Про державний борг (Друге читання)
| № п.п. | Редакція, прийнята в першому читанні | Пропозиції | Висновки | Остаточна редакція |
| 0. | Про державний борг України Губський Б.В., Альошин В.Б., Сокерчак В.М., Станков А.К.Комітет з питань фінансів та банківської діяльностіДруге читанняЗАКОН УКРАЇНИ Про Державний борг України | Про державний борг України Губський Б.В., Альошин В.Б., Сокерчак В.М., Станков А.К.Комітет з питань фінансів та банківської діяльностіДруге читанняЗАКОН УКРАЇНИ Про Державний борг | ||
| 1. | Цей Закон визначає поняття, склад Державного боргу України, принципи утворення, управління ним та контролю за його станом, встановлює порядок його обслуговування та погашення, а також регулює відносини, які виникають в результаті такого утворення, управління, контролю, обслуговування та погашення. | Цей Закон визначає поняття, склад Державного боргу , принципи утворення, управління ним та контролю за його станом, встановлює порядок його обслуговування та погашення, а також регулює відносини, які виникають в результаті такого утворення, управління, контролю, обслуговування та погашення. | ||
| 2. | Глава 1.Загальні положення | Розділ 1.Загальні положення | ||
| 3. | Стаття 1. Основні визначення | Стаття 1. Основні визначення | ||
| 4. | В даному Законі використовуються такі визначення: | -1- Кривошея С.В. (реєстр. картка № 377) У частині першій ст.1 після слів "загальна сума" пропоную замінити словами: "зобов`язання з виплат загальної суми", тобто буде: "Державним боргом України є зобов`язання з виплат загальної суми...". | Відхилено | В цьому Законі терміни вживаються у такому значенні : |
| 5. | Державним боргом України є загальна сума внутрішнього державного боргуни, зовнішнього державного боргу, а також держав х гарантій по кредитах, які відносяться до державного боргу відповідно до статті 23 цього Закону. | -2- Терьохін С.А. (в.о. № 214) Юшко І.О. (в.о. № 42) Термін "державний борг України", викласти в такій редакції: Державний борг України - це непогашена основна сума боргу та сума нарахованих відсотків за фінансовими зобов'язаннями, що виникли при державному запозиченні та наданні державних гарантій, перед суб'єктами права у грошовій формі; | Відхилено | Державний борг - це непогашена основна сума безумовних фінансових зобов'язань держави, що виникають внаслідок державного запозичення та вступу в силу державних гарантій перед суб'єктами права у грошовій формі. Державний борг складається з державного внутрішнього боргу та державного зовнішнього боргу та не включає до себе борг місцевих органів влад і державних підприємств. |
| -3- Губський Б.В. (реєстр. картка № 443) Терміни викласти в такій редакції: "Державний борг України - це непогашена основна сума безумовних фінансових зобов'язань держави, що виникають внаслідок державного запозичення та вступу в силу державних гарантій перед суб'єктами права у грошовій формі. Державний борг складається з державного внутрішнього боргу та державного зовнішнього боргу та не включає до себе борг місцевих органів влад і державних підприємств. державний внутрішній борг - частина державного боргу, яка підлягає сплаті у гривні; державний зовнішній борг - частина державного боргу, яка підлягає сплаті у валюті, іншій ніж гривня;" безумовні (прямі) боргові зобов'язання держави - борг за кредитами (позиками), позичальником по яких виступає Україна. умовні (гарантовані) боргові зобов'язання держави - борг за кредитами (позиками), інших ніж Україна позичальників, що були отримані під державні гарантії. Умови та механізм переходу умовних (гарантованих) боргових зобов'язання держави до прямих боргових зобов'язань держави та, відповідно, механізм їх віднесення на державний борг передбачені статтею 23 цього Закону. державна гарантія - зобов'язання України, в особі Кабінету Міністрів України, що діє через Міністерство фінансів України, повністю або частково виконати платіж на користь кредитора, у разі невиконання позичальником - резидентом умов кредитного договору (угоди), угоди про позику. державна внутрішня гарантія - державна гарантія щодо повернення грошових коштів у гривні. державна зовнішня гарантія - державна гарантія щодо повернення грошових коштів у валюті, іншій ніж гривня. основна сума боргу - сума, яка підлягає поверненню кредитору (сума позики, визначена угодою про позику, або номінальна вартість державних цінних паперів); державне запозичення - залучення Україною в особі Кабінету Міністрів України, що діє через Міністерство фінансів України, грошових коштів, іншого майна та майнових прав, яке передбачає прийняття зобов'язань щодо повернення грошових коштів на умовах строковості та платності; | Враховано | |||
| -4- Стоян О.М. (в.о. № 18) Частину 2 ст. 1 пропоную викласти в такій редакції: "Державний внутрішній борг- це частина державного боргу за зобов`язаннями, що виникли внаслідок порушення строків сплати державою платежів по державним замовленням, соціальних платежів, виплати компенсації за знецінення грошових заощаджень громадян в установах Ощадбанку, видачі товарів або їх грошового еквіваленту по цільовим товарним облігаціям 1992 року, а також під час державного внутрішнього запозичення і надання державних внутрішніх гарантій". | Враховано по суті в Прикінцевих положеннях | |||
| 6. | Зовнішній державний борг є складовою частиною державного боргу, яка виражена загальною сумою всіх боргових зобов'язань, що випливають з кредитних договорів (угод), укладених з нерезидентами від імені України та з умов випуску державних цінних паперів | -5- Крук Ю.Б. (в.о. № 139) Абзац третій статті 1 після слів "державних цінних паперів" доповнити такими словами: "для розміщення серед нерезидентів". | Відхилено | Державний внутрішній борг - частина державного боргу, яка підлягає сплаті у гривні; Державний зовнішній борг- частина державного боргу, яка підлягає сплаті у валюті, іншій ніж гривня; |
| 7. | Внутрішній державний борг є складовою частиною державного боргу, яка виражена сумою всіх боргових зобов'язань, які випливають з кредитних договорів (угод), укладених з резидентами від імені України та з умов випуску державних цінних паперів. | -6- Крук Ю.Б. (в.о. № 139) Абзац четвертий статті 1 після слів "державних цінних паперів" доповнити такими словами: "для розміщення серед резидентів, а також боргових зобов`язань заснованих на державній власності юридичних осіб". | Відхилено | безумовні (прямі) боргові зобов'язання держави - борг за кредитами (позиками), позичальником по яких виступає Україна. умовні (гарантовані) боргові зобов'язання держави - борг за кредитами (позиками), інших ніж Україна позичальників, що були отримані під державні гарантії. Умови та механізм переходу умовних (гарантованих) боргових зобов'язання держави до прямих боргових зобов'язань держави та, відповідно, механізм їх віднесення на державний борг передбачені статтею 23 цього Закону. |
| -7- Борзих О.І. (в.о. № 103) В статті 1 до третього абзацу додати "а також сума вкладів громадян в установах Ощадбанку колишнього СРСР". | Враховано по суті в Прикінцевих положеннях | |||
| 8. | Державною гарантією є зобов'язання України виконати платіж кредитору у межах суми, яка вказується у гарантії, у разі невиконання позичальником резидентом умов кредитного договору, договору позики. | -8- Шаров І.Ф. В ст.1 дати визначення понять: "основна сума боргу", "державне запозичення", "реєстр державних цінних паперів". | Враховано | державна гарантія- зобов'язання України, в особі Кабінету Міністрів України, повністю або частково виконати платіж на користь кредитора, у разі невиконання позичальником - резидентом умов кредитного договору (угоди), угоди про позику. Державна внутрішня гарантія - державна гарантія щодо повернення грошових коштів у гривні. Державна зовнішня гарантія - державна гарантія щодо повернення грошових коштів у валюті, іншій ніж гривня. Основна сума боргу- сума, яка підлягає поверненню кредитору (сума позики, визначена угодою про позику, або номінальна вартість державних цінних паперів); Державне запозичення- залучення Україною в особі Кабінету Міністрів України, грошових коштів, іншого майна та майнових прав, яке передбачає прийняття зобов'язань щодо повернення грошових коштів на умовах строковості та платності; |
| 9. | Лімітом загальної суми державного боргу є максимальний розмір державного боргу України на певну дату, включаючи реструктуризовані борги. | -9- Крук Ю.Б. (в.о. № 139) Абзаци шостий, сьомий і восьмий статті 1 після слів "державного боргу є" доповнити такими словами: "встановлений Законом України",- і далі за текстом. | Враховано у сьомому та восьмому абзацах | Лімітом загальної суми державного боргу є максимальний розмір державного боргу України на певну дату, включаючи реструктуризовані борги. |
| 10. | Лімітом зовнішнього державного боргу є максимальний розмір зовнішнього державного боргу України на певну дату, включаючи реструктуризовані борги. | -10- Губський Б.В. (реєстр. картка № 443) Слово "ліміт" замінити на слова "граничний розмір" , а терміни викласти в такій редакції: Граничний розмір державного зовнішнього боргу- максимальний розмір державного зовнішнього боргу, встановлений законом на певну дату. Граничний розмір державного внутрішнього боргу- максимальний розмір державного внутрішнього боргу, встановлений законом на певну дату. Граничний розмір надання державних внутрішніх або зовнішніх гарантій на черговий бюджетний рік - встановлений Законом України про Державний бюджет на відповідний рік максимальний розмір державних внутрішніх або зовнішніх гарантій, які можуть бути надані в черговому бюджетному році. Реєстром державного боргу є документ, у якому реєструється інформація про державні зобов'язання, які випливають з договорів (угод) внутрішніх та зовнішніх позик, емісії державних цінних паперів, вступу в силу державних гарантій. Управління державним боргом- сукупність заходів держави щодо погашення та обслуговування зовнішнього та внутрішнього державного боргу, зміни умов вже здійснених запозичень, визначення умов та здійснення нових запозичень. Погашення державного боргу - виконання боргових зобов'язань перед кредиторами щодо повернення основної суми боргу; Обслуговування державного боргу - це сукупні платежі за зобов'язаннями перед кредиторами щодо сплати відсотків, комісійних та інших платежів, крім сплати основної суми боргу. Кредитор - особа, відносно якої виникають зобов'язання позичальника щодо повернення грошових коштів та (або) інших активів на умовах строковості та платності; Супутні витрати- витрати, пов'язані з оплатою банківських, посередницьких, юридичних, консультаційних та інших послуг, потреба в яких виникає при утворенні, обслуговуванні та управлінні державним боргом; Відсотки - це дохід, що сплачується на користь кредитора за користування запозиченими коштами за умовами угоди про кредит (позику), або про випуск державних цінних паперів. Позичальник - особа, в тому числі держава, у якої виникають зобов'язання стосовно повернення грошових коштів та (або) інших активів кредитору на умовах строковості та платності; Державні цінні папери - казначейські зобов'язання, облігації внутрішніх державних позик, облігації зовнішніх державних позик та інші, що випускаються відповідно до законодавства. | Враховано | Граничний розмір державного внутрішнього боргу- максимальний розмір державного внутрішнього боргу, встановлений законом на певну дату. Граничний розмір державного зовнішнього боргу- максимальний розмір державного зовнішнього боргу, встановлений законом на певну дату. |
| 11. | Лімітом внутрішнього державного боргу є максимальний розмір внутрішнього державного боргу України на певну дату, включаючи реструктуризовані борги. | |||
| 12. | Лімітом державних гарантій на черговий бюджетний рік є максимальний розмір державних гарантій, які може надати Україна для забезпечення кредитів в черговому бюджетному році. | Граничний розмір надання державних внутрішніх або зовнішніх гарантій на черговий бюджетний рік - встановлений Законом України про Державний бюджет на відповідний рік максимальний розмір державних внутрішніх або зовнішніх гарантій, які можуть бути надані в черговому бюджетному році. | ||
| 13. | Реєстром державного боргу є документ, у якому реєструється інформація про державні зобов'язання, які випливають з договорів (угод) внутрішніх та зовнішніх позик, емісій цінних паперів | -11- Крук Ю.Б. (в.о. № 139) Абзац десятий статті 1 доповнити такими словами: "а також боргові зобов`язання заснованих на державній власності юридичних осіб". | Відхилено | Реєстром державного боргу є документ, у якому реєструється інформація про державні зобов'язання, які випливають з договорів (угод) внутрішніх та зовнішніх позик, емісії державних цінних паперів, вступу в силу державних гарантій. |
| 14. | Реєстром державних гарантій є документ, у якому реєструється інформація про державні зобов'язання, які випливають з договорів (угод) про надання державних гарантій | Реєстром державних гарантій є документ, у якому реєструється інформація про державні зобов'язання, які випливають з договорів (угод) про надання державних гарантій | ||
| 15. | Управлінням зовнішнім державним боргом є сукупність заходів держави щодо погашення та обслуговування зовнішнього державного боргу, зміни умов вже здійснених запозичень, визначення умов та здійснення нових запозичень. | -12- Стоян О.М. (в.о. № 18) Частину 12 ст.1 пропоную викласти в такій редакції: "Основна сума боргу- це сума, яка підлягає поверненню кредиторам". | Враховано | Управління державним боргом- сукупність заходів держави щодо погашення та обслуговування зовнішнього та внутрішнього державного боргу, зміни умов вже здійснених запозичень, визначення умов та здійснення нових запозичень. |
| 16. | Управлінням внутрішнім державним боргом є сукупність заходів держави щодо погашення та обслуговування внутрішнього державного боргу, зміни умов вже здійснених запозичень, визначення умов та здійснення нових запозичень. | |||
| 17. | Погашення державного боргу - виконання боргових зобов'язань перед кредиторами щодо погашення основної суми боргу; | -13- Звягільський Ю.Л. (в.о. № 43) В статті 1 поняття погашеня державного боргу доповнити словами: "...та по його обслуговуванню". | Погашення державного боргу - виконання боргових зобов'язань перед кредиторами щодо погашення основної суми боргу; | |
| -14- Деркач А.Л. (в.о. № 159) Чотирнадцятий абзац статті 1 пропонуємо викласти у такій редакції: "Погашення державного боргу - виконання боргових зобов'язань перед кредиторами щодо погашення повної суми боргу;" | Враховано по суті | |||
| 18. | Обслуговування державного боргу - це сукупні платежі за зобов'язаннями перед кредиторами щодо сплати відсотків, комісійних та штрафних платежів. | -15- Стоян О.М. (в.о. № 18) Частину 15 ст.1 пропоную викласти в такій редакції: "Відсотки- це дохід, що сплачується на користь кредитора за умовами про позику або про випуск державних цінних паперів, а також за порушення державою термінів виплати заробітної плати, пенсій, стипендій, грошового забезпечення,. допомог сім`ям з дітьми, повернення знецінених грошових заощаджень громадян в установах Ощадбанку, по цільових товарних облігаціях 1992 р. та по державних замовленнях". | Враховано частково | Обслуговування державного боргу - це сукупні платежі за зобов'язаннями перед кредиторами щодо сплати відсотків, комісійних та інших платежів, крім сплати основної суми боргу. Кредитор - особа, відносно якої виникають зобов'язання позичальника щодо повернення грошових коштів та (або) інших активів на умовах строковості та платності; Супутні витрати- витрати, пов'язані з оплатою банківських, посередницьких, юридичних, консультаційних та інших послуг, потреба в яких виникає при утворенні та управлінні державним боргом; Відсотки - це дохід, що сплачується на користь кредитора за користування запозиченими коштами за умовами угоди про кредит (позику), або про випуск державних цінних паперів. Позичальник - особа, в тому числі держава, у якої виникають зобов'язання стосовно повернення грошових коштів та (або) інших активів кредитору на умовах строковості та платності; Державні цінні папери - казначейські зобов'язання, облігації внутрішніх державних позик, облігації зовнішніх державних позик та інші, що випускаються відповідно до законодавства. |
| -16- Національний банк України У статті 1 викласти термін "обслуговування боргу" у такій редакції: "Обслуговування боргу- це сукупні платежі в погашення боргових зобов'язань перед кредитором щодо сплати основної суми боргу, відсотків, комісійних та штрафних санкцій." | Відхилено | |||
| 19. | Стаття 2. Утворення Державного боргу України | -17- Губський Б.В. (реєстр. картка № 443) У назві статті після слова "Утворення" доповнити словом "та статус " а другу та третю частини замінити на нові частини в такій редакції: Державний борг України утворюється внаслідок державного запозичення в межах, визначених Законом України про Державний бюджет України, та вступу в силу державних гарантій. Держава несе повну відповідальність за вчасне погашення та обслуговування державного боргу згідно з умовами випуску державних цінних паперів, угод про кредит (позику) або інших договірних документів. Угодами, що укладаються з метою державного запозичення та надоння державних гарантій, може бути передбачено повне або часткове застосування юрисдикції іншої держави, ніж юрисдикція України, та відмова від суверенного імунітету в судових справах в рамках укладеної угоди. Кредитні угоди (угоди про позику) та інші документи, якими оформлюється державне запозичення в межах, визначених Законом України про Державний бюджет України набирають чинності з моменту їх підписання. Кредитні угоди (угоди про позику) та інші документи, якими оформлюється державне запозичення в межах, непередбачених Законом України про Державний бюджет України, набувають чинності з моменту внесення відповідних змін до Закону України про Державний бюджет України. Загальний порядок здійснення державного запозичення та надання державних гарантій визначаються Кабінетом Міністрів України. При здійсненні державного запозичення та наданні державних гарантій Міністерство юстиції за вимогою Міністерства фінансів надає юридичний висновок щодо дотримання внутрішньодержавних процедур набуття обов'язковості для України документів, якими оформляється державне запозичення та надання державних гарантій. | Враховано | Стаття 2. Утворення та статус Державного боргу України. Державний борг України утворюється внаслідок державного запозичення в межах, визначених Законом України про Державний бюджет України, та вступу в силу державних гарантій. |
| 20. | Державний борг України утворюється внаслідок державного запозичення та надання держаних гарантій. | -18- Стоян О.М. (в.о. № 18) У ст. 2 пропоную доповнити текст другого речення: "після слів "з умовами" додати слова "оплати праці, та здійснення соціальних платежів, передбачених законодавством, залучення коштів громадян до установ Ощадбанку, продажу цільових товарних облігацій 1992 року, угод про державні замовлення" і далі за текстом". | Відхилено | Держава несе повну відповідальність за вчасне погашення та обслуговування державного боргу згідно з умовами випуску державних цінних паперів, угод про кредит (позику) або інших договірних документів. Угодами, що укладаються з метою державного запозичення та надоння державних гарантій, може бути передбачено повне або часткове застосування юрисдикції іншої держави, ніж юрисдикція України, та відмова від суверенного імунітету в судових справах в рамках укладеної угоди. |
| -19- Іоффе Ю.Я. (в.о. № 111) У кінці першого абзацу статті 2 записати: "в межах і напрямках використання коштів, визначених Державним бюджетом України" | Враховано по суті | |||
| -20- Крук Ю.Б. (в.о. № 139) Частину першу статті 2 доповнити такими словами: "а також запозичень заснованих на державній власності юридичних осіб". | Відхилено | |||
| 21. | Міністерство фінансів України вносить до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо напрямків використання коштів, які передбачається позичити, з обгрунтуванням необхідності такого позичання і заходами, які б забезпечили погашення Державного боргу в майбутньому. | -21- Іоффе Ю.Я. (в.о. № 111) Доповнити абзац другий статті 2 положенням такого змісту: "Кабінет Міністрів України визначає напрямки використання запозичених коштів і подає пропозиції по їх затвердженню щорічно Верховний Раді України згідно з Державним бюджетом України" | Кредитні угоди (угоди про позику) та інші документи, якими оформлюється державне запозичення в межах, визначених Законом України про Державний бюджет України набирають чинності з моменту їх підписання. Кредитні угоди (угоди про позику) та інші документи, якими оформлюється державне запозичення в межах, непередбачених Законом України про Державний бюджет України, набувають чинності з моменту внесення відповідних змін до Закону України про Державний бюджет України. | |
| 22. | Кабінет Міністрів України зобов'язаний розробити порядок залучення і використання кредитів (позик) та надання державних гарантій. | -22- Шаров І.Ф. Частину 3 ст.2 включити в прикінцеві положення. | Відхилено | Загальний порядок здійснення державного запозичення та надання державних гарантій визначаються Кабінетом Міністрів України. При здійсненні державного запозичення та наданні державних гарантій Міністерство юстиції за вимогою Міністерства фінансів надає юридичний висновок щодо дотримання внутрішньодержавних процедур набуття обов'язковості для України документів, якими оформляється державне запозичення та надання державних гарантій. |
| -23- Крук Ю.Б. (в.о. № 139) Частину третю статті 2 викласти в такій редакції: "Порядок залучення і використання кредитів (позик) та надання державних гарантій визначається Кабінетом Міністрів України і Національним банком України". | Враховано | |||
| -24- Національний банк України Доповнити статтю 2 "Утворення Держаного боргу України новим абзацом такого змісту: "Відносини України з МВФ та порядок віднесення фінансових зобов'язань України перед МВФ до складу державного боргу регламентуються окремими законодавчими актами України." | Враховано по суті в ст.23 | |||
| 23. | Стаття 3. Ліміт державного боргу та державних гарантій | -25- Губський Б.В. (реєстр. картка № 443) Статтю 3 викласти в такій редакції: Стаття 3. Граничний розмір державного боргу та надання державних гарантій. Державний внутрішній та державний зовнішній борг на кінець року, розміри надання державних внутрішніх та зовнішніх гарантій протягом року не повинні перевищувати відповідні граничні розміри, які затверджуються Верховною Радою України в Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік. Граничні розміри державного зовнішнього боргу та надання державних зовнішніх гарантій встановлюються в доларах США; граничні розміри державного внутрішнього боргу та надання державних внутрішніх гарантій встановлюються в гривнях. В разі надходження коштів з внутрішніх або зовнішніх джерел у неповному обсязі допускається зменшення (збільшення) граничного розміру державного внутрішнього боргу за рахунок відповідного збільшення (зменшення) граничного розміру державного зовнішнього боргу на кінець року. У разі, якщо Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік не набуває чинності з 1 січня року, на який складено бюджет, державні запозичення у період до набрання чинності Закону України про Державний бюджет України здійснюються в обсягах, що не перевищують потреби погашення та обслуговування державного боргу на протязі двох місяців з дати запозичення, а державні гарантії не надаються. У випадку здійснення платежів за рахунок поточних надходжень до Державного бюджету запозичення здійснюються в розмірах здійснених платежів з погашення та обслуговування державного боргу та платежів з погашення та обслуговування державного боргу, що підлягають сплаті на протязі наступних двох місяців з дати запозичення. Пропозиції щодо зазначених граничних розмірів подаються до Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України разом із проектом Закону України про Державний бюджет України на відповідний бюджетний рік. | Враховано | Стаття 3. Граничний розмір державного боргу та надання державних гарантій. Державний внутрішній та державний зовнішній борг на кінець року, розміри надання державних внутрішніх та зовнішніх гарантій протягом року не повинні перевищувати відповідні граничні розміри, які затверджуються Верховною Радою України в Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік. |
| 24. | Державний борг України не повинен перевищувати ліміт державного боргу, який затверджується Верховною Радою України. | -26- Звягільський Ю.Л. (в.о. № 43) Статтю 3 доповнити текстом в такій редакції: "Ліміти державного боргу в цілому та його частин встановлюються як сума та у відсотках до доходів державного бюджету з урахуванням економічних показників, передбачених статтею 11". | Відхилено | Граничні розміри державного внутрішнього боргу та надання державних внутрішніх гарантій встановлюються в гривнях, а граничні розміри державного зовнішнього боргу та надання державних зовнішніх гарантій встановлюються в доларах США. В разі надходження коштів з внутрішніх або зовнішніх джерел у неповному обсязі допускається зменшення (збільшення) граничного розміру державного внутрішнього боргу за рахунок відповідного збільшення (зменшення) граничного розміру державного зовнішнього боргу на кінець року. |
| -27- Стоян О.М. (в.о. № 18) У ст.3 пропоную викласти перше речення в такій редакції: "Державний борг виникає внаслідок порушення термінів виплати заробітної плати та інших соціальних платежів, оплати державних замовлень, виплати компенсації за знецінення грошових заощаджень громадян в установах Ощадбанку, порушення умов видачі товарів або їх грошових еквівалентів по цільових товарних облігаціях 1992 року, державного запозичення та надання державних гарантій". | Відхилено | |||
| 25. | Ліміт державного боргу, витрати на його погашення та обслуговування затверджуються у Законі про бюджет України Верховною Радою України. | У випадку здійснення платежів за рахунок поточних надходжень до Державного бюджету запозичення здійснюються в розмірах здійснених платежів з погашення та обслуговування державного боргу та платежів з погашення та обслуговування державного боргу, що підлягають сплаті на протязі наступних двох місяців з дати запозичення. | ||
| 26. | Ліміт державного боргу складається з: | -28- Деркач А.Л. (в.о. № 159) Пункт 1) статті 3 пропонуємо вилучити. Відповідно треба змінити нумерацію пунктів статті 3. | Враховано | |
| 27. | ліміту загальної суми державного боргу; | |||
| 28. | ліміту державних гарантій на черговий бюджетний рік; | |||
| 29. | ліміту зовнішнього державного боргу; | |||
| 30. | ліміту внутрішнього державного боргу. | |||
| 31. | У разі, якщо Закон "Про Державний бюджет України" не набуває чинності з 1 січня року, на який складено бюджет, державні запозичення у період до набуття чинності Закону "Про Державний бюджет України" здійснюються в обсягах, що не перевищують потреби погашення та обслуговування державного боргу, а державні гарантії не надаються. | У разі, якщо Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік не набуває чинності з 1 січня року, на який складено бюджет, державні запозичення у період до набрання чинності Закону України про Державний бюджет України здійснюються в обсягах, що не перевищують потреби погашення та обслуговування державного боргу на протязі двох місяців з дати запозичення, а державні гарантії не надаються. | ||
| 32. | Пропозиції щодо ліміту державного боргу подаються до Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України. | Пропозиції щодо зазначених граничних розмірів подаються до Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України разом із проектом Закону України про Державний бюджет України на відповідний бюджетний рік | ||
| 33. | Стаття 4. Реєстр державного боргу | Стаття 4. Реєстр державного боргу | ||
| 34. | Реєстр державного боргу ведеться Міністерством фінансів України. | -29- Шаров І.Ф. Ст.4 доповнити реєстром державних цінних паперів. | Враховано | Реєстр державного боргу ведеться Міністерством фінансів України. Реєстр державного боргу складається з трьох частин: реєстру державного боргу щодо випуску (емісії) державних цінних паперів, реєстру угод про кредит (позику) та реєстру зобов'язань за гарантіями, які вступили в силу. Основними елементами реєстру державного боргу щодо випуску (емісії) державних цінних паперів є: 1) категорія цінного паперу (облігація внутрішньої державної позики, облігація зовнішньої державної позики, казначейські зобов'язання тощо); 2) форма емісії (паперова, записи на рахунках тощо); 3) дата емісії; 4) термін погашення; 5) відсоткова ставка, за якою здійснено емісію, або база, на якій було обчислено відсоткову ставку; 6) додаткова емісія, якщо така існує, державного цінного паперу ідентичного характеру із сумою і датою такої емісії; 7) кількість розміщених цінних паперів 8) номінальна вартість одного цінного паперу; 9) дати сплати відсотків; 10) інші специфічні характерні ознаки державного цінного паперу. |
| 35. | Основними елементами реєстру державного боргу є : | -30- Іоффе Ю.Я. (в.о. № 111) Доповнити пункт перший статті 4 словами: "дані про сторони, що уклали договір" | Враховано | Основними елементами реєстру державного боргу щодо угод про кредит (позику) є: 1) ідентифікаційний код угоди про кредит (позику); 2) дані про сторони, що уклали договір. |
| 36. | назва кредитного договору (угоди), договору (угоди) позики; | 3) сума кредиту (позики); | ||
| 37. | дата укладання договору (угоди); | дата набрання чинності угоди про кредит (позику); термін погашення кредиту (позики); | ||
| 38. | термін погашення кредиту (позики); | -31- Іоффе Ю.Я. (в.о. № 111) Викласти пункт третій статті 4 у такій редакції: "термін та джерела погашення кредиту (позики)" | Враховано по суті | 6) відсоткова ставка за кредитом (позикою) або база, на якій було обчислено відсоткову ставку; 7) дата або дати, коли відсотки підлягають сплаті; |
| 39. | загальна сума залучених за договором коштів; | 8) інші специфічні характерні ознаки кредиту (позики). | ||
| 40. | витрати на обслуговування (відсотки, інші платежі); | -32- Іоффе Ю.Я. (в.о. № 111) викласти пункт п'ятий статті 4 у такій редакції: "щорічні та сумарні витрати на обслуговування ( відсотки, інші платежі)" | Враховано по суті | Основними елементами реєстру державного боргу щодо зобов'язань за гарантіями, які вступили в силу, є: 1) відомості про позичальника іншого, ніж держава; 2) ідентифікаційний код державної гарантії; 3) дата набрання чинності гарантією; |
| 41. | інші необхідні дані. | 4) дата закінчення терміну гарантії; | ||
| 42. | Реєстр державного боргу складається з двох частин: реєстру зовнішнього державного боргу і реєстру внутрішнього державного боргу. Реєстр державного боргу ведеться на матеріальних та електронних носіях. Міністерство фінансів України розробляє, а Кабінет Міністрів України затверджує Положення про Реєстр державного боргу. | -33- Губський Б.В. (реєстр. картка № 443) Статтю 4 викласти в такій редакції: Стаття 4.Реєстр державного боргу Реєстр державного боргу ведеться Міністерством фінансів України. Реєстр державного боргу складається з трьох частин: реєстру державного боргу щодо випуску (емісії) державних цінних паперів, реєстру угод про кредит (позику) та реєстру зобов'язань за гарантіями, які вступили в силу. Основними елементами реєстру державного боргу щодо випуску (емісії) державних цінних паперів є: 1)категорія цінного паперу (облігація внутрішньої державної позики, облігація зовнішньої державної позики, казначейські зобов'язання тощо); 2)форма емісії (паперова, записи на рахунках тощо); 3)дата емісії; 4)термін погашення; 5)відсоткова ставка, за якою здійснено емісію, або база, на якій було обчислено відсоткову ставку; 6)додаткова емісія, якщо така існує, державного цінного паперу ідентичного характеру із сумою і датою такої емісії; 7)кількість розміщених цінних паперів 8)номінальна вартість одного цінного паперу; 9)дати сплати відсотків; 10)інші специфічні характерні ознаки державного цінного паперу. Основними елементами реєстру державного боргу щодо угод про кредит (позику) є: 1) ідентифікаційний код угоди про кредит (позику); 2) сума кредиту (позики); 3) дата набрання чинності угоди про кредит (позику); 4) термін погашення кредиту (позики); 5)відсоткова ставка за кредитом (позикою) або база, на якій було обчислено відсоткову ставку; 6)дата або дати, коли відсотки підлягають сплаті; 7)інші специфічні характерні ознаки кредиту (позики). Основними елементами реєстру державного боргу щодо зобов'язань за гарантіями, які вступили в силу, є: 1)відомості про позичальника іншого, ніж держава; 2)ідентифікаційний код державної гарантії; 3)дата набрання чинності гарантією; 4)дата закінчення терміну гарантії; 5)дата вступу в силу гарантії; 6)сума зобов'язань, що виникли у держави; 7)дата погашення; 8)інші специфічні характерні ознаки гарантії. Всі суми у реєстрі державного боргу зазначаються у валюті зобов'язань. Реєстр державного боргу ведеться на матеріальних та електронних носіях. Міністерство фінансів України визначає та оприлюднює порядок складання та ведення реєстру державного боргу. Міністерство фінансів України щоквартально повідомляє Національному банку України відомості реєстру державного боргу, а також дані про обсяг, структуру державного боргу та операції з його погашення і обслуговування. | Враховано | 5) дата вступу в силу гарантії; 6) сума зобов'язань, що виникли у держави; 7) дата погашення; 8) інші специфічні характерні ознаки гарантії. Всі суми у реєстрі державного боргу зазначаються у валюті зобов'язань.Реєстр державного боргу ведеться на матеріальних та електронних носіях. Міністерство фінансів України визначає та оприлюднює порядок складання та ведення реєстру державного боргу. Міністерство фінансів України щоквартально повідомляє Національному банку України відомості реєстру державного боргу, а також дані про обсяг, структуру державного боргу та операції з його погашення і обслуговування. |
| 43. | Стаття 5. Реєстр державних гарантій Реєстр державних гарантій ведеться Міністерством фінансів України. | -34- Губський Б.В. (реєстр. картка № 443) Статтю 5 викласти в такій редакції: Стаття 5.Реєстр державних гарантій Реєстр державних гарантій ведеться Міністерством фінансів України. Основними елементами реєстру державних гарантій є : 1) відомості про позичальника іншого, ніж держава; 2) ідентифікаційний код державної гарантії; 3) сума гарантії; 4) дата набуття чинності гарантією; 5) дата закінчення терміну гарантії; 6) стан виконання позичальником зобов'язань за кредитом (позикою); 7) інші специфічні характерні ознаки гарантії. Всі суми у реєстрі зазначаються у валюті зобов'язань. Реєстр державних гарантій по кредитах (позиках) ведеться на матеріальних та електронних носіях. Порядок ведення реєстру державних гарантій визначається та оприлюднюється Міністерством фінансів України. | Враховано | Стаття 5. Реєстр державних гарантій Реєстр державних гарантій ведеться Міністерством фінансів України. |
| 44. | Основними елементами реєстру державних гарантій є : | -35- Іоффе Ю.Я. (в.о. № 111) Доповнити пункт перший статті 5 словами: "дані про сторони, що уклали договір" | Враховано редакційно | Основними елементами реєстру державних гарантій є : |
| 45. | назва гарантійного договору (угоди); | 1) відомості про позичальника іншого, ніж держава; 2) ідентифікаційний код державної гарантії; 3) сума гарантії; | ||
| 46. | дата укладання договору (угоди); | 4) дата набуття чинності гарантією; 5) дата закінчення терміну гарантії; | ||
| 47. | термін дії договору (угоди); | 6) стан виконання позичальником зобов'язань за кредитом (позикою); | ||
| 48. | загальна сума договору (угоди); | 7) інші специфічні характерні ознаки гарантії. | ||
| 49. | суми, які належать до сплати; сплачені суми; інші необхідні дані. Реєстр державних гарантій складається з: реєстру наданих державних гарантій; реєстру державних гарантій, які відносяться до Державного боргу України відповідно до статті 23 цього Закону. | -36- Іоффе Ю.Я. (в.о. № 111) Викласти пункт п'ятий статті 5 у такій редакції: "строки та суми, які належать до сплати" | Враховано редакційно | Всі суми у реєстрі зазначаються у валюті зобов'язань. Реєстр державних гарантій по кредитах (позиках) ведеться на матеріальних та електронних носіях. Порядок ведення реєстру державних гарантій визначається та оприлюднюється Міністерством фінансів України. |
| 50. | Реєстр державних гарантій по кредитах ведеться на матеріальних та електронних носіях. Міністерство фінансів України розробляє, а Кабінет Міністрів України затверджує Положення про Реєстр державних гарантій. | |||
| 51. | Стаття 6. Контроль за станом Державного боргу | -37- Губський Б.В. (реєстр. картка № 443) Статтю 6 викласти в такій редакції: Стаття 6.Контроль за станом державного боргу. Контроль за станом державного боргу здійснюється Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України. Міністерство фінансів України щорічно публікує в офіційних виданнях відомості про стан державного боргу. Кабінет Міністрів України щоквартально подає Верховній Раді України звіт про стан державного боргу, його погашення та обслуговування, перелік установ та підприємств, що мають заборгованість, яка виникла внаслідок невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування кредитів (позик), наданих за рахунок залучення кредитів (позик) під державні гарантії. Щорічно Кабінет Міністрів України разом зі звітом про виконання Державного бюджету України подає Верховній Раді України звіт про дотримання граничних розмірів державного внутрішнього та державного зовнішнього боргу, надання державних внутрішніх гарантій та державних зовнішніх гарантій. Для співставлення граничного розміру зовнішнього державного боргу та граничного розміру надання державних зовнішніх гарантій з фактичним обсягом зовнішнього державного боргу та надання державних зовнішніх гарантій у відповідному році використовуються прогнозні курси іноземних валют до долару США, які були визначені у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік. Щорічний звіт про стан державного боргу повинен включати інформацію про: - стан державного боргу на кінець року; - динаміку державного боргу на протязі року; - платежі по погашенню та обслуговуванню державного боргу на потязі року. | Враховано | Стаття 6. Контроль за станом Державного боргу |
| 52. | Контроль за станом державного боргу здійснюється Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України. | -38- Стоян О.М. (в.о. № 18) Ст.6 пропоную викласти в такій редакції: "Державні гарантії по виконанню державою своїх зобов`язань по сплаті боргу надаються шляхом: випуску (емісії) цінних паперів; укладення угод про позику та гарантійних угод; укладення угод про державне замовлення; розробки, прийняття і виконання закону про реструктуризацію державних зобов`язань щодо знецінених грошових громадян в установах Ощадбанку і цільових товарних облігацій 1992 року, який передбачав би термін остаточного погашення державних зобов`язань за ними і рівномірну виплату боргу по роках і кварталах; персональної відповідальності посадових осіб уряду за порушення норм чинного законодавства про оплату праці та про держбюджет на відповідний рік". | Відхилено | Контроль за станом державного боргу здійснюється Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України. Міністерство фінансів України щорічно публікує в офіційних виданнях відомості про стан державного боргу. |
| -39- Національний банк України Доповнити статтю 6 новим абзацом такого змісту: "Міністерство фінансів України щорічно публікує в загально доступному виданні відомості про стан державного боргу". | Враховано редакційно | |||
| 53. | Кабінет Міністрів України зобов'язаний щоквартально подавати до Верховної Ради України звіт про використання коштів, залучених шляхом державних запозичень та під державні гарантії. Крім того, Кабінет Міністрів України контролює порядок отримання державою позик та надання держаних гарантій та цільове використання коштів, залучених шляхом державних запозичень та під державні гарантії. | -40- Іоффе Ю.Я. (в.о. № 111) Викласти другий абзац статті 6 у такій редакції: "Кабінет Міністрів України зобовязаний щоквартально подавати до Верховної Ради України звіт про використання коштів, залучених шляхом державних запозичень та під державні гарантій, звіт про погашення Державного боргу, перелік установ та підприємств, що мають заборгованість перед державою, строки та джерела покриття цієї заборгованості" і далі за текстом; | Враховано по суті | Кабінет Міністрів України щоквартально подає Верховній Раді України звіт про стан державного боргу, його погашення та обслуговування, перелік установ та підприємств, що мають заборгованість, яка виникла внаслідок невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування кредитів (позик), наданих за рахунок залучення кредитів (позик) під державні гарантії. Щорічно Кабінет Міністрів України разом зі звітом про виконання Державного бюджету України подає Верховній Раді України звіт про дотримання граничних розмірів державного внутрішнього та державного зовнішнього боргу, надання державних внутрішніх гарантій та державних зовнішніх гарантій. Для співставлення граничного розміру зовнішнього державного боргу та граничного розміру надання державних зовнішніх гарантій з фактичним обсягом зовнішнього державного боргу та надання державних зовнішніх гарантій у відповідному році використовуються прогнозні курси іноземних валют до долару США, які були визначені у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік. |
| 54. | Звіт про стан державного боргу повинен включати інформацію про: | -41- Крук Ю.Б. (в.о. № 139) До частини третьої статті 6 додати новий пункт 5 в такій редакції: "наслідки використання залучених коштів". | Відхилено | Щорічний звіт про стан державного боргу повинен включати інформацію про: стан державного боргу на кінець року; |
| 55. | суму боргу, умови його залучення; | |||
| 56. | динаміку державного боргу; | динаміку державного боргу на протязі року; | ||
| 57. | платежі по погашенню та обслуговуванню держаного боргу; | платежі по погашенню та обслуговуванню державного боргу на потязі року. | ||
| 58. | напрямки використання залучених коштів. | напрямки використання залучених коштів. | ||
| 59. | Стаття 7. Погашення та обслуговування державного боргу | -42- Шаров І.Ф. В ст.7 визначити джерела погашення і обслуговування державного боргу. | Відхилено , оскільки це передбачаєтья законом України "Про Державний бюджет" | Стаття 7. Погашення та обслуговування державного боргу Погашення та обслуговування державного боргу- це здійснення платежів на виконання боргових зобов'язань перед кредитором щодо погашення основної суми боргу, сплати відсотків та супутніх витрат, передбачених умовами випуску державних цінних паперів, угодами про кредит (позику), гарантійними угодами та іншими документами. До складу витрат на обслуговування боргу входять витрати на управління державним боргом. |
| -43- Національний банк України У статті 7 словосполучення "погашення та обслуговування боргу" замінити на словосполучення "обслуговування боргу". | Відхилено | |||
| 60. | Міністерство фінансів України зобов'язане погашати та обслуговувати держаний борг України, а також складати поточний та перспективний плани заходів щодо погашення, обслуговування державного боргу України. | -44- Іоффе Ю.Я. (в.о. № 111) В кінці першого абзацу статті 7 додати: "і надавати щоквартально інформацію з питань Кабінету міністрів України для інформування Верховної Ради України" | Враховано | Погашення та обслуговування держаного боргу України здійснюється Міністерством фінансів України за рахунок коштів, передбачених на цю мету в Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік, якщо інше не передбачено законами України. |
| 61. | Кабінет Міністрів України уповноважений приймати рішення про призначення банків-агентів по обслуговуванню державного боргу. | -45- Кривошея С.В. (реєстр. картка № 377) Частину другу ст.7 доповнити реченням такого змісту: "Відносини між Кабінетом Міністрів України та банком-агентом оформляється відповідним договором". | Враховано | Сума коштів, необхідних для здійснення платежів з погашення та обслуговування державного боргу за рік, та затверджується без змін Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік та не підлягає пропорційному скороченню в залежності від виконання Державного бюджету протягом року. Погашення та обслуговування державного боргу здійснюються позачергово по відношенню до інших витрат Державного бюджету. |
| -46- Іоффе Ю.Я. (в.о. № 111) В кінці другого абзацу статті 7 додати: "на конкурсній основі" | Враховано | |||
| 62. | Погашення державного боргу України проводиться шляхом повернення кредитору основних сум відповідно до умов кредитного договору (угоди). | -47- Терьохін С.А. (в.о. № 214) Частини 3 та 4 викласти однією частиною в такій редакції: Погашення державного боргу України проводиться шляхом: - повернення кредитору основних сум відповідно до умов кредитного договору (угоди); - здійснення обслуговування державного боргу , що проводиться шляхом виплат кредитору відсотків та інших платежів відповідно до умов кредитного договору (угоди). | Відхилено | В разі недостатності коштів на погашення та обслуговування державного боргу, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, Кабінет Міністрів України, здійснює необхідні платежі з погашення та обслуговування державного боргу. При цьому проект відповідних змін до Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік має бути переданий на розгляд Верховній Раді України протягом двох тижнів з дати здійснення таких платежів |
| 63. | Обслуговування державного боргу проводиться шляхом виплат кредитору відсотків та інших платежів відповідно до умов кредитного договору (угоди). | -48- Акопян В.Г. (в.о. № 131) Частину 3 та частину 5 ст.7 доповнити словами в такій редакції: "випуску і розміщення державних цінних паперів". | Відхилено | В разі, коли зміни законодавства України передбачають зменшення сум, які сплачуються на користь кредитора, ці суми збільшуються на суму зменшення доходів кредиторів, що виникає внаслідок змін законодавства України. |
| 64. | Обов'язок держави щодо виконання своїх боргових зобов'язань припиняється у разі повернення кредитору основних сум та виплати відсотків, інших платежів за ними відповідно до умов кредитного договору (угоди). | -49- Кривошея С.В. (реєстр. картка № 377) Частину п`яту ст.7 доповнити словами такого змісту: "а також з інших підстав, з настанням яких закон України або відповідний договір пов`язують припинення боргового зобов`язання". | Відхилено | За згодою кредитора погашення та обслуговування державного боргу може здійснюватися шляхом поставки товарів (робіт, послуг), заліку зустрічної вимоги, іншими шляхами відповідно до законодавства України. |
| 65. | За згодою кредитора, погашення та обслуговування державного боргу може здійснюватися шляхом поставки товарів (послуг), заліку зустрічної вимоги, іншими шляхами у відповідності до законодавства України. | -50- Кривошея С.В. (реєстр. картка № 377) Частину шосту виключити. | Відхилено | |
| -51- Губський Б.В. (реєстр. картка № 443) Статтю "Погашення та обслуговування державного боргу" викласти в такій редакції: Погашення та обслуговування державного боргу- це здійснення платежів на виконання боргових зобов'язань перед кредитором щодо погашення основної суми боргу, сплати відсотків та супутніх витрат, передбачених умовами випуску державних цінних паперів, угодами про кредит (позику), гарантійними угодами та іншими документами. До складу витрат на обслуговування боргу входять витрати на управління державним боргом. Погашення та обслуговування держаного боргу України здійснюється Міністерством фінансів України за рахунок коштів, передбачених на цю мету в Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік, якщо інше не передбачено законами України. Сума коштів, необхідних для здійснення платежів з погашення та обслуговування державного боргу за рік, та затверджується без змін Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік та не підлягає пропорційному скороченню в залежності від виконання Державного бюджету протягом року. Погашення та обслуговування державного боргу здійснюються позачергово по відношенню до інших витрат Державного бюджету. В разі недостатності коштів на погашення та обслуговування державного боргу, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, Кабінет Міністрів України, що діє через Міністерство фінансів України, здійснює необхідні платежі з погашення та обслуговування державного боргу. При цьому проект відповідних змін до Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік має бути переданий на розгляд Верховній Раді України протягом двох тижнів з дати здійснення таких платежів. В разі, коли зміни законодавства України передбачають зменшення сум, які сплачуються на користь кредитора, ці суми збільшуються на суму зменшення доходів кредиторів, що виникає внаслідок змін законодавства України. За згодою кредитора погашення та обслуговування державного боргу може здійснюватися шляхом поставки товарів (робіт, послуг), заліку зустрічної вимоги, іншими шляхами відповідно до законодавства України. | Враховано | |||
| 66. | Глава 2. Зовнішній державний борг | Розділ 2. Державний зовнішній борг | ||
| 67. | Стаття 8. Призначення коштів, залучених шляхом зовнішніх державних позик Кошти, залучені шляхом зовнішніх державних позик, призначаються для: фінансування інвестиційних проектів розвитку пріоритетних галузей економіки; покриття дефіциту державного бюджету; підтримки платіжного балансу. | -52- Губський Б.В. (реєстр. картка № 443) Статтю 8 викласти в такій редакції: Стаття 8. Призначення коштів, залучених шляхом державного зовнішнього запозичення. Кошти, залучені шляхом державного зовнішнього запозичення, призначаються на цілі, визначені Законом України про Державний бюджет на відповідний рік. | Враховано | Стаття 8. Призначення коштів, залучених шляхом державного зовнішнього запозичення. Кошти, залучені шляхом державного зовнішнього запозичення, призначаються на цілі, визначені Законом України про Державний бюджет на відповідний рік. |
| 68. | Стаття 9. Форми та склад зовнішнього державного боргу | -53- Стоян О.М. (в.о. № 18) У ст.9 пропоную визначити граничні розміри державного боргу як внутрішнього так і зовнішнього в гривнях. | Відхилено | Стаття 9. Форми та склад державного зовнішнього боргу |
| 69. | Зовнішній державний борг може бути у формі: | Державний зовнішній борг утворюється внаслідок державного зовнішнього запозичення та вступу в силу державних зовнішніх гарантій. | ||
| 70. | державних боргових цінних паперів, розміщених серед нерезидентів за межами України відповідно до Закону України "Про цінні папери та фондову біржу"; | -54- Кривошея С.В. (реєстр. картка № 377) У пункті 1 ст.9 слова "серед нерезидентів" виключити. | Враховано | Державне зовнішнє запозичення передбачає прийняття зобов'язань щодо повернення грошових коштів у валюті, іншій ніж гривня, та може здійснюватися: |
| 71. | кредитів (позик), наданих Україні Урядами інших держав, представництвами Урядів інших держав; | -55- Губський Б.В. (реєстр. картка № 443) Статтю 9 викласти в такій редакції: Стаття 9. Форми та склад державного зовнішнього боргу Державний зовнішній борг утворюється внаслідок державного зовнішнього запозичення та вступу в силу державних зовнішніх гарантій. Державне зовнішнє запозичення передбачає прийняття зобов'язань щодо повернення грошових коштів у валюті, іншій ніж гривня, та може здійснюватися: · шляхом випуску (емісії) державних цінних паперів; · шляхом укладення угод про кредит (позику); ·іншими шляхами, передбаченими законодавством України. Державний зовнішній борг на певну дату визначається як різниця між сумою державних зовнішніх запозичень (прийняття зобов'язань) та сумою платежів з погашення державного зовнішнього боргу за станом на певну дату, включаючи операції на цю дату. | Враховано | шляхом випуску (емісії) державних цінних паперів; шляхом укладення угод про кредит (позику); іншими шляхами, передбаченими законодавством України. |
| 72. | кредитів (позик), наданих Україні іноземними фінансовими установами, міжнародними фінансовими організаціями; | Державний зовнішній борг на певну дату визначається як різниця між сумою державних зовнішніх запозичень (прийняття зобов'язань) та сумою платежів з погашення державного зовнішнього боргу за станом на певну дату, включаючи операції на цю дату. | ||
| 73. | інших двосторонніх або багатосторонніх кредитів (позик). | |||
| 74. | Зовнішній державний борг складається з заборгованості минулих років та зовнішніх запозичень у черговому бюджетному році. | |||
| 75. | Кабінет Міністрів України приймає постанови про випуск (емісію) державних боргових цінних паперів, а Міністерство фінансів України здійснює від імені України випуск (емісію) боргових державних цінних паперів. | -56- Національний банк України Доповнити статтю 9 новим абзацом такого змісту: "Міністерство фінансів України повідомляє Національному банку України відомості з реєстру державного боргу та реєстру державних гарантій, а також дані про обсяг, структуру державного боргу та операції з його обслуговування." | Враховано | Міністерство фінансів України повідомляє Національному банку України відомості з реєстру державного боргу та реєстру державних гарантій, а також дані про обсяг, структуру державного боргу та операції з його обслуговування та погашення. |
| 76. | Стаття 10. Порядок укладання договорів (угод) щодо зовнішнього запозичення | -57- Деркач А.Л. (в.о. № 159) Пропоную об'єднати статті 10 та 14 в одну. Відповідно треба змінити нумерацію інших статей. | Відхилено | Стаття 10. Порядок укладання договорів (угод) щодо зовнішнього запозичення |
| 77. | Угоди з урядами інших держав, міжнародними фінансовими організаціями, іншими іноземними кредиторами про надання Україні кредитів (позик) укладаються від імені Уряду Кабінетом Міністрів України і подаються на ратифікацію до Верховної Ради України. | -58- Кривошея С.В. (реєстр. картка № 377) Виключити частину першу, другу та третю ст.10 проекту, оскільки питання порядку укладення договорів "щодо зовнішнього запозичення" в українському законодавстві врегульовано (потребує лише коректного тлумачення). | Враховано частково | У межах граничного розміру державного зовнішнього боргу та граничного розміру надання державних зовнішніх гарантій, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, Кабінет Міністрів України, здійснює державне зовнішнє запозичення та надає державні зовнішні гарантії. |
| 78. | Верховна Рада України уповноважена ратифікувати міжнародні договори, пов'язані з державним запозиченням. | -59- Шаров І.Ф. Частину 2 ст.10 викласти в такій редакції: "Міжнародні договори, пов`язані з державним запозиченням, підлягають ратифікації Верховною Радою України". | Відхилено | Державне зовнішнє запозичення та надання державних зовнішні гарантій, здійснені іншими органами, ніж Кабінет Міністрів України, або з порушенням законодавства України, не покладають зобов'язань на державу, якщо інше не передбачено законами України. |
| -60- Деркач А.Л. (в.о. № 159) Другий абзац статті 10 пропоную вилучити. | Враховано | |||
| 79. | Угоди про зовнішні запозичення України, набувають чинності лише після їх ратифікації Верховною Радою України. | -61- Губський Б.В. (реєстр. картка № 443) Статтю 10 викласти в такій редакції: Стаття 10. Порядок укладання договорів (угод) щодо зовнішнього запозичення У межах граничного розміру державного зовнішнього боргу та граничного розміру надання державних зовнішніх гарантій, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, Кабінет Міністрів України, що діє через Міністерство фінансів України, здійснює державне зовнішнє запозичення та надає державні зовнішні гарантії. Державне зовнішнє запозичення та надання державних зовнішні гарантій, здійснені іншими органами, ніж Кабінет Міністрів України, що діє через Міністерство фінансів України, або з порушенням законодавства України, не покладають зобов'язань на державу, якщо інше не передбачено законами України. Угоди щодо державного зовнішнього запозичення, емісії державних зовнішніх цінних паперів та надання державних зовнішніх гарантій укладаються Міністерством фінансів України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Для укладання таких угод Міністерство фінансів України може залучати на конкурсній основі установи та організації для виконання агентських функцій. | Немає висновку | Угоди щодо державного зовнішнього запозичення, емісії державних зовнішніх цінних паперів та надання державних зовнішніх гарантій укладаються Міністерством фінансів України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Для укладання таких угод Міністерство фінансів України може залучати на конкурсній основі установи та організації для виконання агентських функцій. |
| 80. | Міністерство фінансів України розробляє за дорученням Кабінету Міністрів України програми державних запозичань, бере участь в організації роботи, пов'язаної із залученням в економіку України кредитів та наданням державних гарантій. | |||
| 81. | Порядок укладання договорів (угод) про зовнішнє та внутрішнє запозичення складається з наступних етапів: підготовка пропозицій щодо укладання угод; прийняття рішення про проведення переговорів. Порядок укладання угод щодо зовнішнього запозичення встановлюється відповідно до Закону України "Про міжнародні договори України". Рішення про підписання угод про зовнішні та внутрішні запозичення, надання повноважень щодо їх підписання приймається окремими постановами Кабінету Міністрів України. | |||
| 82. | Стаття 11. Управління зовнішнім державним боргом | -62- Крук Ю.Б. (в.о. № 139) Назву статті 11 викласти в такій редакції: "Стаття 11. Показники оцінки боргових зобов`язань держави" | Відхилено | |
| 83. | Показниками, на підставі яких приймається рішення про вжиття заходів, які спрямовані на забезпечення повного та своєчасного виконання зовнішніх зобов'язань України, є: | -63- Звягільський Ю.Л. (в.о. № 43) В перелік економічних показників статті 11 додати сальдо зовнішньої торгівлі товарами и послугами, оскільки обсяг експорту без врахування импорта не створює потенціалу погашення боргів. | Відхилено | |
| -64- Звягільський Ю.Л. (в.о. № 43) Статтю 11 після п.4 дополнить пунктами 5 і 6: "відношення загальної суми річних боргових платежів до суми доходів державного бюджету базового року, по якому бюджет затверджений; відношення загальної суми річних боргових платежів до суми доходів державних бюджетів, які прогнозуються на роки, продовж яких планується погашення боргів". | Відхилено | |||
| -65- Звягільський Ю.Л. (в.о. № 43) Перелік економічних показників статті 11 перенести в главу 1, оскільки потрібно контролювати рівень всього всього державного боргу, а не лише зовнішнього. | Відхилено | |||
| -66- Звягільський Ю.Л. (в.о. № 43) В останній абзац ст.11 додати посилання на запропоновані п.п.5 и 6. | Відхилено | |||
| 84. | відношення державного боргу до валового національного продукту; | |||
| 85. | відношення валового зовнішнього боргу до обсягу експорту товарів та послуг; | |||
| 86. | відношення загальної сумі річних боргових платежів до прибутку від експорту товарів і послуг (показник обслуговування заборгованості); | -67- Юшко І.О. (в.о. № 42) Доповнити статтю 11 новими абзацами в такій редакції: "Міністерство фінансів України розрообляє положення про порядок застосування вимог до андеррайтерів по розміщенню державних цінних паперів України, а також про інформаційне звітування андеррайтерів щодо розміщення державних цінних паперів за межами України. Міністерство фінансів України разом з банками-андеррайтерами мають постійно відстежувати ситуацію щодо розміщення державних цінних паперів україни на боргових ринках (внутрішньому та зовнішньому, короткостроковому та довгостоковому) в розрізі контролю через механізм встановлення діапазону коливань дисконтів." | Відхилено | |
| 87. | відношення загальної суми річних боргових платежів до валового національного продукту. | |||
| 88. | Показники наведені у пункті 2 цієї статті розробляються і затверджуються Кабінетом Міністрів України. | -68- Губський Б.В. (реєстр. картка № 443) Статтю 11 об'єднати з статтею 15 та викласти в главі 4. Відповідно глава 3 "Внутрішній державний борг" почнеться з нової статті 11 в такій редакції : Стаття 11. Призначення коштів, залучених шляхом внутрішнього державного запозичення Кошти, залучені шляхом державного внутрішнього запозичення, призначаються на цілі, визначені Законом України про Державний бюджет на відповідний рік. | Враховано | |
| 89. | Глава 3. Внутрішній державний борг | Розділ 3. Державний внутрішній борг | ||
| 90. | Стаття 12. Призначення коштів, залучених шляхом внутрішніх державних позик Кошти, залучені шляхом внутрішніх державних позик , призначаються для: фінансування інвестиційних проектів; фінансування державних програм, які відображені у бюджеті України, у відповідності з пріоритетними напрямами розвитку економіки України ; | Стаття 11. Призначення коштів, залучених шляхом внутрішнього державного запозичення Кошти, залучені шляхом державного внутрішнього запозичення, призначаються на цілі, визначені Законом України про Державний бюджет на відповідний рік. | ||
| 91. | покриття дефіциту державного бюджету; | |||
| 92. | Стаття 13. Форми та склад внутрішнього державного боргу | -69- Шаров І.Ф. Ст.13 доповнити положенням "реструктуризація внутрішнього боргу". | Відхилено | Стаття 12. Форми та склад державного внутрішнього боргу Державний внутрішній борг утворюється внаслідок державного внутрішнього запозичення та вступу в силу державних внутрішніх гарантій. Державне внутрішнє запозичення передбачає прийняття зобов'язань щодо повернення грошових коштів у гривні, та може здійснюватися: - шляхом випуску (емісії) державних цінних паперів; - шляхом укладення угод про кредит (позику); - іншими шляхами, передбаченими законодавством України. Державний внутрішній борг на певну дату визначається як різниця між сумою державних внутрішніх запозичень (прийняття зобов'язань) та сумою платежів з погашення державного внутрішнього боргу за станом на певну дату, включаючи операції на цю дату. |
| -70- Борзих О.І. (в.о. № 103) До статті 13 додати пункт 3 такого змісту: "3). Вклади громадян в установах Ощадбанку колишнього СРСР". | Враховано в Прикінцевих положеннях | |||
| -71- Вітренко Н.М. (в.о. № 160) Cтаттю 13 викласти в наступній редакції: "Внутрішній державний борг може бути у формі (додати): 1. Заощадження населення, які станом на 01.01.1992 року були на ощадних книжках, в товарних облігаціях 1982 І 1990 років, страхових полісах держстраху СРСР. 2. (те, що було під № 1). (те, що було під № 2)". | Враховано в Прикінцевих положеннях | |||
| -72- Крук Ю.Б. (в.о. № 139) В статті 13 додати новий пункт 3 і новий абзац в такій редакції: "боргових зобов`язань заснованих на державній власності юридичних осіб. Порядок включення до складу внутрішнього державного боргу боргових зобов`язань заснованих на державній власності юридичних осіб визначається Кабінетом Міністрів України". | Відхилено | |||
| 93. | Внутрішній державний борг може бути у формі: державних боргових цінних паперів, розміщених на території України відповідно до Закону України "Про цінні папери і фондову біржу"; кредитів, отриманих від Національного банку України та фінансових установ - резидентів. Постанови про випуск (емісію) державних боргових цінних паперів приймаються Кабінетом Міністрів України, а випуск (емісію) боргових державних цінних паперів уповноважене здійснювати від імені України Міністерство фінансів. | -73- Губський Б.В. (реєстр. картка № 443) Статтю "Форми та склад внутрішнього державного боргу" викласти в такій редакції: Стаття 12. Форми та склад внутрішнього державного боргу Державний внутрішній борг утворюється внаслідок державного внутрішнього запозичення та вступу в силу державних внутрішніх гарантій. Державне внутрішнє запозичення передбачає прийняття зобов'язань щодо повернення грошових коштів у гривні, та може здійснюватися: - шляхом випуску (емісії) державних цінних паперів; - шляхом укладення угод про кредит (позику); - іншими шляхами, передбаченими законодавством України. Державний внутрішній борг на певну дату визначається як різниця між сумою державних внутрішніх запозичень (прийняття зобов'язань) та сумою платежів з погашення державного внутрішнього боргу за станом на певну дату, включаючи операції на цю дату. | Немає висновку | |
| 94. | Внутрішній державний борг складається з заборгованості минулих років та нових внутрішніх запозичень. | -74- Деркач А.Л. (в.о. № 159) Останній абзац статті 13 пропоную викласти у такій редакції: "Внутрішній державний борг складається з заборгованості минулих років та внутрішніх запозичень у поточному бюджетному році". | Враховано по суті | |
| 95. | Стаття 14. Порядок укладання договорів (угод) щодо внутрішнього запозичення Угоди з Національним банком України чи іншими вітчизняними кредиторами про надання державі кредитів (позик) укладаються Кабінетом Міністрів України. Підготовку та реалізацію проектів договорів (угод) про залучення Україною кредитів та надання державних гарантій здійснює Міністерство фінансів України. | -75- Губський Б.В. (реєстр. картка № 443) Статтю "Порядок укладання договорів (угод) щодо внутрішнього запозичення" викласти в такій редакції : Стаття 13. Порядок укладання договорів (угод) щодо внутрішнього запозичення У межах граничного розміру державного внутрішнього боргу та граничного розміру надання державних внутрішніх гарантій, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, Кабінет Міністрів України, що діє через Міністерство фінансів України, здійснює державне внутрішнє запозичення та надає державні внутрішні гарантії. Державне внутрішнє запозичення та надання державних внутрішніх гарантій, здійснені іншими органами, ніж Кабінет Міністрів України, що діє через Міністерство фінансів України, або з порушенням законодавства України, не покладають зобов'язань на державу, якщо інше не передбачено законами України. Угоди щодо державного внутрішнього запозичення, емісії державних внутрішніх цінних паперів та надання державних внутрішніх гарантій укладаються Міністерством фінансів України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Для укладання таких угод Міністерство фінансів України може залучати на конкурсній основі установи та організації для виконання агентських функцій. Генеральним агентом Міністерства фінансів України, під час здійснення державного внутрішнього запозичення шляхом випуску (емісії) державних цінних паперів виступає Національний банк України. Для виконання окремих агентських функцій під час державного внутрішнього запозичення шляхом випуску (емісії) державних цінних паперів Кабінет Міністрів України, що діє через Міністерство фінансів України, має право призначити іншого агента або агентів. У випадках, передбачених Законом України про Національний банк України, Міністерство фінансів України має погоджувати із Національним банком рішення, щодо призначення таких агентів. Відносини між Міністерством фінансів України та Національним банком України під час здійснення державного внутрішнього запозичення регулюються агентською угодою, що має бути укладена між Міністерством фінансів України та Національним банком України. Механізм здійснення операцій з облігаціями внутрішніх державних позик нерезидентами визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України з питань, що згідно з законом про Національний банк України належать до компетенції Національного банку України. | Враховано | Стаття 13. Порядок укладання договорів (угод) щодо державного внутрішнього запозичення У межах граничного розміру державного внутрішнього боргу та граничного розміру надання державних внутрішніх гарантій, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, Кабінет Міністрів України, здійснює державне внутрішнє запозичення та надає державні внутрішні гарантії. Державне внутрішнє запозичення та надання державних внутрішніх гарантій, здійснені іншими органами, ніж Кабінет Міністрів України, або з порушенням законодавства України, не покладають зобов'язань на державу, якщо інше не передбачено законами України. Угоди щодо державного внутрішнього запозичення, випуску (емісії) державних внутрішніх цінних паперів та надання державних внутрішніх гарантій укладаються Міністерством фінансів України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Для укладання таких угод Міністерство фінансів України може залучати на конкурсній основі установи та організації для виконання агентських функцій Генеральним агентом Міністерства фінансів України, під час здійснення державного внутрішнього запозичення шляхом випуску (емісії) державних цінних паперів виступає Національний банк України. Для виконання окремих агентських функцій під час державного внутрішнього запозичення шляхом випуску (емісії) державних цінних паперів Кабінет Міністрів України, має право призначити іншого агента або агентів. У випадках, передбачених Законом України "Про Національний банк України", Міністерство фінансів України має погоджувати із Національним банком рішення, щодо призначення таких агентів. Відносини між Міністерством фінансів України та Національним банком України під час здійснення державного внутрішнього запозичення регулюються агентською угодою, що має бути укладена між Міністерством фінансів України та Національним банком України. Механізм здійснення операцій з облігаціями внутрішніх державних позик нерезидентами визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України з питань, що згідно з законом про Національний банк України належать до компетенції Національного банку України. |
| 96. | Стаття 15. Управління внутрішнім державним боргом | -76- Губський Б.В. (реєстр. картка № 443) Главу 4.Управління державним боргом викласти в новій редакції в статтях 14- 16. Глава 4. Управління державним боргом Стаття 14. Повноваження на управління державним боргом У порядку, визначеному цим Законом, управління державним боргом здійснює виключно Міністерство фінансів України. Для управління державним боргом Міністерство фінансів України може залучати відповідно до чинного законодавства на конкурсній основі установи та організації для надання банківських, посередницьких (агентських), юридичних, дорадчих та інших послуг шляхом укладення відповідних угод. В межах граничних обсягів державного боргу, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, Міністерство фінансів має право здійснювати операції на первинному та вторинному ринках, в тому числі, операції щодо викупу державних боргових зобов'язань та операції щодо обміну державних боргових зобов'язань. Для здійснення зазначених операцій Міністерство фінансів має право залучати фінансові ресурси шляхом здійснення додаткових запозичень, не передбачених Державним бюджетом, при додержанні на кінець року відповідних граничних розмірів державного боргу. Зміна умов угод про державне запозичення (в тому числі реструктуризація) та надання державних гарантій здійснюється Кабінетом Міністрів України, що діє через Міністерство фінансів, відповідно до процедури державного запозичення та надання державних гарантій. Стаття 15. Облік державного боргу Облік державного боргу та державних гарантій здійснюється Міністерством фінансів України. Стан державного боргу визначається на останній день звітного періоду та включає операції за цей день. Кожне пряме та умовне (гарантоване) зобов'язання держави має бути відповідним чином внесено до реєстру державного боргу та реєстру державних гарантій та враховано під час складання та затвердження Державного бюджету України на відповідний рік З метою забезпечення повноти та достовірності обліку державного боргу, органи державної влади, установи та організації зобов'язані надавати належну інформацію Міністерству фінансів України на паперових та електронних носіях у порядку та за формою, що визначаються Міністерством фінансів України . Стаття 16. Показники боргового навантаження Показниками, на підставі яких приймається рішення про управління державним боргом, є: - відношення державного боргу до валового внутрішнього продукту; - відношення державного боргу до доходів Державного бюджету базового року, по якому бюджет затверджений; - відношення загальної суми річних платежів за державним боргом до доходів Державного бюджету поточного року, по якому бюджет затверджений; - відношення загальної суми річних платежів за державним боргом до валового внутрішнього продукту. Міністерство фінансів України визначає та оприлюднює методологію розрахунків показників боргового навантаження. | Враховано | Глава 4. Управління державним боргом Стаття 14. Повноваження на управління державним боргом У порядку, визначеному цим Законом, управління державним боргом здійснює виключно Міністерство фінансів України. Для управління державним боргом Міністерство фінансів України може залучати відповідно до чинного законодавства на конкурсній основі установи та організації для надання банківських, посередницьких (агентських), юридичних, дорадчих та інших послуг шляхом укладення відповідних угод. В межах граничних обсягів державного боргу, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, Міністерство фінансів має право здійснювати операції на первинному та вторинному ринках, в тому числі, операції щодо викупу державних боргових зобов'язань та операції щодо обміну державних боргових зобов'язань. Для здійснення зазначених операцій Міністерство фінансів має право залучати фінансові ресурси шляхом здійснення додаткових запозичень, не передбачених Державним бюджетом, при додержанні на кінець року відповідних граничних розмірів державного боргу. Зміна умов угод про державне запозичення (в тому числі реструктуризація) та надання державних гарантій здійснюється Кабінетом Міністрів України, відповідно до процедури державного запозичення та надання державних гарантій. Стаття 15. Облік державного боргу Облік державного боргу та державних гарантій здійснюється Міністерством фінансів України. Стан державного боргу визначається на останній день звітного періоду та включає операції за цей день. Кожне пряме та умовне (гарантоване) зобов'язання держави має бути відповідним чином внесено до реєстру державного боргу та реєстру державних гарантій та враховано під час складання та затвердження Державного бюджету України на відповідний рік З метою забезпечення повноти та достовірності обліку державного боргу, органи державної влади, установи та організації зобов'язані надавати належну інформацію Міністерству фінансів України на паперових та електронних носіях у порядку та за формою, що визначаються Міністерством фінансів України . Стаття 16. Показники боргового навантаження Показниками, на підставі яких приймається рішення про управління державним боргом, є: - відношення державного боргу до валового внутрішнього продукту; - відношення державного боргу до доходів Державного бюджету базового року, по якому бюджет затверджений; - відношення загальної суми річних платежів за державним боргом до доходів Державного бюджету поточного року, по якому бюджет затверджений; - відношення загальної суми річних платежів за державним боргом до валового внутрішнього продукту. Міністерство фінансів України визначає та оприлюднює методологію розрахунків показників боргового навантаження. |
| 97. | Управлінням внутрішнім державним боргом є сукупність заходів держави щодо погашення та обслуговування внутрішнього державного боргу, зміни умов вже здійснених запозичень, визначення умов та здійснення нових запозичень. | -77- Гавриш С.Б. (в.о. № 176) Доповнити ст.15 частиною 3 такого змісту: "Частина державного внутрішнього боргу України перед окремими суб'єктами права може бути списана лише шляхом прийняття відповідного законодавчого акта України за умови визначення джерел цього списання". | Враховано | |
| 98. | Управління внутрішнім державним боргом здійснює Міністерство фінансів України. | |||
| 99. | Державні гарантії | Глава 5. Державні гарантії | ||
| 100. | Стаття 16. Державні гарантії | Стаття 17. Державні гарантії | ||
| 101. | Кабінет Міністрів України має виключне право приймати рішення про надання державних гарантій. | -78- Іоффе Ю.Я. (в.о. № 111) Статтю 16 викласти в такій редакції: "Кабінет Міністрів України має виключне право приймати рішення про надання державних гарантій у межах коштів, затверджених Державних бюджетом на поточний рік." | Враховано | Кабінет Міністрів України має виключне право приймати рішення про надання державних гарантій у межах коштів, затверджених Державним бюджетом на поточний рік. |
| 102. | Стаття 17. Забезпечення виконання Державних гарантій | -79- Губський Б.В. (реєстр. картка № 443) Статтю "Забезпечення виконання Державних гарантій" викласти в новій статті 18 в такій редакції : Стаття 18. Основні вимоги до забезпечення державних гарантій Необхідною вимогою при наданні державної гарантії є наявність достатнього задоволення інтересів держави та забезпечення ризиків, що нею приймаються. Задоволення інтересів держави та забезпечення ризиків, що нею приймаються, здійснюється шляхом укладення договорів застави, отримання гарантійних зобов'язань третіх сторін, страхування кредитних та гарантійних ризиків держави, отримання майнової поруки або іншими шляхами, визначеними законодавством України. Предметом застави або майнової поруки не може бути право вимоги. | Немає висновку | Стаття 18. Основні вимоги до забезпечення державних гарантій Необхідною вимогою при наданні державної гарантії є наявність достатнього задоволення інтересів держави та забезпечення ризиків, що нею приймаються. Задоволення інтересів держави та забезпечення ризиків, що нею приймаються, здійснюється шляхом укладення договорів застави, отримання гарантійних зобов'язань третіх сторін, страхування кредитних та гарантійних ризиків держави, отримання майнової поруки або іншими шляхами, визначеними законодавством України. Предметом застави або майнової поруки не може бути право вимоги. |
| 103. | Забезпеченням виконання державних гарантій є кошти Фонду Держаних гарантій. Фонд Державних гарантій утворюється за рахунок: бюджетних коштів, передбачених Законом про бюджет України на черговий бюджетний рік; | -80- Звягільський Ю.Л. (в.о. № 43) П.1 статті 17 доповнити реченням: "Кабінет Міністрів планує надходження з державного бюджету у фонд державних гарантій з урахуванням ризиків невиконання зобов`язань позичальниками". | Відхилено | |
| 104. | грошових коштів, які перераховуються суб'єктами підприємницької діяльності за надання гарантії. | -81- Звягільський Ю.Л. (в.о. № 43) Статтю 17 доповнити п.3: "штрафів за несвоєчасне погашення боргів". | Відхилено | |
| 105. | Стаття 18. Порядок подання заявки на отримання державних гарантій Для отримання державної гарантії суб'єкт підприємницької діяльності подає в Міністерство фінансів України заявку, у якій вказуються: реквізити позичальника; реквізити кредитора; нотаріально засвідчені копії установчих документів та свідоцтва про державну реєстрацію позичальника; бізнес-план із зазначенням призначення кредиту, для якого робиться запит державної гарантії; максимальна сума, яка має бути сплачена; найменування валюти платежу; | -82- Губський Б.В. (реєстр. картка № 443) Статтю "Порядок подання заявки на отримання державних гарантій" викласти в новій статті 19 в такій редакції : Стаття 19. Надання державних гарантій Державні гарантії надаються за зобов'язаннями позичальника, що оформлені: - шляхом випуску (емісії) цінних паперів; - шляхом укладення угод про кредит (позику) та гарантійних угод; - іншими шляхами, передбаченими законодавством України. | Враховано | Стаття 19. Надання державних гарантій Державні гарантії надаються за зобов'язаннями позичальника, що оформлені: - шляхом випуску (емісії) цінних паперів; - шляхом укладення угод про кредит (позику) та гарантійних угод; - іншими шляхами, передбаченими законодавством України. |
| 106. | термін дії гарантії або подія, з настанням якої припиняється дія гарантії; спосіб вимоги платежу; чи підлягає сума зобов'язання зменшенню. | -83- Іоффе Ю.Я. (в.о. № 111) Восьмий пункт статті 18 викласти у такій редакції: "спосіб вимоги платежу, джерела погашення та майнові гарантій позичальника у випадку неповернення кредиту та платежів до Державного бюджету" | Відхилено | |
| 107. | Одночасно з подачею заявки, вказаної у частині 1 цієї статті, суб'єкт підприємницької діяльності подає документи та інформацію, які необхідні для оцінки його фінансового положення і платоспроможності, а саме: | |||
| 108. | 1) бухгалтерський баланс за останні 2 календарні роки; | |||
| 109. | інформацію про заборгованість перед бюджетом, фінансовими установами та суб'єктами підприємницької діяльності; | |||
| 110. | проект кредитної угоди з фінансовою установою-кредитором; | |||
| 111. | інформацію про свої активи, які можуть бути заставлені і використані для погашення заборгованості; | |||
| 112. | аудиторський висновок, який підтверджує достовірність наданої інформації. | |||
| 113. | Стаття 19. Визначення плати за надання Державних гарантій | -84- Губський Б.В. (реєстр. картка № 443) Статтю "Визначення плати за надання Державних гарантій" викласти в новій статті 20 в такій редакції : Стаття 20. Визначення плати за надання державних гарантій Плата за надання державної гарантії визначається Кабінетом Міністрів, виходячи з ризикованості кредитного договору (угоди) та не може перевищувати 8 відсотків від суми гарантії. | Враховано | Стаття 20. Визначення плати за надання Державних гарантій |
| 114. | Плата за надання Державної гарантії обчислюється Міністерством фінансів України, виходячи з ризикованості кредитного договору (угоди) та не може перевищувати 8 відсотків від суми гарантії. | -85- Крук Ю.Б. (в.о. № 139) В статті 19 замість цифри "8" записати цифру "5''. | Відхилено | Плата за надання державної гарантії визначається Кабінетом Міністрів, виходячи з ризикованості кредитного договору (угоди) та не може перевищувати 8 відсотків від суми гарантії. |
| 115. | Стаття 20. Умови надання державних гарантій Державні гарантії надаються за умови що: між Міністерством фінансів України і суб'єктом підприємницької діяльності укладені угоди, які в повній мірі забезпечують повернення коштів, спрямованих на погашення гарантованих державою кредитів; надання державних гарантій не призводить до перевищення ліміту державних гарантій на черговий бюджетний рік; суб'єкт підприємницької діяльності перерахував до Фонду Державних гарантій плату за надання гарантії в установленому об'ємі і в установлені терміни. | -86- Губський Б.В. (реєстр. картка № 443) Статтю "Умови надання державних гарантій" викласти в новій статті 21 в такій редакції : Стаття 21. Умови надання державних гарантій Державні гарантії надаються за умови що: між Міністерством фінансів України і суб'єктом підприємницької діяльності укладені угоди, які в повній мірі забезпечують повернення коштів, спрямованих на погашення гарантованих державою кредитів (позик); надання державних гарантій не призводить до перевищення відповідних граничних розмірів надання зовнішніх та внутрішніх гарантій на черговий бюджетний рік; суб'єкт підприємницької діяльності перерахував плату за надання гарантії в установленій сумі і в установлені терміни. | Враховано | Стаття 21. Умови надання державних гарантій Державні гарантії надаються за умови що: між Міністерством фінансів України і суб'єктом підприємницької діяльності укладені угоди, які в повній мірі забезпечують повернення коштів, спрямованих на погашення гарантованих державою кредитів (позик); надання державних гарантій не призводить до перевищення відповідних граничних розмірів надання зовнішніх та внутрішніх гарантій на черговий бюджетний рік; суб'єкт підприємницької діяльності перерахував плату за надання гарантії в установленій сумі і в установлені терміни. |
| -87- Стоян О.М. (в.о. № 18) Ст.20 пропоную викласти в такій редакції: "Платежі з погашення та обслуговування державного боргу здійснюються позачергово та не можуть бути зменшені залежно від стану виконання державного бюджету. В разі недостатності асигнувань на погашення та обслуговування державного боргу, передбачених Законом України про Державний бюджет на відповідний рік Кабінет Міністрів України подає на розгляд Верховній Раді України проект відповідних змін до Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік. Після його прийняття Кабінет Міністрів України, що діє через Міністерство фінансів України, здійснює необхідні платежі з погашення та обслуговування державного боргу. Для забезпечення майнових інтересів кредиторів держави у разі оподаткування або іншого обов`язкового зменшення сум, які сплачуються на користь кредитора як державний борг, Кабінет Міністрів України, що діє через Міністерство фінансів України, має право збільшувати суми, які сплачуються на користь кредитора, на суму зменшення доходів кредиторів внаслідок застосування такого оподаткування або іншого обов`язкового зменшення виплат за державним боргом". | Відхилено | |||
| 116. | Стаття 21. Обов'язкові елементи гарантійного договору (угоди) | -88- Губський Б.В. (реєстр. картка № 443) Статтю "Обов'язкові елементи гарантійного договору (угоди" вилучити. | Враховано | |
| 117. | Обов'язкові елементи гарантійного договору (угоди) встановлюються у відповідності до Уніфікованих правил Міжнародної торгової палати, а саме: | -89- Акопян В.Г. (в.о. № 131) В ст. 21 вказаний термін "обов'язкові елементи" замінити на термін "істотні умови". | Відхилено | |
| 118. | реквізити позичальника; | |||
| 119. | реквізити кредитора; | |||
| 120. | реквізити гаранта; | |||
| 121. | кредитна угода, договір позики, для забезпечення виконання якого надається державна гарантія; | |||
| 122. | максимальна сума державної гарантії; | |||
| 123. | найменування валюти платежу; | |||
| 124. | термін дії державної гарантії або подія, з настанням якої припиняється дія гарантії; | |||
| 125. | спосіб вимоги платежу; | |||
| 126. | чи підлягає сума зобов'язання зменшенню. | |||
| 127. | Стаття 22. Порядок виконання державних гарантій по кредитам У разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності зобов'язань за кредитним договором кредитор надає Міністерству фінансів України платіжну заяву, вимагаючи виконання державної гарантії. В платіжній заяві вказуються основна сума і проценти, які належать до виплати кредитору у відповідності до гарантійного договору (угоди). Міністерство фінансів України перераховує кредитору заявлену суму, якщо вказані в платіжній заяві вимоги відповідають положенням цього закону і умовам гарантійного договору (угоди). | -90- Губський Б.В. (реєстр. картка № 443) Статтю "Порядок виконання державних гарантій по кредитам" вилучити. | Враховано | |
| -91- Гавриш С.Б. (в.о. № 176) Доповнити частину 3 ст. 22 такими словами: "До держави переходять усі права кредитора стосовно такого позичальника.Стягнення заборгованостей позичальником на користь держави здійснюється у порядку передбаченому законодавством для стягнення не внесених у строк податків та неподаткових платежів. При цьому в разі стягнення заборгованості на зобов'язання, що виникли в позичальника, у валюті іншій, ніж гривні, держава має право отримувати кошти як у гривнях, так і у валюті іншій, ніж гривні" | Відхилено | |||
| 128. | Стаття 23. Умови віднесення Державних гарантій по кредитах на Державний борг Державна гарантія відноситься до державного боргу, у разі подання платіжної заяви кредитором з вимогою про виконання Україною державної гарантії та дотриманні умов, які передбачені укладеними гарантійними договорами (угодами) . | -92- Губський Б.В. (реєстр. картка № 443) Статтю "Умови віднесення Державних гарантій по кредитах на Державний борг" викласти в такій редакції: Стаття 22. Умови віднесення державних гарантій на державний борг У випадку вступу в силу державної гарантії умовні (гарантовані) боргові зобов'язання держави переходять до прямих боргових зобов'язань держави в сумі невиконаних позичальником в строк та гарантованих зобов'язань та приймаються на державний борг як непогашена основна сума державних боргових зобов'язань. Зобов'язання перед Міжнародним валютним фондом класифікуються як умовні (гарантовані) боргові зобов'язання, крім випадків безпосереднього спрямування запозичених коштів на цілі, визначені законом України про Державний бюджет, коли вони класифікуються як прямі боргові зобов'язання. | Враховано | Стаття 22. Умови віднесення державних гарантій на державний борг У випадку вступу в силу державної гарантії умовні (гарантовані) боргові зобов'язання держави переходять до прямих боргових зобов'язань держави в сумі невиконаних позичальником в строк та гарантованих зобов'язань та приймаються на державний борг як непогашена основна сума державних боргових зобов'язань. Зобов'язання перед Міжнародним валютним фондом класифікуються як умовні (гарантовані) боргові зобов'язання, крім випадків безпосереднього спрямування запозичених коштів на цілі, визначені законом України про Державний бюджет, коли вони класифікуються як прямі боргові зобов'язання. |
| 129. | Стаття 24. Умови припинення дії державної гарантії Дія договору державної гарантії припиняється у разі: сплати суми, на яку була видана державна гарантія; закінчення терміну, на який видана державна гарантія; відмова кредитора від своїх прав за державною гарантією та повернення її гаранту; | -93- Губський Б.В. (реєстр. картка № 443) Статтю "Умови припинення дії державної гарантії" викласти в такій редакції: Стаття 24. Відносини, що виникають у випадку вступу в силу державної гарантії У випадку вступу в силу державної гарантії та переходу заборгованості позичальника до прямих боргових зобов'язань держави, держава одночасно стає кредитором, а позичальник- боржником держави на суму прийнятих державою боргових зобов'язань. Стягнення заборгованості позичальників на користь держави здійснюється у порядку, передбаченому законодавством для стягнення не внесених у строк податків та інших обов'язкових платежів. При цьому, в разі стягнення заборгованості за зобов'язаннями, що виникли в позичальника, у валюті іншій, ніж гривні, держава має право отримувати кошти як у гривнях, так і у валюті, іншій, ніж гривні. | Враховано | Стаття 23. Відносини, що виникають у випадку вступу в силу державної гарантії У випадку вступу в силу державної гарантії та переходу заборгованості позичальника до прямих боргових зобов'язань держави, держава одночасно стає кредитором, а позичальник- боржником держави на суму прийнятих державою боргових зобов'язань. Стягнення заборгованості позичальників на користь держави здійснюється у порядку, передбаченому законодавством для стягнення не внесених у строк податків та інших обов'язкових платежів. При цьому, в разі стягнення заборгованості за зобов'язаннями, що виникли в позичальника, у валюті іншій, ніж гривні, держава має право отримувати кошти як у гривнях, так і у валюті, іншій, ніж гривні. |
| 130. | відмова кредитора від своїх прав за державною гарантією шляхом письмової заяви про звільнення гаранта від його зобов'язань. | -94- Іоффе Ю.Я. (в.о. № 111) Статтю 24 доповнити положенням такого змісту: "5) невиконання або несвоєчасного виконання кредитором умов договору, що суттєво вплинуло на реалізацію договору" | Відхилено | |
| 131. | Прикінцеві положення | Розділ 4 .Прикінцеві положення | ||
| 132. | Стаття 25. Прикінцеві положення Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування. | -95- Кабінет Міністрів України Доповнити статтю 25 новим другим абзацом в такій редакції: "Кабінету Міністрів України щорічно в Законі України "Про Державний бюджет України" передбачати суми коштів на погашення заборгованості по вкладам громадян станом на 01.01.1992 на ощадних книжках, в товарних облігаціях 1990-92 роках, страхових полісах держстраху". | Враховано | 1. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування. 2. Кабінету Міністрів України щорічно в Законі України "Про Державний бюджет України" передбачати суми коштів на погашення заборгованості по вкладам громадян станом на 01.01.1992 на ощадних книжках, в товарних облігаціях 1990-92 роках, страхових полісах держстраху. |
| 133. | До приведення інших законодавчих актів у відповідність з нормами цього Закону вони діють у частині, яка не суперечить цьому Закону. | 3. До приведення інших законодавчих актів у відповідність з нормами цього Закону вони діють у частині, яка не суперечить цьому Закону. | ||
| 134. | Кабінету Міністрів України протягом двох місяців після опублікування цього Закону подати Верховній Раді України пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів України, які випливають з цього Закону, а також привести у відповідність з ним свої нормативно-правові акти. | 4. Кабінету Міністрів України протягом двох місяців після опублікування цього Закону подати Верховній Раді України пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів України, які випливають з цього Закону, а також привести у відповідність з ним свої нормативно-правові акти. 5. Визнати таким ,що втратив чинність Закон України "Про державний внутрішній борг України" (Відомості Верховної Ради України, 1992, №41, ст.59; 2000, №35, ст.282) |