Кількість абзаців - 78 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії ''Нафтогаз України'' (Друге читання)

0. ПРОЕКТ
 
1. ЗАКОН УКРАЇНИ
 
2. Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
 
3. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
4. І. Внести зміни до таких законів України:
 
5. 1. У Законі України «Про теплопостачання» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 28, ст. 373 із наступними змінами):
 
6. 1) абзац двадцять другий статті 1 виключити:
 
7. 2) абзац дванадцятий статті 6 викласти в такій редакції:
 
8. «забезпечення технологічної безпеки функціонування систем теплопостачання під час припинення газопостачання;»;
 
9. 3) доповнити статтю 19 частинами такого змісту:
 
10. «Теплогенеруючі та теплопостачальні організації, які для виробництва теплової енергії купують природний газ у гарантованого постачальника і на яких не поширюється дія статті 19-1 цього Закону, повинні щомісяця здійснювати попередню оплату природного газу гарантованому постачальнику.
 
11. Зазначена вимога не поширюється на бюджетні установи, що виробляють теплову енергію, повністю утримуються за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету та є неприбутковими і проводять розрахунки в установленому законодавством порядку.
 
12. Газопостачання об'єктів у сфері теплопостачання припиняється у разі порушення теплогенеруючими, теплопостачальними організаціями строку розрахунків за спожитий природний газ та/або відбору природного газу за відсутності у таких організацій планового обсягу поставки природного газу на поточний місяць, що виділяється постачальником згідно з договором на постачання природного газу, та/або в разі невиконання вимог статті 19-1 цього Закону. Таке припинення здійснюється відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.»;
 
13. 4) частину першу статті 19-1 замінити частинами такого змісту:
 
14. «Оплата теплової енергії, для виробництва якої повністю або частково постачається природний газ гарантованим постачальником, здійснюється споживачами теплової енергії та теплопостачальними організаціями, які купують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам, шляхом перерахування коштів на рахунки із спеціальним режимом використання, які відкривають теплопостачальні та теплогенеруючі організації для зарахування коштів, у тому числі від теплопостачальних організацій, які отримують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам, в уповноваженому банку. Оплата теплової енергії шляхом перерахування коштів на інші рахунки забороняється.
 
15. Вимоги цієї статті щодо відкриття рахунків із спеціальним режимом використання не поширюються на теплопостачальні та теплогенеруючі організації, які виробляють або постачають теплову енергію для потреб споживачів в обсягах, що не перевищують 18 тисяч Гкал на рік; суб’єктів господарювання, що виробляють теплову енергію виключно для власних потреб з опалення приміщень, що належать їм на праві власності або на інших речових правах; бюджетні установи, що виробляють теплову енергію, повністю утримуються за рахунок державного чи місцевого бюджету та є неприбутковими.».
 
16. У зв’язку з цим частини другу — шосту вважати відповідно частинами третьою — сьомою;
 
17. 5) друге речення частини першої статті 28 після слова «обладнання» доповнити словами «, крім випадків, передбачених частиною дев’ятою статті 19 цього Закону».
 
18. 2. У Законі України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 33, ст. 430 із наступними змінами):
 
19. 1) пункт 1.14 статті 1 доповнити абзацом такого змісту:
 
20. «Термін «гарантований постачальник природного газу» вживається в цьому Законі у значенні, наведеному у Законі України «Про засади функціонування ринку природного газу».»;
 
21. 2) у пункті 3.4 статті 3 цифри і слова «1 січня 2016 року» замінити цифрами і словами «1 липня 2015 року».
 
22. 3. У Законі України «Про засади функціонування ринку природного газу» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 48, ст. 566 із наступними змінами):
 
23. 1) пункт 10 частини першої статті 1 після слів «договору на постачання природного газу» доповнити словами «, крім випадків, визначених частиною сьомою статті 12 цього Закону»;
 
24. 2) у статті 12:
 
25. частину четверту доповнити пунктами 4 і 5 такого змісту:
 
26. «4) щодо споживача порушено провадження у справі про банкрутство;
 
27. 5) відбору природного газу за відсутності у споживачів планового обсягу поставки природного газу на поточний місяць, який виділяється постачальником згідно з договором на постачання споживачу природного газу.»;
 
28. доповнити статтю частиною сьомою такого змісту:
 
29. «7. Гарантований постачальник має право відмовити споживачу в укладенні договору на постачання природного газу в разі, коли стосовно цього споживача порушено справу про банкрутство.»;
 
30. 3) статтю 18 доповнити частиною дванадцятою такого змісту:
 
31. «12. Право вимоги щодо заборгованості споживачів природного газу перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» та/або перед її дочірнім підприємством, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії, може бути продано (відчужено) на користь третіх осіб шляхом проведення аукціону за методом зниження ціни лота за ціною, яка може відрізнятися від балансової вартості.
 
32. У разі коли:
 
33. на першому аукціоні право вимоги не було продано (відчужено), право вимоги виставляється на повторний продаж (відчуження) (другі торги) за ціною, зменшеною не більше ніж на 10 відсотків його балансової вартості;
 
34. на других торгах право вимоги не було продано (відчужено), право вимоги виставляється на повторний продаж (відчуження) (треті торги) за ціною, зменшеною не більше ніж на 30 відсотків його балансової вартості;
 
35. на третіх торгах право вимоги не було продано (відчужено), право вимоги виставляється на повторний продаж (відчуження) (четверті торги) за ціною, зменшеною не більше ніж на 50 відсотків його балансової вартості;
 
36. на четвертих торгах право вимоги не було продано (відчужено), право вимоги виставляється на повторний продаж (відчуження) (п’яті торги) за ціною, зменшеною не більше ніж на 70 відсотків його балансової вартості.
 
37. Порядок продажу (відчуження) прав вимоги щодо заборгованості споживачів природного газу встановлюється Кабінетом Міністрів України.»;
 
38. 4) частину п’яту статті 19 викласти в такій редакції:
 
39. «5. Отримання природного газу споживачами можливе лише на підставі договорів, укладених з постачальниками.
 
40. Постачання природного газу споживачам (крім населення, бюджетних установ, теплопостачальних та теплогенеруючих підприємств, на які поширюється дія статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання»), за договором, укладеним з гарантованим постачальником, здійснюється за умови внесення споживачем попередньої оплати, крім випадків, визначених абзацом третім цього пункту.
 
41. Укладення гарантованим постачальником договору на постачання природного газу із споживачами (крім населення та бюджетних установ), що мають заборгованість перед гарантованим постачальником за природний газ, спожитий у минулих періодах, та/або стосовно яких порушено справу про банкрутство, може бути здійснено за умови забезпечення споживачем виконання своїх зобов’язань за договором щодо оплати природного газу шляхом надання в заставу майна (у тому числі майнових та інших речових прав), поруки третіх осіб або гарантії, у тому числі від третіх осіб, в обсязі не менше вартості планового двомісячного споживання в опалювальний період. У разі відмови споживача від забезпечення виконання своїх зобов’язань за договором та за умови неможливості обмеження газопостачання до повного відключення згідно з нормами статті 6 Закону України «Про теплопостачання» постачання природного газу гарантованим постачальником здійснюється в обсязі, що забезпечує технологічну безпеку функціонування систем теплопостачання, який в кожному окремому випадку визначається в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
 
42. Звернення стягнення на майно (у тому числі майнові та інші речові права), надане в заставу для забезпечення виконання зобов’язань за договором купівлі-продажу природного газу, а також на інше забезпечення виконання зобов’язань здійснюється гарантованим постачальником у разі, коли прострочення оплати споживачем за спожитий природний газ перевищує два місяці.».
 
43. 4. У Законі України «Про виконавче провадження» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 19—20, ст. 142 із наступними змінами):
 
44. 1) частину другу статті 11 доповнити абзацом такого змісту:
 
45. «виставляє платіжні вимоги на суму стягнення протягом 5 банківських днів з дати арешту рахунків боржника.»;
 
46. 2) абзац другий частини другої статті 25 викласти у такій редакції:
 
47. «У постанові державний виконавець зазначає про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника — у строк до п’ятнадцяти днів) та зазначає, що в разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження зобов’язаний накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.»;
 
48. 3) частину третю статті 37 після слів «стягнення аліментів» доповнити словами «та в разі стягнення заборгованості перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» та/або її дочірнім підприємством, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії»;
 
49. 4) у статті 52:
 
50. частину другу доповнити абзацом такого змісту:
 
51. «Забороняється звернення стягнення та накладання арешту на кошти, що перебувають на одному із банківських рахунків боржника, у сумі, що дорівнює сумі витрат на оплату праці боржника протягом останніх трьох місяців, та поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті на виконання статей 19-1 та 26-1 Закону України «Про теплопостачання».»;
 
52. перше речення частини четвертої замінити реченнями такого змісту: «На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Платіжну вимогу про списання коштів з рахунку боржника державний виконавець зобов’язаний надіслати до банківської або іншої фінансової установи не пізніше двох робочих днів з дати арешту відповідних рахунків боржника.»;
 
53. перше речення частини п’ятої викласти в такій редакції: «У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.»;
 
54. доповнити статтю частиною восьмою такого змісту:
 
55. «8. Державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. В подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні — щодо виявлення рахунків боржника, кожний місяць — щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, кожні три місяці — щодо отримання інформації про доходи боржника.»;
 
56. 5) у частині другій статті 57:
 
57. абзац другий після слів «арешт коштів» доповнити словами « (крім суми коштів, щодо яких законодавством встановлена заборона накладення арешту та звернення стягнення)», а після слів «у банках або інших фінансових установах» — словами «протягом трьох робочих днів з дня отримання інформації від зазначених органів»;
 
58. абзац четвертий після слів «на його відчуження» доповнити словами «на наступний день після закінчення строку самостійного виконання рішення»;
 
59. абзац п’ятий після слів «на нього арешту» доповнити словами «на наступний день з моменту виявлення майна»;
 
60. доповнити частину абзацами такого змісту:
 
61. «Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилась під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня з дня виявлення майна.
 
62. Проведення опису майна боржника здійснюється не пізніше ніж на десятий робочий день з моменту отримання інформації про місцезнаходження майна.»;
 
63. 6) частину другу статті 60 доповнити абзацом такого змісту:
 
64. «Державний виконавець зобов’язаний зняти арешт з рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з моменту надання боржником документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із законодавством.»;
 
65. 7) частину п’яту статті 65 доповнити абзацами такого змісту:
 
66. «кошти, що перебувають на рахунках зі спеціальним режимом використання, на які відповідно до законодавства заборонено звертати стягнення;
 
67. кошти, що перебувають на одному із банківських рахунків боржника, у сумі, що дорівнює сумі витрат на оплату праці боржника протягом останніх трьох місяців.
 
68. Зазначений перелік є вичерпним.».
 
69. 5. У Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 32—33, ст. 413; 2014 р., № 11, ст. 132):
 
70. 1) абзац другий частини четвертої статті 23 після слів «та інше соціальне страхування» доповнити словами «і на вимоги Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та/або її дочірнього підприємства, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії, щодо сплати заборгованості (в тому числі неустойки, трьох відсотків річних та інфляційних втрат) за поставлений/спожитий природний газ, що утворилася станом на 1 січня 2014 року»;
 
71. 2) абзац сьомий частини першої статті 114 після слів і цифр «у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків» доповнити словами «, а також підприємства, до яких виникли у Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та/або її дочірнього підприємства, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії, вимоги щодо сплати заборгованості за поставлений/спожитий природний газ».
 
72. ІІ. Прикінцеві положення
 
73. 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
 
74. 2. Кабінету Міністрів України в місячний строк:
 
75. прийняти нормативно-правові акти, передбачені цим Законом;
 
76. привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
77. забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.