Кількість абзаців - 123 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту дітей та підтримки сімей з дітьми (Друге читання)

0. Проект
 
1. Закон України
 
2. Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту дітей та підтримки сімей з дітьми
 
3. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
4. І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
5. 1. У Законі України «Про охорону дитинства» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 30, ст. 142; 2005 р., № 17, 18-19, ст. 267):
 
6. 1) преамбулу викласти у такій редакції:
 
7. «Цей Закон визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні, встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що грунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини»;
 
8. 2) у статті 1:
 
9. після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:
 
10. «забезпечення найкращих інтересів дитини - це дії та рішення, спрямованні на задоволення індивідуальних потреб дитини, у відповідності до її віку, статі, стану здоров’я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної й етнічної приналежності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку й рівня розвитку, що може її висловити.»;
 
11. У зв’язку з цим абзаци четвертий-сімнадцятий вважати відповідно абзацами п’ятим- вісімнадцятим;
 
12. після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:
 
13. «дитина, яка перебуває у складних життєвих обставинах - дитина, яка потрапила в умови, що негативно впливають на її життя, стан здоров’я та розвиток у зв’язку із інвалідністю; тяжкою хворобою; безпритульністю; перебуванням у конфлікті з законом; залученням до найгірших форм дитячої праці; залежністю від психотропних речовин та інших шкідливих залежностей; насильством та жорстоким поводженням в сім’ї; ухилянням батьків, осіб, які їх замінюють від виконання своїх обов’язків; обставинами стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф, воєнних дій чи збройних конфліктів тощо, що встановлено за результатами оцінки потреб дитини.»
 
14. У зв’язку з цим абзаци сьомий - вісімнадцятий вважати відповідно абзацами восьмим - дев’ятнадцятим;
 
15. 3) у статті 5:
 
16. частину другу після слів «поліпшення становища дітей» доповнити словами «підтримки сімей з дітьми»;
 
17. у частині третій:
 
18. абзац другий після слів «поліпшення становища дітей» доповнити словами «підтримки сімей з дітьми»;
 
19. у абзаці четвертому після слів «вирішення питань щодо» доповнити словами «захисту прав дітей»;
 
20. частину п’яту викласти у такій редакції:
 
21. «У порядку, встановленому законодавством, трудові колективи, благодійні та інші громадські організації, фізичні особи можуть брати участь у забезпеченні реалізації заходів з охорони дитинства, поліпшення становища дітей, створення розвиненої системи сімейних форм виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, та патронату над дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах; розвитку послуг з підтримки батьків або осіб, які їх замінюють, заходів, спрямованих на забезпечення відповідних умов для виховання, освіти, всебічного гармонійного культурного і фізичного розвитку дитини»;
 
22. 4) частини третю і п’яту статті 12 викласти у такій редакції :
 
23. «Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов'язків щодо виховання дітей, захищає права сім'ї, а також сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми, а також мережі дитячих закладів»;
 
24. «Порядок і розміри відшкодування витрат на перебування дитини в прийомній сім’ї, сім’ї патронатного вихователя, дитячому будинку сімейного типу, в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, школі-інтернаті, чи іншому закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються законодавством України».
 
25. 5)у розділі V:
 
26. назву викласти у такій редакції:
 
27. «Розділ V
 
28. Діти, які потребують особливого захисту держави»;
 
29. доповнити статтею 23-1 такого змісту:
 
30. «Стаття 23-1. Захист дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах
 
31. Усі дії щодо дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, спрямовуються на захист прав та інтересів дитини, усунення ризиків і забезпечення безпечних умов її утримання та виховання в своїй сім’ї чи в умовах, максимально наближених до сімейних, надання їй та її батькам, комплексу необхідних послуг та соціальної допомоги, які визначені законодавством.
 
32. Суб’єкти соціальної роботи, в ході своєї професійної діяльності, здійснюють заходи щодо виявлення дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, надають їм комплекс послуг у рамках повноважень, визначених законодавством; інформують інших суб’єктів, органи опіки та піклування в разі необхідності здійснення комплексних заходів щодо захисту дитини та надання підтримки батькам чи притягнення їх до відповідальності.
 
33. У разі, якщо у зв’язку зі складними життєвими обставинами дитина тимчасово не проживає чи не може проживати зі своїми батьками, її догляд та виховання можуть здійснювати сім’я родичів, знайомих, патронатних вихователів; центри соціально-психологічної реабілітації дітей, притулки для дітей служб у справах дітей, інші спеціальні установи для дітей (незалежно від суб’єкта права власності та підпорядкування), у яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини у відповідності до її потреб.
Соціальні служби зобов’язані в максимально короткий термін запропонувати сім’ї дитини комплекс послуг, спрямованих на мінімізацію чи повне подолання складних життєвих обставин, та сприяти поверненню дитини до батьків.
У разі, коли повернення дитини до її батьків є неможливим, чи суперечить її інтересам органи опіки та піклування здійснюють заходи щодо надання дитині правового статусу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, захисту її житлових та майнових прав, влаштування в одну із форм виховання, яка найбільше відповідає потребам дитини.
Порядок здійснення заходів щодо захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, визначає Кабінет Міністрів України.»;
 
34. 6)у статті 24:
 
35. у назві слова «та безпритульних дітей» виключити;
 
36. частину другу виключити;
 
37. 7)доповнити статтю 28 частиною другою такого змісту:
 
38. «Сім‘ї з дітьми можуть бути поселені для тимчасового проживання до шкіл-інтернатів, дитячих будинків та інших державних закладів та установ для дітей в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.»;
 
39. 8) статтю 30 викласти у такій редакції:
 
40. «Стаття 30. Захист дітей під час воєнний дій чи збройних конфліктів
 
41. Держава вживає всіх необхідних та можливих заходів для забезпечення захисту прав дітей, які перебувають у зоні воєнних дій чи збройних конфліктів, та догляду за ними відповідно до норм міжнародного гуманітарного права.
 
42. Держава в максимально-короткий термін створює умови для відселення дітей, які опинилися чи можуть опинитися у зоні воєнних дій чи збройних конфліктів, до безпечних районів.
 
43. Першочерговим та невідкладним відселенням до безпечних районів забезпечуються діти, які перебувають у державних закладах для дітей; діти, які виховуються в прийомних сім‘ях, сім’ях опікунів (піклувальників), сім'ях патронатних вихователів, дитячих будинках сімейного типу разом з сім’ями в яких вони перебувають, а також діти, які під час воєнних дій чи збройних конфліктів втратили своїх батьків, осіб, які опікувалися ними, чи роз‘єднані з членами родини.
 
44. За згодою батьків чи інших законних представників дитини, до безпечних районів можуть бути відселені діти, що проживають в сім‘ях, як самостійно, так і з іншими членами родини.
 
45. Дітей, які прибули без супроводження дорослих, та дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування влаштовують у сім‘ї (родичів, патронатних вихователів, прийомні сім‘ї, дитячі будинки сімейного типу), заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, заклади охорони здоров'я, та інших закладів, де таким дітям надається можливість проживання чи тимчасового перебування та забезпечення всіма видами необхідної допомоги в залежності від потреб дитини.
 
46. Державою здійснюються заходи із пошуку членів сім‘ї дитини з метою возз‘єднання з сім‘єю. Держава сприяє пошукам, що здійснюються членами родини, громадськими, благодійними, волонтерськими, гуманітарними організаціями та фондами, що приймають участь у возз’єднанні сімей, і співпрацює з ними.
 
47. Дії з пошуку членів сім‘ї дитини за можливості в залежності від складності обставин можуть здійснюватися і в зоні воєнних дій і збройних конфліктів.
 
48. Порядок здійснення заходів щодо захисту дітей, які постраждали внаслідок воєнний дій чи збройних конфліктів визначається Кабінетом Міністрів України
 
49. Участь дітей у воєнних діях і збройних конфліктах, створення дитячих воєнізованих організацій та формувань, пропаганда серед дітей війни і насильства забороняються.
 
50. Особи, винні у залученні дітей до участі у воєнних діях і збройних конфліктах, несуть відповідальність у відповідності до кримінального законодавства України.»;
 
51. 9) доповнити статтю 32 частиною другою такого змісту:
 
52. «Держава вживає всіх необхідних та можливих заходів із розшуку та повернення в Україну дітей, які були незаконно вивезені за її межі у зв‘язку обставинами, пов‘язаними із воєнними діями чи збройними конфліктами.»
 
53. 2. У Законі України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (Відомості Верховної Ради, 2015 р., № 1, ст.1):
 
54. 1) у статті 4:
 
55. частину четверту викласти у такій редакції:
 
56. «4. Заява внутрішньо переміщеною особою подається особисто, а дітьми, дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування, недієздатними особами або особами, дієздатність яких обмежено, - через законного представника (далі - заявник) з урахуванням норм статті 245 Сімейного кодексу України. У випадку відсутності законного представника у дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, або якщо діти прибувають без супроводження законних представників, таку заяву від їх імені подають органи опіки та піклування, що розташовані за місцем виявлення таких дітей.
Заява підписується заявником або його законним представником, а у випадку, якщо діти прибувають без супроводження законних представників, органом опіки та піклування, який дає згоду на обробку, використання, зберігання його персональних даних та персональних даних осіб, законним представником яких він є.»;
 
57. у абзаці другому частини шостої після слів «відомості про» доповнити словами «малолітніх та»;
 
58. абзац четвертий частини сьомої викласти у такій редакції:
 
59. «у разі необхідності - рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.»;
 
60. 2) частину шосту статті 5 доповнити новим абзацом наступного змісту:
 
61. «Законні представники дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, посадові особи, які здійснюють заходи щодо захисту її прав, у разі необхідності підтвердження чи перевірки персональних даних про таку дитину можуть отримати відповідні відомості на підставі письмового запиту до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей, який забезпечує ведення єдиного електронного обліку дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які опинились у складних життєвих обставинах.»;
 
62. 3) у статті 11:
 
63. доповнити частину восьму пунктом 2-1) наступного змісту:
 
64. «2-1) взяття на облік внутрішньо переміщених дітей, які прибули без супроводження батьків, інших законних представників; здійснення заходів щодо встановлення особи дитини, пошуку її батьків, тимчасового влаштування таких дітей в сім'ї родичів, патронатних вихователів, до спеціальних установ і закладів соціального захисту дітей з врахуванням потреб дитини;»;
 
65. пункт 12) частини восьмої викласти у такій редакції:
 
66. «здійснення заходів щодо підтвердження (встановлення) статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, наявності у неї підстав для усиновлення, а також заходів з усиновлення дитини, влаштування її у сім‘ї опікунів, піклувальників, патронатних вихователів, прийомні сім‘ї, дитячі будинки сімейного типу, до закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, спеціальних установ і закладів соціального захисту для дітей;»;
доповнити частину восьму пунктом 12-1) наступного змісту:
 
67. «12-1) створення умов для проживання та функціонування внутрішньо переміщених сімей опікунів, піклувальників, прийомних сімей, сімей патронатних вихователів, дитячих будинків сімейного типу, забезпечення їх тимчасовим житлом, в тому числі шляхом використання для зазначених цілей закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, спеціальних установ і закладів соціального захисту для дітей, закладів соціального обслуговування;»;
 
68. доповнити частину дев‘яту новими абзацами наступного змісту:
 
69. «вживають заходи щодо встановлення особи дитини, пошуку її батьків, тимчасового влаштування дитини, яка прибула буз супроводження батьків або інших законних представників в сім'ї родичів, патронатних вихователів, до спеціальних установ і закладів соціального захисту дітей з врахуванням потреб дитини;
 
70. здійснюють заходи щодо підтвердження (встановлення) статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, наявності у неї підстав для усиновлення, а також заходів з усиновлення дитини, влаштування її у сім‘ї опікунів, піклувальників, патронатних вихователів, прийомні сім‘ї, дитячі будинки сімейного типу, до закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, спеціальних установ і закладів соціального захисту для дітей;
створюють умови для проживання та функціонування внутрішньо переміщених сімей опікунів, піклувальників, прийомних сімей, сімей патронатних вихователів, дитячих будинків сімейного типу, забезпечення їх тимчасовим житлом, в тому числі шляхом використання для зазначених цілей закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, спеціальних установ і закладів соціального захисту для дітей, закладів соціального обслуговування.».
 
71. 4) доповнити статтею 11-1 наступного змісту:
 
72. «Стаття 11-1 Здійснення повноважень органів опіки та піклування
 
73. Функції органів опіки та піклування, які тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції, щодо провадження діяльності, пов’язаної із захистом прав внутрішньо переміщених дітей, реалізації ними права на сімейне виховання покладаються на органи опіки та піклування за місцем фактичного перебування таких дітей.
 
74. Рішення про влаштування дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, до сімейних форми виховання приймається за наявності свідоцтва про народження дитини; висновку про стан її здоров’я; документів, що підтверджують правовий статус дитини, а у разі відсутності таких документів – дублікату обліково-статистичної картки дитини, виведеного з електронного банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, засвідченого в установленому порядку центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей.»
 
75. 3. У Сімейному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 21-22, ст.135):
 
76. 1)текст статті 252 викласти у такій редакції:
 
77. «1. За договором про патронат орган опіки та піклування може влаштовувати до сімей патронатних вихователів дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах»;
 
78. 2)доповнити статтею 252-1 такого змісту:
 
79. «Стаття 252-1. Патронат над дітьми
 
80. 1. Патронат над дітьми – тимчасовий догляд та виховання дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, батьками або особами, що їх замінюють, складних життєвих обставин; та/або на період прийняття рішення про набуття дитиною статусу сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, та визначення форми її подальшого влаштування.
 
81. 2. Сім’я патронатного вихователя - сім’я, де за наявністю згоди та підтримки всіх її членів, повнолітня особа виконує обов’язки патронатного вихователя на професійній основі.
 
82. Патронатним вихователем не можуть бути особи, які зазначені у ст. 212 даного Кодексу.
 
83. 3. Порядок організації діяльності сімей патронатних вихователів, встановлення патронату над дітьми, влаштування, перебування дитини/дітей в сім’ї патронатного вихователя здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України»;
 
84. 3) статтю 253 викласти у такій редакції:
 
85. «Стаття 253. Права дитини, яка влаштовується у сім’ю патронатного вихователя
 
86. 1. Для влаштування дитини у сім'ю патронатного вихователя потрібна згода дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.
 
87. 2. Дитина, влаштована у сім’ю патронатного вихователя, має право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, крім випадків, коли це може завдати шкоду її життю, здоров’ю, розвитку»;
 
88. 4)текст статті 254 викласти у такій редакції:
 
89. «1. Оплата праці патронатного вихователя та виплата державної соціальної допомоги на утримання дитини/дітей у сім’ї патронатного вихователя здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України»;
 
90. 5)пункт 3 частини першої статті 255 викласти у такій редакції:
 
91. «3) захищати дитину, її права та її інтереси відповідно до чинного законодавства»;
 
92. 6)текст статті 256 викласти у такій редакції:
 
93. « 1. Договір про патронат над дитиною припиняється у разі прийняття органом опіки та піклування рішення про повернення дитини до її батьків, осіб, які їх замінюють; влаштування дитини іншим дозволеним законодавством чином в одну із форм виховання; при досягненні дитиною повноліття; смерті дитини або патронатного вихователя.
 
94. До передачі дитини батькам, особам, які їх замінюють, чи усиновлювачам, опікунам, прийомним батькам, батькам вихователям, представнику навчального закладу, закладу охорони здоров'я або соціального захисту патронатний вихователь продовжує піклуватися про дитину.
 
95. 2. Договір про патронат над дитиною може бути розірваний за згодою сторін або за рішенням суду в разі невиконання патронатним вихователем своїх обов'язків за договором».
 
96. 4. У Житловому кодексі Української РСР (Відомості Верховної Ради УРСР, 1983 р., додаток до № 28, ст.573):
 
97. 1) у статті 46-1:
 
98. назву доповнити словами «та сімей патронатних вихователів»;
 
99. після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:
 
100. «При винесенні в установленому порядку рішення про створення сім’ї патронатного вихователя, особам, які призначені патронатними вихователями, для спільного проживання з дітьми, влаштованими до їх сім’ї, може надаватися поза чергою жилий будинок або квартира на період виконання ними обов’язків патронатного вихователя за нормою, що встановлюється Кабінетом Міністрів України».
 
101. У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою.
 
102. 5. У Законі України «Про соціальні послуги» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 45, ст. 358; 2013 р., №3, ст.22, №41, ст.549):
 
103. 1) частину третю статті 5 після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:
 
104. «у сім’ях громадян, які відповідно до договору надають послуги щодо догляду та виховання дитини (прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, сім’ї патронатних вихователів)».
 
105. У зв’язку з цим абзаци сьомий та восьмий вважати відповідно абзацами восьмим та дев’ятим;
 
106. 2) абзац четвертий частини п’ятої статті 7 викласти у такій редакції:
 
107. «дітям та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах у зв'язку з інвалідністю, хворобою, сирітством, безпритульністю, малозабезпеченістю, наслідками тимчасової окупації, воєнних дій та збройних конфліктів, залученням до найгірших форм дитячої праці, конфліктами і жорстоким ставленням у сім'ї, ухилянням батьків, від виконання батьківських обов’язків, або інших обставин, що негативно впливають або можуть вплинути на їхнє життя, здоров’я та розвиток.».
 
108. 6. У Законі України «Про місцеві державні адміністрації» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 20-21, ст. 190; 2006 р., №12, ст.104; 2011 р., №44, ст.461; із змінами, внесеними Законом України від 17 вересня 2013 року № 563-VІІ):
 
109. 1) у пункті 6 частини першої статті 13 та у пункті 9 статті 16 слово «неповнолітніх» замінити словом «дітей»;
 
110. 2) у статті 23:
 
111. пункт 3 викласти у такій редакції:
 
112. «3) розробляє і забезпечує виконання комплексних програм поліпшення обслуговування соціально незахищених громадян, громадян, які перебувають у складних життєвих обставинах, сприяє розвитку послуг у відповідності до їх потреб»;
 
113. доповнити пунктом 11 такого змісту:
 
114. «11) здійснює згідно з законодавством комплекс заходів з надання допомоги громадянам, які перебувають у складних життєвих обставинах; утримання і виховання дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах і тимчасово не проживають зі своїми батьками, у разі потреби встановлюють патронат над дітьми».
 
115. 7. Абзац десятий статті 1 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» (Відомості Верховної Ради України, 2008р., №45, ст.313; 2009р., №41, ст.597)після слів «діти, які перебувають на диспансерному обліку» доповнити словами «та інші діти, які перебувають у складних життєвих обставинах».
 
116. 8. Пункт 2 частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» (Відомості Верховної Ради України, 2011р., № 51, ст.577)викласти у такій редакції:
 
117. «2) діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, - на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону».
 
118. 9. Пункт "б" частини першої статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1997р., № 24, ст.170; 2003р., №45, ст.360; 2006р., №12, ст.104; 2013р., №15, ст.97, №24, ст.243; із змінами внесеними законами України від 16 жовтня 2012 року №5461-VІ, від 2 липня 2013 року №379-VІІ та від 17 вересня 2013 року №563 - VІІ) доповнити підпунктом 2-1 такого змісту:
 
119. «2-1) вирішення відповідно до законодавства питань надання соціальних послуг особам, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги; догляд та виховання дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах і тимчасово не проживають з батьками чи особами, що їх замінюють, у сім’ях патронатних вихователів».
 
120. ІІ. Прикінцеві положення
 
121. 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування.
 
122. 2. Кабінету Міністрів України:
у двомісячний строк привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.