Кількість абзаців - 25 Таблиця поправок


Про внесення змін до статей 19 та 43 Закону України «Про охорону праці» (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект
 		    Проект
 
1. Закон України
про внесення змін до статей 19 та 43
Закону України «Про охорону праці»
 		    Закон України
Про внесення змін до статей 19 та 43
Закону України «Про охорону праці»
 
2. Верховна Рада України постановляє:
 		    Верховна Рада України постановляє:
 
3. І. Внести до закону України «Про охорону праці» (Відомості Верховної Ради України, 1992, № 49, ст. 668; 2003, № 2, ст. 10) такі зміни:
 		    І. Внести до Закону України «Про охорону праці» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 2, ст. 10) такі зміни:
 
4. 1. Частину третю статті 19 викласти в такій редакції:
 		 -1- Корж П.П.
 Абзац перший статті 1 розділу І законопроекту № 6134 викласти у такій редакції:
«1. У статті 19:
Частину третю викласти в такій редакції:»
 		Відхилено   1. Частину третю статті 19 викласти в такій редакції:
 
    -2- Звягільський Ю.Л.
 Частини ІІІ та ІV статті 19 об'єднати та викласти в такій
редакції: «Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці».
 		Відхилено    
5. «Для підприємств, незалежно від форм власності, за винятком підприємств, установ та організації, що утримуються за рахунок бюджету, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від суми реалізованої продукції, робіт, товарів, послуг на рік.»
 		 -3- Воропаєв Ю.М.
 З частини третьої статті 19 фразу «за винятком підприємств, установ, організацій, що утримуються за рахунок бюджету,» - виключити.
Обґрунтування:
Це є прямим порушенням принципу рівності всіх суб'єктів права власності перед законом, закріпленого в статті 13 Конституції України. Аналогічний принцип закріплений в статтях 5 і 6 Господарського кодексу України.
 		Враховано   «Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від фонду оплати праці за попередній рік».
 
    -4- Кармазін Ю.А.
 Частину третю статті 19 викласти в такій редакції: «Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від суми реалізованої продукції, робіт, товарів, послуг на рік.», вилучивши слова: «за винятком підприємств, установ та організації, що утримуються за рахунок бюджету,», оскільки повинні бути однакові умови для всіх підприємств, незалежно від форм власності.
 		Враховано    
    -5- Коновалюк В.І.
 Пункт 1 законопроекту, яким вносяться зміни до частини третьої
статті 19 Закону України «Про охорону праці» після слів «витрати на охорону
праці» доповнити словами «у продовж року».
 		Відхилено    
    -6- Шмельова С.О.
 Абзац перший статті 1 розділу І законопроекту викласти у такій редакції:
«Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від фонду оплати праці за попередній рік».
 		Враховано    
    -7- Корж П.П.
 Статтю 1 розділу І законопроекту № 6134 доповнити новим абзацом такого змісту:
«2) Після частини третьої додати нову частину такого змісту:
«Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, витрати на охорону праці від реалізованої електричної енергії розраховують від суми реалізації електричної енергії (за виключенням реактивної електричної енергії), зменшеної на вартість закупленої електричної енергії.»
Обґрунтування: На тепер існує правова прогалина щодо порядку обрахування витрат на охорону праці підприємствами електроенергетики. Зокрема, Закон України «Про охорону праці» не визначає, що необхідно вважати виручкою від реалізації продукції. Якщо тлумачити поняття «суми реалізації» як виручку у розумінні бухгалтерської форми 2 «Звіт про фінансові результати», то тоді для енергопостачальних підприємств розрахунок витрат на охорону праці буде некоректним, оскільки у цій сумі буде враховано не лише тарифний дохід енергетичних компаній, який вони отримують від продажу електричної енергії, а й вартість закупленої електроенергії у оптового постачальника ДП «Енергоринок». До того ж у сумі реалізованої продукції для енергопостачальних компаній міститься вартість реактивної енергії. Надходження, отримані за перетоки реактивної електричної енергії, згідно з Постановою НКРЕ від 26 липня 2007 року N 1052 спрямовуються на реконструкцію, модернізацію та розвиток основних фондів, інших активів енергопостачальних підприємств для забезпечення сталого та безпечного функціонування енергосистеми України та не можуть бути використані як джерело коштів на охорону праці. Основним джерелом фінансування затрат на охорону праці енергопостачальних підприємств є тариф на поставку електроенергії. Тому прийняття запропонованих законопроектом змін у сукупності з зазначеною правовою прогалиною призведе до необхідності включити в структуру тарифів на постачання електричної енергії 0,5 % від суми реалізованої електроенергії, яка включає у себе вартість закупленої електроенергії у оптового постачальника. Таке включення до структури тарифу, відповідно, зумовить підвищення тарифів на електроенергію, в т.ч. для населення, та ланцюгову реакцію з підвищення цін на товари та послуги в країні.
 		Відхилено    
    -8- Корж П.П.
 Статтю 1 розділу І законопроекту № 6134 доповнити новим абзацом такого змісту:
«3) Частину четверту викласти в такій редакції:
«На підприємствах, в установах та організаціях, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці.»
Обґрунтування: Законопроект помилково не враховує, що закон «Про охорону праці» поширюється не лише на підприємства, а й на всі юридичні особи, які використовують найману працю, у тому числі установи та організації, що утримуються за рахунок бюджету.
 		Відхилено    
    -9- Звягільський Ю.Л.
 Доповнити статтю 19 абзацами 6- 8 наступного змісту:
«Витратами на охорону праці є сума витрат (планових або фактичних) роботодавця, перелічених у статті 4 розділу ІІІ «Организація охорони праці» Закону України «Про охорону праці», у тому числі витрати на виконання науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт, які виконуються за замовленням підприємств, організацій та закладів.
Показник мінімально допустимого розміру витрат на охорону праці використовується для попередньої експрес-оцінки комплексного плану (програми) підприємства з охорони праці на плановий рік. Зведений комплексний план (програма) підприємства містить всі, передбачені до виконання у плановому році заходи із зазначенням сум витрат на їх здійснення по кварталах (місяцях) року та сумарних витрат на охорону праці (в абсолютному вираженні і у відсотках до фонду оплати праці) по підприємству в цілому. В окремих кварталах (місяцях) року цій показник може відрізнятися від середньорічного і бути нижчим від його середнього мінімально допустимого розміру на весь планований рік.
Порядок відображення в планах підприємств коштів, передбачених для реалізації заходів з охорони праці на плановий рік, а також порядок відображення у звітах підприємств фактичного виконання планів, включаючи відомості про використання для цих цілей коштів, регламентується центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці. У звітах відображаються відомості про фактичне виконання всіх заходів, у тому числі і не передбачених у планах, а також відомості про фактичні витрати на їх виконання на підставі документальних підтверджень. Звіт повинен містити пояснення щодо причин невиконання та відхилення від плану як фактичних обсягів конкретних заходів, так і їх вартості. Головною умовою виконання плану з конкретного заходу є його виконання в натуральному вигляді. Якщо фактичні витрати в грошовому вигляді нижчі запланованих через зменшення ціни одиниці обсягу, чи інших економічних факторів (крім низької якості), захід визнається виконаним».
 		Відхилено    
6. 2. У статті 43:
 		 -10- Шмельова С.О.
 Враховуючи зауваження Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України частину другу законопроекту (статтю 43 Закону України «Про охорону праці») викласти у такій редакції:
«Статтю 43 викласти у такій редакції:
Стаття 43. Штрафні санкції до юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, посадових осіб та працівників
За порушення законодавства про охорону праці та невиконання приписів (розпоряджень) посадових осіб органів виконавчої влади з нагляду за охороною праці юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються органами виконавчої влади з нагляду за охороною праці до сплати штрафу в порядку, встановленому законом. Сплата штрафу не звільняє юридичну або фізичну особу, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, від усунення виявлених порушень у визначені строки.
Максимальний розмір штрафу не може перевищувати п'яти відсотків середньомісячного фонду заробітної плати за попередній рік юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.
За порушення вимог, передбачених частиною третьою і четвертою статті 19 цього Закону, юридична чи фізична особа, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, сплачує штраф із розрахунку 25 відсотків від різниці між розрахунковою мінімальною сумою витрат на охорону праці у звітному періоді та фактичною сумою цих витрат за такий період.
Несплата або неповна сплата юридичними чи фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, штрафу тягне за собою нарахування пені на несплачену суму штрафу (його частини) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, яка діє в період такої несплати, за кожний день прострочення.
Кошти від застосування штрафних санкцій до юридичних чи фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, посадових осіб і працівників, визначених цією статтею, зараховуються до Державного бюджету України».
Притягнення до відповідальності посадових осіб і працівників за порушення законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
 		Враховано   2. Статтю 43 викласти в такій редакції:
 
7. 1) Частину першу викласти в такій редакції:
 		    «Стаття 43. Штрафні санкції до юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, посадових осіб та працівників
 
8. «За порушення законодавства про охорону праці та невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, порушення порядку та строків надання звітності, юридичні або фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці до сплати штрафу у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці. Сплата штрафу не позбавляє юридичну або фізичну особу, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, від усунення виявлених порушень у визначені строки.»
 		 -11- Кармазін Ю.А.
 У статті 43 частину першу викласти в такій редакції: «За порушення законодавства про охорону праці та невиконання приписів (розпоряджень) посадових осіб органів виконавчої влади з нагляду за охороною праці юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються органами виконавчої влади з нагляду за охороною праці до сплати штрафу в порядку, встановленому законом. Сплата штрафу не звільняє юридичну або фізичну особу, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, від усунення виявлених порушень у визначені строки.», замінивши двічі слова «центральним органом» на слово «органів».
 		Враховано   За порушення законодавства про охорону праці та невиконання приписів (розпоряджень) посадових осіб органів виконавчої влади з нагляду за охороною праці юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються органами виконавчої влади з нагляду за охороною праці до сплати штрафу в порядку, встановленому законом. Сплата штрафу не звільняє юридичну або фізичну особу, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, від усунення виявлених порушень у визначені строки.
 
    -12- Воропаєв Ю.М.
 Частину першу статті 43 викласти у такій редакції:
«За порушення законодавства про охорону праці та невиконання законних розпоряджень посадових осіб центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, порушення порядку та строків надання звітності, юридичні або фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці до сплати штрафу у порядку, визначеному законом. Сплата штрафу не позбавляє юридичну або фізичну особу, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, від усунення виявлених порушень у визначені строки.».
Обґрунтування:
1.Згідно Положення про Державний комітет з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 р. N 1640) Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3) частини 5 цього Положення Держгірпромнагляд має право видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим держадміністраціям та органам місцевого самоврядування обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків у сфері промислової безпеки, охорони праці, геологічного вивчення, використання, охорони надр та безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки;
Застосування терміну «розпорядження» є більш конкретизованим та відповідає вимогам діючого законодавства України.
2.Відповідно до діючого законодавства застосування штрафних санкцій до посадових осіб і працівників за порушення законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення. У положеннях законопроекту посилання на це також залишено без змін (частина 5 статті 43).
 		Враховано    
    -13- Корж П.П.
 Абзац другий пункту 1) статті 2 розділу І законопроекту № 6134 викласти у такій редакції:
«За порушення законодавства про охорону праці й невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, порушення порядку та строків надання звітності, юридичні або фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці до сплати штрафу, встановленого законом. Сплата штрафу не позбавляє юридичну або фізичну особу, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, від усунення виявлених порушень у визначені строки.»
Обґрунтування: Редакцію законопроекту у частині внесення змін до ч. 1 статті 43 Закону України «Про охорону праці» необхідно узгодити:
з нормами ч. 9 ст. 4 ЗУ "Про основні засади держнагляду (контролю) у сфері господарської діяльності": до відповідальності притягуються не за невиконання вимог (які до речі можуть мати і усний характер), а за невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю), що тягне за собою застосування штрафних санкцій;
з нормами ч. 1 ст. 12 ЗУ "Про основні засади держнагляду (контролю) у сфері господарської діяльності": невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування штрафних санкцій;
- з нормами п. 6 ч. 4 ст. 4 ЗУ "Про основні засади держнагляду (контролю) у сфері господарської діяльності": санкції за порушення вимог законодавства встановлюються виключно законами.
 		Враховано    
    -14- Шпенов Д.Ю.
 Частину першу ст. 43 викласти в такій редакції:
«За порушення законодавства про охорону праці та невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, порушення порядку та строків надання звітності, юридичні або фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці до сплати штрафу у порядку, встановленому законом. Сплата штрафу не позбавляє юридичну або фізичну особу, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, від усунення виявлених порушень у визначені строки.».
Звертається увага на те, що порядок притягнення до відповідальності має визначатися законом. Такий підхід кореспондується з вимогами чинного законодавства, а саме Господарського кодексу України (щодо адміністративно-господарських санкцій).
 		Враховано    
    -15- Коновалюк В.І.
 Підпункт 1 пункту 2 другого законопроекту, яким вносяться зміни до
частини першої статті 43 Закону України «Про охорону праці» викласти у
наступній редакції:
«1) Частину першу викласти в такій редакції:
«За порушення законодавства про охорону праці та невиконання законних вимог посадових осіб органів виконавчої влади з нагляду за охороною праці щодо усунення порушень законодавства про охорону праці, порушення порядку та строків надання звітності, юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються органами виконавчої влади з нагляду за охороною праці до сплати штрафу. Юридичні особи притягуються до сплати штрафу у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, а фізичні особи, які відповідно до законодавства використовує найману працю притягуються до сплати штрафу у порядку визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення. Сплата штрафу не позбавляє юридичну або фізичну особу, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, від усунення виявлених порушень у визначені строки».
 		Враховано частково    
    -16- Шмельова С.О.
 Абзац другий пункту 1) статті 2 розділу І законопроекту № 6134 викласти у такій редакції:
«За порушення законодавства про охорону праці та невиконання приписів (розпоряджень) посадових осіб центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці до сплати штрафу у порядку, встановленому законом. Сплата штрафу не звільняє юридичну або фізичну особу, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, від усунення виявлених порушень у визначені строки».
 		Враховано частково    
    -17- Чуднов В.М.
 Оскільки законодавча пропозиція покласти функцію застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про охорону праці виключно на центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці не узгоджується з реаліями державно-управлінської діяльності, яка здійснюється через розгалужену систему відповідних органів державного управління, а також протирічить низці законодавчих актів (статті 38 Закону України «Про охорону праці», Положенню про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України, статті 231 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пропоную абзаци 1 і 2 пункту першого статті 2 розділу І законопроекту виключити
 		Відхилено    
9. 2) Частину другу викласти в такій редакції:
 		       
10. «Максимальний розмір штрафу за одне порушення, не може перевищувати суму, що дорівнює п'яти відсоткам від середньомісячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи за попередній рік, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, за винятком порушення, яке виявлено повторно. Сума штрафу за порушення, яке виявлено повторно, збільшується у два рази. Порушення, яке не було усунуто у встановлені строки, вважається повторним порушенням.»
 		 -18- Воропаєв Ю.М.
 Частину другу статті 43 викласти у такій редакції:
«Максимальний розмір штрафу не може перевищувати п'яти відсотків місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.».
Обґрунтування:
Пропозиція проекту щодо встановлення максимального розміру штрафів за кожне окреме правопорушення, на практиці призведе до того, що у ході тільки однієї перевірки, контролюючий орган зможе накладати адміністративні стягнення, що у десятки разів будуть перевищувати максимальний розмір одного штрафу.
Пропозиція проекту щодо накладання штрафу за порушення, яке виявлено повторно та за порушення, яке не було усунуте у встановлені строки і тому вважається повторним порушення створює передумови щодо притягнення до відповідальності за одне і те саме правопорушення двічі. Це є прямим порушення м статті 61 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
 		Враховано   Максимальний розмір штрафу не може перевищувати п'яти відсотків середньомісячного фонду заробітної плати за попередній рік юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.
 
    -19- Корж П.П.
 Абзац другий пункту 2) статті 2 розділу І законопроекту № 6134 викласти у такій редакції:
«Максимальний розмір штрафу за одне порушення не може перевищувати суму, що дорівнює п'яти відсоткам від середньомісячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи за дванадцять останніх календарних місяців, що передували місяцю, у якому виявлено порушення, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, за винятком порушення, яке виявлено повторно. Сума штрафу за порушення, яке не було усунуто у встановлені строки, збільшується у 2 рази.»
Обґрунтування: З метою однозначного розуміння порядку нарахування штрафних санкцій (оскільки рік може бути календарний або поточний) доцільно чітко визначити період, за який враховується середньомісячний фонд заробітної плати.
 		Відхилено    
    -20- Шпенов Д.Ю.
 Частину другу ст. 43 викласти в такій редакції:
«Максимальний розмір штрафу за одне порушення не може перевищувати суму, що дорівнює п'яти відсоткам від середньомісячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи за попередній рік, яка відповідно до законодавства використовує найману працю. Сума штрафу за порушення, яке виявлено повторно, збільшується у два рази.».
З зазначеної частини вилучено останнє речення, згідно з яким порушення, яке не було усунуто у встановлені строки, вважається повторним порушенням. Таке формулювання не узгоджується зі ст. 61 Конституції України, створюються передумови для притягнення до відповідальності за одне і те саме порушення двічі.
 		Враховано    
    -21- Шмельова С.О.
 Абзац другий пункту 2) статті 2 розділу І законопроекту № 6134 викласти у такій редакції:
«Максимальний розмір штрафу не може перевищувати п'яти відсотків середньомісячного фонду заробітної плати за попередній рік юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.».
 		Враховано    
    -22- Звягільський Ю.Л.
 У статті 43 передостаннє речення частини 2:
«Сума штрафу за порушення, яке виявлено повторно, збільшується у два рази» викласти в такій редакції: «За несвоєчасне виконання припису про усунення раніше виявленого порушення встановлюється штраф у розмірі рівному штрафу за невиконання заходу».
 		Відхилено    
    -23- Чуднов В.М.
 Оскільки законодавча пропозиція щодо повторного правопорушення створює передумови для притягнення до відповідальність за одне ї те саме порушення двічі, що не узгоджується зі статтею 61 Конституції України, пропоную з абзацу 2 пункту другого статті 2 розділу І виключити речення «Порушення, яке не було усунуто у встановлені строки, вважається повторним порушенням.»
 		Враховано    
11. 3) Після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
 		       
12. «За порушення законодавства про охорону праці, передбаченого статтею 19 цього закону, юридична або фізична особа, яка використовує найману працю, сплачує штраф з розрахунку 25 відсотків від від’ємної різниці між фактичною сумою витрат на охорону праці звітного періоду та розрахунковою мінімальною сумою цих витрат на звітний період. Якщо порушення не усунуто протягом місяця з моменту його виявлення, розмір штрафу збільшується у 4 рази.»
 		 -24- Воропаєв Ю.М.
 Нову частину третю статті 43, а саме:
«За порушення законодавства про охорону праці, передбаченого статтею 19 цього закону, юридична або фізична особа, яка використовує найману працю, сплачує штраф з розрахунку 25 відсотків від від'ємної різниці між фактичною сумою витрат на охорону праці звітного періоду та розрахунковою мінімальною сумою цих витрат на звітний період. Якщо порушення не усунуто протягом місяця з моменту його виявлення, розмір штрафу збільшується у 4 рази.» - виключити.
Обґрунтування:
Відповідно до діючого законодавства застосування штрафних санкцій до посадових осіб і працівників за порушення законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення. У положеннях законопроекту посилання на це також залишено без змін (частина 5 статті 43).
 		Враховано частково   За порушення вимог, передбачених частинами третьою і четвертою статті 19 цього Закону, юридична чи фізична особа, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, сплачує штраф із розрахунку 25 відсотків від різниці між розрахунковою мінімальною сумою витрат на охорону праці у звітному періоді та фактичною сумою цих витрат за такий період.
 
    -25- Шпенов Д.Ю.
 Після частини другої ст. 43 доповнити новою частиною такого змісту:
«За порушення законодавства про охорону праці, передбаченого статтею 19 цього закону, юридична або фізична особа, яка використовує найману працю, сплачує штраф з розрахунку 25 відсотків від від'ємної різниці між фактичною сумою витрат на охорону праці звітного періоду та розрахунковою мінімальною сумою цих витрат на звітний період.».
Така редакція нової частини ст. 43 Закону дозволить уникнути невірного тлумачення поняття штраф. Адже штраф — це не пеня. Штраф відрізняється від пені тим, що є одноразовим впливом за допущене порушення, а пеня є санкцією за триваюче порушення.
 		Враховано редакційно    
    -26- Звягільський Ю.Л.
 Останнє речення нової редакції частини 3 статті 43 («Якщо порушення не усунуто протягом місяця з моменту його виявлення, розмір штрафу збільшується у 4 рази.») - виключити.
 		Враховано    
    -27- Звягільський Ю.Л.
 Доповнити нову редакцію частини 3 статті 43 новим реченням наступного змісту:
«Проводити комплексні перевірки виконання планів підприємств, а також видавати по їх результатах приписи про сплату штрафів за невиконання норм, передбачених у статті 19 цього Закону, повинні спеціально уповноважені працівники Центрального органу законодавчої влади з нагляду за охороною праці, або працівники інших установ та організацій, що мають на це спеціальний дозвіл.»
 		Відхилено    
13. У зв'язку з цим частини третю - шосту вважати відповідно частинами четвертою - сьомою.
 		 -28- Воропаєв Ю.М.
 У зв'язку з цим частини четверту — сьому вважати відповідно частинами третьою - шостою.
 		Відхилено      
14. 4) Частину четверту викласти в такій редакції:
 		 -29- Шпенов Д.Ю.
 Частину четверту ст. 43 виключити.
У відповідності зі змінами, які були запропоновані в законопроекті, нарахування пені приведено у відповідність з нормами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». Проте, цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань і його дія не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також: на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.
Крім того, пеня на штраф не нараховується. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.З ст. 549 ЦК України).
 		Відхилено      
15. «Несплата або неповна сплата юридичними чи фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, штрафу, тягне за собою нарахування пені з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє в період несплати штрафу, на несплачену суму штрафу за кожний день прострочення.»
 		 -30- Воропаєв Ю.М.
 Частину третю викласти в такій редакції:
«Несплата юридичними чи фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, штрафу тягне за собою нарахування на суму штрафу пені у розмірі двох відсотків за кожний день прострочення.».
 		Відхилено   Несплата або неповна сплата юридичними чи фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, штрафу тягне за собою нарахування пені на несплачену суму штрафу (його частини) з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла в період такої несплати, за кожен день прострочення.
 
    -31- Шмельова С.О.
 Абзац перший пункту 4) статті 2 розділу І законопроекту № 6134 викласти у такій редакції:
«Несплата або неповна сплата штрафу юридичними чи фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, тягне за собою нарахування пені на несплачену суму штрафу (його частини) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, яка діє в період такої несплати, за кожний день прострочення.».
 		Враховано    
16. 5) З частини п’ятої останнє речення виключити.
 		    Кошти від застосування штрафних санкцій до юридичних чи фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, посадових осіб і працівників, визначених цією статтею, зараховуються до Державного бюджету України.
 
17. 6) Частину шосту викласти в такій редакції:
 		    Притягнення до відповідальності посадових осіб і працівників за порушення законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення».
 
18. «Рішення про стягнення штрафу може бути оскаржено у вищестоящому структурному підрозділі Центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці у місячний строк, або у судовому порядку згідно законодавству України.»
 		 -32- Кармазін Ю.А.
 Частину шосту статті 43 викласти в такій редакції: «Рішення про стягнення штрафу може бути оскаржено у судовому порядку згідно законодавству України.», вилучивши слова: «вищестоящому структурному підрозділі Центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці у місячний строк, або», оскільки це може зменшити уникнення провокування на надання хабара за прийняття рішення, необхідного для зацікавленої особи.
 		Враховано      
    -33- Звягільський Ю.Л.
 Доповнити нову редакцію частини 6 статті 43 реченням такого змісту:
«Якщо рішення про стягнення штрафу оскаржено у вищестоящому структурному підрозділі Центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці або в судовому порядку, тривалість періоду за який нараховується пеня зменшується на час з дня реєстрації заяви про оскарження до дня вступу рішення в законну силу».
 		Відхилено    
    -34- Звягільський Ю.Л.
 Доповнити нову редакцію статті 43 частиною 7 наступного змісту:
«Кошти від сплати штрафів та пені, передбачених цим Законом, концентруються на спеціальному рахунку Кабінету міністрів України та використовуються на цілі охорони праці за його рішеннями, затвердженими спеціальними постановами Кабінету міністрів України.»
 		Відхилено    
    -35- Коновалюк В.І.
 Підпункт 6 пункту 2 другого законопроекту, яким вносяться зміни до частини шостої статті 43 Закону України «Про охорону" праці» викласти у наступній редакції:
«6) Частину шосту викласти в такій редакції:
«Рішення про стягнення штрафу може бути оскаржено у місячний строк у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі), або до суду».
 		Відхилено    
    -36- Чуднов В.М.
 Оскільки функція з нагляду за охороною праці здійснюється через розгалужену систему відповідних органів з нагляду за охороною праці, між якими існує організаційно-правове підпорядкування, пропоную у абзаці 2 пункту шостого статті 2 розділу І слова «структурному підрозділі Центрального органу виконавчої влади» замінити словами «в порядку підлеглості
органі».
 		Відхилено    
    -37- Коновалюк В.І.
 Доповнити законопроект пунктом 3 наступного змісту:
«3. В частині сьомій слова «зараховуються до Державного бюджету України» замінити словами «зараховуються до відповідних бюджетів».
 		Відхилено    
19. ІІ. Прикінцеві положення
 		    ІІ. Прикінцеві положення
 
20. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
 		    1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
 
21. 2. Кабінету Міністрів України у двомісячний строк із дня опублікування цього Закону:
 		    2. Кабінету Міністрів України у двомісячний строк з дня опублікування цього Закону:
 
22. привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;
 		    привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;
 
23. забезпечити перегляд міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому закону.
 		    забезпечити перегляд міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
 
24. Голова Верховної Ради України

   Голова Верховної Ради України