Кількість абзаців - 60 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань правового статусу земель фермерського господарства (Друге читання)

0. Проект
 
1. ЗАКОН УКРАЇНИ
 
2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань правового статусу земель фермерського господарства
 
3. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
4. І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
5. 1. У Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 3-4, ст. 27):
 
6. 1) у статті 31:
 
7. а) у частині першій:
 
8. пункт «а» викласти в такій редакції:
 
9. «а) земельної ділянки, що належить на праві власності або оренди фермерському господарству»;
 
10. пункт «в» виключити;
 
11. б) доповнити новою частиною третьою такого змісту:
 
12. «3. Землі фермерського господарства використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва»;
 
13. 2) у частині шостій статті 118 слова «та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства)» виключити;
 
14. 3) у частині сьомій статті 128 слова «є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації» замінити словами «разом із договором купівлі-продажу є підставою для державної реєстрації права власності на земельну ділянку»;
 
15. 4) частину третю статті 132 виключити;
 
16. 5) у статті 134:
 
17. а) в абзаці шістнадцятому частини другої слова «ведення фермерського господарства» виключити;
 
18. б) у частині третій слова «а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу» замінити словами «передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу, а також переоформленні права оренди земельних ділянок, наданих засновнику фермерського господарства, на фермерське господарство»;
 
19. 6) у Розділі Х»Перехідні положення»:
 
20. а) в абзаці другому пункту 1 слова «виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку» замінити словами «здійснення державної реєстрації земельної ділянки за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та державної реєстрації права власності громадян або їх спадкоємців на земельні ділянки»;
 
21. б) в абзаці другому пункту 6 слова «у довгострокову оренду» замінити словами «на право оренди»;
 
22. в) у пункті 8 слова «видачі їх власникам державних актів на право власності на землю» замінити словами «державної реєстрації права власності на земельні ділянки»;
 
23. г) у пункті 16 слова «видачею державних актів на право власності на землю» замінити словами «оформленням права власності на них»;
 
24. ґ) в абзаці другому пункту 17 слова «видачі їм державних актів на право власності на землю» замінити словами «державної реєстрації права власності на відповідну земельну ділянку».
 
25. 2. У Законі України «Про фермерське господарство» (Відомості Верховної Ради України, 2003, N 45, ст.363):
 
26. 1) статтю 7 викласти в такій редакції:
 
27. «Стаття 7. Надання (передача) земельних ділянок для ведення фермерського господарства із земель державної та комунальної власності
 
28. 1. Надання (передача) земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або оренду для ведення фермерського господарства здійснюється у порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
 
29. 2. Громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у власність надані їм у користування земельні ділянки державної та комунальної власності у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Це положення не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).
 
30. 3. Земельні ділянки державної та комунальної власності, розмір яких перевищує розмір, встановлений у частині 5 цієї статті, передаються громадянам у приватну власність для ведення фермерського господарства на підставі цивільно-правових угод.
 
31. 4. Земельні ділянки державної та комунальної власності надаються громадянам для ведення фермерського господарства з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.
 
32. 5. Землі лісового і водного фондів, що входять до складу сільськогосподарських угідь, не можуть передаватися у приватну власність для ведення фермерських господарств, за винятком невеликих - до 5 гектарів ділянок лісів у складі угідь фермерського господарства і невеликих - до 3 гектарів ділянок під замкненими природними водоймами. Фермерське господарство має право проводити залісення частини земель та будувати замкнену водойму на земельній ділянці, що належить фермерському господарству чи його членові на праві приватної власності»;
 
33. 2) статтю 8 викласти в такій редакції:
 
34. «Стаття 8. Державна реєстрація фермерського господарства
 
35. 1. Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.
 
36. 2. Після державної реєстрації фермерського господарства, права оренди земельних ділянок, наданих засновнику фермерського господарства, можуть бути переоформленні на фермерське господарство на тих самих умовах. До такого переоформлення фермерське господарство може використовувати земельні ділянки, надані його засновнику.
 
37. 3. Орган державної влади або місцевого самоврядування, до повноважень якого належить передача громадянам земельних ділянок державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства, зобов’язаний за зверненням фермерського господарства укласти додаткову угоду про зміну сторони у договорі оренди земельної ділянки на фермерське господарство протягом місяця з дня звернення»;
 
38. 3) у статті 12:
 
39. а) у частині першій:
 
40. пункт «а» викласти в такій редакції:
 
41. «а) земельної ділянки, що належить на праві власності або оренди фермерському господарству»;
 
42. пункт «в» виключити;
 
43. б) доповнити частиною третьою такого змісту:
 
44. «3. Землі фермерського господарства використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва»;
 
45. 4) статтю 22 викласти у такій редакції:
 
46. «Стаття 22. Фермерське господарство як об'єкт майнових прав
 
47. 1. Фермерське господарство як об'єкт майнових прав включає майно, передане до статутного (складеного) капіталу, нерозподілений прибуток, майнові права та зобов'язання, крім земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві власності.
 
48. 2. За рішенням членів фермерського господарства відповідно до закону фермерське господарство як об'єкт майнових прав може бути відчужене на підставі цивільно-правових угод громадянам України або юридичним особам, створеним за законодавством України, в порядку, який передбачений для відчуження частки учасника у статутному (складеному) капіталі товариства з обмеженою відповідальністю.
 
49. 3. Відчуження фермерського господарства як об'єкта майнових прав є підставою для внесення відповідних змін до Статуту фермерського господарства»;
 
50. 5) у частині першій статті 23 слова «цілісного майнового комплексу або його частини» замінити словами «як об’єкта майнових прав»;
 
51. 6) в абзаці третьому частини третьої статті 29 слова «цілісний майновий комплекс замінити словами «об’єкт майнових прав».
 
52. ІІ. Прикінцеві положення
 
53. 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
 
54. 2. З дня набрання чинності цим Законом всі земельні ділянки для ведення фермерського господарства вважаються такими, що призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
 
55. 3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
 
56. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
57. забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність з цим Законом.
 
58. Голова Верховної Ради
 
59. України