Кількість абзаців - 229 Розмітка (ліва колонка)


Про Дисциплінарний статут Національної поліції України (Друге читання)

0. Закон України
 
1. Про Дисциплінарний статут Національної поліції України
 
2. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
3. 1. Затвердити Дисциплінарний статут Національної поліції України (додається).
 
4. 2. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України” (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 29, ст. 245; 2013 р., № 14, ст. 89, № 21, ст. 208; 2014 р., № 12, ст. 178).
 
5. 3. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
 
6. Голова Верховної Ради України
 
7. ЗАТВЕРДЖЕНО
 
8. Законом України
 
9. від _______ 2016 року №____
 
10. ДИСЦИПЛІНАРНИЙ СТАТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ
 
11. Цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
 
12. РозділІ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
13. Стаття 1. Службова дисципліна
 
14. 1. Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України та нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, постійне та безумовне виконання поліцейським обов’язків, які визначені Законом України «Про Національну поліцію», цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами, а також наказами керівників.
 
15. 2. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов’язків поліцейського, повазі до честі та гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов’язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
 
16. 3. Крім основних обов’язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», службова дисципліна зобов’язує поліцейського:
 
17. 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити суспільству та державі;
 
18. 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов’язки;
 
19. 3) безумовно виконувати накази керівників, видані в межах наданих їм повноважень;
 
20. 4) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов’язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
 
21. 5) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їх обов’язки, а також підривають авторитет Національної поліції України;
 
22. 6) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби та дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
 
23. 7) підтримувати рівень підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
 
24. 8) утримувати в постійній готовності до застосування зброю та спеціальні засоби, а також берегти службове майно;
 
25. 9) поважати честь та гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та утримувати від учинення правопорушень;
 
26. 10) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
 
27. 11) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення.
 
28. 4. Поліцейський перебуває під захистом держави. Права поліцейського та порядок їх реалізації з урахуванням особливостей служби в поліції визначаються Конституцією та законами України.
 
29. 5. Обмеження прав поліцейського не допускається, крім випадків, визначених законодавством.
 
30. 6. Під час виконання службових обов’язків поліцейський має право:
 
31. на повагу до своєї особистості, коректне ставлення з боку керівників, колег та інших осіб;
 
32. вимагати письмового оформлення обсягу посадових (функціональних) обов’язків за відповідною посадою та створення умов, необхідних для їх виконання;
 
33. приймати у межах, визначених посадовими (функціональними) обов’язками, рішення або брати участь у їх підготовці;
 
34. на доступ до службової інформації, необхідної для виконання обов’язків за посадою;
 
35. на просування по службі, збільшення грошового забезпечення з урахуванням результатів службової діяльності та рівня кваліфікації;
 
36. на захист персональних даних, переданих у розпорядження Національної поліції України та її територіальних органів;
 
37. знайомитися з матеріалами особової справи, висновками службового розслідування, що проводиться стосовно нього, а також долучати до нього свої пояснення;
 
38. на забезпечення спеціальними заходами безпеки з урахуванням особливостей проходження служби.
 
39. Стаття 2. Керівники та підлеглі
 
40. 1. За своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських.
 
41. 2. Керівник - це посадова особа поліції, яка наділена правами та обов’язками з організації та здійснення контролю за службовою діяльністю підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції.
 
42. 3. Керівник, якому поліцейський підпорядкований за службою, у тому числі тимчасово, є прямим керівником для нього. Найближчий до підлеглого прямий керівник є безпосереднім керівником.
 
43. 4. Під час виконання службових обов’язків поліцейський підпорядковується тільки своєму безпосередньому та прямому керівникові.
 
44. 5. Забороняється втручання в службову діяльність поліцейських осіб, які не є їх прямими керівниками, крім випадків, визначених Конституцією та законами України.
 
45. 6. У разі спільного виконання службових обов’язків поліцейськими, які не підпорядковані один одному по службі, старшим вважається поліцейський, визначений безпосереднім керівником або який займає вищу посаду. Якщо поліцейські займають рівні посади, то старшинство визначається за спеціальним званням.
 
46. Стаття 3. Обов’язки керівника щодо підлеглих
 
47. 1. Керівник несе персональну відповідальність за дотримання службової дисципліни підлеглими. З цією метою керівник зобов’язаний:
 
48. створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов’язків поліцейського;
 
49. поважати честь та гідність підлеглих, не допускати порушень їх прав та соціальних гарантій;
 
50. розвивати в підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання обов’язків поліцейського;
 
51. сприяти в підвищенні підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень;
 
52. вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об’єктивність в оцінці їх службової діяльності;
 
53. забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенням службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними;
 
54. контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об’єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу з її зміцнення та запобігання вчиненню правопорушень серед підлеглих;
 
55. у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вчинити дії з його припинення та застосувати дисциплінарне стягнення до її порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.
 
56. Стаття 4. Віддання (видання) наказу
 
57. 1. Наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ повинен бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.
 
58. 2. Наказ, прийнятий на основі Конституції України та інших актів законодавства і спрямований на їх реалізацію, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень.
 
59. 3. Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв’язку.
 
60. 4. Наказ віддається (видається), як правило, у порядку підпорядкованості. У разі потреби прямий керівник може віддати (видати) наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього керівника, про що повідомляє безпосередньому керівнику підлеглого.
 
61. 5. Віддавати (видавати) наказ, що не пов’язаний із службовою діяльністю поліції або виходить за межі посадових (функціональних) обов’язків керівника, забороняється.
 
62. 6. Керівник відповідає за відданий (виданий) наказ, наслідки його реалізації, відповідність його законодавству.
 
63. 7. Наказ, відданий (виданий) з порушенням вимог законодавства або з перевищенням повноважень, є недійсним та підлягає скасуванню прямим керівником.
 
64. Стаття 5. Виконання наказу
 
65. 1. Поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підлеглості та зобов’язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
 
66. 2. За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов’язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
 
67. 3. У разі коли поліцейський, який виконує наказ безпосереднього керівника, отримав від прямого керівника новий наказ, що стає перешкодою для виконання попереднього, він зобов’язаний негайно доповісти про це керівникові, який віддав (видав) такий наказ, і після отримання його згоди припинити виконання попереднього наказу. Керівник, який віддав (видав) новий наказ, повідомляє про це керівнику, який віддав (видав) попередній наказ.
 
68. 4. Поліцейському заборонено виконувати злочинний або явно незаконний наказ. У разі одержання наказу, що суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що зобов’язаний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) наказ, і своєму безпосередньому керівникові, а в разі наполягання на його виконанні - письмово повідомити прямому керівнику.
 
69. 5. Виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягне відповідальність, передбачену цим Статутом та іншими законами.
 
70. Розділ ІІ. ЗАОХОЧЕННЯ
 
71. Стаття 6. Заохочення
 
72. 1. Заохочення є засобом підтримання службової дисципліни, що полягає у відзначенні поліцейського за успішне виконання ним обов’язків, а також за інші заслуги перед державою та суспільством.
 
73. 2. До поліцейських можуть бути застосовані такі види заохочень:
 
74. 1) дострокове зняття дисциплінарного стягнення;
 
75. 2) занесення на дошку пошани;
 
76. 3) заохочення грошовою винагородою;
 
77. 4) заохочення цінним подарунком;
 
78. 5) заохочення відомчими заохочувальними відзнаками Національної поліції України;
 
79. 6) заохочення відомчими заохочувальними відзнаками Міністерства внутрішніх справ України;
 
80. 7) дострокове присвоєння чергового спеціального звання;
 
81. 8) присвоєння спеціального звання, вищого на один ступінь від звання, передбаченого займаною штатною посадою;
 
82. 9) заохочення відомчою заохочувальною відзнакою Міністерства внутрішніх справ України «Вогнепальна зброя»;
 
83. 10) заохочення відомчою заохочувальною відзнакою Міністерства внутрішніх справ України «Холодна зброя».
 
84. Стаття 7. Нагородження державними нагородами України, відзнаками Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України
 
85. 1. За мужність, відвагу, героїзм, особливі заслуги перед державою в боротьбі із злочинністю, забезпеченні публічної безпеки і порядку, зразкове виконання службових обов’язків може бути внесено подання про нагородження державними нагородами України, відзнаками Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України поліцейського.
 
86. 2. Подання про нагородження державними нагородами України, відзнаками Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України керівника Національної поліції України вносить Міністр внутрішніх справ України.
 
87. 3. Подання про нагородження державними нагородами України, відзнаками Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України інших поліцейських вносить Міністр внутрішніх справ України за поданням керівника Національної поліції України.
 
88. 4. Подання про нагородження державними нагородами України поліцейського за проявлену мужність, відвагу, героїзм, особливі заслуги в боротьбі із злочинністю, забезпеченні публічної безпеки і порядку, зразкове виконання службових обов’язків вноситься незалежно від наявності в нього дисциплінарних стягнень.
 
89. Стаття 8. Права керівників щодо застосування заохочень
 
90. 1. Міністрові внутрішніх справ України належить право застосовувати до всіх поліцейських такі заохочення:
 
91. 1) заохочення грошовою винагородою;
 
92. 2) заохочення цінним подарунком;
 
93. 3) заохочення відомчими заохочувальними відзнаками Міністерства внутрішніх справ України;
 
94. 4) заохочення відомчою заохочувальною відзнакою Міністерства внутрішніх справ України «Вогнепальна зброя»;
 
95. 5) заохочення відомчою заохочувальною відзнакою Міністерства внутрішніх справ України «Холодна зброя».
 
96. 2. Керівникові Національної поліції України належить право застосовувати заохочення, передбачені цим Статутом, до всіх поліцейських, крім відомчих заохочувальних відзнак Міністерства внутрішніх справ України.
 
97. 3. Інші керівники поліції застосовують до підлеглих заохочення в межах прав, наданих їм керівником Національної поліції України.
 
98. 4. Керівник, який не наділений правами застосування заохочень, має право внести подання або порушити клопотання про заохочення підлеглого перед уповноваженим керівником.
 
99. Стаття 9. Загальний порядок застосування заохочень
 
100. 1. Заохочення застосовуються до поліцейських на підставі сукупної оцінки професійних якостей, результатів службової діяльності, ступеня службової активності, ініціативності та стану дотримання службової дисципліни на підставі подання про заохочення.
 
101. 2. У поданні про заохочення зазначаються конкретні заслуги особи, що стали підставою для висунення кандидатури на заохочення.
 
102. 3. Забороняється внесення підлеглими подання про заохочення їх керівника.
 
103. 4. Заохочення поліцейського оформляється письмовим наказом. Зміст наказу оголошується особовому складу відповідного органу поліції, а до відома поліцейського, якого заохочено, доводиться особисто.
 
104. 5. Підстави для застосування до поліцейського заохочень, порядок представлення до заохочення, розгляд матеріалів та прийняття рішення про заохочення або відмову в заохоченні, опис заохочення, порядок вручення, а також його позбавлення та вилучення визначаються положенням про заохочення, яке затверджується Міністерством внутрішніх справ України.
 
105. 6. Рішення про заохочення поліцейського, прийняте з порушенням визначеного порядку або на підставі недостовірних відомостей, підлягає скасуванню, а виданий предмет заохочення - вилученню. За відсутності предмета заохочення його вартість повинна бути відшкодована в порядку, визначеному законодавством.
 
106. 7. Рішення про скасування заохочення поліцейському із зазначених цією статтею підстав приймається уповноваженим керівником за результатами проведеного в установленому порядку службового розслідування.
 
107. Стаття 10. Особливості застосування деяких видів заохочень
 
108. 1. Поліцейський, який має дисциплінарне стягнення, може заохочуватися лише шляхом дострокового зняття дисциплінарного стягнення, але не раніше ніж через три місяці з дня видання наказу про застосування дисциплінарного стягнення, крім випадків заохочення такого поліцейського державними нагородами.
 
109. 2. Дострокове зняття дисциплінарного стягнення застосовується у разі, коли воно виконало свою виховну функцію, а поліцейський своїм ставленням до служби і поведінкою доведе своє виправлення. Одноразово може бути знято лише одне дисциплінарне стягнення.
 
110. 3. Дострокове зняття дисциплінарного стягнення до поліцейського, якому оголошено зауваження, не застосовується.
 
111. 4. Заохочення поліцейського грошовою винагородою може застосовуватися як окремий вид заохочення або одночасно із заохоченням поліцейського відомчою заохочувальною відзнакою Національної поліції України або Міністерства внутрішніх справ України.
 
112. 5. Дострокове присвоєння чергового спеціального звання здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про Національну поліцію» та може бути застосовано до поліцейського, який має стаж служби в поліції не менше п’яти років.
 
113. 6. До поліцейського, якого заохочено шляхом дострокового присвоєння чергового спеціального звання, повторно такий вид заохочення може бути застосовано не раніше ніж через три роки, за винятком випадків застосування зазначеного виду заохочення до поліцейських за виявлену мужність і героїзм під час рятування життя особи або затримання особливо небезпечних злочинців.
 
114. 7. Відомчою заохочувальною відзнакою Міністерства внутрішніх справ України «Вогнепальна зброя» та відомчою заохочувальною відзнакою Міністерства внутрішніх справ України «Холодна зброя» заохочуються поліцейські за виняткові заслуги у сфері забезпечення національної безпеки, розкритті особливо тяжких злочинів, затриманні особливо небезпечних озброєних злочинців, проявлену честь, доблесть та самопожертву під час рятування життя громадян у разі ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та в особливий період.
 
115. Розділ ІІІ. ДИСЦИПЛІНАРНЕ СТЯГНЕННЯ
 
116. Стаття 11. Відповідальність поліцейського
 
117. 1. За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
 
118. 2. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
 
119. 3. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
 
120. Стаття 12. Дисциплінарний проступок
 
121. 1. Дисциплінарним проступком визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні ним обов’язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також учиненні дій, що підривають авторитет поліції.
 
122. Стаття 13. Дисциплінарне стягнення та його види
 
123. 1. Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
 
124. 2. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого в учиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
 
125. 3. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
 
126. 1) зауваження;
 
127. 2) догана;
 
128. 3) сувора догана;
 
129. 4) попередження про неповну службову відповідність;
 
130. 5) пониження в спеціальному званні на один ступінь;
 
131. 6) звільнення з посади;
 
132. 7) звільнення із служби в поліції.
 
133. 4. До курсантів (слухачів), які проходять навчання у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, крім видів дисциплінарних стягнень, визначених цією статтею, застосовується такий вид дисциплінарного стягнення, як призначення поза чергою в наряд (до п’яти нарядів).
 
134. 5. Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.
 
135. Стаття 14. Службове розслідування
 
136. 1. З метою своєчасного, повного і об’єктивного з’ясування всіх обставин учинення поліцейським дисциплінарного проступку, установлення причин та умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку та розміру заподіяної шкоди проводиться службове розслідування, яке призначається за письмовим наказом керівника, який має право застосовувати до поліцейського дисциплінарне стягнення.
 
137. 2. У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративне правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
 
138. 3. Службове розслідування проводиться на засадах рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
 
139. 4. Порядок проведення службових розслідувань у поліції визначається Міністерством внутрішніх справ України.
 
140. Стаття 15. Дисциплінарні комісії
 
141. 1. Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюється дисциплінарними комісіями.
 
142. 2. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які володіють відповідними знаннями та мають досвід, необхідний для ефективного проведення службового розслідування.
 
143. 3. До складу дисциплінарних комісій можуть також включатися представники громадськості, які мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет.
 
144. 4. Забороняється включати до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню проступку, або заінтересованих у результатах розслідування осіб.
 
145. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії негайно зобов’язаний письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування.
 
146. 5. Кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов’язана сприяти проведенню службового розслідування.
 
147. 6. Посадові особи, які перешкоджають діям дисциплінарної комісії, підлягають притягненню до відповідальності в порядку, визначеному законодавством.
 
148. 7. Порядок створення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України.
 
149. 8. У разі проведення службового розслідування стосовно заступників керівника Національної поліції України чи керівників територіальних органів Національної поліції України до складу дисциплінарної комісії можуть включатися працівники Міністерства внутрішніх справ України.
 
150. Стаття 16. Строки проведення службового розслідування
 
151. 1. Службове розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення керівником.
 
152. 2. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови комісії, якій доручено проведення службового розслідування, строк його проведення може бути продовжено наказом керівника, який його призначив, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
 
153. 3. До строку проведення службового розслідування не зараховуються документально підтверджені періоди перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або перебування у відпустці.
 
154. 4. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження висновку службового розслідування уповноваженим керівником. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
 
155. Стаття 17. Відсторонення поліцейського від виконання обов’язків за посадою
 
156. 1. Відсторонення від виконання обов’язків за посадою може бути застосовано до поліцейського в разі вчинення ним дисциплінарного проступку, а також у випадках, коли вчинений поліцейським дисциплінарний проступок унеможливлює виконання посадових (функціональних) обов’язків ним або іншим працівником поліції, а також коли виконання поліцейським посадових (функціональних) обов’язків перешкоджає встановленню обставин учиненого ним дисциплінарного проступку і виявленню причин та умов, що сприяли його вчиненню.
 
157. 2. Відсторонення від виконання обов’язків за посадою оформляється письмовим наказом керівника, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та не може перевищувати строку, передбаченого для проведення службового розслідування.
 
158. 3. Поліцейський може бути тимчасово відсторонений від виконання обов’язків за посадою без видання письмового наказу керівника за наявності обґрунтованих припущень про те, що він перебуває в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння, до моменту протвереження.
 
159. 4. На період відсторонення від виконання обов’язків за посадою в поліцейського вилучається службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак, табельна вогнепальна зброя та спеціальні засоби.
 
160. Стаття 18. Забезпечення поліцейському права на захист
 
161. 1. Під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості дати письмові пояснення з приводу обставин учинення дисциплінарного проступку та надати докази правомірності своїх дій.
 
162. 2. Поліцейський має право відмовитися надавати пояснення. Факт відмови від надання пояснень фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії та особами, присутніми під час відмови.
 
163. 3. Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння, не допускається, а підлягає відкладенню до його протвереження.
 
164. 4. Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває на чергуванні або патрулюванні, здійснюється тільки після закінчення ним чергування, патрулювання або заміни його іншим поліцейським.
 
165. 5. За відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.
 
166. 6. Виклик про надання пояснень повинен бути надісланий з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття до дисциплінарної комісії.
 
167. 7. Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
 
168. 8. Поліцейський, який не може з поважних причин прибути для надання пояснень, зобов’язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням документів, що це підтверджують.
 
169. 9. Якщо поліцейський, який був у визначеному цією статтею порядку викликаний для надання пояснень, не з’явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
 
170. 10. Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває під вартою, здійснюється через адміністрацію місця ув’язнення шляхом його повідомлення про необхідність надіслати пояснення на зазначену дисциплінарною комісією адресу.
 
171. Стаття 19. Порядок застосування дисциплінарних стягнень
 
172. 1. У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, визначеного статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
 
173. 2. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
 
174. 3. За кожне порушення службової дисципліни застосовується лише одне дисциплінарне стягнення. Якщо поліцейський учинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
 
175. 4. У разі порушення службової дисципліни кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.
 
176. 5. У разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.
 
177. 6. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і знову допустив порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
 
178. 7. У разі повторного вчинення поліцейським незначного проступку з урахуванням його сумлінного ставлення до виконання обов’язків за посадою або нетривалого перебування на посаді (до трьох місяців) керівник може обмежитися раніше застосованим до такого поліцейського дисциплінарним стягненням.
 
179. 8. Дисциплінарне стягнення у вигляді пониження в спеціальному званні на один ступінь стосовно поліцейських, які мають первинні спеціальні звання, і звільнення з посади стосовно поліцейських, які обіймають посади найнижчого рівня, не застосовується.
 
180. Стаття 20. Права керівників щодо застосування дисциплінарних стягнень
 
181. 1. Право застосовувати дисциплінарні стягнення мають керівники в межах прав, визначених цим Статутом.
 
182. 2. Міністр внутрішніх справ України в межах своїх повноважень має право застосовувати дисциплінарні стягнення, визначені цим Статутом, до заступників керівника Національної поліції України.
 
183. 3. Керівник Національної поліції України має право застосовувати дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, до всіх поліцейських.
 
184. 4. Інші керівники застосовують дисциплінарні стягнення в межах прав, визначених керівником Національної поліції України.
 
185. 5. Права ректорів вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, щодо застосування дисциплінарних стягнень до курсантів (слухачів), ад’юнктів та докторантів, які проходять навчання в таких навчальних закладах, визначаються Міністерством внутрішніх справ України.
 
186. 6. Керівник, який не наділений правом застосування дисциплінарних стягнень, має право порушити перед уповноваженим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
 
187. 7. Керівник, який перевищив надані йому дисциплінарні права, несе відповідальність за цим Статутом. Дисциплінарне стягнення, застосоване з порушенням вимог цього Статуту, скасовується як незаконне керівником, який його застосував, або прямим керівником.
 
188. 8. Протягом двох місяців з дня підписання наказу про застосування дисциплінарного стягнення прямий керівник посадової особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, має право його скасувати, пом’якшити або застосувати більш суворе дисциплінарне стягнення, якщо встановить, що воно не відповідає ступеням тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та вини.
 
189. 9. Застосування таких дисциплінарних стягнень, як звільнення із служби в поліції, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, здійснюється керівниками, яким надано право приймати на службу до поліції, призначати на посаду та присвоювати спеціальне звання.
 
190. Стаття 21. Строки застосування дисциплінарних стягнень
 
191. 1. Дисциплінарне стягнення застосовується у строк до одного місяця від дня виявлення дисциплінарного проступку і шести місяців від дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
 
192. 2. У разі проведення службового розслідування за фактом учинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку службового розслідування.
 
193. 3. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
 
194. Стаття 22. Виконання дисциплінарних стягнень
 
195. 1. Дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше ніж протягом місяця з дня його застосування, не враховуючи періоду перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.
 
196. 2. Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи ознайомитися з наказом про це складається акт.
 
197. 3. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції, виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
 
198. 4. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.
 
199. 5. За відсутності на службі без поважних причин поліцейського, до якого застосовано такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади чи звільнення із служби в поліції, зазначені дисциплінарні стягнення виконуються, а витяги з наказів про застосування та виконання таких дисциплінарних стягнень надсилаються рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. У такому разі днем ознайомлення поліцейського із згаданими наказами є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення її поліцейському, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, або повнолітньому члену сім’ї такого поліцейського.
 
200. 6. У разі коли поліцейський, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, відмовляється від отримання витягів з наказів про застосування та виконання дисциплінарних стягнень, днем отримання витягів з наказів є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову в їх отриманні чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
 
201. 7. Поліцейський, до якого застосовано дисциплінарне стягнення - пониження у спеціальному званні на один ступінь, зобов’язаний протягом семи календарних днів з дня ознайомлення з наказом здійснити заміну знаків розрізнення на однострої та службового посвідчення. Під час виконання зазначеного дисциплінарного стягнення забороняється зривання погонів, а також будь-які інші дії, що принижують гідність поліцейського.
 
202. 8. Дисциплінарне стягнення - призначення поза чергою в наряд виконується шляхом несення служби в наряді позачергово в будь-які дні тижня.
 
203. 9. Поліцейський, з вини якого дисциплінарне стягнення не було виконане, несе відповідальність згідно з цим Статутом.
 
204. Стаття 23. Строк дії дисциплінарних стягнень та наслідки їх застосування
 
205. 1. Строк дії дисциплінарних стягнень з моменту оголошення їх порушникові становить:
 
206. зауваження - протягом двох місяців;
 
207. догана - протягом трьох місяців;
 
208. сувора догана - протягом чотирьох місяців;
 
209. попередження про неповну службову відповідність - протягом шести місяців;
 
210. пониження в спеціальному званні на один ступінь та звільнення з посади - протягом одного року;
 
211. звільнення із служби в поліції - протягом трьох років.
 
212. 2. Дисциплінарне стягнення - призначення поза чергою в наряд вважається виконаним з моменту його відбуття курсантом (слухачем).
 
213. 3. Протягом строку дії дисциплінарних стягнень до поліцейського не можуть бути застосовані заходи заохочення, за винятком дострокового зняття раніше застосованого дисциплінарного стягнення.
 
214. 4. Строк дії дисциплінарного стягнення не зараховується до строків вислуги поліцейського для присвоєння чергового спеціального звання.
 
215. 5. У місяці виконання дисциплінарного стягнення поліцейського може бути позбавлено премії повністю або частково в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України.
 
216. 6. Поліцейський вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення, якщо його нагороджено державною нагородою, заохочено шляхом дострокового зняття дисциплінарного стягнення або закінчився строк дії дисциплінарного стягнення.
 
217. 7. Закінчення строку дії дисциплінарного стягнення - позбавлення спеціального звання на один ступінь не дає поліцейському права на поновлення в спеціальному званні, якого він був позбавлений за порушення дисципліни. Строк вислуги для присвоєння чергового спеціального звання обліковується в загальному порядку.
 
218. 8. Закінчення строку дії дисциплінарного стягнення - звільнення з посади не дає поліцейському право бути поновленим на посаді, з якої він був звільнений за порушення дисципліни.
 
219. 9. Поліцейського, якого було звільнено з поліції за вчинення дисциплінарного проступку, не може бути прийнято на службу до поліції протягом трьох років з дня виконання наказу про звільнення.
 
220. Стаття 24. Оскарження дисциплінарних стягнень
 
221. 1. Поліцейський має право оскаржити застосоване дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) або шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, або шляхом звернення до суду в установленому порядку.
 
222. 2. Розгляд рапорту про незгоду з дисциплінарним стягненням здійснюється протягом 30 календарних днів з дня його реєстрації в органі поліції шляхом проведення перевірки викладених у рапорті фактів та обставин, що, на думку поліцейського, не були враховані під час проведення службового розслідування та під час прийняття рішення про застосування дисциплінарного стягнення.
 
223. 3. У разі підтвердження фактів, викладених у рапорті, керівник, який здійснює його розгляд, зобов’язаний негайно вжити заходів до відновлення прав поліцейського, усунення обставин, що призвели до таких порушень, та вирішити питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні допущених порушень.
 
224. 4. Про результати розгляду рапорту уповноважений керівник письмово інформує поліцейського, який подав скаргу.
 
225. Розділ ІV. ОБЛІК ЗАОХОЧЕНЬ ТА ДИСЦИПЛІНАРНИХ СТЯГНЕНЬ
 
226. Стаття 25. Облік заохочень та дисциплінарних стягнень
 
227. 1. Заохочення та дисциплінарні стягнення, застосовані до поліцейських, підлягають обліку, а інформація про їх застосування - унесенню до особових справ.
 
228. 2. Порядок та строки внесення до особової справи поліцейського відомостей про застосовані до нього заохочення та дисциплінарні стягнення визначаються Міністерством внутрішніх справ України.