Кількість абзаців - 229 Розмітка (ліва колонка)


Про енергетичну ефективність будівель (Друге читання)

0. ПРОЕКТ
 
1. Закон України
 
2. Про енергетичну ефективність будівель
 
3. Цей Закон визначає правові та організаційні засади діяльності у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель і спрямований на створення умов для зменшення споживання енергетичних ресурсів у будівлях.
 
4. Стаття 1. Визначення термінів
 
5. 1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
 
6. 1) будівля - споруда, що складається з несучих та огороджувальних сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів, та в яких використовується енергія для формування мікроклімату в приміщеннях;
 
7. 2) будівля з близьким до нульового рівнем споживання енергії - будівля, рівень енергетичної ефективності якої перевищує рівень, встановлений мінімальними нормативними вимогами, та технічні (інженерні) системи якої задовольняє побутові потреби людини та створює оптимальні мікрокліматичні умови для її перебування та/або проживання у приміщеннях такої будівлі в результаті використання відновлюваних джерел енергії (включаючи обладнання, яке функціонує з використанням відновлюваних джерел енергії та розміщене в межах будівлі, прибудованих до неї приміщеннях, окремих будівлях та на прибудинковій території);
 
8. 3) відокремлена частина будівлі - автономна конструктивна система, відокремлена за потреби деформаційно-температурним, антисейсмічним швом, протипожежною стіною та має автономні інженерні системи;
 
9. 4) виконавець робіт (надавач послуг) у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель - фізична особа, що пройшла професійну атестацію та має право на виконання робіт (надання послуг) із сертифікації енергетичних характеристик будівель, що експлуатуються, та закінчених будівництвом об’єктів, обстеження систем опалення, гарячого водопостачання та кондиціонування повітря будівель;
 
10. 5) доступне для ознайомлення громадськості місце - частина (частини) будь-якої будівлі, в тому числі її зовнішня частина (частини), яка доступна або відкрита для населення вільно та постійно;
 
11. 6) економічно доцільний рівень енергетичної ефективності будівель - рівень енергетичної ефективності будівель, досягнення якого забезпечує найнижчі інвестиційні витрати, витрати на утримання та експлуатацію, ліквідаційні витрати протягом строку експлуатації будівель.
 
12. 7) енергетична ефективність будівлі - властивість будівлі, її конструктивних елементів та технічних (інженерних) систем забезпечувати протягом очікуваного життєвого циклу будівлі побутові потреби людини та оптимальні мікрокліматичні умови для її перебування та/або проживання у приміщеннях такої будівлі при нормативно допустимому рівні витрат енергетичних ресурсів, що встановлюється згідно законодавства, на опалення, освітлення, вентиляцію, кондиціонування повітря, гаряче водопостачання з урахуванням місцевих кліматичних умов;
 
13. 8) клас енергетичної ефективності будівлі та/або її відокремлених частин - рівень енергетичної ефективності будівлі та/або її відокремлених частин, визначений за інтервалом значень показників енергетичної ефективності, які встановлюються відповідно до вимог законодавства;
 
14. 9) мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель - мінімальні значення показників, що характеризують здатність будівель або їх відокремлених частин, їх конструктивних елементів та технічних (інженерних) систем (в тому числі максимальна (нормативно допустима) кількість енергії на одиницю опалюваної площі та/або об’єму будівель) забезпечувати протягом очікуваного життєвого циклу будівель задоволення побутових потреб людини та створення оптимальних мікрокліматичних умов для її перебування та/або проживання у приміщеннях таких будівель;
 
15. 10) обстеження систем опалення, гарячого водопостачання та кондиціонування повітря в будівлях - вид енергетичного аудиту (обстеження), в процесі якого здійснюється збір та проведення аналізу інформації щодо систем опалення, гарячого водопостачання, кондиціонування повітря в будівлях та їх елементів (зокрема котлів, контрольних приладів, циркуляційних насосів), оцінюється відповідність фактичних показників їх енергетичної ефективності встановленим вимогам (далі - обстеження систем у будівлі);
 
16. 11) опалювана площа - загальна площа підлоги приміщень будівлі, які опалюються (та/або охолоджуються) до температури повітря згідно із встановленими вимогами, включаючи площу всіх поверхів, якщо їх більше одного, крім підвалів та приміщень будівлі, які не використовуються або в яких відсутнє опалення (та/або охолодження);
 
17. 12) енергетичний сертифікат будівлі - документ встановленої форми, в якому визначено показники та клас енергетичної ефективності будівлі та/або її відокремлених частин, рекомендації щодо його підвищення, а також інші відомості щодо будівлі та/або її відокремлених частин, енергетичну ефективність яких сертифіковано;
 
18. 13) сертифікація енергетичної ефективності будівель - вид енергетичного аудиту (обстеження), в процесі якого здійснюється збір та проведення аналізу інформації щодо фактичних або розрахункових показників енергетичної ефективності будівель та/або відокремлених частин будівель, оцінюється їх відповідність встановленим мінімальним вимогам до енергетичної ефективності будівель та надаються рекомендації щодо підвищення рівня енергетичної ефективності будівель, які враховують місцеві кліматичні умови, є технічно та економічно обґрунтованими;
 
19. 14) термомодернізація будівель - комплекс робіт, спрямованих на підвищення теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій будівель, показників споживання енергетичних ресурсів технічними (інженерними) системами та забезпечення енергетичної ефективності будівель на рівні не нижчому, ніж встановлено мінімальними вимогами щодо енергетичної ефективності будівель, що здійснюється під час виконання робіт з реконструкції, капітального, поточного ремонту або технічного переоснащення будівель;
 
20. 15) технічні (інженерні) системи будівлі - технічне обладнання, призначене для опалення, охолодження, кондиціонування, вентиляції, постачання гарячої води, електропостачання будівлі або її частини чи для комбінації цих функцій;
 
21. 2. Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України «Про енергозбереження», «Про архітектурну діяльність», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про альтернативні джерела енергії», «Про житлово-комунальні послуги», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про альтернативні види палива», «Про стандартизацію», «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», «Про теплопостачання», «Про будівельні норми», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», «Про комбіноване виробництво електричної та теплової енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу».
 
22. Стаття 2. Сфера дії цього Закону
 
23. 1. Цей Закон регулює правовідносини, що виникають у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель, з метою підвищення рівня такої енергоефективності з урахуванням місцевих кліматичних умов, а також вимог до мікроклімату приміщень у будівлях.
 
24. 2. Положення Закону щодо мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель та сертифікації енергетичної ефективності будівель не поширюється на:
 
25. 1) будівлі промислового призначення та нежитлові приміщення сільськогосподарського призначення з низьким рівнем енергоспоживання, який визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва;
 
26. 2) будівлі, що призначені для проведення богослужінь та релігійних обрядів релігійними організаціями;
 
27. 3) об’єкти культурної спадщини;
 
28. 4) тимчасові споруди, зокрема призначені для провадження підприємницької діяльності, інші будівлі з терміном використання не більше двох років;
 
29. 5) окремо розташовані будівлі з опалюваною площею менш як 50 квадратних метрів.
 
30. Стаття 3. Основні засади державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель
 
31. 1. Державна політика у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель базується на таких засадах:
 
32. 1) забезпечення належного рівня енергетичної ефективності будівель відповідно до технічних регламентів, національних стандартів, норм і правил;
 
33. 2) запровадження стимулювання до зменшення споживання енергетичних ресурсів у будівлях;
 
34. 3) скорочення парникових газів в атмосфері;
 
35. 4) створення умов для залучення інвестицій з метою здійснення заходів із забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності будівель;
 
36. 5) забезпечення термомодернізації будівель, модернізації енергогенеруючих систем та систем теплових мереж, впровадження відновлювальних джерел енергії;
 
37. 6) розроблення та виконання національного плану щодо збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії.
 
38. Стаття 4. Інформаційне забезпечення у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель
 
39. 1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва, житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, з метою популяризації діяльності із забезпечення енергетичної ефективності будівель здійснюють відповідно до компетенції здійснюють такі заходи:
 
40. 1) розроблення методичних рекомендацій, проведення навчання та поширення інформації щодо важливості підвищення енергетичної ефективності будівель, економічної доцільності здійснення заходів із забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності будівель, технічних аспектів їх здійснення, впливу енергетичної ефективності будівель на екологічний стан населених пунктів, світових тенденцій та світового досвіду у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель, необхідності своєчасної оплати спожитих паливно-енергетичних ресурсів як найважливішого фактору надійності енергопостачання;
 
41. 2) розроблення та розповсюдження методичних матеріалів з питань забезпечення енергетичної ефективності будівель;
 
42. 3) поширення досвіду реалізації проектів у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель в Україні та за кордоном;
 
43. 4) популяризація механізмів державної підтримки заходів із забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності будівель.
 
44. Стаття 5. Визначення енергетичної ефективності будівель
 
45. 1. Енергетична ефективність будівель визначається відповідно до методики, яка розробляється відповідно до вимог актів законодавства Європейського Союзу, Енергетичного Співтовариства, гармонізованих європейських стандартів у сфері енергетичної ефективності будівель та затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва.
 
46. 2. У процесі визначення енергетичної ефективності будівель обов’язково враховується інформація про:
 
47. 1) місцеві кліматичні умови, враховуючи розміщення та орієнтацію будівлі;
 
48. 2) функціональне призначення, тип, архітектурно-планувальне та конструктивне рішення будівлі;
 
49. 3) геометричні, теплотехнічні та енергетичні характеристики будівлі;
 
50. 4) нормативні санітарно-гігієнічні та мікрокліматичні умови приміщень будівлі;
 
51. 5) довговічність огороджувальних конструкцій під час експлуатації будівлі;
 
52. 6) технічні характеристики технічних (інженерних) систем;
 
53. 7) використання відновлюваних джерел енергії, в тому числі пасивних сонячних систем та систем захисту від сонця, енергії, виробленої внаслідок когенерації.
 
54. Стаття 6. Мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель
 
55. 1. Мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель встановлюються нормативними документами відповідно до методики, зазначеної у частині першій статті 5 цього Закону, актів Енергетичного Співтовариства, гармонізованих європейських стандартів у сфері енергетичної ефективності будівель, а також актів законодавства Європейського Союзу з метою досягнення їх економічно доцільного рівня.
 
56. 2. Мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва, для об’єктів будівництва під час нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення та переглядаються один раз на п’ять років.
 
57. 3. Економічно доцільний рівень мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель розраховується відповідно до методики, яка розроблена відповідно до вимог актів законодавства Європейського Союзу, Енергетичного Співтовариства, гармонізованих європейських стандартів у сфері енергетичної ефективності будівель та затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва.
 
58. 4. Звіт щодо вихідних даних, що використовувались під час розрахунків економічно доцільного рівня мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель, результатів таких розрахунків разом з відповідними поясненнями подається для інформування Секретаріату Енергетичного Співтовариства центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва, не пізніше, ніж через шість місяців після встановлення та/або перегляду таких мінімальних вимог.
 
59. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва, забезпечує оприлюднення звіту на власному офіційному веб-сайті не пізніше десяти днів з дня його подання до Секретаріату Енергетичного Співтовариства.
 
60. 5. Аналіз варіантів можливого запровадження альтернативних джерел енергопостачання (систем децентралізованого теплопостачання з використанням відновлюваних джерел енергії, когенераційних установок, систем централізованого теплопостачання та охолодження з використанням відновлюваних джерел енергії, теплових насосів), застосування приладів обліку з модулем дистанційного зчитування є частиною проектної документації на об’єкти будівництва під час нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення.
 
61. Стаття 7. Сертифікація енергетичної ефективності будівель
 
62. 1. Сертифікація енергетичної ефективності будівель є обов’язковою для:
 
63. 1) об’єктів будівництва із середнім та значним класом наслідків, що визначається згідно вимог законодавства;
 
64. 2) будівель, у приміщеннях яких розташовані органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації комунальної власності відповідних територіальних громад, що фінансуються з державного, відповідних місцевих бюджетів та/або надходжень від співробітництва з міжнародними організаціями і установами, грантів, пожертв, дарунків та з інших джерел, передбачених законом, у разі здійснення ними реконструкції та модернізації таких будівель;
 
65. 3) здійснення заходів із забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності будівель за умови отримання державної підтримки (крім випадків, коли такі заходи здійснюються фізичними особами, які не є суб’єктами господарювання).
 
66. Виготовлення енергетичного сертифікату будівлі щодо об’єкту будівництва покладається на замовника будівництва до прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку. Інформація про нього зазначається в акті готовності об’єкту до експлуатації з подальшим поданням копії такого сертифікату та вихідних даних, що використовувались під час його складення, для включення до бази даних енергетичних сертифікатів будівель після прийняття такого об’єкту в експлуатацію.
 
67. У разі набуття права власності на будівлі чи їх відокремлені частини або найму (оренди) будівель чи їх відокремлених частин сертифікація енергетичної ефективності яких є обов’язковою, власнику передається, а потенційному наймачу (орендарю) надається для ознайомлення:
 
68. оригінал енергетичного сертифікату будівлі у разі набуття права власності на будівлю;
 
69. копія енергетичного сертифікату будівлі у разі набуття права власності на відокремлену частину будівлі чи найму (оренди) будівлі в цілому або її відокремленої частини;
 
70. оригінал енергетичного сертифіката відокремленої частини будівлі у разі набуття права власності на таку частину;
 
71. копія енергетичного сертифіката відокремленої частини будівлі у разі найму (оренди) такої частини.
 
72. 2. Сертифікація енергетичної ефективності будівель здійснюється на договірних засадах за домовленістю сторін на замовлення та за рахунок власника (співвласників) будівлі та/або відокремленої частини будівлі, для багатоквартирного будинку - на замовлення та за рахунок власника (співвласників) будинку, житлово-будівельного кооперативу, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, управителя багатоквартирного будинку (за виключенням випадків, передбачених абзацом четвертим частини першої цієї статті).
 
73. 3. Сертифікація енергетичної ефективності будівель, відокремлених частин будівель, квартир та інших приміщень, які не підлягають обов’язковій сертифікації, здійснюється за рішенням власника (співвласників).
 
74. 4. У випадку надання державної підтримки заходів із забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності будівель сертифікація енергетичної ефективності будівель та відокремлених частин будівель здійснюється після завершення таких заходів та за рахунок коштів бюджетної підтримки.
 
75. 5. Сертифікація енергетичної ефективності будівель, в яких у приміщеннях площею більше 250 квадратних метрів розташовані органи державної влади, здійснюється на договірних засадах за рахунок таких органів пропорційно до займаної ними площі. Оплата іншої частини вартості робіт із сертифікації енергетичної ефективності будівель здійснюється власником (-ами) (співвласником (-ами) частин будівлі та/або відокремленої частини будівлі, за виключенням тієї частини, де розташовані органи державної влади.
 
76. 6. Сертифікація енергетичної ефективності об’єктів нового будівництва здійснюється на замовлення та за рахунок замовника в значенні Закону України «Про архітектурну діяльність». Замовник несе відповідальність за відповідність енергетичного сертифікату будівлі фактичному рівню енергетичної ефективності будівель протягом 5 років після введення будівлі в експлуатацію.
 
77. 7. Сертифікація енергетичної ефективності будівель здійснюється виконавцями робіт (надавачами послуг) у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель, що є незалежними, не мають конфлікту інтересів та прямо чи опосередковано не заінтересовані в результаті сертифікації.
 
78. 8. За результатами сертифікації енергетичної ефективності будівлі складається енергетичний сертифікат будівлі.
 
79. Енергетичний сертифікат (крім рекомендацій щодо підвищення рівня енергетичної ефективності) або його копія обов’язково розміщується у доступному для ознайомлення громадськості місці у будівлях, де приміщення загальною опалюваною площею понад 250 квадратних метрів часто відвідуються громадянами (у випадках, коли сертифікація енергетичної ефективності такої будівлі є обов’язковою відповідно до цього Закону).
 
80. Типи будівель, приміщення яких часто відвідуються громадянами, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.
 
81. 9. Порядок проведення сертифікації енергетичної ефективності будівель, форма енергетичного сертифіката будівлі (-ель) затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.
 
82. У порядку проведення сертифікації енергетичної ефективності будівель встановлюються вимоги до процедури збору та проведення аналізу інформації щодо фактичних або розрахункових показників енергетичної ефективності будівель, оцінки їх відповідності встановленим мінімальним вимогам до енергетичної ефективності будівель та розроблення рекомендацій щодо підвищення рівня енергетичної ефективності будівель.
 
83. 10. Заходи з підвищення енергетичної ефективності будівель державної або комунальної форми власності здійснюються з врахуванням рекомендацій, зазначених у енергетичному сертифікаті таких будівель (у разі його наявності).
 
84. Стаття 8. Енергетичний сертифікат будівлі
 
85. 1. У енергетичному сертифікаті будівлі зазначаються:
 
86. 1) адреса (місцезнаходження) будівлі та/або її відокремленої частини;
 
87. 2) клас енергетичної ефективності будівлі та/або її відокремленої частини, визначений виконавцем робіт (надавачем послуг) у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель відповідно до методики, зазначеної у частині першій статті 5 цього Закону;
 
88. 3) відомості про тип, функціональне призначення та конструкцію будівлі та/або її відокремленої частини, кількість поверхів, об’єм та загальну площу;
 
89. 4) мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівлі та/або її відокремленої частини, що стосуються будівель такого класу;
 
90. 5) фактичні показники енергетичної ефективності будівлі;
 
91. 6) рекомендації щодо підвищення в економічно доцільний спосіб рівня енергетичної ефективності будівлі та/або її відокремленої частини, які враховують місцеві кліматичні умови, є технічно та економічно обґрунтованими та в яких зазначаються дії, які необхідно здійснити для реалізації таких рекомендацій на практиці;
 
92. 7) серія та номер кваліфікаційного атестата виконавця робіт (надавача послуг), який склав енергетичний сертифікат будівлі;
 
93. 8) інформація щодо викидів двоокису вуглецю;
 
94. 9) інформація щодо місця отримання більш детальної інформації про відомості, зазначені у сертифікаті, включаючи інформацію щодо економічної ефективності викладених у такому сертифікаті рекомендацій стосовно підвищення рівня енергетичної ефективності будівель та/або їх відокремлених частин.
 
95. 2. Енергетичний сертифікат будівлі є складовою частиною паспорта об’єкта будівництва, передбаченого законодавством. Строк дії енергетичного сертифікату будівлі становить 10 років.
 
96. Енергетичний сертифікат будівлі до закінчення встановленого строку дії вважається таким, що втратив чинність, після завершення реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення цієї будівлі відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
 
97. 3. З метою систематизації даних про енергетичну ефективність будівель та контролю за дотриманням законодавства у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель створюється база даних енергетичних сертифікатів будівель (далі - база даних сертифікатів), яка формується та ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті зазначеного органу. Копія енергетичного сертифікату будівлі та вихідні дані, що використовувались під час його складання, передаються в електронній формі для включення до бази даних сертифікатів виконавцями робіт (надавачами послуг) у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель протягом десяти робочих днів з моменту їх складення. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, включає дані енергетичних сертифікатів будівель до бази даних сертифікатів протягом п’яти робочих днів з моменту їх отримання від виконавців робіт (надавачів послуг) у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель. Доступ до бази даних сертифікатів є безоплатним.
 
98. Стаття 9. Професійна атестація осіб, які мають намір провадити діяльність із виконання робіт (надання послуг) у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель
 
99. 1. Професійна атестація осіб, які мають намір провадити діяльність із виконання робіт (надання послуг) у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель, проводиться атестаційними комісіями, створеними вищими навчальними закладами або саморегулівними організаціями. Інформація щодо професійної атестації розміщується на офіційних веб-сайтах відповідних вищих навчальних закладів або саморегулівних організацій. Порядок проведення професійної атестації та вимоги щодо складу атестаційних комісій встановлюються Кабінетом Міністрів України.
 
100. 2. До професійної атестації допускаються особи, які:
 
101. здобули відповідну вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня вищої освіти (для осіб, які мають намір провадити діяльність з виконання робіт (надання послуг) із сертифікації енергетичної ефективності будівель, що експлуатуються, та закінчених будівництвом об’єктів);
 
102. здобули відповідну вищу освіту не нижче першого (бакалаврського) рівня вищої освіти або професійно-технічну освіту (для осіб, які мають намір здійснювати обстеження систем в будівлях);
 
103. пройшли професійну підготовку за освітньо-професійною програмою, вимоги до якої визначено в порядку проведення професійної атестації;
 
104. мають стаж роботи у суміжних з енергетичною ефективністю будівель сферах не менше трьох років.
 
105. 3. Для проходження професійної атестації особи подають документи, визначені у порядку проведення професійної атестації.
 
106. Атестаційна комісія розглядає подані документи та у разі складення особою іспиту за освітньо-професійною програмою приймає рішення про безоплатну видачу кваліфікаційного атестата виконавця робіт (надавача послуг) у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель або про відмову в його видачі у місячний строк.
 
107. Атестаційна комісія відмовляє у видачі кваліфікаційного атестата в разі нескладення особою іспиту за освітньо-професійною програмою, вимоги до якої визначено в порядку проведення професійної атестації.
 
108. Атестаційна комісія приймає рішення про позбавлення виконавця робіт (надавача послуг) у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель кваліфікаційного атестата або відмовляє у видачі кваліфікаційного атестата при проведенні повторної професійної атестації, яку проходить особа після закінчення строку дії кваліфікаційного атестата, в разі наявності інформації щодо невідповідності вимогам законодавства складених особою або виконавцем робіт (надавачем послуг) у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель енергетичних сертифікатів будівель та/або звітів про результати обстеження систем у будівлях, яка надійшла за результатами проведеного відповідно до статті 10 цього Закону моніторингу таких сертифікатів та/або звітів.
 
109. Виконавець робіт (надавач послуг) у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель, якого позбавили кваліфікаційного атестата, має право на повторне проведення професійної атестації не раніше, ніж через три роки після прийняття відповідного рішення атестаційною комісією.
 
110. 4. У порядку проведення професійної атестації визначаються:
 
111. вимоги до освітньо-професійної програми для проведення професійної підготовки;
 
112. вимоги до проведення професійної підготовки;
 
113. перелік необхідних для проведення такої атестації та підтвердження кваліфікаційного рівня документів, які подає особа до вищого навчального закладу або саморегулівної організації;
 
114. вимоги до розгляду поданих документів;
 
115. вимоги до проведення кваліфікаційних іспитів та прийняття рішення про видачу кваліфікаційного атестата;
 
116. форма кваліфікаційного атестата, що видається вищими навчальними закладами та саморегулівними організаціями;
 
117. інші вимоги до процедури проведення професійної підготовки та атестації.
 
118. Строк дії кваліфікаційного атестата становить п’ять років.
 
119. 5. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, формує, веде та оприлюднює на власному офіційному веб-сайті базу даних атестованих виконавців робіт (надавачів послуг) у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель (далі - база даних виконавців).
 
120. Інформація щодо виконавців робіт (надавачів послуг) у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель, які підлягають включенню до бази даних виконавців, у тому числі інформація щодо відмови у видачі кваліфікаційного атестата, його позбавлення, надається в електронній формі атестаційними комісіями, які провели їх атестацію, протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення по видачу кваліфікаційного атестата, позбавлення виконавця робіт (надавача послуг) у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель кваліфікаційного атестата або відмови у видачі кваліфікаційного атестата. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, включає до бази даних виконавців подану атестаційними комісіями інформацію щодо виконавців робіт (надавачів послуг) у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель протягом п’яти робочих днів з моменту її отримання. Доступ до бази даних виконавців є безоплатним.
 
121. Стаття 10. Права та обов’язки виконавців робіт (надавачів послуг) у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель
 
122. 1. Виконавці робіт (надавачі послуг) у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель під час здійснення своєї діяльності мають право:
 
123. самостійно визначати форми і методи проведення сертифікації енергетичної ефективності будівель, що експлуатуються, та закінчених будівництвом об’єктів, обстеження систем опалення, гарячого водопостачання та кондиціонування повітря будівель;
 
124. отримувати від власника (співвласників) будівлі та/або відокремленої частини будівлі, житлово-будівельного кооперативу, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, управителя багатоквартирного будинку необхідні документи та інформацію, які мають відношення до сертифікації енергетичної ефективності будівлі та обстеження систем опалення, гарячого водопостачання та кондиціонування повітря будівель;
 
125. страхувати свою професійну відповідальність відповідно до закону.
 
126. 2. Виконавці робіт (надавачі послуг) у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель під час здійснення своєї діяльності зобов’язані:
 
127. дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, стандартів, норм і правил у сфері енергетичної ефективності будівель, принципів незалежності виконавців робіт (надавачів послуг) у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель;
 
128. зберігати в таємниці інформацію, отриману при здійсненні своєї діяльності, не розголошувати відомості, що становлять предмет комерційної таємниці, і не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб, дотримуватись вимог законодавства про захист персональних даних;
 
129. відповідати перед замовником сертифікації енергетичної ефективності будівлі та обстеження систем опалення, гарячого водопостачання та кондиціонування повітря будівель за порушення умов договору відповідно до договору та закону;
 
130. своєчасно подавати копію енергетичного сертифікату будівлі, та дані, що використовувались під час його складання, копію звіту про результати обстеження систем у будівлях до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива для їх включення до база даних сертифікатів та звітів;
 
131. своєчасно та в повному обсязі надати необхідну інформацію для незалежного моніторингу енергетичних сертифікатів будівель та/або звітів про результати обстеження систем у будівлі.
 
132. Стаття 11. Основні заходи із забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності будівель
 
133. 1. Стимулювання та сприяння підвищенню рівня енергетичної ефективності будівель може забезпечуватися шляхом:
 
134. 1) здійснення обстеження систем у будівлі та запровадження незалежного моніторингу звітів про результати таких обстежень;
 
135. 2) здійснення сертифікації енергетичної ефективності будівель та запровадження незалежного моніторингу енергетичних сертифікатів будівель.
 
136. 2. Енергетична ефективність будівель може забезпечуватися шляхом:
 
137. 1) підвищення теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій будівель;
 
138. 2) встановлення засобів обліку та регулювання споживання енергетичних ресурсів;
 
139. 3) впровадження автоматизованих систем моніторингу і управління;
 
140. 4) модернізації систем опалення, охолодження (кондиціонування), вентиляції, постачання гарячої води, електропостачання будівлі;
 
141. 5) використання відновлюваних та/або альтернативних джерел енергії та/або видів палива (з використанням технічних (інженерних) систем, які розміщені в межах будівлі, прибудованих до неї приміщеннях, окремих будівлях та на прибудинковій території);
 
142. 6) встановлення систем акумуляційного електронагріву;
 
143. 7) здійснення інших заходів із підвищення енергоефективності будівель.
 
144. 3. З метою оптимізації споживання енергії технічними (інженерними) системами, конструктивними елементами будівель у державних будівельних нормах встановлюються мінімальні вимоги до енергетичної ефективності технічних (інженерних) систем, конструктивних елементів будівель під час їх будівництва та для закінчених об’єктів будівництва, зокрема вимоги до встановлення таких систем, розташування, оцінювання, коригування та контролю показників їх функціонування.
 
145. Вимоги до енергетичної ефективності встановлюються для:
 
146. огороджувальних конструкцій;
 
147. систем освітлення;
 
148. систем опалення;
 
149. систем гарячого водопостачання;
 
150. систем вентиляції;
 
151. систем кондиціонування повітря;
 
152. комбінації таких систем.
 
153. Стаття 12. Обстеження технічних (інженерних) систем будівель
 
154. 1. Обстеження систем у будівлі здійснюється на договірних засадах виконавцями робіт (надавачами послуг) у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель, що є незалежними, не мають конфлікту інтересів та прямо чи опосередковано не заінтересовані в результаті обстеження. Обстеження систем у будівлі здійснюється на замовлення та за рахунок власників (співвласників) будівель (для багатоквартирних будинків - на замовлення та за рахунок власника (співвласників) будинку, житлово-будівельного кооперативу, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, управителя багатоквартирного будинку).
 
155. Обстеження систем у будівлі здійснюється відповідно до методики, що розроблена відповідно до вимог актів законодавства Європейського Союзу та актів Енергетичного Співтовариства та затверджена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва. Періодичність обстеження систем у будівлі встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва.
 
156. Обов’язковому обстеженню підлягають системи опалення, гарячого водопостачання та кондиціонування повітря будівель, власники яких претендують на державну підтримку для здійснення заходів із забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності таких систем. Такі обстеження здійснюються за рахунок коштів державної підтримки.
 
157. 2. За результатами обстеження систем у будівлі складається звіт про результати такого обстеження, який повинен містити рекомендації щодо підвищення рівня енергетичної ефективності відповідних систем в економічно обґрунтований спосіб.
 
158. Порядок складення звіту про обстеження систем у будівлі та форма такого звіту затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.
 
159. У разі набуття права власності або найму (оренди) на будівлі чи їх відокремлені частини, системи в яких підлягають обов’язковому обстеженню, власнику передається, а потенційному наймачу (орендарю) надається для ознайомлення:
 
160. оригінал звіту про обстеження систем у будівлі в разі набуття права власності на будівлю;
 
161. копія звіту про обстеження систем у будівлі в разі набуття права власності на відокремлену частину будівлі чи найму (оренди) будівлі в цілому або її відокремленої частини.
 
162. 3. З метою систематизації даних про результати обстеження систем у будівлі та моніторингу за дотриманням законодавства у сфері енергетичної ефективності будівлі створюється база даних звітів про результати обстеження систем у будівлях (далі - база даних звітів), яка формується та ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива. Копія звіту про результати обстеження систем у будівлі в електронній формі передається для включення до бази даних звітів виконавцями робіт (надавачами послуг) у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель протягом десяти робочих днів з моменту їх складення. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, включає звіти до бази даних звітів протягом п’яти робочих днів з моменту їх отримання. Доступ до бази даних звітів є безоплатним.
 
163. Стаття 13. Незалежний моніторинг енергетичних сертифікатів будівель та звітів про результати обстеження систем у будівлі
 
164. 1. Незалежний моніторинг енергетичних сертифікатів будівель та звітів про результати обстеження систем у будівлі здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, який може залучати для здійснення такого моніторингу експертні установи.
 
165. Незалежний моніторинг енергетичних сертифікатів та звітів про результати обстеження систем у будівлі здійснюється у порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, відповідно до вимог актів законодавства Європейського Союзу та Енергетичного Співтовариства.
 
166. 2. У разі якщо за результатами моніторингу енергетичних сертифікатів та звітів про результати обстеження систем у будівлі виявлено, що сертифікати або звіти не відповідають вимогам законодавства або не були підготовлені незалежно (за відсутності конфлікту інтересів та без прямої дії чи опосередкованої заінтересованості виконавців робіт (надавачів послуг) у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель в результаті сертифікації та обстеження), центральний орган виконавчої влади, що реалізує політику у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива надсилає повідомлення виконавцю робіт (надавачу послуг) про те, що у разі повторного порушення законодавства виконавця робіт (надавача послуг) відповідна інформація буде передана атестаційним комісіям, що проводять професійну атестацію осіб, які мають намір провадити діяльність з виконання робіт (надання послуг) у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель, для прийняття рішень відповідно до вимог цього Закону.
 
167. Стаття 14. Національний план щодо збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії
 
168. 1. Для поступового підвищення енергетичної ефективності будівель Кабінетом Міністрів України затверджується національний план збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії, який надається для інформування Секретаріату Енергетичного Співтовариства.
 
169. 2. Національний план збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії розробляється відповідно до вимог актів законодавства Європейського Союзу та Енергетичного Співтовариства.
 
170. 3. Національний план збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії переглядається кожні три роки.
 
171. 4. Складовою частиною національного плану збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії є визначений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, перелік наявних та, за необхідності, запланованих заходів із збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії, включаючи ті, що потребують фінансування.
 
172. Стаття 15. Фінансування заходів із забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності будівель
 
173. 1. Фінансування заходів із забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності будівель здійснюється за рахунок власників (співвласників) будівель, коштів державного і місцевих бюджетів, інших не заборонених законом джерел та на засадах державно-приватного партнерства.
 
174. 2. Державна підтримка заходів із забезпечення підвищення рівня енергетичної ефективності будівель може здійснюватися шляхом:
 
175. 1) бюджетних інвестиційних асигнувань;
 
176. 2) здешевлення кредитів на здійснення заходів із забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності будівель (відшкодування відсотків за кредитами та/або частини суми кредиту);
 
177. 3) відшкодування частини вартості заходів із забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності будівель;
 
178. 4) пільгового кредитування;
 
179. 5) надання державних та місцевих гарантій за кредитами;
 
180. 6) впровадження стимулюючого тарифо- та ціноутворення на комунальні послуги та енергоресурси;
 
181. 7) здійснення державно-приватного партнерства та енергосервісу;
 
182. 8) впровадження механізмів стимулювання одержувачів соціальної допомоги, субсидій на сплату за житлово-комунальні послуги до здійснення заходів із забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності будівель;
 
183. 9) інших форм фінансування, передбачених законодавством.
 
184. 3. Для надання державної підтримки заходів із підвищення рівня енергетичної ефективності будівель можуть утворюватись фінансові установи, що діють відповідно до законодавства.
 
185. 4. Державна підтримка здійснення заходів із забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності будівель надається відповідно до законодавства та виключно за умов:
 
186. 1) наявності енергетичного сертифікату будівлі;
 
187. 2) підвищення показників енергетичної ефективності будівель до більш високого класу енергетичної ефективності з врахуванням економічно доцільного рівня, але не нижче мінімальних вимог, встановлених відповідно до статті 6 цього Закону (підвищення показників енергетичної ефективності будівель державної та комунальної форми власності до мінімальних вимог може здійснюватися поетапно).
 
188. 5. Умови державної підтримки здійснення заходів із забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності будівель, зазначені в частині третій цієї статті, не поширюються на випадки, коли такі заходи здійснюються фізичними особами, які не є суб’єктами господарювання.
 
189. 6. Пріоритетними напрямами надання державної підтримки здійсненню заходів із забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності будівель є:
 
190. 1) проведення термомодернізації будівель;
 
191. 2) впровадження автоматизованих систем моніторингу і управління;
 
192. 3) встановлення:
 
193. систем теплопостачання за умови виробництва теплової енергії повністю або частково з відновлюваних джерел;
 
194. теплових насосів;
 
195. когенераційних установок;
 
196. систем акумуляційного електронагріву.
 
197. Стаття 16. Відповідальність за порушення законодавства у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель
 
198. 1. Особи, винні в порушенні вимог щодо обов’язкової сертифікації енергетичної ефективності будівель, розміщення енергетичного сертифікату будівлі або його копії у доступному для ознайомлення громадськості місці, обов’язкового обстеження систем у будівлях, несуть відповідальність відповідно до закону.
 
199. 2. За неналежне виконання своїх зобов'язань виконавець робіт (надавач послуг) у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель несе майнову та іншу цивільно-правову відповідальність відповідно до договору та закону.
 
200. 3. Усі спори стосовно невиконання умов договору, а також спори майнового характеру між виконавцем робіт (надавачем послуг) у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель та замовником вирішуються у встановленому законом порядку.
 
201. Стаття 17. Прикінцеві та перехідні положення
 
202. 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім частини першої та абзацу другого частини восьмої статті 7, абзацу третього частини першої статті 12 та частини четвертої статті 15 цього Закону, які вводяться в дію з 1 січня 2018 року.
 
203. 2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
204. 1) Кодекс України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
 
205. доповнити статтею 96-2 у такій редакції:
 
206. «Стаття 96-2. Порушення вимог законодавства у сфері енергетичної ефективності будівель
 
207. Відсутність енергетичного сертифікату будівлі, звіту про результати обстеження систем опалення, гарячого водопостачання та кондиціонування повітря в будівлях, якщо їх наявність є обов’язковою згідно із законом, нерозміщення в доступному для ознайомлення громадськості місці енергетичного сертифікату будівлі або його копії у випадках, встановлених законом, -
 
208. тягне за собою накладення штрафу на громадян та/або посадових осіб у розмірі від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;
 
209. у статті 218:
 
210. частину першу після цифр «92» доповнити цифрами «, 96-2»«;
 
211. частину другу після слова і цифр «статтею 92» доповнити словом і цифрами «, статтею 96-2»;
 
212. частину першу статті 219 після слова і цифр «статтями 92» доповнити цифрами «, 96-2»;
 
213. у статті 221 після цифр «92-1» доповнити цифрами «, 96-2»;
 
214. у частині першій статті 255:
 
215. пункт 2 після слів і знаків «рад (статті» доповнити цифрою «96-2»;
 
216. пункт 2-5 після слова «статті» доповнити цифрами «96-2»;
 
217. 2) статтю 25-1 Закону України «Про рекламу» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 8, ст. 62; 2009 р., № 19, ст. 257) доповнити частиною другою такого змісту:
 
218. «2. Реклама будівель та їх відокремлених частин, які мають енергетичний сертифікат, з метою їх продажу або найму (оренди) має містити показник енергетичної ефективності, що зазначений у відповідному сертифікаті. Якщо енергетичний сертифікат відокремленої частини будівлі відсутній, реклама має містити показник енергетичної ефективності будівлі в разі його наявності»,
 
219. 3) доповнити частину другу статті 39-2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 34, ст. 343 із наступними змінами) новим абзацом наступного змісту:
 
220. «У випадках, передбачених чинним законодавством, під час обстеження об’єкта проводиться його сертифікація енергетичної ефективності».
 
221. 3. Кабінету Міністрів України:
 
222. 1) не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом прийняти перший національний план збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії;
 
223. 2) протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:
 
224. прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, та привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
225. забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом, а також прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону.
 
226. 4. Центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва:
 
227. у річний термін з дня набрання чинності цим Законом внести зміни до нормативних актів щодо складу та змісту проектної документації об’єкту будівництва передбачивши обов’язкове включення до неї сертифіката енергетичної ефективності будівель;
 
228. енергетичних характеристик не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом подати для інформування Секретаріату Енергетичного Співтовариства звіт щодо вихідних даних, що використовувалися під час розрахунків економічно доцільного рівня мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель, результатів таких розрахунків разом з відповідними поясненнями.