Кількість абзаців - 61 Розмітка (ліва колонка)


"Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення окремим категоріям засуджених осіб права на правосудний вирок" (Друге читання)

0. Проект
 
1. Закон України
 
2. Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення окремим категоріям засуджених осіб права на правосудний вирок
 
3. Верховна Рада України,
 
4. беручи до уваги численні повідомлення правозахисників і правозахисних організацій про випадки відбування покарання особами, яких було засуджено за тяжкі та особливо тяжкі злочини без належних, достатніх і переконливих доказів їхньої винуватості;
 
5. з урахуванням практики Європейського суду з прав людини щодо численних випадків засудження в Україні осіб до тривалих строків позбавлення волі з порушенням права на справедливий суд та системного характеру встановлених Судом порушень;
 
6. усвідомлюючи, що Кримінально-процесуальний кодекс України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1961 р., № 2, ст. 15), який був затверджений Законом Української РСР "Про затвердження Кримінально-процесуального кодексу Української РСР" від 28 грудня 1960 року (далі - Кримінально-процесуальний кодекс України 1960 року), протягом часу його чинності мав обвинувальне спрямування і не містив достатніх гарантій від несправедливого засудження таких осіб;
 
7. з метою запровадження на національному рівні механізму перегляду вироків у кримінальних справах, де особи були засуджені без належної доказової бази за тяжкі та особливо тяжкі злочини на підставі зазначеного Кодексу і досі відбувають покарання;
 
8. заради забезпечення таким особам права на правосудний вирок та відновлення прав таких осіб,
 
9. п о с т а н о в л я є:
 
10. І. Розділ ХІ Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року № 4651-VІ (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88) доповнити пунктами такого змісту:
 
11. "16-1. Скарги на обвинувальні вироки у справах про тяжкі та особливо тяжкі злочини, ухвалені на підставі Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, розглядаються на підставах та в порядку, визначеними пунктами 16-1 - 16-11 цього Розділу. Положення цього пункту не перешкоджають використанню, за наявності підстав іншого порядку оскарження вироків, встановленого законом.
 
12. 16-2. Перегляд обвинувальних вироків з підстав, зазначених у пункті 16-3 цього Розділу, здійснюється згідно зі статтями 392 - 423 цього Кодексу з урахуванням особливостей, визначених пунктами 16-1 - 16-11 цього Розділу.
 
13. Особа, яка провадила дізнання або брала участь у відповідній кримінальній справі як прокурор, слідчий, захисник, потерпілий, представник потерпілого, експерт, спеціаліст, свідок або суддя, не може брати участь як суддя у перегляді обвинувального вироку відповідно до пунктів 16-1 - 16-11 цього Розділу.
 
14. 16-3. Скаргу може бути подано з тієї підстави, що обвинувальний вирок ґрунтується виключно на:
 
15. 1) явці з повинною та/або показаннях підозрюваного, обвинуваченого, свідка, потерпілого, наданих під час дізнання, досудового слідства, які отримані з порушенням права на відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, або від яких відповідний підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий надалі відмовився, або які не підтвердилися під час судового розгляду;
 
16. 2) показаннях, отриманих від особи, яка спочатку була свідком, а надалі стала підозрюваним, обвинуваченим, підсудним в цій або іншій кримінальній справі;
 
17. 3) викривлених обставинах, які очевидно не відповідають дослідженим у суді доказам, що мають істотне значення;
 
18. 4) обставинах, встановлених на підставі доказів, що були отримані з істотним порушенням права особи на захист під час дізнання, досудового слідства чи судового розгляду.
 
19. У скарзі можуть бути наведені та обґрунтовані одна або декілька із зазначених підстав.
 
20. 16-4. Скаргу подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.
Якщо таким судом є суд, що раніше вирішував справу, тоді скарга подається до іншого суду апеляційної інстанції, найбільш територіально наближеного до місця відбування покарання.
 
21. В інтересах засудженого, який відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі або позбавлення волі на певний строк, скаргу на обвинувальний вирок подає його захисник.
 
22. Подання скарги на вирок суду не зупиняє виконання такого вироку.
 
23. Суд апеляційної інстанції здійснює перегляд вироку колегіально у складі трьох професійних суддів.
 
24. Скарга може бути подана до 31 грудня 2017 року.
 
25. 16-5. Скарга оформлюється в порядку, визначеному цим Кодексом для оформлення апеляційної скарги, з особливостями, встановленими цим пунктом.
 
26. Докази, які не були подані чи не були досліджені в суді, мають бути зазначені в скарзі без обов’язкового зазначення причини неподання чи недослідження.
 
27. До скарги додається копія обвинувального вироку, який набрав законної сили, вироки та ухвали судів апеляційної і касаційної інстанцій, постанови Верховного Суду України у цій кримінальній справі (за наявності), а також оригінали чи копії інших документів, які підтверджують наявність підстав для подання скарги.
 
28. Захисник засудженого не зобов’язаний додавати до скарги та доданих до неї письмових матеріалів їхні копії в кількості, необхідній для їх надсилання учасникам судового провадження.
 
29. 16-6. Скарга, що надійшла до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня має бути передана судді-доповідачу. Прийняття скарги здійснює суддя-доповідач суду апеляційної інстанції в порядку, встановленому статтями 398, 399 цього Кодексу.
 
30. Після отримання скарги суд апеляційної інстанції на підставі та в порядку, визначених цим Кодексом, уповноважений:
 
31. 1) відкрити провадження;
 
32. 2) залишити скаргу без руху;
 
33. 3) повернути скаргу;
 
34. 4) відмовити у відкритті провадження.
 
35. Суддя-доповідач повертає скаргу лише в разі, якщо:
 
36. 1) захисник засудженого не усунув недоліки скарги, яку залишено без руху, в установлений строк;
 
37. 2) скарга не підсудна зазначеному суду;
3) скаргу подано на обвинувальний вирок, який не було оскаржено в порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України 1960 року, і строки для такого оскарження на момент подання скарги не закінчилися;
4) скаргу подано засудженим особисто або іншою особою без залучення захисника;
5) скаргу подано з підстав, не зазначених у пункті 16-3 цього Розділу.
У разі виявлення суддею-доповідачем обставин, що є підставою для відмови у відкритті провадження, він передає зазначене питання на розгляд колегії суддів у складі судді-доповідача і двох професійних суддів суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів відмовляє у відкритті провадження лише в разі, якщо скаргу подано:
 
38. 1) на обвинувальний вирок в іншій кримінальній справі, ніж справа про тяжкий чи особливо тяжкий злочин;
 
39. 2) на обвинувальний вирок, ухвалений не на підставі Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року;
 
40. 3) захисником в інтересах засудженого, який на момент її подання відбув покарання у виді довічного позбавлення волі або позбавлення волі на певний строк;
 
41. 4) скаргу подано після закінчення строку, визначеного пунктом 16-4 цього Розділу, крім випадків, коли своєчасно подану скаргу було залишено без руху і захисник засудженого усунув недоліки у встановлений судом строк.
 
42. Залишення скарги без руху або її повернення не позбавляють права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному цим Кодексом, в межах строку, визначеного пунктом 16-4 цього Розділу. Відмова у відкритті провадження перешкоджає повторному зверненню зі скаргою.
 
43. Ухвали суду апеляційної інстанції про відкриття провадження, залишення скарги без руху, повернення скарги або відмову у відкритті провадження не можуть бути оскаржені.
 
44. 16-7. Протягом десяти днів після відкриття провадження з перегляду обвинувального вироку суддя-доповідач витребовує матеріали кримінальної справи. Орган, у якому зберігаються матеріали кримінальної справи, зобов’язаний протягом п’яти днів надіслати їх до суду апеляційної інстанції, який їх витребував.
 
45. 16-8. Потерпілий, його представник, прокурор, захисник іншої особи, засудженої у цій справі, мають право приєднатися до скарги або подати до суду апеляційної інстанції заперечення на скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції.
 
46. Заперечення на скаргу оформлюється в порядку, визначеному цим Кодексом для оформлення заперечення на апеляційну скаргу.
 
47. 16-9. Під час перегляду вироків з підстав, зазначених у пункті 16-3 цього Розділу, участь захисника є обов’язковою.
 
48. Закінчення строку відбуття засудженим покарання після подання скарги про перегляд судового рішення не перешкоджає провадженню за цією скаргою.
 
49. 16-10. Суд апеляційної інстанції досліджує докази згідно з правилами, що діяли до набрання чинності цим Кодексом.
 
50. Показання учасників кримінального провадження суд апеляційної інстанції отримує усно.
 
51. Рішення суду апеляційної інстанції може ґрунтуватися на безпосередньому дослідженні явки з повинною, протоколів допиту особи, лише якщо допит такої особи неможливий через:
 
52. 1) її відсутність під час судового засідання внаслідок смерті або тяжкої фізичної чи психічної хвороби;
 
53. 2) її неприбуття на виклик до суду, якщо місцезнаходження особи не було встановлено шляхом проведення необхідних заходів розшуку.
 
54. В інших випадках рішення суду апеляційної інстанції може ґрунтуватися лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.
 
55. 16-11. За наслідками розгляду скарги суд апеляційної інстанції уповноважений:
 
56. 1) залишити вирок без змін;
 
57. 2) змінити вирок;
 
58. 3) скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.
 
59. Прийнявши рішення, визначене підпунктом 1 цього пункту, суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.
 
60. Прийнявши рішення, визначене підпунктом 2 чи 3 цього пункту, суд апеляційної інстанції ухвалює вирок.
Рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржене захисником засудженого чи прокурором у касаційному порядку, визначеному цим Кодексом.
З моменту проголошення рішення, визначеного підпунктами 2, 3 цього пункту, інші судові рішення у цій кримінальній справі втрачають законну силу в частині, що не узгоджується із цим рішенням".
ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.