Кількість абзаців - 158 Таблиця поправок


Про внесення змін до Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект
Закон України
 
   Закон України
 
1. Про внесення змін до Закону України
 
   Про внесення змін до Закону України
 
2. "Про основи соціального захисту бездомних
 
   "Про основи соціального захисту бездомних
 
3. громадян і безпритульних дітей"
 
   громадян і безпритульних дітей"
 
4. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
   Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
5. І. Внести зміни до Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 26, ст. 354; 2009 р., № 38, ст. 535), виклавши його в такій редакції:
 
-1- Кармазін Ю.А.
Доцільно пропонувати відхилити проект Закону про внесення змін до Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" № 6510, прийнятий у першому читанні за основу.
Пронумерувати всі окремі частини тексту, як наприклад, у статті 15, 17-19 тощо.
 
Відхилено   І. Внести зміни до Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 26, ст. 354; 2009 р., № 38, ст. 535), виклавши його в такій редакції:
 
6. "Закон України
 
   "ЗАКОН УКРАЇНИ
 
7. Про основи соціального захисту бездомних
 
   Про основи соціального захисту бездомних
 
8. осіб і безпритульних дітей
 
   осіб і безпритульних дітей
 
9. Цей Закон визначає загальні засади соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей, забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, які спрямовані на реалізацію бездомними особами і безпритульними дітьми прав і свобод, передбачених Конституцією та законодавством України, створює умови для діяльності громадських та благодійних організацій, що працюють у сфері соціального захисту населення.
 
   Цей Закон визначає загальні засади соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей, забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, які спрямовані на реалізацію бездомними особами і безпритульними дітьми прав і свобод, передбачених Конституцією та законодавством України, створює умови для діяльності громадських та благодійних організацій, що працюють у сфері соціального захисту населення.
 
10. Розділ І
 
   Розділ І
 
11. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
   ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
12. Стаття 1. Законодавство України про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей
 
   Стаття 1. Законодавство України про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей
 
13. 1. Законодавство України про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону, Законів України "Про соціальні послуги", "Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк", "Про охорону дитинства", "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", "Про житловий фонд соціального призначення", "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" та інших нормативно-правових актів.
 
   1. Законодавство України про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону, законів України "Про соціальні послуги", "Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк", "Про охорону дитинства", "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", "Про житловий фонд соціального призначення", "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" та інших нормативно-правових актів.
 
14. 2. Під час вирішення питань щодо соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей застосовуються норми міжнародного права та правила, встановлені міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
 
   2. Під час вирішення питань щодо соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей застосовуються норми міжнародного права та правила, встановлені міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
 
15. Стаття 2. Визначення термінів
 
   Стаття 2. Визначення термінів
 
16. 1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
 
   1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
 
17. 1) бездомність - соціальне становище людини, зумовлене відсутністю у неї будь-якого житла, призначеного та придатного для проживання;
 
-2- Кирильчук Є.І.
Додати в статтю 2 Закону поняття "безпритульності", що означає неможливість фактично проживати/перебувати в житловому приміщенні, на яке людина має право.
 
Відхилено   бездомність - соціальне становище людини, зумовлене відсутністю у неї будь-якого житла, призначеного та придатного для проживання;
 
    -3- Яворівський В.О.
Пункт 1 статті 1 доповнити таким пунктом:
"Бездоглядні діти – діти, які мають батьків або знаходяться під опікою приватних осіб, родичів, тощо, але не мають повного матеріального забезпечення, належних умов виховання".
 
Відхилено    
18. 2) бездомна особа - особа, яка перебуває у соціальному становищі бездомності. До бездомних осіб належать безпритульні особи та особи, які мають притулок;
 
   бездомна особа - особа, яка перебуває у соціальному становищі бездомності. До бездомних осіб належать безпритульні особи та особи, які мають притулок;
 
19. 3) безпритульна особа - повнолітня особа, яка проживає на вулиці, в парках, підвалах, під’їздах будинків, на горищах, в інших місцях, непризначених та непридатних для проживання, в тому числі житлових приміщеннях, що перебувають в аварійному стані;
 
-4- Мовчан П.М.
П.3 ст.2 викласти у наступній редакції:
"3) безпритульна особа – повнолітня особа, яка проживає на вулиці, в парках, підвалах, під’їздах будинків, на горищах, об’єктах незавершеного будівництва, в інших місцях, непризначених та непридатних для проживання, в тому числі житлових приміщеннях, що перебувають в аварійному стані";
 
Враховано   безпритульна особа - повнолітня особа, яка проживає на вулиці, в парках, підвалах, під’їздах будинків, на горищах, об’єктах незавершеного будівництва, в інших місцях, непризначених та непридатних для проживання, у тому числі житлових приміщеннях, що перебувають в аварійному стані;
 
20. 4) безпритульні діти - діти, які були покинуті батьками, самі залишили сім’ю або дитячі заклади, де вони виховувались, і не мають певного місця проживання;
 
-5- Яворівський В.О.
Підпункт 4 пункту 1 статті 1 викласти у такій редакції:
"Безпритульні діти – діти, які через причини суб’єктивного чи об’єктивного характеру не мають належного батьківського чи державного піклування та перебувають поза визначеним місцем проживання".
 
Відхилено   безпритульні діти - діти, які були покинуті батьками, самі залишили сім’ю або дитячі заклади, де вони виховувалися, і не мають певного місця проживання;
 
    -6- Кирильчук Є.І.
Конкретизувати в Законі такі поняття, як безпритульні і бездоглядні діти з віднесенням їх до двох основних груп:
- безпритульні діти, які втратили батьків або зв’язок з ними, внаслідок чого опинилися на вулиці і потребують повного соціального забезпечення держави;
- бездоглядні діти, які мають батьків або знаходяться під опікою приватних осіб, родичів тощо, але не мають повного матеріального забезпечення, належних умов виховання і потребує соціально-правового захисту та тимчасової або часткової державної допомоги.
 
Відхилено    
21. 5) діти-сироти - діти, в яких померли чи загинули батьки;
 
   діти-сироти - діти, в яких померли чи загинули батьки;
 
22. 6) діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами внутрішніх справ, пов’язаним з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також підкинуті діти, діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, та безпритульні діти;
 
   діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням батьками покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами внутрішніх справ, пов’язаним з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, що перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також підкинуті діти, діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, та безпритульні діти;
 
23. 7) заклади для бездомних осіб і безпритульних дітей - соціальні заклади, діяльність яких спрямована на допомогу бездомним особам і безпритульним дітям, їх підтримку та реінтеграцію;
 
   заклади для бездомних осіб і безпритульних дітей - соціальні заклади, діяльність яких спрямована на допомогу бездомним особам і безпритульним дітям, їх підтримку та реінтеграцію;
 
24. 8) місце проживання або місце перебування бездомної особи - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає відповідно понад шість або менше шести місяців на рік та на території якої здійснюється зв’язок між особою і державою, що виявляється у взаємних правах і обов’язках;
 
-7- Кирильчук Є.І.
Уточнити термін "місце проживання або місце перебування бездомного громадянина" щодо строків проживання /перебування на певній території.
 
Відхилено   місце проживання або місце перебування бездомної особи - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає відповідно понад шість або менше шести місяців на рік та на території якої здійснюється зв’язок між особою і державою, що виявляється у взаємних правах і обов’язках;
 
25. 9) особа, яка має притулок, - це особа, яка отримує послугу із тимчасового притулку у закладах для бездомних осіб та інших соціальних закладах та установах, що надають такий притулок;
 
   особа, яка має притулок, - особа, яка отримує послугу тимчасового притулку в закладах для бездомних осіб та інших соціальних закладах і установах, що надають такий притулок;
 
26. 10) запобігання бездомності і безпритульності - система заходів, спрямованих на усунення правових, соціальних та інших причин виникнення бездомності та безпритульності, запобігання їм, у тому числі заходів щодо зниження ризику втрати особою прав на житлові приміщення і запобігання втраті цих прав, і на запобігання виникненню негативних суспільних наслідків, пов’язаних з відсутністю у особи житла;
 
   запобігання бездомності і безпритульності - система заходів, спрямованих на усунення правових, соціальних та інших причин виникнення бездомності та безпритульності, запобігання їм, у тому числі заходів щодо зниження ризику втрати особою прав на жилі приміщення і запобігання втраті цих прав, а також на запобігання виникненню негативних суспільних наслідків, пов’язаних з відсутністю в особи житла;
 
27. 11) реінтеграція бездомних осіб і безпритульних дітей - процес повернення бездомних осіб і безпритульних дітей до життя у суспільстві як повноправних його членів;
 
   реінтеграція бездомних осіб і безпритульних дітей - процес повернення бездомних осіб і безпритульних дітей до життя в суспільстві як повноправних його членів;
 
28. 12) реєстрація місця проживання або місця перебування бездомної особи - внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси закладу для бездомних осіб та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації;
 
   реєстрація місця проживання або місця перебування бездомної особи - внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування особи з зазначенням адреси закладу для бездомних осіб та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації;
 
29. 13) соціальне патрулювання - мобільна форма надання соціальних послуг відповідними фахівцями поза межами закладів для бездомних осіб і безпритульних дітей.
 
   соціальне патрулювання - мобільна форма надання соціальних послуг відповідними фахівцями поза межами закладів для бездомних осіб і безпритульних дітей.
 
30. Стаття 3. Основні принципи
 
   Стаття 3. Основні принципи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей
 
31. 1. Соціальний захист бездомних осіб і безпритульних дітей ґрунтується на принципах:
 
   1. Соціальний захист бездомних осіб і безпритульних дітей ґрунтується на принципах:
 
32. законності;
 
   законності;
 
33. демократизму;
 
   демократизму;
 
34. рівності;
 
   рівності;
 
35. поваги до особистості;
 
   поваги до особистості;
 
36. визнання честі та гідності;
 
   визнання честі та гідності;
 
37. забезпечення основних прав і свобод людини.
 
   забезпечення основних прав і свобод людини.
 
38. Стаття 4. Сфера дії Закону
 
   Стаття 4. Сфера дії Закону
 
39. 1. Цей Закон поширюється на громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України.
 
   1. Цей Закон поширюється на громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України.
 
40. Стаття 5. Основні права та обов’язки бездомних осіб і безпритульних дітей
 
   Стаття 5. Основні права та обов’язки бездомних осіб і безпритульних дітей
 
41. 1. Бездомні особи і безпритульні діти мають всі права і свободи, закріплені Конституцією і законами України.
 
   1. Бездомні особи і безпритульні діти мають всі права і свободи, закріплені Конституцією і законами України.
 
42. 2. Бездомні особи і безпритульні діти зобов’язані дотримуватися Конституції і законів України, шанувати традиції та звичаї народу.
 
   2. Бездомні особи і безпритульні діти зобов’язані дотримуватися Конституції і законів України, шанувати традиції та звичаї народу.
 
43. 3. Бездомні особи зобов’язані надавати достовірну інформацію щодо наявності у них житла та іншу інформацію, спрямовану на розв’язання їх життєвих проблем.
 
   3. Бездомні особи зобов’язані надавати достовірну інформацію щодо наявності у них житла та іншу інформацію, спрямовану на розв’язання їхніх життєвих проблем.
 
44. Розділ ІІ
 
   Розділ ІІ
 
45. СИСТЕМА ОБЛІКУ ТА РЕЄСТРАЦІЇ БЕЗДОМНИХ ОСІБ І БЕЗПРИТУЛЬНИХ ДІТЕЙ
 
   СИСТЕМА ОБЛІКУ ТА РЕЄСТРАЦІЇ БЕЗДОМНИХ ОСІБ І БЕЗПРИТУЛЬНИХ ДІТЕЙ
 
46. Стаття 6. Облік бездомних осіб і безпритульних дітей
 
   Стаття 6. Облік бездомних осіб і безпритульних дітей
 
47. 1. З метою створення необхідних умов для забезпечення прав та свобод бездомних осіб і безпритульних дітей упроваджується їх облік.
 
   1. З метою створення необхідних умов для забезпечення прав та свобод бездомних осіб і безпритульних дітей впроваджується їх облік.
 
48. 2. Облік бездомних осіб ведеться за місцем їх проживання або місцем їх перебування на підставі особистого звернення або їх виявлення.
 
   2. Облік бездомних осіб ведеться за місцем їх проживання або місцем перебування на підставі особистого звернення або їх виявлення.
 
49. 3. Облік безпритульних дітей ведеться відповідно до Законів України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" та "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування".
 
-8- Кирильчук Є.І.
Узгодити зазначених в Законі питань стосовно виявлення, обліку, статусу безпритульних дітей з Законами України "Про охорону дитинства", "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей", "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", Сімейним кодексом України .
 
Відхилено   3. Облік безпритульних дітей ведеться відповідно до законів України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" та "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування".
 
50. Стаття 7. Суб’єкти, які ведуть облік бездомних осіб і безпритульних дітей
 
   Стаття 7. Суб’єкти, які ведуть облік бездомних осіб і безпритульних дітей
 
51. 1. Облік бездомних осіб за місцем їх проживання або місцем їх перебування ведеться відповідними закладами для бездомних осіб - центрами обліку, що створюються органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади.
 
   1. Облік бездомних осіб за місцем їх проживання або місцем перебування ведеться відповідними закладами для бездомних осіб - центрами обліку, що створюються органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади.
 
52. 2. Центри обліку можуть утворюватися також іншими юридичними особами, створеними відповідно до законодавства (громадськими, благодійними організаціями).
 
-9- Кармазін Ю.А.
Вилучити частину 2 статті 7 :
"2. Центри обліку можуть утворюватися також іншими юридичними особами, створеними відповідно до законодавства (громадськими, благодійними організаціями)".
 
Відхилено   2. Центри обліку можуть утворюватися також громадськими і благодійними організаціями та на договірних засадах з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування надавати послуги щодо здійснення виявлення та обліку бездомних осіб.
 
    -10- Кирильчук Є.І.
Відкоригувати положення статті 7 Закону з точки зору можливості утворювати центри обліку бездомних осіб громадськими і благодійними організаціями, оскільки облік громадян, реєстрація місця проживання та паспортизація є державною функцією, яку покладено на органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади.
 
Враховано частково    
    -11- Марущенко В.С.
У розділі І законопроекту пункт 2 статті 7 нової редакції Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей" виключити. У зв’язку з цим пункти 3, 4,5 вважати відповідно пунктами 2.3,4.
 
Відхилено    
    -12- Сухий Я.М.
Частину 2 статті 7 викласти в такій редакції:
"2. Центри обліку можуть утворюватися також громадськими і благодійними організаціями та на договірних засадах з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування надавати послуги щодо здійснення виявлення та обліку бездомних осіб."
 
Враховано    
53. 3. Структура і режим роботи центрів обліку повинні забезпечувати доступність обліку для бездомних осіб. У разі взяття на облік бездомних осіб вони отримують посвідчення про взяття на облік встановленого зразка.
 
   3. Структура і режим роботи центрів обліку мають забезпечувати доступність обліку для бездомних осіб. У разі взяття на облік бездомних осіб вони отримують посвідчення про взяття на облік встановленого зразка.
 
54. Діяльність центрів обліку регулюється типовим положенням, затвердженим спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
 
   Діяльність центрів обліку регулюється типовим положенням, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
 
55. 4. Відповідно до законодавства у складі інших соціальних служб можуть утворюватися структурні підрозділи (бюро, відділення тощо) без створення юридичної особи, які будуть вести облік бездомних осіб.
 
   4. Відповідно до законодавства у складі інших соціальних служб можуть утворюватися структурні підрозділи (бюро, відділення тощо) без створення юридичної особи для ведення обліку бездомних осіб.
 
56. 5. Облік безпритульних дітей ведеться службами у справах дітей місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
 
   5. Облік безпритульних дітей ведеться службами у справах дітей місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
 
57. Стаття 8. Отримання та відновлення документів, що посвідчують особу
 
   Стаття 8. Поновлення та отримання документів, що посвідчують особу
 
58. 1. Бездомні особи, які не мають паспортного документа, звертаються для поновлення в установленому порядку документів, що посвідчують особу, до органів реєстрації за територіальним розташуванням центрів обліку, де вони перебувають на обліку, або закладів, де їм надали тимчасовий притулок.
 
   1. Бездомні особи, які не мають паспортного документа, звертаються для поновлення в установленому порядку документів, що посвідчують особу, до органів реєстрації за територіальним розташуванням центрів обліку, де вони перебувають на обліку, або закладів, де їм надали тимчасовий притулок.
 
59. Органи реєстрації у строки, встановлені законодавством, повинні видати бездомному, який є громадянином України, паспорт громадянина України.
 
   Органи реєстрації у строки, встановлені законодавством, повинні видати бездомному, який є громадянином України, паспорт громадянина України.
 
60. 2. Видача та поновлення документів іноземцям, особам без громадянства і безпритульним дітям здійснюються відповідно до законодавства.
 
   2. Поновлення та видача документів іноземцям, особам без громадянства і безпритульним дітям здійснюються відповідно до законодавства.
 
61. Стаття 9. Реєстрація місця проживання або місця перебування бездомних осіб
 
   Стаття 9. Реєстрація місця проживання або місця перебування бездомних осіб
 
62. 1. Реєстрація місця проживання або місця перебування бездомних осіб здійснюється органом реєстрації за територіальним розташуванням центру обліку, де вони перебувають на обліку, або відповідного закладу, де їм надається тимчасовий притулок.
 
   1. Реєстрація місця проживання або місця перебування бездомних осіб здійснюється органом реєстрації за адресою центру обліку, де вони перебувають на обліку, або відповідного закладу, де їм надається тимчасовий притулок.
 
63. 2. Порядок реєстрації місця проживання або місця перебування бездомних осіб затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
   2. Порядок реєстрації місця проживання або місця перебування бездомних осіб затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
64. Розділ ІІІ
 
   Розділ ІІІ
 
65. ЗАПОБІГАННЯ БЕЗДОМНОСТІ І БЕЗПРИТУЛЬНОСТІ
 
   ЗАПОБІГАННЯ БЕЗДОМНОСТІ І БЕЗПРИТУЛЬНОСТІ
 
66. Стаття 10. Просвітницькі та освітні заходи
 
   Стаття 10. Освітні та просвітницькі заходи
 
67. 1. З метою запобігання бездомності і безпритульності в Україні у рамках відповідних програм проводяться освітні та просвітницькі заходи з інформуванням населення про норми законодавства з питань придбання, відчуження, оформлення і державної реєстрації прав на житлові приміщення та земельні ділянки, про інші правочини, предметом яких є житло, стосовно обов’язків і відповідальності учасників житлових та суспільних правовідносин.
 
   1. З метою запобігання бездомності і безпритульності в Україні в рамках відповідних програм проводяться освітні та просвітницькі заходи з інформуванням населення про норми законодавства з питань придбання, відчуження, оформлення і державної реєстрації прав на жилі приміщення та земельні ділянки, про інші правочини, предметом яких є житло, щодо обов’язків і відповідальності учасників житлових та суспільних правовідносин.
 
68. Зазначені освітні та просвітницькі заходи повинні формувати здатність громадян застосовувати норми законодавства для реалізації та захисту своїх прав на житло.
 
   Зазначені освітні та просвітницькі заходи повинні формувати здатність громадян застосовувати норми законодавства для реалізації та захисту своїх прав на житло.
 
69. Стаття 11. Запобігання безпритульності серед дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа
 
   Стаття 11. Запобігання безпритульності дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа
 
70. 1. Дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа після завершення перебування у відповідних закладах для таких дітей, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім’ї або завершення строку піклування над такими дітьми, а також після строкової військової служби в Збройних Силах України або після повернення з місць позбавлення волі в разі відсутності житла або неможливості його повернення житлове приміщення надається у позачерговому порядку.
 
-13- Мовчан П.М.
У п.1 ст.11 слова "житлове приміщення" замінити на слова "соціальне житло" та викласти у наступній редакції:
"1.Дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, особам, з їх числа після завершення перебування у відповідних закладах для таких дітей, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім’ї, або завершення строку піклування над такими дітьми, а також після строкової військової служби в Збройних Силах України або після повернення з місць позбавлення волі в разі відсутності житла або неможливості його повернення соціальне житло надається у позачерговому порядку".
 
Враховано редакційно   1. Держава забезпечує дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, а також особам з їх числа, які до передачі під опіку чи піклування, влаштування в дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім’ї, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, призову на строкову військову службу в Збройні Сили України, взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк мали впорядковане житло, що зберігалося за ними, невідкладне вселення їх у ці приміщення і повернення їм майна, що знаходилося в цих приміщеннях на день передачі дітей під опіку чи піклування, влаштування в дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім’ї, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, призову на строкову військову службу в Збройних Силах України, взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк.
У разі неможливості повернення зазначеного житла дітям та особам з їх числа, зазначеним в абзаці першому цієї частини, відповідні органи місцевого самоврядування зобов’язані протягом одного місяця надати аналогічне жиле приміщення та компенсувати вартість втраченого майна у разі, якщо це майно не було забрано дітьми та особами з їх числа.
2.Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років, у разі відсутності в таких дітей житла, мають право зараховуватись на квартирний та соціальний квартирний облік за місцем їх походження або проживання до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за заявою опікуна чи піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів, адміністрації закладу, де проживає дитина, або органу опіки чи піклування. Після досягнення 18 років такі діти, а також особи з їх числа після завершення строкової військової служби в Збройних Силах України або після повернення з місць позбавлення волі протягом місяця забезпечуються соціальним житлом до надання їм благоустроєного жилого приміщення для постійного проживання.
 
    -14- Кармазін Ю.А.
Частину 1 статті 11 викласти в такій редакції: "Держава забезпечує дітям-сиротам та дітям, які позбавлені батьківського піклування, які до передачі під опіку чи піклування, влаштування в будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім’ї мали впорядковане житлове приміщення, що зберігалося за ними, невідкладного вселення їх в ці житлові приміщення і повернення їм майна, яке знаходилося в цих приміщеннях на момент передачі цих дітей під опіку чи піклування, влаштування в будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім’ї, або невідкладного надання у позачерговому порядку належної компенсації для придбання аналогічного житлового приміщення та рухомого майна, у випадку, якщо це майно не було забрано дітьми".
 
Враховано редакційно    
    -15- Сухий Я.М.
Статтю 11 викласти в такій редакції:
"1. Дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, які до влаштування в заклади для дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування; усиновлення: встановлення опіки, піклування; передачі до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, мали впорядковане жиле приміщення, що зберігалося за ними, після завершення їх перебування у відповідних закладах, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім’ї, завершення терміну піклування або опіки, після навчання в професійно-технічних закладах, вищих навчальних закладах, строкової військової служби в Збройних Силах України або після повернення з місць позбавлення волі держава забезпечує невідкладне вселення їх у ці жилі приміщення і повернення їм майна, яке знаходилося в цих приміщеннях на момент їх влаштування в заклади для дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування; усиновлення: встановлення опіки, піклування; передачі до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу.
У разі неможливості повернення зазначеного житла таким дітям та особам з їх числа відповідні органи місцевого самоврядування зобов’язані протягом одного місяця придбати аналогічне жиле приміщення та компенсувати вартість втраченого майна у випадку, якщо це майно не було забрано дітьми.
Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, особи з їх числа, які досягли 16 років і не мали житла, беруться відповідними органами місцевого самоврядування на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов поза чергою, за місцем їх походження або проживання до влаштування в заклади для дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування; усиновлення: встановлення опіки, піклування; передачі до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу.
Після завершення перебування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, у відповідних закладах для таких дітей, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім’ї, завершення терміну піклування або опіки, після навчання в професійно-технічних закладах, вищих навчальних закладах, строкової військової служби в Збройних Силах України або після повернення з місць позбавлення волі, в разі відсутності в таких дітей права на житло обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації, органи місцевого самоврядування забезпечують таких осіб протягом місяця у позачерговому порядку впорядкованим соціальним житлом до надання їм благоустроєного жилого приміщення для постійного проживання в порядку, передбаченому законодавством".
 
Враховано    
71. Стаття 12. Захист прав та інтересів дітей під час вчинення правочинів щодо житлових приміщень
 
   Стаття 12. Захист прав та інтересів дітей під час вчинення правочинів щодо житлових приміщень
 
72. 1. Держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна.
 
   1. Держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна.
 
73. 2. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо житлових приміщень.
 
   2. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень.
 
74. 3. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав та інтересів дітей.
 
   3. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав та інтересів дітей.
 
75. 4. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідна попередня згода органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей у разі надання згоди на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.
 
-16- Сухий Я.М.
Частину 4 статті 12 викласти в такій редакції:
"4. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей у разі надання дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.
 
Враховано   4. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.
 
76. Стаття 13. Запобігання бездомності серед осіб, які звільняються з установ виконання покарань
 
   Стаття 13. Запобігання бездомності осіб, які звільняються з установ виконання покарань
 
77. 1. Запобігання бездомності серед осіб, які звільняються з установ виконання покарань, здійснюється відповідно до цього Закону, Кримінально-виконавчого кодексу України, Житлового кодексу Української РСР, Закону України "Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк".
 
   1. Запобігання бездомності осіб, які звільняються з установ виконання покарань, здійснюється відповідно до цього Закону, Кримінально-виконавчого кодексу України, Житлового кодексу Української РСР, Закону України "Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк".
 
78. Стаття 14. Запобігання бездомності серед осіб похилого віку та інвалідів
 
   Стаття 14. Запобігання бездомності осіб похилого віку та інвалідів
 
79. 1. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень в галузі соціального забезпечення та соціального захисту населення проводять роботу із запобігання випадкам незаконного відчуження житла та захисту майнових прав осіб похилого віку та інвалідів і забезпечують у разі потреби за їх бажанням постійний сторонній догляд або влаштування до відповідного закладу соціальної підтримки (догляду) згідно із законодавством.
 
-17- Мовчан П.М.
У п.1 ст.14 слова "в галузі" замінити на слова "у сфері" та викласти у наступній редакції :
"1. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень у сфері соціального забезпечення та соціального захисту населення проводять роботу із запобігання випадкам незаконного відчуження житла та захисту майнових прав осіб похилого віку та інвалідів і забезпечують у разі потреби за їх бажанням постійний сторонній догляд або влаштування до відповідного закладу соціальної підтримки (догляду) згідно із законодавством".
 
Враховано   1. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень у сфері соціального забезпечення та соціального захисту населення проводять роботу щодо запобігання випадкам незаконного відчуження житла і захисту майнових прав осіб похилого віку та інвалідів і забезпечують у разі потреби за їх бажанням постійний сторонній догляд або влаштування до відповідного закладу соціальної підтримки (догляду) згідно із законодавством.
 
    -18- Кирильчук Є.І.
Конкретизувати механізми реалізації норми статті 14 Закону стосовно повноважень місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо запобігання бездомності серед громадян похилого віку та інвалідів.
 
Відхилено    
80. Стаття 15. Запобігання бездомності серед груп ризику
 
   Стаття 15. Запобігання бездомності осіб із груп ризику
 
81. 1. До груп ризику щодо втрати житла або права на його використання належать:
 
   1. До груп ризику щодо втрати житла або права на його використання належать:
 
82. діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, а також особи з їх числа;
 
   діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, а також особи з їх числа;
 
83. мешканці гуртожитків;
 
-19- Сухий Я.М.
Абзац 3 частини першої статті 15 викласти в такій редакції:
"мешканці гуртожитків, для яких таке житло є єдиним місцем проживання;"
 
Враховано   мешканці гуртожитків, для яких таке житло є єдиним місцем проживання;
 
84. особи, які проживають в орендованих приміщеннях, у знайомих, родичів, друзів тощо.
 
-20- Сухий Я.М.
Абзац 4 частини першої статті 15 викласти в такій редакції:
" особи, які не мають власного житла та проживають в орендованих приміщеннях, у знайомих, родичів, друзів тощо".
 
Враховано   особи, які не мають власного житла та проживають в орендованих приміщеннях, у знайомих, родичів, друзів тощо.
 
85. 2. Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до груп ризику належать:
 
-21- Мовчан П.М.
П.2 ст.15 доповнити словами "недієздатні та обмежено дієздатні особи" та викласти у наступній редакції:
"2.Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до груп ризику належать:
особи, які страждають на психічні розлади;
особи, хворі на наркоманію та хронічний алкоголізм;
недієздатні та обмежено дієздатні особи".
 
Враховано   2. Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до груп ризику належать:
 
86. особи, які страждають на психічні розлади;
 
   особи, які страждають на психічні розлади;
 
87. особи, хворі на наркоманію та хронічний алкоголізм.
 
   особи, хворі на наркоманію та хронічний алкоголізм;
недієздатні та обмежено дієздатні особи.
 
88. 3. З метою запобігання бездомності серед груп ризику місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування забезпечують:
 
   3. З метою запобігання бездомності осіб із груп ризику місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування забезпечують:
 
89. виконання законодавства стосовно збереження та захисту житлових та майнових прав дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб із їх числа, мешканців гуртожитків;
 
   виконання законодавства щодо збереження та захисту житлових та майнових прав дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, мешканців гуртожитків;
 
90. розвиток житлового фонду соціального призначення;
 
   розвиток житлового фонду соціального призначення;
 
91. влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до сімейних форм виховання;
 
   влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до сімейних форм виховання;
 
92. сприяння у встановленні опіки над недієздатними та обмежено дієздатними повнолітніми особами;
 
-22- Сухий Я.М.
Абзац 5 частини 3 статті 15 викласти у такій редакції:
"сприяння у встановленні опіки та піклування над недієздатними та обмежено дієздатними повнолітніми особами;"
 
Враховано   сприяння у встановленні опіки та піклування над недієздатними та обмежено дієздатними повнолітніми особами;
 
93. надання послуг особам, хворим на наркоманію та хронічний алкоголізм;
 
   надання послуг особам, хворим на наркоманію та хронічний алкоголізм;
 
94. проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед представників груп ризику, спрямованої на збереження їх житла.
 
   проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед осіб груп ризику, спрямованої на збереження їх житла.
 
95. Розділ ІV
 
   Розділ ІV
 
96. СИСТЕМА РЕІНТЕГРАЦІЇ БЕЗДОМНИХ
 
   СИСТЕМА РЕІНТЕГРАЦІЇ БЕЗДОМНИХ
 
97. ОСІБ І БЕЗПРИТУЛЬНИХ ДІТЕЙ
 
   ОСІБ І БЕЗПРИТУЛЬНИХ ДІТЕЙ
 
98. Стаття 16. Система реінтеграції бездомних осіб
 
   Стаття 16. Система реінтеграції бездомних осіб
 
99. 1. Система реінтеграції бездомних осіб - комплекс заходів, що здійснюються у взаємодії суб’єктів, які забезпечують реінтеграцію бездомних осіб.
 
-23- Сухий Я.М.
Статтю 16 викласти в такій редакції:
"1. Система реінтеграції бездомних осіб - комплекс заходів для здійснення процесу повернення бездомних осіб до життя в суспільстві як повноправних його членів."
 
Враховано   1. Система реінтеграції бездомних осіб - комплекс заходів для здійснення процесу повернення бездомних осіб до життя в суспільстві як повноправних його членів.
 
100. Стаття 17. Надання послуг бездомним особам
 
-24- Кирильчук Є.І.
Доопрацювати статтю 17 Закону у відповідності із Законом України "Про соціальні послуги".
 
Відхилено   Стаття 17. Надання послуг бездомним особам
 
101. 1. Суб’єктами системи реінтеграції бездомним особам можуть надаватися такі послуги: тимчасовий притулок, соціальні, медичні, юридичні, освітні, реабілітаційні.
 
-25- Яворівський В.О.
Пункт 1 статті 17 пропоную викласти в такій редакції:
"1.Соціальні послуги бездомним особам надаються відповідно до Закону України "Про соціальні послуги".
 
Відхилено   1. Суб’єктами, які забезпечують реінтеграцію бездомних осіб, можуть надаватися такі послуги: тимчасовий притулок, соціальні, медичні, юридичні, освітні, реабілітаційні.
 
102. 2. Бездомним особам надаються послуги за місцем їх проживання або місцем їх перебування, а саме у закладах для цієї категорії осіб, а також поза межами таких закладів із застосуванням мобільної форми надання соціальних послуг - соціального патрулювання.
 
   2. Бездомним особам надаються послуги за місцем їх проживання або місцем перебування, а саме в закладах для цієї категорії осіб, а також поза межами таких закладів із застосуванням мобільної форми надання соціальних послуг - соціального патрулювання.
 
103. Порядок здійснення соціального патрулювання затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
 
   Порядок здійснення соціального патрулювання затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
 
104. 3. Послуги можуть надаватись як на платній, так і на безоплатній основі відповідно до законодавства.
 
   3. Послуги можуть надаватися і на платній, і на безоплатній основі відповідно до законодавства.
 
105. Стаття 18. Суб’єкти, які забезпечують реінтеграцію бездомних осіб
 
   Стаття 18. Суб’єкти, які забезпечують реінтеграцію бездомних осіб
 
106. 1. Суб’єктами, які забезпечують реінтеграцію бездомних осіб, є підприємства, установи та заклади, підпорядковані центральним, місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, а також юридичні особи, створені відповідно до законодавства (недержавні суб’єкти), фізичні особи.
 
   1. Суб’єктами, які забезпечують реінтеграцію бездомних осіб, є підприємства, установи та заклади, підпорядковані центральним, місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, а також юридичні особи, створені відповідно до законодавства (недержавні суб’єкти), фізичні особи.
 
107. 2. Центральні та місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень організовують роботу із профілактики бездомності, соціального захисту бездомних осіб та їх реінтеграції і здійснюють контроль за діяльністю суб’єктів, що надають послуги цій категорії осіб.
 
   2. Центральні та місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень організовують роботу з профілактики бездомності, соціального захисту бездомних осіб та їх реінтеграції і здійснюють контроль за діяльністю суб’єктів, що надають послуги цій категорії осіб.
 
108. Загальну координацію роботи із соціального захисту бездомних осіб здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
 
   Координацію роботи із соціального захисту бездомних осіб здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
 
109. Стаття 19. Заклади соціального захисту для бездомних осіб і безпритульних дітей
 
   Стаття 19. Заклади соціального захисту для бездомних осіб і безпритульних дітей
 
110. 1. Закладами соціального захисту для бездомних осіб є:
 
   1. Закладами соціального захисту для бездомних осіб є:
 
111. будинок нічного перебування;
 
   будинок нічного перебування;
 
112. центр реінтеграції;
 
   центр реінтеграції бездомних осіб;
 
113. соціальний готель;
 
   соціальний готель;
 
114. інші заклади, що надають послуги бездомним особам.
 
   інші заклади, що надають послуги бездомним особам.
 
115. 2. Заклади соціального захисту для бездомних осіб утворюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, релігійними організаціями, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, фізичними особами відповідно до потреб регіону.
 
   2. Заклади соціального захисту для бездомних осіб створюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, релігійними організаціями, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, фізичними особами відповідно до потреб регіону.
 
116. Засновник може утворити заклад соціального захисту для бездомних осіб - центр комплексного обслуговування бездомних осіб. Структурні або відокремлені підрозділи такого закладу можуть надавати послуги, що надаються окремими закладами, зазначеними в частині першій цієї статті.
 
   Засновник може утворити заклад соціального захисту для бездомних осіб - центр комплексного обслуговування бездомних осіб. Структурні або відокремлені підрозділи такого закладу можуть надавати послуги, що надаються закладами, зазначеними в частині першій цієї статті.
 
117. 3. Закладами соціального захисту для безпритульних дітей є:
 
   3. Закладами соціального захисту для безпритульних дітей є:
 
118. притулок для дітей служби у справах дітей;
 
   притулок для дітей служби у справах дітей;
 
119. центр соціально-психологічної реабілітації дітей;
 
   центр соціально-психологічної реабілітації дітей;
 
120. соціально-реабілітаційний центр (дитяче містечко).
 
   соціально-реабілітаційний центр (дитяче містечко).
 
121. Діяльність закладів соціального захисту для безпритульних дітей здійснюється відповідно до типових положень, затверджених Кабінетом Міністрів України.
 
   Діяльність закладів соціального захисту для безпритульних дітей здійснюється відповідно до типових положень, затверджених Кабінетом Міністрів України.
 
122. Стаття 20. Будинок нічного перебування
 
   Стаття 20. Будинок нічного перебування
 
123. 1. Будинок нічного перебування - заклад соціального захисту для ночівлі (розміщення на ніч) бездомних осіб, прийом до якого не потребує попереднього медичного обстеження.
 
   1. Будинок нічного перебування - заклад соціального захисту для ночівлі (розміщення на ніч) бездомних осіб, прийом до якого не потребує попереднього медичного обстеження.
 
124. 2. Діяльність будинку нічного перебування регулюється типовим положенням, затвердженим спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
 
   2. Діяльність будинку нічного перебування регулюється типовим положенням, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
 
125. Стаття 21. Центр реінтеграції
 
   Стаття 21. Центр реінтеграції бездомних осіб
 
126. 1. Центр реінтеграції - заклад соціального захисту для бездомних осіб, діяльність якого спрямована на поступове повернення особи до самостійного повноцінного життя шляхом надання їй комплексу послуг з урахуванням індивідуальних потреб.
 
   1. Центр реінтеграції бездомних осіб - заклад соціального захисту, діяльність якого спрямована на поступове повернення бездомної особи до самостійного повноцінного життя шляхом надання їй комплексу соціальних послуг з урахуванням індивідуальних потреб.
 
127. 2. Центр реінтеграції може утворюватися для жінок, чоловіків, сімей з дітьми, осіб, хворих на наркоманію та хронічний алкоголізм (які пройшли курс лікування) тощо, з наданням тимчасового притулку - денного перебування, коротко- (до шести місяців), довготривалого (понад шість місяців) проживання.
 
   2. Центр реінтеграції бездомних осіб може утворюватися для жінок, чоловіків, сімей з дітьми, осіб, хворих на наркоманію та хронічний алкоголізм (які пройшли курс лікування) тощо, з наданням тимчасового притулку - денного перебування, коротко- (до шести місяців), довготривалого (понад шість місяців) проживання.
 
128. 3. Діяльність центру реінтеграції регулюється типовим положенням, затвердженим спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
 
   3. Діяльність центру реінтеграції бездомних осіб регулюється типовим положенням, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
 
129. Стаття 22. Соціальний готель
 
-26- Кирильчук Є.І.
Переглянути норми статті 22 Закону, які регулюють питання статусу, порядку проживання та оплати соціального готелю щодо розширення можливості бездомних осіб для проживання у ньому у відповідності до статті 18 чинного Закону, а також передбачити можливість оплати проживання в соціальному готелю бездомної особи за рахунок іншої фізичної чи юридичної особи.
 
Враховано частково   Стаття 22. Соціальний готель
 
130. 1. Соціальний готель - заклад соціального захисту для проживання бездомних осіб, який має у своєму складі окремі номери (кімнати).
 
   1. Соціальний готель - заклад соціального захисту для проживання бездомних осіб, який має у своєму складі окремі номери (кімнати).
 
131. До соціального готелю приймаються бездомні особи, які працюють або мають інше постійне легальне джерело доходу, недостатнього для оренди (наймання), купівлі житла.
 
-27- Мовчан П.М.
У статті 22 абз.2 "До соціального готелю приймаються бездомні особи, які працюють або мають інше постійне легальне джерело доходу, недостатнього для оренди (наймання), купівлі житла" виключити.
 
Відхилено   До соціального готелю приймаються бездомні особи, які працюють або мають інше постійне легальне джерело доходу, недостатнє для оренди (наймання), купівлі житла.
 
    -28- Марущенко В.С.
У розділі І законопроекту абзац 2 пункту 1 статті 22 нової редакції Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей" виключити.
 
Відхилено    
132. 2. Проживання бездомних осіб у соціальному готелі є платним.
 
-29- Мовчан П.М.
П.2 ст.22 викласти у наступній редакції:
"2. Проживання бездомних осіб у соціальному готелі є платним.
Оплата може здійснюватися бездомною особою безпосередньо у будь-який спосіб, чи будь-якою іншою фізичною чи юридичною особою".
 
Враховано   2. Проживання бездомних осіб у соціальному готелі є платним.
3. Оплата за проживання в соціальному готелі може здійснюватися безпосередньо бездомною особою або іншою фізичною чи юридичною особою.
 
    -30- Марущенко В.С.
У розділі І законопроекту пункт 2 статті 22 нової редакції Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей" доповнити новим абзацом такого змісту:
"Оплата за проживання в соціальному готелі може здійснюватися безпосередньо бездомною особою або іншою фізичною чи юридичною особою".
 
Враховано    
133. 3. Діяльність соціального готелю регулюється типовим положенням, затвердженим спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
 
   4. Діяльність соціального готелю регулюється типовим положенням, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
 
134. Стаття 23. Притулок для дітей служби у справах дітей
 
   Стаття 23. Притулок для дітей служби у справах дітей
 
135. 1. Притулок для дітей служби у справах дітей - заклад соціального захисту, створений для тимчасового перебування в ньому дітей віком від 3 до 18 років.
 
   1. Притулок для дітей служби у справах дітей - заклад соціального захисту, створений для тимчасового перебування в ньому дітей віком від 3 до 18 років.
 
136. Стаття 24. Центр соціально-психологічної реабілітації дітей
 
   Стаття 24. Центр соціально-психологічної реабілітації дітей
 
137. 1. Центр соціально-психологічної реабілітації дітей - заклад соціального захисту, що створюється для тривалого (стаціонарного) або денного перебування дітей віком від 3 до 18 років, які опинилися у складних життєвих обставинах, надання їм комплексної соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, правової та інших видів допомоги.
 
   1. Центр соціально-психологічної реабілітації дітей - заклад соціального захисту, що створюється для тривалого (стаціонарного) або денного перебування дітей віком від 3 до 18 років, які опинилися у складних життєвих обставинах, надання їм комплексної соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, правової та інших видів допомоги.
 
138. Стаття 25. Соціально-реабілітаційний центр (дитяче містечко)
 
   Стаття 25. Соціально-реабілітаційний центр (дитяче містечко)
 
139. 1. Соціально-реабілітаційний центр (дитяче містечко) - заклад соціального захисту для проживання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, що опинились у складних життєвих обставинах, безпритульних дітей віком від 3 до 18 років, надання їм комплексної соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, правової, інших видів допомоги та подальшого влаштування дітей.
 
-31- Кирильчук Є.І.
Окремо визначити в Законі причини складних життєвих обставин та розмежувати їх на суб’єктивні та об’єктивні, що сприятиме роботі, яка проводиться фахівцями з бездоглядними та безпритульними дітьми, в тому числі визначити положення по проведенню роботи з сім’ями, із тим соціальним середовищем, де дитина проживала, з викорінення причин, що сприяли бездоглядності, для повернення дитини в сім’ю чи надання дитині статусу сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування.
 
Відхилено   1. Соціально-реабілітаційний центр (дитяче містечко) - заклад соціального захисту для проживання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, безпритульних дітей віком від 3 до 18 років, надання їм комплексної соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, правової та інших видів допомоги і подальшого влаштування дітей.
 
140. Стаття 26. Соціальний захист бездомних осіб похилого віку та інвалідів
 
   Стаття 26. Соціальний захист бездомних осіб похилого віку та інвалідів
 
141. 1. Бездомні особи похилого віку та інваліди за їх власним бажанням влаштовуються до стаціонарних установ, закладів соціальної підтримки (догляду).
 
-32- Сухий Я.М.
Частину першу статті 26 викласти в наступній редакції:
"1. Бездомні особи похилого віку та інваліди за їх власним бажанням влаштовуються до стаціонарних соціально-медичних установ та інших закладів соціальної підтримки (догляду)."
 
Враховано   1. Бездомні особи похилого віку та інваліди за їх власним бажанням влаштовуються до стаціонарних соціально-медичних установ та інших закладів соціальної підтримки (догляду).
 
142. Порядок влаштування таких осіб до цих установ, закладів затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
 
   2.Порядок влаштування бездомних осіб похилого віку та інвалідів до установ і закладів, зазначених в частині першій цієї статті, затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
 
143. Стаття 27. Відповідальність за порушення законодавства щодо соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей
 
   Стаття 27. Відповідальність за порушення законодавства про соціальний захист бездомних осіб і безпритульних дітей
 
144. 1. Особи, винні у порушенні законодавства щодо соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей, несуть відповідальність згідно із законами.
 
-33- Стоян О.М.
Частину 1 статті 27 викласти у такій редакції:
"1. Особи, винні у порушенні законодавства щодо соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей, несуть відповідальність згідно із законами України".
 
Враховано   1. Особи, винні в порушенні законодавства про соціальний захист бездомних осіб і безпритульних дітей, несуть відповідальність згідно з законами України.
 
145. Стаття 28. Оскарження рішень щодо надання послуг бездомним особам і безпритульним дітям
 
-34- Кирильчук Є.І.
Узгодити статтю 28, що передбачає оскарження рішень щодо надання послуг бездомним особам та безпритульним дітям, з статтями 18 та 19 Закону, якими визначаються суб’єкти, що такі послуги надають та можуть засновувати заклади соціального захисту для цієї категорії осіб.
 
Враховано   Стаття 28. Оскарження рішень щодо надання послуг бездомним особам і безпритульним дітям
 
146. 1. Рішення, дії або бездіяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інших органів, організацій, закладів, посадових та службових осіб, що надають послуги бездомним особам і безпритульним дітям, можуть бути оскаржені в установленому законом порядку.
 
   1. Рішення, дії або бездіяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів, які забезпечують реінтеграцію бездомних осіб та безпритульних дітей, можуть бути оскаржені в установленому законом порядку.
 
147. Стаття 29. Фінансування заходів, спрямованих на соціальний захист бездомних осіб і безпритульних дітей
 
   Стаття 29. Фінансування заходів, спрямованих на соціальний захист бездомних осіб і безпритульних дітей
 
148. 1. Фінансування заходів, спрямованих на соціальний захист бездомних осіб і безпритульних дітей, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Додаткове фінансування здійснюється за рахунок залучення коштів об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій, благодійних організацій та фізичних осіб.
 
   1. Фінансування заходів, спрямованих на соціальний захист бездомних осіб і безпритульних дітей, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Додаткове фінансування здійснюється за рахунок залучення коштів об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій, благодійних організацій та фізичних осіб.
 
149. 2. Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади можуть надавати на конкурсних засадах бюджетні кошти для здійснення об’єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями недержавної форми власності заходів, спрямованих на соціальний захист бездомних осіб і безпритульних дітей.
 
   2. Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади можуть надавати на конкурсних засадах бюджетні кошти для здійснення об’єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями недержавної форми власності заходів, спрямованих на соціальний захист бездомних осіб і безпритульних дітей.
 
150. Правила проведення конкурсів на отримання бюджетних коштів для здійснення зазначених заходів встановлюються органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади.
 
   Правила проведення конкурсів на отримання бюджетних коштів для здійснення зазначених заходів встановлюються органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади.
 
151. Із переможцями конкурсу укладаються договори щодо умов і обсягу фінансування заходів та порядку їх проведення..
 
   З переможцями конкурсу укладаються договори щодо умов і обсягу фінансування заходів та порядку їх проведення" .
 
152. ІІ. Прикінцеві положення
 
   ІІ. Прикінцеві положення
 
153. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
 
   1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
 
154. 2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:
 
   2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:
 
155. подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;
 
   подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність з цим Законом;
 
156. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
   привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;
 
157. забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

   забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом;
забезпечити прийняття нормативних актів, необхідних для реалізації цього Закону.