Кількість абзаців - 217 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо проходження військової служби у Збройних Силах Україниіноземцями та особами без громадянства (Друге читання)

0. Проект
 
1. ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства
 
2. Верховна Рада України постановляє:
 
3. І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
4. 1. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131) Статтю 447 викласти у такій редакції:
 
5. "Найманство.
 
6. 1. Вербування, фінансування, матеріальне забезпечення, навчання, а також використання найманців -
 
7. караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
 
8. 2. Ті самі діяння, вчинені особою з використанням свого службового становища –
 
9. караються позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
 
10. 3. Участь найманця у воєнних діях – карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років
 
11. Примітка. Найманцем є особа, яка:
 
12. а) спеціально завербована на місці або за кордоном для того, щоб брати участь у збройному конфлікті;
 
13. b) фактично бере безпосередню участь у воєнних діях;
 
14. с) бере участь у воєнних діях, керуючись, головним чином, бажанням одержати особисту вигоду, і якій дійсно було обіцяно стороною або за дорученням сторони, що перебуває в конфлікті, матеріальну винагороду, що істотно перевищує винагороду, яка обіцяна чи сплачується комбатантам такого ж рангу і функцій, які входять до особового складу збройних сил даної сторони;
 
15. d) не є ні громадянином сторони, що перебуває в конфлікті, ні особою, яка постійно проживає на території, яка контролюється стороною, що перебуває в конфлікті;
 
16. е) не входить до особового складу збройних сил сторони, що перебуває в конфлікті;
 
17. f) не послана державою, яка не є стороною, що перебуває в конфлікті, для виконання офіційних обов'язків як особи, яка входить до складу її збройних сил."
 
18. 2. У Законі України "Про Збройні Сили України" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 9, ст.108) статтю 5 викласти у такій редакції:
 
19. "Комплектування Збройних Сил України.
 
20. Особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.
 
21. Окремі посади працівників Збройних Сил України можуть комплектуватися громадянами, які проходять альтернативну (невійськову) службу у порядку, визначеному законом.
 
22. Громадяни України, які проходять військову службу та службу у військовому резерві у Збройних Силах України, складають військову присягу на вірність Українському народові, при виконанні обов'язків служби носять військову форму одягу, їм довічно встановлюються законом військові звання. Порядок позбавлення військового звання визначається законом.
 
23. Іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України озвучують та підписують зобов’язання. При виконанні обов'язків служби вони носять військову форму одягу, їм довічно встановлюються військові звання. Порядок позбавлення військового звання визначається законом.
 
24. Трудові відносини працівників Збройних Сил України регулюються законодавством про працю."
 
25. 3. У Законі України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 15, ст.190) преамбулу викласти у такій редакції:
 
26. "Цей Закон відповідно до визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців-громадян України та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
 
27. Соціальний захист військовослужбовців – іноземців та осіб без громадянства здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов’язок та військову службу".
 
28. 4. У Законі України "Про військовий обов’язок та військову службу" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 27, ст.385):
 
29. 1) преамбулу викласти у такій редакції:
 
30. "Цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, а також проходження військової служби громадянами України, іноземцями та особами без громадянства."
 
31. 2) Статтю 2 викласти у такій редакції:
 
32. "Військова служба і виконання військового обов'язку в запасі.
 
33. 1. Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, захистом її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
 
34. 2. Проходження військової служби здійснюється:
 
35. громадянами України - за призовом і в добровільному порядку (за контрактом);
 
36. іноземцями та особами без громадянства - за контрактом на посадах рядового та сержантського і старшинського складу у Збройних Силах України.
 
37. 3. Громадяни, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями і мають статус військовослужбовця.
 
38. 4. Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим Законом, іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
 
39. 5. Військова служба в Україні організовується з дотриманням конституційної вимоги про відокремлення церкви і релігійних організацій від держави.
 
40. 6. Види військової служби:
 
41. строкова військова служба;
 
42. військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;
 
43. військова служба за контрактом осіб рядового складу;
 
44. військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
 
45. військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів);
 
46. військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;
 
47. військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
 
48. 7. Строкову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.
 
49. 8. Виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період.
 
50. 9. Громадяни України в добровільному порядку можуть проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України або інших військових формувань. Порядок відбору та прийняття на службу у військовому резерві, строки, умови й порядок її проходження, а також підстави й порядок звільнення зі служби визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
 
51. 10. Структура військового резерву людських ресурсів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
52. 11. Громадяни України, які призвані або добровільно вступили на військову службу, прийняті на службу у військовому резерві, складають Військову присягу на вірність Українському народу.
 
53. 12. Іноземці та особи без громадянства при прийнятті на військову службу приймають зобов’язання перед Україною.
 
54. 13. Громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, іноземці та особи без громадянства, які приймаються на військову службу, та військовозобов’язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується Міністерством оборони України та центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України.
 
55. 14. Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
 
56. 3) статтю 4 викласти у такій редакції:
 
57. "Комплектування військовослужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань
 
58. 1. Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом:
 
59. призову громадян України на військову службу;
 
60. прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
 
61. Збройні Сили України також можуть комплектуватися військовослужбовцями шляхом прийняття іноземців та осіб без громадянства на військову службу за контрактом на посади рядового та сержантського і старшинського складу.
 
62. 2. Порядок комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань військовослужбовцями встановлюється цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.
 
63. 3. Для доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань військовослужбовцями на особливий період, а в разі прийняття у випадках та в порядку, визначених законом, відповідного рішення Президента України - і в мирний час проводиться планомірна військова підготовка і забезпечується перебування в запасі та військовому резерві необхідної кількості військовонавчених громадян.
 
64. 4. Генеральний штаб Збройних Сил України проводить розподіл призовників за станом здоров'я та рівнем освіти пропорційно між Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями."
 
65. 4) ч.5 статті 5 викласти у такій редакції:
 
66. 5. Присвоєння та позбавлення військових звань, пониження та поновлення у військовому званні військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, переатестація осіб, які мають спеціальні звання або класні чини, для присвоєння військових звань здійснюються в порядку, визначеному статутами Збройних Сил України, положеннями про проходження військової служби, положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві. Військові звання присвоюються довічно.
 
67. 5) статтю 6 викласти у такій редакції:
 
68. Військові посади
 
69. 1. Військові посади (штатні посади, що підлягають заміщенню військовослужбовцями) і відповідні їм військові звання передбачаються у штатах (штатних розписах) військових частин, кораблів, органів військового управління, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів.
 
70. 2. Перелік посад, що підлягають заміщенню вищим офіцерським складом, затверджується Президентом України, а посад інших військовослужбовців - Міністерством оборони України.
 
71. 3. Окремі військові посади в мирний час можуть заміщатися (на умовах строкового трудового договору) цивільними особами в порядку, встановленому Міністерством оборони України, або резервістами в порядку, встановленому Генеральним штабом Збройних Сил України.
 
72. 4. Військові посади, передбачені штатами воєнного часу, при переведенні Збройних Сил України, інших військових формувань на організацію і штати воєнного часу підлягають заміщенню резервістами або іншими військовозобов'язаними в порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України.
 
73. 5. Співвідношення чисельності офіцерського складу за військовими званнями та граничні строки перебування осіб офіцерського складу на посадах у Збройних Силах України та інших військових формуваннях встановлюються відповідно Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.
 
74. 6. Порядок призначення на військові посади встановлюється Конституцією України, законами України та положеннями про проходження військової служби та служби у військовому резерві.
 
75. 7. Військові посади в підрозділах Збройних Сил України, які направляються до інших держав для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у складі національних контингентів або національного персоналу відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, заміщаються військовослужбовцями, які проходять військову службу, за контрактом.
 
76. 8. Порядок проходження військової служби військовослужбовцями, які не займають військових посад, установлюється положеннями про проходження військової служби.
 
77. 9. Військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань можуть бути відряджені до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних (освітніх) закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі. Перелік посад, що заміщуються військовослужбовцями у таких державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних (освітніх) закладах, затверджується Президентом України.
 
78. 10. Військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань відповідно до міжнародних договорів України можуть бути направлені для проходження військової служби на посадах у багатонаціональних органах військового управління, закордонних дипломатичних установах України та міжнародних організаціях. Ці військовослужбовці утримуються за рахунок відповідно Міністерства оборони України, інших військових формувань у межах затвердженої законом чисельності. Порядок направлення та строки перебування військовослужбовців на зазначених посадах встановлюються Міністерством оборони України та іншими військовими формуваннями.
 
79. 11. Військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків згідно із законодавством.
 
80. 12. Військовослужбовці у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби, можуть бути направлені для подальшого проходження військової служби з одного військового формування до іншого з виключенням із списків особового складу формування, з якого вибули, та включенням до списків особового складу формування, до якого прибули.
 
81. 6) доповнити закон Главою ІІІ-1 у такій редакції:
 
82. "Особливості прийняття на військову службу та проходження військової служби у Збройних Силах іноземцями та особами без громадянства.
 
83. Стаття 21-1. Прийняття на військову службу до Збройних Сил України іноземців та осіб без громадянства.
 
84. 1. Іноземці та особи без громадянства можуть бути прийняті на військову службу за контрактом на посади рядового та сержантського і старшинського складу.
 
85. 2. На військову службу за контрактом приймаються раніше не судимі іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах і відповідають таким вимогам проходження військової служби:
 
86. мають вік, передбачений статтею 22 цього закону;
 
87. придатні до військової служби за станом здоров’я;
 
88. пройшли професійно-психологічний відбір;
 
89. мають достатній рівень фізичної підготовки.
 
90. 3. Для прийняття на військову службу іноземці та особи без громадянства звертаються до військового комісаріату за місцем їх проживання.
 
91. 4. Процедура прийому та професійно-психологічного відбору, форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту, порядок присвоєння військових звань іноземцям визначаються положенням про проходження військової служби у Збройних Силах України іноземними громадянами, якщо інше не передбачено законом.
 
92. Стаття 22-2. Особливості проходження військової служби іноземцями та особами без громадянства.
 
93. 1. Для прийнятих на військову службу за контрактом іноземців та осіб без громадянства встановлюється випробувальний термін строком два місяці.
 
94. 2. Доступ іноземців та осіб без громадянства до державної таємниці здійснюється відповідно до закону України "Про доступ до державної таємниці".
 
95. 3. Отримання іноземцями та особами без громадянства офіцерських військових звань Збройних Сил України можливе лише після отримання громадянства України у встановленому законом порядку.
 
96. Стаття 22-3. Грошове забезпечення військовослужбовця.
 
97. 1. Розмір грошового забезпечення іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу визначається на рівні, що встановлений для військовослужбовців - громадян України, що проходять службу за контрактом.
 
98. Стаття 22-4. Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу.
 
99. 1. Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
 
100. 2. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
 
101. 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби;
 
102. 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби;
 
103. 3) встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;
 
104. 4) встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби;
 
105. 5) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності
 
106. 3. Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".
 
107. 4. Право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у випадку загибелі (смерті) військовослужбовця мають члени сім'ї, батьки загиблого (померлого) військовослужбовця. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця визначаються відповідно до Сімейного кодексу України.
 
108. 5. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:
 
109. а) 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця;
 
110. б) 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності Ігрупи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності ІІ групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності ІІІ групи.
 
111. Стаття 22-5. Особливості соціального захисту військовослужбовців – іноземців та осіб без громадянства.
 
112. На військовослужбовців – іноземців та осіб без громадянства не поширюється дія закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
 
113. 5. У Законі України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 22-23, ст.194):
 
114. 1) Після підрозділу "ВІЙСЬКОВА ПРИСЯГА" додати підрозділ "ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ІНОЗЕМЦЯ ТА ОСОБИ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА" у такій редакції:
 
115. "Я, (прізвище, ім'я), вступаю на військову службу до Збройних Сил України і зобов’язуюсь захищати інтереси української держави, її кордони і незалежність. Я буду сумлінно і чесно виконувати накази командирів, неухильно дотримуватись Конституції і законів України, зберігати державну і військову таємницю"
 
116. 2) у підрозділі "ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ" частину 3 викласти у такій редакції:
 
117. "Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає в професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком осіб, пов'язаній із захистом України.
 
118. Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються законами України, положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами".
 
119. 3) частину 9 Розділу 1 викласти у такій редакції:
 
120. "Обов'язки, права та відповідальність військовослужбовців
 
121. Загальні положення
 
122. 9. Військовослужбовці Збройних Сил України мають права й свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами."
 
123. 6. У Законі України "Про імміграцію" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 41, ст.197):
 
124. 1) статтю 4 викласти у такій редакції:
 
125. "Квота імміграції.
 
126. Дозвіл на імміграцію надається в межах квоти імміграції.
 
127. Квота імміграції встановлюється Кабінетом Міністрів України у визначеному ним порядку по категоріях іммігрантів:
 
128. 1) діячі науки та культури, імміграція яких відповідає інтересам України;
 
129. 2) висококваліфіковані спеціалісти і робітники, гостра потреба в яких є відчутною для економіки України;
 
130. 3) особи, які здійснили іноземну інвестицію в економіку України іноземною конвертованою валютою на суму не менше 100 (ста) тисяч доларів США, зареєстровану у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
 
131. 4) особи, які є повнорідними братом чи сестрою, дідом чи бабою, онуком чи онукою громадян України;
 
132. 5) особи, які раніше перебували в громадянстві України;
 
133. 6) батьки, чоловік (дружина) іммігранта та його неповнолітні діти;
 
134. 8) особи, які безперервно проживали на території України протягом трьох років з дня встановлення їм статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми.
 
135. 9) особи, які прослужили у Збройних Силах України три і більше років".
 
136. 2) статтю 9 викласти у такій редакції:
 
137. "Подання заяви про надання дозволу на імміграцію.
 
138. Заяви про надання дозволу на імміграцію подаються:
 
139. 1) особами, які постійно проживають за межами України, - до дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном за місцем їх постійного проживання;
 
140. 2) особами, які перебувають в Україні на законних підставах, - до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері імміграції.
 
141. Заяву про надання дозволу на імміграцію заявник подає особисто до відповідного органу державної влади. За наявності поважних причин (хвороба заявника, стихійне лихо тощо) заява може надсилатися поштою або за дорученням заявника, посвідченим нотаріально, подаватися іншою особою.
 
142. За неповнолітніх осіб, а також осіб, яких у встановленому порядку визнано недієздатними, заяву про надання дозволу на імміграцію подають їх законні представники.
 
143. Якщо іммігрує один з батьків, якого (яку) супроводжують неповнолітні діти, він (вона) повинен подати заяву чоловіка (дружини), посвідчену нотаріально, про те, що він (вона) не заперечує проти імміграції дітей разом з батьком (матір'ю). У випадку відсутності такої згоди батько (мати) повинен подати рішення відповідного державного органу про залишення дітей при батькові (матері). Зазначене рішення має бути легалізоване консульською установою України, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
 
144. Для надання дозволу на імміграцію до заяви додаються такі документи:
 
145. 1) три фотокартки;
 
146. 2) копія документа, що посвідчує особу;
 
147. 3) документ про місце проживання особи;
 
148. 4) відомості про склад сім'ї, копія свідоцтва про шлюб (якщо особа, яка подає заяву, перебуває в шлюбі);
 
149. 5) документ про те, що особа не є хворою на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інфекційні захворювання, перелік яких визначено центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
 
150. Вимога пункту 5 не поширюється на осіб, зазначених у пунктах 1, 3 частини третьої статті 4 цього Закону.
 
151. Крім зазначених документів подаються:
 
152. 1) для осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 4 цього Закону, - документ, що підтверджує підтримку їхнього клопотання центральним органом виконавчої влади України;
 
153. 2) для осіб, зазначених у пункті 2 частини другої статті 4 цього Закону, - копії документів, що підтверджують відповідність рівня кваліфікації спеціаліста або робітника вимогам, передбаченим у переліку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері праці;
 
154. 3) для осіб, зазначених у пункті 3 частини другої статті 4 цього Закону, - копія документа про державну реєстрацію іноземної інвестиції в економіку України іноземною конвертованою валютою на суму не менше 100 (ста) тисяч доларів США;
 
155. 4) для осіб, зазначених у пункті 4 частини другої та у пункті 1 частини третьої статті 4 цього Закону, - копії документів, що засвідчують їх родинні стосунки з громадянином України;
 
156. 5) для осіб, зазначених у пункті 5 частини другої статті 4 цього Закону, - документ, який підтверджує, що особа раніше перебувала в громадянстві України;
 
157. 6) для осіб, зазначених у пункті 6 частини другої статті 4 цього Закону, - копії документів, що засвідчують їх родинні стосунки з іммігрантом, і документ про те, що іммігрант не заперечує проти їх імміграції та гарантує їм фінансове забезпечення на рівні не нижчому від прожиткового мінімуму, встановленого в Україні;
 
158. 8) для осіб, зазначених у пункті 8 частини другої статті 4 цього Закону, - копія документа, що підтверджує встановлення особі статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, а також документ, що підтверджує факт безперервного проживання особи на законних підставах на території України протягом трьох років з дня встановлення їй статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми;
 
159. 9) для осіб, зазначених у пункті 9 частини другої статті 4 цього Закону, - документ, що підтверджує факт проходження військової служби у Збройних Силах України;
 
160. 10) для осіб, зазначених у пункті 2 частини третьої статті 4 цього Закону, - копії документів про призначення їх опікунами чи піклувальниками над громадянами України або про встановлення над ними опіки чи піклування громадянина України;
 
161. 11) для осіб, зазначених у пункті 3 частини третьої статті 4 цього Закону, - документи, що підтверджують право особи на набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до статті 8 Закону України "Про громадянство України"
 
162. 12) для осіб, зазначених у пункті 4 частини третьої статті 4 цього Закону, - подання центрального органу виконавчої влади України про те, що імміграція особи становить державний інтерес для України;
 
163. 13) для осіб, зазначених у пункті 5 частини третьої статті 4 цього Закону, - документи, що підтверджують отримання статусу закордонних українців, або копії документів, що засвідчують їх родинні стосунки із закордонними українцями.
 
164. Особи, які постійно проживають за межами України, за винятком осіб, зазначених у пунктах 1, 3 частини третьої статті 4 цього Закону, разом із заявою про надання дозволу на імміграцію подають також довідку про відсутність судимості.
 
165. Якщо за дії, пов'язані з наданням дозволу на імміграцію, законодавством України передбачена сплата державного мита або консульського збору, разом із заявою подається документ про його сплату. У разі неподання особою всіх визначених цим Законом документів заява про надання дозволу на імміграцію не приймається.
 
166. Термін розгляду заяви про надання дозволу на імміграцію не може перевищувати одного року з дня її подання."
 
167. 7. У Законі України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 19-20, ст.179):
 
168. 1) статтю 4 "Підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України" доповнити частиною 18 такого змісту:
 
169. "Іноземці та особи без громадянства, які прибули для проходження військової служби за контрактом у Збройних Силах України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на час проходження військової служби у Збройних Силах України."
 
170. 2) статтю 5 "Посвідка на постійне проживання та посвідка на тимчасове проживання" викласти у такій редакції:
 
171. "1. Іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах першій та шістнадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на постійне проживання.
 
172. 2. Підставою для видачі посвідки на постійне проживання іноземцям та особам без громадянства, зазначеним у частині шістнадцятій статті 4 цього Закону, є відповідний указ Президента України про припинення громадянства України та заяви таких осіб.
 
173. 3. Іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій-чотирнадцятій, сімнадцятій та вісімнадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на тимчасове проживання.
 
174. 4. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною четвертою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування, дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (крім іноземців та осіб без громадянства, які згідно із законодавством України мають право на працевлаштування без отримання такого дозволу) та зобов’язання роботодавця повідомити центральні органи виконавчої влади, що забезпечують реалізацію державної політики у сферах міграції, зайнятості населення та трудової міграції про дострокове розірвання чи припинення трудового договору (контракту) з таким іноземцем або особою без громадянства.
 
175. Для іноземців та осіб без громадянства, працевлаштування яких відповідно до законодавства України здійснюється без дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, замість такого дозволу подається трудовий договір (контракт), а для осіб, які мають статус закордонного українця, - трудовий договір (контракт) та посвідчення закордонного українця.
 
176. 5. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною п'ятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування та відповідне подання державної установи, підприємства чи організації, що є реципієнтом проекту міжнародної технічної допомоги.
 
177. 6. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною шостою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування, подання відповідної релігійної організації та погодження державного органу, який здійснив реєстрацію відповідної релігійної організації.
 
178. 7. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною сьомою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування, подання відповідної філії, відділення, представництва або іншого структурного осередку громадської (неурядової) організації іноземної держави в Україні та копія свідоцтва про реєстрацію структурного осередку громадської (неурядової) організації іноземної держави в Україні.
 
179. 8. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною восьмою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування, подання відповідного представництва іноземного суб'єкта господарювання в Україні та копія свідоцтва про реєстрацію такого представництва.
 
180. 9. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною дев'ятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування, подання відповідної філії або представництва іноземного банку в Україні та копія свідоцтва про акредитацію філії або представництва.
 
181. 10. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною десятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування, подання відповідного державного органу, відповідального за виконання культурних, освітніх, наукових, спортивних, волонтерських програм, для участі в яких іноземець чи особа без громадянства прибули в Україну, або волонтерської організації та копія свідоцтва про державну реєстрацію такої організації.
 
182. 11. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною одинадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування, звернення іноземного засобу масової інформації та подання відповідного державного органу, відповідального за реалізацію державної політики в інформаційній та видавничій сферах.
 
183. 12. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною дванадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування, документ, що підтверджує факт навчання в Україні, та зобов'язання навчального закладу повідомити центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, про відрахування з такого закладу.
 
184. 13. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною тринадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства і документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України, дійсний поліс медичного страхування. Якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства було укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із "Про міжнародне приватне право".
 
185. 14. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною чотирнадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування та документ, згідно з яким вони, відповідно до права країни походження іноземця або особи без громадянства, вважаються членами сім'ї особи, зазначеної в частинах другій-дванадцятій статті 4 цього Закону. Документ, що підтверджує належність до членів сім'ї, визнається дійсним в Україні у разі його легалізації, якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором України.
 
186. 15. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною сімнадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, подана після завершення граничного терміну тримання у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, а також висновок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, про неможливість примусового видворення з України іноземця або особи без громадянства з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною походження іноземця або особи без громадянства або з причин, що не залежать від таких осіб, після завершення дванадцятимісячного строку тримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, або якщо технічну неможливість здійснити примусове видворення іноземця було з'ясовано раніше.
 
187. 16. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною вісімнадцятої статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування, подання відповідного територіального центру (в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві) та філіалу (в районах та містах) комплектування військовослужбовцями за контрактом.
 
188. 17. Технічний опис, зразки бланків посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, порядок їх оформлення, виготовлення та видачі встановлюються Кабінетом Міністрів України."
 
189. 3) статтю 15 викласти у такій редакції:
 
190. "Документи для в'їзду в Україну та виїзду з України іноземців та осіб без громадянства
 
191. 1. В'їзд в Україну та виїзд з України здійснюється:
 
192. іноземців та осіб без громадянства - за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в'їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України;
 
193. іноземців, які постійно проживають на території України, - за паспортним документом та посвідкою на постійне проживання;
 
194. осіб без громадянства, які постійно проживають на території України, - за посвідченням особи без громадянства для виїзду за кордон;
 
195. іноземців та осіб без громадянства, яких визнано біженцями в Україні або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, - за проїзним документом для виїзду за кордон;
 
196. іноземців та осіб без громадянства, які перебувають у шлюбі з громадянами України, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;
 
197. іноземців та осіб без громадянства, які перебувають у шлюбі з особами, зазначеними у частинах другій - дванадцятій статті 4 цього Закону, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;
 
198. іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні у зв'язку з працевлаштуванням, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;
 
199. іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні у зв'язку з участю у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;
 
200. іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні у зв'язку з участю у діяльності релігійних організацій, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;
 
201. іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні у зв'язку з участю у діяльності філій, відділень, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій іноземних держав, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;
 
202. іноземців та осіб без громадянства, які працюють у представництвах іноземних суб'єктів господарювання в Україні, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;
 
203. іноземців та осіб без громадянства, які працюють у філіях або представництвах іноземних банків на території України, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;
 
204. іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні у зв'язку з провадженням культурної, наукової, освітньої діяльності на підставах і в порядку, встановлених міжнародними договорами України або спеціальними програмами, а також іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні з метою участі в міжнародних та регіональних волонтерських програмах чи участі в діяльності волонтерських організацій, зареєстрованих в Україні у встановленому порядку, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;
 
205. іноземців та осіб без громадянства, які працюють кореспондентом або представником іноземних засобів масової інформації на території України, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;
 
206. іноземців та осіб без громадянства, які навчаються у навчальних закладах України не менш як протягом одного року, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;
 
207. іноземців - громадян держав, які можуть в'їжджати в Україну без візи відповідно до законодавства України чи міжнародного договору України, - за паспортним документом або іншим документом, якщо це передбачено міжнародним договором України;
 
208. іноземців, які є громадянами держав, з якими укладено договори про місцевий прикордонний рух, - за документами, які дають право на перетинання державного кордону в межах місцевого прикордонного руху, що оформляються дипломатичними представництвами та консульськими установами України в установленому Міністерством закордонних справ України порядку;
 
209. іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову служби за контрактом у Збройних Силах України, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання."
 
210. ІІ. Прикінцеві та перехідні положення
 
211. 1. Цей Закон набирає чинності з моменту його опублікування.
 
212. 2. Кабінету Міністрів України:
 
213. 1) протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
214. 2) протягом трьох місяців забезпечити приведення Міністерством оборони України його нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
 
215. 3) протягом місяця підготувати пропозиції до проекту указу Президента України "Про Положення про проходження іноземцями та особами без громадянства військової служби у Збройних Силах України" та направити їх на розгляд Президенту України.
 
216. Голова Верховної Ради України