. Ті самі дії, вчинені повторно –
караються позбавленням волі на строк від п'яти до семи років з позбавленням права займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією транспортних засобів або інших засобів вчинення злочину.
3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, –
караються позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією транспортних засобів або інших засобів вчинення злочину.
 
Враховано редакційно    
    -240- Ляшко О.В.
Пропоную розділ Перехідні положення викласти у наступній редакції:
Кримінальний кодекс України
Стаття 111. Державна зрада
1. Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, а так само колабораційна діяльність, -
карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.
Стаття 202-1. Порушення обмежень (заборон) економічної діяльності на окупованих територіях України
1. Порушення обмежень (заборон) економічної діяльності на окупованих територіях України -
карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з конфіскацію майна.
2. Ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та з конфіскацію майна.
3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, -
караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацію майна.
4. Встановлені цією статтею санкції за порушення заборон та обмежень щодо економічної діяльності на тимчасово окупованій території України, не поширюються на здійснення діяльності, передбаченої частиною 6 Прикінцевих положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України».
Стаття 332-1. Порушення порядку в’їзду на окуповані території України та виїзду з них
1. Порушення порядку в’їзду на окуповані території України та виїзду з них -
караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з конфіскацією транспортних засобів або інших засобів вчинення злочину.
2. Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією транспортних засобів або інших засобів вчинення злочину.
3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, -
караються позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією транспортних засобів або інших засобів вчинення злочину.
 
Відхилено    
    -241- Шевченко А.В.
ІІ. Перехідні положення
У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25 – 26, ст. 131):
1) абзац перший частини першої статті 111 доповнити словами "а так само колабораційна діяльність,";
2) доповнити статтями 202-1 і 332-1 такого змісту:
"Стаття 202-1. Порушення обмежень (заборон) економічної діяльності на незаконно окупованій території України
1. Порушення обмежень (заборон) економічної діяльності на незаконно окупованій території -
карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з конфіскацією майна.
2. Ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та з конфіскацією майна.
3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, -
караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна;
Стаття 332-1. Порушення порядку в’їзду на незаконно окуповану територію та виїзду з неї
1. Порушення порядку в’їзду на незаконно окуповану територію України та виїзду з неї -
караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з конфіскацією транспортних засобів або інших засобів вчинення злочину.
2. Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією транспортних засобів або інших засобів вчинення злочину.
3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, -
караються позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією транспортних засобів або інших засобів вчинення злочину".
...
 
Враховано редакційно    
    -242- Добкін Д.М.
Розділ ІІ «Перехідні положення» - виключити
 
Відхилено    
    -243- Бєлькова О.В.
Доповнити розділ ІІ «Перехідні положення» новою частиною:
«Призупинити нарахування і сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відносно об’єктів оподаткування, визначених пунктом 265.2 статті 265 Податкового кодексу України, які знаходяться на тимчасово окупованій території».
 
Відхилено    
    -244- Бєлькова О.В.
Доповнити розділ ІІ «Перехідні положення» новою частиною:
«Призупинити нарахування і сплату плати за землю відносно об’єктів оподаткування, визначених статтею 270 Податкового кодексу України, які знаходяться на тимчасово окупованій території».
 
Відхилено    
    -245- Долженков О.В.
Розділ ІІ «Перехідні положення» доповнити пунктами наступного змісту :
У Податковому кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, №13-14, №15-16, №17,ст.112):
1.Доповнити підпунктом 60.1.6 пункту 60.1 статті 60 такого змісту:
60.1.6. це передбачено в інших випадках, встановлених цим Кодексом.
2. Доповнити Підрозділ 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» пунктами 23 та 24 наступного змісту:
23. Положення пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу не застосовується до платників податків, які станом на 01 березня 2014 року та/або після цієї дати перебувають на податковому обліку на тимчасово окупованій території України, визначеній законом України, за період, починаючи з 1 березня 2014 року до моменту припинення правового режиму тимчасово окупованої території на підставі відповідного закону України.
24. Податкові повідомлення - рішення про визначення сум грошових зобов'язань, податкові вимоги, що оскаржувались за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку платниками податків, які станом на 01 березня 2014 року перебували на податковому обліку на тимчасово окупованій території України, правовий режим якої визначено на підставі відповідного закону України, вважаються відкликаними.
 
Відхилено    
    -246- Корж П.П.
Розділ другий законопроекту доповнити частиною другою наступного змісту:
«У Податковому кодексі України:
статтю 111 доповнити пунктом 111.3 наступного змісту:
«111.3. Не притягуються до кримінальної, адміністративної відповідальності, передбаченої чинним законодавством України, платники податків, які станом на 1 березня 2014 року були взяті на податковий облік за основним місцем обліку на тимчасово окупованій території України, визначеній законом України, починаючи з 1 березня 2014 року до моменту припинення правового режиму тимчасово окупованої території, що підтверджується прийняттям відповідного закону України.»
Статтю 112 Податкового кодексу України доповнити пунктом 112.2 наступного змісту:
«112.2. Не притягуються до фінансової відповідальності за податкові правопорушення, передбачені главою 11 цього Кодексу, платники податків, які станом на 1 березня 2014 року були взяті на податковий облік за основним місцем обліку на тимчасово окупованій території України, визначеній законом України, починаючи з 1 березня 2014 року до моменту припинення правового режиму тимчасово окупованої території, що підтверджується прийняттям відповідного закону України.»
 
Відхилено    
    -247- Воропаєв Ю.М.
Статтю 111 Податкового кодексу України доповнити пунктом 111.3 наступного змісту:
«111.3. Не притягуються до кримінальної, адміністративної відповідальності, передбаченої чинним законодавством України, платники податків, які станом на 1 березня 2014 року перебувають на податковому обліку на тимчасово окупованій території України, визначеній законом України, починаючи з 1 березня 2014 року до моменту припинення правового режиму тимчасово окупованої території на підставі відповідного закону України.»
Статтю 112 Податкового кодексу України доповнити пунктом 112.2 наступного змісту:
«112.2. До моменту припинення правового режиму тимчасово окупованої території на підставі відповідного закону України не притягуються до фінансової відповідальності, передбаченої статтями 109-132 цього Кодексу, платники податків, які станом на 1 березня 2014 року перебувають на податковому обліку на тимчасово окупованій території України.»
 
Відхилено    
    -248- Воропаєв Ю.М.
Статтю 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення доповнити абзацом наступного змісту:
«Не притягуються до адміністративної відповідальності за вказаною статтею платники податків, які станом на 1 березня 2014 року здійснюють свою діяльність на тимчасово окупованій території України, визначеній законом України, починаючи з 1 березня 2014 року до моменту припинення правового режиму тимчасово окупованої території на підставі відповідного закону України.»
 
Відхилено    
    -249- Москаленко Я.М.
В розділі ІІ законопроекту «Перехідні положення»:
а) підпункт перший щодо змін до статті 111 Кримінального кодексу України виключити;
б) підпункт 2 вважати підпунктом 1 та викласти його в такій редакції: «Кримінальний кодекс України доповнити статтею 111-1 такого змісту:
«Стаття 111-1. Колабораційна діяльність
1. Колабораційна діяльність, тобто умисне, добровільне співробітництво у будь-якій формі з окупаційною державою або її представниками на шкоду державним інтересам України, -
карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.
2. Не вважається колабораційною діяльністю, діяльність на тимчасово окупованій території щодо забезпечення виробництва, передачі, розподілу, купівлі-продажу, постачання електричної енергії; забезпечення виробництва, транспортування та постачання питної води; забезпечення функціонування централізованого водовідведення; постачання та продаж природного газу споживачам, та інша діяльність, що здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України»«
в) в підпункті 2 назву статті 202-1 Кримінального кодексу України викласти в такій редакції:
«Стаття 202-1. Порушення обмежень (заборон) господарської діяльності на тимчасово окупованій території України.»;
в частині першій статті 202-1 Кримінального кодексу України словосполучення «економічної діяльності» замінити на «господарської діяльності»;
г) доповнити розділ ІІ законопроекту абзацом другим такого змісту:
«у Податковому кодексі України (Голос України, 2010, 12, 04.12.2010 N 229-230) у розділі ХХ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» підрозділі 10 «Інші перехідні положення» пункт 3 викласти в такій редакції:
«Встановити, що в разі якщо законодавчими актами передбачені інші правила справляння податків, зборів, що регулюються цим Кодексом, застосовуються правила цього Кодексу, крім правил справляння податків, зборів, які встановлюються окремим Законом для тимчасово окупованих територій.».
 
Відхилено    
    -250- Корж П.П.
У Законі України «Про електроенергетику» (Урядовий кур'єр, 1997, 11, 20.11.97 N 215-216) статтю 4 доповнити частиною другою - четвертою наступного змісту:
«Регулювання правових, економічних та організаційних засад діяльності в електроенергетиці, а також відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням, купівлею, продажем і використанням енергії на тимчасово окупованій території здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України встановлює правила та порядки що, визначають особливості здійснення господарської діяльності у сфері електроенергетики на тимчасово окупованій території, які мають перевагу над нормами цього Закону щодо його дії на тимчасово окупованій території.
Норми цього Закону щодо купівлі Оптовим ринком електричної енергії України та енергопостачальниками за «зеленим» тарифом електричної енергії у суб’єктів, яким встановлено «зелений» тариф, не застосовуються щодо електричної енергії, виробленої на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії, які розташовані на тимчасово окупованій території.
Норми цього Закону щодо купівлі електричної енергії Оптовим ринком електричної енергії України не застосовуються щодо електричної енергії, виробленої на об’єктах електроенергетики, які розташовані на тимчасово окупованій території.»
 
Враховано редакційно    
    -251- Бенюк Б.М.
Пропоную Розділ ІІ законопроекту доповнити наступним положенням:
У Законі України «Про електроенергетику» (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 1, ст. 1 із наступними змінами) доповнити статтю 23 новим реченням:
Особливості регулювання відносин в електроенергетиці на тимчасово окупованій території визначаються окремим Законом та відповідними нормативно-правовими актами, що прийняті на його виконання.
 
Враховано    
63. ІІІ. Прикінцеві положення
 
-252- Карпунцов В.В.
ІІІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
2. Дія статей 6, 8, частин третьої та п’ятої статті 10 цього Закону поширюється на правовідносини, які виникли з 1 березня 2014 року.
3. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону
4. Кабінету Міністрів України невідкладно, але не пізніше одного місяця, вжити заходів щодо забезпечення:
1) безперешкодного виїзду за межі тимчасово окупованої території громадянам України, в тому числі посадовим та службовим особам органів державної влади, державних органів, утворених відповідно до Конституції України, військовослужбовцям і працівникам Збройних Сил України, членів їх сімей, дітей-сиріт, які перебувають у закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, що виявили таке бажання;
2) вивезення за межі території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, окупованої Російською Федерацією, військового майна, майна органів державної влади, державних підприємств, установ та організацій.
3) надання Державною адміністрацією залізничного транспорту України залізничного транспорту у обсязі, необхідному для перевезення за межі території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, окупованої Російською Федерацією, громадян України, які виявили бажання залишити цю територію, а також військового майна;
4) разом з Державним управлінням справами, Національним агентством України з питань державної служби – виділення жилих приміщень для тимчасового проживання громадянам України, які виїхали за межі території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, окупованої Російською Федерацією;
5) працевлаштування громадян України, які виїхали за межі території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, окупованої Російською Федерацією, зокрема, надання державним службовцям та прирівняним до них особам можливості подальшого проходження ними державної служби;
6) матеріального забезпечення громадян України, які виїхали за межі території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, окупованої Російською Федерацією, до їх працевлаштування – в таких розмірах:
- для державних службовців – у розмірі їх посадових окладів з урахуванням надбавок і доплат;
- для всіх інших громадян України – у розмірі прожиткового мінімуму;
7) можливості продовження здобуття освіти особами, які отримували повну загальну середню та вищу освіту на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, окупованої Російською Федерацією, а також, у визначеному ним порядку, проходження зовнішнього незалежного оцінювання громадян України, які виїхали за межі території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, окупованої Російською Федерацією.
5. Центральній виборчій комісії вжити всіх необхідних заходів, в тому числі забезпечити прийняття відповідних актів, для забезпечення реалізації виборчих прав громадянами України на виборах Президента України 25 травня 2014 року, які виїхали за межі території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, окупованої Російською Федерацією.
6. Генеральній прокуратурі України, Службі безпеки України невідкладно виявити та вжити необхідних заходів щодо осіб, причетних до вчинення злочинів проти основ національної безпеки України.
7. Передбачений цим Законом правовий режим діє до повного відновлення конституційного ладу України на тимчасово окупованій території.
З метою належного реалізації положень Законопроекту, зокрема тих, що стосуються гарантій реалізації прав та свобод громадян України, пропонується визначити конкретний перелік доручень органам державної влади та державним органам України
 
Враховано редакційно   ІІІ. Прикінцеві положення
 
64. 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
 
-253- Шаповалов Ю.А.
Частину першу розділу третього «Прикінцеві положення» викласти у такій редакції:
«Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім:
статті 6 цього Закону, яка набирає чинності з дня, наступного за днем прийняття відповідних нормативно-правових актів Кабінетом Міністрів України;
частини першої статті 8 цього Закону, яка набирає чинності упродовж одного місяця, з дня набуття чинності цим Законом»
 
Враховано редакційно   1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Кабінету Міністрів України:
1) протягом п’ятнадцяти днів з дня набрання чинності цим Законом:
 
    -254- Шаповалов Ю.А.
Розділ ІІІ «Прикінцеві положення» доповнити після частини 1 новою частиною 1-1 такого змісту:
«1-1 Упродовж місяця, з дня набуття чинності цим Законом, суб’єкти підприємницької діяльності зобов’язані здійснити взаєморозрахунки та завершити всі операції по переміщенню активів (товарів, грошових цінностей, майна) з тимчасово окупованої території.»
 
Враховано редакційно    
    -255- Мартиненко М.В.
Пункт перший Прикінцевих положень викласти у наступній редакції:
1. Цей Закон набирає чинності з десятого дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше оприлюднення постанови Кабінету Міністрів України про порядок в’їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї з обов’язковим визначенням в неї уповноваженого органу, місць на території АР Крим та міста Севастополь та термінів видачі спеціальних дозволів та пунктів в‘їзду-виїзду.
 
Відхилено    
    -256- Бондар В.В.
частину першу прикінцевих положень Законопроекту викласти у редакції:
«1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, за винятком застосування частини першої статті 8 та пункту 2 розділу ІІ цього Закону до наступних видів діяльності: газопостачання, водопостачання, постачання електроенергії, телекомунікаційних послуг та користування радіочастотним ресурсом, щодо яких цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем набрання чинності прийнятого Кабінетом Міністрів України, Національним банком України нормативно-правового акта, передбаченого частиною другою статті 8 цього Закону.».
 
Враховано редакційно    
    -257- Воропаєв Ю.М.
Викласти частину 1 розділу ІІІ законопроекту в наступній редакції:
«1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, до дня припинення правового режиму тимчасово окупованої території, що підтверджується прийняттям відповідного закону України.»
 
Враховано редакційно    
    -258- Корж П.П.
Викласти частину 1 розділу ІІІ законопроекту в наступній редакції:
«1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, до дня припинення правового режиму тимчасово окупованої території, що підтверджується прийняттям відповідного закону України.»
 
Враховано редакційно    
    -259- Палиця І.П.
Пункт 1 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» проекту викласти в такій редакції:
«1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункту 2 розділу ІІ щодо статті 202-1 Кримінального кодексу України, який набирає чинності через три місяці з дня його опублікування».
 
Відхилено    
65. 2. Дія статей 4, 5, частин другої та третьої статті 7 цього Закону поширюється на правовідносини, які виникли з 1 березня 2014 року.
 
-260- Бенюк Б.М.
Пропоную п.2 розділу ІІ Прикінцеві положення вилучити
 
Враховано   а) розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проекти законів на виконання вимог та реалізацію положень цього Закону.
б) прийняти нормативно правові акти на виконання цього Закону;
 
    -261- Бєлькова О.В.
Частину другу розділу ІІІ «Прикінцеві положення» проекту Закону викласти у такій редакції:
«Стаття 6 набирає чинності з моменту виконання Кабінетом Міністрів України вимог пункту 2 частини першої статті 4 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» цього Закону.»
 
Враховано редакційно    
66. 3. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
 
      
67. 4. Кабінету Міністрів України:
 
-262- Циркін І.М.
Пункт 4 Розділу ІІІ «Прикінцеві положення» після слів «Кабінету Міністрів України» доповнити словами «в 3-денний строк».
 
Враховано редакційно   в) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
г) рекомендувати утворити спеціальний орган центральної виконавчої влади з питань окупованої території зі спеціальним статусом
2) забезпечити :
а) прийняття органами виконавчої влади нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;
б) приведення нормативно-правових актів органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом;
 
68. 1) прийняти нормативно правові акти на виконання цього Закону;
 
-263- Бєлькова О.В.
Пункт 1 частини четвертої розділу ІІІ «Прикінцеві положення» проекту Закону викласти у такій редакції:
«протягом семи днів з моменту набрання чинності цим Законом встановити порядок та терміни завершення економічної діяльності на окупованій території, яка заборонена відповідно до частини першої статті 8 цього Закону (в тому числі виконання зобов’язань за раніше укладеними договорами, які були укладені до моменту набуття чинності цим Законом, між фізичними особами та/або юридичними особами;»
 
Враховано редакційно   в) працевлаштування громадян України, які виїхали з тимчасово окупованої території на іншу територію України;
г) вивезення з тимчасово окупованої території майна органів державної влади, державних підприємств, установ та організацій;
 
69. 2) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
   д) продовження здобуття середньої, вищої освіти, отримання документа, що засвідчує здобуття особою відповідної освіти, а також проходження зовнішнього незалежного оцінювання громадянами України, які виїхали з тимчасово окупованої території на іншу територію України.
 
70. 3) забезпечити прийняття органами виконавчої влади нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;
 
      
71. 4) забезпечити приведення нормативно-правових актів органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом.
 
-264- Бєлькова О.В.
Частину четверту розділу ІІІ «Прикінцеві положення» проекту Закону доповнити новим пунктом такого змісту:
«протягом трьох днів з моменту набрання чинності цим Законом визначити місця розташування пунктів пропуску на шляхах наявного залізничного, автомобільного, морського, річкового, поромного, повітряного та пішохідного сполучення між материковою частиною України та тимчасово окупованою територією, та встановити порядок пропуску осіб і провезення вантажів через такі пропускні пункти»
 
Враховано редакційно   4. Центральній виборчій комісії вжити всіх необхідних заходів, в тому числі прийняти відповідні акти, для забезпечення реалізації виборчих прав громадянами України, які виїхали за межі тимчасово окупованої території, на виборах Президента України 25 травня 2014 року.
 
72. 5. Рекомендувати Національному банку України прийняти нормативно-правові акти на виконання цього Закону.

-265- Бєлькова О.В.
Частину п’яту розділу ІІІ «Прикінцеві положення» проекту Закону викласти у такій редакції:
«Доручити Національному банку України протягом місяця прийняти нормативно-правові акти на виконання цього Закону, в тому числі що регламентують здійснення діяльності банків та територіального відділення НБУ на окупованій території.»
 
Відхилено   5. Рекомендувати Національному банку України прийняти нормативно-правові акти на виконання цього Закону.
6. Передбачений цим Законом правовий режим діє до повного відновлення конституційного ладу України на тимчасово окупованій території.

    -266- Бенюк Б.М.
Пропоную Прикінцеві положення доповнити наступним положенням:
«Питання щодо створення спеціального органу центральної виконавчої влади з питань окупованої території зі спеціальним статусом».
 
Враховано    
    -267- Дерев'янко Ю.Б.
Пропоную об’єднати розділи ІІ та ІІІ проекту Закону під назвою «Прикінцеві та перехідні положення» та включити до нього наступний пункт у такій редакції:
«___. Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом прийняти наступні нормативно-правові акти:
порядок в’їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї;
порядок забезпечення реалізації права власності та інших майнових прав фізичних та юридичних осіб на тимчасово окупованій території України;
порядок забезпечення реалізації державних гарантій із соціального і правового захисту (переведення на інше місце роботи (служби), забезпечення службовим житлом, сприяння у працевлаштуванні членів їх сім’ї тощо), передбачених Конституцією та законами України, іншими нормативно-правовими актами, посадовим особам органів державної влади і місцевого самоврядування, які утворені та діяли відповідно до Конституції і законів України на тимчасово окупованій території, військовослужбовцям та/або членам їх сімей;
порядок визнання громадян України такими, що постраждали від тимчасової окупації;
порядок надання громадянам України, які визнані постраждалими від тимчасової окупації, грошової допомоги, пенсій та інших видів соціального забезпечення, а також забезпечення житлом».
 
Відхилено    
    -268- Ляшко О.В.
Пропоную розділ Прикінцеві положення викласти у наступній редакції:
ІІІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Дія статей 4, 5, частин другої та третьої статті 7 цього Закону поширюється на правовідносини, які виникли з 1 березня 2014 року.
3. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
4. Кабінету Міністрів України:
1) прийняти нормативно правові акти на виконання цього Закону;
2) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
3) забезпечити прийняття органами виконавчої влади нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;
4) забезпечити приведення нормативно-правових актів органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом;
5) протягом місяця з моменту набрання чинності цим Законом, визначити відповідний уповноважений орган для прийняття та обробки документів від фізичних та/або юридичних осіб - резидентів України, які підтверджують завдання матеріальної та/або моральної шкоди таким фізичним та/або юридичним особам - резидентам України внаслідок окупації території України. Визначити одним із основних завдань уповноваженого органу здійснення всіх необхідних дій для подальшої подачі відповідних документів та представництва інтересів вказаних осіб у міжнародних судах відповідної юрисдикції для компенсації понесених такими особами збитків.
5. Рекомендувати Національному банку України прийняти нормативно-правові акти на виконання цього Закону.
6. Встановити, що до 01.01.2015 року обмеження та заборони, встановлені підпунктами а) і д) частини першої статті 8 цього Закону не поширюються:
на погашення фізичними особами у будь-якій валюті з подальшою конвертацією в національну валюту, в порядку, передбаченому Національним банком України, виданих фінансовими установами до набрання чинності цим Законом кредитів;
на здійснення всіх необхідних дій, включаючи залучення коштів у довірче управління, пов`язаних із завершенням будівництва об`єктів, будівництво яких розпочате до набрання чинності цим Законом та здійснюється з використанням коштів фізичних та/або юридичних осіб, залучених в управління відповідно до закону;
на звернення іпотекодержателем стягнення на предмети іпотеки у вигляді житлової нерухомості з подальшою реєстрацією права власності на них.
Для здійснення діяльності, вказаної в цій статті, до 01.01.2015 року юридичним особам дозволяється залишити на окупованій території своїх представників у кількості 1 або 2 осіб для кожної такої юридичної особи.
 
Враховано редакційно    
    -269- Продан О.П.
Геращенко І.В.
Павленко Р.М.
ІІІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
2. Дія статей 4, 5, частин другої та третьої статті 7 цього Закону поширюється на правовідносини, які виникли з 1 березня 2014 року.
3. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
4. Кабінету Міністрів України невідкладно, але не пізніше одного місяця з дня набрання чинності цим Законом, вжити заходів щодо забезпечення:
1) безперешкодного виїзду за межі тимчасово окупованої території громадянам України, в тому числі посадовим та службовим особам органів державної влади, місцевого самоврядування, державних органів, утворених відповідно до Конституції України, військовослужбовцям і працівникам Збройних Сил України, членів їх сімей, дітей-сиріт, які перебувають у закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, що виявили таке бажання;
2) вивезення за межі території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, окупованої Російською Федерацією, військового майна, майна органів державної влади, державних підприємств, установ та організацій.
3) надання Державною адміністрацією залізничного транспорту України залізничного транспорту у обсязі, необхідному для перевезення за межі території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, окупованої Російською Федерацією, громадян України, які виявили бажання залишити цю територію, а також військового майна;
4) разом з Державним управлінням справами, Національним агентством України з питань державної служби – виділення жилих приміщень для тимчасового проживання громадянам України, які виїхали за межі території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, окупованої Російською Федерацією;
5) працевлаштування громадян України, які виїхали за межі території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, окупованої Російською Федерацією, зокрема, надання державним службовцям та прирівняним до них особам можливості подальшого проходження ними державної служби;
6) матеріального забезпечення громадян України, які виїхали за межі території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, окупованої Російською Федерацією, до їх працевлаштування – в таких розмірах:
- для державних службовців – у розмірі їх посадових окладів з урахуванням надбавок і доплат;
- для всіх інших громадян України – у розмірі прожиткового мінімуму;
7) можливості продовження здобуття освіти особами, які отримували повну загальну середню та вищу освіту на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, окупованої Російською Федерацією, а також, у визначеному ним порядку, проходження зовнішнього незалежного оцінювання громадян України, які виїхали за межі території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, окупованої Російською Федерацією.
5. Рекомендувати Національному банку України прийняти нормативно-правові акти на виконання цього Закону.
6. Центральній виборчій комісії вжити всіх необхідних заходів, в тому числі забезпечити прийняття відповідних актів, для забезпечення реалізації виборчих прав громадянами України на виборах Президента України 25 травня 2014 року, які виїхали за межі території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, окупованої Російською Федерацією.
7. Генеральній прокуратурі України, Службі безпеки України невідкладно виявити та вжити необхідних заходів щодо осіб, причетних до вчинення злочинів проти основ національної безпеки України.
8. Передбачений цим Законом правовий режим діє до повного відновлення конституційного ладу України на тимчасово окупованій території.
 
Враховано редакційно    
    -270- Хомутиннік В.Ю.
Пилипенко В.П.
Прикінцеві положення викласти у такій редакції
ІІІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування і діє до моменту припинення окупації тимчасово окупованої території.
2. Кабінету Міністрів України:
протягом п’яти робочих днів з дня набрання чинності цим Законом розробити порядок в’їзду та виїзду на тимчасово окуповану територію для іноземців та осіб без громадянства.
протягом десяти робочих днів з дня набрання чинності цим Законом забезпечити приведення нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
 
Враховано редакційно    
    -271- Добкін Д.М.
Розділ ІІІ «Прикінцеві положення» - виключити.
 
Відхилено    
    -272- Бєлькова О.В.
Доповнити розділ ІІІ «Прикінцеві положення» проекту Закону новою частиною:
«Дія пунктів а), е) частини першої статті 8 цього Закону не поширюється на діяльність суб’єктів, які мають право власності на нерухоме майно, розташоване на тимчасово окупованих територіях, набуте до прийняття цього Закону.
Частина друга статті 8 цього Закону щодо діяльності, яка допускається у випадках та в порядку, встановленому Національним Банком України, набирає чинності з моменту прийняття Національним банком України відповідного нормативно-правового акту. До цього часу уповноважені банки України здійснюють свою діяльність (в т.ч. переказ коштів) відповідно до чинного законодавства України, крім вчинення нових правочинів щодо банківської діяльності.»
 
Враховано редакційно