Про внесення змін і доповнень до Закону України ''Про банкрутство'' (Друге читання)
| № п.п. | Редакція, прийнята в першому читанні | Пропозиції | Висновки | Остаточна редакція |
| 0. | Проект Закон України Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про банкрутство" | Проект Закон України Про внесення змін до Закону України "Про банкрутство" | ||
| 1. | Верховна Рада України постановляє: | Верховна Рада України постановляє: | ||
| 2. | Внести зміни і доповнення до Закону України Про банкрутство (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 440; 1993 р., N 29, ст. 308; 1994 р., N 27, ст. 224), виклавши його в такій редакції: | Внести зміни до Закону України Про банкрутство (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 440; 1993 р., N 29, ст. 308; 1994 р., N 27, ст. 224), виклавши його в такій редакції: | ||
| 3. | ЗАКОН УКРАЇНИ Про банкрутство | "ЗАКОН УКРАЇНИ Про санацію та банкрутство боржника | ||
| 4. | Цей Закон визначає умови і порядок визнання юридичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності банкрутами з метою задоволення претензій кредиторів і погашення заборгованості перед бюджетами, державними цільовими фондами, Централізованим фондом соціального страхування колгоспників України, а також за платежами з державного обов'язкового страхування. | -1- Зачосов В.О. (в.о. № 225) Назву та преамбулу викласти в такій редакції: "ЗАКОН УКРАЇНИ Про санацію та банкрутство боржника Цей Закон визначає умови і порядок визнання суб'єктів підприємницької діяльності неплатоспроможними, а також проведення санації, в тому числі шляхом реструктуризації боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою задоволення вимог кредиторів". | Враховано | Цей Закон визначає умови і порядок визнання суб'єктів підприємницької діяльності неплатоспроможними, а також проведення санації, в тому числі шляхом реструктуризації боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою задоволення вимог кредиторів. |
| -2- Зачосов В.О. (в.о. № 225) Текст остаточної редакції підготовлений членами Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій з урахуванням пропозицій суб'єктів законодавчої ініціативи, положень законодавства з питань банкрутства Російської Федерації, країн Західної Європи та США, роз'яснень Вищого арбітражного суду України. В проект включений новий розділ щодо особливостей банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності. | Враховано в остаточній редакції | |||
| -3- Кабінет Міністрів України В тексті законопроекту слово "санатор" замінити словами "зовнішній керуючий", так як в деяких актах законодавства санатором вважається особа, яка проводить санацію підприємства за рахунок своїх коштів. | Враховано редакційно | |||
| -4- Танюк Л.С. (в.о. № 166) При зміні власників майна підприємств, які стали банкрутами, необхідно виконувати вимоги статті 16 Закону України "Про Н аціональний архівний фонд і архівні установи" про забеспечення схоронності документів Національного архівного фонду, а також статей 10, 17 Закону України "Про музеї та музейну справу". Це сприятиме збереженню діючої мережі закладів культури. | Враховано редакційно , див. ст. 34 | |||
| -5- Кожин Б.Б. (реєстр. картка № 317) Викласти преамбулу у наступній редакції: "Цей Закон визначає підстави визнання боржника банкрутом або оголошення боржником про своє банкрутство, регулює порядок і умови здійснення заходів по попередженню банкрутства, проведення ліквідаційних або реорганізаційних процедур до боржника та інші відносини, які виникають при банкрутстві. Дія цього Закону поширюється на всі юридичні особи, які є суб'єктами підприємницької діяльності, на організації, які діють у формі споживчого кооперативу, благодійного фонду, на громадські та інші неприбуткові організації." | Враховано редакційно , див. ст. 5 | |||
| -6- Стоян О.М. (в.о. № 18) Преамбулу викласти в такій редакції: "Цей Закон визначає умови і порядок визнання юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності неплатоспроможними боржниками (банкрутами) з метою задоволення претензій кредиторів, погашення заборгованості перед бюджетами, державними цільовими фондами, з платежів державного обов'язкового соціального страхування, а також способи відновлення платоспроможності боржника шляхом його реструктуризації (санації) або, в разі відсутності підстав для продовження діяльності, регулює порядок ліквідації банкрута." | Враховано редакційно | |||
| -7- Гавриш С.Б. (в.о. № 176) Викласти преамбулу в такій редакції: "Цей Закон визначає умови і порядок визнання юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності банкрутами з метою задоволення претензій кредиторій". | Враховано редакційно | |||
| 5. | Розділ І Загальні положення | Розділ І Загальні положення | ||
| 6. | Стаття 1. Поняття банкрутства | -8- Гавриш С.Б. (в.о. № 176) Ст. 1 викласти в такій редакції: "Під банкрутством розуміється пов'язана з недостатністю активів у ліквідній формі неспроможність підприємця зодовольнити в установлений для цього строк пред'явлені до нього з боку кредиторів вимоги". | Враховано редакційно | Стаття 1. Визначення термінів |
| 7. | Під банкрутством розуміється пов'язана з недостатністю активів у ліквідній формі неспроможність юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності задовольнити в установлений для цього строк пред'явлені до нього кредиторами вимоги і виконати зобов'язання перед бюджетами, державними цільовими фондами, Централізованим фондом соціального страхування колгоспників України, а також за платежами з державного обов'язкового страхування. | -9- Семенюк В.П. (реєстр. картка № 370) У статті 1: додати ознаки банкрутства: - перевищення зобов'язань боржника над його майном; - нездатність підприємства забезпечити задоволення вимог кредитора у зв'язку з відсутністю коштів; -фіктивне банкрутство: а) створене державою в результаті несвоєчасного повернення коштів за державне замовлення або розрахунок із заніженням з урахуванням штрафних санкцій, індексу інфляції; б) створено керівником в результаті бездіяльності або економічних дій, що призвели до втрати платоспроможності підприємства. див. Кримінальний кодекс | Враховано редакційно | Для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні: неплатоспроможність - це пов'язана з недостатністю активів у ліквідній формі неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності задовольнити протягом трьох місяців після настання встановленого строку пред'явлені до нього кредиторами грошові зобов'язання, в тому числі по заробітній платі, і виконати зобов'язання щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, який неспроможний протягом трьох місяців виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких наступив; банкрутство - визнана арбітражним судом або заявлена у відповідності з цим Законом неспроможність боржника задовольнити вимоги кредиторів, в тому числі по заробітній платі, і виконати зобов'язання щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) у повному обсязі та у встановлені для цього строки через недостатність активів у ліквідній формі, не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури; суб'єкт банкрутства (далі - банкрут) - боржник, неспроможність якого встановлена арбітражним судом чи офіційно об'явлена боржником у порядку визначеному цим Законом. Суб'єктами банкрутства не можуть бути відособлені підрозділи юридичної особи (філії, представництва, відділення); кредитор - юридична та (або) фізична особа, яка має підтверджені належними документами вимоги з грошових зобов'язань до боржника, з виплати боргів по заробітній платі працівників боржника, а також державні податкові органи та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків та зборів (обов'язкових платежів); грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору повну грошову суму за виконання цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України; досудова санація - система заходів по відновленню платоспроможності боржника, що здійснюються власником (органом уповноваженим управляти майном) боржника з метою запобігання його ліквідації шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів в межах діючого законодавства до початку порушення провадження у справі про банкрутство; розпорядження майном боржника - система заходів по нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника; розпорядник майна - фізична особа, на яку в установленим цим Законом порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та (або) розпорядження майном боржника на період провадження у справі про банкрутство та в процедурі досудової санації; санація - система заходів, що здійснюються в процедурі провадження справи про банкрутство з метою запобігання ліквідації боржника, направлена на оздоровлення фінансово-господарського стану боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації боргів та капіталу та (або) зміною організаційної та виробничої структури суб'єктів підприємницької діяльності, за умови збереження напрямку діяльності підприємства (бізнесу); реструктуризація підприємства - це здійснення організаційно-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, його управління, форм власності, організаційно-правових форм здатних привести підприємство до фінансового оздоровлення, збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва; керуючий санацією - фізична особа, яка відповідно до рішення арбітражного суду здійснює процедуру санації боржника, направлену на оздоровлення фінансово-господарського стану суб'єкта підприємницької діяльності; ліквідація - припинення діяльності визнаного арбітражним судом банкрутом суб'єкта підприємництва з метою здійснення заходів щодо задоволення вимог кредиторів шляхом продажу його майна; ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення арбітражного суду здійснює ліквідацію визнаного банкрутом суб'єкта підприємницької діяльності та забезпечує задоволення вимог кредиторів; арбітражний керуючий - ропорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) діє на підставі ухвали суду та ліцензії, виданої в установленому законодавством порядку; мирова угода - домовленість між боржником і кредиторами про відстрочку та (або) розстрочку платежів або санація (прощення) частки боргів; офіційні друковані органи - офіційні друковані органи Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України ("Голос України", "Урядовий кур'єр"); представник працівників боржника - особа, уповноважена працівниками боржника представлять їхні інтереси при проведенні процедур банкрутства; сторонами у справі про банкрутство є кредитори, боржник (банкрут), представник зборів чи комітету кредиторів; учасниками провадження у справах про банкрутство є арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), що визнаються такими відповідно до вимог цього Закону, власник майна (орган уповноважений управляти майном), а також Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства у випадках, передбачених цим Законом, представник працівників боржника, банківські установи, що здійснюють розрахунково-касове обслуговування; заінтересовані особи - юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, який має право підпису, особи, що входять до спостережної (наглядової) ради боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, в тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення справи про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках з переліченими особами та підприємцем-(фізичною особою) -боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки ; мораторій - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і сплати податків та зборів ( обов'язкових платежів), строк виконання яких наступив до дня його введення ; погашеними вимогами кредиторів є задоволені вимоги, вимоги по яким досягнуто згоди про уступку чи поновлені зобов`язання, чи припинення зобов`язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними; значними угодами вважаються угоди щодо розпорядження нерухомим майном боржника чи іншим майном боржника, балансова вартість якого перевищує п'ять відсотків балансової вартості активів боржника на день укладення угоди; угодами, щодо яких є заінтересованість, визнаються угоди сторонами яких є заінтересовані особи зі сторони санатора чи кредиторів. |
| -10- Стоян О.М. (в.о. № 18) Викласти назву статті 1 в такій редакції: "Стаття 1. Поняття та ознаки банкрутства". Викласти визначення банкрутства в такій редакції: "Під банкрутством розуміється встановлена судом або офіційно заявлена боржником у порядку, визначеному цим Законом неспроможність боржника задовольнити у встановлений цим Законом строк у повному обсязі вимоги кредиторів по грошових зобов'язаннях та (або) виконати зобов'язання щодо сплати обов'язкових платежів". | Враховано редакційно | |||
| -11- Кожин Б.Б. (реєстр. картка № 317) Статтю 1 викласти у наступній редакції: "Стаття 1. Поняття банкрутства. Банкрутство - визнана арбітражним судом або оголошена боржником неспроможність задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі по грошових зобов'язаннях та (або) виконати обов'язок по сплаті податків та інших обов'язкових платежів." | Враховано редакційно | |||
| -12- Стоян О.М. (в.о. № 18) Необхідно визначити зміст та порядок здійснення перерахованих процедур у окремих розділах проекту Закону. Зокрема, в розділі "Нагляд", якого немає у пропонованому варіанті законопроекту, слід передбачити визначення: наслідків введення нагляду, статусу, прав та обов'язків тимчасового управляючого, порядку здійснення аналізу фінансового стану боржника, встановлення розмірів вимог кредиторів, порядку завершення нагляду, прийняття рішення про зовнішнє управління та інше. | Враховано редакційно , див. ст. 14 | |||
| -13- Стоян О.М. (в.о. № 18) Для вирішення проблеми задоволення вимог кредиторів у випадку недостатності майна банкрута потрібно розглянути питання визначення правонаступника банкрута. Визначити в Законі окремим розділом заходи щодо запобігання банкрутству (відновленню платоспроможності боржника). Ними можуть бути: перепрофілювання виробництва, закриття збиткових виробництв, продаж частини майна підприємства тощо. В цьому розділі слід окремою статтею відобразити також процедуру здійснення санації боржника. | Враховано редакційно | |||
| -14- Шеховцов О.Д. (в.о. № 52) В статті 1: ч .5 доповнити: "наймані працівники суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, як ті, які працюють на момент розгляду справи про банкрутство, так і звільнені з роботи до початку розгляду справи, щодо яких існує заборгованість з виплат заробітної плати, відшкодування шкоди, заподіяної життю і здоров'ю, вихідної допомоги, соціальних виплат, які здійснюються суб'єктом підприємницької діяльності відповідно до законодавства, для цілей Закону є кредиторами"; ч. 6 доповнити: "та законодавством України про працю;" частину 17 (визначення офіційних друкованих органів) доповнити: "та районні, міські або обласні газети (в разі відсутності районних, міських), засновані з участю органів місцевого самоврядування або відповідних державних адміністрацій;" частину 18 доповнити: "для виконання функцій представника працівники боржника можуть уповноважити декількох осіб". | Враховано редакційно , див. ст. 1, 31,33 | |||
| -15- Кабінет Міністрів України Статтю 1 доповнити абзацами у такій редакції: "контроль за розпорядженням майном боржника - процедура нагляду за управлінням та розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження майнових активів боржника; арбітражний керуючий (розпорядник майна, зовнішній керуючий, ліквідатор) - особа, яка призначається арбітражним судом для проведення процедур банкрутства". | Враховано редакційно | |||
| -16- Кабінет Міністрів України Абзаци 10, 15, 17 ст. 1 доповнити після слів "фізична" словами "або юридична". У разі призначення розпорядником майна, зовнішнім керуючим, ліквідатором юридичної особи для виконання зазначених функцій повинні призначатися фізичні особи, які мають ліцензії на здійснення цієї діяльності. Право визначення вимог до цих осіб при відборі, підготовці та ліцензуванні надати державному органу з питань банкрутства, і не включати ці вимоги в ч. 3 ст. 14. | Відхилено | |||
| -17- Кабінет Міністрів України Вважаємо за доцільне передбачити в проекті закону окрему статтю "Державний орган з питань банкрутства", виклавши її в такій редакції: "Стаття 2. Державний орган з питань банкрутства. 1. Державну політику щодо створення умов, необхідних для ефективної реалізації процедур банкрутства, а також попередження банкрутства суб'єктів підприємницької діяльності відповідно до цього Закону здійснює державний орган з питань банкрутства, який діє згідно з положенням, затвердженим у встановленому порядку, і підпорядковується Кабінету Міністрів України. 2. Державний орган з питань банкрутства: сприяє створенню організаційних, економічних та інших умов, необхідних для реалізації процедур банкрутства; веде єдину базу даних про підприємства-банкрути та аналізує ефективність проведення стосовно них процедур банкрутства; організує систему підготовки арбітражних керуючих; затверджує вимоги до осіб, які здійснюють діяльність як арбітражні керуючі; проводить ліцензування діяльності арбітражних керуючих та здійснює контроль за належним виконанням останніми покладених на них обов'язків; готує на запити арбітражного суду або інших уповноважених органів висновки про наявність ознак прихованого, фіктивного або навмисного банкрутства; виступає учасником провадження у справах про банкрутство, якщо такі повноваження покладені на нього арбітражним судом; надає в межах Закону України "Про банкрутство" та своєї компетенції обов'язкові роз'яснення з питань реалізації процедур банкрутства; здійснює інші повноваження , передбачені нормативно-правовими актами. 3. Державний орган з питань банкрутства створює територіальні органи, повноваження яких визначаються у межах його компетенції. 4. Державний орган з питань банкрутства в межах своїх повноважень видає нормативно-правові акти і методичні рекомендації щодо застосування та проведення процедур банкрутства. 5. Державний орган з питань банкрутства на основі рішення Кабінету Міністрів України для ефективного застосування процедур банкрутства може створити фонд, кошти якого витрачаються на фінансування підготовки фахівців з питань банкрутства (арбітражних керуючих), видавничу, інформаційну діяльність та інші цілі, передбачені чинним законодавством. 6. Державний орган з питань банкрутства провадить видавничу діяльність". | Враховано редакційно частково | |||
| -18- Гавриш С.Б. (в.о. № 176) В ст. 1 визначення банкрутства є неповним. ...Банкрутство вважається таким, що мало місце, якщо неспроможність особи задовольнити вимоги кредиторів визнана арбітражним судом чи оголошена самим боржником, про що не йдеться в згаданій статті. | Враховано редакційно | |||
| 8. | Стаття 2. Суб'єкти банкрутства | Стаття 2. Державний орган з питань банкрутства | ||
| 9. | Суб'єктами банкрутства, які підпадають під дію цього Закону (далі - боржники або банкрути), можуть бути юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, неспроможні своєчасно виконати свої зобов'язання перед кредиторами або перед бюджетами, державними цільовими фондами, Централізованим фондом соціального страхування колгоспників України, а також за платежами з державного обов'язкового страхування. | -19- Стоян О.М. (в.о. № 18) Назву статті 2 та статтю викласти в такій редакції: "Стаття 2. Боржники Боржниками, які підпадають під дію цього Закону, можуть бути юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також громадяни - індивідуальні підприємці, які неспроможні задовольнити у встановлений цим Законом строк у повному обсязі вимоги кредиторів по грошових зобов'язаннях та (або) виконати зобов'язання щодо сплати обов'язкових платежів. Не можуть бути визнані банкрутами відокремлені підрозділи юридичної особи (філії, представництва, відділення)." | Враховано редакційно , див. ст. 1 | 1. Державну політику з попередження банкрутства, а також забезпечення умов реалізації процедур банкрутства стосовно державних підприємств та підприємств з часткою майна (акцій, часток, паїв), що є у державній власності, суб'єктів підприємницької діяльності інших форм власності відповідно до цього Закону здійснює державний орган з питань банкрутства, який діє на підставі положення, затвердженого у встановленому порядку. 2. Державний орган з питань банкрутства: сприяє створенню організаційних, економічних, інших умов, необхідних для реалізації процедур банкрутства; затверджує вимоги до фізичних осіб - суб'єктів підприємництва, які здійснюють діяльність як арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори); організує систему підготовки арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів); проводить ліцензування діяльності фізичних осіб - суб'єктів підприємництва, які здійснюють діяльність як арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори); забезпечує реалізацію процедури банкрутства щодо відсутнього боржника; здійснює ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушена справа про банкрутство; здійснює експертизу фінансового стану державних підприємств та підприємств, частка державної власності в яких складає не менше 25 відсотків, при підготовці справи про банкрутство до розгляду або під час її розгляду арбітражним судом за умови прийняття останнім рішення щодо доцільності проведення експертизи; готує на запити суду, прокуратури або іншого уповноваженого органу висновки про наявність ознак приховуваного, фіктивного або умисного банкрутства; затверджує за погодженням з Вищим арбітражним судом типові документи та методичні рекомендації щодо провадження процедур банкрутства; здійснює інші, передбачені законодавством, повноваження. |
| -20- Шеховцов О.Д. (в.о. № 52) В статті 2: в абзаці 6 (щодо експертизи) вилучити слова: "за умови прийняття останнім рішення щодо проведення експертизи"; в абзаці 7 після слова "прокуратури" додати: "представника працівників боржника"; після абзацу 7 додати: "представляє інтереси держави, державних органів та державних підприємств або підприємств з державною часткою в статутному фонді більше 25 відсотків як кредиторів в справах про банкрутство інших юридичних осіб та приймає участь у роботі відповідних ліквідаційних комісій: здійснює заходи щодо санації та реорганізації державних підприємств або підприємств з державною часткою у статутному фонді більше 50 відсотків, щодо яких порушені справи про банкрутство, відповідно до процедур, визначених цим Законом для державних підприємств; виконує функції розпорядника майна, ліквідатора для державних підприємств або підприємств з державною часткою у статутному фонді більше 50 відсотків;" абзац 8 (інші повноваження) зробити абзацом 11. | Відхилено | |||
| -21- Гавриш С.Б. (в.о. № 176) Ст. 2 викласти в такій редакції: "Суб'єктами банкрутства , які підпадають під дію цього Закону можуть бути юридичні та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, неспроможні своєчасно виконати свої зобов'язання перед кредиторами або перед бюджетами, державними цільовими фондами, Централізованим фондом соціального страхування колгоспників України, а також за платежами з державного обов'язкового страхування". | Враховано редакційно | |||
| 10. | Стаття 3. Кредитори | -22- Стоян О.М. (в.о. № 18) Назву статті 3 викласти в такій редакції: "Стаття 3. Кредитори за фінансовими зобов'язаннями" Частину першу статті пропонується конкретизувати наступним чином: "Кредиторами за фінансовими зобов'язанням (надалі - кредиторами) є українські та іноземні фізичні й юридичні особи, які мають підтверджені належними документами майнові вимоги до боржника, крім кредиторів, майнові вимоги яких повністю забезпечені заставою". Частину другу викласти в такій редакції: "При проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляють збори та комітет кредиторів, права та порядок функціонування яких визначаються цим Законом". | Враховано редакційно , див. ст. 1, 16 | Стаття 3. Заходи щодо попередження банкрутства боржника та позасудові процедури |
| 11. | 1. Кредиторами у розумінні цього Закону є громадяни або юридичні особи, які мають підтверджені належними документами майнові вимоги до боржника, крім кредиторів, майнові вимоги яких повністю забезпечені заставою. | 1. Засновники (учасники) боржника - юридичної особи, власник майна, центральні органи виконавчої влади, виконавчі органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов'язані вживати своєчасних заходів для попередження банкрутства боржника. 2. Власником майна боржника, засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, кредиторами боржника, іншими особами в межах заходів з попередження банкрутства боржнику може бути надана фінансова допомога в розмірі, достатньому для | ||
| 12. | 2. Якщо до одного боржника мають майнові вимоги два або більше кредиторів, останні повинні утворити збори кредиторів. Права таких зборів визначаються цим Законом. | -23- Стоян О.М. (в.о. № 18) Частину п'яту ст. 3 статті доповнити: "У зборах кредиторів бере участь представник найманих працівників боржника, якому надається можливість ознайомитися з реєстром вимог до боржника. Розбіжності, що виникають між представником працівників боржника та особою, яка здійснює управління майном боржника, щодо розміру вимог з оплати праці, виплат вихідної допомоги особам, які працюють за трудовими договорами, розглядаються судом у встановленому порядку". | Враховано редакційно , див. ст. 16 | погашення зобов'язань боржника перед кредиторами, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) і відновлення платоспроможності боржника (досудова санація). 3. Надання фінансової допомоги боржнику зобов'язує його взяти на себе зобов'язання перед особами, які надали таку допомогу в порядку встановленому законом. 4. Досудова санація державних підприємств може проводитися за рахунок коштів державних підприємств та інших джерел фінансування. Обсяг коштів для проведення досудової санації державних підприємств за рахунок коштів Державного бюджету України щорічно встановлюються законом про Державний бюджет України. Умови проведення досудової санації державних підприємств за рахунок інших джерел фінансування погоджуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України з органом, уповноваженим управляти майном боржника та провадяться відповідно до цього Закону та законодавства з питань приватизації. |
| -24- Шеховцов О.Д. (в.о. № 52) В статті 3 після частини 4 (умови проведення досудової санації) додати частину 5, зробивши частину 5 відповідно частиною 6: "5. Особливості проведення заходів щодо попередження банкрутства державних підприємств або підприємств з державною часткою у статутному фонді більше 50 відсотків а також підприємств, створених в процесі приватизації державного майна, встановлюються цим Законом". | Відхилено | |||
| -25- Кабінет Міністрів України Частину 5 ст. 3 перенести другим абзацом у частину третю статті 23. | Враховано | |||
| 13. | Стаття 4. Процедури, які застосовуються щодо боржника | Стаття 4. Судові процедури, які застосовуються щодо боржника | ||
| 14. | 1. Відповідно до цього Закону щодо боржника застосовуються: | -26- Кабінет Міністрів України У частинах першій статті 4 та сімнадцятій статті 11 слова "розпорядження майном" замінити словами "контролю за розпорядженням майном". | Враховано редакційно | 1. Відповідно до цього Закону щодо боржника застосовуються судові процедури: розпорядження майном та призначення розпорядника майна; мирова угода; санація, в тому числі і шляхом реструктуризації; ліквідація. |
| 15. | ліквідаційні і реорганізаційні процедури; санація; мирова угода. | -27- Семенюк В.П. (реєстр. картка № 370) У статті 4: дати тлумачення процедур, які застосовуються щодо боржника: -реорганізаційна - процедура направлена на підтримку діяльності і оздоровлення підприємств-боржників з метою недопущення його ліквідації; ліквідаційна - процедура примусової ліквідації підприємства-боржника по рішенню арбітражного суду, а також добровільна ліквідація неплатоспроможного платника; - санація - система заходів (субсидії, пільгові кредити, пільгове оподаткування, повна або часткова націоналізація) які застосовуються державою, суб'єктами підприємницької діяльності по недопущенню банкрутства підприємств, або підвищення конкурентоспроможності продукції; -мирова угода - процедура досягнення домовленості між боржником і кредитором відносно відстрочки або розстрочки належної кредиторам плати або знижки боргів. У пункті 1 додати "внесудові процедури". | Враховано редакційно | 2. Досудова санація, санація, в тому числі і шляхом реструктуризації і ліквідація юридичної особи - банкрута, що є наслідком виконання вимог цього Закону, здійснюється з дотриманням вимог антимонопольного законодавства України. |
| -28- Стоян О.М. (в.о. № 18) Викласти назву статті 4 в такій редакції: "Процедури банкрутства". Викласти частину першу ст. 4 в такій редакції: "Відповідно до цього Закону при розгляді справи про банкрутство боржника - юридичної особи застосовуються наступні процедури банкрутства: нагляд - процедура банкрутства, що застосовується з моменту прийняття арбітражним судом заяви про визнання боржника банкрутом з метою забезпечення збереження майна боржника та проведення аналізу фінансового стану боржника; мирова угода - процедура досягнення домовленості між боржником та кредиторами відносно відстрочки або розстрочки належної кредиторам плати або знижки боргів; ліквідаційна процедура - здійснення після прийняття арбітражним судом рішення про визнання боржника банкрутом заходів, пов'язаних із задоволенням вимог кредиторів шляхом продажу майна боржника і оголошення його вільним від боргів". | Враховано редакційно частково див.ст.1 | |||
| 16. | 2. Ліквідація і реорганізація юридичної особи - боржника або банкрута, що є наслідком виконання вимог цього Закону, здійснюється з дотриманням вимог антимонопольного законодавства. | -29- Кінах А.К. (в.о. № 128) Ст. 5 викласти в такій редакції: "Стаття 5. Законодавство, що регулює провадження у справах про банкрутство 1. Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом з урахуванням вимог Арбітражного процесуального кодексу України. 2. Провадження у справах про банкрутство банків регулюються також Законом України "Про банки і банківську діяльність". 3. Законами України можуть бути встановлені особливості банкрутства окремих видів юридичних осіб. 4. Якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору". | Враховано редакційно | |
| -30- Кабінет Міністрів України Ч. 2 ст. 4 викласти в такій редакції: "Провадження справ про банкрутство банків та страховників регулюється, крім того, з урахуванням вимог відповідно Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Закону України "Про страхування". | Враховано редакційно , див. ст. 5, 44, 45 | |||
| -31- Семенюк В.П. (реєстр. картка № 370) У ст. 4 п. 5 доповнити "внесудові процедури". | Враховано редакційно , див. ст. 3 | |||
| 17. | Стаття 5. Законодавство, що регулює провадження у справах про банкрутство | -32- Стоян О.М. (в.о. № 18) Перенести статтю 5 "Законодавство, що регулює провадження у справах про банкрутство" до розділу II "Провадження у справах про банкрутство". | Враховано редакційно | Стаття 5. Законодавство, що регулює провадження у справах про банкрутство |
| 18. | 1. Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом з урахуванням вимог Арбітражного процесуального кодексу України. | -33- Кабінет Міністрів України Пункт 1 статті 5 викласти в такій редакції: "1. Підставою для порушення справи про банкрутство є подання до арбітражного суду письмової заяви будь-якого з кредиторів, боржника, прокурора, державної податкової адміністрації або органу, уповноваженого здійснювати управління майном боржника". | Враховано редакційно частково, див. ст. 6 | 1. Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Арбітражним процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. |
| -34- Кушнір О.Д. (реєстр. картка № 280) Ч. 1 ст. 5 викласти в такій редакції: "Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом з урахуванням вимог Цивільного кодексу та Арбітражного процесуального кодексу України." | Враховано редакційно | |||
| 19. | 2. Провадження у справах про банкрутство банків регулюється, крім того, з урахуванням вимог Закону України "Про банки і банківську діяльність". | -35- Кушнір О.Д. (реєстр. картка № 280) Ч. 2 ст. 5 доповнити "та Закону України про Національний банк України". | Відхилено , закон не прийнятий | 2. Провадження у справах про банкрутство банків регулюється цим Законом та Законом України "Про банки і банківську діяльність". 3. Провадження у справах про банкрутство окремих видів суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VIІ цього Закону. 4. Дія цього Закону поширюється також на некомерційні організації, які діють у формі споживчого кооперативу, благодійного чи іншого фонду. 5. Дія цього Закону не поширюється на юридичних осіб - казенні підприємства. 6. Дія цього Закону поширюється на юридичні особи - підприємства, об'єкти права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів. 7. До відносин, що регулюються цим Законом, за участю кредиторів -іноземних осіб, застосовуються положення цього Закону, якщо інше не передбачене міжнародним договором України, ратифікованим Верховною Радою України. 8. Рішення судів іноземних держав у справах про банкрутство визнаються на території України відповідно до міжнародного договору України, ратифікованого Верховною Радою України. За відсутності міжнародних договорів України рішення судів іноземних держав по справах про банкрутство визнаються на території України взаємно, якщо інше не передбачено законом. |
| -36- Кабінет Міністрів України Пункт 2 статті 5 доповнити абзацом другим такого змісту: "Кредитор, державна податкова адміністрація до письмової заяви про порушення справи про банкрутство додають документи, що підтверджують їх вимогу про сплату боргу боржником та попередження його про порушення справи про банкрутство у разі несплати боргу протягом 21 календарного дня". | Враховано редакційно , див. ст. 7 | |||
| -37- Кабінет Міністрів України Пункт 3 статті 5 викласти в такій редакції "3. Боржник або орган, уповноважений здійснювати управління майном боржника, до письмової заяви про порушення справи про банкрутство додають: а) бухгалтерську та статистичну звітність у повному обсязі, завірену керівником та бухгалтером підприємства-боржника; б) повний перелік кредиторів із зазначенням їх реквізитів та суми боргу; в) перелік та повний опис заставленого майна із зазначенням його місцезнаходження та вартості на момент застави". | Враховано редакційно , див. ст. 7 | |||
| -38- Кабінет Міністрів України Доповнити статтю 5 новим пунктом 4 такого змісту: "4. У разі коли справа про банкрутство порушується за заявою підприємства-боржника, боржник може подати план реорганізації, що передбачає можливість часткового або повного скасування боргів за погодженням з кредиторами, сума боргу перед якими перевищує дві третини загальної суми боргу. Цей план надсилається судом на експертизу до Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій. У разі погодження Агентством з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій запропонованого плану державні підприємства вносяться до реєстру неплатоспроможних підприємств та організацій, що підлягають реформуванню, а арбітражний суд ухвалою зобов`язує підприємство звітувати двічі на рік перед судом та кредиторами про проведення реорганізації. У разі невиконання плану реорганізації підприємства-боржника арбітражний суд негайно порушує справу про його ліквідацію". див.ст.53 | Враховано редакційно | |||
| -39- Кінах А.К. (в.о. № 128) Доповнити розділ І статею такого змісту: "Стаття 6. Державне Агентство України з питань банкрутства 1. Розробку та реалізацію державної політики, спрямованої на запобігання банкрутству державних підприємств, організацій, установ (далі - державних підприємств), а також інших юридичних осіб, здійснює Державне Агентство України з питань банкрутства (далі - Агентство з питань банкрутства). 2. Основними завданнями Агентства з питань банкрутства є: реалізація заходів щодо запобігання банкрутства державних підприємств, організацій, установ, господарських товариств, частка у яких належить державі, а також інших юридичних осіб; представництво інтересів держави в справах про банкрутство державних підприємств та у ліквідаційних комісіях державних підприємств-банкрутів; представництво інтересів держави, державних органів та підприємств як кредиторів в справах про банкрутство інших юридичних осіб та у їх ліквідаційних комісіях; виконання функцій розпорядника майна щодо державних підприємств; здійснення заходів по реорганізації та санації державних підприємств, щодо яких порушені справи про банкрутство; організація підготовки та навчання фахівців з питань банкрутства; визначення засобів масової інформації, у яких можуть бути опубліковані оголошення про банкрутство. 3. Агентство з питань банкрутства виконує також інші функції відповідно до цього Закону та Положення про Агентство з питань банкрутства, яке затверджується Президентом України." | Враховано редакційно частково, див. ст. 2 | |||
| -40- Гавриш С.Б. (в.о. № 176) В проекті відсутній механізм захисту вкладів населення у випадку банкрутства банка. | ||||
| -41- Гавриш С.Б. (в.о. № 176) Суб'єктами банкрутства, як вони визначені в ст. 2 не є комерційні організації, що діють у формі споживчого кооперативу, благодійного чи іншого фонду. | Відхилено | |||
| 20. | Розділ ІІ Провадження у справах про банкрутство | Розділ ІІ Провадження у справах про банкрутство | ||
| 21. | Стаття 6. Підстава для порушення справи про банкрутство | Стаття 6. Підсудність, право та підстава порушення справи про банкрутство | ||
| 22. | 1. Підставою для порушення справи про банкрутство може бути: | -42- Семенюк В.П. (реєстр. картка № 370) У п. 1 статті 6 після слова "... прокурора..." додати "у випадках виявлення ним ознак навмисного або фіктивного банкрутства". Статтю 6 доповнити пунктом 3 наступного змісту: "Усі справи про банкрутство підприємств розглядаються арбітражними судами за місцем знаходження підприємств боржників, вказаних у його установчих документах. Вищий арбітражний суд розглядає справи про банкрутство лише у порядку нагляду відповідно до статті 10 АПК України". | Враховано редакційно частково, див. ст. 6 | 1. Справи про банкрутство розглядаються арбітражним судом за місцезнаходженням боржника. |
| -43- Гавриш С.Б. (в.о. № 176) П.1 ст. 6 викласти в такій редакції: "Підставою для порушення справи про банкрутства може бути письмова заява до арбітражного суду будь-кого з кредиторів або прокурора, а також оголошення боржником про своє банкрутство в порядку, передбаченому ст. 42 цього Закону". | Враховано редакційно частково | |||
| 23. | письмова заява до арбітражного суду будь-кого з кредиторів або прокурора, органів державної податкової служби та інших органів стягнення (чи органу, уповноваженого здійснювати управління майном боржника, - для державних підприємств), а також оголошення боржником про своє банкрутство в порядку, передбаченому статтею 42 цього Закону. | -44- Шеховцов О.Д. (в.о. № 52) В статті 6 вилучити частину 2 (щодо межі в 10 тис. гривень), зробивши част. 3 частиною 2. | Відхилено | |
| 24. | 2. Кредитор або орган стягнення може звернутись до арбітражного суду із заявою про порушення справи про банкрутство юридичної особи у разі коли остання неспроможна задовольнити протягом одного місяця визнані нею претензійні вимоги або сплатити борг з виконавчими документами або розпорядженнями органів стягнення. | 2. Право на звернення до арбітражного суду з заявою про порушення справи про банкрутство має боржник, кредитор. 3. Справа про банкрутство порушується арбітражним судом, якщо у сукупності вимоги кредиторів до боржника складають не менше десяти тисяч гривень, які не були задоволені протягом трьох місяців після установленого для цього строку, якщо інше не передбачено законом. | ||
| 25. | Стаття 7. Заява про порушення справи про банкрутство | -45- Шеховцов О.Д. (в.о. № 52) В статті 7: в частині 1, абзаці 7 (сума заборгованості) після слів "вихідної допомоги працівникам боржника" додати: "соціальних виплат, які здійснюються суб`єктом підприємницької діяльності відповідно до законодавства"; частину 5 вилучити; в частині 10 другий абзац (щодо 10 тис. гривень) вилучити; в частині 14 (повноваження прокурора) в абзаці 4 після слів "кредитора держави" додати: ",працівники боржника"; в частині 17 додати: "Від сплати мита звільняються кредитори працівники боржника." | Стаття 7. Заява про порушення справи про банкрутство | |
| 26. | 1. Заява про порушення справи про банкрутство повинна містити: | 1. Заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі і повинна містити: | ||
| 27. | найменування арбітражного суду, до якого подається заява; | найменування арбітражного суду, до якого подається заява; | ||
| 28. | найменування боржника, його юридичну адресу, номери рахунків боржника в установах банків (для банків - номери кореспондентських рахунків в установах Національного банку України); | найменування (прізвище, ім`я, по-батькові) боржника, його поштову адресу, номери рахунків боржника в установах банків (для банків - номери кореспондентських рахунків в установах Національного банку України); | ||
| 29. | найменування банків, що здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника; | найменування (прізвище, ім`я, по-батькові) кредитора, його поштову адресу, якщо кредитор є юридична особа, коли кредитор - фізична особа в заяві зазначається прізвище, ім`я та по-батькові, а також адреса проживання за пропискою, номер, що ідентифікує платника податків; | ||
| 30. | виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника з зазначенням розміру боргу. | перелік документів, що додаються до заяви. | ||
| 31. | 2. До заяви додаються документи, що підтверджують неплатоспроможність боржника. | 2. Боржник додає до письмової заяви про порушення справи про банкрутство документи, що містять: розмір вимог кредиторів по грошових зобов'язаннях у розмірі, який не оспорюється боржником; розмір заборгованості по обов'язкових платежах; розмір заборгованості по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю і здоров'ю, виплаті заробітної плати та вихідної допомоги працівникам боржника, виплати винагороди по авторських договорах; виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника з зазначенням суми відсотків боргових вимог заявника, штрафів та пені, а також строк їх виконання, реквізити вміщеного до картотеки платіжного документа про безспірне списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його вміщення до картотеки; відомості про прийняття до провадження судами, арбітражними судами позовних заяв до боржника, а також виконавчі документи, пред'явлені до безспірного (безакцептного) списання; відомості про наявність у боржника майна, в тому числі грошових сум та дебіторської заборгованості; найменування банків, що здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника; рішення власника майна (або органу, уповноваженого управляти майном) боржника про дозвіл на звернення боржника в арбітражний суд з заявою крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті; бухгалтерський баланс на останню звітну дату, завірений керівником та бухгалтером підприємства-боржника; повний перелік кредиторів із зазначенням їх реквізитів та суми боргу (реєстр кредиторів), а також перелік боржників; перелік та повний опис заставленого майна із зазначенням його місцезнаходження та вартості на момент виникнення права застави; протокол зборів працівників боржника, на якому обраний представник працівників боржника для участі в арбітражному процесі по справі про банкрутство, якщо збори проведені до подачі заяви; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника. Заява боржника підписується керівником боржника - суб'єкта підприємницької діяльності. | ||
| 32. | 3. У заяві можуть бути зазначені й інші відомості, якщо вони підтверджують неплатоспроможність або неправомірні дії боржника і обгрунтованість вимог заявника. | 3. Боржником заява подається в арбітражний суд за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено законом. 4. Боржник зобов`язаний звернутися в місячний строк в арбітражний суд з заявою про порушення справи про банкрутство у випадках виникнення таких обставин: якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному об`ємі перед іншими кредиторами; якщо орган боржника, уповноважений відповідно до установчих документів чи законодавства на прийняття рішення про ліквідацію боржника, прийняв рішення про звернення в арбітражний суд з заявою боржника про порушення справи про банкрутство; якщо при ліквідації боржника не в зв'язку з процедурою банкрутства встановлена неможливість задоволення вимог кредиторів в повному обсязі; в інших випадках, передбачених цим Законом. 5. У разі коли справа про банкрутство порушується за заявою боржника, заснованого на державній формі власності, боржник зобов'язаний подати погоджений з органом уповноваженим управляти майном план санації в тому числі і шляхом реструктуризації, що передбачає можливість відстрочки та (або) розстрочки або санацію (прощення) частки боргів за погодженням з кредиторами, сума боргу перед якими перевищує дві третини загальної суми боргу. 6. Заява кредитора повинна містити крім положень, передбачених частиною першою цієї статті: розмір вимог кредитора до боржника з зазначенням розміру відсотків, неустойки (штрафу, пені), які підлягають виплаті; документи, що підтверджують зобов'язання боржника перед кредитором, з якого виникла вимога, а також строк його виконання; перелік документів, які додаються до заяви кредитора, що підтверджують: зобов'язання боржника перед кредитором, а також наявність і розмір заборгованості по зазначених обставинах; інші обставини, на яких грунтується заява кредитора. 7. До заяви кредитора при наявності додаються: рішення суду, арбітражного суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; виконавчі документи (виконавчий лист, акцентовані боржником платіжні вимоги, виконавчий напис нотаріуса, тощо) або докази, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість вимоги, забезпеченої певними активами боржника, перевищує ринкову вартість таких активів (у випадках, коли єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника). 8. Кредитори мають право об'єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією заявою кредиторів. Така заява підписується всіма кредиторами, які об'єднали свої вимоги. 9. До заяви порушення справи про банкрутство додаються докази того, що сума підтверджених вимог перевищує суму в десять тисяч гривень, якщо інше не передбачено цим Законом. 10. До заяви податкового органу чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю чи своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах в установленому законодавством порядку. 11. З моменту прийняття арбітражним судом до провадження заяви про порушення справи про банкрутство вводиться мораторій на виплату грошових зобов'язань та обов'язкових платежів. Кредитори не вправі звертатися до боржника з вимогами про задоволення зобов`язань в індивідуальному порядку. 12. При проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляють збори (комітет) кредиторів, створені відповідно до цього Закону. 13. Заява кредитора може грунтуватися на об'єднаній заборгованості по різних зобов'язаннях. 14. Кредитор зобов'язаний при поданні заяви про порушення справи про банкрутство надіслати боржнику копію заяви та доданих до неї документів. 15. Суд має право, у будь-який момент після подання заяви про порушення справи про банкрутство за власним розсудом або за поданням кредитора постановою зобов'язати боржника (його керівників або представників) надати доступ представникам суду або кредиторам до документації боржника, яка свідчить про його фінансовий стан та активи, включаючи інформацію щодо його кредиторів та боржників. 16. Якщо на момент подання заяви про порушення справи про банкрутство в суд вже надійшли одна або кілька заяв щодо одного боржника, суд розглядає всі заяви сукупно, включаючи заяву кредитора або боржника, що подана останньою. 17. Заява боржника чи кредитора про порушення справи про банкрутство оплачується державним митом згідно закону. | ||
| 33. | Стаття 8. Відмова у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство | Стаття 8. Прийняття або відмова у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство | ||
| 34. | 1. Арбітр відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо: | -46- Гавриш С.Б. (в.о. № 176) П. 1 ст. 8 викласти в такій редакції: "Арбітр відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи банкрутство, якщо подано заяву про визнання банкрутом ліквідованої юридичної особи". | Враховано редакційно | 1. Суддя арбітражного суду зобов'язаний прийняти заяву про порушення справи про банкрутство, подану з дотриманням вимог Арбітражного процесуального кодексу України і цього Закону. 2. Суддя арбітражного суду відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо: боржник не є суб'єктом підприємницької діяльності та не включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; |
| 35. | боржник не є юридичною особою або не включений до Державного реєстру звітних (статистичних) одиниць України; | подано заяву про порушення справи про банкрутство ліквідованої або реорганізованої (крім реорганізації у формі перетворення) юридичної особи відносно юридичної особи-боржника уже порушено справу про банкрутство; | ||
| 36. | подано заяву про визнання банкрутом ліквідованої юридичної особи. | якщо вимоги кредиторів в сумі складають менше 10 тис. гривен, якщо інше не передбачене цим Законом; вимоги кредиторів повністю забезпечені заявою. | ||
| 37. | 2. У разі відмови у прийнятті заяви виноситься ухвала, яка надсилається заявнику не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви. | -47- Кабінет Міністрів України У частині 2 ст. 8 вилучити все, що стосується розпорядження майном, та призначення розпорядника майна; | Враховано редакційно | 3. У разі відмови у прийнятті заяви виноситься ухвала, яка надсилається заявнику не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви разом з заявою та доданими до неї документами. |
| 38. | 3. Ухвалу про відмову у прийнятті заяви може бути перевірено в порядку нагляду. У разі скасування цієї ухвали заява вважається поданою в день первісного звернення до суду. | -48- Кабінет Міністрів України Частину 3 ст. 8 перенести третім абзацом у частину третю статті 13. | Враховано редакційно | 4. Ухвалу про відмову у прийнятті заяви може бути перевірено в порядку нагляду. У разі скасування цієї ухвали заява вважається поданою в день первісного звернення до суду. |
| -49- Шеховцов О.Д. (в.о. № 52) В статті 8 в частині 5 вилучити абзац 5 (щодо 10 тис.грн.) | Відхилено | |||
| 39. | Стаття 9. Повернення заяви про порушення справи про банкрутство | Стаття 9. Повернення заяви про порушення справи про банкрутство | ||
| 40. | 1. Арбітр не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву кредитора, прокурора, органу стягнення і додані до неї документи без розгляду, якщо: | 1. Суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, якщо: | ||
| 41. | заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено; | заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено; | ||
| 42. | у заяві не зазначено повне найменування кредитора, органу стягнення або боржника, їх юридична (поштова) адреса та інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону; | у заяві не зазначено повне найменування кредитора або боржника, їх юридична адреса та інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону; | ||
| 43. | не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку і розмірі; | не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку і розмірі; | ||
| 44. | не подано доказів звернення до установи банку за одержанням з боржника заборгованості, якщо вона відповідно до законодавства має бути одержана через банк; | не подано доказів звернення до установи банку за одержанням з боржника заборгованості, якщо вона відповідно до законодавства має бути одержана через банк; | ||
| 45. | заявником не дотриманий строк, зазначений у пункті 2 статті 6 цього Закону. | заявником не дотриманий строк, зазначений у статті 1 цього Закону. Суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство відповідно до ст. 63 АПК крім випадків, передбачених у пунктах 5, 6, 7 частини першої цієї статті, а також у випадках недотримання строків, передбачених цим Законом. | ||
| 46. | 2. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до арбітражного суду, яке здійснюється в загальному порядку, після усунення допущеного порушення. | 2. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до арбітражного суду, яке здійснюється в загальному порядку, після усунення допущеного порушення. 3. Якщо про визнання боржника банкрутом подається кілька заяв і одна заява повертається без розгляду, суддя розглядає інші заяви. 4. Ухвала судді про повернення заяви без розгляду може бути перевірено в порядку нагляду за заявою заявника, боржника або будь-якого з його кредиторів, прокурора. | ||
| 47. | Стаття 10. Відкликання заяви про порушення справи про банкрутство | Стаття 10. Відкликання заяви про порушення справи про банкрутство | ||
| 48. | Заява про порушення справи про банкрутство може бути відкликана заявниками до опублікування в офіційному друкованому органі Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство. | -50- Семенюк В.П. (реєстр. картка № 370) У статті 10 після слів "Кабінету Міністрів України" додати "та засобах масової інформації відповідної Ради народних депутатів" і далі по тексту. | Відхилено | 1. Заява про порушення справи про банкрутство може бути відкликана заявниками до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про прийняття рішення про порушення справи про банкрутство або після такого опублікування, якщо протягом місячного строку не надійшло заяв кредиторів. 2. Суд виносить ухвалу про відкликання заяви, якщо це не порушує права боржника та кредиторів. |
| -51- Гавриш С.Б. (в.о. № 176) Ст. 10 викласти в такій редакції: "Заява про порушення справи про банкрутство може бути відкликана заявниками до опублікування в офіційному друкованому органі Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або місцевої преси оголошення про порушення справи про банкрутство" . | Враховано редакційно частково | |||
| 49. | Стаття 11. Порушення провадження у справі про банкрутство | -52- Шеховцов О.Д. (в.о. № 52) В статті 11: в частині 1 після слів "якщо він є заявником," додати: "представнику працівників боржника"; в частині 2 після слів "ухвала надсилається також" додати: "державному органові з питань банкрутства,"; в частині 13 (відзив боржника) в абзаці 3 замість слів "по оплаті праці працівників боржника" записати: "з оплати праці та інших обов`язкових платежів працівникам боржника та раніше звільненим працівникам". | Враховано редакційно частково | Стаття 11. Порушення провадження у справі про банкрутство |
| 50. | 1. Арбітр, прийнявши заяву, не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить і надсилає боржникові, власникові його майна або уповноваженому ним органу, кредиторам та банкам, що здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника, державній податковій інспекції за місцезнаходженням боржника та прокуророві, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій зазначаються відомості про прийняття заяви і призначення справи до розгляду у попередньому засіданні, час і місце його проведення, а також витребуються необхідні для розгляду справи бухгалтерський баланс та інші документи, що свідчать про фінансове і майнове становище боржника. | 1. Суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам ухвалу про порушення провадження у справі та введення розпорядження майном і призначає розпорядника майна. Якщо при прийнятті заяви призначити розпорядника майна неможливо, суддя приймає рішення про призначення розпорядника майна не пізніше десяти днів з дня прийняття зазначеної заяви, якщо інше не передбачене цим Законом. 2. З метою виявлення всіх кредиторів і можливих санаторів арбітражний суд своєю ухвалою про порушення провадження по справі про банкрутство зобов'язує заявника подати до офіційного друкованого органу в семиденний строк оголошення за свій рахунок про порушення справи про банкрутство та зобов'язує боржника повідомити всіх кредиторів, в тому числі і не вказаних в заяві про порушення проти нього справи про банкрутство. Газетне оголошення має містити повне найменування боржника, його юридичну адресу, банківські реквізити, найменування та адресу арбітражного суду, номер справи. | ||
| 51. | 2. Якщо справа порушується проти державного підприємства, то ухвала надсилається також органові, що здійснює управління майном боржника, та державним органам приватизації. | 3. Якщо заявник не виконує вимоги ухвали щодо публікації оголошення в призначений строк, арбітражний суд має право залишити заяву про порушення справи про банкрутство без розгляду. | ||
| 52. | 3. Якщо боржником є державне підприємство, щодо якого є рішення про приватизацію, то арбітр виносить ухвалу про призупинення процесу приватизації до припинення провадження у справі про банкрутство. | 5. Якщо боржником є державне підприємство, щодо якого є рішення про приватизацію, суддя виносить ухвалу про призупинення процесу приватизації до припинення провадження у справі про банкрутство. Ухвала надсилається органові, що здійснює управління майном боржника, державному органові з питань банкрутства та відповідному державному органу приватизації. | ||
| 53. | 4. Якщо порушено провадження у справі про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності, достовірність і повнота бухгалтерського балансу та іншої інформації про фінансове і майнове становище боржника повинна бути підтверджена аудиторським висновком який подається заявником. | 6. Після залишення заяви первісного заявника без розгляду арбітражний суд вирішує питання про порушення справи про банкрутство за заявою іншого кредитора відповідно до календарної черговості її надходження до арбітражного суду. | ||
| 54. | 5. З моменту винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство власник майна боржника або уповноважений ним орган позбавляються права на реорганізацію або ліквідацію юридичної особи - боржника. | 7. З дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство власник майна боржника або уповноважений ним орган може реорганізувати або ліквідувати юридичну особу - боржника в порядку визначеному цим Законом. | ||
| 55. | 6. Ця ухвала може бути перевірена в порядку нагляду. | -53- Кожин Б.Б. (реєстр. картка № 317) Частину 6 статті 11 викласти у наступній редакції: "За наявності документів про неплатоспроможність боржника арбітражний суд зобов'язаний у встановлені цим Законом терміни винести ухвалу про порушення провадження про банкрутство. Ця ухвала може бути перевірена у порядку нагляду." | Враховано редакційно | 8. Арбітражний суд в ухвалі про порушення справи про банкрутство може зобов'язати боржника подати аудиторський висновок або провести аудит. Якщо у боржника немає для цього коштів, арбітражний суд може призначити аудит за рахунок кредитора лише за згодою останнього. Відсутність аудиторського висновку не зупиняє розгляд справи про банкрутство та не є підставою для її припинення. 9. Для визначення фінансового стану боржника при підготовці справи до розгляду або під час її розгляду арбітражний суд може назначити експертизу. Експертиза провадиться державним органом з питань банкрутства з залученням для її проведення спеціалістів в установленому порядку. 10. Після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі заяви з майновими вимогами до боржника згідно зі статтею 15 Закону мають право подавати всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань. 11. Кредитор за заявою якого порушено справу про банкрутство, має право заявити додаткові майнові вимоги до боржника у межах місячного строку, встановленого у статті 15 Закону, навіть якщо ці вимоги мають спірний характер. 12. Кредитор, майнові вимоги якого забезпечені заставою, має право заявити згідно зі статтею 15 Закону вимоги до боржника на суму, що не забезпечена заставою, або на суму різниці між розміром повної вимоги і можливою виручкою від продажу предмета застави, якщо вартість предмета застави недостатня для повного задоволення його вимоги. 13. Боржник в п'ятиденний строк з дня отримання ухвали про порушення справи про банкрутство зобов'язаний направити в арбітражний суд, заявнику відзив на таку заяву, а також повідомити всіх кредиторів, в тому числі і не вказаних в заяві, про порушення відносно нього справи про банкрутство. 14. Відзив боржника повинен містити: наявні у боржника заперечення щодо вимог заявника; загальна сума заборгованості боржника перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі працівників боржника, а також заборгованості зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів); відомості про наявне у боржника майно, в тому числі і кошти, які знаходяться на його рахунках в банках чи інших кредитних установах, поштові адреси банків та інших кредитних установ. 15. При підготовці справи до розгляду арбітражний суд розглядає обгрунтованість заперечень боржника. За результатами розгляду заперечень боржника виноситься ухвала суду, в якій вказується розмір вимог кредиторів, у відношенні яких вимоги визнаються дійсними. Ухвала є підставою для визначення числа голосів кредиторів на їх зборах відносно суми вимог. 16. Ця ухвала може бути перевірена в порядку нагляду. 17. Відсутність відзиву не зупиняє провадження у справі. 18. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство суддя приймає рішення: про порушення провадження у справі про банкрутство; про забезпечення майнових інтересів кредиторів; а також: або про розпорядження майном та призначення розпорядника майна; або про санацію в тому числі і шляхом реструктуризації; або про визнання боржника банкрутом і призначення ліквідаційної процедури; або про відмову у визнанні боржника банкрутом; або про відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство. |
| -54- Кабінет Міністрів України У статті 11: частину восьму викласти в такій редакції: "Для визначення фінансового стану боржника при підготовці справи до розгляду або під час її розгляду арбітражний суд може назначити експертизу. Експертиза державних підприємств провадиться державним органом з питань банкрутства, підприємств з пакетами акцій, паями та частками господарських товариств, що належать державі - органом з управління державними корпоративними правами."; у частині дванадцятій виключити слова "а також повідомити всіх кредиторів, в тому числі і не вказаних в заяві про порушення відносно нього справи про банкрутство"; частину сімнадцяту перенести в статтю 4. | Враховано редакційно частково | |||
| 56. | Стаття 12. Забезпечення майнових інтересів кредиторів, органів стягнення | Стаття 12. Забезпечення майнових інтересів кредиторів | ||
| 57. | 1. Арбітражний суд може за клопотанням заявника або за своєю ініціативою: | -55- Кабінет Міністрів України Пункт 1 частини 1 ст. 12 викласти в такій редакції: "1) ввести контроль за розпорядженням майном, призначити розпорядника майна у встановленому цим Законом порядку". | Враховано редакційно | 1. Арбітражний суд може за клопотанням сторін або учасників у справі чи за своєю ініціативою вживати таких заходів щодо забезпечення вимог кредиторів: |
| 58. | накласти арешт на все або частину майна чи грошових сум, що належать боржникові або особам, які несуть відповідальність за його зобов'язаннями; | |||
| 59. | заборонити службовим особам боржника чи власнику його майна або уповноваженому ним органу вчиняти певні дії чи забороняти іншим особам вчиняти дії, що стосуються майнових активів боржника; | |||
| 60. | зупинити стягнення платежів на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. | |||
| 61. | 2. Про забезпечення майнових інтересів кредиторів, органів стягнення виноситься ухвала. | |||
| 62. | 3. Ця ухвала може бути перевірена в порядку нагляду. | |||
| 63. | 4. Питання про скасування ухвали щодо забезпечення майнових інтересів кредиторів, органу стягнення вирішується відповідно до статті 68 Арбітражного процесуального кодексу України. | |||
| 64. | Стаття 13. Попереднє засідання арбітражного суду | |||
| 65. | 1. У попередньому засіданні, яке проводиться не пізніше ніж через місяць з дня порушення провадження у справі про банкрутство, арбітражний суд оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін і банків, розглядає їх клопотання. За результатами попереднього засідання арбітражний суд ухвалою призначає розпорядника майна боржника та зобов'язує заявника подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство, в якому повинні міститися: повне найменування боржника, його юридична адреса, банківські реквізити, найменування та адреса арбітражного суду, номер справи. | -56- Семенюк В.П. (реєстр. картка № 370) У пункті 1 статті 13 після слів "Кабінету Міністрів України" додати "та засобах масової інформації відповідної Ради народних депутатів" і далі по тексту. | Відхилено | |
| -57- Гавриш С.Б. (в.о. № 176) Ст. 13 викласти в такій редакції: "1. У попередньому засідання, яке проводиться не пізніше ніж через місяць з дня порушення провадження у справі про банкрутство, арбітражний суд оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін і банків, розглядає їх клопотання. За результатами попереднього засідання арбітражний суд ухвалою призначає розпорядника майна боржника та зобов'язує заявника подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України або місцевої преси оголошення про порушення справи про банкрутство, в якому повинні міститися: повне найменування боржника, його юридична адреса, банківські реквізити, найменування та адреса арбітражного суду, номер справи. 2. Метою зазначеного оголошення є виявлення всіх кредиторів і можливих санаторів. 3. На попередньому засідання виноситься ухвала про усунення власника майна підприємства-боржника, а також підприємця - фізичної особи або уповноваженої ним особи від виконання обов'язків щодо розпорядження майном боржника. 4. Копію ухвали арбітражний суд надсилає державній податковій інспекції за місцезнаходженням боржника". | Враховано редакційно | |||
| 66. | 2. Метою зазначеного оголошення є виявлення всіх кредиторів і можливих санаторів. | -58- Шеховцов О.Д. (в.о. № 52) В статті 13 в частині 2 додати: ", державний орган з питань банкрутства, представника працівників боржника." | ||
| 67. | 3. На попередньому засіданні виноситься ухвала про усунення власника майна підприємства-боржника або уповноваженої ним особи від виконання обов'язків щодо розпорядження майном боржника. | |||
| 68. | 4. Копію ухвали арбітражний суд надсилає державній податковій інспекції за місцезнаходженням боржника. | -59- Кабінет Міністрів України Частину 7 ст. 13 доповнити словами: "та призначає розпорядника майном боржника". | ||
| 69. | Стаття 14. Розпорядник майна боржника | |||
| 70. | 1. Арбітражний суд покладає на банк, що здійснює розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника, на державні органи приватизації, якщо боржником є державне підприємство чи організація, або на іншу особу за пропозицією боржника чи кредиторів повноваження щодо розпорядження і контролю за майном боржника. | -60- Шеховцов О.Д. (в.о. № 52) В статті 14 в частині 20 (виплати працівниками під час мораторію) після слів "здоров`ю та життю", додати "соціальних виплат". | Враховано редакційно | |
| -61- Кабінет Міністрів України Частину 1 ст. 14 викласти у такій редакції: "1. За результатами попереднього засідання арбітражний суд за пропозицією заявника приймає рішення про введення процедури контролю за розпорядженням майном і призначає розпорядника майном боржника". | Враховано редакційно | |||
| -62- Гавриш С.Б. (в.о. № 176) П. 1 ст. 14 викласти в такій редакції: "Арбітражний суд покладає на банк, що здійснює розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника, на державні органи приватизації, якщо боржником є державне підприємство чи організація, або на іншу особу за пропозицією кредиторів повноваження щодо розпорядження і контролю за майном боржника". | ||||
| 71. | 2. Розпорядником майна комерційного банку призначається Національний банк України, який здійснює ці повноваження згідно з правами, передбаченими статтею 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність". | -63- Кабінет Міністрів України Частину 2 ст. 14 доповнити словами "з одночасним прийняттям рішення про встановлення винагороди розпоряднику майном за здійснення ним функцій контролю за розпорядженням майном боржника". | ||
| 72. | 3. Повноваження розпорядника майна, крім повноважень розпорядника майна комерційного банку визначаються Кабінетом Міністрів України. Розпорядник майна несе відповідальність за неналежне здійснення своїх повноважень. Повноваження розпорядника майна втрачають силу з моменту відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора або укладення мирової угоди чи прийняття рішення про санацію. | -64- Кабінет Міністрів України Частину 3 ст. 14 викласти у такій редакції: "3. Розпорядник майном призначається з числа осіб, які мають ліцензію на право такої діяльності". | Враховано редакційно | |
| 73. | 4. Розпорядник майна не має права втручатись в оперативно-господарську діяльність боржника, якщо ця діяльність не стосується відчуження або надання належного йому майна в користування. | -65- Кінах А.К. (в.о. № 128) Ст. 14 викласти в такій редакції: "Стаття 17. Розпорядник майна боржника 1. Арбітражний суд до винесення ухвали про санацію боржника або до визнання боржника банкрутом може за клопотанням кредитора-заявника, а після скликання зборів кредиторів - за їх пропозицією призначити юридичну або фізичну особу розпорядником майна боржника. Кредитор та юридичні особи, учасником яких є кредитор, не можуть бути розпорядником майна. 2. Розпорядником майна комерційного банку призначається Національний банк України, який здійснює ці повноваження згідно з правами, передбаченими Законом України "Про банки і банківську діяльність". 3. Розпорядником майна державного підприємства призначається Агентство з питань банкрутства. 4. Основною функцією розпорядника майна є контроль за підприємницькою і господарською діяльністю боржника з метою збереження його майна і грошових коштів боржника для задоволення претензій кредиторів. 5. Розпорядник майна: 1) дає згоду на проведення боржником операцій по відчуженню майна та використанню грошових коштів понад суму, встановлену ухвалою про його призначення; 2) у разі здійснення вказаних у пункті 1 частини 5 цієї статті операцій без згоди розпорядника зупиняє або припиняє їх проведення, а також відстороняє від роботи винних у цьому посадових осіб; 3) здійснює постійний контроль за господарською діяльністю боржника; 4) перевіряє правильність проведення розрахунків за зобов`язаннями боржника; 5) забезпечує зосередження грошових коштів боржника на його основному розрахунковому рахунку; 6) у разі виявлення порушень, пов`язаних з обліком майна і матеріальних цінностей, а також розрахунками боржника, що можуть свідчити про злочинну діяльність або створення умов для такої діяльності, передає наявну інформацію та матеріали з цих питань відповідним правоохоронним органам. 6. Розпорядник майна має право: 1) знайомитись з усією документацією, що стосується діяльності боржника, включаючи документи, що містять комерційну таємницю, після прийняття зобов'язання про її збереження; 2) отримувати інформацію про рух грошових коштів боржника на його рахунках як від самого боржника, так і від кредитної установи, що його обслуговує; 3) отримувати інформацію щодо зобов`язань боржника перед іншими юридичними та фізичними особами. 7. Розпорядник майна не має права втручатись в оперативно-господарську діяльність боржника, за винятком повноважень, передбачених частинами 5 та 6 цієї статті. 8. За невиконання розпоряджень розпорядника майна посадові особи боржника несуть дисциплінарну, майнову, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України. 9. Розпорядник майна-юридична особа призначає представника, який від її імені здійснює функції, зазначені в частинах 4-6 цієї статті. 10. Фізичні особи, які можуть бути призначені розпорядником майна, або представляють юридичних осіб-розпорядників майна, повинні мати відповідну професійну підготовку та пройти атестацію в порядку, визначеному Агентством з питань банкрутства. Агентство з питань банкрутства веде реєстр осіб, які можуть бути розпорядниками майна боржника. 11. Розпорядник майна несе відповідальність за неналежне здійснення своїх повноважень. 12. Арбітражний суд на прохання зборів (комітету) кредиторів, а у випадку неналежного виконання розпорядником покладених на нього обов`язків також за власною ініціативою може своєю ухвалою замінити розпорядника майна іншою особою. 13. Якщо боржником є державне підприємство, то розпорядником його майна призначається Агенство з питань банкрутства. | ||
| 74. | 5. Якщо боржником є державне підприємство, то призначення розпорядника майна є обов'язковим. | -66- Семенюк В.П. (реєстр. картка № 370) У пункті 5 статті 14 після слів "...державне підприємство..." додати "чи підприємство комунальної власності" і далі по тексту. | ||
| -67- Кабінет Міністрів України Частину 7 ст. 14 викласти у такій редакції: "7. Розпорядник майном призначається на термін до введення однієї з процедур: судова санація, мирова угода, банкрутство або винесення рішення про припинення провадження у справі". | Враховано редакційно | |||
| -68- Кабінет Міністрів України У абзаці 5 частини 8 ст. 14 після слів "інших осіб" доповнити словами "(аудиторів, консультантів тощо)"; | Відхилено | |||
| -69- Кабінет Міністрів України Частину 9 ст. 14 викласти у такій редакції: "9. Розпорядник майном підприємства-боржника має право робити обов'язкові приписи або накладати заборону на дії керівництва підприємства-боржника у разі здійснення його адміністрацією передачі або відчуження в інший спосіб належного йому майна. З метою забезпечення майнових вимог кредиторів розпорядник майном може звертатися до суду з клопотанням про застосування таких додаткових заходів: накладення арешту на майно і кошти, що належать боржнику; зупинення стягнення, зверненого на майнові активи боржника на підставі виконавчого або іншого документа, за яким списання здійснюється у безспірному порядку; заборона власнику майна боржника вчиняти певні дії щодо його реорганізації чи ліквідації". | Враховано редакційно | |||
| -70- Кабінет Міністрів України Абзац 2 частини 11 ст. 14 виключити. | Враховано | |||
| -71- Кабінет Міністрів України У частині 17 ст. 14 слова "покладаються ухвалою арбітражного суду на розпорядника майна" замінити словами "покладаються на іншу посадову особу боржника". | Враховано редакційно | |||
| -72- Кабінет Міністрів України В частині 24 ст. 14: у абзаці першому слова "визначену зборами кредиторів" замінити словами "визначену заявником (ами)", тому що збори кредиторів відбудуться тільки через декілька місяців після призначення розпорядника майном; абзац другий доповнити словами "у разі подання заяви державним органом"; доповнити частину новим абзацом: "Винагорода розпоряднику майном виплачується за рахунок коштів боржника або заявника. Ці витрати включаються до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство і відшкодовуються згідно з черговістю задоволення вимог". Див. ст. 27 | ||||
| 75. | Стаття 15. Виявлення кредиторів і санаторів | |||
| 76. | 1. Кредитори, органи стягнення у місячний термін з дня опублікування в офіційному друкованому органі Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство подають до арбітражного суду письмові заяви з майновими вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Арбітражний суд за результатами розгляду цих вимог своєю ухвалою визнає їх чи відхиляє. Зазначена ухвала може бути перевірена у порядку нагляду. | -73- Семенюк В.П. (реєстр. картка № 370) У пункті 1 статті 15 після слів "Кабінету Міністрів України" додати "та засобах масової інформації відповідної Ради народних депутатів" і далі по тексту. | Відхилено | |
| -74- Шеховцов О.Д. (в.о. № 52) Статтю 15 частину 1 доповнити абзацом такого змісту: "В цей же термін банки, які обслуговують боржника, зобов`язані подати до арбітражного суду інформацію про всіх кредиторів, вимоги яких пред`явлені банкам до безспірного виконання в установленому законодавством порядку. Арбітражний суд своєю ухвалою визнає відповідні вимоги до боржника незалежно від подання заяв кредиторами і покладає на боржника обов`язок повідомити кредиторів про провадження справи про банкрутство. В разі відхилення арбітражним судом зазначених вимог кредиторів суд надсилає їм відповідне повідомлення з пропозицією подати свої відозви протягом п`яти днів з моменту отримання повідомлення. Арбітражний суд протягом десяти днів з моменту отримання відозв приймає остаточне рішення щодо визнання вимог кредиторів." | ||||
| 77. | 2. За подання заяви кредиторів справляється державне мито згідно із законодавством. | -75- Стоян О.М. (в.о. № 18) В частині другій статті 15 передбачити пільгові умови подання заяви кредиторів для працівників підприємства-боржника, звільнивши від сплати державного мита майнові вимоги з погашення заборгованості по заробітній платі, або інші вимоги, які належать до першочергового задоволення під час застосування ліквідаційної процедури. | Враховано , див. Декрет Кабінету Міністрів України "Про державне мито" | |
| 78. | 3. Громадяни і юридичні особи, які виявляють бажання взяти участь у санації боржника, у той же строк повинні подати до арбітражного суду заяви з письмовим зобов'язанням про переведення на них боргу, а також зазначити умови санації юридичної особи - боржника. | -76- Кінах А.К. (в.о. № 128) Ст. 15 викласти в такій редакції: "Стаття 15. Виявлення кредиторів 1. Кредитори протягом місяця з дня опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство, незалежно від терміну виконання зобов`язань, подають до арбітражного суду письмові заяви з майновими вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. 2. Арбітражний суд протягом двадцяти днів після закінчення терміну, встановленого у частині 1 цієї статті, розглядає ці вимоги, своєю ухвалою визнає їх чи відхиляє. Зазначена ухвала може бути перевірена в порядку нагляду. 3. За подання заяви кредитора з майновими вимогами до боржника справляється державне мито згідно з законодавством. 4. Заяви, подані з порушенням терміну, встановленого в частині 1 цієї статті, повертаються без розгляду не пізніше п`яти днів з дня їх отримання, про що виноситься ухвала. Ухвалу про повернення заяви без розгляду може бути перевірено в порядку нагляду". | ||
| -77- Гавриш С.Б. (в.о. № 176) Ст. 15 викласти в такій редакції: "1. Кредитори, органи стягнення у місячний термін з дня опублікування офіційними друкованими органами Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України або в місцевій пресі, якщо це стосується фізичних осіб, оголошення про порушення справи про банкрутство подають до арбітражного суду письмові заяви з майновими вимогами до боржника, а також документи , що їх підтверджують. Арбітражний суд за результатами розгляду цих вимог своєю ухвалою визнає їх чи відхиляє. Зазначена ухвала може бути перевірена в порядку нагляду. 2. За подання заяви кредитора справляється державне мито згідно із законодавством. 3. Громадяни і юридичні особи, які виявляють бажання взяти участь у санації боржника, у той же строк повинні подати до арбітражного суду заяви з письмовим зобов'язанням про переведення на них боргу, а також зазначити умови санації юридичної або фізичної особи - боржника". | Враховано редакційно | |||
| 79. | Стаття 16. Утворення зборів і комітету кредиторів | |||
| 80. | 1. Протягом десяти днів після закінчення місячного строку від дня опублікування в офіційному друкованому органі Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство арбітражний суд виносить ухвалу, в якій зобов'язує всіх осіб, що подали заяви з майновими вимогами до боржника, скликати збори за їх участю. | -78- Семенюк В.П. (реєстр. картка № 370) У пункті 1 статті 16 після слів "Кабінету Міністрів України" додати "та засобах масової інформації відповідної Ради народних депутатів" і далі по тексту. | Відхилено | |
| 81. | 2. Рішення зборів кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосували кредитори, майнові вимоги яких становлять не менше двох третин загальної суми претензій. | -79- Кінах А.К. (в.о. № 128) Ст. 16 викласти в такій редакції: "Стаття 16. Збори та комітет кредиторів 1. Протягом 5 календарних днів після закінчення терміну, встановленого у частині 2 статті 18 цього Закону, арбітражний суд виносить ухвалу, в якій зобов`язує кредиторів з визнаними майновими вимогами скликати збори за їх участю та за участю осіб, заяви яких про санацію боржника прийняті арбітражним судом. 2. На зборах кредиторів розглядаються наступні питання: 1) створення, при необхідності, комітету кредиторів, затвердження положення про нього та обрання голови та секретаря комітету; 2) розгляд пропозицій осіб, що подали до арбітражного суду заяви про санацію і заяви яких прийняті арбітражним судом; 3) обрання представників до ліквідаційної комісії; 4) оплата спільних витрат, необхідних для захисту їх інтересів; 5) інші питання, необхідні для захисту інтересів кредиторів. 3. Рішення зборів кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосували кредитори, які мають більше половини загальної суми претензій. Збори є правочинними за присутності на них кредиторів, які мають більше половини загальної суми претензій. 4. Якщо кількість кредиторів перевищує десять осіб, зборами кредиторів утворюється комітет кредиторів. Робота комітету провадиться, а його рішення приймаються в порядку, встановленому для зборів кредиторів. 5. Повноваження та склад комітету кредиторів можуть бути переглянуті на зборах кредиторів шляхом внесення змін до рішення, яким вони затверджувались. 6. Рішення про створення комітету та надані йому повноваження надсилається арбітражному суду. 7. Якщо кількість кредиторів не перевищує десяти, вони можуть замість створення комітету кредиторів надати відповідні повноваження одному із кредиторів. Рішення про це надсилається арбітражному суду. 8. Збори та комітет кредиторів діють до прийняття ухвали про ліквідацію (реорганізацію) банкрута, а у разі прийняття рішення про санацію - до завершення виконання її умов. 9. У загальних зборах та на засіданнях комітету кредиторів мають право брати участь з правом дорадчого голосу розпорядник майна та представники власника юридичної особиборжника та її трудового колективу". | Враховано редакційно частково | |
| 82. | 3. Якщо кількість кредиторів перевищує десять осіб, створюється їх повноважний комітет. | |||
| 83. | 4. Повноваження комітету визначаються зборами кредиторів. Рішення про створення комітету та надані йому повноваження надсилається арбітражному суду. | |||
| 84. | Стаття 17. Прийняття рішення про санацію | -80- Кінах А.К. (в.о. № 128) Ст. 17 та 18 вилучити. | Відхилено | |
| 85. | 1. Після закінчення строку, зазначеного в пункті 1 статті 15 цього Закону, арбітражний суд може винести ухвалу щодо проведення санації боржника, за умови згоди зборів кредиторів, загальна сума вимог яких становить дві третини боргу, із зазначенням строків виконання цих зобов'язань і на переведення боргу. | -81- Шеховцов О.Д. (в.о. № 52) В статті 17: після ч. 1 додати частину 2 такого змісту: "2. Проведення санації державних підприємств, підприємств з часткою держави у статутному фонді більше 50 відсотків, підприємств, створених в процесі приватизації державного майна незалежно від способу приватизації, є обов`язковим. Особливості процедури санації зазначених підприємств встановлюються цим Законом. Арбітражний суд, розглядаючи питання про санацію боржника, в першу чергу визначає, чи підлягає боржник проведенню процедур санації та ліквідації в загальному порядку чи в порядку, встановленому для державних підприємств. При розгляді цього питання арбітражний суд заслуховує клопотання державного органу з питань банкрутства, представника працівників боржника, кредиторів, власників боржника. Про процедуру санації боржника в залежності від типу підприємства виноситься ухвала арбітражного суду."; частини 2-22 зробити відповідно частинами 3-23; в частині 19 (відшкодування витрат) в другому реченні замість слів "погоджуються з державним органом з питань запобігання банкрутства" записати: "затверджуються державним органом з питань банкрутства за погодженням з" і далі за текстом; в третьому реченні після слів "з питань приватизації" додати: "Фондом державного майна України" і далі за текстом. | ||
| 86. | 2. Під санацією розуміється задоволення вимог кредиторів та виконання зобов'язань боржника перед бюджетами, державними цільовими фондами, Централізованим фондом соціального страхування колгоспників України, а також за платежами з державного обов'язкового страхування особою (юридичною або громадянином), в тому числі кредитором, що добровільно бере на себе задоволення зазначених вимог та виконання зазначених зобов'язань (далі - санатор). | -82- Стоян О.М. (в.о. № 18) У частині другій статті 17 уточнити визначення санації. | Враховано в ст. 1 | |
| -83- Кабінет Міністрів України В абзаці 1 частини 2 ст. 17 слова "державного органу з питань банкрутства" замінити словами "для підприємств з пакетами акцій, паями та частками господарських товариств, що належать державі - органом з управління державними корпоративними правами." | Відхилено | |||
| -84- Гавриш С.Б. (в.о. № 176) П. 2 ст. 17 викласти в такій редакції: "Під санацією розуміється задоволення вимог кредиторів та виконання зобов'язань боржника (далі - санатор). | ||||
| 87. | 3. Право вибору умов проведення санації належить санаторам. | -85- Гавриш С.Б. (в.о. № 176) ...В проекті вважається за необхідне встановити певний термін (наприклад, 36 місяців), протягом якого у випадку повторного подання заяви про порушення справи про банкрутство арбітражний суд не має права оголошувати проведення санації. | ||
| 88. | 4. Відшкодування витрат, понесених санатором, здійснюється шляхом реорганізації юридичної особи-боржника або приватизації його майна. При цьому умови проведення санації державних підприємств шляхом реорганізації погоджуються з відповідним органом, уповноваженим управляти державним майном, та органом Антимонопольного комітету України у межах його компетенції, а умови проведення санації шляхом приватизації - з відповідним державним органом приватизації. Якщо в санації боржника виявили бажання взяти участь кілька громадян або юридичних осіб, то вибір санаторів здійснюється зазначеними органами на конкурсних засадах. | -86- Семенюк В.П. (реєстр. картка № 370) У пункті 4 статті 17 після слів "...державне підприємство..." додати "чи підприємств комунальної власності", замість слів "...державним майном..." записати - "майном таких підприємств", і додати до другого речення слова "та органом, уповноваженим управляти майном, яке належить до комунальної власності". | ||
| -87- Гавриш С.Б. (в.о. № 176) П.4 ст. 17 викласти в такій редакції: "Відшкодування витрат, понесених санатором, здійснюється шлихом реорганізайції юридичної особи - боржника або приватизацтї його майна, або після визнання юридчної особи-підприємця неспроможним. При цьому умови проведення санації державних підприємств шляхом реорганізації погоджуються з відповідним органом, уповноваженим управляти державним майном, та органом Антимонопольного комітету України у межах його компетенції, а умови проведення санації шляхом приватизації - з відповідним державним органом приватизації. Якщо в санації боржника виявили бажання взяти участь кілька громадян або юридичних осіб, то вибір санаторів здійснюється зазначеними органами на конкурсних засадах". | ||||
| 89. | 5. Якщо порушено провадження у справі про банкрутство державного підприємства, його трудовий колектив має право вимагати передачі йому підприємства в оренду за умови прийняття на себе обов'язків санатора і згоди на це кредиторів. | -88- Семенюк В.П. (реєстр. картка № 370) У пункті 5 статті 17 після слів "...державного підприємства..." додати "чи підприємство комунальної власності" і далі по тексту. | ||
| 90. | 6. У разі погодження сторонами умов санації арбітражний суд виносить ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство. | -89- Гавриш С.Б. (в.о. № 176) В проекті потрібно законодавчо встановити необхідність перевірки фактичної наявності довгострокових фінансових вкладень перед оформленням акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу. | ||
| 91. | В ухвалі арбітражний суд затверджує умови: | |||
| 92. | угоди між боржником і санатором про переведення боргу (за згодою кредиторів); | |||
| 93. | реорганізації юридичної особи - боржника або приватизації майна боржника; | |||
| 94. | виплати санатором боргу кредиторам (строк, послідовність тощо). | -90- Кабінет Міністрів України У частині 12 ст. 17 слова "державний орган з питань банкрутства" замінити словами "зовнішній керуючий". | Враховано редакційно | |
| -91- Кабінет Міністрів України Частину 13 ст. 17 викласти в такій редакції: "Умови санації державного підприємства-боржника погоджуються з органом, уповноваженим управляти майном та державним органом приватизації". | Враховано редакційно , див. ст. 19 | |||
| -92- Кабінет Міністрів України Абзац 6 частини 14 ст. 17 доповнити реченням: "Дії мораторію не поширюються на задоволення вимог членів трудового колективу по заробітній платі та відшкодування працівникові шкоди, заподіяної його здоров'ю на виробництві боржника"; | Відхилено | |||
| -93- Кабінет Міністрів України В частині 19 ст. 17 виключити слова " державний орган з питань банкрутства"; | Відхилено | |||
| -94- Кабінет Міністрів України Частину 20 ст. 17 виключити. | Відхилено | |||
| -95- Кабінет Міністрів України Ст. 17 доповнити новою частиною у такій редакції: "Зовнішній керуючий призначається арбітражним судом за рішенням зборів кредиторів з одночасним вирішенням питання про розмір його винагороди. Винагорода виплачується за рахунок коштів кредиторів, включається до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство, і відшкодовується згідно з черговістю задоволення вимог." | Враховано редакційно частково | |||
| 95. | Стаття 18. Залишення заяви кредитора, прокурора, органу стягнення та особи, яка виявила бажання взяти участь у санації боржника, без розгляду | |||
| 96. | 1. Арбітражний суд залишає заяву кредитора, прокурора, органу стягнення про порушення справи про банкрутство без розгляду, якщо: | -96- Шеховцов О.Д. (в.о. № 52) В статті 18: в частині 1 в абзаці 1 вилучити слова: "- стосовно державних підприємств погодження обов`язкове"; частину 6 доповнити реченням такого змісту: "На зборах кредиторів має право приймати участь представник працівників боржника з дорадчим голосом." | Враховано редакційно частково, див. ст. 16, 17 | |
| 97. | наявні підстави, зазначені у статті 9 цього Закону; | |||
| 98. | заяву відкликано в порядку, передбаченому статтею 10 цього Закону; | |||
| 99. | кредитор, прокурор, орган стягнення не подав витребувані арбітражним судом документи, що підтверджують неплатоспроможність боржника і розмір його боргу; | |||
| 100. | пропущено строк, зазначений у пункті 1 статті 15 цього Закону. | |||
| 101. | 2. Арбітражний суд залишає заяву особи, яка виявила бажання взяти участь у санації боржника, без розгляду, якщо в заяві не визначені можливі умови санації (строк виконання боргових зобов'язань, умови реорганізації юридичної особи - боржника або приватизації його майна тощо). | |||
| 102. | 3. Про залишення заяви без розгляду виноситься ухвала, яка може бути перевірена в порядку нагляду. | -97- Кабінет Міністрів України У статті 18 частину 5 після абзацу 8 доповнити новим абзацом: "створення на базі майна (частки) боржника відкритого акціонерного товариства з заміщенням у складі активів боржника цього майна на акції новоствореного товариства, з подальшим продажем цих акцій на відкритих торгах". | Відхилено , див. ст. 19, 20 | |
| 103. | Стаття 19. Постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури | |||
| 104. | 1. Арбітражний суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру у разі недостатності у боржника активів у ліквідній формі, за відсутності пропозицій щодо проведення санації або недосягнення згоди щодо умов проведення санації між її учасниками (санаторами та відповідними державними органами в разі санації державного підприємства). | |||
| 105. | 2. Про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури арбітражний суд приймає постанову. | |||
| 106. | 3. Копія постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури надсилається: | -98- Ковалко М.П. (в.о. № 65) Пропонується доповнити статтю 19 зазначеного проекту пунктом такого змісту: після слів "Копія постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури надсилається..." додати "НКРЕ за місцем знаходження банкрута". | Відхилено | |
| 107. | власникові майна боржника або уповноваженому ним органу; | |||
| 108. | засновникові визнаної банкрутом юридичної особи; | |||
| 109. | трудовому колективу банкрута; | |||
| 110. | органу, що здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута; | |||
| 111. | державній службі зайнятості за місцем знаходження банкрута; | |||
| 112. | державному органу приватизації за місцем знаходження банкрута (стосовно державних підприємств); | |||
| 113. | місцевим фінансовим органам; | |||
| 114. | державній податковій інспекції за місцем знаходження банкрута; | |||
| 115. | органу Антимонопольного комітету за місцем знаходження банкрута; | |||
| 116. | банкам та іншим кредитним установам, які обслуговують банкрута; | |||
| 117. | прокуратурі (якщо матеріали справи дають підстави вважати банкрутство навмисним). | -99- Кінах А.К. (в.о. № 128) Доповнити розділ ІІ статтями такого змісту: Стаття . Санація 1. Під санацією розуміється повне чи часткове задоволення санатором вимог кредиторів на погоджених з ними умовах в обмін на отримання санатором майнової вигоди за рахунок майна чи майнових прав боржника. Умови санації можуть включати реорганізацію боржника та повну або часткову передачу санатору права власності на майно боржника. 2. Умовами санації може бути передбачено перетворення боржника в господарське товариство та передача санатору акцій (часток, паїв) в розмірі, який відповідає розміру заборгованості боржника перед кредиторами з визнаними арбітражним судом вимогами. Стаття . Виявлення санаторів 1. Юридичні та фізичні особи, які мають бажання провести санацію боржника, у тому числі його кредитори та Агенство з питань банкрутства, у термін, встановлений частиною 1 статті 15 цього Закону, подають до арбітражного суду письмові заяви про санацію боржника з зобов`язанням про переведення на них боргу та умовами санації, а також документами, які підтверджують їх спроможність виконати зобов`язання по санації боржника. Декілька осіб можуть подати єдину заяву про санацію. 2. Арбітражний суд протягом 5 днів після закінчення строку, встановленого частиною 1 статті 15 цього Закону, виносить ухвалу про прийняття заяви про санацію до розгляду і передає усі отримані заяви про санацію на розгляд зборів (комітету) кредиторів. 3. Заява про санацію, подана з порушенням терміну, встановленого в пункті 1 статті 15 цього Закону, повертається без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її отримання, про що виноситься ухвала. Ухвалу про повернення заяви без розгляду може бути перевірено в порядку нагляду. 4. Заява про санацію може бути відкликана в будь-який момент до прийняття зборами кредиторів рішення про згоду на санацію на умовах, зазначених у заяві. Стаття . Особливості санації державного підприємства 1. Санація державного підприємства може здійснюватися також шляхом перетворення його в відкрите акціонерне товариство з подальшим продажем його акцій (або їх частини) на відкритих торгах (аукціоні) відповідно до законодавства України. 2. Кошти, одержані від продажу акцій, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів відповідно до встановленої цим Законом черговості. Кошти, що залишилися після задоволення вимог кредиторів, спрямовуються до Державного бюджету України. 3. В разі відсутності покупців акцій за згодою кредитора його вимоги можуть бути задоволені шляхом передачі йому відповідної кількості акцій новостворюваного товариства. У разі відмови кредитора від отримання таких акцій вони можуть бути придбані іншими кредиторами. Кошти, одержані у цих випадках, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, які відмовилися від придбання акцій. Кошти, що залишилися після задоволення вимог таких кредиторів, спрямовуються до державного бюджету України. 4. Переважним правом щодо проведення санації державних підприємств користується Агенство з питань банкрутства. Умови санації державного підприємства, якщо санатором виступає інша особа, узгоджуються з Агенством з питань банкрутства". | Враховано редакційно частково, див. ст. 1, 16 ,17, 18 | |
| 118. | Розділ ІІІ Ліквідаційна процедура | |||
| 119. | Стаття 20. Ліквідаційна процедура та її мета | |||
| 120. | Ліквідаційна процедура - це здійснення щодо визнаного банкрутом підприємства заходів, пов'язаних із задоволенням вимог кредиторів та оголошення боржника вільним від боргів шляхом продажу його майна. | |||
| 121. | Стаття 21. Наслідки визнання боржника банкрутом | -100- Шеховцов О.Д. (в.о. № 52) В статті 21: в частині 1 додати: "На зборах кредиторів має право приймати участь представник працівників боржника з дорадчим голосом."; В частині 8 (щодо розгляду в суді звіту санаторів і скарг кредиторів) замість слів "санатор і кредитори" записати: "санатор, представник працівників боржника і кредитори". | Враховано редакційно , див. ст. 16 | |
| 122. | 1. З моменту визнання боржника банкрутом і прийняття постанови про початок ліквідаційної процедури: | |||
| 123. | забороняється відчуження майна боржника (крім випадків, коли дозвіл на відчуження дали збори кредиторів), погашення його зобов'язань. При цьому платежі кредиторам-заставодержателям, а також платежі, передбачені пунктом 1 статті 33 цього Закону, не призупиняються; | |||
| 124. | строки виконання всіх боргових зобов'язань боржника вважаються такими, що настали; | |||
| 125. | припиняється нарахування пені та відсотків за всіма видами заборгованості боржника. | |||
| 126. | 2. Всі претензії майнового характеру з цього моменту можуть бути пред'явлені тільки у межах ліквідаційної процедури. | -101- Кабінет Міністрів України П. 4 ст. 21 після слів "заставою" доповнити словами "а також вимоги страхувальників за договорами обов'язкового державного страхування та договорами страхування життя у разі банкрутства страховика". | Враховано редакційно , див. ст. 45 | |
| 127. | Стаття 22. Функції арбітражного суду у ліквідаційній процедурі | |||
| 128. | Після визнання боржника банкрутом арбітражний суд: | |||
| 129. | призначає ліквідатора та членів ліквідаційної комісії; | |||
| 130. | приймає рішення за скаргами на дії учасників ліквідаційної процедури; | |||
| 131. | здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. | |||
| 132. | Стаття 23. Учасники ліквідаційної процедури | |||
| 133. | Учасниками ліквідаційної процедури є ліквідатор та члени ліквідаційної комісії, банкрут, власник його майна, окремі кредитори або збори (комітет) кредиторів. | -102- Семенюк В.П. (реєстр. картка № 370) Статтю 23 доповнити словами "та представник органу місцевого самоврядування". | Враховано редакційно , див. ст. 42 | |
| -103- Шеховцов О.Д. (в.о. № 52) В статті 23: Абз. 1 ч. 5 після слів "клопотанням боржника" доповнити словами: "державного органу з питань банкрутства, представника працівників боржника"; в другому абзаці замість слів "трьох місяців" записати: "трьох років"; в третьому абзаці замість слів "протягом одного року" записати: "за період з 1 січня 1992 року". | ||||
| 134. | Стаття 24. Ліквідатор та члени ліквідаційної комісії | |||
| 135. | 1. Ліквідатор призначається з числа представників підприємства, (організації), яке згідно із законодавством має право безпосередньо організовувати продаж майна на аукціонах, біржах, за конкурсом. В разі якщо банкрутом визнане державне підприємство, ліквідатором призначається представник державного органу приватизації. | -104- Кабінет Міністрів України Доповнити Закон статтею 15-1 такого змісту: "Стаття 15-1. Ліквідатори Ліквідатором державних підприємств та організацій, визнаних арбітражним судом банкрутами, є Агентство з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій. Ліквідатор для підприємств інших форм власності призначається арбітражним судом за погодженням з кредиторами, борги перед якими становлять менше двох третин загальної заборгованості підприємств боржника." | ||
| -105- Кабінет Міністрів України Абзац 1 ст. 24 викласти у такій редакції: "При прийнятті рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури арбітражний суд призначає членів ліквідаційної комісії та ліквідатора з одночасним затвердженням, за згодою кредиторів, розміру винагороди, що виплачується за рахунок коштів від продажу майна." | Враховано редакційно , див. ст. 25, 27 | |||
| -106- Семенюк В.П. (реєстр. картка № 370) У пункті 1 статті 24 після слів "...державне підприємство..." додати "чи підприємство комунальної власності", а замість слова "...державного..." записати - "представник відповідного органу управління майном". | ||||
| -107- Кожин Б.Б. (реєстр. картка № 317) Частину 1 статті 24 доповнити текстом наступного змісту: "Арбітражний суд може також призначити ліквідатором фізичну особу, яку зареєстровано в якості приватного підприємця без створення юридичної особи, яка володіє спеціальними знаннями і не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів. Ліквідатори діють на підставі ліцензії, яка видається Агенством з питань банкрутства у порядку, встановленому законами та іншими нормативно-правовими актами України." | ||||
| 136. | 2. Ліквідатор: | -108- Кабінет Міністрів України Абзац другий виключити. | Відхилено | |
| 137. | набуває права розпорядження майном боржника; | |||
| 138. | аналізує фінансовий стан боржника; | |||
| 139. | формує ліквідаційну масу, в тому числі проводить роботу, пов'язану із стягненням дебіторської заборгованості; | -109- Гавриш С.Б. (в.о. № 176) В п. 2 ст. 24 ... пропонується віднести суму такої дебіторської заборгованості на виплати заборгованості тим кредиторам, вимоги яких не були задоволені за недостатністю майна ... або передати право на стягнення дебіторської заборгованості власнику колишнього підприємства. Необхідно розробити механізм, що забезпечував би юридичну відповідальність дебіторів по сплаті заборгованості підприємству боржнику чи його власнику у випадку, якщо підприємство-банкрут було ліквідовано. | ||
| 140. | подає арбітражному суду та кредиторам необхідну інформацію про фінансовий стан банкрута; | |||
| 141. | виконує функції керівника банкрута; | |||
| 142. | очолює ліквідаційну комісію; | |||
| 143. | реалізує майно банкрута з метою задоволення вимог кредиторів та органів стягнення в порядку, передбаченому цим Законом. | |||
| 144. | 3. Робочим органом ліквідатора є ліквідаційна комісія. До складу комісії включаються представники кредиторів, фінансових органів, Антимонопольного комітету України (якщо банкрутом визнано підприємство, ліквідація якого відповідно до чинного законодавства повинна проводитись за згодою Антимонопольного комітету України), Національного банку України (якщо банкрутом визнано комерційний банк). | -110- Стоян О.М. (в.о. № 18) Доповнити частину третю статті 24 після слів "представники кредиторів" додати "найманих працівників банкрута". | Враховано редакційно | |
| -111- Семенюк В.П. (реєстр. картка № 370) У пункті 3 статті 24 після слів "...фінансових органів..." додати - "представники депутатського корпусу територіальних громад". | ||||
| -112- Кожин Б.Б. (реєстр. картка № 317) Доповнити статтю 24 частиною 4 наступного змісту: "4. Ліквідатор має правовий статус довірчого керуючого, на якого поширюються вимоги щодо діяльності довірчого керуючого за законом." | Відхилено | |||
| 145. | Стаття 25. Ліквідаційна маса | |||
| 146. | 1. Під ліквідаційною масою розуміються усі види майнових активів банкрута, що належать йому на праві власності або повного господарського відання (за винятком майна, що є предметом застави та державного житлового фонду, який у разі банкрутства державного підприємства передається до комунальної власності). | -113- Гавриш С.Б. (в.о. № 176) В п. 1 ст. 25 необхідно чітко окреслити юридичний статус майна підприємства-банкрута, передане в оренду іншим підприємствам... та передбачити певні компенсації підприємству-орендарю, оскільки цілком можливо, що орендар уже поніс витрати, пов'язані з ремонтом чи/і модернізацією даного майна. Крім того, орендоване майно може складати ланку технологічного циклу підприємства-орендаря, в зв'язку з чим його вилучення може бути неможливим. | ||
| 147. | 2. До ліквідаційної маси включаються також майнові активи інших осіб, які відповідно до законодавчих актів або установчих документів банкрута відповідають за його зобов'язаннями. | -114- Шеховцов О.Д. (в.о. № 52) В статті 25: частину 3 (склад ліквідаційної комісії) в другому реченні після слів "представники кредиторів", доповнити словами: "працівників боржника"; абз. 1 ч. 4 в кінці доповнити словами: "і представником працівників боржника. З питань грошових виплат працівникам боржника та інших питань, які регулюються законодавством України про працю, працівники мають право оскаржувати дії ліквідаційної комісії і ліквідатора в суді". В частині 6 замість останнього абзацу записати: "Стягнення суми включаються в ліквідаційну масу". | ||
| -115- Кушнір О.Д. (реєстр. картка № 280) Ст. 25 доповнити ч. 3 такого змісту: "До ліквідаційної маси включається також те майно, яке боржник офіційно передав іншим юридичним або фізичним особам після порушення провадження усправі про банкрутство арбітражним судом, і боржник подав невірні відомості заявнику або арбітражному суду з метою ввести їх в оману". | Враховано редакційно , див. ст. 26 | |||
| -116- Кабінет Міністрів України У частині 3 ст. 25 слова "державного органу з питань банкрутства" замінити словами "державного органу, уповноваженому управляти майном, органу з управління державними корпоративними правами , якщо банкрутом визнано підприємство з пакетами акцій, паями та частками господарських товариств, що належать державі". | Враховано редакційно частково | |||
| 148. | Стаття 26. Відшкодування витрат розпоряднику майна, ліквідатору та членам ліквідаційної комісії | |||
| 149. | 1. Порядок відшкодування витрат розпоряднику майна, ліквідатору та членам ліквідаційної комісії визначається зборами (комітетом) кредиторів. | |||
| 150. | 2. Відшкодування витрат розпоряднику майна, ліквідатору та членам ліквідаційної комісії здійснюється за рахунок коштів кредиторів відповідно до пункту 1 статті 33 цього Закону. | -117- Шеховцов О.Д. (в.о. № 52) Абз. 3 ч. 2 ст. 26 в кінці доповнити: "після задоволення вимог, визначених цим Законом". | Відхилено | |
| 151. | 3. На період виконання своїх обов'язків ліквідатор та члени ліквідаційної комісії звільняються від виконання виробничих або службових обов'язків за основним місцем роботи із збереженням заробітної плати. | |||
| 152. | Стаття 27. Наслідки відкриття ліквідаційної процедури для керівника банкрута | -118- Гавриш С.Б. (в.о. № 176) Назву ст. 27 викласти в такій редакції: "Наслідки відкриття ліквідаційної процедури для керівника юридичної особи". | ||
| 153. | З моменту відкриття ліквідаційної процедури права та обов'язки керівника банкрута переходять до ліквідатора. | -119- Шеховцов О.Д. (в.о. № 52) В статті 27: після слова "кредитора" доповнити словами: "представник працівників боржника", доповнити абзац 2: "З питань грошових виплат працівникам боржника та інших питань, які регулюються законодавством України про працю, працівники мають право оскаржувати дії ліквідаційної комісії і ліквідатора в суді". | Враховано редакційно , див. ч. 4 ст. 25 | |
| 154. | Стаття 28. Визнання недійсними дій боржника, вчинених до визнання його банкрутом | |||
| 155. | 1. За заявою ліквідатора арбітражний суд ухвалою визнає недійсними угоди боржника, укладені до визнання його банкрутом, якщо ці угоди спрямовані на: | |||
| 156. | дострокове задоволення вимог окремих кредиторів і при цьому були здійснені протягом шести місяців до порушення провадження у справі про банкрутство; | |||
| 157. | приховування майна боржника або несплату боргів і при цьому були здійснені протягом дев'яти місяців до порушення провадження у справі про банкрутство. | |||
| 158. | Положення цього пункту не поширюються на дії боржника, спрямовані на задоволення вимог кредиторів-заставодержателів. | |||
| 159. | Ухвала про визнання угоди боржника недійсною може бути перевірена в порядку нагляду. | |||
| 160. | 2. До завершення ліквідаційної процедури кожний кредитор має право запропонувати ліквідатору оскаржити зазначені у цій статті угоди боржника до арбітражного суду. | |||
| 161. | 3. У разі відмови кожний із кредиторів має право подати відповідну заяву до арбітражного суду від свого імені. | |||
| 162. | Стаття 29. Погашення боргових зобов'язань банкрута, забезпечених заставою | |||
| 163. | Боргові зобов'язання банкрута, забезпечені заставою його майна, погашаються поза ліквідаційною процедурою. | |||
| 164. | Стаття 30. Оскарження рішення ліквідатора | |||
| 165. | Кредитори, органи стягнення, які вважають, що рішення ліквідатора порушують їх права та законні інтереси, мають право звернутися до арбітражного суду з відповідною заявою. За результатами розгляду заяви арбітражний суд приймає ухвалу. | -120- Семенюк В.П. (реєстр. картка № 370) У статті 30 після слів "...органи стягнення..." додати "органи місцевого самоврядування" і далі по тексту. | ||
| -121- Шеховцов О.Д. (в.о. № 52) В статті 30: частину 2 в кінці доповнити словами: "Фондом державного майна України"; абзац 2 частини 8 в після слів "надає зборам (комітету) кредиторів" доповнити словами: "та представнику працівників боржника"; частину 11 після слів "надає зборам (комітету) кредиторів" доповнити словами: "та представнику працівників боржника" частину 13 після слів "за клопотанням зборів (комітету) кредиторів" доповнити словами: "або представника працівників боржника". | ||||
| 166. | Стаття 31. Оцінка майна банкрута | |||
| 167. | Майно, на яке звертається стягнення, оцінюється ліквідаційною комісією в порядку, встановленому Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Для майна, яке продається на аукціоні, оціночна вартість є початковою. | -122- Шеховцов О.Д. (в.о. № 52) В статті 31: в частині 1 замість слів "вимоги, забезпечені заставою", записати: "зобов'язання перед працівниками підприємства банкрутства"; частину 2 викласти в такій редакції: "2. У другу чергу задовольняються вимоги, забезпечені заставою". | Враховано редакційно , див. ч. 2 | |
| 168. | Стаття 32. Продаж майна банкрута | |||
| 169. | 1. Рішення щодо продажу майна банкрута приймається ліквідатором за погодженням із зборами (комітетом) кредиторів. | |||
| 170. | 2. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови і строки придбання майна. При цьому продаж майна підприємств-банкрутів, заснованих на державній власності, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" та інших законодавчих актів з питань приватизації. | -123- Семенюк В.П. (реєстр. картка № 370) У пункті 2 статті 32 після слова "...державний..." додати "чи комунальної" і далі потексту. | ||
| 171. | 3. У разі надходження двох і більше пропозицій на купівлю майна ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". | -124- Шеховцов О.Д. (в.о. № 52) В ч. 1 в останньому абзаці статті 31 (мусить бути 32) після слів "кредиторів або кредитора" додати: "та представника працівників боржника". | ||
| 172. | 4. Реалізація майна підприємства-банкрута, заснованого на державній власності, може здійснюватись організаціями, що мають відповідну ліцензію Фонду державного майна України. | -125- Семенюк В.П. (реєстр. картка № 370) Статтю 32 доповнити пунктом наступного змісту: "цінні папери інших емітентів, у тому числі державні і муніципальні цінні папери, що є у власності банкрута, підлягають обов'язковому аукціонному продажу на фондовій біржі. Власні цінні папери емітентів-банкрутів, та які є його власністю, в процесі його ліквідації анулюються. Цінні папери? банкрутів, та які є його власністю, в процесі його ліквідації анулюються. Цінні папери, які емітовані банкрутом та знаходяться у власності інших фізичних та юридичних осіб (акціонерів, власників облігацій, векселів, інших цінних паперів банкрута) оцінці не підлягають та погашаються у порядку, який визначений у ст. 33 цього Закону". | Враховано редакційно , див. ст. 30 п. 5 | |
| -126- Кінах А.К. (в.о. № 128) Ст. 32 викласти в такій редакції: "Стаття 32. Реалізація майна банкрута 1. Рішення щодо порядку та способу продажу майна банкрута приймається ліквідаційною комісією. Протягом 3 днів про це рішення повідомлюються збори (комітет) кредиторів. 2. Про продаж майна на аукціоні ліквідаційна комісія обов`язково повідомляє через засоби масової інформації. В повідомленні вказується порядок продажу майна банкрута, склад, умови, строки і ціна придбання майна. 3. У випадку надходження однієї заяви майно реалізується за оголошеною ціною. 4. Якщо ліквідаційною комісією не отримано жодної заявки на купівлю майна, початкова ціна знижується на 15% і оголошується повторний продаж, який провадиться в порядку, визначеному цією статтею. В разі необхідності в такому ж порядку проводаться і наступні продажі. 5. Майно державних підприємств продається виключно на аукціонах". | Враховано редакційно , див. ст. 30 | |||
| 173. | Стаття 33. Черговість задоволення вимог кредиторів та органів стягнення | |||
| 174. | 1. Кошти, виручені від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів і органів стягнення. Передусім покриваються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в арбітражному суді та роботою ліквідаційної комісії, також витрати розпорядника майна, ліквідатора, кредиторів і органів стягнення на проведення аудиту. | -127- Гавриш С.Б. (в.о. № 176) В проекті не існує правових гарантій здійснення компенсаційних виплат (виплати за вчинення шкоди життю або здоров'ю громадян) робітникам підприємства-банкрута; адже вказані виплати мають здійснюватися в першу чергу. ...Не врегульоване питання щодо того як задовільниіи вимоги кредиторів, забезпечені заставою, якщо всієї вартості закладеного майна недостатньо для цього. | Враховано редакційно | |
| 175. | 2. У першу чергу задовольняються зобов'язання перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства або виплат за акціями трудового колективу), а також вимоги громадян-довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали до своєї діяльності майно (кошти) довірителів (вкладників). | -128- Семенюк В.П. (реєстр. картка № 370) Пункт 2 статті 33 доповнити реченням: "У першочерговому порядку кредиторам та заявникам повертається майно та майнові права, що є в наявності та які внесені кредитором в якості його внеску до статутного фонду банкрута або передано в його користування, що підтверджується відповідним документом". | Відхилено | |
| -129- Стоян О.М. (в.о. № 18) В частині другій статті 33 після слів "за акціями трудового колективу" доповнити: "а також за вимогами громадян, перед якими боржник несе відповідальність за шкоду, спричинену їхньому життю чи здоров'ю (далі - за текстом)". | Враховано редакційно | |||
| 176. | 3. У другу чергу задовольняються вимоги за податками, зборами та іншими обов'язковими платежами до бюджетів і внесками до державних цільових фондів, а також вимоги за платежами з державного обов'язкового страхування, внесками на державне соціальне страхування та відрахуваннями до Централізованого фонду соціального страхування колгоспників України. | |||
| 177. | 4. У третю чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою. | -130- Семенюк В.П. (реєстр. картка № 370) Пункт 4 статтю 33 доповнити словами: "...а також боргові цінні папери, емітовані банкрутом (облігації, ощадні та депозитні сертифікати, векселі тощо) і привілейовані акції, та відповідно виплати по цим цінним паперам". | Враховано редакційно , див. ст. 31 | |
| 178. | 5. У четверту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємств та виплат за акціями членів трудового колективу. | -131- Семенюк В.П. (реєстр. картка № 370) Пункт 5 статті 33 викласти у такій редакції: "У четверту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства та виплат за простими іменними акціями та акціями на пред'явника членів трудового колективу, а також інших власників таких акцій". | Враховано редакційно , див. ст. 31 п. 5 | |
| 179. | 6. У п'яту чергу задовольняються інші вимоги. | -132- Кінах А.К. (в.о. № 128) Ст. 33 викласти в такій редакції: "Стаття 33. Черговість задоволення вимог кредиторів 1. Кошти, виручені від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів. 2. У першу чергу покриваються витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в арбітражному суді та роботою ліквідаційної комісії, витрати розпорядника майна. 3. У другу чергу задовольняються зобов`язання перед працівниками банкрута, громадянами, перед якими боржник несе відповідальність за шкоду, заподіяну їх життю і здоров`ю - шляхом капиталізації відповідних платежів в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, вимоги кредиторів, забезпечені заставою, а для довірчих товариств або інших юридичних осіб, які залучали до своєї діяльності майно (кошти) довірителів (вкладників), - також вимоги громадян-довірителів (вкладників). 4. У третю чергу задовольняються визнані арбітражним судом майнові вимоги кредиторів, в тому числі вимоги щодо сплати податків, зборів та обов`язкових платежів до бюджетів і внесків до державних цільових фондів, вимоги за платежами з загальнодержавного обов`язкового соціального страхування. 5. У четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів другої черги. 6. У п`яту чергу задовольняються всі інші вимоги. 7. Вимоги кожної наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог попередньої. 8. У разі недостатності майна для повного задоволення всіх вимог однієї черги претензії задовольняються пропорційно сумі, що належить кожному кредиторові. 9. Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними". | Враховано редакційно , див. ст. 31 | |
| 180. | 7. Вимоги кожної наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог попередньої. | |||
| 181. | 8. У разі недостатності майна для повного задоволення всіх вимог однієї черги претензії задовольняються пропорційно сумі, що належить кожному кредиторові. | |||
| 182. | 9. Вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і відповідні борги вважаються погашеними. | |||
| 183. | 10. Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними. | |||
| 184. | 11. У разі якщо арбітражним судом винесено рішення про ліквідацію юридичної особи-банкрута, майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів і членів трудового колективу, передається власникові або уповноваженому ним органу, а державних підприємств - відповідному органу приватизації для наступної реалізації. Державні органи приватизації реалізують це майно з подальшим зарахуванням коштів до відповідного позабюджетного фонду приватизації. | -133- Семенюк В.П. (реєстр. картка № 370) У пункті 11 статті 33 замість слів "...відповідного позабюджетного фонду приватизації" записати "...до відповідних бюджетів". | Враховано редакційно , див. ст. 31 | |
| 185. | Стаття 34. Звіт ліквідатора | |||
| 186. | 1. Після затвердження усіх розрахунків щодо продажу майнових активів банкрута та задоволення вимог кредиторів, органів стягнення ліквідатор подає до арбітражного суду звіт про свою діяльність та ліквідаційний баланс. Арбітражний суд після заслуховування звіту ліквідатора і членів зборів (комітету) кредиторів або кредитора виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора. | |||
| 187. | 2. Якщо за результатами ліквідаційного балансу не залишилось майна після задоволення вимог кредиторів, органів стягнення, арбітражний суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи-банкрута. Копія цієї ухвали надсилається органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута та органам державної статистики. | |||
| 188. | 3. Якщо майна банкрута вистачило, щоб задовольнити усі вимоги кредиторів, органів стягнення, він вважається вільним від боргів і продовжує свою підприємницьку діяльність. Арбітражний суд може винести ухвалу про реорганізацію (ліквідацію) юридичної особи, що звільнилась від боргів, лише у випадках, коли у неї залишилось майнових активів менше, ніж вимагається для її функціонування згідно із законодавством. | |||
| 189. | Стаття 35. Звільнення працівників. Пільги і компенсації звільненим працівникам | |||
| 190. | 1. Звільнення працівників суб'єктів банкрутства проводиться відповідно до вимог Кодексу законів України про працю. | |||
| 191. | 2. Питання про працевлаштування звільнених працівників вирішується відповідно за Закону України "Про зайнятість населення". На звільнених працівників суб'єктів банкрутства поширюються гарантії, встановлені статтею 26 зазначеного Закону. | |||
| 192. | Стаття 36. Зберігання фінансово-господарських документів | |||
| 193. | 1. У разі ліквідації юридичної особи-банкрута засновники чи власники його майна, а також посадові особи банкрута (незалежно від форм власності) зобов'язані забезпечити належне оформлення та зберігання всіх фінансово-господарських документів та їх передачу ліквідаційній комісії. | -134- Гавриш С.Б. (в.о. № 176) П. 1 ст. 36 викласти в такій редакції: "У разі ліквідації юридичної особи-банкрута або визнання фізичної особи - підприємця неспроможним засновники чи власники майна, а також посадові особи банкрута (незалежно від форм власності) зобов'язані забезпечити належне оформлення та зберігання всіх фінансово-господарських документів та їх передачу ліквідаційній комісії". | Враховано редакційно , див. ст. 34 | |
| 194. | 2. Ліквідаційна комісія забезпечує зберігання цих документів протягом усього періоду її роботи. | |||
| 195. | 3. По закінченні роботи ліквідаційної комісії фінансовогосподарські документи банкрутів передаються до державних адміністрацій або виконавчих комітетів Рад, що їх зареєстрували, для подальшого зберігання згідно із законодавством. | |||
| 196. | Розділ ІV Мирова угода | |||
| 197. | Стаття 37. Мирова угода та строк її укладення | |||
| 198. | 1. Під мировою угодою розуміється процедура досягнення угоди між боржником і кредитором стосовно відстрочки і (або) розстрочки належної кредиторам плати або знижки боргів. | |||
| 199. | 2. Мирова угода між боржником і кредиторами може бути укладена на будь-якому етапі провадження у справі про банкрутство. | |||
| 200. | Стаття 38. Умови укладення мирової угоди | |||
| 201. | 1. Мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог третьої та наступної черги, передбачених у статті 33 цього Закону. При цьому за її укладення повинні висловитися не менше двох третин (за сумою вимог) кредиторів третьої та наступної черги. | |||
| 202. | 2. Для кредиторів, які не дають згоди на укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для тих, що дають згоду на укладення мирової угоди кредиторів, вимоги яких віднесені до однієї черги. | |||
| 203. | 3. У разі укладення мирової угоди відстрочка і (або) розстрочка належних кредиторам платежів або знижка боргів допускається лише у випадках та у порядку, передбачених законодавством. | |||
| 204. | Стаття 39. Укладення мирової угоди і введення її в дію | |||
| 205. | 1. Мирова угода укладається у письмовій формі і підлягає затвердженню арбітражним судом. | |||
| 206. | 2. Мирова угода набуває чинності з дня її затвердження арбітражним судом і є обов'язковою для кредиторів третьої та наступної черги. | |||
| 207. | Стаття 40. Розгляд мирової угоди в арбітражному суді | |||
| 208. | 1. Для розгляду мирової угоди в арбітражному суді боржник зобов'язаний надіслати до арбітражного суду мирову угоду, бухгалтерський баланс та інші документи, що свідчать про фінансове і майнове становище боржника (банкрута), список усіх кредиторів третьої та наступної черги із зазначенням їх адреси та сум заборгованості, довідку щодо вимог, на які мирова угода не поширюється. | |||
| 209. | 2. Про дату розгляду мирової угоди арбітражний суд повідомляє заінтересованих осіб. Неявка викликаних осіб на засідання суду не перешкоджає розгляду справи. | |||
| 210. | 3. Арбітражний суд зобов'язаний заслухати кожного присутнього на засіданні кредитора, який не дає згоди на укладення мирової угоди, навіть якщо на зборах кредиторів він голосував за укладання мирової угоди. | |||
| 211. | Стаття 41. Недійсність мирової угоди або її розірвання | |||
| 212. | 1. За заявою будь-кого із кредиторів мирова угода може бути визнана арбітражним судом недійсною, якщо боржник подав недостовірні відомості про своє майно в бухгалтерському балансі або в інших документах, що свідчать про фінансове та майнове становище боржника (банкрута). | |||
| 213. | 2. Мирова угода може бути розірвана за згодою сторін або за рішенням арбітражного суду у випадках: | |||
| 214. | невиконання мирової угоди; | |||
| 215. | тривалого погіршення фінансового стану боржника (банкрута); | |||
| 216. | провадження боржником (банкрутом) дій, які завдають збитків правам та законним інтересам кредиторів. | |||
| 217. | 3. У разі визнання мирової угоди недійсною або її розірвання ті вимоги кредиторів, за якими були надані відстрочки належних їм платежів або знижка боргів, у незадоволеній їх частині відновлюються в повному розмірі. | |||
| 218. | Стаття 42. Оголошення боржника про своє банкрутство і його наслідки | |||
| 219. | 1. Боржник може сам оголосити себе неспроможним виконувати свої зобов'язання, тобто банкрутом, в офіційних друкованих органах Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України. В оголошенні повинно міститися: | -135- Семенюк В.П. (реєстр. картка № 370) Пункті 1 статті 42 доповнити: "Рішення про добровільну ліквідацію підприємства боржника і про офіційне оголошення ним своєї неплатоспроможності приймається керівником підприємства на основі аналізу економічного стану підприємства, у результаті якого встановлено, що підприємство не може платити по своїм зобов'язанням і не має можливості відновити його неплатоспроможність. Дане рішення затверджується власником підприємства-боржника". У пункті 1 після слів "номер свідоцтва про державну реєстрацію" доповнити: "Боржник про оголошення банкрутом в обов'язковому порядку повинен повідомити податкову інспекцію, статистичний відділ, органи місцевого самоврядування". | Враховано редакційно , див. ст. 51 | |
| 220. | повідомлення боржника про оголошення себе банкрутом; | -136- Шеховцов О.Д. (в.о. № 52) Викласти статтю 41 (мусить бути 42) в такій редакції: "Відносини, пов'язані з банкрутством державних підприємств, підприємств з частковою держави у статутному фонді більше 50 відсотків, підприємств, створених в процесі приватизації державного майна незалежно від способу приватизації, банків, містоутворюючих та сільськогосподарських підприємств, страхових та кредитних організацій регулюються цим Законом з особливостями , передбаченими цим розділом". | Враховано редакційно | |
| 221. | повне найменування боржника, його юридична адреса, номери усіх рахунків в установах банків; | |||
| 222. | відомості про власників (власника) майна юридичної особи боржника; | |||
| 223. | номер свідоцтва про державну реєстрацію. | |||
| 224. | 2. Кредитори, органи стягнення у місячний строк з дня опублікування оголошення боржника про своє банкрутство повинні подати письмові заяви з майновими вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, до арбітражного суду. | -137- Стоян О.М. (в.о. № 18) В частині другій статті 42 передбачити пільгові умови подання заяви кредиторів для працівників підприємства-боржника, звільнивши від сплати державного мита майнові вимоги з погашення заборгованості по заробітній платі, або інші вимоги, які належать до першочергового задоволення під час застосування ліквідаційної процедури. | Враховано , див. Декрет Кабінету Міністрів України "Про державне мито" | |
| 225. | За подання заяви кредиторів справляється державне мито згідно із законодавством. | |||
| 226. | 3. Арбітражний суд за результатами розгляду цих вимог своєю ухвалою визнає їх чи відхиляє. Зазначена ухвала може бути перевірена у порядку нагляду. | |||
| 227. | 4. За наявності ухвали про визнання вимог кредиторів, органів стягнення до банкрута арбітражний суд виносить після закінчення місячного терміну з дня опублікування оголошення боржником про своє банкрутство ухвалу про призначення ліквідатора. | |||
| 228. | 5. Ліквідатор задовольняє вимоги кредиторів відповідно до правил розділу ІІІ цього Закону. | |||
| 229. | Стаття 43. Припинення провадження у справі | -138- Пустовойтов В.С. (в.о. № 33) Статті 43 включити до розділу 2, оскільки вони не мають відношення до мирової угоди. | Враховано . | |
| 230. | 1. Арбітражний суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо: | -139- Шеховцов О.Д. (в.о. № 52) Після статті 41 (мусить бути 42) додати статтю 42 (мусить бути 43): "Стаття 42. Особливості процедури банкрутства державних підприємств та підприємств з часткою держави у статутному фонді більше 50 відсотків. 1. Арбітражний суд, розглядаючи в попередньому засіданні вимоги кредиторів до державного підприємства або підприємства з часткою держави у статутному фонді більше 50 відсотків (далі - державного підприємства), в разі визнання вимог ухвалює рішення про призначення процедури санації боржника. З моменту оголошення такого рішення органи, уповноважені власником державного майна на управління боржником, втрачають свої повноваження. Відповідні права передаються державному органу з питань банкрутства. 2. Арбітражний суд відсторонює керівника боржника від посади і призначає розпорядника майна з повноваженнями, передбаченими цим Законом. Розпорядником обов'язково призначається державний службовець органу з питань банкрутства, який виконує свої обов'язки до призначення нового керівника підприємства боржника. 3. За погодженням з працівниками боржника державний орган з питань банкрутства протягом місяця призначає нового керівника. Пропозиції щодо кандидатів на посаду керівника можуть висловлювати Фонд державного майна, відповідне галузей міністерство, органи місцевого самоврядування, державні адміністрації. 4. Державний орган з питань банкрутства з моменту призначення розпорядника майна боржника організовує комплексну ревізію фінансово-господарської діяльності боржника з участю представників Контрольно-ревізійного управління. Державної податкової адміністрації, прокуратури, Міністерства внутрішніх справ. 5. Новий керівник боржника протягом місяця з моменту призначення подає план санації підприємства до державного органу з питань банкрутства і після його затвердження - до арбітражного суду. При цьому правила, встановлені цим Законом, щодо переведення боргу на санатора та внесення завдатку у розмірі десяти відсотків від суми кредиторської заборгованості боржника не застосовуються. Якщо державний орган з питань банкрутства протягом місяця з моменту призначення розпорядника майна не може призначити керівника, який здатен розробити план санації, пошук і призначення санатора здійснюються в порядку, визначеному цим Законом для недержавних підприємств. 6. План санації боржника затверджується ухвалою арбітражного суду на термін не більше десяти років і не менше трьох років, якщо такий мінімальний термін пропонує санатор. За наполяганням кредиторів арбітражний суд може встановити мінімальний термін, після настання якого стан виконання плану санації розглядається судом, але не менше одного року. 7. Кредитори мають право: подавати арбітражному суду заперечення щодо загрози їхнього банкрутства і клопотання щодо сплати частки боргу потягом терміну санації; контролювати виконання плану санації. 8. Державний орган з питань банкрутства за наслідками ревізії фінансово-господарської діяльності боржника зобов'язаний вжити заходів для звернення боржника до арбітражного суду про призначення частково або повністю недійсними угод, виконання яких призвело до неплатоспроможності боржника в порядку, передбаченому цим Законом. 10. Арбітражний суд ухвалює рішення про початок процедури ліквідації боржника у випадках: коли протягом трьох місяців з моменту призначення розпорядника майна до арбітражного суду не подано план санації; коли не виконується план санації, але не раніше трьох років з моменту затвердження плану санації, якщо план затверджено на термін більше трьох років. 11. Ліквідатор призначається арбітражним судом за поданням державного органу з питань банкрутства з числа державних службовців цього органу". | ||
| 231. | боржник не є юридичною особою або не включений до Державного реєстру звітних (статистичних) одиниць України; | |||
| 232. | подано заяву про визнання банкрутом ліквідованої юридичної особи; | |||
| 233. | затверджено умови санації юридичної особи-боржника в порядку, передбаченому статтею 17 цього Закону; | |||
| 234. | затверджено звіт ліквідаційної комісії в порядку, передбаченому статтею 34 цього Закону; | |||
| 235. | боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами, органами стягнення; | |||
| 236. | кредитори, органи стягнення не висунули майнових вимог до боржника після оголошення ним про своє банкрутство. | |||
| 237. | 2. Про припинення провадження у справі про банкрутство виноситься ухвала, яка може бути перевірена в порядку нагляду. | -140- Стоян О.М. (в.о. № 18) Закон доповнити статтями про фіктивне та навмисне банкрутство, про спрощені процедури банкрутства. Окремою статтею визначити державний орган з питань банкрутства. Доповнити розділом про особливості банкрутства окремих категорій боржників - юридичних осіб (містостворюючих, сільськогосподарських, кредитних, страхових організацій, професійних учасників ринку цінних паперів) та фізичних осіб - індивідуальних підприємців, фермерів тощо. | Враховано редакційно | |
| -141- Шеховцов О.Д. (в.о. № 52) Додати статтю 43 (мусить бути 44): "Стаття 43. Особливості процедури банкрутства підприємства, створених в процесі приватизації державного майна. 1. Арбітражний суд, розглядаючи в попередньому засіданні вимоги кредиторів до боржника, створеного в процесі приватизації державного майна незалежно від способу приватизації, в разі визнання вимог ухвалює рішення про призначення процедури санації боржника. 2. Арбітражний суд відсторонює керівника боржника від посади і призначає розпорядника майна з повноваженнями, передбаченими цим Законом. Розпорядником обов'язково призначається державний службовець органу з питань банкрутства, який виконує свої обов'язки до призначення санатора. 3. Державний орган з питань банкрутства з моменту призначення розпорядника майна боржника організовує комплексну ревізію фінансово-господарської діяльності боржника з участю представників Контрольно-ревізійного управління, Держаної податкової адміністрації, прокуратури, Міністерства внутрішніх справ. 4. Санатор боржника призначається арбітражним судом за поданням державного органу з питань банкрутства, узгодженим з кредиторами. При цьому правила, встановлені цим Законом, щодо переведення боргу на санатора та внесення завдатку у розмірі десяти відсотків від суми кредиторської заборгованості боржника не застосовуються. План санації боржника затверджується в порядку, визначеному цим Законом для недержавних підприємств. 5. План санації боржника затверджується ухвалою арбітражного суду на термін не більше десяти років і не менше трьох років, якщо такий мінімальний термін пропонує санатор. За наполяганням кредиторів арбітражний суд може встановити мінімальний термін, після настання якого стан виконання плану санації розглядається судом, але не менше одного року. 6. Державний орган з питань банкрутства за наслідками ревізії фінансово-господарської діяльності боржника зобов'язаний вжити заходів для звернення санатора до арбітражного суду про визнання частково або повністю недійсними угод, виконання яких призвело до неплатоспроможності боржника, в порядку, передбаченому цим Законом. 7. Арбітражний суд ухвалює рішення про початок процедури ліквідації боржника у випадках: коли протягом трьох місяців з моменту призначення розпорядника майна до арбітражного суду не подано план санації; коли не виконується план санації, але не раніше трьох років з моменту затвердження плану санації, якщо план затверджено на термін більше трьох років". | Відхилено | |||
| -142- Гавриш С.Б. (в.о. № 176) В проекті необхідно встановити особисту відповідальність (кримінальну, майнову) керівництва підприємства за неправомірні дії при навмисному та фіктивному банкрутстві інші неправомірні дії. | Враховано редакційно | |||
| -143- Гавриш С.Б. (в.о. № 176) В проекті відсутні такі поняття як фіктивне та приховане банкрутство. | Враховано редакційно | |||
| -144- Гавриш С.Б. (в.о. № 176) В проекті відсутній чітко визначений механізм провадження справ про банкрутство в різних галузях народного господарства з урахуванням специфіки тієї чи іншої галузі. | Враховано редакційно | |||
| -145- Гавриш С.Б. (в.о. № 176) В проекті передбачити правові та соціальні гарантії працівникам підприємства у випадку, якщо вони порушать справу про банкрутство свого підприємства у зв'язку з невиплатою заробітної плати. | Враховано редакційно |