Кількість абзаців - 1353 Таблиця поправок


Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (нова редакція) (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. ПРОЕКТ
 
      
1. Вноситься
 
   ПРОЕКТ
 
2. Кабінетом Міністрів України
 
      
3. ЮМ. АЗАРОВ
 
      
4. « « 2011 р.
 
      
5. Закон України
 
-1- Ляпіна К.М.
Назву Проекту викласти в такій редакції:
«Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»
 
Враховано   Закон України
 
6. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (нова редакція)
 
-2- Кармазін Ю.А.
З назви законопроекту виключити слова: « (нова редакція)».
Назву законопроекту викласти у такій редакції:
«Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
 
Враховано   «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»
 
7. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
   Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
8. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Відомості Верховної Ради України, 1992, № 31 (04.08.92), ст. 440, із змінами і доповненнями) викласти в такій редакції:
 
-3- Ляпіна К.М.
Абзац 2 проекту викласти у такій редакції:
«Внести зміни до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 42-43, ст. 378; із змінами та доповненнями), виклавши його в такій редакції:»
 
Враховано   Внести зміни до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 42-43, ст. 378; із змінами та доповненнями), виклавши його в такій редакції:
 
    -4- Кармазін Ю.А.
Абзац другий законопроекту викласти у наступній редакції:
«Внести зміни до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Відомості Верховної Ради України, 1992, № 31 (04.08.92), ст. 440; із змінами і доповненнями), виклавши його в такій редакції:».
 
Враховано    
9. «З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом
 
-5- Шпенов Д.Ю.
У тексті законопроекту цифри, що стосуються частки державної власності, а саме «двадцять п’ять відсотків» у всіх відмінках замінити словами «п’ятдесят відсотків»
 
Враховано   «З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом
 
10. Цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
 
-6- Воропаєв Ю.М.
У тексті законопроекту слова «суб’єкт господарювання» у всіх відмінках замінити словами «суб’єкт підприємницької діяльності» у відповідних відмінках, а слово "угода", крім мирової угоди, замінити словами «правочин (договір)».
В преамбулі після слова «процедури» доповнити словами «з метою».
 
Враховано   Цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
 
11. Розділ І
 
   Розділ І
 
12. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
   ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
13. Стаття 1. Визначення термінів
 
-7- Ляпіна К.М.
Статтю 1 виключити
 
Відхилено   Стаття 1. Визначення термінів
 
14. Для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні:
 
-8- Воропаєв Ю.М.
Доповнити статтю 1 терміном «арбітражний керуючий» такого змісту:
«арбітражний керуючий – фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України»;
 
Враховано   Для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні:
арбітражний керуючий – фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України;
 
15. банкрутство — визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;
 
-9- Воропаєв Ю.М.
Термін «банкрутство» викласти у такій редакції:
«банкрутство – визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури»;
 
Враховано   банкрутство – визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;
 
16. безспірні вимоги кредиторів – вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника;
 
-10- Воропаєв Ю.М.
Термін «безспірні вимоги кредиторів» виключити;
 
Враховано      
17. боржник – суб’єкт господарювання (юридична особа або фізична особа – підприємець), неспроможний виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх виконання;
 
-11- Воропаєв Ю.М.
Термін «боржник» викласти у такій редакції:
«боржник – суб’єкт підприємницької діяльності (юридична особа або фізична особа – підприємець), неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов’язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачене цим Законом. Фізична особа – підприємець є боржником лише за зобов’язаннями, які виникли у неї у зв’язку зі здійсненням підприємницької діяльності. Боржником не можуть бути відокремлені структурні підрозділи юридичної особи (філії, представництва, відділення тощо);»
 
Враховано   боржник – суб’єкт підприємницької діяльності (юридична особа або фізична особа – підприємець), неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов’язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачене цим Законом. Фізична особа – підприємець є боржником лише за зобов’язаннями, які виникли у неї у зв’язку зі здійсненням підприємницької діяльності. Боржником не можуть бути відокремлені структурні підрозділи юридичної особи (філії, представництва, відділення тощо);
 
18. грошове зобов’язання – зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до договору та на інших підставах, передбачених законодавством України; до складу грошових зобов’язань боржника не зараховуються неустойка (штраф та пеня), визначена (нарахована) до дати подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство до господарського суду, а також зобов’язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров’ю громадян, зобов’язання з виплати авторської винагороди, зобов’язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі; склад і розмір грошових зобов’язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов’язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом;
 
-12- Воропаєв Ю.М.
Термін «грошове зобов’язання» викласти у такій редакції:
«грошове зобов’язання – зобов’язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов’язань відносяться також зобов’язання щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов’язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов’язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов’язань боржника, в тому числі зобов’язань щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включається неустойка (штраф, пеня)
та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов’язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров’ю громадян, зобов’язання з виплати авторської винагороди, зобов’язання перед засновниками (учасниками) боржника – юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов’язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов’язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом».
 
Враховано   грошове зобов’язання – зобов’язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов’язань відносяться також зобов’язання щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов’язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов’язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов’язань боржника, в тому числі зобов’язань щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включається неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов’язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров’ю громадян, зобов’язання з виплати авторської винагороди, зобов’язання перед засновниками (учасниками) боржника – юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов’язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов’язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом;
 
    -13- Національний банк України
У ст. 1 законопроекту визначення терміну «грошове зобов’язання» після слів «що виникли з такої участі» доповнити словами «зобов’язання боржника – фізичної особи - підприємця, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов’язаних із здійсненням таким боржником підприємницької діяльності»;
 
Враховано редакційно    
19. досудова санація – система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати власник майна (суб’єкт управління об’єктами державної власності) боржника, інвестор, з метою запобігання банкрутству боржника шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до порушення провадження у справі про банкрутство;
 
-14- Воропаєв Ю.М.
Термін «досудова санація» виключити
 
Враховано      
20. заінтересовані особи стосовно боржника – юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за три роки до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) – боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Закону заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) чи кредиторів визнаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника;
 
   заінтересовані особи стосовно боржника – юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за три роки до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) – боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Закону заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) чи кредиторів визнаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника;
 
21. значні угоди – угода або сукупність укладених протягом трьох місяців угод, підсумковим наслідком виконання яких є розпорядження майном боржника чи виникнення у боржника зобов’язань, якщо балансова або звичайна ціна (вартість) майна (розмір зобов’язань) за такими угодами перевищує один відсоток балансової вартості активів боржника на день укладення таких угод;
 
-15- Воропаєв Ю.М.
Термін «значні угоди» замінити терміном «значні правочини (договори)» та викласти у такій редакції:
«значні правочини (договори) – правочини (договори) щодо розпорядження майном боржника, балансова вартість якого перевищує один відсоток балансової вартості активів боржника на день укладення правочину (договору)»;
 
Враховано   значні правочини (договори) – правочини (договори) щодо розпорядження майном боржника, балансова вартість якого перевищує один відсоток балансової вартості активів боржника на день укладення правочину (договору);
 
22. іноземне провадження – провадження у справі про банкрутство, яке здійснюється в іноземній державі згідно із законодавством цієї держави;
 
-16- Воропаєв Ю.М.
Терміни «іноземне провадження», іноземний арбітражний керуючий», «іноземний суд», «керуючий санацією» виключити;
 
Враховано      
23. іноземний арбітражний керуючий – особа, яка призначена іноземним судом у межах іноземного провадження на певний час та уповноважена керувати господарською діяльністю або реорганізацією чи ліквідацією боржника, вчиняти дії в інших державах;
 
      
24. іноземний суд – державний або інший уповноважений орган іноземної держави, компетентний здійснювати провадження у справах про банкрутство;
 
      
25. керуючий санацією – фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення санації боржника;
 
      
26. кредитор –- юридична або фізична особа, яка має підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника; конкурсні кредитори – кредитори за зобов’язаннями боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори – кредитори за зобов’язаннями боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори – кредитори, вимоги яких забезпечені заставою або іпотекою;
 
-17- Воропаєв Ю.М.
Термін «кредитор» викласти у такій редакції:
«кредитор – юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника; конкурсні кредитори – кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори – кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори – кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя)»;
 
Враховано   кредитор – юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника; конкурсні кредитори – кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори – кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори – кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя);
 
27. ліквідатор – фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку;
 
-18- Воропаєв Ю.М.
термін «ліквідатор», «ліквідація», «неприбуткові підприємства, установи та організації» виключити
 
Враховано      
28. ліквідація – припинення діяльності суб’єкта господарювання, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна;
 
      
29. неплатоспроможність – неспроможність суб’єкта господарювання виконати після настання встановленого строку грошові зобов’язання перед кредиторами, не інакше як через відновлення його платоспроможності;
 
   неплатоспроможність – неспроможність суб’єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов’язання перед кредиторами, не інакше як через відновлення його платоспроможності;
 
30. неприбуткові підприємства, установи та організації – підприємства, установи та організації, основною метою діяльності яких є не одержання прибутку, а провадження благодійної діяльності та меценатства й іншої діяльності, передбаченої законодавством;
 
-19- Воропаєв Ю.М.
Доповнити статтю 1 терміном «офіційне оприлюднення» такого змісту:
«офіційне оприлюднення – оприлюднення відомостей про справу про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет;»;
 
Враховано   офіційне оприлюднення – оприлюднення відомостей про справу про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет;
 
31. погашені вимоги кредиторів – задоволені вимоги кредиторів, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну зобов’язання або припинення зобов’язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними;
 
-20- Воропаєв Ю.М.
У визначенні терміну «погашені вимоги кредиторів» слова «іншим чином» замінити словами «в інший спосіб»;
 
Враховано   погашені вимоги кредиторів – задоволені вимоги кредиторів, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну зобов’язання або припинення зобов’язання в інший спосіб, а також інші вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними;
 
32. постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю бо частково здійснюється господарська діяльність суб’єкта підприємницької діяльності на території іншої держави;
 
-21- Воропаєв Ю.М.
Термін «постійне представництво» виключити;
 
Враховано      
33. представник працівників боржника – особа, уповноважена загальними зборами (конференцією), на яких присутні не менш як дві третини штатної чисельності працівників боржника, або відповідним рішенням первинної профспілкової організації боржника (а за наявності кількох первинних організацій - їх спільним рішенням) представляти їх інтереси під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу;
 
   представник працівників боржника – особа, уповноважена загальними зборами (конференцією), на яких присутні не менш як дві третини штатної чисельності працівників боржника, або відповідним рішенням первинної профспілкової організації боржника (а за наявності кількох первинних організацій - їх спільним рішенням) представляти їх інтереси під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу;
 
34. реструктуризація підприємства – здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зокрема шляхом його поділу з переходом боргових зобов’язань до юридичної особи, що не підлягає санації, якщо це передбачено планом санації, на зміну форми власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та повному або частковому задоволенню вимог кредиторів;
 
-22- Воропаєв Ю.М.
Терміни «реструктуризація підприємства», «розпорядження майном боржника», «розпорядник майна», «санація» виключити;
 
Враховано      
35. розпорядження майном боржника – система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища;
 
      
36. розпорядник майна – фізична особа, яка діє на підставі ухвали господарського суду та на яку у встановленому цим Законом порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство в порядку, встановленому цим Законом;
 
      
37. санація – система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника;
 
      
38. сторони у справі про банкрутство – кредитори, боржник (банкрут);
 
-23- Воропаєв Ю.М.
Термін «сторони у справі про банкруство» викласти у такій редакції:
«сторони у справі про банкрутство – конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут)»;
 
Враховано   сторони у справі про банкрутство – конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут);
 
39. суб’єкт банкрутства (далі – банкрут) – боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов’язання встановлена господарським судом; суб’єктами банкрутства не можуть бути відокремлені структурні підрозділи юридичної особи (філії, представництва, відділення тощо);
 
-24- Воропаєв Ю.М.
Терміни «суб’єкт банкрутства», «судова допомога» виключити;
 
Враховано      
    -25- Національний банк України
У ст. 1 законопроекту визначення терміну «суб’єкт банкрутства» доповнити словами «а також фізичні особи-підприємці за грошовими зобов’язаннями, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов’язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності».
 
Відхилено    
40. судова допомога – вжиття господарським судом або іноземним судом заходів з метою захисту активів боржника або інтересів кредиторів.
 
      
41. угоди, щодо яких є заінтересованість – угоди, сторонами яких є заінтересовані особи зі сторони боржника, арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) чи кредиторів;
 
   правочини (договори), щодо яких є заінтересованість – правочини (договори), сторонами яких є заінтересовані особи зі сторони боржника, арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) чи кредиторів;
 
42. уповноважена особа засновника (учасника, власника) підприємства, акціонерів, учасників господарського товариства – особа, уповноважена загальними зборами учасників (акціонерів), що володіють більш як половиною статутного капіталу підприємства або господарського товариства, представляти їх інтереси під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу;
 
-26- Воропаєв Ю.М.
Термін «уповноважена особа засновника (учасника, власника)підприємства, акціонерів, учасників господарського товариства» викласти у такій редакції:
«уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб’єкта підприємницької діяльності – боржника – особа, уповноважена загальними зборами учасників (акціонерів), що володіють більш як половиною статутного капіталу боржника, представляти їхні інтереси під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу»;
 
Враховано   уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб’єкта підприємницької діяльності – боржника – особа, уповноважена загальними зборами учасників (акціонерів), що володіють більш як половиною статутного капіталу боржника, представляти їхні інтереси під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу;
 
43. учасники провадження у справі про банкрутство – сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (суб’єкт управління об’єктами державної власності) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, – державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників господарського товариства.
 
-27- Воропаєв Ю.М.
Термін «учасники провадження у справі про бакрутство» викласти у такій редакції:
«учасники у справі про банкрутство – сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб’єкта підприємницької діяльності – боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство».
 
Враховано   учасники у справі про банкрутство – сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб’єкта підприємницької діяльності – боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
 
44. Стаття 2. Законодавство, що регулює провадження у справах про банкрутство
 
   Стаття 2. Законодавство, що регулює провадження у справах про банкрутство
 
45. 1. Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
 
-28- Воропаєв Ю.М.
Статтю 2 доповнити новою частиною другою такого змісту:
«2. Цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов’язаних з банкрутством суб’єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом».
У зв’язку із цим частини другу – сьому вважати відповідно частинами третьою – восьмою;
 
Враховано   1. Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
2. Цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов’язаних з банкрутством суб’єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
 
46. 2. Законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.
 
-29- Воропаєв Ю.М.
Доповнити частину третю статті 2 абзацом другим такого змісту:
«Провадження у справі про визнання емітента іпотечних облігацій неплатоспроможним (банкрутом) здійснюється у порядку, передбаченому цим Законом з урахуванням норм Закону України «Про іпотечні облігації».
 
Враховано   3. Законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.
Провадження у справі про визнання емітента іпотечних облігацій неплатоспроможним (банкрутом) здійснюється у порядку, передбаченому цим Законом з урахуванням норм Закону України «Про іпотечні облігації».
 
47. 3. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб’єктів господарювання регулюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
 
-30- Ляпіна К.М.
У статті 2 в частині третій слова «цим Законом» замінити словом «законами»
 
Відхилено   4. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб’єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
 
48. 4. Положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб, які є неприбутковими організаціями, та не застосовуються до юридичних осіб – казенних підприємств, фондів загальнообов’язкового держаного соціального страхування.
 
-31- Воропаєв Ю.М.
Частину п’яту статті 2 викласти у такій редакції: «5. Положення цього Закону не застосовуються до юридичних осіб – казенних підприємств».
 
Враховано   5. Положення цього Закону не застосовуються до юридичних осіб – казенних підприємств.
 
    -32- Ляпіна К.М.
У статті 2 В частині четвертій слово «неприбутковими» замінити словами «непідприємницькими товариствами (споживчими кооперативами, об'єднаннями громадян тощо)».
 
Відхилено    
    -33- Рибаков І.О.
Каплієнко В.В.
Камчатний В.Г.
У частині четвертій статті 2 виключити слова «застосовуються до юридичних осіб, які є неприбутковими організаціями, та»
 
Враховано    
49. 5. Провадження у справах про банкрутство суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність, пов’язану з державною таємницею, регулюється з урахуванням особливостей, передбачених законодавством про державну таємницю.
 
   6. Провадження у справах про банкрутство суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність, пов’язану з державною таємницею, регулюється з урахуванням особливостей, передбачених законодавством про державну таємницю.
 
50. 6. Провадження у справах про банкрутство за участю кредиторів-нерезидентів регулюється цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
 
   7. Провадження у справах про банкрутство за участю кредиторів-нерезидентів регулюється цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
 
51. 7. Порядок виконання в Україні рішень судів іноземних держав у справах про банкрутство визначається відповідними міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
 
-34- Воропаєв Ю.М.
В першому абзаці частини восьмої статті 2 слова «відповідними» виключити.
 
Враховано   8. Порядок виконання в Україні рішень судів іноземних держав у справах про банкрутство визначається міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
 
52. У разі відсутності міжнародних договорів України рішення судів іноземних держав у справах про банкрутство визнаються на території України взаємно, якщо інше не передбачено законом.
 
   У разі відсутності міжнародних договорів України рішення судів іноземних держав у справах про банкрутство визнаються на території України взаємно, якщо інше не передбачено законом.
 
53. Стаття 3. Державний орган з питань банкрутства
 
   Стаття 3. Державний орган з питань банкрутства
 
54. 1. Державну політику щодо запобігання банкрутству, а також забезпечення умов реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом стосовно державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків, суб’єктів господарювання інших форм власності у випадках, передбачених цим Законом, здійснює державний орган з питань банкрутства, який діє на підставі положення, затвердженого у встановленому порядку.
 
-35- Ляпіна К.М.
У статті 3 в частині першій слова «двадцять п’ять» замінити словом «п’ятдесят»
 
Враховано      
    -36- Воропаєв Ю.М.
Частину першу статті 3 виключити.
У зв’язку з цим частини другу та третю вважати відповідно першою та другою.
 
Враховано    
55. 2. Державний орган з питань банкрутства:
 
   1. Державний орган з питань банкрутства:
 
56. сприяє створенню організаційних, економічних, інших умов, необхідних для реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, здійснює супровід процедур банкрутства державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків;
 
-37- Палиця І.П.
У частині 2 статті 3 проекту у абзаці другому слова «здійснює супровід» замінити таким словами «у тому числі»
 
Враховано   сприяє створенню організаційних, економічних, інших умов, необхідних для реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, у тому числі процедур банкрутства державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків;
 
    -38- Ляпіна К.М.
У статті 3 в абзаці другому частини другої слова «двадцять п’ять» замінити словом «п’ятдесят»
 
Враховано    
57. призначає арбітражних керуючих для виконання повноважень розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків, а також припиняє повноваження таких арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
 
-39- Воропаєв Ю.М.
У частині другій статті 3 абзаци третій і четвертий виключити.
 
Враховано      
    -40- Ляпіна К.М.
У частині другій статті 3 абзаци третій і четвертий виключити.
 
Враховано    
    -41- Палиця І.П.
У частині 2 статті 3 проекту:
абзац третій викласти в такій редакції:
«пропонує господарському суду кандидатури для призначення арбітражних керуючих для виконання повноважень розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, а також пропонує господарському суду припинити повноваження таких арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)»;
абзац четвертий викласти в такій редакції:
«пропонує господарському суду кандидатури розпорядників майна для виконання повноважень керівників державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків».
 
Відхилено    
    -42- Мірошниченко Ю.Р.
У частині другій статті 3 абзац третій викласти у такій редакції:
«представляє в комітеті кредиторів інтереси державної податкової служби, Пенсійного фонду та фондів загальнообов’язкового держаного соціального страхування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України»;
 
Відхилено    
    -43- Кармазін Ю.А.
Абзац третій у частині другій статті 3 викласти у такій редакції:
«пропонує суду кандидатури арбітражних керуючих для виконання повноважень розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків, а також пропонує суду припинити повноваження таких арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)», тобто, замінивши слова: «призначає» на «пропонує суду кандидатури», «припиняє» на «пропонує суду припинити» та виключивши слова: «у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;».
 
Відхилено    
58. призначає у передбачених цим Законом випадках розпорядників майна для виконання повноважень керівників державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
 
-44- Мірошниченко Ю.Р.
У частині другій статті 3 абзац четвертий виключити.
 
Враховано      
59. організовує систему підготовки арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів);
 
-45- Воропаєв Ю.М.
У частині другій статті 3 в п’ятому абзаці після слова «підготовки» доповнити словами «перепідготовки та підвищення кваліфікації»
У частині другій статті 3 після п’ятого абзацу доповнити частину новим абзацом такого змісту:
«установлює вимоги для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)»;
 
Враховано   організовує систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів);
установлює вимоги для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);
 
60. формує Єдиний реєстр арбітражних керуючих (розпорядників майном, керуючих санацією, ліквідаторів) України;
 
   формує Єдиний реєстр арбітражних керуючих (розпорядників майном, керуючих санацією, ліквідаторів) України;
 
61. здійснює ведення Єдиної бази даних підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, встановлює форму подання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) інформації, необхідної для ведення зазначеної бази даних;
 
-46- Воропаєв Ю.М.
У частині другій статті 3 в сьомому абзаці слова «Єдиної бази даних» замінити словами «Єдиного реєстру»
 
Враховано   здійснює ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, встановлює форму подання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) інформації, необхідної для ведення зазначеної бази даних;
 
62. установлює порядок проведення аналізу фінансово-господарського стану суб’єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства або приховування стійкої фінансової неспроможності і організовує проведення такого аналізу при порушенні проваджень у справах про банкрутство державних підприємств і підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків;
 
-47- Воропаєв Ю.М.
У частині другій статті 3 в восьмому абзаці словосполучення «або приховування стійкої фінансової неспроможності» замінити словосполученням «приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства»
 
Враховано   установлює порядок проведення аналізу фінансово-господарського стану суб’єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства і організовує проведення такого аналізу при порушенні проваджень у справах про банкрутство державних підприємств і підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків;
 
    -48- Ляпіна К.М.
В абзаці восьмому частини другої статті 3 слова «двадцять п’ять» замінити словом «п’ятдесят»
 
Враховано    
63. установлює порядок організації проведення аукціонів в провадженнях у справах про банкрутство та вимоги до їх організаторів;
 
-49- Воропаєв Ю.М.
У частині другій статті 3 дев’ятий абзац виключити, а десятий абзац викласти у наступній редакції:
«установлює примірні форми плану санації і мирової угоди, перелік майна, яке включається до ліквідаційної маси у справах про банкрутство»;
 
Враховано      
    -50- Ляпіна К.М.
Абзац дев’ятий частини другої статті 3 викласти у такій редакції:
«установлює вимоги до провадження діяльності з організації аукціонів у процедурах відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, порядок видачі та скасування дозволів на провадження такої діяльності;».
 
Враховано редакційно    
64. установлює форму планів санації, мирових угод, переліків ліквідаційної маси у провадженнях у справах про банкрутство;
 
   установлює примірні форми плану санації і мирової угоди, перелік майна, яке включається до ліквідаційної маси у справах про банкрутство;
 
65. погоджує плани санації, мирові угоди, ліквідаційні маси державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків;
 
-51- Воропаєв Ю.М.
У частині другій статті 3 абзац одинадцятий виключити.
 
Враховано      
    -52- Ляпіна К.М.
В абзаці одинадцятому частини другої статті 3 слова «двадцять п’ять» замінити словом «п’ятдесят»
 
Відхилено    
    -53- Мірошниченко Ю.Р.
У частині другій статті 3 абзац одинадцятий викласти у такій редакції:
«здійснює заходи контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)»
 
Враховано редакційно    
66. готує на запити суду, прокуратури або іншого уповноваженого органу висновки про наявність ознак приховуваного, фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства щодо державних підприємств чи підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків;
 
-54- Воропаєв Ю.М.
У частині другій статті 3 абзац дванадцятий викласти у такій редакції
«готує на запити суду, прокуратури або іншого уповноваженого органу висновки про наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства»;
 
Враховано   готує на запити суду, прокуратури або іншого уповноваженого органу висновки про наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;
 
    -55- Ляпіна К.М.
В абзаці дванадцятому частини другої статті 3 слова «двадцять п’ять» замінити словом «п’ятдесят»
 
Відхилено    
    -56- Кармазін Ю.А.
У абзаці дванадцятому частини другої статті 3 слова: «щодо державних підприємств чи підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків» замінити на слова: «юридичних осіб».
 
Враховано частково    
67. готує та затверджує типові документи щодо проведення процедур банкрутства, методичні рекомендації;
 
   готує та затверджує типові документи щодо проведення процедур банкрутства, методичні рекомендації;
 
68. здійснює інші передбачені законодавством повноваження.
 
   здійснює інші передбачені законодавством повноваження.
 
69. 3. Для забезпечення виконання повноважень державний орган з питань банкрутства може залучати відповідні організації та спеціалістів у порядку і на умовах, що ним встановлюються.
 
-57- Воропаєв Ю.М.
У частині третій статті 3 слова «ним встановлюються» замінити словами «встановлюються Кабінетом Міністрів України».
 
Враховано   2. Для забезпечення виконання повноважень державний орган з питань банкрутства може залучати відповідні організації та спеціалістів у порядку і на умовах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
 
    -58- Ляпіна К.М.
В частині третій статті 3 слова «ним встановлюються» замінити словами «встановлюються законом»
 
Відхилено    
    -59- Рибаков І.О.
Каплієнко В.В.
Камчатний В.Г.
У частині третій статті 3 після слів «та спеціалістів» додати слова « (за згодою)».
 
Відхилено    
    -60- Ляпіна К.М.
Доповнити проект новою статтею такого змісту:
«Стаття 3-1. Учасники провадження у справі про банкрутство
1. Учасниками у справі про банкрутство є сторони, кредитори, вимоги яких забезпечені заставою або іпотекою (забезпечені кредитори), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (в особі органу, уповноваженого управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників господарського товариства - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
2. Сторонами у справі про банкрутство є боржник та кредитори за зобов'язаннями боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та виконання яких не забезпечено заставою майна боржника (конкурсні кредитори).
3. Представником працівників боржника є особа, уповноважена загальними зборами (конференцією), на яких присутні не менш як дві третини штатної чисельності працівників боржника, або відповідним рішенням первинної профспілкової організації боржника (а за наявності кількох первинних організацій - їх спільним рішенням) представляти їх інтереси під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу.
4. Уповноваженою особою акціонерів або учасників господарського товариства – боржника є особа, уповноважена загальними зборами акціонерів або учасників, яким належить більш як половина статутного капіталу боржника, представляти їхні інтереси під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу.».
 
Враховано редакційно    
70. Стаття 4. Арбітражний керуючий
 
-61- Воропаєв Ю.М.
Назву статті 4 викласти у такій редакції:
«Стаття 4. Організація діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)
 
Враховано   Стаття 4. Організація діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)
 
71. 1. Арбітражним керуючим є особа, яка в судових процедурах банкрутства здійснює функції розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора.
 
-62- Кармазін Ю.А.
У частині першій статті 4 після абзацу першого доповнити новим абзацом другим наступного змісту:
«Одна і та ж особа не може виконувати функції розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора на різних стадіях провадження у справі про банкрутство стосовно одного і того ж боржника відповідно до вимог цього Закону».
 
Відхилено      
72. 2. Арбітражні керуючі є особами, що надають публічні послуги і не є суб’єктами господарської (підприємницької) діяльності.
 
-63- Воропаєв Ю.М.
Частину першу статті 4 виключити, частину другу статті 4 викласти у такій редакції:
«2. Арбітражні керуючі є суб’єктами незалежної професійної діяльності».
У зв’язку з виключенням частину першої частини 2-3 вважати відповідно 1-2.
 
Враховано   1. Арбітражні керуючі є суб’єктами незалежної професійної діяльності.
 
    -64- Рибаков І.О.
Каплієнко В.В.
Камчатний В.Г.
У частині другій статті 4 слово «публічні» замінити на «адміністративні»
 
Відхилено    
73. 3. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) з моменту винесення ухвали про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення ним повноважень є службовою особою підприємства - боржника.
 
-65- Воропаєв Ю.М.
Частину другу статті 4 викласти у такій редакції:
«3. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства – боржника.
Одна і та ж особа може здійснювати повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Закону».
Статтю 4 доповнити частиною третьою такого змісту:
«4. Право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Законом та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України».
 
Враховано   2. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства - боржника.
Одна і та ж особа може здійснювати повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Закону.
3. Право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Законом та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
 
    -66- Кармазін Ю.А.
У частині третій статті 4 слова: «є службовою особою» замінити на слова: «прирівнюється до службової особи» і далі – за текстом.
 
Враховано    
74. Стаття 5. Заходи щодо запобігання банкрутству боржника та позасудові процедури
 
-67- Ляпіна К.М.
В частині другій статті 5 слова «власником майна боржника державного чи приватного підприємства» виключити.
 
Враховано редакційно   Стаття 5. Заходи щодо запобігання банкрутству боржника та позасудові процедури
 
75. 1. Засновники (учасники) боржника – юридичної особи, власник майна, центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов’язані вживати своєчасних заходів для запобігання банкрутству підприємства-боржника.
 
-68- Воропаєв Ю.М.
Статтю 5 викласти у такій редакції:
«1. Засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов’язані вживати своєчасних заходів для запобігання банкрутству боржника.
2. У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов’язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства.
3. Засновниками (учасниками, акціонерами) боржника, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника, кредиторами боржника, іншими особами в межах заходів щодо запобігання банкрутству боржника може бути надана фінансова допомога у розмірі, достатньому для погашення грошових зобов’язань боржника перед кредиторами, у тому числі зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і відновлення платоспроможності боржника (санація боржника про порушення провадження у справі про банкрутство).
4. У разі надання боржнику фінансової допомоги, він бере на себе відповідні зобов’язання перед особами, які надали таку допомогу в порядку, встановленому законом.
5. Санація боржника до порушення справи про банкрутство – система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати засновник (учасник, акціонер) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, кредитор боржника, інші особи з метою запобігання банкрутству боржника шляхом вжиття організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до порушення провадження у справі про банкрутство.
6. Санація державних підприємств до порушення справи про банкрутство провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України, державних підприємств та інших джерел фінансування. Обсяг коштів для проведення санації державних підприємств за рахунок коштів Державного бюджету України щороку встановлюється Законом про Державний бюджет України.
Умови й порядок проведення санації державних підприємств до порушення справи про банкрутство за рахунок інших джерел фінансування погоджуються із суб’єктом управління об’єктами державної власності у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Санація державних підприємств до порушення справи про банкрутство провадиться згідно з цим Законом».
 
Враховано   1. Засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов’язані вживати своєчасних заходів для запобігання банкрутству боржника.
 
76. 2. Власником майна боржника державного чи приватного підприємства, засновниками (учасниками) боржника – юридичної особи, кредиторами боржника, іншими особами в межах заходів щодо запобігання банкрутству боржника може бути надана фінансова допомога у розмірі, достатньому для погашення зобов’язань боржника перед кредиторами, у тому числі зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, і відновлення платоспроможності боржника (досудова санація).
 
   2. У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов’язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства.
 
77. 3. Надання фінансової допомоги боржнику зобов’язує його взяти на себе відповідні зобов’язання перед особами, які надали таку допомогу в порядку, встановленому законом.
 
   3. Засновниками (учасниками, акціонерами) боржника, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника, кредиторами боржника, іншими особами в межах заходів щодо запобігання банкрутству боржника може бути надана фінансова допомога у розмірі, достатньому для погашення грошових зобов’язань боржника перед кредиторами, у тому числі зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і відновлення платоспроможності боржника (санація боржника до порушення провадження у справі про банкрутство).
 
78. 4. Досудова санація державних підприємств провадиться за рахунок коштів державних підприємств, Державного бюджету України та інших джерел фінансування. Обсяг коштів для проведення досудової санації державних підприємств за рахунок коштів Державного бюджету України щороку встановлюється законом про Державний бюджет України.
 
   4. У разі надання боржнику фінансової допомоги, він бере на себе відповідні зобов’язання перед особами, які надали таку допомогу в порядку, встановленому законом.
 
79. Умови й порядок проведення досудової санації державних підприємств за рахунок інших джерел фінансування погоджуються з суб’єктом управління об’єктами державної власності у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
   5. Санація боржника до порушення справи про банкрутство – система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати засновник (учасник, акціонер) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, кредитор боржника, інші особи з метою запобігання банкрутству боржника шляхом вжиття організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до порушення провадження у справі про банкрутство.
 
80. Досудова санація державних підприємств провадиться відповідно до законодавства.
 
-69- Кармазін Ю.А.
У частині другій статті 5 виключити слова: «державного чи приватного підприємства» і далі – за текстом.
 
Враховано   6. Санація державних підприємств до порушення справи про банкрутство провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України, державних підприємств та інших джерел фінансування. Обсяг коштів для проведення санації державних підприємств за рахунок коштів Державного бюджету України щороку встановлюється Законом про Державний бюджет України.
Умови й порядок проведення санації державних підприємств до порушення справи про банкрутство за рахунок інших джерел фінансування погоджуються із суб’єктом управління об’єктами державної власності у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Санація державних підприємств до порушення справи про банкрутство провадиться згідно з цим Законом.
 
    -70- Кармазін Ю.А.
У частині четвертій статті 5 слова: «коштів державних підприємств» замінити на слова «власних коштів цих підприємств» і далі – за текстом.
 
Враховано частково    
81. Стаття 6. Порядок проведення досудової санації боржника
 
-71- Ляпіна К.М.
В абзаці другому частини першої статті 6 слова «чи реструктуризації» виключити.
 
Враховано редакційно   Стаття 6. Санація боржника до порушення провадження у справі про банкрутство
 
    -72- Воропаєв Ю.М.
У статтю 6 викласти в такій редакції: «Стаття 6. Санація боржника до порушення провадження у справі про банкрутство
1. Ініціювати процедуру санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство мають право боржник або кредитор.
Згода між боржником і кредитором (кредиторами) щодо проведення санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство може бути досягнута як до, так і після виникнення заборгованості боржника.
Санацію боржника до порушення провадження у справі про банкрутство може бути передбачено правочином (договором), на підставі якого виникло грошове зобов’язання боржника.
2. Процедуру санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство може бути введено за наявності:
відповідної письмової згоди власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника;
відповідної письмової згоди кредиторів, загальна сума вимог яких перевищує п'ятдесят відсотків кредиторської заборгованості боржника згідно з даними його бухгалтерського обліку;
плану санації, який повинен бути письмово погоджений усіма забезпеченими кредиторами та схвалений загальними зборами кредиторів боржника.
3. План санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство може містити умови, передбачені в частинах першій та другій статті 29 і частині четвертій статті 79 цього Закону.
Умови плану санації щодо задоволення вимог кредиторів, які не брали участі у голосуванні або голосували проти схвалення плану санації боржника, повинні бути не гіршими, ніж умови задоволення вимог кредиторів, які голосували за схвалення плану санації.
План санації може передбачити поділ кредиторів, які беруть участь у санації, на категорії залежно від виду вимог та наявності (відсутності) забезпечення вимог таких кредиторів. Умовами плану санації може встановлюватися різний порядок задоволення вимог для кредиторів різних категорій.
Умови плану санації, а також мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюються на вимоги всіх кредиторів, що виникли до затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство.
План санації може передбачати призначення керуючого санацією. Порядок призначення, повноваження керуючого санацією визначаються у плані санації.
4. Загальні збори кредиторів скликаються боржником шляхом письмового повідомлення усіх кредиторів за даними бухгалтерського обліку боржника.
Боржник повинен розмістити оголошення про проведення загальних зборів кредиторів на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України.
Порядок проведення зборів кредиторів визначається Положенням про порядок проведення санації до порушення провадження у справі про банкрутство.
5. Боржник або представник кредиторів, уповноважений загальними зборами кредиторів, протягом п’яти днів, з дня схвалення кредиторами плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство, повинен подати до господарського суду за місцезнаходженням боржника заяву про його затвердження.
До заяви про затвердження такого плану санації додаються:
план санації;
протокол засідання загальних зборів кредиторів, на якому було прийнято рішення про схвалення плану санації;
список кредиторів із зазначенням їх найменування, поштової адреси, ідентифікаційного коду (номера) та суми заборгованості;
письмові заперечення кредиторів, які не брали участі в голосуванні чи проголосували проти схвалення плану санації, за їх наявності.
За подання заяви про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство сплачується судовий збір.
6. Протягом п'яти днів з дня отримання заяви про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство господарський суд виносить ухвалу про прийняття заяви про затвердження плану санації до розгляду, в якій зазначається час та місце проведення судового засідання. Копія ухвали надсилається боржнику та всім кредиторам, зазначеним у заяві.
Ухвала про прийняття до розгляду заяви про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство оскарженню не підлягає.
7. Повідомлення про прийняття до розгляду заяви про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство публікується на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Повідомлення має містити найменування боржника і його ідентифікаційний код, номер справи, найменування господарського суду, у провадженні якого перебуває справа, а також дату першого судового засідання у справі.
8. Господарський суд повинен розглянути заяву про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство протягом одного місяця з дня прийняття відповідної заяви до розгляду.
Господарський суд зобов’язаний заслухати кожного присутнього на засіданні кредитора, який має заперечення щодо плану санації, і в тому випадку, коли на засіданні загальних зборів кредиторів такий кредитор голосував за схвалення плану санації.
Господарський суд виносить ухвалу про відмову в затвердженні плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо:
- при схваленні плану санації були допущені порушення законодавства, що вплинули на результат голосування загальних зборів кредиторів;
- кредитор, який не брав участь у голосуванні або ж голосував проти схвалення плану санації, доведе, що у випадку ліквідації боржника у порядку, визначеному цим Законом, його вимоги були б задоволені у розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану санації;
- відсутнє письмове погодження плану санації усіма забезпеченими кредиторами;
- боржником були надані недостовірні дані щодо кредиторської заборгованості.
В інших випадках господарський суд виносить ухвалу про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство та вводить мораторій на задоволення вимог кредиторів. Мораторій поширюється на вимоги кредиторів, що виникли до затвердження плану санації.
Винесення ухвали про відмову у затвердженні плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство не є перешкодою для повторного схвалення такого плану санації загальними зборами кредиторів відповідно до вимог чинного законодавства та звернення боржника до суду із заявою про його затвердження.
9. Строк дії процедури санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство не може перевищувати 12 місяців з дня затвердження судом відповідного плану санації.
Протягом дії цієї процедури не може бути порушено справу про банкрутство боржника за його заявою або за заявою будь-кого з кредиторів.
Протягом процедури санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство діє мораторій на задоволення вимог кредиторів.
10. Положення про порядок проведення санації до порушення провадження у справі про банкрутство затверджується Вищим господарським судом України.
 
Враховано    
82. 1. Боржник має право за згодою кредиторів у порядку, визначеному цією статтею, провести досудову процедуру санації за таких умов:
 
   1. Ініціювати процедуру санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство мають право боржник або кредитор.
 
83. при наявності рішення органу, до повноважень якого згідно із законодавством або установчими документами боржника віднесено право приймати рішення щодо реорганізації чи реструктуризації боржника;
 
   Згода між боржником і кредитором (кредиторами) щодо проведення санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство може бути досягнута як до, так і після виникнення заборгованості боржника.
 
84. за наявності плану санації та підписаного кредиторами протокольного рішення про введення процедури досудової санації й надання згоди залучених кредиторів на впровадження плану досудової санації.
 
   Санацію боржника до порушення провадження у справі про банкрутство може бути передбачено правочином (договором), на підставі якого виникло грошове зобов’язання боржника.
 
85. Підписане боржником та кредиторами протокольне рішення про введення процедури досудової санації й надання згоди кредиторів на впровадження плану досудової санації є єдиною підставою для проведення процедури досудової санації боржника.
 
   2. Процедуру санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство може бути введено за наявності:
відповідної письмової згоди власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника;
 
86. Зміст плану досудової санації повинен відповідати загальним вимогам, передбаченим цим Законом до плану санації боржника у порядку судової санації.
 
   відповідної письмової згоди кредиторів, загальна сума вимог яких перевищує п'ятдесят відсотків кредиторської заборгованості боржника згідно з даними його бухгалтерського обліку;
плану санації, який повинен бути письмово погоджений усіма забезпеченими кредиторами та схвалений загальними зборами кредиторів боржника.
 
87. 2. Керівник боржника або інший уповноважений орган, що мають намір провадити досудову санацію боржника, зобов’язані письмово інформувати залучених кредиторів про проведення досудової санації, її загальні умови та очікувані результати й запропонувати кредиторам розглянути та підтримати план досудової санації.
 
   3. План санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство може містити умови, передбачені в частинах першій та другій статті 29 і частині четвертій статті 79 цього Закону.
 
88. Пропозиція боржника повинна містити повідомлення про час та місце проведення зборів кредиторів з вирішення питання про погодження плану санації та проведення досудової санації боржника.
 
   Умови плану санації щодо задоволення вимог кредиторів, які не брали участі у голосуванні або голосували проти схвалення плану санації боржника, повинні бути не гіршими, ніж умови задоволення вимог кредиторів, які голосували за схвалення плану санації.
 
89. Збори кредиторів підлягають проведенню протягом двадцяти днів від дати звернення боржника до його кредиторів.
 
   План санації може передбачити поділ кредиторів, які беруть участь у санації, на категорії залежно від виду вимог та наявності (відсутності) забезпечення вимог таких кредиторів. Умовами плану санації може встановлюватися різний порядок задоволення вимог для кредиторів різних категорій.
 
90. 3. Рішення щодо введення процедури досудової санації боржника вважається прийнятим у разі, якщо за таке рішення та про надання згоди на впровадження плану досудової санації проголосували залучені кредитори, загальна сума вимог яких перевищує п’ятдесят відсотків відповідної кредиторської заборгованості. Підрахунок голосів кредиторів на зборах кредиторів боржника здійснюється з урахуванням вимог цього Закону.
 
   Умови плану санації, а також мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюються на вимоги всіх кредиторів, що виникли до затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство.
План санації може передбачати призначення керуючого санацією. Порядок призначення, повноваження керуючого санацією визначаються у плані санації.
 
91. У разі відхилення більшістю залучених кредиторів пропозиції боржника щодо введення процедури досудової санації та надання згоди на впровадження плану досудової санації досудова санація боржника не проводиться.
 
   4. Загальні збори кредиторів скликаються боржником шляхом письмового повідомлення усіх кредиторів за даними бухгалтерського обліку боржника.
Боржник повинен розмістити оголошення про проведення загальних зборів кредиторів на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України.
Порядок проведення зборів кредиторів визначається Положенням про порядок проведення санації до порушення провадження у справі про банкрутство.
 
92. У разі підтримання більшістю залучених кредиторів пропозиції боржника щодо введення процедури досудової санації та надання згоди на впровадження плану досудової санації процедура досудової санації проводиться в порядку, у строки і на умовах, передбачених планом досудової санації боржника. При цьому умови погашення кредиторської заборгованості у частині строків та обсягів сплати боргів для залучених кредиторів, що не брали участі у голосуванні або голосували проти введення процедури досудової санації та (або) не підтримали плану досудової санації боржника, повинні бути не гіршими, ніж умови погашення кредиторської заборгованості перед кредиторами, які погодили план досудової санації й надали згоду на його впровадження.
 
   5. Боржник або представник кредиторів, уповноважений загальними зборами кредиторів, протягом п’яти днів, з дня схвалення кредиторами плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство, повинен подати до господарського суду за місцезнаходженням боржника заяву про його затвердження.
До заяви про затвердження такого плану санації додаються:
план санації;
протокол засідання загальних зборів кредиторів, на якому було прийнято рішення про схвалення плану санації;
список кредиторів із зазначенням їх найменування, поштової адреси, ідентифікаційного коду (номера) та суми заборгованості;
письмові заперечення кредиторів, які не брали участі в голосуванні чи проголосували проти схвалення плану санації, за їх наявності.
За подання заяви про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство сплачується судовий збір.
 
93. 4. При проведенні процедури досудової санації збори кредиторів вирішують питання, віднесені до компетенції зборів кредиторів, комітету кредиторів та господарського суду, у процедурі судової санації з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею, й за виключенням питань, що не можуть вирішуватися кредиторами відповідно до чинного законодавства.
 
   6. Протягом п'яти днів з дня отримання заяви про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство господарський суд виносить ухвалу про прийняття заяви про затвердження плану санації до розгляду, в якій зазначається час та місце проведення судового засідання. Копія ухвали надсилається боржнику та всім кредиторам, зазначеним у заяві.
Ухвала про прийняття до розгляду заяви про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство оскарженню не підлягає.
 
94. 5. У разі невиконання плану досудової санації або якщо стає очевидним, що його виконання не приведе до відновлення платоспроможності боржника, процедура досудової санації припиняється.
 
   7. Повідомлення про прийняття до розгляду заяви про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство публікується на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Повідомлення має містити найменування боржника і його ідентифікаційний код, номер справи, найменування господарського суду, у провадженні якого перебуває справа, а також дату першого судового засідання у справі.
 
95. 6. Методичні рекомендації щодо проведення процедури досудової санації боржника розробляються та затверджуються державним органом з питань банкрутства.
 
   8. Господарський суд повинен розглянути заяву про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство протягом одного місяця з дня прийняття відповідної заяви до розгляду.
Господарський суд зобов’язаний заслухати кожного присутнього на засіданні кредитора, який має заперечення щодо плану санації, і в тому випадку, коли на засіданні загальних зборів кредиторів такий кредитор голосував за схвалення плану санації.
Господарський суд виносить ухвалу про відмову в затвердженні плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо:
- при схваленні плану санації були допущені порушення законодавства, що вплинули на результат голосування загальних зборів кредиторів;
- кредитор, який не брав участь у голосуванні або ж голосував проти схвалення плану санації, доведе, що у випадку ліквідації боржника у порядку, визначеному цим Законом, його вимоги були б задоволені у розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану санації;
- відсутнє письмове погодження плану санації усіма забезпеченими кредиторами;
- боржником були надані недостовірні дані щодо кредиторської заборгованості.
В інших випадках господарський суд виносить ухвалу про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство та вводить мораторій на задоволення вимог кредиторів. Мораторій поширюється на вимоги кредиторів, що виникли до затвердження плану санації.
Винесення ухвали про відмову у затвердженні плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство не є перешкодою для повторного схвалення такого плану санації загальними зборами кредиторів відповідно до вимог чинного законодавства та звернення боржника до суду із заявою про його затвердження.
9. Строк дії процедури санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство не може перевищувати 12 місяців з дня затвердження судом відповідного плану санації.
Протягом дії цієї процедури не може бути порушено справу про банкрутство боржника за його заявою або за заявою будь-кого з кредиторів.
Протягом процедури санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство діє мораторій на задоволення вимог кредиторів.
10. Положення про порядок проведення санації до порушення провадження у справі про банкрутство затверджується Вищим господарським судом України.
 
96. Стаття 7. Судові процедури, які застосовуються щодо боржника
 
   Стаття 7. Судові процедури, які застосовуються щодо боржника
 
97. 1. Відповідно до цього Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства:
 
   1. Відповідно до цього Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства:
 
98. розпорядження майном боржника;
 
   розпорядження майном боржника;
 
99. мирова угода;
 
   мирова угода;
 
100. санація (відновлення платоспроможності) боржника;
 
   санація (відновлення платоспроможності) боржника;
 
101. ліквідація банкрута.
 
   ліквідація банкрута.
 
102. 2. Санація боржника або ліквідація банкрута здійснюється з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
 
-73- Воропаєв Ю.М.
Доповнити статтю 7 частинами третьою і четвертою такого змісту:
«3. Залежно від категорії боржника, виду його діяльності та наявності у нього майна господарський суд застосовує загальний, спеціальний або спрощений порядок провадження у справі про банкрутство.
Загальний порядок передбачає застосування процедури розпорядження майном з подальшим переходом до процедур санації, ліквідації або мирової угоди.
Спеціальний порядок передбачає залучення до участі у справі додаткових учасників, продовження строків санації, збігу процедур розпорядження майном та санації.
Спрощений порядок застосовується під час ліквідації банкрута без застосування процедур розпорядження майном та санації.
4. Боржник, щодо якого були застосовані судові процедури банкрутства, вважається особою, що не має неврегульованих грошових зобов’язань».
 
Враховано   2. Санація боржника або ліквідація банкрута здійснюється з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
3. Залежно від категорії боржника, виду його діяльності та наявності у нього майна господарський суд застосовує загальний, спеціальний або спрощений порядок провадження у справі про банкрутство.
Загальний порядок передбачає застосування процедури розпорядження майном з подальшим переходом до процедур санації, ліквідації або мирової угоди.
Спеціальний порядок передбачає залучення до участі у справі додаткових учасників, продовження строків санації, збігу процедур розпорядження майном та санації.
Спрощений порядок застосовується під час ліквідації банкрута без застосування процедур розпорядження майном та санації.
4. Боржник, щодо якого були застосовані судові процедури банкрутства, вважається особою, що не має неврегульованих грошових зобов’язань.
Стаття 8. Оскарження судових рішень в процедурі банкрутства
1. Ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
2. В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Законом.
3. У касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
4. Ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачене цим Законом.
 
    -74- Воропаєв Ю.М.
Доповнити законопроект новою статтею такого змісту:
«Стаття 8. Оскарження судових рішень в процедурі банкрутства
1. Ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
2. В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Законом.
3. У касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
4. Ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачене цим Законом».
У зв’язку із цим змінюється нумерація статей законопроекту.
 
Враховано    
103. Розділ ІІ
 
   Розділ ІІ
 
104. ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО БАНКРУТСТВО
 
-75- Воропаєв Ю.М.
Доповнити законопроект новою статтею такого змісту:
«Стаття 9 . Порядок розгляду справ про банкрутство
1. Справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом».
 
Враховано   ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО БАНКРУТСТВО
Стаття 9. Порядок розгляду справ про банкрутство
1. Справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
 
105. Стаття 8. Підвідомчість, підсудність, підстави для порушення провадження у справі про банкрутство
 
   Стаття 10. Підвідомчість, підсудність, підстави для порушення провадження у справі про банкрутство
 
106. 1. Справи про банкрутство підвідомчі господарським судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника.
 
-76- Воропаєв Ю.М.
Статтю 8 вважати статтею 10.
У частині першій статті 10 після слова «боржника" доповнити словами «- юридичної особи або місцем проживання фізичної особи – підприємця»;
 
Враховано   1. Справи про банкрутство підвідомчі господарським судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника – юридичної особи або місцем проживання фізичної особи – підприємця.
Враховано редакційно
 
    -77- Кармазін Ю.А.
Після частини першої статті 8 доповнити, змінивши подальшу нумерацію частин статті, новою частиною другою наступного змісту:
«2. За заявою боржника суд порушує провадження у справі про банкрутство, якщо грошові вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після настання встановленого строку для їх погашення, якщо інше не передбачено цим Законом.».
 
Немає висновку    
107. 2. Право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.
 
   2. Право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.
 
108. 3. За заявою кредитора суд порушує провадження у справі про банкрутство, якщо грошові вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.
 
-78- Ляпіна К.М.
В частині третій статті 8 слово «боржником» виключити
 
Відхилено   3. Справа про банкрутство порушується господарським судом якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Безспірні вимоги кредиторів – грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, в тому числі щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), не включається неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
 
    -79- Кармазін Ю.А.
У частини третій статті 8 після слів: «не були задоволені» виключити слово: «боржником» і далі – за текстом.
 
Відхилено    
    -80- Воропаєв Ю.М.
Частину третю статті 10 викласти у такій редакції:
«3. Справа про банкрутство порушується господарським судом якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Безспірні вимоги кредиторів – грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, в тому числі щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), не включається неустойка (штраф, пеня)
та інші фінансові санкції».
 
Враховано    
109. 4. Суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, розглядає усі майнові спори з вимогами до боржника.
 
-81- Воропаєв Ю.М.
Частину четверту статті 10 викласти у такій редакції:
«4. Суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; про сплату податків, зборів (обов’язкових платежів); стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, а також визнання недійсними рішень державних органів, пов’язаних з майновими вимогами до боржника».
 
Враховано   4. Суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; про сплату податків, зборів (обов’язкових платежів); стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, а також визнання недійсними рішень державних органів, пов’язаних з майновими вимогами до боржника.
 
110. 5. Якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
 
   5. Якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
 
111. Стаття 9. Заява про порушення справи про банкрутство
 
-82- Воропаєв Ю.М.
Статтю 9 вважати статтею 11.
 
Враховано   Стаття 11. Заява про порушення справи про банкрутство
 
112. 1. Заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити:
 
   1. Заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити:
 
113. найменування господарського суду, до якого подається заява;
 
   найменування господарського суду, до якого подається заява;
 
114. ім’я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
 
-83- Воропаєв Ю.М.
В абзацах третьому та четвертому частини першої статті 11 після слова «особи» слово «або» замінити словом «та»;
 
Враховано   Ім’я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
 
115. ім’я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
 
   Ім’я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
 
116. виклад обставин, що є підставою для звернення до суду;
 
   виклад обставин, що є підставою для звернення до суду;
 
117. перелік документів, що додаються до заяви.
 
   перелік документів, що додаються до заяви.
 
118. 2. До заяв про порушення справи про банкрутство додаються:
 
   2. До заяв про порушення справи про банкрутство додаються:
 
119. витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців щодо боржника;
 
   витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців щодо боржника;
 
120. докази сплати державного мита, крім випадків, коли згідно з законом воно не підлягає сплаті, та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;
 
-84- Кармазін Ю.А.
У частині другій статті 9 абзац третій викласти у наступній редакції:
«докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно з законом він не підлягає сплаті;».
 
Враховано   докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно з законом він не підлягає сплаті;
 
    -85- Воропаєв Ю.М.
В абзаці третьому частини другої статті 11 слова «державного мита» замінити словами «судового збору», словосполучення «та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу» виключити.
Доповнити частину другу статті 11 новими абзацами такого змісту:
«докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом;
рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили;
відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора;
докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (у разі наявності застави)».
 
Враховано    
121. довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником.
 
   довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом;
рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили;
відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора;
докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (у разі наявності застави).
 
122. 3. До заяви боржника додаються також:
 
   3. До заяви боржника додаються також:
 
123. установчі документи боржника – юридичної особи;
 
   установчі документи боржника – юридичної особи;
 
124. бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату;
 
   бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату;
 
125. перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора – його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, коду згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов’язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договору;
 
-86- Воропаєв Ю.М.
В абзаці четвертому частини третьої статті 11 слова «коду згідно з ЄДПОУ юридичної особи або реєстраційний номер» замінити словами «ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера»;
 
Враховано   перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора – його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов’язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договору;
 
126. перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна;
 
   перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна;
 
127. перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов’язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором;
 
   перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов’язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором;
 
128. довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об’єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу;
 
   довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об’єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу;
 
129. перелік осіб, що мають невиконані зобов’язання перед боржником із зазначенням вартості таких зобов’язань, терміну виконання та підстав виникнення;
 
   перелік осіб, що мають невиконані зобов’язання перед боржником із зазначенням вартості таких зобов’язань, терміну виконання та підстав виникнення;
 
130. відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити;
 
   відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити;
 
131. відомості про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити;
 
   відомості про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити;
 
132. протокол загальних зборів працівників боржника, на якому обрано представника працівників боржника для участі в судовому процесі під час провадження у справі про банкрутство, якщо такі збори відбулися до подачі заяви боржника до суду;
 
-87- Воропаєв Ю.М.
Абзац одинадцятий статті 11 викласти у такій редакції:
«протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій – їхнє спільне рішення), на яких обраний представник працівників боржника для участі у справі про банкрутство, якщо такі збори (конференція) відбулися до подачі заяви боржника до господарського суду»;
 
Враховано   протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій – їхнє спільне рішення), на яких обраний представник працівників боржника для участі у справі про банкрутство, якщо такі збори (конференція) відбулися до подачі заяви боржника до господарського суду;
 
133. копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, а у разі закінчення терміну дії такого дозволу – довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, їх дослідних зразків тощо);
 
-88- Воропаєв Ю.М.
В абзаці дванадцятому частини третьої статті 11 слово «їх» замінити словом «їхніх»;
Доповнити новим абзацом тринадцятим такого змісту:
«рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство».
У зв’язку із цим абзац тринадцятий вважати абзацом чотирнадцятим.
 
Враховано   копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, а у разі закінчення терміну дії такого дозволу – довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, їхніх дослідних зразків тощо);
рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство;
 
134. інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.
 
   інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.
 
135. 4. Боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.
 
-89- Кармазін Ю.А.
Частину четверту статті 9виключити, а саме:
«4. Боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом. «.
 
Відхилено   4. Боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.
 
136. 5. Боржник зобов’язаний звернутися в місячний строк до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин:
 
-90- Воропаєв Ю.М.
В абзаці першому частини п’ятої статті 11 слова «в місячний строк» виключити;
В абзаці другому частини п’ятої статті 11 після слів «іншими кредиторами» доповнити словами « (загроза неплатоспроможності)»;
В абзаці третьому частини п’ятої статті 11 слово «при» замінити словами «під час»;
Абзац четвертий частини п’ятої статті 11
виключити.
У зв’язку з цим абзац п’ятий вважати абзацом четвертим.
 
Враховано   5. Боржник зобов’язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин:
 
137. задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами;
 
   задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності);
 
138. при ліквідації боржника не у зв’язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі;
 
   під час ліквідації боржника не у зв’язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі;
 
139. звернення стягнення на майно боржника суттєво ускладнить чи призведе до неможливості провадження ним господарської діяльності;
 
      
140. в інших випадках, передбачених цим Законом.
 
   в інших випадках, передбачених цим Законом.
 
141. 6. Заява кредитора крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.
 
-91- Воропаєв Ю.М.
В частині шостій статті 11 після слів «із зазначенням» доповнити словом «окремо»;
 
Враховано   6. Заява кредитора, крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.
 
142. 7. До заяви кредитора додаються такі документи:
 
-92- Воропаєв Ю.М.
В абзаці першому частини сьомій статті 11 слова «такі документи» замінити словом «також»;
Абзац третій частини сьомій статті 11 викласти у такій редакції:
«докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів»;
Абзац четвертий частини сьомій статті 11 викласти у такій редакції:
«до заяви кредитора – органу державної податкової служби чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку»;
Частину дев’яту статті 11 виключити, передбачивши її положення в статті 16.
Частини десяту статті 11 вважати частиною дев’ятою та слова «державне мито відповідно до закону» замінити словами «судовий збір у порядку, передбаченому законом».
 
Враховано   7. До заяви кредитора додаються також:
 
143. копія виконавчого документа;
 
   копія виконавчого документа;
 
144. докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника;
 
   докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів;
 
145. копія заяви та копії всіх документів, що до неї додаються.
 
   до заяви кредитора – органу державної податкової служби чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.
 
146. 8. Заява кредитора може ґрунтуватися на об’єднаній заборгованості боржника за сукупністю його різних зобов’язань перед цим кредитором.
 
   8. Заява кредитора може ґрунтуватися на об’єднаній заборгованості боржника за сукупністю його різних зобов’язань перед цим кредитором.
 
147. Кредитори мають право об’єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією спільною заявою. Така заява підписується всіма кредиторами, які об’єднали свої вимоги до боржника.
 
   Кредитори мають право об’єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією спільною заявою. Така заява підписується всіма кредиторами, які об’єднали свої вимоги до боржника.
 
148. 9. Якщо до суду надійшло декілька заяв кредиторів про порушення справи про банкрутство відносно одного боржника, суд приєднує їх до матеріалів справи і розглядає разом із заявою, що надійшла першою. Заяви про порушення справи про банкрутство, що надійшли до суду після порушення справи про банкрутство, приєднуються до матеріалів справи та розглядаються судом у порядку, встановленому цим Законом для заяв з грошовими вимогами до боржника.
 
      
149. 10. Із заяв про порушення справи про банкрутство справляється державне мито відповідно до закону.
 
-93- Кармазін Ю.А.
У частині десятій статті 9 слова: «державне мито» замінити на слова: «судовий збір» і далі – за текстом.
 
Враховано   10. Із заяв про порушення справи про банкрутство справляється судовий збір у порядку, передбаченому законом.
 
150. Стаття 10. Прийняття заяви про порушення справи про банкрутство
 
-94- Воропаєв Ю.М.
Статтю 10 вважати статтею 12 та викласти у такій редакції:
1. У разі відсутності підстав для відмови у прийнятті або для повернення заяви про порушення справи про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п’яти днів з дня її надходження виносить ухвалу, в якій зазначається:
– дата проведення підготовчого засідання суду;
– прізвище, ім’я та по батькові арбітражного керуючого, визначеного автоматизованою системою з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Ухвалою про прийняття заяви про порушення провадження у справі про банкрутство господарський суд має право вирішити питання про:
– зобов’язання заявника, боржника та інших осіб надати суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про порушення провадження у справі про банкрутство;
– вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника та боржнику приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби.
2. Підготовче засідання суду проводиться не пізніше чотирнадцятого дня з дня винесення ухвали про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, а у разі наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов’язань перед кредиторами тощо) – не пізніше тридцятого дня.
3. Ухвала про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство надсилається сторонам та органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника, державному реєстратору за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника, органу, уповноваженому управляти державним майном, боржника, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків, арбітражному керуючому, визначеному автоматизованою системою з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України».
 
Враховано   Стаття 12. Прийняття заяви про порушення справи про банкрутство
 
151. 1. У разі відсутності підстави для відмови у прийнятті або для повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не пізніше трьох днів з дня її надходження суддя приймає заяву до розгляду, про що виносить ухвалу, в якій зазначається дата проведення підготовчого засідання суду.
 
   1. У разі відсутності підстав для відмови у прийнятті або для повернення заяви про порушення справи про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п’яти днів з дня її надходження виносить ухвалу, в якій зазначається:
– дата проведення підготовчого засідання суду;
– прізвище, ім’я та по батькові арбітражного керуючого, визначеного автоматизованою системою з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
 
152. Ухвала суду про прийняття заяви про порушення провадження у справі про банкрутство оскарженню не підлягає.
 
   Ухвалою про прийняття заяви про порушення провадження у справі про банкрутство господарський суд має право вирішити питання про:
– зобов’язання заявника, боржника та інших осіб надати суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про порушення провадження у справі про банкрутство;
– вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника та боржнику приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби.
 
153. 2. Підготовче засідання суду проводиться не пізніше чотирнадцятого дня з дня винесення ухвали про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство.
 
   2. Підготовче засідання суду проводиться не пізніше чотирнадцятого дня з дня винесення ухвали про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, а у разі наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов’язань перед кредиторами тощо) – не пізніше тридцятого дня.
 
154. 3. Ухвала про прийняття заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не пізніше трьох днів виноситься і надсилається сторонам та органу державної виконавчої служби за місцезнаходження (місцем проживання) боржника.
 
-95- Кармазін Ю.А.
У статті 10 у частині третій після першого речення доповнити новим реченням другим такого змісту:
«Боржнику, окрім ухвали про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, суд також надсилає копію заяви кредитора та копії всіх наданих до неї документів.».
 
Відхилено   3. Ухвала про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство надсилається сторонам та органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника, державному реєстратору за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника, органу, уповноваженому управляти державним майном боржника, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків, арбітражному керуючому, визначеному автоматизованою системою з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
 
155. 4. Боржник до дати проведення підготовчого засідання надає до господарського суду та заявникові відзив на заяву про порушення провадження у справі про банкрутство.
 
      
156. Відзив боржника повинен містити, зокрема інформацію про провадження підприємством діяльності, пов’язаної з державною таємницею.
 
      
157. До відзиву також надається довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об’єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу
 
      
158. 5. Відзив на заяву про порушення провадження у справі про банкрутство повинен містити наявні у боржника заперечення щодо вимог заявника (заявників).
 
      
159. 6. Відсутність відзиву на заяву про порушення справи про банкрутство не зупиняє провадження у справі.
 
-96- Воропаєв Ю.М.
Доповнити законопроект новою статтею такого змісту:
«Стаття 13. Відзив боржника
1. Боржник до дати проведення підготовчого засідання надає до господарського суду та заявнику відзив на заяву про порушення справи про банкрутство. До відзиву боржника мають бути додані докази відправлення заявнику копії відзиву.
2. Крім відомостей, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, у відзиві боржника мають бути зазначені:
наявні у боржника заперечення щодо вимог заявника (заявників);
загальна сума заборгованості боржника перед кредиторами за зобов’язаннями, що передбачають виплату грошей, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), з виплати заробітної плати;
відомості про наявне у боржника майно, а також про всі рахунки боржника в установах банків та інших фінансово-кредитних установах, реквізити рахунків;
відомості про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику у зберігачів, депозитаріїв, утримувачів, їхні реквізити;
відомості про проведення боржником діяльності, пов’язаної із державною таємницею;
докази необґрунтованості вимог заявника (у разі їх наявності).
3. У відзиві боржника можуть бути зазначені й інші відомості, що мають значення для розгляду справи.
До відзиву боржника також можуть бути додані наявні у боржника клопотання.
До відзиву також додається довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об’єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу.
4. Відсутність відзиву на заяву про порушення справи про банкрутство не перешкоджає провадженню у справі».
 
Враховано   Стаття 13. Відзив боржника
1. Боржник до дати проведення підготовчого засідання надає до господарського суду та заявнику відзив на заяву про порушення справи про банкрутство. До відзиву боржника мають бути додані докази відправлення заявнику копії відзиву.
2. Крім відомостей, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, у відзиві боржника мають бути зазначені:
наявні у боржника заперечення щодо вимог заявника (заявників);
загальна сума заборгованості боржника перед кредиторами за зобов’язаннями, що передбачають виплату грошей, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), з виплати заробітної плати;
відомості про наявне у боржника майно, а також про всі рахунки боржника в установах банків та інших фінансово-кредитних установах, реквізити рахунків;
відомості про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику у зберігачів, депозитаріїв, утримувачів, їхні реквізити;
відомості про проведення боржником діяльності, пов’язаної із державною таємницею;
докази необґрунтованості вимог заявника (у разі їх наявності).
3. У відзиві боржника можуть бути зазначені й інші відомості, що мають значення для розгляду справи.
До відзиву боржника також можуть бути додані наявні у боржника клопотання.
До відзиву також додається довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об’єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу.
4. Відсутність відзиву на заяву про порушення справи про банкрутство не перешкоджає провадженню у справі.
 
160. Стаття 11. Відмова у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство
 
-97- Воропаєв Ю.М.
Статтю 11 вважати статтею 14 та викласти у такій редакції:
1. Господарський суд не пізніше п’яти днів з дня надходження заяви про порушення справи про банкрутство відмовляє у ї прийнятті, якщо:
провадження у справі про банкрутство боржника не допускається згідно із законом;
справа не підсудна даному господарському суду;
стосовно боржника юридичної особи або фізичної особи – підприємця вже порушена справа про банкрутство;
юридичну особу – боржника припинено в установленому законодавством порядку;
підприємницька діяльність фізичної особи – підприємця, яка є боржником, припинена в установленому законодавством порядку;
до боржника заявлено вимоги, які не є безспірними;
вимоги кредитора повністю забезпечені заставою майна боржника;
господарським судом затверджено план санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство, згідно зі статтею 6 цього Закону;
з інших підстав, передбачених статтею 62 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.
2. Про відмову у прийнятті заяви виноситься ухвала, яка надсилається заявнику разом із заявою та доданими до неї документами».
 
Враховано   Стаття 14. Відмова у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство
 
161. 1. Суддя господарського суду відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо:
 
   1. Господарський суд не пізніше п’яти днів з дня надходження заяви про порушення справи про банкрутство відмовляє у ї прийнятті, якщо:
 
162. провадження у справі про банкрутство відносно боржника не допускається згідно із законом;
 
   провадження у справі про банкрутство боржника не допускається згідно із законом;
 
163. юридичну особу, яка є боржником, припинено;
 
   справа не підсудна даному господарському суду;
стосовно боржника юридичної особи або фізичної особи – підприємця вже порушена справа про банкрутство;
юридичну особу – боржника припинено в установленому законодавством порядку;
 
164. стосовно боржника юридичної особи або фізичної особи – підприємця вже порушено справу про банкрутство.
 
   підприємницька діяльність фізичної особи – підприємця, яка є боржником, припинена в установленому законодавством порядку;
до боржника заявлено вимоги, які не є безспірними;
вимоги кредитора повністю забезпечені заставою майна боржника;
господарським судом затверджено план санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство, згідно зі статтею 6 цього Закону;
з інших підстав, передбачених статтею 62 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.
 
165. 2. У разі відмови у прийнятті заяви виноситься ухвала, яка надсилається заявнику не пізніше п’яти днів з дня надходження заяви разом з заявою та доданими до неї документами.
 
   2. Про відмову у прийнятті заяви виноситься ухвала, яка надсилається заявнику разом із заявою та доданими до неї документами.
 
166. 3. Ухвалу про відмову у прийнятті заяви може бути оскаржено у встановленому порядку.
 
      
167. Стаття 12. Повернення, відкликання заяви про порушення справи про банкрутство
 
-98- Воропаєв Ю.М.
Статтю 12 вважати статтею 15.
Частину першу статті 15 викласти у наступній редакції:
«1. Господарський суд не пізніше п’яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо:
заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посаду якої у заяві не зазначено;
заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі;
не подано доказів щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі;
заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами у розмірі, визначеному частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом;
заявник-кредитор не надав доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів;
з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону»;
 
Враховано   Стаття 15. Повернення, відкликання заяви про порушення справи про банкрутство
 
168. 1. Суддя не пізніше трьох днів з дня надходження до господарського суду повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо:
 
   1. Господарський суд не пізніше п’яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо:
 
169. заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посаду якої у заяві не вказано;
 
   заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посаду якої у заяві не зазначено;
 
170. заява не відповідає вимогам, зазначеним у цьому Законі;
 
   заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі;
 
171. не подано доказів щодо сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі;
 
   не подано доказів щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі;
 
172. заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх виконання;
 
   заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами у розмірі, визначеному частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом;
 
173. не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
 
-99- Кармазін Ю.А.
У абзаці четвертому частини першої статті 12 слова «державного мита» замінити на слова «судового збору» і далі – за текстом.
Виключити абзац шостий частини першої статті 12, а саме:
«не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу».
 
Враховано   заявник-кредитор не надав доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів;
з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.
 
174. 2. Повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
 
   2. Повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
 
175. 3. Якщо про порушення справи про банкрутство подано кілька заяв і одна з них повертається без розгляду, суддя розглядає інші заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.
 
   3. Якщо про порушення справи про банкрутство подано кілька заяв і одна з них повертається без розгляду, суддя розглядає інші заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.
 
176. 4. Про повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство без розгляду суд виносить ухвалу, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.
 
-100- Воропаєв Ю.М.
В частині четвертій статті 15 слова «яка може бути оскаржена у встановленому порядку» виключити.
Частину п’яту статті 15 викласти у такій редакції:
«5. Заява про порушення справи про банкрутство може бути відкликана заявником (заявниками) до дати проведення підготовчого засідання суду.
У разі відкликання заяви про порушення справи про банкрутство до винесення ухвали про її прийняття, господарський суд виносить ухвалу про повернення заяви про порушення справи про банкрутство.
У разі відкликання заяви про порушення справи про банкрутство після винесення ухвали про її прийняття до дати проведення підготовчого засідання суду, господарський суд виносить ухвалу про залишення заяви без розгляду.
Господарський суд має право не прийняти відкликання заяви про порушення справи про банкрутство, якщо це порушує чиї-небудь права чи охоронювані законом інтереси або якщо до господарського суду надійшла інша заява (заяви) кредитора (кредиторів) про порушення справи про банкрутство.
Боржник не має права відкликати заяву про порушення справи, подану ним відповідно до вимог частини п’ятої статті 11 цього Закону».
 
Враховано   4. Про повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство без розгляду суд виносить ухвалу.
 
177. 5. Заява про порушення провадження у справі про банкрутство може бути відкликана заявником (заявниками) до дати проведення підготовчого засідання суду, якщо до господарського суду не надійшло інших заяв кредиторів щодо задоволення їх вимог, про що виноситься відповідна ухвала.
 
   5. Заява про порушення справи про банкрутство може бути відкликана заявником (заявниками) до дати проведення підготовчого засідання суду.
У разі відкликання заяви про порушення справи про банкрутство до винесення ухвали про її прийняття, господарський суд виносить ухвалу про повернення заяви про порушення справи про банкрутство.
У разі відкликання заяви про порушення справи про банкрутство після винесення ухвали про її прийняття до дати проведення підготовчого засідання суду, господарський суд виносить ухвалу про залишення заяви без розгляду.
Господарський суд має право не прийняти відкликання заяви про порушення справи про банкрутство, якщо це порушує чиї-небудь права чи охоронювані законом інтереси або якщо до господарського суду надійшла інша заява (заяви) кредитора (кредиторів) про порушення справи про банкрутство.
Боржник не має права відкликати заяву про порушення справи, подану ним відповідно до вимог частини п’ятої статті 11 цього Закону.
 
178. Стаття 13. Підготовче засідання суду
 
-101- Воропаєв Ю.М.
Статтю 13 вважати статтею 16 та викласти у такій редакції:
«Стаття 16. Порушення провадження у справі про банкрутство
1. Перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з’ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюється господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.
Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджає проведенню засідання.
2. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов’язані з розглядом справи.
3. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.
У разі звернення до господарського суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство у підготовчому засіданні з’ясовуються ознаки неплатоспроможності боржника або її загрози.
4. У разі, якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і провадження справи про банкрутство порушене за однією з них, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно.
У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про порушення провадження у справі про банкрутство у порядку, передбаченому цією статтею.
5. Для визначення фінансового становища боржника в підготовчому засіданні суду чи під час розгляду справи про банкрутство господарський суд може призначити судову експертизу відповідно до вимог Закону України «Про судову експертизу».
6. За наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про:
порушення провадження у справі про банкрутство;
відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.
7. Суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо:
заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство;
вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника;
вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження;
вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду;
відсутня хоча б одна з підстав, передбачених частиною третьою статті 10 цього Закону;
за наявності підстав, передбачених статтею 15 цього Закону.
8. Відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про порушення справи про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Законом.
9. В ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство зазначається про:
порушення провадження у справі про банкрутство;
визнання вимог кредитора та їх розмір;
введення мораторію на задоволення вимог кредиторів;
введення процедури розпорядження майном;
призначення розпорядника майна, встановлення розміру оплати його послуг та джерела її сплати;
вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави;
строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, який не може перевищувати місяця та двадцяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду;
дату складення розпорядником майна реєстру вимог кредиторів та подання його на затвердження до господарського суду, яка не може бути пізніше місяця та двадцяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду;
дату попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше двох місяців та десяти днів, а у разі великої кількості кредиторів – не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду;
строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника, який не може перевищувати двох місяців, а у разі значного обсягу майна – трьох місяців, після дати проведення підготовчого засідання суду.
10. З метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.
Таке оголошення містить повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна, граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника.
11. Господарський суд в ухвалі про порушення справи про банкрутство може зобов’язати боржника подати аудиторський висновок або провести аудит. Якщо у боржника немає для цього коштів, господарський суд може призначити проведення аудиту за рахунок кредитора (кредиторів) лише за згодою останнього (останніх).
Відсутність аудиторського висновку не перешкоджає провадженню у справі про банкрутство.
12. Якщо у заяві боржника про порушення справи про банкрутство або відзиві боржника міститься інформація про провадження ним діяльності, пов’язаної з державною таємницею, суд виносить та надсилає сторонам і державному органу з питань банкрутства ухвалу про відкладення проведення підготовчого засідання суду на час, необхідний для оформлення допуску до державної таємниці арбітражному керуючому. Такий строк не може перевищувати тридцяти днів.
У разі відмови у наданні допуску до державної таємниці вказаному арбітражному керуючому господарський суд призначає нового арбітражного керуючого в порядку, встановленому цим Законом.
13. Ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство набирає законної сили з моменту її винесення.
14. Процедура розпорядження майном вводиться господарським судом на строк, визначений частиною другою статті 22 цього Закону, одночасно з винесенням ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство.
15. З моменту порушення провадження у справі про банкрутство:
пред’явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство;
пред’явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися у випадку та порядку, передбачених цим Законом;
арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом в межах провадження у справі про банкрутство;
корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених цим Законом;
задоволення вимог засновника (учасника) боржника – юридичної особи про виділення частки в майні боржника у зв’язку з виходом із складу його учасників забороняється;
рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи-боржника приймається в порядку, визначеному цим Законом.
16. Ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство не пізніше трьох днів з дня її винесення надсилається боржнику, кредитору (кредиторам) та іншим особам, які беруть участь або мають взяти участь у цій справі (власнику майна, органу, уповноваженому управляти майном, боржника та ін.), органу державної податкової служби, місцевому загальному суду, органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.
У разі вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів копія ухвали надсилається також установам, що здійснюють облік нерухомого та рухомого майна [орган державної реєстрації речових прав, державним нотаріальним конторам, органам державної автомобільної інспекції за місцезнаходженням (місцем проживання)] боржника тощо, установам банків, що обслуговують рахунки боржника, незалежним реєстраторам, особам, які ведуть облік цінних паперів, що належать боржнику (зберігачу, депозитарію, утримувачу), а також установі, що веде державні реєстри обтяжень майна».
 
Враховано   Стаття 16. Порушення провадження у справі про банкрутство
 
179. 1. У підготовчому засіданні суд встановлює наявність підстав для порушення або відмови у порушенні провадження у справі про банкрутство, для чого оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін та інших осіб, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.
 
   1. Перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з’ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюється господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.
 
180. У разі відмови у порушенні провадження у справі про банкрутство господарський суд вирішує питання про прийняття до розгляду заяви іншого кредитора відповідно до календарної черговості її надходження до господарського суду.
 
   Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджає проведенню засідання.
 
181. 2. Неявка в судове засідання боржника або кредитора, які повідомлені належним чином про час та місце проведення засідання суду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
 
   2. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов’язані з розглядом справи.
 
182. 3. Про порушення провадження у справі про банкрутство суддя виносить ухвалу, повний текст якої оголошується в судовому засіданні.
 
   3. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.
У разі звернення до господарського суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство у підготовчому засіданні з’ясовуються ознаки неплатоспроможності боржника або її загрози.
 
183. 4. В ухвалі зазначаються мотиви, з яких суд дійшов висновку про порушення провадження у справі про банкрутство та положення закону, якими суд керувався, зазначається розмір вимог кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство, про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна за виключенням випадків, коли таке призначення здійснюється державним органом з питань банкрутства, дата попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.
 
   4. У разі, якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і провадження справи про банкрутство порушене за однією з них, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно.
У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про порушення провадження у справі про банкрутство у порядку, передбаченому цією статтею.
 
184. Якщо у заяві боржника про порушення провадження у справі про банкрутство або відзиві боржника міститься інформація про провадження ним діяльності, пов’язаної з державною таємницею, суд виносить та надсилає сторонам і державному органу з питань банкрутства ухвалу про відкладення проведення підготовчого засідання суду на час, необхідний для оформлення допуску до державної таємниці арбітражному керуючому. Такий строк не може перевищувати шістдесяти днів.
 
   5. Для визначення фінансового становища боржника в підготовчому засіданні суду чи під час розгляду справи про банкрутство господарський суд може призначити судову експертизу відповідно до вимог Закону України «Про судову експертизу».
6. За наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про:
порушення провадження у справі про банкрутство;
відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.
 
185. У разі відмови у наданні допуску до державної таємниці вказаному арбітражному керуючому господарський суд або державний орган з питань банкрутства у встановлених цим Законом випадках призначає нового арбітражного керуючого.
 
   7. Суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо:
заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство;
вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника;
вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження;
вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду;
відсутня хоча б одна з підстав, передбачених частиною третьою статті 10 цього Закону;
за наявності підстав, передбачених статтею 15 цього Закону.
 
186. 5. Ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство не пізніше трьох днів з дня її винесення надається або надсилається сторонам, державному органу з питань банкрутства, державному реєстраторові за місцезнаходженням боржника та органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.
 
   8. Відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про порушення справи про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Законом.
 
187. У разі якщо боржник є балансоутримувачем державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу господарського товариства у процесі приватизації (корпоратизації), така ухвала надсилається також суб’єкту управління цим майном.
 
   9. В ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство зазначається про:
порушення провадження у справі про банкрутство;
 
188. 6. Ухвала про відмову в порушенні провадження у справі про банкрутство може бути оскаржена у встановленому порядку.
 
   визнання вимог кредитора та їх розмір;
введення мораторію на задоволення вимог кредиторів;
введення процедури розпорядження майном;
 
189. 7. Кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі про банкрутство, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника.
 
   призначення розпорядника майна, встановлення розміру оплати його послуг та джерела її сплати;
вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави;
 
190. 8. Господарський суд під час провадження у справі про банкрутство може зобов’язати боржника подати аудиторський висновок або провести аудит на підтвердження його фінансово-майнового стану.
 
   строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, який не може перевищувати місяця та двадцяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду;
 
191. У разі відсутності у боржника коштів для проведення аудиту господарський суд може призначити проведення його аудиту за рахунок кредитора за його згодою з наступним відшкодуванням відповідних витрат за рахунок боржника. Відсутність аудиторського висновку не зупиняє провадження у справі про банкрутство.
 
   дату складення розпорядником майна реєстру вимог кредиторів та подання його на затвердження до господарського суду, яка не може бути пізніше місяця та двадцяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду;
дату попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше двох місяців та десяти днів, а у разі великої кількості кредиторів – не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду;
строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника, який не може перевищувати двох місяців, а у разі значного обсягу майна – трьох місяців, після дати проведення підготовчого засідання суду.
 
192. 9. З дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи – боржника приймається в порядку, визначеному цим Законом.
 
-102- Кармазін Ю.А.
У статті 13 у частині п’ятій у абзаці першому слова: «не пізніше трьох днів» замінити на слова: «не пізніше наступного дня» і далі – за текстом.
 
Відхилено   10. З метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.
Таке оголошення містить повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна, граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника.
11. Господарський суд в ухвалі про порушення справи про банкрутство може зобов’язати боржника провести аудит. Якщо у боржника немає для цього коштів, господарський суд може призначити проведення аудиту за рахунок кредитора (кредиторів) лише за згодою останнього (останніх).
Відсутність аудиторського висновку не перешкоджає провадженню у справі про банкрутство.
12. Якщо у заяві боржника про порушення справи про банкрутство або відзиві боржника міститься інформація про провадження ним діяльності, пов’язаної з державною таємницею, суд виносить та надсилає сторонам і державному органу з питань банкрутства ухвалу про відкладення проведення підготовчого засідання суду на час, необхідний для оформлення допуску до державної таємниці арбітражному керуючому. Такий строк не може перевищувати тридцяти днів.
У разі відмови у наданні допуску до державної таємниці вказаному арбітражному керуючому господарський суд призначає нового арбітражного керуючого в порядку, встановленому цим Законом.
13. Ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство набирає законної сили з моменту її винесення.
14. Процедура розпорядження майном вводиться господарським судом на строк, визначений частиною другою статті 22 цього Закону, одночасно з винесенням ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство.
15. З моменту порушення провадження у справі про банкрутство:
пред’явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство;
пред’явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися у випадку та порядку, передбачених цим Законом;
арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом в межах провадження у справі про банкрутство;
корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених цим Законом;
задоволення вимог засновника (учасника) боржника – юридичної особи про виділення частки в майні боржника у зв’язку з виходом із складу його учасників забороняється;
рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи-боржника приймається в порядку, визначеному цим Законом.
16. Ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство не пізніше трьох днів з дня її винесення надсилається боржнику, кредитору (кредиторам) та іншим особам, які беруть участь або мають взяти участь у цій справі (власнику майна, органу, уповноваженому управляти майном, боржника та ін.), органу державної податкової служби, місцевому загальному суду, органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.
У разі вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів копія ухвали надсилається також установам, що здійснюють облік нерухомого та рухомого майна [орган державної реєстрації речових прав, державним нотаріальним конторам, органам державної автомобільної інспекції за місцезнаходженням (місцем проживання)] боржника тощо, установам банків, що обслуговують рахунки боржника, незалежним реєстраторам, особам, які ведуть облік цінних паперів, що належать боржнику (зберігачу, депозитарію, утримувачу), а також установі, що веде державні реєстри обтяжень майна.
 
    -103- Рибаков І.О.
Каплієнко В.В.
Камчатний В.Г.
У частині восьмій статті 13 виключити слова «подати аудиторський висновок або»
 
Враховано редакційно    
193. Стаття 14. Офіційне оприлюднення повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство
 
-104- Воропаєв Ю.М.
Статтю 14 виключити, а положення про офіційне оприлюднення повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство використати у новій редакції статті 16
 
Враховано      
194. у мережі Інтернет на офіційній сторінці Вищого господарського суду України не пізніше наступного дня з дня винесення ухвали суду про порушення провадження у справі про банкрутство оприлюднюється повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника (офіційне оприлюднення).
 
-105- Рибаков І.О.
Каплієнко В.В.
Камчатний В.Г.
У статті 14:
У частині першій слова «у мережі Інтернет на офіційній сторінці» замінити на «на веб-сайті»;
У абзаці другому частини першій слова «на офіційній сторінці» замінити на «на веб-сайті»;
У частині третій слова «на офіційній сторінці» замінити на «на веб-сайті»;
 
Враховано редакційно      
195. Доступ до інформації про провадження у справах про банкрутство розміщеної на офіційній сторінці Вищого господарського суду України у мережі Інтернет, є вільним та безоплатним.
 
      
196. 2. Повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство повинне містити ім’я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), найменування та адресу господарського суду, номер справи, дату офіційного оприлюднення повідомлення, відомості про розпорядника майна (ім’я, місцезнаходження), строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника.
 
      
197. 3. Інформація про порушення провадження у справі про банкрутство додатково може оприлюднюватися на офіційній сторінці державного органу з питань банкрутства у мережі Інтернет, а також у будь-який інший спосіб, не заборонений законом.
 
-106- Воропаєв Ю.М.
Доповнити законопроект новою статтею такого змісту:
«Стаття 17. Розгляд позовних вимог конкурсних кредиторів до боржника
1. У разі, якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред’явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов’язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство.
2. Про офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство розпорядник майна повідомляє суд, який розглядає позовні вимоги конкурсних кредиторів до боржника. Цей суд (суди) після офіційного оприлюднення відповідного оголошення має зупинити позовне провадження та роз’яснити позивачу зміст частини четвертої статті 23 цього Закону, зазначивши про це в ухвалі або в протоколі судового засідання.
3. Якщо позивач не звернувся у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство з заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд, який розглядає позовну заяву, після закінчення тридцятиденного строку з моменту офіційного оприлюднення поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини четвертої статті 23 цього Закону.
4. У разі звернення позивача із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали господарського суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
5. Якщо у порушенні провадження у справі про банкрутство відмовлено або провадження у справі про банкрутство припинено, позовне провадження підлягає поновленню і позов розглядається по суті.
6. Положення частин першої – четвертої цієї статті не застосовуються до позовів за вимогами кредиторів, на які не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів».
 
Враховано   Стаття 17. Розгляд позовних вимог конкурсних кредиторів до боржника
1. У разі, якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред’явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов’язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство.
2. Про офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство розпорядник майна повідомляє суд, який розглядає позовні вимоги конкурсних кредиторів до боржника. Цей суд (суди) після офіційного оприлюднення відповідного оголошення має зупинити позовне провадження та роз’яснити позивачу зміст частини четвертої статті 23 цього Закону, зазначивши про це в ухвалі або в протоколі судового засідання.
3. Якщо позивач не звернувся у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство з заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд, який розглядає позовну заяву, після закінчення тридцятиденного строку з моменту офіційного оприлюднення поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини четвертої статті 23 цього Закону.
4. У разі звернення позивача із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали господарського суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
5. Якщо у порушенні провадження у справі про банкрутство відмовлено або провадження у справі про банкрутство припинено, позовне провадження підлягає поновленню і позов розглядається по суті.
6. Положення частин першої – четвертої цієї статті не застосовуються до позовів за вимогами кредиторів, на які не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів.
 
198. Стаття 15. Забезпечення вимог кредиторів, мораторій на задоволення вимог кредиторів
 
-107- Воропаєв Ю.М.
Статтю 15 замінити новими статями 18 і 19 такого змісту:
«Стаття 18. Забезпечення вимог кредиторів
1. Господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи про банкрутство чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.
Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику укладати без згоди арбітражного керуючого (розпорядника майна) правочини (договори), а також зобов’язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.
2. У процедурі розпорядження майном за клопотанням розпорядника майна, сторін або інших учасників справи про банкрутство, що містить підтверджені відомості про перешкоджання керівником боржника виконанню повноважень розпорядника майна, а також про вчинення керівником боржника дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів, господарський суд має право відсторонити керівника боржника від посади та покласти виконання його обов’язків на розпорядника майна. Про усунення керівника боржника від посади господарський суд виносить ухвалу.
3. Заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією, або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до припинення провадження у справі.
Господарський суд має право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до настання зазначених обставин, про що виноситься ухвала».
«Стаття 19. Мораторій на задоволення вимог кредиторів
1. Мораторій на задоволення вимог кредиторів – зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
2. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.
3. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;
забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;
не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;
зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;
не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов’язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
4. Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли через відмову боржника від виконання правочинів (договорів) у процедурі санації, у порядку, передбаченому цим Законом.
5. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов’язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.
Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється у випадку одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном, керуючим санацією згідно з планом санації, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Законом.
Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов’язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор).
Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.
6. Під час процедури розпорядження майном боржнику дозволяється задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п’ятою цієї статті не поширюється дія мораторію.
Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство.
7. Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.
8. Правові наслідки дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не застосовуються, якщо провадження у справі припинено на підставі пункту 11 частини першої статті 83 цього Закону.
9. Активи боржника, які перебувають у податковій заставі, можуть бути звільнені господарським судом з податкової застави, про що виноситься ухвала у судовому засіданні за участю органу державної податкової служби».
 
Враховано   Стаття 18. Забезпечення вимог кредиторів
 
199. 1. Господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.
 
   1. Господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи про банкрутство чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.
 
200. Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику укладати без згоди арбітражного керуючого (розпорядника майна) угоди, а також зобов’язати боржника передати цінні папери, інші цінності, майно на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника, про що виноситься ухвала.
 
   Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику укладати без згоди арбітражного керуючого (розпорядника майна) правочини (договори), а також зобов’язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.
 
201. 2. У процедурі розпорядження майном за клопотанням сторін, учасників провадження у справі про банкрутство або розпорядника майна, що містить підтверджені відомості про перешкоджання керівником боржника виконанню повноважень розпорядника майна, а також про вчинення керівником боржника дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів, господарський суд має право відсторонити керівника боржника від посади та покласти виконання його обов’язків на розпорядника майна. Про усунення керівника боржника від посади господарський суд виносить ухвалу, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.
 
   2. У процедурі розпорядження майном за клопотанням розпорядника майна, сторін або інших учасників справи про банкрутство, що містить підтверджені відомості про перешкоджання керівником боржника виконанню повноважень розпорядника майна, а також про вчинення керівником боржника дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів, господарський суд має право відсторонити керівника боржника від посади та покласти виконання його обов’язків на розпорядника майна. Про усунення керівника боржника від посади господарський суд виносить ухвалу.
 
202. 3. Заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють до закінчення процедури розпорядження майном боржника.
 
   3. Заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією, або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до припинення провадження у справі.
 
203. Господарський суд може скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до закінчення процедури розпорядження майном боржника, а також скасувати або змінити застосовані поза провадженням у справі про банкрутство заходи щодо забезпечення позову або забезпечення виконання рішення, які унеможливлюють задоволення вимог кредиторів або перешкоджають господарській діяльності боржника, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена в установленому порядку.
 
   Господарський суд має право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до настання зазначених обставин, про що виноситься ухвала.
 
204. 4. Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на майнові вимоги (крім вимог власників речей, визначених індивідуальними ознаками, про передання таких речей), зокрема на вимоги щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), які виникли до винесення судом ухвали про порушення справи про банкрутство. Строк виконання зазначених вимог вважається таким, що настав.
 
   Стаття 19. Мораторій на задоволення вимог кредиторів
1. Мораторій на задоволення вимог кредиторів – зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
 
205. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
 
   2. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.
 
206. забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та перебування майна на стадії реалізації з моменту оприлюднення інформації про продаж;
 
   3. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;
 
207. забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;
 
   забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;
 
208. не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань із задоволення вимог, на які поширюється мораторій.
 
   не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;
зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;
не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов’язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
 
209. 5. Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли у зв’язку з відмовою боржника від виконання зобов’язань у процедурі санації, у порядку, передбаченому цим Законом.
 
   4. Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли через відмову боржника від виконання правочинів (договорів) у процедурі санації, у порядку, передбаченому цим Законом.
 
210. 6. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати та нарахований на ці суми єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та життю громадян, на виплату авторської винагороди, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов’язують боржника вчинити певні дії чи утриматись від їх вчинення.
 
   5. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов’язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.
 
211. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Законом.
 
   Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється у випадку одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном, керуючим санацією згідно з планом санації, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Законом.
Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов’язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор).
Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.
 
212. 7. Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.
 
   6. Під час процедури розпорядження майном боржнику дозволяється задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п’ятою цієї статті не поширюється дія мораторію.
Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство.
7. Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.
8. Правові наслідки дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не застосовуються, якщо провадження у справі припинено на підставі пункту 11 частини першої статті 83 цього Закону.
9. Активи боржника, які перебувають у податковій заставі, можуть бути звільнені господарським судом з податкової застави, про що виноситься ухвала у судовому засіданні за участю органу державної податкової служби.
 
213. Стаття 16. Визнання угод боржника недійсними
 
-108- Ляпіна К.М.
в абзаці другому частини першої статті 16 слова «Цивільним кодексом України» замінити словом «законом»;
абзац третій частини першої викласти у такій редакції:
«визнати недійсною будь-яку угоду, якщо її здійснено протягом шести місяців до початку провадження у справі про банкрутство в інтересах заінтересованої особи з боку боржника або його службової чи посадової особи;»;
доповнити статтю після частини першої новою частиною такого змісту:
 
Враховано редакційно   Стаття 20. Визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника
 
    -109- Ляпіна К.М.
«2. Заінтересованими особами стосовно певної особи, її службових та посадових осіб є афілійовані одна щодо іншої особи: юридичні особи, за умови, що одна з них здійснює контроль над іншою чи обидві перебувають під контролем третьої особи; члени сім'ї фізичної особи - чоловік (дружина), а також батьки (усиновителі), опікуни (піклувальники), брати, сестри, діти та їхні чоловіки (дружини); фізична особа та члени її сім'ї і юридична особа, якщо ця фізична особа та/або члени її сім'ї здійснюють контроль над юридичною особою.».
У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою.
 
Відхилено    
    -110- Кармазін Ю.А.
У статті 16 у частині першій у абзаці другому після слів: «Цивільним кодексом України» доповнити словами: «або іншими законами».
 
Враховано редакційно    
    -111- Рибаков І.О.
Каплієнко В.В.
Камчатний В.Г.
У абзаці другому частини першій статті 16 після слів «Цивільним кодексом України» додати «або іншими законами».
 
Враховано редакційно    
214. 1. Суд за заявою боржника, арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) або кредиторів може:
 
-112- Воропаєв Ю.М.
Статтю 16 вважати статтею 20 та викласти у такій редакції:
«Стаття 20. Визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника
1. Правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом в межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав:
– боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов’язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;
– боржник виконав майнові зобов’язання раніше встановленого строку;
– боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов’язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов’язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;
– боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов’язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;
– боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог в день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна;
– боржник прийняв на себе заставні зобов’язання для забезпечення виконання грошових вимог.
2. У випадку визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов’язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у випадку неможливості повернути майно в натурі відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії.
3. Кредитор за недійсним правочином (договором) або спростованою майновою дією має право вибору: погашення свого боргу в першу чергу в процедурі банкрутства або виконання зобов’язання боржником в натурі після припинення провадження у справі про банкрутство.
4. За результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або конкурсного кредитора про визнання недійсним правочину (договору) або спростування майнових дій боржника господарський суд виносить ухвалу».
 
Враховано   1. Правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом в межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав:
 
215. визнати недійсною будь-яку угоду на підставах, передбачених Цивільним кодексом України;
 
   – боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов’язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;
– боржник виконав майнові зобов’язання раніше встановленого строку;
– боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов’язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов’язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;
 
216. визнати недійсною будь-яку угоду щодо відчуження майна боржника, здійсненого протягом шести місяців до початку провадження у справі про банкрутство, якщо її здійснено в інтересах заінтересованої особи з боку боржника;
 
   – боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов’язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;
– боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог в день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна;
– боржник прийняв на себе заставні зобов’язання для забезпечення виконання грошових вимог.
 
217. визнати недійсною будь-яку угоду боржника щодо відчуження майна чи прийняття останнім на себе зобов’язань протягом одного року до початку провадження у справі про банкрутство, якщо продаж майна здійснено з метою приховування цього майна або несплати боргів, якщо боржник у результаті угоди отримав менше, ніж дійсна ціна угоди (майна), а також у разі, якщо боржник став неплатоспроможним у результаті виконання такої угоди.
 
   2. У випадку визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов’язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у випадку неможливості повернути майно в натурі відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії.
 
218. 2. Розгляд заяв про визнання угод недійсними і повернення всього отриманого за такими угодами, а також застосування інших наслідків недійсності, в тому числі передбачених главою 83 Цивільного кодексу України, здійснюється судом у процедурі провадження у справі про банкрутство на всіх його стадіях.
 
-113- Воропаєв Ю.М.
Доповнити законопроект новою статтею такого змісту:
«Стаття 21. Правонаступництво
1. У разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство, господарський суд за заявою правонаступника або іншої особи, яка бере участь у справі, здійснює заміну такої сторони на будь-якій стадії провадження у справі її правонаступником.
2. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов’язкові для нього так само, як вони були обов’язкові для особи, яку правонаступник замінив.»
 
Враховано   3. Кредитор за недійсним правочином (договором) або спростованою майновою дією має право вибору: погашення свого боргу в першу чергу в процедурі банкрутства або виконання зобов’язання боржником в натурі після припинення провадження у справі про банкрутство.
4. За результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або конкурсного кредитора про визнання недійсним правочину (договору) або спростування майнових дій боржника господарський суд виносить ухвалу.
Стаття 21. Правонаступництво
1. У разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство, господарський суд за заявою правонаступника або іншої особи, яка бере участь у справі, здійснює заміну такої сторони на будь-якій стадії провадження у справі її правонаступником.
2. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов’язкові для нього так само, як вони були обов’язкові для особи, яку правонаступник замінив.
 
219. Стаття 17. Розпорядження майном боржника
 
-114- Палиця І.П.
У частині 2 статті 17 проекту виключити слова «за виключенням випадків, передбачених цим Законом».
 
Враховано редакційно   Стаття 22. Введення процедури розпорядження майном боржника
 
    -115- Ляпіна К.М.
Доповнити абзац четвертий частини восьмої статті 17 після слів «укладання інших значних угод» словами « (угоди або сукупності укладених протягом трьох місяців угод, підсумковим наслідком виконання яких є розпорядження майном боржника чи виникнення у боржника зобов’язань, якщо балансова або звичайна ціна (вартість) майна (розмір зобов’язань) за такими угодами перевищує один відсоток балансової вартості активів боржника на день укладення таких угод)»
 
Враховано редакційно    
220. 1. Процедура розпорядження майном боржника вводиться з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів і становить сто календарних днів.
 
-116- Воропаєв Ю.М.
Статтю 17 вважати статтею 22.
Назву статті викласти у такій редакції: "Введення процедури розпорядження майном боржника".
Частину першу статті 22 викласти у такій редакції:
«1. Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.
Розпорядник майна – фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду забезпечує здійснення процедури розпорядження майном.
Про призначення розпорядника майна виноситься ухвала»;
Частину другу статті 22 викласти у такій редакції:
«2. Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком на сто п’ятнадцять календарних днів і може бути продовжена господарським судом за вмотивованим клопотанням розпорядника майна, комітету кредиторів або боржника не більше ніж на два місяці»;
Абзац другий частини третьої статті 22 викласти у такій редакції:
«розглядати заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли в установленому цим Законом порядку»;
Абзац четвертий частини третьої статті 22 викласти у такій редакції:
«повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог»;
Абзац шостий частини третьої статті 22 викласти у такій редакції:
«аналізувати фінансово-господарську діяльність, інвестиційне становище боржника та його становище на ринках»;
Абзац сьомий частини третьої статті 22 викласти у такій редакції:
«виявляти (у разі наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства»;
В абзаці дев’ятому частини третьої статті 22 слова «Єдиної бази даних про» замінити словами «Єдиного реєстру підприємств»;
Абзац дванадцятий частини третьої статті 22 викласти у такій редакції:
«брати участь у розробці плану санації у випадках, передбачених цим Законом та за можливості проведення санації боржника розробити разом з боржником не пізніше двох місяців від дня порушення провадження у справі про банкрутство план санації боржника та подати його на розгляд комітету кредиторів;»
У частині четвертій статті 22 виключити перший абзац;
У частині сьомій статті 22 слово «знімає» замінити словом «скасовує»;
В першому абзаці частини восьмій статті 22 слова «укладають угоди» замінити словами «вчиняють правочини (укладають договори)»;
В четвертому абзаці частини восьмій статті 22 слово «угод» замінити словами «правочинів (договорів)»;
Доповнити статтю 22 новою частиною дев’ятою такого змісту
«9. Розпорядник майна має право на подання до господарського суду позову щодо визнання недійсними правочинів (договорів), укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Законом, а також позовів щодо визнання недійсними актів, прийнятих в процедурі розпорядження майном стосовно зміни організаційно-правової форми боржника».
У зв’язку із цим частини дев’яту – шістнадцяту вважати частинами десята – сімнадцята;
В другому абзаці частини дванадцятій статті 22 слова «провадження у справі про банкрутство» замінити словами «справи про банкрутство»;
У частині тринадцятій статті 22 слова «п’ятнадцять днів» замінити словами «трьох днів»;
Частини чотирнадцяту-сімнадцяту статті 22 виключити, а їх положення використати в статті 27.
 
Враховано   1. Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.
Розпорядник майна – фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду забезпечує здійснення процедури розпорядження майном.
Про призначення розпорядника майна виноситься ухвала.
 
221. 2. Розпорядник майна призначається господарським судом за виключенням випадків, передбачених цим Законом.
 
   2. Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком на сто п’ятнадцять календарних днів і може бути продовжена господарським судом за вмотивованим клопотанням розпорядника майна, комітету кредиторів або боржника не більше ніж на два місяці.
 
222. 3. Розпорядник майна зобов’язаний:
 
   3. Розпорядник майна зобов’язаний:
 
223. розглядати заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника у зв’язку з порушенням провадження у справі про банкрутство та які надійшли в установленому цим Законом порядку;
 
   розглядати заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли в установленому цим Законом порядку;
 
224. вести реєстр вимог кредиторів;
 
   вести реєстр вимог кредиторів;
 
225. повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визнання вимог боржником;
 
   повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
 
226. вживати заходів для захисту майна боржника;
 
   вживати заходів для захисту майна боржника;
 
227. аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках;
 
   аналізувати фінансово-господарську діяльність, інвестиційне становище боржника та його становище на ринках;
 
228. виявляти у разі наявності ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства;
 
   виявляти (у разі наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;
 
229. скликати збори кредиторів та організовувати їх проведення;
 
   скликати збори кредиторів та організовувати їх проведення;
 
230. надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення Єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено справу про банкрутство;
 
   надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення Єдиного реєстру підприємств щодо яких порушено справу про банкрутство;
 
231. надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника;
 
   надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника;
 
232. не пізніше двох місяців від дня порушення провадження у справі про банкрутство разом з боржником організувати та забезпечити проведення інвентаризації майна боржника та визначити його вартість;
 
   не пізніше двох місяців від дня порушення провадження у справі про банкрутство разом з боржником організувати та забезпечити проведення інвентаризації майна боржника та визначити його вартість;
 
233. за можливості проведення санації боржника розробити разом з боржником не пізніше двох місяців від дня порушення провадження у справі про банкрутство план санації боржника та подати його на розгляд комітету кредиторів;
 
   брати участь у розробці плану санації у випадках, передбачених цим Законом та за можливості проведення санації боржника розробити разом з боржником не пізніше двох місяців від дня порушення провадження у справі про банкрутство план санації боржника та подати його на розгляд комітету кредиторів;
 
234. виконувати інші повноваження, що передбачені цим Законом.
 
   виконувати інші повноваження, що передбачені цим Законом.
 
235. 4. При здійсненні своїх повноважень розпорядник майна зобов’язаний діяти добросовісно та розумно.
 
      
236. Розпорядник майна несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх повноважень відповідно до законодавства України.
 
   4. Розпорядник майна несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх повноважень відповідно до законодавства України.
 
237. Повноваження розпорядника майна припиняються з дня припинення провадження у справі про банкрутство, а також у разі затвердження господарським судом мирової угоди, призначення керуючого санацією або ліквідатора, якщо інше не передбачено цим Законом.
 
   Повноваження розпорядника майна припиняються з дня припинення провадження у справі про банкрутство, а також у разі затвердження господарським судом мирової угоди, призначення керуючого санацією або ліквідатора, якщо інше не передбачено цим Законом.
 
238. 5. Після призначення розпорядника майна і до припинення процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права без згоди розпорядника майна приймати рішення про:
 
   5. Після призначення розпорядника майна і до припинення процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права без згоди розпорядника майна приймати рішення про:
 
239. реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника;
 
   реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника;
 
240. створення юридичних осіб або про участь в інших юридичних особах;
 
   створення юридичних осіб або про участь в інших юридичних особах;
 
241. створення філій та представництв;
 
   створення філій та представництв;
 
242. виплату дивідендів;
 
   виплату дивідендів;
 
243. проведення боржником емісії цінних паперів;
 
   проведення боржником емісії цінних паперів;
 
244. вихід із складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника.
 
   вихід із складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника.
 
245. 6. Рішення про участь боржника в об’єднаннях, асоціаціях, спілках, холдингових компаніях, промислово-фінансових групах чи інших об’єднаннях юридичних осіб приймається органами управління боржника за згодою розпорядника майна.
 
   6. Рішення про участь боржника в об’єднаннях, асоціаціях, спілках, холдингових компаніях, промислово-фінансових групах чи інших об’єднаннях юридичних осіб приймається органами управління боржника за згодою розпорядника майна.
 
246. 7. Господарський суд за заявою розпорядника майна знімає арешти з майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження його майном у разі, якщо такі арешти чи обмеження перешкоджають господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності.
 
   7. Господарський суд за заявою розпорядника майна скасовує арешти з майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження його майном у разі, якщо такі арешти чи обмеження перешкоджають господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності.
 
247. 8. Керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладають угоди щодо:
 
   8. Керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна вчиняють правочини (укладають договори) щодо:
 
248. відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачі в оренду, заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства, розпорядження нерухомим майном боржника у будь-який інший спосіб;
 
   відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачі в оренду, заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства, розпорядження нерухомим майном боржника у будь-який інший спосіб;
 
249. одержання та видачі позик (кредитів), надання поруки, гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника;
 
   одержання та видачі позик (кредитів), надання поруки, гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника;
 
250. розпорядження у будь-який спосіб іншим майном боржника, балансова вартість якого становить понад один відсоток балансової вартості активів боржника, та укладання інших значних угод.
 
   розпорядження у будь-який спосіб іншим майном боржника, балансова вартість якого становить понад один відсоток балансової вартості активів боржника, та укладання інших значних правочинів (договорів).
9. Розпорядник майна має право на подання до господарського суду позову щодо визнання недійсними правочинів (договорів), укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Законом, а також позовів щодо визнання недійсними актів, прийнятих в процедурі розпорядження майном стосовно зміни організаційно-правової форми боржника.
 
251. 9. Розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених цим Законом.
 
   10. Розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених цим Законом.
 
252. 10. Призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.
 
   11. Призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.
 
253. 11. Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені у разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.
 
   12. Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені у разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.
 
254. У разі виявлення зазначених обставин, за клопотанням кредиторів або інших учасників провадження у справі про банкрутство, ухвалою господарського суду повноваження керівника та виконавчих органів управління боржника припиняються, а виконання відповідних обов’язків тимчасово покладається на розпорядника майна до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника та виконавчих органів управління боржника.
 
   У разі виявлення зазначених обставин, за клопотанням кредиторів або інших учасників справи про банкрутство, ухвалою господарського суду повноваження керівника та виконавчих органів управління боржника припиняються, а виконання відповідних обов’язків тимчасово покладається на розпорядника майна до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника та виконавчих органів управління боржника.
 
255. 12. З дня винесення господарським судом ухвали про припинення повноважень керівника боржника або органів управління боржника керівник, повноваження якого припинені ухвалою господарського суду, зобов’язаний протягом п’ятнадцяти днів передати розпоряднику майна, а розпорядник майна прийняти бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності.
 
   13. З дня винесення господарським судом ухвали про припинення повноважень керівника боржника або органів управління боржника керівник, повноваження якого припинені ухвалою господарського суду, зобов’язаний протягом трьох днів передати розпоряднику майна, а розпорядник майна прийняти бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності.
 
256. 13. До закінчення процедури розпорядження майном боржника комітет кредиторів зобов’язаний прийняти та подати до господарського суду клопотання з одним з таких рішень:
 
      
257. про схвалення плану санації та введення процедури санації боржника;
 
      
258. про визнання боржника банкрутом та про відкриття ліквідаційної процедури;
 
      
259. про укладення мирової угоди.
 
      
260. 14. Господарський суд на підставі рішення комітету кредиторів і відповідно до законодавства виносить ухвалу про введення процедури санації, постанову про визнання боржника банкрутом та про відкриття ліквідаційної процедури чи затверджує мирову угоду в провадженні у справі про банкрутство.
 
      
261. 15. У разі, коли комітетом кредиторів не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд протягом п’яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та про відкриття ліквідаційної процедури.
 
      
262. 16. З дня визнання господарським судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури санації чи затвердження мирової угоди процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припиняються.
 
      
263. Стаття 18. Виявлення кредиторів та осіб, які виявлять бажання взяти участь у відновленні платоспроможності боржника
 
-117- Воропаєв Ю.М.
Статтю 18 вважати статтею 23 і викласти у такій редакції:
«Стаття 23. Виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника
1. Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
2. Кредитор, за заявою якого порушене провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.
Забезпечені кредитори зобов’язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є не забезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов’язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначається в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.
Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.
3. Заява кредитора має містити:
– найменування господарського суду, до якого подається заява;
– ім’я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
– ім’я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
– розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені);
– виклад обставин, які підтверджують вимоги до боржника та їх обґрунтування;
– відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог;
– перелік документів, які додаються до заяви.
До заяви в обов’язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника.
Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником.
Господарський суд зобов’язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Закону та Господарського процесуального кодексу України, про що виноситься ухвала, в якій зазначається дата розгляду заяви.
4. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Відповідне правило не поширюється на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.
5. Розпорядник майна боржника не пізніше ніж на десятий день з дня, наступного після закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами.
6. Кредитор, вимоги якого визнані боржником чи господарським судом, має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів, визнаних боржником та розпорядником майна. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.
Заяви з вимогами конкурсних кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.
7. Заяви кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, щодо яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з цим Законом.
8. Вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
Розпорядник майна зобов’язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності, – згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
Розпорядник майна зобов’язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та /або даними обліку боржника.
Поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред’явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
9. У процедурі розпорядження майном боржник має право на підставі ухвали господарського суду задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів за умови їх задоволення одночасно та в повному обсязі відповідно до реєстру вимог кредиторів.
10. Фізичні особи та/або юридичні особи, які бажають взяти участь у санації боржника (надалі – інвестори), можуть подати розпоряднику майна заяву про участь у санації боржника та свої пропозиції щодо санації боржника (план санації тощо)».
11. У процедурі розпорядження майном боржник за участю розпорядника майна готує план санації боржника відповідно до вимог статті 29 цього Закону та подає його на розгляд зборів кредиторів.
 
Враховано   Стаття 23. Виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника
 
264. 1. Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
 
   1. Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
 
265. Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших видів заборгованості перед фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
 
   Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
 
266. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори одночасно надсилають розпоряднику майна боржника та боржнику.
 
   2. Кредитор, за заявою якого порушене провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.
Забезпечені кредитори зобов’язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є не забезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
 
267. У разі надходження до господарського суду від органів державної виконавчої служби виконавчих документів із грошовими вимогами до боржника подання заяв кредиторів, визначених виконавчими документами за відповідними вимогами, не вимагається.
 
   Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов’язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначається в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.
 
268. 2. Вимоги конкурсних кредиторів, які не заявлені до припинення провадження у справі про банкрутство у зв’язку із затвердженням звіту керуючого санацією, мирової угоди або ліквідацією боржника, вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою припиняє провадження у справі.
 
   Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.
 
269. 3. Розпорядник майна разом із боржником складає (на підставі первинних документів) реєстр осіб, які мають або можуть мати грошові вимоги до боржника, незалежно від того, чи визнає він або боржник такі вимоги та протягом п’яти днів з дня наступного після офіційного оприлюднення повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство надсилає таким особам, у тому числі й іноземним, письмові повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство поштовими відправленнями з описами вкладеної кореспонденції та зворотними повідомленнями про її вручення адресатам або надає вказані повідомлення зазначеним особам з відміткою про отримання, а іноземним особам надсилає у будь-який спосіб, що передбачає отримання підтвердження про вручення.
 
   3. Заява кредитора має містити:
– найменування господарського суду, до якого подається заява;
– ім’я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
– ім’я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
– розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені);
– виклад обставин, які підтверджують вимоги до боржника та їх обґрунтування;
– відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог;
– перелік документів, які додаються до заяви.
 
270. 4. Розпорядник майна боржника не пізніше ніж на десятий день з дня наступного після закінчення встановленого частиною першою цієї статті терміну з врахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником, у тому числі грошових вимог із виконавчих документів, що надійшли від органів державної виконавчої служби, повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення та результати їх отримання разом з копіями підтверджень про вручення та копіями опису вкладення або інших документів, що підтверджують факт надсилання повідомлення.
 
   До заяви в обов’язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника.
Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником.
Господарський суд зобов’язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Закону та Господарського процесуального кодексу України, про що виноситься ухвала, в якій зазначається дата розгляду заяви.
 
271. 5. Грошові вимоги конкурсних кредиторів, заявлені у встановленому порядку та визнані господарським судом, а також грошові вимоги за виконавчими документами, що надійшли від органів державної виконавчої служби, підлягають включенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
 
   4. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Відповідне правило не поширюється на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.
 
272. 6. Розпорядник майна зобов’язаний окремо внести до реєстру вимог кредиторів:
 
   5. Розпорядник майна боржника не пізніше ніж на десятий день з дня, наступного після закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами.
 
273. відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших видів заборгованості перед фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а у разі відсутності заяв таких кредиторів – згідно з даними бухгалтерського обліку боржника;
 
   6. Кредитор, вимоги якого визнані боржником чи господарським судом, має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів, визнаних боржником та розпорядником майна. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.
 
274. вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами, а у разі неподання такими кредиторами заяв відповідно до частини першої цієї статті – віднести ці вимоги до реєстру відповідно до черговості, встановлених цим Законом;
 
   Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
 
275. вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а у разі неподання такими кредиторами заяв відповідно до частини першої цієї статті – згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
 
   За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.
 
276. 7. Про затвердження реєстру вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу.
 
   7. Заяви кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, щодо яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з цим Законом.
 
277. 8. Фізичні особи та (або) юридичні особи, які мають намір узяти участь у санації боржника, можуть подати розпоряднику майна заяву про участь у санації боржника з доданням до такої заяви пропозицій щодо відновлення його платоспроможності (санації).
 
   8. Вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
 
278. 9. Боржник має право під час процедури розпорядження майном одночасно задовольнити вимоги всіх кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів.
 
   Розпорядник майна зобов’язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності, – згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
 
279. 10. Вимоги поточних кредиторів у провадженні у справі про банкрутство розглядаються боржником разом із розпорядником майна, повністю або частково визнаються або відхиляються з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що протягом десяти днів від дати надходження вимоги вони письмово повідомляють заявників і господарський суд.
 
   Розпорядник майна зобов’язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та /або даними обліку боржника.
 
280. 11. У разі повного або часткового відхилення розпорядником вимог поточного кредитора така вимога у відхиленій частині може бути заявлена до господарського суду і підлягає розгляду судом у межах провадження у справі про банкрутство.
 
   Поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред’явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
 
281. 12. Повне або часткове визнання вимоги поточного кредитора розпорядником майна або господарським судом є підставою для її включення до реєстру вимог кредиторів відповідно до черговості її задоволення згідно з цим Законом, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
 
   9. У процедурі розпорядження майном боржник має право на підставі ухвали господарського суду задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів за умови їх задоволення одночасно та в повному обсязі відповідно до реєстру вимог кредиторів.
 
282. 13. Погашені у повному обсязі або частково вимоги кредиторів (конкурсних та поточних) підлягають виключенню, а вимоги поточних кредиторів у провадженні у справі про банкрутство – включенню розпорядником майна (керуючим санацією, ліквідатором) до реєстру вимог кредиторів.
 
-118- Ляпіна К.М.
У частині десятій статті 18 слова «поточних кредиторів» замінити словами «кредиторів за зобов'язаннями боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство (поточних кредиторів)».
 
Враховано редакційно   10. Фізичні особи та/або юридичні особи, які бажають взяти участь у санації боржника (надалі – інвестори), можуть подати розпоряднику майна заяву про участь у санації боржника та свої пропозиції щодо санації боржника (план санації тощо).
11. У процедурі розпорядження майном боржник за участю розпорядника майна готує план санації боржника відповідно до вимог статті 29 цього Закону та подає його на розгляд зборів кредиторів.
Стаття 24. Перевірка заяви конкурсного кредитора вимогам цього Закону
1. Господарський суд не пізніше п’яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Закону.
У разі, якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог частини третьої статті 23 цього Закону, господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов’язаний їх усунути.
2. Якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому випадку суд виносить ухвалу про повернення заяви.
3. Повернення заяви з підстав, передбачених цією статтею, не перешкоджає повторному зверненню до суду у цій же справі, якщо порушення усунуто в межах строку, встановленого частиною першою статті 23 цього Закону.
 
    -119- Кармазін Ю.А.
У статті 18 у абзаці другому частини першої після слів: «мають право» доповнити словами: «протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство « і далі – за текстом.
 
Враховано редакційно    
    -120- Національний банк України
Пропонуємо ст. 18 законопроекту доповнити новою частиною 6 такого змісту:
« 6. У разі визнання кредитора забезпеченим він має право отримати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів, визнаних боржником та / або розпорядником майна. Такий кредитор має право подати боржнику та господарському суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.
Заяви з вимогами забезпечених кредиторів, щодо яких є заперечення боржника, чи інших кредиторів розглядаються господарським судом до винесення ухвали про затвердження реєстру вимог.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку».
 
Враховано редакційно    
    -121- Воропаєв Ю.М.
Доповнити законопроект новою статтею такого змісту:
«Стаття 24. Перевірка заяви конкурсного кредитора вимогам цього Закону
1. Господарський суд не пізніше п’яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Закону.
У разі, якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог частини третьої статті 23 цього Закону, господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов’язаний їх усунути.
2. Якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому випадку суд виносить ухвалу про повернення заяви.
3. Повернення заяви з підстав, передбачених цією статтею, не перешкоджає повторному зверненню до суду у цій же справі, якщо порушення усунуто в межах строку, встановленого частиною першою статті 23 цього Закону».
 
Враховано    
283. Стаття 19. Попереднє засідання господарського суду
 
-122- Рибаков І.О.
Каплієнко В.В.
Камчатний В.Г.
У частині третій статті 19 слова «у мережі Інтернет на офіційній сторінці» замінити на «веб-сайті»
 
Враховано редакційно   Стаття 25. Попереднє засідання господарського суду
 
284. 1. У попередньому засіданні господарський суд розглядає вимоги кредиторів, у тому числі грошові вимоги із виконавчих документів, що надійшли від органів державної виконавчої служби, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
 
-123- Воропаєв Ю.М.
Статтю 19 вважати статтею 25 та викласти у такій редакції:
«1. Попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше двох місяців та десяти днів, а у разі великої кількості кредиторів – не пізніше трьох місяців після проведення підготовчого засідання суду. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до цього Закону. Обов’язок щодо такого повідомлення суд може покласти на розпорядника майна або боржника.
2. У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів і вирішує питання про його затвердження.
За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються:
розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів;
розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів;
дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів;
дату підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 22 цього Закону.
У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов’язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.
Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов’язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди.
Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі при спрощеному порядку розгляду справи про банкрутство.
Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).
Внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва».
 
Враховано   1. Попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше двох місяців та десяти днів, а у разі великої кількості кредиторів – не пізніше трьох місяців після проведення підготовчого засідання суду. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до цього Закону. Обов’язок щодо такого повідомлення суд може покласти на розпорядника майна або боржника.
 
285. 2. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до цього Закону.
 
   2. У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів і вирішує питання про його затвердження.
 
286. За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд не пізніше двох місяців з дня проведення підготовчого засідання виносить ухвалу, в якій зазначаються розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Вимоги іноземних кредиторів в іноземній валюті в реєстрі обраховуються в гривні за офіційним курсом Національного банку України на день їх визнання судом у справі про банкрутство.
 
   За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються:
розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів;
розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів;
дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів;
дату підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 22 цього Закону.
 
287. 3. Суд не пізніше наступного дня після закінчення попереднього засідання оприлюднює ухвалу в мережі Інтернет на офіційній сторінці Вищого господарського суду України. Копію ухвали господарський суд надсилає сторонам та іншим учасникам провадження у справі про банкрутство, а також державному органу з питань банкрутства.
 
   У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов’язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.
Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов’язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди.
Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі при спрощеному порядку розгляду справи про банкрутство.
Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).
Внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва.
 
288. Стаття 20. Проведення зборів кредиторів і утворення комітету кредиторів
 
-124- Кармазін Ю.А.
У статті 20 у абзаці другому частини четвертої слова: «державне мито та оплата за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у справі про банкрутство» замінити на слова: «судовий збір».
 
Враховано   Стаття 26. Збори кредиторів
та комітет кредиторів
 
    -125- Рибаков І.О.
Каплієнко В.В.
Камчатний В.Г.
У частину першу статті 20 додати абзац «представник відповідного органу місцевого самоврядування (у разі необхідності»;
 
Відхилено    
289. 1. Протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників та уповноважену особу акціонерів або учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю чи підприємства про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.
 
-126- Воропаєв Ю.М.
Статтю 20 вважати статтею 26.
Назву статті 26 викласти у такій редакції:
«Стаття 26. Збори кредиторів та комітет кредиторів».
Частину першу статті 26 викласти у такій редакції:
«1. Протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.
Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом та внесені до реєстру вимог кредиторів.
У зборах кредиторів боржника можуть брати участь із правом дорадчого голосу:
кредитори, вимоги яких увійшли до реєстру вимог кредиторів окремо;
представник працівників боржника;
уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника;
представник органу, уповноваженого управляти державним майном:
арбітражний керуючий».
Частину другу статті 26 викласти у такій редакції:
«2. Перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на них присутні кредитори, що мають не менше дві треті голосів. Наступні збори вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше половини голосів.
Кількість голосів кредиторів на зборах визначається відповідно до частини четвертої цієї статті».
В абзаці першому частини третьої статті 26 слово «включених» замінити словом «внесених»;
 
Враховано   1. Протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.
 
290. Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, заяви з вимогами яких подані до закінчення строку, встановленого цим Законом. Учасниками зборів кредиторів боржника з правом дорадчого голосу є конкурсні кредитори, заяви з вимогами яких подані після закінчення строку, встановленого цим Законом.
 
   Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом та внесені до реєстру вимог кредиторів.
 
291. У разі повного або часткового погашення вимог конкурсних кредиторів й унесення та затвердження у встановленому цим Законом порядку змін до реєстру вимог кредиторів учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є кредитори згідно з останнім чинним реєстром вимог кредиторів боржника.
 
      
292. У зборах кредиторів боржника можуть брати участь з правом дорадчого голосу:
 
   У зборах кредиторів боржника можуть брати участь із правом дорадчого голосу:
 
293. кредитори, вимоги яких ввійшли до реєстру вимог кредиторів та забезпечені заставою;
 
   кредитори, вимоги яких увійшли до реєстру вимог кредиторів окремо;
 
294. кредитори, вимоги яких до боржника ще не виникли;
 
   представник працівників боржника;
 
295. представник працівників боржника; уповноважена особа акціонерів або учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю або підприємства;
 
   уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника;
 
296. представник суб’єкта управління об’єктами державної власності;
 
   представник органу, уповноваженого управляти державним майном:
 
297. арбітражний керуючий;
 
   арбітражний керуючий.
 
298. представник державного органу з питань банкрутства.
 
      
299. 2. Збори кредиторів вважаються повноважними незалежно від кількості голосів кредиторів, які беруть участь у зборах, якщо всіх кредиторів було письмово повідомлено про час і місце їх проведення. Кількість голосів кредиторів на зборах визначається відповідно до частини четвертої цієї статті.
 
   2. Перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на них присутні кредитори, що мають не менше дві треті голосів. Наступні збори вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше половини голосів.
Кількість голосів кредиторів на зборах визначається відповідно до частини четвертої цієї статті.
 
300. 3. Збори кредиторів у провадженні у справі про банкрутство скликаються арбітражним керуючим за його ініціативою, за ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимог яких становить не менше ніж третина всіх вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів.
 
   3. Збори кредиторів у провадженні у справі про банкрутство скликаються арбітражним керуючим за його ініціативою, за ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимог яких становить не менше ніж третина всіх вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів.
 
301. Збори кредиторів на вимогу комітету кредиторів або окремих кредиторів скликаються арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) та проводяться протягом двох тижнів з дня надходження письмової вимоги про їх скликання.
 
   Збори кредиторів на вимогу комітету кредиторів або окремих кредиторів скликаються арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) та проводяться протягом двох тижнів з дня надходження письмової вимоги про їх скликання.
 
302. Збори кредиторів проводяться за місцезнаходженням боржника.
 
   Збори кредиторів проводяться за місцезнаходженням боржника.
 
303. 4. Кредитори мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів та кратну тисячі гривень.
 
-127- Воропаєв Ю.М.
У частині четвертій статті 26:
в абзаці першому перед словом «кредитори» доповнити словом «конкурсні», а перед словом «тисячі» доповнити словом «одній»;
в абзаці другому слова «державне мито та оплата за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу» замінити словами «судовий збір»;
 
Враховано   4. Конкурсні кредитори мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів та кратну одній тисячі гривень.
 
304. Під час визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу не враховуються суми неустойки (штрафу, пені), інші фінансові санкції, моральна шкода, державне мито та оплата за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у справі про банкрутство, заявлені або сплачені кредиторами в провадженні у справі про банкрутство.
 
   Під час визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу не враховуються суми неустойки (штрафу, пені), інші фінансові санкції, моральна шкода, судовий збір у справі про банкрутство, заявлені або сплачені кредиторами в провадженні у справі про банкрутство.
 
305. 5. До компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про:
 
   5. До компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про:
 
306. визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів;
 
   визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів;
 
307. дострокове припинення повноважень комітету кредиторів або окремих його членів;
 
-128- Воропаєв Ю.М.
У частині п’ятій статті 26 після абзацу четвертого добавити новий абзац такого змісту:
«схвалення плану санації боржника в процедурі розпорядження майном»;
 
Враховано   дострокове припинення повноважень комітету кредиторів або окремих його членів;
схвалення плану санації боржника в процедурі розпорядження майном;
 
308. інші питання, передбачені цим Законом.
 
   інші питання, передбачені цим Законом.
 
309. 6. На час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше ніж сім осіб.
 
   6. На час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше ніж сім осіб.
 
310. Вибори комітету кредиторів проводяться відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на зборах кредиторів, визначених відповідно до частини четвертої цієї статті.
 
-129- Воропаєв Ю.М.
У частині шостій статті 26 після абзацу другого добавити новий абзац такого змісту:
«Кредитор, що має двадцять п’ять і більше відсотків голосів, автоматично включається до складу комітету кредиторів».
Абзац третій вважати абзацом четвертим а слова «при проведенні» замінити словами «під час проведення»;
 
Враховано   Вибори комітету кредиторів проводяться відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на зборах кредиторів, визначених відповідно до частини четвертої цієї статті.
Кредитор, що має двадцять п’ять і більше відсотків голосів, автоматично включається до складу комітету кредиторів.
 
311. При проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону.
 
   Під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону.
 
312. 7. Протокольне рішення зборів кредиторів про утворення та склад комітету кредиторів надсилається до господарського суду.
 
-130- Воропаєв Ю.М.
В частині сьомій статті 26 слово «надсилається» замінити словом «подається»;
 
Враховано   7. Протокольне рішення зборів кредиторів про утворення та склад комітету кредиторів подається до господарського суду.
 
313. 8. До компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про:
 
-131- Палиця І.П.
У абзаці шостому частини 8 статті 20 виключити слова «або до державного органу з питань банкрутства».
 
Враховано   8. До компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про:
 
314. обрання голови комітету;
 
   обрання голови комітету;
 
315. скликання зборів кредиторів;
 
   скликання зборів кредиторів;
 
316. звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
 
-132- Воропаєв Ю.М.
В абзаці четвертому частини восьмої статті 26 після слів «ліквідаційної процедури» доповнити словами «у випадках, передбачених цим Законом»
 
Враховано   звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, у випадках, передбачених цим Законом;
 
317. надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних правочинів боржника чи правочинів боржника, щодо яких є заінтересованість;
 
-133- Ляпіна К.М.
Абзац п’ятий частини восьмої статті 20 доповнити словами «з боку боржника, кредитора, їх службових або посадових осіб чи арбітражного керуючого».
 
Враховано редакційно   звернення до господарського суду з вимогою про визнання правочинів (договорів) боржника недійсними на будь-якій стадії процедури банкрутства;
 
    -134- Воропаєв Ю.М.
Абзац п’ятий частини восьмої статті 26 викласти у такій редакції:
«звернення до господарського суду з вимогою про визнання правочинів (договорів) боржника недійсними на будь-якій стадії процедури банкрутства»;
Абзац шостий частини восьмої статті 26 викласти у такій редакції:
«звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора), припинення повноважень арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення іншого арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора)»;
Абзаці восьмий частини восьмої статті 26 викласти в такій редакції:
«схвалення плану санації боржника, змін та доповнень до нього у випадках, передбачених цим Законом;»
Частину восьму статті 26 доповнити новим абзацом десятим такого змісту:
«внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника».
У зв’язку із цим абзац десятий вважати абзацом одинадцятим.
Абзац одинадцятий викласти у наступній редакції:
«У роботі комітету має право брати участь з правом дорадчого голосу арбітражний керуючий, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, забезпечений кредитор та у разі необхідності представник органу, уповноваженого управляти державний майном, і представник органу місцевого самоврядування».
 
Враховано    
318. або до державного органу з питань банкрутства з клопотанням про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення іншого арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);
 
   звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора), припинення повноважень арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення іншого арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора);
 
319. підготовку та укладення мирової угоди;
 
   підготовку та укладення мирової угоди;
 
320. схвалення плану санації боржника, змін та доповнень до нього;
 
   схвалення плану санації боржника, змін та доповнень до нього у випадках, передбачених цим Законом;
 
321. визначення складу майна у разі продажу частини майна у процедурі санації боржника або ліквідації банкрута;
 
   визначення складу майна у разі продажу частини майна у процедурі санації боржника або ліквідації банкрута;
 
322. інші питання, передбачені цим Законом.
 
   внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника;
інші питання, передбачені цим Законом.
 
323. У роботі комітету має право брати участь з правом дорадчого голосу арбітражний керуючий, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників господарських товариств, засновників (учасників) підприємства та у разі необхідності представник державного органу з питань банкрутства, органу місцевого самоврядування.
 
   У роботі комітету має право брати участь з правом дорадчого голосу арбітражний керуючий, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, забезпечений кредитор та у разі необхідності представник органу, уповноваженого управляти державний майном, і представник органу місцевого самоврядування.
 
324. 9. Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті.
 
   9. Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті.
 
325. 10. У випадку, якщо кредитором у справі про банкрутство є одна особа, визначені цим Законом повноваження зборів кредиторів та комітету кредиторів боржника виконуються такою особою.
 
-135- Воропаєв Ю.М.
Частини десяту та одинадцяту статті 26 виключити.
У зв’язку із цим частину дванадцяту вважати частиною десятою.
 
Враховано      
326. 11. У разі внесення змін до реєстру вимог кредиторів та їх затвердження господарським судом у порядку та на підставах, передбачених цим Законом, розпорядник майна боржника (керуючий санацією, ліквідатор) зобов’язаний скликати й організувати проведення зборів кредиторів та внести на їх вирішення питання про переобрання комітету кредиторів, голови комітету кредиторів боржника.
 
      
327. 12. Проведення зборів кредиторів у зв’язку із зміною реєстру вимог кредиторів або обрання (переобрання) комітету кредиторів у зміненому чи новому складі не можуть бути самостійною підставою для зміни або перегляду попередньо прийнятих зборами або комітетом кредиторів рішень.
 
-136- Воропаєв Ю.М.
Доповнити статтю 26 частиною одинадцятою такого змісту:
«11. Засідання комітету кредиторів з питання введення наступної судової процедури, крім першого, повинно відбутися не пізніше п’яти днів до судового засідання».
 
Враховано   10. Проведення зборів кредиторів у зв’язку із зміною реєстру вимог кредиторів або обрання (переобрання) комітету кредиторів у зміненому чи новому складі не можуть бути самостійною підставою для зміни або перегляду попередньо прийнятих зборами або комітетом кредиторів рішень.
11. Засідання комітету кредиторів з питання введення наступної судової процедури, крім першого, повинно відбутися не пізніше п’яти днів до судового засідання.
Стаття 27. Закінчення процедури розпорядження майном
1. У підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації, мирової угоди) або припиняється провадження у справі.
2. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів зобов’язані прийняти одне з таких рішень:
схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;
відхилити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і зобов’язання керуючого санацією підготовити план санації;
подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і зобов’язання керуючого санацією підготовити план санації, у випадку його неподання боржником;
подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури;
подати до господарського суду клопотання про укладення мирової угоди.
У разі наявності обставин, що не надають комітету кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, комітет кредиторів може прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном.
3. У підсумковому засіданні господарський суд за пропозицією розпорядника майна боржника та на підставі рішення зборів кредиторів приймає одне з таких судових рішень:
ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації, у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому статтею 30 цього Закону;
ухвалу про введення процедури санації та зобов’язання керуючого санацією підготовити план санації, у разі відхилення плану санації боржника зборами кредиторів або неподання його боржником;
постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство;
ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду в межах граничного строку, визначеного цим Законом.
4. У разі, якщо комітетом кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд протягом п’яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника за наявності ознак банкрутства приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, якщо інше не передбачено цією статтею.
5. У разі, якщо комітетом кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень або прийняте рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, господарський суд має право винести ухвалу про введення процедури санації у випадках:
якщо є достатні підстави вважати, що рішення комітету кредиторів про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури прийняте на шкоду більшості кредиторів – членів комітету кредиторів та встановлена реальна можливість відновити платоспроможність боржника;
якщо після проведення засідання комітету кредиторів виявились обставини, які дають достатні підстави вважати, що платоспроможність боржника може бути відновлена;
в інших випадках, передбачених цим Законом.
6. З дня визнання господарським судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури санації, або затвердження мирової угоди процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припиняються.
Стаття 28. Введення процедури санації боржника
1. Господарський суд за клопотанням комітету кредиторів виносить ухвалу про введення процедури санації строком на шість місяців.
За вмотивованим клопотанням керівника санації чи комітету кредиторів цей строк може бути продовжено господарським судом, але не більше ніж на дванадцять місяців.
Під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника
2. Керуючий санацією боржника призначається господарським судом в порядку, встановленому цим Законом, з числа арбітражних керуючих, якщо інше не передбачене цим Законом.
Керуючий санацією – це фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення процедури санації боржника.
3. Ухвала господарського суду про введення процедури санації та призначення керуючого санацією набирає чинності з дня її винесення.
4. З моменту винесення ухвали про введення процедури санації:
керівник боржника звільняється з посади у порядку, визначеному діючим законодавством;
управління боржником переходить до керуючого санацією;
зупиняються повноваження органів управління боржника – юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією за винятком повноважень, передбачених планом санації.
Органи управління боржника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про введення процедури санації та призначення керуючого санацією зобов’язані здійснити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, його печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей.
Арешт на майно боржника та інші обмеження його дій щодо розпорядження майном можуть бути накладені виключно у межах процедури санації та у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.
Господарський суд за заявою керуючого санацією знімає арешт з майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження його майном у разі, якщо такі арешти чи обмеження перешкоджають виконанню плану санації, господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності.
Офіційне оприлюднення повідомлення про введення процедури санації здійснюється на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.
Таке повідомлення містить характеристики і тип виробництва боржника, суми кредиторської заборгованості, строк подачі заявок інвесторами, який не може перевищувати двох місяців, тощо.
5. Керуючий санацією має право:
звертатися до господарського суду в передбачених цим Законом та Господарським процесуальним кодексом України випадках;
розпоряджатися майном боржника відповідно до плану санації та з урахуванням обмежень, передбачених законодавством;
укладати від імені боржника мирову угоду, цивільно-правові, трудові та інші правочини (договори);
подавати заяви про визнання правочинів (договорів), укладених боржником, недійсними.
6. Керуючий санацією зобов’язаний:
прийняти до господарського відання майно боржника та організувати проведення його інвентаризації;
відкрити спеціальний рахунок для проведення санації та розрахунків з кредиторами;
розробити та подати до суду, у випадках, передбачених цим Законом, план санації, погоджений з комітетом кредиторів;
забезпечити ведення боржником бухгалтерського і статистичного звіту та фінансової звітності;
здійснювати заходи щодо стягнення на користь боржника дебіторської заборгованості, а також стягнення заборгованості з осіб, які несуть з боржником відповідно до закону або договору субсидіарну чи солідарну відповідальність;
розглядати вимоги кредиторів щодо зобов’язань боржника, які виникли після порушення справи про банкрутство в процедурі розпорядження майном боржника та санації;
заявляти в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог кредиторів за зобов’язаннями, які виникли після порушення справи про банкрутство;
повідомляти у десятиденний строк з дня винесення господарським судом відповідної ухвали орган, уповноважений управляти державним майном, про своє призначення, затвердження мирової угоди, закінчення виконання плану санації, звільнення від обов’язків;
забезпечувати визначення початкової вартості майна шляхом проведення незалежної оцінки в разі відчуження майна у процедурі санації в порядку, установленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність;
повідомляти орган, уповноважений управляти державним майном, про реалізацію плану санації щодо боржника – державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого частка державної власності становить п’ятдесят і більше відсотків;
надавати господарському суду на його вимогу інформацію про здійснення плану санації;
на період санації виступати представником сторони (власника) у колективному договорі;
здійснювати інші, передбачені законодавством, повноваження.
7. Затвердження звіту керуючого санацією або дострокове припинення процедури санації тягне за собою припинення повноважень арбітражного керуючого як керуючого санацією, про що зазначається у відповідній ухвалі суду, якщо інше не встановлено цим Законом.
У разі дострокового припинення процедури санації через укладення мирової угоди або погашення вимог кредиторів керуючий санацією протягом п’яти днів з дня прийняття господарським судом відповідного рішення повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції яких належить призначення керівника (органів управління) боржника, та у разі необхідності забезпечує проведення зборів чи засідання відповідного органу й продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до їх призначення в установленому порядку.
8. Керуючий санацією може бути звільнений господарським судом від виконання повноважень керуючого санацією, про що виноситься ухвала, у таких випадках:
за заявою керуючого санацією;
на підставі рішення комітету кредиторів або ініціативою господарського суду у разі невиконання чи неналежного виконання керуючим санацією своїх повноважень;
анулювання отриманого ним свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого;
в інших випадках, передбачених цим Законом.
9. Власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника не може обмежувати повноваження керуючого санацією щодо розпорядження майном боржника.
Значні правочини (договори) та правочини (договори), щодо яких є заінтересованість, укладаються керуючим санацією за згодою комітету кредиторів, якщо інше не передбачено цим Законом або планом санації боржника.
10. Керуючий санацією у тримісячний строк з дня прийняття рішення про санацію має право відмовитися від правочинів (договорів) боржника, вчинених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, якщо:
виконання правочину (договору) завдає збитків боржнику;
правочин (договір) є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом, більшим за строки санації боржника;
виконання правочину (договору) створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.
Сторона правочину (договору), щодо якого прийняте рішення керуючим санацією про відмову від його виконання, має право в тридцятиденний строк з дня прийняття рішення керуючим санацією вимагати в установленому порядку відшкодування збитків, які виникли через відмову від виконання договору, в процедурі провадження у справі про банкрутство.
11. У разі порушення сторонами умов правочинів (договорів), вчинених згідно з планом санації, під час проведення процедури санації захист порушеного права, що виникло через проведення процедури санації, здійснюється в процедурі провадження у справі про банкрутство.
12. Процедура санації боржника припиняється достроково у разі невиконання умов плану санації та/або у разі невиконання поточних зобов’язань боржника, у зв’язку з чим господарський суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
13. У разі визнання господарським судом боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури керуючий санацією продовжує виконувати свої обов’язки до моменту передачі справ ліквідатору або призначення його ліквідатором у встановленому цим Законом порядку.
14. Керуючий санацією щоквартально звітує перед комітетом кредиторів та судом про виконання плану санації.
15. Дії (бездіяльність) керуючого санацією можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушені такими діями (бездіяльністю).
 
    -137- Воропаєв Ю.М.
Доповнити законопроект новою статтею такого змісту:
«Стаття 27. Закінчення процедури розпорядження майном
1. У підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації, мирової угоди) або припиняється провадження у справі.
2. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів зобов’язані прийняти одне з таких рішень:
схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;
відхилити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і зобов’язання керуючого санацією підготовити план санації;
подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і зобов’язання керуючого санацією підготовити план санації, у випадку його неподання боржником;
подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури;
подати до господарського суду клопотання про укладення мирової угоди.
У разі наявності обставин, що не надають комітету кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, комітет кредиторів може прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном.
3. У підсумковому засіданні господарський суд за пропозицією розпорядника майна боржника та на підставі рішення зборів кредиторів приймає одне з таких судових рішень:
ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації, у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому статтею 30 цього Закону;
ухвалу про введення процедури санації та зобов’язання керуючого санацією підготовити план санації, у разі відхилення плану санації боржника зборами кредиторів або неподання його боржником;
постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство;
ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду в межах граничного строку, визначеного цим Законом.
4. У разі, якщо комітетом кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд протягом п’яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника за наявності ознак банкрутства приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, якщо інше не передбачено цією статтею.
5. У разі, якщо комітетом кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень або прийняте рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, господарський суд має право винести ухвалу про введення процедури санації у випадках:
якщо є достатні підстави вважати, що рішення комітету кредиторів про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури прийняте на шкоду більшості кредиторів – членів комітету кредиторів та встановлена реальна можливість відновити платоспроможність боржника;
якщо після проведення засідання комітету кредиторів виявились обставини, які дають достатні підстави вважати, що платоспроможність боржника може бути відновлена;
в інших випадках, передбачених цим Законом.
6. З дня визнання господарським судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури санації, або затвердження мирової угоди процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припиняються».
 
Враховано    
    -138- Воропаєв Ю.М.
У законопроекті порушена послідовність проведення процедур санації. Тому статті законопроекту, що врегульовують ці відносини, мають розташовуватись у такій послідовності: стаття 23, стаття 21, стаття 22.
Статтю 23 вважати статтею 28 та внести до неї такі зміни і доповнення:
Назву статті викласти у такій редакції:
«Стаття 28. Введення процедури санації боржника».
Частину першу статті 28 викласти у такій редакції:
«1. Господарський суд за клопотанням комітету кредиторів виносить ухвалу про введення процедури санації строком на шість місяців.
За вмотивованим клопотанням керівника санації чи комітету кредиторів цей строк може бути продовжено господарським судом, але не більше ніж на дванадцять місяців.
Під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника»;
У частині другій статті 28 після слів «господарським судом» доповнити словами «в порядку, встановленому цим Законом» та доповнити абзацом другим такого змісту:
«Керуючий санацією – це фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення процедури санації боржника»;
Частину третю статті 28 викласти у такій редакції:
«3. Ухвала господарського суду про введення процедури санації та призначення керуючого санацією набирає чинності з дня її винесення»;
У частині четвертій статті 28:
в абзаці першому словосполучення «з дня» замінити словосполученням «з моменту»;
в абзаці другому словосполучення «відсторонюється від» замінити словосполученням «звільняється з»;
абзац четвертий викласти у такій редакції:
«зупиняються повноваження органів управління боржника – юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією за винятком повноважень, передбачених планом санації»;
в абзаці сьомому після слова «перешкоджають» доповнити словами «виконанню плану санації»;
доповнити частину четверту абзацом восьмим та дев’ятим такого змісту:
«Офіційне оприлюднення повідомлення про введення процедури санації здійснюється на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.
Таке повідомлення містить характеристики і тип виробництва боржника, суми кредиторської заборгованості, строк подачі заявок інвесторами, який не може перевищувати двох місяців, тощо».
 
Враховано    
    -139- Воропаєв Ю.М.
У частині шостій статті 28:
Доповнити новою частиною четвертою такого змісту:
«розробити та подати до суду, у випадках, передбачених цим Законом, план санації, погоджений з комітетом кредиторів»;
У зв’язку із цим абзаци четвертий – десятий вважати відповідно абзацами п’ятим – одинадцятим;
В абзаці дев’ятому слова «державний орган з питань банкрутства» замінити на «орган, уповноважений управляти державним майном»,
Абзац десятий виключити;
Доповнити частину новими абзацами такого змісту:
«забезпечувати визначення початкової вартості майна шляхом проведення незалежної оцінки в разі відчуження майна у процедурі санації в порядку, установленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність;
повідомляти орган, уповноважений управляти державним майном, з питань банкрутства про реалізацію плану санації щодо боржника – державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого частка державної власності становить двадцять п’ять і більше відсотків;
надавати господарському суду на його вимогу інформацію про здійснення плану санації;
на період санації виступати представником сторони (власника) у колективному договорі»;
 
Враховано    
    -140- Воропаєв Ю.М.
В абзаці другому частини сьомої статті 28 словосполучення «у зв’язку» замінити словом «через»;
 
Враховано    
    -141- Воропаєв Ю.М.
Частину восьму статті 28 викласти у такій редакції:
«8. Керуючий санацією може бути звільнений господарським судом від виконання повноважень керуючого санацією, про що виноситься ухвала, у таких випадках:
за заявою керуючого санацією;
на підставі рішення комітету кредиторів або ініціативою господарського суду у разі невиконання чи неналежного виконання керуючим санацією своїх повноважень;
анулювання отриманого ним свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого;
в інших випадках, передбачених цим Законом";
 
Враховано    
    -142- Воропаєв Ю.М.
В абзаці першому частини дев’ятої статті 28 словосполучення " (орган управління майном)" замінити словосполученням " (орган, уповноважений управляти майном) боржника»;
 
Враховано    
    -143- Воропаєв Ю.М.
У частині десятій статті 28:
перед словом «договір» у всіх відмінках доповнити словом «правочин» у відповідних відмінках;
в абзаці першому слово «укладених» замінити словом «вчинених»;
 
Враховано    
    -144- Воропаєв Ю.М.
В першому абзаці частини одинадцятій статті 28 слово «укладених» замінити словом «вчинених»;
 
Враховано    
    -145- Воропаєв Ю.М.
В частині чотирнадцятій статті 28 після слів «комітетом кредиторів» доповнити словами «та судом».
Частину п’ятнадцяту статті 28 викласти в такй редакції:
«15. Дії (бездіяльність) керуючого санацією можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушені такими діями (бездіяльністю)».
 
Враховано    
328. Стаття 21. План санації боржника
 
-146- Ляпіна К.М.
В абзаці другому частини другої статті 21 слово «реструктуризація» замінити словом «реорганізація»
 
Відхилено   Стаття 29. План санації боржника
 
    -147- Воропаєв Ю.М.
Статтю 21 вважати статтею 29 та викласти у такій редакції:
1. Протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією у випадках, передбачених цим Законом, зобов’язаний подати суду розроблений та схвалений комітетом кредиторів план санації боржника.
Керуючий санацією зобов’язаний попередньо погоджувати план санації державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків, з органом уповноваженим управляти державним майном. Цей орган у десятиденний строк з дня одержання проекту плану санації зобов’язаний його розглянути та надати свій висновок про погодження або відмову у погодженні плану санації.
Дії (бездіяльність) уповноважених державних органів щодо погодження плану санації можуть бути оскаржені керуючим санацією до господарського суду у межах провадження справи про банкрутство.
У разі наявності інвесторів план санації розробляється за участю інвесторів та підписується інвесторами. Інвестор – це особа, яка приймає рішення щодо внесення власних, позичених та залучених майнових і інтелектуальних цінностей в об’єкти інвестування та несе відповідальність за невиконання своїх зобов’язань.
Інвестор має право:
брати участь в обговоренні плану санації,
брати участь у судових засіданнях під час процедури санації;
знайомитися з матеріалами справи про банкрутство, бухгалтерськими, статистичними документами боржника;
оскаржувати судові рішення, прийняті під час процедури санації.
План санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника.
План санації має передбачати строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою за відсутності ознак неплатоспроможності, визначених цим Законом.
План санації може містити умови про:
виконання зобов’язань боржника третіми особами;
задоволення вимог кредиторів іншим способом, що не суперечить законодавству,
відшкодування коштів, витрачених на проведення зборів акціонерів та (або) засідань органів управління боржника відповідно до цього Закону.
План санації обов’язково повинен передбачати забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.
2. Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути:
реструктуризація підприємства;
перепрофілювання виробництва;
закриття нерентабельних виробництв;
відстрочення та/або розстрочення платежів або прощення (списання) частини боргів, про що укладається мирова угода;
Ліквідація дебіторської заборгованості;
реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього Закону;
продаж частини майна боржника;
виконання зобов’язань боржника власником майна боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов’язань;
відчуження майна та погашення зобов’язань боржника шляхом заміщення активів;
звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації;
одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог цього Закону позачергово за рахунок продажу майна боржника;
інші способи відновлення платоспроможності боржника.
3. Під реструктуризацією підприємства розуміється здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зокрема шляхом його поділу з переходом боргових зобов’язань до юридичної особи, що не підлягає санації, на зміну форми власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, підвищенню ефективності виробництва, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції та повному або частковому задоволенню вимог кредиторів.
4. У разі, коли планом санації передбачене звільнення працівників, праця яких не може бути задіяною під час його виконання, керуючий санацією до передбачуваного звільнення має подати первинній профспілковій організації відповідну інформацію, а також провести консультації з профспілками щодо вжиття заходів для запобігання звільненню, зведення кількості звільнених працівників до мінімальної або пом’якшення наслідків будь-якого звільнення. Вихідна допомога в такому разі виплачується за рахунок боржника або коштів від продажу майна боржника, або кредиту, одержаного для цієї мети.
У разі провадження боржником діяльності, пов’язаної з державною таємницею, план санації має містити заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці.
У разі, якщо боржник є балансоутримувачем державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу господарського товариства у процесі приватизації (корпоратизації), таке майно не підлягає відчуженню у процедурі санації.
5. План санації боржника повинен передбачати погашення вимог кредиторів з урахуванням черговості, встановленої цим Законом.
6. План санації вважається схваленим, якщо він підтриманий на засіданні комітету кредиторів більш як половиною голосів кредиторів – членів комітету кредиторів.
7. Комітет кредиторів може прийняти одне з таких рішень:
схвалити план санації та подати його до господарського суду;
Відхилити план санації і звернутися до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
Відхилити план санації, звернутися до господарського суду з клопотанням про усунення арбітражного керуючого від виконання ним обов’язків керуючого санацією та про призначення нового керуючого санацією в порядку, встановленому цим Законом. Зазначене рішення має містити дату скликання чергового засідання комітету кредиторів для розгляду нового плану санації.
Схвалений комітетом кредиторів план санації (зміни до нього) та протокол засідання комітету кредиторів про введення процедури санації подаються арбітражним керуючим до господарського суду.
Рішення комітету кредиторів мають бути обґрунтованими, містити викладення обставин та підстав, якими керувалися кредитори під час їхнього прийняття.
У разі схвалення комітетом кредиторів плану санації, який передбачає більший строк санації боржника, ніж початково встановлений, господарський суд продовжує строк санації в межах строку, встановленого частиною першою статті 28 цього Закону, якщо є підстави вважати, що продовження строку санації і виконання плану санації приведе до відновлення платоспроможності боржника.
9. Господарський суд затверджує схвалений та погоджений план санації боржника і виносить ухвалу про затвердження плану санації.
Якщо протягом шести місяців з дня винесення ухвали про санацію до господарського суду не буде поданий план санації боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури відповідно до цього Закону.
 
Враховано    
329. 1. План санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника.
 
   1. Протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією у випадках, передбачених цим Законом, зобов’язаний подати суду розроблений та схвалений комітетом кредиторів план санації боржника.
Керуючий санацією зобов’язаний попередньо погоджувати план санації державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків, з органом уповноваженим управляти державним майном. Цей орган у десятиденний строк з дня одержання проекту плану санації зобов’язаний його розглянути та надати свій висновок про погодження або відмову у погодженні плану санації.
Дії (бездіяльність) уповноважених державних органів щодо погодження плану санації можуть бути оскаржені керуючим санацією до господарського суду у межах провадження справи про банкрутство.
 
330. План санації має передбачати заходи щодо додержання норм законодавства про охорону праці, галузевих норм та правил безпеки праці, охорони навколишнього природного середовища, а також кошторис на здійснення відповідних заходів.
 
   У разі наявності інвесторів план санації розробляється за участю інвесторів та підписується інвесторами. Інвестор – це особа, яка приймає рішення щодо внесення власних, позичених та залучених майнових і інтелектуальних цінностей в об’єкти інвестування та несе відповідальність за невиконання своїх зобов’язань.
 
331. План санації повинен передбачати строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою за відсутності ознак неплатоспроможності, визначених цим Законом.
 
   Інвестор має право:
брати участь в обговоренні плану санації,
брати участь у судових засіданнях під час процедури санації;
знайомитися з матеріалами справи про банкрутство, бухгалтерськими, статистичними документами боржника;
оскаржувати судові рішення, прийняті під час процедури санації.
План санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника.
План санації має передбачати строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою за відсутності ознак неплатоспроможності, визначених цим Законом.
 
332. План санації може містити умови про:
 
   План санації може містити умови про:
 
333. виконання зобов’язань боржника третіми особами;
 
   виконання зобов’язань боржника третіми особами;
 
334. задоволення вимог кредиторів іншим способом, що не суперечить законодавству.
 
   задоволення вимог кредиторів іншим способом, що не суперечить законодавству;
відшкодування коштів, витрачених на проведення зборів акціонерів та (або) засідань органів управління боржника відповідно до цього Закону.
План санації обов’язково повинен передбачати забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.
 
335. 2. Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути:
 
   2. Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути:
 
336. реструктуризація підприємства;
 
   реструктуризація підприємства;
 
337. перепрофілювання виробництва;
 
   перепрофілювання виробництва;
 
338. закриття нерентабельних виробництв;
 
   закриття нерентабельних виробництв;
 
339. відстрочка та (або) розстрочка платежів або прощення (списання) частини боргів, про що укладається мирова угода;
 
   відстрочення та/або розстрочення платежів або прощення (списання) частини боргів, про що укладається мирова угода;
 
340. ліквідація дебіторської заборгованості;
 
   ліквідація дебіторської заборгованості;
 
341. реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього Закону;
 
   реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього Закону;
 
342. продаж частини майна боржника;
 
   продаж частини майна боржника;
 
343. виконання зобов’язань боржника власником майна боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов’язань;
 
   виконання зобов’язань боржника власником майна боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов’язань;
 
344. відчуження майна та погашення зобов’язань боржника шляхом заміщення активів;
 
   відчуження майна та погашення зобов’язань боржника шляхом заміщення активів;
 
345. звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації;
 
   звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації;
 
346. одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог цього Закону позачергово за рахунок реалізації майна боржника;
 
   одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог цього Закону позачергово за рахунок продажу майна боржника;
 
347. інші способи відновлення платоспроможності боржника.
 
   інші способи відновлення платоспроможності боржника.
 
348. У разі коли планом санації передбачено звільнення працівників, праця яких не може бути задіяною під час його виконання, керуючий санацією до передбачуваного звільнення повинен подати первинній профспілковій організації відповідну інформацію, а також провести консультації з профспілками щодо вжиття заходів для запобігання звільненням, зведення кількості звільнених працівників до мінімальної або пом’якшення наслідків будь-якого звільнення. Вихідна допомога в такому разі виплачується за рахунок боржника або коштів від реалізації майна боржника або кредиту, одержаного для цієї мети.
 
   3. Під реструктуризацією підприємства розуміється здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зокрема шляхом його поділу з переходом боргових зобов’язань до юридичної особи, що не підлягає санації, на зміну форми власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, підвищенню ефективності виробництва, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції та повному або частковому задоволенню вимог кредиторів.
 
349. У разі провадження боржником діяльності, пов’язаної з державною таємницею, план санації повинен містити заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці.
 
   4. У разі, коли планом санації передбачене звільнення працівників, праця яких не може бути задіяною під час його виконання, керуючий санацією до передбачуваного звільнення має подати первинній профспілковій організації відповідну інформацію, а також провести консультації з профспілками щодо вжиття заходів для запобігання звільненню, зведення кількості звільнених працівників до мінімальної або пом’якшення наслідків будь-якого звільнення. Вихідна допомога в такому разі виплачується за рахунок боржника або коштів від продажу майна боржника, або кредиту, одержаного для цієї мети.
 
350. У разі якщо боржник є балансоутримувачем державного майна, яке не ввійшло до статутного капіталу господарського товариства у процесі приватизації (корпоратизації), таке майно не підлягає відчуженню у процедурі санації.
 
   У разі провадження боржником діяльності, пов’язаної з державною таємницею, план санації має містити заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці.
У разі, якщо боржник є балансоутримувачем державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу господарського товариства у процесі приватизації (корпоратизації), таке майно не підлягає відчуженню у процедурі санації.
 
351. 3. План санації боржника повинен передбачати погашення вимог кредиторів з урахуванням черговості, встановленої цим Законом.
 
   5. План санації боржника повинен передбачати погашення вимог кредиторів з урахуванням черговості, встановленої цим Законом.
 
352. 4. План санації розглядається комітетом кредиторів, який скликається розпорядником майна в процедурі розпорядження майном боржника. Розпорядник майна письмово повідомляє членів комітету кредиторів про дату і місце проведення засідання комітету кредиторів і за два тижні до проведення комітету кредиторів надає можливість кредиторам попередньо ознайомитися з розробленим планом санації.
 
      
353. План санації вважається схваленим, якщо на засіданні комітету кредиторів таке рішення було підтримано більш як половиною голосів кредиторів – членів комітету кредиторів.
 
   6. План санації вважається схваленим, якщо він підтриманий на засіданні комітету кредиторів більш як половиною голосів кредиторів – членів комітету кредиторів.
 
354. 5. Комітет кредиторів може прийняти одне з таких рішень:
 
   7. Комітет кредиторів може прийняти одне з таких рішень:
 
355. схвалити план санації та подати його на затвердження до господарського суду;
 
   схвалити план санації та подати його до господарського суду;
 
356. відхилити план санації і звернутися до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
 
   відхилити план санації і звернутися до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
 
357. відхилити план санації, звернутися до господарського суду з клопотанням про усунення арбітражного керуючого від виконання ним обов’язків розпорядника майна та про призначення нового розпорядника майна. Зазначене рішення повинно містити дату скликання чергового засідання комітету кредиторів для розгляду нового плану санації.
 
   відхилити план санації, звернутися до господарського суду з клопотанням про усунення арбітражного керуючого від виконання ним обов’язків керуючого санацією та про призначення нового керуючого санацією в порядку, встановленому цим Законом. Зазначене рішення має містити дату скликання чергового засідання комітету кредиторів для розгляду нового плану санації.
 
358. Схвалений комітетом кредиторів план санації (зміни до нього) та протокол засідання комітету кредиторів про введення процедури санації подаються арбітражним керуючим до господарського суду.
 
   Схвалений комітетом кредиторів план санації (зміни до нього) та протокол засідання комітету кредиторів про введення процедури санації подаються арбітражним керуючим до господарського суду.
 
359. Рішення комітету кредиторів повинні бути обґрунтованими, містити викладення обставин та підстав, якими керувалися кредитори при їх прийнятті.
 
   Рішення комітету кредиторів мають бути обґрунтованими, містити викладення обставин та підстав, якими керувалися кредитори під час їхнього прийняття.
У разі схвалення комітетом кредиторів плану санації, який передбачає більший строк санації боржника, ніж початково встановлений, господарський суд продовжує строк санації в межах строку, встановленого частиною першою статті 28 цього Закону, якщо є підстави вважати, що продовження строку санації і виконання плану санації приведе до відновлення платоспроможності боржника.
9. Господарський суд затверджує схвалений та погоджений план санації боржника і виносить ухвалу про затвердження плану санації.
Якщо протягом шести місяців з дня винесення ухвали про санацію до господарського суду не буде поданий план санації боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури відповідно до цього Закону.
 
360. Стаття 22. Затвердження плану санації забезпеченими кредиторами
 
-148- Воропаєв Ю.М.
Статтю 22 вважати статтею 30 та внести до неї такі зміни та доповнення:
У назві та тексті статті слово «затвердження» у всіх відмінках замінити словом «погодження» у відповідних відмінках;
У частині першій статті 30 після слова «погоджується» доповнити словом «всіма»; друге речення частини першої виключити;
 
Враховано   Стаття 30. Погодження плану санації забезпеченими кредиторами
 
361. 1. План санації протягом семи днів від дня прийняття комітетом кредиторів рішення про його схвалення затверджується забезпеченими кредиторами. Для затвердження плану санації потрібна згода всіх забезпечених кредиторів.
 
   1. План санації протягом семи днів від дня прийняття комітетом кредиторів рішення про його схвалення затверджується всіма забезпеченими кредиторами.
 
362. 2. Якщо будь-хто із забезпечених кредиторів заперечує проти затвердження плану санації, інші забезпечені кредитори можуть прийняти одне з таких рішень:
 
   2. Якщо будь-хто із забезпечених кредиторів заперечує проти погодження плану санації, інші забезпечені кредитори можуть прийняти одне з таких рішень:
 
363. про виділ забезпечених речей із майна боржника, їх продаж на аукціоні в порядку, встановленому цим Законом, та задоволення вимог такого кредитора за рахунок отриманих від продажу коштів;
 
   про виділ забезпечених речей із майна боржника, їх продаж на аукціоні в порядку, встановленому цим Законом, та задоволення вимог такого кредитора за рахунок отриманих від продажу коштів;
 
364. про викуп боргу відповідно до відомостей реєстру вимог кредиторів.
 
   про викуп боргу відповідно до відомостей реєстру вимог кредиторів.
 
365. 3. Якщо всі забезпечені кредитори заперечують проти затвердження плану санації, інші кредитори можуть прийняти одне з таких рішень:
 
   3. Якщо всі забезпечені кредитори заперечують проти погодження плану санації, інші кредитори можуть прийняти одне з таких рішень:
 
366. про виділ забезпечених речей із майна боржника, їх продаж на аукціоні в порядку, встановленому цим Законом, та задоволення вимог забезпечених кредиторів за рахунок отриманих від продажу коштів;
 
   про виділ забезпечених речей із майна боржника, їх продаж на аукціоні в порядку, встановленому цим Законом, та задоволення вимог забезпечених кредиторів за рахунок отриманих від продажу коштів;
 
367. про викуп боргу відповідно до відомостей реєстру вимог кредиторів.
 
-149- Воропаєв Ю.М.
Доповнити статтю 30 частиною четвертою такого змісту:
«4. У випадку, коли забезпечені кредитори не погодили план санації і комітет кредиторів не прийняв жодного із запропонованих частиною третьою цієї статті рішень, господарський суд у судовому засіданні розглядає схвалений комітетом кредиторів план санації, заслуховує заперечення забезпечених кредиторів та вирішує питання щодо доцільності затвердження плану санації».
 
Враховано   про викуп боргу відповідно до відомостей реєстру вимог кредиторів.
4. У випадку, коли забезпечені кредитори не погодили план санації і комітет кредиторів не прийняв жодного із запропонованих частиною третьою цієї статті рішень, господарський суд у судовому засіданні розглядає схвалений комітетом кредиторів план санації, заслуховує заперечення забезпечених кредиторів та вирішує питання щодо доцільності затвердження плану санації.
 
    -150- Кармазін Ю.А.
У статті 22 після частини третьої доповнити новою частиною четвертою наступного змісту:
«У разі прийняття рішення в порядку, передбаченому частинами другою – третьою цієї статті, до плану санації вносяться відповідні зміни протяго п’яти днів з дня прийняття такого рішення.».
 
Враховано редакційно    
368. Стаття 23. Винесення ухвали про санацію боржника,
 
-151- Воропаєв Ю.М.
У законопроекті порушена послідовність проведення процедур санації. Тому відносини, що врегульовані цією статтею, мають розташовуватись у статті 28 з внесенням до неї змін і доповнень
 
Враховано      
369. призначення керуючого санацією та його повноваження
 
      
370. 1. Господарський суд за клопотанням комітету кредиторів у строк, що не перевищує строку дії процедури розпорядження майном, виносить ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації боржника.
 
      
371. До клопотання про проведення санації боржника додається схвалений комітетом кредиторів план санації боржника.
 
      
372. Санація вводиться на строк, передбачений планом санації, але не більше ніж на вісімнадцять місяців.
 
      
373. 2. Керуючий санацією боржника призначається господарським судом з числа арбітражних керуючих, якщо інше не передбачено цим Законом.
 
      
374. 3. Ухвала господарського суду про введення процедури санації, затвердження плану санації та призначення керуючого санацією набирає чинності з дня її ухвалення та може бути оскаржена у встановленому порядку, що не зупиняє її виконання.
 
      
375. 4. З дня винесення ухвали про введення процедури санації:
 
      
376. керівник боржника відсторонюється від посади у порядку, визначеному законодавством про працю;
 
-152- Кармазін Ю.А.
У абзаці другому частини четвертої статі 23 слова «у порядку, визначеному законодавством про працю» замінити на слова: «на підставі ухвали суду про введення процедури санації до завершення процедури санації».
 
Враховано редакційно      
377. управління боржником переходить до керуючого санацією;
 
      
378. припиняються повноваження органів управління боржника – юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією.
 
      
379. Органи управління боржника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про введення процедури санації та призначення керуючого санацією зобов’язані здійснити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, його печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей;
 
      
380. Арешт на майно боржника та інші обмеження його дій щодо розпорядження майном можуть бути накладені виключно у межах процедури санації та у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.
 
      
381. Господарський суд за заявою керуючого санацією знімає арешт з майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження його майном у разі, якщо такі арешти чи обмеження перешкоджають господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності.
 
      
382. 5. Керуючий санацією має право:
 
      
383. звертатися до господарського суду в передбачених цим Законом та Господарським процесуальним кодексом України випадках;
 
      
384. розпоряджатися майном боржника відповідно до плану санації та з урахуванням обмежень, передбачених законодавством;
 
      
385. укладати від імені боржника мирову угоду, цивільно-правові, трудові та інші угоди;
 
      
386. подавати заяви про визнання угод, укладених боржником, недійсними.
 
      
387. 6. Керуючий санацією зобов’язаний:
 
      
388. прийняти до господарського відання майно боржника та організувати проведення його інвентаризації;
 
      
389. відкрити спеціальний рахунок для проведення санації та розрахунків з кредиторами;
 
      
390. забезпечити ведення боржником бухгалтерського і статистичного звіту та фінансової звітності;
 
      
391. здійснювати заходи щодо стягнення на корить боржника дебіторської заборгованості, а також стягнення заборгованості з осіб, які несуть з боржником відповідно до закону або договору субсидіарну чи солідарну відповідальність;
 
      
392. розглядати вимоги кредиторів щодо зобов’язань боржника, які виникли після порушення справи про банкрутство в процедурі розпорядження майном боржника та санації;
 
      
393. заявляти в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог кредиторів за зобов’язаннями, які виникли після порушення справи про банкрутство;
 
      
394. повідомляти у десятиденний строк з дня винесення господарським судом відповідної ухвали державний орган з питань банкрутства про своє призначення, затвердження мирової угоди, закінчення виконання плану санації, звільнення від обов’язків;
 
      
395. забезпечити у тримісячний строк від дати свого призначення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати, а у разі непогашення або неповного погашення боргу з оплати праці протягом зазначеного строку – передбачити та забезпечити його безумовне погашення необхідними змінами та (або) доповненнями до плану санації протягом вказаного вище строку;
 
      
396. здійснювати інші, передбачені законодавством, повноваження.
 
      
397. 7. Затвердження звіту керуючого санацією або дострокове припинення процедури санації тягне за собою припинення повноважень арбітражного керуючого як керуючого санацією, про що зазначається у відповідній ухвалі суду, якщо інше не встановлено цим Законом.
 
      
398. У разі дострокового припинення процедури санації у зв’язку з укладенням мирової угоди або погашенням вимог кредиторів керуючий санацією протягом п’яти днів з дня прийняття господарським судом відповідного рішення повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції яких належить призначення керівника (органів управління) боржника, та у разі необхідності забезпечує проведення зборів чи засідання відповідного органу й продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до їх призначення в установленому порядку.
 
      
399. 8. Керуючий санацією може бути відсторонений від виконання повноважень у таких випадках:
 
-153- Кармазін Ю.А.
У частині восьмій статті 23 після слів: «відсторонений» доповнити словом: «судом» і далі – за текстом.
 
Враховано      
400. за заявою керуючого санацією;
 
      
401. на підставі рішення комітету кредиторів у разі невиконання чи неналежного виконання керуючим санацією своїх повноважень;
 
      
402. в інших випадках, передбачених цим Законом.
 
      
403. 9. Власник майна (орган управління майном) не може обмежувати повноваження керуючого санацією щодо розпорядження майном боржника.
 
      
404. Значні угоди та угоди, щодо яких є заінтересованість, укладаються керуючим санацією за згодою комітету кредиторів, якщо інше не передбачено цим Законом або планом санації боржника.
 
-154- Ляпіна К.М.
Абзац другий частини дев’ятої статті 23 після слова «заінтересованість» доповнити словами «з боку боржника, кредитора, їх службових або посадових осіб чи керуючого санацією».
 
Враховано редакційно      
405. 10. Керуючий санацією у тримісячний строк з дня прийняття рішення про санацію має право відмовитися від договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, якщо:
 
      
406. виконання договору завдає збитків боржнику;
 
      
407. договір є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом, більшим за строки санації боржника;
 
      
408. виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.
 
      
409. Сторона договору, щодо якого прийнято рішення керуючим санацією про відмову від його виконання, має право в тридцятиденний строк з дня прийняття рішення керуючим санацією вимагати в установленому порядку відшкодування збитків, які виникли у зв’язку з відмовою від виконання договору, в процедурі провадження у справі про банкрутство.
 
      
410. 11. У разі порушення сторонами умов угод, укладених згідно з планом санації, під час проведення процедури санації захист порушеного права, що виникло у зв’язку з проведенням процедури санації, здійснюється в процедурі провадження у справі про банкрутство.
 
      
411. 12. Процедура санації боржника припиняється дострокового у разі невиконання умов плану санації та (або) у разі невиконання поточних зобов’язань боржника, у зв’язку з чим господарський суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
 
      
412. 13. У разі визнання господарським судом боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури керуючий санацією продовжує виконувати свої обов’язки до моменту передачі справ ліквідатору або призначення його ліквідатором у встановленому цим Законом порядку.
 
      
413. 14. Керуючий санацією щоквартально звітує перед комітетом кредиторів про виконання плану санації.
 
      
414. 15. Дії керуючого санацією можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками провадження у справі про банкрутство, права яких порушено такими діями.
 
-155- Воропаєв Ю.М.
Доповнити законопроект новою статтею такого змісту:
«Стаття 31. Виконання зобов’язань боржника власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника у процедурі санації
1. Власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника протягом усієї процедури санації з метою припинення провадження у справі про банкрутство має право задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів, внесені до реєстру вимог кредиторів, або надати боржнику кошти, достатні для задоволення всіх вимог конкурсних кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів, за винятком неустойки (штрафу, пені)
2. Заяву про намір задовольнити вимоги кредиторів власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника має надіслати керуючому санацією, комітету кредиторів та господарському суду, який розглядає справу про банкрутство.
До зазначеної заяви мають бути додані докази, що підтверджують наявність у заявника коштів, достатніх для погашення всіх вимог конкурсних кредиторів.
Власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника може брати участь в обговоренні умов плану санації, мирової угоди, а також звіту керуючого санацією.
3. Заява про наміри підлягає розгляду господарським судом протягом чотирнадцяти робочих днів з дати її надходження з обов’язковим викликом у судове засідання керуючого санацією та членів комітету кредиторів.
За результатами розгляду заяви про наміри господарський суд виносить ухвалу про задоволення заяви про наміри або ухвалу про відмову у задоволенні такої заяви.
4. У випадку задоволення судом заяви про наміри власник майна боржника повинен протягом одного місяця з дня винесення ухвали господарського суду провести розрахунки з усіма конкурсними кредиторами.
5. Після закінчення виконання зобов’язань боржника власником майна боржника керуючий санацією протягом десяти днів зобов’язаний подати до господарського суду письмовий звіт.
6. Затвердження звіту керуючого санацією проводиться господарським судом у порядку та на умовах, передбачених статтею 36 цього Закону.»
 
Враховано   Стаття 31. Виконання зобов’язань боржника власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника у процедурі санації
1. Власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника протягом усієї процедури санації з метою припинення провадження у справі про банкрутство має право задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів, внесені до реєстру вимог кредиторів, або надати боржнику кошти, достатні для задоволення всіх вимог конкурсних кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів, за винятком неустойки (штрафу, пені).
2. Заяву про намір задовольнити вимоги кредиторів власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника має надіслати керуючому санацією, комітету кредиторів та господарському суду, який розглядає справу про банкрутство.
До зазначеної заяви мають бути додані докази, що підтверджують наявність у заявника коштів, достатніх для погашення всіх вимог конкурсних кредиторів.
Власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника може брати участь в обговоренні умов плану санації, мирової угоди, а також звіту керуючого санацією.
3. Заява про наміри підлягає розгляду господарським судом протягом чотирнадцяти робочих днів з дати її надходження з обов’язковим викликом у судове засідання керуючого санацією та членів комітету кредиторів.
За результатами розгляду заяви про наміри господарський суд виносить ухвалу про задоволення заяви про наміри або ухвалу про відмову у задоволенні такої заяви.
4. У випадку задоволення судом заяви про наміри власник майна боржника повинен протягом одного місяця з дня винесення ухвали господарського суду провести розрахунки з усіма конкурсними кредиторами.
5. Після закінчення виконання зобов’язань боржника власником майна боржника керуючий санацією протягом десяти днів зобов’язаний подати до господарського суду письмовий звіт.
6. Затвердження звіту керуючого санацією проводиться господарським судом у порядку та на умовах, передбачених статтею 36 цього Закону.
 
415. Стаття 24. Збільшення статутного капіталу боржника
 
-156- Воропаєв Ю.М.
Статтю 24 вважати статтею 32 та внести до неї такі зміни:
У частині першій словосполучення «але не більшому за суму зобов’язань боржника, яке є обов’язковим для боржника і його учасників» виключити.
У другому абзаці першої частини слово «Державною» замінити «Національною».
 
Враховано   Стаття 32. Збільшення статутного капіталу боржника
 
416. 1. З метою відновлення платоспроможності боржника може бути передбачене збільшення статутного капіталу боржника у розмірі, встановленому планом санації, але не більшому за суму зобов’язань боржника, яке є обов’язковим для боржника і його учасників.
 
   1. З метою відновлення платоспроможності боржника може бути передбачене збільшення статутного капіталу боржника у розмірі, встановленому планом санації.
 
417. Емісія акцій та облігацій акціонерного товариства – боржника здійснюється виключно для переведення зобов’язань товариства у цінні папери в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
 
   Емісія акцій та облігацій акціонерного товариства – боржника здійснюється виключно для переведення зобов’язань товариства у цінні папери в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
 
418. 2. Учасники боржника мають переважне право на придбання частки пропорційно частці належних учаснику (акціонеру), у порядку, передбаченому законом. Акціонери боржника мають переважне право на придбання додаткових акцій боржника, які розміщуються, у порядку, передбаченому законом.
 
-157- Воропаєв Ю.М.
У першому реченні частини другої статті 32 слово « (акціонеру)» виключити;
 
Враховано   2. Учасники боржника мають переважне право на придбання частки пропорційно частці належних учаснику, у порядку, передбаченому законом. Акціонери боржника мають переважне право на придбання додаткових акцій боржника, які розміщуються, у порядку, передбаченому законом.
 
419. 3. У випадку визнання випуску додаткових акцій боржника таким, що не відбувся, або недійсним кошти, отримані боржником від осіб, які придбали додаткові акції боржника, повертаються таким особам поза чергою задоволення вимог кредиторів, встановленою цим Законом.
 
-158- Воропаєв Ю.М.
У частині третій словосполучення другої статті 32 «чергою задоволення вимог кредиторів» замінити словом «черговістю».
 
Враховано   3. У випадку визнання випуску додаткових акцій боржника таким, що не відбувся, або недійсним, кошти, отримані боржником від осіб, які придбали додаткові акції боржника, повертаються таким особам поза черговістю, встановленою цим Законом.
 
    -159- Воропаєв Ю.М.
Статтю 25 вважати статтею 33 та внести до неї такі зміни та доповнення:
У частині першій друге речення вважати другим абзацом; в другому абзаці слово «до» замінити словом «для»;
В першому реченні частини другої слово «при» замінити на слова «під час».
 
Враховано    
420. 1. З метою відновлення платоспроможності та задоволення вимог кредиторів боржника план санації може передбачати продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу. Заходи до забезпечення вимог кредиторів стосовно майна боржника, яке підлягає продажу згідно з планом санації, скасовуються ухвалою
 
   1. З метою відновлення платоспроможності та задоволення вимог кредиторів боржника план санації може передбачати продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу.
Заходи для забезпечення вимог кредиторів стосовно майна боржника, яке підлягає продажу згідно з планом санації, скасовуються ухвалою
 
421. 2. При продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу в установленому порядку відчужуються всі види майна, призначеного для здійснення підприємницької діяльності боржника, у тому числі приміщення, споруди, обладнання, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, права на знаки (позначення), що індивідуалізують боржника, його продукцію (роботи, послуги) (фірмове найменування, знаки для товарів і послуг), інші права, які належать боржнику, за винятком прав і обов’язків, які не можуть бути передані іншим особам.
 
   2. Під час продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу в установленому порядку відчужуються всі види майна, призначеного для здійснення підприємницької діяльності боржника, у тому числі приміщення, споруди, обладнання, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, права на знаки (позначення), що індивідуалізують боржника, його продукцію (роботи, послуги) (фірмове найменування, знаки для товарів і послуг), інші права, які належать боржнику, за винятком прав і обов’язків, які не можуть бути передані іншим особам.
 
422. 3. При продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу, що здійснюється відповідно до цієї статті, грошові зобов’язання та зобов’язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, сплати
 
-160- Воропаєв Ю.М.
Частину третю статті 33 викласти у такій редакції:
«3. Під час продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу, що здійснюється відповідно до цієї статті, грошові зобов’язання боржника, в тому числі зобов’язання щодо невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на дату прийняття господарським судом заяви про порушення справи про банкрутство, не включаються до складу майнових активів підприємства-боржника»;
 
Враховано   3. Під час продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу, що здійснюється відповідно до цієї статті, грошові зобов’язання боржника, в тому числі зобов’язання щодо невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на дату прийняття господарським судом заяви про порушення справи про банкрутство, не включаються до складу майнових активів підприємства-боржника.
4. Під час продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу всі трудові договори (контракти), що укладені до дати такого продажу, продовжують діяти, при цьому права та обов’язки роботодавця переходять до покупця майна боржника.
 
    -161- Воропаєв Ю.М.
Частину четверту статті 33 викласти у такій редакції:
«4. Під час продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу всі трудові договори (контракти), що укладені до дати такого продажу, продовжують діяти, при цьому права та обов’язки роботодавця переходять до покупця майна боржника».
 
Враховано    
    -162- Ляпіна К.М.
У частині четвертій статті 25 слова «зберігають силу» замінити словами «продовжують діяти»
 
Враховано    
    -163- Рибаков І.О.
Каплієнко В.В.
Камчатний В.Г.
У частині четвертій статті 25 слова «зберігають силу» замінити словами «продовжують діяти»
 
Враховано    
423. 5. Сума, одержана від продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу, включається до складу майнових активів боржника.
 
   5. Сума, одержана від продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу, включається до складу майнових активів боржника.
 
424. 6. Продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу провадиться на аукціоні в порядку, встановленому цим Законом.
 
-164- Воропаєв Ю.М.
Частину шосту статті 33 доповнити другим абзацом такого змісту:
«Початкова ціна майна боржника як цілісного майнового комплексу, що виставляється на аукціон, визначається відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та інших нормативно-правових актів».
 
Враховано   6. Продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу провадиться на аукціоні в порядку, встановленому цим Законом.
Початкова ціна майна боржника як цілісного майнового комплексу, що виставляється на аукціон, визначається відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та інших нормативно-правових актів.
 
425. 7. Якщо боржник за рахунок суми, вирученої від продажу майна як цілісного майнового комплексу, задовольняє вимоги кредиторів у повному обсязі, провадження у справі про банкрутство боржника підлягає припиненню
 
   7. Якщо боржник за рахунок суми, вирученої від продажу майна як цілісного майнового комплексу, задовольняє вимоги кредиторів у повному обсязі, провадження у справі про банкрутство боржника підлягає припиненню
 
426. 8. Якщо суми, вирученої від продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу, недостатньо для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, керуючий санацією пропонує кредиторам укласти мирову угоду.
 
   8. Якщо суми, вирученої від продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу, недостатньо для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, керуючий санацією пропонує кредиторам укласти мирову угоду.
 
427. визнає боржника банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру.
 
-165- Воропаєв Ю.М.
Частину восьму статті 33 доповнити другим абзацом такого змісту:
«До затвердження господарським судом мирової угоди або визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури керуючий санацією не має права здійснювати розрахунки з кредиторами».
 
Враховано   визнає боржника банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру.
До затвердження господарським судом мирової угоди або визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури керуючий санацією не має права здійснювати розрахунки з кредиторами.
 
428. Стаття 26. Відчуження у процедурі санації майна боржника шляхом заміщення активів
 
-166- Воропаєв Ю.М.
Статтю 26 вважати статтею 34 та внести до неї такі зміни:
У частині другій статті 34:
в абзаці першому словосполучення «за виключенням зобов’язань із» замінити словосполученням «за винятком зобов’язань, що виникають з»;
Абзац другий викласти у такій редакції:
«Під час утворення господарського товариства йому передаються майнові активи (майно та майнові права) боржника, в тому числі відступаються права вимоги, а також на нього переводяться борги за вимогами поточних кредиторів»;
У частині третій словосполучення «речей, майнових прав, вимог» замінити словами «майнових активів»;
Частину четверту викласти у такій редакції:
«4. Під час відчуження майна боржника як цілісного майнового комплексу шляхом заміщення активів усі трудові договори (контракти), укладені до дати такого відчуження, продовжують діяти. При цьому права та обов’язки роботодавця переходять до новоутвореного господарського товариства»;
 
Враховано   Стаття 34. Відчуження у процедурі санації майна боржника шляхом заміщення активів
 
429. 1. З метою відновлення платоспроможності та задоволення вимог кредиторів план санації може передбачати відчуження майна боржника шляхом заміщення активів. Заходи до забезпечення вимог кредиторів стосовно майна боржника, яке підлягає відчуженню згідно з планом санації, скасовуються ухвалою господарського суду.
 
   1. З метою відновлення платоспроможності та задоволення вимог кредиторів план санації може передбачати відчуження майна боржника шляхом заміщення активів. Заходи до забезпечення вимог кредиторів стосовно майна боржника, яке підлягає відчуженню згідно з планом санації, скасовуються ухвалою господарського суду.
 
430. 2. Цілісний майновий комплекс боржника або визначена планом санації частина майна боржника з відповідною (пропорційною) частиною його зобов’язань (за виключенням зобов’язань із вимог конкурсних кредиторів) можуть бути відчужені шляхом їх передачі господарському товариству, що утворюється боржником, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Частки (акції) у статутному (складеному) капіталі такого господарського товариства включаються до складу майна боржника (заміщення активів).
 
   2. Цілісний майновий комплекс боржника або визначена планом санації частина майна боржника з відповідною (пропорційною) частиною його зобов’язань (за винятком зобов’язань, що виникають з вимог конкурсних кредиторів) можуть бути відчужені шляхом їх передачі господарському товариству, що утворюється боржником, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Частки (акції) у статутному (складеному) капіталі такого господарського товариства включаються до складу майна боржника (заміщення активів).
 
431. При утворенні господарського товариства йому передаються речі боржника, його майнові права, відступаються вимоги, а також переводяться борги за вимогами поточних кредиторів.
 
   Під час утворення господарського товариства йому передаються майнові активи (майно та майнові права) боржника, в тому числі відступаються права вимоги, а також на нього переводяться борги за вимогами поточних кредиторів.
 
432. 3. Розмір статутного (складеного) капіталу новоутвореного господарського товариства визначається як різниця між вартістю речей, майнових прав, вимог та вартістю боргів за вимогами конкурсних кредиторів.
 
   3. Розмір статутного (складеного) капіталу новоутвореного господарського товариства визначається як різниця між вартістю майнових активів та вартістю боргів за вимогами конкурсних кредиторів.
 
433. 4. При відчуженні майна боржника як цілісного майнового комплексу шляхом заміщення активів усі трудові договори (контракти), що укладені до дати відчуження майна боржника шляхом заміщення активів, зберігають силу, при цьому права та обов’язки роботодавця переходять до новоутвореного господарського товариства.
 
   4. Під час відчуження майна боржника як цілісного майнового комплексу шляхом заміщення активів усі трудові договори (контракти), укладені до дати такого відчуження, продовжують діяти. При цьому права та обов’язки роботодавця переходять до новоутвореного господарського товариства.
 
434. 5. У разі відчуження частини майна боржника та передачі відповідної (пропорційної) частини його поточних зобов’язань шляхом заміщення активів трудові договори (контракти), що укладені з працівниками, праця яких використовувалася у виробничих підрозділах, майно яких підлягає передачі новоутвореному господарському товариству, зберігають силу, а права та обов'язки роботодавця переходять до нової юридичної особи.
 
-167- Воропаєв Ю.М.
У частині п’ятій слова «зберігають силу» та «нової юридичної особи» замінити відповідально словами «продовжують діяти» та «такого товариства».
 
Враховано   5. У разі відчуження частини майна боржника та передачі відповідної (пропорційної) частини його поточних зобов’язань шляхом заміщення активів трудові договори (контракти), що укладені з працівниками, праця яких використовувалася у виробничих підрозділах, майно яких підлягає передачі новоутвореному господарському товариству, продовжують діяти, а права та обов'язки роботодавця переходять до такого товариства.
 
    -168- Ляпіна К.М.
У частині четвертій та п’ятій статті 26 слова «зберігають силу» замінити словами «продовжують діяти»
 
Враховано редакційно    
    -169- Рибаков І.О.
Каплієнко В.В.
Камчатний В.Г.
У абзаці другому частини другій статті 26 слова «подаються речі» замінити на «передається майно»
У частині третій статті 26 слово «речей»замінити на слово «майно»
У частині четвертій та п’ятій статті 26 слова «зберігають силу» замінити словами «продовжують діяти»
 
Враховано    
435. 6. Відчуження часток (акцій) у статутному (складеному) капіталі новоутвореного господарського товариства здійснюється на аукціоні в порядку, встановленому цим Законом.
 
   6. Відчуження часток (акцій) у статутному (складеному) капіталі новоутвореного господарського товариства здійснюється на аукціоні в порядку, встановленому цим Законом.
 
436. Якщо початкової вартості частини часток (акцій) достатньо для задоволення вимог кредиторів боржника, на аукціон може бути виставлена відповідна (менша) частина належних боржнику часток (акцій).
 
   Якщо початкової вартості частини часток (акцій) достатньо для задоволення вимог кредиторів боржника, на аукціон може бути виставлена відповідна (менша) частина належних боржнику часток (акцій).
 
437. 7. До моменту формування органів управління новоутвореного господарського товариства після продажу акцій (часток) у його статутному (складеному) капіталі повноваження органів управління здійснює керуючий санацією.
 
   7. До моменту формування органів управління новоутвореного господарського товариства після продажу акцій (часток) у його статутному (складеному) капіталі повноваження органів управління здійснює керуючий санацією.
 
438. 8. Якщо боржник за рахунок суми, вирученої внаслідок заміщення активів та їх продажу, задовольняє вимоги кредиторів у повному обсязі, провадження у справі про банкрутство боржника підлягає припиненню господарським судом за заявою керуючого санацією.
 
   8. Якщо боржник за рахунок суми, вирученої внаслідок заміщення активів та їх продажу, задовольняє вимоги кредиторів у повному обсязі, провадження у справі про банкрутство боржника підлягає припиненню господарським судом за заявою керуючого санацією.
 
439. 9. Якщо суми, вирученої внаслідок заміщення активів та їх продажу, недостатньо для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, керуючий санацією пропонує кредиторам укласти мирову угоду.
 
   9. Якщо суми, вирученої внаслідок заміщення активів та їх продажу, недостатньо для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, керуючий санацією пропонує кредиторам укласти мирову угоду.
 
440. визнає боржника банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру.
 
   визнає боржника банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру.
 
441. Стаття 27. Продаж у процедурі санації частини майна боржника
 
-170- Воропаєв Ю.М.
Статтю 27 вважати статтею 35 та доповнити її частиною четвертою такого змісту:
«4. Початкова вартість майна боржника, що виставляється на аукціон, визначається відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та інших нормативно-правових актів».
 
Враховано   Стаття 35. Продаж у процедурі санації частини майна боржника
 
442. 1. З метою відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів план санації може передбачати продаж частини майна боржника.
 
   1. З метою відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів план санації може передбачати продаж частини майна боржника.
 
443. Продажу в процедурі санації боржника підлягає тільки майно, зазначене в затвердженому у встановленому порядку плані санації.
 
   Продажу в процедурі санації боржника підлягає тільки майно, зазначене в затвердженому у встановленому порядку плані санації.
 
444. Заходи до забезпечення вимог кредиторів стосовно частини майна боржника, яка підлягає продажу згідно з планом санації, скасовуються ухвалою господарського суду.
 
   Заходи до забезпечення вимог кредиторів стосовно частини майна боржника, яка підлягає продажу згідно з планом санації, скасовуються ухвалою господарського суду.
 
445. 2. Продаж частини майна боржника в процедурі санації боржника проводиться на аукціоні відповідно до порядку, встановленого цим Законом.
 
   2. Продаж частини майна боржника в процедурі санації боржника проводиться на аукціоні відповідно до порядку, встановленого цим Законом.
 
446. 3. Майно боржника, щодо обігу якого встановлено обмеження, продається на закритих торгах за ціною, не нижче звичайної. У закритих торгах беруть участь особи, які відповідно до законодавства можуть мати зазначене майно у власності чи на підставі іншого речового права.
 
-171- Ляпіна К.М.
Частину третю статті 27 виключити.
 
Відхилено   3. Майно боржника, щодо обігу якого встановлено обмеження, продається на закритих торгах за ціною, не нижче звичайної. У закритих торгах беруть участь особи, які відповідно до законодавства можуть мати зазначене майно у власності чи на підставі іншого речового права.
4. Початкова вартість майна боржника, що виставляється на аукціон, визначається відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та інших нормативно-правових актів.
 
447. Стаття 28. Звіт керуючого санацією
 
-172- Воропаєв Ю.М.
Статтю 28 вважати статтею 36.
 
Враховано   Стаття 36. Звіт керуючого санацією
 
448. 1. За п’ятнадцять днів до закінчення строку проведення процедури санації, визначеного планом санації, а також за наявності підстав для дострокового припинення процедури санації керуючий санацією зобов'язаний надати комітету кредиторів письмовий звіт і повідомити членів комітету кредиторів про час і місце проведення засідання комітету кредиторів.
 
   1. За п’ятнадцять днів до закінчення строку проведення процедури санації, визначеного планом санації, а також за наявності підстав для дострокового припинення процедури санації керуючий санацією зобов'язаний надати комітету кредиторів письмовий звіт і повідомити членів комітету кредиторів про час і місце проведення засідання комітету кредиторів.
 
449. 2. Звіт керуючого санацією повинен містити:
 
   2. Звіт керуючого санацією повинен містити:
 
450. баланс боржника на останню звітну дату;
 
   баланс боржника на останню звітну дату;
 
451. розрахунок прибутків і збитків боржника;
 
   розрахунок прибутків і збитків боржника;
 
452. відомості про наявність у боржника грошових коштів, які можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів боржника;
 
   відомості про наявність у боржника грошових коштів, які можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів боржника;
 
453. відомості про дебіторську заборгованість боржника на дату подання звіту та про нереалізовані права вимоги боржника;
 
   відомості про дебіторську заборгованість боржника на дату подання звіту та про нереалізовані права вимоги боржника;
 
454. відомості про стан кредиторської заборгованості боржника на дату подання звіту.
 
   відомості про стан кредиторської заборгованості боржника на дату подання звіту.
 
455. 3. До звіту керуючого санацією додаються докази задоволення вимог конкурсних кредиторів згідно з реєстром.
 
-173- Воропаєв Ю.М.
Внести до статті 36 такі зміни і доповнення:
В абзаці першому частини третій після слів «згідно з реєстром» доповнити словами «вимог кредиторів»;
в абзаці другому частини третій після слова «пропозицій» доповнити словом «про», а в абзацах третьому, четвертому та п’ятому слово «про» виключити;
 
Враховано   3. До звіту керуючого санацією додаються докази задоволення вимог конкурсних кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.
 
456. Одночасно із звітом керуючий санацією вносить до комітету кредиторів одну з таких пропозицій:
 
   Одночасно із звітом керуючий санацією вносить до комітету кредиторів одну з таких пропозицій про:
 
457. про прийняття рішення про дострокове припинення процедури санації у зв'язку з відновленням платоспроможності боржника;
 
   прийняття рішення про дострокове припинення процедури санації у зв'язку з відновленням платоспроможності боржника;
 
458. про прийняття рішення щодо припинення процедури санації і укладення мирової угоди;
 
   прийняття рішення щодо припинення процедури санації і укладення мирової угоди;
 
459. про звернення до закінчення строку процедури санації, визначеного в плані санації, до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
 
-174- Воропаєв Ю.М.
доповнити частину третю абзацом шостим такого змісту:
«звернення до господарського суду з клопотанням про продовження процедури санації»;
 
Враховано   звернення до закінчення строку процедури санації, визначеного в плані санації, до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
звернення до господарського суду з клопотанням про продовження процедури санації.
 
460. 4. Звіт керуючого санацією повинен бути розглянутий комітетом кредиторів не пізніше десяти днів від дати його надходження та не пізніше закінчення строку процедури санації, визначеного в плані санації.
 
   4. Звіт керуючого санацією повинен бути розглянутий комітетом кредиторів не пізніше десяти днів від дати його надходження та не пізніше закінчення строку процедури санації, визначеного в плані санації.
 
461. 5. За наслідками розгляду звіту керуючого санацією комітет кредиторів приймає рішення про звернення до господарського суду з клопотанням щодо:
 
   5. За наслідками розгляду звіту керуючого санацією комітет кредиторів приймає рішення про звернення до господарського суду з клопотанням щодо:
 
462. припинення процедури санації у зв’язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника;
 
   припинення процедури санації у зв’язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника;
 
463. припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
 
   припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
 
464. припинення процедури санації та укладення мирової угоди.
 
-175- Воропаєв Ю.М.
в абзаці четвертому частини п’ятої після слова «припинення» доповнити словами «або продовження»;
 
Враховано   припинення або продовження процедури санації та укладення мирової угоди.
 
465. У разі виникнення обставин, що є підставою для припинення процедури санації, комітет кредиторів може прийняти відповідне рішення за відсутності звіту керуючого санацією.
 
   У разі виникнення обставин, що є підставою для припинення процедури санації, комітет кредиторів може прийняти відповідне рішення за відсутності звіту керуючого санацією.
 
466. 6. Якщо комітетом кредиторів не прийнято жодного з рішень, визначених частиною п’ятою цієї статті, або таке рішення не подано до господарського суду до закінчення строку процедури санації, визначеного в плані санації або протягом п’ятнадцяти днів з дня виникнення підстав для її дострокового припинення, господарський суд розглядає питання про припинення провадження у справі про банкрутство або про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури в порядку, передбаченому цим Законом.
 
   6. Якщо комітетом кредиторів не прийнято жодного з рішень, визначених частиною п’ятою цієї статті, або таке рішення не подано до господарського суду до закінчення строку процедури санації, визначеного в плані санації або протягом п’ятнадцяти днів з дня виникнення підстав для її дострокового припинення, господарський суд розглядає питання про припинення провадження у справі про банкрутство або про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури в порядку, передбаченому цим Законом.
 
467. 7. Звіт керуючого санацією, розглянутий комітетом кредиторів, і протокол засідання комітету кредиторів не пізніше п’яти днів після дати проведення засідання комітету кредиторів надсилаються господарському суду.
 
-176- Воропаєв Ю.М.
В абзаці першому частини сьомої слова «господарському суду» замінити «до господарського суду»
В частині восьмій після слова «місце» доповнити словом «такого».
 
Враховано   7. Звіт керуючого санацією, розглянутий комітетом кредиторів, і протокол засідання комітету кредиторів не пізніше п’яти днів після дати проведення засідання комітету кредиторів надсилаються до господарського суду.
 
468. До звіту керуючого санацією додаються реєстр вимог кредиторів і у разі скарги кредиторів, які голосували проти прийнятого комітетом кредиторів рішення або не брали участі в голосуванні.
 
   До звіту керуючого санацією додаються реєстр вимог кредиторів і у разі скарги кредиторів, які голосували проти прийнятого комітетом кредиторів рішення або не брали участі в голосуванні.
 
469. 8. Звіт керуючого санацією та скарги кредиторів розглядаються на засіданні господарського суду. Про час і місце розгляду повідомляються керуючий санацією та кредитори, які подали скарги.
 
   8. Звіт керуючого санацією та скарги кредиторів розглядаються на засіданні господарського суду. Про час і місце такого розгляду повідомляються керуючий санацією та кредитори, які подали скарги.
 
470. 9. Якщо комітет кредиторів прийняв рішення про припинення процедури санації у зв’язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника, звіт керуючого санацією підлягає затвердженню господарським судом, якщо інше не передбачено цим Законом.
 
   9. Якщо комітет кредиторів прийняв рішення про припинення процедури санації у зв’язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника, звіт керуючого санацією підлягає затвердженню господарським судом, якщо інше не передбачено цим Законом.
 
471. У разі встановлення господарським судом обґрунтованості скарг кредиторів господарський суд може відмовити у затвердженні звіту керуючого санацією.
 
-177- Воропаєв Ю.М.
в абзаці другому частини дев’ятої після слів «скарг кредиторів» доповнити словами «щодо правопорушень у діях керуючого санацією»;
у частині десятій словосполучення «яка може бути оскаржена і встановленому порядку» виключити;
у частині одинадцятій після слова «відсутності» доповнити словосполученням «клопотання комітету кредиторів про продовження строків, передбачених планом санації і»;
у частині дванадцятій після слів «в межах» слово «граничного» виключити.
 
Враховано   У разі встановлення господарським судом обґрунтованості скарг кредиторів щодо правопорушень у діях керуючого санацією господарський суд може відмовити у затвердженні звіту керуючого санацією.
 
472. 10. Про затвердження звіту керуючого санацією або про відмову в затвердженні зазначеного звіту, чи затвердження мирової угоди виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.
 
   10. Про затвердження звіту керуючого санацією або про відмову в затвердженні зазначеного звіту, чи затвердження мирової угоди виноситься ухвала.
 
473. 11. Якщо розрахунки з кредиторами не проведено у строки, передбачені планом санації, та за умови відсутності внесення відповідних змін до плану санації, господарський суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
 
   11. Якщо розрахунки з кредиторами не проведено у строки, передбачені планом санації, та за умови відсутності внесення клопотання комітету кредиторів про продовження строків, передбачених планом санації, і відповідних змін до плану санації, господарський суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
 
474. 12. Продовження строку процедури санації в межах граничного строку санації, визначеного цим Законом, здійснюється господарським судом після внесення відповідних змін (доповнень) до плану санації боржника. Зміни до плану санації схвалюються комітетом кредиторів та затверджуються господарським судом відповідно до вимог цього Закону.
 
   12. Продовження строку процедури санації в межах строку санації, визначеного цим Законом, здійснюється господарським судом після внесення відповідних змін (доповнень) до плану санації боржника. Зміни до плану санації схвалюються комітетом кредиторів та затверджуються господарським судом відповідно до вимог цього Закону.
 
475. 13. Розрахунки з кредиторами, вимоги яких включені до реєстру, проводяться керуючим санацією починаючи з дати, зазначеної у затвердженому господарським судом плані санації, в порядку черговості, установленого цим Законом.
 
   13. Розрахунки з кредиторами, вимоги яких включені до реєстру, проводяться керуючим санацією, починаючи з дати, зазначеної у затвердженому господарським судом плані санації, в порядку черговості, установленого цим Законом.
 
476. 14. Копія ухвали господарського суду та звіту керуючого санацією надсилається сторонам у справі, іншим учасникам провадження, державному органу з питань банкрутства.
 
-178- Воропаєв Ю.М.
У частині чотирнадцятій після слів «іншим учасникам» виключити слова «провадження, державному органу з питань банкрутства» та замінити словами «справи про банкрутство».
 
Враховано   14. Копія ухвали господарського суду та звіту керуючого санацією надсилається сторонам у справі, іншим учасникам справи про банкрутство.
 
477. Розділ ІІІ
 
   Розділ ІІІ
 
478. ЛІКВІДАЦІЙНА ПРОЦЕДУРА
 
   ЛІКВІДАЦІЙНА ПРОЦЕДУРА
 
479. Стаття 29. Постанова про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури
 
-179- Воропаєв Ю.М.
Статтю 29 вважати статтею 37 та викласти в такій редакції:
«1. У випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.
Банкрут – це боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов’язання встановлена господарським судом.
Під ліквідацією розуміється припинення діяльності суб’єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу його майна.
Неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає провадженню у справі.
2. За клопотанням комітету кредиторів або інвесторів, або власника майна (органа, уповноваженого управляти майном) банкрута чи з власної ініціативи господарський суд може прийняти рішення про введення процедури санації й після визнання боржника банкрутом у разі наявності плану санації та до початку продажу майна банкрута.».
 
Враховано   Стаття 37. Постанова про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури
 
480. 1. У випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
 
   1. У випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.
Банкрут – це боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов’язання встановлена господарським судом.
Під ліквідацією розуміється припинення діяльності суб’єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу його майна.
Неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає провадженню у справі.
 
481. 2. Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено цим Законом.
 
   2. За клопотанням комітету кредиторів або інвесторів, або власника майна (органа, уповноваженого управляти майном) банкрута чи з власної ініціативи господарський суд може прийняти рішення про введення процедури санації й після визнання боржника банкрутом у разі наявності плану санації та до початку продажу майна банкрута.
 
482. Стаття 30. Наслідки визнання боржника банкрутом
 
-180- Воропаєв Ю.М.
Статтю 30 вважати статтею 38 та внести до неї такі зміни та доповнення:
 
Враховано   Стаття 38. Наслідки визнання боржника банкрутом
 
483. 1. З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:
 
   1. З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:
 
484. господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;
 
   господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;
 
485. строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута вважається таким, що настав;
 
-181- Воропаєв Ю.М.
Частину першу статті 38 доповнити новим абзацом третім такого змісту:
«у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов’язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури».
У зв’язку із цим абзаци третій – дев’ятий вважати відповідно абзацами четвертим – десятим;
 
Враховано   строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута вважається таким, що настав;
у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов’язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури;
 
486. припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
 
   припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
 
487. відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
 
   відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
 
488. продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим розділом;
 
   продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом;
 
489. скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
 
-182- Рибаков І.О.
Каплієнко В.В.
Камчатний В.Г.
У абзаці сьомому частини першій статті 30 слова «на офіційній сторінці» замінити на слова «на веб-сайті»
 
Відхилено   скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
 
490. вимоги за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців від дня оприлюднення на офіційній сторінці Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Вимоги кредиторів, що виникли під час проведення процедур банкрутства, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає;
 
-183- Воропаєв Ю.М.
Абзац дев’ятий статті 38 викласти у такій редакції:
«вимоги за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі;»
 
Враховано   вимоги за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі;
 
491. виконання зобов’язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.
 
   виконання зобов’язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.
 
492. 2. З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв’язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.
 
   2. З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв’язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.
 
493. 3. у мережі Інтернет на офіційній сторінці Вищого господарського суду України не пізніше наступного дня з дня винесення постанови оприлюднюється повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
 
-184- Воропаєв Ю.М.
Частину третю статті 38 викласти у такій редакції:
«3. З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, здійснюється офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет».
 
Враховано   3. З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, здійснюється офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.
 
    -185- Рибаков І.О.
Каплієнко В.В.
Камчатний В.Г.
У частині третій статті 30 слова «у мережі Інтернет на офіційній сторінці» замінити на слова «на веб-сайті»
 
Враховано    
494. 4. Повідомлення про визнання боржника банкрутом і про відкриття ліквідаційної процедури повинні містити:
 
-186- Воропаєв Ю.М.
В першому абзаці частини четвертої статті 38 слово «повинні» замінити словом «мають»;
 
Враховано   4. Повідомлення про визнання боржника банкрутом і про відкриття ліквідаційної процедури мають містити:
 
495. найменування та інші реквізити боржника, визнаного банкрутом;
 
   найменування та інші реквізити боржника, визнаного банкрутом;
 
496. найменування господарського суду, в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство;
 
   найменування господарського суду, в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство;
 
497. дату прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
 
   дату прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
 
498. відомості про ліквідатора (ліквідаційну комісію).
 
   відомості про ліквідатора (ліквідаційну комісію).
 
499. 5. Інформація про визнання боржника банкрутом і про відкриття ліквідаційної процедури додатково може оприлюднюватися на офіційній сторінці державного органу з питань банкрутства у мережі Інтернет, а також у будь-який інший спосіб, не заборонений законом.
 
-187- Воропаєв Ю.М.
Частину п’яту статті 38 виключити.
 
Враховано   Стаття 39. Виконання зобов’язань боржника власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника у ліквідаційній процедурі
1. Власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника у будь-який час до закінчення ліквідаційної процедури має право одночасно задовольнити усі вимоги конкурсних кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів або надати боржнику грошові кошти, достатні для задоволення всіх вимог кредиторів у порядку та на умовах, передбачених статтею 31 цього Закону.
Власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника може брати участь в обговоренні звіту ліквідатора та мирової угоди, а також може заявляти клопотання про погашення заборгованості або переходу до процедури санації.
2. У випадку виконання зобов’язань боржника власником майна боржника надання звіту ліквідатором відбувається у порядку, передбаченому статтею 46 цього Закону.
3. За результатами розгляду звіту ліквідатора господарський суд виносить ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство у випадку задоволення всіх вимог кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів.
 
    -188- Рибаков І.О.
Каплієнко В.В.
Камчатний В.Г.
У частині п’ятій статті 30 слова «на офіційній сторінці» замінити на слова «на веб-сайті»
 
Відхилено    
    -189- Воропаєв Ю.М.
Доповнити законопроект новою статтею такого змісту:
«Стаття 39. Виконання зобов’язань боржника власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника у ліквідаційній процедурі.
1. Власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника у будь-який час до закінчення ліквідаційної процедури має право одночасно задовольнити усі вимоги конкурсних кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів або надати боржнику грошові кошти, достатні для задоволення всіх вимог кредиторів у порядку та на умовах, передбачених статтею 31 цього Закону.
Власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника може брати участь в обговоренні звіту ліквідатора та мирової угоди, а також може заявляти клопотання про погашення заборгованості або переходу до процедури санації.
2. У випадку виконання зобов’язань боржника власником майна боржника надання звіту ліквідатором відбувається у порядку, передбаченому статтею 46 цього Закону.
3. За результатами розгляду звіту ліквідатора господарський суд виносить ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство у випадку задоволення всіх вимог кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів».
 
Враховано    
500. Стаття 31. Функції господарського суду в ліквідаційній процедурі
 
-190- Воропаєв Ю.М.
Статтю 31 вважати статтею 40.
 
Враховано   Стаття 40. Функції господарського суду
в ліквідаційній процедурі
 
501. 1. У постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Законом, з числа арбітражних керуючих, якщо інше не передбачено цим Законом.
 
   1. У постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Законом, з числа арбітражних керуючих, якщо інше не передбачено цим Законом.
 
502. 2. За клопотанням ліквідатора, погодженим з комітетом кредиторів, господарський суд призначає членів ліквідаційної комісії.
 
-191- Воропаєв Ю.М.
Частину другу статті 40 викласти у такій редакції:
«2. За клопотанням ліквідатора, погодженим з комітетом кредиторів, господарський суд призначає членів ліквідаційної комісії. У разі ліквідації державного підприємства або підприємства, у статутному капіталі якого державна частка становить більш ніж двадцять п’ять відсотків, господарський суд призначає членами ліквідаційної комісії представника органу, уповноваженого управляти державним майном, та за необхідності – органу місцевого самоврядування.
До складу ліквідаційної комісії банкрута включаються представники кредиторів, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, фінансових органів та профспілки, а в разі необхідності – також представники спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю, Антимонопольного комітету України, органу, уповноваженого управляти державним майном, та представник органів місцевого самоврядування».
 
Враховано   2. За клопотанням ліквідатора, погодженим з комітетом кредиторів, господарський суд призначає членів ліквідаційної комісії. У разі ліквідації державного підприємства або підприємства, у статутному капіталі якого державна частка становить більш ніж п’ятдесят відсотків, господарський суд призначає членами ліквідаційної комісії представника органу, уповноваженого управляти державним майном, та за необхідності – органу місцевого самоврядування.
До складу ліквідаційної комісії банкрута включаються представники кредиторів, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, фінансових органів та профспілки, а в разі необхідності – також представники спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю, Антимонопольного комітету України, органу, уповноваженого управляти державним майном, та представник органів місцевого самоврядування.
 
503. 3. Ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконують свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
 
   3. Ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконують свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
 
504. 4. У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
 
-192- Воропаєв Ю.М.
У частину четвертій статті 40 після слова «дії» доповнити словом « (бездіяльність)».
 
Враховано   4. У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
 
505. Стаття 32. Повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії
 
-193- Воропаєв Ю.М.
Статтю 32 вважати статтею 41.
Доповнити статтю 41 новою частиною першою такого змісту:
«1. Ліквідатор – це фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку».
У зв’язку із цим частини першу – чотирнадцяту вважати відповідно частинами другою – п’ятнадцятою;
 
Враховано   Стаття 41. Повноваження ліквідатора
та членів ліквідаційної комісії
1. Ліквідатор – це фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку
 
506. 1. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:
 
   2. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:
 
507. приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження;
 
   приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження;
 
508. виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;
 
   виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;
 
509. проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута;
 
   проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута;
 
510. аналізує фінансове становище банкрута;
 
   аналізує фінансове становище банкрута;
 
511. виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;
 
   виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;
 
512. очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;
 
   очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;
 
513. пред’являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту;
 
-194- Воропаєв Ю.М.
В абзаці восьмому частини другої статті 41 після слова «повернення» доповнити словами «банкруту сум»;
 
Враховано   пред’являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;
 
514. має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;
 
   має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;
 
515. з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту;
 
   з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту;
 
516. заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов’язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими;
 
   заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов’язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими;
 
517. подає до суду заяви про визнання недійсними угод боржника;
 
   подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника;
 
518. вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;
 
   вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;
 
519. передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню;
 
   передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню;
 
520. реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом;
 
-195- Воропаєв Ю.М.
В абзаці п’ятнадцятому частини другої статті 41 слово «реалізує» замінити словом «продає», а слово «включених» замінити словом «внесених»;
В абзаці шістнадцятому словосполучення «інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів» замінити словосполученням «відповідну інформацію для ведення Єдиного реєстру підприємств щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство»;
 
Враховано   продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом;
 
521. повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів;
 
   повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства відповідну інформацію для ведення Єдиного реєстру підприємств щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство;
 
522. у разі провадження банкрутом діяльності, пов’язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку;
 
   у разі провадження банкрутом діяльності, пов’язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку;
 
523. здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
 
-196- Воропаєв Ю.М.
Доповнити частину другу статті 41 новим абзацом такого змісту:
«веде реєстр вимог кредиторів».
У зв’язку із цим абзац вісімнадцятий вважати абзацом дев’ятнадцятим;
 
Враховано   веде реєстр вимог кредиторів;
здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
 
524. 2. З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.
 
   3. З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.
 
525. 3. Ліквідатор (арбітражний керуючий) має право замовити виготовлення дубліката печатки та штампів у разі їх втрати.
 
   4. Ліквідатор (арбітражний керуючий) має право замовити виготовлення дубліката печатки та штампів у разі їх втрати.
 
526. 4. При здійсненні своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається виходячи з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
 
-197- Воропаєв Ю.М.
До частини п’ятої статті 41 внести такі зміни:
В абзаці першому слова «при здійсненні» замінити словами «під час здійснення», а слово «виходячи» виключити;
Доповнити новим абзацом такого змісту:
«У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, в тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника – юридичної особи або інших осіб в разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов’язаннями».
У зв’язку із цим абзац другий вважати абзацом третім.
 
Враховано   5. Під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, в тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника – юридичної особи або інших осіб в разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов’язаннями.
 
527. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленого цим Законом.
 
   Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленого цим Законом.
 
528. 5. Протягом п’ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов’язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов’язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.
 
   6. Протягом п’ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов’язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов’язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.
 
529. 6. При проведенні ліквідаційної процедури ліквідатор зобов’язаний використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника.
 
-198- Воропаєв Ю.М.
В частині сьомій статті 41 слова «при проведенні» замінити словами «під час проведення»;
 
Враховано   7. Під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов’язаний використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника.
 
530. 7. Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунку здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеного цим Законом.
 
   8. Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунку здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеного цим Законом.
 
531. 8. З основного рахунку банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
 
-199- Воропаєв Ю.М.
Частину восьму вважати абзацом
 
Враховано   З основного рахунку банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
 
532. 9. Ліквідатор не рідше ніж один раз на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.
 
   9. Ліквідатор не рідше ніж один раз на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.
 
533. 10. Ліквідатор зобов’язаний на вимогу господарського суду та державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури.
 
   10. Ліквідатор зобов’язаний на вимогу господарського суду та державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури.
 
534. 11. Дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками провадження у справі про банкрутство, права яких порушено такими діями.
 
-200- Воропаєв Ю.М.
Частину одинадцяту викласти в такій редакції:
«11. Дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю)».
У частині дванадцятій після слів «комітету кредиторів» доповнити словами «або з власної ініціативи»;
Частину тринадцяту виключити.
У зв’язку із цим частину чотирнадцяту вважати частиною тринадцятою.
Частину чотирнадцяту вважати частиною тринадцятою, слова «підприємства-боржника» замінити словами «підприємства-банкрута», слово «встановленого» словом «встановленому».
 
Враховано   11. Дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).
 
535. 12. У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов’язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом.
 
   12. У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов’язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом.
 
536. 13. До складу ліквідаційної комісії банкрута включаються представники кредиторів, уповноважена особа акціонерів або учасників господарського товариства, фінансових органів та профспілки, а в разі необхідності – також представники спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю, Антимонопольного комітету України, державного органу з питань банкрутства та представник органів місцевого самоврядування.
 
      
537. 14. У випадку ліквідації підприємства-боржника, зобов’язаного згідно із законодавством передати територіальній громаді об’єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об’єкти комунальної інфраструктури, арбітражний керуючий (ліквідатор) передає, а орган місцевого самоврядування приймає такі об’єкти без додаткових умов у порядку, встановленого законодавством.
 
   13. У випадку ліквідації підприємства-банкрута, зобов’язаного згідно із законодавством передати територіальній громаді об’єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об’єкти комунальної інфраструктури, арбітражний керуючий (ліквідатор) передає, а орган місцевого самоврядування приймає такі об’єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законодавством.
 
538. Стаття 33. Ліквідаційна маса
 
-201- Воропаєв Ю.М.
Статтю 33 вважати статтею 42.
Частину першу після слів «ліквідаційної маси» доповнити словосполученнями «за винятком об’єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об’єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі – банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку»;.
 
Враховано   Стаття 42. Ліквідаційна маса
 
539. 1. Усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.
 
   1. Усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об’єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об’єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі – банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
 
540. Під час ліквідації режимно-секретного органу матеріальні носії секретної інформації (технічна документація, вироби, їх дослідні зразки тощо) передаються замовнику відповідно до договору, укладеного на виконання відповідних робіт. Про передачу замовникові матеріальних носіїв секретної інформації складається письмовий акт, який погоджується з відповідним органом Служби безпеки України.
 
-202- Воропаєв Ю.М.
У частині другій слово «речі» замінити словом «майно», у частині третій слова «визначені речі» замінити словами «визначене майно».
 
Враховано   Під час ліквідації режимно-секретного органу матеріальні носії секретної інформації (технічна документація, вироби, їх дослідні зразки тощо) передаються замовнику відповідно до договору, укладеного на виконання відповідних робіт. Про передачу замовникові матеріальних носіїв секретної інформації складається письмовий акт, який погоджується з відповідним органом Служби безпеки України.
 
541. 4. Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси та використовується для задоволення вимог заставодержателя. У разі недостатності майна банкрута, яке не є предметом застави, виручки від продажу якого достатньо для задоволення вимог з відшкодування витрат та сплати грошової винагороди арбітражному керуючому, такі витрати та грошова винагорода сплачуються за рахунок коштів виручених від продажу предмета застави. Залишок коштів за вирахуванням суми, необхідної для задоволення вимог з відшкодування витрат та сплати грошової винагороди арбітражному керуючому, використовується виключно для задоволення вимог заставодержателя.
 
-203- Воропаєв Ю.М.
Частину четверту викласти у такій редакції:
«4. Майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов’язаннями, які воно забезпечує.
Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.
Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов’язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси».
 
Враховано   4. Майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов’язаннями, які воно забезпечує.
Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.
Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов’язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.
 
542. 5. За наявності у складі майна банкрута майна, виключеного з обороту, ліквідатор зобов’язаний передати його відповідним особам в установленому порядку.
 
   5. За наявності у складі майна банкрута майна, виключеного з обороту, ліквідатор зобов’язаний передати його відповідним особам в установленому порядку.
 
543. 6. Ліквідатор, виявивши частку, яка належить банкруту в спільному майні, з метою задоволення вимог кредиторів у встановленому порядку порушує питання про виділення цієї частки.
 
   6. Ліквідатор, виявивши частку, яка належить банкруту в спільному майні, з метою задоволення вимог кредиторів у встановленому порядку порушує питання про виділення цієї частки.
 
544. 7. Активи, включені до складу іпотечного покриття, не включаються до ліквідаційної маси емітента таких облігацій та управителя іпотечним покриттям. Відчуження цих активів, у тому числі примусове, здійснюється в порядку, передбаченому законом про іпотечні облігації.
 
   7. Активи, включені до складу іпотечного покриття, не включаються до ліквідаційної маси емітента таких облігацій та управителя іпотечним покриттям. Відчуження цих активів, у тому числі примусове, здійснюється в порядку, передбаченому законом про іпотечні облігації.
 
545. 8. Майно, щодо якого боржник є користувачем, балансоутримувачем або зберігачем, повертається його власнику відповідно до закону або договору.
 
   8. Майно, щодо якого боржник є користувачем, балансоутримувачем або зберігачем, повертається його власнику відповідно до закону або договору.
 
546. 9. Державне майно, яке не увійшло до статутного капіталу господарського товариства у процесі приватизації (корпоратизації) та перебуває на балансі банкрута, не включається до складу ліквідаційної маси.
 
   9. Державне майно, яке не увійшло до статутного капіталу господарського товариства у процесі приватизації (корпоратизації) та перебуває на балансі банкрута, не включається до складу ліквідаційної маси.
 
547. Суб’єкт управління таким майном з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у встановлений частиною другою статті 29 цього Закону строк приймає рішення про подальше використання цього майна.
 
   Суб’єкт управління таким майном з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у встановлений частиною другою статті 29 цього Закону строк приймає рішення про подальше використання цього майна.
 
548. Стаття 34. Оцінка майна банкрута
 
-204- Воропаєв Ю.М.
Статтю 34 вважати статтею 43.
 
Враховано   Стаття 43. Оцінка майна банкрута
 
549. 1. Майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів.
 
   1. Майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів.
 
550. 2. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.
 
-205- Воропаєв Ю.М.
Статтю 43 доповнити частиною третьою такого змісту:
«3. Оцінка майна державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків, здійснюється обов’язково із залученням суб’єктів оціночної діяльності у порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»
 
Враховано   2. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.
3. Оцінка майна державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків, здійснюється обов’язково із залученням суб’єктів оціночної діяльності у порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
 
551. Стаття 35. Продаж майна банкрута
 
-206- Воропаєв Ю.М.
Статтю 35 вважати статтею 44 та викласти у такій редакції:
«1. Після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами:
проведення аукціону;
продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі.
Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.
2. Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону.
На аукціоні можуть продаватися:
основні засоби (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо);
відокремлений структурний підрозділ банкрута як частина цілісного майнового комплексу;
необоротні активи банкрута;
дебіторська заборгованість на умовах договору про відступлення права вимоги банкрута.
Ліквідатор має право самостійно проводити торги на аукціоні відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону – юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Організатор аукціону не може бути заінтересованою особою стосовно кредитора чи боржника.
3. Майно банкрута, щодо обігу якого встановлене обмеження, продається на закритих торгах за ціною, не нижче звичайної. У закритих торгах беруть участь особи, які відповідно до законодавства можуть мати зазначене майно у власності чи на підставі іншого речового права.
4. Ліквідатор здійснює продаж цінних паперів та похідних фінансових активів через професійного учасника фондового ринку в порядку, визначеному законодавством України, згідно з договором, укладеним між ліквідатором і торговцем цінними паперами.
5. Ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У випадку коли продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.
6. Ліквідатор може здійснювати безпосередній продаж таких активів:
основних засобів, балансова залишкова вартість яких не перевищує одну тисячу гривень, а також інших необоротних матеріальних активів, господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, обсяги або вартість яких є недостатніми для проведення аукціону. Ці матеріальні активи реалізовуються безпосередньо ліквідатором або на комісійних умовах через організацію роздрібної торгівлі;
не проданих на аукціоні. У цьому випадку безпосередній продаж може здійснюватися за ціною останніх торгів на аукціоні;
не проданих на біржових торгах через товарну біржу;
стосовно яких після опублікування оголошення про проведення повторного аукціону є лише одна пропозиція від покупця. Безпосередній продаж може здійснюватися за ціною, що була визначена як ціна продажу на аукціоні, покупцеві, який подав пропозицію про участь у аукціоні;
акцій приватного акціонерного товариства або часток товариства з обмеженою відповідальністю, які належать боржнику і викуповуються цим товариством або учасниками (акціонерами) цього товариства.
7. Умови договорів, укладених на реалізацію майна банкрута, не можуть передбачати розстрочку або відстрочку платежів за придбане майно.
8. Спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.».
 
Враховано   Стаття 44. Продаж майна банкрута
 
552. 1. Після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута на аукціоні у порядку, що встановлюється цим Законом.
 
   1. Після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами:
проведення аукціону;
продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі.
Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.
 
553. 2. Ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У випадку, коли продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.
 
   2. Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону.
На аукціоні можуть продаватися:
основні засоби (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо);
відокремлений структурний підрозділ банкрута як частина цілісного майнового комплексу;
необоротні активи банкрута;
дебіторська заборгованість на умовах договору про відступлення права вимоги банкрута.
Ліквідатор має право самостійно проводити торги на аукціоні відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону – юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Організатор аукціону не може бути заінтересованою особою стосовно кредитора чи боржника.
 
554. 3. Майно банкрута, щодо обігу якого встановлено обмеження, продається на закритих торгах за ціною, не нижче звичайної. У закритих торгах беруть участь особи, які відповідно до законодавства можуть мати зазначене майно у власності чи на підставі іншого речового права.
 
-207- Ляпіна К.М.
Частину третю статті 35 виключити
 
Відхилено   3. Майно банкрута, щодо обігу якого встановлене обмеження, продається на закритих торгах за ціною, не нижче звичайної. У закритих торгах беруть участь особи, які відповідно до законодавства можуть мати зазначене майно у власності чи на підставі іншого речового права.
4. Ліквідатор здійснює продаж цінних паперів та похідних фінансових активів через професійного учасника фондового ринку в порядку, визначеному законодавством України, згідно з договором, укладеним між ліквідатором і торговцем цінними паперами.
5. Ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У випадку коли продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.
6. Ліквідатор може здійснювати безпосередній продаж таких активів:
основних засобів, балансова залишкова вартість яких не перевищує одну тисячу гривень, а також інших необоротних матеріальних активів, господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, обсяги або вартість яких є недостатніми для проведення аукціону. Ці матеріальні активи реалізовуються безпосередньо ліквідатором або на комісійних умовах через організацію роздрібної торгівлі;
не проданих на аукціоні. У цьому випадку безпосередній продаж може здійснюватися за ціною останніх торгів на аукціоні;
не проданих на біржових торгах через товарну біржу;
стосовно яких після опублікування оголошення про проведення повторного аукціону є лише одна пропозиція від покупця. Безпосередній продаж може здійснюватися за ціною, що була визначена як ціна продажу на аукціоні, покупцеві, який подав пропозицію про участь у аукціоні;
акцій приватного акціонерного товариства або часток товариства з обмеженою відповідальністю, які належать боржнику і викуповуються цим товариством або учасниками (акціонерами) цього товариства.
7. Умови договорів, укладених на реалізацію майна банкрута, не можуть передбачати розстрочку або відстрочку платежів за придбане майно.
8. Спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.
 
555. Стаття 36. Черговість задоволення вимог кредиторів
 
-208- Кармазін Ю.А.
У статті 36 в частині першій у абзаці другому підпункту в) пункту 2 слова: «державного мита» замінити на слова: «судового збору».
 
Враховано редакційно о  Стаття 45. Черговість задоволення вимог кредиторів
 
556. 1. Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленого цією статтею:
 
-209- Воропаєв Ю.М.
Статтю 36 вважати статтею 45 та викласти у такій редакції:1. Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. При цьому:
1) у першу чергу задовольняються:
вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв’язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов’язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв’язку з припиненням трудових відносин та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що пов’язані з набуттям ним прав кредитора щодо банку, – у розмірі всієї суми відшкодування за вкладами фізичних осіб;
вимоги кредиторів за договорами страхування;
витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі:
витрати на оплату судового збору;
витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;
витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство, введення процедури санації, визнання боржника банкрутом;
витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута;
витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв’язку з визнанням мирової угоди недійсною;
вимоги щодо виплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому;
вимоги щодо відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним повноважень розпорядника майна, керуючого санацією боржника або ліквідатора банкрута;
витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов’язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута;
2) у другу чергу задовольняються:
вимоги із зобов’язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов’язань зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також вимоги громадян – довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб’єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
3) у третю чергу задовольняються:
вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів). Вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
4) у четверту чергу задовольняються:
вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов’язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника;
5) у п’яту чергу задовольняються:
вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;
вимоги щодо виплати додаткової грошової винагороди керуючому санацією або ліквідатору у частині п’яти відсотків обсягу стягнутих на користь боржника активів (повернення грошових коштів майна, майнових прав), які на дату порушення провадження у справі про банкрутство перебували у третіх осіб;
вимоги щодо виплати додаткової грошової винагороди керуючому санацією або ліквідатору у частині трьох відсотків від обсягу погашених вимог конкурсних кредиторів, які підлягають позачерговому задоволенню та віднесені до конкурсних згідно з цим Законом;
6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
2. Вимоги кожної наступної черги задовольняються у міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, установлених цим Законом.
3. У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.
4. У разі відмови кредитора від задоволення визнаної в установленому порядку вимоги ліквідатор (ліквідаційна комісія) не враховує суму грошових вимог цього кредитора.
5. Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.
6. У разі, якщо на момент закінчення строку ліквідації залишилися непроданими активи боржника і негайний продаж матиме наслідком істотну втрату їх вартості, ліквідатор передає такі активи в управління визначеній господарським судом юридичній особі, яка зобов’язана вжити заходів щодо продовження погашення заборгованості кредиторів боржника за рахунок отриманих активів.
Ліквідатор у разі потреби передавання активів боржника, які залишаються непроданими на час закінчення процедури ліквідації, в управління іншій юридичній особі погоджує кандидатуру такої особи з комітетом кредиторів та звертається до господарського суду з відповідним клопотанням.
Таке клопотання ліквідатор надає господарському суду не пізніше ніж за два місяці до завершення процедури ліквідації і зазначає в ньому обсяг активів, що продавалися і не були продані, причини нездійснення продажу, а також загальну суму незадоволених вимог кредиторів.
Одночасно з клопотанням ліквідатор подає:
перелік непроданих активів боржника;
інформацію про кожний актив [його вартість (залишкову, ринкову та ліквідаційну, якщо така визначалася), ціну та порядок продажу, згідно з яким він продавався і не був проданий];
висновки про оцінку кожного активу, здійснену відповідно до законодавства України під час ліквідаційної процедури.
Управителем майна боржника не може бути юридична особа, яка:
є кредитором, пов’язаною особою або акціонером/учасником боржника;
не виконала зобов’язань перед боржником;
є стороною у судовій справі за участю боржника.
7. У разі якщо господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи – банкрута, майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається власникові або уповноваженому ним органу, а майно державних підприємств – органу приватизації для прийняття рішень щодо подальшого розпорядження таким майном. У разі відмови власника або уповноваженого ним органу, а також органу приватизації прийняти таке майно, або у випадку неможливості встановити місцезнаходження власника або уповноваженого ним органу, майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається безоплатно міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, закладам охорони здоров’я, освіти, соціального забезпечення, закладам, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім’ям, будинкам дитини при установах виконання покарань, установам виконання покарань, слідчим ізоляторам, військовим формуванням чи знищується (утилізується).
8. Погашення вимог кредиторів шляхом заліку зустрічних однорідних вимог проводиться за згодою кредитора (кредиторів) у випадках, якщо це не порушує майнові права інших кредиторів.
9. Погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку».
 
Враховано частков  1. Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. При цьому:
 
557. 1) позачергово задовольняються:
 
   1) у першу чергу задовольняються:
 
558. вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв’язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов’язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв’язку з припиненням трудових відносин та нарахований на ці суми єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
 
   вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв’язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов’язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв’язку з припиненням трудових відносин та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
 
559. вимоги щодо виплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому;
 
      
560. вимоги щодо відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов’язаних з виконанням ним повноважень розпорядника майна, керуючого санацією боржника або ліквідатора банкрута;
 
   вимоги кредиторів за договорами страхування;
витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі:
 
561. вимоги щодо виплати додаткової грошової винагороди керуючого санацією або ліквідатора у частині десяти відсотків обсягу стягнутих на користь боржника активів (повернення грошових коштів майна, майнових прав), які на дату порушення провадження у справі про банкрутство перебували у третіх осіб;
 
   витрати на оплату судового збору;
витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;
витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство, введення процедури санації, визнання боржника банкрутом;
 
562. вимоги щодо виплати додаткової грошової винагороди керуючого санацією або ліквідатора у частині трьох відсотків від обсягу погашених вимог конкурсних кредиторів які підлягають позачерговому задоволенню та віднесені до конкурсних згідно з цим Законом;
 
   витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута;
витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв’язку з визнанням мирової угоди недійсною;
 
563. 2) у першу чергу задовольняються:
 
   вимоги щодо виплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому;
вимоги щодо відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним повноважень розпорядника майна, керуючого санацією боржника або ліквідатора банкрута;
 
564. а) витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що пов’язані з набуттям ним прав кредитора щодо банку, – у розмірі всієї суми відшкодування за вкладами фізичних осіб;
 
   витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов’язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута;
 
565. б) вимоги кредиторів за договорами страхування;
 
   2) у другу чергу задовольняються:
 
566. в) витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі:
 
   вимоги із зобов’язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов’язань зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також вимоги громадян – довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб’єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
 
567. витрати на оплату державного мита;
 
   3) у третю чергу задовольняються:
 
568. витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їх коштів;
 
   вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів). Вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
 
569. вимоги щодо виплати додаткової грошової винагороди керуючого санацією або ліквідатора у частині трьох відсотків від обсягу погашених вимог конкурсних кредиторів першої черги.
 
   4) у четверту чергу задовольняються:
 
570. 3) у другу чергу задовольняються:
 
   вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов’язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника;
 
571. вимоги із зобов’язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов’язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зобов’язань зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також вимоги громадян – довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб’єктів господарювання, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
 
   5) у п’яту чергу задовольняються:
вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;
вимоги щодо виплати додаткової грошової винагороди керуючому санацією або ліквідатору у частині п’яти відсотків обсягу стягнутих на користь боржника активів (повернення грошових коштів майна, майнових прав), які на дату порушення провадження у справі про банкрутство перебували у третіх осіб;
вимоги щодо виплати додаткової грошової винагороди керуючому санацією або ліквідатору у частині трьох відсотків від обсягу погашених вимог конкурсних кредиторів, які підлягають позачерговому задоволенню та віднесені до конкурсних згідно з цим Законом;
6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
 
572. вимоги щодо виплати додаткової грошової винагороди керуючого санацією або ліквідатора у частині трьох відсотків обсягу погашених вимог конкурсних кредиторів другої черги;
 
   2. Вимоги кожної наступної черги задовольняються у міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, установлених цим Законом.
3. У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.
 
573. 4) у третю чергу задовольняються:
 
   4. У разі відмови кредитора від задоволення визнаної в установленому порядку вимоги ліквідатор (ліквідаційна комісія) не враховує суму грошових вимог цього кредитора.
5. Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.
 
574. вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів). Вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
 
   6. У разі, якщо на момент закінчення строку ліквідації залишилися непроданими активи боржника і негайний продаж матиме наслідком істотну втрату їх вартості, ліквідатор передає такі активи в управління визначеній господарським судом юридичній особі, яка зобов’язана вжити заходів щодо продовження погашення заборгованості кредиторів боржника за рахунок отриманих активів.
 
575. вимоги щодо виплати додаткової грошової винагороди керуючого санацією або ліквідатора у частині трьох відсотків обсягу погашених вимог конкурсних кредиторів третьої черги;
 
   Ліквідатор у разі потреби передавання активів боржника, які залишаються непроданими на час закінчення процедури ліквідації, в управління іншій юридичній особі погоджує кандидатуру такої особи з комітетом кредиторів та звертається до господарського суду з відповідним клопотанням.
Таке клопотання ліквідатор надає господарському суду не пізніше ніж за два місяці до завершення процедури ліквідації і зазначає в ньому обсяг активів, що продавалися і не були продані, причини нездійснення продажу, а також загальну суму незадоволених вимог кредиторів.
 
576. 5) у четверту чергу задовольняються:
 
   Одночасно з клопотанням ліквідатор подає:
 
577. вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов’язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника;
 
   перелік непроданих активів боржника;
інформацію про кожний актив [його вартість (залишкову, ринкову та ліквідаційну, якщо така визначалася), ціну та порядок продажу, згідно з яким він продавався і не був проданий];
висновки про оцінку кожного активу, здійснену відповідно до законодавства України під час ліквідаційної процедури.
Управителем майна боржника не може бути юридична особа, яка:
є кредитором, пов’язаною особою або акціонером/учасником боржника;
не виконала зобов’язань перед боржником;
є стороною у судовій справі за участю боржника.
 
578. вимоги щодо виплати додаткової грошової винагороди керуючого санацією або ліквідатора у частині трьох відсотків обсягу погашених вимог конкурсних кредиторів четвертої черги за виключенням вимог кредиторів, що виникли із зобов’язань у процедурі розпорядження майном боржника, в процедурі санації боржника або у процедурі ліквідації банкрута;
 
   7. У разі якщо господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи – банкрута, майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається власникові або уповноваженому ним органу, а майно державних підприємств – органу приватизації для прийняття рішень щодо подальшого розпорядження таким майном. У разі відмови власника або уповноваженого ним органу, а також органу приватизації прийняти таке майно, або у випадку неможливості встановити місцезнаходження власника або уповноваженого ним органу, майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається безоплатно міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, закладам охорони здоров’я, освіти, соціального забезпечення, закладам, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім’ям, будинкам дитини при установах виконання покарань, установам виконання покарань, слідчим ізоляторам, військовим формуванням чи знищується (утилізується).
 
579. 6) у п’яту чергу задовольняються:
 
   8. Погашення вимог кредиторів шляхом заліку зустрічних однорідних вимог проводиться за згодою кредитора (кредиторів) у випадках, якщо це не порушує майнові права інших кредиторів.
 
580. вимоги кредиторів, заяви з якими подані після закінчення строку, встановленого цим Законом;
 
   9. Погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.
 
581. вимоги щодо виплати додаткової грошової винагороди керуючого санацією або ліквідатора у частині трьох відсотків обсягу погашених вимог конкурсних кредиторів п’ятої черги за виключенням вимог кредиторів, що виникли із зобов’язань у процедурі розпорядження майном боржника, в процедурі санації боржника або у процедурі ліквідації банкрута;
 
-210- Національний банк України
У частині 1 ст. 36 пропонуємо виключити підпункт «а» пункту 2.
 
Враховано      
582. 7) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
 
      
583. 2. Вимоги кожної наступної черги задовольняються у міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, установлених цим Законом.
 
      
584. 3. У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.
 
      
585. 4. У разі відмови кредитора від задоволення визнаної в установленому порядку вимоги ліквідатор (ліквідаційна комісія) не враховує суму грошових вимог цього кредитора.
 
      
586. 5. Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.
 
      
587. 6. У разі якщо господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи – банкрута, майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається власникові або уповноваженому ним органу, а майно державних підприємств – органу приватизації для прийняття рішень щодо подальшого розпорядження таким майном. У разі відмови власника або уповноваженого ним органу, а також органу приватизації прийняти таке майно, або у випадку неможливості встановити місцезнаходження власника або уповноваженого ним органу майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається безоплатно міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, закладам охорони здоров’я, освіти, соціального забезпечення, закладам, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім’ям, будинкам дитини при установах виконання покарань, установам виконання покарань, слідчим ізоляторам, військовим формуванням чи знищується (утилізується).
 
-211- Ляпіна К.М.
В першому реченні частини шостої статті 36 слово «власникові» замінити словами «засновнику (учаснику)»;
В другому реченні частини шостої слово «власника» замінити словами «засновника (учасника)»;
 
Відхилено      
    -212- Кармазін Ю.А.
У статті 36 частину шосту викласти у наступній редакції:
«6. У разі якщо господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи – банкрута, майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається її учасникам, а майно державних підприємств – органу приватизації для прийняття рішень щодо подальшого розпорядження таким майном. У разі відмови учасників юридичної особи, а також органу приватизації прийняти таке майно, або у випадку неможливості встановити місцезнаходження власника або уповноваженого ним органу майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається безоплатно міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, закладам охорони здоров’я, освіти, соціального забезпечення, закладам, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім’ям, будинкам дитини при установах виконання покарань, установам виконання покарань, слідчим ізоляторам, військовим формуванням чи знищується (утилізується)».
 
Враховано редакційно    
    -213- Рибаков І.О.
Каплієнко В.В.
Камчатний В.Г.
Частину шосту статті 36 викласти у такій редакції:
«6. У разі якщо господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи – банкрута, майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається учасникам (засновникам) або уповноваженому ним органу,а майно державних підприємств – органу приватизації для прийняття рішень щодо подальшого розпорядження таким майном. У разі відмови учасників (засновників)або уповноваженого ним органу, а також органу приватизації прийти таке майно, або у випадку неможливості встановити місцезнаходження учасників (засновників)або уповноваженого ним органу майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів є безхазяйним».
 
Відхилено    
588. Стаття 37. Звіт ліквідатора
 
-214- Воропаєв Ю.М.
Статтю 37 вважати статтею 46.
У тексті статті слова "Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку" замінити словами "Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку" у відповідному відмінку.
 
Враховано   Стаття 46. Звіт ліквідатора
 
589. 1. Після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:
 
   1. Після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:
 
590. відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси;
 
   відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси;
 
591. відомості про реалізацію об’єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;
 
   відомості про реалізацію об’єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;
 
592. копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна;
 
   копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна;
 
593. реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;
 
   реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;
 
594. документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів;
 
   документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів;
 
595. довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню;
 
   довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню;
 
596. для акціонерних товариств – копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
 
   для акціонерних товариств – копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
 
597. для емітентів цінних паперів – копія звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчена Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
 
   для емітентів цінних паперів – копія звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
 
598. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
 
-215- Воропаєв Ю.М.
Доповнити частину першу статті 46 новими абзацами десятим та одинадцятим такого змісту:
«Звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків).
Про час і місце судового засідання, у якому має розглядатися звіт і ліквідаційний баланс, господарський суд повідомляє ліквідатора та членів комітету кредиторів».
У зв’язку із цим абзаци десятий та одинадцятий вважати абзацами дванадцятим і тринадцятим;
Останній абзац частини першої статті 46 виключити
 
Враховано   Звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків).
Про час і місце судового засідання, у якому має розглядатися звіт і ліквідаційний баланс, господарський суд повідомляє ліквідатора та членів комітету кредиторів.
Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
 
599. Про завершення ліквідаційної процедури ліквідатор повідомляє державний орган з питань банкрутства.
 
      
600. 2. Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи – банкрута. Копія цієї ухвали надсилається органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи-банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців , а також власнику майна та органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.
 
   2. Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи – банкрута. Копія цієї ухвали надсилається органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи-банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, а також власнику майна та органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.
 
601. 3. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов’язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.
 
   3. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов’язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.
 
602. 4. У разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, суд виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора, якщо інше не передбачено цим Законом.
 
-216- Воропаєв Ю.М.
В частині четвертій статті 46 після слів «нового ліквідатора» доповнити словами «в порядку, встановленому цим Законом»
 
Враховано   4. У разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, суд виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом, якщо інше не передбачено цим Законом.
 
603. Новий ліквідатор очолює ліквідаційну комісію і діє згідно з вимогами цього Закону.
 
   Новий ліквідатор очолює ліквідаційну комісію і діє згідно з вимогами цього Закону.
 
604. 5. Якщо майна банкрута вистачило для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, він вважається таким, що не має боргів, і може продовжувати свою підприємницьку діяльність. У такому разі ліквідатор протягом п’яти днів з дня прийняття господарським судом відповідного рішення повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції якого належить призначення керівника (органів управління) боржника, у разі необхідності забезпечує проведення зборів чи засідання таких органів й продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) до їх призначення у встановленому порядку.
 
   5. Якщо майна банкрута вистачило для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, він вважається таким, що не має боргів, і може продовжувати свою підприємницьку діяльність. У такому разі ліквідатор протягом п’яти днів з дня прийняття господарським судом відповідного рішення повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції якого належить призначення керівника (органів управління) боржника, у разі необхідності забезпечує проведення зборів чи засідання таких органів й продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) до їх призначення у встановленому порядку.
 
605. Господарський суд може винести ухвалу про ліквідацію юридичної особи, що звільнилася від боргів, лише у разі, якщо залишку її майнових активів менше, ніж вимагається для продовження нею господарської діяльності згідно із законодавством.
 
-217- Воропаєв Ю.М.
Доповнити статтю 46 частинами шостою і сьомою такого змісту:
«6. Якщо організаційно-правовою формою юридичної особи банкрута є акціонерне товариство, то ліквідатор здійснює дії щодо припинення обігу акцій, передбачені законодавством.
7. Ліквідатор виконує свої повноваження до внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про припинення юридичної особи-банкрута».
 
Враховано   Господарський суд може винести ухвалу про ліквідацію юридичної особи, що звільнилася від боргів, лише у разі, якщо залишку її майнових активів менше, ніж вимагається для продовження нею господарської діяльності згідно із законодавством.
6. Якщо організаційно-правовою формою юридичної особи банкрута є акціонерне товариство, то ліквідатор здійснює дії щодо припинення обігу акцій, передбачені законодавством.
7. Ліквідатор виконує свої повноваження до внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про припинення юридичної особи-банкрута.
 
606. Стаття 38. Звільнення працівників боржника.
 
-218- Воропаєв Ю.М.
Статтю 38 вважати статтею 47.
 
Враховано   Стаття 47. Звільнення працівників боржника
 
607. Пільги і компенсації звільненим працівникам
 
   Пільги і компенсації звільненим працівникам
 
608. 1. Звільнення працівників боржника може здійснюватися після порушення провадження у справі про банкрутство та призначення господарським судом розпорядника майна відповідно до вимог законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
 
   1. Звільнення працівників боржника може здійснюватися після порушення провадження у справі про банкрутство та призначення господарським судом розпорядника майна відповідно до вимог законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
 
609. 2. Вихідна допомога звільненим працівникам боржника виплачується арбітражним керуючим у встановленому порядку, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
 
   2. Вихідна допомога звільненим працівникам боржника виплачується арбітражним керуючим у встановленому порядку, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
 
610. 3. Питання про працевлаштування звільнених працівників вирішується відповідно до законодавства України про працю та про зайнятість населення.
 
   3. Питання про працевлаштування звільнених працівників вирішується відповідно до законодавства України про працю та про зайнятість населення.
 
611. На звільнених працівників боржника поширюються гарантії, встановлені законодавством України про працю та про зайнятість населення.
 
   На звільнених працівників боржника поширюються гарантії, встановлені законодавством України про працю та про зайнятість населення.
 
612. Стаття 39. Зберігання документів
 
-219- Воропаєв Ю.М.
Статтю 39 вважати статтею 48.
 
Враховано   Стаття 48. Зберігання документів
 
613. 1. Ліквідатор забезпечує належне оформлення, упорядкування та зберігання всіх, в тому числі фінансово-господарських, документів банкрута протягом ліквідаційної процедури.
 
   1. Ліквідатор забезпечує належне оформлення, упорядкування та зберігання всіх, в тому числі фінансово-господарських, документів банкрута протягом ліквідаційної процедури.
 
614. 2. До винесення судом ухвали про ліквідацію юридичної особи – банкрута ліквідатор зобов’язаний забезпечити збереженість архівних документів банкрута і, за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або уповноваженою ним архівною установою, визначити місце подальшого їх зберігання.
 
-220- Воропаєв Ю.М.
У частині другій статтею 48 після слів «до винесення» доповнити словом «господарським».
 
Враховано   2. До винесення господарським судом ухвали про ліквідацію юридичної особи – банкрута ліквідатор зобов’язаний забезпечити збереженість архівних документів банкрута і, за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або уповноваженою ним архівною установою, визначити місце подальшого їх зберігання.
 
615. 3. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або уповноважена архівна установа зобов’язані прийняти архівні документи банкрута на зберігання без додаткових умов.
 
-221- Воропаєв Ю.М.
Доповнити статтю частиною четвертою такого змісту:
«4. На підприємствах, що здійснюють діяльність, пов’язану з державною таємницею, ліквідатор зобов’язаний забезпечити вилучення, належне оформлення, упорядкування та зберігання матеріальних носіїв секретної інформації, а також здійснення інших заходів щодо охорони державної таємниці».
 
Враховано   3. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або уповноважена архівна установа зобов’язані прийняти архівні документи банкрута на зберігання без додаткових умов.
4. На підприємствах, що здійснюють діяльність, пов’язану з державною таємницею, ліквідатор зобов’язаний забезпечити вилучення, належне оформлення, упорядкування та зберігання матеріальних носіїв секретної інформації, а також здійснення інших заходів щодо охорони державної таємниці.
 
616. Розділ ІV
 
   Розділ ІV
 
617. ПРОДАЖ МАЙНА В ПРОВАДЖЕННІ
 
   ПРОДАЖ МАЙНА В ПРОВАДЖЕННІ
 
618. У СПРАВІ ПРО БАНКРУТСТВО
 
   У СПРАВІ ПРО БАНКРУТСТВО
 
619. Стаття 40. Продаж майна на аукціоні
 
-222- Воропаєв Ю.М.
Статтю 40 вважати статтею 49 та викласти у такій редакції:
1. Продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.
2. Продажу підлягають всі види майна боржника, призначеного для здійснення господарської діяльності, за винятком прав і обов'язків, які не можуть бути передані іншим особам
3. Порядок організації проведення аукціонів в проваджені у справах про банкрутство та вимоги до їх організаторів стосовно майна державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, установлюється органом, уповноважений управляти державним майном.
4. Суб’єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники.
5. Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом в порядку, встановленому цим Законом.
6. Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону.
Організатор аукціону визначається замовником за конкурсом, що проводиться у визначеному замовником порядку та основними критеріями якого вважаються наявність ліцензії, достатній, але не менш як три роки, досвід проведення аукціонів, запропонована найменша сума винагороди. Організатором аукціону не може бути заінтересована особа стосовноборжника, кредиторів та замовника аукціону.
7. Учасниками аукціону можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземні юридичні особи, які подали необхідні документи та пройшли процедуру реєстрації виконавцем аукціону відповідно до цього Закону.
 
Враховано   Стаття 49. Продаж майна на аукціоні
 
620. 1. Продаж майна, крім продукції, виготовленої боржником у процесі його звичайної господарської діяльності, в процедурі банкрутства здійснюється на аукціоні у порядку, визначеному цим Законом.
 
   1. Продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.
2. Продажу підлягають всі види майна боржника, призначеного для здійснення господарської діяльності, за винятком прав і обов'язків, які не можуть бути передані іншим особам.
 
621. 2. Для цілей цього Закону укладення кожного договору вважається окремим аукціоном.
 
   3. Порядок організації проведення аукціонів в проваджені у справах про банкрутство та вимоги до їх організаторів стосовно майна державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків, установлюється органом, уповноваженим управляти державним майном.
 
622. 3. Порядок організації проведення аукціонів у провадженнях у справах про банкрутство та вимоги до їх організаторів установлюються державним органом з питань банкрутства.
 
-223- Воропаєв Ю.М.
8. Замовнику та організатору забороняється встановлювати вимоги, вчиняти дії чи виявляти бездіяльність, що будь-яким чином порушують рівність учасників аукціону або допускають їх дискримінацію.
Усім учасникам аукціону гарантується рівний доступ до будь-якої інформації про майно, виставлене для продажу, а також про хід підготовки та проведення аукціону».
 
Враховано   4. Суб’єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники.
5. Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом в порядку, встановленому цим Законом.
6. Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону.
Організатор аукціону визначається замовником за конкурсом, що проводиться у визначеному замовником порядку та основними критеріями якого вважаються наявність ліцензії, достатній, але не менш як три роки, досвід проведення аукціонів, запропонована найменша сума винагороди. Організатором аукціону не може бути заінтересована особа стосовно боржника, кредиторів та замовника аукціону.
7. Учасниками аукціону можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземні юридичні особи, які подали необхідні документи та пройшли процедуру реєстрації виконавцем аукціону відповідно до цього Закону.
8. Замовнику та організатору забороняється встановлювати вимоги, вчиняти дії чи виявляти бездіяльність, що будь-яким чином порушують рівність учасників аукціону або допускають їх дискримінацію.
Усім учасникам аукціону гарантується рівний доступ до будь-якої інформації про майно, виставлене для продажу, а також про хід підготовки та проведення аукціону.
 
    -224- Кармазін Ю.А.
У статті 40 виключити, змінивши відповідно подальшу нумерацію частин цієї статті, частину другу, а саме:
«2. Для цілей цього Закону укладення кожного договору вважається окремим аукціоном.».
У частині третій У статті 40 слова: «державним органом з питань банкрутства» замінити на слова: «Кабінетом Міністрів України».
 
Відхилено    
    -225- Ляпіна К.М.
Частину третю статті 40 викласти у такій редакції:
«3. Організатором аукціону може бути особа, яка отримала дозвіл державного органу з питань банкрутства на провадження діяльності з організації аукціонів у процедурах відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. Вимоги до провадження діяльності з організації аукціонів у процедурах відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, порядок видачі та скасування дозволів на провадження такої діяльності установлюються державним органом з питань банкрутства».
 
Враховано частково    
623. Стаття 41. Укладення договору на аукціоні
 
-226- Воропаєв Ю.М.
Статтю 41 вважати статтею 50 та викласти у такій редакції:
«1. Продаж майна на аукціоні оформлюється договором купівлі-продажу, який укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.
2. Обов'язковими умовами договору купівлі-продажу майна є:
відомості про майно, його склад, характеристика;
ціна продажу майна;
порядок і строк передачі майна покупцю;
відомості про наявність або про відсутність обтяжень відносно майна;
інші умови, передбачені законодавством України.
 
Враховано   Стаття 50. Особливості укладення договору на аукціоні
 
624. 1. Договір укладається від імені власника майна, що продається на аукціоні, чи організатора аукціону.
 
   1. Продаж майна на аукціоні оформлюється договором купівлі-продажу, який укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.
 
625. 2. На аукціоні не може бути використане переважне право купівлі майна.
 
   2. Обов'язковими умовами договору купівлі-продажу майна є:
відомості про майно, його склад, характеристика;
ціна продажу майна;
порядок і строк передачі майна покупцю;
відомості про наявність або про відсутність обтяжень відносно майна;
інші умови, передбачені законодавством України.
 
626. 3. Укладений на аукціоні договір не підлягає нотаріальному посвідченню.
 
-227- Воропаєв Ю.М.
3. На аукціоні не може бути використане переважне право купівлі майна, крім випадків, передбачених законом.
4. Укладений на аукціоні договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.»
 
Враховано   3. На аукціоні не може бути використане переважне право купівлі майна, крім випадків, передбачених законом.
4. Укладений на аукціоні договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.
 
    -228- Ляпіна К.М.
У статті 41:
у назві слово «Укладення» замінити словами «Особливості укладення»;
частину першу виключити
Доповнити частину третю статті 41 словами «та державній реєстрації».
 
Відхилено    
    -229- Кармазін Ю.А.
У статті 41 у частині третій після слів: «нотаріальному посвідченню» через кому доповнити словами: «за винятком договорів щодо нерухомого майна».
 
Враховано редакційно    
    -230- Рибаков І.О.
Каплієнко В.В.
Камчатний В.Г.
У частині третій статті 41 виключити слово «не»
 
Враховано редакційно    
627. Стаття 42. Договір про проведення аукціону
 
-231- Воропаєв Ю.М.
Статтю 42 вважати статтею 51
 
Враховано   Стаття 51. Договір про проведення аукціону
 
628. 1. За договором про проведення аукціону організатор аукціону зобов’язується за свій рахунок провести аукціон та укласти договір з його переможцем, а замовник – сплатити організаторові аукціону обумовлену договором винагороду.
 
   1. За договором про проведення аукціону організатор аукціону зобов’язується за свій рахунок провести аукціон та укласти договір з його переможцем, а замовник – сплатити організаторові аукціону обумовлену договором винагороду.
 
629. 2. До договору про проведення аукціону застосовуються правила про комісію (при укладенні договору організатором від свого імені) або доручення (в інших випадках), якщо інше не встановлено цим Законом.
 
-232- Ляпіна К.М.
Частину другу статті 42 після слова «укладенні» доповнити словами «на аукціоні»
 
Враховано   2. До договору про проведення аукціону застосовуються правила про комісію (при укладенні на аукціоні договору організатором від свого імені) або доручення (в інших випадках), якщо інше не встановлено цим Законом.
 
630. 3. Після оприлюднення оголошення про проведення аукціону організатор може відмовитися від договору лише у випадку, коли проведення аукціону стало неможливим з причин, за які організатор аукціону не відповідає.
 
   3. Після оприлюднення оголошення про проведення аукціону організатор може відмовитися від договору лише у випадку, коли проведення аукціону стало неможливим з причин, за які організатор аукціону не відповідає.
 
631. 4. Організатор аукціону не може застосовувати притримання майна, виставленого на аукціон, для забезпечення своїх вимог до замовника.
 
-233- Воропаєв Ю.М.
Статтю 51 доповнити частиною п’ятою такого змісту:
«5. Організатор аукціону виконує наступні функції:
опубліковує і розміщує повідомлення про продаж майна боржника і повідомлення про результати проведення торгів;
приймає заявки на участь в аукціоні;
укладає із заявниками договори про завдаток;
визначає учасників торгів;
здійснює проведення торгів;
визначає переможця торгів і підписує протокол про результати проведення торгів;
повідомляє учасників торгів про результати проведення торгів».
 
Враховано   4. Організатор аукціону не може застосовувати притримання майна, виставленого на аукціон, для забезпечення своїх вимог до замовника.
5. Організатор аукціону виконує наступні функції:
опубліковує і розміщує повідомлення про продаж майна боржника і повідомлення про результати проведення торгів;
приймає заявки на участь в аукціоні;
укладає із заявниками договори про завдаток;
визначає учасників торгів;
здійснює проведення торгів;
визначає переможця торгів і підписує протокол про результати проведення торгів;
повідомляє учасників торгів про результати проведення торгів.
 
632. Стаття 43. Строк та час проведення аукціону
 
-234- Воропаєв Ю.М.
Статтю 43 вважати статтею 52
 
Враховано   Стаття 52. Строк та час проведення аукціону
 
633. 1. Організатор аукціону повинен провести аукціон протягом двох місяців з дня укладення договору про проведення аукціону, якщо інше не встановлено законом або договором.
 
   1. Організатор аукціону повинен провести аукціон протягом двох місяців з дня укладення договору про проведення аукціону, якщо інше не встановлено законом або договором.
 
634. 2. Аукціон (крім електронних торгів) проводиться у робочий день та у робочий час. Граничний строк подання пропозицій щодо ціни на електронних торгах визначається у робочий день та у робочий час.
 
-235- Ляпіна К.М.
У назві статті 43 слова «та час» виключити,
частину другу виключити.
 
Відхилено   2. Аукціон (крім електронних торгів) проводиться у робочий день та у робочий час. Граничний строк подання пропозицій щодо ціни на електронних торгах визначається у робочий день та у робочий час.
 
635. Стаття 44. Вимоги до Інтернет-сайтів
 
-236- Воропаєв Ю.М.
Статтю 44 вважати статтею 53
 
Враховано   Стаття 53. Вимоги до веб-сайтів, на яких проводяться електронні торги
 
636. 1. При проведенні аукціонів в електронній формі (електронних торгів), а також при розміщенні оголошення про проведення аукціону та відомостей про результати аукціону на сайтах технологічні та програмні засоби повинні забезпечувати всім бажаючим можливість пошуку інформації за датою розміщення оголошення, датою та місцем проведення аукціону, видом майна, ціною, видом договору, що укладається, а також можливість анонімного перегляду, копіювання та роздрукування інформації на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, цілодобово, без обмежень та стягнення плати.
 
-237- Рибаков І.О.
Каплієнко В.В.
Камчатний В.Г.
Назву статті 44 викласти у такій редакції:
«Вимоги до веб-сайтів, на яких проводяться електронні торги»
У частині першій та третій статті 44 слово «сайтах» замінити на «веб-сайтах», у частині четвертій слова «сайті» замінити на «веб-сайті»
 
Враховано   1. При проведенні аукціонів в електронній формі (електронних торгів), а також при розміщенні оголошення про проведення аукціону та відомостей про результати аукціону на веб-сайтах технологічні та програмні засоби повинні забезпечувати всім бажаючим можливість пошуку інформації за датою розміщення оголошення, датою та місцем проведення аукціону, видом майна, ціною, видом договору, що укладається, а також можливість анонімного перегляду, копіювання та роздрукування інформації на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, цілодобово, без обмежень та стягнення плати.
 
637. 2. Інформація повинна містити відомості про час її розміщення.
 
   2. Інформація повинна містити відомості про час її розміщення.
 
638. 3. Інформація повинна бути доступна на сайтах протягом 7 років з дня проведення аукціону.
 
   3. Інформація повинна бути доступна на веб-сайтах протягом 7 років з дня проведення аукціону.
 
639. 4. Відомості, які відповідно до цього Закону підлягають розміщенню на сайті державного органу з питань банкрутства, повинні бути безоплатно розміщені цим органом протягом 5 робочих днів з дня їх одержання, якщо інше не встановлено цим Законом.
 
   4. Відомості, які відповідно до цього Закону підлягають розміщенню на веб-сайті державного органу з питань банкрутства, повинні бути безоплатно розміщені цим органом протягом 5 робочих днів з дня їх одержання, якщо інше не встановлено цим Законом.
 
640. Стаття 45. Відміна проведення аукціону
 
-238- Воропаєв Ю.М.
Статтю 45 вважати статтею 54 та викласти у такій редакції:
«Стаття 54. Скасування аукціону
1. Організатор аукціону має право відмовитися від проведення аукціону не пізніше ніж за 10 днів до його початку з негайним розміщенням в друкованих засобах масової інформації, в яких публікувалося оголошення про проведення аукціону, із зазначенням причин.
2. Повідомлення про скасування аукціону не пізніше ніж наступного дня після прийняття відповідного рішення надсилається організатором усім особам, що подали заяву про участь в аукціоні.
3. У разі скасування аукціону організатор повертає учасникам сплачені ними гарантійні внески не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів.
4. Рішення про скасування аукціону може бути оскаржено до господарського суду.»
 
Враховано   Стаття 54. Скасування аукціону
 
641. 1. Проведення аукціону може бути відмінене в разі порушення установленого порядку його підготовки та проведення, а також в інших випадках, установлених законом. Організатор зобов’язаний відмінити проведення аукціону в разі, якщо порушення може перешкодити укладенню договору на найкращих умовах.
 
   1. Організатор аукціону має право відмовитися від проведення аукціону не пізніше ніж за 10 днів до його початку з негайним розміщенням в друкованих засобах масової інформації, в яких публікувалося оголошення про проведення аукціону, із зазначенням причин.
 
642. 2. У разі відміни аукціону організатор сплачує учасникам, які внесли гарантійний внесок, штраф у розмірі 20 відсотків гарантійного внеску, якщо не доведе, що відміна проведення аукціону сталася через обставини, за які він не відповідає.
 
   2. Повідомлення про скасування аукціону не пізніше ніж наступного дня після прийняття відповідного рішення надсилається організатором усім особам, що подали заяву про участь в аукціоні.
3. У разі скасування аукціону організатор повертає учасникам сплачені ними гарантійні внески не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів.
4. Рішення про скасування аукціону може бути оскаржено до господарського суду.
 
643. Стаття 46. Визнання недійсними договорів, укладених з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону
 
-239- Воропаєв Ю.М.
Статтю 46 вважати статтею 55 та викласти у такій редакції:
«Стаття 55. Порядок визнання аукціону таким, що не відбувся, анулювання результатів аукціону, визнання його недійсним
1. Аукціон визнається таким, що не відбувся, у разі:
відсутності учасників або наявності на торгах лише одного учасника;
коли жоден з учасників не запропонував ціну, вищу за стартову (початкову вартість);
несплати в установлений строк переможцем належної суми за придбане майно.
Рішення про визнання аукціону таким, що не відбувся, приймається організатором у триденний строк після виникнення підстави для такого визнання. 2. Реєстр.картка №
)
3. Результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані у судовому порядку недійсними.
Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.
4. У разі прийняття рішення про визнання аукціону таким, що не відбувся, анулювання або визнання недійсними його результатів, повторний аукціон може бути проведений не раніше ніж через місяць з дня проведення попереднього аукціону і не пізніше ніж через шість місяців з дня прийняття такого рішення.
Якщо повторний аукціон проводиться у зв'язку з тим, що жоден з учасників не виявив бажання придбати майно за стартовою ціною, можливе зниження стартової ціни майна організатором, але не нижче ціни, що визначена за результатами експертної грошової оцінки, з дотриманням вимог, установлених цим Законом.
Повторний аукціон проводиться відповідно до цього Закону.
До участі у повторному аукціоні не допускаються переможці попередніх торгів, що не сплатили в установлений строк вартості майна за договором, відмовилися від укладення договору купівлі-продажу або оренди чи від підписання протоколу із зазначенням результатів аукціону».
 
Враховано   Стаття 55. Порядок визнання аукціону таким,
що не відбувся, анулювання результатів
аукціону, визнання його недійсним
 
644. 1. Договір, укладений на аукціоні, проведеному з порушенням встановленого законом порядку його підготовки або проведення, яке перешкодило або могло перешкодити укладенню договору на умовах, найбільш вигідних для продавця, може бути визнаний недійсним за позовом продавця.
 
   1. Аукціон визнається таким, що не відбувся, у разі:
відсутності учасників або наявності на торгах лише одного учасника;
коли жоден з учасників не запропонував ціну, вищу за стартову (початкову вартість);
несплати в установлений строк переможцем належної суми за придбане майно.
Рішення про визнання аукціону таким, що не відбувся, приймається організатором у триденний строк після виникнення підстави для такого визнання.
2. Результати аукціону анулюються організатором у п'ятиденний строк з моменту його проведення у разі відмови переможця від укладення договору купівлі-продажу чи підписання протоколу із зазначенням результатів аукціону.
Рішення про анулювання результатів аукціону може бути оскаржено до господарського суду.
3. Результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані у судовому порядку недійсними.
Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.
 
645. Стаття 47. Відповідальність організатора аукціону перед особами, які не змогли взяти участь або перемогти на аукціоні
 
-240- Воропаєв Ю.М.
Статтю 47 вважати статтею 56
 
Враховано   Стаття 56. Відповідальність організатора аукціону перед особами, які не змогли взяти участь або перемогти на аукціоні
 
646. 1. У разі якщо порушення порядку підготовки та проведення аукціону перешкодило зацікавленій особі взяти участь або перемогти на аукціоні, організатор аукціону зобов’язаний сплатити такій особі штраф у розмірі гарантійного внеску або у розмірі трьох відсотків ринкової вартості майна залежно від того, який розмір є більшим.
 
-241- Ляпіна К.М.
У частині першій статті 47 слова «або у розмірі трьох відсотків ринкової вартості майна залежно від того, який розмір є більшим» виключити.
 
Враховано   1. У разі якщо порушення порядку підготовки та проведення аукціону перешкодило зацікавленій особі взяти участь або перемогти на аукціоні, організатор аукціону зобов’язаний сплатити такій особі штраф у розмірі гарантійного внеску.
 
647. Стаття 48. Визначення початкової вартості майна
 
-242- Воропаєв Ю.М.
Статтю 48 вважати статтею 57
 
Враховано   Стаття 57. Визначення початкової вартості майна
 
648. 1. Початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим.
 
   1. Початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим.
 
649. 2. Початкова вартість підлягає зазначенню у договорі на проведення аукціону.
 
   2. Початкова вартість підлягає зазначенню у договорі на проведення аукціону.
 
650. 3. У разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначеної арбітражним керуючим початкової вартості майна комітет кредиторів або окремий кредитор можуть звернутися до господарського суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки. Проведення незалежної оцінки призначається ухвалою господарського суду за рахунок кредиторів або відповідного зацікавленого кредитора.
 
-243- Воропаєв Ю.М.
Викласти частину третю статті 57 у такій редакції:
«3. У разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначеної арбітражним керуючим початкової вартості майна комітет кредиторів або окремий кредитор чи власник майна боржника можуть звернутися до господарського суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки. Господарський суд своєю ухвалою може призначити незалежну оцінку майна боржника за рахунок зацікавлених кредиторів (кредитора), що здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
 
Враховано   3. У разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначеної арбітражним керуючим початкової вартості майна комітет кредиторів або окремий кредитор чи власник майна боржника можуть звернутися до господарського суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки. Господарський суд своєю ухвалою може призначити незалежну оцінку майна боржника за рахунок зацікавлених кредиторів (кредитора), що здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
 
    -244- Ляпіна К.М.
Частину третю статті 48 викласти у такій редакції:
«3. За клопотанням кредитора початкова вартість майна визначається ухвалою господарського суду, якщо заявник доведе, що визначена арбітражним керуючим початкова вартість майна відрізняється від ринкової вартості більше, ніж на 30%.
 
Відхилено    
651. Стаття 49. Порядок оголошення та повідомлення про проведення аукціону
 
-245- Воропаєв Ю.М.
Статтю 49 вважати статтею 58.
У другій та третій частинах слова «при продажу» замінити на слова «під час продажу».
 
Враховано   Стаття 58. Порядок оголошення та повідомлення про проведення аукціону
 
652. 1. Організатор аукціону не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на сайті державного органу з питань банкрутства (при проведенні електронних торгів – також на своєму сайті) оголошення про проведення аукціону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником.
 
-246- Ляпіна К.М.
Доповнити частину першу статті 49 після слів «робочих днів» словами «, а у випадку продажу нерухомого майна – не пізніше як за місяць»;
 
Відхилено   1. Організатор аукціону не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України (при проведенні електронних торгів – також на своєму веб-сайті) оголошення про проведення аукціону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником.
 
    -247- Кармазін Ю.А.
У статті 49 у частині першій після слів: «з питань банкрутства» доповнити словами: «та на сайті Вищого господарського суду України» і далі – за текстом.
 
Враховано    
    -248- Рибаков І.О.
Каплієнко В.В.
Камчатний В.Г.
Частину першу статті 49 викласти у такій редакції:
«1. Організатор аукціону не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України (при проведенні електронних торгів – також на своєму веб-сайті) оголошення про проведення аукціону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником».
 
Враховано    
653. 2. При продажу на аукціоні права вимоги про проведення аукціону також повідомляється боржник.
 
   2. Під час продажу на аукціоні права вимоги про проведення аукціону також повідомляється боржник.
 
654. 3. При продажу на аукціоні нерухомого майна оголошення повинно бути також розміщене на нерухомому майні.
 
-249- Ляпіна К.М.
Частину третю статті 49 після слова «оголошення» доповнити словами «із зазначенням дати проведення аукціону, адреси сайту з оголошенням про проведення аукціону та способу отримання додаткової інформації про аукціон».
 
Враховано редакційно   3. Під час продажу на аукціоні нерухомого майна оголошення повинно бути також розміщене на нерухомому майні.
 
655. 4. Організатор аукціону забезпечує доступ до інформації про майно, що підлягає продажу, а також можливість ознайомитися з майном за його місцезнаходженням.
 
   4. Організатор аукціону забезпечує доступ до інформації про майно, що підлягає продажу, а також можливість ознайомитися з майном за його місцезнаходженням.
 
656. Стаття 50. Зміст оголошення про проведення аукціону на сайті
 
-250- Воропаєв Ю.М.
Статтю 50 вважати статтею 59
 
Враховано   Стаття 59. Зміст оголошення про проведення аукціону на веб-сайті
 
657. 1. Оголошення про проведення аукціону на сайті повинно містити відомості про:
 
-251- Рибаков І.О.
Каплієнко В.В.
Камчатний В.Г.
У назві статті, у абзаці першому частини першій слово «сайті» замінити на «веб-сайт», у частині третій слова «веб-сторінки» замінити на «сторінки веб-сайту».
 
Враховано   1. Оголошення про проведення аукціону на вебсайті повинно містити відомості про:
 
658. майно, що продається, його характеристику та місцезнаходження;
 
   майно, що продається, його характеристику та місцезнаходження;
 
659. час та місце проведення аукціону (для електронних торгів – сайт, на якому проводяться електронні торги, та період часу, протягом якого проводяться торги);
 
   час та місце проведення аукціону (для електронних торгів – веб-сайт, на якому проводяться електронні торги, та період часу, протягом якого проводяться торги);
 
660. початкову вартість та відомості про можливість її зниження на тому ж аукціоні;
 
   початкову вартість та відомості про можливість її зниження на тому ж аукціоні;
 
661. розмір та порядок внесення гарантійного внеску;
 
   розмір та порядок внесення гарантійного внеску;
 
662. можливість надання переможцю податкової накладної;
 
   можливість надання переможцю податкової накладної;
 
663. продавця майна (найменування, місцезнаходження, засоби зв’язку);
 
-252- Воропаєв Ю.М.
Доповнити частину першу статті 59 новими абзацами такого змісту:
«порядок, місце, строк і час представлення заявок на участь в торгах;
порядок оформлення участі в торгах, перелік документів і вимоги, що представляються учасниками, до їх оформлення;
порядок і критерії виявлення переможця торгів;
строки платежів, реквізити рахунків, на які вносяться платежі;»
 
Враховано   продавця майна (найменування, місцезнаходження, засоби зв’язку);
порядок, місце, строк і час представлення заявок на участь в торгах;
порядок оформлення участі в торгах, перелік документів і вимоги, що представляються учасниками, до їх оформлення;
порядок і критерії виявлення переможця торгів;
строки платежів, реквізити рахунків, на які вносяться платежі;
 
664. організатора аукціону (найменування, місцезнаходження, засоби зв’язку);
 
   організатора аукціону (найменування, місцезнаходження, засоби зв’язку);
 
665. спосіб отримання додаткової інформації про проведення аукціону.
 
   спосіб отримання додаткової інформації про проведення аукціону.
 
666. 2. В оголошенні наводиться текст договору, що укладається на аукціоні, крім умови про ціну та зазначення особи покупця.
 
   2. В оголошенні наводиться текст договору, що укладається на аукціоні, крім умови про ціну та зазначення особи покупця.
 
667. 3. Якщо аукціон є повторним або проводиться у зв’язку з розірванням договору, укладеного на попередньому аукціоні, про це зазначається в оголошенні із вказівкою на адресу веб-сторінки, на якій розміщено інформацію про проведення попереднього аукціону.
 
   3. Якщо аукціон є повторним або проводиться у зв’язку з розірванням договору, укладеного на попередньому аукціоні, про це зазначається в оголошенні із вказівкою на адресу сторінки веб-сайту, на якій розміщено інформацію про проведення попереднього аукціону.
 
668. 4. Якщо продажу підлягає земельна ділянка, то у характеристиці майна зазначається її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо.
 
   4. Якщо продажу підлягає земельна ділянка, то у характеристиці майна зазначається її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо.
 
669. 5. Якщо продажу підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира, то у характеристиці майна зазначаються план, загальна площа та житлова площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, відомості про земельну ділянку, на якій розташована будівля, споруда, право на земельну ділянку, що переходить до покупця будівлі, споруди, приміщення, квартири тощо.
 
   5. Якщо продажу підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира, то у характеристиці майна зазначаються план, загальна площа та житлова площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, відомості про земельну ділянку, на якій розташована будівля, споруда, право на земельну ділянку, що переходить до покупця будівлі, споруди, приміщення, квартири тощо.
 
670. 6. Якщо продажу підлягає транспортний засіб, то у характеристиці майна зазначаються марка, модель, рік випуску, об’єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.
 
   6. Якщо продажу підлягає транспортний засіб, то у характеристиці майна зазначаються марка, модель, рік випуску, об’єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.
 
671. 7. Якщо продажу підлягають акції (частки) у статутному (складеному) капіталі господарського товариства, то у характеристиці майна зазначаються назва господарського товариства, його ідентифікаційний код, місцезнаходження, засоби зв’язку, розмір статутного (складеного) капіталу, кількість акцій (розмір часток), що пропонуються до продажу, номінальна вартість однієї акції, форма існування акцій, середньоспискова кількість працівників, площа та правовий режим земельної ділянки, що належить господарському товариству, балансова вартість основних фондів, знос основних фондів, балансовий прибуток, дебіторська заборгованість, кредиторська заборгованість, основні види продукції (робіт, послуг) та її обсяг, відомості про реєстратора цінних паперів. За звітний період при цьому береться останній фінансовий рік діяльності.
 
   7. Якщо продажу підлягають акції (частки) у статутному (складеному) капіталі господарського товариства, то у характеристиці майна зазначаються назва господарського товариства, його ідентифікаційний код, місцезнаходження, засоби зв’язку, розмір статутного (складеного) капіталу, кількість акцій (розмір часток), що пропонуються до продажу, номінальна вартість однієї акції, форма існування акцій, середньоспискова кількість працівників, площа та правовий режим земельної ділянки, що належить господарському товариству, балансова вартість основних фондів, знос основних фондів, балансовий прибуток, дебіторська заборгованість, кредиторська заборгованість, основні види продукції (робіт, послуг) та її обсяг, відомості про реєстратора цінних паперів. За звітний період при цьому береться останній фінансовий рік діяльності.
 
672. 8. Якщо продажу підлягає майнове право, право вимоги, то в оголошені оприлюднюються копії всіх документів, необхідних для визначення змісту права.
 
   8. Якщо продажу підлягає майнове право, право вимоги, то в оголошенні оприлюднюються копії всіх документів, необхідних для визначення змісту права.
 
673. 9. В оголошенні вміщуються фотографічні зображення речей, що продаються.
 
-253- Ляпіна К.М.
Доповнити ст.50 частиною десятою такого змісту:
«10. Якщо в один день в одному місці проводиться кілька аукціонів (крім електронних торгів) підряд, допускається зазначати в оголошенні лише час початку першого аукціону із вказівкою на черговість проведення наступних аукціонів»
 
Враховано   9. В оголошенні вміщуються фотографічні зображення речей, що продаються.
10. Якщо в один день в одному місці проводиться кілька аукціонів (крім електронних торгів) підряд, допускається зазначати в оголошенні лише час початку першого аукціону із вказівкою на черговість проведення наступних аукціонів.
Стаття 60. Заява про участь в аукціоні
1. Заява на участь в торгах складається в довільній формі державною мовою і повинна містити зазначені в повідомленні про проведення аукціону такі відомості:
найменування, організаційно-правова форма, місце знаходження, поштова адреса заявника (для юридичної особи);
прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані, відомості про місце проживання заявника (для фізичної особи);
номер контактного телефону, адреса електронної пошти заявника.
2. Заявка на участь в торгах повинна містити також відомості про наявність або відсутність заінтересованості заявника стосовно боржника, кредиторів, замовника, організатора аукціону та про характер цієї заінтересованості у разі її наявності.
3. До заявки на участь в торгах повинні додаватися копії наступних документів:
виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;
документ, підтверджуючий повноваження особи на здійснення дій від імені заявника.
документ про сплату гарантійного внеску.
4. Подана організаторові аукціону заява на участь в аукціоні підлягає реєстрації в журналі заяв на участь в аукціоні з вказівкою порядкового номера, дати і точного часу її подання.
5. Підтвердження реєстрації поданої заяви на участь в аукціоні надсилається на вказану в ній адресу електронної пошти заявника.
6. Організатор аукціону зобов'язаний забезпечити конфіденційність відомостей, що містяться в поданих заявах на участь в аукціоні.
7. Заявник має право змінити або відкликати свою заяву на участь в аукціоні у будь-який час до закінчення строку подання заяв на участь в аукціоні.
 
    -254- Воропаєв Ю.М.
Доповнити законопроект новою статтею такого змісту:
«Стаття 60. Заява про участь в аукціоні
1. Заява на участь в торгах складається в довільній формі державною мовою і повинна містити зазначені в повідомленні про проведення аукціону такі відомості:
найменування, організаційно-правова форма, місце знаходження, поштова адреса заявника (для юридичної особи);
прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані, відомості про місце проживання заявника (для фізичної особи);
номер контактного телефону, адреса електронної пошти заявника.
2. Заявка на участь в торгах повинна містити також відомості про наявність або відсутність заінтересованості заявника стосовно боржника, кредиторів, замовника, організатора аукціону та про характер цієї заінтересованості у разі її наявності.
3. До заявки на участь в торгах повинні додаватися копії наступних документів:
виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців
документ, підтверджуючий повноваження особи на здійснення дій від імені заявника.
документ про сплату гарантійного внеску.
4. Подана організаторові аукціону заява на участь в аукціоні підлягає реєстрації в журналі заяв на участь в аукціоні з вказівкою порядкового номера, дати і точного часу її подання.
5. Підтвердження реєстрації поданої заяви на участь в аукціоні надсилається на вказану в ній адресу електронної пошти заявника.
6. Організатор аукціону зобов'язаний забезпечити конфіденційність відомостей, що містяться в поданих заявах на участь в аукціоні.
7. Заявник має право змінити або відкликати свою заяву на участь в аукціоні у будь-який час до закінчення строку подання заяв на участь в аукціоні.»
 
Враховано    
674. Стаття 51. Допуск до участі в аукціоні та сплата гарантійних внесків
 
-255- Воропаєв Ю.М.
Статтю 51 вважати статтею 61 та викласти у такій редакції:
«1. Рішення організатора аукціону про допуск заявників до участі в торгах приймається за наслідками розгляду представлених заявок на участь в торгах і оформляється протоколом про визначення учасників аукціонів. До участі в торгах допускаються заявники, що подали заявки на участь в торгах і документи, що додавалися до них, які відповідають вимогам, встановленим цим Законом і вказаним в повідомленні про проведення торгів. Заявники, допущені до участі в торгах, визнаються учасниками аукціону.
Рішення про відмову в допуску заявника до участі в аукціоні приймається у випадку, якщо:
заявка на участь в торгах не відповідає вимогам, встановленим відповідно до цього Закону і вказаним в повідомленні про проведення торгів;
подані заявником документи не відповідають встановленим до них вимогам;
на дату складання протоколу про визначення учасників торгів не підтверджено надходження гарантійного внеску на рахунки, вказані в повідомленні про проведення торгів.
2. Розмір гарантійних внесків становить 10 відсотків початкової вартості.
3. Якщо початкова вартість не перевищує 10 прожиткових мінімумів, гарантійний внесок не встановлюється, крім випадків проведення електронних торгів.
4. Організатор аукціону протягом п'яти днів з дня підписання протоколу про визначення учасників аукціонів повідомляє всіх заявників про результати розгляду представлених заявок на участь в торгах шляхом відправлення заявникам у письмовій чи електронній формі копій цього протоколу.
5. При допуску до участі в аукціоні учаснику видається аукціонна картка, з обох боків якої зазначається номер учасника.
6. Рішення про визнання або про відмову у визнанні заявника учасником торгів може бути оскаржено до господарського суду в порядку, встановленому цим Законом.
 
Враховано   Стаття 61. Допуск до участі в аукціоні
та сплата гарантійних внесків
 
675. 1. Зацікавлені особи, які можуть бути покупцями майна, допускаються організатором до участі в аукціоні за умови сплати гарантійного внеску. Гарантійний внесок може бути сплачений не пізніше, ніж за 1 годину до початку аукціону.
 
   1. Рішення організатора аукціону про допуск заявників до участі в торгах приймається за наслідками розгляду представлених заявок на участь в торгах і оформляється протоколом про визначення учасників аукціонів. До участі в торгах допускаються заявники, що подали заявки на участь в торгах і документи, що додавалися до них, які відповідають вимогам, встановленим цим Законом і вказаним в повідомленні про проведення торгів. Заявники, допущені до участі в торгах, визнаються учасниками аукціону.
Рішення про відмову в допуску заявника до участі в аукціоні приймається у випадку, якщо:
заявка на участь в торгах не відповідає вимогам, встановленим відповідно до цього Закону і вказаним в повідомленні про проведення торгів;
подані заявником документи не відповідають встановленим до них вимогам;
на дату складання протоколу про визначення учасників торгів не підтверджено надходження гарантійного внеску на рахунки, вказані в повідомленні про проведення торгів.
 
676. 2. Розмір гарантійних внесків становить 10 відсотків початкової вартості.
 
   2. Розмір гарантійних внесків становить 10 відсотків початкової вартості.
 
677. 3. Якщо початкова вартість не перевищує 10 прожиткових мінімумів, гарантійний внесок не встановлюється, крім випадків проведення електронних торгів.
 
   3. Якщо початкова вартість не перевищує 10 прожиткових мінімумів, гарантійний внесок не встановлюється, крім випадків проведення електронних торгів.
 
678. 4. При допуску до участі в аукціоні учаснику видається аукціонна картка, з обох боків якої зазначається номер учасника.
 
-256- Ляпіна К.М.
Частину першу статті 51 після слова «які» доповнити словами «згідно із законодавством».
 
Враховано редакційно   4. Організатор аукціону протягом п'яти днів з дня підписання протоколу про визначення учасників аукціонів повідомляє всіх заявників про результати розгляду представлених заявок на участь в торгах шляхом відправлення заявникам у письмовій чи електронній формі копій цього протоколу.
5. При допуску до участі в аукціоні учаснику видається аукціонна картка, з обох боків якої зазначається номер учасника.
6. Рішення про визнання або про відмову у визнанні заявника учасником торгів може бути оскаржено до господарського суду в порядку, встановленому цим Законом.
 
679. Стаття 52. Забезпечення фіксації проведення аукціону технічними засобами
 
-257- Воропаєв Ю.М.
Статтю 52 вважати статтею 62
 
Враховано   Стаття 62. Забезпечення фіксації проведення аукціону технічними засобами
 
680. 1. Організатор аукціону зобов’язаний забезпечити його фіксацію технічними засобами. Організатор аукціону зобов’язаний забезпечити ведення його відеозапису, крім випадків, коли відповідно до цього Закону гарантійний внесок не встановлюється, та крім проведення електронних торгів.
 
-258- Ляпіна К.М.
У частині першій статті 52 слова «крім випадків, коли відповідно до цього Закону гарантійний внесок не встановлюється, та» виключити.
 
Враховано   1. Організатор аукціону зобов’язаний забезпечити його фіксацію технічними засобами. Організатор аукціону зобов’язаний забезпечити ведення його відеозапису, крім проведення електронних торгів.
 
681. 2. Організатор аукціону зобов’язаний зберігати носії із записом аукціону протягом не менш як 7 років з дня його проведення.
 
   2. Організатор аукціону зобов’язаний зберігати носії із записом аукціону протягом не менш як 7 років з дня його проведення.
 
682. 3. Організатор аукціону зобов’язаний негайно надавати копії записів аукціону в поширених форматах медіафайлів усім бажаючим безоплатно на наданий носій або на власний носій за умови оплати його вартості.
 
   3. Організатор аукціону зобов’язаний негайно надавати копії записів аукціону в поширених форматах медіафайлів усім бажаючим безоплатно на наданий носій або на власний носій за умови оплати його вартості.
 
683. Стаття 53. Доступ до місця проведення аукціону
 
-259- Воропаєв Ю.М.
Статтю 53 вважати статтею 63.
 
Враховано   Стаття 63. Доступ до місця проведення аукціону
 
684. 1. Організатор забезпечує доступ до місця проведення аукціону учасникам аукціону, замовнику аукціону та особам, указаним замовником, працівникам державних органів при виконанні їхніх службових обов’язків та представникам засобів масової інформації.
 
   1. Організатор забезпечує доступ до місця проведення аукціону учасникам аукціону, замовнику аукціону та особам, указаним замовником, працівникам державних органів при виконанні їхніх службових обов’язків та представникам засобів масової інформації.
 
685. 2. У випадках, коли відповідно до цього Закону гарантійний внесок не встановлюється, організатор забезпечує доступ до місця проведення аукціону всім бажаючим.
 
-260- Воропаєв Ю.М.
Викласти другу частину цієї статті у такій редакції:
«2. Для участі в аукціоні покупці одержують квитки учасників аукціону, які повинні містити такі відомості:
назву майна, у торгах якого бере участь покупець;
умови проведення аукціону».
 
Враховано   2. Для участі в аукціоні покупці одержують квитки учасників аукціону, які повинні містити такі відомості:
назву майна, у торгах якого бере участь покупець;
умови проведення аукціону.
 
686. Стаття 54. Порядок проведення аукціону
 
-261- Воропаєв Ю.М.
Статтю 54 вважати статтею 64 та доповнити новою частиною першою такого тексту:
«1. Аукціон проводиться безпосередньо ведучим (ліцитатором). Ліцитатором може бути організатор аукціону».
У зв’язку із цим частини першу-п’яту вважати частинами другої – шостою.
 
Враховано   Стаття 64. Порядок проведення аукціону
 
687. 1. Перед початком аукціону ліцитатор інформує про:
 
   1. Аукціон проводиться безпосередньо ведучим (ліцитатором). Ліцитатором може бути організатор аукціону.
 
688. умови договору, що укладається на аукціоні,
 
   2. Перед початком аукціону ліцитатор інформує про:
 
689. суму, якій повинне бути кратне перевищення наступної пропозиції над попередньою (крок аукціону), що не може перевищувати 10 відсотків початкової вартості,
 
   умови договору, що укладається на аукціоні;
 
690. спосіб повідомлення про готовність укласти договір,
 
   суму, якій повинне бути кратне перевищення наступної пропозиції над попередньою (крок аукціону), що не може перевищувати 10 відсотків початкової вартості;
 
691. початкову вартість.
 
   спосіб повідомлення про готовність укласти договір;
початкову вартість.
 
692. 2. У разі якщо протягом триразового оголошення початкової вартості учасники аукціону не виявляють бажання укласти договір, ліцитатор оголошує про закінчення аукціону без виявлення переможця, якщо в оголошенні про проведення аукціону не передбачено можливості зниження початкової вартості на цьому ж аукціоні.
 
   3. У разі якщо протягом триразового оголошення початкової вартості учасники аукціону не виявляють бажання укласти договір, ліцитатор оголошує про закінчення аукціону без виявлення переможця, якщо в оголошенні про проведення аукціону не передбачено можливості зниження початкової вартості на цьому ж аукціоні.
 
693. 3. Якщо перед початком аукціону не було оголошено про інший спосіб повідомлення про готовність укласти договір (за допомогою електронних засобів, шляхом подання пропозицій виключно з голосу тощо), під час аукціону учасники повідомляють про готовність укласти договір на умовах оголошеної ліцитатором ціни, піднімаючи аукціонну картку з номером, повернутим до ліцитатора, або одночасно піднімають картку учасника аукціону і пропонують свою ціну.
 
   4. Якщо перед початком аукціону не було оголошено про інший спосіб повідомлення про готовність укласти договір (за допомогою електронних засобів, шляхом подання пропозицій виключно з голосу тощо), під час аукціону учасники повідомляють про готовність укласти договір на умовах оголошеної ліцитатором ціни, піднімаючи аукціонну картку з номером, повернутим до ліцитатора, або одночасно піднімають картку учасника аукціону і пропонують свою ціну.
 
694. 4. Якщо запропонована учасником аукціону ціна є більшою за ціну, запропоновану ліцитатором, то останній називає номер учасника і запропоновану ним ціну. Після кожного оголошення ціни слідує удар молотка ліцитатора.
 
   5. Якщо запропонована учасником аукціону ціна є більшою за ціну, запропоновану ліцитатором, то останній називає номер учасника і запропоновану ним ціну. Після кожного оголошення ціни слідує удар молотка ліцитатора.
 
695. 5. Якщо протягом триразового оголошення останньої ціни не буде запропоновано вищої ціни, ліцитатор одночасно з третім ударом молотка оголошує переможцем учасника, який запропонував найвищу ціну, та пропонує йому негайно сплатити ціну або частину ціни у випадках, установлених цим Законом. Ліцитатор оголошує переможцю та іншим учасникам аукціону наслідки відмови від негайної сплати ціни.
 
   6. Якщо протягом триразового оголошення останньої ціни не буде запропоновано вищої ціни, ліцитатор одночасно з третім ударом молотка оголошує переможцем учасника, який запропонував найвищу ціну, та пропонує йому негайно сплатити ціну або частину ціни у випадках, установлених цим Законом. Ліцитатор оголошує переможцю та іншим учасникам аукціону наслідки відмови від негайної сплати ціни.
 
696. Стаття 55. Особливості проведення повторного аукціону
 
-262- Воропаєв Ю.М.
Статтю 55 вважати статтею 65.
 
Враховано   Стаття 65. Особливості проведення повторного аукціону
 
697. 1. Якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов’язаний провести повторний аукціон.
 
-263- Ляпіна К.М.
Частину першу статті 55 після слова «місяця» доповнити словами « (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців)».
Частину другу статті 55 після слова «місяця» доповнити словами « (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців)».
 
Враховано частково   1. Якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов’язаний провести повторний аукціон.
 
698. 2. Якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов’язаний провести другий повторний аукціон.
 
   2. Якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов’язаний провести другий повторний аукціон.
 
699. 3. Якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону.
 
-264- Воропаєв Ю.М.
Доповнити статтю 65 новою частиною четвертою такого тексту: «4. До участі у повторному аукціоні не допускаються переможці попередніх торгів, що не сплатили в установлений строк вартості лота за договором, відмовилися від укладення договору купівлі-продажу чи від підписання протоколу із зазначенням результатів аукціону».
 
Враховано   3. Якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону.
4. До участі у повторному аукціоні не допускаються переможці попередніх торгів, що не сплатили в установлений строк вартості лота за договором, відмовилися від укладення договору купівлі-продажу чи від підписання протоколу із зазначенням результатів аукціону.
 
700. Стаття 56. Особливості проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості
 
-265- Воропаєв Ю.М.
Статтю 56 вважати статтею 66
 
Враховано   Стаття 66. Особливості проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості
 
701. 1. Якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості.
 
   1. Якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості.
 
702. 2. Повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону.
 
   2. Повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону.
 
703. 3. Якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості.
 
   3. Якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості.
 
704. 4. При проведенні аукціону з можливістю зниження початкової вартості, за відсутності бажаючих укласти договір ліцитатор знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючого укласти договір.
 
   4. При проведенні аукціону з можливістю зниження початкової вартості, за відсутності бажаючих укласти договір ліцитатор знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючого укласти договір.
 
705. 5. Якщо після зниження початкової вартості виявиться бажаючий (бажаючі) укласти договір, аукціон проводиться у загальному порядку. Якщо після зниження ціни до 1 гривні бажаючого укласти договір не виявиться, ліцитатор оголошує аукціон таким, що закінчився без визначення переможця.
 
-266- Воропаєв Ю.М.
У частині п’ятій статті 66 друге речення виключити
 
Враховано   5. Якщо після зниження початкової вартості виявиться бажаючий (бажаючі) укласти договір, аукціон проводиться у загальному порядку.
 
706. Стаття 57. Особливості проведення аукціону в електронній формі (електронні торги)
 
-267- Воропаєв Ю.М.
Статтю 57 вважати статтею 67
 
Враховано   Стаття 67. Особливості проведення аукціону в електронній формі (електронні торги)
 
707. 1. Аукціон може проводитися на сайті організатора в мережі Інтернет (електронні торги). Переможцем електронних торгів є особа, що запропонувала найвищу ціну протягом часу проведення електронних торгів. Час проведення електронних торгів не може бути менше п’ятнадцяти діб.
 
-268- Рибаков І.О.
Камчатний В.Г.
Перше речення частини першій статті 57 викласти у такій редакції:
«1. Аукціон може проводитися на веб-сайті організатора (електронні торги)».
У абзаці третьому частини третій слово «сайті» замінити на «веб-сайті».
У частині шостій слова «веб-сторінки» замінити на «сторінки веб-сайту» у відповідних відмінках.
 
Враховано   1. Аукціон може проводитися на веб-сайті організатора (електронні торги). Переможцем електронних торгів є особа, що запропонувала найвищу ціну протягом часу проведення електронних торгів. Час проведення електронних торгів не може бути менше п’ятнадцяти діб.
 
708. 2. Допуск учасника до електронних торгів здійснюється шляхом присвоєння йому кодового номеру, під яким цей учасник подає пропозиції щодо ціни.
 
   2. Допуск учасника до електронних торгів здійснюється шляхом присвоєння йому кодового номеру, під яким цей учасник подає пропозиції щодо ціни.
 
709. 3. Технологічні та програмні засоби, що використовуються організатором для проведення електронних торгів, повинні забезпечувати:
 
   3. Технологічні та програмні засоби, що використовуються організатором для проведення електронних торгів, повинні забезпечувати:
 
710. захист інформації, отриманої від замовника та учасників торгів;
 
   захист інформації, отриманої від замовника та учасників торгів;
 
711. захист інформації, розміщеної на сайті.
 
   захист інформації, розміщеної на веб-сайті.
 
712. 4. Система, що забезпечує проведення електронних торгів, повинна забезпечувати:
 
   4. Система, що забезпечує проведення електронних торгів, повинна забезпечувати:
 
713. безперебійну роботу з проведення електронних торгів;
 
   безперебійну роботу з проведення електронних торгів;
 
714. подачу учасниками пропозицій про ціну через захищене з’єднання у режимі реального часу;
 
   подачу учасниками пропозицій про ціну через захищене з’єднання у режимі реального часу;
 
715. візуалізацію всіх пропозицій з посиланням на кодові номери учасників, що внесли пропозиції, протягом проведення аукціону в режимі реального часу, а також протягом 7 років після його закінчення;
 
   візуалізацію всіх пропозицій з посиланням на кодові номери учасників, що внесли пропозиції, протягом проведення аукціону в режимі реального часу, а також протягом 7 років після його закінчення;
 
716. візуалізацію часу, що залишився до закінчення строку подання пропозицій щодо ціни.
 
   візуалізацію часу, що залишився до закінчення строку подання пропозицій щодо ціни.
 
717. 5. Система повинна надавати можливість учасникам електронних торгів подавати пропозиції щодо ціни з точністю до 1 копійки.
 
   5. Система повинна надавати можливість учасникам електронних торгів подавати пропозиції щодо ціни з точністю до 1 копійки.
 
718. 6. Система повинна негайно надсилати кожному учаснику електронних торгів повідомлення, яке повинно містити адресу веб-сторінки, на якій проводяться електронні торги, запропоновану учасником ціну, час отримання системою пропозиції, а також час розміщення пропозиції учасника на веб-сторінці або повідомлення про відмову від розміщення пропозиції із зазначенням причин такої відмови.
 
   6. Система повинна негайно надсилати кожному учаснику електронних торгів повідомлення, яке повинно містити адресу сторінки веб-сайту, на якій проводяться електронні торги, запропоновану учасником ціну, час отримання системою пропозиції, а також час розміщення пропозиції учасника на сторінці веб-сайту або повідомлення про відмову від розміщення пропозиції із зазначенням причин такої відмови.
 
719. 7. Негайно після оголошення переможця або закінчення аукціону без визначення переможця протокол про проведення аукціону надсилається в електронній формі переможцю та замовнику. У разі продажу нерухомого майна протокол у паперовій формі в той же день надсилається (вручається) переможцю та замовнику.
 
   7. Негайно після оголошення переможця або закінчення аукціону без визначення переможця протокол про проведення аукціону надсилається в електронній формі переможцю та замовнику. У разі продажу нерухомого майна протокол у паперовій формі в той же день надсилається (вручається) переможцю та замовнику.
 
720. Стаття 58. Особливості проведення аукціону з продажу права вимоги
 
-269- Воропаєв Ю.М.
Статтю 58 вважати статтею 68.
В частині першій слово «проти»замінити на «право»
Доповнити статтю частиною третьою такого змісту:
«3. Умови договору купівлі-продажу права вимоги боржника повинні передбачати, що перехід права вимоги здійснюється тільки після його повної оплати».
 
Враховано   Стаття 68. Особливості проведення аукціону з продажу права вимоги
 
721. 1. При зарахуванні проти вимоги, що продається на аукціоні, після отримання боржником відповідно до вимог цього Закону повідомлення про проведення аукціону, заява про зарахування повинна бути зроблена організатору аукціону. Така заява підлягає негайному оприлюдненню в оголошенні про проведення аукціону на сайті.
 
   1. При зарахуванні права вимоги, що продається на аукціоні, після отримання боржником відповідно до вимог цього Закону повідомлення про проведення аукціону, заява про зарахування повинна бути зроблена організатору аукціону. Така заява підлягає негайному оприлюдненню в оголошенні про проведення аукціону на сайті.
 
722. 2. У випадку, якщо до початку аукціону зобов’язання було частково виконане, початкова ціна права вимоги пропорційно зменшується, про що організатором аукціону складається акт. Якщо заборгованість погашена повністю, право знімається з аукціону.
 
   2. У випадку, якщо до початку аукціону зобов’язання було частково виконане, початкова ціна права вимоги пропорційно зменшується, про що організатором аукціону складається акт. Якщо заборгованість погашена повністю, право знімається з аукціону.
3. Умови договору купівлі-продажу права вимоги боржника повинні передбачати, що перехід права вимоги здійснюється тільки після його повної оплати.
 
723. Стаття 59. Протокол про проведення аукціону
 
-270- Воропаєв Ю.М.
Статтю 59 вважати статтею 69.
 
Враховано   Стаття 69. Протокол про проведення аукціону
 
724. 1. Протокол складається організатором аукціону негайно після оголошення переможця або закінчення аукціону без виявлення переможця.
 
-271- Ляпіна К.М.
У частині першій статті 59 слово «складається» замінити словом «підписується».
 
Враховано редакційно   1. Протокол складається організатором аукціону негайно після оголошення переможця або закінчення аукціону без виявлення переможця.
 
725. 2. У протоколі зазначаються:
 
   2. У протоколі зазначаються:
 
726. майно, що запропоноване для продажу;
 
   майно, що запропоноване для продажу;
 
727. кількість учасників аукціону;
 
   кількість учасників аукціону;
 
728. початкова вартість;
 
   початкова вартість;
 
729. ціна, запропонована переможцем аукціону, або відомості про те, що аукціон закінчився без визначення переможця;
 
   ціна, запропонована переможцем аукціону, або відомості про те, що аукціон закінчився без визначення переможця;
 
730. ціна або частина ціни, сплачена переможцем;
 
   ціна або частина ціни, сплачена переможцем;
 
731. переможець аукціону;
 
-272- Воропаєв Ю.М.
Абзац сьомий частини другої статті 69 викласти у такій редакції:
«найменування і місцезнаходження (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові і місце проживання (для фізичної особи) переможця торгів;» Доповнити частину другу новим абзацом такого змісту:
«номер банківського рахунку, на який мають бути перераховані кошти за придбане майно»; Частину третю виключити.
У зв’язку із цим частини четверту - восьму вважати відповідно частинами третьою – сьомою.
 
Враховано   найменування і місцезнаходження (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові і місце проживання (для фізичної особи) переможця торгів;
 
732. адреса веб-сторінки, на якій розміщено відомості про проведення аукціону.
 
   адреса сторінки веб-сайту, на якій розміщено відомості про проведення аукціону;
номер банківського рахунку, на який мають бути перераховані кошти за придбане майно.
 
733. 3. У протоколі може не зазначатись переможець, якщо він повністю сплатив запропоновану ним ціну за куплену рухому річ, яка або право на яку не підлягає обов’язковій державній реєстрації.
 
-273- Кармазін Ю.А.
Частину третю статті 59 доповнити словами «і така річ передана переможцю».
 
Відхилено      
    -274- Кармазін Ю.А.
У статті 59 виключити, змінивши відповідно подальшу нумерацію частин цієї статті, частину третю, а саме:
«3. У протоколі може не зазначатись переможець, якщо він повністю сплатив запропоновану ним ціну за куплену рухому річ, яка або право на яку не підлягає обов’язковій державній реєстрації.».
 
Враховано    
    -275- Рибаков І.О.
Каплієнко В.В.
Камчатний В.Г.
У абзаці восьмому частині другій слово «веб-сторінки» замінити на «сторінки веб-сайту».
Частину третю виключити.
У частині восьмій слово «сайті» замінити на «сторінки веб-сайті».
 
Враховано    
734. 4. У разі якщо переможець аукціону відмовився від негайної сплати запропонованої ним ціни й аукціон було поновлено, про це зазначається у протоколі.
 
   3. У разі якщо переможець аукціону відмовився від негайної сплати запропонованої ним ціни й аукціон було поновлено, про це зазначається у протоколі.
 
735. 5. До протоколу додається засвідчений організатором текст договору, вказаний в оголошенні про проведення аукціону.
 
   4. До протоколу додається засвідчений організатором текст договору, вказаний в оголошенні про проведення аукціону.
 
736. 6. Протокол надається переможцю аукціону негайно після його складення та у той же день надсилається (вручається) замовнику аукціону. Один примірник протоколу залишається в організатора аукціону.
 
   5. Протокол надається переможцю аукціону негайно після його складення та у той же день надсилається (вручається) замовнику аукціону. Один примірник протоколу залишається в організатора аукціону.
 
737. 7. Кожен учасник аукціону може вимагати надання йому копії протоколу, засвідченої організатором аукціону. Така копія надається у день звернення.
 
   6. Кожен учасник аукціону може вимагати надання йому копії протоколу, засвідченої організатором аукціону. Така копія надається у день звернення.
 
738. 8. Організатор аукціону зобов’язаний повідомити про запропоновану переможцем ціну або про закінчення аукціону без визначення переможця для розміщення цих відомостей на сайті державного органу з питань банкрутства, на якому було розміщене оголошення про проведення аукціону, не пізніше, ніж через три дні після закінчення аукціону.
 
   7. Організатор аукціону зобов’язаний повідомити про запропоновану переможцем ціну або про закінчення аукціону без визначення переможця для розміщення цих відомостей на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України, на яких було розміщене оголошення про проведення аукціону, не пізніше, ніж через три дні після закінчення аукціону.
 
739. Стаття 60. Повернення гарантійних внесків, сплаченої ціни та стягнення штрафу
 
-276- Воропаєв Ю.М.
Статтю 60 вважати статтею 70.
В першій частині статті слова «четвертою» замінити словом «третьою».
 
Враховано   Стаття 70. Повернення гарантійних внесків, сплаченої ціни та стягнення штрафу
 
740. 1. Гарантійні внески учасників підлягають поверненню протягом трьох робочих днів з дня закінчення аукціону, крім випадків, передбачених частинами другою – четвертою цієї статті.
 
   1. Гарантійні внески учасників підлягають поверненню протягом трьох робочих днів з дня закінчення аукціону, крім випадків, передбачених частинами другою – третьою цієї статті.
 
741. 2. Гарантійний внесок, сплачений переможцем аукціону, зараховується до ціни, що підлягає сплаті.
 
   2. Гарантійний внесок, сплачений переможцем аукціону, зараховується до ціни, що підлягає сплаті.
 
742. 3. Гарантійний внесок не підлягає поверненню у разі, якщо аукціон закінчився без визначення переможця, а також переможцю аукціону, якщо він не виконав обов’язку із сплати ціни відповідно до вимог цього Закону.
 
-277- Ляпіна К.М.
Частину третю статті 60 після слова «переможця» доповнити словами « (крім випадків виявлення недоліків майна, не зазначених в оголошенні про проведення аукціону, що розміщується на сайті)».
 
Враховано   3. Гарантійний внесок не підлягає поверненню у разі, якщо аукціон закінчився без визначення переможця (крім випадків виявлення недоліків майна, не зазначених в оголошенні про проведення аукціону, що розміщується на сайті), а також переможцю аукціону, якщо він не виконав обов’язку із сплати ціни відповідно до вимог цього Закону.
 
743. 4. Ціна, сплачена переможцем, при розірванні договору в разі невиконання обов’язку із сплати ціни відповідно до вимог цього Закону підлягає поверненню протягом трьох робочих днів з дня розірвання договору за вирахуванням потрійної суми гарантійного внеску.
 
-278- Воропаєв Ю.М.
Виключити частину четверту статті 70.
 
Враховано   4. Організатор аукціону, який не повернув гарантійного внеску або сплаченої ціни у встановлений строк, сплачує пеню у розмірі 120% облікової ставки Національного банку України від суми боргу за період прострочення.
 
    -279- Ляпіна К.М.
Доповнити статтю 60 частиною п’ятою такого змісту:
«5. Організатор аукціону, який не повернув гарантійного внеску або сплаченої ціни у встановлений строк, сплачує пеню у розмірі 120% облікової ставки Національного банку України від суми боргу за період прострочення»
 
Враховано    
744. Стаття 61. Порядок сплати ціни
 
-280- Воропаєв Ю.М.
Статтю 61 вважати статтею 71.
 
Враховано   Стаття 71. Порядок сплати ціни
 
745. 1. Переможець аукціону, учасники якого відповідно до цього Закону не сплачують гарантійних внесків, зобов’язаний сплатити запропоновану ним ціну у межах 40 прожиткових мінімумів негайно після оголошення його переможцем аукціону.
 
   1. Переможець аукціону, учасники якого відповідно до цього Закону не сплачують гарантійних внесків, зобов’язаний сплатити запропоновану ним ціну у межах 40 прожиткових мінімумів негайно після оголошення його переможцем аукціону.
 
746. 2. Організатор аукціону зобов’язаний забезпечити технічні можливості для негайної оплати готівкою або платіжною карткою.
 
   2. Організатор аукціону зобов’язаний забезпечити технічні можливості для негайної оплати готівкою або платіжною карткою.
 
747. 3. Переможець зобов’язаний сплатити запропоновану ним ціну (з урахуванням сплаченого гарантійного внеску або сплаченої частини ціни) протягом 5 робочих днів з дня оголошення переможця.
 
-281- Воропаєв Ю.М.
Частину третю статті 71 замінити частинами 3-5 такого змісту:
«3. Протягом п'яти днів з дати підписання цього протоколу замовник аукціону направляє переможцеві торгів пропозицію укласти договір купівлі-продажу майна з наданням проекту цього договору відповідно до поданої переможцем торгів пропозицією про ціну цього майна.
У разі придбання переможцем кількох лотів договір укладається окремо на кожний лот.
4. Переможець торгів повинен протягом п’яти днів з дня одержання проекту договору підписати його та перерахувати кошти за придбане майно на зазначений у протоколі номер банківського рахунка.
5. Строк оплати може бути продовжено за згодою організатора аукціону, але не довше ніж на 10 календарних днів, за умови сплати переможцем торгів не менш як 50 відсотків ціни продажу майна.»
 
Враховано   3. Протягом п'яти днів з дати підписання цього протоколу замовник аукціону направляє переможцеві торгів пропозицію укласти договір купівлі-продажу майна з наданням проекту цього договору відповідно до поданої переможцем торгів пропозицією про ціну цього майна.
У разі придбання переможцем кількох лотів договір укладається окремо на кожний лот.
4. Переможець торгів повинен протягом п’яти днів з дня одержання проекту договору підписати його та перерахувати кошти за придбане майно на зазначений у протоколі номер банківського рахунка.
5. Строк оплати може бути продовжено за згодою організатора аукціону, але не довше ніж на 10 календарних днів, за умови сплати переможцем торгів не менш як 50 відсотків ціни продажу майна.
 
748. Стаття 62. Поновлення аукціону в разі відмови від негайної сплати ціни
 
-282- Воропаєв Ю.М.
Статтю 62 вважати статтею 72.
 
Враховано   Стаття 72. Поновлення аукціону в разі відмови від негайної сплати ціни
 
749. 1. Якщо переможець аукціону не виконав обов’язку з негайної сплати ціни, відповідно до вимог цього Закону, договір вважається розірваним, а аукціон негайно поновлюється з ціни, запропонованої попереднім учасником.
 
   1. Якщо переможець аукціону не виконав обов’язку з негайної сплати ціни, відповідно до вимог цього Закону, договір вважається розірваним, а аукціон негайно поновлюється з ціни, запропонованої попереднім учасником.
 
750. Стаття 63. Розірвання договору в разі невиконання обов’язку із сплати ціни
 
-283- Воропаєв Ю.М.
Статтю 63 вважати статтею 73 та викласти у такій редакції:
«Стаття 73. Наслідки невиконання обов’язку зі сплати ціни майна
1. У разі відмови або ухилення переможця торгів від підписання договору купівлі-продажу майна протягом п'яти днів з дня отримання цього договору гарантійний внесок йому не повертається і замовник аукціону має право запропонувати укласти договір купівлі-продажу майна учасникові торгів, яким запропонована найбільш висока ціна в порівнянні з ціною майна, запропонованою іншими учасниками торгів, за винятком переможця торгів.
2. Якщо договір купівлі-продажу майна не був укладений, замовник аукціону приймає рішення про проведення повторних торгів і про встановлення нової початкової ціни продажу майна».
 
Враховано   Стаття 73. Наслідки невиконання обов’язку зі сплати ціни майна
 
751. 1. Якщо у встановлений строк переможець не вніс запропонованої ним ціни (частини ціни), договір, укладений на аукціоні, вважається розірваним.
 
   1. У разі відмови або ухилення переможця торгів від підписання договору купівлі-продажу майна протягом п'яти днів з дня отримання цього договору гарантійний внесок йому не повертається і замовник аукціону має право запропонувати укласти договір купівлі-продажу майна учасникові торгів, яким запропонована найбільш висока ціна в порівнянні з ціною майна, запропонованою іншими учасниками торгів, за винятком переможця торгів.
 
752. 2. Організатор аукціону зобов’язаний надати відомості про розірвання договору для їх включення до відомостей про проведення аукціону на сайті, на якому було розміщене оголошення про проведення аукціону, не пізніше, ніж через три дні після розірвання договору, та в той же строк повідомити про розірвання договору переможця аукціону, замовника аукціону та власника майна.
 
   2. Якщо договір купівлі-продажу майна не був укладений, замовник аукціону приймає рішення про проведення повторних торгів і про встановлення нової початкової ціни продажу майна.
 
753. 3. Після розірвання договору організатор зобов’язаний протягом десяти робочих днів оголосити про проведення нового аукціону.
 
      
754. Стаття 64. Розрахунки за наслідками аукціону
 
-284- Воропаєв Ю.М.
Статтю 64 законопроекту виключити, оскільки її положення вже враховані у статті 71
 
Враховано      
755. 1. Сплачена переможцем ціна та гарантійні внески, що не підлягають поверненню, повинні бути сплачені замовнику організатором протягом п’яти робочих днів з дня повної сплати ціни або розірвання договору.
 
      
756. 2. Організатор аукціону сплачує пеню у розмірі 0,5 відсотка в день з належної до сплати суми за період прострочення.
 
-285- Ляпіна К.М.
У частині другій статті 64 слова «0,5 відсотка в день» замінити словами «120% облікової ставки Національного банку України».
 
Відхилено      
757. Стаття 65. Передача рухомих речей, майнових прав та відступлення права вимоги
 
-286- Воропаєв Ю.М.
Статтю 65 вважати статтею 74
 
Враховано   Стаття 74. Передача рухомих речей, майнових прав та відступлення права вимоги
 
758. 1. Придбана на аукціоні рухома річ, майнове право передається, а право вимоги відступається покупцю після повної сплати запропонованої ним ціни.
 
   1. Придбана на аукціоні рухома річ, майнове право передається, а право вимоги відступається покупцю після повної сплати запропонованої ним ціни.
 
759. 2. Організатор аукціону, який не передав покупцю на його вимогу рухому річ, майнове право або не відступив право вимоги після повної сплати ціни, сплачує пеню у розмірі 0,5 відсотка в день від ціни продажу за період прострочення.
 
-287- Ляпіна К.М.
У частині другій статті 65 слова «0,5 відсотка в день» замінити словами «120% облікової ставки Національного банку України».
 
Відхилено   2. Організатор аукціону, який не передав покупцю на його вимогу рухому річ, майнове право або не відступив право вимоги після повної сплати ціни, сплачує пеню у розмірі 0,5 відсотка в день від ціни продажу за період прострочення.
 
760. Стаття 66. Акт про передання права власності на нерухоме майно
 
-288- Воропаєв Ю.М.
Статтю 66 вважати статтею 75 та доповнити новою частиною першою такого змісту:
«1. Передача майна замовником аукціону і прийняття його покупцем здійснюється по передавальному акту, що підписується сторонами і оформлюється відповідно до законодавства України».
У зв’язку із цим частини першу – третю вважати відповідно частинами другою – четвертою.
 
Враховано   Стаття 75. Акт про передання права власності на нерухоме майно
 
761. 1. В акті про передання права власності на куплене нерухоме майно зазначаються:
 
   1. Передача майна замовником аукціону і прийняття його покупцем здійснюється по передавальному акту, що підписується сторонами і оформлюється відповідно до законодавства України.
 
762. ім’я (назва) та місце проживання (місцезнаходження) продавця та покупця, а також організатора аукціону;
 
   2. В акті про передання права власності на куплене нерухоме майно зазначаються:
ім’я (назва) та місце проживання (місцезнаходження) продавця та покупця, а також організатора аукціону;
 
763. продане нерухоме майно;
 
   продане нерухоме майно;
 
764. адреса веб-сторінки, на якій розміщено відомості про проведення аукціону.
 
   адреса веб-сторінки, на якій розміщено відомості про проведення аукціону.
 
765. 2. Акт про передання права власності на куплене нерухоме майно разом із протоколом про проведення аукціону не пізніше трьох робочих днів після повної сплати переможцем запропонованої ним ціни передається нотаріусу, а копії акта не пізніше наступного дня разом із відомостями про нотаріуса надсилаються (вручаються) покупцю, замовнику аукціону та продавцю. За невчасне передання акта нотаріусу організатор торгів сплачує покупцю пеню у розмірі 0,5 відсотка в день від ціни продажу за період прострочення.
 
-289- Ляпіна К.М.
У частині другій статті 66 слово «торгів» замінити словом «аукціону», слова «0,5 відсотка в день» замінити словами «120% облікової ставки Національного банку України».
 
Відхилено   3. Акт про передання права власності на куплене нерухоме майно разом із протоколом про проведення аукціону не пізніше трьох робочих днів після повної сплати переможцем запропонованої ним ціни передається нотаріусу, а копії акта не пізніше наступного дня разом із відомостями про нотаріуса надсилаються (вручаються) покупцю, замовнику аукціону та продавцю. За невчасне передання акта нотаріусу організатор торгів сплачує покупцю пеню у розмірі 0,5 відсотка в день від ціни продажу за період прострочення.
 
766. 3. Нотаріус видає покупцю свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні в порядку, встановленому законом. Послуги нотаріуса оплачує організатор аукціону.
 
   4. Нотаріус видає покупцю свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні в порядку, встановленому законом. Послуги нотаріуса оплачує організатор аукціону.
 
767. Стаття 67. Відповідальність за недоліки майна, проданого на аукціоні
 
-290- Воропаєв Ю.М.
Статтю 67 вважати статтею 76
 
Враховано   Стаття 76. Відповідальність за недоліки майна, проданого на аукціоні
 
768. 1. Особа, у власності якої перебувало майно до продажу на аукціоні, замовник та організатор аукціону не відповідають за недоліки майна, крім випадків їх навмисного приховування.
 
   1. Особа, у власності якої перебувало майно до продажу на аукціоні, замовник та організатор аукціону не відповідають за недоліки майна, крім випадків їх навмисного приховування.
 
769. Розділ V
 
   Розділ V
 
770. МИРОВА УГОДА
 
   МИРОВА УГОДА
 
771. Стаття 68. Мирова угода та строк її укладення
 
-291- Воропаєв Ю.М.
Статтю 68 вважати статтею 77
 
Враховано   Стаття 77. Мирова угода та строк її укладення
 
772. 1. Під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.
 
   1. Під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.
 
773. 2. Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство після утворення у встановленому порядку комітету кредиторів боржника та обрання його голови.
 
-292- Воропаєв Ю.М.
Частину другу статті 77 викласти у такій редакції:
«2. Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. У процедурі розпорядження майном боржника мирову угоду може бути укладено лише після виявлення всіх кредиторів і затвердження господарським судом реєстру вимог кредиторів».
 
Враховано   2. Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. У процедурі розпорядження майном боржника мирову угоду може бути укладено лише після виявлення всіх кредиторів і затвердження господарським судом реєстру вимог кредиторів.
 
774. 3. Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів – членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди.
 
   3. Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів – членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди.
 
775. 4. Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її.
 
   4. Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її.
 
776. 5. Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.
 
-293- Воропаєв Ю.М.
Доповнити статтю 77 частинами шостою - дев’ятою такого змісту:
«6. Власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника має право брати участь в обговоренні умов мирової угоди в процедурах санації та ліквідації.
7. Арбітражний керуючий зобов’язаний попередньо погоджувати мирову угоду з органом, уповноваженим управляти державним майном, стосовно державних підприємств або підприємств, у статутному капталі яких частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків. Цей орган у десятиденний строк з дня одержання проекту мирової угоди зобов’язаний його розглянути та надати свій висновок про погодження або відмову у погодженні мирової угоди.
Дії (бездіяльність) уповноважених державних органів щодо погодження мирової угоди можуть бути оскаржені арбітражним керуючим до господарського суду у межах провадження справи про банкрутство.
8. З прийняттям рішення про укладення мирової угоди припиняється дія процедур розпорядження майном боржника, санації та ліквідації.
9. Якщо мирова угода містить умови про виконання зобов’язань боржника третьою особою, то така мирова угода має бути підписана керівником третьої особи (якщо нею є юридична особа) чи суб’єктом підприємницької діяльності – фізичною особою».
 
Враховано   5. Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.
6. Власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника має право брати участь в обговоренні умов мирової угоди в процедурах санації та ліквідації.
7. Арбітражний керуючий зобов’язаний попередньо погоджувати мирову угоду з органом, уповноваженим управляти державним майном, стосовно державних підприємств або підприємств, у статутному капталі яких частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків. Цей орган у десятиденний строк з дня одержання проекту мирової угоди зобов’язаний його розглянути та надати свій висновок про погодження або відмову у погодженні мирової угоди.
Дії (бездіяльність) уповноважених державних органів щодо погодження мирової угоди можуть бути оскаржені арбітражним керуючим до господарського суду у межах провадження справи про банкрутство.
8. З прийняттям рішення про укладення мирової угоди припиняється дія процедур розпорядження майном боржника, санації та ліквідації.
9. Якщо мирова угода містить умови про виконання зобов’язань боржника третьою особою, то така мирова угода має бути підписана керівником третьої особи (якщо нею є юридична особа) чи суб’єктом підприємницької діяльності – фізичною особою.
 
777. Стаття 69. Умови укладення мирової угоди
 
-294- Воропаєв Ю.М.
Статтю 69 вважати статтею 78
 
Враховано   Стаття 78. Умови укладення мирової угоди
 
778. 1. Мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг задоволення вимог кредиторів визначених цим Законом.
 
   1. Мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг задоволення вимог кредиторів визначених цим Законом.
 
779. 2. У разі коли умови мирової угоди передбачають розстрочку чи відстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини, орган стягнення зобов’язаний погодитися на задоволення частини вимог з податків, зборів (обов'язкових платежів) на умовах такої мирової угоди з метою забезпечення відновлення платоспроможності підприємства. При цьому податковий борг, який виник у строк, що передував трьом повним календарним рокам до дня подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду, визнається безнадійним та списується, а податкові зобов’язання чи податковий борг, які виникли у строк протягом трьох останніх перед днем подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду календарних років, розстрочується (відстрочується) або списується на умовах мирової угоди. Зазначену мирову угоду підписує керівник відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням боржника.
 
-295- Рибаков І.О.
Каплієнко В.В.
Камчатний В.Г.
У частин другій статті 69 слово «сайті» замінити на « веб-сайті».
 
Відхилено   2. У разі коли умови мирової угоди передбачають розстрочку чи відстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини, орган стягнення зобов’язаний погодитися на задоволення частини вимог з податків, зборів (обов'язкових платежів) на умовах такої мирової угоди з метою забезпечення відновлення платоспроможності підприємства. При цьому податковий борг, який виник у строк, що передував трьом повним календарним рокам до дня подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду, визнається безнадійним та списується, а податкові зобов’язання чи податковий борг, які виникли у строк протягом трьох останніх перед днем подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду календарних років, розстрочується (відстрочується) або списується на умовах мирової угоди. Зазначену мирову угоду підписує керівник відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням боржника.
 
780. Не підлягає прощенню (списанню), відстрочці та (або) розстрочці за умовами мирової угоди заборгованість із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв’язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов’язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв’язку з припиненням трудових відносин.
 
   Не підлягає прощенню (списанню), відстрочці та (або) розстрочці за умовами мирової угоди заборгованість із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв’язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов’язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв’язку з припиненням трудових відносин.
 
781. Не підлягає прощенню (списанню) за умовами мирової угоди заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, заборгованість перед фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
 
-296- Воропаєв Ю.М.
Викласти абзац третій частини другої статті 78 у такій редакції:
«Не підлягає прощенню (списанню) за умовами мирової угоди заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності».
 
Враховано   Не підлягає прощенню (списанню) за умовами мирової угоди заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
 
782. 3. Погашення вимог кредиторів за умовами мирової угоди здійснюється з дотриманням черговості, встановленої цим Законом.
 
   3. Погашення вимог кредиторів за умовами мирової угоди здійснюється з дотриманням черговості, встановленої цим Законом.
 
783. 4. Для кредиторів, які не брали участі в голосуванні або проголосували проти укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення мирової угоди, вимоги яких віднесені до однієї черги.
 
   4. Для кредиторів, які не брали участі в голосуванні або проголосували проти укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення мирової угоди, вимоги яких віднесені до однієї черги.
 
784. Стаття 70. Укладення мирової угоди та набрання нею чинності
 
-297- Воропаєв Ю.М.
Статтю 70 вважати статтею 79
 
Враховано   Стаття 79. Укладення мирової угоди
та набрання нею чинності
 
785. 1. Мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство.
 
   1. Мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство.
 
786. 2. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов’язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.
 
   2. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов’язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.
 
787. 3. Одностороння відмова від мирової угоди не допускається.
 
   3. Одностороння відмова від мирової угоди не допускається.
 
788. 4. Мирова угода повинна містити положення про:
 
   4. Мирова угода повинна містити положення про:
 
789. розміри, порядок і строки виконання зобов’язань боржника;
 
   розміри, порядок і строки виконання зобов’язань боржника;
 
790. відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини.
 
   відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини.
 
791. Крім того, мирова угода може містити умови про:
 
   Крім того, мирова угода може містити умови про:
 
792. виконання зобов’язань боржника третіми особами;
 
   виконання зобов’язань боржника третіми особами;
 
793. задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечать закону.
 
   задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечать закону.
 
794. Стаття 71. Схвалення мирової угоди забезпеченими кредиторами
 
-298- Воропаєв Ю.М.
Статтю 71 вважати статтею 80
 
Враховано   Стаття 80. Схвалення мирової угоди забезпеченими кредиторами
 
795. 1. Мирова угода протягом семи днів від дня прийняття комітетом кредиторів рішення про її укладення схвалюється забезпеченими кредиторами. Для схвалення мирової угоди потрібна згода всіх забезпечених кредиторів.
 
   1. Мирова угода протягом семи днів від дня прийняття комітетом кредиторів рішення про її укладення схвалюється забезпеченими кредиторами. Для схвалення мирової угоди потрібна згода всіх забезпечених кредиторів.
 
796. 2. Якщо будь-хто із забезпечених кредиторів заперечує проти схвалення мирової угоди, інші забезпечені кредитори можуть прийняти одне з таких рішень:
 
   2. Якщо будь-хто із забезпечених кредиторів заперечує проти схвалення мирової угоди, інші забезпечені кредитори можуть прийняти одне з таких рішень:
 
797. про виділ забезпечених речей із майна боржника, їх продаж на аукціоні в порядку, встановленому цим Законом, та задоволення вимог такого кредитора за рахунок отриманих від продажу коштів;
 
   про виділ забезпечених речей із майна боржника, їх продаж на аукціоні в порядку, встановленому цим Законом, та задоволення вимог такого кредитора за рахунок отриманих від продажу коштів;
 
798. про викуп боргу відповідно до відомостей реєстру вимог кредиторів.
 
   про викуп боргу відповідно до відомостей реєстру вимог кредиторів.
 
799. 3. Якщо всі забезпечені кредитори заперечують проти схвалення мирової угоди, інші кредитори можуть прийняти одне з таких рішень:
 
   3. Якщо всі забезпечені кредитори заперечують проти схвалення мирової угоди, інші кредитори можуть прийняти одне з таких рішень:
 
800. про виділ забезпечених речей з майна боржника, їх продаж на аукціоні в порядку, встановленому цим Законом, та задоволення вимог забезпечених кредиторів за рахунок отриманих від продажу коштів;
 
   про виділ забезпечених речей з майна боржника, їх продаж на аукціоні в порядку, встановленому цим Законом, та задоволення вимог забезпечених кредиторів за рахунок отриманих від продажу коштів;
 
801. про викуп боргу відповідно до відомостей реєстру вимог кредиторів.
 
-299- Воропаєв Ю.М.
Доповнити статтю 80 частиною четвертою такого змісту:
«4. У випадку, коли забезпечені кредитори не схвалили мирової угоди і комітет кредиторів не прийняв жодного із запропонованих частиною третьої цієї статті рішень, господарський суд у судовому засіданні розглядає запропоновану комітетом кредиторів мирову угоду, заслуховує заперечення заставних кредиторів щодо її схвалення та вирішує питання щодо затвердження мирової угоди».
 
Враховано   про викуп боргу відповідно до відомостей реєстру вимог кредиторів.
4. У випадку, коли забезпечені кредитори не схвалили мирової угоди і комітет кредиторів не прийняв жодного із запропонованих частиною третьої цієї статті рішень, господарський суд у судовому засіданні розглядає запропоновану комітетом кредиторів мирову угоду, заслуховує заперечення заставних кредиторів щодо її схвалення та вирішує питання щодо затвердження мирової угоди.
 
802. Стаття 72. Розгляд мирової угоди в господарському суді
 
-300- Воропаєв Ю.М.
Статтю 72 вважати статтею 81
 
Враховано   Стаття 81. Розгляд мирової угоди в господарському суді
 
803. 1. Сторона мирової угоди протягом п’яти днів з дня укладення мирової угоди повинна подати до господарського суду заяву про її затвердження.
 
   1. Сторона мирової угоди протягом п’яти днів з дня укладення мирової угоди повинна подати до господарського суду заяву про її затвердження.
 
804. До заяви про затвердження мирової угоди додаються:
 
   До заяви про затвердження мирової угоди додаються:
 
805. текст мирової угоди;
 
   текст мирової угоди;
 
806. протокол засідання комітету кредиторів, на якому було прийнято рішення про укладення мирової угоди;
 
   протокол засідання комітету кредиторів, на якому було прийнято рішення про укладення мирової угоди;
 
807. список кредиторів із зазначенням поштової адреси, номера (коду), що ідентифікує платника податків, та суми заборгованості;
 
   список кредиторів із зазначенням поштової адреси, номера (коду), що ідентифікує платника податків, та суми заборгованості;
 
808. зобов’язання боржника щодо погашення заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв’язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов’язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв’язку з припиненням трудових відносин;
 
   зобов’язання боржника щодо погашення заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв’язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов’язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв’язку з припиненням трудових відносин;
 
809. зобов’язання боржника щодо відшкодування всіх витрат, відшкодування яких передбачено у першу чергу, крім вимог кредиторів, забезпечених заставою;
 
   зобов’язання боржника щодо відшкодування всіх витрат, відшкодування яких передбачено у першу чергу, крім вимог кредиторів, забезпечених заставою;
 
810. письмові заперечення кредиторів, які не брали участі в голосуванні про укладення мирової угоди чи проголосували проти укладення мирової угоди, за їх наявності.
 
-301- Воропаєв Ю.М.
Частину першу статтю 81 доповнити новим абзацом такого змісту:
«попереднє погодження мирової угоди органом, уповноваженим управляти державним майном, стосовно державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків».
 
Враховано   письмові заперечення кредиторів, які не брали участі в голосуванні про укладення мирової угоди чи проголосували проти укладення мирової угоди, за їх наявності;
попереднє погодження мирової угоди органом, уповноваженим управляти державним майном, стосовно державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків
 
811. 2. Про дату розгляду мирової угоди господарський суд повідомляє сторони мирової угоди.
 
-302- Воропаєв Ю.М.
Абзац перший частини другої статтю 81 доповнити реченням такого змісту:
«Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду справи».
 
Враховано   2. Про дату розгляду мирової угоди господарський суд повідомляє сторони мирової угоди. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду справи.
 
812. Господарський суд зобов’язаний заслухати кожного присутнього на засіданні кредитора, у якого виникли заперечення щодо укладення мирової угоди, навіть якщо на засіданні комітету кредиторів він голосував за укладення мирової угоди.
 
   Господарський суд зобов’язаний заслухати кожного присутнього на засіданні кредитора, у якого виникли заперечення щодо укладення мирової угоди, навіть якщо на засіданні комітету кредиторів він голосував за укладення мирової угоди.
 
813. 3. Господарський суд відмовляє в затвердженні мирової угоди у разі:
 
   3. Господарський суд відмовляє в затвердженні мирової угоди у разі:
 
814. порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим Законом;
 
   порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим Законом;
 
815. якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.
 
   якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.
 
816. 4. Про відмову в затвердженні мирової угоди господарський суд виносить ухвалу, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.
 
-303- Воропаєв Ю.М.
В абзаці першому частини четвертої статті 81 слова «яка може бути оскаржена у встановленому порядку» виключити.
 
Враховано   4. Про відмову в затвердженні мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.
 
817. У разі винесення господарським судом ухвали про відмову в затвердженні мирової угоди мирова угода вважається неукладеною.
 
   У разі винесення господарським судом ухвали про відмову в затвердженні мирової угоди мирова угода вважається неукладеною.
 
818. 5. З дня затвердження мирової угоди боржник приступає до погашення вимог кредиторів згідно з умовами мирової угоди.
 
   5. З дня затвердження мирової угоди боржник приступає до погашення вимог кредиторів згідно з умовами мирової угоди.
 
819. 6. Затвердження господарським судом мирової угоди є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство.
 
   6. Затвердження господарським судом мирової угоди є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство.
 
820. 7. Протягом п’яти днів з дня затвердження господарським судом мирової угоди керуючий санацією або ліквідатор повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції якого належить призначення керівника (органів управління) боржника, у разі необхідності забезпечує проведення зборів чи засідання відповідного органу та продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до призначення в установленому порядку керівника (органів управління) боржника.
 
   7. Протягом п’яти днів з дня затвердження господарським судом мирової угоди керуючий санацією або ліквідатор повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції якого належить призначення керівника (органів управління) боржника, у разі необхідності забезпечує проведення зборів чи засідання відповідного органу та продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до призначення в установленому порядку керівника (органів управління) боржника.
 
821. 8. Винесення господарським судом ухвали про відмову в затвердженні мирової угоди не перешкоджає укладенню нової мирової угоди з іншими умовами.
 
   8. Винесення господарським судом ухвали про відмову в затвердженні мирової угоди не перешкоджає укладенню нової мирової угоди з іншими умовами.
 
822. Стаття 73. Недійсність мирової угоди або її розірвання. Наслідки невиконання мирової угоди
 
-304- Воропаєв Ю.М.
Статтю 73 вважати статтею 82
 
Враховано   Стаття 82. Недійсність мирової угоди або її розірвання. Наслідки невиконання мирової угоди
1. Учасники провадження у справі про банкрутство, а також інші особи, права і законні інтереси яких порушені або можуть бути порушені мировою угодою, мають право оскаржити ухвалу про припинення провадження у справі у зв’язку з затвердженням мирової угоди.
 
    -305- Ляпіна К.М.
Назву статті викласти в такій редакції:
«Стаття 73. Недійсність мирової угоди»
 
Враховано редакційно    
    -306- Воропаєв Ю.М.
Доповнити новою частиною першою такого змісту:
«1. Учасники провадження у справі про банкрутство, а також інші особи, права і законні інтереси яких порушені або можуть бути порушені мировою угодою, мають право оскаржити ухвалу про припинення провадження у справі у зв’язку з затвердженням мирової угоди».
У зв’язку із цим частини першу – восьму вважати відповідно частинами другою дев’ятою;
Частину другу викласти в новій редакції:
«2. За заявою будь-кого із конкурсних кредиторів мирова угода може бути визнана господарським судом недійсною в межах провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених цивільним законодавством України.
Із таких заяв справляється судовий збір у порядку, передбаченому законом»;
Частину третю викласти в новій редакції:
«3. Визнання мирової угоди недійсною чи розірвання мирової угоди є підставою для поновлення провадження у справі про банкрутство, про що господарським судом виноситься ухвала»;
Частину п’яту та шосту викласти в новій редакції:
«5. Повідомлення про поновлення провадження у справі про банкрутство боржника офіційно оприлюднюється в порядку, встановленому цим Законом.
6. Мирова угода може бути розірвана в разі невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів в межах провадження справи про банкрутство».
 
Враховано    
823. 1. За заявою будь-кого з кредиторів мирова угода може бути визнана господарським судом недійсною, якщо існують підстави для визнання угоди недійсною, передбачені цивільним законодавством України.
 
   2. За заявою будь-кого із конкурсних кредиторів мирова угода може бути визнана господарським судом недійсною в межах провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених цивільним законодавством України.
Із таких заяв справляється судовий збір у порядку, передбаченому законом.
 
824. 2. Визнання мирової угоди недійсною є підставою для поновлення провадження у справі про банкрутство, про що господарським судом виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.
 
   3. Визнання мирової угоди недійсною чи розірвання мирової угоди є підставою для поновлення провадження у справі про банкрутство, про що господарським судом виноситься ухвала.
 
825. 3. Вимоги кредиторів, за якими зроблено розрахунки згідно з умовами мирової угоди, вважаються погашеними.
 
   4. Вимоги кредиторів, за якими зроблено розрахунки згідно з умовами мирової угоди, вважаються погашеними.
 
826. 4. Оголошення про поновлення провадження у справі про банкрутство боржника не пізніше наступного дня після поновлення провадження у справі про банкрутство оприлюднюється судом на офіційному веб-порталі Вищого господарського суду України.
 
-307- Рибаков І.О.
Каплієнко В.В.
Камчатний В.Г.
У частині четвертій статті 73 слова «офіційному веб-порталі» замінити на « веб-сайті».
 
Враховано редакційно   5. Повідомлення про поновлення провадження у справі про банкрутство боржника офіційно оприлюднюється в порядку, встановленому цим Законом.
 
827. 5. Мирова угода може бути розірвана за рішенням господарського суду в разі невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів.
 
-308- Ляпіна К.М.
Частини п’яту та шосту статті 73 виключити.
 
Відхилено   6. Мирова угода може бути розірвана в разі невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів в межах провадження справи про банкрутство.
 
828. 6. Розірвання мирової угоди господарським судом щодо окремого кредитора не тягне її розірвання щодо інших кредиторів.
 
   7. Розірвання мирової угоди господарським судом щодо окремого кредитора не тягне її розірвання щодо інших кредиторів.
 
829. 7. У разі визнання мирової угоди недійсною або її розірвання вимоги кредиторів, щодо яких були надані відстрочка та (або) розстрочка платежів або прощення (списання) боргів, відновлюються в повному розмірі у незадоволеній частині.
 
-309- Ляпіна К.М.
В частині сьомій статті 73 слова «або її розірвання» виключити
 
Відхилено   8. У разі визнання мирової угоди недійсною або її розірвання вимоги кредиторів, щодо яких були надані відстрочка та (або) розстрочка платежів або прощення (списання) боргів, відновлюються в повному розмірі у незадоволеній частині.
 
830. 8. У разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред’явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою. У разі порушення провадження у справі про банкрутство цього ж боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою.
 
   9. У разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред’явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою. У разі порушення провадження у справі про банкрутство цього ж боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою.
 
831. Розділ VІ
 
   Розділ VІ
 
832. ПРИПИНЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ ПРО БАНКРУТСТВО
 
   ПРИПИНЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ ПРО БАНКРУТСТВО
 
833. Стаття 74. Припинення провадження у справі про банкрутство
 
-310- Воропаєв Ю.М.
Статтю 74 вважати статтею 83 та викласти в такій редакції:
1. Господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо:
1) боржник не внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;
2) юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;
3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того ж боржника;
4) затверджений звіт керуючого санацією боржника в порядку, передбаченому цим Законом;
5) затверджена мирова угода в порядку, передбаченому цим Законом;
6) затверджений звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Законом;
7) боржник виконав усі зобов’язання перед кредиторами;
8) до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;
9) згідно із законодавством справа не підлягає розгляду в господарських судах України;
10) підприємницька діяльність фізичної особи – підприємця, яка є боржником, припинена в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;
11) господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;
12) в інших випадках, передбачених законом.
2. Провадження у справі про банкрутство може бути припинено у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5, 9 і 10 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом); у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 7, 8 і 11 частини першої цієї статті – лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті – лише після визнання боржника банкрутом.
3. Про припинення провадження у справі про банкрутство виноситься ухвала.
4. У випадках, передбачених пунктами 4 – 7 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про припинення провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Законом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню».
 
Враховано   Стаття 83. Припинення провадження
у справі про банкрутство
 
834. 1. Господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо:
 
   1. Господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо:
 
835. 1) боржник не включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;
 
   1) боржник не внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;
 
836. 2) юридичну особу, яка є боржником, ліквідовано;
 
   2) юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;
 
837. 3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того ж боржника;
 
   3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того ж боржника;
 
838. 4) затверджено звіт керуючого санацією боржника в порядку, передбаченому цим Законом;
 
   4) затверджений звіт керуючого санацією боржника в порядку, передбаченому цим Законом;
 
839. 5) затверджено мирову угоду;
 
   5) затверджена мирова угода в порядку, передбаченому цим Законом;
 
840. 6) затверджено звіт ліквідатора;
 
   6) затверджений звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Законом;
 
841. 7) боржник виконав усі зобов’язання перед кредиторами;
 
   7) боржник виконав усі зобов’язання перед кредиторами;
 
842. 8) кредитори не висунули вимог до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство за заявою боржника;
 
   8) до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;
 
843. 9) згідно із законодавством справа не підлягає розгляду в господарських судах України.
 
   9) згідно із законодавством справа не підлягає розгляду в господарських судах України;
10) підприємницька діяльність фізичної особи – підприємця, яка є боржником, припинена в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;
11) господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;
12) в інших випадках, передбачених законом.
 
844. 2. Про припинення провадження у справі про банкрутство виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.
 
   2. Провадження у справі про банкрутство може бути припинено у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5, 9 і 10 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом); у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 7, 8 і 11 частини першої цієї статті – лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті – лише після визнання боржника банкрутом.
 
845. 3. Провадження у справах про банкрутство може бути припинено у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 9 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство, тобто як до, так і після визнання боржника банкрутом; у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 7 і 8, – лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6, – лише після визнання боржника банкрутом.
 
   3. Про припинення провадження у справі про банкрутство виноситься ухвала.
 
846. 4. У випадку, передбаченому пунктом 9 частини першої цієї статті, суд разом із копією ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство видає кредиторам, які заявили свої вимоги до боржника у справі про банкрутство, накази на суму боргу, що залишилася не стягнутою.
 
   4. У випадках, передбачених пунктами 4 – 7 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про припинення провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Законом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
 
847. Розділ VІІ
 
-311- Воропаєв Ю.М.
Назву Розділу VІІ викласти в такій редакції: «ОСОБЛИВОСТІ БАНКРУТСТВА ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»
 
Враховано   Розділ VІІ
 
848. ОСОБЛИВОСТІ БАНКРУТСТВА ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
 
   ОСОБЛИВОСТІ БАНКРУТСТВА ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
 
849. Стаття 75. Загальні положення
 
-312- Воропаєв Ю.М.
Статтю 75 вважати статтею 84
 
Враховано   Стаття 84. Загальні положення
 
850. Відносини, пов’язані з банкрутством суб’єктів господарювання, визначених у цьому розділі, регулюються Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
 
   Відносини, пов’язані з банкрутством суб’єктів підприємницької діяльності, визначених у цьому розділі, регулюються Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
 
851. Стаття 76. Особливості банкрутства суб’єктів господарювання, що мають суспільну, іншу цінність або особливий статус
 
-313- Воропаєв Ю.М.
Статтю 76 вважати статтею 85 та внести до неї такі зміни і доповнення:
Викласти частину першу у такій редакції:
«1. Під час розгляду справи про банкрутство суб’єкта підприємницької діяльності, що має суспільну для Автономної Республіки Крим або територіальної громади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування може звернутися до господарського суду з клопотанням не застосовувати до такого суб’єкта передбачені цим Законом процедури та припинити провадження у справі про банкрутство».
В частині другій після слова «додається» вставити словосполучення «рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим»
В частині третій після слова «самоврядування» вставити словосполучення «рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим»
 
Враховано   Стаття 85. Особливості банкрутства суб’єктів підприємницької діяльності, що мають суспільну, іншу цінність або особливий статус
 
852. 1. При розгляді справи про банкрутство суб’єкта господарювання, що має суспільну або іншу цінність для територіальної громади, орган місцевого самоврядування може звернутися до господарського суду з клопотанням не застосовувати до такого суб’єкта передбачені цим Законом процедури та припинити провадження у справі про банкрутство.
 
   1. Під час розгляду справи про банкрутство суб’єкта підприємницької діяльності, що має суспільну для Автономної Республіки Крим або територіальної громади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування може звернутися до господарського суду з клопотанням не застосовувати до такого суб’єкта передбачені цим Законом процедури та припинити провадження у справі про банкрутство.
 
853. 2. До клопотання додається рішення ради органу місцевого самоврядування, прийняте виключно на її пленарному засіданні, про незастосування до відповідного суб’єкта господарювання передбачених цим Законом процедур та припинення провадження у справі про банкрутство, а також гарантії задоволення всіх вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями.
 
   2. До клопотання додається рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, рішення ради органу місцевого самоврядування, прийняте виключно на її пленарному засіданні, про незастосування до відповідного суб’єкта підприємницької діяльності передбачених цим Законом процедур та припинення провадження у справі про банкрутство, а також гарантії задоволення всіх вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями.
 
854. 3. У разі якщо вимоги кредиторів такого суб’єкта господарювання не будуть погашені протягом поточного та наступного календарних років, орган місцевого самоврядування позбавляється права на повторне звернення до господарського суду із зазначеним у цій статті клопотанням, а провадження у справі про банкрутство щодо відповідного суб’єкта господарювання здійснюється на загальних підставах.
 
   3. У разі якщо вимоги кредиторів такого суб’єкта підприємницької діяльності не будуть погашені протягом поточного та наступного календарних років, орган місцевого самоврядування, Рада міністрів Автономної Республіки Крим позбавляється права на повторне звернення до господарського суду із зазначеним у цій статті клопотанням, а провадження у справі про банкрутство щодо відповідного суб’єкта підприємницької діяльності здійснюється на загальних підставах.
 
855. 4. Суб’єктами господарювання з особливим статусом за цим Законом є містоутворюючі та особливо небезпечні суб’єкти господарювання.
 
-314- Кармазін Ю.А.
У частині четвертій у абзаці другому статті 76 слова: «п'ять тисяч осіб» замінити на слова: «п'ятнадцять відсотків населення відповідного населеного пункту».
 
Відхилено   4. Суб’єктами підприємницької діяльності з особливим статусом за цим Законом є містоутворюючі та особливо небезпечні суб’єкти господарювання.
 
856. суб’єкти господарювання
 
   суб’єкти підприємницької діяльності
 
857. Докази, що підтверджують належність боржника до містоутворюючих суб’єктів господарювання, суб’єктів господарювання з кількістю працівників понад п’ять тисяч осіб або особливо небезпечних суб’єктів господарювання, подає до господарського суду боржник.
 
   Докази, що підтверджують належність боржника до містоутворюючих суб’єктів підприємницької діяльності, суб’єктів підприємницької діяльності з кількістю працівників понад п’ять тисяч осіб або особливо небезпечних суб’єктів підприємницької діяльності, подає до господарського суду боржник.
 
858. 5. При розгляді справи про банкрутство містоутворюючого суб’єкта господарювання учасником провадження у справі про банкрутство визнається орган місцевого самоврядування адміністративно-територіальної одиниці.
 
-315- Воропаєв Ю.М.
В частини п’ятій статті 85 слова «при розгляді» замінити на «під час розгляду»
 
Враховано   5. Під час розгляду справи про банкрутство містоутворюючого суб’єкта підприємницької діяльності учасником провадження у справі про банкрутство визнається орган місцевого самоврядування адміністративно-територіальної одиниці.
 
859. При розгляді
 
   При розгляді
 
860. 6. Продаж у справах про банкрутство суб’єкта господарювання, що мають суспільну або іншу цінність для територіальної громади, містоутворюючих та особливо небезпечних суб’єктів господарювання, здійснюється виключно у складі цілісного майнового комплексу.
 
-316- Воропаєв Ю.М.
Доповнити частину шосту статті 85 абзацом другим такого змісту:
«Якщо внаслідок повторного проведення аукціону (конкурсу) цілісний майновий комплекс не було продано, то продаж майна здійснюється частинами. У цьому випадку перелік такого майна погоджується ліквідатором з центральним органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування або Радою міністрів Автономної Республіки Крим, до компетенції якого належить сфера діяльності цього підприємства – банкрута».
 
Враховано   6. Продаж у справах про банкрутство суб’єкта підприємницької діяльності, що мають суспільну або іншу цінність для територіальної громади, містоутворюючих та особливо небезпечних суб’єктів підприємницької діяльності, здійснюється виключно у складі цілісного майнового комплексу.
Якщо внаслідок повторного проведення аукціону (конкурсу) цілісний майновий комплекс не було продано, то продаж майна здійснюється частинами. У цьому випадку перелік такого майна погоджується ліквідатором з центральним органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування або Радою міністрів Автономної Республіки Крим, до компетенції якого належить сфера діяльності цього підприємства – банкрута.
 
861. 8. Кабінет Міністрів України або органи місцевого самоврядування в особі їх уповноважених органів мають право в будь-який час до закінчення процедури санації зазначених у цій статті суб’єктів господарювання розрахуватися з усіма кредиторами в порядку, передбаченому цим Законом.
 
-317- Кармазін Ю.А.
У частині восьмій після першого речення статті 76 доповнити новим речення другим наступного змісту:
«У разі, якщо Кабінет Міністрів України або органи місцевого самоврядування в особі їх уповноважених органів до закінчення процедури санації розрахуються з усіма кредиторами в порядку, передбаченому цим Законом, держава або територіальна громада набуває прав на це підприємство за умови збереження робочих місць.»
 
Відхилено   8. Кабінет Міністрів України або органи місцевого самоврядування в особі їх уповноважених органів мають право в будь-який час до закінчення процедури санації зазначених у цій статті суб’єктів підприємницької діяльності розрахуватися з усіма кредиторами в порядку, передбаченому цим Законом.
9. За зобов’язаннями боржника – суб’єкта підприємницької діяльності, що має суспільну цінність або особливий статус, може бути надана Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, в особі їх уповноважених органів, порука в порядку і на умовах, передбачених законом.
Під порукою розуміється обов’язок особи, яка поручається за боржника, відповідати за виконання останнім усіх його грошових зобов’язань перед кредиторами.
10. Договір поруки за зобов’язаннями боржника із відповідною заявою подається до господарського суду в письмовій формі.
У заяві про поруку зазначаються:
сума грошових зобов’язань боржника перед кредиторами;
графік погашення заборгованості.
До заяви про поруку додаються документи, що підтверджують включення зобов’язань за порукою до відповідного бюджету на дату надання поруки.
11. Боржник і його поручитель зобов’язані розпочати розрахунки з кредиторами відповідно до графіка погашення заборгованості, передбаченого порукою.
12. У разі невиконання вимог в порядку і в строки, які передбачені графіком погашення заборгованості, кредитори мають право пред’явити до поручителя вимоги про стягнення неоплачених сум у загальному порядку, передбаченому законодавством.
13. Порушення поручителем своїх зобов’язань стосовно кредиторів, що володіють однією третьою частиною усіх вимог до боржника, може бути підставою для дострокового припинення процедур розпорядження майном боржника, санації та відкриття ліквідаційної процедури.
 
    -318- Воропаєв Ю.М.
Доповнити статтю 85 частинами дев’ятою - тринадцятою такого змісту:
«9. За зобов’язаннями боржника – суб’єкта підприємницької діяльності, що має суспільну цінність або особливий статус, може бути надана Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, в особі їх уповноважених органів, порука в порядку і на умовах, передбачених законом.
Під порукою розуміється обов’язок особи, яка поручається за боржника, відповідати за виконання останнім усіх його грошових зобов’язань перед кредиторами.
10. Договір поруки за зобов’язаннями боржника із відповідною заявою подається до господарського суду в письмовій формі.
У заяві про поруку зазначаються:
сума грошових зобов’язань боржника перед кредиторами;
графік погашення заборгованості.
До заяви про поруку додаються документи, що підтверджують включення зобов’язань за порукою до відповідного бюджету на дату надання поруки.
11. Боржник і його поручитель зобов’язані розпочати розрахунки з кредиторами відповідно до графіка погашення заборгованості, передбаченого порукою.
12. У разі невиконання вимог в порядку і в строки, які передбачені графіком погашення заборгованості, кредитори мають право пред’явити до поручителя вимоги про стягнення неоплачених сум у загальному порядку, передбаченому законодавством.
13. Порушення поручителем своїх зобов’язань стосовно кредиторів, що володіють однією третьою частиною усіх вимог до боржника, може бути підставою для дострокового припинення процедур розпорядження майном боржника, санації та відкриття ліквідаційної процедури».
 
Враховано    
862. Стаття 77. Особливості банкрутства сільськогосподарських підприємств
 
-319- Воропаєв Ю.М.
Статтю 77 вважати статтею 86
 
Враховано   Стаття 86. Особливості банкрутства сільськогосподарських підприємств
 
863. 1. Для цілей цього Закону під сільськогосподарськими підприємствами розуміються юридичні особи, основним видом діяльності яких є вирощування (виробництво, виробництво та переробка) сільськогосподарської продукції, виручка яких від реалізації вирощеної (виробленої, виробленої та переробленої) ними сільськогосподарської продукції становить не менше п’ятдесяти відсотків загальної суми виручки.
 
   1. Для цілей цього Закону під сільськогосподарськими підприємствами розуміються юридичні особи, основним видом діяльності яких є вирощування (виробництво, виробництво та переробка) сільськогосподарської продукції, виручка яких від реалізації вирощеної (виробленої, виробленої та переробленої) ними сільськогосподарської продукції становить не менше п’ятдесяти відсотків загальної суми виручки.
 
864. 2. Особливості банкрутства сільськогосподарських підприємств, передбачені цим Законом, застосовуються також до рибних господарств, риболовецьких колгоспів, виручка яких від реалізації вирощеної (виробленої, виробленої та переробленої) сільськогосподарської продукції та виловлених водних біологічних ресурсів становить не менше п’ятдесяти відсотків загальної суми виручки.
 
   2. Особливості банкрутства сільськогосподарських підприємств, передбачені цим Законом, застосовуються також до рибних господарств, риболовецьких колгоспів, виручка яких від реалізації вирощеної (виробленої та переробленої) сільськогосподарської продукції та виловлених водних біологічних ресурсів становить не менше п’ятдесяти відсотків загальної суми виручки.
 
865. 3. У разі продажу об'єктів нерухомості, які використовуються для цілей сільськогосподарського виробництва та є у власності сільськогосподарського підприємства, що визнано банкрутом, за інших рівних умов переважне право на придбання зазначених об’єктів належить сільськогосподарським підприємствам і фермерським господарствам, розташованим у даній місцевості.
 
-320- Воропаєв Ю.М.
Частину третю статті 86 доповнити абзацом другим такого змісту:
«Для забезпечення переважного права придбання майна боржника арбітражний керуючий надсилає повідомлення про продаж підприємства боржника, майна боржника особам, які займаються виробництвом або виробництвом і переробленням сільськогосподарської продукції і володіють земельною ділянкою, безпосередньо прилеглою до земельної ділянки боржника, а також опубліковує інформацію про продаж підприємства боржника, його майна в друкованому органі за місцезнаходженням боржника із зазначенням початкової ціни продажу підприємства боржника, його майна, що виставляються на торги».
 
Враховано   3. У разі продажу об'єктів нерухомості, які використовуються для цілей сільськогосподарського виробництва та є у власності сільськогосподарського підприємства, що визнано банкрутом, за інших рівних умов переважне право на придбання зазначених об’єктів належить сільськогосподарським підприємствам і фермерським господарствам, розташованим у даній місцевості.
Для забезпечення переважного права придбання майна боржника арбітражний керуючий надсилає повідомлення про продаж підприємства боржника, майна боржника особам, які займаються виробництвом або виробництвом і переробленням сільськогосподарської продукції і володіють земельною ділянкою, безпосередньо прилеглою до земельної ділянки боржника, а також опубліковує інформацію про продаж підприємства боржника, його майна в друкованому органі за місцезнаходженням боржника із зазначенням початкової ціни продажу підприємства боржника, його майна, що виставляються на торги.
 
866. 4. У разі ліквідації сільськогосподарського підприємства у зв’язку з визнанням його банкрутом рішення щодо земельних ділянок, які є у власності такого підприємства, надані йому в постійне чи тимчасове користування, у тому числі на умовах оренди, приймається відповідно до Земельного кодексу України.
 
   4. У разі ліквідації сільськогосподарського підприємства у зв’язку з визнанням його банкрутом рішення щодо земельних ділянок, які є у власності такого підприємства, надані йому в постійне чи тимчасове користування, у тому числі на умовах оренди, приймається відповідно до Земельного кодексу України.
 
867. 5. При введенні процедури розпорядження майном боржника аналіз фінансового становища сільськогосподарського підприємства повинен здійснюватися з урахуванням сезонності сільськогосподарського виробництва та його залежності від природно-кліматичних умов, а також можливості задоволення вимог кредиторів за рахунок доходів, які можуть бути одержані сільськогосподарським підприємством після закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт.
 
   5. При введенні процедури розпорядження майном боржника аналіз фінансового становища сільськогосподарського підприємства повинен здійснюватися з урахуванням сезонності сільськогосподарського виробництва та його залежності від природно-кліматичних умов, а також можливості задоволення вимог кредиторів за рахунок доходів, які можуть бути одержані сільськогосподарським підприємством після закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт.
 
868. 6. Рішення про звернення з клопотанням до господарського суду про санацію сільськогосподарських підприємств приймається комітетом кредиторів за участю представника органу місцевого самоврядування.
 
   6. Рішення про звернення з клопотанням до господарського суду про санацію сільськогосподарських підприємств приймається комітетом кредиторів за участю представника органу місцевого самоврядування.
 
869. Санація сільськогосподарського підприємства вводиться на строк до закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт з урахуванням часу, необхідного для реалізації вирощеної (виробленої, виробленої та переробленої) сільськогосподарської продукції. Зазначений строк не може перевищувати п'ятнадцяти місяців.
 
-321- Воропаєв Ю.М.
Доповнити статтю 86 частиною сьомою такого змісту:
«7. Арбітражний керуючий продає майно боржника особі, що має право його переважного придбання, за ціною, визначеною на торгах. У випадку, якщо дві і більш заявки таких учасників торгів містять пропозиції про однакову ціну майна, то переможцем торгів визнається учасник торгів, що раніше подав заявку на участь у торгах».
 
Враховано   Санація сільськогосподарського підприємства вводиться на строк до закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт з урахуванням часу, необхідного для реалізації вирощеної (виробленої та переробленої) сільськогосподарської продукції. Зазначений строк не може перевищувати п'ятнадцяти місяців.
7. Арбітражний керуючий продає майно боржника особі, що має право його переважного придбання, за ціною, визначеною на торгах. У випадку, якщо дві і більш заявки таких учасників торгів містять пропозиції про однакову ціну майна, то переможцем торгів визнається учасник торгів, що раніше подав заявку на участь у торгах.
 
870. Стаття 78. Особливості банкрутства страховиків
 
-322- Воропаєв Ю.М.
Статтю 78 вважати статтею 87
 
Враховано   Стаття 87. Особливості банкрутства страховиків
 
871. 1. При розгляді справи про банкрутство страховика учасником провадження у справі про банкрутство визнається спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю.
 
-323- Воропаєв Ю.М.
Частину першу статті 87 доповнити абзацом другим такого змісту:
«Арбітражний керуючий у справі про банкрутство страховика має скласти іспит за програмою підготування арбітражних керуючих у справах про банкрутство страхових організацій».
 
Враховано   1. При розгляді справи про банкрутство страховика учасником провадження у справі про банкрутство визнається спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю.
Арбітражний керуючий у справі про банкрутство страховика має скласти іспит за програмою підготування арбітражних керуючих у справах про банкрутство страхових організацій.
 
872. 2. Заява про порушення справи про банкрутство страховика може бути подана в господарський суд боржником, кредитором або іншим уповноваженим на це органом.
 
   2. Заява про порушення справи про банкрутство страховика може бути подана в господарський суд боржником, кредитором або іншим уповноваженим на це органом.
 
873. 3. Відчуження майна страховика-боржника як цілісного майнового комплексу здійснюється в процедурі санації за правилами, встановленими цим Законом.
 
   3. Відчуження майна страховика-боржника як цілісного майнового комплексу здійснюється в процедурі санації за правилами, встановленими цим Законом.
 
874. При проведенні ліквідаційної процедури цілісний майновий комплекс страховика може бути проданий тільки у разі згоди покупця взяти на себе зобов’язання страховика-банкрута за договорами страхування, за якими страховий випадок не настав до дня визнання страховика банкрутом.
 
   При проведенні ліквідаційної процедури цілісний майновий комплекс страховика може бути проданий тільки у разі згоди покупця взяти на себе зобов’язання страховика-банкрута за договорами страхування, за якими страховий випадок не настав до дня визнання страховика банкрутом.
 
875. 4. Покупцем цілісного майнового комплексу страховика може бути тільки страховик.
 
   4. Покупцем цілісного майнового комплексу страховика може бути тільки страховик.
 
876. 5. У разі продажу цілісного майнового комплексу страховика у процедурі санації до покупця переходять всі права та обов’язки за договорами страхування, за якими на дату продажу майна страховика страховий випадок не настав.
 
   5. У разі продажу цілісного майнового комплексу страховика у процедурі санації до покупця переходять всі права та обов’язки за договорами страхування, за якими на дату продажу майна страховика страховий випадок не настав.
 
877. 6. У разі визнання господарським судом страховика банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури всі договори страхування, укладені таким страховиком, за якими страховий випадок не настав до дати прийняття зазначеного рішення, припиняються, за винятком випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.
 
   6. У разі визнання господарським судом страховика банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури всі договори страхування, укладені таким страховиком, за якими страховий випадок не настав до дати прийняття зазначеного рішення, припиняються, за винятком випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.
 
878. 7. Страхувальники за договорами страхування, дії яких припиняються на підставах, передбачених частиною шостою цієї статті, мають право вимагати повернення частини виплаченої страховику страхової премії пропорційно різниці між строком, на який був укладений договір страхування, і строком, протягом якого фактично діяв договір страхування, якщо інше не передбачено законодавством.
 
   7. Страхувальники за договорами страхування, дії яких припиняються на підставах, передбачених частиною шостою цієї статті, мають право вимагати повернення частини виплаченої страховику страхової премії пропорційно різниці між строком, на який був укладений договір страхування, і строком, протягом якого фактично діяв договір страхування, якщо інше не передбачено законодавством.
 
879. 8. Страхувальники за договорами страхування, за якими страховий випадок настав до дня прийняття господарським судом постанови про визнання страховика банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, мають право вимагати страхові виплати.
 
   8. Страхувальники за договорами страхування, за якими страховий випадок настав до дня прийняття господарським судом постанови про визнання страховика банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, мають право вимагати страхові виплати.
 
880. 9. У разі визнання господарським судом страховика банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури вимоги кредиторів за договорами страхування першої черги підлягають задоволенню в такому порядку:
 
   9. У разі визнання господарським судом страховика банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури вимоги кредиторів за договорами страхування першої черги підлягають задоволенню в такому порядку:
 
881. у першу чергу – вимоги за договорами особистого страхування, передбачені частиною восьмою цієї статті;
 
   у першу чергу – вимоги за договорами особистого страхування, передбачені частиною восьмою цієї статті;
 
882. у другу чергу – вимоги фізичних осіб за іншими договорами страхування, передбачені частиною восьмою цієї статті;
 
   у другу чергу – вимоги фізичних осіб за іншими договорами страхування, передбачені частиною восьмою цієї статті;
 
883. у третю чергу – вимоги юридичних осіб за іншими договорами страхування, передбачені частиною восьмою цієї статті;
 
   у третю чергу – вимоги юридичних осіб за іншими договорами страхування, передбачені частиною восьмою цієї статті;
 
884. у четверту чергу – вимоги за договорами особистого страхування, передбачені частиною сьомою цієї статті;
 
   у четверту чергу – вимоги за договорами особистого страхування, передбачені частиною сьомою цієї статті;
 
885. у п’яту чергу – вимоги фізичних осіб за іншими договорами страхування, передбачені частиною сьомою цієї статті;
 
   у п’яту чергу – вимоги фізичних осіб за іншими договорами страхування, передбачені частиною сьомою цієї статті;
 
886. у шосту чергу – вимоги юридичних осіб за іншими договорами страхування, передбачені частиною сьомою цієї статті.
 
-324- Воропаєв Ю.М.
Доповнити статтю 87 частиною десятою такого змісту:
«10. У справах про банкрутство страховика мирова угода може бути затверджена господарським судом тільки після погашення заборгованості за вимогами кредиторів першої і другої черг, заборгованості за вимогами застрахованих осіб, вигодонабувачів, страхувальників за договорами обов’язкового страхування, а також вимогами, пов’язаними з відшкодуванням сум компенсаційних виплат і витрат у зв’язку зі здійсненням компенсаційних виплат за договорами обов’язкового страхування.
До заяви про затвердження мирової угоди разом із документами, передбаченими частиною першою статті 53 цього Закону, мають бути додані документи, що підтверджують погашення заборгованості, зазначеної в частині першій цієї статті.»
 
Враховано   у шосту чергу – вимоги юридичних осіб за іншими договорами страхування, передбачені частиною сьомою цієї статті.
10. У справах про банкрутство страховика мирова угода може бути затверджена господарським судом тільки після погашення заборгованості за вимогами кредиторів першої і другої черг, заборгованості за вимогами застрахованих осіб, вигодонабувачів, страхувальників за договорами обов’язкового страхування, а також вимогами, пов’язаними з відшкодуванням сум компенсаційних виплат і витрат у зв’язку зі здійсненням компенсаційних виплат за договорами обов’язкового страхування.
До заяви про затвердження мирової угоди разом із документами, передбаченими частиною першою статті 53 цього Закону, мають бути додані документи, що підтверджують погашення заборгованості, зазначеної в частині першій цієї статті.
 
887. Стаття 79. Особливості банкрутства професійних учасників ринку цінних паперів та інститутів спільного інвестування
 
-325- Воропаєв Ю.М.
Статтю 79 вважати статтею 88
У тексті статі слова "Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку" замінити словами "Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку" у відповідних відмінках.
 
Враховано   Стаття 88. Особливості банкрутства
професійних учасників ринку цінних паперів
та інститутів спільного інвестування
 
888. 1. При розгляді справ про банкрутство юридичних осіб, що є професійними учасниками фондового ринку та інститутами спільного інвестування, учасником провадження у справі про банкрутство визнається Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
 
   1. При розгляді справ про банкрутство юридичних осіб, що є професійними учасниками фондового ринку та інститутами спільного інвестування, учасником провадження у справі про банкрутство визнається Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
 
889. Для цілей цієї статті під терміном клієнт розуміється інвестор у цінні папери або емітент цінних паперів, що уклав відповідну угоду з професійним учасником фондового ринку, який відповідно до цього Закону визнається боржником або банкрутом.
 
   Для цілей цієї статті під терміном «клієнт» розуміється інвестор у цінні папери або емітент цінних паперів, що уклав відповідну угоду з професійним учасником фондового ринку, який відповідно до цього Закону визнається боржником або банкрутом.
 
890. 2. Особливості процедури банкрутства професійних учасників фондового ринку та інститутів спільного інвестування, не врегульовані цією статтею, а також заходи щодо захисту прав та інтересів клієнтів установлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з державним органом з питань банкрутства.
 
   2. Особливості процедури банкрутства професійних учасників фондового ринку та інститутів спільного інвестування, не врегульовані цією статтею, а також заходи щодо захисту прав та інтересів клієнтів установлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з державним органом з питань банкрутства.
 
891. 3. Порядок запобігання банкрутству та проведення досудових процедур відновлення платоспроможності професійних учасників фондового ринку та інститутів спільного інвестування встановлюється нормативно-правовими актами України.
 
   3. Порядок запобігання банкрутству та проведення досудових процедур відновлення платоспроможності професійних учасників фондового ринку та інститутів спільного інвестування встановлюється нормативно-правовими актами України.
 
892. 4. Розпорядник майна професійного учасника фондового ринку та інститутів спільного інвестування повинен мати сертифікат, що видається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, на право здійснення професійної діяльності з цінними паперами в Україні на підприємствах, які мають відповідну ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
 
   4. Розпорядник майна професійного учасника фондового ринку та інститутів спільного інвестування повинен мати сертифікат, що видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, на право здійснення професійної діяльності з цінними паперами в Україні на підприємствах, які мають відповідну ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
 
893. 5. Розпорядник майна зобов’язаний у десятиденний строк з дня його призначення надіслати Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку та клієнтам такого професійного учасника фондового ринку та інститутів спільного інвестування повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство та призначення розпорядника майна. У повідомленні зазначаються реквізити сертифіката, виданого розпоряднику майна Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, а також клієнту пропонується дати розпорядження щодо дій, які необхідно вчинити за правочинами, які були укладені з професійним учасником фондового ринку або інститутом спільного інвестування, що є боржником.
 
   5. Розпорядник майна зобов’язаний у десятиденний строк з дня його призначення надіслати Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку та клієнтам такого професійного учасника фондового ринку та інститутів спільного інвестування повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство та призначення розпорядника майна. У повідомленні зазначаються реквізити сертифіката, виданого розпоряднику майна Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, а також клієнту пропонується дати розпорядження щодо дій, які необхідно вчинити за правочинами, які були укладені з професійним учасником фондового ринку або інститутом спільного інвестування, що є боржником.
 
894. 6. Цінні папери, грошові кошти та інше майно, яке належить клієнтам професійного учасника фондового ринку та інститутам спільного інвестування, не включаються до складу ліквідаційної маси.
 
   6. Цінні папери, грошові кошти та інше майно, яке належить клієнтам професійного учасника фондового ринку та інститутам спільного інвестування, не включаються до складу ліквідаційної маси.
 
895. 7. З дня введення господарським судом процедури санації боржника чи визнання професійного учасника фондового ринку та інститутів спільного інвестування банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури цінні папери клієнтів підлягають поверненню клієнту, якщо інше не передбачено угодою керуючого санацією або ліквідатора з клієнтом.
 
   7. З дня введення господарським судом процедури санації боржника чи визнання професійного учасника фондового ринку та інститутів спільного інвестування банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури цінні папери клієнтів підлягають поверненню клієнту, якщо інше не передбачено угодою керуючого санацією або ліквідатора з клієнтом.
 
896. 8. Якщо вимоги клієнтів щодо повернення належних їм цінних паперів на пред’явника, що мають однаковий міжнародний ідентифікаційний номер перевищують кількість таких цінних паперів, які перебувають у володінні професійного учасника фондового ринку та інститутам спільного інвестування, повернення таких цінних паперів клієнтам здійснюється пропорційно їхнім вимогам.
 
   8. Якщо вимоги клієнтів щодо повернення належних їм цінних паперів на пред’явника, що мають однаковий міжнародний ідентифікаційний номер, перевищують кількість таких цінних паперів, які перебувають у володінні професійного учасника фондового ринку та інститутам спільного інвестування, повернення таких цінних паперів клієнтам здійснюється пропорційно їхнім вимогам.
 
897. Вимоги клієнтів у незадоволеній їх частині визнаються грошовими зобов’язаннями і задовольняються в порядку черговості, передбаченого цим Законом.
 
   Вимоги клієнтів у незадоволеній їх частині визнаються грошовими зобов’язаннями і задовольняються в порядку черговості, передбаченого цим Законом.
 
898. 9. При проведенні санації професійного учасника ринку цінних паперів та інститутів спільного інвестування керуючий санацією має право передати цінні папери, передані такому професійному учаснику ринку цінних паперів клієнтами, іншому суб’єкту господарювання, який має відповідну ліцензію професійного учасника ринку цінних паперів.
 
-326- Воропаєв Ю.М.
В частині дев’ятій слова статтею 88 «при проведенні» замінити словами «під час проведення»
Доповнити статтю 88 частиною десятою такого змісту:
«10. Цінні папери, що належать професійному учасникові ринку цінних паперів і обертаються на організованому ринку цінних паперів, підлягають продажу на торгах організатора торгівлі на ринку цінних паперів.
У випадку, якщо зазначені цінні папери не допущені до торгів організатора торгівлі на ринку цінних паперів, вони підлягають продажу в порядку, встановленому статтею 44 цього Закону».
 
Враховано   9. Під час проведення санації професійного учасника ринку цінних паперів та інститутів спільного інвестування керуючий санацією має право передати цінні папери, передані такому професійному учаснику ринку цінних паперів клієнтами, іншому суб’єкту підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію професійного учасника ринку цінних паперів.
10. Цінні папери, що належать професійному учасникові ринку цінних паперів і обертаються на організованому ринку цінних паперів, підлягають продажу на торгах організатора торгівлі на ринку цінних паперів.
У випадку, якщо зазначені цінні папери не допущені до торгів організатора торгівлі на ринку цінних паперів, вони підлягають продажу в порядку, встановленому статтею 44 цього Закону.
 
899. Стаття 80. Особливості банкрутства емітента чи управителя іпотечних сертифікатів, управителя фонду фінансування будівництва чи управителя фонду операцій з нерухомістю
 
-327- Воропаєв Ю.М.
Статтю 80 вважати статтею 89
 
Враховано   Стаття 89. Особливості банкрутства емітента чи управителя іпотечних сертифікатів, управителя
фонду фінансування будівництва чи управителя фонду операцій з нерухомістю
 
900. 1. У разі порушення провадження у справі про банкрутство стосовно емітента чи управителя іпотечних сертифікатів іпотечні активи не включаються до складу ліквідаційної маси такого емітента або управителя. Розпорядження цими активами здійснюється відповідно до законодавства про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати.
 
   1. У разі порушення провадження у справі про банкрутство стосовно емітента чи управителя іпотечних сертифікатів іпотечні активи не включаються до складу ліквідаційної маси такого емітента або управителя. Розпорядження цими активами здійснюється відповідно до законодавства про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати.
 
901. 2. У разі порушення провадження у справі про банкрутство стосовно управителя фонду фінансування будівництва чи управителя фонду операцій з нерухомістю кошти та майно, що перебувають в управлінні управителя, не включаються до складу ліквідаційної маси такого управителя. Розпорядження цими коштами та майном здійснюється відповідно до законодавства про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю.
 
   2. У разі порушення провадження у справі про банкрутство стосовно управителя фонду фінансування будівництва чи управителя фонду операцій з нерухомістю кошти та майно, що перебувають в управлінні управителя, не включаються до складу ліквідаційної маси такого управителя. Розпорядження цими коштами та майном здійснюється відповідно до законодавства про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю.
 
902. Стаття 81. Загальні положення про банкрутство фізичної особи – підприємця
 
-328- Воропаєв Ю.М.
Статтю 81 вважати статтею 90
Доповнити статтю новою частиною другою такого змісту:
«2. Підставою для визнання фізичної особи – підприємця банкрутом є його нездатність задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов’язаннями та/або виконати обов’язок зі сплати обов’язкових платежів».
У зв’язку із цим частини другу – дев’яту вважати частинами третьою – десятою»
 
Враховано   Стаття 90. Загальні положення про банкрутство фізичної особи – підприємця
 
903. 1. Правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов’язаних з визнанням фізичної особи – підприємця банкрутом.
 
   1. Правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов’язаних з визнанням фізичної особи – підприємця банкрутом.
2. Підставою для визнання фізичної особи – підприємця банкрутом є його нездатність задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов’язаннями та/або виконати обов’язок зі сплати обов’язкових платежів.
 
904. 2. Заява про порушення справи про банкрутство фізичної особи –підприємця може бути подана в господарський суд фізичною особою –підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.
 
   3. Заява про порушення справи про банкрутство фізичної особи –підприємця може бути подана в господарський суд фізичною особою –підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.
 
905. Заяву про порушення справи про банкрутство фізичної особи – підприємця можуть подати кредитори, за винятком кредиторів, вимоги яких пов’язані з зобов’язаннями, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, кредиторів, які мають вимоги щодо стягнення аліментів, а також інші вимоги особистого характеру.
 
   Заяву про порушення справи про банкрутство фізичної особи – підприємця можуть подати кредитори, за винятком кредиторів, вимоги яких пов’язані з зобов’язаннями, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, кредиторів, які мають вимоги щодо стягнення аліментів, а також інші вимоги особистого характеру.
 
906. Кредитори, вимоги яких пов’язані із зобов’язаннями, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, кредитори, які мають вимоги щодо стягнення аліментів, а також інші вимоги за зобов’язаннями, нерозривно пов’язаними з особою кредитора, мають право заявити свої вимоги в процесі провадження у справі про банкрутство.
 
   Кредитори, вимоги яких пов’язані із зобов’язаннями, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, кредитори, які мають вимоги щодо стягнення аліментів, а також інші вимоги за зобов’язаннями, нерозривно пов’язаними з особою кредитора, мають право заявити свої вимоги в процесі провадження у справі про банкрутство.
 
907. 3. До заяви фізичної особи – підприємця про порушення справи про банкрутство може бути доданий план погашення його боргів, копії якого надсилається кредиторам та іншим учасникам провадження у справі про банкрутство.
 
   4. До заяви фізичної особи – підприємця про порушення справи про банкрутство може бути доданий план погашення його боргів, копії якого надсилається кредиторам та іншим учасникам провадження у справі про банкрутство.
 
908. За відсутності заперечень кредиторів господарський суд може затвердити план погашення боргів, що є підставою для зупинення провадження у справі про банкрутство на строк не більше трьох місяців.
 
-329- Воропаєв Ю.М.
В абзаці другому частини четвертої статті 90 слова «за відсутності заперечень» замінити словами «якщо відсутні заперечення»;
 
Враховано   Якщо відсутні заперечення кредиторів, господарський суд може затвердити план погашення боргів, що є підставою для зупинення провадження у справі про банкрутство на строк не більше трьох місяців.
 
909. 4. План погашення боргів повинен включати:
 
   5. План погашення боргів повинен включати:
 
910. строк його виконання;
 
   строк його виконання;
 
911. розмір суми, яка щомісяця залишається боржнику – фізичній особі –підприємцю та членам його сім’ї для споживання;
 
   розмір суми, яка щомісяця залишається боржнику – фізичній особі –підприємцю та членам його сім’ї для споживання;
 
912. розмір суми, яка буде щомісяця надаватися на погашення вимог кредиторів.
 
   розмір суми, яка буде щомісяця надаватися на погашення вимог кредиторів.
 
913. 5. Господарський суд має право за вмотивованим клопотанням учасників провадження у справі про банкрутство фізичної особи – підприємця змінити план погашення боргів, у тому числі збільшити чи зменшити строк його виконання, розмір суми, яка щомісяця залишається боржнику і членам його сім’ї на споживання.
 
   6. Господарський суд має право за вмотивованим клопотанням учасників провадження у справі про банкрутство фізичної особи – підприємця змінити план погашення боргів, у тому числі збільшити чи зменшити строк його виконання, розмір суми, яка щомісяця залишається боржнику і членам його сім’ї на споживання.
 
914. 6. Якщо в результаті виконання боржником плану погашення боргів вимоги кредиторів задоволені в повному обсязі, провадження у справі про банкрутство припиняється.
 
   7. Якщо в результаті виконання боржником плану погашення боргів вимоги кредиторів задоволені в повному обсязі, провадження у справі про банкрутство припиняється.
 
915. 7. У разі визнання фізичної особи – підприємця банкрутом до складу ліквідаційної маси не включається майно фізичної особи – підприємця, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення.
 
-330- Національний банк України
У статті 81 законопроекту частину 7 доповнити словами «та майно, яке перебуває у заставі з підстав, не пов’язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності».
 
Враховано   8. У разі визнання фізичної особи – підприємця банкрутом до складу ліквідаційної маси не включається майно фізичної особи – підприємця, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майно, яке перебуває у заставі з підстав, не пов’язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.
 
916. 8. Господарський суд має право за вмотивованим клопотанням фізичної особи – підприємця та інших учасників провадження у справі про банкрутство, виключити із складу ліквідаційної маси майно фізичної особи – підприємця, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України може бути звернено стягнення, якщо майно є неліквідним чи дохід від реалізації якого істотно не вплине на задоволення вимог кредиторів. Загальна вартість майна фізичної особи – підприємця, яка виключається із складу ліквідаційної маси відповідно до положень цієї частини, не може перевищувати шести з половиною тисяч гривень.
 
   9. Господарський суд має право за вмотивованим клопотанням фізичної особи – підприємця та інших учасників провадження у справі про банкрутство, виключити із складу ліквідаційної маси майно фізичної особи – підприємця, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України може бути звернено стягнення, якщо майно є неліквідним чи дохід від реалізації якого істотно не вплине на задоволення вимог кредиторів. Загальна вартість майна фізичної особи – підприємця, яка виключається із складу ліквідаційної маси відповідно до положень цієї частини, не може перевищувати шести з половиною тисяч гривень.
 
917. Перелік майна фізичної особи – підприємця, яке виключається із складу ліквідаційної маси відповідно до положень цієї частини, затверджується господарським судом, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.
 
   Перелік майна фізичної особи – підприємця, яке виключається із складу ліквідаційної маси відповідно до положень цієї частини, затверджується господарським судом, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.
 
918. 9. Угоди фізичної особи – підприємця, пов’язані з відчуженням або передачею іншим способом майна фізичної особи – підприємця заінтересованим особам протягом року до порушення провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані господарським судом недійсними за заявою кредиторів.
 
   10. Правочини (договори) фізичної особи – підприємця, пов’язані з відчуженням або передачею іншим способом майна фізичної особи – підприємця заінтересованим особам протягом року до порушення провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані господарським судом недійсними за заявою кредиторів.
 
919. Стаття 82. Розгляд господарським судом справи про банкрутство фізичної особи – підприємця
 
-331- Воропаєв Ю.М.
Статтю 82 вважати статтею 91
 
Враховано   Стаття 91. Розгляд господарським судом
справи про банкрутство
фізичної особи – підприємця
 
920. 1. Одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство фізичної особи – підприємця господарський суд накладає арешт на майно фізичної особи – підприємця, за винятком майна, на яке згідно із законодавством України не може бути звернено стягнення.
 
-332- Національний банк України
У статті 82 законопроекту частину 1 доповнити словами: «та майна, що перебуває в заставі з підстав, не пов’язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності»;
 
Немає висновку   1. Одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство фізичної особи – підприємця господарський суд накладає арешт на майно фізичної особи – підприємця, за винятком майна, на яке згідно із законодавством України не може бути звернено стягнення, та майна, що перебуває в заставі з підстав, не пов’язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.
 
921. За клопотанням фізичної особи – підприємця господарський суд може звільнити з-під арешту майно (частину майна) у разі укладення договору поруки чи іншого забезпечення виконання зобов’язання фізичної особи – підприємця третіми особами.
 
   За клопотанням фізичної особи – підприємця господарський суд може звільнити з-під арешту майно (частину майна) у разі укладення договору поруки чи іншого забезпечення виконання зобов’язання фізичної особи – підприємця третіми особами.
 
922. 2. За заявою фізичної особи – підприємця господарський суд може відкласти розгляд справи про банкрутство не більше ніж на два місяці для проведення фізичною особою – підприємцем розрахунків з кредиторами чи укладення мирової угоди.
 
   2. За заявою фізичної особи – підприємця господарський суд може відкласти розгляд справи про банкрутство не більше ніж на два місяці для проведення фізичною особою – підприємцем розрахунків з кредиторами чи укладення мирової угоди.
 
923. 3. За наявності відомостей про відкриття спадщини на користь фізичної особи – підприємця господарський суд має право зупинити провадження у справі про банкрутство для вирішення питання щодо спадщини у встановленому законом порядку.
 
   3. За наявності відомостей про відкриття спадщини на користь фізичної особи – підприємця господарський суд має право зупинити провадження у справі про банкрутство для вирішення питання щодо спадщини у встановленому законом порядку.
 
924. 4. Якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк фізичною особою – підприємцем не подано доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, господарський суд визнає фізичну особу – підприємця банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
 
   4. Якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк фізичною особою – підприємцем не подано доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, господарський суд визнає фізичну особу – підприємця банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
 
925. 5. З дня прийняття господарським судом постанови про визнання фізичної особи – підприємця банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:
 
   5. З дня прийняття господарським судом постанови про визнання фізичної особи – підприємця банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:
 
926. строки виконання зобов’язань фізичної особи – підприємця вважаються такими, що настали;
 
   строки виконання зобов’язань фізичної особи – підприємця вважаються такими, що настали;
 
927. припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших фінансових (економічних) санкцій за всіма зобов’язаннями фізичної особи – підприємця;
 
-333- Національний банк України
У статті 82 законопроекту у частині 5:
абзац третій доповнити словами «крім зобов’язань, не пов’язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності»;
абзац четвертий доповнити словами «та за вимогами, не пов’язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності».
 
Враховано   припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших фінансових (економічних) санкцій за всіма зобов’язаннями фізичної особи – підприємця, крім зобов’язань, не пов’язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності;
 
928. припиняється стягнення з фізичної особи – підприємця за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян.
 
-334- Ляпіна К.М.
Абзац четвертий частини п’ятої статті 82 доповнити словами «виплату заробітної плати, авторської винагороди, сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших видів заборгованості перед фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування»
 
Враховано частково а редакційно  припиняється стягнення з фізичної особи – підприємця за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, та за вимогами, не пов’язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.
 
    -335- Кармазін Ю.А.
У статті 82 абзац четвертий частини п’ятої після слова: «громадян» доповнити словами: «та документами про стягнення заробітної плати та інших виплат з трудових відносин, в яких ця особа є чи була роботодавцем»
 
Відхилено    
929. 6. Копію постанови про визнання фізичної особи – підприємця банкрутом та інформацію про відкриття ліквідаційної процедури господарський суд розміщує на офіційній сторінці Вищого господарського суду України та надсилає всім відомим кредиторам із зазначенням строку пред’явлення кредиторами вимог, який не може перевищувати двох місяців.
 
-336- Рибаков І.О.
Каплієнко В.В.
Камчатний В.Г.
У частині шостій статті 82 слова «офіційному сторінці» замінити на «веб-сайті».
 
Враховано редакційно   6. У постанові про визнання фізичної особи – підприємця банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна.
 
    -337- Воропаєв Ю.М.
Частину шосту статті 91 викласти в такій редакції:
«6. У постанові про визнання фізичної особи – підприємця банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна»
Доповнити статтю 91 частинами сьомою – дев’ятою такого змісту:
«7. Ліквідатор відкриває спеціальний банківський рахунок, на який зараховуються кошти, отримані від продажу майна банкрута, та здійснюються розрахунки з кредиторами банкрута.
8. Офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, із зазначенням строку пред’явлення кредиторами вимог до банкрута, який не може перевищувати двох місяців.
9. З моменту прийняття господарським судом рішення про визнання фізичної особи – підприємця банкрутом і про відкриття ліквідаційної процедури втрачає силу державна реєстрація фізичної особи як приватного підприємця, а також анулюються видані йому ліцензії на здійснення окремих видів підприємницької діяльності».
Частину сьому вважати частиною десятою та абзаци другий та третій виключити.
Частину десяту викласти у такій редакції:
10. Продажу підлягає все майно фізичної особи – підприємця, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси, якщо інше не передбачено цим Законом».
 
Враховано    
930. Надання кредиторам зазначеної копії постанови господарського суду здійснюється за рахунок фізичної особи – підприємця, визнаної банкрутом.
 
   7. Ліквідатор відкриває спеціальний банківський рахунок, на який зараховуються кошти, отримані від продажу майна банкрута, та здійснюються розрахунки з кредиторами банкрута.
8. Офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, із зазначенням строку пред’явлення кредиторами вимог до банкрута, який не може перевищувати двох місяців.
9. З моменту прийняття господарським судом рішення про визнання фізичної особи – підприємця банкрутом і про відкриття ліквідаційної процедури втрачає силу державна реєстрація фізичної особи як приватного підприємця, а також анулюються видані йому ліцензії на здійснення окремих видів підприємницької діяльності
 
931. 7. Продажу підлягає все майно фізичної особи – підприємця, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси згідно з цим Законом.
 
   10. Продажу підлягає все майно фізичної особи – підприємця, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси, якщо інше не передбачено цим Законом.
 
932. У разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном фізичної особи – підприємця, визнаної банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна фізичної особи – підприємця здійснюється ліквідатором.
 
      
933. Кошти, отримані від продажу майна фізичної особи – підприємця, визнаного банкрутом, а також наявні у неї кошти у готівковій формі вносяться на депозитний рахунок нотаріальної контори або приватного нотаріуса та використовуються за рішенням господарського суду, який визнав фізичну особу – підприємця банкрутом.
 
      
934. Стаття 83. Особливості задоволення вимог кредиторів фізичної особи – підприємця, визнаної банкрутом
 
-338- Воропаєв Ю.М.
Статтю 83 вважати статтею 92
Доповнити статтю 92 новою частиною першою такого змісту:
«1. Господарський суд розглядає вимоги, заявлені кредиторами або боржником, у строки, передбачені частиною восьмою статті 91 цього Закону. За наслідками розгляду зазначених вимог господарський суд виносить ухвалу про порядок і розмір задоволення вимог кредиторів».
У зв’язку із цим частини першу – третю вважати частинами другою – четвертою.
У частині другій словосполучення на депозит нотаріальної контори або приватного нотаріуса» замінити на «на спеціальний банківський рахунок»
 
Враховано   Стаття 92. Особливості задоволення вимог кредиторів фізичної особи – підприємця,
визнаної банкрутом
 
935. 1. До задоволення вимог кредиторів із коштів, внесених на депозит нотаріальної контори або приватного нотаріуса, відшкодовуються витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство фізичної особи – підприємця і виконанням постанови господарського суду про визнання фізичної особи – підприємця банкрутом. Вимоги кредиторів задовольняються в такій черговості:
 
   1. Господарський суд розглядає вимоги, заявлені кредиторами або боржником, у строки, передбачені частиною восьмою статті 91 цього Закону. За наслідками розгляду зазначених вимог господарський суд виносить ухвалу про порядок і розмір задоволення вимог кредиторів.
2. До задоволення вимог кредиторів із коштів, внесених на спеціальний банківський рахунок, відшкодовуються витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство фізичної особи – підприємця і виконанням постанови господарського суду про визнання фізичної особи – підприємця банкрутом. Вимоги кредиторів задовольняються в такій черговості:
 
936. у першу чергу задовольняються вимоги громадян, перед якими фізична особа – підприємець несе відповідальність за заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, шляхом капіталізації відповідних періодичних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані у цьому Фонді у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, вимоги щодо стягнення аліментів; розрахунки щодо виплати вихідної допомоги та оплати праці особам, які працюють за трудовим договором (контрактом), і щодо виплати авторської винагороди, а також задовольняються вимоги, що виникли із зобов’язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, інших видів заборгованості перед фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування;
 
-339- Воропаєв Ю.М.
В абзаці другому частині другій статті 92 після слова «задовольняються» доповнити словами «вимоги кредиторів за зобов’язаннями, забезпеченими заставою майна фізичної особи – підприємця».
В абзаці другому частині другій статті 92 словосполучення «зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших видів заборгованості перед фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування» замінити словосполученням «щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування»;
Абзац третій виключити
У зв’язку із цим абзаци четвертий - сьомий вважати абзацами третім - шостим
В абзаці третьому слово «третю» замінити словом «другу»;
В абзаці четвертому слово «четверту» замінити словом «третю»;
 
Немає висновку   у першу чергу задовольняються вимоги кредиторів за зобов’язаннями, забезпеченими заставою майна фізичної особи – підприємця; вимоги громадян, перед якими фізична особа – підприємець несе відповідальність за заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, шляхом капіталізації відповідних періодичних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані у цьому Фонді у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, вимоги щодо стягнення аліментів; розрахунки щодо виплати вихідної допомоги та оплати праці особам, які працюють за трудовим договором (контрактом), і щодо виплати авторської винагороди, а також задовольняються вимоги, що виникли із зобов’язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
 
937. у другу чергу задовольняються вимоги кредиторів за зобов’язаннями, забезпеченими заставою майна фізичної особи – підприємця;
 
      
938. у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);
 
   у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);
 
939. у четверту чергу проводяться розрахунки з іншими кредиторами.
 
   у третю чергу проводяться розрахунки з іншими кредиторами.
 
940. Вимоги кожної наступної черги задовольняються після задоволення вимог попередньої черги.
 
   Вимоги кожної наступної черги задовольняються після задоволення вимог попередньої черги.
 
941. За недостатністю коштів на депозитному рахунку нотаріальної контори або приватного нотаріуса для повного задоволення всіх вимог однієї черги кошти розподіляються між кредиторами відповідної черги пропорційно сумам їх вимог.
 
-340- Воропаєв Ю.М.
Абзац шостий частини другої статті 92 викласти у такій редакції:
«За недостатності коштів для повного задоволення всіх вимог однієї черги кошти розподіляються між кредиторами відповідної черги пропорційно сумам їхніх вимог»;
В абзаці першому частини третій слова «абзацом другим цієї частини» замінити словами «абзацом третім частини третьої цієї статті»;
Доповнити частину третю новим абзацом другим такого змісту:
«Вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого частиною восьмою статті 91 цього Закону, задовольняються в останню чергу».
У зв’язку із цим абзац другий вважати абзацом третім.
 
Враховано   За недостатності коштів для повного задоволення всіх вимог однієї черги кошти розподіляються між кредиторами відповідної черги пропорційно сумам їхніх вимог.
 
942. 2. Після завершення розрахунків з кредиторами фізична особа – підприємець, визнана банкрутом, звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів, що були заявлені після визнання фізичної особи – підприємця банкрутом, за винятком вимог, передбачених абзацом другим цієї частини.
 
-341- Кармазін Ю.А.
У частині другій у абзаці першому статті 83 після слова «виконання» доповнити словом «грошових» і далі – за текстом.
 
Враховано   3. Після завершення розрахунків з кредиторами фізична особа – підприємець, визнана банкрутом, звільняється від подальшого виконання грошових вимог кредиторів, що були заявлені після визнання фізичної особи – підприємця банкрутом, за винятком вимог, передбачених абзацом третім частини третьої цієї статті.
Вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого частиною восьмою статті 91 цього Закону, задовольняються в останню чергу.
 
943. Вимоги кредиторів щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, вимоги щодо стягнення аліментів, а також інші вимоги особистого характеру, які не були задоволені в порядку виконання постанови господарського суду про визнання фізичної особи – підприємця банкрутом або які погашені частково чи не заявлені після визнання фізичної особи – підприємця банкрутом, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про банкрутство фізичної особи – підприємця відповідно в повному обсязі або в незадоволеній їх частині в порядку, встановленому цивільним законодавством України.
 
   Вимоги кредиторів щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, вимоги щодо стягнення аліментів, а також інші вимоги особистого характеру, які не були задоволені в порядку виконання постанови господарського суду про визнання фізичної особи – підприємця банкрутом або які погашені частково чи не заявлені після визнання фізичної особи – підприємця банкрутом, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про банкрутство фізичної особи – підприємця відповідно в повному обсязі або в незадоволеній їх частині в порядку, встановленому цивільним законодавством України.
 
944. 3. Протягом п’яти років після визнання фізичної особи – підприємця банкрутом не може бути порушено провадження у справі про банкрутство за її заявою.
 
-342- Кармазін Ю.А.
У частині третій у абзаці другому статті 83:
- вилучити слова «за заявою кредитора» і далі –за текстом.
- слова: «п‘яти років» замінити на слова: «позовної давності» і далі – за текстом.
- слово: «такий» замінити на слово: «така» і далі – за текстом.
 
Відхилено   4. Звільнення фізичної особи – підприємця від зобов’язань, передбачених абзацами першим і другим частини третьої цієї статті, не допускається у випадку, якщо судовим актом, що набрав законної сили, боржник притягнутий до кримінальної або адміністративної відповідальності за неправомірні дії, пов’язані з банкрутством, умисне або фіктивне банкрутство, якщо такі правопорушення вчинені у справі про банкрутство.
 
945. У разі визнання фізичної особи – підприємця банкрутом за заявою кредитора протягом п’яти років після завершення розрахунків з кредиторами такий фізична особа – підприємець не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів. Незадоволені вимоги кредиторів можуть бути заявлені в порядку, встановленому цивільним законодавством України.
 
-343- Воропаєв Ю.М.
Частину четверту статті 92 викласти у такій редакції:
«4. Звільнення фізичної особи – підприємця від зобов’язань, передбачених абзацами першим і другим частини третьої цієї статті, не допускається у випадку, якщо судовим актом, що набрав законної сили, боржник притягнутий до кримінальної або адміністративної відповідальності за неправомірні дії, пов’язані з банкрутством, умисне або фіктивне банкрутство, якщо такі правопорушення вчинені у справі про банкрутство».
Доповнити статтю 92 частинами п’ятою – дев’ятою такого змісту:
«5. Господарський суд за мотивованим клопотанням будь-кого з учасників у справі про банкрутство, арбітражного керуючого або за власною ініціативою може не допустити звільнення фізичної особи – підприємця від зобов’язань, якщо боржник:
ухилявся від виконання зобов’язань щодо погашення боргів;
вчинив дії щодо приховування майна;
не надавав необхідну інформацію або надавав недостовірну інформацію господарському суду, який розглядає справу про банкрутство.
6. Про заборону звільнення фізичної особи – підприємця від зобов’язань у зв’язку з припиненням провадження у справі про банкрутство господарський суд виносить ухвалу, яка підлягає негайному виконанню.
7. Протягом п’яти років після визнання фізичної особи – підприємця банкрутом не може бути порушено провадження у справі про банкрутство за його заявою.
За мотивованим клопотанням кредитора (кредиторів) передбачені абзацами першим і другим частини третьої цієї статті правила щодо звільнення боржника від зобов’язань не застосовуються, якщо фізична особа – підприємець протягом зазначеного періоду повторно буде визнана банкрутом.
8. Протягом трьох років після визнання фізичної особи – підприємця банкрутом ця особа не може: бути зареєстрована як фізична особа - підприємець; придбавати майно або грошові кошти у кредит; укладати договір поруки; передавати майно у заставу.
9. Правила, передбачені частиною 8 цієї статті, не застосовуються до фізичної особи – підприємця, якщо у процедурі банкрутства боржник повністю оплатив усі борги».
 
Враховано   5. Господарський суд за мотивованим клопотанням будь-кого з учасників у справі про банкрутство, арбітражного керуючого або за власною ініціативою може не допустити звільнення фізичної особи – підприємця від зобов’язань, якщо боржник:
ухилявся від виконання зобов’язань щодо погашення боргів;
вчинив дії щодо приховування майна;
не надавав необхідну інформацію або надавав недостовірну інформацію господарському суду, який розглядає справу про банкрутство.
6. Про заборону звільнення фізичної особи – підприємця від зобов’язань у зв’язку з припиненням провадження у справі про банкрутство господарський суд виносить ухвалу, яка підлягає негайному виконанню.
7. Протягом п’яти років після визнання фізичної особи – підприємця банкрутом не може бути порушено провадження у справі про банкрутство за його заявою.
За мотивованим клопотанням кредитора (кредиторів) передбачені абзацами першим і другим частини третьої цієї статті правила щодо звільнення боржника від зобов’язань не застосовуються, якщо фізична особа – підприємець протягом зазначеного періоду повторно буде визнана банкрутом.
8. Протягом трьох років після визнання фізичної особи – підприємця банкрутом ця особа не може: бути зареєстрована як фізична особа - підприємець; придбавати майно або грошові кошти у кредит; укладати договір поруки; передавати майно у заставу.
9. Правила, передбачені частиною 8 цієї статті, не застосовуються до фізичної особи – підприємця, якщо у процедурі банкрутства боржник повністю оплатив усі борги.
 
946. Стаття 84. Особливості банкрутства фермерського господарства
 
-344- Кармазін Ю.А.
У частині першій статті 84 вилучити слова: «та (або) виконати зобов’язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, сплати податків і зборів (обов’язкових платежів)».
 
Відхилено   Стаття 93. Особливості банкрутства
фермерського господарства
 
947. 1. Підставою для визнання фермерського господарства банкрутом є його неспроможність задовольнити протягом шести місяців після закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт вимоги кредиторів за грошовими зобов’язаннями та (або) виконати зобов’язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).
 
-345- Воропаєв Ю.М.
Статтю 84 вважати статтею 93Частину першу статті 93 викласти у такій редакції:
«1. Підставою для визнання фермерського господарства банкрутом є його неспроможність задовольнити протягом шести місяців після закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт вимоги кредиторів за грошовими зобов’язаннями та/або зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності».
 
Враховано   1. Підставою для визнання фермерського господарства банкрутом є його неспроможність задовольнити протягом шести місяців після закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт вимоги кредиторів за грошовими зобов’язаннями та/або зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
 
948. 2. Заява підприємця – голови фермерського господарства про порушення справи про банкрутство подається в господарський суд за наявності письмової згоди всіх членів фермерського господарства.
 
   2. Заява підприємця – голови фермерського господарства про порушення справи про банкрутство подається до господарського суду за наявності письмової згоди всіх членів фермерського господарства.
 
949. Заява підписується головою фермерського господарства.
 
   Заява підписується головою фермерського господарства.
 
950. 3. До заяви голови фермерського господарства про порушення справи про банкрутство також додаються документи, які містять відомості:
 
   3. До заяви голови фермерського господарства про порушення справи про банкрутство також додаються документи, які містять відомості:
 
951. про склад і вартість майна фермерського господарства;
 
   про склад і вартість майна фермерського господарства;
 
952. про склад і вартість майна, яке належить членам фермерського господарства на праві власності;
 
   про склад і вартість майна, яке належить членам фермерського господарства на праві власності;
 
953. про розмір доходів, які можуть бути одержані фермерським господарством після закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт.
 
   про розмір доходів, які можуть бути одержані фермерським господарством після закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт.
 
954. Зазначені документи додаються головою фермерського господарства до відзиву на заяву про порушення справи про банкрутство, подану кредитором.
 
-346- Воропаєв Ю.М.
В абзаці п’ятому частини третьої статті 93 слово «зазначені» замінити словом «вказані»;
 
Враховано   Вказані документи додаються головою фермерського господарства до відзиву на заяву про порушення справи про банкрутство, подану кредитором.
 
955. 4. Головою фермерського господарства у двомісячний строк з дня прийняття господарським судом заяви про порушення справи про банкрутство фермерського господарства може бути подано в господарський суд план відновлення платоспроможності фермерського господарства.
 
   4. Головою фермерського господарства у двомісячний строк з дня прийняття господарським судом заяви про порушення справи про банкрутство фермерського господарства може бути подано до господарського суду план відновлення платоспроможності фермерського господарства.
 
956. 5. У разі якщо здійснення заходів, передбачених планом відновлення платоспроможності фермерського господарства, дасть змогу фермерському господарству, зокрема за рахунок доходів, які можуть бути одержані фермерським господарством після закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт, погасити вимоги за грошовими зобов’язаннями та зобов’язаннями щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів), господарським судом вводиться процедура розпорядження майном фермерського господарства.
 
-347- Воропаєв Ю.М.
В частини п’ятій статті 93:
в абзаці першому словосполучення «та зобов’язаннями щодо сплати єдиного внеску на загальнодержавне державне соціальне страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів)» виключити;
в абзаці другому словосполучення «яка може бути оскаржена у встановленому порядку» виключити;
 
Враховано   5. У разі якщо здійснення заходів, передбачених планом відновлення платоспроможності фермерського господарства, дасть змогу фермерському господарству, зокрема за рахунок доходів, які можуть бути одержані фермерським господарством після закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт, погасити вимоги за грошовими зобов’язаннями, господарським судом вводиться процедура розпорядження майном фермерського господарства.
 
    -348- Кармазін Ю.А.
У частині п’ятій статті 84 у частині п’ятій вилучити слова: «та зобов’язаннями щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів)»
 
Враховано    
957. Про введення процедури розпорядження майном фермерського господарства господарським судом виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.
 
   Про введення процедури розпорядження майном фермерського господарства господарським судом виноситься ухвала.
 
958. 6. Процедура розпорядження майном фермерського господарства вводиться на строк закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт із врахуванням часу, необхідного для реалізації вирощеної (виробленої, виробленої та переробленої) сільськогосподарської продукції. Зазначений строк не може перевищувати п’ятнадцяти місяців.
 
   6. Процедура розпорядження майном фермерського господарства вводиться на строк закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт із врахуванням часу, необхідного для реалізації вирощеної (виробленої та переробленої) сільськогосподарської продукції. Зазначений строк не може перевищувати п’ятнадцяти місяців.
 
959. 7. Процедуру розпорядження майном фермерського господарства може бути достроково припинено господарським судом за заявою розпорядника майна чи будь-кого із кредиторів у разі:
 
   7. Процедуру розпорядження майном фермерського господарства може бути достроково припинено господарським судом за заявою розпорядника майна чи будь-кого із кредиторів у разі:
 
960. невиконання заходів, передбачених планом відновлення платоспроможності фермерського господарства;
 
   невиконання заходів, передбачених планом відновлення платоспроможності фермерського господарства;
 
961. наявності інших обставин, які свідчать про неможливість відновлення платоспроможності фермерського господарства.
 
   наявності інших обставин, які свідчать про неможливість відновлення платоспроможності фермерського господарства.
 
962. Після дострокового припинення процедури розпорядження майном фермерського господарства фермерське господарство визнається господарським судом банкрутом і відкривається ліквідаційна процедура.
 
   Після дострокового припинення процедури розпорядження майном фермерського господарства фермерське господарство визнається господарським судом банкрутом і відкривається ліквідаційна процедура.
 
963. 8. Для проведення процедури розпорядження майном фермерського господарства господарським судом призначається розпорядник майна.
 
-349- Воропаєв Ю.М.
В частини восьмій статті 93:
після слів «розпорядник майна» доповнити словами «в порядку, встановленому цим Законом»
абзац другий виключити.
 
Враховано   8. Для проведення процедури розпорядження майном фермерського господарства господарським судом призначається розпорядник майна в порядку, встановленому цим Законом.
 
964. Повноваження розпорядника майна можуть здійснюватися головою фермерського господарства за погодженням з призначеним розпорядником майна.
 
      
965. 9. У разі визнання господарським судом фермерського господарства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури до складу ліквідаційної маси фермерського господарства включаються нерухоме майно, яке перебуває у спільній власності членів фермерського господарства, в тому числі насадження, господарські та інші будівлі, меліоративні та інші споруди, продуктивна і робоча худоба, птиця, сільськогосподарська та інша техніка і обладнання, транспортні засоби, інвентар, та інше майно, набуті для фермерського господарства на загальні кошти його членів, а також право оренди земельної ділянки та інші майнові права, які належать фермерському господарству і мають грошову оцінку.
 
   9. У разі визнання господарським судом фермерського господарства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури до складу ліквідаційної маси фермерського господарства включаються нерухоме майно, яке перебуває у спільній власності членів фермерського господарства, в тому числі насадження, господарські та інші будівлі, меліоративні та інші споруди, продуктивна і робоча худоба, птиця, сільськогосподарська та інша техніка і обладнання, транспортні засоби, інвентар, та інше майно, набуті для фермерського господарства на загальні кошти його членів, а також право оренди земельної ділянки та інші майнові права, які належать фермерському господарству і мають грошову оцінку.
 
966. 10. У разі банкрутства фермерського господарства земельна ділянка, надана фермерському господарству в тимчасове користування, у тому числі на умовах оренди, використовується відповідно до Земельного кодексу України.
 
   10. У разі банкрутства фермерського господарства земельна ділянка, надана фермерському господарству в тимчасове користування, у тому числі на умовах оренди, використовується відповідно до Земельного кодексу України.
 
967. 11. Майно, що належить голові та членам фермерського господарства на праві приватної власності, а також інше майно, стосовно якого доведено, що воно набуто на доходи, які не є у спільній власності членів фермерського господарства, не включаються до складу ліквідаційної маси.
 
   11. Майно, що належить голові та членам фермерського господарства на праві приватної власності, а також інше майно, стосовно якого доведено, що воно набуто на доходи, які не є у спільній власності членів фермерського господарства, не включаються до складу ліквідаційної маси.
 
968. 12. Нерухоме майно, а також майнові права щодо нерухомого майна, які включаються до складу ліквідаційної маси фермерського господарства, можуть бути продані тільки за конкурсом, обов’язковими умовами якого є збереження цільового призначення сільськогосподарських об’єктів, що продаються.
 
-350- Воропаєв Ю.М.
В частини дванадцятій статті 93 слова «за конкурсом» замінити «на аукціоні»
 
Враховано   12. Нерухоме майно, а також майнові права щодо нерухомого майна, які включаються до складу ліквідаційної маси фермерського господарства, можуть бути продані тільки на аукціоні, обов’язковими умовами якого є збереження цільового призначення сільськогосподарських об’єктів, що продаються.
 
969. 13. З дня прийняття постанови про визнання фермерського господарства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури діяльність фермерського господарства припиняється.
 
   13. З дня прийняття постанови про визнання фермерського господарства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури діяльність фермерського господарства припиняється.
 
970. 14. Господарський суд надсилає копію постанови про визнання фермерського господарства банкрутом до органу, який здійснив державну реєстрацію фермерського господарства, та органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням фермерського господарства.
 
   14. Господарський суд надсилає копію постанови про визнання фермерського господарства банкрутом до органу, який здійснив державну реєстрацію фермерського господарства, та органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням фермерського господарства.
 
971. Стаття 85. Особливості провадження санації боржника його керівником
 
-351- Воропаєв Ю.М.
Статтю 85 вважати статтею 94
 
Враховано   Стаття 94. Особливості провадження санації боржника його керівником
 
972. 1. Керівник боржника має право подати згідно з вимогами цього Закону заяву про порушення справи про банкрутство боржника з метою проведення керівником процедури санації до подання кредиторами заяви про порушення справи про банкрутство за таких умов:
 
   1. Керівник боржника має право подати згідно з вимогами цього Закону заяву про порушення справи про банкрутство боржника з метою проведення керівником процедури санації до подання кредиторами заяви про порушення справи про банкрутство за таких умов:
 
973. за наявності рішення органу, до повноважень якого згідно із законодавством або установчими документами боржника, віднесено право приймати рішення щодо звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника, а у випадку, якщо такі повноваження не визначені, – за наявності рішення органу боржника, до повноважень якого віднесено прийняття рішення щодо реорганізації чи ліквідації боржника;
 
   за наявності рішення органу, до повноважень якого згідно із законодавством або установчими документами боржника віднесено право приймати рішення щодо звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника, а у випадку, якщо такі повноваження не визначені, – за наявності рішення органу боржника, до повноважень якого віднесено прийняття рішення щодо реорганізації чи ліквідації боржника;
 
974. за наявності плану санації та письмової згоди кредиторів, загальна сума вимог яких перевищує п’ятдесят відсотків кредиторської заборгованості боржника згідно з даними його бухгалтерського обліку, на впровадження зазначеного плану та на призначення керуючим санацією керівника боржника.
 
   за наявності плану санації та письмової згоди кредиторів, загальна сума вимог яких перевищує п’ятдесят відсотків кредиторської заборгованості боржника згідно з даними його бухгалтерського обліку, на впровадження зазначеного плану та на призначення керуючим санацією керівника боржника.
 
975. 2. Для проведення санації боржника його керівником з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею, керівник боржника звертається у встановленому цим Законом порядку до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство. До заяви керівника боржника додаються план санації боржника, погоджений з кредиторами, що дали згоду на її проведення, письмова згода кредиторів на призначення керуючим санацією керівника боржника та пропозиція щодо кандидатури розпорядника майна.
 
   2. Для проведення санації боржника його керівником з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею, керівник боржника звертається у встановленому цим Законом порядку до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство. До заяви керівника боржника додаються план санації боржника, погоджений з кредиторами, що дали згоду на її проведення, письмова згода кредиторів на призначення керуючим санацією керівника боржника та пропозиція щодо кандидатури розпорядника майна.
 
976. 3. Після розгляду заяви боржника у разі, якщо заява і додані до неї документи відповідають вимогам, установленим цим Законом, суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство боржника і відкриття процедури санації, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів та призначає розпорядника майна та керуючого санацією – керівника боржника, які діють відповідно до вимог цього Закону з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.
 
-352- Воропаєв Ю.М.
Частину третю статті 94 викласти у такій редакції:
«3. Після розгляду заяви боржника у разі, якщо заява і додані до неї документи відповідають вимогам, установленим цим Законом, суд не пізніше п’яти днів з дня її надходження виносить ухвалу про прийняття заяви про порушення провадження у справі, в якій зазначається дата проведення підготовчого засідання суду.
В ухвалі про прийняття заяви господарський суд має право зобов’язати заявника, боржника та інших учасників провадження у справі надати суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про порушення провадження у справі про банкрутство.
Підготовче засідання суду, у якому здійснюється перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з’ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, проводиться у місячний строк з дня винесення ухвали про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство.
За наслідками розгляду обґрунтованості вимог заявника до боржника господарський суд виносить ухвалу про:
– порушення провадження у справі про банкрутство і відкриття процедури санації, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів та призначення розпорядника майна в порядку, встановленому цим Законом, та керуючого санацією – керівника боржника, які діють відповідно до вимог цього Закону з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею;
– відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.
Після призначення керівника боржника керуючим санацією його трудові відносини з працедавцем зупиняються на час виконання повноважень керуючого санацією.
Керуючий санацією – керівник боржника здійснює свої повноваження згідно з цим Законом.
У разі пред’явлення боржником недостовірних відомостей про майнові активи боржника або неможливість відновлення платоспроможності згідно з планом санації можливе введення процедури ліквідації»;
 
Враховано   3. Після розгляду заяви боржника у разі, якщо заява і додані до неї документи відповідають вимогам, установленим цим Законом, суд не пізніше п’яти днів з дня її надходження виносить ухвалу про прийняття заяви про порушення провадження у справі, в якій зазначається дата проведення підготовчого засідання суду.
В ухвалі про прийняття заяви господарський суд має право зобов’язати заявника, боржника та інших учасників провадження у справі надати суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про порушення провадження у справі про банкрутство.
Підготовче засідання суду, у якому здійснюється перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з’ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, проводиться у місячний строк з дня винесення ухвали про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство.
 
977. Керуючий санацією – керівник боржника здійснює свої повноваження згідно з цим Законом.
 
   За наслідками розгляду обґрунтованості вимог заявника до боржника господарський суд виносить ухвалу про:
– порушення провадження у справі про банкрутство і відкриття процедури санації, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів та призначення розпорядника майна в порядку, встановленому цим Законом, та керуючого санацією – керівника боржника, які діють відповідно до вимог цього Закону з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею;
– відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.
Після призначення керівника боржника керуючим санацією його трудові відносини з працедавцем зупиняються на час виконання повноважень керуючого санацією.
Керуючий санацією – керівник боржника здійснює свої повноваження згідно з цим Законом.
У разі пред’явлення боржником недостовірних відомостей про майнові активи боржника або неможливість відновлення платоспроможності згідно з планом санації можливе введення процедури ліквідації.
 
978. 4. Суд наступного дня з дня винесення ухвали про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство боржника і відкриття процедури санації здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника і відкриття процедури санації, в порядку встановленому цим Законом.
 
-353- Воропаєв Ю.М.
Частину четверту статті 94 викласти у такій редакції:
«4. Офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство і відкриття процедури санації здійснюється на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет»;
В частині п’ятій слова «Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України» замінити на «Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
 
Враховано   4. Офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство і відкриття процедури санації здійснюється на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.
 
979. 5. Повідомлення повинно містити:
 
   5. Повідомлення повинно містити:
 
980. відомості про порушення провадження у справі про банкрутство боржника та відкриття процедури санації;
 
   відомості про порушення провадження у справі про банкрутство боржника та відкриття процедури санації;
 
981. повне найменування боржника, його місцезнаходження, реквізити його рахунків в установах банків;
 
   Повне найменування боржника, його місцезнаходження, реквізити його рахунків в установах банків;
 
982. ідентифікаційний код боржника згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;
 
   ідентифікаційний код боржника згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;
 
983. відомості про керуючого санацією – керівника боржника та розпорядника майна боржника.
 
   відомості про керуючого санацією – керівника боржника та розпорядника майна боржника.
 
984. 6. Кредитори у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника і відкриття процедури санації подають до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, та (або) заперечення кредиторів проти проведення процедури санації керівником боржника.
 
-354- Воропаєв Ю.М.
Частину шосту статті 94 викласти у такій редакції:
«6. Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов’язані подати до господарського суду у місячний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство і відкриття процедури санації письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують та/або заперечення кредиторів проти проведення процедури санації керівником боржника.
Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі».
 
Враховано   6. Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов’язані подати до господарського суду у місячний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство і відкриття процедури санації письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують та/або заперечення кредиторів проти проведення процедури санації керівником боржника.
Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
 
985. 7. Керуючий санацією – керівник боржника разом із розпорядником майна зобов’язані відповідно до вимог цього Закону розглянути вимоги кредиторів і скласти реєстр вимог кредиторів, письмово повідомивши про результати розгляду заявників і господарський суд.
 
   7. Керуючий санацією – керівник боржника разом із розпорядником майна зобов’язані відповідно до вимог цього Закону розглянути вимоги кредиторів і скласти реєстр вимог кредиторів, письмово повідомивши про результати розгляду заявників і господарський суд.
 
986. 8. Господарський суд у порядку, передбаченому цим Законом, розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначає розмір визнаних судом вимог кредиторів, затверджує реєстр вимог кредиторів і визначає дату проведення зборів кредиторів.
 
-355- Воропаєв Ю.М.
У частині восьмій статті 94 слова «включені до реєстру» замінити словами «внесені до реєстру».
 
Враховано   8. Господарський суд у порядку, передбаченому цим Законом, розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначає розмір визнаних судом вимог кредиторів, затверджує реєстр вимог кредиторів і визначає дату проведення зборів кредиторів.
 
987. 9. Порядок проведення зборів кредиторів, утворення і діяльності комітету кредиторів визначається цим Законом. Комітет кредиторів у місячний строк від дати його утворення повинен подати господарському суду схвалений план санації боржника.
 
   9. Порядок проведення зборів кредиторів, утворення і діяльності комітету кредиторів визначається цим Законом. Комітет кредиторів у місячний строк від дати його утворення повинен подати господарському суду схвалений план санації боржника.
 
988. 10. Господарський суд затверджує план санації боржника, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. Боржник розпочинає виконання плану санації після його затвердження судом.
 
   10. Господарський суд затверджує план санації боржника, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. Боржник розпочинає виконання плану санації після його затвердження судом.
 
989. 11. Якщо справу про банкрутство боржника порушено за заявою кредитора (кредиторів), комітет кредиторів має право звернутися до господарського суду з клопотанням про призначення керуючим санацією керівника боржника, а також розпорядника майна. Керуючий санацією та розпорядник майна діють відповідно до вимог цього Закону з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.
 
-356- Воропаєв Ю.М.
У частині одинадцятій статті 94 після слів «розпорядника майна» доповнити словами «в порядку, встановленому цим Законом».
 
Враховано   11. Якщо справу про банкрутство боржника порушено за заявою кредитора (кредиторів), комітет кредиторів має право звернутися до господарського суду з клопотанням про призначення керуючим санацією керівника боржника, а також розпорядника майна в порядку, встановленому цим Законом. Керуючий санацією та розпорядник майна діють відповідно до вимог цього Закону з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.
 
990. 12. Керуючий санацією – керівник боржника виконує повноваження керуючого санацією і отримує заробітну плату в тому ж розмірі, в якому він її отримував до призначення керуючим санацією.
 
   12. Керуючий санацією – керівник боржника виконує повноваження керуючого санацією і отримує заробітну плату в тому ж розмірі, в якому він її отримував до призначення керуючим санацією.
 
991. 13. За поданням комітету кредиторів або розпорядника майна керуючий санацією – керівник боржника може бути звільнений господарським судом від виконання повноважень керуючого санацією.
 
-357- Воропаєв Ю.М.
У частині тринадцятий статті 94 після слів «розпорядника майна» добавити «чи за ініціативою господарського суду»
 
Враховано   13. За поданням комітету кредиторів або розпорядника майна чи за ініціативою господарського суду керуючий санацією – керівник боржника може бути звільнений господарським судом від виконання повноважень керуючого санацією.
 
992. Звільнення керівника боржника від виконання ним повноважень керуючого санацією позбавляє керівника боржника права самому здійснювати санацію боржника.
 
   Звільнення керівника боржника від виконання ним повноважень керуючого санацією позбавляє керівника боржника права самому здійснювати санацію боржника.
 
993. 14. Розпорядник майна продовжує виконувати свої обов’язки протягом проведення керуючим санацією – керівником боржника процедури санації боржника.
 
   14. Розпорядник майна продовжує виконувати свої обов’язки протягом проведення керуючим санацією – керівником боржника процедури санації боржника.
 
994. 15. У разі невиконання плану санації боржника або якщо стає очевидним, що виконання плану санації боржника не приведе до відновлення його платоспроможності, процедура банкрутства здійснюється відповідно до цього Закону, про що господарський суд виносить ухвалу.
 
   15. У разі невиконання плану санації боржника або якщо стає очевидним, що виконання плану санації боржника не приведе до відновлення його платоспроможності, процедура банкрутства здійснюється відповідно до цього Закону, про що господарський суд виносить ухвалу.
 
995. Стаття 86. Особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником
 
-358- Воропаєв Ю.М.
Статтю 86 вважати статтею 95
Частину першу статті 95 доповнити абзацом другим такого змісту:
«Обов’язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України»;
У частині другій статті 95:
у першому реченні словосполучення «у п’ятиденний строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство» виключити, а після слова «ліквідатора» доповнити словами «в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна».
Доповнити частину новим реченням такого змісту:
«Вирішення питання про визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку,визначеному цим Законом»;
Частину третю статті 95 викласти у такій редакції:
«3. Кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.
Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу».
В п’ятій частині слова «в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України» замінити на «до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
 
Враховано   Стаття 95. Особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником
 
996. 1. Якщо вартості майна боржника – юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов’язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
 
   1. Якщо вартості майна боржника – юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов’язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Обов’язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.
 
997. 2. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд у п’ятиденний строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов’язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого.
 
   2. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора, в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов’язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання про визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку,визначеному цим Законом.
 
998. 3. Кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.
 
   3. Кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.
Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.
 
999. 4. У разі якщо справу про банкрутство порушено за заявою власника майна боржника (уповноваженої ним особи), яка подана до утворення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора), розгляд справи про банкрутство здійснюється без урахування особливостей, передбачених цією статтею.
 
   4. У разі якщо справу про банкрутство порушено за заявою власника майна боржника (уповноваженої ним особи), яка подана до утворення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора), розгляд справи про банкрутство здійснюється без урахування особливостей, передбачених цією статтею.
 
1000. 5. Невиконання вимог, передбачених частиною першою цієї статті, є підставою для відмови у внесенні запису про ліквідацію юридичної особи в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України.
 
-359- Кармазін Ю.А.
У статті 86 вилучити, змінивши відповідно подальшу нумерацію частин цієї статті, частину п’яту, а саме:
«5. Невиконання вимог, передбачених частиною першою цієї статті, є підставою для відмови у внесенні запису про ліквідацію юридичної особи в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України».
 
Відхилено   5. Невиконання вимог, передбачених частиною першою цієї статті, є підставою для відмови у внесенні запису про ліквідацію юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
 
1001. 6. Власник майна боржника (уповноважена ним особа), керівник боржника, голова ліквідаційної комісії (ліквідатор), які допустили порушення вимог частини першої цієї статті, несуть солідарну відповідальність за незадоволені вимоги за грошовими зобов’язаннями та зобов’язаннями щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів) боржника та вимоги всіх інших кредиторів.
 
-360- Воропаєв Ю.М.
Абзац перший частини шостої статті 95 викласти у такій редакції:
«6. Власник майна боржника (уповноважена ним особа), керівник боржника, голова ліквідаційної комісії (ліквідатор), які допустили порушення вимог частини першої цієї статті, несуть солідарну відповідальність за незадоволені вимоги кредиторів».
 
Враховано   6. Власник майна боржника (уповноважена ним особа), керівник боржника, голова ліквідаційної комісії (ліквідатор), які допустили порушення вимог частини першої цієї статті, несуть солідарну відповідальність за незадоволені вимоги кредиторів.
 
1002. Питання порушення власником майна боржника (уповноваженою ним особою), керівником боржника, головою ліквідаційної комісії (ліквідатором) вимог частини першої цієї статті підлягає дослідженню господарським судом при проведенні ліквідаційної процедури відповідно до цього Закону. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора банкрута, яка є підставою для подальшого звернення кредиторів до власника майна боржника (уповноваженої ним особи), керівника боржника, голови ліквідаційної комісії (ліквідатора).
 
   Питання порушення власником майна боржника (уповноваженою ним особою), керівником боржника, головою ліквідаційної комісії (ліквідатором) вимог частини першої цієї статті підлягає дослідженню господарським судом при проведенні ліквідаційної процедури відповідно до цього Закону. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора банкрута, яка є підставою для подальшого звернення кредиторів до власника майна боржника (уповноваженої ним особи), керівника боржника, голови ліквідаційної комісії (ліквідатора).
 
1003. Стаття 87. Особливості банкрутства державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків
 
-361- Воропаєв Ю.М.
Статтю 87 вважати статтею 96
 
Враховано   Стаття 96. Особливості банкрутства державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі
яких частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків
 
    -362- Ляпіна К.М.
Статтю 87 виключити.
 
Відхилено    
1004. 1. Докази, що підтверджують належність боржника до державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків, господарському суду надає боржник.
 
-363- Воропаєв Ю.М.
Частину першу статті 96 викласти у такій редакції:
«1. Боржник зобов’язаний надати господарському суду докази, що підтверджують належність боржника до державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків»;
 
Враховано   1. Боржник зобов’язаний надати господарському суду докази, що підтверджують належність боржника до державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків.
 
1005. 2. Кабінет Міністрів України вживає заходів для запобігання банкрутству державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків, визначає оптимальні шляхи відновлення їх платоспроможності та координує дії відповідних органів виконавчої влади.
 
   2. Кабінет Міністрів України вживає заходів для запобігання банкрутству державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків, визначає оптимальні шляхи відновлення їх платоспроможності та координує дії відповідних органів виконавчої влади.
 
1006. 3. Органи виконавчої влади приймають рішення щодо: доцільності надання державної підтримки неплатоспроможним підприємствам; розроблення заходів, спрямованих на забезпечення захисту інтересів держави і вибору оптимальних шляхів реструктуризації та погашення боргових зобов’язань; проведення аналізу фінансового стану боржника, його санації та погодження плану санації; доцільності виключення відповідних суб’єктів господарювання з переліку підприємств, що є об’єктами права державної власності, які не підлягають приватизації та застосування до них процедури санації чи ліквідації.
 
   3. Органи виконавчої влади приймають рішення щодо: доцільності надання державної підтримки неплатоспроможним підприємствам; розроблення заходів, спрямованих на забезпечення захисту інтересів держави і вибору оптимальних шляхів реструктуризації та погашення боргових зобов’язань; проведення аналізу фінансового стану боржника, його санації та погодження плану санації; доцільності виключення відповідних суб’єктів господарювання з переліку підприємств, що є об’єктами права державної власності, які не підлягають приватизації та застосування до них процедури санації чи ліквідації.
 
1007. 4. Положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об’єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об’єктів.
 
   4. Положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об’єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об’єктів.
 
1008. 5. Застосування статті 6, частини другої статті 17 у частині призначення розпорядника майна господарським судом, частини п’ятнадцятої статті 17, частини другої статті 21 у частині заміщення активів шляхом передачі до статутного капіталу господарського товариства цілісного майнового комплексу боржника, статті 24, статті 25, статті 26, статті 34, частини 2 статті 35 у частині продажу майна у вигляді цілісного майнового комплексу, частини 1 статті 48 цього Закону до державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків, не допускається.
 
-364- Воропаєв Ю.М.
Частини п'яту – десяту статті 96 викласти у такій редакції:
«5. З метою запобігання банкрутству державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків, може застосовуватися порука у порядку, визначеному частинами дев’ятою-тринадцятою статті 85 цього Закону.
6. Порушення провадження у справі про банкрутство за заявою боржника і відкриття процедури санації його керівником не є підставою для припинення повноважень органу, уповноваженого управляти майном боржника, щодо управління відповідним об’єктом державної власності.
7. У разі якщо боржник є державним підприємством або підприємством, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків, господарський суд залучає до участі у справі про банкрутство представників органу, уповноваженого управляти державним майном, з повідомленням про порушення провадження у справі про банкрутство такого підприємства.
8. У разі порушення провадження у справі про банкрутство державного підприємства або підприємства, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків, участь у зборах кредиторів та роботі комітету кредиторів можуть брати з правом дорадчого голосу представники органу, уповноваженого управляти державним майном.
9. Призначення керуючих санацією, ліквідаторів державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків, здійснюється господарським судом за участю органу, уповноваженого управляти державним майном.
10. Припинення, продовження повноважень та відсторонення від виконання обов’язків керуючих санацією, ліквідаторів державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків, здійснюється господарським судом за наявності підстав та в порядку, встановленому цим Законом".
Доповнити новою частиною одинадцятою такого змісту:
«11. Положення цієї статті не застосовуються до юридичних осіб – підприємств, що є об’єктами власності Автономної Республіки Крим та комунальної власності».
У зв’язку із цим частини одинадцяту – тринадцяту вважати частинами дванадцятою – чотирнадцятою.
 
Враховано   5. З метою запобігання банкрутству державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків, може застосовуватися порука у порядку, визначеному частинами дев’ятою-тринадцятою статті 85 цього Закону.
 
1009. Продаж майна боржника - державного підприємства та підприємства, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків, проводиться відповідно до законодавчих актів з питань приватизації.
 
   6. Порушення провадження у справі про банкрутство за заявою боржника і відкриття процедури санації його керівником не є підставою для припинення повноважень органу, уповноваженого управляти майном боржника, щодо управління відповідним об’єктом державної власності.
 
1010. 6. До заяви боржника – державного підприємства та підприємства, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків, про порушення провадження у справі про банкрутство крім документів, передбачених частиною першою статті 9 цього Закону, додається рішення суб’єкта управління об’єктами державної власності боржника про звернення боржника до господарського суду з такою заявою. У разі неподання такого рішення суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу.
 
   7. У разі якщо боржник є державним підприємством або підприємством, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків, господарський суд залучає до участі у справі про банкрутство представників органу, уповноваженого управляти державним майном, з повідомленням про порушення провадження у справі про банкрутство такого підприємства.
 
1011. Порушення провадження у справі про банкрутство за заявою боржника і відкриття процедури санації його керівником не є підставою для припинення повноважень органів управління відповідним об’єктом державної власності.
 
   8. У разі порушення провадження у справі про банкрутство державного підприємства або підприємства, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків, участь у зборах кредиторів та роботі комітету кредиторів можуть брати з правом дорадчого голосу представники органу, уповноваженого управляти державним майном.
 
1012. 7. У разі, коли боржником є державне підприємство або підприємство, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків, суддя залучає до участі в провадженні у справі про банкрутство представника суб’єкта управління об’єктами державної власності, державного органу з питань банкрутства з повідомленням їх про порушення провадження у справі про банкрутство такого підприємства.
 
   9. Призначення керуючих санацією, ліквідаторів державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків, здійснюється господарським судом за участю органу, уповноваженого управляти державним майном.
 
1013. 8. У разі порушення провадження у справі про банкрутство державного підприємства або підприємства у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків, участь у зборах кредиторів та роботі комітету кредиторів можуть брати з правом дорадчого голосу представники державного органу з питань банкрутства, суб’єкта управління об’єктами державної власності.
 
   10. Припинення, продовження повноважень та відсторонення від виконання обов’язків керуючих санацією, ліквідаторів державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків, здійснюється господарським судом за наявності підстав та в порядку, встановленому цим Законом.
 
1014. 9. Призначення, припинення повноважень, продовження терміну повноважень й відсторонення від виконання повноважень розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків, здійснюється державним органом з питань банкрутства за участю суб’єктів управління об’єктами державної власності.
 
-365- Палиця І.П.
Частину 9 статті 87 викласти в такій редакції:
«9. Державний орган з питань банкрутства за участю суб’єктів управління об’єктами державної власності пропонує призначення, припинення повноважень, продовження терміну повноважень й відсторонення від виконання повноважень розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків».
 
Відхилено   11. Положення цієї статті не застосовуються до юридичних осіб – підприємств, що є об’єктами власності Автономної Республіки Крим та комунальної власності.
 
1015. 10. Розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор звітують перед відповідним суб’єктом управління об’єктами державної власності та державним органом з питань банкрутства про виконання плану санації державного підприємства та підприємства, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків.
 
      
1016. 11. Плани санації, мирові угоди та переліки ліквідаційних мас та зміни і доповнення до них у справах про банкрутство державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків, підлягають погодженню з суб’єктом управління об’єктами державної власності та державним органом з питань банкрутства. У разі відсутності такого погодження план санації та мирова угода затвердженню господарським судом не підлягають, а включене до переліку ліквідаційної маси майно банкрута реалізованим бути не може.
 
-366- Воропаєв Ю.М.
Частину дванадцяту статті 96 викласти у такій редакції:
«12. Плани санації, мирові угоди та переліки ліквідаційних мас та зміни і доповнення до них у справах про банкрутство державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків, підлягають погодженню з органом, уповноваженим управляти державним майном. У разі відсутності такого погодження план санації та мирова угода затвердженню господарським судом не підлягають, а включене до переліку ліквідаційної маси майно банкрута реалізованим бути не може.».
 
Враховано   12. Плани санації, мирові угоди та переліки ліквідаційних мас та зміни і доповнення до них у справах про банкрутство державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків, підлягають погодженню з органом, уповноваженим управляти державним майном. У разі відсутності такого погодження план санації та мирова угода затвердженню господарським судом не підлягають, а включене до переліку ліквідаційної маси майно банкрута реалізованим бути не може.
 
1017. 12. Початкова вартість майна, майнових прав державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків, визначається відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України».
 
   13. Початкова вартість майна, майнових прав державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків, визначається відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
 
1018. 13. Копії судових рішень в провадженнях у справах про банкрутство державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків або на балансі яких перебувають об’єкти державної власності, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшли до статутних капіталів цих підприємств, крім інших учасників, надсилаються державному органу з питань банкрутства та суб’єкту управління відповідним об’єктом державної власності.
 
-367- Воропаєв Ю.М.
У частині чотирнадцятій статті 96 словосполучення "державному органу з питань банкрутства та суб’єкту управління відповідним об’єктом державної власності" замінити словосполученням "органу, уповноваженому управляти державним майном».
 
Враховано   14. Копії судових рішень в провадженнях у справах про банкрутство державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків або на балансі яких перебувають об’єкти державної власності, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшли до статутних капіталів цих підприємств, крім інших учасників, надсилаються органу, уповноваженому управляти державним майном.
 
1019. Розділ VІІІ
 
-368- Воропаєв Ю.М.
В розділі VІІІ словосполучення «розпорядник майном» замінити на «розпорядник майна» у відповідних відмінках.
 
Враховано   Розділ VІІІ
 
1020. АРБІТРАЖНИЙ КЕРУЮЧИЙ (РОЗПОРЯДНИК МАЙНОМ, КЕРУЮЧИЙ САНАЦІЄЮ, ЛІКВІДАТОР)
 
   АРБІТРАЖНИЙ КЕРУЮЧИЙ (РОЗПОРЯДНИК МАЙНА, КЕРУЮЧИЙ САНАЦІЄЮ, ЛІКВІДАТОР)
 
1021. Стаття 88. Вимоги до арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора)
 
-369- Воропаєв Ю.М.
Статтю 88 вважати статтею 97
 
Враховано   Стаття 97. Вимоги до арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)
 
1022. 1. Арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути громадянин України, який має повну вищу освіту, має стаж роботи за фахом не менше трьох років або одного року на керівних посадах після отримання повної вищої освіти, пройшов навчання та стажування протягом шести місяців, в порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою та склав кваліфікаційний іспит.
 
-370- Кармазін Ю.А.
Абзац перший частини першої статті 88 викласти у наступній редакції:
«1. Арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути громадянин України, який має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями, має стаж роботи за фахом не менше трьох років або двох років на керівних посадах після отримання повної вищої освіти, пройшов стажування протягом шести місяців у арбітражного керуючого, в порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою та склав кваліфікаційний іспит.».
 
Враховано частково   1. Арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну або економічну освіту, має стаж роботи за фахом не менше трьох років або одного року на керівних посадах після отримання повної вищої освіти, пройшов навчання та стажування протягом шести місяців в порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою та склав кваліфікаційний іспит.
 
    -371- Воропаєв Ю.М.
В абзаці першому частини першої статті 97 слова «вищу освіту» замінити словами «вищу юридичну або економічну освіту»;
 
Враховано    
    -372- Рибаков І.О.
Каплієнко В.В.
Камчатний В.Г.
Частину першу статті 88 викласти у такій редакції:
«1. Арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну або економічну освіту, має стаж роботи за фахом не менше трьох років або одного року на керівних посадах після отримання повної вищої юридичної або економічної освіти, пройшов навчання та стажування протягом шести місяців, в порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою та склав кваліфікаційний іспит».
 
Враховано частково    
    -373- Мірошниченко Ю.Р.
Частину першу статті 88 викласти у такій редакції:
«Арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну або повну вищу економічну освіту, має стаж роботи за фахом не менше п’яти років або на посаді помічника арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не менше 2 років після отримання повної вищої освіти, пройшов навчання в порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства та склав кваліфікаційний іспит.
На підприємствах, що провадять діяльність, пов’язану з державною таємницею, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) повинен мати допуск до державної таємниці або, в разі його відсутності отримати такий допуск у встановленому законодавством порядку.»
 
Враховано частково    
1023. На підприємствах, що провадять діяльність, пов’язану з державною таємницею, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) повинен мати допуск до державної таємниці або, в разі його відсутності отримати такий допуск у встановленому законодавством порядку.
 
   На підприємствах, що провадять діяльність, пов’язану з державною таємницею, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) повинен мати допуск до державної таємниці або, в разі його відсутності отримати такий допуск у встановленому законодавством порядку.
 
1024. 2. Не може бути арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) особа:
 
-374- Воропаєв Ю.М.
У частині другій статті 97:
в пункті 2 після слова «судимість» доповнити словами «за вчинення корисливих злочинів»;
пункт 4 викласти у такій редакції:
«4) якій заборонено обіймати керівні посади».
 
Враховано   2. Не може бути арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) особа:
 
1025. 1) яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною;
 
-375- Кармазін Ю.А.
Частину другу статті 88 викласти у такій редакції:
«2. Не може бути арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) особа:
1) яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною, безвісно відсутньою або померлою;
2) яка має судимість;
3) щодо якої набрав законної сили обвинувальний вирок;
4) не здатна виконувати обов’язки арбітражного керуючого за станом здоров’я;
5) вчинки і поведінка якої несумісні зі статусом арбітражного керуючого;
6) на яку накладено дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого;
7) яка подала неправдиві відомості, що необхідні для отримання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора);
8) якій відмовлено у наданні допуску до державної таємниці або скасовано раніше наданий допуск за порушення законодавства в сфері охорони державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов’язків, визначених цим Законом, у випадку коли з часу такої відмови або скасування пройшло менше року.
 
Враховано частково та редакційно  1) яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною;
 
1026. 2) яка має судимість;
 
   2) яка має судимість за вчинення корисливих злочинів;
 
1027. 3) не здатна виконувати обов’язки арбітражного керуючого за станом здоров’я;
 
   3) не здатна виконувати обов’язки арбітражного керуючого за станом здоров’я;
 
1028. 4) вчинки і поведінка якої несумісні зі статусом арбітражного керуючого;
 
   4) якій заборонено обіймати керівні посади;
 
1029. 5) якій відмовлено у наданні допуску до державної таємниці або скасовано раніше наданий допуск за порушення законодавства в сфері охорони державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов’язків, визначених цим Законом, у випадку коли з часу такої відмови або скасування пройшло менше року.
 
   5) якій відмовлено у наданні допуску до державної таємниці або скасовано раніше наданий допуск за порушення законодавства в сфері охорони державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов’язків, визначених цим Законом, у випадку коли з часу такої відмови або скасування пройшло менше року.
 
1030. 3. Арбітражний керуючий (розпорядник майном, керуючий санацією, ліквідатор) має посвідчення та печатку, опис і порядок використання яких встановлює державний орган з питань банкрутства.
 
   3. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) має посвідчення та печатку, опис і порядок використання яких встановлює державний орган з питань банкрутства.
 
1031. 4. Арбітражний керуючий (розпорядник майном, керуючий санацією, ліквідатор) повинен один раз на два роки підвищувати кваліфікацію у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства.
 
   4. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) повинен один раз на два роки підвищувати кваліфікацію у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства.
 
1032. Стаття 89. Права та обов’язки арбітражного керуючого
 
-376- Воропаєв Ю.М.
Статтю 89 вважати статтею 98
Частину першу статті 98 викласти у такій редакції:
«1. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, в тому числі має право:
1) звертатися до господарського суду у випадках, передбачених цим Законом;
2) скликати збори і комітет кредиторів та брати в них участь з правом дорадчого голосу;
3) отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбаченими цим Законом;
4) залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами;
5) запитувати та отримувати документи або їхні копії від юридичних осіб, органів державної влади і органів місцевого самоврядування та від фізичних осіб – за їхньою згодою;
6) отримувати інформацію з державних реєстрів шляхом направлення офіційних запитів до держателя або адміністратора відповідного реєстру;
7) подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх повноважень;
8) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом».
 
Враховано   Стаття 98. Права та обов’язки арбітражного керуючого
 
1033. 1. Арбітражний керуючий (розпорядник майном, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, в тому числі має право:
 
   1. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, в тому числі має право:
 
1034. 1) звертатися до суду у випадках, передбачених законодавством;
 
   1) звертатися до господарського суду у випадках, передбачених цим Законом;
 
1035. 2) залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їх діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено законодавством чи угодою;
 
   2) скликати збори і комітет кредиторів та брати в них участь з правом дорадчого голосу;
3) отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбаченими цим Законом;
4) залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами;
 
1036. 3) отримувати документи, їх копії та інформацію від юридичних осіб та їх посадових осіб, а також за їх згодою від громадян;
 
   5) запитувати та отримувати документи або їхні копії від юридичних осіб, органів державної влади і органів місцевого самоврядування та від фізичних осіб – за їхньою згодою;
 
1037. 4) отримувати інформацію з державних реєстрів, шляхом безпосереднього доступу до них;
 
   6) отримувати інформацію з державних реєстрів шляхом направлення офіційних запитів до держателя або адміністратора відповідного реєстру;
 
1038. 5) отримувати винагороду за виконання повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), в розмірі та порядку визначеному цим Законом;
 
   7) подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх повноважень;
 
1039. 6) отримувати відшкодування витрат, які він поніс у зв’язку з виконанням повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), в розмірі та порядку визначеному цим Законом;
 
   8) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
 
1040. 7) скликати збори і комітет кредиторів та брати в них участь з правом дорадчого голосу;
 
      
1041. 8) виконувати інші дії відповідно до законодавства.
 
      
1042. 2. Арбітражний керуючий (розпорядник майном, керуючий санацією, ліквідатор) зобов’язаний:
 
   2. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов’язаний:
 
1043. 1) неухильно дотримуватись вимог законодавства;
 
   1) неухильно дотримуватись вимог законодавства;
 
1044. 2) належним чином здійснювати повноваження розпорядника майна, керуючого санацією та ліквідатора під час провадження у справі про банкрутство;
 
-377- Воропаєв Ю.М.
У частині другій статті 98:
пункт 2 виключити.
У зв’язку із цим пункти 3 – 8 вважати відповідно пунктами 2 – 7;
пункт 2 викласти у такій редакції:
«2) здійснювати заходи щодо захисту майна боржника»;
пункт 3 після слова «ринках» доповнити словосполученням «та надавати їх результати господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію»;
 
Враховано      
1045. 3) здійснювати заходи по відновленню платоспроможності боржника та погашенню заборгованості перед кредиторами;
 
   2) здійснювати заходи щодо захисту майна боржника;
 
1046. 4) аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках;
 
   3) аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках та надавати їх результати господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію;
 
1047. 5) подавати відомості, документи та інформацію, що стосуються діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), у порядку встановленому законодавством;
 
   4) подавати відомості, документи та інформацію, що стосуються діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), у порядку встановленому законодавством;
 
1048. 6) створювати умови для проведення перевірки додержання арбітражним керуючим (розпорядником майном, керуючим санацією, ліквідатором) вимог законодавства;
 
   5) створювати умови для проведення перевірки додержання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) вимог законодавства;
 
1049. 7) здійснювати заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці відповідно до встановлених законодавством вимог;
 
-378- Воропаєв Ю.М.
Доповнити другу частину статті 98 новими пунктами 7 і 8 такого змісту:
«7) у порядку, встановленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство;
8) надсилати органам внутрішніх справ чи органам прокуратури повідомлення про факти порушення законності, виявлені у діяльності працівників підприємств та організацій, що містять ознаки дії (бездіяльності), переслідуваної у кримінальному чи адміністративному порядку;»
.У зв’язку із цим пункт 8 вважати пунктом 9.
 
Враховано   6) здійснювати заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці відповідно до встановлених законодавством вимог;
7) у порядку, встановленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство;
8) надсилати органам внутрішніх справ чи органам прокуратури повідомлення про факти порушення законності, виявлені у діяльності працівників підприємств та організацій, що містять ознаки дії (бездіяльності), переслідуваної у кримінальному чи адміністративному порядку;
 
1050. 8) виконувати інші повноваження, передбачені законодавством про банкрутство.
 
   9) виконувати інші повноваження, передбачені законодавством про банкрутство.
 
1051. 3. При реалізації своїх прав та обов’язків арбітражний керуючий (розпорядник майном, керуючий санацією, ліквідатор) зобов’язаний діяти добросовісно, розсудливо, з використанням прав та обов’язків з метою, з якою ці права та обов’язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
 
-379- Воропаєв Ю.М.
Доповнити статтю 98 частинами четвертою і п’ятою такого змісту.
«4. Арбітражному керуючому забороняється розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв’язку з його діяльністю, і використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб.
Обов’язок збереження цієї інформації поширюється також на осіб, які перебувають з арбітражним керуючим у трудових відносинах, та інших осіб, які мають доступ до зазначеної інформації.
5. Інформацію, зазначену у частині четвертій цієї статті, арбітражний керуючий може надавати іншим особам лише у випадках і порядку, встановлених законом».
 
Враховано   3. При реалізації своїх прав та обов’язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов’язаний діяти добросовісно, розсудливо, з використанням прав та обов’язків з метою, з якою ці права та обов’язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
4. Арбітражному керуючому забороняється розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв’язку з його діяльністю, і використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб.
Обов’язок збереження цієї інформації поширюється також на осіб, які перебувають з арбітражним керуючим у трудових відносинах, та інших осіб, які мають доступ до зазначеної інформації.
5. Інформацію, зазначену у частині четвертій цієї статті, арбітражний керуючий може надавати іншим особам лише у випадках і порядку, встановлених законом
 
1052. Стаття 90. Незалежність арбітражних керуючих (розпорядників майном, керуючих санацією, ліквідаторів)
 
-380- Воропаєв Ю.М.
Статтю 90 вважати статтею 99.
 
Враховано   Стаття 99. Незалежність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)
 
1053. 1. При здійсненні своїх повноважень арбітражний керуючий (розпорядник майном, керуючий санацією, ліквідатор) є незалежним.
 
   1. При здійсненні своїх повноважень арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) є незалежним.
 
1054. 2. У разі затримання уповноваженим органом арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора) або порушення стосовно нього кримінальної справи, орган, що здійснив затримання чи порушив кримінальну справу, зобов’язаний негайно повідомити про це державний орган з питань банкрутства.
 
   2. У разі затримання уповноваженим органом арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) або порушення стосовно нього кримінальної справи, орган, що здійснив затримання чи порушив кримінальну справу, зобов’язаний негайно повідомити про це державний орган з питань банкрутства.
 
1055. 3. Вилучення документів у арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора) допускається лише за рішенням суду у порядку, передбаченому законом.
 
   3. Вилучення документів у арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) допускається лише за рішенням суду у порядку, передбаченому законом.
 
1056. Стаття 91. Помічник арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора)
 
-381- Воропаєв Ю.М.
Статтю 91 вважати статтею 100.
В частині першій після слів «трудового договору» добавити слово « (контракту)»..
Статтю 91 доповнити її частинами другою – шостою такого змісту:
«2. Помічником арбітражного керуючого може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну або економічну освіту та володіє державною мовою. Не може бути помічником особа, яка має судимість за вчинення корисливих злочинів, а також особа, визнана судом недієздатною (обмежено дієздатною).
3. Добір і прийняття на роботу помічника є виключним правом арбітражного керуючого. При цьому арбітражний керуючий зобов’язаний перевірити відповідність особи вимогам цієї статті.
Права, обов’язки, відповідальність помічника арбітражного керуючого визначаються цим Законом та трудовим договором (контрактом), укладеним між арбітражним керуючим та помічником.
4. Помічник арбітражного керуючого надає допомогу арбітражному керуючому у здійсненні ним заходів по відновленню платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, та виконує доручення арбітражного керуючого на забезпечення реалізації його повноважень.
Стаж роботи помічником арбітражного керуючого прирівнюється до строку стажування.
5. Строк стажування у арбітражного керуючого складає шість місяців. Після закінчення цього строку арбітражний керуючий, який проводив стажування, готує відгук про проходження стажування і направляє його до кваліфікаційної комісії для вирішення питання про допуск до складення кваліфікаційного іспиту.
6. Помічник арбітражного керуючого не може займатися підприємницькою (посередницькою) або адвокатською діяльністю, обіймати посади в органах державної влади або органах місцевого самоврядування чи інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, окрім викладацької, наукової та творчої діяльності».
 
Враховано   Стаття 100. Помічник арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)
 
1057. 1. Арбітражний керуючий (розпорядник майном, керуючий санацією, ліквідатор) може мати помічника (помічників) на підставі трудового договору.
 
   1. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) може мати помічника (помічників) на підставі трудового договору. (контракту).
2. Помічником арбітражного керуючого може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну або економічну освіту та володіє державною мовою. Не може бути помічником особа, яка має судимість за вчинення корисливих злочинів, а також особа, визнана судом недієздатною (обмежено дієздатною).
3. Добір і прийняття на роботу помічника є виключним правом арбітражного керуючого. При цьому арбітражний керуючий зобов’язаний перевірити відповідність особи вимогам цієї статті.
Права, обов’язки, відповідальність помічника арбітражного керуючого визначаються цим Законом та трудовим договором (контрактом), укладеним між арбітражним керуючим та помічником.
4. Помічник арбітражного керуючого надає допомогу арбітражному керуючому у здійсненні ним заходів по відновленню платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, та виконує доручення арбітражного керуючого на забезпечення реалізації його повноважень.
Стаж роботи помічником арбітражного керуючого прирівнюється до строку стажування.
5. Строк стажування у арбітражного керуючого складає шість місяців. Після закінчення цього строку арбітражний керуючий, який проводив стажування, готує відгук про проходження стажування і направляє його до кваліфікаційної комісії для вирішення питання про допуск до складення кваліфікаційного іспиту.
6. Помічник арбітражного керуючого не може займатися підприємницькою (посередницькою) або адвокатською діяльністю, обіймати посади в органах державної влади або органах місцевого самоврядування чи інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, окрім викладацької, наукової та творчої діяльності.
 
1058. Стаття 92. Кваліфікаційна комісія
 
-382- Воропаєв Ю.М.
Статтю 92 вважати статтею 101. Частину першу та другу статті 101 викласти у такій редакції:
«1. Кваліфікаційна комісія утворюється у встановленому державним органом з питань банкрутства порядку для перевірки спеціальних знань осіб, що претендують на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
2. До складу кваліфікаційної комісії входять сім осіб, три з яких призначаються наказом керівника державного органу з питань банкрутства, а чотири обираються саморегулівною організацією арбітражних керуючих».
 
Враховано   Стаття 101. Кваліфікаційна комісія
 
1059. 1. Кваліфікаційна комісія утворюється у встановленому державним органом з питань банкрутства порядку для перевірки спеціальних знань осіб, що претендують на здійснення функцій арбітражних керуючих (розпорядників майном, керуючих санацією, ліквідаторів).
 
   1. Кваліфікаційна комісія утворюється у встановленому державним органом з питань банкрутства порядку для перевірки спеціальних знань осіб, що претендують на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
 
1060. 2. Кваліфікаційна комісія складається з семи осіб, четверо з яких призначаються державним органом з питань банкрутства, а троє обираються з числа найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих (розпорядників майном, керуючих санацією, ліквідаторів).
 
-383- Кармазін Ю.А.
У статті 92 у частині другій після слова: «обираються» доповнити словами: «на з’їзді арбітражних керуючих» і далі – за текстом;
У частині п’ятій слова «двох третин» замінити на слово «п’яти».
 
Відхилено   2. До складу кваліфікаційної комісії входять сім осіб, три з яких призначаються наказом керівника державного органу з питань банкрутства, а чотири обираються саморегулівною організацією арбітражних керуючих.
 
1061. 3. Очолює Кваліфікаційну комісію керівник державного органу з питань банкрутства або визначена ним відповідальна особа вказаного органу.
 
   3. Очолює Кваліфікаційну комісію керівник державного органу з питань банкрутства або визначена ним відповідальна особа вказаного органу.
 
1062. 4. Кваліфікаційна комісія: формує графік складання кваліфікаційних іспитів; проводить кваліфікаційні іспити; затверджує результати кваліфікаційних іспитів; розглядає скарги на результати кваліфікаційних іспитів; приймає рішення про видачу свідоцтва про право на здійснення функцій арбітражного керуючого.
 
   4. Кваліфікаційна комісія: формує графік складання кваліфікаційних іспитів; проводить кваліфікаційні іспити; затверджує результати кваліфікаційних іспитів; розглядає скарги на результати кваліфікаційних іспитів; приймає рішення про видачу свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого.
 
1063. 5. Рішення Кваліфікаційної комісії приймаються на її засіданнях шляхом голосування простою більшістю голосів від числа присутніх на засіданні членів комісії. Кваліфікаційна комісія вважається повноважною у разі присутності не менше двох третин членів комісії.
 
   5. Рішення Кваліфікаційної комісії приймаються на її засіданнях шляхом голосування простою більшістю голосів від числа присутніх на засіданні членів комісії. Кваліфікаційна комісія вважається повноважною у разі присутності не менше п’яти членів комісії.
 
1064. 6. Рішення Кваліфікаційної комісії оформлюються протоколом. Протокол підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії.
 
   6. Рішення Кваліфікаційної комісії оформлюються протоколом. Протокол підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії.
 
1065. Стаття 93. Кваліфікаційний іспит
 
-384- Воропаєв Ю.М.
Статтю 93 вважати статтею 102.
 
Враховано   Стаття 102. Кваліфікаційний іспит
 
1066. 1. Особа, яка має намір отримати свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора), подає кваліфікаційній комісії, відповідну заяву з документами, що підтверджують відповідність зазначеним у цьому Законі вимогам до арбітражного керуючого.
 
   1. Особа, яка має намір отримати свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), подає кваліфікаційній комісії, відповідну заяву з документами, що підтверджують відповідність зазначеним у цьому Законі вимогам до арбітражного керуючого.
 
1067. 2. Кваліфікаційна комісія проводить перевірку достовірності документів та відомостей, що подаються особою, за результатом якої приймає рішення про допуск чи відмову у складанні кваліфікаційного іспиту.
 
   2. Кваліфікаційна комісія проводить перевірку достовірності документів та відомостей, що подаються особою, за результатом якої приймає рішення про допуск чи відмову у складанні кваліфікаційного іспиту.
 
1068. 3. Іспит проводиться шляхом автоматизованого анонімного тестування. Порядок складання кваліфікаційного іспиту та перелік питань затверджує державний орган з питань банкрутства.
 
-385- Воропаєв Ю.М.
Частину третю статті 102 викласти в такій редакції
«3. Іспит проводиться шляхом автоматизованого анонімного тестування. Порядок складання кваліфікаційного іспиту та перелік питань, які виносяться на кваліфікаційний іспит, затверджує державний орган з питань банкрутства. Рішення кваліфікаційної комісії оформлюється протоколом, який підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії.».
 
Враховано   3. Іспит проводиться шляхом автоматизованого анонімного тестування. Порядок складання кваліфікаційного іспиту та перелік питань, які виносяться на кваліфікаційний іспит, затверджує державний орган з питань банкрутства. Рішення кваліфікаційної комісії оформлюється протоколом, який підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії.
 
1069. 4. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може подати заяву про його повторне складання не раніше ніж через шість місяців.
 
   4. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може подати заяву про його повторне складання не раніше ніж через шість місяців.
 
1070. Стаття 94. Отримання права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора)
 
-386- Воропаєв Ю.М.
Статтю 94 вважати статтею 103.
 
Враховано   Стаття 103. Отримання права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)
 
1071. 1. За результатами складеного кваліфікаційного іспиту, кваліфікаційна комісія у десятиденний строк рекомендує державному органу з питань банкрутства надати особі, яка склала кваліфікаційний іспит право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора).
 
   1. За результатами складеного кваліфікаційного іспиту кваліфікаційна комісія у десятиденний строк рекомендує державному органу з питань банкрутства надати особі, яка склала кваліфікаційний іспит право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
 
1072. 2. Державний орган з питань банкрутства не пізніше ніж на десятий день з дня надходження рекомендації кваліфікаційної комісії видає свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора) та вносить запис до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.
 
   2. Державний орган з питань банкрутства не пізніше ніж на десятий день з дня надходження рекомендації кваліфікаційної комісії видає свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та вносить запис до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.
 
1073. 3. Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора) видається без обмеження строку дії.
 
   3. Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) видається без обмеження строку дії.
 
1074. Стаття 95. Єдиний реєстр арбітражних керуючих (розпорядників майном, керуючих санацією, ліквідаторів) України
 
-387- Воропаєв Ю.М.
Статтю 95 вважати статтею 104.
Доповнити статтю 104 новою частиною другою такого змісту:
«2. У Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України містяться відомості про: прізвище, ім’я та по батькові арбітражного керуючого, дату видачі та номер свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), дату та номер протоколу рішення кваліфікаційної комісії про складання іспиту, дату та номер протоколу рішення дисциплінарної комісії про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення, дату та номер рішення про припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) тощо»
У зв’язку із цим частину другу вважати частиною третьою. В частині третій після слова «керуючих» доповнити словами « (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)»,
 
Враховано   Стаття 104. Єдиний реєстр арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України
 
1075. 1. Єдиний реєстр арбітражних керуючих (розпорядників майном, керуючих санацією, ліквідаторів) України формується державним органом з питань банкрутства.
 
   1. Єдиний реєстр арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України формується державним органом з питань банкрутства.
2. У Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України містяться відомості про: прізвище, ім’я та по батькові арбітражного керуючого; дату видачі та номер свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); дату та номер протоколу рішення кваліфікаційної комісії про складання іспиту; дату та номер протоколу рішення дисциплінарної комісії про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення; дату та номер рішення про припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) тощо.
 
1076. 2. Доступ до інформації Єдиного реєстру арбітражних керуючих України здійснюється через мережу Інтернет на офіційному веб-сайті державного органу з питань банкрутства із забезпеченням можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, цілодобово, без обмежень та стягнення плати.
 
   3. Доступ до інформації Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України здійснюється через мережу Інтернет на офіційному веб-сайті державного органу з питань банкрутства із забезпеченням можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, цілодобово, без обмежень та стягнення плати.
 
1077. Стаття 96. Дисциплінарні проступки арбітражних керуючих (розпорядників майном, керуючих санацією, ліквідаторів)
 
-388- Воропаєв Ю.М.
Статтю 96 вважати статтею 105.
 
Враховано   Стаття 105. Дисциплінарні проступки арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)
 
1078. 1. Дисциплінарними проступками арбітражних керуючих (розпорядників майном, керуючих санацією, ліквідаторів) є винне невиконання або неналежне виконання обов’язків арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора).
 
   1. Дисциплінарними проступками арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) є винне невиконання або неналежне виконання обов’язків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
 
1079. Стаття 97. Контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майном, керуючих санацією, ліквідаторів)
 
-389- Воропаєв Ю.М.
Статтю 97 вважати статтею 106.
 
Враховано   Стаття 106. Контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)
 
1080. 1. Планові перевірки здійснюються за певний період, не частіше одного разу в два роки за місцезнаходженням державного органу з питань банкрутства або суб’єкта, щодо якого арбітражний керуючий (розпорядник майном, керуючий санацією, ліквідатор) здійснює свої повноваження, або у приміщенні де знаходиться контора (офіс) арбітражного керуючого, з обов’язковим повідомленням арбітражного керуючого про час та місце проведення перевірки. Арбітражний керуючий (розпорядник майном, керуючий санацією, ліквідатор) зобов’язаний надавати особам, які уповноважені проводити перевірку, відомості, документи для огляду та їх копії для залучення до матеріалів перевірки. Повторна перевірка з тих питань, які вже були предметом перевірки не допускається. Попередні періоди, які раніше перевірялися, не можуть бути предметом наступних перевірок, за винятком перевірки за зверненнями фізичної чи юридичної особи.
 
   1. Планові перевірки здійснюються за певний період, не частіше одного разу на два роки за місцезнаходженням державного органу з питань банкрутства або суб’єкта, щодо якого арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) здійснює свої повноваження, або у приміщенні, де знаходиться контора (офіс) арбітражного керуючого, з обов’язковим повідомленням арбітражного керуючого про час та місце проведення перевірки. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов’язаний надавати особам, які уповноважені проводити перевірку, відомості, документи для огляду та їх копії для залучення до матеріалів перевірки. Повторна перевірка з тих питань, які вже були предметом перевірки, не допускається. Попередні періоди, які раніше перевірялися, не можуть бути предметом наступних перевірок, за винятком перевірки за зверненнями фізичної чи юридичної особи.
 
1081. 2. Позапланові виїзні та невиїзні перевірки здійснюються за зверненнями громадян чи юридичних осіб, якщо із такого звернення вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому (розпоряднику майном, керуючому санацією, ліквідатору) письмовий запит в межах предмету звернення. У зазначений в запиті строк арбітражний керуючий (розпорядник майном, керуючий санацією, ліквідатор) надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.
 
   2. Позапланові виїзні та невиїзні перевірки здійснюються за зверненнями громадян чи юридичних осіб, якщо із такого звернення вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) письмовий запит в межах предмету звернення. У зазначений в запиті строк арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.
 
1082. 3. У перевірках беруть участь представники державного органу з питань банкрутства та його територіальних органів із можливістю залучення найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих (розпорядників майном, керуючих санацією, ліквідаторів) у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства.
 
-390- Воропаєв Ю.М.
Доповнити статтю 106 частиною четвертою такого змісту:
«4. У разі виявлення під час перевірки порушень норм законодавства в роботі арбітражного керуючого, державний орган з питань банкрутства може зупинити діяльність арбітражного керуючого та передати матеріали на розгляд дисциплінарної комісії для накладення на порушника дисциплінарних стягнень».
 
Враховано   3. У перевірках беруть участь представники державного органу з питань банкрутства та його територіальних органів із можливістю залучення найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства.
4. У разі виявлення під час перевірки порушень норм законодавства в роботі арбітражного керуючого, державний орган з питань банкрутства може зупинити діяльність арбітражного керуючого та передати матеріали на розгляд дисциплінарної комісії для накладення на порушника дисциплінарних стягнень.
 
1083. Стаття 98. Відповідальність арбітражних керуючих (розпорядників майном, керуючих санацією, ліквідаторів)
 
-391- Воропаєв Ю.М.
Статтю 98 вважати статтею 107.
 
Враховано   Стаття 107. Відповідальність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)
 
1084. 1. Арбітражні керуючі (розпорядники майном, керуючі санацією, ліквідатори) несуть за свої дії та завдану третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну чи кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом.
 
   1. Арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть за свої дії та завдану третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом.
 
1085. 2. Арбітражні керуючі (розпорядники майном, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.
 
   2. Арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.
 
1086. 3. Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майном, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення.
 
   3. Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення.
 
1087. 4. Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з моменту виявлення проступку, але не пізніше одного року з моменту його вчинення.
 
-392- Воропаєв Ю.М.
Доповнити статтю 107 частиною п’ятою такого змісту:
«5. Про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.»
 
Враховано   4. Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з моменту виявлення проступку, але не пізніше одного року з моменту його вчинення.
5. Про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
 
1088. Стаття 99. Дисциплінарна комісія
 
-393- Воропаєв Ю.М.
Статтю 99 вважати статтею 108.
 
Враховано   Стаття 108. Дисциплінарна комісія
 
1089. 1. Дисциплінарна комісія утворюється у встановленому державним органом з питань банкрутства порядку для здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майном, керуючих санацією, ліквідаторів), перевірки організації їх роботи, дотримання ними вимог законодавства з питань банкрутства та правил професійної етики.
 
   1. Дисциплінарна комісія утворюється у встановленому державним органом з питань банкрутства порядку для здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), перевірки організації їх роботи, дотримання ними вимог законодавства з питань банкрутства та правил професійної етики.
 
1090. 2. Дисциплінарна комісія складається з семи осіб, четверо з яких обираються з числа найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих (розпорядників майном, керуючих санацією, ліквідаторів), а троє призначаються державним органом з питань банкрутства.
 
-394- Воропаєв Ю.М.
Другу частину статті 108 викласти у такій редакції:
«2. Дисциплінарна комісія складається з семи осіб, три з яких призначаються наказом керівника державного органу з питань банкрутства, а чотири обираються саморегулівними організаціями арбітражних керуючих». В частині четвертій статті 108 слово «ганьблять» замінити на слово «принижують» В частині п’ятій статті 108 слова «двох третин» замінити на слово «п’яти»
 
Враховано   2. Дисциплінарна комісія складається з семи осіб, три з яких призначаються наказом керівника державного органу з питань банкрутства, а чотири обираються саморегулівними організаціями арбітражних керуючих.
 
1091. 3. Очолює Дисциплінарну комісію керівник державного органу з питань банкрутства або визначена ним відповідальна особа вказаного органу.
 
   3. Очолює Дисциплінарну комісію керівник державного органу з питань банкрутства або визначена ним відповідальна особа вказаного органу.
 
1092. 4. Дисциплінарна комісія: розглядає заяви, скарги та подання на арбітражних керуючих; організовує перевірку оприлюднених фактів, що ганьблять честь і гідність арбітражних керуючих (розпорядників майном, керуючих санацією, ліквідаторів); дає консультації і рекомендації, а також готує методичні розробки з питань професійної етики арбітражних керуючих (розпорядників майном, керуючих санацією, ліквідаторів) та застосування прогресивних практик; приймає рішення про застосування до арбітражних керуючих (розпорядників майном, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарних стягнень.
 
   4. Дисциплінарна комісія: розглядає заяви, скарги та подання на арбітражних керуючих; організовує перевірку оприлюднених фактів, що принижують честь і гідність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів); дає консультації і рекомендації, а також готує методичні розробки з питань професійної етики арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та застосування прогресивних практик; приймає рішення про застосування до арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарних стягнень.
 
1093. 5. Рішення Дисциплінарної комісії приймаються на її засіданнях шляхом голосування простою більшістю голосів від числа присутніх на засіданні членів комісії. Дисциплінарна комісія вважається повноважною у разі присутності не менше двох третин членів комісії.
 
   5. Рішення Дисциплінарної комісії приймаються на її засіданнях шляхом голосування простою більшістю голосів від числа присутніх на засіданні членів комісії. Дисциплінарна комісія вважається повноважною у разі присутності не менше п’яти членів комісії.
 
1094. 6. Рішення дисциплінарної комісії оформлюються протоколом. Протокол підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії.
 
   6. Рішення дисциплінарної комісії оформлюються протоколом. Протокол підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії.
 
1095. Стаття 100. Дисциплінарні стягнення
 
-395- Воропаєв Ю.М.
Статтю 100 вважати статтею 109.
 
Враховано   Стаття 109. Дисциплінарні стягнення
 
1096. 1. Дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражних керуючих (розпорядників майном, керуючих санацією, ліквідаторів), є:
 
   1. Дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), є:
 
1097. 1) попередження;
 
   1) попередження;
 
1098. 2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора).
 
   2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
 
1099. 2. При визначенні виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувались до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення раніше.
 
-396- Воропаєв Ю.М.
Доповнити статтю 109 новими частини такого змісту:
«3. Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з моменту виявлення проступку, але не пізніше одного року з моменту його вчинення.
4. Про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України».
 
Враховано   2. При визначенні виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувались раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.
3. Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з моменту виявлення проступку, але не пізніше одного року з моменту його вчинення.
4. Про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
 
1100. Стаття 101. Страхування відповідальності арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора)
 
-397- Воропаєв Ю.М.
Статтю 101 вважати статтею 110.
 
Враховано   Стаття 110. Страхування відповідальності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)
 
1101. 1. Арбітражний керуючий (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора) укладає із страховиком договір страхування професійних ризиків арбітражних керуючих (розпорядників майном, керуючих санацією, ліквідаторів) за шкоду, завдану внаслідок неумисних дій або помилки при здійсненні повноважень арбітражного керуючого.
 
   1. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) укладає із страховиком договір страхування професійних ризиків арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) за шкоду, завдану внаслідок неумисних дій або помилки при здійсненні повноважень арбітражного керуючого.
 
1102. 2. Страхування професійних ризиків арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора) здійснюється арбітражним керуючим (розпорядником майном, керуючим санацією, ліквідатором) протягом трьох робочих днів з дня внесення до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майном, керуючих санацією, ліквідаторів) України запису про надання йому права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора). Здійснення діяльності арбітражного керуючого без договору страхування ризиків його діяльності забороняється.
 
   2. Страхування професійних ризиків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) здійснюється арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) протягом трьох робочих днів з дня внесення до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запису про надання йому права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Здійснення діяльності арбітражного керуючого без договору страхування ризиків його діяльності забороняється.
 
1103. 4. Мінімальний розмір щорічної страхової суми становить триста мінімальних розмірів заробітної плати, встановленої на початок року.
 
   4. Мінімальний розмір щорічної страхової суми становить триста мінімальних розмірів заробітної плати, встановленої на початок року.
 
1104. 5. Порядок і умови страхування професійних ризиків арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора) встановлюються законом.
 
   5. Порядок і умови страхування професійних ризиків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) встановлюються законом.
 
1105. Стаття 102. Відшкодування шкоди, заподіяної з вини арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора)
 
-398- Воропаєв Ю.М.
Статтю 102 вважати статтею 111.
 
Враховано   Стаття 111. Відшкодування шкоди, заподіяної з вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)
 
1106. 1. Шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора), відшкодовується відповідно до закону.
 
   1. Шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), відшкодовується відповідно до закону.
 
1107. 2. Шкода, заподіяна особі внаслідок неумисних дій або помилки арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора), відшкодовується за рахунок страхової виплати.
 
   2. Шкода, заподіяна особі внаслідок неумисних дій або помилки арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), відшкодовується за рахунок страхової виплати.
 
1108. 3. Шкода, заподіяна особі внаслідок умисних дій чи бездіяльності арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора), відшкодовується арбітражним керуючим (розпорядником майном, керуючим санацією, ліквідатором).
 
   3. Шкода, заподіяна особі внаслідок умисних дій чи бездіяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), відшкодовується арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором).
 
1109. Стаття 103. Зупинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора)
 
-399- Воропаєв Ю.М.
Статтю 103 законопроекту виключити
 
Враховано      
1110. 1. Арбітражний керуючий (розпорядник майном, керуючий санацією, ліквідатор) вправі зупинити свою діяльність за власним бажанням на строк, що не перевищує двох місяців протягом календарного року, або на більший строк за наявності поважних причин (вагітність, пологи, догляд за дитиною, хвороба тощо).
 
      
1111. 2. Про зупинення діяльності на строк більше двох тижнів арбітражний керуючий (розпорядник майном, керуючий санацією, ліквідатор) зобов’язаний повідомити відповідний територіальний орган державного органу з питань банкрутства із зазначенням причин та строку відсутності.
 
-400- Кармазін Ю.А.
Після частини другої доповнити новою частиною третьою наступного змісту:
«3. У разі невиконання арбітражним керуючим вимог частини четвертої статті 88 цього Закону, державний орган з питані банкрутства зупиняє його діяльність до моменту виконання ним цього обовязку.»;
У зв’язку з цим частину третю вважати частиною четвертою.
 
Відхилено      
1112. 3. Інформація про зупинення діяльності арбітражного керуючого на строк більше двох місяців поспіль вноситься до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.
 
      
1113. Стаття 104. Припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора)
 
-401- Воропаєв Ю.М.
Статтю 104 вважати статтею 112.
У зв’язку з виключенням пункту 6 пункти 7-9 вважати 6-8 відповвідно.
 
Враховано   Стаття 112. Припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)
 
1114. 1. Підставами для припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора) є:
 
   1. Підставами для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є:
 
1115. 1) його письмова заява;
 
   1) його письмова заява;
 
1116. 2) неможливість виконувати свої повноваження за станом здоров’я;
 
   2) неможливість виконувати свої повноваження за станом здоров’я;
 
1117. 3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
 
   3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
 
1118. 4) визнання його недієздатним чи обмежено дієздатним, безвісно відсутнім або померлим;
 
   4) визнання його недієздатним чи обмежено дієздатним, безвісно відсутнім або померлим;
 
1119. 5) накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого;
 
   5) накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого;
 
1120. 6) недотримання вимог щодо несумісності з іншими видами діяльності;
 
-402- Кармазін Ю.А.
У статті 104 у частині першій виключити пункт 6, а саме:
«6) недотримання вимог щодо несумісності з іншими видами діяльності;».
 
Враховано      
1121. 7) подання неправдивих відомостей, необхідних для отримання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора);
 
   6) подання неправдивих відомостей, необхідних для отримання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);
 
1122. 8) скасування допуску до державної таємниці за порушення арбітражним керуючим (розпорядником майном, керуючим санацією, ліквідатором) законодавства у сфері охорони державної таємниці;
 
   7) скасування допуску до державної таємниці за порушення арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) законодавства у сфері охорони державної таємниці;
 
1123. 9) його смерть.
 
-403- Ляпіна К.М.
В частині першій слово «повноважень» замінити словом «діяльності»
Частину першу доповнити новим пунктом такого змісту:
«невиконання обов‘язку щодо підвищення кваліфікації»
 
Враховано частково   8) його смерть.
2. У випадку припинення діяльності арбітражного керуючого він виключається з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, а його свідоцтво анулюється.
 
    -404- Воропаєв Ю.М.
Доповнити статтю 112 частиною другою такого змісту:
«2. У випадку припинення діяльності арбітражного керуючого він виключається з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, а його свідоцтво анулюється.»
 
Враховано    
1124. Стаття 105. Порядок припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора)
 
-405- Воропаєв Ю.М.
Статтю 105 вважати статтею 113.
 
Враховано   Стаття 113. Порядок припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)
 
1125. 1. У разі наявності підстав для позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора) Дисциплінарна комісія вносить державному органу з питань банкрутства відповідне подання.
 
   1. У разі наявності підстав для позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) Дисциплінарна комісія вносить державному органу з питань банкрутства відповідне подання.
 
1126. 2. Державний орган з питань банкрутства приймає рішення про позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора) та вносить до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майном, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора).
 
   2. Державний орган з питань банкрутства приймає рішення про позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та вносить до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
 
1127. 3. Державний орган з питань банкрутства зобов’язаний не пізніше ніж на третій день повідомити арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора) про припинення його повноважень.
 
   3. Державний орган з питань банкрутства зобов’язаний не пізніше ніж на третій день повідомити арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) про припинення його повноважень.
 
1128. 4. Арбітражний керуючий (розпорядник майном, керуючий санацією, ліквідатор) зобов’язаний припинити діяльність з моменту внесення до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майном, керуючих санацією, ліквідаторів) України запису про припинення його повноважень.
 
   4. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов’язаний припинити діяльність з моменту внесення до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запису про припинення його повноважень.
 
1129. 5. Рішення державного органу з питань банкрутства про позбавлення арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора) права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора) може бути оскаржено арбітражним керуючим до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дію.
 
   5. Рішення державного органу з питань банкрутства про позбавлення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) може бути оскаржено арбітражним керуючим до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дію.
 
1130. 6. Порядок та умови передачі і знищення особистої печатки арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора) встановлюються і забезпечуються спеціально уповноваженим органом з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності
 
   6. Порядок та умови передачі і знищення особистої печатки арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) встановлюються і забезпечуються спеціально уповноваженим органом з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності.
 
1131. Стаття 106. Призначення та усунення арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора) у справі про банкрутство
 
-406- Воропаєв Ю.М.
Статтю 106 вважати статтею 114.
 
Враховано   Стаття 114. Призначення та усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справі про банкрутство
 
1132. 1. Суд призначає та усуває арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справі про банкрутство із числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора) України.
 
-407- Воропаєв Ю.М.
Першу частину статті 114 викласти в такій редакції:
«1. Кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно з застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, які внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення розпорядника майна господарським судом в справах про банкрутство затверджується Пленумом Вищого господарського суду України за погодженням з державним органом з питань банкрутства.
При прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство суд в ухвалі зобов’язує визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого надати заяву на участь у даній справі.
Якщо від арбітражного керуючого, визначеного автоматизованою системою, не надійшла заява про згоду стати розпорядником майна у цій справі, то розпорядника майна призначає суд без застосування автоматизованої системи з числа осіб, які внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого санацією або ліквідатора визначається судом за клопотанням комітету кредиторів, а у разі відсутності такого клопотання - за ініціативою суду, крім випадків, передбачених цим Законом.
Під час призначення арбітражного керуючого – керуючого санацією, ліквідатора господарський суд не пов’язаний з кандидатурами арбітражних керуючих, запропонованими комітетом кредиторів та, має право призначити арбітражного керуючого самостійно.
До арбітражних керуючих, які призначаються на державні підприємства та підприємства, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків, Кабінетом Міністрів України можуть встановлюватися додаткові вимоги.
Відхилення господарським судом запропонованих кандидатур арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) та призначення іншого арбітражного керуючого має бути вмотивованим.
Частини другу і третю статті 114 виключити.
У зв’язку із цим частини четверту – дев’яту вважати відповідно частинами другою – шостою;
 
Враховано   1. Кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно з застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, які внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення розпорядника майна господарським судом в справах про банкрутство затверджується Пленумом Вищого господарського суду України за погодженням з державним органом з питань банкрутства.
 
1133. 2. Кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна в конкретній справі визначається судом за допомоги автоматизованої системи за принципом вірогідності розподілу справ.
 
   При прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство суд в ухвалі зобов’язує визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого надати заяву на участь у даній справі.
Якщо від арбітражного керуючого, визначеного автоматизованою системою, не надійшла заява про згоду стати розпорядником майна у цій справі, то розпорядника майна призначає суд без застосування автоматизованої системи з числа осіб, які внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого санацією або ліквідатора визначається судом за клопотанням комітету кредиторів, а у разі відсутності такого клопотання - за ініціативою суду, крім випадків, передбачених цим Законом.
 
1134. Кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого санацією в конкретній справі визначається судом за спільним клопотанням боржника та комітету кредиторів, а за відсутності такого клопотання за допомоги автоматизованої системи за принципом вірогідності розподілу справ.
 
   Під час призначення арбітражного керуючого – керуючого санацією, ліквідатора господарський суд не пов’язаний з кандидатурами арбітражних керуючих, запропонованими комітетом кредиторів та, має право призначити арбітражного керуючого самостійно.
 
1135. Кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень ліквідатора в конкретній справі визначається судом за спільним клопотанням боржника та комітету кредиторів, а за відсутності такого клопотання за допомоги автоматизованої системи за принципом вірогідності розподілу справ.
 
   До арбітражних керуючих, які призначаються на державні підприємства та підприємства, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків, Кабінетом Міністрів України можуть встановлюватися додаткові вимоги.
Відхилення господарським судом запропонованих кандидатур арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) та призначення іншого арбітражного керуючого має бути вмотивованим.
 
1136. 3. При визначені кандидатури арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора) за допомогою автоматизованої системи забезпечується врахування ступеня завантаженості кожного арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора) та його приналежність до одного чи кількох територіальних органів державного органу з питань банкрутства.
 
      
1137. Арбітражний керуючий, який здійснює на підприємстві повноваження керуючого санацією, може одночасно виконувати повноваження розпорядника майна, керуючого санацією або ліквідатора не більш ніж на п’яти підприємствах-боржниках.
 
      
1138. 4.Розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором не можуть бути призначені арбітражні керуючі:
 
   2. Розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором не можуть бути призначені арбітражні керуючі:
 
1139. 1) які є заінтересованими у цій справі;
 
   1) які є заінтересованими у цій справі;
 
1140. 2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років;
 
   2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років;
 
1141. 3) щодо яких провадиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи.
 
-408- Воропаєв Ю.М.
У частині другій статті 114 пункт 3 викласти у такій редакції:
«3) яким відмовлено у допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов’язків покладених цим Законом»;
Перший абзац частини третій статті 114 викласти у такій редакції:
«Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) може бути звільнений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора за його заявою.
Усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов’язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків) або за власною ініціативою у таких випадках:»
 
Враховано   3) яким відмовлено у допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов’язків покладених цим Законом.
 
1142. До призначення арбітражним керуючим (розпорядником майном, керуючим санацією, ліквідатором) особа має подати суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.
 
   До призначення арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) особа має подати суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.
 
1143. 5. Підстави усунення арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора під час провадження у справі про банкрутство:
 
   3. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) може бути звільнений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора за його заявою.
Усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов’язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків) або за власною ініціативою у таких випадках:
 
1144. 1) невиконання або неналежне виконання обов’язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора);
 
   1) невиконання або неналежне виконання обов’язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);
 
1145. 2) зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора);
 
   2) зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);
 
1146. 3) подання суду неправдивих відомостей;
 
   3) подання суду неправдивих відомостей;
 
1147. 4) припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора).
 
-409- Воропаєв Ю.М.
Доповнити абзац перший частини п’ятої статті 114 новим пунктом 4 такого змісту:
«4) відмова у наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску».
У зв’язку із цим пункт 4 вважати пунктом 5;
В абзаці третьому слова «не пізніше трьох днів» замінити словами «протягом п’яти днів».
 
Враховано   4) відмова у наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску;
5) припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
 
1148. Суд не пізніше трьох днів від дня, коли йому стало відомо про наявність підстав для усунення арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора), виносить ухвалу про його відсторонення від виконання відповідних повноважень під час провадження у справі про банкрутство.
 
   Суд протягом п’яти днів від дня, коли йому стало відомо про наявність підстав для усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виносить ухвалу про його відсторонення від виконання відповідних повноважень під час провадження у справі про банкрутство.
 
1149. 6. Призначення, припинення повноважень, продовження строку повноважень й відсторонення від виконання повноважень розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків, здійснюється державним органом з питань банкрутства.
 
-410- Воропаєв Ю.М.
Ляпіна К.М.
Частину шосту статті 106 виключити.
 
Враховано      
    -411- Палиця І.П.
У частині 6 статті 106 слова «державним органом з питань банкрутства» замінити словами «господарським судом».
 
Враховано редакційно    
1150. 7. За клопотанням учасників провадження у справі про банкрутство державного підприємства або підприємства, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків, виконання обов’язків керівника боржника може тимчасово покладатись державним органом з питань банкрутства на розпорядника майна до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника.
 
-412- Палиця І.П.
У частині 7 статті 106 слова «державним органом з питань банкрутства» замінити словами «господарським судом».
 
Враховано   4. За клопотанням учасників провадження у справі про банкрутство державного підприємства або підприємства, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків, виконання обов’язків керівника боржника може тимчасово покладатись господарським судом на розпорядника майна до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника.
 
    -413- Ляпіна К.М.
Частину сьому статті 106 виключити.
 
Відхилено    
1151. 8. Арбітражний керуючий (розпорядник майном, керуючий санацією, ліквідатор) зобов’язаний завчасно повідомляти суб’єкта управління об’єктами державної власності та державний орган з питань банкрутства про час, місце і порядок денний зборів кредиторів та засідань комітету кредиторів державного підприємства або підприємства, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків.
 
-414- Воропаєв Ю.М.
У частині 5 статті 106 словосполучення «суб’єкта управління об’єктами державної власності та державний орган з питань банкрутства» замінити на «орган, уповноважений управляти державним майном».
 
Враховано   5. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов’язаний завчасно повідомляти орган, уповноважений управляти державним майном, про час, місце і порядок денний зборів кредиторів та засідань комітету кредиторів державного підприємства або підприємства, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків.
 
    -415- Ляпіна К.М.
В частині восьмій слова «двадцять п’ять» замінити словом «п’ятдесят»
 
Враховано    
1152. 9. Керуючий санацією щоквартально звітує перед суб’єктом управління об’єктами державної власності та державним органом з питань банкрутства про виконання плану санації державного підприємства або підприємства, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків.
 
-416- Воропаєв Ю.М.
У абзаці першому частини 6 статті 106 словосполучення «суб’єктом управління об’єктами державної власності та державним органом з питань банкрутства» замінити на «органом, уповноваженим управляти державним майном»
 
Враховано   6. Керуючий санацією щоквартально звітує перед органом, уповноваженим управляти державним майном, про виконання плану санації державного підприємства або підприємства, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків.
 
    -417- Ляпіна К.М.
В частині дев’ятій слова «двадцять п’ять» замінити словом «п’ятдесят»
 
Враховано    
1153. Звіт керуючого санацією державного підприємства або підприємства, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків, розглянутий комітетом кредиторів та протокол засідання комітету кредиторів не пізніше п’яти днів після дати проведення засідання комітету кредиторів арбітражний керуючий надсилає суб’єкту управління об’єктами державної власності та державному органу з питань банкрутства.
 
-418- Воропаєв Ю.М.
У абзаці другому частини 6 статті 106 словосполучення «суб’єкту управління об’єктами державної власності та державному органу з питань банкрутства» замінити на «органу, уповноваженому управляти державним майном»
 
Враховано   Звіт керуючого санацією державного підприємства або підприємства, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків, розглянутий комітетом кредиторів та протокол засідання комітету кредиторів не пізніше п’яти днів після дати проведення засідання комітету кредиторів арбітражний керуючий надсилає органу, уповноваженому управляти державним майном.
 
1154. Стаття 107. Винагорода та відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора)
 
-419- Воропаєв Ю.М.
Статтю 107 вважати статтею 115.
 
Враховано   Стаття 115. Винагорода та відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)
 
1155. 1. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.
 
   1. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.
 
1156. 2. Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або у розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна не може перевищувати п’яти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.
 
   2. Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або у розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна не може перевищувати п’яти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.
 
1157. Право вимоги грошової винагороди виникає у арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника.
 
   Право вимоги грошової винагороди виникає у арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника.
 
1158. Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання ним повноважень розпорядника майна здійснюється шляхом авансування ініціюючим кредитором або боржником, який звернувся до суду із заявою про порушення справи про банкрутство у розмірі, зазначеному у частині п’ятій цієї статті. Сума авансового платежу вноситься на рахунок господарського суду та виплачується арбітражному керуючому за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.
 
-420- Воропаєв Ю.М.
Абзац третій частини другої викласти у такій редакції:
«Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна»;
 
Враховано   Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.
 
1159. 3. Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород.
 
   3. Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород.
 
1160. Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається у розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.
 
   Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається у розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.
 
1161. Додаткова грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією визначається у розмірі десяти відсотків від обсягу стягнутих на користь боржника активів (повернення грошових коштів майна, майнових прав), які на дату порушення провадження у справі про банкрутство перебували у третіх осіб, а також трьох відсотків від обсягу погашених вимог конкурсних кредиторів.
 
-421- Воропаєв Ю.М.
В абзаці третьому частини третьої слова «десяти відсотків» замінити словами «п’яти відсотків»;
 
Враховано   Додаткова грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією визначається у розмірі п’яти відсотків від обсягу стягнутих на користь боржника активів (повернення грошових коштів майна, майнових прав), які на дату порушення провадження у справі про банкрутство перебували у третіх осіб, а також трьох відсотків від обсягу погашених вимог конкурсних кредиторів.
 
1162. Право вимоги основної грошової винагороди виникає у арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень керуючого санацією, ліквідатора.
 
   Право вимоги основної грошової винагороди виникає у арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень керуючого санацією, ліквідатора.
 
1163. Право вимоги арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) на додаткову грошову винагороду виникає з моменту фактичного надходження до боржника стягнутих на його користь активів, які на дату порушення провадження у справі про банкрутство перебували у третіх осіб, чи їх частини або з моменту фактичного повного або часткового погашення вимог конкурсних кредиторів пропорційно до їх обсягу.
 
-422- Воропаєв Ю.М.
В абзаці п’ятому після слова «активів» доповнити словами «чи їх частини»;
 
Враховано   Право вимоги арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) на додаткову грошову винагороду виникає з моменту фактичного надходження до боржника стягнутих на його користь активів чи їх частини, які на дату порушення провадження у справі про банкрутство перебували у третіх осіб, чи їх частини або з моменту фактичного повного або часткового погашення вимог конкурсних кредиторів пропорційно до їх обсягу.
 
1164. 4. Витрати арбітражного керуючого, пов’язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються у порядку, передбаченому цим Законом, за виключенням витрат на страхування його відповідальності за завдання шкоди внаслідок неумисних дій або помилки при виконанні повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, а також витрат, здійснення яких безпосередньо не пов’язане з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство і витрат пов’язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на час здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.
 
   4. Витрати арбітражного керуючого, пов’язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються у порядку, передбаченому цим Законом, за виключенням витрат на страхування його відповідальності за завдання шкоди внаслідок неумисних дій або помилки при виконанні повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, а також витрат, здійснення яких безпосередньо не пов’язане з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, і витрат, пов’язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати, що перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на час здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.
 
1165. 5. Сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв’язку з виконанням ним повноважень в провадженні у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.
 
   5. Сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв’язку з виконанням ним повноважень в провадженні у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.
 
1166. 6.
 
-423- Воропаєв Ю.М.
Доповнити частину шосту другим абзацом такого змісту:
«Господарський суд має право зменшити розмір оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), у разі якщо середньомісячна заробітна плата керівника боржника є надмірно високою, порівняно з мінімальним розміром заробітної плати»;
 
Враховано   6.
Господарський суд має право зменшити розмір оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), у разі якщо середньомісячна заробітна плата керівника боржника є надмірно високою, порівняно з мінімальним розміром заробітної плати.
 
1167. 7. Розпорядник майна звітує про нарахування й виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення й відшкодування його витрат у першому засіданні комітету кредиторів, а також за результатами процедури розпорядження майном боржника. Керуючий санацією не рідше одного разу на три місяці, а ліквідатор – щомісяця звітує перед комітетом кредиторів про нарахування й виплату основної та додаткової грошових винагород арбітражного керуючого, здійснення й відшкодування витрат.
 
   7. Розпорядник майна звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат у першому засіданні комітету кредиторів, а також за результатами процедури розпорядження майном боржника. Керуючий санацією не рідше одного разу на три місяці, а ліквідатор – щомісяця звітує перед комітетом кредиторів про нарахування та виплату основної та додаткової грошових винагород арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат.
 
1168. Звіт арбітражного керуючого про нарахування й виплату грошової винагороди, здійснення й відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома. Звіт арбітражного керуючого схвалення, погодження або затвердження комітетом кредиторів не потребує.
 
-424- Воропаєв Ю.М.
Абзац другий частини сьомої викласти у такій редакції:
«Звіт арбітражного керуючого про нарахування й виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів».
 
Враховано   Звіт арбітражного керуючого про нарахування й виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів
 
1169. Звіт про нарахування й виплату грошової винагороди, здійснення й відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п’ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.
 
   Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п’ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.
 
1170. Стаття 108. Правила ведення діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора)
 
-425- Воропаєв Ю.М.
Статтю 108 вважати статтею 116.
 
Враховано   Стаття 116. Правила ведення діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)
 
1171. 1. Правила ведення діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора) затверджує державний орган з питань банкрутства за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань архівів.
 
   1. Правила ведення діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) затверджує державний орган з питань банкрутства за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань архівів.
 
1172. 2. Арбітражні керуючі (розпорядники майном, керуючі санацією, ліквідатори) ведуть і подають статистичну звітність, оперативну звітність та інформацію в порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства.
 
   2. Арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) ведуть і подають статистичну звітність, оперативну звітність та інформацію в порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства.
 
1173. 3. У разі припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора), архів арбітражного керуючого передається до відповідного державного архіву, у встановленому законодавством порядку.
 
-426- Воропаєв Ю.М.
Доповнити законопроект новою статтею такого змісту:
«Стаття 117. Саморегулівна організація арбітражних керуючих
1. Саморегулівною організацією арбітражних керуючих є всеукраїнська громадська організація, що об’єднує арбітражних керуючих, які отримали свій статус відповідно до вимог цього Закону та здійснює повноваження з громадського регулювання діяльності арбітражних керуючих.
2. Утворення та порядок діяльності саморегулівної організації арбітражних керуючих регулюється законодавством про об’єднання громадян з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
3. Саморегулівна організація арбітражних керуючих є юридичною особою, яка діє на засадах самоврядування і діяльність якої не має на меті отримання прибутку.
4. Всеукраїнська саморегулівна організація арбітражних керуючих повинна відповідати таким критеріям:
кількісний склад повинен налічувати не менше ста арбітражних керуючих;
участь її членів не менше ніж в ста (в сукупності) процедурах, що застосовуються в справах про банкрутство;
наявність розроблених відповідно до вимог цього Закону і таких, що є обов’язковими для виконання членами саморегулівної організації арбітражних керуючих правил професійної діяльності арбітражних керуючих;
створення органів управління і спеціалізованих органів саморегулівної організації арбітражних керуючих, функції і компетенція яких відповідають вимогам цього Закону.
5. Порядок визнання статусу Всеукраїнської саморегулівної організації арбітражних керуючих державним органом з питань банкрутства встановлюється Кабінетом Міністрів України.»
 
Враховано   3. У разі припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), архів арбітражного керуючого передається до відповідного державного архіву у встановленому законодавством порядку.
Стаття 117. Саморегулівна організація арбітражних керуючих
1. Саморегулівною організацією арбітражних керуючих є всеукраїнська громадська організація, що об’єднує арбітражних керуючих, які отримали свій статус відповідно до вимог цього Закону та здійснює повноваження з громадського регулювання діяльності арбітражних керуючих.
2. Утворення та порядок діяльності саморегулівної організації арбітражних керуючих регулюється законодавством про об’єднання громадян з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
3. Саморегулівна організація арбітражних керуючих є юридичною особою, яка діє на засадах самоврядування і діяльність якої не має на меті отримання прибутку.
4. Всеукраїнська саморегулівна організація арбітражних керуючих повинна відповідати таким критеріям:
кількісний склад повинен налічувати не менше ста арбітражних керуючих;
участь її членів не менше ніж в ста (в сукупності) процедурах, що застосовуються в справах про банкрутство;
наявність розроблених відповідно до вимог цього Закону і таких, що є обов’язковими для виконання членами саморегулівної організації арбітражних керуючих правил професійної діяльності арбітражних керуючих;
створення органів управління і спеціалізованих органів саморегулівної організації арбітражних керуючих, функції і компетенція яких відповідають вимогам цього Закону.
5. Порядок визнання статусу Всеукраїнської саморегулівної організації арбітражних керуючих державним органом з питань банкрутства встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 118. Функції та повноваження
саморегулівної організації арбітражних керуючих
1. Саморегулівна організація арбітражних керуючих здійснює такі функції та повноваження з громадського регулювання діяльності арбітражних керуючих:
1) контроль за виконанням положень цього Закону та інших нормативно-правових актів у діяльності арбітражних керуючих – її членів;
2) участь у розробленні нормативно-правових актів та заходах з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом;
3) участь у професійній підготовці арбітражних керуючих та підвищенні їхнього професійного рівня;
4) участь у складі кваліфікаційної та дисциплінарної комісій;
5) захист інтересів членів саморегулівної організації арбітражних керуючих в органах державної влади та органах місцевого самоврядування;
6) інформування суспільства про практику та проблемні питання у процедурах відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом;
7) інші повноваження, передбачені законом.
2. Контроль (нагляд) за діяльністю саморегулівної організації арбітражних керуючих здійснює державний орган з питань банкрутства.
3. Предметом контролю (нагляду) державного органу з питань банкрутства є дотримання саморегулівною організацією арбітражних керуючих вимог цього Закону, інших нормативних правових актів України.
 
    -427- Воропаєв Ю.М.
Доповнити законопроект новою статтею такого змісту:
«Стаття 118. Функції та повноваження саморегулівної організації арбітражних керуючих
1. Саморегулівна організація арбітражних керуючих здійснює такі функції та повноваження з громадського регулювання діяльності арбітражних керуючих:
1) контроль за виконанням положень цього Закону та інших нормативно-правових актів у діяльності арбітражних керуючих – її членів;
2) участь у розробленні нормативно-правових актів та заходах з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом;
3) участь у професійній підготовці арбітражних керуючих та підвищенні їхнього професійного рівня;
4) участь у складі кваліфікаційної та дисциплінарної комісій;
5) захист інтересів членів саморегулівної організації арбітражних керуючих в органах державної влади та органах місцевого самоврядування;
6) інформування суспільства про практику та проблемні питання у процедурах відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом;
7) інші повноваження, передбачені законом.
2. Контроль (нагляд) за діяльністю саморегулівної організації арбітражних керуючих здійснює державний орган з питань банкрутства.
3. Предметом контролю (нагляду) державного органу з питань банкрутства є дотримання саморегулівною організацією арбітражних керуючих вимог цього Закону, інших нормативних правових актів України».
 
Враховано    
1174. РОЗДІЛ ІХ
 
   РОЗДІЛ ІХ
 
1175. ПРОЦЕДУРИ БАНКРУТСТВА, ПОВ’ЯЗАНІ З ІНОЗЕМНИМ ПРОВАДЖЕННЯМ
 
-428- Воропаєв Ю.М.
У тексті розділу ІХ термін «іноземне провадження» замінити терміном «іноземна процедура банкрутства», термін «іноземний арбітражний керуючий» замінити терміном «керуючий іноземною процедурою банкрутства».
 
Враховано   ПРОЦЕДУРИ БАНКРУТСТВА, ПОВ’ЯЗАНІ З ІНОЗЕМНОЮ ПРОЦЕДУРОЮ БАНКРУТСТВА
 
1176. Стаття 109. Застосування процедур банкрутства, пов’язаних з іноземним провадженням
 
-429- Воропаєв Ю.М.
Статтю 109 вважати статтею 119. Доповнити статтю новою частиною першою такого змісту:
«1. Для цілей цього розділу терміни вживаються у такому значенні:
іноземна процедура банкрутства – провадження у справі про банкрутство, яке здійснюється в іноземній державі згідно із її законодавством;
іноземний суд – державний або інший уповноважений орган іноземної держави, компетентний здійснювати провадження у справах про банкрутство;
керуючий іноземною процедурою банкрутства – особа, яка призначена рішенням іноземного суду у межах іноземної процедури банкрутства на певний час та уповноважена керувати господарською діяльністю або реорганізацією чи ліквідацією боржника, вчиняти дії в інших державах».
У зв’язку із цим частини першу-шосту вважати частинами другою – сьомою;
 
Враховано   Стаття 119. Застосування процедур банкрутства, пов’язаних з іноземним провадженням
 
1177. 1. Процедури банкрутства, пов’язані з іноземним провадженням, зазначені у цьому розділі, якщо інше не передбачено цим Законом або міжнародним договором України, застосовуються за принципом взаємності у разі, коли:
 
   1. Для цілей цього розділу терміни вживаються у такому значенні:
іноземна процедура банкрутства – провадження у справі про банкрутство, яке здійснюється в іноземній державі згідно із її законодавством;
іноземний суд – державний або інший уповноважений орган іноземної держави, компетентний здійснювати провадження у справах про банкрутство;
керуючий іноземною процедурою банкрутства – особа, яка призначена рішенням іноземного суду у межах іноземної процедури банкрутства на певний час та уповноважена керувати господарською діяльністю або реорганізацією чи ліквідацією боржника, вчиняти дії в інших державах.
2. Процедури банкрутства, пов’язані з іноземним провадженням, зазначені у цьому розділі, якщо інше не передбачено цим Законом або міжнародним договором України, застосовуються за принципом взаємності у разі, якщо:
 
1178. до господарського суду, в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство, подано заяву іноземним арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) щодо визнання іноземного провадження та судової допомоги або надійшло звернення іноземного суду щодо співробітництва у зв’язку з іноземним провадженням у справі про банкрутство;
 
   до господарського суду, в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство, подано заяву іноземним арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) щодо визнання іноземного провадження та судової допомоги або надійшло звернення іноземного суду щодо співробітництва у зв’язку з іноземним провадженням у справі про банкрутство;
 
1179. господарським судом, у провадженні якого знаходиться справа про банкрутство, надіслано звернення чи арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) подано заяву до іноземного суду щодо визнання провадження, порушеного відповідно до цього Закону, а також щодо судової допомоги та співробітництва у зв’язку з провадженням у справі про банкрутство, порушеного відповідно до цього Закону;
 
   господарським судом, у провадженні якого знаходиться справа про банкрутство, надіслано звернення чи арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) подано заяву до іноземного суду щодо визнання провадження, порушеного відповідно до цього Закону, а також щодо судової допомоги та співробітництва у зв’язку з провадженням у справі про банкрутство, порушеного відповідно до цього Закону;
 
1180. до господарського суду подано заяву іноземним арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) щодо визнання іноземного провадження, а також щодо судової допомоги та співробітництва у зв’язку з іноземним провадженням у справі про банкрутство.
 
   до господарського суду подано заяву керуючого іноземною процедурою банкрутства щодо визнання іноземної процедури банкрутства, а також щодо судової допомоги та співробітництва у зв’язку з іноземною процедурою банкрутства у справі про банкрутство.
 
1181. Положення цього розділу не застосовуються до процедур банкрутства банків та інших фінансових установ.
 
   Положення цього розділу не застосовуються до процедур банкрутства банків та інших фінансових установ.
 
1182. 2. Вважається, що взаємність існує, якщо буде доведено, що законодавство іноземної держави передбачає можливість такого співробітництва з Україною.
 
-430- Воропаєв Ю.М.
Частину третю викласти у такій редакції:
«3. Вважається, що взаємність існує, якщо буде встановлено, що міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, передбачена можливість такого співробітництва іноземної держави з Україною»; Частину четверту викласти у такій редакції:
«4. Господарський суд відмовляє у застосуванні міжнародних аспектів банкрутства, якщо їх застосування суперечить публічному порядку, суверенітету та основним принципам законодавства України».
 
Враховано   3. Вважається, що взаємність існує, якщо буде встановлено, що міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, передбачена можливість такого співробітництва іноземної держави з Україною.
 
1183. 3. Господарський суд відмовляє у застосуванні міжнародних аспектів банкрутства, якщо їх застосування суперечить публічному порядку України.
 
   4. Господарський суд відмовляє у застосуванні міжнародних аспектів банкрутства, якщо їх застосування суперечить публічному порядку, суверенітету та основним принципам законодавства України
 
1184. 4. Господарський суд має право відмовити у застосуванні положень цього розділу, якщо відповідний іноземний суд відмовився співпрацювати з господарським судом чи арбітражним керуючим.
 
   5. Господарський суд має право відмовити у застосуванні положень цього розділу, якщо відповідний іноземний суд відмовився співпрацювати з господарським судом чи арбітражним керуючим.
 
1185. 5. Під час провадження у справі про банкрутство господарський суд виходить з того що:
 
   6. Під час провадження у справі про банкрутство господарський суд виходить з того що:
 
1186. провадження у справі про банкрутство боржника, який створений та здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на її території, є основним провадженням стосовно будь-якого іншого іноземного провадження;
 
   провадження у справі про банкрутство боржника, який створений та здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на її території, є основним провадженням стосовно будь-якого іншого іноземного провадження;
 
1187. провадження у справі про банкрутство боржника — постійного представництва суб’єкта підприємницької діяльності України в іноземній державі є похідним іноземним провадженням стосовно основного провадження в Україні;
 
-431- Ляпіна К.М.
Абзац третій частини п’ятої статті 109 викласти у такій редакції:
«провадження у справі про банкрутство боржника, який створений та здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на її території, в іноземній державі є похідним іноземним провадженням стосовно основного провадження в Україні;»;
 
Відхилено   провадження у справі про банкрутство боржника — постійного представництва суб’єкта підприємницької діяльності України в іноземній державі є похідним іноземним провадженням стосовно основного провадження в Україні;
 
1188. провадження у справі про банкрутство боржника, який створений та здійснює свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави з місцезнаходженням за межами України, порушене в іноземній державі, є основним іноземним провадженням;
 
   провадження у справі про банкрутство боржника, який створений та здійснює свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави з місцезнаходженням за межами України, порушене в іноземній державі, є основним іноземним провадженням;
 
1189. провадження у справі про банкрутство боржника — постійного представництва в іноземній державі суб’єкта підприємницької діяльності, який створений та здійснює свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави з місцезнаходженням за межами України в іноземній державі, є похідним іноземним провадженням.
 
-432- Ляпіна К.М.
Абзац п’ятий частини п’ятої статті 109 викласти у такій редакції:
«провадження у справі про банкрутство в іноземній державі боржника, який створений та здійснює свою діяльність відповідно до законодавства іншої іноземної держави з місцезнаходженням у такій державі, є похідним іноземним провадженням.».
 
Відхилено   провадження у справі про банкрутство боржника — постійного представництва в іноземній державі суб’єкта підприємницької діяльності, який створений та здійснює свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави з місцезнаходженням за межами України в іноземній державі, є похідним іноземним провадженням.
 
1190. 6. Визнання іноземного провадження включає визнання судових рішень, прийнятих іноземним судом у ході цього провадження, а також рішень щодо призначення, звільнення чи заміни іноземного арбітражного керуючого, рішень щодо перебігу іноземного провадження, його зупинення чи завершення.
 
   7. Визнання іноземної процедури банкрутства включає визнання судових рішень, прийнятих іноземним судом у ході цього провадження, а також рішень щодо призначення, звільнення чи заміни іноземного арбітражного керуючого, рішень щодо перебігу іноземного провадження, його зупинення чи завершення.
 
1191. Стаття 110. Підстави для надання судової допомоги та здійснення співробітництва
 
-433- Воропаєв Ю.М.
Статтю 110 вважати статтею 120. У частині першій слова "інших нормативно-правових актів України" замінити словами "міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України".
 
Враховано   Стаття 120. Підстави для надання судової допомоги та здійснення співробітництва
 
1192. 1. Господарський суд або арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), який діє на підставі цього Закону, може надавати допомогу іноземному арбітражному керуючому або здійснювати співробітництво з іноземним судом відповідно до цього Закону та інших нормативно-правових актів України.
 
-434- Ляпіна К.М.
В статті 110 слово «може» замінити на «зобов’язаний».
 
Враховано   1. Господарський суд або арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), який діє на підставі цього Закону, зобов’язаний надавати допомогу керуючому іноземною процедурою банкрутства або здійснювати співробітництво з іноземним судом відповідно до цього Закону та міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
 
1193. Стаття 111. Іноземний арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор)
 
-435- Воропаєв Ю.М.
Статтю 111 вважати статтею 121.
 
Враховано   Стаття 121. Керуючий іноземною процедурою банкрутства
 
1194. 1. Іноземний арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) для реалізації прав та обов’язків в Україні повинен підтвердити свої повноваження у встановленому цим Законом порядку.
 
   1. Керуючий іноземною процедурою банкрутства для реалізації прав та обов’язків в Україні має підтвердити свої повноваження у встановленому цим Законом порядку.
 
1195. 2. Іноземний арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) має право:
 
-436- Воропаєв Ю.М.
Частину другу викласти у такій редакції:
«2. Керуючий іноземною процедурою банкрутства має повноваження, що передбачені відповідними міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України»;
 
Враховано   2. Керуючий іноземною процедурою банкрутства має повноваження, що передбачені відповідними міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
 
1196. 1) подавати до господарського суду заяву про:
 
      
1197. визнання іноземного провадження відповідно до цього Закону;
 
      
1198. надання судової допомоги відповідно до цього Закону;
 
      
1199. визнання недійсними правочинів, що завдають шкоду кредиторам чи боржнику, після винесення ухвали господарським судом про визнання іноземного провадження;
 
      
1200. 2) брати участь у провадженні у справі про банкрутство відповідно до цього Закону після винесення ухвали господарським судом про визнання іноземного провадження, а до винесення такої ухвали - лише з дозволу судді або арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), а саме:
 
      
1201. брати участь у зборах та у засіданнях комітету кредиторів з правом дорадчого голосу;
 
      
1202. запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об’єднань та від громадян - за їх згодою;
 
      
1203. отримувати з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та Державного реєстру обтяжень рухомого майна інформацію про майно боржника, яке є предметом обтяження;
 
      
1204. виконувати інші дії відповідно до цього Закону.
 
      
1205. 3. Іноземний арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов’язаний:
 
-437- Воропаєв Ю.М.
Частину третю виключити.
У зв’язку з цим частину четверту вважати частиною третьою;
 
Враховано      
1206. 1) подавати до господарського суду заяву про припинення своїх повноважень в Україні або відомості про дострокове припинення своїх повноважень в іноземній державі;
 
      
1207. 2) повідомляти господарський суд про будь-яке інше іноземне провадження стосовно боржника, про яке йому стало відомо;
 
      
1208. 3) подавати в порядку, встановленому законодавством України, державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство;
 
      
1209. 4) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
 
      
1210. 4. Під час здійснення своїх повноважень в Україні іноземний арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов’язаний діяти сумлінно та розумно.
 
   3. Під час здійснення своїх повноважень в Україні керуючий іноземною процедурою банкрутства зобов’язаний діяти сумлінно та розумно.
 
1211. Невиконання або неналежне виконання обов’язків, покладених на іноземного арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) згідно з цим Законом, що завдало значної шкоди кредиторам чи боржнику, може бути підставою для відсторонення його від провадження, про що господарським судом виноситься ухвала, яка надсилається особі, яку він представляє, та притягнення його до відповідальності відповідно до закону.
 
-438- Воропаєв Ю.М.
Доповнити статтю частиною четвертою такого змісту:
«4. Керуючий іноземною процедурою банкрутства зобов’язаний додавати до заяв та документів їх переклад українською мовою, а при здійсненні процедур у господарському суді користується послугами перекладача за власний рахунок».
 
Враховано   Невиконання або неналежне виконання обов’язків, покладених на керуючого іноземною процедурою банкрутства згідно з цим Законом, що завдало значної шкоди кредиторам чи боржнику, може бути підставою для відсторонення його від провадження, про що господарським судом виноситься ухвала, яка надсилається особі, яку він представляє, та притягнення його до відповідальності відповідно до закону.
4. Керуючий іноземною процедурою банкрутства зобов’язаний додавати до заяв та документів їх переклад українською мовою, а при здійсненні процедур у господарському суді користується послугами перекладача за власний рахунок.
 
1212. Стаття 112. Заява про визнання іноземного провадження та іноземного арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)
 
-439- Воропаєв Ю.М.
Статтю 106 вважати статтею 122.
 
Враховано   Стаття 122. Заява про визнання іноземної процедури банкрутства та керуючого іноземною процедурою банкрутства
 
1213. 1. Іноземний арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) подає до господарського суду, яким здійснюється провадження у справі про банкрутство, письмову заяву про визнання іноземного провадження, в рамках якого він був призначений, до прийняття цим судом рішення по суті (затвердження мирової угоди, плану санації, ліквідації). Заява про визнання іноземного провадження складається державною (офіційною) мовою держави, у якій здійснюється іноземне провадження у справі про банкрутство. До заяви додається переклад українською мовою. Заява, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, повинна містити:
 
   1. Керуючий іноземною процедурою банкрутства подає до господарського суду, яким здійснюється провадження у справі про банкрутство, письмову заяву про визнання іноземного провадження, в рамках якого він був призначений, до прийняття цим судом рішення по суті (затвердження мирової угоди, плану санації, ліквідації). Заява про визнання іноземного провадження складається державною (офіційною) мовою держави, у якій здійснюється іноземне провадження у справі про банкрутство. До заяви додається переклад українською мовою. Заява, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, повинна містити:
 
1214. найменування господарського суду, до якого вона подається;
 
   найменування господарського суду, до якого вона подається;
 
1215. ім’я (найменування) іноземного арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), що подає заяву, із зазначенням його місця проживання (перебування) або місцезнаходження;
 
   ім’я (найменування) керуючого іноземною процедурою банкрутства, що подає заяву, із зазначенням його місця проживання (перебування) або місцезнаходження;
 
1216. ім’я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування) або місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;
 
   ім’я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування) або місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;
 
1217. зміст та мотиви подання заяви.
 
   зміст та мотиви подання заяви.
 
1218. 2. Якщо міжнародними договорами України не визначено перелік документів, що повинні додаватися до заяви, або за відсутності таких договорів, до заяви додаються такі документи:
 
   2. Якщо міжнародними договорами України не визначено перелік документів, що повинні додаватися до заяви, або за відсутності таких договорів, до заяви додаються такі документи:
 
1219. засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду про порушення провадження у справі про банкрутство та призначення іноземного арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);
 
   засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду про порушення іноземної процедури банкрутства та призначення керуючого іноземною процедурою банкрутства;
 
1220. документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);
 
   документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);
 
1221. документ, який засвідчує, що боржник, стосовно якого прийнято рішення іноземного суду про порушення провадження у справі про банкрутство та який не брав участі в судовому процесі, був належним чином попереджений про час і місце розгляду справи;
 
   документ, який засвідчує, що боржник, стосовно якого прийнято рішення іноземного суду про порушення іноземної процедури банкрутства та який не брав участі в судовому процесі, був належним чином попереджений про час і місце розгляду справи;
 
1222. документ, що посвідчує повноваження іноземного арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);
 
   документ, що посвідчує повноваження керуючого іноземною процедурою банкрутства;
 
1223. відомості про інші іноземні провадження стосовно боржника, про які відомо іноземному арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору);
 
   відомості про інші іноземні процедури банкрутства стосовно боржника, про які відомо керуючому іноземною процедурою банкрутства;
 
1224. належним чином засвідчений переклад документів, зазначених у частині другій цієї статті, українською мовою.
 
   належним чином засвідчений переклад документів, зазначених у частині другій цієї статті, українською мовою.
 
1225. 3. Господарський суд, встановивши, що заяву та документи, що додаються до неї, не оформлено відповідно до вимог, передбачених цією статтею, або до заяви не додано всі перелічені документи, залишає її без розгляду та повертає разом з доданими документами іноземному арбітражному керуючому не пізніше ніж на п’ятий день з дня її надходження.
 
   3. Господарський суд, встановивши, що заяву та документи, що додаються до неї, не оформлено відповідно до вимог, передбачених цією статтею, або до заяви не додано всі перелічені документи, залишає її без розгляду та повертає разом з доданими документами керуючому іноземною процедурою банкрутства не пізніше ніж на п’ятий день з дня її надходження.
 
1226. Повернення заяви не позбавляє іноземного арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) права її повторного подання до господарського суду після усунення причин повернення.
 
   Повернення заяви не позбавляє керуючого іноземною процедурою банкрутства права її повторного подання до господарського суду після усунення причин повернення.
 
1227. 4. Господарський суд, встановивши, що заяву та документи, що додаються до неї, оформлено відповідно до встановлених вимог, не пізніше ніж на третій день з дня її надходження приймає ухвалу про прийняття заяви до розгляду.
 
   4. Господарський суд, встановивши, що заяву та документи, що додаються до неї, оформлено відповідно до встановлених вимог, не пізніше ніж на третій день з дня її надходження приймає ухвалу про прийняття заяви до розгляду.
 
1228. 5. Іноземні офіційні документи, що подаються до господарського суду відповідно до частини другої цієї статті, суд приймає у разі їх легалізації, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
 
   5. Іноземні офіційні документи, що подаються до господарського суду відповідно до частини другої цієї статті, суд приймає у разі їх легалізації, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
 
1229. Стаття 113. Судова допомога, яка може бути надана після подання заяви про визнання іноземного провадження
 
-440- Воропаєв Ю.М.
Статтю 113 вважати статтею 123.
 
Враховано   Стаття 123. Судова допомога, яка може бути надана після подання заяви про визнання іноземної процедури банкрутства
 
1230. 1. З моменту подання заяви про визнання іноземного провадження і до винесення відповідної ухвали господарський суд на підставі письмової заяви іноземного арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) вживає заходів щодо захисту активів боржника або інтересів кредиторів, а саме здійснює заходи щодо забезпечення збору доказів або витребування інформації про активи, ділові операції, права, обов’язки або відповідальність боржника.
 
   1. З моменту подання заяви про визнання іноземної процедури банкрутства і до винесення відповідної ухвали господарський суд на підставі письмової заяви керуючого іноземною процедурою банкрут