Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання діяльності капеланів в органах та установах, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України (Друге читання)
0. |
Проект |
1. |
ЗАКОН УКРАЇНИ |
2. |
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо регулювання діяльності капеланів в органах та установах, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України) |
3. |
|
4. |
Верховна Рада України постановляє: |
5. |
І. Внести зміни до таких законодавчих актів України: |
6. |
1. Кримінально-виконавчий кодекс України (Відомості Верховної Ради України, 2004, № 3-4, ст. 21) доповнити статтею 128-1 такого змісту: |
7. |
«Стаття 128-1. Організація душпастирської опіки засуджених |
8. |
1. Душпастирська опіка засуджених - систематична діяльність в установах виконання покарань священнослужителів (капеланів), уповноважених релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, спрямована на задоволення релігійних потреб засуджених, їх духовне виховання. |
9. |
2. Для координації заходів душпастирської опіки засуджених центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, створює дорадчий орган із включенням до його складу представників заінтересованих релігійних центрів і управлінь, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку. |
10. |
3. Порядок спеціальної підготовки священнослужителів (капеланів) та надання повноважень на здійснення заходів душпастирської опіки засуджених погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань. |
11. |
4. Заходи душпастирської опіки не повинні порушувати встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і відбування покарань. |
12. |
5. Зустрічі священнослужителів (капеланів) із засудженими надаються у вільний від їх роботи (навчання) час без обмеження кількості побачень у визначеному адміністрацією установи місці. |
13. |
6. Адміністрація установ виконання покарань сприяє забезпеченню конфіденційності зустрічей засуджених з священнослужителями (капеланами). |
14. |
7. Священнослужителі (капелани) можуть відвідувати установи виконання покарань для проведення заходів душпастирської опіки за спеціальним дозволом адміністрації цих установ у завчасно погоджений з адміністрацією установи час». |
15. |
2. У Законі України «Про попереднє ув'язнення» (Відомості Верховної Ради України, 1993, № 35, ст.360): |
16. |
1) частину першу статті 9 доповнити новим абзацом дев’ятим такого змісту: |
17. |
«на душпастирську опіку, яка здійснюється священнослужителями (капеланами)». |
18. |
У зв’язку з цим, абзаци дев’ятий - одинадцятий, відповідно вважати абзацами десятим - дванадцятим; |
19. |
2) статтю 12 доповнити частиною шостою такого змісту: |
20. |
«Особи, взяті під варту, мають право на побачення з священнослужителями (капеланами), уповноваженими релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, для задоволення своїх релігійних потреб без обмеження кількості побачень, у вільний від виконання слідчих дій час. Повноваження священнослужителів (капеланів) підтверджуються офіційним зверненням релігійної організації до адміністрації установи. Адміністрація установи сприяє забезпеченню конфіденційності побачень». |
21. |
3. У Законі України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (Відомості Верховної Ради України, 2005, № 30, ст.409) статтю 23 доповнити частиною восьмою такого змісту: |
22. |
«8. Керівний склад органів та установ Державної кримінально-виконавчої служби України сприяє проведенню священнослужителями (капеланами)заходів душпастирської опіки з персоналом». |
23. |
1. Цей закон набирає чинності з дня його опублікування. |
24. |
2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цього Закону: |
25. |
- привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; |
26. |
- забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом. |