Про місцеве самоврядування в Україні (ВИТЯГ) (Повторний розгляд з пропозиціями (вето) Президента України)
| № п.п. | Редакція, прийнята в першому читанні | Пропозиції | Висновки | Остаточна редакція |
| 0. | Стаття 26. Виключна компетенція сільських, селищних, міських Рад 5. затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, витрат на їх утримання, а також умов оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування; Стаття 43. Питання, які вирішуються районними і обласними радами виключно на їх пленарних засіданнях 4. затвердження за пропозицією голови ради структури, чисельності виконавчого апарату ради, витрат на утримання ради та її виконавчого апарату, а також умов оплати праці працівників ради та її виконавчого апарату; Розділ V. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ 5. На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України "Про державну службу". Вони прирівнюються до відповідних категорій посад державних службовців, якщо інше не передбачено законодавством України. | -1- Президент України Прийнятий 9 липня 1999 року Закон України "Про внесення змiн до Закону України "Про мiсцеве самоврядування в Українi" не може бути пiдписано, оскiльки вiн викликає низку зауважень у зв'язку з його невiдповiднiстю Конституцiї та законам України. Законом встановлюється порядок, за яким вирiшення питання умов оплати працi посадових осiб мiсцевого самоврядування проводиться виключно на пленарних засiданнях вiдповiдних рад (змiни до пункту 5 частини першої статтi 26 i пункту 4 частини першої статтi 43 Закону України "Про мiсцеве самоврядування в Українi"). Вiдповiдно Закон позбавляє Кабiнет Мiнiстрiв України права визначати умови оплати працi зазначених посадових осiб (змiни до пункту 5 роздiлу V "Прикiнцевi та перехiднi положення" Закону України "Про мiсцеве самоврядування в Українi"). Згiдно з чинними законами України, якi встановлюють засади оплати працi працiвникiв, зокрема державних службовцiв, визначення умов розмiру оплати працi працiвникiв установ та органiзацiй, що фiнансуються з бюджету (стаття 8 Закону України "Про оплату працi"), а також умов оплати працi державних службовцiв, розмiрiв їх посадових окладiв, надбавок, доплат i матерiальної допомоги (стаття 33 Закону України "Про державну службу") вiднесено до виключної компетенцiї Кабiнету Мiнiстрiв України. Статтею 1 Закону України "Про мiсцеве самоврядування в Українi" визначено, що посадовi особи мiсцевого самоврядування отримують заробiтну плату за рахунок мiсцевого бюджету. В той же час за Конституцiєю України одним iз джерел формування районних та обласних бюджетiв є кошти державного бюджету (стаття 143). Статтею 142 Конституцiї України встановлено, що держава бере участь у формуваннi доходiв бюджетiв мiсцевого самоврядування, фiнансове пiдтримує мiсцеве самоврядування. До того ж пунктом 5 роздiлу V "Прикiнцевi та перехiднi положення" Закону України "Про мiсцеве самоврядування в Українi" передбачено, що на посадових осiб мiсцевого самоврядування поширюється дiя Закону України "Про державну службу", тобто вони визнаються державними службовцями. Враховуючи викладене, а також те, що Конституцiя України покладає на Кабiнет Мiнiстрiв України забезпечення проведення фiнансової полiтики, полiтики у сферах зайнятостi населення, виконання Державного бюджету України (пункти 3 i 6 статтi 116), погодитись з усуненням Кабiнету Мiнiстрiв України вiд вирiшення питань визначення умов оплати працi посадових осiб мiсцевого самоврядування i вiдповiдною передачею вирiшення цих питань до компетенцiї органiв мiсцевого самоврядування не можна. Окремо слiд зазначити, що надання прав мiсцевим радам самостiйно встановлювати умови оплати працi вiдповiдним посадовим особам спричинить нерiвнiсть в оплатi працi осiб, якi займають однаковi посади у вiдповiдних органах мiсцевого самоврядування i виконують роботи однакової складностi та вiдповiдальностi. Таким чином, Закон, що розглядається, створює пiдгрунтя для порушення конституцiйного принципу рiвностi громадян перед законом та конституцiйного принципу неможливостi iснування будь-яких привiлеїв за будь-якими ознаками (стаття 24 Конституцiї України), що є неприпустимим. З огляду на викладене пропоную Закон України "Про внесення змiн до Закону України "Про мiсцеве самоврядування в Українi" скасувати. | Стаття 26. Виключна компетенція сільських, селищних, міських Рад 5. затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, витрат на їх утримання, а також умов оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування; Стаття 43. Питання, які вирішуються районними і обласними радами виключно на їх пленарних засіданнях 4. затвердження за пропозицією голови ради структури, чисельності виконавчого апарату ради, витрат на утримання ради та її виконавчого апарату, а також умов оплати праці працівників ради та її виконавчого апарату; Розділ V. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ 5. На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України "Про державну службу". Вони прирівнюються до відповідних категорій посад державних службовців, якщо інше не передбачено законодавством України. |