Кількість абзаців - 202 Розмітка (ліва колонка)


Про забезпечення масштабної експортної експансії українських виробників шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту (Друге читання)

0. Проект
 
1. Закон України
 
2. Про забезпечення масштабної експортної експансії українських виробників шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту
 
3.

 
4. Цей Закон визначає засади державної підтримки експортної діяльності шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту з метою створення умов для здійснення масштабної експортної експансії українських виробників на зовнішні ринки та забезпечення захисту українських експортерів від ризиків неплатежів та фінансових втрат, підвищення конкурентоспроможності товарів (робіт, послуг) українського походження на світових ринках.
 
5. Стаття 1. Визначення термінів
 
6. 1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
 
7. експортний кредит - кредит, що надається банком-кредитором:
 
8. - іноземному покупцю для придбання товарів (робіт, послуг) українського походження відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту), укладеного з українським експортером;
 
9. - експортеру для забезпечення поставки товарів (робіт, послуг) українського походження відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) або для забезпечення виробництва таких товарів (робіт, послуг) за зовнішньоекономічним договором (контрактом);
 
10. іноземний покупець - фізична чи юридична особа - нерезидент, що здійснює придбання товарів (робіт, послуг) українського походження відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту), укладеного з українським експортером;
 
11. комерційний ризик - ризик повного або часткового невиконання зобов’язань іноземним покупцем перед українським експортером за зовнішньоекономічним договором (контрактом) чи банком, який кредитує за експортним кредитом (далі - банк-кредитор) або українським експортером перед банком-кредитором внаслідок:
 
12. - довільного розірвання зовнішньоекономічного договору (контракту) без права на таку дію;
 
13. - неплатоспроможності іноземного покупця або експортера;
 
14. - банкрутства іноземного покупця або експортера;
 
15. некомерційний ризик - ризик повного або часткового невиконання зобов’язань іноземним покупцем перед українським експортером за зовнішньоекономічним договором (контрактом) чи банком-кредитором або українським експортером перед банком-кредитором, пов’язаний із:
 
16. - землетрусом, повінню, ураганом чи іншим стихійним лихом природного характеру;
 
17. - промисловими аваріями внаслідок пожежі, вибуху, аварії на теплових, водопровідних та опалювальних системах, та на інших об’єктах, які призвели до надзвичайної ситуації;
 
18. - запровадженням мораторію на здійснення платежів у країні іноземного покупця або в країні, що бере участь у здійсненні платежів;
 
19. - внесенням змін до законодавства з питань зовнішньоекономічної діяльності України або країни іноземного покупця чи третьої країни, що бере участь у виконанні зовнішньоекономічного договору (контракту), які роблять виконання такого договору (контракту) неможливим;
 
20. - застосуванням ембарго на торгівлю;
 
21. - невиконанням іноземним покупцем зобов’язань за зовнішньоекономічним договором (контрактом) або затримкою їх виконання більше ніж на 180 днів, якщо таким покупцем є держава або державний орган, іноземний суб’єкт господарювання, виконання зобов’язань якого було гарантовано державою;
 
22. - виникненням збройного конфлікту, веденням воєнних дій, повстанням, революцією, масовими заворушеннями, страйками у країні іноземного покупця, які роблять виконання такого зовнішньоекономічного договору (контракту) неможливим;
 
23. - вжиттям компетентними органами країни іноземного покупця чи третьої країни, що бере участь у виконанні зовнішньоекономічного договору (контракту), заходів до примусового вилучення майна (націоналізації, конфіскації майна, експропріації тощо);
 
24. - рішенням суду щодо заборони або обмеження операцій, які унеможливлюють виконання зовнішньоекономічного договору (контракту);
 
25. - інших обставин, визначених Кабінетом Міністрів України;
 
26. страхування зовнішньоекономічних договорів (контрактів) - правовідносини щодо захисту майнових інтересів експортера у разі настання страхового випадку, пов’язаного з комерційними чи некомерційними ризиками;
 
27. страхування експортних кредитів - відносини щодо захисту майнових інтересів експортера або банку-кредитора у разі настання страхового випадку, пов’язаного з комерційними чи некомерційними ризиками.
 
28. 2. Інші терміни вживаються у значеннях, визначених Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про страхування» та інших.
 
29. Стаття 2. Державна установа з підтримки експорту
 
30. 1. Для стимулювання експорту Кабінет Міністрів України створює Державну установу з підтримки експорту (далі - Установа), що здійснює страхування, перестрахування, надає гарантії за договорами, які забезпечують розвиток експорту, на добровільних засадах, а також виступає агентом Кабінету Міністрів України щодо здешевлення вартості експортних кредитів.
 
31. 2. Установа утворюється та провадить свою діяльність відповідно до законів України "Про акціонерні товариства", "Про страхування" та інших законодавчих актів України з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
 
32. 3. Засновником Установи є держава в особі Кабінету Міністрів України.
 
33. 4. Статутний капітал Установи становить не менше 100 мільйонів гривень і формується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, та за рахунок інших джерел, не заборонених законом.
 
34. 5. Чистий прибуток Установи, одержаний у результаті її фінансово-господарської діяльності, не підлягає розподілу та спрямовується на поповнення її статутного капіталу.
 
35. 6. Органам державної влади і органам місцевого самоврядування забороняється будь-яким чином впливати на керівництво чи працівників Установи у ході виконання ними службових обов’язків або втручатись у її діяльність, за винятком випадків, передбачених законом. Шкода, заподіяна Установі внаслідок такого втручання, підлягає відшкодуванню у порядку, визначеному законом.
 
36. Стаття 3. Форми та принципи державної підтримки експортної діяльності
 
37. 1. Основними формами підтримки експортної діяльності є:
 
38. 1) надання банками згідно з законодавством про банківську діяльність експортних кредитів:
 
39. - експортерам згідно з укладеними зовнішньоекономічними договорами (контрактами) для здійснення експорту або забезпечення виробництва товарів українського походження;
 
40. - іноземним покупцям або банкам іноземних покупців під зобов’язання закупівлі ними товарів українського походження;
 
41. 2) здійснення Установою операцій страхування експортних кредитів та зовнішньоекономічних договорів (контрактів) від комерційних та некомерційних ризиків, перестрахування та надання гарантій;
 
42. 3) здешевлення вартості експортних за умови передбачення відповідних коштів законом про Державний бюджет України на відповідний рік (далі - здешевлення вартості експортних кредитів);
 
43. 4) інші види державної підтримки, визначені законом.
 
44. 2. Державна підтримка експорту шляхом страхування, перестрахування, гарантування, здешевлення вартості експортних кредитів Установою, базується на таких принципах:
 
45. добровільності - страхування, перестрахування чи отримання гарантій в Установі є добровільним та не може бути передумовою для здійснення інших правовідносин;
 
46. відкритості - держава забезпечує відкритість інформації про діяльність Установи, пріоритети та напрями її роботи;
 
47. конкурентності - всі суб’єкти господарювання мають рівний доступ до послуг, що надаються Установою, згідно з цим Законом;
 
48. інтегрованості до світового простору - продукти та послуги, що пропонуються Установою визначаються з урахуванням міжнародної практики та взятих Україною зобов’язань перед ГАТТ/СОТ, Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, тощо.
 
49. Стаття 4. Мета та основні завдання Установи
 
50. 1. Метою діяльності Установи є стимулювання масштабної експортної експансії українських виробників та реалізація їх виробничого потенціалу.
 
51. 2. Основними завданнями Установи є:
 
52. захист експортерів від ризику неплатежів та фінансових втрат, пов’язаних з виконанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) шляхом страхування, перестрахування та гарантування;
 
53. впровадження сучасних фінансових технологій у зовнішній торгівлі та механізмів підтримки експорту через страхування, перестрахування та гарантування;
 
54. розвиток експорту товарів (робіт, послуг) українського походження, підвищення конкурентоспроможності товарів (робіт, послуг) українського походження на світових ринках;
 
55. участь у реалізації програм здешевлення вартості експортних кредитів;
 
56. співпраця з міжнародними та іноземними фінансовими організаціями в тому числі для акумуляції міжнародної фінансової допомоги для забезпечення зростання експорту та економіки України.
 
57. Стаття 5. Органи управління та контролю Установи
 
58. 1. Органами управління Установи є наглядова рада та правління.
 
59. 2. Наглядова рада Установи складається з 11 осіб. До складу Наглядової ради входять:
 
60. заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України - торгівельний представник України;
 
61. три народні депутати України - по одному представнику від Комітету у закордонних справах, Комітету з питань промислової політики та підприємництва, Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності;
 
62. три представника від міжнародних організацій - за згодою по одному від Світового Банку, Організації ООН з промислового розвитку, Організації економічного співробітництва і розвитку.
 
63. чотири представники громадських організацій - об’єднань промисловців, підприємців, платників податків, страховиків тощо.
 
64. Термін повноважень членів наглядової ради Установи - п’ять років.
 
65. Наглядова рада не може втручатись в оперативну діяльність Установи.
 
66. Засідання Наглядової ради є правомочним за наявності не менше шести її членів.
 
67. Рішення Наглядової ради приймаються простою більшістю голосів від загальної кількості присутніх на засіданні членів наглядової ради. При рівній кількості голосів голос головуючого засідання є вирішальним.
 
68. Засідання Наглядової ради проводиться головою Наглядової ради, а під час його відсутності - членом Наглядової ради, уповноваженим головою Наглядової ради.
 
69. Голова наглядової ради Установи обирається членами наглядової ради з їх числа простою більшістю голосів від кількісного складу наглядової ради.
 
70. Термін повноважень голови наглядової ради Установи - п’ять років.
 
71. Склад Наглядової ради затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
72. Наглядова рада відповідно до покладених на неї завдань:
 
73. визначає основні напрями діяльності Установи, у тому числі з урахуванням діючих стратегічних та програмних документів, що формують державну політику в сфері розвитку експорту;
 
74. розглядає та затверджує звіти про результати діяльності Установи;
 
75. погоджує за поданням правління критерії та порядок відбору контрактів та суб’єктів господарювання, страхування, перестрахування ризиків та гарантування виконання зобов’язань яких здійснюється Установою, серед яких:
 
76. - необхідність стимулювання виробництва та експорту продукції;
 
77. - забезпечення диверсифікації ризиків, пов’язаних із страхуванням та гарантуванням виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів);
 
78. - дотримання бездоганної ділової репутації та задовільного фінансового стану суб’єктів господарювання;
 
79. погоджує за поданням правління вимоги щодо страхових премій, страхових виплат, страхових тарифів, франшизи, страхових випадків; перестрахування;
 
80. погоджує істотні умови договорів страхування (перестрахування);
 
81. визначає країни для формування груп ризику при страхуванні (перестрахуванні) та наданні гарантій;
 
82. здійснює розподіл прибутку;
 
83. приймає рішення щодо покриття збитків Установи;
 
84. готує подання на призначення і звільнення голови правління Установи;
 
85. призначає членів правління Установи;
 
86. призначає керівника служби внутрішнього аудиту Установи;
 
87. здійснює контроль за діяльністю правління Установи;
 
88. визначає аудиторську фірму для здійснення зовнішнього аудиту, розглядає її висновок та готує рекомендації загальним зборам для прийняття рішення щодо нього;
 
89. затверджує умови оплати праці та матеріального стимулювання членів правління Установи;
 
90. виконує інші функції відповідно до законодавства.
 
91. Члени Наглядово1ї ради виконують свої функції без отримання будь-якої матеріальної винагороди.
 
92. Члени Наглядової ради не мають права працювати в Установі на постійній основі.
 
93. Наглядова рада проводить свої засідання не рідше, ніж один раз у квартал.
 
94. Повноваження, порядок скликання, голосування, прийняття і оформлення рішень наглядової ради визначаються статутом Установи та її внутрішніми положеннями.
 
95. 3. Правління є постійно діючим виконавчим органом Установи, що здійснює керівництво поточною діяльністю та несе відповідальність за ефективність її роботи згідно із законодавством та її статутом.
 
96. До складу правління входять голова правління, заступники голови правління та інші члени правління.
 
97. Голову правління призначає та звільняє Кабінет Міністрів України за поданням Наглядової ради Установи.
 
98. Заступники голови та члени правління призначаються на посаду та звільняються з посади Наглядовою радою за поданням голови правління установи.
 
99. Правління діє від імені установи в межах, передбачених законодавством та її статутом. Правління підзвітне Наглядовій раді.
 
100. 4. Органами контролю Установи є ревізійна комісія та служба внутрішнього аудиту.
 
101. Ревізійна комісія та служба внутрішнього аудиту здійснюють свою діяльність відповідно до положень, які затверджуються Наглядовою радою.
 
102. Ревізійна комісія та служба внутрішнього аудиту підзвітні Наглядовій раді.
 
103. 5. Установа щороку проходить обов’язковий зовнішній аудит.
 
104. 6. Структура Установи затверджується Головою правління Установи за погодженням з Наглядовою радою.
 
105. Стаття 6. Види діяльності Установи
 
106. 1. Установа провадить діяльність зі страхування, перестрахування, гарантування, здешевлення вартості експортних кредитів, також здійснює консультаційну та іншу діяльність згідно зі статутом, затвердженим Кабінетом Міністрів України, що включає, але не обмежується:
 
107. 1) страхування та перестрахування експортних кредитів, наданих банками-кредиторами (резидентами) експортеру для забезпечення виконання умов зовнішньоекономічного договору (контракту), у тому числі на стадії виробництва товарів (робіт, послуг), від некомерційних та комерційних ризиків для забезпечення відшкодування коштів у разі невиконання іноземним покупцем зобов’язань за зовнішньоекономічним договором (контрактом);
 
108. 2) страхування та перестрахування зовнішньоекономічних договорів (контрактів) експортерів від комерційних або некомерційних ризиків для забезпечення відшкодування коштів у разі невиконання іноземним покупцем зобов’язань за зовнішньоекономічним договором (контрактом);
 
109. 3) страхування експортних кредитів, наданих іноземному покупцю банками-кредиторами (резидентами), від комерційних та некомерційних ризиків у разі невиконання іноземним покупцем зобов’язань за кредитами, наданими йому під зобов’язання закупівлі товарів (робіт, послуг) експортерів;
 
110. 4) страхування фінансових ризиків, пов’язаних з виконанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів);
 
111. 5) надання експортерам гарантій виконання іноземними покупцями зобов’язань за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) та гарантій банкам-кредиторам за наданими експортними кредитами;
 
112. 6) надання гарантій виконання зобов’язань українськими експортерами під час участі в міжнародних тендерах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
 
113. 7) участь у реалізації програм здешевлення вартості експортних кредитів;
 
114. 8) консультаційна діяльність;
 
115. 9) інші види діяльності, які передбачені законодавством, та не суперечать меті діяльності Установи.
 
116. 2. Страхова виплата становить не більше 90 відсотків суми зовнішньоекономічного договору (контракту) або експортного кредиту в разі настання некомерційного ризику та не більше 85 відсотків у разі настання комерційного ризику.
 
117. 3. Умови здійснення страхової виплати (виплати за гарантією):
 
118. якщо зобов’язання дебітора (іноземного покупця) до страхувальника (перестрахувальника або третьої особи у договорі страхування чи перестрахування) були забезпечені гарантією, порукою чи іншим забезпеченням, наданим іншим суб’єктом, то такий страхувальник (перестрахувальник або третя особа у договорі страхування чи перестрахування) чи бенефіціар за гарантією відповідно до умов договору мають надати повну інформацію про вжиті заходи щодо врегулювання;
 
119. виплати здійснюються в строки, визначені в договорі страхування (перестрахування, гарантії). Установа може відстрочити виплату до врегулювання судом або відповідним арбітражним органом суперечок, які виникли під час реалізації відповідних договорів;
 
120. інші умови, визначені законодавством та внутрішніми документами Установи.
 
121. 4. Відмова страхувальника (перестрахувальника, бенефіціара за гарантією) від грошових претензій та прав вимоги за угодами, пов’язаними із договорами страхування (перестрахування, гарантії) без згоди Установи звільняє її від виплати відшкодування.
 
122. 5. Після здійснення відшкодування всі права вимоги та інші права страхувальника щодо іноземного партнера або його гарантів, що випливають з неспроможності виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) та неотримання фінансового результату від контракту або експортного кредиту, наданого для його здійснення, переходять до установи.
 
123. 6. Гарантія виконання зобов’язань експортерами під час участі у міжнародних тендерах надається тільки за наявності договору між установою і експортером із зобов’язанням експортера щодо відшкодування ним можливих збитків.
 
124. Стаття 7. Джерела фінансування Установи
 
125. 1. Джерелами фінансування Установи є:
 
126. - власні кошти;
 
127. - кошти, залучені від державних та приватних інвесторів на поворотній або безповоротній основі;
 
128. - кошти, надані міжнародними організаціями на поворотній або безповоротній основі;
 
129. - бюджетні кошти, у випадку передбачення їх законом про Державний бюджет України на відповідний рік;
 
130. - інші джерела, не заборонені законодавством.
 
131. Стаття 8. Сфери підтримки
 
132. Установа при здійсненні своєї основної діяльності підтримує експорт товарів переробної промисловості за такими групами згідно УКТЗЕД:
 
133. Група 84. Реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої; їх частини.
 
134. Група 85. Електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису або відтворення звуку, телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і звуку, їх частини та приладдя.
 
135. Група 86. Залізничні локомотиви або моторні вагони трамвая, рухомий склад та їх частини; шляхове обладнання та пристрої для залізниць або трамвайних колій та їх частини; механічне (у тому числі електромеханічне) сигналізаційне обладнання всіх видів.
 
136. Група 87. Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання.
 
137. Група 88. Літальні апарати, космічні апарати та їх частини.
 
138. Група 89. Судна, човни та інші плавучі засоби.
 
139. Група 90. Прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя.
 
140. Група 30. Фармацевтична продукція.
 
141. Група 16. Готові харчові продукти з м'яса, риби або ракоподібних, молюсків або інших водяних безхребетних.
 
142. Група 19. Готові продукти із зерна зернових культур, борошна, крохмалю або молока; борошняні кондитерські вироби.
 
143. Група 20. Продукти переробки овочів, плодів або інших частин рослин.
 
144. Група 21. Різні харчові продукти.
 
145. Стаття 9. Регулювання діяльності Установи
 
146. 1. Діяльність Установи здійснюється відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Наглядової ради, відповідно до якого, з урахуванням вимог цього Закону, визначаються:
 
147. критерії та порядок відбору контрактів та суб’єктів господарювання, страхування, перестрахування ризиків та гарантування виконання зобов’язань яких здійснюється Установою;
 
148. вимоги до об’єктів страхування та перестрахування, порядку їх відбору;
 
149. інші питання, визначення яких є необхідним для забезпечення поточної роботи Установи.
 
150. 2. Установа забезпечує формування фондів та резервів відповідно до Закону України «Про страхування» з урахуванням особливостей, передбачених цим законом.
 
151. 3. Кабінет Міністрів України за погодженням з Національною комісією, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, може встановлювати особливості формування і ведення обліку страхових резервів Установи.
 
152. 4. Установа здійснює бухгалтерський облік та складає фінансову звітність у порядку, визначеному відповідно до нормативно-правових актів Національної комісії, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг.
 
153. 5. Національна комісія, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, здійснює нагляд за виконанням Установою:
 
154. вимог законодавства, у тому числі власних нормативно-правових актів;
 
155. дотримання нормативів, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом.
 
156. 6. Заходи впливу застосовуються до Установи в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національної комісії, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, з урахуванням вимог, визначених цим Законом.
 
157. 7. Отримання Установою ліцензій та дозволів на виконання операцій, пов’язаних із страхуванням (перестрахуванням), наданням гарантій, на здійснення валютних операцій здійснюється відповідно до законодавства.
 
158. Стаття 10. Публічність діяльності Установи.
 
159. 1. Установа здійснює свою діяльність та публічно висвітлює її у спосіб, який дозволяє громадськості здійснювати моніторинг її діяльності, а експортерам дізнаватися про виконувані Установою функції.
 
160. 2. Установа та Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на своїх офіційних веб-сайтах оприлюднюють інформацію про всі укладені Установою угоди щодо страхування, перестрахування, гарантування, здешевлення вартості кредитів із зазначенням контрагентів та сум відповідних угод.
 
161. 3. Установа щорічно готує та оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті звіт про результати діяльності.
 
162. Стаття 11. Обмеження діяльності Установи.
 
163. 1. Установа не здійснює страхування, перестрахування та гарантування, здешевлення вартості кредитів за зверненням суб’єкта господарювання:
 
164. який:
 
165. - подав документи для страхування або гарантування виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) з нерезидентами, які розташовані на території офшорних зон, крім нерезидентів, розташованих на території офшорних зон, які надали виписку із правоустановчих документів, легалізовану відповідною консульською установою України, що свідчить про звичайний (неофшорний) статус такого нерезидента;
 
166. - подав документи для страхування або гарантування виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) з нерезидентами, які зареєстровані на території держав, внесених Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FАТF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом;
 
167. - визнано банкрутом або стосовно якого порушено справу про банкрутство, перебуває у стадії припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;
 
168. - подав завідомо недостовірні відомості та документи;
 
169. - використав державну підтримку експорту з порушенням законодавства або умов її надання;
 
170. щодо якого існують докази, що відповідний зовнішньоекономічний договір (контракт), що має бути застрахований або для виконання якого має бути надана гарантія, був укладений з покупцем в країні, яка не є кінцевим пунктом споживання товарів (робіт, послуг), з метою отримання додаткових вигод.
 
171. Кабінетом Міністрів України можуть бути встановлено інші вимоги щодо відбору суб’єктів господарювання, які подають документи для надання послуг Установою.
 
172. Стаття 12. Гарантії діяльності Установи.
 
173. 1. Зобов’язання установи щодо страхування некомерційних ризиків гарантуються державою.
 
174. 2. Установа може отримати державні гарантії у випадку, коли таке передбачено законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
 
175. Стаття 13. Порядок реорганізації та ліквідації Установи
 
176. 1. Установа може бути реорганізована та ліквідована відповідно до законодавства.
 
177. 2. Рішення про реорганізацію, ліквідацію та припинення діяльності Установи розвитку приймається Кабінетом Міністрів України.
 
178. 3. У випадку ліквідації Установи всі кошти, що залишились після задоволення вимог кредиторів, спрямовуються до Державного бюджету України.
 
179. Стаття 14. Прикінцеві положення
 
180. 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
 
181. 2. До приведення актів законодавства у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
 
182. 3. Частину четверту статті 15 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 29, ст. 377; Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 14, ст. 93) викласти в такій редакції:
 
183. «Для стимулювання експорту Кабінет Міністрів України створює Державну установу з підтримки експорту, що на добровільних засадах здійснює страхування, перестрахування, надає гарантії за договорами, які забезпечують розвиток експорту, а також виступає агентом Кабінету Міністрів України щодо здешевлення вартості експортних кредитів, які надаються, залежно від різниці кредитних ставок у країні експортера та країні покупця.».
 
184. 4. У Законі України «Про страхування» (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 7):
 
185. у статті 2:
 
186. друге речення частини першої після слів та знаку «передбачених цим Законом, « доповнити словами «крім страховиків, утворених державою»;
 
187. друге речення частини десятої після слів «загального розміру статутного капіталу» замінити знаком та словами «, якщо інше не встановлено законом»;
 
188. друге речення частини двадцять третьої після слів «уповноважених страховиків» доповнити словами та знаками « (крім випадків, передбачених законом)»;
 
189. частину четверту статті 6 доповнити новими пунктами 22-1 та 22-2 такого змісту:
 
190. «22-1) страхування експортних кредитів та зовнішньоекономічних договорів (контрактів) експортерів;
 
191. 22-2) страхування ризиків експортерів, пов’язаних з виконанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів); «;
 
192. частину сімнадцяту статті 30 викласти в такій редакції:
 
193. «Кабінет Міністрів України може змінювати порядок визначення фактичного та нормативного запасу платоспроможності і структури гарантійного фонду страховиків та встановлювати особливі вимоги до Державної установи з підтримки експорту, утвореної Кабінетом Міністрів України.»;
 
194. частину другу статті 31 доповнити другим реченням такого змісту: «Кабінет Міністрів України може встановлювати особливості формування і ведення обліку страхових резервів Державної установи з підтримки експорту, утвореної Кабінетом Міністрів України.».
 
195. 5. Розділ VІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 1, ст. 3) доповнити новим пунктом 4-1 такого змісту:
 
196. «4-1. Дія цього Закону розповсюджується на діяльність Державної установи з підтримки експорту, утвореної Кабінетом Міністрів України, в межах, що не суперечать Закону України «Про забезпечення масштабної експортної експансії українських виробників шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту».».
 
197. 6. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
 
198. утворити Установу, забезпечити формування та сплату її статутного капіталу;
 
199. за участю Національного банку опрацювати питання щодо приєднання України до Рамкової Домовленості з Офіційно Підтримуваних Експортних Кредитів 1978 року та долучення до «Робочої Групи з Експортних Кредитів та Кредитних Гарантій»;
 
200. затвердити нормативно-правові акти, що випливають з цього Закону;
 
201. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити прийняття нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону.